Облік доходів від реалізації товарів, робіт і послуг

41

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку доходів від реалізації готової продукції

1.1 Дохід, як економічна категорія

1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази по обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг)

Розділ 2. Загальна характеристика Дубенського міжрайонного управління водного господарства та його облікова політика

2.1 Господарська характеристика підприємства

2.2 Облікова політика підприємства

Розділ 3. Бухгалтерський облік доходів від реалізації товарів, робіт і послуг на прикладі Дубенського міжрайонного управління водного господарства

3.1 Завдання та значення обліку доходу від реалізації товарів, робіт і послуг

3.2 Синтетичний та аналітичний облік доходу від реалізації товарів, робіт та послуг на Дубенському МУВГ

Розділ 4. Шляхи удосконалення обліку доходів на підприємстві

4.1 Надання рекомендацій підприємству щодо удосконалення обліку доходів від реалізації готової продукції

4.2 Удосконалення обліку доходів від реалізації товарів, робіт і послуг в умовах комп'ютеризації

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Проведена економічна реформа і перехід до ринкових механізмів функціонування економіки України, органічне включення її в процеси світового господарювання вимагають корінного перегляду всієї сукупності економічних важелів, що використовуються системою управління підприємством. Перехід від переважно прямих адміністративних методів впливу до непрямих, заснованих на ринкових механізмах і взаємозв'язках, має потребу в заглибленому теоретичному осмисленні широкого кола мікро- і макроекономічних проблем, включаючи мотиваційний аспект господарської діяльності економічних суб'єктів, об'єктивні закономірності формування і використання доходів цих суб'єктів.

Основною метою діяльності підприємства є забезпечення отримання запланованої величини прибутку від здійснення господарської діяльності. З доходами підприємства пов'язане рішення важливих соціальних, економічних, політичних, етичних проблем суспільства як на мікро-, так і на макрорівні. Усе це додає цим господарським поняттям підвищену актуальність і значимість.

Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) виступає основним джерелом прибутку, який повинен забезпечити розвиток підприємства, створює визначені гарантії для подальшого існування підприємства, допомагає переборювати наслідку економічного ризику. Однак в умовах економічної, соціальної нестабільності, політичної невизначеності отримання запланованої величини прибутку ускладнено. Це спонукає підприємства до пошуку нової моделі управління доходами, в основі якої постає удосконалення обліку доходів від реалізації готової продукції (робіт, послуг).

Проблема удосконалення обліку доходів від реалізації готової продукції (робіт, послуг) - одна з найбільш дискутованих у сфері фінансового менеджменту останніми роками. Об'єктивна необхідність обґрунтування організації та методології обліку доходів багато в чому визначає можливість ефективного функціонування підприємства у майбутньому. Окремі аспекти обліку доходів від реалізації готової продукції (робіт, послуг) є предметом дослідження багатьох українських науковців та практиків: О.Бородкіна, Ф.Бутинця, Б.Валуєва, С.Голова, В.Єфіменка, М.Кужельного, М.Лучка, О.Петрик, М.Пушкаря, В.Сопка, а також зарубіжних дослідників: Ч.Гаррісона, К.Друрі, Р.Ентоні, В.Івашкевича, Р.Каплана, Р.Манна, Е.Майера, Б.Нідлза, С.Ніколаєвої, В.Палія, Дж.Ріса, С.Сатубалдіна, С.Стукова, В.Ткача, М.Ткача, Дж.Фостера, Д.Хана, Ч.Хорнгрена, А.Шеремета, А.Яругової та інших.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вчених, слід відзначити, що окремі питання удосконалення обліку доходів від реалізації готової продукції (робіт, послуг) в умовах переходу до міжнародних стандартів обліку і контролю потребують подальшого науково-практичного дослідження та уточнення.

Все це зумовило вибір теми дипломної роботи, її актуальність, цільову спрямованість і структуру.

Мета дипломної роботи полягає в дослідженні доходу від реалізації продукції (товарів, надання послуг) на прикладі Дубенського міжрайонного управління водного господарства.

Реалізація мети дослідження зумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

- розкрити поняття доходів від реалізації продукції згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку;

- здійснити огляд нормативно-правової бази з обліку доходів підприємства;

- вивчити організаційно-економічну характеристику Дубенського міжрайонного управління водного господарства;

- вивчити організацію обліку доходів підприємства від реалізації готової продукції (робіт, послуг);

- дослідити аналітичний та синтетичний облік доходів від реалізації послуг Дубенського міжрайонного управління водного господарства;

- визначити шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку доходів від реалізації продукції.

