Облік та аудит лізингових операцій

У випадку, якщо аудитор в ході процедури підтвердження надійності виявить, що оцінка системи буде нижчою, ніж отримана при первинному дослідженні, він повинен належним чином скоригувати порядок здійснення інших аудиторських процедур для підвищення достовірності своїх висновків за результатами перевірки.

Суцільній перевірці підлягає майно компанії, яке задіяне в лізингових угодах, оскільки воно й надалі є власністю лізингодавця. Таке майно інвентаризується згідно з лізинговими угодами, актами прийому-передачі, регістрами обліку лізингових платежів та доходів і витрат з оренди. Виявити такі операції можна при читанні протоколів засідань правлінь, аналізі документації, пов'язаної з отриманням позик, аналізі витратних рахунків з оренди чи прокату, читанні фінансових звітів та додатків до них.

Якщо фінансова діяльність перевіряється вперше, то аудитору слід визначитись, до якої міри необхідно дослідити рахунки майна та інших необоротних активів. Необхідно знайти підтвердження дійсної наявності активів і документи, які свідчать про їх належність до власності лізингової компанії [9, с.406]. Вважаємо, що така процедура може мати місце в ході перевірки, оскільки певне майно декілька раз передається від одного лізингоотримувача до іншого в ході операцій оперативного лізингу.

Одним із етапів аудиту лізингових операцій є перевірка правильності та правомірності віднесення затрат на ремонт об'єктів лізингу. Тому окремій перевірці підлягають документи, які засвідчують дані про ремонт майна та його покращення (кошториси та технічна документація). Можливісь здійснення ремонтів чи дообладнання об'єктів, що перебувають у лізингу, має бути обов'язково зазначена в угоді. Згідно із Законом «Про лізинг» за фінансового лізингу такі витрати несе лізингоодержувач, а за оперативного - орендодавець, якщо інше не передбачено договором лізингу. Переважно такі роботи ведуться за рахунок коштів орендаря, тому якщо є факти віднесення вартості ремонтів на витрати лізингової компанії ґрунтовній перевірці піддаються лізингові угоди, додатки до них, які можуть обумовлювати характер подібних поліпшень, кошторисна документація, тощо. Аудиторові варто перевірити дотримання Податкового Кодексу з цього приводу, а саме те, щоб витрати на ремонт об'єктів лізингу були визнані в сумі, що не перевищує сукупної балансової вартості основних засобів на початок звітного року.

Підтвердження окремих даних лізингових операцій є розширеною процедурою, так як ця інформація представлена зовнішніми та внутрішніми документами. Однак при необхідності підтвердження термінів та статусу діючих лізингових угод, уточнення положень страхових полісів, визначення майнових прав ретельній перевірці можуть піддаватися окремі рахунки-фактури, угоди, лізингові контракти, страхові поліси, податкова звітність, матеріали інвентаризацій.

Аудиту підлягає перевірка правильності визначення справедливої вартості активів, теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів, оскільки вони служать основою для відображення активів, що будуть задіяні в лізинговій угоді, в обліку. Слід також визначити фінансові витрати орендаря, фінансові доходи орендодавця та перевірити дотримання графіка лізингових платежів. Вважаємо, що аудитору під час перевірки даної ділянки також варто звернути увагу не лише на правильність обчислення зазначених показників, а й на відповідність формул їх розрахунку вимогам національних облікових стандартів, зокрема П(с)БО 14 «Оренда».

Математичні перевірки робляться в ході проведення процедур з виявлення ризику неефективності контролю, з тим, щоб гарантувати виявлення ненавмисних помилок. З допомогою аудиторських процедур дані допоміжних регістрів слід співставляти з даними контрольних рахунків обліку активів. Записи на таких рахунках підлягають коментуванню, а нарахування зносу та податків перерахунку.

Отже, аудит лізингових операцій забезпечує перевірку правильності відображення господарських операцій в обліку лізингодавця, відповідність його діяльності вимогам чинного законодавства, оцінює стан справ у бізнесі лізингової компанії.

