Аналіз аудиторського ризику

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія державного управління при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

Факультет менеджменту

Кафедра менеджменту організацій

Контрольна робота

з дисципліни «Аудит»

Виконав: студент 32-Б Ткачук Д.С.

Перевірив: к.е.н. Майданюк С.І.

Одеса

2014

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні питання

1.1 Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику

1.2 Види робочої документації аудитора та вимоги до її складання

2. Тестові завдання

3. Ситуаційні задачі

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Тема моєї роботи складається з таких двох теоретичних питань як: «Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику» та «Види робочої документації аудитора та вимоги до її складання».

Мета контрольної роботи - закріпити теоретичні знання та набути практичних навичок шукаючи рішення ситуаційних задач.

Контрольна робота складається з трьох частин, направлених на засвоєння теорії та застосування на практиці набутих знань:

1. Теоретична частина контрольної роботи (перша глава).

2. Тестова частина контрольної роботи (друга глава).

3. Ситуаційні задачі контрольної роботи (третя глава).

1. Теоретичні питання

1.1 Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику

Виконання підприємницької діяльності напряму тісно пов'язане із певним рівнем підприємницького (комерційного) ризику, рівень якого залежить від умов та виду бізнесу.

В аудиті поняття аудиторського ризику - це ризик повідомлення аудитором помилкової аудиторської думки, у випадку, якщо у фінансовій звітності містяться суттєві спотворення.

Для аналізу аудиторського ризику використовують два головних методів:

- оцінний;

- кількісний.

Оцінний метод - використовується виходячи з досвіду та на знаннях клієнтів.

Не існує жодного практичного засобу звести ризик аудитора до нуля. Аудитор постійно намагається, щоб ризик помилкової думки був несуттєвим, тому аудитор повинен спланувати аудит таким, щоб при неправильному вирішення ризик був достатньо мінімальним.

Тому, для цього аудиторові потрібно досягти такої компетентності (обізнаності) про внутрішній контроль та системи обліку, яка б дозволила йому спланувати аудит правильно і розробляти найефективніше рішення до його проведення. Крім цього, аудиторові треба використовувати професійні навички та знання для оцінювання аудиторського ризику та підготовки аудиторських процедур, які необхідні для зведення до мінімуму ризику до потрібного рівня.

У словнику для фінансів наведено чітке, на мій погляд, та достатньо оригінальне тлумачення поняття ризику:

«Ризик економічний - ймовірність того чи іншого результату (отримання прибутку чи зазнавання втрат) від реалізації певного господарського проекту чи здійснення певної дії» [1, с. 56].

«Кількісна величина ризику може виражатися в абсолютних та відносних показниках. В абсолютному вираженні ризик являє собою величину можливих втрат від здійснення певної операції. Відносний показник ризику обчислюють шляхом віднесення абсолютної величини ризику до якогось певного показника, що характеризує господарську діяльність» [2, с. 56].

Аудиторський ризик - це ризик аудитора можливого позитивного оцінювання балансу та останніх видів фінансової звітності, коли, приховують в собі невірну інформацію, що не відповідає реальності.

В діяльності аудитора також властиві такі види аудиторського ризику. Результат аудиторського проведення - це висновок про правильність інформації та про її достовірність, що міститься у фінансовій звітності. Аудиторський висновок дає змогу користувачеві мати впевненість про те, що у фінансових звітах не містяться суттєві помилки.

Діяльність аудитора вимагає від нього якихось певних адекватних та самостійних дій, і прийняття рішень, що супроводжується певним ризиком. Згода або відмова аудитора на те, щоб провести перевірку фінансової звітності і від аудиторського ризику залежить план перевірки. Аудиторський ризик для підприємницької діяльності аудиторської фірми це не тотожні поняття. Між цими поняттями існують деякі розбіжності. По-перше, ризик для бізнесу заклечається для того, щоб аудитор може потерпіти.

Діяльності аудитора властивий професійний ризик того, що під час проведення аудиту не будуть виявлятися суттєві помилки, внаслідок чого аудитор зробить невідповідний висновок щодо фінансової звітності.

