Бухгалтерський облік витрат та його удосконалення у сільськогосподарському підприємстві

Теоретичні основи та нормативно-правова база обліку виробництва продукції рослинництва. Міжнародні аспекти обліку і аналізу вартості біологічних активів. Сучасний стан бухгалтерського обліку виробництва і реалізації продукції рослинництва у господарстві.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 01.10.2011
Размер файла 210,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Тому додаткові біологічні активи рослинництва пропонується розглядати як сільськогосподарську продукцію і оприбутковувати їх по дебету рахунку 27, а додаткові біологічні активи тваринництва відразу визнавати поточними біологічними активами з відображенням на рахунку 21.

Відповідно до П(С)БО 30 біологічні активи та сільськогосподарська продукція при оприбуткуванні, а також на дату балансу відображаються за справедливою вартістю, тобто за цінами реалізації, зменшеними на витрати на місці продажу. Це положення викликало бурхливу дискусію у зв язку з відмовою від застосування у якості бази оцінки планової та фактичної собівартості сільськогосподарської продукції. Ціни реалізації, так само як і планова собівартість, або інша розрахункова величина є умовністю.

Однак планова собівартість визначається в середині господарства і являє собою суб'єктивну умовність (яка застосовується не тільки для оцінки продукції, але й також для певних маніпулювань, зокрема при проведенні розрахунків з орендної плати). На відміну від неї ціни реалізації формуються в процесі обміну, тому є більш об'єктивними.

В Міжнародних стандартах фінансової звітності прослідковується стійка тенденція на розширення кола активів, які оцінюються і, відповідно, відображаються у фінансовій звітності за справедливою вартістю.

Фактична собівартість сільськогосподарської продукції не враховує всіх факторів виробництва, а саме головних, без яких сільськогосподарське виробництво взагалі не можливе, але які не мають грошової оцінки це природно-кліматичні умови.

Орендна плата, на сьогодні тотожна доходам та витратам, які визнаються не можна вважати її дієвим механізмом, оскільки ні ринку землі, ні ринку її оренди фактично не існує.

Відповідно операції носять не ринковий характер. Таким чином, при оцінці біологічних активів за собівартістю, характерною є ситуація коли однорідні активи, які мають однакові якісні характеристики та ціну реалізації, на балансах підприємств відображається за різною оцінкою.

Враховуючи, що більшість біологічних активів та сільськогосподарська продукція є ліквідними активами, така ситуація з їх оцінкою знижує цінність фінансової звітності агарних підприємств з метою оцінки їх платоспроможності. Разом з тим, норми П(С)БО 30 щодо оцінки біологічних активів та сільськогосподарської продукції не є безальтернативними.

Так, довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються з балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються з первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності, відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби».

Так само і поточні біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються первісною вартістю відповідно до П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 30 запроваджується така категорія, як доходи (витрати) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та біологічних активів, одержаних внаслідок сільськогосподарської діяльності.

Фактично, витрати від первісного визнання - це різниця між фактичною виробничою собівартістю сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів та оцінкою при їх оприбуткуванні за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, а дохід, відповідно, - це перевищення справедливої вартості зазначених активів, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу над їх фактичною виробничою собівартістю.

Запроваджена П(С)БО 30 модель обліку не передбачає традиційного закриття рахунків з обліку виробництва сільськогосподарської продукції, оскільки оцінка оприбуткованої продукції не підлягає коригуванню, а різниця між витратами та вартістю оприбуткованої продукції, що виникає на рахунку 23 відноситься або до витрат від первісного визнання, або до доходів.

Разом з тим, П(С)БО 30 не виключає калькулювання фактичної собівартості сільськогосподарської продукції. За дебетом рахунку 23 формується вся необхідна для цього інформація. Відмінність від існуючого порядку полягає в тому, що визначена фактична собівартість не застосовується для оцінки перехідних залишків сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів.

Сільськогосподарська продукція та біологічні активи після первісного визнання і оцінки за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, переводяться до категорії запасів. Відтак, справедлива вартість сільськогосподарської продукції та біологічних активів, зменшена на очікувані витрати на місці продажу, за умови не зменшення вартості цих активів до чистої вартості реалізації, буде собівартістю реалізації.

Порядок визначення та обліку доходів (витрат) від первісного визнання сільськогосподарської продукції та біологічних активів регулюється виключно П(С)БО 30, відповідно, норми П(С)БО 15 та П(С)БО 16 на зазначені доходи та витрати не повинні поширюватися.

Доходи (витрати) від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції визначаються за кожним об'єктом обліку біологічних активів. З цією метою на рахунку обліку виробництва має бути забезпечена відповідність між витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями, та вартістю отриманих біологічних активів і сільськогосподарської продукції за окремими видами біологічних активів або їх групами.

Саме у зв'язку з цим до сільськогосподарської продукції, яку отримують від тварин на вирощуванні і відгодівлі віднесено приріст живої маси, хоча формально він не підпадає під визначення сільськогосподарської продукції. Зміна цієї норми призведе до кардинальної перебудови обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі у бік його ускладнення.

Доходи (витрати) від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції включаються до складу інших операційних доходів (витрат) в кінці звітного (календарного) року або на кожну дату балансу з коригуванням до фактичної суми доходів (витрат) від первісного визнання додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції, визначеної в кінці звітного (календарного) року.

Також пропонується виділити рахунки 710 «Дохід від первісного визнання та зміни вартості активів, які облікуються за справедливою вартістю» та 940 «Витрати від первісного визнання та зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю». Фінансовий результат від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів визначається на рахунку обліку фінансових результатів шляхом порівняння доходів від первісного визнання з витратами від первісного визнання різних видів біологічних активів або їх груп та відображається у складі результатів операційної діяльності.

