Облік і аудит активних операцій банку на прикладі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області"

Таблиця 3.5.

Замовник: Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Період перевірки: 13 березня 2007р. Аудитор ( асистент) Грипіч Т.А.

Відомість результатів зустрічної перевірки

Документ для перевірки	Показник , що перевіря-ється	Значення, грн.	Документ зустрічної перевірки	Показник	Значення грн.	Відхилення
Щоденний оборотний баланс банку 13.03 2007р.	Рахунки каси 1001, 1002, 1004	179391,90 458920,00 55362,11	Технічний баланс по новим рахункам 13.03.2007р.	Рахунки каси 1001, 1002, 1004	179391,90 458920,00 55362,11	- - -

Кредитні операції

Кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні.

Активні кредитні операції -- це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит). Основним завданням аудиторів при проведенні кредитних операцій в банку є перевірка

ефективності встановлених філіями систем внутрішнього контролю та їх дотримання, виконання внутрішніх вимог Промінвестбанку.

Інформаційними джерелами для перевірки кредитних операцій є:

нормативні документи Національного банку України;

- угоди про надання кредиту;

- угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;

- угоди про заставу майна;

- кредитні справи клієнтів;

- регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);

- баланси клієнтів і банку.

Основними принципами організаційної підготовки ревізії кредитних операцій в комерційному банку є вибір об'єкта та організаційно-методична підготовка.

Вибір об'єкта ревізії кредитних операцій Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки. Враховуючи обмеженість часових та грошових ресурсів, необхідно також визначити:

- обсяг та строки ревізії;

- кредити, найбільш характерні для кредитного портфеля;

- мінімальну загальну суму кредитів, що підлягають ревізії;

- групу кредитів, що підлягають найбільш ретельному вивченню;

- склад ревізійної бригади.

Планування включає: визначення мети й обсягу перевірки, процедур та методів її проведення, отримання вичерпної інформації про діяльність кредитного підрозділу, обсягу аудиту, терміну перевірки, необхідних для виконання програми перевірки людських ресурсів, складання програми перевірки.

На етапі підготовки до проведення аудиторської перевірки аудиторам необхідно отримати інформацію щодо виконання планів кредитного підрозділу з нарощення кредитного портфеля, виконання запланованого рівня доходів від кредитної діяльності, кількісних і якісних показників кредитного портфеля; отримати відомості щодо його організаційної структури, ознайомитися з результатами попередніх аудиторських перевірок та інспекційних перевірок НБУ. [40, с.308].

Практика проведення підрозділами Служби внутрішнього аудиту центральних відділень перевірок кредитних операцій свідчить, що при проведенні вибірки та визначенні проблемних кредитів аудитори не використовують такий метод аудиту, як перевірка облікових даних. Так, з архівної бази "Операційний день банку" доцільно відбирати проводки 2, 6, 7 та 9-го класу, по яких був рух коштів за період аудиту щодо видачі, погашення кредитів і процентів, перенесення їх на відповідні рахунки простроченої, сумнівної та безнадійної заборгованості, формування страхового резерву, оприбуткування на позабалансовий рахунок та списання Договорів забезпечення. [36, с.129].

Програма ревізії повинна включати такі питання:

1. Перевірка організації роботи кредитного відділу:

Ш Наявність затверджених документів, що регламентують організацію роботи кредитного підрозділу:

- положення про підрозділ;

- функціональні обов'язки: технологічні карти.

Ш Укомплектованість штату та відповідність рівня освіти посадовим функціям.

2. Перевірка порядку оформлення та надання кредитів.

Робота кредитного комітету:

Ш Наявність затверджених документів, що регламентують роботу кредитного комітету:

- положення про кредитний комітет;

- наказ про створення кредитного комітету.

Ш Якість виконання кредитним комітетом своїх функцій:

- наявність протоколів засідань кредитного комітету;

- контроль за виконанням рішень кредитного комітету.

Надання кредитів:

Ш Дотримання вимог законодавства, нормативних актів НБУ, внутрішніх положень, що регламентують роботу з кредитування юридичних осіб в частині обмеження граничних розмірів кредиту, строків його надання.

Ш Наявність пакета документів, необхідних для отримання кредиту.

Ш Перевірка тексту кредитного договору:

- конкретна мета кредит;

- рівень та порядок зміни процентної ставки;

- порядок сплати процентів та основного боргу;

- штрафні санкції за:

§ нецільове використання коштів;

§ несплату основного боргу;

§ несплату відсотків:

- додаткові умови;

- легітимність підписів посадових осіб;

- візи кредитного інспектора та юриста.

Ш Перевірка договорів забезпечення:

- достатність забезпечення;

- ліквідність заставленого майна, надійність гаранта (поручителя);

- страховка майна;

- нотаріальне засвідчення, накладання заборони на відчуження та повторну заставу (нерухоме майно -- за місцезнаходженням, транспортні засоби -- за місцем реєстрації).

3. Перевірка супроводження кредитів:

Ш Своєчасність та правильність нарахування процентів.

Ш Контроль фінансового стану позичальника та його гаранта (поручителя).

Ш Контроль за збереженням заставленого майна, перегляд його оцінки.

Ш Перегляд умов кредитних договорів. Застосування штрафних санкцій.

Ш Пролонгація кредиту:

- дотримання умов пролонгації кредиту;

- економічне обґрунтування строку пролонгації;

- пролонгація договорів забезпечення кредитного договору;

- перегляд рівня процентної ставки за користування кредитом.

4. Перевірка обліку кредитних операцій:

Ш Правильність відкриття аналітичних рахунків, внесення параметрів рахунків.

Ш Правильність та своєчасність відображення нарахованих процентів.

