Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Моніторинг лейкозу в господарствах Полтавської області

Моніторинг лейкозу в господарствах Полтавської області

Серологічний моніторинг лейкозу великої рогатої худоби в Україні і Полтавській області. Розповсюдження ВЛВРХ з урахуванням вікових характеристик поголів'я. Показники крові тварин на різних стадіях перебігу хвороби, профілактичні і протилейкозні заходи.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.10.2011
Размер файла 162,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

У системі протилейкозних заходів за умов перетримування серопозитивних тварин важливе значення мають гематологічні дослідження, своєчасне виявлення гематологічно хворих тварин й їх здача на забій. Адже такі тварини є інтенсивним джерелом збудника інфекції, а з їх молоком виділяються канцерогенні речовини. З 1988 по 1996 рік кількість гематологічно хворих тварин становила 0,10-0,21 %, у 1997-1998 рр. - 0,45-0,98 %. Значне збільшення кількості гематологічних хворих тварин припалає на 1999 р. (9,3 %). Такі відмінності можна пояснити тим, що до 1997-1999 рр. для массової прижиттєвої діагностики застосовували тільки гематологічний метод, який був досить складним, трудомістким і неспецифічним. Тому не можна було завжди точно визначити діагноз й охопити дослідженнями всіх тварин, гематологічному контролю підлягали лише близько 20-40 % тварин. Впровадження серологічного методу діагностики, який є специфічним і задовільно чутливим, забезпечило можливість не тільки об'єктивного визначення епізоотичної ситуації, а й можливість розриву епізоотичного ланцюга шляхом відокремлення джерела збудника інфекції. При цьому було переглянуто роль і місце гематологічного методу, який почали використовувати лише для з'ясування стадії інфекційного процесу в сер опозитивних тварин. Мабуть, це було однією з причин різкого збільшення гематологічно хворих, тому що досліджували лише інфікованих тварин, тож спрацював суб'єктивний фактор - спеціалісти лабораторій ветеринарної медицини в сумнівних випадках ставили позитивний діагноз. У таких умовах зменшення кількості гематологічно хворих тварин у 2009-2010 рр. свідчить про деяке згасання епізоотичного процесу, на що вказує і зменшення виявлених патологоанатомічних змін при забої тварин за останні роки. Дійсно, у період із 2007 по 2010 рік щорічно виявляли зміни, характерні для лейкозу великої рогатої худоби у 2-18 туш.

Отже, у господарствах області проводиться значна робота для ліквідації лейкозу великої рогатої худоби. Аналіз ефективності впровадження протилейкозних заходів свідчить, що основними причинами поширення інфекції є недотримання термінів серологічних досліджень, несвоєчасна ізоляція серопозитивних тварин та низький рівень відтворювання стад. Тому передбачається впровадження прискореного методу оздоровлення з терміном серологічних досліджень 10 днів, а також застосування полімеразної ланцюгової реакції. При спонтанному перебігу інфекції лейкозу має місце тенденція до збільшення кількості носіїв антитіл із зростанням віку тварин.

Найменший рівень інфікованості реєстрували серед теличок віком до одного року- 5,7%. Після 12-місячного віку спостерігали зростання кількості інфікованих тварин: у теличок 12-18 місяців - на 1,9%, 18-24 - місячних - на 2,2% відповідно до попередніх вікових груп тварин.

Далі, починаючи з 2-3-річного віку, встановлено різке підвищення лейкозної серопозитивності. У хворих тварин виявляли мультицентричну форму хвороби (лімфосаркому): збільшення лімфатичних вузлів, вип'ячування ока внаслідок розростання тканини в ділянці очної орбіти, а також загальне виснаження.

При лейкозі великої рогатої худоби, згідно з даними різних авторів, відбуваються зміни у кількісному та якісному складі лейкоцитів, зокрема лімфоцитів, а також імунокомпетентних клітин, особливо В-лімфоцитів. Тому при аналізі результатів досліджень особливу увагу звертали на динаміку цих показників. Вміст лейкоцитів у тварин дослідної та контрольної груп вірогідно не відрізнявся протягом всього експерименту. Незначні коливання цього показника встановлено у РІД-позитивних тварин - 9,00±1,95 Г/л порівняно з контролем 8,03±1,51 Г/л. Подальший аналіз усіх досліджуваних нами результатів свідчить про паралельне зниження порівняно з контролем абсолютного та відносного вмісту лімфоцитів відповідно до 4,08±0,74 Г/л і 59,38±5,78 %, абсолютного числа Т-лімфоцитів до 1,41±0,37 Г/л і В-лімфоцитів до 0,76±0,17 Г/л. Встановлено також збільшення вмісту бурсозалежних лімфоцитів до 18,88±3,16 %.

У тварин, що загинули від лейкозу, а також забитих у термінальній стадії хвороби патологічні зміни виявляли в органах черевної й тазової порожнини: пухлинні розростання у вигляді конгломератів біло- або жовто-сірого кольору. При цій формі хвороби в результаті цитологічних досліджень у пунктатах із лімфатичних вузлів виявляли збільшення до 10 % і більше лімфоїдних і ретикулярних клітин.

Дослідження з оздоровлення поголів'я великої рогатої худоби від лейкозу проведені у господарстві ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області. Тут при загальній чисельності 1757 тварин у стаді на початку оздоровчих заходів серед 410 корів було інфіковано 10 %. У господарстві щорічно спостерігався незначний рівень захворюваності й загибелі молодняка через гострореспіраторні інфекційні захворювання. Причому цьому не вдавалося запобігти навіть профілактичним щепленням відповідних вакцин. Причиною такого стану, на наш погляд, а це підтверджується дослідженнями В.Л.Нікіфорова, було зниження резистентності молодняка внаслідок імунодефіциту, обумовленого рівнем інфікування поголів'я вірусом лейкозу.

В кожному випадку розроблено та затверджено держветінспектором району, якому господарство підпорядковано територіально, плани оздоровчих заходів з урахування конкретних епізоотичних умов. Основу цих заходів в усіх випадках становила регулярна серологічна диспансеризація умовно благополучного (РІД-негативного) поголів'я в РІД з лейкозним антигеном. Загальними для кожного випадку були вимоги щодо видалення вірусоносіїв та їх відокремленого утримання; дотримання правил асептики при проведенні маніпуляцій, які можуть обумовити інфікування сприйнятливих тварин, а також ветеринарно-санітарних вимог при утриманні оздоровленого поголів'я.