Запровадження П(С)БО 30 сприятиме спрощенню обліку сільськогосподарської діяльності та підвищить прозорість фінансової звітності аграрних підприємств. Розвиток ринкових відносин та інтеграція економіки України до СОТ обумовили необхідність реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Основним змістом даної реформи є створення системи національних положень стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності на основі гармонізації бухгалтерського обліку з міжнародно-визнаною бухгалтерською практикою.

Особливу увагу заслуговує П(С)БО 30 «Біологічні активи», навколо якого уже майже два роки ведуться дискусії провідних вчених - аграрників, з приводу його змісту та періоду введення в дію.

У науковій літературі даному питанню присвячені праці М.Я. Дем'яненка, С.Ф. Голова, Г.Г. Кірейцева, М.М. Коцупатрого, В.Г. Лінника, Л.І. Лавріненко, М.Ф. Огійчука, В.М. Пархоменка, Л.К. Сука та інших.

Враховуючи вищезазначені обставини метою нашого дослідження є відображення порядку визначення фінансових результатів за умови застосування П(С)БО 30 «Біологічні активи» в сільськогосподарських підприємствах.

Сільське господарство є важливою галуззю економіки будь-якого суспільства, а відповідно і світової економіки. Тому будь-яка держава, повинна приділяти увагу розвитку даної галузі. Одним із джерел її розвитку, в умовах ринкових відносин є прибуток.

З 01.01.2007 року вводиться в дію Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», який має пряме і безпосереднє відношення, як до аграрної сфери, так і до визначення фінансового результату від сільськогосподарської діяльності. Відповідно до даного стандарту, фінансовий результат від сільськогосподарської діяльності складається з трьох складових:

1) фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів;

2) фінансового результату від реалізації запасів сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу;

3) фінансового результату від зміни справедливої вартості біологічних активів на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу.

В економічній енциклопедії, за редакцією В. Мочерного пропонується наступне визначення категорії «фінансові результати». Фінансові результати - це прибутки або збитки, отримані від підприємницької діяльності юридичними чи фізичними особами за певний період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати, а збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого було здійснено ці витрати [31, с. 40] п. 18 П(С)БО 30 «Біологічні активи» передбачено, що фінансовий результат від первісного визнання визначається як різниця між вартістю біологічних активів і сільськогосподарської продукції, оцінених у порядку, передбаченому пунктами 9 і 12 Положення (стандарту) 30, та витратами, пов'язаними з біологічними перетвореннями [23, с. 20].

Під оцінкою розуміють процес вираження інформації у грошовому виразі. Оцінка має здійснюватися з допустимою точністю й обережністю, з дотриманням принципу обачності, який визначено Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

В пунктах 9 і 12 вказано, що додаткові біологічні активи та сільськогосподарська продукція при їх первісному визнанні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Первісне визнання їх відображається у тому звітному періоді, у якому вони відокремлені від біологічного активу. У П(С)БО 19 «Об'єднання підприємств» під справедливою вартістю визнається сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними та незалежними сторонами [25, с. 17].

Відповідно п. 7.5 проекту Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів визначення фінансового результату від первісного визнання сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів здійснюється шляхом порівняння доходів від первісного визнання з витратами від первісного визнання різних видів біологічних активів або їх груп та відображається у складі результатів операційної діяльності.

В п. 5.15 даного проекту зазначено, якщо стає можливим визначити справедливу вартість довгострокового біологічного активу, який оцінюється за первісною вартістю, нарахування амортизації на нього припиняється і він переводиться до групи довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю.

При проведенні зазначеної операції, первісну вартість довгострокового активу попередньо зменшують на суму нарахованого зносу, а потім він переоцінюється до справедливої вартості, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу [28, с. 9].

Справедливу вартість біологічного активу можна оцінити з достатнім ступенем надійності. Даний підхід можливо заперечити тільки в момент первинного визнання біологічного активу, у відношенні до якого відсутня інформація про ринкові ціни, а альтернативні розрахунки справедливої вартості не є надійними.

У випадку, коли довгостроковий біологічний актив включений в групу яка призначена для реалізації, то на нашу думку необхідно взяти до уваги МСФЗ 5 «Довгострокові активи, призначенні для продажу і припинена діяльність», яким передбачається зміна справедливої вартості.

При визначенні собівартості, сум накопиченої амортизації та збитків від знецінення підприємствам необхідно керуватися П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 9 «3апаси». Якщо організація раніше оцінила біологічний актив за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на місці продажу, то даний біологічний актив слід оцінювати за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на місці продажу до самого моменту їх вибуття.

При первісному визнанні біологічного активу у підприємства можуть виникнути збитки. Це виникає в зв'язку з тим, що при встановленні справедливої вартості біологічного активу вираховуються витрати на місці продажу.

Можливе виникнення прибутку при первісному визнанні біологічного активу. Аналогічне відображення буде мати відображення прибутків чи збитків, які виникають при первинному визнанні сільськогосподарської продукції за вирахуванням витрат на місці продажу.

При первісному визнанні біологічного активу у підприємства можуть виникнути збитки. Це виникає в зв'язку з тим, що при встановленні справедливої вартості біологічного активу вираховується витрати на місці продажу ( операція 2, таблиця 3.1).

Можливе виникнення прибутку при первісному визнанні біологічного активу ( собівартість додаткового біологічного активу (приплоду) операція 8 таблиця 3.2). Аналогічне відображення буде мати відображення прибутків чи збитків, що виникатимуть при первинному визнанні сільськогосподарської продукції за вирахуванням витрат на місці продажу.