Ш Своєчасність та повнота віднесення несплачених у встановлений строк платежів на рахунок прострочених позик та процентів.

Ш Позабалансовий облік кредитних договорів, договорів гарантії, поручительства, застави, страхових полісів.

Ш Позабалансовий облік сумнівних до повернення процентів.

5. Перевірка організаційних засад контролю за проблемними кредитами:

Ш Організаційні засади роботи з проблемними кредитами.

Ш Розмежування обов'язків працівників кредитних відділів комерційних банків.

Ш Своєчасність віднесення кредитів до проблемних.

Ш Перевірка доарбітражного врегулювання проблемних кредитів.

Ш Своєчасність пред'явлення позовів до Арбітражного суду.

Ш Заходи з реалізації заставленого майна.

Ш Своєчасність пред'явлення позову до поручителя або гаранта за проблемними позиками.

6. Перевірка зберігання кредитних справ:

Ш Ведення журналу обліку кредитних договорів; номенклатура кредитних справ.

Ш Інвентаризація усіх кредитних угод і звірка з відповідними балансовими рахунками.

Ш Перевірка зберігання кредитних справ.

Ш Зберігання в сховищі банку цінностей та документів з кредитування.

Ш Порядок видачі позичальнику зі сховища цінних паперів та цінностей, наданих як застава.

7. Аналіз кредитного портфеля:

Ш Перевірка правильності класифікації кредитів за групами ризику.

Ш Перевірка стану формування резерву на відшкодування можливих збитків за кредитними операціями.

Ш Динаміка стану кредитного портфеля в періоді, що перевіряється. Достовірність форм звітності.

Ш Розгляд заходів, що приймаються керівництвом підрозділу для покращання кредитного портфеля, та аналіз їх ефективності.

8. Перевірка правильності визнання і списання безнадійної заборгованості за кредитами:

Ш Перевірка правильності віднесення заборгованості за кредитами до безнадійної.

Ш Перевірити, на якому рівні приймається рішення про списання безнадійної заборгованості за наданими кредитами. [40, с.316].

Перевірка обліку операцій з кредитування юридичних осіб Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» починається з правильності відкриття аналітичних рахунків, внесення параметрів рахунків. При цьому необхідно перевірити, чи відкриті позичкові рахунки по позиках та несплачених відсотках в розрізі позичальників (по всіх діючих позиках, згідно з журналом реєстрації кредитних договорів).

Також необхідно перевірити правильність внесення параметрів рахунків для формування звітності. Для перевірки правильності та своєчасності відображення нарахованих процентів необхідно встановити, чи складаються відомості нарахування відсотків (в них указується назва позичальника, період нарахування, сума, підпис працівника і головного бухгалтера).

Після цього необхідно провести вибіркову перевірку правильності та повноти нарахування відсотків за первинними документами, сплати відсотків та основного боргу згідно з термінами, зазначеними в кредитному договорі (зокрема, звернути увагу на те, що авансова сплата відсотків заборонена), вказати номери кредитних угод та період перевірки) Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль».

Провести вибіркову перевірку правильності та повноти нарахування відсотків, віднесених на балансові рахунки №№ 2008, 2018. 2028. 2038 2048. 2058, 2068. 2078 тощо (за 1-2 місяці);

Перевірити відповідність сум строкової заборгованості, вказаних у балансі у розділі 20 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків «Кредити, які надані суб'єктам господарської діяльності» (балансові рахунки 2000, 2010, 2020, 2030, 2040 тощо) на 1 число місяця, що ревізується, даним карток особових рахунків.

Перевірити своєчасність та повноту віднесення на відповідні балансові рахунки пролонгованих позик (№№ 2046. 2056, 2066, 2076) вибірково за 1 місяць та на звітну дату. Перевірити своєчасність та повноту віднесення несплачених у встановлений строк платежів на рахунок прострочених позик та процентів (балансові рахунки №№ 2027, 2029, 2037, 2039, 2047, 2049, 2057, 2059 тощо) вибірково за 1 місяць та на звітну дату. [57, с.213].

Можливість виявити факти порушення депозитних операцій дає проведення відповідної перевірки по певним напрямкам, наприклад, достовірність інформації, наявність всіх реквізитів тощо. Для відображення цих фактів доцільно визначити напрямок перевірки (див. таблицю 3.6.).

Таблиця 3.6

Замовник: Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Період перевірки: березень 2007р. Аудитор ( асистент) Грипіч Т.А. Результати перевірки на достовірність інформації, наявність всіх реквізитів

Напрямок перевірки	Документ	Зміст операції	Сума	Зміст порушення
	назва	дата	№
Наявність всіх реквізитів	Кредитний договір дод. №22	11.10. 2005	N 02-4/ 72	Кредитний договір №02-4/ 72 про відкриття кредитної лiнiї	300000грн.	Порушень не виявлено.
Достовірність інфо-рмації	Договір застави дод. №23	11.10. 2005	02-4/72 А	Договір застави 02-4/72 А	40 000 грн.	Порушень не виявлено.
Правильність ведення розрахунків	Додаток №1 до договору застави дод. №24	11.10. 2005	№1	Опис майна, яке передається в заставу	74 куб.м.* *540,54грн.= 40000грн.	Порушень не виявлено.