3.2 Інформаційна база та організація аудиту лізингових операцій

Перевіряючи організацію загального контролю аудитор переконується в тому, що комп'ютерна система сформована таким чином, що забезпечує правильне розмежування обов'язків, обмежений доступ до комп'ютерних ресурсів і правильний їх захист.

Перевірка часткового контролю здійснюється з метою впевненості в тому, що суттєві помилки можуть і не виникнути або при їх допущенні будуть вчасно та коректно виправлені. Для цього пропонується наступний перелік питань контролю:

- чи відбувається кінцева реєстрація даних про основні засоби відповідно до внутрішніх інструкцій;

- чи забезпечують такі важливі дані про основні засоби предмет для такого контролю, як тестування на пропущення даних, границь ранжування, арифметичної перевірки, кодів реальності, тощо;

- чи друкує комп'ютер звіт про допущені помилки і чи такі документи відправляються в бухгалтерію на доопрацювання;

- чи налагоджений контроль часткових сум за групами даних на виході з контрольними вхідними даними.

Якщо частковий контроль скорочує ризик неефективності загального контролю, то він може бути предметом аудиторського тесту. В такому випадку аудитор переглядає посадові інструкції, вхідну інформацію з техніки тестування даних, використання метода групових сум, а також звіт про допущені помилки, з тим, щоб впевнитись в ефективності процедур комп'ютерного контролю.

Під час аудиту лізингових операцій більше уваги необхідно приділяти насамперед конкретним (частковим) завданням, які залежать від мети його проведення та характеру наданих послуг. Перед аудитором ставити завдання з перевірки:

- установчих документів на предмет законності здійснення лізингових операцій; ефективності внутрішнього контролю; наявності майна та дійсної його приналежності лізингодавцю;

- вартісних показників об'єктів лізингу з метою ідентифікації початкових записів на рахунках; оформлення актів прийому-передачі майна, обліку фактів його надходження та реалізації;

- стану угод між сторонами лізингу і відображення у них всіх суттєвих положень; капітальних інвестицій в орендоване майно;

- обгрунтованості вибору методів нарахування амортизації;

- відповідності бухгалтерського обліку лізингової компанії вимогам чинних нормативно-правових актів з питань лізингу. Основним завданням аудиту є виявлення і попередження порушень у фінансово-господарській діяльності та надання консультативних послуг.

У роботі досліджено з урахуванням досвіду „Автоперевізник” необхідно активізувати процедури внутрішнього аудиту, який здійснюється на попередній стадії підписання лізингових угод, у процесі їх виконання і після завершення. Завдяки внутрішньому аудиту можливо дати достовірну оцінку здійсненої господарської операції та забезпечити виконання таких завдань, як: вивчення ефективності системи контролю за активами, перевірки відповідності проведеного контролю політиці компанії, аналізу ризиків та запобігання банкрутству, використання ноу-хау для збільшення обсягу прибутку та ефективності впровадження нових рішень і вжиття заходів, що спрямовані на розвиток компанії у лізинговому бізнесі.

Стадія вивчення і оцінки системи внутрішнього контролю є обов'язковою під час проведення аудиту незалежно від характеристики клієнта. Її основною метою є підготовка бази для планування аудиту, окреслення термінів проведення та обсягу аудиторських процедур.

Враховуючи, що об'єктами лізингу відповідно до чинного законодавства може бути тільки майно, яке належить до основних засобів, особливу увагу аудитор повинен зосередити на перевірці його складу, визначенні вартісної оцінки та порівнянні отриманих величин з даними, передбаченими обліковою політикою лізингового підприємства „Автоперевізник”.Ретельній перевірці повинна підлягати повнота та реальність відображення в обліку руху майна, правильність нарахування амортизації, визначення термінів корисної експлуатації об'є Нами побудована модель аудиту лізингових операцій шляхом узагальнення пропонованої програми, процедур перевірки та методичних розробок.