Такий ризик одержав назву аудиторського ризику.

Аудиторський ризик - це певний ризик, який аудитор бере на себе, коли видає висновок про достовірність даних фінансової звітності тоді, коли, можливо, в ній є похибки, якісь неточності, інші недоліки, які не помітив аудитор.

Для аудиторської діяльності, аудитор повинен використовувати всі свої професійні знання та судження, для того щоб оцінити аудиторський ризик. Ризик аудитора інколи являється предметом страхування.

Дослідження аудиторського ризику виконуються за допомогою урахуванням таких положень МСА:

- МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів». Дається визначення поняття аудиторського висновку й називаються його основні складники.

- МСА 315 «Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища, і оцінка ризиків суттєвих викривлень».

- МСА 317 «Суттєвість в аудиті» показує взаємозв'язок між поняттям суттєвості та висновком аудитора.

Ризик аудиту - це певний ризик, коли аудитор висловлює неадекватну думку у випадку, коли у фінансовій звітності є якісь суттєві перекручення чи при неправильній підготовленій звітності буде представлено висновок аудитора без зауважень.

Ризик аудиту виділяє такі три складові: по-перше, це властивий ризик; по-друге - ризик, який тісно пов'язаний з неправильним функціонуванням внутрішнього контролю і по-третє - ризик не виявлення помилок.

Ризик аудиту складається з таких трьох складових:

1. «Властивий ризик - здатність залишку по певному бухгалтерському рахунку або певній категорії операцій до суттєвих перекручень по цих показниках у комплексі із перекрученнями по інших рахунках чи операціях, з припущенням, що до них не застосовувалися заходи внутрішнього контролю підприємства» [3, с. 36].

2. «Ризик, що пов'язаний із невідповідністю функціонування системи внутрішнього контролю - це ризик неефективності внутрішнього контролю. Він полягає в тому, що системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю не завжди можуть функціонувати так ефективно, щоб помилки могли бути своєчасно попереджені, викриті та виправлені персоналом підприємства» [4, с. 36].

3. «Ризик не виявлення помилок полягає в тому, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки, що існують в бухгалтерських записах» [5, с. 36].

Аудитору, для того, щоб вдало визначити стратегію аудиту потрібно враховувати ризик на рівні фінансової звітності фірми (підприємства).

Визначивши аудиторську стратегію, аудитору треба одержати від клієнта (замовника) пояснення щодо фактів існування ризику по окремих позиціях звітності.

Щоб оцінити властивий ризик, аудитору треба свої професійні знання використати для оцінки і урахування факторів ризиків.

Можна виділити такі виді ризиків потенційних факторів на рівні фінансової звітності:

- ступінь цілісності управління;

- зміни в управлінському апараті, досвід та певні зміни за певний період: (переважно невеликий досвід персоналу може впливати на якість та рівень звітності фірми (підприємства); вплив на керівництво фірми (наприклад, події, що можуть підштовхнути керівництво підприємства на перекручення фінансової звітності.

Це може відбутися тоді, якщо, підприємство виконує діяльність в сфері, у якій була велика кількість підприємницьких неудач, або у підприємства наявний дефіцит власного капіталу, і воно не може далі продовжувати виконувати операції).

- діяльність фірми (підприємства) - наприклад, товари та послуги підприємства, методи розподілу та компенсації, структура капіталу, виробництво та його розміщення;

- фактори впливу на сферу (галузь), у якій здійснюється підприємницька діяльність. Наприклад - умови конкуренції та економічні умови; певні зміни у виробництві, в технологіях та послугах виробництва; зміни у фінансових показниках та тенденціях.

- бухгалтерські рахунки, де йдеться мова про фінансове становище підприємства, і які вимагають певних виправлень. Потрібно було зробити виправлення за попередній період.

- операції, які вимагають допомоги спеціаліста іншої професії, не аудиторської;

- строки закінчення незвичайних та складних угод, за останні дні року.

Моделі визначення аудиторського ризику

Аудиторський ризик представляється у вигляді такої моделі припустимого аудиторського ризику:

	ПАР = ВР * РК * РН	(1)

де, ВР - означає властивий ризик.

