Фінансовий облік оборотніх активів

- тара і тарні матеріали (код 830);

- запасні частини (код 850);

- малоцінні та швидкозношувані предмети (код 880);

- готова продукція (код 900);

- товари (код 910). (див. Дод. 7 (VIII Запаси)).

Оцінка запасів відбувається за балансовою вартістю.

Кореспонденцiя рахункiв з облiку запасiв (рах. № 20, 22, 26, 28), (табл. 4.2):

Табл. 4.2

№ п/п	Назва операцій	Дебет	Кредит
1.	Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників (без ПДВ) (на ПДВ див. п. 9)	20, 21, 22	63
2.	Витрати з доставки та розвантаження виробничих запасів	20, 21, 22	63, 66 та ін.
3.	Оприбутковані матеріальні цінності власного виробництва	20, 21, 22	23
4.	Придбані матеріальні цінності за готівку	20, 21, 22	30
5.	Відображення податкового кредиту на суму ПДВ	641	644
6.	Повернуті з виробництва й оприбутковані лишки матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації	20, 21, 22	23
7.	Матеріальні цінності, використані на пакування готової продукції	93	20, 22
8.	Матеріальні цінності, використані на виправлення браку	24	20
9.	Матеріальні цінності, списані на капітальне будівництво, що використовується господарським обліком	15	20, 22, 23
10.	Оприбуткування МШП (при списанні за непридатності) за ціною можливого використання	22	23
11.	Списання фактичної собівартості МШП у зв'язку із стихійним лихом	991	22
12.	Оприбуткована готова продукція випущена основними і допоміжними цехами	26	23, 25
13.	Нарахування зносу МШП, пов'язаних з утриманням адміністративно-управлінського персоналу	92	132
14.	Оприбуткування МШП, що надійшли від постачальника	22	63
15.	Розрахункові зобов'язання з ПДВ	71	641
16.	Списання балансової вартості реалізованих МШП	943	22
17.	Надходження грошових коштів за реалізовані МШП	31	36
18.	Безкоштовне отримання матеріалів, палива, МШП	20, 22	719
19	Оприбутковані виробничі запаси, МШП раніше не враховані на балансі	20, 22	719
20.	Списана виробнича с/в готової продукції	90	26
21.	Придбані товари у постачальника (без ПДВ)	281	63
22.	Відображено транспортні витрати (без ПДВ)	281, 286	63
23.	Списання с/в реалізації товарів в кінці місяця на фінансовий результат	791	63

4.1.1. Облік виробничих запасів

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки обліку операцій з виробничими запасами:

20 “Виробничі запаси”:

201 “Сировина і матеріали”;

203 “Паливо”;

204 “Тара і тарні матеріали”;

207 “Запасні частини”;

208 “Матеріали с/г призначення”;

209 “Інші матеріали”;

22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”.

Рахунок 20 “Виробничі запаси” призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів, палива, тари і тарних матеріалів, запасні частини, матеріали с/г призначення, інші матеріали.

За дебетом рахунку 20 “Виробничі запаси” відображається надходження запасів на підприємство, їх оцінка, за кредитом - витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінка тощо.

На субрахунку 201 “Сировина й основні матеріали” відображається наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів , що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображається на субрахунку 201.

На субрахунку 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковується наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатація транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти та газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлутаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 “Тара і тарні матеріали” відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження зваженою продукції, не відносяться до тери і обліковуються на субрахунку 201 “Сировина і матріали”.

На субрахунку 207 “Запасні частини” ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнаня, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом - витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами. Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації; що підлягають відновленню; що є в ремонті.

На субрахунку 208 “Матеріали сільськогосподарського призначення” обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми, що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 “Інші матеріали” обліковуються відходи виробництва, невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на підприємстві, зношені шини тощо [10, 147].

Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл.. 4.3):

Табл. 4.3

Журнал господарських операцій з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Надходження і оприбуткування виробничих запасів від постачальників	77275,27	2011	631
Списання у виробництво	75189,64	2311	2011
Списується фактична собівартість реалізованих запасів	29361,35	902	2011
Сума нестач в межах норм природного убутку	5983,31	911	2011

4.1.2. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Рахунок 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” призначення для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух малоцінних і швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки для обліку МШП:

222 “МШП в експлуатації”;

223 “МШП на складі”.

Облік МШП на складах ведеться кількісний за їх номенклатурними номерами.

За дебетом рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” відображаються за первісною вартістю придбані або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організовувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідним групах, установлених, виходячи з потреб підприємства [10, 166].

