Облік та аудит лізингових операцій

Аналітичний облік розрахунків з лізингоодержувачами рекомендується вести у відповідному регістрі за укладеними договорами та контрагентами, в якому повинна міститися інформація про заборгованість на початок та кінець звітного періоду, отримані протягом звітного періоду лізингові платежі із зазначенням номера та дати платіжних документів, суми платежу та його складових. Орендодавцем належна до погашення частка вартості фінансової оренди щомісячно відображається записом:

Д-т рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»,

К-т рах. 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду».

Витрати орендодавця по сплаті процентів за кредит при придбанні об'єкта лізингу і його страхуванню до затрат, пов'язаних з фінансовою орендою, не включаються, а відображаються записом:

Д-т рах. 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

К-т рах. 732 «Відсотки одержані».

Кошти, одержані від орендаря в погашення заборгованості за фінансову оренду (включаючи належну суму відсотків), відображаються записом:

Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках» (на всю зараховану суму)

К-т рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (на суму плати за фінансову оренду)

К-т рах. 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» (на суму відсотків по фінансовій оренді). [21, c.288]

Орендарі суму амортизації, нараховану по взятих у фінансову оренду основних засобах, відображають по кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків обліку витрат виробництва або обігу (23 «Виробництво», 91 «Загальновнробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та ін.).

Сума орендної плати, яка підлягає перерахуванню орендодавцеві, відображається по кредиту рахунка 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» і дебету рахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди».

На суму нарахованих відсотків по операціях, пов'язаних з фінансовою орендою, роблять запис:

Д-т рах. 952 «Інші фінансові затрати»

К-т рах. 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Погашення заборгованості по фінансовій оренді відображається записом по кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках» і дебету рахунків: 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» (на суму поточної частки заборгованості по фінансовій оренді), 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму сплачених відсотків по фінансовій оренді).

У разі переходу основних засобів, взятих у фінансову оренду, у власність орендаря в бухгалтерському обліку роблять записи по дебету рахунка 10 «Основні засоби» (відповідний субрахунок обліку власних основних засобів) і кредиту рахунка 10 «Основні засоби» (відповідний субрахунок орендованих основних засобів). Одночасно сума нарахованого за час фінансової оренди зносу об'єктів відображається по дебету рахунка 131 «Знос основних засобів» (відповідний субрахунок обліку зносу орендованих основних засобів) і кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» (відповідний субрахунок обліку зносу власних основних засобів).

Якщо після закінчення строку фінансової оренди об'єкт оренди викуповується орендарем за залишковою вартістю, то таку вартість орендодавець на підставі документів про оплату відображає по дебету рахунка 377 «Розрахунки з Іншими дебіторами» і кредиту рахунка 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду». [21, c.289]

Орендар на підставі цих документів робить запис по дебету рахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди» в кореспонденції з кредитом рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Основним документом лізингової угоди є договір лізингу. Він укладається між лізингодавцем та лізингоодержувачем про надання останньому в тимчасове користування за плату для підприємницької діяльності об'єкта лізингу(Додаток Е та Є). Цей договір має бути укладений у письмовій формі і містити дані про:

1. найменування сторін;

2. об'єкт лізингу;

3. строк, на який укладається договір;

4. доставку і прийом в експплуатацію об'єкта лізингу;

5. розмір та порядок сплати лізингових платежів;

6. використання та утримання обладнання;

7. умови повернення об'єкта лізингу;

8. умови страхування об'єкта лізингу;

9. права та обов'язки сторін;

10. відповідальність сторін;

11. порядок вирішення спірних питань;

12. форс-мажорні обставини;

13. різне та додатки.

Можна зробити висновок, що при методах зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та податковому методі амортизації ліквідаційна вартість об'єкта до уваги не приймається. Це означає, що названі методи викривляють суму амортизації об'єкта лізингу. Тому для об'єктів лізингу, ефективність використання яких характеризується обсягом виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), рекомендується використовувати виробничий метод нарахування амортизації. Крім того, до рахунку 13 “Знос необоротних активів” доцільно відкривати окремий субрахунок 134 “Знос лізингового майна”.

Об'єктами обліку лізингових операцій у лізингової компанії ТОВ “Автоперевізник” є не лише надання послуг, пов'язаних з лізингом, а цілий ряд операцій.

Якщо передача об'єктів в лізинг є основною діяльністю лізингодавця, то дохід від надання лізингових послуг доцільно відображати по кредиту рахунку 703 “Дохід від реалізації робіт, послуг” з поміткою “Передача лізингового майна лізингоодержувачу”.

В роботі зазначається, що діючий в Україні порядок обліку не забезпечує необхідною інформацією для складання звітності щодо лізингових операцій. Тому суб'єктам лізингу пропонується у складі Приміток до фінансової звітності (форма № 5) подавати додаткову інформацію про здійснені лізингові операції щодо складу лізингових платежів та їх погашення.

Відповідно до договору фінансового лізингу, ВАТ "Інвест" на замовлення ТзОВ "Пролісок" придбало у ЗАТ "Виробник обладнання" основні засоби 2-ї групи - технологічну лінію вартістю 1000000 грн (в т. ч. ПДВ) та 16.01.2007 р. передало її ТзОВ "Пролісок" терміном на 4 роки. Після його закінчення обладнання переходить у власність ТзОВ "Пролісок".

Протягом цього терміну буде амортизовано 64,39% вартості виробничої лінії при застосуванні норми амортизації 6,25% та методу амортизації, визначеного в ст. 8 Закону про прибуток. Щоб не вилучати з обороту власні грошові кошти на купівлю цього об'єкта фінансового лізингу ВАТ "Інвест", 11.01.2007 р. було залучено для цих цілей від банку "Фінанси" кредит у розмірі 1000000 грн терміном на 4 роки під 24% річних. Кредитним договором передбачена помісячна сплата відсотків 10 числа кожного наступного місяця.

Договором передбачено, що разом зі сплатою орендних платежів орендар повинен компенсувати орендодавцеві витрати на сплату ним відсотків за залученим від банку "Фінанси" кредитом.