РК - це ризик контролю.

РН - це ризик не виявлення.

Для того, щоб визначити припустимий аудиторський ризик існує два шляхи.

Наприклад, по-перше, якщо аудитор передбачає:

BP = 80%

PK = 50%

PH = 10%,

і тоді ПАР = 0,8 * 0,5 * 0,1 = 4%

Якщо рівень ПAP = 4% і повністю задовольняє його клієнта, то тоді цей план перевірки можна вважати ефективним.

Але можна й скласти більш ефективніший план. Тоді аудитори визначають PH за такою формулою:

	PH = ПАP / BP * PK	(2)

Властивий ризик - це можливість наявності у фінансовому звіті суттєвих помилок з допуском того, що внутрішній контроль відсутній.

Властивий ризик - це припущення аудитором можливої присутності помилок до урахування впливу системи внутрішнього контролю на ймовірність того, що можуть існувати помилки у фінансовій звітності клієнта. Іншими словами, властивий ризик супроводжується діяльністю та внутрішніми характеристиками економічного суб'єкта і умовами навколишнього середовища, які аудитор не може перевірити.

Ризик контролю (відзначає собою оцінку ефективності в цілому для системи бухгалтерського обліку і для контролю над внутрішньої функціонуванням підприємства, їх уміння виявляти помилки. Він складається з таких двох складових як: ризик внутрішнього контролю підприємства та ризик системи бухгалтерського обліку. Але є вірогідність того, що помилки можуть бути допущені ненавмисно і їх не помітять.

Аудитор оцінює ефективність системи внутрішнього контролю. Чинник ризику контролю бухгалтерського обліку де нижчий якщо система внутрішнього контролю буде ефективною. Чим ефективніша система, тим нижчий ступінь ризику, іншими словами, тим нижчий рівень помилок у фінансовій звітності).

Діяльності аудитора властивий професійний ризик того, що під час проведення аудиту не будуть виявлятися суттєві помилки, внаслідок чого аудитор зробить невідповідний висновок щодо фінансової звітності.

Ризик не виявлення помилок (допустимі помилки, які аудитор допускає, що дозволяється системою бухгалтерського) обліку. Аудиторських свідоцтв потребується менше в тих випадках, коли аудитор бере на себе більший ризик. В цьому випадку аудитор повністю відповідає за інформацію про достовірність фінансової звітності.

Якщо низький рівень ризику не виявлення помилок, то потрібно зібрати більше аудиторських свідоцтв. Ризик не виявлення помилок вважається результатом та наслідком виконання аудиторської роботи.

1.2 Види робочої документації аудитора та вимоги до її складання

Робочі документи аудитора - це конкретні записи, що робить аудитор під час планування аудитором та проведення аудиторських перевірок, після чого здійснюється узагальнення цих даних, і потім документально зафіксована інформація, що була отримана під час аудиторського процесу від підприємства-замовника, проведені аудитором за допомогою тестування.

Аудиторська перевірка та її результат повинен бути документально оформлений.

Оформлення аудиторської перевірки повинно складатися з таких двох видів документації - робочої і підсумкової.

Робоча аудиторська документація - це важлива інформація, на погляд аудитора, для того, щоб була правильно виконана аудиторська перевірка, що має підтверджувати пропозиції в аудиторському висновку.

Підсумкова документація - це документація, в якій міститься аудиторський висновок, що є необхідним компонентом для підсумкової документації, і передається замовнику перевірки.

Головна мета для розробки робочих документів виступає підтвердженням того, що аудиторська перевірка зроблена за відповідними принципами аудиту. Аудиторське документальне оформлення це одна з важливіших умов кваліфікованого проведення.

Робоча документація, згідно до ННА 6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки» означає записи, які робить аудитор та фіксує проведені ним різні відповідні процедури перевірки, тести, інформацію та зроблені ним висновки, що були здійснені при проведені аудиторської перевірки.

Робоча документація, при плануванні та проведенні аудиторської діяльності, допомагає ефективніше проводити аудиторський контроль та перевірку над процесом проведення аудиту. Для підтвердження аудиторських рішень результати аудиторських процедур реєструються в робочій документації.

