Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів

В кінці досліду було забито по три голови з кожної групи курей. Перед забоєм птицю не годували 12 годин, не напували 4 години, потім зважували до і після забою, який виконували за методикою ВНДІТІП. Знаходили мсу істівних частей тушки та неістівних частей, масу напівпатраної та патраної тушок. Всі дані досліду оброблялиь методом варіаційної статистики з використання комп'ютерних програм Microsoft Exel.

3.2 Характеристика господарства

Краснопільська птахофабрика приватної виробничої фірми «Агроцентр» почала функціонувати з жовтня 1999 року після реконструкції колишньої птахофабрики «За мир». Розміщується вона між промисловими містами Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області. Територія району межує: з півдня - з Солонянським, з заходу - Криничанським і Петриківським районами, з півночі - з Магдалинівським та Новомосковським районами і зі сходу - з Синельниківським районами.

Дніпропетровський район знаходиться в степовій помірно засушливій зоні України, де загальна кількість опадів за рік в середньому становить 410 мм, а за період із середньою температурою вище 10°С - 260 мм. На протязі року переважають вітри південно-східного напрямку.

Господарство має на 2008 рік 405 га земельних площ, зайнятих під сільськогосподарські угіддя. Умови місцевого клімату дозволяють отримати добрі результати при вирощуванні кукурудзи та ячменю на зерно. Все зерно, що вирощується у господарстві, проходить всі стадії доочищення та до обробки. У господарстві є зерновий тік і кормоцех. Структура земельних угідь представлена в таблиці 1.

1. Структура земельних угідь та її зайнятість у виробництві

Показники	2006 р.	2007 р.	2008 р.
С.-г. угідь, га	390	395	405
В т.ч. ораних, га	336	338	342
Лісосмуги, га	2,1	2,0	1,9
Дороги, га	1,8	1,8	1,8

Врожайність озимої пшениці за минулі роки коливається від 38,8 ц/га до 60,9 ц/га, при цьому якість виробленого насіння і товарного зерна висока. Від виробництва кормових культур безпосередньо залежить виробництво тваринницької продукції. Структура посівних площ та врожайність основних сільськогосподарських культур представлена в таблиці 2.

2. Структура посівних площ та врожайність сільськогосподарських культур

Показники	2007 рік	2008 рік
	Фактична площа, га	Врожайність, ц/га	Фактична площа, га	Врожайність, ц/га
Всього	338	128	342	169
Ячмінь,	38	29	15	35
Кукурудза	210	40	68	43
Пшениця	50	39	19	61
Соняшник	40	20	240	30

Основна спеціалізація Краснопільської птахофабрики - яєчний напрямок. Технологія утримання птиці - кліткова. Виробнича потужність -920 тис. птахомісць, в тому числі 320 тис. призначені для вирощування молодняку. У господарстві є також 2 цеха, де утримуються качки важких м'ясних кросів.

Пташники побудовані з цегли та бетону за типовим проектом 18х96 і 12х84 м². Обладнані клітковими батареями типів БКН-3, КБУ-3 і 2Б-3; система вентилювання «Клімат-47». Рівень механізації трудомістких робіт автоматизований.

В теперішній час птахофабрика працює з кросом «Шевер-579», виведеним на основі яєчної породи Хайсекс білий. Відмінними особливостями кросу «Шевер-579» є: високі показники продуктивності курей, маси яєць на початку несучості та живої маси дорослих курей при забої, стійкий коричневий колір та міцність шкаралупи яєць.

В цьому переконує стадо, яке утримується на птахофабриці і відповідає всім переліченим показникам: несучість за 68 тижнів життя складає 280 штук яєць; середня маса яєць у віці 26 тижнів 57,0 г; у віці 30 тижнів - 61,0г; у віці 60 тижнів - 67,4 г маси; вік досягнення 50%-вої несучості - 150 днів, а пік несучості - 170 днів (90-96%).

Рекомендовані для даної птиці температурний, світловий режим, а також відносна вологість повітря в приміщенні пташників в цілому дотримується.

Для контролю за основними показниками мікроклімату приміщення в проходах між клітковими батареями розміщені термометри й психометри, інтенсивність освітлення контролюється люксметром.

Фронт годівлі та напування птиці відповідають нормативам. В більшості пташників поїння здійснюється ніпельними поїлками типу Л-1, годівля - лінійними годівницями. Розподіл кормів здійснюється стрічковим транспортером. Збирання посліду в пташниках проводиться систематично. Цей процес механізований і здійснюється за допомогою скребково-гвинтових транспортерів. Послід по транспортеру надходить на двір і складається в тракторний причеп. Згодом він вивозиться на послідосховище, яке розташоване у 300-400 м від пташників (за межею птахофабрики). Збирання яєць виконується вручну двічі у день пташницями, які також слідкують за санітарним станом приміщення пташника і підтримують його на належному рівні. Особливу увагу звертають на чистоту кормових бункерів, водопровідних розподільних бачків та напувалок. Періодично здійснюють побілку підлоги, стін, стелі негашеним вапном. На вході у кожний пташник встановлені так звані ніжні ванни з вапном (дезбар'єр) для дезинфекції взуття. Для обслуговування пташників використовують одяг і взуття призначені тільки для роботи в даному пташнику. Трупи птиці щодня збирають у металеву тару. Після патологоанатомічного розтину їх утилізують у ямі Бекарі, яка розташована у 400 м від території птахофабрики.

По периметру всієї території виробничого сектору птахофабрика має огорожу бетонними плитами і сіткою; є зелені насадження. Внутрішньогосподарські шляхи для підвозу кормів, яєць і для посліду, трупів та інше розмежовані по принципу "чорні" і "білі" та між собою не перетинаються. При в'їзді на територію птахофабрики є дезбар'єр, який заповнюється свіжим дезрозчином хлорного вапна щотижня після його ретельного очищення.

На території птахофабрики є свій кормоцех, де здійснюється виготовлення кормосумішей згідно рецептів для різних за віком груп птиці і фази її продуктивності. Рецепти складає замісник генерального директора по зооветслужбі. Кормосуміші виготовляються в розсипному виді. Всі кормові компоненти для виготовлення кормових сумішей досліджуються у виробничій зооветеринарній лабораторії птахофабрики на поживність (вміст сирого протеїну), токсичність (при необхідності), бактеріальну забрудненість, вміст та активність вітамінів. Виготовлені кормові суміші також підлягають дослідженню.

Періодичне здійснюється комплексне біохімічне дослідження сироватки крові, печінки, яєць для контролювання засвоєння спожитих речовин кормів організмом курей.