ВАТ "Інвест" хоче отримати прибуток у розмірі 12% річних від операції фінансового лізингу, а тому орендна ставка відсотка за цим договором становитиме 12% на рік. Оскільки в договорі фінансового лізингу ця ставка відсотка відображена орендодавцем, то, відповідно, вона відома орендарю. Договором передбачено сплату орендних платежів щокварталу - тобто перший орендний платіж повинен бути сплачений 16.04.2007 р., останній - 16.01.2011 р., а тому орендна ставка за цим договором становитиме 3% на квартал (12: 4 = 3%).

Розрахунок орендних платежів та фінансових доходів ВАТ "Інвест" визначає суму квартальних мінімальних орендних платежів, які воно повинно отримати від ТзОВ "Пролісок", так:

1. Спочатку визначається теперішня вартість простого ануїтету (ТВАн), бо орендні платежі здійснюватимуться наприкінці кварталів, за такою формулою:

ТВАн = (1 - 1: (1 + і)n): і;

де n - кількість періодів, за які сплачується орендна плата (в нашому випадку 16 кварталів);

і - орендна ставка відсотка одного періоду (у нашому випадку 3% на квартал або 0,03).

ТВАн = (1 - 1: (1 + 0,03)16): 0,03 = 12,5611.

2. Визначається сума одного квартального мінімального орендного платежу шляхом ділення вартості основних засобів на ТВАн:

1000000: 12,5611 = 79610,86 грн.

3. Визначається загальна сума мінімальних орендних платежів, які орендодавець повинен отримати від орендаря протягом чотирьох років:

79610,86 х 16 = 1273773,8 грн.

Фінансовий дохід (ФД), який повинен отримати орендодавець протягом чотирьох років, визначається як різниця між сумою мінімальних орендних платежів та вартістю об'єкта фінансового лізингу:

ФД = 1273773,8 - 1000000 = 273773,8 грн.

Суми за відсотками за залучений орендодавцем кредит, які він має отримати від орендаря (використовується метод "факт-факт") за перший квартал 2001 р., становитимуть 52602,74 грн (для інших кварталів метод підрахунку такий самий) (таблиця 1).

Таблиця 1

Кількість днів	Відсотки, грн
в січні: 21 (11.01 -- 31.01)	1000000 х 0,24 х 21: 365 = 13808,22
в лютому: 28	1000000 х 0,24 х 28: 365 = 18410,96
в березні: 31	1000000 х 0,24 х 31: 365 = 20383,56
Всього	52602,74

Далі ВАТ "Інвест", використовуючи орендну ставку 3% для розподілу фінансового доходу між 16 кварталами, складає розрахунок фінансових доходів орендодавця у складі мінімальних орендних платежів (таблиця 2).

Таблиця 2. Розрахунок фінансових доходів ВАТ "Інвест" у складі мінімальних орендних платежів

Дата	Сума, яка підлягає отриманню від орендаря, грн	Відсотки за банківський кредит, грн	Сума мінімальних орендних платежів, грн	Залишок забор- гованості орендаря, грн
			Фінансовий дохід (3% на квартал)	Сума, яка відшкодовує вартість ОЗ
(а)	(б)	(в)	(г)	(д)	(е)
16.01.2007 р.					1000000,00
16.04.2007 р.	132213,60	52602,74	30000,00	49610,86	950389,95
16.07.2007 р.	139446,47	59835,61	28511,67	51099,19	899289,95
16.10.2007 р.	139903,98	60293,12	26978,70	52632,16	846657,79
16.01.2008 р.	139903,98	60293,12	25399,73	54211,13	792446,66
16.04.2008 р.	131788,94	52178,08	23773,40	55837,46	736609,20
16.07.2008 р.	139446,47	59835,61	22098,28	57512,58	679096,62
16.10.2008 р.	139903,98	60293,12	20372,90	59237,96	619858,66
16.01.2009 р.	139903,98	60293,12	18595,76	61015,10	558849,56
16.10.2010 р.	139903,98	60293,12	4569,99	75040,87	77292,10
16.01.2011 р.	146479,32	66868,46	2318,76	77292,10	0,00
		959057,25	273773,80	1000000,00

(б) = (в) + (г) + (д);

(г) = 3% попереднього значення (е);

(д) = 79610,86 - (г);

(е) = попереднє значення (е) - (д).

Бухгалтерський облік орендодавця з відображення операцій фінансового лізингу, а також облік валових доходів і витрат показано у таблиці 3.

Таблиця 3. Бухгалтерський та податковий облік ВАТ "Інвест" при здійсненні операцій фінансового лізингу

№ з/п	Дата	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік
			Д-т	К-т	Сума, грн
1.	11.01.2007 р.	Отримано основну суму кредиту	311	601	1000000
2.	12.01.2007 р.	Здійснено попередню оплату ОЗ ЗАТ «Виробник обладнання»	371	311	1000000
3.	14.01.2007 р.	Отримано від ЗАТ «Виробник обладнання» ОЗ	117 (1)*	371	1000000
4.	16.01.2007 р.	Передано у фінансовий лізинг ОЗ	161 972	742 117 (1)	1000000 1000000
5.	16.04.2007 р.	Отримано відшкодування вартості ОЗ, переданих у фінансовий лізинг за I квартал	311**	161	49610,86
6.	16.04.2007 р.	Нараховано фінансовий дохід за договором фінансово-го лізингу за I квартал	373**	732	30000
7.	16.04.2007 р.	Отримано платіж у сумі нарахованого фінансового доходу	311**	373	30000
8.	31.01.2007 р. 28.02.2007 р. 31.03.2007 р.	Відображено заборгованість за відсотками за банківський кредит наприкінці кожного місяця I кварталу	377	685	13808,22 18410,96 20383,56
9.	10.02.2007 р. 10.03.2007 р. 10.04.2007 р.	Сплачено відсотки банку	685**	311	13808,22 18410,96 20383,56
10.	16.04.2007 р.	Отримано компенсацію від орендаря за відсотками за банківський кредит за I квартал	311	377	52602,74
11.	31.12.2007 р.	Частину заборгованості, яка повинна бути отримана у 2008 році, переведено до складу поточної (226799,13 = 54211,13 + 55837,46 + 57512,58 + 59237,96)	377 (ф) ***	161	226799,13
12.	31.12.2007 р.	Нараховано фінансовий дохід за договором фінансово-го лізингу за період з 17.10.2007 р. по 31.12.2007 р. (76 днів)	373 ****	732	20982,39
13.	16.01.2008 р.	Нараховано фінансовий дохід за договором фінансово-го лізингу за період з 01.01.2008р. по 16.01.2008 р.	373	732	4417,37

У таблиці 3 відображено облік операцій фінансового лізингу відповідно до вимог П(С)БО 14. Для наочності в таблиці 4 покажемо облік цих операцій відповідно до запропонованого нами в попередній публікації методу обліку операцій фінансової оренди без відображення іншого доходу та інших витрат, а також без віднімання від дебіторської заборгованості орендаря суми фінансового доходу.