У господарстві, де початковий рівень інфікованості корів був незначним, оздоровлення проведене шляхом регулярних з інтервалом 25-35 днів серологічних обстежень умовно благополучного стада. Обмежені групи скомпрометованих щодо лейкозу тварин відокремлювали в ізольовану групу на окремій фермі. Теличок від РІД-позитивних корів вирощували за вищеописаною методикою. Рівень серопозитивності в цілому по стаду в цьому господарстві наприкінці року становив 0,2 %, хоч по окремих групах відокремлених телиць та в маточному стаді отримано стійкий РІД-негативний результат при проведенні двох або й трьох досліджень. Поголів'я тварин у господарстві збережене на рівні початкових досліджень щодо кожної вікової групи. В господарстві отримано стабільний негативний результат дослідження по стаду, за винятком поодиноких випадків - 0,1-0,2 % серед телиць на дорощуванні.

Слід відмітити, що в оздоровленому від лейкозу гурті молодняку різко знизилась захворюваність телят з проявом респіраторного синдрому, а їх загибель та вимушений забій спостерігався лише в поодиноких випадках.

3.5 Розрахунок економічної ефективності

Для розрахунку економічномічної ефективністів в даній роботі користувалися „Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів” від 2003 року. Згідно цієї методики, нам необхідно було визначити наступні показники:

· економічний збиток від вимушено забитих тварин;

· збиток від зниження продуктивності у хворих тварин;

· загальний збиток;

· попереджений економічний збиток;

· економічний ефект

Для обчислення цих показників нам необхідно було використати наступні дані, які відображені в табл. 6.

Таблиця 6. Показники розрахунку економічної ефективності

Показники

Група досліду

Група контролю

Кількість тварин, у яких проводились дослідження (гол.)

34

33

Кількість вимушено забитих (гол.)

7

18

Кількість тварин із змінами (туш)

1

2

Ціна за 1 кг живої ваги здорової тварини (грн.)

10,5

10,5

Ціна за 1 кг живої ваги хворої тварини (грн.)

5,0

5,0

Середня жива вага однієї голови в групі (кг)

399,3

398,8

Витрати на ветеринарні заходи

1966,4

472,7

Збиток від вимушеного забою розраховували за формулою:

З1 = М ? Ж ? Ц,

де

М - вимушено забитих тварин (гол.);

Ж - середня жива вага однієї тварини (кг);

Ц - закупівельна ціна 1 кг живої ваги (грн);

Вф- виручка від реалізації вимушеного забою.

Підставляючи показники з табл. 6. ми розрахували :

в групі досліду:

З1. = 7 ? 399,3 ? 10,5 - 17405,5 = 11943,05 грн.;

в групі контролю

З1 = 18 ? 396,8 ? 10,5 - 44712 = 30283,2 грн;

2. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (З2), який ми визначали за формулою:

З2= Пвх Ц - Ді,

де Пвх - кількість вибракованої продукції та сировини , кг.;

Ді - вартісь продукції, отриманої після переробки;грн.

Ц - ціна за 1кг живої ваги, ураженої тварини грн..

Одже, збиток З2 від бракування уражених туш, органів та сировини становив у:

групі досліду З2 = 54, 2 3 - 92 = 70,6 грн.;

групі контролю З2 = 102,4 3 - 179 = 128,2 грн.;

3. Загальну суму економічного збитку розраховували за формулою:

З = З1 +З2

· в групі досліду:

З = 11943,05 + 70,6 = 12013,65 грн. ;

· в групі контролю:

З = 30283,2 + 128,2 = 30411,4 грн;

4. Коефіцієнт можливої захворюваності Кз - згідно тематичних даних становить = 0,26

5. Питому величину економічного збитку на одну захворівшу тварину Кзб

Кзб= З/М

отже:

в групі досліду Кзб = 12013,65 / 7 = 1716,23 грн.

в групі контролю Кзб = 30411,4 / 18 = 1689,5 грн.

6. Економічний збиток попереджений в окремому господарстві внаслідок, профілактики та ліквідації хвороби тварин Пз розраховували за формулою:

Пз = МсгКзКзб - З,

де Мсг - загальне поголів'я сприйнятливих тварин;

Кз - коефіцієнт можливого захворювання тварин у неблагополучних гуртах;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну гол.;

З - фактичний економічний збиток по групам, грн.

в групі досліду:

Пз = 340,26 1716,23- 12013,65 = 3157, 82 грн.;

в групі контролю

Пз = 330,261689,5- 30411,4 = -15915, 49 грн

Егрн = Пз - Вв

в групі досліду: Егрн = 3157,82 - 1966, 4 = 1191,42 грн;

в групі контролю: Егрн = -15 915, 49 - 472,7= -16388,19 грн

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, які спрямовані на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці. Законодавство по охороні праці складається з Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю та інших нормативних актів [29; 30; 31].

Координація діяльності з питань охорони праці в агропромисловому комплексі в областях покладається на відділи технічної політики та охорони праці. В ТОВ, акціонерних, селянсько-фермерських товариствах та інших підприємствах за організацію робіт по охороні праці відповідає перший керівник.

За порушення законодавчих і нормативно-правових актів про охорону праці, утворення перешкод для діяльності посадових осіб, органів державного нагляду, представників профспілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно Закону України.

ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ОЗДОРОВЧИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Догляд за тваринами, підозрілими у захворюванні на лейкоз

Догляд за тваринами, підозрілими у захворюванні на лейкоз, доручається працівникам, призначеним роботодавцем. Працівники віком до 18 років, а також вагітні жінки та жінки, що годують груддю, до цієї роботи не допускаються.

До роботи з догляду за тваринами, підозрілими у захворюванні на лейкоз, допускаються працівники, які проінструктовані про особисті застережні заходи та правила поводження із зараженим матеріалом, а також про догляд за хворими тваринами.

Вхід на територію ізолятора, де утримуються підозрілі у захворюванні на лейкоз тварини, стороннім особам забороняється.

Біля входу в кожне тваринницьке приміщення, а також усередині приміщень між секціями встановлюються дезбар'єри у вигляді ящиків з тирсою, просоченою дезінфікуючим розчином. Верх дезбар'єру повинен рівнятися з підлогою або мати плавний перехід до неї.

Встановлення дезбар'єрів, регулярна заміна в них підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття під час кожного входу і виходу із приміщення покладаються на керівників структурних підрозділів, а регулярна заміна дезінфікуючого розчину -- на ветеринарних працівників ферм.