Розглянемо операції з обліку виробничих запасів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.4):

Табл. 4.4

Журнал господарських операцій з обліку МШП на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Списується нестача зарахована по пересортуванню	5748,08	222	223
Відображається заборгованість при одержанні малоцінних та швидкозношуваних предметів від постачальників	25,00	223	631
Відпущено зі складу МШП на виробництво продукції	18197,06	2311, 2312, 232	222
Відпущено зі складу МШП на загальновиробничі потреби	20367,25	911	222
Відпущено зі складу МШП на адміністративні потреби	16251,34	92	222
Відпущено зі складу МШП на утримання об'єктів соціально-культурного призначення	24762,84	949	222

4.1.3. Облік незавершеного виробництва

На підприємствах, де напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки обліковуються на рахунку 23 “Виробництво”.

На дебеті рахунка № 23 “Виробництво” групуються всі витрати, що складають собiвартiсть основної продукції.

На кредиті рахунка 23 “Виробництво” відображають собiвартiсть готової продукції (робіт, послуг), вартість повернених на склади матеріальних цінностей, вiдходiв i побічних продукцій, одержаних у процесі виробництва. Схему рахунка № 23 “Виробництво” наведено у таблиці 4.5:

Табл. 4.5

Схема рахунка: (грн..)

Дебет рахунок 23 “Виробництво” Кредит

Сальдо на початок звітного періоду (незавершене виробництво)	Вартість повернених на склади матеріальних цінностей, зворотних відходів, побічної продукції, супутньої продукції, одержаних у процесі виробництва цінностей
Виробничі витрати на звітний період	Брак у виробництві (собівартість забракованих виробів і витрат на виправлення браку)
Брак у виробництві (технологічний)	Фактична собівартість готової продукції основного виробництва. Продукція сільськогосподарського виробництва - собівартість реалізації - - надзвичайні витрати та ін.
Оборот по дебету рахунка	Оборот по кредиту рахунка
Сальдо на початок нового звітного періоду (незавершене виробництво)

На дебетi рахунка № 23 “Допомiжнi виробництва” (№ 23 “Виробництво”) вiдображаються прямi витрати, пов'язанi безпосередньо з випуском продукцiї, виконанням робiт i наданням послуг, а також непрямi витрати, пов'язанi з управлiнням i обслуговуванням допомiжних виробництв, i збитки вiд браку. Прямi витрати, пов'язанi безпосередньо з випуском продукції, виконанням робiт i наданням послуг, списуються на рахунок 23 з кредиту рахункiв облiку виробничих запасiв, розрахувкiв з персоналом по оплатi працi та iн.

На кредитi рахунка № 23 субрахунку “Допомiжнi виробництва” вiдображають суми фактичної собiвартостi завершеної виробництвом продукцiї, виконаних робiт i наданих послуг. Цi суми списуються з кредиту субрахунка 23 в дебет вiдповiдних рахунків.

Аналiтичний облiк рахунка № 23 “Виробництво” ведеться за видами виробництв [15, 390].

Витрати пов'язані з виробництвом конкретного продукту є об'єктом калькулювання. А отже передумовою калькулювання є облік виробничих витрат (виробничий облік). Він є первинним по відношенню до калькулювання.

Виробничий облік передбачає збір інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, пов'язаних з виробничими витратами. В системі виробничого обліку така інформація обгрунтовується, групується за різними ознаками і аналізується. Лише на базі інформації, яка міститься в системі виробничого обліку можливе калькулювання.

Між калькулюванням і виробничим обліком існує тісний взаємозв'язок. Так, базою для розрахунку собівартості одиниці продукції є інформація, зібрана в системі виробничого обліку. Калькулювання собівартості виробничого продукту визначається системою і організацією виробничого обліку. З іншого боку, ступінь деталізації виробничого обліку залежить від завдань, які стоять перед підприємством в галузі калькулювання.

Калькулювання собівартості продукції умовно можна поділити на три етапи. На першому етапі вираховується собівартість всієї випущеної продукції в цілому, на другому - фактична собівартість по кожному при управлінні виду продукції, на третьому - собівартість одиниці продукції, виконаної роботи або наданої послуги.

