Організація бухгалтерського обліку та аудиту в бюджетних установах

Якісна оцінка ліквідності, що носить попередній характер, виконується у вигляді аналізу ліквідності балансу

Як показав проведений в розділі 3.3 аналіз, баланс установи є цілком ліквідним.

Для оцінки ліквідності установи розрахуємо загальний показник ліквідності (Fl):

;(3.1)

;

Загальний показник ліквідності відображає відношення суми всіх ліквідних коштів установи до суми всіх платіжних зобов'язань за умови, що різні групи ліквідних коштів і платіжних зобов'язань входять у зазначені суми з ваговими коефіцієнтами, що враховують їхню значимість із погляду строків надходження коштів і погашення зобов'язань.

Як можна побачити з наведених розрахунків середньозважена вартість зобов'язань на кінець 2010 перевищує середньозважену суму оборотних активів установи. Але це перевищення є доволі малим - 0, 056, а з урахуванням особливостей обліку й пуху грошових коштів бюджетних установ на кінець року, установу можна визнати ліквідною.

Кількісну оцінку ліквідності установи виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов'язань. До них належать:

1) коефіцієнт покриття;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт абсолютної ліквідності;

4) чистий оборотний капітал.

Слід зауважити, що ці коефіцієнти характеризують тільки моменту поточну (короткострокову) ліквідність й не відображають загальної ліквідності.

Коефіцієнт покриття дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства доводиться на одну гривню поточних зобов'язань. При розрахунках в якості поточних зобов'язань враховуються забезпечення виплат персоналу, якщо вони пов'язані з резервом відпусток. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. Коефіцієнт розраховується по формулі:

(3.2)

;

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більше строгим показником ліквідності, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи. Він розраховується по формулі:

(3.3)

;

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується по формулі:

(3.4)

;

Чистий оборотний капітал визначається по формулі:

(3.5)

;

.

Розрахунок показників ліквідності, що характеризують діяльність підприємства, представлений у таблиці 3.7. З даних таблиці 3.7 видно, що всі показники ліквідності в 2010 році погіршилися. Але незважаючи на це, всі показники ліквідності суттєво перевищують нормативні значення тобто установа в змозі погасити всі свої поточні зобов'язання.

В той же час слід зазначити, що при збережені тенденції до погіршення показників ліквідності, в довгострокову плані існує ймовірність втрати установою ліквідності.

Таблиця 3.7 - Розрахунок показників ліквідності активів

Показник	Норм. значення	2009 рік	2010 рік
		Значення	Значення	Відхилення
				від 2009 р.	від норм.
				абс.	%	абс.
Коефіцієнт покриття	1	2,734	1,813	-0,921	66,3	0,813
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6-0,8	2,042	1,051	-0,991	51,5	0,251
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0 збільшення	1,977	0,434	-1,543	22,0	0,434
Чистий оборотний капітал, грн.	>0 збільшення	65323	51708	-13615	79,2	51708

Ще однієї з найважливіших характеристик платоспроможності установи є стабільність її діяльності в довгостроковій перспективі. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою установи, ступенем її залежності від кредиторів і власників. Тому для уточнення платоспроможності визначимо рівень фінансової стабільності установи на підставі наступних показників:

1) коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) характеризує частку власних коштів (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність. Розрахунок коефіцієнта платоспроможності проводиться по формулі:

. (3.6)

;

.

Чим вище значення даного коефіцієнта, тим фінансово стійкіше й більш незалежно від зовнішніх кредиторів підприємство.

2) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами показує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами:

(3.7)

;

.

3) коефіцієнт фінансування (фінансового важеля) характеризує залежність підприємства від залучених коштів:

(3.8)

;

.

З наведених у таблиці 3.8 розрахунків видно, що установа в змозі виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів. Про це свідчать значення коефіцієнтів автономії, фінансування та забезпеченості власними оборотними коштами, які перевищують нормативні значення. Але слід відзначити що в порівняні з 2009 роком в 2010 році показники платоспроможності погіршилися.

