Бухгалтерський облік в страхових компаніях

Метою складання фінансової звітності страховика є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан страховика, результати його діяльності і рух його коштів.

Користувачами звітності страховика, згідно з чинним законодавством, є фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про його діяльність для прийняття рішень. Користувачів звітності можна розподілити на дві великі групи: користувачі першого порядку і користувачі другого порядку. Користувачі першого порядку мають безпосередній інтерес щодо фінансових результатів та фінансового стану страховика, оскільки від нього залежить їхнє власне фінансове становище і доходи. До складу користувачів першого порядку належать: власники страхової компанії (засновники і акціонери), адміністрація страхової компанії, персонал страхової компанії, страхувальники, страхові посередники, перестраховики, цеденти, банки, постачальники, інвестори, кредитори, державні органи (державні наглядові органи у сфері страхування, державна податкова адміністрація, органи державної статистики тощо).

Фінансова звітність має забезпечувати користувачів першого порядку необхідною інформацією, яка б допомагала їм приймати рішення стосовно:

· придбання, продажу та володіння цінними паперами страховика (засновники, акціонери, інвестори, держава тощо);

· участі в капіталі страхової компанії (засновники, акціонери, інвестори, держава тощо);

· оцінки якості управління страховою компанією (засновники, акціонери, інвестори, адміністрація, персонал, наглядові органи у сфері страхування, перестраховики, цеденти);

· оцінки здатності страховика своєчасно виконувати свої зобов'язання (страхувальники, страхові посередники, перестраховики, цеденти, державні наглядові органи у сфері страхування, постачальники, адміністрація, персонал, податкові органи);

· забезпеченості зобов'язань страховика (страхувальники, страхові брокери, цеденти, перестраховики, банки, кредитори, державні наглядові органи у сфері страхування);

· визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу (засновники, акціонери, адміністрація, персонал, державні наглядові органи, страхувальники за договорами страхування життя);

· регулювання діяльності підприємства (адміністрація, засновники, акціонери, державні наглядові органи тощо);

· укладення договорів страхування (страхувальники, страхові посередники);

· укладення договорів перестрахування (перестраховики, цеденти).

Крім користувачів першого порядку, матеріали фінансової звітності страховиків цікавлять користувачів другого порядку, до яких належать: громадські об'єднання страховиків (наприклад Ліга страхових організацій України), консультативні та рейтингові агенції, науковці, юристи, мас-медіа, широка громадськість. Користувачі другого порядку не є безпосередньо зацікавленими в діяльності страховика, але вони можуть представляти та захищати інтереси користувачів першого порядку.

Задовольнити інтереси зазначених груп користувачів інформації стосовно діяльності страховика здатна лише продумана і вичерпна фінансова звітність. При цьому зрозуміло, що така звітність має бути досить різноплановою і якомога докладнішою.

Склад фінансової звітності страхової компанії регулюється відповідними щорічними наказами наглядового органу «Про звітні дані страховиків». Фінансова звітність страховиків складається з двох груп звітів. Перша група -- це звіти, які встановлені для всіх суб'єктів господарювання і є однаковими та загальними. Ця звітність включає:

· Баланс. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 2 (далі -- ПБО 2), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87.

· Звіт про фінансові результати. Зміст і форма звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 (далі -- ПБО 3), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87.

· Звіт про рух грошових коштів. Зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 (далі -- П(С)БО 4), яке затверджене наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87.

· Звіт про власний капітал. Зміст і форма звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 5 (далі -- ПБО 5), затвердженому наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 за № 87 (зі змінами та доповненнями).

· Примітки до цих звітів.

Друга група -- це звіти, які є спеціалізованими і які відображають специфіку страхової діяльності. До складу таких звітів належать: 1). Звіт про доходи і витрати страховика. Зміст та форма цієї звітності щорічно встановлюється відповідним наказом наглядового органу. 2). Пояснювальна записка до звітних даних страховика за затвердженими наказом наглядового органу такими звітними формами:

· показники страхової діяльності зі страхування життя;

· показники страхової діяльності з видів страхування інших, ніж страхування життя (у т. ч. з особистого страхування, майнового страхування, страхування відповідальності);

· показники страхової діяльності з обов'язкового страхування;

· пояснення щодо операцій перестрахування;

· умови забезпечення платоспроможності страховика (у т.ч. дані щодо статутного та гарантійного фондів; створення та розміщення страхових резервів; фактичного та розрахункового запасу платоспроможності);

· розшифровка окремих статей балансу (у т. ч. незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові та поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; частки перестраховиків у страхових резервах; інші поточні зобов'язання);

· баланс страховика для публікації.