Таблиця 3.1 Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку з біологічними активами

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Оприбутковано біологічні активи

21

63

2. Відображено збір на участь у виставці

93

63

3. Відображені витрат на транспортування поточного біологічного активу

93

63

4. Відображена сума ПДВ

641

63

Таблиця 3.2 Кореспонденція рахунків при визначені фінансових результатів від операцій з біологічними активами

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

1. Віднесено на фінансові результати витрати пов'язані з придбанням поточних біологічних активів

791

93

2. Відображено збитки від первістного визнання біологічних активів

442

791

3. Оприбутковано додаткові біологічні активи ( приплід)

21

23

4. Переведено поточні біологічні активи до складу довгострокові біологічні активи

10

21

5. Відображено коригування суми доходів від первістного визнання додаткових біологічних активів

23

71

6. Віднесено на фінасові результати суму доходів від первістного визнання додаткових біологічних активів

71

791

7. Відображено прибуток при первинному визнанні додаткового біологічного активу (приплоду)

791

441

Дані фінансові результати в обліку необхідно відображувати у періоді у якому вони мають місце. При первинному визнанні сільськогосподарської продукції прибутки та збитки можуть виникати у результаті збирання урожаю.

Фінансовий результат від реалізації запасів - сільськогосподарської продукції та біологічних активів, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням очікуваних витрат на місці продажу обчислюється порівнянням одержаного доходу від реалізації сільськогосподарської продукції та біологічних активів як запасів із їх собівартістю на дату реалізації. По та біологічних активів як запасів із їх собівартістю на дату реалізації. По мірі набближення дати набрання чинності ПСБО 30 «Біологічні активи» спостерігається намагання окремих вчених привернути увагу до проблем, пов'язаних із запровадженням нього стандарту.

Якщо в попередні роки науковий потенціал галузі був націлений переважно на обґрунтування неможливості застосування положень МСБО 41 «Сільське господарство» в Україні [34, с. 29; 35, с. 2], то зараз дискусії перейшли [34, с. 24] в площину обговорення конкретних питань, які є наслідком затвердження Мінфіном України Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» та підготовки проекту Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів [39, с. 9].

Предметом обговорення здебільшого є два взаємопов'язані питання: оцінка біологічних активів і сільськогосподарської продукції за справедливою вартістю та методика їх обліку в системі рахунків. Виходячи з цього, метою даної статті є визначення шляхів розв'язання окремих проблем, пов'язаних з оцінкою та обліком зазначених об'єктів. Первинним і найбільш гострим є питання оцінки, оскільки в умовах ринкової економіки в Україні існують реальні труднощі, пов'язані з визначенням справедливої вартості на основі ринкової ціни.

За цих обставин п. 15 П(С)БО 30 передбачено, що у разі відсутності інформації про ринкові ціни на біологічні активи справедлива вартість визначається за теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень від активу, обчисленою відповідно до пунктів 11 - 14 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Методика відображення біологічних активів і сільськогосподарської продукції в цілому є прийнятною [37, с. 40]. Тому біологічні активи слід обліковувати не лише за видами сільськогосподарської діяльності, а й за видами оцінки активів. Крім того, МСБО 41 не вимагає, але заохочує окремо розкривати інформацію про зрілі та незрілі біологічні активи, а також про споживні та біологічні активи носії.

Виходячи з цього, може бути запропонована наступна класифікація біологічних активів з метою їх відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності ( Рис 1.2). Тому відображення молодняка тварин у складі необоротних активів залежить від наміру підприємства щодо їх подальшого використання. Водночас, уніфікована форма балансу в Україні не дозволяє застосувати такий підхід, оскільки молодняк тварин, незалежно від намірів підприємства, обліковується у складі оборотних активів. В Україні такий формат звіту про фінансові результати дозволено застосовувати лише суб'єктам малого підприємництва [40, с. 54].

Рис. 1.2. Класифікація біологічних активів та їх відображення у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

В Україні такий формат звіту про фінансові результати дозволено застосовувати лише суб'єктам малого підприємництва [40, с. 54]. Поряд з тим, МСБО 1 «Подання фінансових звітів» передбачає й формат звіту про прибутки на основі функціональної класифікації витрат, який покладено в основу форми № 2 «Звіт про фінансові результати». Цей формат передбачає облік незавершеного сільськогосподарського виробництва і випуску сільськогосподарської продукції. Отже, в Україні можливо застосування двох методів обліку витрат на створення біологічних активів і виробництво сільськогосподарської продукції за функціями та елементами. Водночас, у проекті Методичних рекомендацій розглядається лише кореспонденція рахунків у разі застосування рахунку 23 «Виробництво» і рахунків витрат класу 9.

Тому доречно доповнити Методичні рекомендації кореспонденцією рахунків в умовах застосування рахунків класу 8. Розглянуті питання не охоплюють всі аспекти, пов'язані із запровадженням П(С)БО 30 «Біологічні активи».

Проте, зусилля вчених мають бути спрямовані, перш за все, на вирішення існуючих проблем, а не на обґрунтування неможливості їх вирішення і, як наслідок, намагання відкласти їх на потім. У зв'язку з цим вкотре дивує позиція колег з Інституту аграрної економіки УААН, які лише критикують проекти профільних документів замість того, щоб розробляти їх.

Залишається сподіватись, що заплановане обговорення цих питань на міжнародній науково - практичній конференції, ініційованої Мінагрополітики України, ННЦ «Інститутом аграрної економіки», Національним аграрним університетом, Євразійською Радою сертифікованих бухгалтерів і аудиторів,

Федерацією аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України та журналом «Облік і фінанси АПК» сприятиме вирішенню актуальних проблем гармонізації вітчизняного обліку в АПК з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Висновки до розділу 1.

1. Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість визначені в ПСБО 16 „Витрати”. Випуск продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації - головна мета виробничої діяльності підприємства. Характерною особливістю виробничих процесів є виникнення витрат на виробництво продукції.

2. Нормативно - правова база регулюється Законом України Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку складання фінансової звітності.