Таблиця 3.7 - Показники фінансової стабільності Вищого професійного училища ім.. Стаханова

Показник	Норм. значення	2009 рік	2010 рік
		Значення	Значення	Відхилення
				від 2009 р.	від норм.
				абс.	%	абс.
Коефіцієнт автономії	0,5	0,933	0,898	-0,035	96,2	0,398
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	0,1	1,734	0,813	-0,921	46,9	0,713
Коефіцієнт фінансування	<1, але не менш 0, зменшення	0,071	0,113	-0,042	62,8	0,887

В цілому по результатам проведеного аналізу можна зробити висновок, що Торезьке медичне училище працює ефективно є фінансово незалежним, платоспроможним й в повній мірі виконує притаманні йому функції. В той же час слід відмітити погіршення показників ліквідності та фінансової стабільності. І хоча погіршення є незначними, однак їхнє збереження в майбутньому може привести до втрати установою фінансової стабільності.

Тому керівництву училища необхідно забезпечити діяльність яка дозволить залишатися установі платоспроможною.

4. Охорона праці та навколишнього середовища

4.1 Загальні питанні охорони праці

В законі України «Про охорону праці» (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди. Існують різні пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці. Здійснюється соціальний захист працівників, повне відшкодування збитку особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Проводиться навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. Координаційна діяльність державних органів і об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми в області охорони праці і здоров'я працівників на підприємстві. Забезпечується міжнародна співпраця в області охорони праці, використовується світовий досвід по поліпшенню умов і підвищення безпеки праці [29].

4.2 Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які зустрічаються на робочому місці - комп'ютер надані в таблиці 4.1 [17].

Таблиця 4.1 - Перечень небезпечних і шкідливих виробничих чинників

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору, серцево-судинної системи	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску, гальмування рефлексів	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове, інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Екран комп'ютера	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 ч 3000 n- = 3000 ч 5000
Напруга в електромережі	Проводка, штучне освітлення	Поразка електричним струмом	Uпр
Шум	Принтери, сканери, системні блоки ЕОМ	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень віброшвидкісті Lv, дБ
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.3 Промислова санітарія

По енергетичних витратах виконувані роботи можна віднести до категорії Iа.

Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату в теплий і холодний періоди року для даної категорії виконуваних робіт надані в таблиці 4.2[18].

Таблиця 4.2- Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату

Період роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0 С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	допустимі
		22 - 28	55	0,1 - 0,2
		оптимальні
		23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	допустимі
		21 - 25	не більше 75	0,1
		оптимальні
		22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації повітря [n+ = (1500 ч3000), n- = (3000 ч 5000)], концентрації пилу нижче встановленого значення ПДК = 4 мг/м3, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря. Вид опалювання - центральний [88]. В приміщенні, що вивчається, передбачено природне і штучне освітлення. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості для IV світлового пояса визначаємо по наступній формулі:

, % (4.1)

де енIV - коефіцієнт природної освітленості для IV пояса світлового клімату;

eнIII - коефіцієнт природної освітленості для III пояса світлового клімату;

m - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

с - коефіцієнт сонячної клімату (1 ч 0,75).

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Еmin складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників переважно прямого світла.(Н) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Кількість світильників в приміщенні, що розглядається, площею S = 50 м2 розраховуємо методом коефіцієнта використовування світлового потоку по наступній формулі:

, (4.2)

де Emin - задана мінімальна (нормована) освітленість, лк;

к - коефіцієнт запасу;

S -площа освітлення, м2;

z - коефіцієнт мінімальної освітленості, або коефіцієнт нерівномірності;

Фл - потрібний потік однієї лампи, лм;

n - число ламп в світильнику;

- коефіцієнт використовування світлового потоку в відносних одиницях.

hp - розрахункова висота відстані між стелею та лампою, hp=3,2 м;

Освітлювана площа S рівна 10 · 5 = 50 м2;

Тип лампи ЛБ 80-2. Номінальне значення світлового потоку вибраної лампи Фл після 100 годин горіння рівно 4960 лм;

Кількість ламп в світильнику n рівно 2;

Коефіцієнт запасу освітленості до рівний 1,4;

Коефіцієнт z рекомендується приймати для люмінесцентних ламп 1,1;

Коефіцієнти віддзеркалення поверхонь відповідно рівні: Коефіцієнти віддзеркалення поверхонь відповідно рівні: сстелі. = 70% для стелі, для стін -сст.=50% для робочої поверхні - с р.п..= 30%.