3). Декларація з податку на доходи (прибуток)страховика, яка складається відповідно до Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2007 р. № 146 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2007 р. за № 280/7601.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Будь-яка стаття може наводитися у фінансовій звітності лише за умови, що вона відповідає таким критеріям:

· існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею;

· оцінка статті може бути достовірно визначена.

До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів страховика. Звітним періодом для складання звітності є календарний рік. Баланс складається на кінець останнього звітного періоду. Проміжна (квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Щоквартально до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, і щорічно в термін до 20 лютого наступного за звітним кварталом року страховики подають до Уповноваженого (наглядового) органу у сфері страхування один примірник зазначених звітів (крім Балансу страховика для публікації) на паперових носіях і один -- на магнітних.

Один примірник на паперових носіях подається також до територіальних відділів нагляду Уповноваженого органу.

Щорічно в термін до 1 червня наступного за звітним року страховики України повинні оприлюднити в друкованих засобах інформації свій річний Баланс страховика для публікації. До 1 липня копія опублікованого балансу та підтвердження аудитора (аудиторської фірми) про достовірність і повноту річного балансу та іншої фінансової звітності подається до Уповноваженого органу.

Підготовка фінансової звітності ґрунтується на законодавчо визначених принципах. Принцип (від лат. principium -- начало, основа) -- це фундаментальне положення, правило, яке є основою для розробки інших правил та положень.

Принцип бухгалтерського обліку -- правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Фінансова звітність страховиків, як і інших суб'єктів господарювання, згідно з ПБО 1, формується з дотриманням таких принципів.

Автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно та зобов'язання власників (засновників, акціонерів) не повинні відображатись у фінансовій звітності страховика. У системі бухгалтерського обліку кожна організація розглядається як відокремлений економічний об'єкт.

Безперервності діяльності, який передбачає оцінку активів та зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі. Цей принцип ще іноді називають принципом «наявності постійного інтересу», маючи на увазі, що бізнес страховика буде тривати в передбачуваному майбутньому, і у власників немає намірів ліквідувати страхову компанію або різко скоротити обсяги її операцій. Врахування цього принципу є особливо важливим стосовно оцінки активів господарюючого суб'єкта. Оскільки активи використовуватимуться протягом тривалого часу і продаватися не будуть, їх не слід оцінювати за ціною розпродажу, тобто за ціною, за якою вони «пішли б з молотка» з наступною ліквідацією діяльності.

Періодичності, що означає розподіл терміну діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. Тобто йдеться про те, що у фінансовій звітності активи підприємства відображаються за їхньою фактичною (історичною) ціною. Це сприяє дотриманню максимальної об'єктивності фінансових звітів, адже завжди можна знайти документальні докази історичної вартості тих чи інших активів.

Нарахування і відповідності доходів та витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівнювати доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей.

Повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, яка може вплинути на рішення, що прийматися на її основі.

Послідовності, що передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.

Обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати зниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства. Для страхової компанії цей принцип є особливо актуальним, оскільки найважливішим завданням страховика є забезпечення фінансової стійкості. Законодавчо встановлений показник фінансової стійкості -- так званий запас платоспроможності страховика -- являє собою зіставлення чистих активів страховика з обсягами залучуваних страхових премій або сплачуваних страхових виплат.

Превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їхньої сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій страхової компанії у її фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці. При цьому дуже важливо наголосити, що у фінансовій звітності мають відображатися лише ті статті, які можна виразити в грошовому вимірі. Страхова компанія може володіти таким «невідчутним активом» (inangible assets), як репутація, престиж, лояльність персоналу, високоякісний менеджмент, ділові зв'язки, ліцензії. Все це може давати значну перевагу в порівнянні з аналогічними компаніями у відповідній сфері діяльності. Але, оскільки перелічені якості неможливо подати у грошовій формі, у фінансову звітність ці активи включатися не можуть. Оцінка ринкової вартості подібних активів («гудвіл») відбувається, здебільшого, у разі придбання або поглинання даної компанії іншими компаніями.

Зміст та порядок складання бухгалтерського балансу

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей балансу визначені стандартом бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Згортання статей активів та зобов'язань є недопустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Основними етапами підготовчих робіт, необхідних для складання балансу є такі:

- складання оборотних відомостей аналітичного обліку до відповідних рахунків синтетичного обліку

- складання журналів-ордерів 1, 2, 3, 4, 5 , 6, 7 та відомостей до них;

- взаємоперевірка записів кореспондуючих рахунків у відомостях та журналах;

- перенесення записів з журналів у Головну книгу;

- складання оборотної відомості за синтетичними рахунками;

- заповнення балансу на основі даних Головної книги, журналів-ордерів та відомостей аналітичного обліку.