Калькулювання собівартості продукції є об'єктивно необхідним процесом виробництва.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” незавершеного виробництва немає. Брак житнього помолу ведеться на рахунку 237 “Лінія житнього помолу”, і в дебет списуються всі витрати, відбувається закриття рахунку за місяць на собівартість випущеної продукції.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на виробництво (рах. № 23) (табл. 4.6):

Табл. 4.6

№ п/п	Назва операції	Дебет	Кредит
1.	Витрати матеріальних цінностей, списані на виробництво продукції і надання послуг	23, 25, 91, 39	201, 203, 207, 22
2.	Витрати допоміжних цехів включені до с/в продукції і послуг основного виробництва	23	23
3.	Загально виробничі витрати включені до с/в продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін.	23, 90	91
4.	Адміністративні витрати включені до с/в продукції і послуг основного виробництва, допоміжного та ін.	79	92
5.	Списані на потреби виробництва МШП вартістю до 10 грн.	23	22
6.	На с/в продукції віднесено відповідну частку затрат, що були відображені як витрати майбутніх періодів	23	39
7.	Списані збитки від несправедливого браку продукції, виявленого у виробництві	24 947	23 24
8.	Нарахована основна заробітна плата виробничих робітників, працівникам допоміжних виробництв	23	66
9.	Відрахування на соціальні заходи від об'єкта оподаткування	23, 91, 92, 93, 94	65
10.	Збиток від браку включений до с/в продукції основного виробництва	23	24
11.	Випущені з виробництва й оприбутковані на склад готова продукція, напівфабрикати, виконані роботи і послуги	26, 25	23
12.	Нарахований знос основних засобів	23, 39	131
13.	С/в реалізованих робіт і послуг	903	23

4.1.4. Облік готової продукції

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства використовується рахунок 26 “Готова продукція”.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі рахунки обліку операцій з готовою продукцією:

2011 “Сировина (зерно)”;

2012 “Матеріали”;

23 “Виробництво”;

26 “Готова продукція”;

70 “Доходи від реалізації”;

90 “Собівартість реалізації”;

91 “Загальновиробничі витрати”.

За дебетом рахунку 26 “Готова продукція” відображається надходження готової продукції з власного виробництва.

При списанні готової продукції з рахунку 26 “Готова продукція” сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 “Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції [10, 196].

Розглянемо операції з обліку готової продукції на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.7):

Табл. 4.7

Кореспонденція рахунків з обліку готової продукції

на ЗАТ “Рівне-Борошно”

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Зміст операції	Сума	Дебет	Кредит
Оприбуткування готової продукції, випущена основними і допоміжними цехами; напівфабрикати власного виробництва, продукція обслуговуючих виробництв і господарств, призначена для реалізації	1474041,16	26	23
Списана виробнича собівартість реалізованої продукції	1418365,05	901	26
Реалізовано готову продукцію	35847,14	361	701
Надходження грошей за готову продукцію	35506,48	311, 301	361

4.1.5. Облік товарів

На рахунку 28 “Товари” ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збитові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або ті, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включаються до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підпиємства та організації на рахунку 28 “Товари” ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих та господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”.

Рахунок 28 “Товари” має такі субрахунки:

281 “Товари на складі”;

282 “Товари в торгівлі”;

283 “Товари на комісії”;

284 “Тара під товарами”;

285 “Торгова націнка”.

На субрахунку 281 - 284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом зменшення.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявний лише 281 рахунок - “Товари на складі”.

На субрахунку 281 “Товари на складі” ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах тощо.

Розглянемо операції з обліку товарів на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.8):

Табл. 4.8

Кореспонденція рахунків з обліку товарів

на ЗАТ “Рівне-Борошно”

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Зміст операції	Сума	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Здійснено оплату постачальнику за отримані товари	86525,21	631	311
Реалізовані товари за продажними цінами	35847,14	361	702
Списується собівартість реалізованих товарів	75984,25	902	281
Отримано товар від постачальників	72135,66	281	631

4.2. Облік розрахунків з дебіторами

Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості на балансі.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками регламентується П(С)БО 10 “Дебітори”.

Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає в наслідок значної операційної діяльності підприємства, яке може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг.

Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення.

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з дебіторами (рах. № 36, 37) (табл. 4.9):

Табл. 4.9

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Сума виданих авансів за поставку матеріальних цінностей	371	311
2.	Зарахований аванс у погашення заборгованості перед постачальниками	63	371
3.	Отримані грошові кошти на рахунок в банк від інших дебіторів як фінансові доходи	311	373
4.	Нараховано % по векселях	373	732
5.	Нараховані претензії за порушення господарських договорів	374	63, 685
6.	Відображується дебіторська заборгованість винної особи у розмірі відшкодування втрат від нестач псування матеріальних цінностей	375	716
7.	Нарахування інших платежів до бюджету	716	642
8.	Відображається вартість нестачі матеріальних цінностей у витратах підприємства	947	20, 22, 26, 28
9.	Надійшли грошові кошти від винної особи у погашення збитків від нестач, розкрадання, втрат	301	375
10.	Утримано з ЗП винної особи у відшкодування збитків від нестач, розкрадання, втрат	661	375
11.	Видана з каси позика працівникам підприємства на термін до 1 року	377	301, 311
12.	Повернуто працівникам грошові кошти у погашення заборгованості	301, 311	377
13.	Отримано вексель від покупців за реалізацію	34	36
14.	Списується безнадійна дебіторська заборгованість за рахунок резерву сумнівних боргів	38	36, 37
15.	Переведена частина довгострокової заборгованості у поточну заборгованість	377	161
16.	Відображається дохід від фінансової оренди	161	742
17.	Нараховано ПДВ	742	641

4.2.1. Облік розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги

Для обліку товарної дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, та його субрахунки:

361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”;

3614 “Розрахунки за послуги”;

362 “Розрахунки з іноземними покупцями”.