Персонал, який доглядає за тваринами, що підозріються у захворюванні на лейкоз, крім спеціального одягу і спеціального взуття повинен забезпечуватися санітарним одягом та взуттям.

Одягати будь-який одяг поверх санітарного одягу не дозволяється. Санітарний одяг і взуття видаються тільки на період роботи. Після її закінчення одяг знімають, знезаражують та зберігають у спеціальних шафах. Носити санітарний одяг і взуття за межами виробничих приміщень або дільниць роботи з тваринами не дозволяється.

Не дозволяється вживати їжу, пити воду та палити під час роботи на фермах, неблагополучних на заразні хвороби. Для забезпечення працівників питною водою за межами виробничих приміщень встановлюються бачки з перевареною водою.

Проведення ветеринарно-санітарних заходів

Організація і проведення робіт повинні передбачати:

· застосування спеціальних ветеринарно-санітарних машин і обладнання;

· безпечне зберігання та використання фізичних і хімічних засобів для проведення дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції та дератизації.

Перед проведенням вологої дезінфекції необхідно відключити приміщення від джерел електричної енергії та звільнити від корму і тварин.

Під час проведення дезінфекції та вакцинації з використанням аерозольних генераторів АГП, АГ-УД-2 або інших потрібно обов'язково забезпечити працівників засобами індивідуального захисту та первинними засобами пожежогасіння.

Установки для дезінфекції під час роботи необхідно розташовувати на відкритому повітрі з навітряного боку, забезпечуючи при цьому зручність і безпеку їх обслуговування.

Застосування фізичних методів дезінфекції (спалювання, обпалювання паяльними лампами, газовими пальниками тощо) необхідно здійснювати відповідно до НАПБ А.01.001-2004.

Під час проведення дезінфекції території та зовнішніх стін приміщень не можна допускати попадання струменя розчину на оголені проводи ЛЕП.

Заходити в приміщення під час дезінфекції аерозолями або протягом експозиції знешкодження дозволяється тільки в протигазі з відповідним фільтром.

По закінченні експозиції знешкодження необхідно відчинити всі вікна та двері, провітрити приміщення, підмести підлогу, а все сміття з комахами, що осипалися, знищити.

Миття, дезінфекція, газація транспортних засобів і тари повинні проводитись в ізольованих камерах, які герметично закриваються, мають пристрої для відведення відходів у відстійник і каналізацію без застосування ручної праці.

Камери для миття, дезінфекції та газації обладнують самостійною вентиляцією, яка забезпечує провітрювання камер протягом 5-10 хвилин, світловими табло “Не заходити” і “Камера провітрена”, зблокованими із вхідними дверима та вентиляцією.

Ветеринарно-санітарні заходи щодо тварин проводять ветеринарні спеціалісти, які мають вищу або середню спеціальну освіту, а також під їх керівництвом оператори з ветеринарної обробки тварин.

Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів з тваринами необхідно використовувати станки для фіксації або розколи.

Аналізуючи загальний стан охорони праці можна відмітити, що в ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області охорона праці організована на підставі колективного договору, розпоряджень директора товариства, інструкцій з виконання правил роботи. Ці документи є юридичною базою функціонування охорони праці в господарстві.

Головний лікар ветеринарної медицини і головний зоотехнік господарства несуть основну відповідальність за виконання робіт з охорони праці на молочно-товарних фермах. Для головного лікаря ветеринарної медицини існують чітко визначені обов'язки. А саме, він повинен здійснювати постійний контроль за ветеринарно-санітарним станом на фермах, стежити за дотриманням Ветеринарного статуту України та інструкцій з охорони праці та техніки безпеки при проведенні обробок тваринницьких приміщень, інвентарю і тварин хімічними речовинами, контролювати використання лікарських препаратів, приладів, пристроїв та інших засобів, впроваджувати методи профілактики хвороб різної етіології, організовувати дезінфекційні бар'єри, забезпечувати працівників спецодягом в умовах карантину. Лікарем ветеринарної медицини ведеться сувора документація - амбулаторний журнал, журнал про проведення діагностичних і профілактичних заходів, журнал списування ветеринарних препаратів, журнал патологоанатомічного розтину трупів та ін.

Згідно законодавства України „Про охорону праці” при організації трудового процесу потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов'язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів'я тварин.

Контроль з безпеки охорони праці. Він здійснюється уповноваженими особами, які обираються профспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином, трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці. В ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області є обладнаний кабінет з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей кабінет не достатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).

Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов'язки сторін, щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов'язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше. Для фінансування робіт з охорони праці в господарстві створений фонд охорони праці, в який перераховують кошти із власного бюджету у визначений строк. Але цих коштів не достатньо для повного забезпечення засобами індивідуального захисту працівників при виконанні робіт із шкідливими і небезпечними умовами. На стан виробничого травматизму потенційно впливають недоліки, але на цьому підприємстві випадки травматизму лікаря ветеринарної медицини протягом останніх 3 років не відмічали. Проаналізуємо виробничий травматизм в ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області за 2008-2010 роки (табл. 6).

Таблиця 6. Показники, які характеризують стан охорони праці в ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області за 2008 - 2010 р.

Показники травматизму

Одиниці виміру

Роки

2008

2009

2010

Середньорічне число працівників (Р)

чол.

628

630

625

Кількість нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності (Т)

в т. ч. з летальним наслідком (Тсм)

вин.

2

1

-

вип.

-

-

-

Кількість днів непрацездатності (D)

днів

27

18

-

Матеріальна шкода від травматизму

грн.

174,33

62,87

-

Коефіцієнт частоти травматизму Кч

Кч = Т / P ? 1000

3,18

1,59

-

Коефіцієнт важкості Kв

Кв = D / T ЇTcм

13,5

18

0

Коефіцієнт втрати робочого часу Кв.ч

Кв.ч. = D / P ? 1000

42,99

28,57

-

Виділено коштів на охорону праці

грн.

68,33

159,24

237,14

Витрачено коштів на охорону праці

грн.

68,33

134,82

237,14

Виходячи з таблиці рівень травматизму, як свідчить коефіцієнт частоти травматизму у 2008 році складав 3,18, що в 2 рази більше, ніж у 2009, а в 2010 році випадків травматизму не було зовсім. Коефіцієнт втрати робочого часу свідчить про те, що втрати робочого часу від травматизму в 2008 році більші в порівнянні до 2009 року у 1,5 рази, а у 2010 році вони відсутні. Причинами нещасних випадків, що мали місце в 2008 - 2010 році було невикористання засобів індивідуального захисту.