Господарство благополучне щодо інфекційних і інвазійних захворювань. Сурово дотримуються строки проведення планових вакцинацій згідно з розробленою схемою вакцинацій, узгодженою з головним ветлікарем Дніпропетровського району В.Н. Ткаченко. Ефективність щеплень контролюється в лабораторії птахофабрики за допомогою експрес-тесту серологічних досліджень - ІФА (імуноферментний аналіз), який дозволяє визначити поствакцинальні антитіла. Напруженість імунітету перевіряється через 1 і 6 місяців після вакцинації.

В господарстві планово здійснюється дератизація всіх цехів птахофабрики, в тому числі й забійного, тарного, кормоцеху та складських приміщень. Тарний цех призначений для сортування тари для яєць при її ревізії та дезинфекційної обробки тари для яєць.

В теплу пору року також здійснюються планові заходи щодо дезинсекції. А саме: обприскування птахоприміщень інсектидами, застосування харчової принади для знищення мух в побутових та інших приміщеннях, а також обробка розчином кормової інсектицидної принади шиферних «домівок», розміщених на території полідосховища. У зв'язку із сусідством Краснопільської птахофабрики з Дніпропетровським газовим господарством за встановленим графіком робітниками птахофабрики при узгодженні з керівництвом вищезгаданого господарства.

Епізоотичне благополуччя забезпечується в значній мірі тим, що комплектування цехів-пташників птахофабрики птицею здійснюється за рахунок репродукування від власного батьківського стада, яке утримується в Криничанському районі. Інкубація яєць від батьківського стада курей здійснюється в інкубаторі ПВФ «Агроцентр» у с. Софіївка Краснопільського району. Вирощування курчат відбувається у Дніпродзержинській птахофабриці ПВФ «Агроцентр». Краснопільська птахофабрика - зона ремонтного молодняку та зона промислової курки-несучки з підзонами. Отже, наявні технологічні і виробничі зони, які відокремлені одна від однієї на значні відстані. Це є необхідною умовою промислового птахівництва.

Крім ізольованого зонального утримання різних вікових груп курей для забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя виконуються також інші умови запобігання заносу інфекцій. Сурово дотримується принцип експлуатації приміщень «все зайнято - все пусто». Посадка та видалення птиці здійснюється одноразово, тобто ніколи замість вибракованої та видаленої птиці не підсаджують іншу і ніколи не видалють птицю з приміщення партіями, а тільки всю разом.

Перед розміщенням чергової партії птиці витримуються міжциклові санітарно-профілактичні перерви в пташниках; для молодняку - 2 тижня і один раз за рік 30 днів, для дорослої птиці - 30 днів. За час санітарної перерви проводять очищення і дезинфекцію приміщень, а також ремонт приміщень.

Направлена на забій птиця підлягає ветеринарному огляду перед забоєм. Після потрошіння м'ясо тушок курей та субпродукти підлягають ветсанекспертизі, яку здійснює лікар-ветсанексперт. Перед відправленням на продаж м'ясо тушок курей та субпродукти зберігаються у морозильній камері. Після кожної робочої зміни проводять очищення та дезинфекцію забійного цеху.

Дезинфекційні та лікувальні засоби зберігаються в аптеці птахофабрики. Ядохімікати зберігаються окремо від медикаментів, біопрепаратів в окремому приміщенні, ключ від якого є тільки у ветфельдшера, який завідує аптекою. Надходження хімічних реактивів, лікувально-профілактичних, дезинфекційних засобів, а також їх видавання реєструється у спеціальних журналах.

Щорічно Краснопільська птахофабрика приймає участь в обласній виставці «Агроперспектива» кращих господарств області. У минулому році птахофабрика зайняла одне з перших місць в області за кількість вироблених товарних яєць та їх якістю. В останні роки здійснюється нарощування виробничої потужності та темпів виробництва. Це свідчить про ефективну виробничу організацію системи праці, про покращення кормової бази. На сьогодні підприємство має можливість забезпечення комбікормами та кормовими концентратами не тільки себе, але і інших птахівничих господарств. Досягнення стійкого епізоотичного благополуччя дає можливість виробляти інкубаційні яйця за рахунок батьківського стада також не тільки для себе, а й для продажу іншим птахо підприємствам.

Значну роль у контролюванні епізоотичної ситуації в господарствах агрофірми відіграє зооветеринарна виробнича лабораторія птахофабрики в Краснопіллі завдяки здійсненню бактеріологічних, вірусологічних, біохімічних, токсикологічних досліджень з використанням сучасних методів. Для діагностики інфекційних захворювань та контролювання ефективності вакцинацій в господарствах ПВФ «Агроцентр» в лабораторії використовують імуноферментний аналіз з комп'ютерним забезпеченням та об'єктивною інтерпретацією отриманих результатів. ІФА - найбільш чутливий метод на сьогодні. Лабораторія має можливість визначення материнських, поствакцинальних антитіл до 9 захворювань: хвороби Ньюкасла (НХ), інфекціонного бронхіту курей (ІБК), інфекціонного ларинготрахеїту (ІЛТ), хвороби Гамборо, реовірусу, мікоплазмозу, пастерельозу, синдрому зниження несучості (СЗН), інфекційного енцефаломіеліту.

На жаль на сьогоднішній день птахофабрика «Агроцентр» скоротила поголів'я птиці в зв'язку з економічною кризою в країні.

4. Результати власних досліджень

4.1 Породний, класний, віковий склад стада та продуктивні характеристики

Курам яєчного кросу шевер притаманні такі породні ознаки: голова у півнів не дуже велика, гребінь - листоподібний, прямостоячий, середньої величини. У курей гребінь звисає набік, але не затуляє очей. Сережки середньої довжини, заокруглені. Вушні мочки білого кольору, іноді з легким жовтуватим відтінком; райдужна оболонка очей має червоне або помаранчеве забарвлення; дзьоб міцний, жовтий; шия середньої довжини, з рясним довгим оперенням. Тулуб продовгуватий, поставлений горизонтально; живіт повний та м'який. Ноги - середньої довжини, з чітко відокремленою гомілкою. Плесна тонкі, жовтозабарвлені. Шкіра має жовтуватий відтінок; оперення біле, прилягає щільно. Хвіст широкий біля основи та дуже рясний.

Жива маса курей у віці 52 тижнів становить 1,7-2,2 кг, півнів - 2,2-2,8 кг. Несучість курей за 72 тижні життя становить 240-260 яєць, середня маса 1 яйця - 56-58 г. Статевої зрілості кури досягають у віці 140-150 діб. Птиця цього кросу має високі відтворні здатності. Заплідненість яєць становить 92-97%, вивід курчат - якнайменше 80%. Показники продуктивності наведені в таблиці 3.

