Облік і аудит реалізації робіт та послуг в сучасних умовах господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИПУСКНА РОБОТА

«Облік і аудит готової продукції та її реалізації на підприємстві»

Вступ

Відомо, що метою створення більшості підприємств є отримання доходу, прибутку від своєї діяльності, це можливе завдяки виробництву готової продукції, наданих послуг, виконань робіт. Адже потім за допомогою процесу продажу, реалізації зазначених цінностей можливо отримати дохід і навіть прибуток.

Важливим результатом діяльності кожного підприємства є виготовлення продукції, її реалізація та розрахунки з покупцями. В зв`язку з цим на підприємствах значне місце займає облік реалізації продукції. Продаж продукції впливає на фінансовий результат підприємства.

Для підприємств виробничої сфери, найбільш суттєве значення, має раціональна організація обліку готової продукції, її реалізація та розрахунків з покупцями, яка передбачає дотримання системного підходу, цілісності, всебічності, субординації, динамічності, випереджаючого відображення, системоутворюючих відносин окремих частин і елементів.

В умовах ринкової економіки, правильний, чіткий і своєчасний облік випущених, відвантажених і реалізованих виробів сприяє посиленню контролю за наявністю матеріальних цінностей, забезпеченню підприємств коштами і прискоренню обертання оборотних коштів.

Актуальність теми підтверджується і тим, що вона знайшла широке відображення в економічній літературі, зокрема в роботах наступних авторів Бутинця Ф.Ф. Бабич В.В., Грабової Н.М., Завгороднього В.П., Кузьминського А.М., Литвина Ю.Я., Мурашко В.М., Партина Г.О., Пархоменко В.М., Покропивного С.Ф., Савченко Г.В., Чумаченько М.Г. та багато інших.

Основними видами діяльності підприємства є: виробництво та реалізація через мережу фірмових магазинів, інших торговельних закладів кондитерських виробів. Цю продукцію вживають усі верстви населення майже кожен день. Асортимент цієї продукції дуже великий, це: печиво, торти, десерти та інші вироби. Максимальна потужність випуску продукції підприємства складає близько 50 тон кондитерських виробів на добу. Фактичний випуск цієї продукції складає від 10 до 12 тон на добу. Графік роботи цілодобовий.

Основними ринками збуту готової продукції є торгові підприємства, такі як: Ашан, Мегамаркет, Метро. Але головним ринком збуту є відправлення продукції за кордон (Ізраїль, Туркменістан, Казахстан, Білорусія, Турція та інші).

На кожному виробничому підприємстві повинні дотримуватись основних положень щодо охорони праці. Основними нормативно-правовими актами, що регламентують охорону праці є: Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та іншими.

За своєю суттю державний контроль за охороною праці був і залишається навіть більш дискримінаційним щодо власника підприємства ніж податкове законодавство. Пріоритет життя і здоров'я працівника відносно результатів виробничої діяльності записаний як один із принципів державної політики щодо охорони праці. Зі збільшенням кількості перевіряючих дотримання основних нормативних актів з охорони праці, можливо, убереже працівників від нещасних випадків, а власника і керівництво від санкцій з боку контролюючих органів.

Основною метою керівника підприємства є створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці безпечних умов праці, проведення інструктажів з охорони праці та техніки безпеки.

Сьогодні йде жорстока конкурентна боротьба між виробниками однотипних видів продукції за ринки збуту свого товару, розширення кола споживачів, тому виграти і перемогти зможе те підприємство, чия продукція є якіснішою і дешевшою. Тому тема дипломної роботи «Облік і аудит готової продукції на підприємстві» є дуже актуальною сьогодні.

Мета дипломної роботи розкрити облік і аудит випуску готової продукції та її реалізації є актуальною і має важливе народногосподарське значення.

Завдання дипломної роботи:

· висвітлити характеристику випуску готової продукції;

· характеристику реалізації (збуту) готової продукції;

· характеристику розрахунків з покупцями;

· розкрити методику бухгалтерського обліку випуску готової продукції;

· розкрити методику бухгалтерського обліку реалізації (збуту) готової продукції;

· документальне оформлення господарських операцій, пов'язаних з рухом готової продукції;

· розкрити синтетичний облік готової продукції;

· розкрити методику аудиту готової продукції та її реалізації.

