Організація бухгалтерського обліку на ЗАТ "Львівський лікеро-горілчаний завод"

ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» до складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До елементу «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу «Інших операційних витрат» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

Бухгалтерськими документами, які є підставою для визначення витрат, виступають:

- по амортизації - «Розрахунок амортизації основних засобів»;

- по малоцінних та швидкозношуваних предметах - «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів» (додаток );

- витрат на відрядження - «Авансовий звіт»;

- заробітної плати - «Табель обліку використання робочого часу» (додаток ).

Отже, операційні витрати на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» складаються з адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат та витрат безпосередньо пов'язаних з виробництвом продукції.

РОЗДІЛ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМ АНАЛІЗУ, АУДИТУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ЗАТ «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД»

4.1 Організація аналізу на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»

На ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» на сьогоднішній день відсутня аналітична служба, тому одним з основних напрямків покращення господарської діяльності варто запропонувати організацію її ведення, а тому необхідно розглянути основні етапи впровадження, переваги і недоліки організації аналізу на даному підприємстві.

У сучасних умовах аналітична (планово-аналітична) служба - найбільш гнучкий і динамічний підрозділ підприємства, функції і структура якої залежать від специфіки самого підприємства, характеру бізнесу, кадрового потенціалу тощо. Тут немає стандартних рішень і методик. При створенні аналітичної служби можна орієнтуватися на досвід зарубіжних і вітчизняних підприємств (компаній).

Аналітична служба повинна стати центральним підрозділом, який відповідає за підготовку та обґрунтування основних стратегічних рішень та відслідковувати загальну картину бізнесу.

Основною метою аналітичної служби повинна стати розробка концепцій, планів, програм розвитку підприємства на основі аналізу та оцінки результатів його минулої і поточної діяльності.

На аналітичний підрозділ підприємства покладаються такі завдання:

- сприяння керівництву підприємства в об'єктивній оцінці економічної ситуації;

- аналіз загальної картини функціонування підприємства;

- техніко-економічні дослідження з метою виявлення невикористаних резервів і підготовка можливих варіантів дій щодо підвищення ефективності господарювання;

- розробка та обґрунтування оперативних і стратегічних рішень щодо покращання фінансового стану і результативності господарської діяльності;

- організація системи управління та основних бізнес-процесів підприємства.

Організуючи аналітичну роботу, необхідно створити такі умови, які б забезпечили вивчення взаємозв'язків між окремими показниками діяльності підприємства. Організація аналітичної роботи на підприємствах включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт: порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів. Проведення економічного аналізу повинне проходити три етапи: підготовчий, основний та завершальний.

На підготовчому етапі потрібно:

1. Розробити план та програму аналітичної роботи.

2. Вибрати і визначити загальний стан об'єкта аналізу.

3. Сформувати цілі та завдання аналізу і напрямки використання його результатів.

4. Розробити системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.

5. Розподілити роботу між аналітиками.

6. Розробляє макети і форми аналітичних таблиць, графіків, схем.

7. Здійснює перевірку достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень.

8. Визначає конкретних виконавців та розподіл обов'язків між ними, а також інші організаційні питання.

Другий етап - основний етап, на якому:

1. Здійснюється збирання та опрацьовування необхідної інформації.

2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.

3. Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин.

4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників.

5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.

Останній етап - завершальний етап:

1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу.

2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформляються у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім'я керівника підприємства або особи, за доручення якої проводився аналіз.

3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за виконанням заходів слід встановити дійовий повсякденний контроль).

4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.

5. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що їх було висунуто за результатами аналізу.

Розподіл обов'язків між функціональними службами підприємства щодо виконання аналітичних робіт повинне передбачатись робочою програмою. Ведення економічного аналізу господарської діяльності дозволяю також визначати слабкі та сильні сторони підприємства, що дозволить уникнути кризових ситуацій.

Отже, введення аналітичної служби на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» має свої недоліки та переваги, які необхідно враховувати при проведенні аналізу економічних показників діяльності.

4.2 Організація управлінського обліку на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»

На ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» не передбачено ведення управлінського обліку поряд з бухгалтерським. Проте сучасні методи керівництва підприємства вимагають більш детальної організації бухгалтерського обліку.

Головною метою управлінського обліку є допомогти підприємству досягти стратегічних цілей. Досягнення стратегічних цілей означає задоволення потреб клієнтів, акціонерів та інших учасників господарської діяльності (постачальників, персоналу тощо).

