Організація бухгалтерського обліку на прикладі КСП "Балинське"

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді над-ходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зрос-тання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) [10].

Основними завданнями організації обліку і контролю доходів діяльності підприємства є забезпечення:

- правильного визначення та достовірної оцінки доходів підприємства;

- правильного і повного документального оформлення і своєчас-ного відображення у регістрах обліку доходів та результатів діяльності;

- контроль за виконанням договорів з реалізації продукції;

- контроль за правильним визначенням фінансового результату від звичайної діяльності з метою оподаткування;

- своєчасне одержання достовірної інформації про фінансові результати підприємства;

- контролю за рухом та наявністю прибутку на підприємстві;

- узагальнення інформації про наявність та рух нерозподі-леного прибутку (непокритих збитків) підприємства, тощо.

Правильність обліку на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік доходів і результатів діяльності, в якому зазначаються основні принципи організації обліку доходів і резуль-татів діяльності на підприємстві [14,411].

Критеріями визнання доходу за П(С)БО 15 є:

1) дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства);

2) оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в П(С)БО 15, застосову-ються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно засто-совувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції.

У той самий час, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1) сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;

2) сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

3) сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

4) сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

5) сума завдатку під заставу або у погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

6) надходження, що належать іншим особам.

Визнані доходи від звичайної діяльності класифікуються у бухгалтерському обліку за такими групами:

a) дохід (виручка) від реа-лізації продукції (товарів, робіт, послуг);

b) інші операційні доходи;

c) фінансові доходи;

d) інші доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встанов-лено П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.

У П(С)БО 15 “Доходи” наведено додатково умови визнання окремих видів доходів.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших ак-тивів) визнається у разі наявності всіх наведених нижче умов:

1) покупцеві передані ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

2) підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

3) сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

4) є впевненість, що у результаті операції відбудеться збіль-шення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

У той самий час, дохід не визнається, якщо здійснюється об-мін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

У свою чергу, результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу, імовірності надходження економічних вигод від надання послуг, можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу, можливості досто-вірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться:

1) вивченням виконаної роботи;

2) визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;

3) визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шля-хом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

Коли ж дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається у бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

У випадку, якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування за-знаних витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою [18,198].

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”. Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування. Отримане цільове фінан-сування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом про-тягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвесту-вання (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів. Цільове фінансування, що отримане як компенсація витрат (або збитків), яких вже зазнало під-приємство, або з метою негайної фінансової підтримки підприємства без майбутніх пов'язаних із цим витрат, визнається доходом того пе-ріоду, в якому утворилася дебіторська заборгованість, пов'язана з цим фінансуванням.

Дохід, який виникає у результаті використання активів під-приємства іншими сторонами, визнається у вигляді відсотків, роялті та дивідендів, якщо: імовірне надходження економічних вигод, пов'яза-них з такою операцією та дохід може бути достовірно оцінений.

Такий дохід має визнаватися у такому порядку:

1) відсотки визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;

2) роялті визнаються за принципом нарахування згідно з еко-номічним змістом відповідної угоди;

3) дивіденди визнаються у періоді прийняття рішення про їх виплату.

Дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі спра-ведливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між спра-ведливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за спра-ведливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів. Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визна-чити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю ак-тивів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом [13,652].

Для відображення доходу застосовуються рахунки класу 7 “До-ходи і результати діяльності”. За кредитом рахунка 70 “Доходи від реалізації” у кореспон-денції з дебетом рахунків 30 “Каса”, 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” та іншими відображається дохід від реалізації товарів, робіт, послуг, тобто загальний дохід без вираховування наданих зни-жок, повернення проданих товарів, ПДВ, акцизу та інших податків із продажу.

Потім за дебетом рахунка 70 у кореспонденції з рахунком 64 “Роз-рахунки за податками і платежами” відображаються нараховані з продажу суми ПДВ, акцизу тощо. За дебетом рахунка 70 у корес-понденції з рахунками 30 “Каса” та іншими відображаються суми, що підлягають вираховуванню з доходу, зокрема повернення проданої продукції, товарів. Причому, якщо у підприємства зустрічаються такі операції, краще відкрити окремий субрахунок, як це і передбачено Планом рахунків (субрахунок 704 “Відрахування з доходу”). У кінці звітного періоду, або у кінці року рахунок 70 закривається і сальдо списується на фінансовий результат записом за дебетом рахунка 70 і кредитом рахунка 79.

Слід сказати, що крім доходів від основної діяльності під-приємство може отримувати доходи і від іншої діяльності.

У кредит рахунка 71 “Інший операційний дохід” списуються суми іншого доходу, отриманого від операційної діяльності підпри-ємства. Це, зокрема, дохід від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, дохід від операційної оренди активів, від опера-ційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, відшкоду-вання раніше списаних активів, дохід від списання кредиторської заборгованості, за якою закінчився термін позовної давності тощо.

У кредит рахунка 72 “Дохід від участі в капіталі” списуються суми доходу від інвестицій, які здійснені в асоційовані, спільні або дочірні підприємства і облік яких ведеться за методом участі у капіталі.

У кредит рахунка 73 “Інші фінансові доходи” списуються суми доходів від фінансової діяльності підприємства: дивіденди, належні від інших підприємств, винагорода за здані у фінансову оренду ос-новні засоби тощо.