На основі узагальнення програми аудиту, процедур і методичних розробок побудовано модель аудиту лізингових операцій. Це доповнить сферу аудиту такою послугою, як перевірка лізингових операцій, забезпечення правильності їх відображення в обліку, відповідності діяльності лізингодавця вимогам чинного законодавства з метою оцінки стану справ у бізнесі лізингової компанії.

Аудит лізингових операцій потребує індивідуального підходу, оскільки вимагає від аудитора знань з юриспруденції, комерційної діяльності, фінансових питань, бухгалтерського обліку, ведення бізнесу. Так, основна експертиза лізингового проекту - це проведення інвестиційного аналізу та розрахунок показників ефективності інвестицій, платоспроможності, ліквідності та чуттєвості проекту до різних факторів впливу.

3.3 Удосконалення організаційно-методичного забезпечення аудиту лізингових операцій в комп'ютерном середовищі

Аудиторська перевірка -- це складний та тривалий процес. Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірки, не знижуючи при цьому її якості, і. отже, не збільшуючи аудиторського підприємницького ризику. Одним із найефективніших шляхів вирішення проблеми є складання чіткої методики перевірки кожного розділу або ділянки бухгалтерського обліку. Для перевірки кожного розділу бухгалтерського обліку застосовується методика, яка охоплює:

* вивчення основних нормативних документів:

* опис альтернативної облікової політики з питань, вибір яких запропонований економічному суб'єкту за нормативними документами;

* перелік первинних документів за розділом обліку;

* регістри синтетичного й аналітичного обліку та звітності;

* класифікатор можливих порушень: використання наявного у фірмі та поновлення за рахунок власного досвіду;

* довідник аудитора для складання програми перевірки;

* методи збирання аудиторських доказів, що застосовуються при перевірці.

Перелік основних нормативних документів включає закони, положення з бухгалтерського обліку, методичні вказівки, інструкції ДПА тощо, якими повинен керуватись аудитор при перевірці відповідного розділу обліку.

Описання альтернативних облікових рішень, вибір яких представлений економічному суб'єкту, передбачає описання різних варіантів таких рішень, що дасть змогу аудитору, за необхідності, порівняти їх із варіантом, який застосовується клієнтом, та виконати необхідний аналіз або дати рекомендації щодо покращення ведення обліку (наприклад, нарахування амортизації, застосування робочого плану рахунків). Перелік первинних документів наводиться з кожного розділу обліку, що допомагає аудитору зробити висновок про стан реєстрації господарських операцій у первинному обліку (чи застосовуються типові форми первинних документів, як оформлені документи тощо). Регістри аналітичного й синтетичного обліку та звітності представляють їх опис для відповідних форм рахівництва (комп'ютерної, журнально-ордерної, меморіально-ордерної, журнальної форми, журнал-головної, спрощеної тощо). Наявність переліку регістрів у клієнта дає змогу аудитору визначити їх відповідність загальноприйнятим нормам та, за потреби, зробити відповідні рекомендації.

Класифікатор можливих порушень містить порушення, які найчастіше зустрічаються у відповідних розділах обліку. Так, наприклад, для аудиторської перевірки касових операцій можна припустити таку класифікацію порушень: пряме розкрадання, присвоєння грошових коштів, що надійшли, надлишкове списання коштів по касі, неоприбуткування коштів від реалізації тощо. Довідник аудитора для складання програми перевірки містить необхідні питання, які треба внести до плану перевірки. Ці питання спрямовані на виявлення можливих порушень в організації обліку, оформленні документів, доповненні звітності, внутрішнього контролю. Довідники доцільно складати у вигляді таблиць із варіантами відповідей та висновків.

У той же час найбільший обсяг і трудомісткість становить аудит за напрямами бухгалтерського обліку. Використовуючи багатовіконннй інтерфейс Windows, в одному вікні аудитор формує звіт по журналу господарських операцій стосовно рахунків, які відповідають даному напряму обліку. Передивляючись послідовно всі операції звіту і порівнюючи їх із первинними документами, аудитор здійснює перевірку. Для кожного робочого листа є перелік можливих помилок. При виявленні помилки аудитор вводить у робочий лист зміст проводки за журналом господарських операцій і відповідне зауваження.