Незалежно від виду робіт, працівники господарства, один раз на рік, на початку березня, проходять медичний огляд. Медичний огляд проводять за запрошенням спеціалісти із Кролевецької районної лікарні. Територія ферми з усіх боків обнесена парканом і оточена ровом, має 2 в'їзди (головний і запасний) для автотранспорту, при цьому дороги для транспорту потребують ремонту. Також є спеціальна дорога для прогону тварин на пасовище. На території ферми розміщені 2 приміщення для тварин, біля 2 із них обладнані майданчики для вигулу, санітарний забійний пункт, цех для приготування концентрованих кормів, навіси для зберігання сіна та соломи, 2 траншеї для силосу та сінажу і водонапірна башта.

Приміщення для утримання дійних корів являє собою дворядковий комплекс з прив'язним утриманням. Інше приміщення для тварин являє собою однорядний комплекс з прив'язним утриманням для молочних телят та телят старших вікових груп. Приміщення добре обладнані ліхтарями для штучного та здоровими вікнами для природного освітлення, і пристроями для природної вентиляції. Хоча штучна вентиляція відсутня, але рівень загазованості приміщення в межах норми. Приміщення взимку не опалюється, проте його не досить добре утеплюють. Система видалення гною у всіх приміщеннях механізована, а для доїння використовується стаціонарна вакуумна установка. У кожному приміщенні встановлені електричні нагрівачі води для обробки молочного посуду, прибирання приміщень та душу. Ветеринарне обслуговування тварин в господарстві відповідає вимогам ДПАОП 12.03.002.; ДПАОП 12.01.008.

Загальні вимоги до персоналу:

1. Вагітні жінки та жінки, що годують груддю до цієї роботи не допускаються.

2. Допускаються до роботи спеціалісти, а також особи не молодше 18 років, які пройшли навчання з охорони праці та медичний огляд.

3. Для заспокоєння, знерухомлення тварин з метою забезпечення безпеки працівників необхідно застосовувати нейролептичні, аналгезивні, міорелаксивні препарати.

4. Під час проведення ветеринарно-санітарних заходів не допускається присутність сторонніх осіб.

5. Відповідальною особою за проведення ветеринарно-санітарних заходів є головний ветеринарний лікар. Він організовує навчання ветеринарних працівників з безпеки праці, забезпечує інструкціями з безпечного виконання робіт.

6. Препарати для лікувальних, профілактичних, діагностичних і санітарних заходів слід застосовувати при наявності етикеток і супровідних .

7. Ті працівники, як мають не значні рани, садни або захворювання шкіри, допускаються до роботи з дозволу медичного працівника.

Система протипожежної безпеки на даній фермі добре розроблена. Відповідальність за протипожежну безпеку покладена на завідуючого фермою. Також організована добровільна пожежна дружина не тільки виробничої сільськогосподарської дільниці, а й кожної окремої ферми. Регулярно проводиться інструктаж з протипожежної безпеки інженером з техніки безпеки виробничої сільськогосподарської дільниці. Для попередження пожеж у тваринницьких приміщеннях забороняється палити. Для паління організовані спеціальні місця, біля яких вивішені таблички: „Місце для паління”.

На кожному тваринницькому приміщенні ферми установлений щит з набором протипожежного інвентарю - лопати, відра, сокира, багор, вогнегасники та ящики з піском. Під час роботи слід використовувати спецодяг, для запобігання перенесення інфекції від однієї тварини до іншої, після кожної терапевтичної маніпуляції, проводити асептичну обробку рук, інструментів. Зокрема, необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Відвести значну роль профілактиці хвороб, для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезінфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезінсекцію, дератизацію, дегельмінтизацію тварин. Також потрібно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. Задля цього необхідно, щоб сам керівник господарства був зацікавлений в цьому. Розглянемо основні небезпеки, наведені в структурно-логічній схемі (див. табл. 7). Також керівнику для покращення охорони праці на виробництві необхідно розглянути ряд невідкладних питань, таких як: ремонтування тваринницьких приміщень, вигульних дворів та поліпшити випасні площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новішим спецодягом, а також обов'язковій оплаті праці, ввести грошові премії.

Таблиця 7. Структурно-логічна схема небезпек при проведенні оздоровчих заходів при лейкозі великої рогатої худоби

№ п\п

Найменування технологічних операцій

Небезпечна умова

Небезпечна дія

Небезпечна ситуація

Наслідки

Заходи по усуненню небезпек

1.

Огляд тварин

1. Відсутність засобів фіксації.

2. Несправність фіксаційного устаткування

3. Відсутність ЗІЗ.

4. Хвора тварина.

5. Норовистий характер тварин

Фіксування,

огляд тварини

Травмування ветеринарного працівника

Захворювання ветеринарного лікаря

Фіксація тварини, застосування седативних препаратів. Забезпечити ЗІЗ, провести інструктацію ЗОН

2.

Вимірювання температури у тварин

Травмування лікаря тазовими кінцівками, відсутність ЗІЗ

Фіксування,

огляд тварини

Травмування ветеринарного працівника

Захворювання ветеринарного лікаря

Надійна фіксація, уважність, використання ЗІЗ

3.

Забір крові

1.Норов, характер тварини

2. Відсутність засобів фіксації

3. Відсутність ЗІЗ

4. Відсутність ветеринарної сумки

5. Хвора тварина

6. Слизька підлога

1. Грубе поводження з твариною.

2. Порушення правил фіксації.

3. Робота без ЗІЗ.

4. Зберігання голок у кишені.

5. Паління під час виконання робіт.

Пересування по приміщенню.

1.Травмування твариною працівника.2. Вплив шкідливих мікробів на працівника.5. Пожежа.

6. Падіння.

Захворювання ветеринарного лікаря

1. Встановлення таблички про характер тварини.

2. Забезпечення засобами фіксації.

3. Забезпечення ЗІЗ.

4. Забезпечення ветеринарною сумкою.

5. Провести інструктаж на робочих місцях.

6. Привести у відповідність санітарний стан виробничих приміщень.

7. Обладнати місце для паління.

4.