У кредит рахунка 74 “Інші доходи” списуються суми доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності підприємства і які не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю: дохід від реалізації необоротних активів, дохід від неопераційних курсових різниць, дохід від безоплатно отриманих активів та інших.

У кредит рахунка 75 “Надзвичайні доходи” списуються суми доходів, що виникли від надзвичайних подій: відшкодування втрат від надзвичайних подій (наприклад, визнана страховою організацією сума), а також суми відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій.

Слід зазначити, що за дебетом рахунків доходів (71 та 74) ві-дображаються суми непрямих податків. У кінці звітного періоду зазначені рахунки також закрива-ються записами за дебетом рахунків 71-75 і кредитом рахунка 79.

У кінці року сальдо рахунка 79 закривається на рахунок 44 “Не-розподілені прибутки (непокриті збитки)”. Слід звернути увагу на те, що прибуток може бути використаний тільки на виплату дивідендів, збільшення статутного фонду і створення відповідно до чинного за-конодавства і засновницьких документів резервного фонду підприємства.

Фінансовими результатами діяльності підприємства за П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” є показники:

1) валовий прибуток (збиток) - як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

2) прибуток (збиток) від операційної діяльності - алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат;

3) прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування, який визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінан-сових та інших витрат (збитків);

4) прибуток (збиток) від звичайної діяльності. Прибуток від зви-чайної діяльності визначається як різниця між прибутком від зви-чайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяль-ності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

5) чистий прибуток (збиток), що розраховується як алгеб-раїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичай-ного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно дотримуватися принципів визнання доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Для обліку та узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайних подій на підприємствах призначено рахунок 79 “Фінансові результати”. Це рахунок пасивний, використовується для обліку результатів за всіма видами діяльності підприємства.

За кредитом рахунка 79 “Фінансові результати” відобража-ються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Зіставлення дебетового і кредитового оборотів за рахунком 79 “Фі-нансові результати” за звітний період показує кінцевий результат -чистий прибуток (збиток).

Якщо кредитовий оборот за рахунком 79 буде більше дебе-тового обороту цього самого рахунка, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року.

Якщо дебетове сальдо за рахунком 79 більше кредитового сальдо за рахунком 79, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж отримало доходів, це означає, що підприємство зазнало збитків поточного року.

Сюди ж у кінці звітного періоду списуються показники рахунків витрат, тобто всі рахунки витрат закриваються і роблять записи за дебетом рахунка 79 і кредитом рахунків 90, 92-99 [27,377].

Аналіз фінансових результатів по видах діяльності підприємства ґрунтується на співставленні доходів від відповідних видів діяльності з витратами цієї діяльності. Тобто він включає в себе два основних напрямки, а саме: · аналіз надходження коштів; · оцінка їх використання; Використовуючи інформацію фінансової звітності можна проаналізувати - які актори вплинули на динаміку валового прибутку; - що обумовило зміну результатів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності; - внаслідок чого покращилися чи погіршилися результати від звичайної діяльності в цілому; Можна також простежити чи є кінцевий фінансовий результат результатом звичайної діяльності, враховуючи наявність чи відсутність надзвичайних ситуацій [28,251].

Таблиця 2.9.

Рівень і динаміка фінансових результатів

Показник	2010, тис. грн	2011, тис. грн	2012, тис. Грн..	Відхилення відносне (%)	Абсолютне відхилення(+-)
				11/10	12/10	12/11	11/10	12/10	12/11
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	6946	6904	9332	99,40	134,35	135,17	-42	2386	2428
Податок на додану вартість	1157	1150	1555	99,39	134,40	135,22	-7	398	405
Акцизний збір	-
Інші вирахування з доходу	-
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	5789	5754	7777	99,40	134,34	135,16	-35	1988	2023
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	5057	4977	5437	98,42	107,51	109,24	-80	380	460
Валовий прибуток (збиток)	732	777	2340	106,15	319,67	301,16	45	1608	1563
Інші операційні доходи	268	2	0	0,75	0,00	0,00	-266	-268	-2
Адміністративні витрати	376	407	449	108,24	119,41	110,32	31	73	42
Витрати на збут	3	2	0	66,67	0,00	0,00	-1	-3	-2
Інші операційні витрати	182	198	365	108,79	200,55	184,34	16	183	167
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	439	172	1526	39,18	347,61	887,21	-267	1087	1354
Дохід від участі в капіталі
Інші фінансові доходи	549	273	135	49,73	24,59	49,45	-276	-414	-138
Інші доходи
Фінансові витрати	4	0	94	0,00	2350,00		-4	90	94
Втрати від участі в капіталі
Інші витрати	48	4	0	8,33	0,00	0,00	-44	-48	-4
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	936	441	1567	47,12	167,41	355,33	-495	631	1126
Податок на прибуток від звичайної діяльності	-
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	936	441	1567	47,12	167,41	355,33	-495	631	1126
Надзвичайні :доходи
витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий прибуток (збиток)	936	441	1567	47,12	167,41	355,33	-495	631	1126

Чистий прибуток підприємства в звітному році склав 1567 тис. грн., що на 1126 тис. грн. більше, ніж в минулому році та на 631 тис.грн. ніж у 2010р. Збільшенняя чистого прибутку обумовлено тим, що перевищення доходів над витратами в поточному році вагоміше, ніж в минулому році. Звичайна діяльність підприємства є прибутковою. Надзвичайні події за останні 2 роки не спостерігались. В рамках звичайної діяльності здійснювалась операційна та фінансова діяльність. Витрати операційної діяльності займають найбільшу частку у загальній сумі витрат. Теж саме стосується доходів від цієї діяльності. Прибуток від операційної діяльності порівняно з минулим роком збільшився на 1354 тис. грн. Вирішальний вплив на цей приріст справило значне зменшення витрат операційної діяльності. Загалом, можна зробити висновок, що фінансовий стан підприємствав порівнянні з минулим роком значно покращився.