Аудиторам у своїй роботі часто доводиться використовувати автоматизовані системи обліку. Засіб обробки господарських операцій і ведення обліку істотно впливає на організаційну структуру підприємства, процедури і методи проведення аудиту. При проведенні аудиту слід враховувати такі особливості:

- рівень автоматизації завдань бухгалтерського обліку;

- наявність методик проведення аудиту на підприємстві;

- доступність облікових даних;

- складність наявної автоматизованої системи обліку, контролю й аудиту.

За допомогою програмних засобів здійснюється перевірка, моделювання та аналіз облікових даних із метою визначення їх повноти, якості, правомірності та достовірності. Для цього проводиться порівняння змодельованих облікових даних із реальними даними інформаційної системи, а також здійснюється тестування розрахунків і перерахунків, підсумовування, повторне впорядкування і формування звітних даних, їх порівняння з реальними даними. Крім того, проводиться контроль правильності відновлення даних. На рис. 3.4 подано схему аудиторської перевірки з використанням комп'ютерної техніки.

Упровадження обчислювальної техніки в процес аудиту дає змогу значно скоротити трудомісткість його проведення і надає нові можливості в організації і метод, ці проведення аудиту.

У практиці застосовуються аудиторські програми загального призначення, які дають змогу проводити прогін визначених тестів на фактичних даних. За допомогою таких програмних засобів здійснюється аудиторська перевірка й аналіз записів на основі певних критеріїв із метою визначення їх якості, повноти, спроможності й правильності. Для цього також використовується база знань, що допомагає визначити невідповідність і прийняти необхідні рішення. Таке програмне забезпечення дає змогу робити тестування розрахунків, виконувати необхідні перерахунки і зіставляти отримані результати з нормативними, кошторисними і середніми по галузі, що дозволяє провести аналіз за визначеними критеріями й одержати необхідне управлінське рішення.

Слід зазначити, що машини теж можуть помилятися, але це відбувається, в основному, через помилки людини -- навмисне, через неуважність чи незнання. Усі програмні продукти, зокрема 1С: Бухгалтерія, складаються з певних алгоритмів, тому кваліфікованому спеціалісту з програмування нескладно розібратися з цією алгоритмічною мовою і дописати, наприклад, алгоритм, при якому заокруглення цифр процентів банку по депозитних рахунках або процентах за кредит чи акціях віднімалися б від рахунку підприємства і зараховувалися на власний рахунок цього спеціаліста. Можна виділити ще ряд махінацій: знищення або додавання проводок і первинних документів по них, коригування формул розрахунків податків чи заробітної плати на рівні алгоритмів.

Так, при використанні комп'ютера помилки можуть з'явитися в таких випадках:

- при підготовці вихідних даних, пов'язаних із ланцюгом операцій з одержання дозволу на запуск системи;

- при немашинній обробці вихідних даних, наприклад, при підсумовуванні вручну бухгалтерських даних (тобто в процесі формування контрольних сум);

- при перетворенні вихідних даних у машино зчитувальну форму;

- при ідентифікації вхідних файлів для використання в обробці;

- при передачі інформації від однієї програми до іншої;

- при запиті файлів для одержання додаткової інформації з окремих угод (наприклад, таблиць перевірених постачальників), при ініціюванні операцій комп'ютером;

- при створенні вихідних файлів або коригуванні головних файлів;

- при зміні головних файлів (додаванні, знищенні або зміні записів) поза звичайним для кожного циклу ланцюгом операцій у результаті виконання процедур супроводу;

- при генеруванні вихідних звітів або файлів;

- при виправленні помилок, виявлених у результаті виконання процедур контролю;

- при використанні персоналом вихідних даних і пристроїв.

