Облік і аудит активних операцій банку на прикладі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області"

Третій розділ "Розподіл працівників за розмірами зарплати" присвячений показникам, які характеризують розподіл штатних працівників Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» за групами згідно з розміром їхньої зарплати. Характерною особливістю цього розділу є те, що його заповнюють за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, вересень, грудень) [20].

Міжнародна практика підготовки звітності.

Міжнародна практика ділить фінансову звітність на:

1. Звіт про прибутки і збитки (income statement) - містить інформацію про діяльність по створенню прибутків або про засоби, задіяні і витрачені протягом певного періоду. Багато хто вважає цей звіт найважливішим, оскільки він показує, наскільки досягла успіху фірма чи банк в досягненні своєї першорядної мети -отриманні прийнятного прибутку.

2.Звіт про рух власного капіталу (statement of owner's equity) - показує зміни засобів, вкладених власником у фірму, за певний проміжок часу.

Баланс (balance sheet) - відображає фінансове положення фірми чи банку на певну дату, наприклад на кінець звітного періоду. Баланс показує юридичну особу як утримувача ресурсів - активів, які рівні джерелам - пасивам і власному капіталу. Слід пам'ятати, що по рахунку капіталу власника в Балансі показується кінцеве сальдо із Звіту про рух власного капіталу.

Звіт про рух грошових коштів (statement of cash flows) - підсумовує всі грошові надходження фірми і розкриває їх використання протягом звітного періоду. Цей звіт з'явився порівняно недавно, оскільки за останні три десятиліття стало ясно, що Звіт про прибутки і збитки показує тільки зміни у фінансовому положенні фірми. Безліч фактів господарського життя, особливо тих, що відносяться до капіталовкладень або фінансових операцій, не одержували в ньому віддзеркалення. Наприклад, власник міг вкласти гроші у фірму і вилучити їх, фірма могла купити і продати будівлі і устаткування і т.д.

Інформація всіх чотирьох звітів зв'язана між собою : різниця між доходами і витратами - складає чистий прибуток фірми (звіт 1). Ця сума поміщається в Звіті про рух власного капіталу (звіт 2) як величина, що збільшує засоби власника фірми, а загальний підсумок капіталу - фігурує в Балансі (звіт 3). Нарешті, в звіт 4 включають: чистий прибуток із Звіту про прибутки і збитки, вкладення власника із Звіту про рух власного капіталу, рахунки до оплати і отримання і ряд інших сум з Балансу. [62, с. 21-22].

Загальні вимоги до фінансової звітності викладено в Концептуальній основі МСБО та МСБО 1 "Подання фінансових звітів".

Концептуальна основа МСБО містить: мету фінансових звітів, якісні характеристики інформації, наведеної у фінансових звітах; визначення та порядок визнання елементів фінансових звітів, концепції збереження капіталу.

Головна вимога МСБО полягає в тому, що фінансові звіти мають правдиво відображувати фінансове становище, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів підприємства.

Відповідно до МСБО 1, "облікова політика -- це певні принципи, основи, домовленості, правила та практика, прийняті підприємством для складання та подання фінансових звітів ".

Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у спосіб, який забезпечує якісні характеристики фінансових звітів. Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, наведеної у фінансових звітах. МСБО виділяє чотири основні якісні характеристики фінансової інформації: зрозумілість (дає можливість користувачам сприймати її значення), доречність (здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі), достовірність (не містить помилок та упереджених суджень) та зіставність.

МСБО 1 "Подання фінансових звітів" застосовують при поданні фінансових звітів загального призначення підприємств усіх типів та поширюють на фінансові звіти окремого підприємства і консолідовані фінансові звіти.

При цьому МСБО 1 дозволяє подання в межах одного документа (річного звіту тощо) консолідованих фінансових звітів згідно з МСБО та фінансових звітів материнської компанії, підготовлених відповідно до вимог національного законодавства, якщо основу складання кожного з таких звітів чітко пояснено при викладі облікової політики.

Фінансові звіти можуть подаватися окремо або разом з іншою інформацією, наприклад, у складі річного звіту .

Згідно з МСБО 1 кожний компонент фінансових звітів слід чітко ідентифікувати, навівши заголовки сторінок та скорочені назви колонок на кожній сторінці фінансових звітів або в інший спосіб, якщо він забезпечує краще подання та правильне розуміння такої інформації.

Крім того, для належного розуміння інформації, наведеної у фінансових звітах, слід чітко визначити та повторювати в разі необхідності:

- назву або інший спосіб ідентифікації (код тощо) підприємства, банку, що надає звіт;

- масштаби, які охоплюються звітами (одне підприємство або група їх);

- дату балансу, а для інших фінансових звітів -- період, який вони охоплюють;

- валюту звітності та рівень точності (наприклад, у тисячах або мільйонах одиниць валюти звітності), використаний при поданні чисел.

МСБО 1 визначає, що відповідальність за складання та подання фінансових звітів несе рада директорів та (або) інший керівний орган підприємства чи банку [58, с. 236 ]. Такий підхід є зручним для аудиторів та інших контролюючих органів, оскільки дає можливість рівномірно розподілити навантаження їх протягом календарного року.

Баланс звичайно датують останнім днем звітного року. Якщо у виняткових випадках (ліквідація, реорганізація тощо) дату балансу змінюють і річні фінансові звіти подають за період, довший або коротший за один рік, підприємству слід:

ь пояснити причину, з якої використовується період, інший ніж один рік;

ь зазначити, що суми різних звітних періодів, наведені у звітах, які охоплюють період між датами балансу, та примітках до них, не є зіставними.