Для уточнення перевірки показників фінансової звітності доцільно дані згрупувати у вигляді відомості і провести арифметичну перевірку (див. таб.3.7)

Таблиця 3.72

Замовник: Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Період перевірки: березень 2007р. Аудитор ( асистент) Грипіч Т.А. Робочий документ аудитора з перевірки оборотно-сальдового балансу за рік по рахунках розділу 20 і 22

Показник перевірки	Перевіряємі значення, грн.	Порядок перевірки	Дані аудитора	Відхилен ня
Витяг з оборотно-сальдового балансу з 01.01.06 по 31.12.06 р.
по рах. 2062	0	-	0	-
по рах.2065	924278,78	924278,78	924278,78	-
по рах.2068	0	-	0	-
по розділу 20	924278,78	924278,78	924278,78	-
по рах. 2201	10933,44	10933,4	10933,44	-
по рах. 2205	355094,55	232274,54+122820,01= 355094,55	355094,55	-
по рах. 2207	9219,18	9219,18	9219,18	-
по рах. 2208	2187,77	645,57	645,57	-
по рах. 2209	645,57	2187,77	2187,77	-
по рах. 2213	8625,24	8625,24	8625,24	-
по рах. 2217	15228,89	15228,89	15228,89	-
по рах. 2218	348,80	348,80	348,80	-
по рах. 2219	9649,66	9649,66	9649,66
по розділу 22	1912841,12	122820,01+1790021,11= 1912841,12	1912841,12	-

Визначення аудиторами чинників, які підвищують кредитний ризик, необхідно враховувати при складанні рекомендацій. У висновку має бути викладена оцінка впливу кредитного ризику на дохідність кредитного портфеля, в т.ч. за результатами аналізу показників, які застосовувались для визначення якості кредитного портфеля, та встановлений ступінь загального кредитного ризику через відсутність або слабкість систем контролю з урахуванням таких факторів:

· результатів попередньої аудиторської перевірки;

· чутливості кредитних операцій до притаманних ризиків;

· стану управління кредитного діяльністю;

· достатності страхового резерву на покриття можливих втрат від проведення кредитних операцій;

· плинності кадрів.

За результатами проведеного аудиту проводиться підсумкова зустріч з керівництвом об'єкта аудиту, на якій обговорюються результати перевірки, досягається домовленість щодо усунення недоліків або виявлених невідповідностей та порушень. У разі недосягнення домовленості щодо подальших дій для виправлення недоліків суть суперечностей зазначається в прикінцевих положеннях. [40, с.432].

Валютообмінні операції

У процесі проведення операцій з іноземною валютою банк постійно наражається на різноманітні ризики. Проте за належного порядку проведення операцій з іноземною валютою даний вид послуг дає банку значний прибуток.

При здійсненні внутрішнього аудиту операцій з іноземною валютою у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль»важливо оцінити систему контролю та управління ризиками із врахуванням укомплектованості підрозділу, що виконує операції з іноземною валютою, його організаційної структури, обсягів операцій та ефективності внутрішнього контролю.

Аудитори повинні насамперед визначити, чи здійснює філія всі операції на підставі чинного законодавства України.

Завданням аудиторської перевірки операцій з Іноземною валютою є перевірка системи внутрішнього контролю за здійсненням операцій з іноземною валютою, дотримання вимог чинного законодавства та внутрішніх положень; надання оцінки системі внутрішнього контролю, надійності та достатності процедур і положень внутрішнього контролю; перевірка організації роботи працівників, які виконують операції з іноземною валютою; оцінка практики здійснення операцій з іноземною валютою відповідно до внутрішніх положень та процедур, що регламентують їх проведення; виявлення реальних (або потенційних) тенденцій зменшення чи збільшення ризику валютних операцій; надання рекомендацій щодо впровадження заходів зі зниження валютного ризику та удосконалення систем внутрішнього контролю; встановлення повноти і своєчасності виконання рекомендацій щодо усунення недоліків за попереднім аудитом; встановлення рівня інформаційного забезпечення; встановлення загального ступеня ризику при здійсненні валютних операцій.

Метою аудиторської перевірки Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» є з'ясування: чи дотримуються установою банку норми валютного регулювання й валютного контролю; правомірності здійснення валютних операцій; достовірності відображення в обліку операцій з іноземною валютою; наявності постійного контролю за валютними операціями з метою запобігання порушенням, фінансових санкцій з боку контролюючих органів. [63, с.52].

При аудиті валютних операцій необхідно перевірити, чи має філія дозвіл на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями. Треба перевірити порядок встановлення курсу гривні до іноземних валют, а саме наявність щоденного наказу по філії за підписом керівника філії або окремого розпорядження керівника, що відповідає за роботу як власних пунктів обміну валюти, так і пунктів обміну валюти агентів, якому, відповідно до наказу по філії, надане право встановлювати ці курси (наказ має бути скріплений печаткою філії); порядок оформлення наказу (розпорядження) про встановлення курсів купівлі та продажу Іноземних валют за гривні в касі банку, у пунктах обміну валюти. При цьому обов'язково мають зазначатися дата, час, з якого діють установлені курси, значення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні, місцезнаходження і реєстраційний номер пункту обміну валюти банку й пункту обміну валюти агента у відповідному територіальному управлінні НБУ.

Перевіряється організація роботи Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» з проведення валютообмінних операцій, тобто чи розміщується в касі філії та в пункті обміну в доступному для огляду клієнтами місці обов'язкова інформація. Перевіряється наявність у пункті обміну валюти документів, які обов'язково мають бути в обмінному пункти.

Треба перевірити наявність у філії розпорядчого документа щодо заборони доручення виконання службових обов'язків касира пункту обміну валюти іншим особам, які не визначені як касири в наказі по філії банку. Всі касири повинні пройти атестацію на знання щодо проведення валютно-обмінних операцій, що підтверджується атестаційним листом. Касири обмінних пунктів, які працюють на агентських угодах, також повинні бути атестовані встановленою філією атестаційною комісією.