3. Продуктивні показники несучок яєчного кросу «Шевер-579»

Показники	Вік несучості, тижнів
	72	74	76	78	80
Несучість, шт.	309	319	329	338	347
Середня маса 1 яйця, г	62,0	62,5	63,0	63,5	63,7
Вихід яєчної маси, кг	19,2	19,9	20,7	21,5	22,1
Конверсія корму, кг на 1 кг яєчної маси	2,08	2,13	2,17	2,22	2,28
Збереженість несучок, %	95,5	95,2	95,0	94,8	94,5

Необхідно зазначити, що завдяки селекційній роботі, спрямованій на зменшення витрат корму на виробництво 1 кг яєчної маси, гібридні несучки мають меншу живу масу (1,5-1,7 кг у віці 52 тижні), ніж кури класичної породи Леггорн білий. Більш висока яєчна продуктивність несучок фінального гібриду (305-316 яєць за 72 тижні життя), ніж у курей класичної породи Леггорн білий, досягається переважно завдяки двом основним чинникам: вища інтенсивність несучості гібридів та їх більш рання статева зрілість (майже на місяць раніше починається яйцекладка).

4.2 Відтворювальні характеристики стада

Фірма «Агроцентр» закуповує добовий молодняк в селекційному центрі, який розташований в с. Софіївка. Там же є цех інкубації селекційних яєць. При селекції курей для створення кросу «Шевер-579» ведуть оцінку та підбір за комплексом ознак: за яйценосністю, масі яєць, якості шкаралупи, щоб сполучати бажані властивості при схрещуванні ліній.

Ефект селекції може бути визначено шляхом зрівняння птиці, що селекціонується з контрольною популяцією, яка представляє ту ж саму вихідну лінію, але в якій, не ведеться селекційна робота. Найкращих виробників та родини залишають для подальшої роботи. Підбір птиці ведуть з обліком спеціалізації ліній за окремими ознаками.

4. Схема схрещування для отримання кросу «Шевер-579»

Лінія	Схрещування	Лінія	Схрещування
	А	В	В	Г		А	В	В	Г
А	АА	АБ	АВ	АГ	В	ВА	ВБ	ВВ	ВГ
Б	БА	ББ	БВ	БГ	Г	ГА	ГБ	ВГ	ГГ

В процесі закладання лінії виявляють їх загальне поєднання з використанням діалельних та поліалельних схрещувань не менш чим за 75 курами в кожній групі.

За результатами схрещувальних ліній визначають, які лінії та родини доцільно використовувати у подальшій племінній роботі в якості батьківських та материнських форм.

4.3 Технологія годівлі яєчних курей

Для годівлі курей у господарстві використовують повноцінні комбікорми, збалансовані згідно діючих норм і виготовлених у відповідності із ДСТУ 4120-2002 «Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці».

Молодняк і дорослу птицю годують із врахування норм обмінної енергії, сирого протеїну, мінеральних речовин і амінокислот у комбікормах. Годівлю ремонтного молодняку диференціюють залежно від віку, живої маси і розвитку. У період вирощування практикують трикратну зміну раціонів.

Особливу увагу приділяють годівлі і напуванню курчат у період після виводу.

У господарстві був вивчений вплив різних кормів на продуктивність птиці і її потреба в поживних речовинах. Фізіологічною основою організації годівлі є збалансування раціону за комплексом поживних, біологічно активних, мінеральних речовин і мікроелементів, виходячи із синергічності їх дії в процесах обміну в організмі з найбільш ефективним перетворенням кормів у продукцію птиці (зокрема в яйця).

Взаємодія елементів живлення різнорідно всеохоплююче. При повному або надлишковому забезпеченні курей-несучок висококалорійними кормами, але при недоліку протеїну знижується яйценосність, а зайва енергія витрачається на жировідкладення.

Система нормованої годівлі передбачає насамперед забезпечення потреби птиці в обмінній енергії й сирому протеїні. Нормування по обмінній енергії й комплексу поживних речовин відповідає фізіологічним вимогам високопродуктивної птиці й збереженню її здоров'я. Обмінну енергію визначають по різниці між валовою енергією, споживаною птицею з кормом і енергією, виділеною з екскрементами. Потреба в обмінній енергії й вміст її в кормах виражають у кілоджоулях на 100 г сухого корму. Нормування білкової годівлі ведеться по сирому протеїну, потреба в сирому протеїні й вміст його в кормах визначають у відсотках на 100 г сухого корму.

Оцінку й нормування кормів ведуть також і по амінокислотах, у першу чергу по метіоніну, триптофану, лізину. Вміст цих амінокислот у кормах обмежено, а потреба птиці в них висока. На потребу птиці в амінокислотах впливає енергетичне забезпечення раціону, вміст у ньому протеїну, вітамінів, жирів і інших складових раціону.

Мінеральні речовини й вітаміни мають дуже велике й різноманітне значення в життєдіяльності птиці. Мінеральні речовини складають 3-4% живої маси птиці й 10% маси яйця зі шкаралупою, а вітаміни беруть участь у різних обмінних реакціях і впливають на багато фізіологічних процесів. Недолік одного або декількох мінеральних речовин знижує продуктивність і плідність птиці, а іноді можуть призвести до захворювань і загибелі. У раціонах для птиці нормують кальцій, фосфор, натрій, хлор (у вигляді звичайної солі), йод, кобальт, цинк, марганець, залізо й ін. Потреба в мінеральних речовинах і вітамінах встановлюють у міліграмах і відсотках до маси сухих кормів, а вітаміни також в інтернаціональних одиницях на 100 г сухого корму.

У період 1-8 тижнів курчатам згодовують комбікорм із високим вмістом сирого протеїну (20%) і обмінної енергії (290 ккал). Годують молодняк досхочу. У віці 9-17 тижнів у комбікормі знижують рівень сирого протеїну (до 14%) і обмінної енергії (до 260 ккал), щоб затримати ранню статеву зрілість. У період перед початком яйцекладки (18-22 тижня) використовують комбікорми з більшим вмістом сирого протеїну (16%) і обмінної енергії (265-270 ккал), норма кальцію становить 2%. Рецепт повнораціонного комбікорму представлений в таблиці 5.

5. Рецепт повнораціонного комбікорму для курей яєчного напряму продуктивності «Шевер-579»

Інгредієнти	Вік птиці, місяців
	До 10	10-14	14 та старше
Просо	9	9	14,7
Ячмінь	30	30	32
Пшениця	27	30	35
Дріжджі гідролізовані	4	3	3
Шрот соняшниковий	10	8,5	-
Трав'яне борошно	4	5	4,3
Жир технічний	3,7	3,2	-
Кісткове борошно	0,8	1,2	0,9
Молотий ракушняк	6,4	5,8	5,4
Сіль поварена	0,4	0,3	0,4
Рибне борошно	4,7	4	4,3

Дорослим курам роздають корми два рази на день. Це дозволяє зекономити білкові корми і знизити собівартість яєць. Поживність комбікормів за такою годівлею представлена в таблиці 6.