Об'єктом дослідження моєї дипломної роботи є Дубенське міжрайонне управління водного господарства.

Предметом дослідження є дохід від реалізації продукції (товарів, надання послуг), його значення, структура, класифікація в бухгалтерському обліку, види доходу та облік на підприємствах.

Інформаційна база дослідження - це вся спеціальна література, нормативно-правові джерела (закони України, положення, акти), які носять законодавчий характер, економічна література, конкретна література з бухгалтерського обліку, а також документи які характеризують діяльність і стан підприємства Дубенського міжрайонного управління водного господарства.

З метою реалізації поставлених у дипломній роботі завдань було використано методи діалектичного пізнання при вивченні теоретичних основ формування доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства. На етапі наукового спостереження, збору, вимірювання, оформлення, реєстрації, систематизації, групування, і обробки інформації для проведення досліджень було використано індуктивний метод, а у процесі теоретичного осмислення проблеми - дедуктивний.

Метод причинно-наслідкового зв'язку та абстрактно-логічний метод використовувалися при розробці пропозицій щодо шляхів удосконалення практичних підходів до здійснення обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Дохід, як економічна категорія

Одним із важливих і принципових теоретичних питань економічної діяльності є визначення терміна «доходи». Як економічна категорія, дохід в загальному розумінні означає потік грошових та інших надходжень за одиницю часу і складається з таких пофакторних елементів, як прибуток, заробітна плата, процент і рента.

Величина доходу впливає на показник прибутку, який є основним фінансовим показником діяльності підприємства. Прибуток - це економічна категорія, що визначається як різниця між загальною виручкою і загальними витратами, або різниця між доходами і витратами. Виручка означає суму грошей, отриману від продажу продукції, виконаних робіт чи наданих послуг; розраховується способом множення ціни товару на кількість його реалізованих одиниць. Витрати - це сума спожитих на виробництво товарів, робіт і послуг факторів виробництва (ресурсів).

Деякі вчені економічної теорії дають такі визначення терміну «доходи»:

Доходи - це певна кількість грошових коштів, матеріальних благ чи послуг, отриманих фізичною особою, підприємством чи економікою в цілому за певний проміжок часу.

Доходи - у широкому розумінні розглядаються, як грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя.

Доходи, у вузькому значенні - це потік грошових надходжень за одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік).

Доходи - це різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів, та надання послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут продукції.

Доходи, як політико-економічна категорія представляють собою певну суму грошових коштів та матеріальних благ і послуг отриманих у процесі виконання економічних функцій домогосподарств, з приводу отримання яких виникають відносини приватної власності у всіх сферах суспільного відтворення.

Поняття «доходи», як широка економічна категорія досліджувалась на протязі всієї історії становлення економіки.

Так поняття «доходи» досліджували різні вченні в різні періоди історії. Деякі поняття наведенні в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Погляди західних вчених різних років на поняття «доходи»

№ з/п	Автор	Визначення
1.	А. Сміт (1723-1790 рр.)	Визначив види доходів: рента заробітна плата, прибуток. Дохід, як заробітна плата залежить від рівня національного багатства країни. Дохід, як прибуток на капітал визначається вартістю використаних на справу капіталу, і буває більшим або меншим залежно від розмірів цього капіталу.
2.	Й.А. Шумпетер (1883-1950 рр.)	Дохід - це винагорода за нововведення. Його отримує той хто раніше за всіх використовує нововведення.
3.	Дж.М. Кейнс (1883-1946 рр.)	Досліджував перерозподіл доходів в інтересах соціальної групи, які отримують найбільш низькі доходи.
4.	М. Фрідман (1912-2006 рр.)	Створив концепцію перманентного доходу - це такий дохід, який споживач очікує отримувати протягом досить тривалого часу.

Отже, з таблиці видно, що поняття «дохід» досліджують ще з давніх-давен. Кожний з вчених по різному трактує це поняття, створюючи і обґрунтовуючи доведення в своїх концепціях та працях.