Предметом дослідження даної дипломної роботи є бухгалтерські документи, в яких відображається рух готової продукції та її реалізація на підприємстві.

Об'єктом дослідження є господарська діяльність ТОВ «КБФ».

При написанні дипломної роботи використано законодавчі та нормативні акти, інструкції, періодичні видання, навчальна література; дослідження за темою, первинні документи, рахунок - фактура, податкова накладна, товаротранспортна накладна, відомість випуску готової продукції, накопичувальна відомість готової продукції калькуляція, регістри бухгалтерського обліку.

1. Готова продукція та її значення у фінансово-господарській діяльності підприємства

1.1 Готова продукція як економічна категорія

аудит облік синтетичний продукція реалізація

Управління виробничими запасами має два основні аспекти. Один стосується забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідного продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці.

Другий аспект пов'язаний з витратами на придбання певного виду виробничих запасів. Виходячи з цих положень на підприємстві регулюють придбання та використання виробничих запасів.

Виробничі запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку виробничих запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих виробничих запасів.

Виробничі запаси є дуже важливою і значною частиною активів підприємства. Вони відносяться до складу оборотних активів, тому можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Ефективність управління обіговими коштами підприємства, до яких відносяться виробничі запаси, обумовлюються багатьма чинниками: як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може, та повинно активно впливати.

До зовнішніх чинників належить загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування.

Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів. Основні з них покладені в основу раціонального та економного використання виробничих запасів. [26]

Характеристику масштабу виробничої діяльності промислового підприємства, зокрема, її якісного результату дають показники виробництва продукції в натуральному вимірі (по встановленому асортименту) і загального об'єму продукції у вартісному виразі. Головною складовою промислової продукції є готові вироби, виготовлені основними цехами підприємства і призначені для продажу стороннім замовникам, а також своїм непромисловим господарствам і власному капітальному будівництву.

Для правильного відображення в обліку вартісних параметрів (характеристик) продукції треба виконати калькуляційну процедуру, калькуляційні розрахунки визначення її фактичної собівартості.

Калькулювання - визначення розміру витрат у вартісному вираженні, які приходяться на калькуляційну одиницю. За допомогою калькулювання обліковують собівартість. Метою калькулювання фактичної собівартості у виробництві є собівартість продукції. Для того щоб калькулювати фактичну собівартість готової продукції треба обліковувати її випуск. Для визначення собівартості продукції потрібно мати як кількісні, так і якісні її характеристики. Продукція може бути виробом, роботою, послугою.

Фактична собівартість продукції визначається для різних потреб: фактичних результатів діяльності господарства, ціноутворення, ефективності технологічних та організаційних рішень, встановлення раціональності витрат та ін.

При побудові обліку витрат за нормативним методом обов'язково обчислюють нормативну собівартість продукції.

Разом з тим калькуляційний процес не включає усієї складності калькуляції у господарстві, оскільки окрім основної продукції господарство повинно калькулювати також продукцію допоміжного виробництва. Собівартість продукції розраховують за калькуляційними елементами - статтями витрат. Статті витрат - це аспект побудови собівартості за видами діяльності. Номенклатура статей витрат на різних підприємствах різна і залежить від потреб управління.

Об'єктом калькуляції є собівартість продукції (виробів, послуг або робіт), але слід мати на увазі не тільки об'єкти, а й калькуляційні одиниці конкретного продукту, або непрямо через формування проміжних облікових комплексів видового групування: через рахунок №91 «Загальновиробничі витрати». Тому методика калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції тісно пов'язана з побудовою аналітичного обліку витрат на виробництво окремих видів продукції. Але аналітичний облік прямих витрат є лише основою побудови калькуляційного процесу обчислення фактичної собівартості окремих видів продукції через виникнення потреби розподілу непрямих витрат. Для калькулювання фактичної собівартості окремих видів готової продукції слід врахувати методику розподілу комплексних витрат на окремі види.

Разом з тим треба враховувати ще один важливий метод (прийом) калькулювання фактичної собівартості окремих видів продукції - порядок включення прямих витрат. На окремих виробництвах прямі витрати також включаються у собівартість продукції різними методами (прийомами): пряме віднесення витрат на окремі види продукції, так званий продуктивний прийом; прямі витрати включені у собівартість однорідних виробів відповідно до вибраної бази розподілу; коефіцієнтний метод розподілу. Національні стандарти з бухгалтерського обліку передбачають коефіцієнтний метод розподілу.