Найбільш складними з цих етапів є заповнення журналів-ордерів та Головної книги.

Журнали-ордери заповнюються на основі нагромаджувальних та групувальних відомостей, які узагальнюють інформацію за кредитовим принципом. Усі журнали відображають кредитові обороти в кореспонденції з дебетом рахунків.

У Головній книзі відкривається лише одна сторінка на кожний синтетичний рахунок, де відображаються записи за місяць у відповідному рядку, а також відображається кредитовий оборот на основі відповідного журналу-ордеру, а в дебет записуються дані з інших журналів.

На основі Головної книги складається оборотна відомість за синтетичними рахунками. Така відомість складається щомісячно з метою виявлення помилок, допущених при заповненні журналів-ордерів. Суми дебетових та кредитових сальдо, а також оборотів за місяць повинні бути однаковими. Це свідчить про відсутність помилок у журналах-ордерах і можливість складання балансу.

Бухгалтерський баланс можна заповнювати тільки після складання оборотних відомостей шляхом переносу залишків за синтетичними рахунками на відповідні статті балансу, а також за даними аналітичних рахунків.

Складання звіту про фінансові результати

Зміст і форма звіту про фінансові результати , а також загальні вимоги щодо розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”.

Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

У стандарті бухгалтерського обліку 3 розкривається зміст статей звіту про фінансові результати в розрізі таких видів діяльності, як: операційної, фінансової та інвестиційної.

Доходи і витрати, які відповідають критеріям, викладеним у стандарті 3, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

У статті “Доход” (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та податків з продажу (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо).

У статті “Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг”) показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції.

У статті “Інші операційні доходи” відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг): доход від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

У статті “Адміністративні витрати” відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

У статті “Інші операційні витрати” відображаються собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінених запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають в процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції, товарів, робіт, послуг).

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

У статті “Доход від участі в капіталі” відображається доход, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

У статті “Інші фінансові доходи” показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

У статті “Інші витрати” відображаються собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

У статті “Податки на прибуток” показується сума податків на прибуток від звичайної діяльності, визначена згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 “Податок на прибуток”.

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

У розділі ІІ Звіту про фінансові результати відображаються відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), які здійснює підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ ІІІ Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, а також товариства, які перебувають в процесі випуску таких акцій.

У статті “Середньорічна кількість простих акцій” наводиться середньорічна кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного періоду.

У статті “Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію” наводиться показник, який розраховується шляхом ділення суми чистого прибутку або збитку, який належить власникам простих акцій, на середньорічну кількість простих акцій.

У статті “Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію” відображається показник, який розраховується діленням скоригованої суми чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, на скориговану середньорічну кількість простих акцій.

Розрахунок середньорічної кількості акцій, чистого прибутку, який належить власникам простих акцій, та їх коригування здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 24 “Прибуток на акцію”.

У статті “Дивіденди на одну просту акцію” відображається показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди

Складання звіту про рух грошових коштів

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів” визначається зміст і форма звіту про Рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про Рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості,

пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

- наведені в негрошових статтях;

- наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

У статті “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування” відображається прибуток або збиток від звичайної діяльності до оподаткування за звітний період, наведений у звіті про фінансові результати.

У статті “Амортизація необоротних активів” відображаються амортизаційні відрахування з матеріальних і нематеріальних необоротних активів, нараховані потягом звітного періоду.

У статті “Збільшення (зменшення) забезпечень” відображається зміна (у графі “Надходження” - збільшення, у графі “Видаток” - зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

У статті “Збиток (прибуток) від неопераційної діяльності” у графі “Надходження” відображається збиток, у графі “Видаток” - прибуток від володіння (дивіденди, відсотки тощо) та реалізації фінансових інвестицій, а також від продажу основних засобів, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, інші прибутки і збитки від інвестиційної та фінансової діяльності.

У статті “Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах” відображається різниця між сумами грошових надходжень та сумами грошових видатків, відображених відповідно до п. 13-18 цього Положення (стандарту).

У статті “Зменшення (збільшення) оборотних активів” у графі “Надходження» відображається зменшення, у графі “Видаток” - збільшення статей оборотних активів (крім статей “Грошові кошти та їх еквіваленти”, “Поточні фінансові інвестиції” та інших статей не операційних оборотних активів), що відбулись протягом звітного періоду.