В бухгалтерському обліку дохід відображається, як збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу. Саме так і трактують це поняття більшість вчених, воно зазначене в П(С) БО 15 «Дохід» від 29 листопада 1999 р. №290. Як саме трактують це поняття вчені XX ст. наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Визначення поняття доход в бухгалтерському обліку

№ з/п	Автор	Визначення
1.	Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. Підр. для студентів економ. спец. вищ. навч. закладів - К.: А.С.К, 2004 р.	Доходи - це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).
2.	Кобилянська А.І. Фінансовий облік. Навч. пос. - К.: Знання 2004 р.	Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів, тощо.
3.	Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2000 р.	Дохід означає валовий приплив (надходження) економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства.
4	Гладких Т.В. Фінансовий облік. Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2007 р.	Доходи - це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.
5	Лишеленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2003 р.	Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Отже, з наведеної таблиці можна зробити висновок, що поняття «доходи» різні науковці однаково визначають, згідно з П(С) БО 15. Також при фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку визначають два різновиди доходу: валовий та чистий.

Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприємство одержало (або має одержати). Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються з валового доходу та завершують процес формування чистого доходу.

Чистий дохід - це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які отримують від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Отже, справжнім доходом є чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який розраховується шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів або податків з обороту та інших вирахувань з доходу.

1.2 Огляд нормативно-законодавчої бази по обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг)

Нормативним документом, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290. Норми нього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Детальніша інформація про нормативно-правові документи, які регулюють та регламентують діяльність підприємств наведена у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Перелік та зміст нормативно-правових документів по обліку доходів від реалізації продукції (товарів, послуг)

№ з/п	Найменування документу	Зміст документу	Область використання документу
1	Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 р. №996-XIV.	Встановлює зміни в системі бухгалтерського обліку та регулює складання фінансової звітності.	Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
2	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290.	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.	Фізичні та юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва.
3	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій суб'єктів підприємництва, від 19 квітня 2001 р. №186.	Перелік рахунків та субрахунків для узагальнення інформації про активи, капітал, зобов'язання. Клас 7 «Доходи та результати діяльності»	Юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва.
4	Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) №18 «Дохід» Набрав чинності 1 січня 1984 р. (переглянуто 1993 р.).	Стандарт регламентує умови визнання доходу від виробничо-господарської діяльності підприємства.	Юридичні особи, які відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва, щодо міжнародного рівня.

Іншими нормативно-правовими документами, які регламентують діяльність підприємств є:

Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 р. з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України № 2505-ІV від 25.03.2005 р. та іншими законами, станом на 28.04.2005 р.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97 р.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами, внесеними Законом України №349-IV від 24.12.2002 р.

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДУБЕНСЬКОГО МІЖРАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЙОГО ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА

2.1 Господарська характеристика підприємства

Дубенське міжрайонне управління водного господарства здійснює свою діяльність у відповідності із Цивільним кодексом України, Законом України "Про підприємництво", іншим чинним законодавством України, Установчим Договором та Статутом.

Підприємство є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках України, товарний знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своїми реквізитами.

Досліджуване підприємство створене з метою одержання прибутку від здійснення виробничої та комерційної діяльності.

Адреса: м. Дубно, пров. Шумовського, 7а, факс (03656) 3-33-34,
тел. (03656) 3-34-60.

В 1968 році на базі Дубенської експлуатаційної дільниці Рівненського управління осушувальних систем було створено Дубенське управління осушувальних систем.

До зони обслуговування ввійшли меліоровані землі Дубенського, Млинівського, Острозького і Радивилівського районів, загальною площею 30,5 тис.га.

Дубенське міжрайонне управління водного господарства Рівненської області приймає участь в розробці і реалізації регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, меліорації земель, захисту сільських населених пунктів від шкідливої дії води; організує експлуатації меліоративних систем з метою забезпечення необхідних умов для одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур на меліорованих землях; підтримує водно-повітряний режим на осушених землях.

Дубенське МУВГ відповідно до статуту [Додаток 1] згідно функціональних повноважень для юридичних осіб на договірній основі надає послуги:

- виконання земляних робіт (екскаваторні та бульдозерні);

- виконання проектно-вишукувальних робіт по ремонту та влаштуванню каналів, гідротехнічних споруд, ставів;

- послуги автомобільним краном 6,3 т;

- виготовлення паспортів водних об'єктів;

- перевезення великовагових, негабаритних вантажів площадкою 20 т;

- обробка присадибних ділянок кіньми, трактором;

На замовлення юридичних чи фізичних осіб:

- регулювання водно-повітряного режиму;