Перевіряється встановлення розміру авансу в готівковій іноземній валюті та готівковій гривні й дотримання встановленого ліміту залишку гривні й валюти, правильність надання довідок на вивезення готівкової валюти за кордон. Обов'язково перевіряється забезпечення коштів банку, які надаються в розпорядження клієнту для роботи обмінних пунктів на агентських угодах з банком, а саме сума застави повинна покривати кошти, надані в підзвіт.

Аудитор перевіряє порядок проведення операцій з купівлі у фізичних осіб-резидентів та нерезидентів чи продажу фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти або зворотного обміну фізичним особам-нерезидентам невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту в сумі, яка перевищує еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземних валют. Треба знати, що такі операції можуть здійснюватися лише через касу банку. Необхідно також перевірити, чи проводиться філією ідентифікація осіб, які купують або продають валюту. [34, с. 97].

Документами, які підлягають перевірці та систематичному контролю у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль» за валютними операціями, є:

- первинні документи (митні декларації, рахунки-фактури і валютні документи при акредитивній формі розрахунків);

- облікова первинна документація; міжнародні контракти, угоди;

- кредитні угоди;

- регістри бухгалтерського обліку (обігово-сальдові відомості);

- бланки на дату перевірки.

Відповідно до мети аудиту валютних операцій питання, що перевіряються, і одержані результати доцільно відображати в окремій оцінковій таблиці-програмі для висновків і вжиття заходів з метою усунення виявлених порушень.[41, с.136].

Під час проведення аудиторської перевірки аудитори проводять перевірку наявності усіх необхідних первинних документів по активним операціям. Джерелами перевірки є реєстри синтетичного й аналітичного обліку щодо здійснення активних операцій, звіти матеріально відповідальних осіб з прикладеними до них документами, реєстри синтетичного і аналітичного обліку. (див. табл. 3.8.)

Таблиця 3.8

Відображення активних операцій у реєстрах обліку і звітності Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Назва операції	Регістр синтетичного обліку	Назва регістру аналітичного обліку	Первинні документи для заповнення Коментар (примітки, зауваження)
Облік роз-рахунково-касових операцій	Баланс	Оборотно-сальдовий баланс за день	квитанція, прибутковий касовий журнал, видатковий касовий журнал, довідка касира з прибутків, довідка касира з видатків, зведена довідка про касові обороти, довідка щодо видів касових операцій, перелік неоплачених і сторнованих документів.
Облік кредитних операцій	Баланс	Оборотно-сальдовий баланс за день	Показники взаємостосунків позичальника з банком, показники для аналізу кредитоспроможності позичальника, проран- жований перелік клієнтів, угоди, дані про суми та процентні ставки за депозитами та кредитами у межах дня, обороти за окремими позичковими рахунками протягом зазначеного періоду, кількість угод, суму і процентні ставки за кредити.
Облік валютних операцій	Баланс	Оборотно-сальдовий баланс за день	Реєстр проданої валюти, реєстр купленої валюти, реєстр обміну валюти, реєстр необмінних операцій, звіт касира, курс купівлі/продажу валюти, зведення про купівлю/продаж валюти, інформація про рух і залишки коштів на валютних рахунках, реєстр ордерів валютного відділу, відомості про валютні ресурси, виписка з валютного особового рахунку клієнта.

[40, с.481].

Міжнародна практика аудиту

У багатьох країнах банки здійснюють ті види діяльності, які, суворо кажучи, не належать до банківської сфери і можуть здійснюватися не лише банками. Ці види діяльності включають страхування, брокерські операції з цінними паперами та лізингові послуги.

При аудиті банків виникають особливі питання, що вимагають розгляду з причин:

Ё особливого характеру ризиків, пов'язаних з банківськими операціями;

Ё масштабу банківських операцій і суттєвих ризиків, які з нього випливають і які можуть виникнути протягом короткого періоду;

Ё високого ступеня залежності від комп'ютеризованих систем обробки операцій;

Ё впливу нормативних актів різних адміністративних одиниць, у яких функціонують банки;

Ё постійної розробки нових продуктів і вдосконалення банківської практики, які можуть не супроводжуватись одночасним розвитком принципів бухгалтерського обліку та аудиторської практики.

У МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів» зазначено, що мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають складені фінансові звіти у всіх суттєвих аспектах зазначеній концептуальній основі фінансової звітності.

Формуючи аудиторську думку, аудитор зазвичай не може покладатися лише на результати проведених ним перевірок по суті через:

- великий обсяг операцій, що здійснюються банками;

- спосіб здійснення банками цих операцій;

- географічний розподіл банківських операцій;

- широке використання КІС і систем ЕПК.

Тому, як правило, аудиторові доводиться значною мірою покладатися на банківську систему внутрішнього контролю. Тому йому треба ретельно оцінити систему, щоб визначити, якою мірою він може покладатися на неї, визначаючи характер, розрахунок часу й обсягу інших аудиторських процедур.

Хоча обсяг та цілі внутрішнього аудиту можуть варіюватися залежно від розміру і структури банку, а також вимог ради директорів і управлінського персоналу банку, призначенням аудиту, як правило, € аналіз системи бухгалтерського обліку і відповідних заходів внутрішнього контролю, а також моніторинг їх функціонування і подання рекомендацій з їх удосконалення. Призначення аудиту зазвичай полягає також і в аналізі заходів, що використовуються для визначення, виміру й надання звітів щодо фінансової та господарської інформації, а також в особливому вивченні окремих статей, включаючи докладне тестування операцій, залишки рахунків і процедур. Фактори, котрі, як правило, спонукають аудитора значною мірою покладатися на банківську систему внутрішнього контролю, часто вимагають від нього використання роботи внутрішнього аудитора. Особливо це доречно щодо банків, філії яких географічно розосереджені. Часто в банках є відділ з аналізу кредитів (це або частина відділу внутрішнього аудиту, або самостійний підрозділ), який подає управлінському персоналові звіти про якість кредитів і про дотримання встановлених щодо них процедур. У будь-якому випадку аудиторові може знадобитися використовувати результати роботи цього відділу. Докладні рекомендації з використання роботи внутрішнього аудитора викладено в МСА 610 "Розгляд роботи внутрішнього аудитора".