У статті “Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів” у графі “Надходження” відображається зменшення, у графі “Видаток” - збільшення у складі витрат майбутніх періодів, що відбулись протягом звітного періоду.

У статті “Збільшення (зменшення) поточних зобов'язань” у графі “Надходження” відображається зменшення, у графі “Видаток” - збільшення у статтях розділу балансу “Поточні зобов'язання” (крім статей “Короткострокові кредити банків”, “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями”, “Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками”, сум зобов'язань за відсотками та інших зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

У статті “Грошові кошти від операційної діяльності” відображається різниця між сумами надходжень та видатків, відображених відповідно до п. 19-23 цього Положення (стандарту).

У статті “Сплачені податки на прибуток” показується використання грошових коштів для сплати податків на прибуток за умови, що вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною діяльністю.

У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується надходження або видаток коштів, відображених у статті “Грошові кошти від операційної діяльності”, з урахуванням видатку коштів, відображених відповідно до п. 25-26 цього Положення (стандарту).

У статті “Чистий рух коштів від операційної діяльності” відображається результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи”та статті “Поточні фінансові інвестиції”.

У статті “Реалізація фінансових інвестицій” відображають суми грошових надходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств (інші, ніж надходження за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

У статті “Отримані дивіденди” відображаються суми грошових надходжень у вигляді дивідендів як результат придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (крім виплат за такими інструментами, які визнаються еквівалентами грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

У статті “Придбання фінансових інвестицій” відображаються виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток від участі у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими , що утримуються для дилерських або торговельних цілей).

У статті “Придбання необоротних активів” показуються виплати грошових коштів для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій).

У статті “Інші платежі” показуються аванси (крім пов'язаних з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових коштів за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами тощо (за виключенням випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підприємства або виплати класифікуються як фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується різниця між сумами грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до п.п. 31- 40 цього Положення (стандарту).

У статті “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів в результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом “Власний капітал” та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов'язання” і “Поточні зобов'язання” (“Короткострокові кредити банків” і “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями”, “Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками” тощо).

У статті “Надходження власного капіталу” відображаються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що призводять до збільшення власного капіталу.

У статті “Отримані позики” відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позик, векселів, облігацій, а також інших видів короткострокових і довгострокових зобов'язань, не пов'язаних з операційною діяльністю).

У статті “Погашення позик” відображаються виплати грошових коштів для погашення отриманих позик.

У статті “Сплачені дивіденди” показуються суми дивідендів, сплачені грошовими коштами.

У статті “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених відповідно до п.п. 45-50 цього Положення (стандарту).

У статті “Чистий рух коштів від фінансової діяльності” відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

У статті “Чистий рух коштів за звітний період” показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях “Чистий рух грошових коштів від операційної діяльності”, “Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності” та “Чистий Рух коштів від фінансової діяльності”.

У статті “Залишок коштів на початок року” показується залишок грошових коштів на початок року, наведений у балансі.

У статті “Залишок коштів на кінець року” наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях “Залишок коштів на початок року”, “Чистий рух коштів за звітний період” та “Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів”. Розрахований таким чином показник повинен дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

Складання звіту про власний капітал

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал” визначає зміст і форму звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У статтях звіту “Залишок на початок року” та “Залишок на кінець року” показують суми власного капіталу, наведені в балансі підприємства, відповідно, на початок і кінець звітного періоду.

У статті “Скоригований залишок” показується залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статті “Чистий прибуток (збиток) за звітний період” показується сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статтях розділу “Розподіл прибутку” наводяться дані, які відображають розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу тощо.

У статтях розділу “Внески учасників” наводяться дані про збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства.

У статтях розділу “Вилучення капіталу” наводяться дані про зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин.

У статтях розділу “Інші зміни в капіталі” наводяться дані про всі інші зміни у власному капіталі підприємства, що не були включені до вищезазначених статей, зокрема, списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни.

У статті “Разом змін у капіталі” наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року та всіх змін протягом звітного року внаслідок переоцінки активів, використання чистого прибутку, вилучення капіталу та інших змін.

Форми спеціалізованої звітності страховика

До складу форм спеціалізованої звітності страховика відносяться такі:

- звіт про доходи та витрати страховика;

- пояснювальна записка до звітних даних страховика.