Таблиця 4. Бухгалтерський та податковий облік ВАТ "Інвест" за методом обліку операцій фінансової оренди без відображення іншого доходу та інших витрат

№ з/п	Дата	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік
			Д-т	К-т	Сума, грн
4.	16.01.2007 р.	Передано у фінансову оренду ОЗ	161	117 (1)	10000000
5.	16.01.2007 р.	Відображено фінансові доходи до отримання	161	684	273773,8
6.	16.04.2007 р.	Нараховано фінансовий дохід за договором фінансово-го лізингу за I квартал	684	732	30000
7.	16.04.2007 р.	Отримано мінімальний орендний платіж за I квартал	311	377 (ф)	79610,86
8.	31.01.2007 р. 28.02.2007 р. 31.03.2007 р.	Відображено заборгованість за відсотками за банківський кредит наприкінці кожного місяця I кварталу	377	685	13808,22 18410,96 20383.56
9.	10.02.2007 р. 10.03.2007 р. 10.04.2007 р.	Сплачено відсотки банку	685	311	13808,22 18410,96 20383,56
10.	16.04.2007 р.	Отримано компенсацію від орендаря за відсотками за банківський кредит за I квартал	311	377	52602,74
11.	31.12.2007 р.	Нараховано фінансовий дохід за період з 17.10.07 по 31.12.2007 р. (76 днів)	373	732	20982,39
12.	31.12.2007 р.	Частину заборгованості, яка повинна бути отримана в 2008 році, переведено до складу поточної	377 (ф)	161	318443,44*
13.	16.01.2008 р.	Нараховано фінансовий дохід за період з 01.01.2008 р. по 16.01.2008 р.	373	732	4417,37

У Балансі довгострокову та короткострокову дебіторську заборгованість орендаря при використанні запропонованого автором методу обліку операцій фінансового лізингу можна показувати як чисті інвестиції в оренду, тобто як різницю між дебіторською заборгованістю орендаря та фінансовим доходом, який повинен бути отриманий. У нашому прикладі чисті інвестиції в оренду загалом станом на 31.12.2007 р. становитимуть: сальдо рахунка 161 мінус сальдо рахунка 684, тобто 1120431,6 - 167301,04 = 953130,6 грн. Із цієї суми поточна дебіторська заборгованість орендаря становить 318443,44 грн (в сумі чотирьох мінімальних орендних платежів), а довгострокова, відповідно, 953130,6 - 318443,44 = 634687,16 грн.

Отже, у Балансі станом на 31.12.2007 р. у рядку 045 "Інші довгострокові фінансові інвестиції" буде відображена сума 634687,16, а в рядку 210 "Інша поточна дебіторська заборгованість" - сума 318443,44. При цьому дохід, який підлягає отриманню (сальдо рахунка 684), у Балансі показувати не треба.

Звернімо увагу на те, що в запропонованому нами варіанті на рахунках 161 та 377(ф) заборгованість орендаря відображається в сумі мінімальних орендних платежів (без віднімання фінансового доходу) одночасно із списанням з балансу основних засобів та з відображенням фінансового доходу, який повинен бути отриманий. Кореспонденції рахунка грошових коштів та рахунка 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" взагалі немає, а замість цього разом із нарахуванням фінансового доходу (К-т 732) зменшується (дебетується) рахунок 684 "Розрахунки за нарахованими відсотками", тобто власне внаслідок цього бухгалтерського проведення нараховується фінансовий дохід та зменшується фінансовий дохід, який має бути отриманий. Рахунок коштів при їх надходженні кореспондує тільки із рахунком 161, а в 2008 р. та інших з рахунком 377(ф) у повній сумі мінімального орендного платежу.

Оскільки орендареві відома орендна ставка відсотка, яку використовує орендодавець (12% річних або 3% на квартал), та розмір квартальних орендних платежів (бо ці суми та орендну ставку відсотка зазначено в договорі фінансового лізингу), то теперішню вартість суми мінімальних орендних платежів (ТВА) з метою відображення за нею у бухгалтерському обліку одержані у фінансову оренду (лізинг) основні засоби він визначає так:

ТВА = 79610,86 х ТВАн = 79610,86 х 12,5611 = 1000000 грн,

- де ТВАн визначається аналогічно до того, як це робилося в орендодавця.

Бачимо, що теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів дорівнює вартості основного засобу - 1000000 грн. Так буде завжди, якщо орендареві відома орендна ставка відсотка (власне прибуток від інвестування коштів), яку використовує орендодавець. Якщо ця орендна ставка орендареві не відома, то він повинен брати таку ставку відсотка, яку він би поніс реально, беручи банківський кредит на таку ж саму суму. У цьому випадку вартість об'єкта оренди та теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів можуть відрізнятися, і внаслідок цього орендар буде змушений відображати в бухгалтерському обліку одержаний у фінансову оренду (лізинг) основний засіб як актив і зобов'язання за найменшою із цих двох оцінок величиною.

Розрахунок фінансових витрат у складі мінімальних орендних платежів у орендаря показано в таблиці 5 (підрахунки проводяться аналогічно до того, як це робилося в орендодавця).