Проте, на ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні лише субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” та 3614 “Розрахунки за послуги”.

Рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнена інформація про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями.

По дебету рахунку 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші додатки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Субрахунок 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” призначений для обліку розрахунків з покупцями, що знаходяться в митній території України. На ньому обліковуються розрахунки по пред'явлених покупцям та замовникам та прийнятих банком до оплати розрахункових документах за відвантажену продукцію (товари), проведені роботи, надані послуги [10, 265].

Розглянемо операції з облік розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.10):

Табл. 4.10

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з дебіторами за товари, роботи, послуги на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст операції	Сума	Дебет	Кредит
ЗАТ “Рівне-Борошно” надало послуги	35847,14	3614, 361	703
Оплата розрахункових документів замовниками	35506,48	311	3614, 361
Надійшли грошові кошти в касу від покупців за реалізацію	6167,84	301	3614, 361
“Рівне-Борошно” відрузило готову продукцію, (але не отримало гроші)	1440,00	361	701
Покупці перерахували аванс але ще не забрали готову продукцію	35506,48	311	361
ЗАТ “Рівне-Борошно” продало товар	1440,00	361	702

4.2.2. Облік розрахунків з іншими дебіторами

Облік розрахунків з різними дебіторами ведеться на рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”. На ньому здійснюється облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” має такі субрахунки:

371 “Розрахунки за виданими авансами”;

372 “Розрахунки з підзвітними особами”;

373 “Розрахунки за нарахованими доходами”;

374 “Розрахунки за претензіями”;

375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”;

376 “Розрахунки за позиками членам кредитних спілок”;

377 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні лише субрахунок 372 “Розрахунки з підзвітними особами” і 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” (3771 “Дотації”, 3772 “Розрахунки гуртожиток”).

На субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетом, так і кредитом. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань балансу підприємства.

На субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображується на інших субрахунках рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (кредит рахунків розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки [16, 184].

Розглянемо операції з облік розрахунків з іншими дебіторами на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.11):

Табл. 4.11

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з іншими дебіторами заборгованості на ЗАТ “Рівне-Борошно”

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Зміст операції	Сума	Дебет	Кредит
Повернуто грошові кошти в касу у погашення позик	330,00	301	377
Придбання підзвітною особою матеріальних цінностей	76,00	2031	372
Надані гроші підзвітним особам на придбання товарно матеріальних цінностей, оплату послуг	105,00	372	301
Виписані рахунки за придбані ТМЦ, оплачені послуги, відзвітованість за відрядження підзвітним особам	64,00	685, 207	372
Видана позика	954,31	377	301

4.3. Облік поточних фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції, як і інші активи, підлягають бухгалтерському обліку в складі активів тільки тоді, коли є достатня впевненість в тому, що майбутня економічна вигода, втілена в них, буде одержана підприємством. Одного лише існування витрат на їх придбання недостатньо. Необхідна обгрунтована впевненість в тому, що ці витрати принесуть в майбутньому економічну вигоду. Якщо такої впевненості немає, оплачені витрати на придбання інвестицій розглядаються як витрати, а не як активи.

Облік різних видів цінних паперів та операцій з ними має свої особливості:

1) по їх зв'язку зі статутним капіталом;

2) по відображенню різниці між номінальною вартістю цінних паперів і їх продажною ціною;

3) по нарахуванню доходів (дивідендів або відсотків).

Облік фінансових інвестицій складається і залежить від строків їх погашення, а також від видів цінних паперів, форми розрахунків за них, джерела придбання паперів та інших факторів.

Витрати на поточні фінансові інвестиції відображають у дебету рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” в кореспонденції з рахунками з обліку грошових коштів та іншого майна, переданого як фінансові вкладення.

Поточні фінансові інвестиції обліковуються на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” субрахунку 352 “Інші поточні фінансові інвестиції”.

По дебету рахунку відображається придбання (надходження) поточних фінансових інвестицій, по кредиту - зменшення їх вартості та вибуття [10, 250].