Розробляючи загальний план аудиторської перевірки, аудитор повинен приділяти особливу увагу:

ь оцінюванню суттєвості;

ь оцінюванню аудиторського ризику;

ь очікуваному ступеню надійності внутрішнього контролю;

ь роботі внутрішнього аудиту;

ь складності операцій, що здійснюються банком, і документації, що їх стосується;

ь наявності значних ділянок, які вимагають особливої уваги аудитора і які не відображені в явному вигляді у фінансових звітах банку;

ь наявності операцій зі зв'язаними сторонами;

ь залученню інших аудиторів;

ь поясненням управлінського персоналу;

ь роботі органів нагляду.

Банківський ризик, пов'язаний з банківськими продуктами і послугами, зростає в разі його концентрації щодо певного клієнта, галузі економіки, географічної території чи країни.

Операційні ризики виникають насамперед у результаті:

- потреби обробляти великий обсяг операцій достатньо точно й у найстисліші строки. Ця потреба майже завжди задовольняється за допомогою використання великих комп'ютерних інформаційних систем, необхідності використовувати системи ЕПК при передачі прав власності на великі грошові суми, а в результаті - ризик збитків, спричинених неправильними платежами через шахрайство або помилку;

- ведення діяльності в ряді місць, що спричинює географічну роздробленість обробки операцій і внутрішнього контролю;

- необхідності здійснювати моніторинг і керувати значними ризиками, які можуть виникнути протягом короткого періоду. Процес клірингу щодо операцій може спричиняти значне накопичення дебіторської та кредиторської заборгованості протягом дня, більшу частину якої треба обробити до кінця дня. Як правило, це називається ризиком неплатежу протягом операційного дня. Характер таких ризиків може зумовлюватися операціями з клієнтами та контрагентами і може включати ризик ставки відсотка, валютний і ринковий ризики;

- здійснення операцій з великим обсягом грошових статей, включаючи грошові кошти, обігові інструменти й оборотні залишки на рахунках клієнтів, що спричиняє ризик збитків від шахрайства чи крадіжок, учинених працівниками чи іншими особами;

- використання великого фінансового важеля (значного за величиною співвідношення позикових і власних коштів).

На практиці окремі тенденції, що їх має розглянути аудитор, і міра, якою вони розглядаються і документуються, залежить від:

· загального фінансового стану банку;

· аудиторської первісної і подальшої оцінки ризику (на який впливають такі фактори, як оцінка аудитором властивого ризику кредитного портфеля, результати оцінювання системи внутрішнього контролю та аналізу роботи внутрішнього аудитора)

· результатів аналізу окремо кожної операції

· ступінь задоволеності аудитора судженнями управлінського персоналу ( за результатами попередніх аудиторських перевірок, а також за результатами аналізу аудитором інших залишків у фінансових звітах)[59, с.564-567].

4. Автоматизація обліку активних операцій на прикладі Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області»

Банківські інформаційні системи розвиваються в Україні разом з удосконаленням банківської структури. Нині вже відбувся поступовий перехід від часткової механізації до комплексної автоматизації, від централізованої до розподіленої обробки даних.

Говорячи про автоматизацію обліку у банку, здебільшого мають на увазі автоматизацію традиційних послуг, тобто фактично автоматизацію виконання завдань (функцій, операцій) основного виробництва. Але існують ще й функції управління, які також можуть бути ефективно автоматизовані. Скажімо, максимізація кредитів (оскільки прибуток банку тим вищий, чим вища частка кредитів) і мінімізація залишків. Водночас банки мають забезпечувати повернення грошових коштів за депозитними вкладами, на вимогу клієнтів, нараховувати та видавати проценти, а також проводити платіжні операції своїх клієнтів. Для цього їм потрібні наявні грошові кошти, і тут постає завдання забезпечення ліквідності банку, тобто його достатньої здатності виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. [64, с.22].

Створюючи АІБС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи -- загальні вимоги, правила чи норми, яких слід у цьому разі додержувати. Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем (АС) необхідно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

1) Принцип системності. Необхідно встановлювати такі зв'язки між структурними елементами системи, які забезпечують її сумісність та взаємодію з іншими системами. Отже, усі зв'язки, елементи, функції та проблеми управління й діяльності мають розглядатися як єдине ціле.

2) Принцип розвитку (відкритості). Автоматизована система має створюватися з урахуванням можливості поповнення й оновлення її функцій та складу без порушення функціонування АС.

3) Принцип сумісності. Під час створення системи мають бути реалізовані інформаційні інтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаємодіяти з іншими системами згідно зі встановленими правилами. Так, будь-яка АІС на рівні КБ має інформаційно взаємодіяти із системами установ НБУ, а АІС обласної податкової адміністрації --з АІС Головної податкової адміністрації України.

4) Принцип стандартизації. Під час створення систем мають бути раціонально застосовані типові, уніфіковані й стандартизовані елементи, проектні рішення, пакети прикладних програм тощо. Система та її елементи потребують стандартизації, аби можна було мінімізувати всі види витрат, уніфікувати прийоми, методи та інструкції, що ними керується персонал. Потрібно зауважити, стандартизація відповідає і запитам користувача, «консерватизм» якого ураховують і відомі розробники програмного забезпечення.