В процесі проведення наступного аналізу необхідно охарактеризувати структуру доходів і витрат діяльності, що беруть участь в формуванні фінансових результатів.

Доходи (виручка) від реалізації формуються від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг. Сюди також включаються суми знижок, наданих покупцям.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство може мати також інший дохід від операційної діяльності. До інших операційних доходів належать: доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); від операційної оренди активів; від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті, суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які одержано від боржників, або коли є рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних грантів і субсидій, інші доходи від операційної діяльності.

Інші доходи від звичайної діяльності формуються з доходів від реалізації фінансових інвестицій, реалізації необоротних активів, не операційної курсової різниці, безоплатно одержаних активів [39,214].

Розглянемо структуру доходів досліджуваного підприємства за даними таблиці 2.10. складеної на основі інформації Звіту про фінансові результати.

Таблиця 2.10.

Аналіз складу і структури доходів КСП «Балинське»

Вид доходу	2010	2011	2012	Відхилення відносне	Абсолютне відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	11/10	12/10	12/11	11/10	12/10	12/11
Дохід від основної операційної діяльності (чистий дохід або виручка від реалізації продукції)	5789	87,63	5754	95,44	7777	98,29	99,40	134,34	135,16	-35	1988	2023
Дохід від іншої операційної діяльності (інші операційні доходи)	268	4,06	2	0,03			0,75	0,00	0,00	-266	-268	-2
Доходи від фінансової діяльності:	549	8,31	273	4,53	135	1,71			49,45			-138
- дохід від участі в капіталі	-											0
- інші фінансові доходи	549		273		135				49,45			-138
Доходи від інвестиційної діяльності (інші доходи)
Доходи від надзвичайних подій (надзвичайні доходи)	-											0
Разом доходів	6606	100	6029	100	7912	100,00	91,27	119,77	131,23	-577	1306	1883

Дані таблиці свідчать, що найбільш потому вагу має дохід від реалізації продукції. В минулому році він складав 95,44% від загальної суми доходів, а у звітному - 98,29%. Що свідчить про те, що підприємство більше уваги приділяє основні діяльності. Інші операційні доходи в 2011р. становили 0,03%, а у 2012р. їх не було взагалі. Частка фінансових доходів з роками теж знизилась, 2011р. - 4,53%, 2012р. - 1,71%.

Загальна величина доходів порівняно з 2011р зросла на 1883 тис.грн., а з 2010р. - 1306 тис.грн. Вирішальнивпли на цей приріст справило збільшення доходу від реалізації продукції.

На витратних статтях звітності Звіту про фінансові результати досліджуваного підприємства відображені податок на додану вартість, собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства), витрати на збут (витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам), інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць),фінансові витрати (виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу), інші витрати звичайної діяльності (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, збитки від не операційних курсових різниць, збитки від уцінки фінансових інвестицій), податок на прибуток від звичайної діяльності [41,294].

Тепер аналогічно проаналізуємо структуру і динаміку витрат діяльності підприємства (див. табл. 2.11.).

Таблиця 2.11.

Аналіз і структура витрати КСП «Балинське»

Показники	2010	2011	2012	Відхилення відносне	Абсолютне відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%	11/10	12/10	12/11	11/10	12/10	12/11
ПДВ	1157	17,07	1150	17,1	1550	19,63	99,39	133,97	134,78	-7	393	400
Собівартість реалізованої продукції	5057	74,60	4977	73,9	5437	68,87	98,42	107,51	109,24	-80	380	460
Адміністративні витрати	376	5,55	407	6,04	449	5,69	108,24	119,41	110,32	31	73	42
Витрати на збут	3	0,04	2	0,03	0	0	66,67	0	0	-1	-3	-2
Інші операційні витрати	182	2,68	198	2,94	365	4,62	108,79	200,55	184,34	16	183	167
Фінансові витрати	4	0,06	0	0	94	1,19	0	2350,00	0	-4	90	94
втрати від участі в капіталі
Податок на прибуток від звичайної діяльності
РАЗОМ	6779	100,	6734	100	7895	100,00	481,52	2911,45	538,69	-45	1116	1161

Як видно з отриманих даних, з-поміж витрат найбільшу питому вагу має собівартість реалізованої продукції, яка склала у 2010р. - 74,60%, 2011р. - 73,9%, 2012р. - 68,67%.

Дані таблиці показують, що серед відрахувань мав місце тільки податок на додану вартість, який склав у 2010р. 1157 тис.грн. або 17,07%, 1150 тис. грн. або 17,1% у минулому році та 1550 тис. грн. або 19,63% у звітному.