3. Процес інтеграції України в світовий економічний простір зумовив необхідність вдосконалення методології бухгалтерського обліку з метою створення належної інформаційної системи адекватної потребам ринкової економіки. Процес адаптації нормативно - правової бази у сфері бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів фінансової звітності потребує запровадження ПСБО 30 „Біологічні активи” для максимального врахування особливостей аграрного виробництва і методології обліку.

Оцінюючи ПСБО 30 та проект методичних рекомендацій дає можливість зробити висновок про їх недосконалість та необхідність доопрацювання. Введення в дію таких законодавчих актів у такому вигляді тільки ускладнить роботу практикуючих бухгалтерів і не сприятиме об'єктивним закономірностям сутності, змісту та структури формування прибутку.

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ НА ПОП «ПЕРЕМОГА»

2.1 Фінансові та економічні показники діяльності господарства

Особливість сільськогосподарського виробництва є його тісний зв'язок з біологічними процесами, а, отже, залежність від ґрунтово-кліматичних умов, місця розташування та інших природних факторів. Тому при аналізі стану та діяльності сільськогосподарського підприємства потрібно починати його дослідження саме з земельних та кліматичних аспектів.

Для такого аналізу користуються даними ґрунтово-агрономічних та геоботанічних обстежень, а також агрокліматичними довідниками, визначають кількість опадів за рік та їх розподіл по місяцях, середньорічну та середньомісячну температуру, переважний напрямок вітрів, висоту снігового покриву, глибину промерзання ґрунту, можливість посухи та інше.

Приватно - орендне підприємство «Перемога» розташоване в с. Архангельське Високопільського району Херсонської області. ПОП «Перемога» створено на базі КСП «Перемога» в грудні 2002 року. Потім дане господарство перейшло на нову форму власності ПОП «Перемога» згідно Указу Президента України від 03.12.1999 року № 1523 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

ПОП «Перемога» розташоване в південно-східній частині Великоолександрівського району Херсонської області. Сільськогосподарські угіддя господарства зазнають впливу посушливих вітрів зі сходу, які переважають особливо в літній період.

Господарство розташоване у степовій зоні - це зона орних земель, які потребують значного зрошення на протязі майже всього сільськогосподарського сезону. Без поливів запасів вологи в ґрунті вже до кінця першої декади травня досягають критичної межі. Для зимового сезону характерні відлиги, які часто носять тривалий характер. Під час зимового періоду промерзання ґрунту незначне, а інколи короткочасне. Весна наступає в кінці лютого на початку березня.

Земля в сільському господарстві є найважливішим засобом виробництва, який не може бути створений знову або замінений яким-небудь іншим засобом виробництва.

Це говорить про те, що повне та раціональне використання земельних угідь має найважливіше значення для подальшого розвитку сільського господарства.

При правильному використанні земля не зношується, не вибуває з виробничого процесу, а навпаки - властивості землі поліпшуються, тобто підвищується родючість. Дані про землекористування господарства наведемо в таблиці.

Таблиця 2.1 Площа землекористування в ПОП „Перемога”

Види земельних угідь

2005

2006

2007

2007 у % до 2005

площа

в % до всієї площі

площа

в % до всієї площі

площа

в % до всієї площі

Сільськогос

подарські угіддя:

2016

100

1769

100

1617,1

100

119,8

рілля

800

39,7

826

46,7

907,1

56,1

113,4

пасовища

416

52

943

24,9

710

24,6

170,7

Склад та структура земельних угідь в ПОП "Перемога”. Аналізуючи дані таблиці 2.1, можна сказати, що загальна земельна площа в ПОП «Перемога» за 2007 рік в порівнянні з 2005 роком зменшилася на 398,9 га або 19,8%.

Це відбулося за рахунок зменшення сільськогосподарських угідь, а саме пасовищ - а 294 га або 13,4%; площа ріллі навпаки збільшилася на 107,1га або 70,7%.

Зменшення площі пасовищ відбулося в результаті виходу декількох працівників зі складу ПОП „Перемога”. Вивчення стану земельних угідь показує, що слід звернути увагу на структуру земель. Використання земельних ресурсів проводиться за даними річного звіту, а при детальному аналізі - земельної шнурової книги, яка містить характеристику земель по угіддям та їх якісному складу.

Структура земельних угідь - це процентне відношення видів угідь у загальній земельній площі; коефіцієнт освоєння землі під сільськогосподарське виробництво - відношення площі сільськогосподарських угідь до загальної площі землі, закріпленої за господарством; коефіцієнт розораності угідь - відношення ріллі до сільськогосподарських угідь; коефіцієнт використання ріллі - відношення площі, зайнятої під сільськогосподарськими культурами, до загальної площі ріллі - це основні показники для характеристики земельних угідь.

Розглянемо зазначені показники в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Структура землекористування в ПОП “Перемога”

Показники

2005

2006

2007

2007 рік до 2005 року у %

Площа с.-г. угідь, га

2030

1785

1620

79,8

в т.ч. рілля

1800

1500

1400

128,57

Пасовища

416

943

710

77,7

Загальна площа посівів, га

1800

1500

1400

128,57

Проведений аналіз даних таблиці свідчить про те, що господарство характеризується високою сільськогосподарською освоєнністю земельних угідь.

В подальші роки відбувалися певні зміни у складі земельних угідь, оскільки змінювався організаційно - правовий статус підприємства.