В окремих виробництвах собівартість деяких виробів визначають індексним або комбінованим методами.

Калькулювання собівартості продукції завершують розрахунком фактичної собівартості одиниць вимірювання окремих видів продукції. В усіх випадках це зводиться до простої арифметичної дії: загальну суму собівартості окремого виду продукції ділять на кількісні характеристики даного виду.

Вивчаючи склад елементів витрат робимо висновок, що це сукупність у вартісному вираженні, яка характеризує одночасно вартість таких елементів: готової продукції, відходів виробництва, браку виробництва, побічної продукції, незавершеного виробництва. Таким чином, ця сукупність не має конкретизації стосовно окремого елемента, яка досягається шляхом калькуляції. Але для цього потрібні кількісні характеристики усіх названих елементів. [23]

Готовою продукцією є вироби і продукти, повністю закінчені обробкою на даному підприємстві, які пройшли перевірку на відповідність до затверджених стандартів або технічних умов і оформлені приймально-здавальною документацією, а також виконані роботи й послуги, надані іншим підприємствам, наприклад, виконані ремонтні або налагоджувальні роботи, проведені перевезення вантажів вантажним транспортом та ін.

Випуск і реалізація готової продукції, здача виконаних робіт і наданих послуг є головною метою діяльності підприємства.

Основними натуральними показниками обліку готової продукції є показники, які характеризують кількість (шт., компл., метри та ін.), обсяг (куб. м, квадрат, м), масу (г, кг, ц, т та ін.)

Використовуються в обліку й умовно-натуральні показники, які застосовуються для отримання узагальнюючих (умовних) показників обліку однорідної продукції. Кількість такої продукції за видами перераховують за допомогою певних коефіцієнтів в умовну вагу, сорт, типорозмір тощо. Коефіцієнт співвідношення визначається залежно від вмісту корисної речовини в продуктах, рівнях витрат, тривалості виробничого циклу. Прикладом може служити вимірювання кількості виплавленого чавуну в перерахунку на передільний, консервів - в умовних банках, мінеральних добрив - в умовних туках діючої речовини.

Узагальнюючим показником виробленої продукції, виконаних робіт і послуг є вартісний показник, який вимірюється в гривнях. Продукція може оцінюватися таким чином:

за плановими (обліковими) цінами;

за цінами фактичної собівартості;

за ринковими (договірними) цінами.

Основними завданнями обліку готової продукції є:

правильне і своєчасне оприбутковування і списання готової продукції на основі оформлених документів, що дозволяє забезпечити контроль за збереженням готової продукції;

- отримання даних про кількість і вартість випущеної продукції, а також відомостей про залишки готової продукції на складах (за матеріально відповідальними особами) і контроль за відповідністю фактичних залишків з обліковими;

- визначення стану розрахунків з покупцями за відвантажену продукцію;

- визначення результатів від реалізації продукції, робіт. послуг;

- контроль за збереженням готової продукції та її реалізації. [38]

1.2 Законодавчо-нормативне регулювання обліку готової продукції та її реалізації

Ведення обліку готової продукції регламентується наступною нормативною базою:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996/XIV. Цим законом регламентуються правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Даним законом визначається ціль бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно з законом ціль ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності являється надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві.

Також цим законом передбачаються загальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачає, що контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їхньої компетенції, передбачених законами. [1]

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97 ВР. Цим законом визначається об'єкт оподаткування, згідно якого, об'єктом оподаткування являється прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу, визначеного згідно пункту 4.3 діючого Закону.

Також, що являється валовим доходом, а що валовими витратами, правила ведення податкового обліку, ставки оподаткування, а також порядок нарахування та строки сплати податку. [2]

3. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. [3]

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.1999 р. №246.

Це положення визначає методологічні засади формування в обліку інформації про запаси і розкриття їх у фінансовій звітності.

Терміни що наведені в П(С) БО, мають таке значення:

Запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримують для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Визначення та первісна оцінка запасів:

Запаси визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають зокрема:

Ї готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Згідно з п. 10 П(С) БО - 9 первісною вартістю запасів що виготовляються власними силами підприємства, визначається собівартість їх виробництва, яка визначається за П(С) БО - 16

«Витрати».