6. Поживність комбікормів для курей-несучок кросу «Шевер-579»

Показники	Вік несучості, тижні
	24-47	48 і старше
1	2	3
Обмінна енергія, ккал	270	260
МДж	1,13	1,09
Сирий протеїн	17,0	15,0
Сира клітковина	5,5	6,0
Кальцій	3,4	3,7
Фосфор	0,6	0,7
Натрій	0,3	0,3
Лізин	0,75	0,65
Метіонін	0,32	0,28
Метіонін + цистин	0,6	0,53
Лінолева кислота	1,5	1,3

У першу половину продуктивності кури продовжують рости і тому в раціоні рівень сирого протеїну складає 17%, обмінна енергія 270 ккал. Після завершення росту птиці рівень сирого протеїну становить біля 15%.

4.4 Утримання птиці

У господарстві використовують клітковий спосіб утримання промислового стада - курей-несучок утримують у кліткових батареях БКН-3А. Ця технологія має значні переваги: вища несучість курей, підвищена ефективність використання виробничих площ, підвищення культури виробництва, зниження витрат кормів, полегшується робота за птицею, знижуються затрати тепло- та енергоносіїв.

Базовою технологією утримання промислового стада передбачено дотримання таких параметрів: площа підлоги для курей білих кросів - не менше 450 см²/гол., коричневих кросів - 500 см²/гол., щільність посадки при утриманні на глибокій підстилці - 6 гол./м² для курей білих кросів, 5,5 гол./м² для курей коричневих кросів. При утриманні промислового стада на глибокій підстилці кількість курей в секціях становить 2 000 гол. Фронт годівлі при вільному доступі до корму має становити 7-10 см, при обмеженій годівлі - 10-12 см. Фронт напування - не менше 2-х см на голову, при використанні ніпельних напувалок - 1 ніпель.

Освітленість у пташнику має бути 25-30 лк. Для освітлення пташників використовують звичайні електролампи (від 40 до 75 Вт), які підвішують посередині проходу між клітковими батареями на рівні верхнього краю клітки на відстані 3,5-4 м одна від одної. Роздачу корму і прибирання посліду проводять при виключеному світлі.

Для отримання високої продуктивності курей-несучок у пташнику необхідно створити оптимальні умови для їх утримання. Параметри зовнішнього середовища практично не відрізняються від рекомендованих для утримання птиці батьківського стада. Температура повітря у приміщенні має бути 16-18°С, допускається зниження температури у пташнику на 2°С і підвищення до 26°С. Значна зміна температури у пташнику веде до затримки росту і розвитку, зниження продуктивності, линяння курей. Підвищена температура у пташнику призводить до зниження рівня несучості, збільшення витрат кормів на виробництво яєць, збільшення витрат води. Відносна вологість у пташнику має бути 60-70%. Допускається зниження цього показника до 40-50% у холодний період року і підвищення до 75% у перехідний. Підвищена вологість веде до зниження апетиту та засвоєння кормів зниження продуктивності; внаслідок розвитку патогенної мікрофлори збільшується захворюваність птиці і падіж. Особливо небезпечним є поєднання високої температури і вологості повітря - знижується загальна резистентність птиці, кури малорухливі, погано поїдають корм, п'ють багато води, знижується несучість. Температуру і вологість повітря визначають і реєструють не рідше 2-х разів на добу. Сучасні автоматизовані системи контролю мікроклімату у пташнику дозволяють реєструвати всі зміни цих показників протягом доби.

Працівники пташників ретельно стежать за тим, щоб у приміщенні не було протягів і дотримувати показники повітрообміну: у холодний період року - не менше 0,7 м3/год. на 1 кг живої маси, у теплий період року - не менше 4,0 м3/год. на 1 кг живої маси. Швидкість руху повітря має становити в холодний період року не більше 0,6 м/с, у теплий - 1,0 м/с.

4.5 Цех ремонтного молодняку

Для регулярного поповнення батьківського і промислового стада ремонтним молодняком на вирощування приймають курчат у строки, які передбачені технологічним графіком, з врахуванням багаторазового комплектування стада. На 1 дорослу птицю батьківського стада, яка підлягає заміні, на вирощування ставлять 1,4 курочки та 3,0 півників, а промислового стада - 1,3 курочки. Розрахунок виходу ремонтного молодняка для комплектування промислового стада приведений в таблиці 7.

7. Розрахунок виходу 1000 голів ремонтних курочок для комплектування промислового стада

Показники	Період вирощування молодняка, днів
	1-30	31-60	61-150	1-150
Початкове поголів'я, гол	1370	1275	1150	1370
Відхід, % голів	2 27	2 25	1,5 18	5 70
Збереженість, %	98	98	98,5	95
Бракування, % голів	5 68	8 100	11,5 132	22 300
Поголів'я на кінець періоду, гол	1275	1150	1000	1000

Молодняк приймають великими одновіковими партіями з таким розрахунком, щоб однією партією птиці повністю заповнити приміщення як цеху вирощування, так і цеху промислового стада. Профілактична перерва між двома партіями у господарстві складає біля трьох тижнів.

Провідними факторами, які впливають на ріст і розвиток молодняку при вирощуванні, є параметри мікроклімату, годівля і напування. До основних параметрів мікроклімату відносять температуру, вологість, повітрообмін, вміст шкідливих газів, а також освітленість та світловий режим. Світлові режими, які використовують в господарстві представлені в таблиці 6.

8. Постійні світлові режими для вирощування ремонтного молодняку курей яєчного кросу «Шевер-579»

Вік, тижнів	Світловий день, що скорочується	Короткий стабільний світловий день	Вік, тижнів	Світловий день, що скорочується	Короткий стабільний світловий день
1	23.30	23.30	10	13.00	9.00
2	17.00	15.00	11	12.30	9.00
3	16.30	9.00	12	12.00	9.00
4	16.00	9.00	13	11.30	9.00
5	15.30	9.00	14	11.00	9.00
6	15.00	9.00	15	10.30	9.00
7	14.30	9.00	16	10.00	9.00
8	14.00	9.00	17	9.30	9.00
9	13.30	9.00

Для чіткого дотримання світлового режиму використовують автоматичне включення і виключення електроосвітлення за допомогою спеціальних реле часу.

4.6 Цех промислового стада курей-несучок

Виробництво харчових яєць проводиться рівномірно протягом всього року. Промислове стадо курей-несучок протягом року комплектують багаторазово за графіком через певні проміжки часу з метою рівномірного виробництва харчових яєць. Кількість партій курочок за рік і поголів'я молодок господарство визначає з розрахунку обсягів виробництва і місткості приміщень для утримання курей-несучок, що відображається в технологічному графіку. Для комплектування промислового стада курей використовують гібридних молодок 15-17-тижневого віку, жива маса і екстер'єр яких відповідають нормативам, встановленим для кросу «Шевер».