Аналіз крові в ветеринарній лабораторії

Відсутність ЗІЗ

Потрапляння інфекційного матеріалу на підлогу

Негативний вплив хвороботворних мікробів на людину

Забруднення навколишнього середовища, негативний вплив мікробів на людину

Виникнення умов для подальшого розповсюдження інфекції, виникнення інфекційних хвороб серед людей і тварин

Аналіз крові тварин повинен проводитися ветеринарними спеціалістами із дотриманням заходів щодо уникнення зараження персоналу, забруднення місця лабораторного дослідження та розповсюдження інфекції. Лабораторні дослідження крові тварин необхідно проводити у спеціальних приміщеннях (лабораторіях). Наявність спецодягу, захисних окулярів, гумових рукавичок, гумових чобіт, уважність.

5.

Дезинфекція тваринницьких приміщень

Хвора тварина

Необережність, недотримання правил роботи з хімічними речовинами

Вплив дезрозчинів на організм людини

Захворювання лікаря: опіки, екземи, кон'юнктивіті

Наявність спецодягу, захисних окулярів, гумових рукавичок, гумових чобіт, уважність

На підставі наведеного матеріалу можна зробити висновок про те, що в ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області створюються умови для дотримання вимог з охорони праці та техніки безпеки. Необхідно надалі вести роботу по недопущенню нещасних випадків на виробництві.

Висновки: Умови праці в господарстві ПрАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області є задовільними. Тому пропонуємо покращити умови та стан охорони праці:

· Збільшити кошти, які використовують на охорону праці і створити фонд охорони праці;

· Регулярно підвищувати рівень знань працівників у питаннях охорони праці і технічної безпеки;

· Посилити контроль за дотриманням працівниками правил безпеки при роботі з тваринами і обладнанням;

· Покращити умови для відпочинку працівників і обладнати для цього кімнати;

· Забезпечити засобами фіксації.

Запропоновані заходи зменшать виробничій травматизм, умови для захворювання працівників, а впроваджені заходи покращать стан охорони праці.

5. ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

Взаємовідносини суспільства і природи полягають у тому, що фактори економічного зростання - трудові ресурси, засоби виробництва і природні ресурси - у комплексі використовуються для розвитку виробництва.

Раціональне природокористування передбачає не лише зменшення шкідливих викидів у природнє середовище, а й комплекс використання природних ресурсів, утилізацію відходів виробництва. Проблема утилізації відходів виробництва пов'язана з проблемою охорони навколишнього середовища від забруднення.

У зоні тваринницьких комплексів основними проблемами, які мають екологічне значення, є евтрофікація водойм, можливе нагромадження патогенних мікроорганізмів, забруднення атмосферного повітря сірководнем, аміаком, молекулярним азотом та іншими сполуками.

В сільськогосподарських підприємствах навіть не плануються показники, які б характеризували їх роботу, щодо підвищення родючесті грунту, внесення добрив, особливо органічних. Тому й нагромождуються на фермах мільйони тон органічних добрив.

На Україні створено ряд законів, які регулюють відносини між суспільством та навколишнім середовищем. Вони також визначають ступінь порушення та санкції покарання у випадках їх порушення. Основні законодавчі акти, що регулюють ці процеси, представлені на Україні в слідуючому вигляді:

Закон України про внесення змін в Закон України “Про ветеринарну медицину” (офіційне видання), Київ, 1997 р.

Закон України “Про охорону навколишнього середовища”. Затверджено Постановою Верховної Ради України 26.06.91 р.

Закон України “Про охорону атмосферного повітря”. Київ, 1992 р.

Закон України “Про тваринний світ”. Затверджений Постановою Верховної Ради України від 03.03.1993 р.

“Земельний кодекс України”. Затверджений Постановою Верховної Ради України від 18.12.1990 р.

“Водний кодекс України”. Затверджений Постановою Верховної Ради України від 06.07.1995 р.

Заходи в неблагополучному щодо лейкозу господарстві, фермі, стаді

Виявлених при дослідженні хворих тварин таврували літерою "Л" на лівому масетері або мітили іншим способом, ізольовували в окремі приміщення. У неблагополучному щодо лейкозу стаді, фермі, присадибному господарстві заборонялося:

· використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках;

· молоко корів неблагополучних на лейкоз присадибних господарств громадян використовувалося лише після знезараження в межах цього господарства;

· випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах;

· реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою;

· використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць;

· використовувати сперму інфікованих вірусом лейкозу ВРХ бугаїв-плідників.

· Запаси сперми, отримані від таких бугаїв за 6 місяців до встановлення діагнозу на лейкоз, підлягалися знищенню;

· перегруповувати тварин без відома спеціалістів державних установ ветеринарної медицини;

· заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію;

· вивозити велику рогату худобу з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу за межі господарства для відтворення чи відгодівлі;

· використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів;

· доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від ВЛВРХ;

· використовувати одне родильне приміщення для хворих на лейкоз та здорових корів;

· використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів;

· використовувати хворих на лейкоз телиць для відтворення стада.

Оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад (ферм):

Оздоровлення господарства проводилося шляхом одночасної повної заміни неблагополучного стада, при його інфікуванні більше 30 відсотків, тваринами з благополучних щодо лейкозу господарств. Тварин з гематологічними або клініко-гематологічними ознаками лейкозу не пізніше ніж через 15 днів після їх виявлення здавали на забій. Молоко від серопозитивних тварин, яких утримували ізольовано від серонегативного стада, пастеризували у господарстві при температурі не нижче 80 град.С, після чого його використовували для згодовування телятам або здавали на молокозавод. Молоко від корів серонегативного стада реалізовували переробним підприємствам без попередньої пастеризації.

Молоко від корів з клініко-гематологічними ознаками лейкозу заборонялося використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджували додаванням до нього 5-процентного формальдегіду.

Після кожного дослідження та ізоляції хворих тварин проводили дезінфекцію приміщень і обладнання. Для дезінфекції застосовували 2% розчин їдкого натрію. Хворих тварин категорично забороняється забивати в господарствах, тому їх забій проводився на бойнях та м'ясопереробних підприємствах під контролем офіційних лікарів.

Приміщення та обладнання після забою хворих тварин підлягалося старанному прибиранню та дезінфекції.

Господарство ПРАТ «Райз-Максимко» Лохвицького району Полтавської області побудовано згідно з нормами та правилами, які вимагаються від побудови подібних об'єктів.