Сільськогосподарське підприємство багатогалузеве, займається вирощуванням різних видів культур, тому структура посівних площ з року в рік змінюється (Табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Структура посівних площ в ПОП “Перемога”

Показники

2005

2006

2007

2007 рік до 2005 року в %

Площі с.-г. угідь, га

2030

1785

1620

79,8

Загальна площа посівів, га

1800

1500

1400

128,57

в т. ч. зернових

896

946

1121

79,93

Соняшник на зерно

470

524

597

78,7

Кукурудза на зерно

40

-

-

-

Питома вага в структурі посівів, %

В тому числі, зернових, %

49,7

63,06

80,07

-

Соняшник на зерно

26,1

34,9

42,7

-

Кукурудза на зерно

2,22

-

-

Х

Розглядаючи таблицю 2.3 можна зробити наступні висновки, що у структурі посівних площ найбільшу питому вагу займають посіви зернових культур, а саме у 2007 році вони займали 1121 га, що складає 80,07 %. Стосовно 2005 року площа під зерновими складала 836 га, або 49,7 %.

У 2005 році показники змінилися.

Це обумовлено декількома факторами: по-перше, господарство знаходиться у степовій зоні у якій традиційно надавали перевагу зерновим культурам; по друге , зернові культури є основною базою для виробництва комбікормів (фуражне зерно), як бази для розвитку тваринництва, птахівництва. Площа посіву соняшника на зерно у 2007 році збільшилась і і склала 597 га, що - 78,73 від площі посівів соняшника на зерно у 2005 році.

Площа, яка зайнята під соняшником збільшилась на 73 га. Це обумовлено тим, що соняшник високодохідна культура. Але на сталий високий врожай можна очікувати лише при суворому дотриманні сівозмін і дотриманні технології вирощування з застосуванням добрив.

Далі розглянемо показники, що характеризують рівень забезпеченості господарства основними матеріальними і нематеріальними ресурсами у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Рівень забезпеченості виробничими ресурсами

Показники

2005

2006

2007

2007р.в % до 2005 р. %

Загальна земельна площа землекористування, га

-

-

-

-

в т.ч. сільськогосп. угіддя

2030

1785

1620

79,8

з них ріллі

800

826

907,1

88,2

пасовищ

416

943

710

58,6

Власний капітал, тис.грн.

1959

2079

1774

110,4

Наявність оборотних активів, тис.грн.

897

845

676

132,7

Необоротні активи, тис.грн.

1816

1783

1703

106,6

Середньорічна кількість працівників, чол.

23

26

17

79,3

З них зайнято:

рослинництво

15

15

9

166,7

тваринництва

8

11

8

100

Аналіз показників таблиці 2.4 свідчить, що спостерігається тенденція щодо зниження площі сільськогосподарських угідь. У 2007 році порівняно з 2005 роком вона знизилась на 410 га, або на 20,2 %. Площа ріллі збільшилась на 107,1 га або 11,8 %. Зменшився рівень власного капіталу на 185 тис. грн. у 2007 році порівняно з 2005 роком.

Зростання капіталізації основних виробничих фондів відбулося за рахунок придбання нової сільськогосподарської техніки та загального зростання рівня цін на деякі види капітальних ресурсів та переоцінки основних виробничих фондів. Також зменшилась вартість необоротних активів на 221 тис. грн. в порівнянні з 2005 роком. У 2007 році зменшилась середньорічна чисельність працюючих на 14 чоловік порівняно з 2005 роком. Важливу роль у господарській діяльності підприємства відіграють основні виробничі фонди, які є матеріально-технічною базою виробництва. За відносний показник забезпечення основними виробничими засобами господарства приймають середньорічну її вартість на 100 га сільськогосподарських угідь.

Далі за даними таблиці 2.5 розглянемо рівень використання земель у господарстві.

Таблиця 2.5 Рівень використання виробничих ресурсів в господарстві

Показники

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2007 р. в % до 2005 р.

Рівень використання земельних угідь:

Вироблено на 100га с.-г. угідь, тис. грн.

- валової продукції сільського господарства

802

1194

781

97,3

- валового доходу ( виручки)

-9,6

11,9

-6,2

64,6

- чистого прибутку

-26,4

12,2

-19,9

75,4

Вироблено с.-г. продукції в натуральному виразі з розрахунку: на 100 га ріллі, ц:

- зерна

182,6

362,3

61,3

297,8

- соняшнику

39

85

18,6

20,9

на 100 га с.- г угідь, ц: - молока;

6,3

12,2

6,0

95,2

- приросту живої маси великої рогатої худоби

0,4

0,13

0,24

60

Норма прибутку, %

0,2

0,13

0,24

200

Вироблено валової продукції на середньорічного робітника, грн.

34,9

45,9

26,9

77,1

Розглянемо виробництво сільськогосподарської продукції у розрахунку

на 100 га ріллі. З таблиці 2.5 видно, що найкращі показники виробництва по видам продукції були для зерна. Вихід продукції у 2007 році порівняно з 2005 роком знизився на 121,3 ц. Приріст живої маси ВРХ протягом 2005 -2007 років не змінився. Норма прибутку збільшилась на 0,22 % в порівнянні з 2005, а виробництво валової продукції на одного середньорічного робітника зменшилась на 8,0 грн, або 22,9 % порівняно з 2007.

Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Трудові ресурси - це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському господарстві.

Таблиця 2.6 Трудові ресурси ПОП «Перемога»

Показники

2006 р.

2007 р.

2007р. в % 2006р.

чисельність працівників

в % до заг. кількості

чисельність працівників

в % до заг. кількості

1Адміністративно-керівний персонал

4

15,38

5

17,24

125

2. Спеціалісти і обслуговуючий персонал

4

15,38

5

17,24

125

3.Працівники рослинництва

9

34,61

7

24,13

77,8

4. Працівники тваринництва

5

19,23

7

24,18

140

5. Механізатори

4

15,38

5

17, 24

24

125

Всього:

26

100

29

100

Х

Як видно з таблиці 2.6, що за 2006 і 2007 рр. значні зміни в кількості працівників відбулися лише в галузі тваринництва і рослинництва.