Розраховуємо індекс приміщення:

Коефіцієнт використовування світлового потоку з для світильників типу ПВЛМ, рівний 0,54;

Визначаємо необхідну кількість світильників для даного приміщення

Основні характеристики освітлення, передбаченого в приміщенні, надані в таблиці 4.3 [89].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Мінімальний розмір об'єкта розрізнення, мм	Фон	Контраст	Розряд зорових робіт, (підрозряд)	Освітлення
				Природне, одностороннє бічне	Штучне
				eнIII, %	енIV, %	Еmin, лк	Тип ламп
0,5 ч 0,3	Світлий	Малий	IIIв	2,0	1,62	300	ЛБ

Джерелами шуму в приміщенні є кондиціонери, прилади іонізації повітря, принтери. Допустимі рівні звукового тиску та звуку надано в табл. 4.4 [19].

Таблиця 4.4. Допустимі рівні звукового тиску та звуку

Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця	Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах зі середнє геометричними частотами, Гц	Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку
	31,5	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Крайні частоти в октавних смугах, Гц	22 45	45 90	90 180	180 360	360 720	720 1440	1440 2880	2880 5760	5760 11520	22 - 11520
Творча діяльність, програмування	80	71	61	54	49	45	42	40	38	50

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- електростатичного поля;

- рентгенівського випромінювання.

Залежно від часу перебування персоналу в приміщенні, згідно [20], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц. Напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [21], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На даному робочому місці у фінансовому відділі розміщені найбезпечніші монітори, в яких створені додаткові металеві внутрішні контури, що замкнуті на вбудовані захисні екрани

Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація господарсько-побутова [22] .

4.4 Організація робочого місця

При організації робочого місця користувача ЕОМ необхідно забезпечити відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам [83], характеру і особливостям трудової діяльності. Правильна поза і положення рук є досить важливим для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виникнення синдрому постійних навантажень. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнутий під кутом не більше 20 град., нахил голови - 15 - 20 град. щодо вертикальної площини [26]. Робоче місце, що вивчається, не може займати площу менш 6 м2, а об'їм - менш 26 м3 [26]. Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер:

Розміри приміщення: площа: S = 10 Ч 5 = 50 м2.

В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: Sнеобх. = 6 Ч 8 = 48 м2. Отже, приміщення у відділі банку відповідає вимогам [67].

Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам [83], а також характеру і особливостям трудової діяльності. Для виключення порушень в опорно-руховому апараті і виключення виникнення синдрому постійних навантажень, правильна поза і положення рук є досить важливим. Тому, вибрана оптимальна робоча поза: стопи ніг - на підлозі, стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини; зап'ястки - є зігнутий під кутом не більше 20 град., нахил голови - 15 - 20 град. щодо вертикальної площини При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла рівна 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

- відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60 0 [67].

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силового електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220В, частота - 50 Гц, режим нейтрали живлячої мережі - трифазна чотирьох провідна мережа з заземленою нейтраллю. Клас приміщення по ступеню небезпеки поразки електричним струмом відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою [86]. Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ [29].

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухопожежонебезпеки - В [70], вогнестійкість, що вимагається, будівлі - II [24]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44 [69].

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких запобіжників в устаткуванні;

- блискавко захист будівлі.

Для даного класу пожежонебезпеки зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавко захисту [92].

З можливих елементів системи пожежного захисту, обов'язковими є первинні засоби пожежегасіння [24].В приміщенні розташовані вогнегасники ВВК - 8.

Таблиця 4.5 - Перелік первинних засобів пожежегасіння в приміщенні

Площа приміщення, м2	Первинні засоби пожежегасіння (тип, назва)	Кількість одиниць	Вогнегасний ефект
36	ВВК - 8	4	Втрата теплоти та зниження теплового ефекту реакції, припинення доступу кисню до палаючих елементів.