Проте, на ЗАТ “Рівне-Борошно” немає в наявності 35 рахунку - “Поточні фінансові інвестиції”. Фінансові інвестиції зустрічаються на підприємстві рідко, і в Балансі на 1 січня 2007 року, рядок Поточні фінансові інвестиції заповнений оскільки був отриманий вексель на суму 270 грн. на початок і кінець звітного періоду, та в подальшому ЗАТ “Рівне-Борошно” реалізувало отриманий вексель і вже в Балансі на 1 квітня 2007 року на кінець звітного періоду в рядку поточні фінансові інвестиції нічого не відображається.

Кореспонденція рахунків з обліку поточних фінансових інвестицій (рах. 35) (табл. 4.12):

Табл. 4.12

№ п/п	Зміст операції	Дебет	Кредит
1.	Придбані поточні фінансові інвестиції	35	685
2.	Сплачено кредиторам за поточні фінансові інвестиції	685	311
3.	На дату балансу проводиться переоцінка поточних фінансових інвестицій до справедливої вартості: а)до оцінка (на суму збільшення) б)уцінка (на суму зменшення)	35 975	746 35
4.	Реалізація поточних фінансових інвестицій: - на продажну вартість - на первісну вартість - списується на фінансовий результат продажна вартість фінансових інвестицій - в кінці місяця списується на фінансовий результат с/в реалізації (первісна вартість інвестицій)	377 971 741 793	741 35 793 971
5.	Придбано облігації	35	311
6.	Погашено вартість облігацій	311	35
7.	Списано різницю між купівельною та номінальною вартістю	35	373

4.4. Облік грошових коштів та їх еквівалентів

У статті “Грошові кошти та їх еквіваленти” відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, що можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів.

Рахунок № 31 “Рахунки в банках” призначений для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках і можуть бути використані для поточних операцій.

Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів - грошових коштів, має такі субрахунки:

311 “Поточні рахунки в національній валюті”;

312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”;

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні лише 311 “Поточні рахунки в національній валюті” та 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” субрахунки даного рахунку.

На субрахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” обліковується рух коштів, що знаходяться в акредитивах, на особових рахунках по вантажообігу і в чекових книжках.

На дебеті рахунку № 31 “Рахунки в банках” відображається надходження грошових коштів, на кредиті - їх використання [10, 237].

Розглянемо операції з обліку грошових коштів ЗАТ “Рівне-Борошно” на рахунках в банках (табл. 4.13):

Табл. 4.13

Кореспонденція рахунків з обліку коштів на поточному рахунку на ЗАТ “Рівне-Борошно”

Зміст операції	Сума	Дебет	Кредит
Надійшла на поточний рахунок заборгованість покупців за реалізовані їм товари, роботи, послуги	35506,48	311	361, 3614
З розрахункового рахунку оплачено постачальникам за товари, роботи, послуги	362,00	311	631, 6314
Оплата з поточного рахунку за торговий патент	250	391	311
Погашення короткострокових кредитів банку	405000,00	6013, 6014	311
Проведено розрахунки за податками з поточного рахунку	491877,00	311	6411 - 6416, 6419
Оплачено податки з поточного рахунку за соціальним страхуванням у фонд оплати праці	282,32	311	652
Оплачено податки з поточного рахунку за страхуванням на випадок безробіття	4855,24	311	653

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства використовується рахунок 30 “Каса”, субрахунок 301 “Каса в національній валюті”. За дебетом рахунка 30 “Каса” відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

Розглянемо операції з обліку грошових коштів в касі на ЗАТ “Рівне-Борошно” (табл. 4.14):

Табл. 4.14

Кореспонденція рахунків з обліку касових операцій на ЗАТ “Рівне-Борошно”

ЗАТ “Рівне-Борошно”
Зміст операції	Сума	Дебет	Кредит
Надійшли грошові кошти в касу з розрахункового рахунку	1509,00	301	311
Надійшли грошові кошти в касу від покупців	6167,84	301	361
Видані грошові кошти з каси під звіт	231,00	372	301
Видана заробітна плата працівникам	967,83	661	301
Видані грошові кошти з каси постачальникам	9863,25	631	301
З каси здано виторг в банк	36345,23	311	301

Облік наявності та руху еквівалентів грошових коштів ведеться на рахунку 35 “Поточні фінансові інвестиції” субрахунку 351 “Еквіваленти грошових коштів”.

По дебету рахунку відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів, по кредиту - зменшення їх вартості та вибуття.

Проте на ЗАТ “Рівне-Борошно” 351 рахунок “Еквіваленти грошових коштів” відсутній.