Поголів'я пташника комплектують протягом 1-2 діб, корпусу - 3-5 діб. Це сприяє якісному проведенню ветеринарно-санітарних і профілактичних заходів, впровадженню диференційованого режиму освітлення, регулюванню режимів годівлі з врахуванням продуктивності і віку птиці.

При виборі та встановленні світлового режиму для курей необхідно дотримуватись наступних вимог: не можна збільшувати тривалість світлового дня під час вирощування молодняку і знижувати її для курей-несучок; тривалість освітлення не має бути меншою 6-ти годин і більшою-17-ти годин, за винятком перших діб вирощування молодняку і періоду закінчення несучості; в господарстві суворо дотримуються прийнятих схем світлового режиму з добового віку і до закінчення несучості курей.

При утриманні промислового стада курей найбільшого поширення отримали постійні режими освітлення - з одним періодом світла і одним періодом темряви. Тривалість, світловою дня при такому режимі освітлення становить 16-17 год.

Досвід роботи птахівничих підприємств свідчить, що застосування переривчастих світлових режимів веде до зменшення енерговитрат, витрат кормів і, як наслідок, зниження собівартості яєць. При виборі світлового режиму для утримання курей промислового стада даного кросу рекомендується також дотримуватись параметрів, зазначених фірмою-постачальником даного кросу.

Годівлю курей проводять залежно від віку птиці. Готовий комбікорм за зовнішнім виглядом однорідний, без ознак псування, запах відповідає набору компонентів, які входять до його складу. Роздавання корму проводять 2-3 рази на день. Добова потреба корму для курей-несучок залежить від рівня несучості і особливостей кросу. При інтенсивності несучості 50-60 % несучки споживають у середньому 100 г корму, при 70-80 % - потреба корму зростає до 110-114 г на голову, а при більш високій - досягає 117-120 г і більше. Також значно більша потреба в кормах спостерігається перед початком несучості. Як правило, чим вища несучість курей, тим менше витрачається корму в розрахунку на 10 яєць, хоч витрати корму на курку-несучку збільшуються. Також витрати корму можуть зростати і внаслідок розкидання його з годівниць, тому робітники господарства слідкують за дотриманням їх належного стану.

Слідкують ще й за тим, щоб корм був з'їдений до кінця. Гравій роздають 1 раз на тиждень, використовуючи частинки розміром 4-6 мм. Велике значення для яєчної птиці приділяється введенню мінеральних речовин - до складу раціону вводять крейду та вітамінно-мінеральний комплекс. Пташниці обов'язково контролюють кількість корму, спожитого курами-несучками (згідно рекомендованих нормативів для даного кросу).

Важливим є щоденний контроль за чистотою у пташнику - витирання пилу у пташнику, щоденне підмітання підлоги і періодично її миття, промивння напувалок. Прибирання посліду проводиться не рідше як 2 рази на добу.

Несучок періодично оглядають, видаляють слабких. Для періодичного контролю живої маси несучок виділяють групу курей з окремих різних зон пташника і проводять щомісячне зважування не менше 100 голів. Це дозволяє контролювати стан, годівлю птиці в залежності від її стану, віку і продуктивності. Бракування несучок проводять за комплексом показників екстер'єру, рівня живої маси, стану гребеня і сережок, очей, лобкових кісток і клоаки, пігментації гребеня, плесна, вушних мочок.

Курей промислового стада використовують до 72-80-тиждневого віку. Збереженість поголів'я за продуктивний період складає не нижче 95 %, зоотехнічне вибракування - не більше 25 %.

Збір яєць на початку несучості проводять 2-3 рази на добу, із підвищенням рівня несучості - 4-5 разів на добу. Перший збір яєць проводять перед ранковою роздачею корму. Яйця збирають вручну і потім потрапляють на яйцесортувальні столи, де пташниця проводить сортування яєць за масою і розкладає їх у горбасті прокладки (картонні чи пластмасові). Яйця розбиті, з ознаками бою чи насічки, забруднені, з дефектами шкаралупи збираються окремо; їх направляють на подальшу переробку.

Яйця направляють в яйцесклад, де проводиться підготовка харчових яєць для реалізації. Приміщення яйцескладу сухе, чисте, з доброю вентиляцією; температура підтримується в межах 8-12?C, відносна вологість складає 80-85%. Для полегшення роботи приміщення обладнано стрічковими транспортерами.

Для забезпечення рівномірного виробництва яєць поголів'я несучок потрібно поповнять кілька разів на рік. Метод цілорічного комплектування стада несучок, розроблений С.І. Сметнєвим, покладений в основу технологічного процесу виробництва яєць на птахофабриці.

При комплектуванні стада несучок дотримується той же принцип, який застосовується при вирощуванні молодняку: кожна партія птиці приймається в окремий, попередньо повністю звільнений, очищений і продезінфікований пташник. Після закінчення строку використання несучок, всі кури, що залишилися, здаються на забій і приміщення звільняється. Профілактична перерва у використанні приміщення складає не менш 20 днів.

Вибракування й рівень яйценосності несучок залежать від багатьох факторів: використовуваного кросу, умов годівлі, утримання. Тому єдиних норм для всіх господарств бути не може. З урахуванням досягнутого рівня продуктивності птиці розробляють зразкові норми вибракування і яйценосності несучок, які наведені в таблиці 9.

9. Зразкові норми від бракування і яйценосності кліткових несучок

Вік (місяців)	Поголів'я на початок місяця (% від початкового поголів'я)	Відбраковування, %	Середне поголів'я (% від початкового поголів'я)	Яйценосність на середню несучку за місяць, шт..
		Від початкового поголів'я	Від поголів'я на початок місяця
1	2	3	4	5	6
5-6	100,0	1,5	1,50	99,6	6
6-7	98,5	1,5	1,52	97,7	16
7-8	97,0	1,5	1,55	96,3	21
8-9	95,5	1,5	1,57	94,7	24,5
9-10	94,0	1,5	1,60	93,5	24
10-11	92,5	1,5	1,62	91,7	23
11-12	91,0	2,0	2,20	90,0	21,5
12-13	89,0	2,0	2,25	88,0	20,5
13-14	87,0	3,0	3,45	85,5	19,5
14-15	84,0	3,0	3,57	82,5	17,0
15-16	81,0	3,0	3,70	79,5	16,5
16-17	78,0	78,0	100,0	63,0	15,5

Ритмічність виробництва яєць у господарстві забезпечується певним співвідношенням між потужністю цехів вирощування й цехів несучок. У технологічному графіку, що розробляють на весь рік, вказують тривалість вирощування молодняку в кожному певному пташнику, строк профілактичної перерви, у який пташник для несучок переводиться ремонтний молодняк, строк використання несучок і тривалість перерви в цеху несучок.