Після ідентифікації місць можливого виникнення помилок із ними погоджують конкретні цілі контролю. Наприклад, одна з помилок може призвести до виставлення рахунків із помилковими цінами в результаті використання не того файла. У неавтоматизованих системах визнання платежу, зазвичай, фіксують підписом віповідальної особи на вихідному документі, зокрема на рахунку постачальника. У комп'ютерних системах подібне визнання може бути у вигляді пароля, що дає дозвіл на виконання операції, надаючи їй спеціального коду. Пароль забезпечує доступ до програм, що ініціюють виконання певного виду операцій або зміну головних файлів. У цьому випадку, незважаючи на збіг цілей контролю в системах обох типів, методи досягнення цих цілей і видиме підтвердження відповідності виконаної операції санкціонованій процедурі значно відрізняються, що впливає на підходи до аудиту.



Висновки

В результаті дослідження питань бухгалтерського обліку і аудиту лізингових операцій та практики їхньої організації на прикладі підприємства “Автопоревізник”. На підставі проведених досліджень сформульовано такі висновки та пропозиції:

1. За результатами дослідження можна зробити висновок, що сутність лізингу як економічної категорії полягає в економічних відносинах, які пов`язані як із купівлею-продажем, так із тимчасовим використанням майна, юридично закріплених двома видами договорів: договору купівлі-продажу та договору лізингу. Специфічною особливістю цих відносин є їх системність, що відрізняє лізинг від суміжних понять та правовідносин. Отже, ми розглядаємо лізинг як систему юридично оформлених економічних відносин, що включає орендні, інвестиційні, кредитні та торгівельні відносини, які виникають в процесі реалізації укладеної угоди (договору лізингу) з приводу придбання у власність майна з наступною передачею його у тимчасове користування за певну плату.

2. В роботі виявлено чимало неузгоджених моментів правового характеру, які можна усунути, відкоригувавши Господарський кодекс в частині регламентації сублізингу, та включивши до Закону України “Про фінансовий лізинг” статтю, яка визначає форми лізингу. Пропонуємо також внести до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” норму, відповідно до якої попередня оплата лізингового платежу не змінює податкового статусу ні лізингоодержувача, ні лізингодавця.

3. В межах соціально-економічних заходів, спрямованих на фінансову підтримку х підприємств, пропонуємо поширити дію Порядку використання бюджетних коштів на часткову компенсацію вартості складної сільгосптехніки, що купується за договорами фінансового лізингу, особливо в депресивних регіонах. Нами обґрунтовано величину компенсації, яка повинна враховувати лише вартість техніки і не поширюватися на інші складові лізингового платежу.

4. При оформленні передачі лізингового майна лізингоодержувачу (як і повернення предмету лізингу лізингодавцю по закінченню строку договору) вважаємо за доцільне використання акту приймання-передачі основних засобів (ф.ОЗ-1). Даний первинний документ, як й інші з обліку основних засобів (інвентаризаційні картки, описи і т.д.), необхідно доповнити додатковими показниками для оперативного знаходження потрібної інформації щодо тих основних засобів, які прийняті в лізинг, а саме: дата, номер, термін початку та закінчення договору лізингу; дата і номер договору купівлі-продажу; матеріально відповідальна особа; термін корисного використання об`єкту, ліквідаційна вартість, метод нарахування амортизації та ін.

5. Для оптимального визначення суб'єктами лізингових відносин розміру лізингових платежів з урахуванням особливостей діяльності конкретного підприємства пропонується класифікувати їх за такими ознаками: 1) за формою сплати; 2) за методом нарахування; 3) за періодом погашення; 4) за способом сплати; 5) за термінами сплати. Разом з тим, при розрахунку лізингового платежу рекомендується використовувати метод фінансових рент, який серед інших методів є найзручнішим з огляду подальшого відображення в обліку лізингових платежів у розрізі складових та використання їх для аналізу ефективності лізингу.

6. Методи бухгалтерського обліку та фінансової звітності лізингових операцій визначаються національними П(с)БО. У полодженнях пропонуються такі методи: визнання, мінімальні платежі, виокремлення кожного окремого елементу лізингових операцій. Методика бухгалтерського обліку та фінансової звітності лізингових операцій отребує вдосконалення існуючих методів та розробки нових. Застосування на практиці методів розрахунку орендних платежів дозволить ефективно та раціонально використовувати виробничі потужності, які простоюють, і перерозподіляти частину прибутку між лізингодавцем та лізингоотримувачем.