Серед інших витрат значну частку займають також адміністративні витрати, які у 2011р. збільшились, а у 2012р. становили ще менше ніж у 2010р. Потрібно звернути увагу на те, що зорсла частка фінансових витрат, у 2010р. вони становили 0,06% від загальної суми, у 2011р. їх небуло, а у 2012р. - 1,19%.

Інші операційні витрати становлять відповідно 2,68%, 2,94% та 4,62%.

Динаміка доходів і витрат діяльності відповідним чином відобразилась на прирості кінцевого фінансового результату.

2.8 Організація праці персоналу, зайнятого бухгалтерським обліком, контролем та аналізом

Організаційне забезпечення це визначення структурних підрозділів, їхні завдання, регламентування роботи облікового апарату, процеси обліку, контролю, аналізу, технології цих процесів на ЕОМ, тобто це структура облікового апарату, зміст його завдань і функцій, регламентація облікового, контрольного і аналітичного процесів роботи самого апарату.

Організаційна побудова апарату бухгалтерської служби -- це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових, контрольних та аналітичних робіт між виконавцями. Є дві форми організаційної побудови апарату облікової служби: централізована і децентралізована.

У централізованій формі весь апарат облікової служби як методично, так і адміністративно підпорядкований одному керівнику -- головному бухгалтеру (головному економісту). У децентралізованій формі організаційної побудови частина апарату з методичних питань підпорядкована одній особі -- головному бухгалтеру, а з адміністративних -- господарському керівникові (начальнику цеху, виробництва і т. ін.).

Організаційна побудова апарату облікової служби залежить від структури. Структура апарату бухгалтерії виражає форму ор-ганізації виконавців, безпосередньо зайнятих бухгалтерським обліком, контролем і аналізом господарської діяльності у систе-мі управління.

На форму організаційної побудови та структуру апарату облікової служби впливають такі фактори:

- обсяг виробництва;

- загальна чисельність працюючих;

- кількість структурних підрозділів;

- види діяльності;

- характер організації технології виробництва;

- характер функціональних обов'язків;

- кількість філій (дочірніх господарств).

Значний вплив на структуру апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу мають поширення економічних зв'язків, процеси централізації, розвиток форм внутрішньогосподарської самостійності виробничих підрозділів тощо. На побудову структури апарату облікової служби впливає також застосування автоматизації, тобто використання ЕОМ [14,498].

На КСП «Балинське» централізована форма побудови облікового апарату.

Розрізняють три типи організаційних структур апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу господарської діяльності: лінійну або просту лінійно-штабну, або ступінчасту і комбіновану, або багатогранну.



Рисунок 5. Лінійна організаційна структура апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу

Лінійна організація передбачає безпосереднє підпорядкування всіх виконавців керівникові -- головному бухгалтеру (головному економісту). Така організаційна побудова характерна для невеликих господарств, де чисельність працівників обліку, контролю та аналізу не перевищує 10--12 осіб (рис. 4).

При лінійно-штабній організації структурі апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу створюються проміжні ланки -- сектори (підрозділи), які об'єднують групи.

За такого варіанта організаційної побудови розпорядження голов¬ного бухгалтера передається старшому бухгалтеру сектора, який, у свою чергу, передає його керівникові групи.

Така організаційна побудова структури характерна для біль-шості господарств, де бухгалтерський апарат налічує 10--12 осіб.

Функціонально-комбінований тип організаційної побудови апарату обліку характерний для великих господарств -- ком-бінатів, об'єднань, асоціацій [33,287].

На КСП «Балинське» лінійна організаційна структура облікового апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Одним із важливих елементів розробки структури апарату бу-х¬галтерського обліку, контролю та аналізу є формування системи посад.

В основу вибору посад покладено характер, склад та обсяг функцій, які виконуватиме працівник у цій організації. Службова посада є первинним елементом структури.

Cистема відібраних посад має повністю відповідати вимогам та відображувати прийняту структуру апарату бухгалтерського обліку, контролю та аналізу і бути засобом ефективного використання людського потенціалу та сприяти цілям управління. Істотні зміни у поділ та кооперування праці вносять такі елементи організації, як застосування обчислювальної техніки, і насамперед ПК.

На КСП «Балинське» нараховується чотири підрядних бухгалтери та головний бухгалтер (він же економіст).

На підприємстві існують кваліфікаційні вимоги на основі яких формувався та функціонує штат бухгалтерії (див.дод З).

Посада головного бухгалтера підприємства є єдність як мінімум трьох складових, що обумовлюють коло його правий і обов'язків. По-перше, багато хто головний бухгалтер (крім що працює за цивільно-правовому договору) є найманцем, тобто у трудових правовідносинах з роботодавцем. Ця обставина визначає та обставина, що коло правий і обов'язків головного бухгалтера структурно включає у собі трудові правничий та обов'язки.

По-друге, головний бухгалтер не просто працівником підприємства, а й посадовою особою. Ця обставина накладає на правоздатність головного бухгалтера певні умови, перетворюючи їх у можливий суб'єкт адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.

По-третє, головний бухгалтер не просто посадовою особою організації, а посадовою особою зі специфічними функціями. Фактично він - друга особа підприємства з фінансових. Понад те, він виконує публічні функції. Остання обставина пояснює те, що основний коло правий і обов'язків головного бухгалтера прописаний на нормативному рівні.