Вибуття запасів здійснюється внаслідок відпуску у виробництво, реалізації, безоплатної передачі тощо. Оцінюватись запаси в процесі їх вибуття можуть по різному. У п. 16 П(С) БО - 9 наведені такі прийоми оцінки:

Ї ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, який передбачає облік фактичної собівартості кожної одиниці запасів, що є можливим при забезпеченні об'єктів табличками з серійними номерами.

Ї середньозваженої собівартості, який передбачає розрахунок фактичної собівартості одиниці запасів виходячи з середньої вартості.

Ї спосіб перших за часом надходження запасів (ФІФО), базується на припущені, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили па підприємство й відображені в бухгалтерському обліку.

Ї спосіб нормативних витрат.

Ї спосіб реалізаційних цін. [13]

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290. Цим положенням (стандартом) визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкритті у фінансовій звітності. [14]

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318. Цим положенням (стандартом) визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкритті у фінансовій звітності. [15]

7. План рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291. [17]

8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291. [18]

9. Інструкція по бухгалтерському обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України №141 від 01.07.97 р. (зі змінами та доповненнями).

10. Положення про порядок уцінки та реалізації продукції, що залежалась, із групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затверджене спільним наказом Мінекономіки України та Мінфіну України від 15.12.1999 р. №149/300, зареєстроване в Міністерстві юстицій України 29.12.99 р. №921/4214. [20]

11. Положення про порядок реалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій пов'язаних з продажем товарів, затверджене наказом Міністерства фінансів України №14 - 401 від 05.07.1993 р. (з послідуючими змінами та доповненнями). [21]

12. Порядок ведення в обліку приросту (втрат) балансової вартості покупних товарів (крім активів які належать амортизації, цінних паперів та дивідендів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, в незавершеному виробництві та залишків готової продукції (в тому числі малоцінних предметів на складах), затверджений наказом Мінфіну України від 11.06.1998 р. №124 зареєстрований в Міністерстві юстицій України 03.07.1998 р. №417/2857. [22]

13. Наказ Міністерства Аграрної політики України «Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу» від 07.03.2001 р. №49. Цей Наказ визначає основні вимоги щодо правильності ведення та списання залишків готової продукції відповідно до регістрів бухгалтерського обліку. [6]

14. Наказ Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21.06.1996 р. №193. Цей Наказ визначає основні вимоги щодо виконання заходів по реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики. В ньому зазначаються первинні документи, які необхідні для переміщення, відвантаження готової продукції на підприємстві та їх суть, а це акти (акт приймання матеріалів), картки (складського обліку, лімітно-забірні), накладні та інші документи. [7]

15. Наказ Міністерства Фінансів України «Про інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» від 11.08.1994 р. №69. [8]

16. Закон України « Про державну контрольно-ревізійну службу» від 26.01.1993 р. №2939-XII.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служб. [4]

17. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІV із змінами та доповненнями.

В розділі «окремі види зобов`язань» даються загальні положення про купівлю-продаж продукції, складання договору купівлі-продажу, обов`язки та відповідальність продавця, правові наслідки порушення умови договору, ціна товару, оплата і страхування товару.

- цивільний Кодекс України (ЦКУ).

Статтею 208 цього Кодексу передбачено, що право чин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Порядок реалізації готової продукції регулюється умовами договорів. Невідповідності за якістю і асортиментом регулюється ст. 669 - 672 ЦКУ, а саме 336 дає право продукції (робіт, послуг) визначена згідно з П(С) БО 9 «Запаси». [48]

1.3 Готова продукція підприємства, її класифікація

У процесі виробництва людина, взаємодіючи із засобами виробництва створює конкретні матеріальні блага. Отже, останні є продуктами праці, тобто споживчою вартістю, речовиною природи пристосованою людиною для своїх потреб. У більшості випадків матеріальний результат праці виступає у ролі конкретного продукту - продукції (виробу).

У промисловому виробництві результат праці - продукція. Продукти праці є предметними для різних сфер використання. Продукти праці, що існують у грошовій для споживання формі, можуть знову стати сировиною для виробництва продукту.