І. Звіт про доходи та витрати страховика складається на підставі даних бухгалтерського обліку. Дані, наведені у цьому звіті, підтверджуються підписами керівника страхової компанії та головного бухгалтера, які засвідчуються печаткою. У розділі 1 звіту відображаються показники звітного періоду, що забезпечують визначення доходу від реалізації послуг з видів страхування, інших, ніж страхування життя. Зокрема, наводиться інформація про:

- обсяг страхових платежів, який визначається як різниця між сумою надходжень страхових платежів та сумою часток страхових платежів, що повертаються страхувальникам (перестрахувальникам) у разі дострокового припинення дії договорів страхування (перестрахування);

- обсяг часток страхових платежів, належних перестраховикам, що визначається як різниця між сумою часток страхових платежів, які сплачуються перестраховикам, та сумою часток страхових платежів, що повертаються перестраховиками у разі дострокового припинення дії договорів перестрахування;

- обсяг часток страхових платежів, належних перестраховикам-нерезидентам, що визначається як різниця між сумою часток страхових платежів, які сплачуються перестраховикам-нерезидентам, та сумою часток страхових платежів, що повертаються страховиками-нерезидентами у разі дострокового

припинення дії договорів перестрахування;

- обсяг резервів незароблених премій та залишків страхових платежів (невикористана на страхові виплати та страхові відшкодування частина страхових платежів) з обов'язкового страхування на початок звітного періоду;

- обсяг резервів незароблених премій та залишків страхових платежів з обов'язкового страхування на кінець звітного періоду;

- обсяг частки перестраховиків у резервах незароблених премій на початок звітного періоду;

- обсяг частки перестраховиків у резервах незароблених премій на кінець звітного періоду;

дохід від реалізації послуг з видів страхування, інших, ніж страхування життя (зароблені страхові платежі), величина якого визначається як різниця між сумою величин страхових платежів, резервів незароблених премій і залишків страхових платежів з обов'язкового страхування на початок звітного періоду, частки перестраховиків у резервах незароблених премій на кінець звітного періоду та сумою величин часток страхових платежів з обов'язкового страхування на кінець звітного періоду, частки перестраховиків у резервах незароблених премій на початок звітного періоду

У розділі ІІ звіту відображаються показники звітного періоду, що забезпечують визначення доходу від реалізації послуг із страхування життя. Зокрема, наводиться інформація про:

- обсяг надходжень страхових платежів;

- обсяг часток страхових платежів, що сплачуються перестраховикам;

- дохід від реалізації послуг із страхування життя, величина якого визначається як різниця між величиною надходжень страхових платежів та величиною часток страхових платежів, що сплачуються перестраховикам.

У розділі ІІІ відображаються показники звітного періоду щодо доходу від надання послуг для інших страховиків та інших послуг (виконання робіт). Зокрема тут наводиться інформація про:

- загальну величину доходу від надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод;

- обсяг агентських винагород за надані послуги для страховиків, які здійснюють страхування життя;

- загальну величину доходу від надання послуг (виконання робіт), що безпосередньо пов'язані із видами діяльності, визначеними статтею 2 Закону України “Про страхування”.

У розділі ІY відображаються показники звітного періоду щодо інших операційних доходів та інших доходів. Зокрема, наводиться інформація про:

- загальний обсяг сум, що повертаються із технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій;

- загальний обсяг сум, що повертаються із резервів із страхування життя;

- загальний обсяг часток страхових виплат і відшкодувань, що отримуються від перестраховиків;

- загальний обсяг часток викупних сум, що отримуються від перестраховиків;

- загальний обсяг сум, що повертаються із централізованих страхових резервних фондів;

- загальний обсяг комісійних винагород за перестрахування;

- обсяг інших операційних доходів (крім фінансових доходів, у тому числі доходів від участі в капіталі), які не набули відображення у попередній інформації;

- загальний обсяг фінансових доходів;

- обсяг доходів від участі в капіталі;

- обсяг інших доходів, які не набули відображення у попередній інформації.

У розділі У відображаються показники звітного періоду щодо страхових виплат і страхових відшкодувань та викупних сум.

Зокрема наводиться інформація про:

- загальний обсяг страхових виплат і страхових відшкодувань (з урахуванням сум страхових виплат з обов'язкового страхування);

- обсяг страхових виплат та страхових відшкодувань, що здійснюються за договорами страхування (перестрахування), термін дії яких на дату прийняття рішення про здійснення страхової виплати закінчився;

- загальний обсяг виплат викупних сум.