1. Головний бухгалтер призначається посаду і звільняється з посади на встановленим чинним трудовим законодавством порядку наказом директора підприємства.

2. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо директору підприємства.

3. На посаду Головного бухгалтера призначається обличчя, має вище професійне (економічне) освіту й стаж фінансово-господарської роботи, зокрема на керівних посадах, щонайменше 5 років.

4. Головний бухгалтер повинен знати:

- законодавство про бухгалтерський облік;

- постанови, розпорядження, накази, інші керівні, методичні і нормативні матеріали фінансових і контрольно-ревізійних органів з питань організації бухгалтерського обліку, і складання звітності, і навіть що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства; громадянське право, фінансове, податкове та господарське законодавство;

- структуру підприємства, стратегію і його розвитку; стану та інструкції з організації бухгалтерського обліку для підприємства, правила його ведення; порядок оформлення операцій та організацію документообігу дільницями обліку;

- форми і Порядок фінансових розрахунків;

- методи економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства, виявлення внутрішньогосподарських резервів;

- порядок приймання, оприбуткування, збереження і витрати коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей;

- правила спокути перед дебіторами і кредиторами; умови оподаткування юридичних і фізичних осіб;

- порядок списання з рахунку бухгалтерського обліку нестач, дебіторську заборгованість та інших втрат;

- проведення інвентаризацій коштів і товарно-матеріальних цінностей;

- лад і терміни складання бухгалтерських балансів і звітності;

- проведення перевірок і документальних ревізій;

- сучасні кошти комп'ютерної (обчислювальної) техніки і можливості їхнього застосування до виконанняучетно-вичислительних робіт і грунтовного аналізу виробничо-господарської і легальною фінансовою діяльності підприємства; передовий вітчизняний і закордонний досвід вдосконалення організації бухгалтерського обліку;

- економіку, організацію виробництва, праці та управління; основи технології виробництва; ринкові методи господарювання; законодавство про працю; правил і норми охорони праці [24,168].

Основні права,обов'язки та відповідальність головного бухгалтера, а також підрядних бухгалтерів н наведені в Посадових інструкціях.

На КСП «Балинське» весь штат працівників працює відповідно до посадових інструкції які існують на підприємстві.

Організаційні регламенти -- це нормативні документи, що регламентують функціонування апарату управління і здійснення облікового й аналітичного процесів. До них належать положення про відділ (бухгалтерію, плановий відділ та ін.), управління (бухгалтерського обліку та звітності), посадові інструкції, стандарти, графіки, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня.

Специфіка облікового, контрольного і аналітичного процесів, особливо в умовах застосування ПК, потребує жорсткої їх регламентації, що має бути відображено в регламентаційних документах. Слід зазначити, що не всі регламентаційні документи розглядають як повноправні складові, а насамперед ідеться про положення про відділи і посадові інструкції, інші (стандарти, графіки) відносять до допоміжних матеріалів.

Основою розробки організаційних регламентів є науково обґрунтована їх класифікація (рис. 2.3.). Організаційні регламенти з обліку, контролю та аналізу з позиції розробки і застосування їх класифікують за такими ознаками: обов'язковістю застосування, конкретизацією, сферою застосування, поширенням на елементи організаційної структури.

За ознакою обов'язковості застосування організаційні документи розподіляють на обов'язкові (Положення про бухгалтерський облік та звітність в Україні), основні, покладені в основу організації тих або інших робіт, процесів, і рекомендаційного характеру (методичні матеріали про функції і організацію робіт облікового персоналу за умов автоматизованого бухгалтерського обліку).

За ознакою конкретизації розрізняють типові й індивідуальні організаційні документи. За сферою застосування організаційні документи залежно від поширення їх на об'єкти організації обліку, контролю та аналізу поділяють на види робіт, що регла-ментують:

- обліковий процес (графіки, стандарти і т. ін.);

- контрольний та аналітичний процеси (графіки, схеми);

- обліковий і аналітичний процеси (положення про нормативний облік, стандарти);

- роботу апарату управління (положення про відділи, посадові інструкції);

- обліковий і аналітичний процеси та роботу апарату управління (методичні матеріали про функції і організацію робіт облікового персоналу в умовах автоматизованого обліку).

З позиції поширення на елементи організаційної структури документи поділяють на загальнооб'єктні, що охоплюють усі елементи керованого об'єкта (загальнозаводські, загальнорадгоспні), внутрішньооб'єктні, посадові, які поширюються на окремі елементи [14,398].



Рисунок 2.3. Класифікація організаційних регламентів з обліку, контролю та аналізу

Нажаль на КСП «Балинське» більшість регламентованих організаційних документві відсутня.

2.9 Організація інформаційного, технічного та ергономічного забезпечення обліку, контролю і аналізу

Інформаційне забезпечення обліку - сукупність вхідних даних, система бази даних, їх обробка й одержання вихідної інформації. Основним об'єктом обліку на різних етапах технології обліку в цілому і технології розв'язання кожного облікового завдання зокрема є облікова інформація. Так, на певній стадії облікового процесу облікова інформація є метою, результатом вирішення одного облікового завдання і разом з тим використовується для розв'язання іншого облікового завдання, виступає як інформаційне забезпечення його вирішення [22,65].