У економічній літературі не має єдиного підходу до визначення предмету та об`єктів бухгалтерського обліку процесу виробництва готової продукції. Причинами цього є різні підходи до визначення, побудови бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Виходячи з суті системного підходу як комплексності, структуризації та розмежування понять щодо бухгалтерського обліку витрат процесу виробництва - це означає розробку класифікації та термінологічне єднання понять про категорії та елементи виробничого процесу, які характеризують його зміст.

Предметом обліку випуску готової продукції є облік списання запасів, витрат на оплату праці, облік грошових елементів, облік послуг, пов`язаних з процесом виробництва, визначення собівартості реалізованої продукції, облік витрат, які поділяються за елементами: витрати сировини та матеріалів; витрати куплених напівфабрикатів; витрати палива та й енергії; витрати тари й тарних матеріалів; і інших матеріальних витрат. Та за видами діяльності: собівартість реалізованої готової продукції; собівартість реалізованих робіт і послуг; загальновиробничих витрат; адміністративних витрат; витрат на збут; інші витрати операційної діяльності; фінансові витрати; надзвичайні витрати.

Виходячи з того, що «об'єкти обліку виробничих витрат і об`єкти калькулювання собівартості продукції» в багатьох видах діяльності між собою не співпадають, деякі автори розглядають ці процеси як два самостійні методи, два відносно відокремлені аспекти виробничого обліку. [42]

Основу побудови бухгалтерського обліку готової продукції становлять такі компоненти:

а) визначення поняття «готова продукція»;

б) класифікація готової продукції;

в) оцінювання готової продукції в поточному обліку;

г) документальне оформлення випуску, відвантаження та реалізація готової продукції;

д) система рахунків.

Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво та формують вид виробничого запасу
(Рис. 1.1).



Рис. 1.1. Взаємозв'язок між виробництвом, залишками і реалізацією продукції

У поточному обліку наявність і рух готової продукції оцінюється по відпускним (оптовим) цінах підприємства (з відособленим обліком відхилень між фактичною виробничою собівартістю і відпускною вартістю продукції). Цей варіант забезпечує порівнянність оцінки готової продукції зі звітністю, а також дотримання єдності оцінки в документах на продукцію відвантажену і реалізовану.

Оцінка у звітному періоді здійснюється за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку).

У поточному обліку готову продукцію оцінюють за «твердими» обліковими цінами (середньорічною плановою собівартістю, договірними або оптовими цінами або за фактичною виробничою собівартістю). Оцінка продукції за «твердими» обліковими цінами дає змогу вести постійний поточний облік незалежно від калькуляції фактичної собівартості. Такі ціни є основою ведення бухгалтерського обліку готової продукції на складах оперативно-бухгалтерським методом.

Якщо готову продукцію оцінюють за середньорічною плановою собівартістю, то відхилення планової собівартості від фактичної обліковують окремо. На кінець місяця ці відхилення розподіляють між залишками нереалізованої продукції і реалізованими виробами.

При оцінюванні готової продукції за іншими цінами відхилення визначають як різницю між цими цінами та фактичною собівартістю.

Якщо облік готової продукції ведеться не за фактичними, а за договірними або оптовими цінами, то необхідно вести відокремлений облік відхилень фактичної виробничої собівартості від їх вартості в договірних чи оптових цінах підприємства. Облік готової продукції у вартісному вираженні ведуть за місцем їх зберігання із зазначенням матеріально відповідальних осіб. [27]

Готова продукція - це продукція, що повністю закінчена обробкою на підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування, відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на підприємстві і здана на склад.

Готова продукція на підприємстві проходить такі операції:

1) Випуск продукції з виробництва і здача її на склад;

2) Зберігання продукції на складах підприємства;

3) Відпуск продукції на місці місцевим і відвантаження покупцям з інших міст, країн тощо;

4) Реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Бухгалтерський облік має забезпечити інформацію про її кількість, якість, вартість. Для побудови обліку продукції основним є визначення її характеру. За цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності, конструкційною та технологічною складністю (рис 1.2).

Рис. 1.2. Класифікація готової продукції за характером

За формою, продукцію поділяють на таку, яка має уречевлену форму, виріб (наприклад, трактор, хліб, тощо); таку, яка має форму результату роботи (ремонт) або форму послуги перевезення вантажу.

За ступенем готовності продукцію поділяють на готову, напівфабрикати (напівпродукти) та незавершене виробництво. Готова - це продукція, обробка якої завершена та, яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовником і відповідає технічним умовам і стандартам, а при їх відсутності - технічним, договірним або іншим умовам; прийнята з цеху на склад, сертифікована і готова до реалізації.