- технічне обслуговування ремонт внутрігосподарської мережі, ГТС;

- інформаційні послуги з питань функціонування водогосподарського комплексу, використання земель водного фонду;

- підготовка та видача технічних умов юридичним чи фізичним особам на проведення будівельних робіт на землях водного фонду, меліоративних системах при переході через водні об'єкти;

Консультує:

- з питань підготовки матеріалів для отримання дозволів на спеціальне водокористування та їх погодження;

- на водокористування за графіком;

- на проведення робіт на землях водного фонду;

- щодо організації обстеження місць складування промислових та побутових відходів з наданням рекомендацій стосовно зменшення їх шкідливого впливу на водні об'єкти;

- видача довідок і рекомендацій стосовно водогосподарського стану на водних об'єктах, технічного стану осушувальних земель, прилеглих територій;

- про порядок надання водних об'єктів в оренду;

Кількість працюючих на Дубенському МУВГ - 131 чол., в тому числі:

- Керівні працівники, спеціалісти та службовці - 29 чол.

- Адміністративно-господарська служба - 4 чол.

- Оглядачі гідротехнічних споруд - 55 чол.

- Машиністи насосних станцій - 8 чол.

- Трактористи-машиністи - 10 чол.

- Водії - 14 чол.

- Робітники РММ - 6 чол.

- Інші працівники - 5 чол.

Балансова вартість основних меліоративних фондів - 102,733 млн. грн., в тому числі міжгосподарських - 23,138 млн. грн. Площа осушених земель - 43,548 тис. га, в тому числі гончарним дренажем - 34,288 тис. га.
Двобічне регулювання - 25,978 млн. грн. Польдерне осушення - 3,2 млн. грн.
Площа осушених сільськогосподарських угідь - 40,756 тис. га.

2.2 Облікова політика підприємства

Політика обліку - це сфера нормалізації обліку через певні правила, стандарти, методологічні норми з метою визначення загальних і докладних принципів функціонування обліку в даній країні (об'єднанні країн) на певний період.

Розмежування понять теорії, політики і практики має принципове значення для практичного розуміння політики обліку.

Теорія обліку не є національною, вона має за мету розробити загальні методи ведення обліку, такі, наприклад, як подвійний запис, рахунок, інвентаризація, складання балансів, способи оцінки і реєстрації господарських подій, таких як фінансова звітність тощо. Теорія обліку є не тільки наднаціональна, але й над часова. Наведені вище елементи методу обліку не зазнають змін, їх лише доповнюють в частині зміни організації та форми ведення обліку. Двоїстість, наприклад, є законом подвійного запису в усьому світі і ніяким змінам не підлягає.

В той же час політика обліку має і національний характер та відображає особливості ведення обліку кожного окремого господарюючого суб'єкта.

Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі. Тобто, облікова політика конкретного підприємства залежить від політики держави в сфері бухгалтерського обліку.

Згідно статті 5 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих актів і особливостей діяльності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, регістрах і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.

Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством. Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника. Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур і визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо.

Отже, облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку.

При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити:

незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;

повноту відображення в обліку за звітний період всіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і зобов'язань;

правильність віднесення доходів та витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;

розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних інвестицій;

тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики.

Облікова політика Дубенського МУВГ висвітлена в Наказі про облікову політику і містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики.

Наказ про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється організація облікового процесу на підприємстві та є обов'язковим для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Наказ про облікову політику складається з таких розділів:

Преамбула

1. Організація бухгалтерської служби па підприємстві.

2. Методологічні аспект

3. Організаційно-технічні аспекти

В преамбулі вказується основні відомості про підприємство та основні документи, якими керуються при веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.

Підготовка Наказу про облікову політику підприємства на практиці є досить трудомісткою справою і вимагає від учасників цього процесу неабияких здібностей, комплексних знань всіх процесів, які відбувались на підприємстві за його межами в минулому, здійснюються зараз і проводитимуться в майбутньому. Усе це потребує ґрунтовного аналізу подій і фактів, вміння бачити перспективу, не ординарно мислити тощо.