4.7 Переробка продукції

Організація процесу забою та первинної переробки сільськогосподарської птиці є дуже відповідальним заходом, оскільки дозволяє значно зменшити втрати маси тушки при їх переробці та отримати продукцію належної якості. На птахофабриці «Агроцентр» для забою та обробки птиці використовують поточно-механізовані лінії. Це комплекс машин і приладів, встановлених таким чином, щоб забезпечити єдиний технологічний потік переробки птиці з максимальною механізацією та автоматизацією технологічних операцій.

Забій та переробка птиці - це складний трудомісткий технологічний процес, який включає ряд операцій, у результаті яких отримують тушки птиці, фасоване м'ясо, харчові субпродукти (серце, печінка, шлунок та шия), а також перо-пухову сировину і технічні відходи, які використовуються для виробництва тваринних кормів. Технологічний процес переробки птиці здійснюють у такий послідовності: навішування птиці на конвеєр, оглушення, забій, знекровлення, теплова обробка, видалення оперення, туалет тушки (обпалювання та промивання), патрання, охолодження, сортування, маркування та упаковка тушок. Після чого тушки направляють на реалізацію.

Навішування птиці на конвеєр - це операція проста за виконанням, але дуже важлива для збереження якості тушки, для виконання всіх наступних операцій по переробці птиці. До складу поточно-механізованої лінії птахофабрики «Агроцентр» входять спеціальні стрічкові транспортери, за допомогою яких птиця з машини потрапляє на місце навішування.

Наступна операція - оглушення. Оглушення викликає у птиці стан шоку з повною відсутністю больових і рухових реакцій організму на певний період. Ця технологічна операція забезпечує належний санітарний стан процесу. При оглушенні робота серця не припиняється, що сприяє кращому знекровленню. Найбільш поширеним способом оглушення є електрооглушення, яке здійснюють при силі струму 25 мА та напрузі 550-950 В.

Після оглушення птиця потрапляє на ділянку забою та знекровлення. Від якості проведених технологічних операцій у значній мірі залежить товарний вигляд тушок і тривалість їх зберігання. Повне і швидке знекровлення птиці після забою настає при перерізані основних кровоносних судин у ділянці з'єднання шиї та голови. На птахофабриці «Агроцентр» забій проводять автоматично, шляхом бокового розрізу шиї, яремної вени та сонної артерії, без пошкодження трахеї та стравоходу.

Знекровлення птиці проходить над спеціальним жолобом знекровлення. Тривалість знекровлення курей складає 1,5-2 хв. повне знекровлення необхідне не тільки для забезпечення гарного товарного вигляду тушок, але й для здебільшого виходу крові як сировини для виробництва кормів тваринного походження.

Після знекровлення, птиця потрапляє на лінію теплової обробки, суть якої полягає в обробці гарячою водою, з метою послаблення утримання оперення в шкірі. Температура води для обробки тушок курей складає 52-55?C, тривалість обробки - 60-80 с. при обробці птиці шию, голову, ноги і крила піддають допоміжній тепловій обробці - ошпарюванню, яке здійснюють шляхом занурення зазначених ділянок тушки птиці у ванну з гарячою водою (температура води 58-62?C, тривалість обробки - 30 с).

Після теплової обробки гарячою водою, оперення з тушок вилучають на автоматичних машинах. З цією метою у господарстві використовують машини валкового і барабанного типу.

Після зняття оперення тушку обпалюють для знищення нитковидного пера, що залишилося. Застосовують газові камери, де тушка опалюється протягом 1-2 с.

Наступна операція - туалет тушки. У спеціальній машині тушка обмивається водою від прилиплого пір'я.

Далі тушки направляються в цех патрання. Основною продукцією птахопереробних підприємств на сьогодні є патрані тушки. При виробництві напівпатраних тушок виникають складності з проведенням ветеринарно-санітарної експертизи тушок, оскільки не має можливості провести якісний огляд внутрішніх органів. Крім того, термін реалізації і зберігання напівпатраних тушок значно менший ніж патраних.

Процес патрання починають із відокремлення голови, яке виконується при русі тушок на конвеєрі. Далі тушки потрапляють на ділянку відокремлення ніг, які ножем відділяються на рівні заплесневого суглоба, після чого падають на стрічку транспортера, який подає їх на підвісний конвеєр у цех патрання.

У цеху патрання після розрізу черевної порожнини вилучають внутрішні органи і залишають їх висіти з боку тушки для проведення ветеринарно-санітарної експертизи, після огляду тушок їх відділяють і направляють на подальшу обробку.

Серце видаляють, промивають і звільняють від навколосерцевої сумки. Печінку видаляють, попередньо обережно відокремлюють жовчний міхур не пошкоджуючи його. Печінку промивають, при цьому видаляються залишки крові. М'язові шлунки птиці завантажують у спеціальну машину, де проводять їх розрізання, звільнення від вмісту і промивання.

Усі субпродукти охолоджують водою при температурі 0…+2?C протягом 10 хв., після чого їх у спеціальних ящиках по стрічковому транспортеру направляють в цех пакування.

Тушки також охолоджують холодною водою. При охолодженні у воді тушки птиці мають хороший товарний вигляд і не втрачають масу. При охолодженні тушки спочатку надходять у ванну попереднього охолодження з проточною водою на 10-15 хв., а потім - у ванну для охолодження при температурі води 0…+2?C на 25-35 хв. охолоджені тушки знімають з конвеєра і направляють на сортування, маркування і пакування.

Також на території птахофабрики «Агроцентр» є цех з переробки яєць, де виробляють яєчні продукти: рідки (меланж, білок, жовток) та сухі (яєчний порошок, сухий білок та жовток). Саме виробництво яєчних продуктів дозволяє значно збільшити строки зберігання, полегшує транспортування та зменшує витрати від бою яєць. Яєчні продукти широко використовують в харчовій, кондитерській, фармацевтичній та косметичній промисловості.

Для промислової переробки використовують яйця курячі харчові, що не відповідають вимогам стандарту зі строком зберігання у звичайних умовах не більше 25 діб; дрібні яйця масою від 35 до 45 г, що відповідають за всіма показниками вимогам стандарту; яйця з пошкодженою незабрудненою шкаралупою без ознак витікання.

Технологічний процес виробництва яєчних продуктів включає такі операції: приймання і сортування яєць, санітарна обробка (використовують розчини каустичної та кальцинованої соди), розбивання яєць, вилучення вмісту, розподіл на жовток та білок. Далі сировина поступає на ділянку перемішування та фільтрації; при цьому проводиться очищення яєчної маси від частинок шкаралупи, плівок і ретельне перемішування, що покращує якість яєчних продуктів.