7. В процесі дослідження організаційних засад бухгалтерського обліку і звітності лізингових операцій було встановленно, що одним із найважливіших питань в цьому напряму, які необхідно вирішити, є вдосконалення документообороту з обліку лізингових операцій. В цілях покращення організації по обліку лізингових операцій на підприємстві повинні бути розроблені національні маршрути проходження документів через виконавців. Для того, щоб правильно організувати роботу бухгалтерської служби з обліку лізингових операцій на підприємстві, необхідно достатньо чітко визначити обсяг службових обов'язків, права і відповідальність бухгалтерів з обліку лізингових операцій на підприємстві.

8. Однією із проблем удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності лізингових операцій є визначення справедливої вартості об'єкта. Положення стандарту бухгалтерського обліку вимагають оцінки більшості статей балансу та звіту про фінансові результати за вартістю, яка найточніше відображає вартість майбутніх економічних вигід, які будуть отримані або будуть зменшені. у стандартах така вартість названа справедливою і за розміром, як правило, суттєво відрізняється від вартості придбання активу або виконання зобов'язання згідно із договірними умовами - історичної вартості. Для вдосконалення методики обліку лізингових операцій слід: застосовувати в обліку лізингодавця додаткові аналітичні рахунки для відображення лізингових операцій; встановити систему кодування для обліку майна на позабалансових рахунках, за операціями оперативного лізингу з допомогою додаткових цифр у шифрі рахунку; користуватися розробленими реєстрами аналітичного обліку для фіксації обсягу наданих послуг та стану розрахунків за оперативним та фінансовим лізингом; здійснювати автоматизацію обліку лізингових операцій через залучення та адаптацію готових програмних продуктів, таких як «1С: Бухгалтерія» до потреб лізингових компаній.

9. Аудитори в сучасних умовах використовують різні методи фактичного і документального контролю. Вибір методів та техніка проведення аудиту лізингових операцій залежить від таких чинників: особливості роботи підприємства; форма ведення бухгалтерського обліку; фінансовий стан підприємства; програми аудиту; обсяг документообороту. Для поліпшення роботи, викриття можливих випадків порушень за даними первинної бухгалтерської документації та забезпечення повноти вивчення касових операцій доцільно застосувати спеціальну відомість аудитора щодо контролю зберігання готівки.

10. Джерелами інформації аудиту лізингових операцій є наступні: Наказ про облікову політику; первинні документи з обліку; облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку лізингових операцій; активи і довідки попередніх аудиторських перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю; звітність. Інформаційне забезпечення аудиту лізингових операцій потребує удосконалення, систематизації, перегляду первиних документів та внесення змін.



Список використаної літератури

1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (внесення змін Законом "Про внесення змін до Конституції України" N 2222-IV (2222 -15) від 08.12.2004).

2. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради.2003.-№18.- с. 144.

3. Податковий Кодекс України // N 3292-VI (3292-17) від 21.04.2011

4. Бюджетний кодекс України // від 08.07.2010 N 2456-VI

5. Закон України «Про лізинг» від 11 грудня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України.

6. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16 січня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України.

7. Закон України „Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 2000 року N2269-XII із змінами та доповненнями.

8. Наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2000 р. №181 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 Оренда (у тексті - П(С)БО 14).

9. Наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби (у тексті - П(С)БО 7).

10. Наказ Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. №242 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (у тексті - П(С)БО 8).

11. Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування (у тексті - Інструкція №291 та новий План рахунків).

12. Наказ Міністерства фінансів України від 07.07.99 р. №163 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

13. Наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби (у тексті - П(С)БО 7).

14. Наказ Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. №242 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (у тексті - П(С)БО 8).

15. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” від 21.06.99 № 391/3684 // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - № 6.- С.14-17.

16. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” від 21.06.99 №396/3689 // Все про бухгалтерський облік. - 2000 - № 11 - С. 67-72.

17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати” (із змінами і доп., внесеними наказами Міністерства фінансів України від 24.02.2000р. №37, від 14.06.2000р. №131)

18. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда” Наказ МФУ від 28.07.00р. №181

19. Базилевича В.Д. Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. - 7-ме вид. - К.: Знання, 2008. - 719 с.

20. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Ринкова економіка: основні поняття і категорії. Навчальний посібник. - 2-ге вид. - К.: Знання-Прес, 2008. - 263 с.

21. Байдик О.В. - «МСБО 17 та П(С)БО 14 - нюанси практичного застосування при обліку операцій оренди» («Бухгалтерський облік і аудит», серпень 2002 р., № 8, c. 19);

22. Бєлоусова О.С. Поняття організаційно-економічного механізму лізингу: // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №5. - С. 26.

23.Білоус А.П. Лізинг: світовий досвід // Світова економіка й міжнародні відносини. - 2006. - №5. - 125 с.

24. Болюх М. А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. та ін. Економічний аналіз: навч. посібник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2003. - 556

25. Братчук Л.М. Оренда: економічна сутність та відмінності від лізингу // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2007. - № 2. - С. 21-25.

26.Бутинець Ф.Ф., Олійник О.В.,Шигун М.М. Організація бухгалтерського обліку. Навч. посібник. Житомир; ЖІТІ, 2000- с.198.

27.Внукова Н. Сучасний стан економіко-правового регулювання фінансового лізингу в Україні // Інформаційно-аналітичний бюлетень «Лізинг в Україні». - 2009. - №3. - 24 с.

28.Газман В. Лізинг в Україні: цифри й факти // Фінанси України. - 2007. - №28. - 37 с.

29. Газман В.Д. Розвиток лізингового бізнесу в Україні і його концентрації // Економіка України. - 2007. - №4. - 65 с.

30. Діденко Л.М. Оренда: етапи розвитку та економічна сутність // Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - 2007.- № 11. - С. 188-191.

31. Еренкова О. Лізинг як він є // Епіграф. - 2008. - №5. - 35 с.

32. Іванова А. Побічні ефекти лізингу // Фінанси України. - 2003. - №8.

33.Калитка Г.Б. Лізинг: реалії, проблеми, перспективи // Фінанси України. - №2. - 2009. - 43 с.

34. Калініна Н. Лізингові угоди в діяльності організацій // Економіка й життя. - 2007. - №10. - 28 с.

35. Калініна Н. Окремі аспекти лізингової діяльності // Економіка й життя. - 2008. - №35. - 27 с.

36. Коблянська О.І. Фінансовий облік. К.: Знання, 2004. - 480 с.

37. Ковальчук І. В. Реальна економіка: навчальний посібник з економіки підприємства. - К.: ВІПОЛ, 2004. - 393 с.

38. Коваленко Н., Човнюк Ю. Тенденції розвитку лізингу: світовий досвід і реалії в Україні // Банк. справа. - 2007. - №1 (37). - С. 47 - 52.

39. Коган Е.Е. Правові основи лізингу // ЕКО. - 2006. - №3. - 75 с.

40. Костенко Т. Д., Підгора Є. О. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: Навчальний посібник. - К.: Ц.н.л., 2005. - 400 с.

41. Кочетова Н. Оренда із правом викупу або лізинг? // Економіка й життя. - 2007. - №9. - 25 с.

42. Кузенков А.Л. Про межі ефективності застосування лізингу // Проблеми прогнозування. - 2006. - №6. - 158 с.

43. Кузьміна З.М. Проблеми обмеженого використання лізингу в Україні: // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - №1. - С. 312-316

44. Кукушкін А. Це дивне слово «лізинг» // Ваше право. - 2004. - №33. - 33 с.

45. Куліш Т.В. Економічні та правові основи становлення лізингових відносин: // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - №2. - С. 145-148.