Керівництво бухгалтерією здійснює головний бухгалтер, якому підпорядковується касир.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених принципів бухгалтерського обліку, упорядкування і надання у встановлені терміни фінансової звітності, також забезпечує відображення господарських операцій підприємства відповідно до робочого плану рахунків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарської операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для перерахунку доходів і витрат та руху грошових коштів в іноземній валюті застосовується курс Нацбанку України.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів затверджений в наказі керівника підприємства про облікову політику включає:

робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні і аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку;

форми первинних облікових документів, що застосовуються для формування фактів господарської діяльності, за якими передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої господарської звітності;

порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань;

методи оцінки активів і зобов'язань;

графік документообігу;

порядок контролю за господарськими операціями.

Відповідно до принципу послідовності Дубенське МУВГ постійно з року в рік застосовує обрану облікову політику.

Отже, організація бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється і регулюється згідно чинного законодавства України, нормативних актів та регламентується наказом про облікову політику підприємства.

РОЗДІЛ 3. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ НА ПРИКЛАДІ ДУБЕНСЬКОГО МІЖРАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

3.1 Завдання та значення обліку доходу від реалізації товарів, робіт і послуг

Фінансовий облік повинен забезпечувати користувачів інформацією про доходи i витрати від різних видів діяльності підприємства, про порядок формування фінансового результату за звітний та попередні періоди, про суму чистого прибутку (збитку), про напрями використання прибутку підприємства.

Дані фінансового обліку надають можливість здійснювати аналіз структури доходів від основної та інших видів діяльності та впливу факторів на зміну доходів; аналіз прибутку та впливу факторів на його зміни; аналіз рентабельності та прибутковості з метою визначення резервів зростання прибутку, рентабельності та прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання одержаного прибутку.

Дохід підприємства, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їх форм власності (крім бюджетних установ) з 1 січня 2000 р. формують у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності про доходи від звичайної діяльності на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290.

Норми цього положення стосуються підприємств (організацій) та інших юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ).

Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємств у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів тощо.

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визначення доходу наведені П(С)БО 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:

1. Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

2. Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала, тощо.

3. Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

4. Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо не передбачено відповідним договором.

6. Надходження, що належать іншим особам.

7. Надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи;

д) надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Правило визнання доходу від реалізації продукції (товарів, послуг) - це, коли підприємство:

передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;

не зберігає ні такої спадкоємності керівництва, яка звичайно пов'язана з володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами,

може достовірно виміряти суму доходу,

має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації надійдуть,

може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані витрати.

Умови визнання доходу від надання послуг:

можливість достовірної оцінки;

імовірність надходження економічних вигод від надання послуг;

можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення;

можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу.

Оцінка ступеня завершеності з надання послуг проводиться:

вивченням виконаної роботи;

визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути наданні;

визначенням питомої ваги витрат, яких зазначає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визначається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) виражають основну діяльність підприємства, що і є метою його створення, і забезпечують основну частку його доходу.

Умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів, інших активів:

підприємством передані покупцеві ризики й вимоги, пов'язані з правом власності на продукцію, товари, інші активи;

підприємство не здійснює в подальшому управління та контролю за реалізації продукцією, товарами, іншими активами;

сума активу (виручка) від реалізації продукції, товарів, інших активів може бути достовірно визначена;

у підприємства є впевненість в отриманні економічних вигод, пов'язаних з операцією;

доходи пов'язані з операцією можуть бути достовірно визначені.

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться.

Дохід відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

3.2 Синтетичний та аналітичний облік доходу від реалізації товарів, робіт та послуг на Дубенському МУВГ

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунку 70 «Доходи від реалізації».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» - тимчасовий, має ознаки пасивного рахунка. Призначений рахунок для обліку господарських процесів, для узагальнення інформації про доходи від реалізації продукції (товарів, надання послуг), доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

За кредитом рахунка 70 «Доходи від реалізації» на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримує підприємство на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Бухгалтерській облік доходів від реалізації на Дубенському МУВГ ведеться щодо кожного об'єкта за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

«Дохід від реалізації готової продукції»;

«Дохід від реалізації товарів»;

«Дохід від реалізації робіт і послуг»;

«Вирахування з доходу».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію ходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» Дубенське МУВГ узагальнює інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій. Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту іншими напрямками, визначеними підприємством.

На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображається сума наданих після дати реалізації знижок покупцям вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 705 «Перестрахування» узагальнюється інформація про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або за іншими напрямками, визначеними підприємством.

Синтетичний облік операцій, пов'язаний з отриманням доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), ведеться у журналі 6; аналітичний облік - у розділі 2 журналу 6 «Аналітичні дані про доход».