Наступна операція - пастеризація. Пастеризація проводиться за температури 58-62?C протягом 2,5-3 хвилин. Далі готовий продукт за допомогою дозаторів фасують у металеві банки місткістю 10, 8, 4,5, 2,8 кг, які потім направляють на охолодження. Яєчні продукти охолоджують до температури не вище 6?C. Рідкі охолодженні яєчні продукти зберігають в чистому вентильованому приміщенню при температурі не вище 5?C не більше 6 годин.

5. Експериментальна частина

При згодовуванні птиці кормосумішей зі доступністю й засвоюваністю поживних речовин і енергії добавки ферментних препаратів роблять позитивний ефект, який виражається в підвищенні продуктивності.

В теперішній час при годівлі птиці віддають перевагу біологічно активним речовинам, які не накопичуються в організмі, позитивно впливають на продуктивність та не забруднюють навколишнє середовище. До таких речовин відносять препарат МЕК (мультиензимна композиція).

5.1 Результати досліджень

Для проведення науково-господарського досліду було створено дві групи курей-несучок. Схема досліду представлена в таблиці 10.

10. Схема науково-господарського досліду

Група	Харктер годівлі
Контрольна, n=50	Основна кормосуміш (ОК)
Дослідна, n=50	Основна кормосуміш (ОК)+0,5 кг/т МЕК

В цілому продуктивність дослідної групи у зрівнянні з контрольною становила: 1 група - 4576, 2 група - 5268 шт. яєць., несучість курей другої групи по відношенню до першої збільшилась на 15,1%. Завдяки введенню в раціон МЕК маса яєць збільшилась на 4,3%, таблиця 11.

11. Якість яєць при використанні у комбікормі МЕК

Показник	1 група	2 група
Маса яєць, г	60,6±0,94	63,2±1,37
Маса білка, г	17,1±0,56	18,6±0,46
Маса жовтка, г	35,9±0,65	36,3±1,4
Маса шкаралупи, г	7,62±0,18	8,2±0,18
Індекс білка	0,1±0,07	0,1±0,002
Індекс жовтка	0,47±0,01	0,46±0,01
Одиниці Хау	86,5±0,76	87,0±1,02

Збереженість птиці як в контрольній групі, так і дослідній однаковою (100%), жива маса птиці на кінець досліду склала у контрольній групі 1,64 кг; у 2 групі - 1,79 кг. Ці дані свідчать про те, що введення у комбікорми ферментного препарату МЕК викликало підвищення яйценосності птиці без зменшення живої маси курей-несучок.

Використання у складі ферментного препарату МЕК позитивно впливає як на продуктивність, так і на якісні показники яєць. Встановлено збільшення перетравлення протеїну в організмі птиці дослідної групи на 5,5%, клітковини - на 1,5%, жиру - 1,1% по відношенню до контрольної групи, що видно з таблиці 12.

12. Перетравлення основних поживних речовин

Показник	1 група	2 група
Протеїн, %	62,1	74,4
Жир, %	74,6	75,7
Клітковина, %	11,6	14,6
Кальцій, %	65,6	74,5
Фосфор, %	85,6	93,6

Засвоєння мінеральних речовин у другій групи також було вищим, ніж у контрольній: кальцію на 5,4%, фосфору на 8,0%.

Включення ферментного препарату у комбікорми птиці позитивно вплинуло і на морфологічний склад тушок птиці, таблиця 13.

13. Морфологічні показники тушок курей-несучок

Показник	1 група	2 група
1	2	3
Жива маса курей	1646±0,07	1795±0,03
Маса непатраної тушки	1503±0,06	1685±0,02
Маса полупатраної тушки	1375±0,05	1566±0,02
Маса патраної тушки	1073±0,05	1192±0,03
Маса їстівних частин	784,4±59,7	900,3±17,8
Маса неїстівних частин	288,9±13,2	291,4±9,6
Маса їстівних частин до напівпатраної тушки	57,0±2,61	57,5±1,16
Маса неїстівних частин до напівпатраної тушки	21,1±2,34	18,6±1,09

Аналізуючи таблицю 13 можна відмітити тенденцію до збільшення майже усіх морфологічних показників тушок. Зокрема у другій групі проти контролю збільшилась маса їстівних частин на 115,9±41,9.

5.2 Економічне обґрунтування досліджень

Використання в комбікормі ферментного препарату МЕК у дозі 0,5 кг на 1 т корму дозволило скоротити витрати комбікорму на виробництво 10 яєць до 1,53 у порівнянні з контрольною групою. Це приведено в таблиці 14.

14. Економічна ефективність використання ферментного препарату МЕК в комбікормах птиці

Показник	Групи
	1	2
Отримано яєць всього, шт.	4576	5268
На початку на несучку, шт.	91,5	105,4
На середню несучку, шт.	91,5	105,4
Всього яйцемаси, кг	277,3	332,9
Витрати корму, всього, кг	810	810
Конверсія корму на 10 яєць, кг	1,77	1,53
Вартість корму, грн.	1093,5	1107,6
Виручка від реалізації, грн.	228	2634
Чистий прибуток, грн.	1235	1581
Рентабельність, %	17,3	28,0

Аналізуючи таблицю 14 можна зробити висновок, що при використанні мультиензимної композиції МЕК було отримано більше як яєць на 692 шт., так і на 105,6 кг збільшилась загальна яйцемаса. Хоча вартість корму у 2008 році збільшилась на 14,1 грн., чистий прибуток склав 346 грн. також зросла маже на 10%.

6. Екологічні заходи

Ділянку під будівництво ферм вибирають на сухій підвищеній території з порівняно рівною поверхнею або невеликим нахилом на південь і низьким стоянням грунтових вод (не ближче 2 м від поверхні).

Відстань між свинофермами та іншими сільськогосподарськими підприємствами складає: 150 м від ферм великої рогатої худоби, вівчарських та конярських ферм; 1500 м від звірівницьких; 200-1000 м від птахофабрик.

Свинарські підприємства відносять до підприємств закритого типу, куди забороняється вільний вхід стороннім особам.

Виробнича санітарія на території господарства відповідає вимогам; по периметру всієї території виробничого сектору свинокомплекс має огорожу бетонними плитами і сіткою, також є зелені насадження.

Для робітників господарства планово проводиться раз на рік медичний огляд, результати якого заносять в медичну картку працівника; працівники, робота яких пов'язана з ядохімікатами, медичний огляд проходять через 4-5 місяців. Майже в усіх приміщеннях параметри мікроклімату відповідають гігієнічним нормам. Після закінчення роботи спеціалісти та робітники миють і дезінфікують руки та приймають душ.

Невідємною ланкою у загальному комплексі ветеринарно-санітарних заходів є дезінфекція, дезінсекція та дератизація. Дезінфекцію проводять ветсанітар і фельдшер під контролем ветеринарного лікаря господарства. При роботі працівниками з зараженими тваринами, вони повинні чітко виконувати розпорядження лікаря ветеринарної медицини, слідкуючи за нормами особистої гігієни.