Управлінський облік на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» можна побудувати дотримуючись принципів побудови управлінського обліку. Підприємство може самостійно розробити систему і форми внутрішньогосподарського управлінського обліку, а також звітності і контролю господарських операцій, можна визначити цілий ряд факторів, які впливають на його побудову, а також визначити загальні принципи організації обліку для управлінських потреб.

Організація бухгалтерського управлінського обліку на підприємстві складається з трьох етапів: методологічний, технічний, організаційний.

На першому етапі потрібно обрати модель управлінського обліку в залежності від його мети, визначити об'єкти та методи обліку витрат, а також елементи бухгалтерського обліку, які можуть служити для формування інформації необхідної для прийняття управлінських рішень. Це план рахунків управлінського обліку, складання калькуляційних статей та інше.

На другому (технічному) етапі обирається склад регістрів аналітичного обліку, форми внутрішньої звітності і визначення напрямку руху інформації в середині підприємства.

Третій етап передбачає розподіл обов'язків між працівниками в системі управлінського обліку. Створення системи управлінського обліку для конкретних цілей також відбувається в три етапи, кожен з яких вирішує специфічні завдання:

- формування управлінського рішення, облікової задачі або аналіз і опис існуючого рішення;

- прив'язка прийнятих рішень із існуючими управлінськими рішеннями, обліковою політикою, бухгалтерською практикою і існуючими обліковими технологіями. На цьому етапі обов'язково необхідно узгодити дані управлінського обліку з даними фінансового і податкового обліку.

- впровадження облікових технологій, якщо всі дії попередніх етапів виконано максимально чітко, то на третьому етапі не повинно виникати проблем.

Необхідно офіційно покласти відповідальність за збирання та аналіз даних на конкретних працівників, розробити посадові інструкції для виконавців.

Організаційна структура управлінського обліку на підприємстві залежить від організаційної та виробничої структури. Організаційна структура забезпечує узгодженість окремих видів діяльності підприємства, та зусиль по виконанню основних завдань та цілей.

Застосування системи управлінського обліку на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» формує основні переваги, а саме: реальна оцінка рівню фінансової стабільності та потенціал підприємства; передбачає перспективи розвитку, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності; отримання оперативної та достовірної інформації про поточний стан основних показників діяльності підприємства; здійснювати бухгалтерський, управлінський, податковий облік та оперативне планування; регулярно порівнювати планові показники з фактичними, оперативно впливати на ситуацію та своєчасно реагувати у разі наявності значних відхилень.

Проте недоліками можуть виявитися: недосконалість існуючих методів аналізу; загроза статусу груп (бухгалтерії, комерційному відділу тощо) та осіб (начальникам відповідних відділів); у середньому невисока сумісність з корпоративною культурою; низька сумісність із традиційними системами інформаційного забезпечення; складність порівняно з традиційними методиками; необхідність додаткового навчання тощо.

Отже, впровадження управлінського обліку на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» дозволить приймати ефективні управлінські рішення, які зменшать ризик виявлення кризових ситуацій.

4.3 Організація аудиту на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»

Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» аудит акціонерних товариств є обов'язковим. Проведення аудиторських перевірок здійснюється з метою захисту прав акціонерів через розкриття достовірної інформації, підтвердження повноти і достовірності бухгалтерської звітності, визначення реального фінансового стану підприємства.

Проведення аудиту на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» здійснюється у певному порядку дій:

- збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

- визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;

- шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

- планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

- оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

- перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

- контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

- перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

- попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.

ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» щорічно проводить обов'язковий аудит з метою підтвердження достовірності фінансової звітності відповідно з рішенням Положення про надання регулярної інформації Державної комісії з цінних паперів і фондовому ринку України та Закону України «Про аудиторську діяльність».

При проведенні аудиту фінансової звітності на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» аудитором було вивчено наступні питання: чи наявні документи про реєстрацію підприємства як платника податків; чи дотримуються терміни подання звітності податковим органам, управлінню статистики, органам управління, спеціальним позабюджетним фондам тощо; чи правильно відображені дані в поточному бухгалтерському обліку і чи внесені зміни, виправлення до фінансової звітності.

На завершальному етапі аудиту аудитор складає аудиторський висновок - офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Приклад складеного аудиторського висновку наведено у додатку Е.

Отже, проведення аудиту акціонерного товариства забезпечує постійний контроль за дотриманням достовірності фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод».

РОЗДІЛ V. ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЗАТ «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД»

Управління охороною праці на підприємстві є складовою частиною, підсистемою загальної системи управління підприємства, бо лише за високого рівня охорони праці може бути забезпечене ефективне виконання завдань, що стоять перед підприємством, і досягнення високих економічних результатів.