Відповідно до МСБО 1 фінансові звіти слід подавати принаймні щороку. Цей стандарт не розглядає поточну фінансову звітність, яка подається за місяць, квартал або інший період у межах звітного року. Порядок подання такої звітності визначає МСБО 34 "Проміжна фінансова звітність". МСБО 1 не вимагає, щоб звітний рік збігався з календарним, а також дозволяє практику складання звітності за 52 тижні. Це зумовлено тим, що в багатьох країнах звітний рік розпочинається з місяця або кварталу створення підприємства. Наприклад, якщо підприємство було зареєстровано у квітні його фінансовим роком є рік, що завершується 31 березня наступного року.

В цілому фінансова звітність в Україні готується за вимогами МСБО, підприємство має застосовувати передусім ті підходи та методи обліку та подання інформації у фінансових звітах, які передбачено МСБО. Проте, в Україні ф.3 «Звіт про рух грошових коштів» ведеться із застосуванням непрямого методу, тоді як міжнародна практика рекомендує використовувати прямий метод

Непрямий метод передбачає відображення у Звіті про рух грошових коштів суми чистого прибутку (збитку), яка послідовно коригується на величини чистої зміни грошових коштів виключенням впливу не грошових операцій та операцій, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльностями. А при використанні прямого методу для визначення чистої зміни грошових коштів внаслідок операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів послідовно наводяться всі основні класи (статті) надходжень та видатків, різниця яких показує приріст або зменшення грошових коштів. Дані про рух грошових коштів від операційної діяльності із застосуванням цього методу можуть бути отримані безпосередньо з облікових регістрів або послідовним коригуванням доходів і витрат, наведених у Звіті про прибутки та збитки [41, с.118-121 ].

3. Аудит активних операцій банку на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Внутрішньобанківський аудит став невід'ємною складовою управління в системі Промінвестбанку. Створена й функціонує служба внутрішнього аудиту, а керівництво Промінвестбанку будує стратегію розвитку, спираючись на досвідчений менеджмент і дієву систему контролю. Проте на етапі розвитку висуваються нові вимоги до контрольної роботи й служби аудиту банку, потребує подальшого вдосконалення діяльності всіх структурних підрозділів і кожного працівника зокрема.

Значення аудиторської служби в системі внутрішньобанківського управління різко зростає. Аудиторська служба стає тією контролюючою силою і водночас організуючою структурою, яка покликана висвітлювати недоліки та прорахунки в діяльності філій, окремих підрозділів і працівників банку. Досягається це через контроль усіх ланок діяльності банку задля всебічної оцінки й підвищення ефективності управління ризиками, посилення вимог до виконання обов'язків службовцями банку.

Основними цілями внутрішнього аудиту банку є забезпечення:

- збереження активів банку, комерційної таємниці;

- економного та ефективного використання ресурсів;

- виконання вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів, внутрішніх правил, процедур, планів;

- адекватного відображення операцій банку в обліку;

- контролю за вчасним визначенням та оцінкою ризику, розробка і втілення заходів щодо його мінімізації;

- взаємодії із зовнішніми аудиторами, контролюючими органами з питань запобігання порушенням чинного законодавства, нормативних актів та стандартів. [34, с. 36].

Отже, законодавчо закріпленими є два види аудиту банків: внутрішній, що здійснюється відповідними структурними підрозділами банку, та зовнішній, який здійснюється незалежними аудиторами (аудиторськими фірмами) і може бути як обов'язковий, так і ініціативний. Причому при аналізі даних видів аудиту банку слід враховувати особливості, що випливають з мети, поставленої перед тими, хто проводить перевірки, а також організаційно-правові засади їх діяльності.

Внутрішній аудит банку визначається як незалежна оцінка системи внутрішнього контролю, встановленого у комерційному банку. Головна увага при внутрішньому аудиті зосереджена на здійсненні аналізу інформаційної системи, включає систему бухгалтерського обліку і супутніх видів контролю, вивчення фінансової та операційної інформації, дослідженні економічності та ефективності операцій. Зовнішній аудит у визначається як перевірка, що здійснюється незалежними висококваліфікованими спеціалістами в галузі аудиту, контролю та аналізу фінансово-господарської діяльності на підставі наявності відповідного сертифіката на право здійснення аудиторської діяльності [69, с. 74]

Відповідно до статті 4 Закону України „Про аудиторську діяльність” під аудитом розуміється „перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам”. Цей закон встановлює можливість проведення аудиту тільки, так званими, незалежними аудиторами, аудиторськими фірмами, уповноваженими суб'єктами господарювання на його проведення і нічого не відзначає щодо внутрівідомчих аудиторських служб.

Загальний недолік усіх вищевикладених визначень аудиту полягає в тому, що вони досить слабо кореспондуються між собою і не достатньо відображають аудит як один з видів документальної перевірки, як одну з форм фінансового контролю. Разом з тим мета цього управлінського інституту полягає насамперед в тому, що він є інструментом фінансового контролю. І тільки після виконання саме цієї суспільно корисної функції, аудит стає послугою чи засобом підприємницької діяльності. Напрацювання сучасних методів аудиторської перевірки, як і розвиток аудиту, в тому числі як виду платних послуг, може мати перспективу у випадку його розгляду як форми фінансової перевірки та контролю (як з боку держави, так і з боку суспільства, юридичних і фізичних осіб). Цьому розумінню аудиту певною мірою сприяє наведене нами вище поняття аудиту, визначене в ст. 4 Закону України «Про аудиторську діяльність». Сприймаючи аудит у цьому контексті в зазначеному Законі, законодавець не мав би ігнорувати взаємозв'язок категорій «аудит - дотримання, недотримання чинного законодавства - правопорушення - злочин». Піддавши аналізу поняття «зовнішній аудит», визначене в даному Положенні і наведене нами вище, бачимо, що в ньому фактично наводяться бажані ознаки «суб'єкта» зовнішнього аудиту, а не поняття «зовнішній аудит». Тобто, останнє розбігається як з поняттям «внутрішній аудит», так і з базовим поняттям аудиту, визначеним у ст.4 Закону України «Про аудиторську діяльність».