Таблиця 5. Розрахунок фінансових витрат ТзОВ "Пролісок" у складі мінімальних орендних платежів

Дата	Сума, яка підлягає сплаті орендодавцю, грн	Відсотки за банківський кредит, грн	Сума мінімальних орендних платежів, грн	Залишок зобов'язання з оренди, грн
			Фінансові витрати (3% на квартал)	Сума, яка відшкодовує вартість ОЗ
(а)	(б)	(в)	(г)	(д)	(е)
16.01.2007 р.					1000000,00
16.04.2007 р.	132213,60	52602,74	30000,00	49610,86	950389,95
16.07.2007 р.	139446,47	59835,61	28511,67	51099,19	899289,95
16.10.2007 р.	139903,98	60293,12	26978,70	52632,16	846657,79
16.01.2008 р.	139903,98	60293,12	25399,73	54211,13	792446,66
16.04.2008 р.	131788,94	52178,08	23773,40	55837,46	736609,20
16.07.2008 р.	139446,47	59835,61	22098,28	57512,58	679096,62
16.10.2008 р.	139903,98	60293,12	20372,90	59237,96	619858,66
16.01.2009 р.	139903,98	60293,12	18595,76	61015,10	558849,56
16.10.2010 р.	139903,98	60293,12	4569,99	75040,87	77292,10
16.01.2011 р.	146479,32	66868,46	2318,76	77292,10	0,00
		959057,25	273773,80	1000000,00

Бухгалтерський облік у орендаря з відображення операцій фінансового лізингу, а також облік валових доходів і витрат показано в таблиці 6.



Таблиця 6. Бухгалтерський та податковий облік ТзОВ "Пролісок" при здійсненні операцій фінансового лізингу

№ з/п	Дата	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік
			Д-т	К-т	Сума, грн
1.	16.01.2007 р.	Відображено в складі капітальних інвестицій отримані у фінансовий лізинг ОЗ	152	531	1000000
2.	20.01.2007 р.	Введено орендовані ОЗ в експлуатацію	103 (оренда)	152	1000000
3.	16.04.2007 р.	Нараховано фінансові витрати за договором фінан- сового лізингу за I квартал	952	684	30000
4.	16.04.2007 р.	Здійснено компенсацію вартості орендованих ОЗ за I квартал	531	311	49610,86
5.	16.04.2007 р.	Перераховані кошти в сумі фінансових витрат	684	311	30000
6.	16.04.2007 р.	Нараховані витрати за відсотками за банківський кредит за I квартал	951	684	52602,74
7.	16.04.2007 р.	Погашено заборгованість за відсотками за банківський кредит	684	311	52602,74
8.	30.04.2007 р. 31.05.2007 р. 30.06.2007 р.	Нараховано амортизацію орендованих ОЗ	91*	131	20833,33 20833,33 20833,33
9.	31.12.2007 р.	Частину заборгованості, яка повинна бути погашена у 2002 році, віднесено до поточної	531	611 (ф)	226799,13
10.	31.12.2007 р.	Нараховано фінансові витрати за період з 17.10.2007 р. по 31.12.2007 р.***	952	684	20982,39
11.	16.01.2008р.	Нараховано фінансові витрати за період з 17.10.2007 р. по 31.12.2007 р.***	952	684	4417,34
12.	16.01.2011 р.	Орендований ОЗ переводиться до складу власного	103 (власні)	103 (оренда)	1000000
13.	16.01.2011р.	Орендований ОЗ переводиться до складу власного	103 (власні)	103 (оренда)	1000000
14.	16.01.2011 р.	Списано зношення орендованого ОЗ та нараховано зношення на власний ОЗ	131 (оренда)	131 (власні)	760000**



2.2 Організація бухгалтерського обліку і звітності лізингових операцій

Передача і повернення об'єкта оренди оформляється актом приймання-передачі. Орендодавець зданий в оренду об'єкт основних засобів продовжує обліковувати на рахунку 10 «Основні засоби», тільки переміщує його інвентарну картку в окремий розділ картотеки. Орендар прийняті в оренду основні засоби зараховує на забалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» за балансовою вартістю орендодавця, зазначену у договорі оренди, із збереженням інвентарних номерів орендодавця. Регістрами аналітичного обліку служить копія інвентарної картки орендодавця (або виписка з інвентарної книги), що додається до акта приймання - передачі. У разі повернення орендодавцю раніше прийнятих в оренду об'єктів орендар списує їх з забалансового рахунка 01 «Орендовані необоротні активи».

Загальновизнано, що первинний облік одночасно використовується для підтвердження достовірності фактів здійснення господарських операцій та як інформаційна база для аналітичного і синтетичного обліку. З його допомогою здійснюють первинну реєстрацію господарських операцій та групування інформації в облікових регістрах.

Проте аналіз ведення обліку в „Автоперевізник”, показав неспроможність існуючого пакета форм первинних документів щодо обліку необоротних активів забезпечити якісне відображення орендних операцій та задовольнити сучасні потреби користувачів.

У процесі аналізу і пошуку напрямів удосконалення діючих форм первинних документів автором встановлено, що для передачі/повернення майна у фінансову оренду доцільно використовувати Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). У ньому необхідно відображати зміну первісної вартості орендованих основних засобів (переоціненої), а на зворотній стороні наводити розрахунок орендної плати (де суму платежів відображати розгорнено у вигляді таблиці з розмежуванням вартості об'єкта і суми фінансових витрат). Перевагою впровадження даного акта є його універсальність завдяки можливості використання при передачі майна в операційну оренду та суборенду.

Пооб'єктний інвентарний облік майна, отриманого у фінансову оренду доцільно здійснювати в інвентарній картці обліку основних засобів (форма №ОЗ- 6), яку доповнено такими графами: “метод амортизації” (амортизаційні відрахування за податковим та бухгалтерським методом) та “вибуття” (переведення до складу власних основних засобів).

Дослідивши документальне оформлення орендованого майна та врахувавши їх особливості можна використовувати „Опис інвентарних карток по обліку основних засобів” (форма № ОЗ-7), який доповнено наступними реквізитами: дата надходження; номер картки аналітичного обліку; первісна вартість; відмітка про вибуття (за рахунок зносу та передачі в суборенду). Інвентарний список основних засобів (форма № ОЗ-9) перейменувати в “Інвентарний список орендованого майна”, доповнивши записом про строк служби об'єкта оренди. При визначенні сфер застосування окремих методів оцінки орендованих основних засобів та їх особливостей у роботі надається перевага ринковій вартості, застосування якої сприятиме забезпеченню достовірної оцінки орендованого майна в сучасних умовах та підвищенню ефективності управління орендними операціями.

Підприємство „ Автоперевізник ”, веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи у натуральних вимірах та в узагальненому грошовому виразі шляхом безперервного, документального і взаємопов'язаного їх відображення.