4.7 Охорона навколишнього середовища

Зростання витрат на охорону природи за останні роки пов'язано з різким збільшенням кількості не нормованих викидів в атмосферу і водне середовище. При цьому завдається відчутного збитку не тільки природі, але і народному господарству, а також здоров'ю і самопочуттю людини. Цей збиток виявляється одночасно в декількох аспектах: моральному, естетичному, престижному, натуральному, соціальному, економічному, правовому.

В моральному плані він перш за все відчувається в погіршенні настрою, як втрата вільного часу, призначеного для іншого використовування, негативних емоцій з приводу хвороби рідних і близьких.

В естетичному аспекті збиток відчувається у вигляді втрати важливих якостей природного середовища: красивих пейзажів і гармоній ландшафту, пам'ятників історії і т.п.

В престижному аспекті збиток виявляється в негативному відношенні людини до забрудненого району мешкання і місцю відпочинку.

Вказані три види збитку важко піддаються виразу в грошовій формі, але відносно легко їх можна визначити непрямим шляхом.

В натуральній формі збиток виражається в зниженні врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби і птаха, зменшенні терміну служби основних фондів, збільшенні числа захворювань людини, тобто всі результати як наслідки забруднень можуть бути представлені в натуральних показниках: кілограмах, метрах, годинах, умовних одиницях, що мають вартісний вираз. Соціальний збиток виявляється в підвищеній захворюваності, скороченні тривалості життя і збільшенні витрат населення на боротьбу із забрудненням в домашньому господарстві, зростанні вартості очищення води і т.п.

Економічний збиток (спричинення шкоди) - це фактичні або можливі втрати, негативні зміни природи і живих істот, які виникають від будь яких дій, настання подій і їх комбінацій, що виражаються у вартісній формі.

Правовий аспект збитку виявляється у вигляді грошових штрафів або санкцій і в цьому відношенні він є як би еквівалентом іншої шкоди.

ЕОМ складається з безлічі компонентів, які складають істотні труднощі при їх утилізації. Переробка таких матеріалів після експлуатації устаткування є однією з головних екологічних проблем нашого часу[52].

Висновки

Фінансовий стан підприємств характеризує стан і використання їхніх засобів, що відбивається у фінансовій звітності.

Роль фінансової звітності полягає в тім, що вона служить основною інформаційною базою фінансового аналізу. У складі фінансової звітності бухгалтерський баланс є найбільше інформативною формою для аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. Значення бухгалтерського балансу так велико, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу.

Облікова інформація відображає фактичний стан бюджетної установи. Повнота, вірогідність і своєчасність облікової інформації визначають дієвість керування установою, сприяють запобіганню прийняття невиправданих рішень. Це вимагає постійного удосконалювання методології бухгалтерського обліку як основного постачальника інформації.

Донедавна бухгалтерський облік в основному використовувався як інструмент зовнішнього адміністративного контролю за державними організаціями. Все чіткіше виявлялася зростаюча розбіжність між вітчизняною системою бухгалтерського обліку і Західної Європи.

За останні роки покращилася методика і техніка складання звітності бюджетних організацій. Видано нові нормативні документи, що регламентують побудову звітності. Основні напрямки удосконалювання організації бухгалтерського обліку визначені з урахуванням переходу до ринкової економіки.

Для полегшення процесу складання звітності треба упорядкувати, уніфікувати і стандартизувати процес документування з урахуванням вимог автоматизованої обробки на ЕОМ. Необхідно ліквідувати невідповідність системи документації засобам автоматизації обліку, максимально спростити первинні документи, сполучити з машинними носіями, вибрати оптимальну періодичність їхнього складання. Скорочення витрат часу і праці на збір, реєстрацію, нагромадження, збереження, обробку і передачу інформації в умовах автоматизації досягається завдяки широкому застосуванню новітніх технічних засобів безпосередньо в процесі удосконалювання господарських операцій. Створені засоби обчислювальної техніки і розроблені спеціальні методики реєстрації первинної інформації дозволяють здійснювати збір вихідних даних, минаючи стадію виписки паперового документа.

Використання для автоматизації облікових робіт ЕОМ обумовило необхідність впровадження автоматизованої форми обліку, що відповідає експлуатаційним можливостям сучасної обчислювальної техніки і враховує нову технологію.