Так у 2002 році кількість працюючих в тваринництві зменшилася на 2 людини 22,2%), а у рослинництві у 2002 році навпаки кількість працюючих збільшилась на 2 людини або (40 %). Це пов'язано із змінами в технологічних процесах. Територіальна форма поділу праці зумовлює спеціалізацію сільськогосподарського виробництва окремих регіонів і зон. Розміщення і спеціалізація сільськогосподарського виробництва - взаємопов'язані форми суспільного поділу праці, з яких перша характеризує його кількісно, а друга - якісно.

Для раціонального використання земельних угідь, трудових ресурсів, засобів виробництва в кожному господарстві необхідно розвивати декілька галузей. Тому, одночасно з вивченням інших економічних показників необхідно визначити галузеву структуру та спеціалізацію господарства.

Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях і регіонах. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрям сільського господарства.

Процес спеціалізації характеризується зосередженням робочої сили і засобів виробництва сільськогосподарських підприємств на виробництві окремих видів товарної продукції з урахуванням природних та економічних умов.

Спеціалізація приводить до удосконалення технологічних процесів виробництва шляхом введення комплексної механізації та автоматизації, створює умови для підвищення культури виробництва, удосконалення наукової організації праці, підвищення кваліфікації кадрів. Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток однієї або декількох галузей у виробництві товарної продукції у господарстві.

Особлива необхідність у розвитку внутрішньогосподарської спеціалізації проявляється у великих за розмірами підприємствах, а також у тих господарствах, які розвиваються нині як багатогалузеві. З поглибленням спеціалізації підприємства на певній галузі виникає необхідність у вдосконаленні внутрішньогосподарської спеціалізації, оскільки при цьому змінюється характер і масштаби виробництва, а разом з ними й організаційна структура господарства.

Проте спеціалізація сільськогосподарських підприємств у подальші роки не поглиблювалася через недосконалість адміністративно побудованих організаційно - економічних відносин між підприємствами, відсутність ринкових важелів і матеріальної заінтересованості господарств та їх працівників у результатах своєї праці. Тому питання спеціалізації підприємств та їх внутрішньогосподарської спеціалізації повинні вирішуватися в органічній єдності й тісному взаємозв'язку. Підприємство є багатогалузевим, коли цей коефіцієнт не перевищує 0,20, зі слабким рівнем спеціалізації - 0,21- 0,30, із середнім - 0,31- 0,40, вищим середнього - 0,41- 0,50, високим - 0,51- 0,60 і з глибоким - понад 0,60.

За інших однакових умов ефективність функціонування аграрних підприємств підвищується із збільшенням абсолютного значення коефіцієнта товарного зосередження галузей, але при цьому посилюється ризик втрати фінансової стабільності через можливе погіршення кон'юнктури ринку на продукцію галузей спеціалізації.

Таблиця 2.7 Склад і структура товарної продукції ПОП «Перемога»

Види продукції

2005р.

2006р.

2007р.

В сер. за роки

Структура,

% Р і

№ галузі

і

Рі (2і-1)

Зернові

350

1045

280,1

558,4

71,8

5

646, 2

Інша продукція рослинництва

66

-

21,6

29,2

3,75

2

11,25

Разом по рослинництву

416

1045

301,7

587,6

75,5

-

-

М `ясо ВРХ

93

24

155,5

90,8

11,7

4

79,8

Молоко

101

126

4,2

77,06

9,9

3

49,5

Інша продукція тваринництва

53

-

2,6

18,53

2,4

1

2,4

Разом по рослинництву

257

150

162,3

189,7

24

-

-

Всього по с.-г. виробництву

673

1195

464

777,3

100

-

789,15

Як свідчать дані таблиці 2.7, відбулося зниження вартості товарної продукції рослинництва у 2007 році в порівнянні з 2005 роком на 70 тис. грн. У 2007 р. знизилась вартість товарної продукції зернових культур в порівнянні з 2006 р. на 764,9 тис. грн. або 73,2 %.

Знизилась товарна вартість іншої продукції рослинництва в 2007 році в порівнянні з 2005 роком на 44,4 тис грн. або 67,3 %. Зменшилась вартість товарної продукції тваринництва в 2007 році порівняно з 2005 роком на 50,4 тис. грн. (що складає 95,09 %). Підвищилась товарна вартість м'яса ВРХ в 2007 році в порівнянні з 2005 роком на 62,5 тис. грн. або 67,2 %.

Вартість товарного молока в 2007 році порівняно з 2005 роком навпаки зменшилася на 96,8 тис. грн. (що складає 95,8 %).

Вартість товарної продукції всього по галузям рослинництва і тваринництва у 2005 порівняно з 2006 роком зменшилась на 107 тис. грн. (71,3 %). Це пояснюється збільшенням обсягів виробництва в ПОП «Перемога» декількох видів сільськогосподарської продукції.

Господарства істотно відрізняються за рівнем спеціалізації сільськогосподарського виробництва, який визначається часткою всіх товарних галузей і виражається коефіцієнтом спеціалізації (Кспец).

Кс=100/Рі х (2 х і - 1) (2.1)

Кспец = 100/789,15 Кспец=0,13

де , К спец. - коефіцієнт спеціалізації;

Рі - частка і-тої галузі в сумі виручки від реалізації продукції;

і - порядковий номер в ранжованому ряді за її часткою у виручці від реалізації продукції.

В ПОП «Перемога» коефіцієнт спеціалізації становить 0,13.

Господарство має середній рівень спеціалізації спеціалізоване сільськогосподарське підприємство. Воно спеціалізується на виробництві зернових культур (вартість товарної продукції зернових в структурі товарної продукції займає найбільшу питому вагу) з розвинутим виробництва технічних культур та молока.