Методика обліку лізингових операцій в „Автоперевізник ”, проведене дослідження проблем організаційно-методичного забезпечення обліку орендних операцій, виявлено особливості їх обліку та звітності, розглянуто питання документального оформлення й оцінки об'єктів лізингу, внесено

рекомендації щодо формування обліково-аналітичного забезпечення операцій з об'єктами лізингу для узагальнення у формах звітності.

По переданих в оперативну оренду основних засобах орендодавець протягом строку оренди щомісячно нараховує амортизацію з відображенням на дебеті рахунка 23 «Виробництво» (окремий субрахунок для обліку витрат по орендних послугах) у кореспонденції з кредитом рахунка 131 «Знос основних засобів». [5, c.79]

Орендна плата, як правило, включає: амортизаційні відрахування на повне відновлення орендованого майна, частку прибутку (орендний процент), який одержує орендодавець за передане в оперативну оренду майно, і податок на додану вартість. Відповідно до п. З Методики в орендну плату не входять оплата послуг, які згідно з договором зобов'язується надати орендодавець, а також витрати на утримання орендованого майна і витрати, пов'язані з відшкодуванням витрат орендодавця по сплаті податку на землю. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 19.09.2006 № 378 платниками земельного податку є власники землі і землекористувачі. Оскільки власником землі або землекористувачем є орендодавець приміщень, він і є платником податку на землю. [7, c.124]

Розмір орендної плати і її обмеження регулюються органами місцевої влади, яким підпорядковуються об'єкти комунальної власності.

Для включення комунальних платежів до складу валових витрат орендаря (в розмірах, погоджених з орендодавцем відносно кількості спожитих послуг) необхідно, щоб ця сума відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 5.3.9) була підтверджена
розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. До валових витрат орендодавця комунальні послуги, самостійно оплачені орендарем, не належать.

Що ж стосується витрат по експлуатації вантажних автомобілів, то Законом не передбачено обмеження щодо включення їх до складу валових витрат. Орендна плата, сплачена орендарем у рахунок наступних звітних періодів (місяця, кварталу, року), відображається по дебету рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» І кредиту рахунка ЗІ «Рахунки в банках». У міру настання відповідних періодів, яких стосується сплачена наперед орендна плата, рахунок 39 кредитується в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку витрат виробництва або обігу (91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін.)

Якщо за умовами договору на оперативну оренду основних засобів передбачено добудову, дообладнання, реконструкцію або модернізацію об'єкта оренди орендарем, то такі витрати обліковуються як капітальні інвестиції І після закінчення робіт зараховуються до складу власних основних засобів. При поверненні об'єкта оренди орендодавцю його балансова вартість збільшується на вартість добудови, дообладнання або модернізації і з врахуванням нарахованого зносу відображається в порядку, передбаченому для обліку:

а) продажу основних засобів, якщо орендодавець відшкодовує вартість робіт орендарю;

б) безоплатної передачі основних засобів, якщо вартість робіт орендодавцем не відшкодовується.

Орендодавець при поверненні об'єкта оперативної оренди збільшує його первинну вартість на вартість добудови, дообладнання і реконструкції і з урахуванням нарахованого зносу відображає в порядку, передбаченому для обліку операцій:

а) по придбанню основних засобів, що були в експлуатації (якщо орендодавець відшкодовує вартість робіт);

б) по безоплатному надходженню основних засобів (якщо вартість виконаних робіт орендарю не відшкодовується).

Передача у фінансову оренду об'єктів основних засобів на підставі акта передачі-приймання в бухгалтерському обліку підприємства-орендодавця відображається записом по дебету рахунка 61 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» і кредиту рахунка 10 «Основні засоби».

Таблиця 2.3. Облік операцій по орендній платі в орендодавця[52]

№	Зміст	Дебет рахунка	Кредит рахунка
1.	На суму орендної плати, належної до одержання з орендаря	377	713
2.	На суму податкового зобов'язання по ПДВ	713	643
3.	На суму одержаної від орендаря орендної плати	31	377
4.	На суму списання податкового зобов'язання по ПДВ	643	641

Таблиця 2.4. Облік операцій з оперативного лізингу по орендній платі в орендаря[52]

№	Зміст	Дебет рахунка	Кредит рахунка
На суму орендної плати, що підлягає сплаті орендодавцю за взяті в оперативну оренду основні засоби, які використовуються:
1.	а) для виробничих потреб	91, 92, 93	685
2.	б) в обслуговуючих виробництвах і господарствах (житлово-комунальне господарство, дошкільні дитячі установи та ін.)	949	685
3.	в) на роботах капітального характеру, які виконуються господарським способом	31, 15, 685	377, 641, 31

Орендар вартість взятих у фінансову оренду об'єктів основних засобів за оцінкою, погодженою з орендодавцем. приймає на облік записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» (відповідний субрахунок обліку основних засобів), і кредиту рахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди». Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться по кожному орендодавцю.



2.3 Удосконалення обліку і звітності лізингових операцій на основі сучасних комп'ютерних технологій

Комп'ютеризація є одним з основних напрямків удосконалення і підвищення ефективності бухгалтерського обліку, чи не єдиним засобом підвищення росту продуктивності праці, досягнення оперативності та достатньої аналітичності облікового процесу.

У нових - ринкових умовах господарювання, на етапі трансформації економіки та облікової системи країни, значно зріс обсяг економічної інформації, на яку необхідно своєчасно та адекватно реагувати. Це призводить до ускладнення бухгалтерського обліку ізбільшення навантаження на обліковий апарат, котрий повинен забезпечити обробку цієї інформації для прийняття ефективних та дієвих рішень. Для вирішення цієї проблеми суб'єктами господарювання створюються інформаційні системи, які покликані розв'язати складні ситуації у фінансовому та управлінському обліку та позбутися інформаційного дефіциту в системі управління.

При проведенні дослідження ринку лізингових послуг виявлено факт мінімального використання в обліку сучасних бухгалтерських програм. У більшості випадків облік лізингових операцій зосереджений на обліку основних засобів, тому саме ця ділянка повинна бути максимально автоматизована.

Як відомо, облік основних засобів є однією з найскладніших та громіздких ділянок обліку та вимагає значних трудових затрат на його ведення.

На наш погляд, автоматизація даної ділянки обліку дозволить значно скоротити трудові затрати, надасть змогу швидко та адекватно реагувати на зміни в складі власного та орендованого майна тощо.