5. 5. Формування показників фінансових звітів про оборотні активи

Завершальний етап бухгалтерського облiку -- складання бухгалтерської звiтностi, яка є важливим iнструментом управлiння. Спираючись на данi бухгалтерського облiку як цiлiсного, взаємопов'язаного, безперервного i суворо документального вiдображення господарських операцiй, впорядкованого узагальнення iнформацiї про стан майна i зобов'язань пiдприємства, оцiнюються результати дiяльностi, прогнозуються напрямки пiдвищення ефективностi роботи, виробляються i приймаються управлiнськi рiшення.

Фiнансова звiтнiсть складається пiдприємствами i органiзацiями, що є юридичними особами, i видiленими на окремий баланс фiлiями, представництвами, вiддiленнями та iншими вiдокремленими пiдроздiлами пiдприємств i органiзацiй незалежно вiд видiв дiяльностi й форм власностi.

Для складання бухгалтерської звiтностi необхiдно розумiти гiпотези, припущення та принципи, покладенi в її основу, та механiзми її пiдготовки. Все є, в основному, викладено в таких Положеннях (стандартах) бухгалтерського облiку, затверджених наказом Мiнiстерства фiнансiв України 31 березня 1999 р. № 87:

* 1 “Загальнi вимоги до фiнансової звiтностi”;

* 2 “Баланс”;

* З “Звiт про фiнансовi результати”;

* 4 “Звiт про рух грошових коштiв”;

* 5 “Звiт про власний капiтал”.

Однiєю з ключових типових форм рiчного фiнансового звiту є баланс (форма № 1). У балансi розкривається наявнiсть економiчних ресурсiв, якi контролюються підприємством на дату балансу, та права на ресурс. Так, дебiторську заборгованiсть не можна назвати ресурсом. Дебiторська заборгованiсть означає права на грошовi ресурси, якi потiм можна перетворити у необоротнi активи чи запаси.

При складаннi балансу слiд враховувати вимоги таких П(С)БО:

* 2 “Баланс”;

* 4 “Звiт про рух грошових коштiв”;

§ 6 “Виправлення помилок i змiни у фiнансових звiтах”;

* 12 “Інвестиції”;

* 13 “Фiнансовi iнструменти”;

* 19 “Об'єднання пiдприємств”;

* 20 “Консолiдована фiнансова звiтнiсть”;

* 23 “Розкриття iнформацiї про пов'язанi сторони”;

* Іншi.

У балансi вiдображаються склад майна пiдприємства та джерела його форжмування у виглядi залишкiв за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку. Окремi, близькi за своїм економiчним змiстом, рахунки в балансi об'єднуються в одну статтю, а статті - в роздiли.

Весь баланс подiлений на 2 частини: лiву (актив) та праву (пасив). Сальдо за активом i пасивом балансу має при правильному його складаннi бути однаковим.

У свою чергу, актив балансу складається з трьох роздiлiв:

* I. Необоротнi активи;

* ІІ. Оборотнi активи;

* ІІІ. Витрати майбутнiх перiодiв.

Пасив балансу складається з таких роздiлiв:

* І. Власний капiтал;

* ІІ. Забезпечення майбутнiх витрат i платежiв;

* ІІІ. Довгостроковi зобов'язання;

* IV. Поточнi зобов'язання;

* V. Доходи майбутнiх перiодiв.

Розглянемо порядок та технiку складання другого розділу балансу підприємства (форма 1) - оборотних активів.

Виробничi запаси (рядки 100-140). У статтi “Виробничi запаси” показують вартiсть запасiв малоцiнних та швидкозношуваних предметiв, сировини, основних i допомiжних матерiалiв, палива, покупних напiвфабрикатiв i комплектуючих виробiв, запасних частин, тари, будiвельних матерiалiв та інших матерiалiв, призначених для споживання в ходi нормального операційного циклу.

Готова продукцiя (рядок 130). У статтi показують запаси виробiв на складi, обробка яких закiнчена та якi пройшли випробування, приймання, укомплектованi згiдно з умовами договорiв iз замовниками i вiдповiдають технiчним умовам i стандартам.

Товари (рядок 140). У статтi показується без суми торгових нацiнок вартiсть товарiв, придбаних пiдприємствами для наступного продажу.

У примiтках до фiнансової звiтностi наводять таку iнформацiю:

* про методи оцiнки запасiв;

* вартiсть запасiв у розрiзi окремих класифiкацiйних груп;

* вартiсть запасiв, вiдображених за чистою вартістю реалізації;

* вартiсть запасiв, переданих у переробку, на комiсiю, заставу;

* суму збiльшення чистої вартостi реалiзації, за якою проведено оцiнку запасiв вiдповiдно до пункту 28 П(С)БО 9.

Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги (торгова) (рядки 160--162). При вiдображеннi у звiтностi керуються П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованiсть”.

Дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо є ймовiрнiсть отримання пiдприємством майбутнiх економiчних вигiд та може бути достовiрно визначена її сума.