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки (довідки) бухгалтерії. Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та контролю.

Розрахункові документи вважають пред'явленими покупцеві (замовникові) за умови, що це відбулося у спосіб, передбачений договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).

Якщо за умовами договору (контракту) готову продукцію приймає покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформленої документами, передбаченими умовами договору (контракту) і пред'явленням розрахункових документів покупцеві (замовникові).

У фінансовому обліку процес реалізації відображається так: за принципом нарахування - у момент відвантаження готової продукції, товарів, наданих послуг, а в податковому обліку дохід визнається за першою подією.

Основні бухгалтерські проводки з обліку доходів наведенні у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Основні бухгалтерські проводки з обліку доходів

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Д-т	К-т
1	Відображено суми, що не є доходом (які підлягають виключенню з нього)	70 «Доходи від реалізації»	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
2	Відображено суми, одержані у складі доходу від реалізації	70 «Доходи від реалізації»	64 «Розрахунки за податками й платежами»
3	Відображено надходження страхових платежів від страхувальника	70 «Доходи від реалізації»	76 «Страхові платежі»
4	Віднесено на фінансовий результат від реалізації продукції (закриття рахунка 70 наприкінці звітного періоду)	70 «Доходи від реалізації»	791 «Результат основної діяльності»
5	Визнано дохід на суму активів, переданих як внесок до статутного капіталу або в обмін на довгострокові цінні папери (фінансові інвестиції)	14 «Довгострокові фінансові інвестиції»	70 «Доходи від реалізації»
6	Отримано основні засоби в обмін на неподібний об'єкт	15 «Капітальні інвестиції»	70 «Доходи від реалізації»
7	На суму одержаної готівки визнано дохід від реалізації	30 «Каса»	70 «Доходи від реалізації»
8	На суму одержаних у безготівковій формі грошових коштів визнано дохід від реалізації	31 «Рахунки в банках»	70 «Доходи від реалізації»
9	На забезпечення заборгованості покупцем виставлено вексель на суму визнаного доходу від реалізації	34 «Короткострокові векселі одержані»	70 «Доходи від реалізації»
10	Визнано дохід від реалізації покупцям та замовникам на умовах відстрочки платежу	36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»	70 «Доходи від реалізації»
11	Визнано дохід від реалізації іншим дебіторам	37 «Розрахунки з різними дебіторами»	70 «Доходи від реалізації»
12	Визнано дохід від погашення кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядниками шляхом реалізації	63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками»	70 «Доходи від реалізації»
13	Визнано дохід від погашення заборгованості з оплати праці робітників у натуральній формі	66 «Розрахунки за виплатами працівникам»	70 «Доходи від реалізації»
14	Визнано дохід від реалізації різним контрагентам	68 «Розрахунки за іншими операціями»	70 «Доходи від реалізації»
15	Віднесення до складу доходу поточного періоду доходів майбутніх періодів, одержаних від реалізації	69 «Доходи майбутніх періодів»	70 «Доходи від реалізації»
16	Списання на рахунок фінансових результатів дебетових оборотів: за наданими після дати реалізації знижками, сумами, продукції або товарами, поверненими покупцями, та іншими сумами, що підлягають виключенню з доходів	791 «Результат основної діяльності»	704 «Вирахування з доходу»

Отже, в таблиці 3.1, з наведених операцій ми бачимо, коли доход від реалізації потрібно відображати по дебету, а коли по кредиту.

Інформація про доходи підприємства, як вже було зазначено, збирається в журналі 6, в якому наводиться кореспонденція рахунків щодо формування доходів, а також дається розшифровка сум доходів за субрахунками рахунків сьомого класу. Така зведена інформація доповнюється даними про надходження доходів від конкретних юридичних та фізичних осіб, що вимагає організації аналітичного обліку в розрізі окремих субрахунків та відображення даних в оборотних відомостях.

РОЗДІЛ 4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

4.1 Надання рекомендацій підприємству щодо удосконалення обліку доходів від реалізації готової продукції

Витрати, собівартість є найважливішими економічними показниками. Їх рівень багато в чому визначає величину прибутку і рентабельність підприємства, ефективність його господарської діяльності. Зниження і оптимізація витрат є одним з основних напрямів вдосконалення економічної діяльності кожного підприємства, що визначають його конкурентоспроможність, надійність і фінансову стійкість.