Це питання частково висвітлювалось у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як Бутинець Ф.Ф., Дик В.В., Завгородній В.П., Олексюк О.С., Подольський В.І., Уринцов А.І. [1-4].

Наше дослідження має за мету більш ґрунтовно розглянути питання комп'ютеризації лізингових операцій, показати переваги автоматизованого обліку даної ділянки, що дає змогу забезпечити більшу швидкість обробки даних, швидкий доступ інформації до зацікавлених осіб, надасть обліковим даним ширші аналітичні можливості.

При автоматизації обліку операцій лізингу в більшості випадків автоматизується облік основних засобів. Автоматизований розв'язок задач з обліку основних засобів базується на створенні та веденні інформаційної бази про наявність об'єктів, яка формується на основі інвентарної картотеки. При веденні такої картотеки на комп'ютері (відповідна програма) ручна обробка інформації відсутня. Призначення автоматизації обліку згаданої вище ділянки полягає у виконанні системних обліково-контрольних операцій:

* автоматизація документування первинної документації;

* оперативне управління, контроль за наявністю та рухоммайна;

* видача за запитомнеобхідної інформації.

Технологічний процес обробки інформації на комп'ютері складатиметься з таких етапів:

* підготовка первинної інформаціїз питань надходження та руху майна, що задіяне за лізинговими угодами;

* створення інвентарної картотеки намомент впровадження;

* створення нормативно-довідкової інформації;

* створеннянаборуданихпрорухосновнихзасобів, причинисписань, ремонтівтощо;

* проведення розрахунків ізанесення інформації в базу даних;

* формування інформації для подальшого використання;

* проведення аналізу вихідної інформації з метою адекватного та дієвого реагування на стан справ за лізинговими угодами;

* прийняття рішень за отриманими результатами;

* передача даних в суміжні програми для обробки інформації фінансовим та економічним відділами, відділа матеріально-технічного постачання та доведення згрупованої інформації до вищого керівництва.

На наш погляд, програма з обліку лізингових операцій має передбачати декілька режимів роботи. Наприклад, ми можемо запропонувати такі режими:

* "нормативно-довідкова інформація" - здійснюється формування і коректування НДІ, щодо наявногомайна лізингової компанії, перелік контрагентів;

* "операції з обліку основних засобів" - ввід і обробка вхідної інформації, робота зінвентарною картотекою;

* "вихідна інформація" - розрахунок і відображення вихідної інформації;

* "ведення інформаційної бази" - робота з автоматизованою інвентарною картотекою;

* "контрольно-аналітична робота" - здійснює аудиторську перевірку, для інформаційного забезпечення діяльності відділів контролю і аудиту.

При автоматизованому формуванні первинної документації у користувача є можливість модифікувати наявні стандартні форми. При цьому йому надається типова форма, на основі якої він формує необхідну йому форму первинного документу шляхом його доповнення або коректування.

Формування необхідного первинного документу забезпечує генератор друкуючих форм. Розрахунок та відображення вихідної інформації відбувається після вводу нормативно-довідкової інформації.

Для аналітичного обліку основних засобів ведеться автоматизована інвентарна картотека, у якій відображаються всі дані, необхідні для управління та обліку [2, ст. 176-177]. З її допомогою бухгалтер має змогу проаналізувати стан основних засобів, термін їх служби, види і термін проведення ремонтів, суми нарахованого зносу, термін і суми переоцінок, правильність відсотку амортизаційних відрахувань, порядок відшкодування лізинговими платежами вартості об'єктів, обсяг і структуру угод фінансового та оперативного лізингу. Шляхом перегляду карток аналітичних даних визначається необхідність і завантаження основних засобів, а за необхідності визначається фондовіддача даного інвентарного об'єкту.

Для нарахування і розподілу амортизаційних відрахувань за кодами виробничих затрат формують відомість нарахування амортизації. На її основі бухгалтер може здійснити аналіз та контроль за правильністю та формуванням норм амортизаційних відрахувань, правильністю використання поправочних коефіцієнтів, перевірити суми нарахованої амортизації та визначити залишкову вартість на певну дату.

Для обліку, контролю і аналізу даних про виконаний ремонт, реконструкцію чи поліпшення орендованого майна використовують відомість "Довідка про виконаний капітальний ремонт, реконструкцію, поліпшення". З її допомогою легко контролювати стан майна, кількість та обсяг поліпшень, а такожїх доцільність [1, ст. 307-308].

Для узагальнення даних про наявне майно рекомендуємо використовувати зведену відомість з обліку основних засобів, яка містить інформацію про всі можливі види руху основних засобів, які призвели до тієї чи іншої зміни їх вартості. Цю відомість також можна згрупувати у вище перелічених розрізах, зокрема за об'єктами, які перебувають в лізингу. Для контролю за наявністю та станом майна, яке передано чи взято в лізинг, можна сформувати відомість у розрізі орендарів чи лізингодавців.

За допомогою довідника коректних проведень здійснюється автоматична перевірка правильності віднесення операцій з руху майна на ті чи інші рахунки бухгалтерського обліку, повідомляється про допущені помилки шляхом діалогових повідомлень, пропонуються можливі варіанти проведень. Тому застосовуючи автоматизовану обробку даних бухгалтер чи керівник може в значно коротші проміжки часу одержати коректну, достовірну, якісну та своєчасну інформацію щодо стану конкретного майна.

Таким чином при автоматизації операцій з обліку основних засобів, а також механізації обліку лізингових операцій, бухгалтеру полегшується праця з обліку власного та залученого майна, покращується аналітичність даних, спрощується контроль.

Тепер спробуємо коротко охарактеризувати програмні продукти, які дозволяють здійснювати автоматизований облік основних засобів та лізингових операцій.

Безумовно, що найдешевшим та найпростішим способом часткової автоматизації обліку лізингових операцій є застосування можливостей програмного продукту MS Excel. Засобами цієї програми можна забезпечити широке розкриття аналітичності, яке присутнє при лізингу об'єктів основних засобів. За допомогою введення формул розрахунку амортизаційних відрахувань повністю автоматизується процес нарахування амортизації, згідно з вимогами облікових стандартів № 7 "Основні засоби" і № 14 "Оренда". При цьому можна забезпечити нарахування амортизації за будь-яким з методів. Є можливість видавати зведену таблицю, яка враховуватиме суми покращень, збільшення та зменшення балансової вартості груп основних засобів, швидко буде розраховувати залишкову вартість майна тощо.