Отже, внутрішній аудит банку являє собою перевірочну діяльність спеціальних підрозділів банку, в функціональні обов'язки яких входить аналіз інформаційної системи, включаючи систему бухгалтерського обліку і супутніх видів контролю, вивчення фінансової та операційної інформації, дослідження економічності та ефективності операцій. Таким чином, внутрішній і зовнішній аудит має схожі методи перевірки, але відрізняється за суб'єктним складом, підставами та порядком призначення аудиторської перевірки, порядком оформлення, подання і реалізації результатів перевірок. [71, с. 65]

Отже, можна виділити ряд типових функцій, притаманних внутрішньому аудиту і відмінних від зовнішнього аудиту (табл. 3.1)

Таблиця 3.1.

Відмінність зовнішнього аудиту від внутрішнього

Критерії порівняння	Внутрішній аудит	Зовнішній аудит
Об'єкт	Визначається керівництвом	Визначається договором та нормативними актами
Суб'єкт	Визначається керівництвом: кожний працівник, кожний підрозділ банку	Визначається договором та нормативними актами
Кваліфікація	Визначається отриманням сертифіката та керівництвом Підпорядкованість керівникові	Надаються відповідні вимоги та незалежність від клієнта
Методи	Є багато спільного в методах, що використовуються внутрішніми і зовнішніми аудиторами. Відмінності існують на детальному рівні і в ступені точності
Мета	Визначається керівництвом	Випливає із законоположень і нормативів про аудиторську діяльність
Принципи
Функції	Контрольна, аналітична, інформаційна, захисна, консультативна	Контрольна, аналітична, інформаційна, захисна, консультативна
Звітність	Перед керівництвом	Перед клієнтами

Аудиторський контроль важливий для злагодженої роботи внутрішньобанкового механізму, забезпечення стабільного розвитку, економічної безпеки й прибуткової діяльності банку. Нині ми розглядаємо аудит як головний інструмент підвищення ефективності управління банком. [34, с. 278].

3.1 Завдання та інформаційна база аудиту активних операцій Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Основне завдання інформаційного забезпечення аудиторської діяльності - це інформування учасників аудиторського процесу про стан банку, де проводиться аудит, функціонування його відповідно до законодавчих і нормативно-правових документів. Інформація - це сукупність різних документів про стан і зміни об'єктів аудиту або їх відповідність законодавчим актам. Вона поділяється на робочу пряму і непряму. Пряма інформація стосується дослідження підприємства, а непряма - це дослідження нормативно-правових документів, які регулюють процес надання аудиторських послуг, та методичних вказівок щодо виконання аудиторських процедур. Інформація також поділяється на нову, тобто відображає новизну запропонованого рішення та обґрунтовує причину недоліків, виявлених у процесі аудиторських послуг, та ту інформацію, що була раніше. Вона має бути достатньою для аудиторського доказу.

Комерційний банк повинен надати інформацію, яка необхідна для досягнення мети його роботи. Під час аудиторської перевірки аудитор може отримувати безліч інформації від керівництва банку, котра надається як за його власним бажанням, так і на вимогу аудитора. Інформація, що надається керівництвом комерційного банку, не може заміняти інші докази, котрі аудитор може отримати. Як правило, аудитор повинен включити у свої робочі документи отриману від керівництва інформацію.

Завдання аудиту визначається його метою. На сучасному розвитку економіки в Україні основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про фінансову-господарську діяльність підприємства.

Завдання аудитора щодо перевірки активних операцій комерційного банку полягає в тому, щоб виявити та попередити появу порушень.

Становлення аудиту - процес досить тривалий. Аудит починається з незалежної перевірки фінансової звітності та вираження думки аудитора щодо її достовірності, повноти і законності відображених господарських операцій. 3 розвитком ринкових відносин потреби щодо аудиторських послуг зростають, а отже, розширюються рамки тлумачення аудиту.

В загальному значенні мета аудиту полягає в досить глибокому і докладному ознайомленні з предметом аудиторської перевірки, щоб скласти про нього компетентну думку.

Система ефективного внутрішнього контролю - це важлива складова управління комерційним банком, яка є основою безперебійного його функціонування. Дієві заходи внутрішнього контролю сприяють виконанню головних задач банку, досягненню ним стратегічних та оперативних цілей. Така система спонукає співробітників банку дотримуватися чинного законодавства та нормативних актів, а також розробленої банком політики, планів, внутрішніх правил та процедур, вчасно виявляти та знижувати ризик непередбачених витрат чи втрати репутації банку. [36, с. 58].

З метою забезпечення надійності, законності, ефективності, а також безпеки банківських операцій та діяльності кожен комерційний банк повинен мати "внутрішній механізм, який захищає від потенційних помилок, втрат та різноманітних порушень. Саме цю роль виконує внутрішній контроль банку у вигляді акціонерного, внутрішньо технологічного контролю та внутрішнього аудиту. Внутрішній контроль Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» здійснюють:

ь спостережна рада;

ь ревізійна комісія;

ь правління (рада директорів);

ь функціональні підрозділи;

ь служба внутрішнього аудиту.