Управління являє собою сукупність дій, спрямованих на підтримання та поліпшення функціонування об'єкта відповідно до існуючої програми чи мети функціонування.

Метою системи управління охорони праці є забезпечення процесів формування здорових і безпечних умов праці. Основним принципом її функціонування є зв'язок процесу виробництва середовища, додержання виконавчої, трудової і технологічної дисципліни та економічна зацікавленість всіх суб'єктів виробничого процесу у підвищенні безпеки та поліпшення умов праці.

Управління охороною праці здійснює керівник підприємства. Для цього він створює службу охорони праці, визначає посадові обов'язки всіх керівників структурних підрозділів з питань охорони праці.

Він організовує розробку нормативних актів про охорону праці, що діють в межах підприємства, та забезпечення ними працюючих, проведення експертизи конструкторської та технологічної документації, навчання та перевірку знань працюючих.

Керівництво ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» зобов'язане створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці з урахуванням рекомендацій нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про працю.

Управління охороною праці на підприємстві здійснює голова правління ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», якому підпорядковується Керівник служби охорони праці. Зобов'язання, права та відповідальність посадових осіб за виконання покладених на них функцій щодо питань охорони праці відображена в посадових інструкціях.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Керівник служби охорони праці організовує і координує роботи з охорони праці на підприємстві, здійснює контроль за додержанням у структурних підрозділах законодавчих і нормативних правових актів з охорони праці, проведенням профілактичної роботи із запобігання виробничого травматизму, професійних і виробничо-обумовлених захворювань, заходів зі створення здорових і безпечних умов праці на підприємстві, за наданням робітникам установлених пільг і компенсацій за умовами праці тощо.

Він повинен володіти інформацією про законодавчі і нормативні правові акти, методичні матеріали з питань охорони праці; виробничу та організаційну структуру підприємства; основні технологічні процеси та режими виробництва; устаткування підприємства і принципи його роботи.

Для займання посади керівника служби охорони праці потрібно мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст), а також стаж роботи з охорони праці не менше 2 років.

Для забезпечення дії системи управління охороною праці керівник підприємства організовує повсякденний контроль з боку керівників робіт, підрозділів та інших посадових осіб; контроль з боку служби охорони праці та дії адміністративно-громадського контролю.

На службу охорони праці покладені такі завдання:

- забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд;

- забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту;

- професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, пропаганди безпечних методів праці;

- вибору оптимальних режимів праці та відпочинку працівників;

- професійного добору виконавців для визначених видів робіт;

- організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників;

- санітарно-побутове обслуговування працівників.

Служба охорони праці здійснює контроль за:

- дотриманням чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

- виконанням приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

- відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів протиаварійного, колективного та індивідуального захисту працівників; наявність технологічної документації на робочих місцях;

- своєчасним проведенням навчання та інструктажів працівників, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

- забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, засобами миття, санітарно-побутовими приміщеннями;

- наданням працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

- використанням праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з чинним законодавством;

- проходженням попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, які беруть участь у важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі;

До основних функцій служби охорони праці належать:

- опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці та оперативно-методичне керівництво роботою підрозділів з охорони праці;

- підготовка комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, у тому числі розділу

«Охорона праці» у колективному договорі;

- проведення вступного інструктажу з питань охорони праці;

- облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій та участь у їх розслідуванні;

- визначення необхідної кількості інструкцій з охорони праці, організація їх розробки, облік та забезпечення ними структурних підрозділів;

- організація підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;

- організація паспортизації робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці, підготовка статистичних звітів;

- розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

- проведення консультацій, бесід, лекцій, оформлення стендів, куточків і кабінету з охорони праці;

- здійснення контролю за своєчасним проведенням навчання та інструктажів з охорони праці працюючих, медичних оглядів, додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів роботодавця з питань охорони праці;

Усі працівники, які працюють на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» повинні проходити, крім цього інструктажу, ще первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі.

Первинний інструктаж з вами буде проведено безпосередньо на робочому місці. Тільки після його проведення і відповідного стажування адміністрація може допустити працівника до самостійної роботи.

Повторний інструктаж проводиться 1 раз на роботах підвищеної небезпеки. На інших роботах він проводиться 1 раз на шість місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться з робітником при зміні технологічного процесу, перегляді правил, порушення працівником вимог інструкцій з охорони праці, виникнення нещасного випадку, на вимогу осіб, що здійснюють нагляд та контроль за станом охорони праці, при перерві в роботі більше як 60 календарних днів, а для робіт з підвищеною небезпекою - 30 календарних днів.

Цільовий інструктаж проводиться під час допуску до виконання робіт, не пов'язаних з безпосередніми обов'язками працівника; ліквідації аварії, стихійного лиха, проведення робіт на які формується нарад-допуск.

Фінансування охорони праці здійснюється коштами ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод». На підприємстві створений фонд охорони праці. Фонд охорони праці на підприємстві використовується тільки для виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Основними причинами виникнення пожеж на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» є:

- необережне поводження з відкритим полям ям при використанні технічних операцій - зварювання, ковка, тощо;

- порушення вимог безпеки при фарбуванні;

- порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування (відсутність заземлення, негерметичність електричного обладнання, тощо);

- порушення вимог зберігання відходів та хімічних речовин, щ можуть самозайматись.

Протипожежний захист території ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» забезпечується:

- правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій;

- правильним об'ємно-планувальним рішенням будівель і споруд;

- розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;

- улаштуванням протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікаціях;

- обмеженням витікання та розтікання горючої рідини під час пожежі;

- спорудженням протидимного захисту;

- забезпеченням евакуації людей;

- використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщування та пожежогасіння;

- організацією пожежної охорони об'єкта;

У всіх будівлях і спорудах на випадок пожежі передбачена й забезпечена евакуація людей з приміщень, що горять, через так звані евакуаційні виходи.

У випадку травмування працівників, професійних захворювань або аварій на виробництві голова правління ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» або уповноважений ним орган повинен провести розслідування. Розслідуванню підлягають травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з тваринами, комахами тощо.

За результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися:

- під час виконання трудових обов'язків (у тому числі під час відряджень), а також дій в інтересах підприємства без доручення власника;

- на робочому місці, на території підприємства або в іншому робочому місці роботи протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

- під час аварій (пожеж) і ліквідації їх наслідків на виробничих об'єктах; під час надання підприємством шефської допомоги;

Голова правління підприємства, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці підприємства (голова комісії), керівника структурного підрозділу або головного спеціаліста.

Комісія з розслідування протягом трьох діб з моменту події зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; розглянути відповідність умов праці та засобів виробництва проекту і паспортам, а також дотримання вимог нормативно-технічної документації з експлуатації устаткування і нормативних актів з охорони праці; установити обставини і причини нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт за формою Н-1 у п'яти примірниках, в якому вказати наявність вини в нещасному випадку підприємства, потерпілого або іншої (сторонньої) особи, і надіслати його на затвердження голові правління підприємства. Нещасні випадки, що оформлені актом за формою Н-1, реєструються на підприємстві в спеціальному журналі.

Згідно статті 173 Кодексу законів про працю голова правління ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» або уповноважений ним орган зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Протягом останніх п'яти років на ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» не відбулося жодного випадку, який передбачав би відшкодування шкоди заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті, що свідчить про високий рівень організації охорони праці на підприємстві та дотримання працівниками правил техніки безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. П(С)БО 7 «Основні засоби»: Затверджене Наказом МФУ від 27.04.2000 р., № 92. Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів від 11.12.2006 р., № 1176.

2. П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»: Затверджене Наказом МФУ від 18.10.1999 р., № 242. Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів від 19.12.2006 р., № 1213.

3. П(С)БО 9 «Запаси»: Затверджене Наказом МФУ від 20.10.1999 р., № 246. Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів від 11.12.2006 р., № 1176.

4. П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»: Затверджене Наказом МФУ від 08.10.1999 р., № 237. Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів від 19.12.2006 р., № 1213.

5. П(С)БО 11 «Зобов'язання»: Затверджене Наказом МФУ від 31.01.2000 р., № 20. Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів від 10.12.2002 р., № 989.

6. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків : затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року, № 69.

7. Інструкція щодо складання податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища : затверджена наказом ДПА України від 17.03.2005 № 111.

8. Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-ПВ термінова місячна «Звіт з праці»: затверджена наказом Державного комітету статистики України від 17.07. 2007 р. № 223.

9. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм бухгалтерського обліку» від 29.12.95 р., № 352.

10. Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затверджено постановою Національного банку України від 15.12.2004 р., № 637.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV

12. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». / Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Давидюк, Т.В. Шахрайчук; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 2-е вид., перероб. та доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 544с.

13. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит». вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 6-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2005. - 756 с.

14. Бухгалтерський облік та оподаткування: Нав. посібник / За ред. Р.Л.Хом'яка, В.І. Лемішовського. - Львів: Бухгалтерський центр «Ажур», 2010. - 1220с.

Размещено на www.allbest.ru