46. Кулешов В. Лізинг: особливості платежів // Економіка й життя. - 2005. - №2. - 27 с.

47. Куліков А.Г. Лізинг в Україні: чи варто вбивати курку, що несе золоті яйця? // Гроші і кредит. - 2005. - №6. - 44 с.

48. Куліков А.Г. Стратегія інвестиційного прориву й розвиток лізингу в Україні // Гроші і кредит. - 2008. - №3. - 46 с.

49. Мельник Б.М.- «Оренда: “за нарахуванням” чи “за першою подією”» //«Дебет-Кредит», 2008 р., № 23, с. 42

50. Мізюк В.Г. - «Відображення в обліку операцій оренди відповідно до вимог П(С)БО»// «Все про бухгалтерський облік», 25 жовтня 2000 р., № 99 (524), с. 4.

51. Моссаковський К.Г. - «Облік операційної оренди в Україні» //«Бухгалтерський облік і аудит», жовтень 2006 р., № 10, c. 12.

52. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облік в Україні. Нормативи. Коментарі.ч. 5. -- Луганськ: “Промдрук” ДСД “Лугань”, 2000. -- 336 с.

53. Правда А.А., Онишко Д.О. - «Бухгалтерський та податковий облік орендних операцій» //«Галицькі контракти - Дебет-Кредит», 5 лютого 2007 р., № 5, с. 12; 12 лютого 2007 р., № 6, с. 34.

54. Протопова В. О., Полянський А. Н. Економіка підприємства. Навчальний підручник для студ. економічних спец. ВНЗ. - Київ: ЦУЛ, 2009. - 220 с.

55. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.: Учеб. пособие. - 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: Новое издание, 2005. - с. 325

56. Салига С. Я., Дацій Н. В., Корецький С. О., Несторенко Н. В., Салига К. С. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. - К.: центр навчальної літератури, 2006. - 274 с.

57.Сафарова Е. Динаміка згадувань лізингу в ЗМІ України // Комерсант. - 2006. - №39. - 15 с.

58. Свердлов І. Правове регулювання договору лізингу // Юридичний журнал. - 2009. - №3. - 78 с.

59. Семенюк О. Лізинг у законі // Ділові люди. - 2006. - №10. - 53 с.

60. Сівашенко Т. Методичні підходи до використання лізингу як інструменту відтворення основних фондів авіакомпанії: // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №5. - С. 39-45.

61. Сойфер В.Г. Лізинг: проблеми правового забезпечення // Економіка України. - 2006. - №11. - 66 с.

62.Тулай О. Економічні переваги та особливості лізингового механізму // Вісн. Тернопільського нац. екон. ун-ту. - 2007. - №3. - С. 88-98.

63.Філатов А.А. Лізинг: правові аспекти // Гроші і кредит. - 2009. - №8. - 65 с.

64. Харві М. Лізинг // Економіка і життя. - 2009. - №26. - 45 с.

65. Шевцов В.Н., Акімова Є.М., Осипов А.С. Лізинг: значення, сутність, можливості. - К.: Вища школа, 2008. - 390 с.

66. Юсупова А.Т. Економічна природа лізингу // ЕКО. - 2009. - №6. - 168 с.

67. Юсупова А.Т. Особливості розвитку лізингу в країнах Західної Європи // ЕКО. - 2009. - №10. - 165 с.

68. Яновенко Н.М. Подолання інвестиційної кризи й розвиток лізингу в Україні // Фінанси України. - 2010. - №10. - 61 с.

69. Яценко О.В. Використання лізингу в оновленні основних засобів на підприємстві // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю. - Черкаси, 2006. - С. 204-205.

70. Accounting theory: text and readings/Richard G. Schroeder, Myrtle C1ark, Levis Р. Ме Cullers. - 1991, by J. Wi1ey & Sons.

71. Drury C. Management and cost accounting. London: International Thomson Business press, 2001. - 928p.

72.Towers Perrin, “Inside `the balanced scorecard'”, // Compuscan report, №74 January, 2005: pp. 1-5.

Размещено на Allbest.ru