Враховуючи запобіжну і стратегічну роль внутрішньобанківського аудиту, а також його загально визначені принципи, що ґрунтуються на практиці, можна виділити такі найважливіші функції Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»:

§ перевірка достовірності обліку надходження, використання, вибуття та нарахування зношення (з віднесенням його за напрямками цільового призначення) основних засобів та нематеріальних активів;

§ достовірність розмежування за вартістю таких засобів праці, як малоцінні та швидкозношувані предмети та основні засоби;

§ перевірка достовірності й правильності відображення в обліку різних видів господарських матеріалів і малоцінних предметів;

§ правильність і законність касових операцій; дотримання правил виконання валютних операцій;

§ законність і достовірність відображення в обліку і звітності кредитних та розрахункових операцій;

§ правильність відображення в обліку і звітності цінних паперів, у тому числі боргових, для перепродажу, інвестиційних;

§ достовірність і правильність відображення в обліку і звітності грошових коштів на розрахункових, поточних, депозитних, вкладних, кредитних та інших рахунках;

§ достовірність віднесення витрат за рахунок собівартості чи власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку;

§ правильність нарахування, використання коштів на рекламні і представницькі витрати;

§ перевірка повноти, правильності, достовірності відображення в обліку доходів та фінансових результатів;

§ правильність відрахувань у різні бюджетні та позабюджетні фонди;

§ правильність нарахування і сплати всіх видів податків;

§ всебічний аналіз фінансових операцій; активів (доходних і недоходних), пасивів (власних і залучених), доходів і витрат, прибутків (збитків), рентабельності та дотримання відповідних нормативів. [57, с. 267].

За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку «невірно», з порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих операцій на стратегічно більш економічно ефективні

Для проведення аудиту активних операцій комерційного банку потрібна достатня матеріально-технічна база активних операцій.

Для встановлення дієвості внутрішнього контролю за станом активних операцій та визначення можливих ризиків Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» за здійсненням активних операцій комерційного банку аудитору слід перевірити наступні основні документи:

- оборотно-сальдовий баланс;

- внутрішньобанківські документи за касовими операціями, розрахунковими операціями, валютно-обмінними, кредитними операціями;

- видаткові касові ордери, прибуткові касові ордери;

- контракти, угоди, договори;

- посадові інструкції працівників бухгалтерії;

- зразки підписів працівників філії банку;

- книгу реєстрації договорів;

- план послідуючих перевірок;

- довідки про проведення перевірок іншими перевіряючи ми - ДПА, НБУ.

Метою аудиту активних операцій комерційного банку є встановлення достовірності первинних даних щодо здійснення всіх активних операцій у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль»; повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах; правильності ведення обліку операцій; достовірності відображення записів у звітності комерційного банку. Основна мета перевірки активних операцій філії комерційного банку - встановлення законності, достовірності та доцільності активних операцій, правильності їх відображення в обліку.

Детальніше аналіз первинної документації буде розглянуто під час проведення методики аудиту активних операцій Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області». [44, с. 174].

3.2 Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю активних операцій Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Внутрішній аудит, будучи складовою внутрішнього контролю, одночасно досліджує, вивчає та оцінює системи внутрішнього контролю банку, тобто, внутрішній контроль на різних ділянках банківської справи є об'єктом аудиторських перевірок. Внутрішній контроль - це система організації роботи банку, до якої належать усі заходи, що вживає банк для контролю за своїми активами, запобігання шахрайству, зведення до мінімуму помилок, перевірки точності та достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності, забезпечення ефективності операцій та додержання внутрішніх положень і вказівок керівництва.

Внутрішній контроль у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» охоплює основні функції та форми його діяльності: операції з обробки даних; системи застосування інформації; організацію бухгалтерського обліку; кредитування; інвестування, операції з готівкою, цінними паперами; депозити, позичкові кошти; діяльність на користь власників коштів (вкладників, акціонерів, клієнтів, які мають у банку поточні та інші рахунки).

Внутрішній аудит банкує одним із способів контролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділів комерційного банку. Забезпеченню ефективної діяльності комерційних банків багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

В основному, внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію та її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту банку - допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.

Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління діяльністю, виявлення й мобілізація резервів його зростання. Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам. Застосування внутрішнього контролю в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві чи банку полягає в тому, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи банку, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Головними завдання внутрішнього контролю Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» є:

ь дотримання правил, планів, процедур, законів України, нормативних актів та інструкцій Національного банку України;

ь збереження активів;

ь забезпечення достовірності та цілісності інформації;

ь економічне та раціональне використання ресурсів;

ь досягнення відповідних цілей під час проведення операцій або виконання програм. [65, с.118].

Виходячи із завдань внутрішнього контролю, визначається обсяг аудиторської перевірки. Тому четвертий стандарт внутрішнього аудиту - це обсяг робіт. З ним тісно пов'язаний п'ятий стандарт - планування та виконання аудиторської перевірки. Аудиторська перевірка передбачає планування аудиту, перевірку та оцінку інформації, надання рекомендацій і контроль після перевірки.