Напівфабрикати - продукція окремих технологічних фаз (підрозділів, цехів, дільниць, бригад) що не пройшла всіх передбачених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування, але для даної стадії вони є закінченими. Незавершене виробництво - сировина і матеріали, які знаходяться у виробництві і підлягають подальшій обробці.

Продукція може бути простою або складною. Складна в свою чергу поділяється на основну, побічну або побіжну і супутню.

Проста - продукція, що отримується в результаті нескладного технологічного процесу, під час якого відсутні виробничі відходи.

Складна продукція - це продукція, яка поділяється на декілька паралельних видів продукції. Основна продукція - елемент виробничого процесу, який має якісні і кількісні параметри, які отримали вартісну характеристику і мають стадію завершеності. Доля елементу повинна складати більше ніж 90% від загальної вартості виробничого процесу.

Супутня продукція, як вихідний елемент виробничого процесу також має якісні і кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику. Вона оцінюється за твердими або за договірними цінами. її вартість вираховують з витрат основного виробництва. Але такий підхід не можна вважати правильним ні економічно, ні технічно через те, що фактичне одержання допоміжної продукції - це витрати на її одержання.

На відміну від допоміжної, побічна продукція не потребує додаткових витрат. Така продукція утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною. Для калькулювання собівартості основної продукції потрібно попередньо визначити кількісні, якісні та вартісні параметри побічної продукції.

Оскільки побічну продукцію одержують в одному технологічному процесі з основною, то краще її калькулювати як супровідну разом з основною, а не оцінювати на підставі окремих цінових даних. При цьому раціонально застосовувати метод коефіцієнтів, за якими можна встановити технічні пропорції та розподілити затрати між окремими видами продукції.

Наявність супутньої продукції зумовлює необхідність обліку цих витрат на її одержання, а наявність побічної продукції - розмежування витрат між готовою та побічною продукцією на основі калькуляції або виключення вартості побічної продукції, якщо вона не калькулюється, а оцінку проводити на підставі облікових цін.

За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція мало чим відрізняється від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.

Отже, готова продукція класифікується в залежності від форми: уречевлена та у вигляді результатів роботи, тобто послуга. За ступенем готовності: готова, напівфабрикати, незавершене виробництво. За конструктивною і технологічною складністю - проста і складна. За характером: основна, супутня, побічна або побіжна.

В поточному обліку продукція групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку; вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги. [43]

1.4 Готова продукція підприємства як об'єкт бухгалтерського обліку та аудиту

На кожному підприємстві здійснюють облік готової продукції.

Готова продукція обліковується за фактичною виробничою собівартістю.

Готова продукція, прийняття якої на склад оформлено накладними, обліковується за видами й сортами у натуральному та вартісному вираженні, тобто обліковується на підприємствах у місцях зберігання за окремими видами в установлених одиницях вимірювання.

Облік її на складах і в бухгалтерії організовують за аналогією до обліку матеріальних запасів у книгах або складських картках на підставі приймально-здавальних документів.

Передачу готової продукції на склад оформляють накладними, відомостями, приймально-здавальними актами або іншими первинними документами. У них зазначають: номер, дату, шифр цеху і складу, найменування продукції, її номенклатурний номер, одиниці вимірювання, кількість.

Відпуск (відвантаження) продукції покупцеві оформляють видатковою накладною або приймально-здавальним актом. У цих документах зазначають номер і дату оформлення, номер і дату договору із замовником, назву й реквізити замовника, назву й номенклатурний номер продукції, шифр складу, одиниці вимірювання, кількість, відпускну ціну та вартість. [24]

Документи виписують у трьох примірниках, їх підписують особи, які здають і приймають готову продукцію.

На складі в матеріально відповідальної особи оперативний облік продукції ведеться за кожним найменуванням у кількісному вираженні в одному з реєстрів:

у картках складського обліку (форма №М-12);

в оборотній відомості;

у матеріальному звіті.

У картках складського обліку зазначають найменування продукції, її номер, облікову ціну (за обліку за плановими або відпускними цінами), норму запасу, залишок на початок звітного місяця.