Автоматизація обліку вимагає подальшого розвитку його методології, застосування більш удосконалених форм бухгалтерських регістрів, розробки технологічного процесу введення й обробки економічних даних, скорочення документообігу, створення масивів постійної інформації.

Раніше бюджетні установи, які фінансуються з державного чи місцевого бюджетів, розподіляли усі витрати між бюджетною і підприємницькою діяльністю розрахунковим методом пропорційно питомій вазі засобів від підприємницької діяльності в загальній сумі засобів. Формуючи облікову політику, бюджетна установа має право розробити власні методи ведення роздільного обліку, включаючи методи розподілу необхідних статей загальногосподарських витрат на бюджетну і підприємницьку діяльність, чи методи розподілу усіх витрат як прямі. Радикальної перебудови вимагає стандартизована система звітності. Бажано скоординувати звітність таким чином, щоб однаковість бухгалтерських звітів ззовні сполучалася з їхньою гнучкістю в рамках організацій, застосуванням більш точних показників, диференційованих з урахуванням специфіки галузі, виключенням з відповідних форм показників, що не потребуються для управління, використанням засобів механізації і т.д.

Список джерел інформації

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України” від 16.07.1999 № 996 - ХІV.

2. Закон України “Про цінні папери та фондову біржу” від 18.07.1991 №1201.

3. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 № 1576- ХІІ.

4. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 1 «Общие требования к финансовой отчетности». Утверждено Министерством финансов Украины от 31 марта 1999г. №87 // Все о бухгалтерском учете. - 2002.-№84.

5. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 2 «Баланс». Утверждено Министерством финансов Украины от 31 марта 1999г. №87 // Все о бухгалтерском учете - 2002г.-№84.

6. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 3 “Отчет о финансовых результатах” от 31 марта 1999г. № 87 // Все о бухгалтерском учете - 2002г.-№84.

7. Анализ финансовой отчетности / под.ред. О.В.Ефимова и М.В.Мельника. - М.: Омега - Л, 2004г.

8.Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1999г.

9. Баканов М.И. Экономический анализ. - М.: Финансы и статистика, 2002г.

10. Балабанов Г.Т. Финансовый анализ и планирование хозяйствующего субьекта. - М.: 2001г.

11. Бандурка О.М., Король М.Я.,Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства. - К.: Либидь, 1998р.

12. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: 2000р.

13. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. - К.: АДЕФ - Украина, 1996г.

14. Бондоренко Н.Д. Бухгалтерская и налоговая отчетность. - Донецк.: Сталкер, 1999г.

15. Брігхем Є.Г. Основи фінансового менеджементу. - К.: Молодь, 1997р.

16. Бреславцева Н.А. Балансоведение. - М.: ПРИОР, 2001.

17. Бутинец Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Ж.: ПП “Рута”, 2003р.

18. Бухгалтерський облік та фінансова звітність / за ред. С.Ф.Голова, - Дніпропетровськ. ТОВ “Баланс - клуб”, 2004р.

19. Бухгалтерская финансовая отчетность / под ред. В.Д. Новодворского, - М.: ИНФРА - М, 2003г.

20. Бухгалтерский учет в Украине: Теория и практика / под ред. А.Н. Коваленко. - Днепропетровск: “Баланс-клуб”, 2003г.

21. Горицкая Н.Г. Новая финансовая отчетность. - К.: Техника, 1999г.

22. Грачев А.В. Анализ финансово - экономической деятельности предприятия. - М.: 2001г.

23. Гридчина М.В. Как управлять финансами предприятия. - К.: Знание, 1995г.

24. Давидов Г.М. Аудит. - К.: Знання, 2004

25. Добровський В.М. Звітність підприємства. - К.: КНЕУ, 2001р.

26. Иваниенко В.В. Финансовий анализ. - Х.: ИНЖЕК, 2003г.

27. Ивахненко В.В. Финансовый анализ. - Х.: ХГЭУ, 2001г.

28. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. - К.: МАУП, 2001г.

29. Кавторева Я. Бухгалтерский учет: нормативная база. - Х.: Фактор, 2003г.

30. Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1996г.

31. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: Знання, 2002г.

32. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. - К.: ЦУЛ, 2003г.