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена, в основному, на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

За умов використання ПК значну частину роботи з організації інформації виконують працівники обчислювального центру, спеціалісти з обробки інформації.

Проте такі питання, як організація системи облікових номенклатур, формування складу бази даних та режиму функціонування автоматизованого банку даних (АБД), порядок збереження облікової інформації, вони не завжди можуть кваліфіковано вирішувати без участі спеціалістів обліку.

До компонентів інформаційного забезпечення відносять: дані, необхідні для вирішення завдань обліку, методи і засоби подання облікових даних, систему уніфікованих документів, систему та методику створення баз даних, інформаційну взаємодію завдань обліку, засоби формалізації запису даних, організації потоків облікової інформації, методи і засоби розподільної інформаційної системи обробки інформації, інформаційну послідовність виконання завдань обліку.

До складу інформаційного забезпечення відносять: поточні й групувальні дані про виробничо-господарську діяльність, нормативно-довідкову та вихідну інформацію, а також таку, яка надходить з інших підсистем.

Методи і засоби подання облікових даних включають засоби описання інформаційних взаємозв'язків даних, організації баз даних на машинних носіях, достовірності інформації, правила документування первинних даних і т. ін. [26,74].

Важливим елементом організації інформаційного забезпечення є розроблення форм видання вихідної інформації (машинограм, відеограм). Вихідні форми мають містити квінтесенцію необхідної інформації. Дуже важливим з погляду підвищення ефективності управління, проте складним з позиції організації, є створення вихідної інформації за відхиленнями (від норм витрат матеріалів, палива, оплати праці тощо) із зазначенням причин і винуватців цих відхилень.

Вхідна інформація для розв'язання аналітичних завдань контролю має бути максимально аналітичною. Для досягнення цієї мети для кожного завдання слід установити рівень аналітичності вхідної інформації, а також визначити шляхи підвищення даної ознаки завдяки застосуванню прогресивних методів нормування, обліку (наприклад упровадження нормативного методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції) тощо.

Технічне забезпечення -- це комплекс технічних засобів і методів, які становлять відповідну основу функціонування бухгалтерського обліку, контролю та аналізу.

Елементами технічного забезпечення обліку є технічні засоби, методичні і керівні матеріали, технічна документація, персонал. Комплекс технічних засобів (КТЗ) включає:

- збір і реєстрацію інформації;

- передавання, уведення, обробку, відображення і виведення інформації; підготовку даних, нагромадження, зберігання і пошук інформації; передавання даних по лінії зв'язку;

- оргтехніку;

- допоміжні експлуатаційні матеріали [22,98].

Організація технічного забезпечення здійснюється на основі застосування методичних і керівних матеріалів, а також технічної документації.

Методичні й керівні матеріали поділяють на загальносистемні, спеціалізовані і нормативно-довідкові документи, до складу загальносистемних матеріалів входять державні і галузеві стандарти. До спеціалізованих відносять різного роду методики вибору комплексу технічних засобів в цілому і окремих його складових частин, побудови технологічного процесу, перетворення інформації.

До нормативно-довідкових документів належать номенклатура технічних засобів, що застосовується в АСУ, альбом структурних схем АСУ, методика розрахунку площ для розміщення КТЗ і т. д.

У документації з технічного забезпечення вказують склад технічних засобів, технологічний процес обробки даних.

До персоналу з технічного забезпечення відносять розробників обчислювального центру, периферійної техніки, монтажно-налагоджувальний, експлуатаційний і обслуговуючий персонал.

При виборі структури КТЗ враховують такі фактори:

- склад облікових, контрольних і аналітичних завдань;

- інформаційну специфіку облікових, контрольних та аналітич¬них завдань;

- характеристику об'єкта управління (організаційну і функцінальну його структуру);

- техніко-експлуатаційні дані обчислювальних машин та інших технічних засобів.

Організація автоматизації обліку, контролю та аналізу починається з вибору обладнання -- ПК. Технічне забезпечення автоматизованої інформаційної системи обліку -- комплекс технічних засобів (КТЗ) -- необхідне для її функціонування. Склад КТЗ визначається згідно зі складом зав¬дань обліку, контролю, аудиту та алгоритмів їх вирішення, організацією і формою подання інформації, рішенням щодо організації технологічного процесу обробки даних.

Комплекс технічних засобів автоматизованої інформаційної системи обліку охоплює:

- засоби формування, обробки, відображення та зберігання облікової інформації;

- засоби передачі інформації;

- засоби оргтехніки.

Чинники, які впливають на вибір КТЗ, поділяють на такі групи:

- параметри об'єкта управління, які характеризують виробничу структуру та матеріальні потоки;

- організаційні параметри автоматизованої інформаційної системи обліку;

- основні вхідні та вихідні параметри інформаційних потоків;

- параметри, які визначають особливості автоматизованої інфор¬маційної системи обліку.

Технічне забезпечення функціонує в умовах використання інформаційних обчислювальних мереж.

Інформаційні обчислювальні мережі (ІОМ) -- це сукупність технічних, програмних та комунікаційних засобів, які дозволяють ефективно використовувати обчислювальні ресурси, побудувати гнучку і мережеву обробку облікової інформації.

Мережі мають такі характеристики: динамічність автономність відкритість ресурсність надійність інтерфейс комунікація. ІОМ існують глобальні, територіальні, локальні.