Ферми споруджені на достатній відстані від жилих зон і мають санітарно-захисні зони. Розмір санітарно-захисної зони для молочно-товарної ферми - 300 м, що повністю відповідає вимогам. В зимово-стійловий період все поголів'я ВРХ знаходиться на прив'язному утриманні в корівнику. В літній період все поголів'я знаходиться в літніх таборах на безприв'язному утриманні. В зимовий період тварини щоденно отримують моціон на свіжому повітрі. В зимово-стійловий період ВРХ годується 3 рази на добу і забезпечена збалансованими, якісними кормами. Роздача кормів здійснюється механічним шляхом за допомогою кормороздатчиків. Зберігання кормів здійснюється в спеціальних годівельних цехах. Якість кормів підтверджується за допомогою лабораторних досліджень (контроль засміченості мікроорганізмами та ураженості грибами, а також токсичності).

В цих приміщеннях в період відсутності корму обов'язково проводиться дератизація гризунів з метою запобігання гострих інфекційних захворювань (лептоспірозу, Тешена, сальмонельозу).

Для постійної аерації приміщень на фермах застосована приточно-витяжна система вентиляції, яка оздоблена фільтрами. Це зменшує забруднення повітря та запобігає розповсюдженню інфекційних хвороб, які передаються аерозольним шляхом. На території господарства є велика кількість зелених насаджень, які розташовані навкруги господарства, кожної зони та безпосередньо на території промислових та допоміжних зон. Дерева виконують ізолюючу та фільтруючу функції.

Гній регулярно прибирається з території ферм технічним способом та підлягає біотермічній обробці з наступним складуванням у гноєсховищі. Це забезпечує високий рівень знезараження гною та обмежує розповсюдження збудників хвороб. Трупи загиблих тварин своєчасно вивозяться з ферм. Частину з них своєчасно направляють на розтин, але взагалі всі трупи знезаражують в біотермічних ямах.

Біологічні препарати зберігаються в аптеці в режимах, які відповідають вимогам інструкції по використанню та збереженню. Дезінфікуючі препарати складаються на дезблоці. Там же проводять заправку ДУКів, обмежуючі таким чином розповсюдження цих речовин та забруднення середовища.

Водопостачання ферм здійснюється з свердловин через водонапорні башні. Стічні води, які утворюються із залишків води при напуванні та проведенні санітарних заходів підлягають знезараженню.

Таким чином, аналізуючі діяльність ферм в галузі охорони навколишнього середовища, можна зробити висновок, що в господарстві приділяєтьься велика увага охороні навколишнього середовища. Всі заходи, що проводяться в господарстві, виконуються з найбільш раціональним використанням природних ресурсів та найменшим забрудненням навколишнього середовища. При ретельному ознайомленні з екологічною обстановкою на території господарства мною запропоновані слідуючі заходи:

Систематично проводити дезінфекцію повітря ферм з метою зниження контамінації його бактеріями;

Не допускати розповсюдження збудників захворювань з трупним матеріалом;

Перерву на обід для персоналу проводити в різний час для різного обслуговуючого персоналу, що знизить можливий контакт поміж технологічними зонами.

Організувати правильне зберігання і використання гною і сточних вод на полях господарства;

Слідкувати за санітарною якістю продуктів тваринництва.

6. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

6.1 ВИСНОВКИ

1. У дипломній роботі проведено моніторинг лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Полтавській області, обґрунтовано патоморфологічні і гістоморфологічні зміни при лейкозі великої рогатої худоби, запропоновано систему оздоровчих заходів.

2. Рівень інфікованості вірусом лейкозу великої рогатої худоби в різних вікових групах неоднаковий, при цьому інфікованість серед тварин молодших вікових груп варіювала від 9% до 1,9% й у середньому становила 6,3%, а серед корів - від 16,7% до 3,7% при середньому показнику - 11,9%.

3. Найменший рівень інфікованості реєстрували серед теличок віком до одного року- 5,7%. Після 12-місячного віку спостерігали зростання кількості інфікованих тварин: у теличок 12-18 місяців - на 1,9%, 18-24 - місячних - на 2,2% відповідно до попередніх вікових груп тварин.

4. Вміст лейкоцитів у тварин дослідної групи коливався - 9,00±1,95 Г/л порівняно з контролем 8,03±1,51 Г/л, знижувався показник абсолютного та відносного вмісту лімфоцитів відповідно до 4,08±0,74 Г/л і 59,38±5,78 %, абсолютного числа Т-лімфоцитів до 1,41±0,37 Г/л і В-лімфоцитів до 0,76±0,17 Г/л, встановлено також збільшення вмісту бурсозалежних лімфоцитів до 18,88±3,16 %.

5. У тварин патологічні зміни виявляли в органах черевної й тазової порожнини: пухлинні розростання у вигляді конгломератів біло- або жовто-сірого кольору, в результаті цитологічних досліджень у пунктатах із лімфатичних вузлів виявляли збільшення до 10 % і більше лімфоїдних і ретикулярних клітин.

6. Оздоровлення господарства проведене шляхом регулярних з інтервалом 25-35 днів серологічних обстежень умовно благополучного стада, рівень серопозитивності становив 0,2 %, отримано стабільний негативний результат дослідження по стаду, за винятком поодиноких випадків - 0,1-0,2 % серед телиць на дорощуванні.

6.2 ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для серологічної діагностики лейкозу великої рогатої худоби використовувати РІД та ІФА. Метод ІФА по чутливості, за нашими даними, перевершує РІД на 16,5%. Застосування ІФА діагностики прискорює оздоровлення неблагополучних господарств, високоефективний на заключних етапах оздоровлення та при проведенні моніторингових досліджень.

2. Телят, отриманих від РІД-позитивних корів утримувати ізольовано, досліджувати серологічно в 4-х місячному віці, потім через 30-45 днів до отримання двох підряд негативних результатів.

7. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аликов В.Б. Арглабин в условиях острого и хронического эксперимента //Материалы междунар.науч.-практ.конф. "Перераб. лекарств. сырья и пр-во фитопрепаратов для медицины и сел. хоз-ва".-Алматы, 1996. - С.136.

2. Альштейн А.Д., Валихов А.Ф. и др. -Биотехнология, -1992, -№ 6 -с.12 -18.

3. Анишин А.Т. и др.Распространение ВЛКРС-инфекции среди телят в оздоравливаемых от лейкоза хозяйствах Красноярского края /Анишин А.Т.,Царев Ю.П.,Храмцов В.В. //Актуал.вопр.ветеринарии.-Новосибирск,1997.-С.79-80.