Аудитор самостійно визначає суть, кількість, склад та форму робочих документів в кожному конкретному випадку. Зміст робочої документації це питання професійного судження аудитора, тому що немає ніякої необхідності та можливості кожне спостереження документувати.

Робочі документи виконують наступні функції:

- «обґрунтовують твердження в аудиторському висновку та свідчать про відповідність зроблених процедур аудиту затвердженим нормативам;

- полегшують процес управління та контролю за якістю проведення аудиту;

- сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки;

- допомагають у роботі аудитора» [6, с. 74].

Аудиторські робочі документи повинні відповідати таким вимогам:

1. Повинні містити в собі найбільш детальну та максимально повну інформацію, для того, щоб інший аудитор, що не був задіяний в цій перевірці, зумів скласти бачення про підсумок виконання роботи і підтвердити висновки даної перевірки.

2. Складання документів не припускається в тих випадках, коли перевірка і підготовка аудиторського висновку завершена. Ці документи повинні складатися під час аудиторської перевірки.

3. Документи повинні містити в собі не тільки інформацію за звітній період, а й інформацію попередніх періодів.

4. За встановленими ознаками та критеріями аудиторські документи повинні давати можливість оцінювати фінансову звітність.

5. Документи повинні містити дані та необхідну інформацію, яку можна використати при послідуючих аудиторських перевірках.

6. Оцінювати системи внутрішнього контролю підприємства, відображати в документах наявний стан та ступінь довіри до неї.

7. Документи складаються чітко і розбірливо. Якщо в документації використовують скорочену форму або умовні позначки, то вони повинні бути пояснені.

8. Аудиторські процедури з оцінки та перевірки системи бухгалтерського обліку замовника (клієнта) повинні фіксуватися і повинно спостерігатись відповідність бухгалтерського обліку встановленим стандартам, вимогам, принципам та чинному законодавств;

Також аудитору треба забезпечувати належний рівень розкриття суті процедур проведення аудиту в робочих документах для того, щоб:

- «забезпечити можливість контролю будь-яким аудитором процесу проведення аудиторської перевірки поточного року;

- підтверджувати відповідність проведеної перевірки прийнятим аудиторським нормативам;

- забезпечувати ефективну допомогу будь-яким аудиторам у плануванні та проведенні наступних перевірок підприємства;

- служити аудитору довідковим, щоб у разу необхідності він міг надати пояснення» [7, с. 76].

Вимоги аудиторських робочих документів містять такі реквізити:

- назву фірми аудиторської компанії;

- назву підприємства-замовника;

- назву документа;

- період перевірки;

Зміст,що містить в собі аудиторські процедури, прийоми та методи перевірки, а також результати та висновки аудиторської перевірки.

- порядковий номер;

- прізвище аудитора, підпис та дата складання аудиторського документа.

Аудиторські робочі документи можна класифікувати за такими критеріями:

1. За часом використання: виділяють довгострокові (більше року) та короткострокові.

2. Джерелом отримання документів: отримані від третіх осіб; одержані від підприємства-клієнта; та складені аудитором.

3. За характером використання інформації виділяють: документи правового характеру; документи про систему бухгалтерського обліку.

4. За призначенням виділяють: документи з огляду, інформативні.

5. За ступенем його стандартизації виділяють: стандартні документи; довільної форми.

6. За формою представлення: табличні; графічні; текстові; комбіновані.

7. З техніки складання: ручні; на машинних носіях.

За допомогою цієї класифікації робочих документів можна підвищити якість проведеного аудиту, внаслідок чого потреби клієнта будуть якнайбільш задоволені.

В ході проведення аудиторської перевірки стосовно фінансової звітності замовника, або до її початку, складені аудитором робочі документи представляють собою аудиторське досьє із своїм персональним номером, датою початку та датою закінчення аудиторської перевірки.

Робоча документація, при плануванні та проведенні аудиторської діяльності, допомагає ефективніше проводити аудиторський контроль та перевірку над процесом проведення аудиту. Для підтвердження аудиторських рішень результати аудиторських процедур реєструються в робочій документації.