Таблиця 2.8 Основні економічні показники діяльності

Показники

Роки

2007 р. в % до 2005 року

2005

2006

2007

1.Земель-всього, га

2030

1785

1620

79,8

в т.ч.с.-г. угіддя

2016

1769

1617,1

80,2

з них: рілля

800

826

907,1

113,4

пасовища

416

943

710

170,7

2. Середньооблікова чисельність працівників - всього, чол

23

26

29

126,1

3. Поголів'я тварин, ум.голів

-

176

24

-

4. Вартість валової с.-г. продукції.-всього,тис.грн

802

1194

781

97,4

в т.ч. рослинництва, тис.грн

600

730

500

83,3

тваринництва, тис.грн

202

464

281

139

5. Вироблено валової продукції на одного середньорічного працівника тис.грн

34,9

45,9

26,9

77

6. Виручка від реалізації продукції, тис.грн

961

1432

937

97,5

7. Середньорічна варість основних виробничих фондів, тис.грн

1210,5

890

761

62,9

8. Середньорічна вартість оборотних фондів, тис.грн

66,2

67,9

66,5

100,4

9. Фондозабезпеченість, тис.грн

0,6

0,5

0,47

78,3

10.Фондозабезпеченість,тис.грн

52,6

34,2

26,2

49,8

11.Фондовіддача, тис.грн

0,66

1,34

1,02

154,5

12.Фондомісткість, тис.грн

1,5

0,74

0,97

64,7

13.Валовий дохід, тис.грн

-96

119

-62

14.Прибуток, тис.грн

-264

122

-199

15.Собівартість, тис.грн

898

1075

843

93,9

16.Норма прибутку,%

0,2

0,13

0,24

120

17.Рівень рентабельності, %

-2,9

1,1

2,4

82,7

Аналізуючи дані таблиці 2.8, в ПОП „Перемога" вартість валової продукції в 2007 році в порівнянні з 2005 роком зменшилась на 21 тис. грн. або 20,2 %, в тому числі в рослинництві - на 100 тис. грн. або 16,7 % а в тваринництві - збільшилась на 79 тис. грн. або 39 %. В господарстві в 2007 році в порівнянні з 2005 роком зменшилася середньорічна чисельність робітників.

В господарстві у 2007 році порівняно з 2006 роком зменшилося умовне поголів'я на 152 ум. голови. Також в господарстві в 2007 році в порівнянні з 2005 роком зменшилась виручка від реалізації продукції на 24 тис. грн. або 2,5 %. В 2007 році в порівнянні з 2005 роком спостерігається зменшення середньорічної вартості основних виробничих фондів на 539 тис. грн, це відбулося за ранок розпаювання майна.

Це зменшення вплинуло на фондозабезпеченість і фондоозброєність, ці показники в 2007 році в порівнянні з 2000 роком відповідно на 21,7% і на 50,2 %. Фондовіддача з кожним роком підвищується, фондомісткість в свою чергу зменшується, це характеризує раціональне та ефективне використання основних виробничих фондів.

Зменшилась собівартість продукції - в 2007 році порівняно з 2005 роком на 55 тис. грн. або 6,1%. Виходячи з даних таблиць 2.1 - 2.8 можна зробити підсумок, що ПОП «Перемога» розташоване на території де сприятливо вирощувати зернові культури. Що стосується економічної характеристики то можна сказати , що господарство незважаючи навіть на негативні катаклізми економіки продовжує працювати, розвиватися і приносити прибуток.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово - економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, їх ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та прибутковості, а також пошуку на цій основі способів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданням аналізу фінансового стану є:

1) дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

2) об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності,

3) фінансової стійкості підприємства;

Детальніше показники фінансового стану ПОП «Перемога» розглянемо у таблиці 2.9

Таблиця 2.9 Показники фінансового стану ПОП «Перемога» за період 2005- 2007 р.

№ з/п

Показник

Роки

Відхилення 2007 року від

2005

2006

2007

2005

2006

Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства

1.

Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу

2.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

0,41

0,21

0,25

-0,16

0,04

3

Коефіціент концентрації власного капіталу

0,72

0,79

0,74

-0,02

-0,05

3.

Коефіцієнт фінансової залежності

1,38

1,26

1,34

-0,04

-0,08

4.

Кофіцієнт маневреності власних коштів

0

0

0

0

0

5.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства

0,67

0,68

0,71

4

0,03

6.

Кофіцієнт довгострокового залучення позикових коштів

0

0

0

0

0

Показники ліквідності та платоспроможності

1.

Коефіціент покриття ( загальний)

0,80

1,54

1,12

0,32

-0,42

2.

Коефіціент швидкої (поточної) ліквідності

0,22

0,30

0,15

-0,07

-0,15

3.

Коефіцієнт автономії

0,72

0,79

0,74

-0,02

-0,05

За даними таблиці 2.9 можна зробити наступні висновки:

Коефіцієнт маневреності власних засобів характеризує ступінь їх мобільності і показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності (яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано).

Основну частку в активах кооперативу займають основні засоби, доля яких 2007 році становила 0,71 (коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства).

Це показує значну незалежність фінансового стану господарства від обсягів виробництва, які з кожним роком поступово знижуються.

Характеризуючи ліквідність підприємства слід сказати, що величина коефіцієнта покриття (загального) протягом 2005 - 2007 років значно підвищилась і становила у 2007 році 1,12.

Зменшення цього показника в динаміці свідчить про достатню кількість оборотних засобів для покриття боргів. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує , яка частина зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок очікуваних фінансових надходжень. В нашому випадку він становить у 2007 році 0,15 що менше на 0,07 порівняно з 2005 роком.

Це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 0,07 грн. ліквідних активів і є дуже низькою величиною.