Локальні ІОМ передбачають розміщення та функціонування ПЕОМ на місцях виникнення інформації і взаємодію між окремими АРМБ, що здійснюються у міру необхідності.

Територіальні ІОМ призначені для спілкування з робочими станціями, які розташовані на великій відстані.

Глобальні ІОМ дають змогу доступу до інформації, а також сприяють взаємодії між професійними підрозділами, які розташовані на великих відстані.

У зв'язку із застосуванням персональних комп'ютерів (ПК), створенням АРМ бухгалтера створюється система «людина (бухгалтер) -- машина (ПК) -- середовище (ЛМС)», що потребує вирішення комплексу проблем різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних і т. ін. Реалізуються вони за допомогою ергономічного забезпечення, яке являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів щодо виконання вимог ергономіки в бухгалтерії.

Насамперед АРМ мають бути так розподілені між підрозділами, де здійснюється облік, щоб охопити автоматизацією весь обліковий процес і, крім того, максимально врахувати особливості виконуваних робіт, психологічних і фізичних можливостей працівника. З огляду на це ПК слід розраховувати не на одного працівника, а на кількох, наприклад одну ПК на сектор (з обліку матеріалів, заробітної плати та ін.). При цьому ПК обслуговуватиме не один працівник, а кілька по черзі за встановленим графіком. Це важливо не тільки з позиції продуктивності праці, економічності використання ПК, а й здоров'я бухгалтера. Це дає змогу також враховувати вимоги антропометрії і біомеханіки при визначенні робочих зон бухгалтера, розташуванні елементів робочого місця, конструкції робочого сидіння [25,112].

Штат бухгалтерії КСП «Балинське» невеликий - всього п'ять працівників. Тому на підприємстві у кожного працівника встановленно власний ПК. Що значно пришвидшує та покращує евективінсть праці.

Для того щоб обліковий працівник ефективно працював на ПК в умовах значного підвищення рівня технічної і творчої діяльності, високої відповідальності за виконувані роботи, велику увагу слід приділяти навичкам швидкості руху рук, роботи наосліп, умінню працювати на ПК (добре знати «меню», файлову систему, спеціальні програмні засоби для управління файлами).

У свою чергу, ефективність праці на ПК значною мірою залежить від якісного рівня комп'ютера, засобів і систем відображення інформації. Звичайно, що такі технічні дані в ПК різного класу неоднакові. Вихідну облікову інформацію (відеограми, машинограми) слід формувати так, аби вона, по-перше, була оптимальною за складом і відповідала не лише вимогам власне обліку, а й планування, контролю та аналізу [40,232].

Якість комп'ютеризації КСП «Балинське» відмінна. Всі п'ять комп'ютерів відповідають сучасним вимогам, також на підприємстві є два компактних лазерних багатофункціональних пристрої (принтер,сканер,ксерокс(трив одному)), та факс.

Відображувана вихідна інформація має бути такою, щоб її легко можна було читати. Це не завжди вдається, коли формують складні таблиці, особливо якщо їх механічно переносять на ручні реєстри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку.

Слід ширше практикувати видачу інформації за запитом і тим самим менше завантажувати ПК.

За умов використання ПК ергономічне забезпечення висуває такі додаткові вимоги:

- розподіл функцій між бухгалтером і ПК;

- оптимальний розподіл функцій між бухгалтером і колективом;

- розробка послідовності дій роботи бухгалтера, оптимальної за показниками, надійної та якісної діяльності;

- раціональне розміщення технічних засобів на робочому місці бухгалтера.

У разі використання ПК слід враховувати:

- інформація на екрані відеотермінала має бути у зручному для сприйняття вигляді;

- діалог із системою будують так, аби для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;

- повідомлення системи мають супроводитися короткими звуковими сигналами, а особливо важливі -- довгими.

У розподілі функцій між бухгалтерами необхідно розробити режими праці і відпочинку, чергування видів діяльності, оптимальні психологічні показники праці.

Під час розробки послідовності дій (алгоритму) діяльності бухгалтера враховують, що «середній» працівник за визначений час виконує функції, необхідні для його діяльності. При цьому слід ураховувати, як змінюватиметься ймовірність виконання функцій в разі збільшення часу, відведеного на виконання функції. Для вирішення питання реального розташування технічних засобів на робочих місцях бухгалтера слід ураховувати такі принципи:

- відповідність робочого місця можливостям бухгалтера (технічні засоби слід розміщувати у зонах, оптимальних за показниками досяжності працівника);

- значущість -- потребує розміщення важливих технічних засобів поблизу бухгалтера;

- облік частості використання технічних засобів (розташовувати засоби, які найчастіше використовуються, у зоні досяжності працівника);

- функціональне групування потребує розташування (зберігання) робочих матеріалів за функціональними характеристиками.

У разі розташування ПК на робочому столі слід додержувати таких вимог:

- клавіатура має бути перед відеотерміналом під визначеним кутом (відповідно до індивідуальних звичних даних працівника);

- архівні й еталонні дискети треба зберігати окремо від дискет, які використовують щодня;

- забезпечувати дискети супровідними ярликами, де зазначають назву інформації, дату запису та ін [35,612].

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу, є оптимізація параметрів середовища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та ін.