За незначної номенклатури продукції облік її на складі ведеться в матеріальних звітах або в сортових оборотних відомостях. Наприкінці місяця матеріально відповідальна особа передає ці звіти разом із відповідними первинними документами в бухгалтерію.

Для забезпечення точності обліку руху готової продукції у бухгалтерії на підставі первинних документів із прибутку й видатку ведуть накопичувальні відомості випуску готової продукції у натуральному та вартісному вираженні, а також накопичувальну відомість відвантаженої продукції.

В аналітичному обліку можливе відображення готової продукції за обліковими цінами. При списанні готової продукції суму відхилень її фактичної виробничої собівартості від її вартості за обліковими цінами (надалі - відхилення) визначають як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначають діленням суми відхилень на початок місяця та відхилень щодо продукції, яка надійшла на склад із виробництва протягом звітного місяця, на суму вартості (за обліковими цінами) залишку готової продукції на початок місяця і готової продукції, оприбуткованої з виробництва на склад протягом звітного місяця.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за її видами. [44]

1.5 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «КБФ»

Компанія ULKER GROUP - один з найбільших виробників продуктів харчування у світі. Заснована в 1944 році. В даний час в компанії працюють більше 30 000 чоловік. Продукцію компанії імпортують 111 країн світу.

Виробничі потужності компанії - це високотехнологічні автоматизовані лінії та автоматизована логістика.

У компанію ULKER GROUP входять:

- Заводи з виробництва кондитерських виробів: в Туреччині, Об'єднаних Арабських Еміратах, Румунії, Казахстані, Україні, Алжирі, Узбекистані, Єгипті.

- Заводи з переробки рослинних олій (соєва, оливкова, пальмова, соняшникова).

- Заводи з переробки і виробництва молочних продуктів харчування.

- Завод з виробництва прохолоджувальних напоїв.

- Завод з виробництва дитячих продуктів харчування.

- Заводи з переробки та виробництва кави.

- Завод з виробництва комп'ютерів.

Зараз компанія ULKER GROUP випускає понад 1 000 найменувань кондитерської продукції і входить до десятки найбільших виробників у світі.

У Туреччині компанія ULKER GROUP обслуговує більше 200 000 торгових підприємств. ULKER GROUP - одна з небагатьох у світі, яка володіє трьома сертифікатами якості (ISO 9002, HACCP та BRC) в харчовій промисловості.

В даний час в м. Києві компанією «КБФ» розпочато виробництво бісквітних кондитерських виробів (печиво, рулети, снеки та ін.) На Україну випускається більше 80 найменувань ваговий і фасованої продукції під торговельними марками ULKER і ЛОРД.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КБФ» створене у відповідності з чинним законодавством України, зареєстроване 27 вересня 1999 року Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва, реєстраційний номер 07922. Товариство створене на невизначений строк та продовжує свою діяльність згідно з чинним законодавством України і цим Статутом, який є єдиним установчим документом Товариства. (Додаток А)

Найменування Товариства. Найменування Товариства: повне - Товариство з обмеженою відповідальністю «КБФ», скорочене ТОВ «КБФ».

Місцезнаходження Товариства. Товариство знаходиться за наступною адресою: вул. Пшенична 8, м. Київ, 03680, Україна.

Юридичний статус Товариства. Товариство є товариством з обмеженою відповідальністю та:

1. Товариство має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем в судах або в третейському суді.

2. Засновниками Товариства були Каміран Шіхель Алі та Коннов Сергій Володимирович, які підписали установчий договір Товариства від 10 вересня 1999 року.

3. Учасниками Товариства є: Біскот Біскюві Гида Санаї ве Тіджарет АС, юридична особа, створена і існуюча за законодавством Туреччини. Ісмаіл Тайяр, громадянин Туреччини.

4. Може самостійно або разом з іншими українськими та іноземними юридичними і фізичними особами створювати на території України та за кордоном господарські товариства та інші організації з правами юридичної особи.

5. Має у власності майно, гроші, цінні папери, об'єкти інтелектуальної власності та інші об'єкти права власності.

6. Має поточні та інші рахунки в установах банку в національній та іноземній валютах, круглу печатку, знаки для товарів та послуг та іншу атрибутику, зразки якої затверджуються Директором товариства.

7. Відповідає за своїми зобов'язаннями всім майном, яке належить йому на праві власності.