4. Аранчій С.В., Русанова Г.М., Товма І.П., Нагаєва Л.І., Аранчій В.І. Економічна ефективність оздоровчих заходів із застосуванням вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби //Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 7. - С. 20-21.

5. Аранчій С.В., Русанова Г.М., Товма І.П., Нагаєва Л.І., Аранчій В.І. Економічна ефективність оздоровчих заходів із застосуванням вакцини проти лейкозу вели-кої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1997. - № 7. - С. 20-21.

6. Аранчій В.І., Русанова Г.М., Товма І.П., Аранчій С.В., Нагаєва Л.І. Ефективність оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу // Тваринництво України. - 1998. - № 6. - С. 15-16.

7. В.І. Аранчій, Г.М.Русанова, С.В.Аранчій. Методика визначення економічної ефективності профілактичних заходів проти лейкозу // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук. Київ, 1998. - С. 291 -294.

8. В. Аранчій, Г. Русанова, І. Товма, С. Аранчій, Л. Нагаєва. Ефективність оздоровлення великої рогатої худоби // Агроінком. Наука і виробництво. - 1998. - № 1-2. - С. 21-22.

9. Буракова С.А. Охрана труда в сельском хозяйстве. - К.: Выща школа, 1989 г.

10. Бурба Л.Г., Нахмансон В.М. Лейкоз крупного рогатого скота и меры борьбы с ним // Ветеринария.- 1998. - № 5.- С. 28 - 32.

11. Бусол В.А., Лиманская О.Ю., Лиманский А.П., и др. - Ветеринария, -1999, - № 6 -С. 27-30.

12. Бусол В.А., Мандыгра Н.С., Бялецкий С.А. Течение инфекционного процесса, обусловленного ВЛКРС, у свиней и овец при иммунодефицитах //Прионные и ретровирусные инфекции животных: Бюллетень / ВИЭВ им. Коваленко. - М., 1996. - Вып. № 77. - С. 87-89.

13. Бусол В.А., Мандыгра Н.С., Бялецкий С.А. Особенности иммунного статуса и лейкозного процесса у рогатого скота, который содержится на зараженной радионуклидами территории //Прионные и ретровирусные инфекции животных: Бюллетень /ВИЭВ им. Коваленко. - М., 1996. - Вып. № 77. - С. 90-92.

14. Бялецький С.А., Мандигра М.С., Лазарєв М.М. Розрахунок післяаварійної поглинутої дози іонізуючих випромінювань для великої рогатої худоби і овець у зоні Західного сліду //Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1993. - Вип. 68. - С. 90-94.

15. Валихов А.Ф. Биологические свойства вируса лейкоза крупного рогатого скота: диагностика и профилактика инфекции. Докт. дисс. -М., ВИЭВ, 1992.

16. Верещак Н.А., Климова Г.В. Влияние 2-аминотиадиазола на вирус лейкоза крупного рогатого скота // Тр. Свердл.н.-и.вет.станции.-1995.-Вып.10.-С.74-76.

17. Використання тварин-гнотобіотів для вивчення лейкозного процесу, зумовленого вірусом лейкозу великої рогатої худоби /В.О. Бусол, М.С. Мандигра, В.Н. Хандкарян, В.Д. Настенко, С.А. Бялецький //Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - К.: Урожай, 1993. - Вип. 68. - С. 97-100.

18. Воскобойник В.Ф. Эффективность проведения ветеринарных мероприятий. - М.: Агропромиздат, 1993. - 216 с.

19. Гадзюк М.П., Желибо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. К.: «Каравела». 2004.

20. Гряник Г.Н. Охорона праці. - К.: Урожай, 1994 р.

21. Гулюкин М.И., Васин А.В., Замараева Н.В. Пути передачи вируса лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария.- 1990.- № 1. - С. 27 - 31.

22. Денисенко Г.Ф. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1995 г.

23. Динаміка згасання епізоотичного процесу при оздоровленні стад від лейкозу великої рогатої худоби /Р.В. Тирсін, Б.М. Ярчук, О.Б. Домбровський, О.В. Довгаль, Ю.М. Тирсіна // Аграрні вісті. - 2003. -№ 1. -С.29-31.

24. Довгаль О.В. Роль молодняку великої рогатої худоби в поширенні лейкозної інфекції //Вісник БДАУ: Зб. наук. праць. - Біла Церква, 2004. - Вип. 28. - С.65-73.

25. Донник И.М., Татарчук А.Т. Распространение лейкоза крупного рогатого скота в экологически неблагополучных территориях Свердловской и Курганской областей //Тр.Свердл.н.-и.вет.станции.-1995.-Вып.10.-С.53-57

26. Експериментальні дослідження по вивченню можливості імунопрофілактики лейкозу /В.О.Бусол, І.В.Степаняк, С.А.Бялецький, М.С.Мандигра //Ветеринарія: Респ. міжвід. тематич. наук. зб. - К.: Урожай, 1991. - Вип. 66. - С. 76-78.

27. Жидецький В.В. Основи охорони праці. - Львів «Афіша». 2001.

28. Зайцев С.В., Свердлов Д.Н. Охрана труда в животноводстве. Свердловск, 1994 г.

29. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002 № 229-IV Ж. «Охорона праці», № 1. - 2003.

30. Закон України «Про загальнообов\язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 р. № 1105 - XIV.

31. Законодавство України про ветеринарну медицину /За ред. П.П. Достоєвського, В.І. Хоменка. - К., 1999.

32. Здобутки та проблеми у боротьбі з лейкозом великої рогатої худоби у Львівській області /В.О. Бусол, М.В. Косенко, М.С. Мандигра та ін. //Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 2. - С.28-29.

33. Злобін Ю.А. Основи екології. К. „Лібра”, - 1998. - 248 с.

34. Изучение противоопухолевой активности некоторых экстрактов из растений семейства астровых /Ушбаева Г.Г., Едыгенова А.К., Кажкенова Ж.М. и др. //Материалы междунар.науч.-практ.конф. "Перераб.лекарств.сырья и пр-во фитопрепаратов для медицины исел.хоз-ва". -Алматы, 1996. - С.165.

35. Иммуногенетическая реактивность и возможности ее использования для оценки резистентности животных /Сердюк Г.Н., Силин Ю.В., Старожилова Т.П. и др. //Молекуляр.-генет.маркеры животных.-Киев, 1996. - С.73.