Аудитор самостійно визначає суть, кількість, склад та форму робочих документів в кожному конкретному випадку. Зміст робочої документації це питання професійного судження аудитора, тому що немає ніякої необхідності та можливості кожне спостереження документувати.

Аудиторська робоча документація включає в себе:

1. План і проведення аудиту.

2. Опис здійснених процедур та їх результатів, що були використані аудиторською організацією.

3. Документи економічного суб'єкта (в тому числі копії та фотокопії суб'єкта).

4. Пояснення та заяви економічного суб'єкта.

5. Опис системи внутрішнього контролю.

6. Опис організації.

7. інші документи.

«Конкретні форми робочих документів аудитори (аудиторські фірми) визначають з урахуванням специфіки окремих питань аудиту. Оскільки використання стандартних форм робочих документів (наприклад, стандартних бланків) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, то необхідно впроваджувати в аудиторських фірмах єдину форму ведення робочої документації» [8, с. 75].

Доречно застосовувати, підготовлені клієнтом, матеріали робочих документів, тому що це прискорює сам процес оформлення документів. Доцільно буде ще до початку перевірки звернутися з проханням до клієнта, щоб він підготував необхідний матеріал, для використання його як документацію.

Висновком цього, робочі документи можна розділити на:

- «Постійні: клієнта постійно перевірятиме аудитор, робочі документи мають містити інформацію, що стосується, насамперед, перевірки окремих питань, що виникають із року в рік (копії статутних та реєстраційних документів).

- Поточні, тобто такі, які містять інформацію, що стосується аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк та ін.)» [9, с. 76].

Зміст і склад документів робочої документації аудиту визначається аудиторською організацією по таким критеріям як: характер проведеної роботи, складність діяльності підприємства та стан економічного суб'єкта, надійністю системи внутрішнього контролю, належний рівень керівництва та його контроль за виконанням персоналу окремих процедур.

Робоча документація при її складанні повинна відповідати такій послідовності при її оформленні:

«Документи підготовчого періоду, документи робочого періоду, документи завершального етапу перевірки. Кожному етапу аудиторської перевірки характерне складання певних документів аудитора, черговість яких у цілому дозволяє прийнятої послідовності документів у досьє: організаційні, документи аудиторських процедур, аудиторський висновок, рекомендації і пропозиції» [10, с. 57].

Мінімальні строки збереження робочої документації повинні бути три роки, або більше з моменту надання аудитором, аудиторського висновку замовнику.

Робочі документи можуть передаватися в використання стороннім особам тільки якщо на це дає пряму згоду клієнт. Без відома клієнта аудитор не має права передати робочу документацію іншим особам. Аудитор повинен придержуватися конфіденційності робочих документів.

Доречно застосовувати, підготовлені клієнтом, матеріали робочих документів, тому що це прискорює сам процес оформлення документів. Доцільно буде ще до початку перевірки звернутися з проханням до клієнта, щоб він підготував необхідний матеріал, для використання його як документацію.

В свою чергу, замовник також не має права потребувати в аудитора. Аудитор сам вирішує коли він передасть робочу документацію (що є власністю аудитора) на ознайомлення з нею клієнта.

В ході проведення аудиторської перевірки стосовно фінансової звітності компанії-замовника, або до її початку, складені аудитором робочі документи представляють собою аудиторське досьє із своїм персональним номером, датою початку та датою закінчення аудиторської перевірки.

Невідповідне збереження робочих документів може супроводжуватися дуже серйозними наслідками та конкретною відповідальністю. Це може бути конфіскація сертифіката аудитора через невиконання ним своїх обов'язків або некоректне ведення робочих документів при здійсненні аналізу, також тимчасова заборона ведення аудиторської діяльності.

Якщо раціонально вести робочу документацію, то це сприяє мінімізації часу на оформлення документів аудиторської діяльності і отриманої інформації, що сприяє покращенню якості аудиторської перевірки.

2. Тестові завдання

2.1. Сертифікати на здійснення аудиторської діяльності видаються:

а) Спілкою аудиторів України;

б) Аудиторською палатою України;

в) Міністерством фінансів України;

г) Федерацією професійних бухгалтерів та аудиторів України.