Вважаємо, що це найдешевший варіант, оскільки даний програмний продукт є в наявності програмного забезпечення будь-якого комп'ютера та не вимагає особливих знань. Проте, попри автоматизацію різних розрахункових та аналітичнихмоментів, він не забезпечує автоматизації самого обліку лізингу.

Тепер розглянемо більш складні та дорожчі шляхи автоматизації. Сьогодні на ринку існує безліч готових програмних продуктів, які можуть автоматизувати не лише конкретну ділянку обліку, а й весь обліковий процес, починаючи зі складання первинних документів і завершуючи складанням звітностіза результатами проведеної роботи.

Серед готових програмних продуктів, які можна віднести до класу бухгалтерських програм, можна виділити такі, що найбільше поширені на ринку: 1С: Бухгалтерія, Галактика, Парус, Тритон, R/3 [1, ст. 237-303].

Аналізуючи процес поширення комп'ютеризації обліку в господарюючих суб'єктів великого, малого та середнього бізнесу, а також доступності тих чи інших програмних продуктів, наявності кваліфікованих спеціалістів із забезпечення та програмного супроводу згаданих вище програм, можна дійти до висновку, що найпоширенішою з них є 1С: Бухгалтерія (у різних своїх конфігураціях). З погляду автора, дана програма є найбільш оптимальною для автоматизації обліку не лише лізингових операцій, а й всього облікового процесу на підприємстві. Програма 1С має зручний інтерфейс, дає широкі можливості бухгалтеру для конфігурування існуючих та створення нових форм документів та звітів, з врахуванням особливостей діяльності конкретно взятого суб'єкта господарювання. При цьому програма не є складною для вивчення, не вимагає особливих знань в комп'ютерній галузі, дозволяє відкоректувати під вимоги специфіки діяльності конкретного суб'єкта господарювання певні форми звітів, має широкі аналітичні можливості.

Також хочемо проаналізувати певні особливості програми 1С щодо автоматизації обліку лізингових операцій.

У переліку програм 1С для України реально реалізовано схему роздільного ведення бухгалтерського та податкового обліку необоротних активів. Ця схема пропонує паралельний (одночасний) ввід реквізитів, необхідних для бухгалтерського та податкового обліку і простежується на всіх етапах облікового процесу. Цих етапів декілька і вони мають самостійне значення, нормативне регулювання та оформляються певними первинними документами:

* надходження необоротних активів;

* введення в експлуатацію;

* нарахування амортизації;

* вибуття.

З нашої точки зору, систему зручно використовувати при лізингових операціях, оскільки тут об'єктами лізингу та обліку виступають ті самі необоротні активи (основні засоби). А якщо є змога в режимі "Конфігурування" програми 1С підібрати зручні форми документів та звітів для відображення тих чи інших операцій - взагалі дозволяють максимально зручно організувати бухгалтеру обліковий процес.

У межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігатимуться в довіднику "Основні засоби", що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві. Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об'єктів основних засобів, наприклад: виробничого та невиробничого призначення. Перевагами комп'ютерної інвентарної картки порівняно з паперовим носієм є наявність більшої кількості реквізитів та можливість їх коригування відносно особливостей господарської діяльності.

Програма забезпечує можливість одночасного ведення податкового та бухгалтерського обліків, які, на жаль, є різними, що дозволяє розподілити основні фонди, витрати на придбання яких підлягають та не підлягають амортизації для цілей оподаткування.

Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості за групами, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу за кожним інвентарним об'єктом, впорядкувати і перевірити інвентарні номери та інші реквізити в базі даних. Як вхідну інформацію для створення картотеки застосовують інвентарні картки з обліку основних засобів. При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку. Крім картотеки, записи заносяться до журналу бухгалтерських проводок і поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені.

Як правило, більшість реквізитів вводиться в довідник при роботі з документом "Ввід в експлуатацію". Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору опції "Вводу в експлуатацію необоротних активів", де проставляється вид активу, місця їх зберігання, матеріально відповідальні особи тощо. Таблична частина документу інформує про аналітику рахунку капітальних інвестицій, назву об'єкта, первісну вартість, одиницю виміру, ціну та суму. При проведенні документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проведень щодо прийняття об'єктів на баланс, збільшення вартості груп основних фондів тощо.

При введенні в експлуатацію автоматично виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації за об'єктами, що вводяться, беруться з відповідних класифікаторів. У разі відсутності таких даних у класифікаторі інвентарний номер поповнюється.

При лізингу об'єкти можуть зазнавати поліпшень, які можна відображати з допомогою документу "Модернізація необоротних активів". Коли такий документ оформляється на об'єкт, що належить до виробничих фондів і помічений відповідним чином в довіднику, тоді з'являється група реквізитів "Зміна балансової вартості".

У документі важливе значення має реквізит "Вказати суму на витрати в ручну", що дозволяє редагувати суму затрат на поліпшення майна, яку підприємство має право включати до складу валових витрат. Після проведення документу, якщо 10% бар'єр було перевищено, сума витрат, яка більша від нього, відноситься автоматично на збільшення вартості відповідної групи основних фондів. Цей самий документ передбачає можливість відображення модернізації, здійсненої як власними силами, так і з допомогою сторонньої (підрядної) організації.

На нашу думку, документ "Ліквідація необоротних активів", який призначений для ліквідації (списання) основних засобів, можна застосовувати також при списанні об'єктів лізингу при переході права власності після закінчення терміну угоди фінансового лізингу. Документ передбачає два види ліквідації: списання та реалізація, що досить зручно при відображенні лізингових операцій.

Для відображення основних засобів у податковому обліку в системі використовуються позабалансові рахунки окремо для кожної групи. Причому за першою групою облік ведеться в розрізі кожного конкретного об'єкта, що дозволяє на будь-який момент часу отримати дані щодо його балансової вартості. А на рахунках за іншими групами майна не передбачено аналітичного обліку, тому що облік ведеться в цілому за групою. Тут є ознака кількісного обліку, що дозволяє знати кількість та загальну суму за групою на будь-який момент часу [5, ст. 278-280].

Проаналізувавши основні особливості та переваги програми 1С, застосовувати її для автоматизації обліку лізингових операцій у компаніях, що займаються лізингом для покращення організації та оптимізації облікового процесу.