Головними функціями служби внутрішнього аудиту є:

Ш зменшення ризиків у проведені операцій, пов'язаних з раціональним та ефективним використанням ресурсів банку;

Ш надання рекомендацій структурним підрозділам банку у процесі планування, на стадії розроблення та впровадження нових послуг;

Ш проведення аудиту діяльності структурних підрозділів банку з метою забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і збереження активів банку;

Ш координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту банку з метою забезпечення оптимальних умов, за які аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту для уникнення дублювання зусиль;

Ш складання та надання висновків та звітів при проведенні перевірки

На службу внутрішнього аудиту покладені наступні завдання:

Ш сприяння адекватності системи внутрішнього контролю банку та операційних процедур

Ш Виконанням банком вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, положення та внутрішніх положень банку, проведення банком розрахунково-касових, кредитних, валютних, фондових та інших операцій в обсязі наданих Національним банком України ліцензій;

Ш Сприянні організації ведення бухгалтерського обліку;

Ш Впровадження ефективної, достовірної та повної інформаційної системи управління для своєчасного виявлення та усунення недоліків і порушень у здійсненні банківських операцій;

Ш Своєчасного виявлення порушень та недоліків в діяльності структурних підрозділів, опрацювання оптимальних рішень щодо їх ліквідації та усунення причин виникнення цих недоліків в процесі діяльності банку;

Ш Перевірки і рекомендацій виконаних вимог з ефективного управління ризиками банківської діяльності;

Ш Налагодження і підтримання взаємодії з зовнішніми аудиторами, контролюючими органами та органами претензійного нагляду;

Ш Надання висновків про результати проведеної роботи та рекомендації щодо покращення існуючої системи внутрішнього контролю

Контролюючим органом для банків є Національний банк України.

Звіт про роботу служби внутрішнього аудиту має включатися до пояснювальної записки банку при складанні річного звіту.

Національний банк України проводить перевірку діяльності служби внутрішнього аудиту в банках за результатами аналізу звітності та матеріалами перевірок. У разі невиконання у встановлений строк вимог щодо приведення системи внутрішнього контролюю, усунення недоліків Національний банк Україна може застосовувати санкції у порядку, встановленим чинним законодавством України. [45, с.219].

Проведення аудиту структурних підрозділів Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» здійснюється службою внутрішнього аудиту на підставі погодженого з Радою банку та затвердженого Правління банку плану (графіка) проведення перевірок на поточний рік. Розглянемо організацію внутрішнього аудиту банку у табличній формі (табл.3.2.)

Таблиця 3.2.

Організація внутрішнього аудиту активних операцій банку на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Суб'єкти аудиту	Об'єкти аудиту
Керівництво Промінвестбанку, Аудиторська служба Промінвестбанку	Перевірка організації операцій відповідно до нормативних документів НБУ, вірність документального оформлення операцій. Контроль за збереженням цінностей. Контроль за збереженням та обігом грошей. Перевірка роботи каси з прийняття і видачі готівки на протязі дня. Оформлення первинних документів. Перевірка правильності повноти та своєчасності подання звітності та сплати податків і зборів. Перевірка своєчасного зарахування та перерахування коштів з рахунків клієнтів. Перевірка кредитних операцій. Контроль за правильністю планування і і вчасною сплатою податків, зборів. Контроль за правильністю подання і складання звітності. Контроль роботи будь-якого відділу за дорученням керуючого.
Керівники відділів	Контроль діяльності свого відділу. Контроль за своєчасним складанням і поданням звіту. Правильність оформлення документів відділу на протязі операційного дня.
Головний бухгалтер, Головний економіст	Контролює дотримання нормативних документів, значень показників ліквідності, платоспроможності, капітал. Контролює збалансованість кредитів за строками погашення і по дання. Контролює рух коштів по кореспондентських рахунках і по касі. Контролює рівень процентних та інших доходів, отримуваних банком.

[57, с.272].

Внутрішній контроль дає змогу раціонально організувати процес перевірки, забезпечує досягнення найкращих результатів при найменш можливому рівні витрат. Система внутрішнього контролю складається з таких елементів: середовище контролю, система бухгалтерського обліку та процедури контролю(див. Рис. 3.1.)

Середовище контролю формується під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Серед перших найважливіше значення мають:

- загальний стан економіки;

- нестабільність законодавства;

- державне регулювання обліку;

- підпорядкованість банку.



Рис. 3.1. Структура системи внутрішнього контролю

Керівництво Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку. Він зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити фіксування фактів здійснення усіх банківських операцій у первинних документах, неухильне виконання всіма підрозділами та службами, працівниками банку, причетними до обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку документів і відомостей.

Внутрішні фактори, що впливають на середовище контролю, -- це філософія і стиль управління та організаційна структура банку як форма їх здійснення.

Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних чи інших показників) діяльності, управління банківським ризиком [40, с.405].

Організаційна структура Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» закріплює прийоми розподілу прав, обов'язків і відповідальності, підхід до контролю виконання функцій підрозділів і посадових осіб, які приймають певну участь у здійсненні обліку. Такий розподіл оформлюється положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями. Основна роль у них відводиться бухгалтеру та головному бухгалтеру.

Здійснення контролю передбачає використанням спеціальних процедур, до яких належать:

§ санкціонування господарських операцій;

§ розподіл прав, обов'язків відповідальності;

§ документування банківських операцій;

§ підзвітність;

§ план розрахунків та інструкції з бухгалтерського обліку;

§ обмеження доступу до активів;

§ інвентаризація і документальний контроль.

Під час розподілу прав, обов'язків і відповідальності слід враховувати такі правила:

§ розподіл відповідальності між різними особами чи підрозділами за виконання господарської операції, її запис (документування) і зберігання активів, що надійшли від операції.