У розділі УІ відображаються показники звітного періоду щодо операційних витрат та інших витрат. Зокрема наводиться інформація про:

- загальний обсяг відрахувань у технічні резерви, інші, ніж резерви незароблених премій;

- загальний обсяг відрахувань у резерви із страхування життя;

- загальний обсяг відрахувань у централізовані страхові резервні фонди;

- загальний обсяг витрат, пов'язаних з укладанням та пролонгацією договорів страхування (аквізиційні витрати);

- загальний обсяг витрат на виплату агентських винагород;

- загальний обсяг витрат, пов'язаних з укладанням та пролонгацією договорів перестрахування;

- загальний обсяг витрат, пов'язаних з регулюванням страхових випадків (ліквідаційні витрати), що сталися як у звітному, так і в попередніх звітних періодах;

- обсяг витрат на оплату послуг аварійних комісарів;

- обсяг витрат на оплату послуг установ асістансу;

- загальний обсяг інших витрат, що належать до виробничої собівартості реалізованих послуг;

- загальний обсяг фінансових витрат.

У розділі УІІ відображаються показники звітного періоду щодо фінансових результатів звичайної діяльності та надзвичайних подій до оподаткування. Зокрема, наводиться інформація про результат:

- основної діяльності;

- фінансової діяльності;

- участі в капіталі;

- іншої звичайної діяльності;

- надзвичайних подій.

У розділі УІІІ відображаються показники звітного періоду щодо податків на прибуток від звичайної діяльності та на прибуток від надзвичайних подій. Зокрема, наводиться інформація про:

- загальний обсяг податку на прибуток від звичайної діяльності;

- обсяг податку на валові доходи від діяльності з видів страхування, інших, ніж страхування життя;

- обсяг податку на валові доходи від діяльності із страхування життя;

- загальний обсяг податку на прибуток від надзвичайних подій.

У розділі ІХ відображається відповідний показник чистого прибутку або збитку за звітний період.

ІІ. Пояснювальна записка до звітних даних страховика є обов'язковим документом, який відповідно до статті 34 Закону України “Про страхування” подається страховиками до Уповноваженого органу у справах нагляду за страховою діяльністю разом із фінансовою звітністю та іншими формами звітних даних.

Пояснювальна записка до звітних даних страховика складається із 6 розділів:

- Розділ І “Коротка характеристика страховика та його діяльності;

- Розділ ІІ “Показники діяльності із страхування життя”;

- Розділ ІІІ “Показники діяльності з видів страхування, інших, ніж страхування життя”;

- Розділ ІУ “Показники діяльності з видів обов'язкового страхування”;

- Розділ У “Пояснення щодо операцій перестрахування”;

- Розділ УІ “Умови забезпечення платоспроможності страховика”.

Відповідні показники “Пояснювальної записки до звітних даних страховика” наводяться наростаючим підсумком з початку календарного року і підтверджуються підписами керівника страхової компанії та головного бухгалтера, які засвідчуються печаткою.

Для покращення обліку бланків суворої звітності пропонуємо удосконалити звітність відділів страхування ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» щодо реалізації полісів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У пропонованому звіті зазначається кількість реалізованих полісів з даного виду страхування, кількість зіпсованих полісів, кількість втрачених полісів за місяць, кількість полісів, дія яких достроково припинена. За цими показниками варто зазначити і суми страхових платежів та суми повернутих страхових премій. При оформленні договорів страхування з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спеціалісти використовують звичайні тарифи, пільгові, платежі зі знижками в 5%, 10%, 15%. Для детального аналізу роботи відділу з даного виду страхування пропонуємо давати дані щодо кількості полісів і сум нарахованих платежів, враховуючи застосування звичайних і підвищених лімітів страхових сум. Запропонована форма звіту додається.

Таблиця 1.3

ЗВІТ №
про реалізацію полісів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
грудень 2009
№ з/п	Показник	Всього	в т.ч. із застосуванням підвищених лімітів*	в т.ч. із застосуванням звичайних лімітів
1.	Кількість реалізованих полісів, всього,шт.	801	701	100
у тому числі:
1.1.	звичайних	243	202	41
2.	за пільговими тарифами	137	127	10
1.3.	зі знижками, в тому числі:	421	372	49
1.3.1	5%	36	29	7
1.3.2	10%	327	320	7
1.3.3	15%	58	23	35
2.	Кількість анульованих (зіпсованих, переоформлених) полісів, шт.	118	0	118
3.	Кількість втрачених полісів, шт.	0	0	0
4.	Кількість полісів, дія яких достроково припинена, шт.	0	0	0
5.	Сума страхових премій (нарахованих) за реалізованими полісами, грн.	146953,70	128133,83	18819,87
у тому числі від реалізації:
5.1.	звичайних	71215,30	67155,47	4059,83
5.2.	за пільговими тарифами	10206,50	9461,50	745,00
5.3.	зі знижками, в тому числі:	65531,90	51516,86	14015,04
5.3.1	5%	3061,12	2015,11	1046,01
5.3.2	10%	60129,21	48130,02	11999,19
5.3.3	15%	2341,57	1371,73	969,84
6.	Сума повернутих страхових премій, грн.	0	0	0
Керівник _____________________
М. П.
Головний бухгалтер ___________________