5) Принцип ефективності. Досягнення раціонального співвідношення між витратами на створення АС і цільовими ефектами, включаючи кінцеві результати, отримані від автоматизації, які не завжди і не обов'язково мають набирати грошової форми, це може бути час (вірніше, його економія), певні зручності, нові функції, імідж і т. ін. [47, с.18].

Оскільки у Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Костопіль Рівненської області» не використовується жодна система автоматизації бухгалтерського обліку тому, що це філія, то для написання курсової роботи буде детально розглянута автоматизована банківська система (АБС). Автоматизована банківська система -- це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для розв'язання завдань управління банківською діяльністю.

Автоматизована банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована -- це така система, що побудована на загальносистемних принципах й охоплює всю сукупність банківських задач. Вона вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв'язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входять забезпечуючі та функціональні підсистеми. Забезпечуючі підсистеми об'єднують в собі всі види ресурсів, необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, технічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

Автоматизована банківська система повинна забезпечувати:

ь автоматизацію внутрібанківської діяльності, і насамперед внутрібанківських операцій, пов'язаних з обробкою платіжних та інших документів у тих підрозділах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами;

ь автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків та інших зовнішньо-банківських операцій;

ь автоматизацію фінансових операцій в межах міжнародного банківського бізнесу. [47, с.53].

Огляд АБС показав, що вона відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз немає типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС -- це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківської установи. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв'язана з іншими функціональними підсистемами. [64, с.39].

Крім внутрішніх інформаційних зв'язків, АБС характеризується великим спектром інформаційних зв'язків із зовнішнім середовищем, в ролі якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Загальну структурну схему побудови АБС представлено на рис. 4.1

Рис. 4.1 Структурна схема АБС

Базовою підсистемою, що має обов'язково функціонувати в кожному

комерційному банку, є «Операційний день банку» (ОДБ)- Основні функції цієї підсистеми такі:

Ш Введення та обробка клієнтських платіжних документів.

Ш Створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації.

Ш Робота з картотеками.

Ш Обробка особових та балансових рахунків.

Ш Ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожний банківський день та відповідних вихідних форм.

Сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку тощо.

В межах підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

§ аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

§ формування та облік кредитних договорів;

§ ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

§ ведення та коригування строкових зобов'язань на погашення кредиту;

§ ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;

§ нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

§ облік та контроль погашення кредитної заборгованості;

§ аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, у якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

У комерційних банках, що мають дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою, має функціонувати підсистема «Управління валютними операціями». В межах цієї підсистеми обов'язково повинен функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечує введення та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

Підсистема «Управління депозитами» має забезпечувати автоматизацію робіт, пов'язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

Комерційні банки можуть виконувати такі операції з цінними паперами: випускати і продавати власні акції; купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

Підсистема «Каса» необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, у якій відображаються готівкові кошти. Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

У підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність.

Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, пов'язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів; облік господарських і експлуатаційних витрат.

Метою роботи підсистеми «Управління розрахунками з використанням пластикових карток» є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямами робіт у підсистемі є обслуговування локальних платіжних карткових систем, обслуговування міжнародних платіжних карткових систем, обслуговування національних платіжних карткових систем. [47, с.113-116].

Операційним днем банку називається календарний день, протягом якого змінюються залишки на особових рахунках. Усі платіжні документи, прийняті банком для обробки, розміщуються за операційними днями. Операційні дні поділяються на відкриті та закриті. Відкриває операційний день технолог системи на початку робочого дня, перед вводом першого платіжного документа, прийнятого банком на обробку.

Упродовж відкритого операційного дня документи можна доповнювати, змінювати, вилучати, обробляти. Після закінчення прийому документів від клієнтів і виконання всіх внутрішньобанківських бухгалтерських проведень можна завершувати операційний день -- припиняти доступ до документів центральної ОБД, закриваючи операційний день. Протягом закритого операційного дня на відміну від відкритого редагування платіжних документів неможливе, залишки коштів на особових рахунках і вся звітність (виписки за рахунками, баланс та інші документи) лишаються незмінними. [64, с.61].

Розрахункові та касові операції належать до основних, найбільш трудомістких та відповідальних у банківській діяльності. Тому для виконання цих операцій завжди насамперед застосовувалась обчислювальна техніка. Сьогодні в інтегрованих банківських системах комплекс розрахункових і касових операцій становить підсистему, головне призначення якої -- автоматизувати облік, контроль та складання звітності про рух коштів на рахунках клієнтів банку, зокрема операції безготівкового та готівкового обігу коштів.

Згідно з призначенням такої підсистеми виконуються її функції: відкриття особових рахунків, їх перегляд, доповнення й коригування, формування довідкової фінансової та технологічної інформації про стан особових рахунків через такі процедури, як блокування особового рахунку на установлений термін, вилучення закритих рахунків, перепризначення відповідального виконавця, котрий веде цей особовий рахунок.

Автоматизація розрахункових операцій виконується за допомогою програмного комплексу ОДБ, який дає змогу в будь-який момент його функціонування дістати інформацію про рух коштів на розрахункових, поточних, кредитних, депозитних та інших рахунках. Залежно від конструктивних характеристик програмного комплексу ОДБ облік і контроль за розрахунковими операціями здійснюються в національній валюті та валюті інших країн в одному ОДБ. У більшості програмних пакетів ОДБ передбачається, що головними виконавцями автоматизації розрахункових операцій є операціоністи, контролери, технологи. Для них у банківській системі створюються відповідні АРМ (робоче місце контролера є не в усіх банках). Конкретний перелік операцій для кожного АРМ залежить від запровадженого технологічного процесу, наявності технічних засобів, обсягу документообігу тощо, але деякі роботи жорстко прив'язані до виконавців.