2.2. Аудитором може бути:

а) людина, що має вищу освіту по спеціальності аудитор;

б) людина, що має стаж роботи помічником аудитора не менше 5 років;

в) людина, що має сертифікат аудитора;

г) всі відповіді вірні.

2.3. Лист-запит керівництва підприємства-замовника датується:

а) датою аудиторського висновку;

б) будь-якою датою протягом перевірки;

в) датою оприлюднення фінансової звітності;

г) вірна відповідь відсутня.

3. Ситуаційні задачі

Завдання 3.1

Заповнити таблицю з порівняння певних видів послуг, які може надавати аудитор.

Порівняльна таблиця характеристик різних видів робіт

Характеристика виду роботи Концептуальна основа, у відповідності до якої виконується робота	Аудит	Огляд	Консультації з питань оподаткування	Ведення обліку та складання звітності
Мета	Перевірка і надання впевненості в фін. Звітах користувачу та висловлення ауд. думки.	Перевірка господарської діяльності підприємства.	Надання інформації	Перевірка і надання впевненості у Звітах користувачу та висловлення ауд. думки.
Предмет	Фінансові звіти діяльності підприємства	Діяльність підприємства	Закони про оподаткування	Обліки і звіти господарської діяльності.
Критерії	МСА, АПУ, САУ.	МСА, АПУ, САУ.	Законодавча база з питань оподаткування.	МСА, АПУ, САУ.
Замовники	Підприємство, Держава, Засновники.	Підприємство, Засновники.	Підприємство, платники податків.	Підприємство, Держава, Засновники.
Користувачі	Підприємство, Держава, Засновники.	Підприємство, Засновники.	Підприємство, платники податків.	Підприємство, Держава, Засновники.
Відповідальність	Висока	Висока	Більше середнього	Висока
Необхідне. надання впевненості, та її рівень	Висока, 100%	Висока, 100%	Немає.	Висока, 100%
Необхідність формування висновку	Потрібно.	Потрібно.	Не потрібно.	Потрібно

Завдання 3.2

аудиторський ризик документація сертифікат

ТОВ «Аудитсервіс» проводить аудит фінансової звітності підприємства протягом останніх п'яти років.

За наслідками податкової перевірки повноти та своєчасності сплати податків працівниками ДПІ було визначено велику суму недоїмки по несплачених податках. На підставі цього факту в ході процесуальних дій у аудиторської фірми вимагають робочу документацію, але керівництво прийняло рішення її не надавати, поклавшись на те що воно не має права розголошувати інформацію, яка було отримана в процесі аудиту.

Визначте професійну етичну загрозу, яка може виникнути, та запропонуйте шляхи до п вирішення.

У цій ситуації виникає загроза тиску. Аудитор утримується від об'єктивних дій внаслідок фактичних або відчутних загроз. Він не дає робочу документацію, так як це порушує принцип конфіденційності.

Але у цій ситуації аудитор зобов'язаний надати робочу документацію, так як це вимагається регуляторним державним органом у ході процесуальних дій.

Висновок

В даній роботі було детально розглянуто такі питання: «Складники аудиторського ризику. Моделі визначення аудиторського ризику» та «Види робочої документації аудитора та вимоги до її складання». Закріпив теоретичні знання та набув практичних навичок шукаючи рішення ситуаційних задач.

Список використаних джерел

1. Усач Б.Ф. Аудит [Текст]: навч. посіб. / Б. Ф. Усач. - К.: Знання, 2004. - 223 с.

2. Чернелевський Л.М. Аудит [Текст]: навч. посіб. / Л.М. Чернелевський. Н. І. Беренда / К.: Міленіум, 2002. - 466 с.

3. Ільіна С.Б. Основи аудиту [Текст]: навч. посіб. / С. Б. Ільіна. - К.: Кондор, 2006. - 378 с.

4. Усач Б.Ф. Організація і методика аудиту [Текст]: підручник / Б.Ф. Усач, З.О. Душко, М. М. Колос - К.: Знання, 2006. - 295 с.

Размещено на Allbest.ru