§ розподіл відповідальності за виконання різних етапів здійснення банківської операції. Наприклад, укладання кредитного договору, підписання необхідних документів керівництвом, видача кредитних коштів провадяться різними посадовими особами чи підрозділами;

§ розподіл відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання звітності. Наприклад, касир, не повинен вести облік кредитних чи депозитних операцій;

§ розподіл відповідальності як між працівниками, що проводять обробку документів з допомогою засобів обчислювальної техніки, так і організаційна незалежність структурного підрозділу, що виконує такі роботи, від підрозділів - до споживачів.

Суцільне документування банківських операцій забезпечує наявність доказів їх здійснення. З цією метою первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва документа (форми), код форми, дата, місце складання; зміст операції, вимірювачі; посади осіб, відповідальних за здійснення банківської операції і правильність її оформлення [43, с.303].

Важливим елементом системи внутрішнього контролю є процедури контролю, що здійснюються як обліковим персоналом, так іншими посадовими особами. До них належать:

- формальна, арифметична перевірки та перевірка за змістом, що здійснюється під час обробки первинних документів вручну або з допомогою обчислювальної установки;

- інвентаризація основних засобів, коштів у касі;

- перевірка правильності і повноти розрахунків, здійснених з допомогою обчислювальної установки;

- складання оборотних відомостей рахунків аналітичного та синтетичного обліку.

Внутрішній контроль не може забезпечити повну гарантію досягнення завдань, визначених керівництвом. Це обумовлюється рядом причин. По-перше, контроль повинен бути ефективним стосовно витрат на його здійснення. По-друге, основний суб'єкт контролю -- це люди, яким властиво помилятися, бути неуважними, безвідповідальними, тощо. По-третє, контроль не розрахований на охоплення усіх без винятку банківських операцій. Це фактично неможливо. Перераховані причини і обумовлюють наявність ризику контролю -- можливості того, що система внутрішнього контролю не зможе попередити і виявити суттєві помилки або порушення.

На основі цього складено модель індивідуального аудиторського ризику по активним операціям. Концепція аудиторського ризику пов'язана з двома основними ризиками, які потрібно врахувати аудитору під час здійснення своєї діяльності. По-перше, це банківський ризик, який полягає у можливості наступних збитків як від неможливості кредитора повернути кредит, так і внаслідок судових чи інших витрат. Такий ризик характерний для кожного виду банківської діяльності.

По-друге, це ризик, що аудитор може зробити неправильний висновок у результаті перевірки навіть при повному дотриманні усіх існуючих вимог до здійснення аудиту. Тому вважається, що якість роботи аудитора повинна оцінюватись лише щодо ретельності виконання його обов'язків. Цей ризик отримав назву аудиторського ризику.

Проте, якщо співпадають факти банкрутства клієнта та неправильного аудиторського висновку щодо його звітності, користувачі цієї звітності вважають винною саме аудиторську фірму і вимагають від неї покрити нанесені збитки. Це може зрештою призвести до банкрутства аудиторської фірми, тобто ризик для аудитора обертається ризиком для його фірми. Тому аудитори приділяють значну увагу контролю за аудиторським ризиком, що, в свою чергу, допомагає уникнути або хоча б знизити банківський ризик. Крім того, неправильний висновок може привести до падіння репутації фірми, професійних розслідувань, вилучення ліцензії. [56, с.296].

Найпростішою формою документування Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» є опис, у якому коротко викладається характеристика контрольного середовища, системи бухгалтерського обліку та контрольних процедур. Описи застосовують у випадку перевірки філій із спрощеною структурою внутрішнього контролю. За інших умов їх використання вважається неефективним.

Найпростіша форма анкети передбачає перелік традиційних питань про суб'єкти і прийоми контролю, на які вказується відповідь «Так» чи «Ні». Як правило, негативна відповідь свідчить про відсутність або слабке місце контролю (додаток № 41).

Першим етапом планування аудиту є визначення компонентів загального аудиторського ризику зокрема значення властивого ризику та ризику контролю для прийняття рішення про укладання (поновлення) - відмову від проведення аудиту (листок оцінки ризику) (додаток № 42).

Відповідно до Положенням «Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України» головними функціями служби внутрішнього аудиту Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» є:

- зменшення ризиків у проведенні операцій, пов'язаних з раціональним та ефективним використанням ресурсів банку;

- надання рекомендацій структурним підрозділам банку у процесі планування, на стадії розроблення і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

- проведення аудиту діяльності структурних підрозділів банку з метою забезпечення аналізу і оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точності бухгалтерських даних і збереження активів банку;

- перевірка результатів поточної фінансової діяльності банку, нагляд за поточною діяльністю банку, дотриманням посадовими особами, працівниками банку, а також самим банком вимог чинного законодавства України та рішень органів управління банку;

- постійний перегляд системи операційних процедур (включаючи аудиторські процедури) та методів їх обліку;

- перевірка систем управління та передавання фінансової інформації, у тому числі електронних інформаційних систем та електронних банківських послуг;

- координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудиту банку з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту для уникнення дублювання зусиль;

- складання та надання висновків і звітів при проведенні перевірки. [45, с.211].

Першим кроком після пропозиції провести аудит є складання плану аудиту який складається з переліку робіт на основних етапах проведення аудиту, а програма містить конкретні завдання і процедури перевірки кожного циклу господарських операцій. У таблиці 3.3. наведений приблизний план аудиту, який складається перед тим, як розпочати процес аудиту.

Таблиця 3.3.