У статтi “Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги” вiдображається заборгованiсть покупцiв або замовникiв за наданi їм продукцiю, товари, роботи або послуги (крiм заборгованостi, яка забезпечена векселем). До пiдсумку балансу включається чиста реалiзацiйна вартiсть, яка визначається шляхом вирахування з дебiторської заборгованостi резерву сумнiвних боргiв. Сума резерву сумнiвних боргiв вiдображається в дужках. Резерв сумнiвних боргiв створюється, якщо отримання оплати викликає сумнiв.

У примiтках до звiту розкривається загальна сума торгової дебiторської заборгованостi, а також за кожним з дебiторiв, чия заборгованiсть перевищус 10 % загальної суми, та умови погашення цiєї заборгованостi. Вказуються також сума простроченої дебiторської заборгованостi, яку можна класифiкувати як сумнiвну, метод визначення величини резерву сумнiвних боргiв.

Дебiторська заборгованiсть за розрахунками (рядки 170--200). Вимоги до розкриття iнформації аналогiчнi вимогам статтi “Дебіторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги (торгова)”. Слiд зазначити, що резерв сумнiвних боргiв за цiєю заборгованiстю не створюється, i у статтi вiдображається лише та дебiторська заборгованiсть, повернення якої є реальним (чиста дебiторська заборгованiсть).

У статтi заборгованiсть за розрахунками з бюджетом” (рядок 170) показують дебiторську заборгованiсть фiнансових i податкових органiв, а також переплату за податками, зборами та iншими платежами до бюджету.

Iнша поточна дебiторська заборгованiсть (рядок 210). Це загальна категорiя дебiторської заборгованостi, за винятком торгової. У статтi “Інша поточна дебiторська заборгованiсть” показують заборгованiсть дебiторiв, яка не може бути включена до iнших статей дебiторської заборгованостi та яка вiдображається у складi оборотних активiв.

Вимоги до розкриття iнформацiї аналогiчнi вимогам до дебiторської заборгованостi.

Поточнi фiнансовi iнвестицiї (рядок 220). При вiдображеннi у звiтностi враховуються вимоги П(С)БО 12 “Фiнансовi iнвестиції”.

У статтi “Поточнi фiнансовi iнвестицiї” вiдображають фiнансовi iнвестицiї на термiн, що не перевищує один рiк, якi можуть бути вiльно реалiзованi в будь-який момент (крiм iнвестицiй, якi є еквiвалентами грошових коштiв).

Грошовi кошти та їх еквiваленти (рядки 230--240). Враховуються вимоги П(С)БО 4 “Звiт про рух грошових коштiв”.

У статтi “Грошовi кошти та їх еквiваленти” вiдображаються кошти в касi, на поточних та iнших рахучках у банках, якi можуть бути використанi для поточних операцiй, а також еквiваленти грошових коштiв. У цiй статтi окремо наводяться кошти в нацiональнiй та iноземнiй валютах. Кошти, якi не можна використати для операцiй протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операцiйного циклу внаслiдок обмежень, слiд виключати зi складу оборотних активiв та вiдображати як необоротнi активи.

Iншi оборотнi активи (рядок 250). у статтi “Iншi оборотнi активи” вiдображаються суми оборотних активiв, якi не можуть бути включенi до наведених вище статей роздiлу активи”. Зокрема, у цiй статтi наводиться сальдо субрахункiв 331 “Грошовi документи в нацiоналънiй валютi”, 332 документи в iноземнiй валютi” i 643 “Податковi зобов'язання”. До цiєї статтi вiдносять також суми i витрати, понесенi пiдприємством, вигоду вiд яких буде отримано в майбутньому.

У примiтках до звiту вiдображається окрема iнформацiя за iншими оборотними активами, вартiсть яких перевищує 5 % вартостi оборотних активiв, та окремо сума податкiв майбутнiх перiодiв у разi їх наявностi [11, 44].

Організація фінансової звітності оборотних активів розкривається відповідно до положення бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” (табл. 5.1):

Табл. 5.1

Організація фінансової звітності

Форма звітності, стаття (рядок)	Код	Підстава для заповнення (рахунки та субрахунки)
Запаси:
виробничі запаси	100	20 + 22
готова продукція	130	26
товари	140	28 (первісна вартість)
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	Ряд. 161-162
первісна вартість	161	36х
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	641, 642
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	372+377, 651, 652, 653, 656, 685
Поточні фінансові інвестиції	220	352
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	301+311+313+333
Інші оборотні активи	250	643, 644

Висновок

Отже, об'єктом дослідження для написання даної курсової роботи було Закрите акціонерне товариство “Рівне-Борошно”, яке є підприємницьким господарським товариством, що підпорядковується зборам акціонерів.