Кредитні та депозитні операції є основними видами діяльності комерційних банків, а для деяких із них ці операції стали головним джерелом доходів. Тому вдосконаленню кредитних та депозитних операцій банки приділяють значну увагу, упроваджуючи комп'ютерні технології для автоматизації функцій управління кредитами та депозитами, така автоматизація на практиці здійснюється в різних формах, на базі різних апаратних і програмних засобів. Створюються, зокрема, системи, які не лише обробляють інформацію, а й підтримують управлінські рішення, що значною мірою знижує трудомісткість облікових робіт, підвищує вірогідність зведень та якість рішень, що приймаються. [47, с.136-138].

Розглянемо автоматизовані функції підсистеми управління кредитами та депозитами за стадіями технології.

Прогнозування й планування.

1. Визначення стратегії кредитування та депозитної політики.

2. Формування портфеля заявок за кредитами та депозитами.

3. Розрахунок кредитоспроможності клієнтів.

4. Оцінка ризику під час кредитування.

5. Планування рентабельності операцій.

6. Складання угод про кредит і депозитний вклад.

7. Складання плану-графіку кредитування.

8. Складання плану-графіку виплати процентів за кредитами та депозитами.

9. Складання плану-графіку погашення кредитів.

10. Розрахунок резервів за кредитами та депозитами. Облік і контроль.

1. Відкриття рахунку.

2. Облік операцій за кредитними рахунками.

3. Нарахування процентів.

4. Контроль за виконанням угод.

Аналіз і регулювання.

1. Формування звітів.

2. Аналіз, підтримання рішень. [64, с.85].

Валютні операції відіграють важливу роль у діяльності банківських установ. Вони здійснюються у комерційних банках та їх філіях, на міжбанківській валютній біржі та в інших фінансових установах. Контролюють і регулюють операції з валютою структурні підрозділи НБУ. Щоб підвищити ефективність роботи зазначених підрозділів і оперативність обліку валюти, уникнути помилок, а також мати змогу діставати необхідну інформацію для контролю та приймати рішення під час регулювання валютних операцій, у АБС виокремлюють підсистему «Валюта». З її допомогою облік операцій з іноземною валютою можна організувати так, що за кожним кодом валюти та кожним клієнтом відкривається окремий особовий рахунок. За вільно конвертованими валютами клієнтам банку може бути відкрито один мультивалютний рахунок.

Важливою особливістю зазначеної підсистеми є те, що одночасно із занесенням до регістрів бухгалтерського обліку валютних документів відображається проведення за рахунками гривневого покриття в національній валюті згідно з курсом на початок операційного дня.

У разі закритого ОД параметри змінюються через меню за ієрархією (ланцюжком) «Підсистема «Валюта» «Параметри системи» «Налагодження системи». Перелік і зміст параметрів визначає розробник системи. Сукупність параметрів можна розбити на три групи. [47, с.155].

Інформацію про задачі, які вирішуються в умовах функціонування АБС, можна представити у вигляді таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Склад задач, що вирішуються в процесі обліку активних банківських операцій в режимі Автоматизованої Банківської Системи

Назва задачі	Інформація
	Вхідна	Вихідна
Облік розрахунково-касових операцій	Платіжні доручення, грошові чеки, векселі, меморіальні ордери, оголошення про внесення готівки, касовий план, реєстри платіж-них документів, файли платіжних доручень.	довідники клієнтів банку, банків, балансових рахунків і операцій з коштами, довідники каси (довідник для складання форм 747 і 748 звітності, а також довідник касових символів); квитанція, прибутковий касовий журнал, видатковий касовий журнал, довідка касира з прибутків, довідка касира з видатків, зведена довідка про касові обороти, довідка щодо видів касових операцій, довідка щодо БД каси, перелік неоплачених і сторнованих документів звітні файли стосовно прогнозу готівкового обігу та касових оборотів, фінансова, статистична звітність
Облік кредитних операцій	Заява на кредит, статут підприємства, установчий договір, реєстраційне посвідчення, баланс підприємства, звіт про фінансові результати, розпорядження чи меморіальні ордери на зарахування коштів на рахунок, прибуткові та видаткові документи.	Показники взаємостосунків позичальника з банком, показники для аналізу кредитоспроможності позичальника, проранжований перелік клієнтів, угоди, дані про суми та процентні ставки за депозитами та кредитами у межах дня, обороти за окремими позичковими рахунками протягом зазначеного періоду, кількість угод, суму і процентні ставки за кредити, фінансова, статистична звітність.
Облік валютних операцій	Платіжні доручення в іноземній валюті, заява на переказ валюти.	Реєстр проданої валюти, реєстр купленої валюти, реєстр обміну валюти, реєстр необмінних операцій, звіт касира, курс купівлі/продажу валюти, зведення про купівлю/продаж валюти, інформація про рух і залишки коштів на валютних рахунках, реєстр ордерів валютного відділу, відомості про валютні ресурси, виписка з валютного особового рахунку клієнта, пробний баланс, баланс, оборотно-сальдова відомість у валюті консолідований баланс.
Облік операцій з цінними паперами (інвестиційні)	Цінні папери (акції, векселі, ощадні сертифікати, облігації)	Угоди купівлі продажу цінних паперів, платіжні доручення, цінні папери, статистичні дані про емітентів, власників, статистичні довідки, щоденний баланс, фінансова, статистична звітність.