План аудиту

Види робіт	Приблизні строки виконання
Заключення договору з замовником, ознайомлення з особливостями діяльності банку та станом галузі.	26.02 - 01.03
Вивчення та оцінка системи обліку, вивчення стану внутрішнього контролю, визначення аудиторського ризику та його компонентність.	01.03 -05.03
Огляд попередніх перевірок, здійснюваних уповноваженими на це органами, оцінка та вивчення фінансових показників діяльності за звітній рік.	05.03 - 10.03
Проміжні аудиторські процедури	10.03 - 14.03
Підготовка аудиторського висновку	14.03 - 18.03

Основні завдання і функції служби внутрішнього аудиту визначаються метою її створення. Функції служби внутрішнього аудиту банку є частиною постійного моніторингу системи внутрішнього контролю і внутрішніх процедур оцінки капіталу банку, вони забезпечують незалежну оцінку адекватності запровадженої політики та методики діяльності банку, а також їх виконання.

Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»є банком який надає широкий спектр банківських послуг зокрема: кредитування суб'єктів господарської діяльності різних форм власності, обслуговування клієнтів банку стосовно розрахунків як в іноземній так і національній валюті, прийняття вкладів від населення як в національній та і в іноземних валютах, представляє купівля і продаж іноземних валют як від юридичних осіб так і фізичних, інвестиційна діяльність, обслуговування клієнтів по розрахунках з іншими державами.

Маючи великий спектр послуг, великий статутний фонд, Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» завоювала досить велику кількість постійних клієнтів що зробило його конкурентноспроможним. В банку йде постійна зміна технологій масове застосування комютерної техніки, постійна зміна на нове програмне забезпечення забезпечує високу мобільність щодо роботи з клієнтами, співпраця з іншими банками (вітчизняними та зарубіжними), встановлення системи клієнт - банк відкрило нові можливості і нових клієнтів. В банку проводиться нова політика яка виражена в підборі молодих кадрів[36, с.126].

3.3 Внутрішній аудит активних операцій банку на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

У банку не існує окремих відділів чи підрозділів внутрішнього контролю. Ця система охоплює всі механізми контролю у банку, вона діє постійно і на всіх рівнях. Внутрішній контроль охоплює всі види діяльності банку, всі його структурні й функціональні підрозділи. Це структурована і впорядкована система, об'єктами якої є всі процеси, з яких складається фінансова та господарська діяльність, кожна банківська операція та кожний підрозділ банку.

Розрахунково-касові операції

Система внутрішнього контролю за касовими операціями у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» - це сукупність методів, заходів та процедур контролю, встановлених задля захисту активів банку, запобігання шахрайству, зведення до мінімуму можливих помилок.

Предметом аудиту є: банківські операції за безготівковими розрахунками, операції з обліку окремих груп доходів та витрат, правила й процедури щодо організації бухгалтерського обліку та внутрішньобанківського контролю, положення й посадові інструкції працівників бухгалтерії, порядок збереження документів, бухгалтерська і фінансова звітність. Основним завданням внутрішнього аудиту в установах банку є оцінка повноти й обґрунтованості ведення бухгалтерського обліку, управління та організації операцій банку.

Аудит розрахункових операцій виявляє правомірність розрахункових операцій і дотримання розрахункової дисципліни згідно з інструкціями та

іншими нормативними документами НБУ.

У процесі перевірки з'ясовується дотримання:

- визначеного порядку відкриття і закриття рахунків клієнтів банку;

- встановлених лімітів залишку грошей в касі клієнтами;

- запровадженого порядку розрахункового обслуговування згідно з укладеною з клієнтом угодою;

- розрахункової дисципліни за рахунками (розрахунковими, поточними, бюджетними, валютними, кореспондентському);

- законодавства щодо здійснення безготівкових розрахунків.

Досвід свідчить, що найбільш типовими помилками, що виникають у процесі внутрішнього аудиту розрахункових операцій Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області», є:

ь неповна комплектація юридичних справ клієнтів (відсутність довідок про взяття на облік у державній податковій адміністрації, відсутність нотаріально-завіреного свідоцтва про реєстрацію тощо);

ь порушення черговості платежів;

ь порушення ліміту видачі готівки з рахунків клієнтів;

ь виправлення в розрахункових документах;

несвоєчасність розрахунків за поданими клієнтами платіжних дорученнях та інші порушення розрахунково-платіжної дисципліни. Основні завдання і функції служби внутрішнього аудиту визначаються метою її створення. Функції служби внутрішнього аудиту банку є частиною постійного моніторингу системи внутрішнього контролю і внутрішніх процедур оцінки капіталу банку, вони забезпечують незалежну оцінку адекватності запровадженої політики та методики діяльності банку, а також їх виконання.

Особливо чіткій перевірці Філії «Відділення Промінвестбанку» повинні підлягати робота з грошовою готівкою та цінностями, питання забезпечення їх збереження, а також законності здійснення розрахунково-грошових операцій за рахунками клієнтів. Основні завдання і функції служби внутрішнього аудиту визначаються метою її створення. Функції служби внутрішнього аудиту банку є частиною постійного моніторингу системи внутрішнього контролю і внутрішніх процедур оцінки капіталу банку, вони забезпечують незалежну оцінку адекватності запровадженої політики та методики діяльності банку, а також їх виконання. [40, с.245].