1.3 Використання автоматизованих інформаційних систем обліку в ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

Для автоматизації різних ділянок економічної діяльності ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», в тому числі бухгалтерського обліку, використовується система 1С: Підприємство.

Основною особливістю системи 1С:Підприємство є її конфігурентність. Власне система 1С:Підприємство є сукупністю механізмів, призначених для маніпулювання різними типами об'єктів предметної галузі. Конкретний набір об'єктів, структури інформаційних масивів, алгоритми обробки інформації визначає конкретна конфігурація.

Бухгалтерський облік, реалізований в конфігурації, відповідає сучасній методології бухгалтерського та податкового обліку в Україні та забезпечує надання інформації про страхову організацію зовнішнім користувачам - інвесторам, кредиторам, податковим органам.

Конфігурація включає:

- план рахунків, який містить типові налагодження аналітичного, валютного та кількісного обліку;

- довідник валют, який використовується при здійсненні валютного обліку;

- набір довідників для формування первинних документів та ведення списків об'єктів аналітичного обліку;

- набір перерахувань для організації аналітичного обліку з регламентованим набором значень;

- набір документів, які призначені для введення, зберігання та друку первинних документів та для автоматичного формування бухгалтерських проводок;

- набір констант, які використовуються для налагодження загальних параметрів ведення обліку в конкретній організації;

- список коректних проводок, який дозволяє відслідковувати правильність введення бухгалтерських проводок та прискорити введення кодів рахунків в документах та операціях;

- набір стандартних звітів, які дозволяють одержувати дані бухгалтерського обліку в різних розрізах по будь-яких рахунках та об'єктах аналітики;

- спеціалізовані звіти по конкретних розділах бухгалтерського обліку.

Проте система 1С: Підприємство не є адаптованою для страхової компанії, не враховує всю специфіку страхування і тому головним напрямком удосконалення обробки інформації у страховій компанії ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» нині є створення автоматизованої інформаційної системи (АІС), що базується на застосуванні економіко-математичних методів, засобів обчислювальної техніки і розвиненої мережі передавання даних. Нові можливості в роботі страхової компанії, що зорієнтована на автоматизовану технологію розв'язування задач, значною мірою виявляються там, де цим процесом охоплено більшість функцій і задач їх основної діяльності. Цим досягається підвищення рівня планової та аналітичної роботи, удосконалюються методи й способи ведення страхових операцій, форми обліку й звітності, прискорюється обробка різного роду звітних даних і, нарешті, підвищується обґрунтованість необхідних управлінських рішень.

Основною метою створення АІС у ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» є забезпечення такого рівня управління діяльністю компанії, за якого комплексно реалізуються такі завдання: проведення в задані терміни багатоваріантних розрахунків, пов'язаних із рухом договорів страхування; автоматизації процесу обліку договорів за всіма видами страхування; досягнення найвищих показників розвитку всіх видів майнового та особистого страхування; прийняття оптимальних планових рішень щодо прибутків і видатків грошових коштів та отримання необхідного фактичного прибутку. Останнє положення найважливіше, оскільки ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» є комерційною і функціонує на принципах повного господарського розрахунку.

Отже, призначення АІС «Страхування» полягає в забезпеченні збору, зберігання, обробки і передавання інформації на базі використання засобів обчислювальної техніки й зв'язку з урахуванням взаємодії рівнів управління та підрозділів страхової компанії між собою, з клієнтами, організаціями та автоматизованими інформаційними системами інших міністерств і відомств, Державним комітетом України з нагляду за страховою діяльністю.