Створення автоматизованих банківських систем характеризується насамперед розширенням можливостей пакета ОДБ в таких напрямках:

§ підвищення оперативності та продуктивності;

§ інтеграція документів з погляду функцій усіх підсистем;

§ підвищення надійності автоматизованих банківських систем;

§ розширення інформаційної бази про клієнтів;

§ створення потужних аналітичних підсистем, які дають змогу отримувати й узагальнювати інформацію, що стосується попереднього періоду, теперішнього та майбутнього стану банку;

розвиток гнучкості системи. [47, с.162].

Основні довідники, які використовуються в АБС для автоматизації обліку представлені у таблиці 4.2

Таблиця 4.2

Перелік основних довідників, що використовуються в АБС для обліку активних операцій

Назва довідника	Склад довідника
Довідник банків (МФО)	Код МФО, код банку, код області, тип банку, коротка назва банку, ідентифікатор банку, електронна адреса банку, дата відкриття банку.
Довідник клієнтів	Реєстраційний номер клієнта, назва клієнта, характеристика контрагента, код групи країни по ISO, код платника податків, ознака інсайдера, інституційний сектор економіки, форма власності, галузь економіки, вид економічної діяльності, код клієнта, поштова скринька, код по ЄДРПОУ.
Довідник плану рахунків	Код рахунку, назва, типова форма аналітичного рахунку, тип рахунку, реквізити.
Довідник валют	Код валюти, код країни, літерний код валюти, код групи валют, код групи валют за групою країн, група конвертації, літерний код країни (старий), код валюти (старий), назва показника, номінал валюти, назва валюти.
Довідник розрахунково-касових операцій	довідники клієнтів банку, банків, балансових рахунків і операцій з коштами, довідники каси, тип особового рахунку; рівень секретності рахунка; вид валюти рахунку; реєстраційний номер клієнта в банку; номер балансового рахунку; номер особового рахунку клієнта; назва особового рахунку, дата відкриття; підстава для відкриття рахунку; тип особового рахунку для податкової адміністрації; ознаки звітності; ознаки для розрахунку платежів за розрахунково-касове обслуговування; код відповідального виконавця, операціоніста; нарахування процентів за залишки.
Довідник кредитів, депозитів	Довідник клієнтів, довідник статей балансу, довідник статей фінансового звіту, довідник нормативних показників і методичних рекомендацій НБУ, архівні файли, де містяться відомості про всі видані банком кредити, тип договору, період (часові межі) інформації,
Довідник групи країн	Код групи країни, код групи валют за групою країн, місце емісії, код резидентності, назва групи країн.

Усі обліково-операційні роботи банку виконуються в підсистемі «Операційний день банку (ОДБ)». Підсистема ОДБ є ядром АБС. Інформаційно і функціонально вона пов'язана з усіма іншими підсистемами АБС. Основними функціями ОДБ є обробка платіжних документів. У підсистемі можуть оброблятись різні платіжні документи, формуватись інформаційні повідомлення, дебетові та інформаційні запити. Основними первинними документами ОДБ є платіжні та касові документи. До них, зокрема, належать такі платіжні (вимоги) доручення, меморіальні ордери, видаткові та приходні касові ордери. Платіжні документи, з якими працює ОДБ, можна розподілити на внутрішні, зовнішні та транзитні. [64, с.97].

Стан автоматизації банківської діяльності в комерційних банках України дуже різний. Це пов'язано з тим, що банківський сектор економіки України -- це сектор, який інтенсивно розвивається і постійно удосконалюється. Проводити аналіз та оцінку впровадження передових інформаційних технологій у сфері банківської діяльності необхідно на двох рівнях -- на рівні Національного банку України (НБУ) та на рівні комерційних банків.

Для того щоб вдосконалити АБС потрібно виконувати ряд важливих вимог, які перед нею поставлені. Першою і основною вимогою, яка ставиться до АБС, є вимога щодо її функціональної повноти. Повнофункціональною можна вважати систему, якщо набір її функцій дає змогу виконувати всі операції конкретного банку. Звичайно, система, яка відповідає сьогоднішнім потребам, може не задовольняти їх завтра, якщо у банку з'являться нові функції. Тому наступною вимогою, що ставиться до АБС, є її гнучкість.

Гнучкість -- це один з ключових факторів, який полягає у тому, що будь-яка банківська система повинна мати можливість розширюватись та розвиватись і не лише фірмою-розробником, а й силами спеціалістів банку. Розвиток системи може відбуватися у двох напрямах: кількісному -- при збільшенні кількості філій чи клієнтів та якісному -- при розширенні спектра банківських операцій і послуг. Зміни кількісного характеру приводять до необхідності нарощування системи, яке може виконуватись двома способами:

Ш за рахунок встановлення у головній конторі більш потужної ЕОМ чи шляхом розпаралелення процесу обробки на кілька ЕОМ;

Ш за рахунок збільшення продуктивності обчислювальних комплексів у філіях банку і переходу на розподілену обробку даних, зберігши за центральним обчислювальним комплексом лише функції консолідації балансу та обслуговування поточних інформаційних потреб.

В цілому система повинна мати можливість розширення як по горизонталі (збільшення кількості клієнтів, каналів зв'язку і т.п.), так і по вертикалі (перехід на більш потужну техніку).

При цьому мають бути зведені до мінімуму можливі зміни:

§ інтерфейсу користувача;

§ технології роботи з системою;

§ структури файлів бази даних.

Надійність полягає в тому, що АБС повинна забезпечувати роботу великої кількості користувачів, які одночасно можуть вводити, коригувати документи (рахунки чи угоди), формувати звітність без будь-яких конфліктів, пов'язаних з одночасним доступом до даних.