Бухгалтерію слід розміщувати поблизу основного виробництва і в одній будівлі з іншими службами управління. У разі невеликої чисельності облікового апарату (7--8 осіб) всіх працівників краще зосереджувати в одній великій кімнаті на першому поверсі. Розміщувати працівників бухгалтерії в окремих кімнатах не слід, оскільки це порушує поточність роботи, зв'язок між підрозділами і виконавцями, знижує контроль за ходом праці і трудовою дисципліною. В окремих кімнатах розміщують осіб, які приймають відвідувачів (головний бухгалтер, касир). Оскільки в розумовій праці важлива роль належить зору, робочі місця освітлюють з урахуванням контрастності об'єкта і фону. Освітлення може бути природним і штучним [16,503].

Бухгалтерія КСП «Балинське» розміщена на другому поверсі. Підрядні бухгалтера знаходяться в одному великому добре освітлюваному приміщення. Головний бухгалтер також має власний кабінет.

На продуктивність розумової праці впливає і кольорове оформлення інтер'єру -- стін, меблів, панелей. У приміщеннях з вікнами на північ стіни фарбують у теплий жовтий колір, оскільки він створює ілюзію освітлення сонячними променями. Голубий і світло-зелений кольори, навпаки, вважають холодними, тому їх використовують у приміщеннях з вікнами на південь.

Одним з факторів, які впливають на підвищення продуктивності розумової праці, є тиша. Щоб створити нормальні робочі умови в службових приміщеннях, необхідно вжити комплекс адміністративних, будівельних і організаційно-технічних заходів.

Споруда в якій розміщенна бухгалтерія розташова за 1 км від траси. Біля неї знаходиться маленький сад, що створює прохолоду у жаркі дні.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість повітря. Температуру в приміщенні для розумової праці слід підтримувати 18…20 °С.

Негативно впливають на продуктивність праці підвищена вологість повітря (більш як 60%), а також його забрудненість. З підвищенням температури і вологості повітря в літні місяці ефективність праці різко знижується. В цьому випадку виправдовує себе система кондиціонування повітря.

Нормальні умови повітряного середовища можна забезпечити лише тоді, коли на одного працівника припадатиме не менш як 20 м3 об'єму приміщення. Інтенсивність вентиляції визначають з розрахунку на кожного працюючого близько 30 м3 свіжого повітря за годину, а в приміщеннях, де на одну людину припадає 20…40 м3, -- не менш як 20 м3/год. У приміщенні допускається не більш як 20 мг/л складу окису вуглецю і 2--4 мг/м3 пилу.

Важливим фактором, який поліпшує склад повітря, знижує нервово-психологічну і зорову втому, є озеленення приміщення з урахуванням географічних умов. У невеликих приміщеннях рослини розміщують на стінах, у великих (за достатньої освітленості) -- на підлозі.

Архітектурно-планувальне вирішення інтер'єру приміщень має забезпечувати об'ємно-просторову єдність виробничого середовища. Мета естетизації -- підвищити змістовність, культуру обліково-аналітичної праці. Естетизація робочих місць має свої особливості, які відрізняються новим підходом до формування виробничого середовища. При цьому слід враховувати естетичні потреби обліковців. Для виконання роботи з естетизації запрошують спеціалістів вищої кваліфікації -- художників-конструкторів, ергономіків і психологів.

Реалізація ергономічних вимог дасть змогу забезпечити оптимізацію створення і функціонування системи автоматизованого обліку. Впровадження ергономічних вимог, норм і показників для створення і функціонування системи обліку здійснюється за допомогою розглянутих раніше методів, методик, інструкцій та інших нормативно-технічних документів. Такими документами є як загальні, так і галузеві стандарти з ергономіки, нормативно-довідкові документи з питань роботи з комп'ютером (наприклад, робочі інструкції).

За умов масового використання ПК питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від вирішення їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю та аналізу, а й здоров'я обліковців.

Ефективність праці бухгалтерії в цілому і кожного працівника зокрема залежить насамперед від атмосфери взаємної поваги, свідомого підкорення своєї поведінки високим моральним ідеалам, співробітництва між керівником і підлеглими, між працівниками як колегами [37,201].

Ергонмічне становище КСП «Балинськ» за п'яти бально системо можна оцінити на тверду четвірку.

Соціальний мікроклімат у бухгалтерії залежить також від того, наскільки свідомо робітники виконують свої обов'язки і залучаються до управлінських процесів, якою мірою керівники враховують думку підлеглих, як виконуються правові і моральні норми, що регламентують становище кожного працівника. Суворе виконання керівником служби правових і моральних норм поведінки щодо підлеглих, особиста культура добре впливають на колектив, створюють врівноважений ритм у роботі, умови взаємної поваги та довір'я.

Важлива роль в ефективному забезпеченні праці належить моральному мікроклімату. У колективі мають переважати товариські стосунки і дружба, взаємодопомога, глибока повага до кожного члена колективу, турбота про молоде покоління.

Психологічний мікроклімат у колективі формується в процесі роботи, у стосунках між всіма працівниками.

Важливим елементом культури праці є спеціальний робочий одяг (для роботи на персональному комп'ютері), який має бути легким, гарним, практичним і відповідати вимогам гігієни праці, форма. Форма, покрій і колір одягу мають підкреслювати його ділове призначення.