На підприємстві “Автоперевізник ” застосовується комп'ютерна форма ведення бухгалтерського обліку, яка базується на використанні персональних комп'ютерів та бухгалтерської програми 1-С Версії 8, яка щойно почалась розроблятися на даному підприємстві.



3. Методологія та організація аудиту лізингових операцій

3.1 Методика та процедури аудиту лізингових операцій

Оскільки згідно з чинним законодавством об'єктами лізингу може бути лише майно, яке належить до основних засобів, то основна увага аудитора повинна зосереджуватись на перевірці формування їх складу, повноти і реальності відображення руху майна в обліку, правильності нарахування амортизації.

Вважаємо, що ризик неефективності може бути високим і за рахунок того, що при лізингу певного майна відбувається порівняно багато господарських операцій, пов'язаних з його рухом, при тому, що самого майна може бути лише якась одна умовна одиниця. Також аудиторські процедури повинні охоплювати вивчення системи обліку з метою визначення характеру отримуваної інформації.

Основна мета вивчення та оцінки аудитором системи внутрішнього контролю лізингової компанії - підготувати основу для планування аудиту та встановлення виду, термінів проведення і обсягу аудиторських процедур [56, с.184].

Завдання аудиту лізингових операцій вивчити і дослідити системи внутрішного контролю.Процедура вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю є обов'язковою при проведенні аудиту незалежно від характеристики клієнта. Як правило, це здійснюється одночасно із перевіркою даних бухгалтерського обліку, що також рекомендовано і МСА, зокрема 400 «Оцінка ризику і внутрішній контроль» та 610 «Розгляд роботи служби внутрішнього аудиту».

Методи, за допомогою яких аудитор може ознайомитись з діючою системою внутрішнього контролю лізингової компанії показано на рис. 3.1.

Прийнято вважати, що система бухгалтерського обліку лізингової компанії „Автоперевізник” є ефективною, якщо при здійсненні та документуванні господарської операції забезпечуються наступні вимоги:

· операції відображені в обліку відповідно до періоду їх здійснення;

· операції зафіксовані в правильних сумах;

· господарські операції відображені на рахунках бухгалтерського обліку відповідно з обраною обліковою політикою компанії та чинним законодавством;

· зафіксовані всі деталі операцій, які можуть мати суттєві наслідки для обліку та звітності;

· обмежена можливість для виникнення зловживань.

При вивченні системи внутрішнього контролю варто враховувати такі фактори: коло працівників, які беруть участь у формуванні інформації в лізинговій фірмі і окреслення їхньої відповідальності за виконувану роботу; наявність налагоджених взаємовідносин між працівниками щодо ведення справ та підготовки інформації; наявність технічних засобів контролю; наявність технології контролю; контрольовані параметри.

Перевіряючи організацію загального контролю аудитор переконується в тому, що комп'ютерна система сформована таким чином, що забезпечує правильне розмежування обов'язків, обмежений доступ до комп'ютерних ресурсів і правильний їх захист.

Для полегшення перевірки загального контролю аудитор може скористатись наступним переліком питань перевірки: чи відлучені оператори і програмісти від участі в контролі даних на вході та виході; чи мають програмісти допуск для роботи на комп'ютері; чи є адміністратор баз даних, і чи він не залежить від системи програмування і користувачів; чи відсторонений комп'ютерний персонал від допущення до проведення та реєстрації господарських операцій чи змін в базі даних головної книги або допоміжних журналів; чи заборонено доступ в комп'ютерну лабораторію відповідальному персоналу; чи є контроль доступу користувачів до бази даних з допомогою кодів відділів чи персональних паролів; чи захищені програмні засоби від вогню та інших лих; чи є можливість заміни головних файлів під дією допоміжних, які зберігаються зовні системи? [45, с.374]

Перевірка часткового контролю здійснюється з метою впевненості в тому, що суттєві помилки можуть і не виникнути або при їх допущенні будуть вчасно та коректно виправлені. Для цього пропонується наступний перелік питань контролю: чи відбувається кінцева реєстрація даних про основні засоби відповідно до внутрішніх інструкцій; чи забезпечують такі важливі дані про основні засоби предмет для такого контролю, як тестування на пропущення даних, границь ранжування, арифметичної перевірки, кодів реальності, тощо; чи друкує комп'ютер звіт про допущені помилки і чи такі документи відправляються в бухгалтерію на доопрацювання; чи окреслена відповідальність осіб, які виправляють помилки у вхідних даних; чи налагоджений контроль часткових сум за групами даних на виході з контрольними вхідними даними; чи вивчаються вихідні дані за основними засобами на предмет реальності, коректності обробки їх персоналом комп'ютерного відділу і відділу обліку основних засобів.

Аудитор зобов'язаний оцінювати систему внутрішнього контролю клієнта не менше ніж в три чи декілька етапів:

- загальне ознайомлення з системою внутрішнього контролю;

- первинна оцінка надійності системи внутрішнього контролю;

- підтвердження достовірності оцінки системи внутрішнього контролю.

При загальному ознайомленні з системою внутрішнього контролю компанії аудитор вивчає специфіку і масштаб діяльності лізингової фірми, систему її бухгалтерського обліку та повинен прийняти рішення про доцільність довіри цій системі.

У випадку, коли аудитор все ж прийняв рішення про можливість довіряти системі внутрішнього контролю лізингової компанії, йому слід провести первинну оцінку надійності цієї системи, звернувши увагу на такі основні моменти: документація компанії перевірялась за весь звітний період чи лише вибірково; при перевірці особливу увагу слід приділити тим періодам, коли господарська діяльність фірми могла мати певні відмінності чи відхилення від звичайної; перегляд окремих засобів контролю і їх оцінка як ненадійних не виключає можливості визнання надійними інших засобів контролю.

Первинна оцінка ризику неефективності контролю господарських операцій, пов'язаних з лізингом основних засобів, проводиться з використанням робочої документації, що містить інформацію про характер та вплив помилок на рахунках бухгалтерського обліку, і добре відомих методів контролю.

Якщо після проведення відповідної процедури аудитор прийняв рішення про довіру до системи внутрішнього контролю, він все ж зобов'язаний в ході подальшої перевірки здійснювати процедури підтвердження цієї оцінки.