33. Малишкин А.И. Финансовая отчетность предриятия: Международные и национальные стандарты. - Сумы. Университетская книга, 2001г.

34. Николаев И.Р. Проблема реальности баланса. - Л.: Экономическое образование, 1926г.

35. Новодворский В.Д. Балансовое обобщение как метод бухгалтерского учета.// Бухгалтерский учет.1995г., №3.

36. Пилипенко А.А. Організація обліку і контролю. - Х.: ХДЄУ, 2002р.

37.Ришар Ж. Бухгалтерский учет: теория и практика. - М.: Финансы и статистика, 2000г.

38. Рудановский А.П. Теория учета. Дебит и кредит как метод учета баланса. - 2-е изд. - М.: Макиз, 1925г.

39. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельностипредприятия: 5-е изд. - Минск: ООО “Новое знание”, 2001г.

40. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет от истоков до наших дней. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996г.

41. Сопко В.В. Методика анализа баланса предприятия. - К.: МП”Лоран”, 1994г.

42. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. - К.: КНЄУ, 2000г.

43. Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерской звітності за вимогами національних стандартів України. - К.: Кондар, 2003р.

44. Ткач В.И. Международная система учета и отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1992г.

45. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины. - 7-е изд. - К.: А.С.К., 2002г.

46. Тютюнник П.С. Финансовая отчетность. - Х.: ИНЖЭК, 2003г.

47. Финансовая отчетность / под ред. В.А.Шеломко. - Х.: Консульт, 2001г.

48. Чижевська Л.В. Бухгалтерський баланс: порблеми теорії і практики. - Житомир: ЖІТІ, 1998р.

49.Цал - Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз. - К.: ЦУЛ, 2002р.

50. Шеремет А.Д. Методика финансового анализа предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1992.

51. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: ИНФРА, 2000г.

52. Юровский Борис. Финансовый результат работы предприятия. - Х.: Консульт, 2002г.

53. ДСТУ 2293-00. ССБТ. Терміни та визначення. - діє з 01.07.00.

54. Закон України “Про охорону праці” Законодавство України про охорону праці, т.1. - К. - 1995.-558 с.

55. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” - К.: Україна. - 1991.- 59с.

56. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76.

57. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введен 01.07.91.

58. ДНАОП 0.00-1.31-99Правила охраны труда пользователей ЭВМ.

59. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

60. СН и П 2.04.05-91. Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование. - М.: Стройиздат. - 1988. - 64с.

61. СН и П 11-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат. - 1980.-110с.

62. ГОСТ 12.1.029-80. Средства и методы защиты от шума.

63. ГОСТ 12.1.003-83*.ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.89

64. ГОСТ 12.1.030-81. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введен 01.01.82.

65. ОНТП 24-86. Общесоюзные нормы технологического пректирования. Определение категорий зданий и сооружений по взрывопожарной и пожарной опасности. - М.: Стройиздат,1987.

66. СН и П 2. 01.02.-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат. - 1985.-16с.

67. ГОСТ 12.1.003-89. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.89.

68. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цівільна оборона / за ред. В.С. Франчука, Львів: Афіша, 2000р.

69. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

70. ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введ. 01.01.76.

71. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

72. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

73. ДБН В.2.5-28-2006 Природне і штучне освітлення. К.: Мінбуд. Укр., 2006. - 74с.

74. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

75. ГОСТ 12.1.002-84 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряжённости на рабочих местах.

76. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.

77. ГОСТ 17.1.3.03-77*. Правила выбора и оценка качества источников централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. - Введ. 01.07.78.

78. НПАОП 0.00 - 1.31 - 99 Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ.

79. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007, Київ 1998.

80. Методические указания к созданию благоприятных условий труда пользователей ПЭВМ, работающих с дисплеями на ИВЦ -Харьков: Минздрав УССР, 1986.

81. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат, 1987.

82. НПАОП 40.1 - 1.32 - 01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.

83. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Київ -2007.

84. ДБН В.1.1 - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів.

85. Дуганов Г.В. и др. Охрана окружающей природной среды.- К.:Выща шк. 1988.- 304 с.

Размещено на Allbest.ru