Метою діяльності підприємства є задоволення спільних потреб у товарах народного споживання, продукції виробничо-технічного та іншого призначення, роботах, послугах та реалізації на основі одержаного прибутку економічних і соціальних інтересів акціонерів та трудового колективу Товариства.

Основними видами діяльності Товариства є наступне: виробництво борошна, виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, інші види оптової торгівлі, оптова торгівля зерном та кормами для тварин, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом

Дослідивши тему “Фінансовий облік оборотних активів” за допомогою праць вітчизняних та зарубіжних учених-економістів з питань обліку оборотних активів, законодавчих та нормативних актів України, даних бухгалтерського обліку, фінансової звітності господарського товариства, ми дійшли висновку, що дана тема і справді є досить актуальною на сьогоднішній день, оскільки оборотні активи є засобами господарюючого суб'єкта, які потрібні підприємству для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку.

Вияснили, що оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Під економічною сутністю поняття „оборотні активи”, слід розуміти сукупну вартість, виражену у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, що обертається у процесі господарської діяльності підприємства у вигляді оборотного капіталу з метою забезпечення економічної вигоди. Оборотні активи призначені для реалізації й обслуговування виробничо-комерційної діяльності і повністю споживаються впродовж одного операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

На ЗАТ “Рівне-Борошно” наявні такі елементи оборотних активів, як: виробничі запаси; готова продукція; товари; дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги, чиста реалізаційна вартість, первинна вартість, резерв сумнівних боргів; дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; інші оборотні активи.

Оборотні активи відображаються у ІІ розділі балансової звітності підприємства, яку складає головний бухгалтер підприємства. Основними первинними документами для обліку оборотних активів є: довіреність, прибуткова накладна, видаткова накладна, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, платіжне доручення, виписка банку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться автоматизовано за допомогою бухгалтерської програми Акцент 6.0, мережева версія. В бухгалтерську програму заносяться первинні документи, а сама програма дозволяє формувати будь-які реєстри, звіти, форми в перерізі: бухгалтерських рахунків, кореспондентів, об'єктів обліку.

Під час написання курсової роботи, всі завдання поставлені у вступі були виконані, а саме: систематизовано, розширено і закріплено теоретичні знання та практичні навички ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу “Фінансовий облік І” і “Фінансовий облік ІІ”; перевірено вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві і розробки пропозицій щодо її вдосконалення; розвинуто навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань, поставлених у курсовій роботі.

Для більш детального розкриття інформації про оборотні активи на ЗАТ “Рівне-Борошно” дану курсову роботу ми розділили на п'ять розділів, в яких детально розглянули кожен із елементів оборотних активів та підтвердили дані за допомогою документів наведених в додатках.

Список використаної літератури

1. Закон №996. - Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

2. Закон №1543. - Закон України від 12.09.91 р. №1543-XII "Про правонаступництво України".

3. П(С)БО 16 “Витрати”. - "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.

4. П(С)БО 2 “Баланс”. - "Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. №87.

5. П(С)БО 9 "Запаси". - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. №246.

6. П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", Затверджено наказом Мінфіну України від 8.10.99 р. № 237.

7. П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". - Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції", Затверджено наказом Мінфіну України від 26.04.2000 р. № 91.

8. План рахунків та Інструкція № 291. - План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджені наказом Мінфіну України від 24.09.04 р. № 291.

9. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник. - Київ: Вид-во “Центр навчальної літератури”, 2005. - 528 с.

10. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.

11. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Звітність підприємств: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2004. - 474 с. - (Вища освіта ХХІ стодіття).

12. Хомин П.Я., Журавель Г.П. Звітність підприємств. - Навч. Посіб. - К.: ВД “Професіонал”, 2006. - 656 с.

13. Сучасний тлумачний словник української мови (Уклад: Олексієнко Л.П., Шумейло О.Л.). - К.: Видавничий дім “Калита”, 2008. - 544 с.

14. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 472 с.

15. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. Для студ. Екон. Спец. Вищ. Навч. Закл. - 6-те вид. - К.: А. С. К., 2002. - 784 с.

16. Вербило О.Ф., Кондрицька Т.П., Ярошинський В.М. Бухгалтерський облік у менеджменті: зміст та методика навчання. Підручник. За редакцією доцента, кандидата економічних наук О.Ф. Вербило. Частини друга. Фінансовий облік. - К.: НАУ, 2006, с. - 696.

17. Ю.С. Цап-Цалко, Фінансова звітність підприємства та її аналіз. Навчальний посібник. - 2-е вид., перероб. І доп. - К.: ЦУЛ. 2002 - 360 с.