Виходячи з цього, основними завданнями перевірок та ревізії касових операцій є:

- перевірка збереження та обліку грошей, цінностей та документів у грошовому сховищі, дотримання порядку роботи з ними і законності здійснення операцій;

- перевірка стану охорони, оснащення будівель установ банків технічними засобами захисту, забезпечення збереження грошей та цінностей;

- перевірка фактичної наявності грошей та відповідність їх залишку записам у книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку та даним бухгалтерського обліку по рахунку 1001;

- перевірка фактичної наявності бланків суворої звітності та інших цінностей (бланки цінних паперів, ювілейні монети, інші цінності та документи і відповідність їх залишку записам у книзі обліку бланків суворої звітності та книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку і даним оборотно-сальдової відомості позабалансових рахунках;

- перевірка фактичної наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті та відповідність їх залишку записам у книзі обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходяться, в сховищі, а також даним бухгалтерського обліку;

- перевірка роботи операційних кас, а також правильності організації та оформлення касових операцій;

- оцінка стану контролю за касовими операціями в установі банку та запобігання випадкам незаконного витрачення та незабезпечення збереження грошей та цінностей;

- перевірка розрахунків з використанням дорожніх чеків;

- перевірка банківського контролю за дотриманням касової дисципліни клієнтами.

Ревізія готівки, цінностей та бланків суворої звітності (включаючи інвалюту і інвалютні цінності), а також перевірка порядку їх зберігання в грошових сховищах і касах банку проводиться у відповідності з глави 4 (розділ 2) Інструкції № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління НБУ [27]. При цьому ревізія (перевірка) проводиться у такому порядку і послідовності, які повинні забезпечити повноту охоплення наявних до початку ревізії (перевірки) грошей і цінностей, їх збереження в процесі перерахунку та виключали б можливість приховування розкрадання і нестач.

При ревізії касових операцій у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»джерелом інформації перш за все виступають первинні документи, а саме:

§ об'яви на внесення готівки;

§ повідомлення;

§ прибуткові та видаткові касові ордери;

§ чеки;

§ прибуткові та видаткові валютні ордери,

§ прибуткові та видаткові позабалансові ордери:

§ прибуткові та видаткові ордери.

Джерелом інформації для ревізорів є також виписки з балансових рахунків 1001, 1002, 1003, 1004, 1005 та 1007, касові журнали (вони ведуться бухгалтером-контролером), договори на касове обслуговування клієнтів, дані щоденного балансу, книга обліку бланків суворої звітності та книга обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходиться у сховищі, а також типові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, форми статистичної звітності про касові обороти 747-Д і 748 та інші документи, журнали та книги.

Ревізія касових операцій повинна починатися з перевірки забезпеченості збереження грошей та цінностей у робочий і неробочий час. дотримання правил відкриття, закриття, опечатування, передачі та прийому від охорони грошових сховищ та сейфів зі зброєю. Їх стан у відповідності з технічними вимогами на проектування та обладнання касового вузла в будівлях установ банків.

Наступним об'єктом перевірки Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» є робота операційних кас. У комерційному банку, в залежності від масштабів операцій з грошовою готівкою, може бути від однієї до декількох приходних та видаткових операційних кас. Ревізор повинен перевірити ці приміщення та їх оснащеність. Вони повинні бути ізольовані. Наявні гроші та грошові документи слід зберігати в сейфах. Поруч із касою повинно бути обладнане ізольоване від інших відділів банку приміщення для перерахунку грошей клієнтами.

Перевірку правильності здійснення приходних касових операцій слід проводити як візуально, так і шляхом аналізу первинних касових документів (об'яв на внесення готівки, повідомлень, приходних касових та валютних ордерів, приходних ордерів), які повинні зберігатися у підшитому вигляді в приміщенні операційних кас, приходних касових журналів, касових книг, довідок касирів приходних кас, виписок з особових рахунків клієнтів.

При перевірці приходних касових документів, особа, що здійснює перевірку, повинна звернути увагу на дотримання встановлених правил заповнення касових документів, наявність усіх необхідних реквізитів та підписів(особи, що вносить гроші, відповідального виконавця та касира), відповідність вказаних у документах сум цифрами та прописом, а також виявити випадки підчисток у касових документах. [34, с.97].

За допомогою зустрічної перевірки можна виявити факти порушення операцій Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль», в т.ч. розрахунково-касових операцій. Для відображення цих фактів доцільно визначити напрямок перевірки та скласти відомість результатів зустрічної перевірки. Зустрічну перевірку було проведено на основі щоденних документів, а саме статистики оплачених документів (загальної) (додаток № 16), статистики оплачених документів по пачкам (додаток № 17), статистики оплачених документів з урахуванням заключних оборотів (додаток № 18) та статистики оплачених документів по пачках з урахуванням заключних оборотів (додаток № 19) (див. таблицю 3.4.).

Таблиця 3.4.

Замовник: Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» Період перевірки: 13 березня 2007р. Аудитор (асистент) Грипіч Т.А.

Відомість результатів зустрічної перевірки

Документ для перевірки	Показник , що перевіряється	Значення, грн.	Документ зустрічної перевірки	Показник	Значення грн.	Відхи-лення
Статисти-ка оплачених документів (загальна) за день за 13.03 2007	- Оборотний баланс банку, - каса 13.03 2007	13654802,03 278747, 84	Статистика оплачених документів по пачкам	Оборотний баланс банку, каса	13654802,03 278747,84	-
			статистика оплачених документів з урахуванням заключних оборотів	Оборотний баланс банку, каса	13654802,03 278747,84	-
			статистика оплачених документів по пачках з урахуванням заключних оборотів	Оборотний баланс банку, каса	13654802,03 278747,84	-

За допомогою зустрічної перевірки перевіримо касові операції. Для відображення цих фактів доцільно скласти відомість результатів зустрічної перевірки. Зустрічну перевірку було проведено на основі щоденного оборотно-сальдового балансу форми 1-Д (додаток № 14 )та щоденного технічного балансу по новим рахункам, (додаток №20 ), (див. таблицю 3.5.).