7. Охорона праці

7.1 Аналіз стану охорони праці в господарстві

Згідно закону «Про охорону праці», який прийнятий Верховною Радою України 21.11.2002 р. загальне управління і відповідальність за організацію по охороні праці в ПВФ «Агроцентр», покладається на директора. Усі посадові особи, відповідальні за забезпечення безпечних і здорових умов праці в межах своєї компетенції ведуть роботу з розробки заходів щодо поліпшення умов праці, проведенню інструктажів усіх робітників, забезпечуючи їх необхідною літературою, інструкціями.

Працівники господарства реалізують право на працю в господарстві шляхом укладення трудового договору. У кабінеті по охороні праці зосереджена вся організаційно-методична робота з охорони праці. На виробничих ділянках є куточки по охороні праці, де працівників інструктують безпосередньо на робочому місці.

У господарстві в обов'язковому порядку проводять інструктажі з охорони праці - вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий. Недоліком є те, що на робочих місцях не вивішені інструкції з правил безпеки і виробничої санітарії при обслуговуванні кожного виду діяльності.

Санітарне законодавство передбачає обов'язковий періодичний контроль усіх працівників, що роблять і стикаються з харчовими продуктами. Медичний огляд проводять з метою виявлення заразних хворих. Для працівників передбачений ветсанперепускник, де є кімната відпочинку, роздягальня. Територія птахофабрики утримується в чистоті, у нічний час висвітлюється. Проїзди і проходи вирівняні і мають тверде покриття.

7.2 Аналіз виробничого травматизму в господарстві

Основними причинами виникнення нещасних випадків на виробництві є:

- порушення режиму робочого часу;

- відсутність систематичного контролю зі сторони керівників ділянок за -дотримання безпеки праці;

- використання несправних транспортних об'єктів.

Незважаючи на те, що в господарстві проводяться різні заходи щодо охорони праці, усе-таки мають місце випадки виробничого травматизму (таблиця 12.). Розрахунки проводили статистичним методом. Визначаємо наступні показники: коефіцієнт частоти травматизму: Кч=Т/Р х 1000, де Т - кількість нещасних випадків; Р - середньосписочна кількість працівників; коефіцієнт важкості травматизму: Кв=Д/Т, де Д - кількість днів непрацездатності; коефіцієнт втрат робочого часу: Кврч=Д/Р х 1000. Дані розрахунків заносимо в таблицю 15.

15. Аналіз виробничого травматизму

Показники травматизму	Роки
	2006	2007	2008
Середньорічна кількість працюючих	141	117	118
у т.ч. у птахівництві	81	65	86
Кількість нещасних випадків, усього	2	2	3
у т.ч. у птахівництві	1	1	2
Кількість днів непрацездатності	22	38	39
у т.ч. у птахівництві	7	5	16
Коефіцієнт частоти травматизму	14,2	17,1	25,4
у т.ч. у птахівництві	12,4	15,4	23,2
Коефіцієнт важкості травматизму	11	19	13
у т.ч. у птахівництві	7	5	8
Коефіцієнт утрат робочого часу	156,0	325,0	330,5
у т.ч. у птахівництві	86,5	77,0	186,0

Аналіз таблиці 15 показує, що в господарстві за останній рік збільшилося число нещасних випадків, при цьому більшість з них відбулися у тваринництві. При цьому збільшився коефіцієнт ваги травматизму і втрат робочого часу. Це свідчить про те, що в господарстві не виділяється достатньої уваги для проведення заходів щодо охорони праці.

7.3 Вимоги безпеки при роботах в інкубаторіях

7.3.1 Загальні вимоги безпеки

До самостійної роботи за професією або до виконання відповідного виду робіт допускаються особи, які не мають медичних протипоказань для виконання даної роботи, пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці. Для виконання робіт, які потребують спеціальної теоретичної та практичної підготовки, працівники повинні мати відповідні посвідчення. Особи, які не досягли 18-річного віку, до газації яєць і тари не допускаються.

Під час виконання робіт на працівників можуть діяти небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

-фізичні небезпечні і шкідливі фактори (машини і механізми, що рухаються; підвищений рівень шуму на робочому місці; недостатня освітленість робочої зони та ін.);

-біологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (патогенні мікроорганізми та макроорганізми);

-психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори (фізичні перевантаження).

Погоджуйте з безпосереднім керівником робіт чітке визначення меж вашої робочої зони.

Виконуйте тільки ту роботу, яка доручена, по якій пройшли інструктаж і на виконання якої отримали завдання.

Не допускайте на робоче місце сторонніх осіб і не передоручайте свою роботу іншим особам.

Не приступайте до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп'яніння, в хворобливому або стомленому стані.

Не працюйте: на несправних машинах або обладнанні; зі знятими захисними пристроями; при несправній контрольно-вимірювальній апаратурі і сигналізації, а також при відсутності або несправності заземлення і засобів індивідуального захисту.

7.3.2 Вимоги безпеки праці при роботі у птахівництві

Робітник повинен:

Перед початком роботи отримати від керівника робіт завдання.

Перед роботою надіти спецодяг. Забороняється переодягайтися поблизу рухомих деталей і механізмів машин і обладнання.

Ознайомитись із записами про стан безпеки праці у черговому журналі та вжити заходів до усунення зазначених недоліків.

Включити освітлення і переконатися, що робоче місце достатньо освітлене.

Оглянути робоче місце. Переконатися, що підлога чиста, суха, не слизька, без вибоїн та інших дефектів.

Перевірити наявність та справність інструменту, інвентарю, пристосувань, ручних візків, тари тощо.

Переконатися в наявності та справності усіх огороджень, захисних пристроїв, електропроводки, заземлюючих (занулюючих) проводів. Впевнитися, що заземлюючі пристрої технологічного устаткування знаходяться в справному стані.

Переконатися, що столи для сортування інкубаційних яєць, підніжні дерев'яні настили не мають пошкоджень, цвяхів, що стримлять, та інших гострих предметів, які можуть призвести до травми.

Заздалегідь погоджувати з напарником прийоми виконання роботи.

Перевіряти справність газового улаштування та блокування вхідних дверей камери газації яєць і тари із системою вентиляції камери, а також наявність плаката: “Не заходити! Камера газується” (справність світлового табло).

Переконатися в справності розетки та електричного кабелю ручного приладу - овоскопа, а також скляного покриття міражного універсального столу для визначення придатності яєць для інкубації.

Впевнитися в справності пересувних візків і правильному штабелюванні ящиків з яйцями.

Отримати мийні та дезінфекційні засоби в кількості, необхідній на одну робочу зміну, та камеру для газації яєць у відповідності з експлуатаційною документацією.