36. Использование явления эндоцитоза альфа-фетопротеина для избирательной доставки лекарственных препаратов в раковые клетки /Москалева Е.Ю., Северин С.Е., Посыпанова Г.А. и др. //Междунар.конф., посвящ.памяти акад. А.А. Баева: [Материалы].-М.,1996.-С.94.

37. Климова Г.В. и др.Ранняя диагностика лейкозов животных методом проточной ДНК-цитометрии/Климова Г.В.,Верещак Н.А.,Сазонов С.В. //Тр.Свердл.н.-и.вет.станции. - 1995. - Вып. 10.-С.66-67.

38. Кодекс законів про працю.

39. Козій Б., Козак М., Кіссера Я. Комп'ютерна система визначення збитків від захворювань тварин та аналізу економічної ефективності ветеринарних заходів //Ветеринарна медицина України, 1998. - № 4. - С. 44-45.

40. Коростелева Н.И., Ощепкова И.С. Влияние генетических факторов на частоту инфицированности ВЛКРС и заболеваемости лейкозом //Актуал.пробл.патологии животных и человека.-Барнаул,1996.-С.29-31.

41. Крисаченко В.С. Екологічна культура. К.- Заповіт - 1996. - 350 с.

42. Куценко А.М., Писаренко В.Н. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. К. «Урожай», -1992. - 263 с.

43. Левашев А.Т. Методологические аспекты проведения хронобиологических исследований инфекционного процесса лейкоза крупного рогатого скота //Тр.Свердл.н.-и.вет.станции.-1995.-Вып.10.- С. 39-44.

44. Лейкоз крупного рогатого скота и стратегия мер борьбы с заболеванием во Владимирской области /Гусев А.А., Киселев Ю.Т., Захаров В.М. и др. //Пробл. инфекц. патологии с.-х.животных.-Владимир, 1997. - С.77-78.

45. Мазур Т. Константні методи обробки кількісних показників // Ветеринарна медицина України, вересень 1997. - С. 35-37.

46. Малохатько І., Шемаєва Г. Комп'ютерізація галузі ветеринарної медицини України //Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 4. - С. 14.

47. Мандигра М.С., Куртяк Б.М., Сімонов Р.П. Лейкоз великої рогатої худоби: розробка та впровадження широкомасштабних протилейкозних заходів в господарствах Львівської області. - Львів-Рівне, 1999. - 34с.

48. Мандыгра Н.С.Крупномасштабные оздоровительные мероприятия против лейкоза крупного рогатого скота // Тр.Свердл.н.-и.вет.станции.-1995. - Вып.10.- С. 9-12.

49. Мандыгра Н.С. и др. Особенности проявления лейкоза крупного рогатого скота в ассоциации с анаплазмозом /Мандыгра Н.С., Лиховоз Л.К., Грицик А.Б. //Тр.Свердл.н.-и.вет.станции.-1995.- Вып.10.-С.13-17.

50. Мандигра М.С., Ліховоз Л.К., Грицик О.Б. Експериментальне вивчення асоційованого перебігу анаплазмозу та лейкозу великої рогатої худоби //Ветеринарна медицина: Міжвід. тем. наук. зб. - К.: Урожай, 1995. - Вип. 70. - С. 9-12.

51. Мандыгра Н.С. Крупномасштабные оздоровительные мероприятия против лейкоза крупного рогатого скота //Проблемы профилактики и лечения сельскохозяйственных животных: Труды Свердловской научно-исслед. вет. станции. - Екатеринбург: Диамант, 1995. - Вып. №10. - С. 9-12.

52. Мандыгра Н.С. Перспективы оздоровления крупного рогатого скота Украины от лейкоза //Прионные и ретровирусные инфекции животных: Бюллетень / ВИЭВ им. Коваленко. - М., 1996. - Вып. №77. - С. 78-79.

53. Меньшиков З.Н. Ультраструктурные особенности лимфоцитов крови при лейкозе и некоторых других болезнях КРС. - М. -1993 г.

54. М'якушко В.К, Мельничук Д.О. Сільськогосподарська екологія. К. „Урожай”, - 1992. - 263 с.

55. Мясников Ю.В., Супрун А.П. Состояние ферментных систем лимфоцитов и лизосомально-атионных белков нейтрофилов при лейкозе и мастите у коров //Молекуляр.-генет.маркеры животных.-Киев, 1996. - С. 35-36.

56. Л. Нагаєва, В. Горжеєв, М. Павленко, В. Ковалюшко, В. Прискока, О. Адаменко, С. Аранчій, О. Сагло, Г. Добросол, О. Ілюха. Результати застосування у широкому виробничому досліді, в системі чинних протилейкозних заходів вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - травень, 1998.- С. 19-22.

57. Нагаєва Л.І., Ковалюшко В.С., Прискока В.А., Адаменко О.П., Аранчій С.В.,Педора В.Г., Сагло О.С.. Ілюха О.П. Результати дослідження вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби //Науково-практична конференція. - Харків, 1994. - С. 401-403.

58. Нагаєва Л.І., Цимбал В.І., Аранчій С.В., Педора В.Г., Сагло О.С., Ілюха О.П., Добросол Г.І. Науково-виробниче впровадження вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби // Науково-практична конференція. - Харків, 1994. - С. 404-407.

59. Облап Р.В. и др.Выявление провирусной ДНК вируса лейкоза крупного рогатого скота методом полимеразной цепной реакции (PCR) /Облап Р.В., Зеленый С.Б., Глазко В.И. //Молекуляр.-генет.маркеры животных. - Киев, 1996. - С. 17-18.

60. Орлова А.Р. и др. Молекулярные аспекты резистентности и восприимчивости к гемобластозам крупного рогатого скота /Орлова А.Р., Сулимова Г.Е., Удина И.Г. //Молекуляр.-генет.маркеры животных. - Киев, 1996. - С. 66.

61. Павленко С.П. и др. Роль BoLA-системы в генетическом контроле резистентности к гемобластозам /Павленко С.П., Орлова А.Р., Романов В.И. //Молекуляр.-генет.маркеры животных.-Киев,1996.-С.67.

62. Переваги та доцільність застосування імуноферментного методу в діагностиці лейкозу великої рогатої худоби /Р.В. Тирсін, Б.М. Ярчук, Л.Є. Корнієнко, О.Б. Домбровський, Л.М. Корнієнко, О.В. Довгаль //Аграрні вісті. - 2002. - № 2. - С.18-19.

63. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112).

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены