Організація і методика обліку та аналізу виробничих запасів підприємства

У бухгалтерському обліку ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" операції з переоцінки виробничих запасів відображаються згідно таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 - Відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з переоцінки виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

№ п/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Переоцінка запасів
1	На суми дооцінки	201 "Сировина і матеріали" 203 "Паливо" 207 "Запасні частини" та ін.	423 "Дооцінка активів"
2	На суми уцінки	946 "Втрати від знецінення запасів"	201 "Сировина і матеріали" 203 "Паливо" 207 "Запасні частини" та ін.
3	Результат переоцінки:
	- на суму дооцінки (кредитове сальдо на рах. №423)	423 "Дооцінка активів"	746 "Інші доходи від звичайної діяльності"
	- на суму уцінки	791 "Результат основної діяльності"	946 "Втрати від знецінення запасів"

Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки. Сума, на яку первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їхньої реалізації списується на витрати звітного періоду.

Для цього складається запис:

Дебет 946 "Витрати від знецінення запасів"

Кредит 20 "Виробничі запаси"

Відображення зазначеної вартості здійснюється також в позабалансовому обліку на рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

2.4 Облік виробничих запасів в умовах використання інформаційних систем та комп'ютерної технології

Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. В умовах використання комп'ютерних бухгалтерських систем методологія обліку змінилась в різних напрямах, зокрема: змінюється система, бухгалтерська система бухгалтерського обліку, перебудовується методологія обліку, змінюється обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається кількісна і якісна зміна облікового апарату та його функцій. Комп'ютерні системи на сьогоднішній день дозволяють:

1) обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані одиниць інформації;

2) здійснювати вибірку інформації з великої кількості даних;

3) виконувати складні математичні розрахунки;

4) одержувати паперову копію будь-якого документу.

Застосування комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів і суттєво покращує його організацію на підприємстві, де у веденні бухгалтерського обліку часто панує безлад. Така можливість зумовлена тим, що комп'ютерний спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання обов'язків працівниками обліку.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів на практиці ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" забезпечується різними способами:

1) розробленням спеціальною формою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

2) придбання універсального програмного комплексу (або окремого його модуля) на ринку програмного забезпечення;

3) автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

4) використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого розв'язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому слід враховувати, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства ВАТ "ПГ "Червоний Прапор".

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних цінностей зі своєчасним звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів на підприємстві ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" створюють різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Такий спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації, а єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік та формування звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; структурних організацій; підрозділів, статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатури цінників, виробничих запасів; типових господарських операцій тощо.

Для обліку виробничих запасів використовується типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію: прибутковий ордер, товарно-транспортна накладна, податкова накладна, акт приймання матеріалів, вимога, накладна на відпуск матеріалів на сторону.

Схематично комп'ютерний облік надходження і використання виробничих запасів можна представити у вигляді схеми наведеної на рисунку М.1.

Вихідною інформацією складського обліку є:

1) оборотна відомість матеріальних цінностей;

2) довідкова інформація;

3) інформація про переоцінку матеріальних цінностей;

4) реєстр первинних документів;

5) інвентаризаційна відомість.

Основною регламентованою вихідною інформацією в бухгалтерії ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" з обліку виробничих запасів є:

1) інвентаризаційна відомість;

2) відомість надходження матеріальних цінностей;

3) відомість витрачання матеріальних цінностей;

4) оборотна відомість матеріальних цінностей;

5) відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

6) відомість переоцінювання матеріальних цінностей;

7) реєстр первинних документів;

8) журнал обліку відпуску матеріальних цінностей.

На підприємстві ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" використовують програму 1С: Бухгалтерія 7.7. Бухгалтерський облік, реалізований у цей програмі відповідає прийнятій методології бухгалтерського і податкового обліку в Україні і забезпечує надання інформації о підприємстві керівнику, бухгалтерам цього підприємства, податковим органам або інвесторам.

Ця програма включає:

1) план рахунків для України, який вміщує типові настройки аналітичного, валютного і кількісного обліку;

2) довідник валют, який використовується при веденні валютного обліку;

3) набір довідників для формування первинних документів і ведення списків об'єктів аналітичного обліку з виробничих запасів;

4) набір форм документів, які призначення для введення зберігання та друку первинних документів і для автоматичного формування бухгалтерських проведень;

5) набір констант, які використовуються для настройки загальних параметрів ведення обліку в конкретних організаціях;

6) набір стандартних звітів, який дозволяє отримувати дані бухгалтерського обліку по різним рахункам, об'єктам аналітики;

7) спеціальні режими обробки документів і операції, які виконують сервісні функції.

Програма 1С: Бухгалтерія 7.7 дозволяє автоматизувати наступні частини бухгалтерського і податкового обліку:

1) облік надходження запасів в організацію і розрахунків з постачальниками;

2) облік операцій по поточному рахунку;

3) облік касових операцій;

4) облік операцій з іноземній валютою;

5) облік реалізації товарів, готової продукції, робіт, послуг;

6) оформлення бартерних операцій;

7) облік ТМЦ на складах фірми;

8) облік МШП;

9) облік розрахунків з ПДВ;

10) розрахунки з підзвітними особами;

11) облік виробництва і готової продукції;

12) облік витрат та фінансових результатів.

3. Аудит виробничих запасів та аналіз ефективності їх використання

3.1 Аудит виробничих запасів

Згідно з Законом України "Про аудиторську діяльність" поняття аудиту розглядається як перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Операції із запасами є не такими складними, як чисельними, і для їх перевірки суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці.

Тому, враховуючи оцінку стану обліку і внутрішнього контролю, аудитор може прийняти рішення щодо проведення вибіркової перевірки.

Незалежно від обраного способу організації перевірки бухгалтер ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" складає програму перевірки, де встановлюється перелік процедур, які б дали змогу:

1) встановити достовірність первинних даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху запасів;

2) перевірити повноту і своєчасність відображення первинних даних з обліку запасів у зведених документах та облікових реєстрах;

3) перевірити правильність ведення обліку запасів відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів, облікової політики суб'єкта господарювання;

4) перевірити достовірність відображення залишку запасів у звітності суб'єкта господарювання;

5) перевірити стан забезпечення збереження запасів у суб'єкта господарювання;

6) підтвердити або спростувати показники фінансової звітності суб'єкта господарювання, які залежать від достовірності, повноти й своєчасності відображення господарських операцій, пов'язаних із рухом виробничих запасів.

Програма робіт з проведення контролю господарської діяльності з обліку запасів складається з таких процедур [ ]:

1) перевірити відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку, даним Головної книги, звітності;

2) перевірити фактичну наявність запасів (за умови нагляду аудитором проведення інвентаризації запасів додатково розглядається "Програма аудиту для нагляду за проведенням інвентаризації запасів").

Перевірити організацію складського господарства, стан збереження запасів.

3) Перевірити повноту оприбуткування запасів при наявності документів, які підтверджують їх придбання: вибіркова взаємна звірка господарських договорів, накладних, фактур тощо та облікових реєстрів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо.

4) Перевірити організацію контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей:

а) звірити за прибутковими документами, чи не було випадків передачі довіреностей іншим особам, зміни назви постачальників тощо;

б) звірити дані графи "відмітка про використання довіреностей" журналу обліку довіреностей ф. М-3 з даними первинних документів з оприбуткування запасів на склад;

в) перевірити своєчасність здачі до бухгалтерії невикористаних довіреностей (строки, відмітки).

5) Звірити правильність оформлення надходження та списання запасів:

а) звірити дані первинних документів із записами карток складського обліку;

б) взаємна звірка даних матеріального звіту та накладних, рахунків-фактур, лімітно-забірних карт із метою виявлення не вказаних у звіті первинних документів, підтвердження облікової ціни, наявності підписів матеріально відповідальних осіб тощо;

в) звірка віднесення в підзвіт окремим особам відпущених запасів, які не повинні списуватися в момент відпускання на витрати виробництва;

г) перевірити кореспонденцію рахунків на відпускання запасів у Головній книзі;

6) Перевірити законність списання запасів при втратах:

а) дотримання встановленого порядку оформлення;

б) перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні нестач.

7) Перевірити дотримання лімітів із відпускання запасів: зустрічна перевірка лімітно-забірних карт із документами на витрачання.

8) Вивчити стан матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству.

9) Перевірити своєчасність пред'явлення претензій за якістю та кількістю запасів.

10) Перевірити достовірність інформації про запаси, що відображаються в примітках до фінансової звітності згідно з нормами П(С)БО 9.

11) Перевірити правильність визнання запасів активами згідно з нормами П(С)БО 9: чи є ймовірність того, що підприємство отримає економічні вигоди, пов'язані з використанням запасів; чи достовірно визначена вартість запасів.

12) Перевірити правильність визначення первісної вартості запасів при їх придбанні:

а) визначення при придбанні, виготовленні;

б) на підставі яких документів (висновків) визначено справедливу вартість запасів, отриманих безкоштовно, внесених до статутного капіталу, придбаних в обмін.

13) Перевірити правильність відображення в обліку із списання запасів.

14) Перевірити, який із методів оцінки запасів при відпускання їх у виробництво, продаж або інше вибуття застосовується на підприємстві:

а) згідно з наказом про облікову політику,

б) фактично (способом звірки даних аналітичного обліку та розрахунків).

15) Перевірити, чи правильно відображена в бухгалтерському обліку одиниця обліку запасів (найменування або однорідна група).

16) Перевірити достовірність даних за залишками запасів у фінансовій звітності: чи відображаються запаси за найменшою з двох оцінок: початковою вартістю або вартістю чистої реалізації запасів

Незалежно від обраного методу організації перевірки в першу чергу необхідно перевірити відповідність залишків та оборотів Головної книги та реєстрів синтетичного й аналітичного обліку виробничих запасів.

У разі встановлення відхилень результати такого зіставлення необхідно зафіксувати в робочому документі, з'ясувати причини таких відхилень та їх вплив на подальші дії аудитора. Якщо ж відхилень не виявлено, то про це складають довідку довільного зразка.

При встановленні розбіжностей аудитор повинен з'ясувати, який із показників є достовірним, відповідає дійсності. Для встановлення об'єктивної істини аудитор проводить опитування відповідальних осіб, проводить глибинні тести, використовуючи дедуктивний та індуктивний прийоми. При першому - інформація вивчається від загального до одиничного (Головна книга - регістри синтетичного обліку - регістри аналітичного обліку - зведені документи - первинні документи); при другому - інформація вивчається у зворотному напрямку.

При необхідності для встановлення об'єктивної істини щодо залишків запасів та їх оборотів може виникнути потреба в проведенні інвентаризації запасів та використанні прийому сканування, який полягає в безперервному, поелементному перегляді інформації про рух запасів.

Збереження запасів залежить від умов їх зберігання, тому наступним етапом контролю є перевірка стану складського господарства клієнта. Аудитор встановлює кількість і дислокацію складських приміщень, сховищ (буртів, траншей, веж тощо), в тому числі типових і пристосованих, їх місткість, умови зберігання запасів, забезпеченість ваговимірювальними приладами.

Під час інвентаризації аудитор повинен встановити:[Кулаковська, с. 388]

1) чи використовуються складські приміщення за призначенням;

2) чи правильно розташовуються запаси на складі;

3) чи відповідають складські приміщення вимогам щодо умов зберігання цінностей;

4) як охороняються складські приміщення;

5) перевірити правильність складання порівняльних відомостей у бухгалтерії по запасах, щодо яких виявлені відхилення від облікових даних (їх підписують головний бухгалтер і матеріально відповідальна особа);

6) отримати від матеріально відповідальних осіб письмове пояснення причин виявлених недостач та лишків запасів;

7) перевірити правильність відображення в обліку виявлених недостач та лишків запасів. Списання природного убутку в межах встановлених норм може бути проведено лише за виявленими недостачами;

Під час перевірки аудитор ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" повинен:

1) перевірити правильність ведення складського обліку, обґрунтованість записів завідуючим складом (комірником) у картках;

2) перевірити повноту оприбуткування, правильність списання матеріалів, які надійшли зі сторони. Порушення порядку оприбуткування і списання цінностей призводить до їх крадіжок, а також створення лишків сировини, з яких потім виготовляють неоприбутковану продукцію, реалізуючи її без відображення операцій в обліку з метою приховування доходів від оподаткування і привласнення отриманих коштів.

На цьому етапі аудитор за допомогою аудиторських процедур вивчає достовірність, об'єктивність та законність відображених господарських операцій із виробничими запасами. Особлива увага приділяється дослідженню операцій зі списання запасів. При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести документальну перевірку. Документальний контроль операцій із запасами здійснюється у такій послідовності:

1) перевірка правильності оцінки запасів при надходженні, придбанні;

2) перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання;

3) перевірка своєчасності пред'явлення за якістю і кількістю запасів та за кількістю виконаних робіт і надання послуг;

4) перевірка достовірності відображення руху запасів в бухгалтерському обліку;

5) перевірка правильності встановлення лімітів з відпуску запасів та дотримання їх виконання;

6) перевірка фактів псування запасів;

7) перевірка законності списання запасів при їх втратах;

8) перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні недостач;

9) перевірка операцій з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Результати такого зіставлення можуть бути трьох варіантів:[Кулаковська, с. 391]

1) фактична кількість списаної сировини та матеріалів відповідає нормам;

2) фактична кількість списаної сировини більша від норми;

3) фактична кількість списаної сировини менша від норми.

Якщо списано більше, ніж передбачено нормами, то необхідно визначити причини, отримавши пояснення від технологів, начальника цеху. Причинами перевитрат можуть бути:

1) погана якість сировини (тоді необхідно встановити: від кого вона надійшла, хто укладав договір від клієнта, за якою ціною була закуплена сировина, встановити, чи можна було закупити подібну сировину у іншого постачальника і за якою ціною. Запропонувати заходи щодо покращання стану клієнта);

2) значна кількість сировини йде у відходи через недосконалість технології та обладнання.

У таблиці Н.1 наведені типові помилки та порушення, які можна виявити при проведенні аудиту виробничих запасів на ВАТ "ПГ "Червоний Прапор", перелік типових помилок у методиці аудиту загострює увагу аудитора на подібних фактах при проведенні аудиторських перевірок.

3.2 Аналіз наявності та стану виробничих запасів, моделювання оптимальної партії поставки

Наявність виробничих запасів відповідного асортименту та якості є необхідною умовою виробництва продукції, досягнення стабільного фінансового стану ВАТ "ПГ "Червоний Прапор". Важливим засобом пошуку резервів зниження собівартості продукції та зростання прибутку є аналіз складу та структури виробничих запасів та визначення тенденцій їх зміни з метою прийняття відповідного управлінського рішення. У конкретній галузі національної економіки використовують відповідні виробничі запаси (сировину, матеріали, паливо, енергію, комплектуючі вироби, напівфабрикати тощо). Склад і структура виробничих запасів залежать від галузі, до якої належить ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"; виду продукції, яку воно виробляє, та особливостей матеріально-технічного забезпечення. Склад виробничих запасів - розподіл їх на окремі групи і види. Структура виробничих запасів - кількісне співвідношення між вартістю окремих груп і видів виробничих запасів у загальній їх вартості.

Аналіз складу та структури виробничих запасів дає змогу визначити: які дефіцитні та дорогі матеріали використовує ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"; споживання яких з них переважає у виробництві конкретного виду продукції; чи є продукція матеріаломісткою. Для цього розраховують такі показники: частка матеріальних витрат (вартості виробничих запасів) у загальних витратах на виробництво; частка окремих видів виробничих запасів, здебільшого сировини, основних матеріалів, палива, енергії в їх загальній вартості; частка матеріальних витрат на виробництво окремих виробів у загальній їх вартості та її зміна за аналізований період. У таблиці 3.1 наведено склад та видова структура виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор".

Таблиця 3.1 - Склад та видова структура виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

Показник	Значення показника	Структура, %	Структурні зрушення,%
	на 01.01.09 р., грн.	на 01.01.10 р., грн.	На 01.01.09 р.	На 01.01.10 р.
Основні матеріали, з них (рах. 201):	11472,97	73753,45	0,95	1,93	+0,98
прокат чорних металів	7318,61	44443,83	0,60	1,16	+0,56
чавун	1376,76	8112,88	0,11	0,21	+0,1
прокат мідний	1398,56	11852,18	0,12	0,31	+0,19
прокат алюмінієвий	805,4	5656,89	0,07	0,15	+0,08
феросплави	573,64	3687,67	0,05	0,1	+0,05
Паливо й енергія, зокрема (рах. 203):	90102,22	378486,81	7,44	9,89	+2,45
теплоенергія	35833,65	104538,06	2,96	2,73	-0,23
електроенергія	54268,57	273948,72	4,48	7,16	+2,68
Тара і тарні матеріали (рах. 204)	579221,03	102778,7	47,82	2,69	-45,13
Будівельні матеріали (рах. 205)	23876,46	15766,58	1,97	0,41	-1,56
Запасні частини (рах. 207)	98193,55	158671,51	8,11	4,15	-3,96
Інші матеріали	408340,72	3097578,42	33,71	80,93	47,22
Виробничі запаси - разом	1211206,95	3827035,47	100	100	-

Аналіз динаміки виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" свідчить, що споживання матеріалів за період, що аналізується, зросло з 1211,2 тис. грн. до 3827,1 тис. гри., тобто на 2615,9 тис. грн. (3827,1-1211,2), з одного боку позитивно, але з іншого якщо проаналізувати структуру виробничих запасів підприємства не досить добре. Загалом спостерігається зростання за всіма видами матеріальних ресурсів, за винятком будівельних матеріалів і тари. Зокрема, за 2009 рік зменшилося використання будівельних матеріалів на 8109,88 грн. (15766,58 - 23876,46), тари і тарних матеріалів - на 476,44 тис. грн. (102778,7 - 579221,03). Однак істотно розширилося використання палива й енергії на 288,38 тис. грн. (378486,81 - 90102,22), інших матеріалів на 2689,24 тис. грн. (3097578,42 - 408340,72), до них відносяться: матеріали сільськогосподарства, корма та інші, тоді як зростання за іншими видами незначне: основні матеріали (на 62,28 тис. грн.), запасні частини (на 60,48 тис. грн.). Структура виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" подано на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Структура виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" за 2008 - 2009 роки

Структура виробничих запасів за аналізований період зазнала незначних змін. Найбільшу частку мають інші матеріали: на 01.01.09 р. - 33,71 %, а на 01.01.10 р. - 80,93 %. Структурні зрушення свідчать, що спостерігається переорієнтація виробництва на інші матеріали, до них належать матеріали сільськогосподарства і корма, що надходять з інших підприємств.

Такий ретроспективний аналіз не дає змоги зробити висновки щодо повноти покриття потреби ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" у виробничих запасів, тому основну увагу звертають на правильність розрахунку планової потреби, рівень забезпечення потреби відповідно до укладених договорів на постачання виробничих запасів, їх фактичне виконання.

Детальніший аналіз передбачає характеристику джерел покриття потреби (як зовнішніх, так і внутрішніх). До зовнішніх джерел належать надходження від постачальників відповідно до укладених договорів, а до внутрішніх - скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення напівфабрикатів, впровадження передових енергоощадних технологій тощо.

Реальну потребу у придбанні запасів визначають як різницю між загальною потребою у певному виді виробничих запасів і можливістю їх покриття за рахунок внутрішніх джерел. Точність визначення внутрішніх джерел обумовлює об'єктивність розрахунку потреби у зовнішніх джерелах.

Рівень забезпечення потреби ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" за рахунок зовнішніх джерел визначають як відношення величини виробничих запасів згідно з укладеними договорами на їх поставку до визначеної потреби, яку можна покрити лише за рахунок зовнішніх джерел. При цьому для оцінки використовують два показники: коефіцієнт забезпечення за планом (відношення величини виробничих запасів згідно з укладеними договорами до планової потреби) і коефіцієнт забезпечення фактичний (відношення вартості фактично поставлених виробничих запасів до планової потреби). Такий аналіз ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" проводять для кожного виду виробничих запасів.

Оцінюють також якість отриманих від постачальників матеріалів, відповідність їх стандартам, технічним умовам. Якщо відбувається порушення умов договорів, то висувають претензії до постачальників виробничих запасів.

Аналіз завершується розробленням заходів щодо оптимізації рівня виробничих запасів, поліпшення стану їх зберігання, ліквідації понаднормативних запасів.

Результати аналізу забезпечення річної потреби ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" основними матеріалами подано в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Рівень забезпечення ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" основними матеріалами

Вид матеріалу	Планова потреба, тонн	Необхідність покриття потреби за рахунок	Укладено договорів з постачальниками матеріалів, тонн	Рівень забезпечення договорами потреби з зовнішніх джерел, % (гр. 5 : гр. 4 *100)	Надійшли матеріали від постачальників, тонн	Рівень виконання договорів, % (гр. 7:гр.5*100)	Фактичний рівень покриття потреби підприємства з зовнішніх джерел, % (гр.7:гр. 4*100)
		зовнішніх джерел, тонн
Вугілля кам'яне	51	43,35	43,35	100	51	117,65	117,65
Бензин	100,7	95,66	94,65	98,94	96	101,42	97,03
Дизельне паливо	148,4	126,59	123,58	97,62	144,4	116,84	114,06
Масла моторні	17,4	11,8	10,5	88,98	11,4	108,57	96,61
Масла трансмісійні	0,9	0,6	0,7	116,67	0,62	88,57	103,33
Лист оцинкований	1018	967,1	967,1	100	1018	105,26	105,26
Сталь сортова	1213	1152,3	1152,3	100	1132,8	98,31	98,31
Прокат алюмінієвий	100	95	94	98,95	92	97,87	96,84
Поліетилен	206	195,7	195,7	100	206	105,26	105,26
Розчинник	607	576,65	576,65	100	528	91,56	91,56

Аналізуючи дані по ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" можна сказати, що на підприємстві розроблялася планова потреба матеріалів. При цьому використовуються зовнішні джерела покриття потреб.

Аналіз забезпечення основними матеріалами свідчить, що для всіх видів потреби покриваються за рахунок зовнішніх джерел. Укладені договори не повністю покривають потребу підприємства в основних матеріалах. Згідно з укладеними договорами потреба у маслі моторному забезпечена поставками лише на 88,98%, у гасі - на 84,21 %, у бензині - на 98,94 %, у дизельному паливі - на 97,62 %, у прокаті алюмінієвому - на 98,95 %. Фактично за такими позиціями спостерігалося недовиконання умов договорів: масла трансмісійні на 11,43 % ( 100 - 88,57), сталь сортова на 1,69 % (100 - 98,31), прокат алюмінієвий на 2,13 % (100 - 97,87) і розчинник на 8,44 % (100 - 91,56). Причина цих негараздів - нестабільний стан економіки нашої країни та зарубіжних країн.

Порівняння фактичного надходження матеріалів і потреби, яка покривається за рахунок зовнішніх джерел, виявило, що надходження матеріалів від постачальників спостерігались незначні відхилення. Щоб забезпечити виробництво матеріалами, ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" уклало договори на відповідні суми поставки різних видів матеріалів.

Виробничі запаси здебільшого надходять на ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" через певні проміжки часу, а споживаються у виробничому процесі щоденно. Матеріальні ресурси, які вже надійшли на підприємство, але ще не оброблялися або не використовувалися (сировина, основні і допоміжні матеріали, куповані напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети) і призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб, обліковують як виробничі запаси.

Від забезпечення підприємства виробничими запасами значною мірою залежить ритмічність випуску продукції. Водночас їх розміри мають бути оптимальними, тому що вкладені в них кошти тимчасово вибувають з обороту.

Запаси можуть оцінюватись за двома оцінками: собівартістю і чистою вартістю реалізації. Собівартість (первісна вартість) запасів - це витрати на придбання, переробку, доставку до фактичного місцезнаходження та приведення їх у належний стан. Формується первісна вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, купованих напівфабрикатів та інших виробничих запасів на стадії придбання, транспортування цих запасів до моменту передачі їх у виробництво. Чиста вартість реалізації (можлива чиста ціна продажу) - це вартість, за якою продаж тих чи інших запасів є можливим у разі втрати ними певних властивостей. Аналізуючи виробничі запаси, треба враховувати метод їх оцінки.

Під час аналізу з метою визначення надлишкових (наднормативних) запасів фактичну величину запасів зіставляють з нормативною, вивчають динаміку їх залишків, комплектність, наявність непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Норматив - мінімальна величина виробничих запасів, необхідна підприємству для забезпечення нормального, неперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків за неї. Норматив виробничих запасів на ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" визначають на основі розроблених норм за кожним видом запасів, які розраховують в абсолютних величинах (гривнях, копійках) або у відносних величинах (днях, відсотках). Розроблені норми є чинними протягом декількох років і переглядаються у разі зміни технології виробництва, номенклатури продукції, умов матеріально-технічного забезпечення тощо.

Для основної номенклатури матеріальних ресурсів встановлюють норми в днях запасу. Норма за кожним видом або однорідною групою матеріалів враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологічному запасах, а також час, необхідний для відвантаження, доставки, прийому та складування матеріалів. Поточний запас призначений для забезпечення неперервного виробничого процесу між двома черговими поставками. На розмір поточного запасу впливають періодичність поставок матеріалів за договорами (цикл постачань), а також обсяг їх споживання у виробництві. Страховий, або гарантійний запас необхідний на ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" для гарантування неперервності процесу виробництва у випадках порушення умов та термінів поставок матеріалів контрагентами, транспортом або у разі відвантаження некомплектних партій. Транспортний запас створюють у випадку перевищення термінів вантажообігу порівняно з термінами документообігу, а технологічний (підготовчий) - на час підготовки матеріалів до виробництва. Сума визначених норм оборотних активів за відповідними видами сировини, матеріалів та напівфабрикатів утворює загальну норму. У процесі аналізу перевіряють відповідність фактичної величини запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним. З цією метою на основі даних про фактичну наявність матеріалів у натуральному обчисленні та середньодобове їх витрачання визначають фактичну забезпеченість матеріалами в днях і порівнюють її з нормативною. У тих випадках, коли кількість найменувань сировини та матеріалів велика і вони надходять від багатьох постачальників, що заважає розраховувати норму за окремими її елементами (доставка, прийом, зберігання тощо), норму визначають у середньому за всіма матеріалами відповідно до фактичних даних про вартість їх витрат у звітному році та величину їх середнього залишку. Найважливішими показниками, які характеризують інтенсивність використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор", є коефіцієнт оборотності, коефіцієнт закріплення і тривалість одного обороту. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів (k_оз) вказує, скільки разів у середньому поповнювалися запаси підприємства протягом звітного періоду. Його визначають за формулою 3.1:



де - середні залишки виробничих запасів за звітний період, грн.;

ЧД - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

СРП - собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Показником, оберненим до швидкості обороту, є коефіцієнт закріплення виробничих запасів (), який обчислюють за формулою 3.2:

Він характеризує вартість матеріальних ресурсів, яка припадає на одну гривню чистого доходу або собівартості реалізованої продукції. Позитивною тенденціє вважається зменшення цього показника щодо попередніх періодів.

Важливою характеристикою ефективного використання виробничих запасів є тривалість (період) обороту запасів (). Вона визначається за формулою 3.3:

(3.3)

де Т- кількість днів, за які обчислюється оборотність (при цьому вважається, що місяць дорівнює 30 дням, квартал - 90, півріччя - 180 і рік - 360).

Показник () показує час, протягом якого виробничі запаси трансформуються в кошти. Зменшення значення () на кінець звітного періоду порівняно з його значенням на початок вважається позитивним, якщо це не перешкоджає нормальному процесу виробництва, не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів.

Величина показників інтенсивності використання виробничих запасів (3.1 - 3.3), розрахована на основі собівартості реалізованої продукції, точніше відображає властивий запасам оборот. Результати аналізу інтенсивності використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" наведено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Динаміка оборотності виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

Показник	За 2008 р.	За 2009 р.	Абсолютне відхилення (+,-)
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	81956	112768	+30812
Середньорічний залишок виробничих запасів, тис. грн.	5258,5	2876,5	-2382
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів	15,59	39,2	+23,61
Тривалість обороту виробничих запасів, днів	23,09	9,18	-13,91
Коефіцієнт закріплення виробничих запасів	0,06	0,03	-0,03

Аналіз інтенсивності використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" свідчить, що швидкість обороту матеріальних ресурсів прискорилась. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів збільшився на 23,61. Зменшення коефіцієнта закріплення виробничих запасів з 0,06 до 0,03 свідчить про зменшення вартості матеріальних ресурсів (на 2382 тис. грн.), що припадають на одну гривню собівартості реалізованої продукції.

Тривалість обороту виробничих запасів зменшилась на 14 днів, тобто у попередньому році матеріали трансформувались у кошти за 23,09 дня, а в звітному - за 9,18 дня. Зменшення тривалості обороту свідчить про прискорення оборотності і зменшення середніх залишків виробничих запасів. Прискорення оборотності відбулося внаслідок вдосконалення у системі забезпечення і збуту.

3.3 Аналіз ефективності використання виробничих запасів

В умовах ринкової економіки розширення виробництва продукції відбувається не стільки за рахунок приросту виробничих запасів, скільки внаслідок підвищення ефективності їх використання. У зв'язку з цим найважливішим напрямом аналізу є вивчення закономірностей витрат матеріалів та резервів подальшого їх зниження. Для характеристики ефективності використання сировини та матеріалів застосовується система узагальнювальних та часткових показників, розрахунок яких ґрунтується на показнику матеріальних витрат. Це пояснюється тим, що в процесі виробництва готової продукції виробничі запаси поступово споживаються, а їх вартість враховується у витратах виробництва як матеріальні витрати.

До узагальнювальних показників належать: прибуток на одну гривню матеріальних витрат, матєріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва продукції та матеріальних витрат, частка матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів, які наведено у таблиці 3.4. Вони оцінюють ефективність використання виробничих запасів підприємством і його структурними підрозділами.

Таблиця 3.4 - Узагальнювальні показники ефективності використання виробничих запасів

Показник	Методика розрахунку	Призначення
Прибуток на одну гривню матеріальних витрат	Відношення прибутку від реалізації продукції до суми матеріальних витрат	Характеризує прибутковість матеріальних витрат
Матєріаловіддача продукції	Відношення обсягу виробленої продукції до суми матеріальних витрат	Характеризує вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії)
Матеріаломісткість продукції	Показник, обернений до матеріаловіддачі	Показує, скільки матеріальних витрат припадає на гривню виробленої продукції
Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробленої продукції і матеріальних витрат	Відношення темпів зростання виробленої продукції до темпів зростання матеріальних витрат	Характеризує у відносному обчисленні динаміку матеріаловіддачі та фактори її зростання
Частка матеріальних витрат у собівартості продукції	Відношення суми матеріальних витрат до собівартості виробленої продукції	Відображає рівень використання матеріальних ресурсів, а також структуру витрат виробництва продукції
Коефіцієнт використання матеріалів	Відношення суми фактичних матеріальних витрат до планових, перерахованих на фактичний випуск продукції	Характеризує рівень економного використання матеріалів у процесі виробництва, їх перевитрати порівняно з нормами

Для детальнішого аналізу використання виробничих запасів користуються частковими показниками, які характеризують споживання окремих складових матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії тощо).

Найважливішим серед перелічених показників вважають матеріаломісткість продукції, яку аналізують за такими напрямами: аналіз рівня і динаміки матеріаломісткості продукції за аналізований період; аналіз зміни матеріаломісткості за окремими елементами (сировинномісткість, металомісткість, паливомісткість, енергомісткість тощо); аналіз впливу факторів на зміну матеріаломісткості продукції; аналіз зміни матеріаломісткості найважливіших видів продукції.

Результати аналізу динаміки показників ефективності використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" подано в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Динаміка показників використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

Показник	За 2007 р.	За 2008 р.	За 2009 р.	Абсолютне відхилення
Обсяг виробленої продукції у порівнянних цінах (без ПДВ і акцизного збору), тис. грн.	100673,2	104343,8	126886,0	+22542,2
Собівартість виробленої продукції, тис. грн.	70355,2	79666,4	93901	+14234,6
Матеріальні витрати на виробництво продукції, тис. грн.	38696,1	82372	81325	-1047
Матеріаломісткість продукції, коп./грн.	38	79	64	-15
Матеріаловіддача продукції, коп./грн.	260	127	156	+29
Частка матеріальних витрат у собівартості продукції, %	55,0	103,4	86,6	-16,8

Аналіз використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" свідчить про зниження у 2008 році, а потім підвищення ефективності їх використання у 2009 році. У 2007 році матеріаломісткість становила 38 коп./грн., а у 2008 - 79 коп./грн., тобто використання матеріалів збільшилось на 41 коп. (79 - 38) на кожну гривню виробленої продукції. У 2009 році матеріаломісткість становить 64 коп./грн., тобто використання матеріалів зменшилось на 15 коп. (64-79) на кожну гривню виробленої продукції. Відповідно зменшилась у 2008 році матеріаловіддача продукції на 79 коп./грн. (127 - 260), а у 2009 - зросла на 29 коп., що сприяло зростанню обсягу виробленої продукції і кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів. Частка матеріальних витрат у собівартості продукції займає більше половини, що свідчить про високу матеріаломісткість продукції з тенденцією до зниження (у 2007 році - 55 %, у 2008 році - 103,4 %, а у 2009 - 86,6 %). Можливими шляхами подальшого поліпшення використання матеріалів є рівномірне завезення товарно-матеріальних цінностей; формування запасів у межах можливого мінімуму для постійного забезпечення безперервності процесу виробництва; недопущення придбання непотрібних і реалізація надлишкових матеріалів.

В процесі аналізу виробничих запасів особливого значення надають вивченню причин зміни матеріаломісткості продукції. Проводиться такий аналіз на трьох рівнях:

1) матеріаломісткість всієї виробленої підприємством продукції;

2) матеріаломісткість конкретного виду продукції;

3) матеріаломісткість одиниці продукції (питома матеріаломісткість).

Матеріаломісткість продукції ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" залежить від суми матеріальних витрат на її виробництво, а також від обсягу і структури виробленої продукції. В свою чергу, на величину матеріальних витрат впливають: кількість і структура виробленої продукції, питомі витрати матеріалів і вартість цих матеріалів, а на обсяг виробленої продукції - кількість і структура виробленої продукції, а також відпускні ціни на неї.

Аналіз матеріаломісткості окремих видів продукції проводять з метою оцінки її рівня та встановлення причин зміни. До основних причин належать: зміна питомих витрат матеріалів, ціни матеріалів і ціни одиниці продукції.

Матеріаломісткість одиниці продукції залежить від кількості (маси) витрачених матеріалів на її виготовлення та середньої вартості одиниці матеріальних ресурсів.

0,05

3.4 Аналіз впливу рівня виробничих запасів на виробничі результати підприємства

Для визначення причин зміни виробничої собівартості продукції використовують методи факторного аналізу. Факторна модель має вигляд:

де ВСП - виробнича собівартість продукції, тис. грн.;

МРn - річні обсяги надходження виробничих запасів, тис. грн.;

- зміна залишків виробничих запасів за звітний період, тис. грн.;

МРв - відходи сировини і матеріалів, тис. грн.;

м - витрати на одиницю виробленої продукції, грн.

Аналіз рівня використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

Показник	Умовне позначення	За 2008 р.	За 2009 р.	Абсолютне відхилення
Виробнича собівартість продукції, тис. грн.	ВСП	79666,4	93901	+14234,6
Залишок виробничих запасів на початок року, тис. грн.	ЗМРп	8915	1602	-7313
Річні надходження виробничих запасів, тис. грн.	МРп	1609	91918,2	+90309,2
Використання виробничих запасів на виробництво продукції, тис грн.		8922	89369,2	+80447,2
Відходи виробничих запасів, тис. грн.	МРв	-	-	-
Залишок виробничих запасів на кінець року, тис. грн.	ЗМРк	1602	4151	+2549
Витрати виробничих запасів на одиницю виготовленої продукції, грн.	м	0,112	0,952	+0,84

Перевищення виробничої собівартості продукції у звітному 2009 році становить 14234,6 тис. грн. (93901 - 79666,4), зокрема за рахунок зміни:

1) річних надходжень виробничих запасів:

2) залишків виробничих запасів:

3) витрати виробничих запасів на одиницю виготовленої продукції:

Перевірка: 806326,46 - 88053,57 - 704038,29 = 14234,6 тис. грн.

Аналіз рівня використання виробничих запасів ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" свідчить, про перевищення виробничої собівартості продукції у 2009 році порівняно з 2008 роком, це перевищення становить 14234,6 тис. грн. Таке збільшення відбулося за рахунок одного фактора - збільшення у 2009 році річних надходжень виробничих запасів на 90309,2 тис. грн. зумовило зростання виробничої собівартості продукції порівняно з 2008 роком на 806326,46 тис. грн.

Збільшення витрат виробничих запасів на одиницю продукції з 0,112 до 0,952 грн. на одиницю продукції забезпечило зниження виробничої собівартості продукції на 88053,57 тис. грн. Зростання залишків виробничих запасів у 2009 року на 2549 тис. грн. призвело до зменшення виробничої собівартості продукції на 704038,29 тис. грн. порівняно з 2008 роком.

Вплив ефективності використання виробничих запасів на обсяг виробленої продукції (ОВП) визначають з різним рівнем деталізації. Факторами першого рівня є зміна матеріальних витрат (МВ) і ефективність їх використання (матеріаловіддача - м_в). Факторна модель обсягу виробленої продукції може бути наведена у вигляді:

ОВП=МВ*м_в , (3.5)

де ОВП - обсяг виробленої продукції, тис. грн.;

МВ - матеріальні витрати, тис. грн.;

м_{в -} матеріаловіддача, коп./грн.

Для визначення впливу за мультиплікативною моделлю застосовують будь-який метод детермінованого факторного аналізу, а за кратною - лише метод ланцюгових підстановок або інтегральний метод.

Таблиця 3.7 - Вплив ефективності використання виробничих запасів на обсяг виробленої продукції ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

Показник	Умовне позначення	За 2007 р.	За 2008 р.	Абсолютне відхилення	За 2009 р.	Абсолютне відхилення
Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	ОВП	100673,2	104343,8	+3670,6	126886,0	+22542,2
Матеріальні витрати, тис. грн.	ВМ	38696,1	82372	+43675,9	81325	-1047
Матеріаловіддача, коп./грн.	мв	260	127	-133	156	+29

Обсягу виробленої продукції ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" у 2008 році збільшився на 3670,6 тис. грн. (104343,8 - 100673,2) порівняно з 2007 роком, ці зміни відбулися за рахунок двох факторів:

1) матеріальних витрат:

2) матеріаловіддачі:

Перевірка: 113494 - 109823,4 = + 3670,6 тис. грн.

Обсяг виробленої продукції ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" у 2008 році зріс на 3670,6 тис. грн. порівняно з попереднім роком. Основною причиною зростання обсягу виробленою продукції було збільшення матеріальних витрат. Матеріальні витрати зросли у 2008 році порівняно з попереднім роком на 43675,9 тис. грн., що зумовило збільшення обсягу виробленої продукції на 113494 тис. грн. Водночас зменшення матеріаловіддачі на 133 коп./грн. призвело до зменшення обсягу виробленої продукції на 109823,4 тис. грн.

Отже, зростання обсягу виробленої продукції за 2008 рік відбулося за рахунок збільшення матеріальних витрат. В свою чергу,на величину матеріальних витрат впливають: кількість і структура виробленої продукції, питомі витрати матеріалів і вартість цих матеріалів, а на обсяг виробленої продукції - кількість і структура виробленої продукції, а також відпускні ціни на неї.

Тому, матеріаловіддача продукції підприємства ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" залежить від суми матеріальних витрат на її виробництво, а також від обсягу і структури виробленої продукції.

Обсяг виробленої продукції у 2009 році збільшився на 22542,2 тис. грн. (126886 - 104343,8) порівняно з 2008 роком, ці зміни відбулися за рахунок двох факторів:

1) матеріальних витрат:

2) матеріаловіддачі:

Перевірка: 23603,25 - 1061,05 = + 22542,2 тис. грн.

Аналіз показав, що обсяг виробленої продукції ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" у 2009 році збільшився на 22542,2 тис. грн. порівняно з попереднім роком. Це зростання зумовила зміна факторів, які впливають на обсяг виробленої продукції. Зокрема, за рахунок збільшення матеріаловіддачі на 29 коп./грн. обсяг виробленої продукції збільшився на 23603,25 тис. грн. з кожної гривні витрачених матеріалів. В свою чергу, зменшення матеріальних витрат на 1047 тис. грн. призвело до скорочення обсягу виробленої продукції на 1061,05 тис. грн. порівняно з попереднім роком.

Аналіз матеріаловіддачі окремих видів продукції проводять з метою оцінки її рівня та встановлення причин зміни. До основних причин належать: зміна питомих витрат матеріалів, ціни матеріалів і ціни одиниці продукції.

Матеріаловіддача одиниці продукції залежить від кількості (маси) витрачених матеріалів на її виготовлення та середньої вартості одиниці матеріальних ресурсів.

4. Охорона праці

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці фінансового відділу ВАТ "ПГ "Червоний Прапор"

Фінансовий відділ знаходиться на першому поверсі двоповерхового будинку.

Проаналізуємо санітарно-гігієнічних умови праці у фінансовому відділі ВАТ "ПГ "Червоний Прапор". Три вікна відділу розташовані по одну сторону кімнати і виходять на сонячну сторону, що забезпечує природну освітленість у світлий час доби.

Відділ має такі габарити : довжина - 6,0 м, ширина - 10,0 м, висота - 4,2 м.

Загальна площа фінансового відділу - 60,0 м² ,об`єм - 252,0 м³. У відділі працює 6 чоловік.

Таким чином, на одного працівника приходиться 10,0м² і 42,0 м³, що відповідає нормі (не менш 6м² і 15м³ згідно СНіП II-90-81, СН 512-78 і ДСанПіН 3.3.2.007-98). В оформленні приміщення враховані вимоги оформлення офісних приміщень. Кімната відділу ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" оформлена в бежевій гамі. Дерев'яна світло-коричнева мебель, світлі шпалери на стінах. Стеля у кімнаті тонирована у колір слонової кості. Підлога являє собою дубовий паркет, покритий лаком. У відділі розміщаються 6 письмових столів, 3 шафи для документів.

Робочі місця розташовані уздовж стін.

Для забезпечення нормованих параметрів мікроклімату відповідно до санітарних норм Сніп 2.04.05-91, ДСТ 12.1.005-88, у приміщенні відділу в літній період передбачена система вентиляції і кондиціонування.

Приміщення обладнане кондиціонером БК, що забезпечує рух повітря в приміщенні і відповідність об`єму необхідного приточного повітря.

У зимовий час для опалення приміщення фінансового відділу підприємства застосовується централізоване водяне опалення у виді многосекціонних алюмінієвих батарей. Відносна вологість коливається в межах 55-60%, швидкість руху повітря складає 0,1 м/с. Запиленность повітря складає 0,2 мг/м³, що відповідає нормі. Робочі місця розташовані так, що природне висвітлення знаходиться ліворуч або праворуч, тобто застосовується однобічне висвітлення. Рівень шуму у відділі не перевищує припустиму величину 60 дба. Джерелом шуму є робота комп'ютерів, принтера, телефонні дзвонки, розмови. Штучне висвітлення в відділі складається з десяти люминисцентних ламп типу ЛБ-40. Діюча освітленість приміщення складає 400 лк, що не менше нормативної (400лк). Санітарно-побутові приміщення в будинку розташовані й обладнані відповідно до пропонованої до них вимоги. На поверсі маються туалетні кімнати з умивальниками. У відділі мається гардеробна для збереження одягу. Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у фінансовому відділі підприємства, представлені в табл.4.1.

Таблиця 4.1 - Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у відділі доходів

№	Параметр	Фактичне значення	Норматив за ДСТ 12.1.005.88; СніП 2.04.05-9 і іншим державним стандартом	Відповідність фактичного значення державному нормативу
1	Температура повітря в перехідний період, °С	16-19	20-24	не відповідає
2	Відносна вологість, %	55-60	40-60	відповідає
3	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	відповідає
4	Запиленність, мг/м3	0,2	0,2-2	відповідає
5	Освітленість, лк	400	300-400	відповідає
6	Рівень шуму, дБа	60	50-65	відповідає

Температура повітря в приміщенні відділу в перехідний період складає +16-19С^о, що нижче нормативного значення. Такі умови є некомфортними і сприяють виникненню простудних захворювань у працівників. Для попередження подібних випадків у відділі мається два електричних масляних обігрівача.

4.2 Техніка безпеки

Приміщення відділу ВАТ "ПГ "Червоний Прапор" відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки поразки током. Проводка виконана в токоізоляційній обмотці і знаходиться під панелями. Устаткування працює під напругою 220V. Для забезпечення безпеки людей передбачене захисне заземлення.

У приміщенні фінансового відділу знаходяться шість комп'ютерів IBM PC AT Pentium III, за кожним з яких працює бухгалтер, що пройшов курси оператора ПЄВМ. Техніка нова, включається в заземлені розетки в кількості 8 штук, що знаходяться під напругою 220 В и на відстані від підлоги 10 см. Розетки, які використовуються для підключення мережі перемінного току до комп'ютерів і принтера, встановлені або утоплені в підрозетники з діелектричного матеріалу.

Охарактеризуємо параметри одного робочого місця, на якому встановлений комп'ютер.

При організації робочого місця оператора за дисплеєм передбачені наступні параметри: відстань від задньої стінки комп'ютера до стіни - 140 мм; відстань від підлоги до сидіння дорівнює 450 мм; відстань від сидіння стільця до нижнього краю робочої поверхні 320 мм; відстань від очей оператора до дисплея 540 мм; відстань між передньою поверхнею тіла оператора і краєм робочої поверхні столу - 70 мм; відстань від очей оператора до документації 600мм; висота робочої 780 поверхні мм.