Основні переваги витрат полягають в тому, що вони точно відображають, які були здійснені витрати і створюють передумови для їх скорочення. Облік витрат допомагає керівництву управляти тими підрозділами, які відповідальні за здійснені витрати.

Мета обліку витрат на виробництво полягає в своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, а так само в контролі за використовуванням ресурсів і грошових коштів.

Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для ухвалення управлінських рішень.

Для збільшення продажів на підприємстві необхідно організувати відділ маркетингу, який займатиметься ефективною рекламою і прямим зв'язком із споживачами. Забезпеченням ритмічності надходження запасів сировини і матеріалів на склад повинен займатися технолог-економіст, що понизить кількість технологічних простоїв.

В даний час при аналізі фактичної собівартості продукції, що випускається, виявленні резервів і економічного ефекту від її зниження використовується розрахунок по економічних чинниках. Економічні чинники якнайповніші охоплюють всі елементи процесу виробництва - засоби, предмети праці і сама праця. Вони відображають основні напрями роботи колективів підприємств по зниженню собівартості: підвищення продуктивності праці, упровадження передової техніки і технології, краще використовування устаткування, здешевлення заготівки і краще використовування предметів праці, скорочення адміністративно-управлінських і інших невигідних витрат, скорочення браку і ліквідація непродуктивних витрат і втрат.

Економія, що обумовлює фактичне зниження собівартості, розраховується по наступному складу (типовому переліку) чинників:

1. Підвищення технічного рівня виробництва. Це упровадження нової, прогресивної технології, механізація і автоматизація виробничих процесів; поліпшення використовування і застосування нових видів сировини і матеріалів; зміна конструкції і технічних характеристик виробів; інші чинники, що підвищують технічний рівень виробництва.

Зниження собівартості може відбутися при створенні автоматизованих систем управління, використовуванні ЕОМ, удосконаленні і модернізації існуючої техніки і технології. Зменшуються витрати і в результаті комплексного використання сировини, застосування економічних замінників, повного використання відходів у виробництві. Великий резерв таїть в собі і вдосконалення продукції, зниження її матеріаломісткості і трудомісткості, зниження ваги машин і устаткування, зменшення габаритних розмірів і ін.

2. Вдосконалення організації виробництва і праці. Зниження собівартості може відбутися в результаті зміни в організації виробництва, формах і методах праці при розвитку спеціалізації виробництва; вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; поліпшення використання основних фундацій; поліпшення матеріально-технічного постачання; скорочення транспортних витрат; інших чинників, що підвищують рівень організації виробництва.

Зниження поточних витрат відбувається в результаті вдосконалення обслуговування основного виробництва (наприклад, розвитку потокового виробництва, підвищення коефіцієнта змінності, впорядкування підсобно-технологічних робіт, поліпшення інструментального господарства, вдосконалення організації контролю за якістю робіт і продукції). Значне зменшення витрат живої праці може відбутися при збільшенні норм і зон обслуговування, скороченні втрат робочого часу, зменшенні числа робітників, не виконуючих норм вироблення. Додаткова економія виникає при вдосконаленні структури управління підприємства в цілому. Вона виражається в скороченні витрат на управління і в економії заробітної платні і нарахувань на неї у зв'язку з тим, що вивільняється управлінського персоналу.

При поліпшенні використання основних фундацій зниження собівартості відбувається в результаті підвищення надійності і довговічності устаткування; вдосконалення системи планово-запобіжного ремонту; централізації і упровадження індустріальних методів ремонту, зміст і експлуатації основних фундацій.

Вдосконалення матеріально-технічного постачання і використання матеріальних ресурсів знаходить віддзеркалення в зменшенні норм витрати сировини і матеріалів, зниженні їх собівартості за рахунок зменшення заготовчо-складських витрат. Транспортні витрати скорочуються в результаті зменшення витрат на доставку сировини і матеріалів від постачальника до складів підприємства, від заводських складів до місць споживання; зменшення витрат на транспортування готової продукції.

3. Зміна об'єму і структури продукції, які можуть привести до відносного зменшення умовно-постійних витрат (окрім амортизації), відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміні номенклатури і асортименту продукції, підвищенню її якості. Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості продукції, що випускається. Із збільшенням об'єму виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження її собівартості.