Підводячи підсумок, зазначимо: в останні роки в ПОП «Перемога» спостерігається тенденція до зменшення майнового потенціалу, ліквідності та платоспроможності. Хоча підприємство поки що в незначній мірі залежить від зовнішніх джерел фінансування.

2.3 Економічна ефективність виробництва зернових культур

У розвитку багатьох галузей економіки нашої держави, і насамперед сільського господарства, дуже важливу роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Це пояснюється винятковим значенням його та різнобічним використанням. Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей: воно є незамінним кормом при виробництві продукції тваринництва, а також основною сировиною для переробної промисловості.

Зерно є важливим експортним продуктом і має забезпечувати значні надходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання зерно майже не втрачає своєї якості а, отже, придатне для створення державних резервів продуктів харчування та кормів.

Обсяги виробленого зерна в країні визначають рівень розвитку зернового господарства. Але у свою чергу на обсяги виробництва зерна впливають такі важливі фактори як розмір посівних площ, їх структура і урожайність.

Площі посіву зернових культур в Україні в 2004 році становили 11,2 млн. га, або 45,2% загальної посівної площі. В її складі найбільшу частку мають зернові - 51,6%, ярі зернові та зернобобові - 48,4%. В складі озимих культур найбільші посівні площі відведено під озиму пшеницю - 45,5%. Ячмінь серед ярих зернових займає - 22,4% посівної площі зернових і зернобобових культур. Однак, в останні роки спостерігається тенденція скорочення виробництва зерна. У загальному обсязі спаду валового збору зерна частка впливу зниження урожайності ( у 2004 році урожайність зернових культур в Україні становила 19,6 ц/га) складає 73%, а скорочення зібраної площі - 27%.

На душу населення виробництво зерна у 2004 році становило 740 кг. За даними спеціалістів, в Україні для внутрішніх потреб за рік використовується приблизно 6-7 млн. тон зерна з продовольчою метою, близько 10-11 млн. тон зерна - на корми і майже 0,5 млн. т. - для промислової переробки. На посів використовується приблизно 4 млн. тон зерна. Поживна цінність зерна (здатність повністю задовольняти потреби організму) поступово зменшується. Це явище впливає на погіршення кормових раціонів для тварин. Позитивний вплив на нарощування виробництва зерна, поліпшення його якості та підвищення ефективності зернового господарства мало широке впровадження у 80-х роках інтенсивних технологій вирощування зернових культур.

В результаті значно знизилась урожайність і погіршились властивості зерна. За даними статистичної звітності в Полтавській області (у 2005 році) зернові і зернобобові культури займали 4589444 га, що становить приблизно третю частину всієї площі під сільськогосподарськими культурами. Валовий збір зернових і зернобобових області разом з кукурудзою на зерно становить 1003352 ц, при середній урожайності зернових і зернобобових - 22,1 ц/га, а кукурудзи на зерно - 36,9 ц/га. І хоча урожайність зернових культур в останні роки за виключенням 2005 року, де урожайність сягнула 30-40 ц/га мала тенденцію до спаду, зернові і зернобобові культури мають найвищу питому вагу в структурі товарної продукції. Ці положення і визначають актуальність обраної теми дослідження.

Метою даного проекту було вивчення стану виробництва зерна (озимої пшениці) та його економічної ефективності, пошук резервів та опрацювання шляхів її подальшого зростання. Основною метою економічної стратегії розвитку агропромислового комплексу України є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні подальшого зростання і сталості виробництва для повнішого задоволення населення в продуктах харчування і промисловості - в сировині.

Проблема підвищення економічної ефективності агропромислового виробництва - визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства на сучасному етапі розвитку економіки України. Ефективність виробництва, як економічна категорія, відображає дію об'єктивних економічних законів, що проявляються в подальшому зростанні результативності виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних її вкладень на одиницю корисного ефекту.

Як економічна категорія, економічна ефективність дуже тісно пов'язана з необхідністю дедалі повнішого задоволення матеріальних і культурних потреб населення нашої країни. Тому підвищення ефективності суспільного виробництва характеризується збільшенням обсягів сукупного продукту та національного доходу з подальшим задоволенням потреб виробників галузей, а також суспільства в цілому при найменших сукупних витратах на одиницю продукції.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з 1 га земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах коштів на виробництво одиниці продукції. Також в ефективності сільського господарства відображається якість продукції, а також здатність її задовольняти певні потреби споживача. Але при цьому для підвищення якості сільськогосподарської продукції потрібні додаткові затрати живої і уречевленої праці.

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення їх використання є одним з найважливіших завдань, вирішення якого сприяє підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат об'єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці, та поліпшення побутових і культурних умов працівників галузі.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є важливою передумовою прискорення розвитку агропромислового комплексу і подальшого підвищення результативності функціонування економіки України.

Економічну ефективність виробництва можна вивчати на різних рівнях. Тому виділяють: народногосподарську економічну ефективність; економічну ефективність сільськогосподарського виробництва; економічну ефективність виробництва окремих культур, видів продукції; економічну ефективність окремих агротехнічних заходів, впровадження досягнень науки і передової практики.

Вихідним критерієм народногосподарської ефективності виробництва є обсяг національного доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живої і уречевленої праці. Основний критерій економічної ефективності висвітлює головну мету виробництва і може використовуватись на всіх рівнях. Проблема підвищення ефективності загального виробництва є основою розвитку на сучасному етапі.

Одним з найважливіших напрямків підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва є його інтенсифікація на основі постійного удосконалення господарського механізму, який формується на суттєво новій ринковій мотивації до праці.

Інтенсивний тип розширеного відтворення в умовах становлення та розвитку ринкових відносин має принципові особливості. Основним критерієм економічного розвитку стає не кількісне збільшення факторів виробництва, а суттєве зростання ефективності виробництва на основі максимальної економії не тільки життєвої, але й уречевленої праці.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.