АІС «Страхування» охоплює автоматизоване ведення всіх страхових операцій. Організаційно система являє собою сукупність АІС адміністративно-територіальних ланок, об'єднаних загальною методологією задач, що вирішуються, єдиною інформаційною базою і технологією обробки документів. Водночас різноманітність функціональних задач, що вирішуються в районних інспекціях страхової компанії і центральних ланках (обласних Дирекціях і головному Правлінні страхової компанії) вимагає різного підходу до побудови в їхній структурі відповідних АІС. Щоб забезпечити виконання відповідних функцій АІС на різних рівнях страхової компанії, потрібно поділити цю систему на два підрівні -- АІС обласного й центрального рівня та АІС районної інспекції. Мережну структуру АІС ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» зображено на рис. 1.1.



Рис. 1.1 Структура АІС страхової компанії ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

Тісно переплітаючись у таких питаннях як поліпшення планових, звітно-статистичних і обліково-контрольних робіт, задачі АІС «Страхування» центрального і районного рівнів істотно різняться за формами й засобами реалізації на ЕОМ. Для АІС центрального рівня основними критеріями ефективності функціонування є розрахунки зі збільшення варіантності та забезпечення обґрунтованості і збалансованості планових завдань, підвищення їх точності, а також надання управлінському персоналу ширших можливостей щодо аналітичної роботи. А визначальний критерій ефективної роботи АІС районної інспекції полягає в підвищенні продуктивності праці страхових працівників (агентів) шляхом передачі на автоматизовану обробку більшості видів страхових операцій.

АІС «Страхування» структурно складається з функціональних і забезпечувальних підсистем. Функціональні підсистеми виокремлюються як відносно самостійні частини системи в цілому, характеризуються цільовим призначенням, відокремленістю інформаційної бази, методичним спрямуванням робіт і вирізняються спеціалізацією функцій і задач різних рівнів АІС «Страхування» (центральних і районних). Склад функціональних підсистем АІС «Страхування» унаочнює рис. 2.

Більшість підсистем АІС «Страхування» на різних рівнях подібні між собою. Зіставимо (підсистеми 01--07), однак необхідно враховувати і наявні специфічні відзнаки по складу задач, що входять в них. Функціональна частина АІС «Страхування» центрального та районного рівнів визначається згідно із завданнями управління, котрі характерні для того чи іншого рівня системи, та організаційною структурою, що склалася.

Функціональна частина АІС «Страхування» центральних органів управління складається з таких підсистем.

Підсистема 01 «Планування» призначена для розробки перспективних і поточних планів прибутків і видатків за всіма видами страхування і планів надходження страхових платежів. У рамках підсистеми розробляються проекти контрольних цифр на перспективу, складаються проекти річних планів за основними видами надходження платежів щодо кожного виду страхування, що є обов'язковим в нашій державі, а також добровільного, особистого, інших видів страхування.

Підсистема 02 «Бухгалтерський облік і звітність» реалізує автоматизоване розв'язування задач з виконання операцій обліку грошових і поточних господарських операцій, укладання бухгалтерських звітів у цілому по страховій компанії, а також із формування зведених бухгалтерських балансів і аналітичних розробок до них.



Рис. 1.2 Структурний склад функціональних підсистем АІС «Страхування»

Тут же автоматизовано виконуються функції контролю за правильністю укладання балансів у підзвітних рівнях страхової компанії. Для цього передбачається формування різних аналітичних таблиць, розшифрувань, інших документів, отримання яких стає можливим завдяки створенню єдиної міжрівневої бази даних і АРМ спеціалістів із широким використанням персональних комп'ютерів, що реалізують технологію розподіленої обробки даних і можливість отримання відповідей на регламентні та нестандартні запити в запитувальному режимі функціонування.

Підсистема 03 «Праця і заробітна плата» призначена для розробки проектів кошторисів видатків і обліку видатків на утримання органів страхової компанії, складання звітів з праці та заробітної плати, формування зведених звітних документів та аналітичних розробок до них.

Підсистема 04 «Статистичний облік і звітність» використовується для укладання зведених статистичних звітів за всіма видами страхування, фінансовими результатами страхових операцій за рік, визначення основних показників роботи страхової компанії, укладання аналітичних розробок за всіма видами звітності, організаційно-масової та контрольно-ревізійної роботи.

Підсистема 05 «Правове забезпечення» забезпечує облік, зберігання і пошук правових і інформаційних актів за всіма видами діяльності страхової компанії. Задачі цієї підсистеми, а також підсистем 06 «Контроль виконання документів» і 07 «Кадри» розв'язуються в рамках автоматизованої інформаційно-пошукової системи (ІПС). Використання ІПС дозволяє централізувати збір і контроль інформації, одержувати відповіді із законодавчих, правових, нормативних та інших питань всім користувачам системи за умов, що з нею одночасно працюють кілька користувачів.