4. Поліпшення використання природних ресурсів. Тут враховується: зміна складу і якості сировини; зміна продуктивності родовищ, об'ємів підготовчих робіт при використанні, способів використання природної сировини; зміна інших природних умов. Ці чинники відображають вплив природних умов на величину змінних витрат. Аналіз їх впливу на зниження собівартості продукції проводиться на основі галузевих методик добувних галузей промисловості.

Значні резерви зниження собівартості укладені в скороченні втрат від браку і інших непродуктивних витрат. Вивчення причин браку, виявлення його винуватця дають можливість здійснити заходи по ліквідації втрат від браку, скороченню і найраціональнішому використанню відходів виробництва.

Основною умовою зниження витрат сировини і матеріалів на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів і вдосконалення технології виробництва, використовування прогресивних видів матеріалів, упровадження технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних цінностей.

Щоб максимізувати прибуток, недостатньо мінімізувати витрати. Існує безліч різних рівнів виробництва, при яких підприємство може проводити продукт з якнайменшими витратами. Але є один єдиний рівень об'єму виробництва, при якому максимізовується прибуток. В даному випадку необхідно, щоб граничні продукти всіх чинників виробництва у вартісному виразі були рівні їх цінам, або щоб кожний ресурс використовувався до тих пір, поки його граничний продукт в грошовому виразі не стане рівний його ціні.

Ці заходи дозволять збільшити об'єм продажів і понизити собівартість продукції, що дозволить підприємству вкладати засоби, що звільнилися, в розвиток власного виробництва.

4.2 Удосконалення обліку доходів від реалізації товарів, робіт і послуг в умовах комп'ютеризації

Облік є одним із найголовніших засобів отримання інформації і основою національного управління. Курс на ринкові перетворення в Україні супроводжується реформуванням бухгалтерського обліку.

Аналіз і вдосконалення досвіду дозволяють розвивати і обґрунтовувати методологічні засади побудови системи обліку.

В умовах жорсткої конкуренції між підприємствами більше шансів на перемогу має той, хто в будь-який момент може чітко уявити, яка продукція або послуги мають найбільший попит, які товари є на складі і в якому обсязі слід здійснювати подальше їх виробництво або придбання. Ефективне рішення цих питань при великому обсязі інформації не можливе без використання комп'ютерних систем автоматизації оперативного і бухгалтерського обліку.

Тому саме зараз Дубенське МУВГ намагається все більше удосконалювати свої системи автоматизації оперативного і бухгалтерського обліку всіх показників підприємства, особливо автоматизацію обліку доходів та фінансових результатів.

При автоматизації обліку підприємство використовує інформаційні комп'ютерні системи, призначені для автоматизації ведення бухгалтерського обліку і системи, які призначені для виконання облікових робіт, пов'язаних з оперативним обліком виробництва, зберігання і продажу продукції, надання послуг.

На відміну від бухгалтерських програм, які здебільшого забезпечують складання звітності, системи оперативного і управлінського обліку - це інструмент бізнесу. Проте найбільший ефект досягається при проведенні комплексної комп'ютеризації бухгалтерського і оперативного, фінансового і управлінського обліку підприємства.

Кінцевою метою комплексної автоматизації обліку на підприємстві є створення інформаційної бази, яка б сприяла прийняттю управлінських рішень, вибору стратегії на основі аналізу господарської діяльності за різними показниками та досягненню конкурентоспроможності підприємства.

Комп'ютерна система обліку на підприємствах може створюватися за такими методиками:

v створення необхідної кількості автоматизованих робочих місць, призначених для вирішення певних облікових завдань;

v організація системної комп'ютеризації обліку, тобто об'єднання всіх автоматизованих робочих місць в єдину комп'ютерну мережу. В цьому випадку весь обсяг інформації в мережі стає доступним всім користувачам;

v створення все новіших і новіших комп'ютерних програм ведення обліку;

v використання нової апаратури, тобто встановлення новіших версій комп'ютерів на підприємстві, в яких швидкість роботи і обсяг пам'яті більші, що полегшує ведення обліку.

Сучасна комп'ютерна техніка дає змогу накопичити, систематизувати й узагальнити облікові дані про доходи та фінансові результати діяльності в автоматичному режимі. Це дозволяє ефективно вирішувати проблеми аналітичного обліку доходів і фінансових результатів завдяки широким можливостям у виборі номенклатури аналітичних об'єктів, оперативності отримання даних про доходи та фінансові результати на будь-яку звітну дату. З'являється можливість формувати велику кількість додаткових звітів для отримання достовірної інформації.