Цілі та предмет діяльності Товариства:

Цілями Товариства є здійснення будь-якої не забороненої законами діяльності, виконання робіт та надання послуг як на території України так і за кордоном з метою одержання прибутку.

Предметом діяльності Товариства є, зокрема:

- Виробництво харчової продукції;

- Виробництво товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення;

- Здійснення торгівельної діяльності, в т.ч. оптової та роздрібної торгівлі;

- діяльність автомобільного вантажного транспорту;

- діяльність нерегулярного пасажирського транспорту.

Структура підприємства

На сьогодні на фабриці працює 1200 чол. Число працівників скорочується природним шляхом та через те, що за останні кілька років не відбувалось заміни працівників, які залишили підприємство. Додаток Б містить існуючу організаційну структуру підприємства.

Згідно з цією структурою, десять посадових осіб представляють усі основні функції. Ці фахівці звітують безпосередньо Генеральному директору:

1. Головний інженер

2. Головний бухгалтер

3. Заступник Генерального директора з економіки та фінансів

4. Заступник Генерального директора з комерції, маркетингу та виробництва

5. Начальник відділу цивільної оборони та мобілізаційної роботи

6. Начальник відділу безпеки

7. Юрист підприємства

8. Начальник відділу кадрів

9. Начальник відділу техніки безпеки

10. Начальник господарської частини

Стиль керівництва має централізований характер, тобто Генеральний директор бере безпосередню участь у вирішенні щоденних питань та тих питань, які він вважає ключовими для управління виробництвом. Прийом на роботу потрібних людей дуже часто ускладнений через втручання місцевої влади у цей процес та брак кваліфікованих фахівців з нових бізнес-дисциплін.

Головний інженер відповідає за усю виробничу діяльність, технології, капітальне будівництво, контроль за якістю, розробку нових видів продукції, рекламу та просування продукції на ринку, та за усі технічні питання, пов'язані з процесом виробництва.

Головний бухгалтер відповідає за відвантаження готової продукції (а також управляє комерційним відділом) та заробітну платню.

Заступник Генерального директора з питань економіки та фінансів відповідає за планування, фінанси, роботу обчислювальної техніки, організацію роботи та зарплату (як і головний бухгалтер).

Крім того, є юристи та відділ кадрів, які звітують Генеральному директору.

Відділ збуту реєструє замовлення та звітує про їх виконання, а також має інші додаткові функції. Збір та аналіз інформації про вимоги споживачів, як поточні, так і майбутні, не входить до функцій відділу збуту. Інформація про споживачів практично відсутня. Керівництву КБФ відомо, що деякі продукти користуються більшою популярністю за інші, але ніхто не аналізує, чому так сталось, і що це означає для підприємства. Відділ збуту не володіє такою інформацією, а якщо і є така інформація, то вона знаходиться деінде.

На сьогодні робота відділу маркетингу здебільшого (на 80-90%) полягає у вирішенні митних питань на імпорт сировини та інших матеріалів.

Відсутнє чітке розуміння основного завдання та функцій відділу маркетингу, і відділу загалом приділяють мало уваги на підприємстві. На сьогодні рекламування продукції зводиться до статей у малотиражованих журналах, реклами у магазинних вітринах та періодичних відвідувань торгових виставок.

Ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «КБФ»

Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему облікових регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна (контрольно-шахова), Журнал-головна, журнально-ордерна, автоматизована (комп'ютерна), спрощена форма обліку.

Основною формою бухгалтерського обліку у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КБФ» є автоматизована (комп'ютерна) форма обліку.

Діалогово-автоматизована (комп'ютерна) форма бухгалтерського обліку ґрунтується на комплексному використанні швидкодіючих ЕОМ, які забезпечують автоматизований процес збирання, реєстрації й опрацювання облікової інформації, необхідної для контролю й управління. Порядок опрацювання первинної документації на ЕОМ визначається системою програмного забезпечення, яка керує цим процесом. Дані первинних документів накопичуються у запам'ятовуючому пристрої ЕОМ (магнітні диски, магнітні стрічки). При цьому для кожного синтетичного й аналітичного рахунка відводиться окреме місце зберігання інформації. У запам'ятовуючий пристрій ЕОМ вводяться також початкові залишки на рахунках, планові і нормативні дані, необхідні для обліку і контролю. Систематизація введеної інформації на рахунках здійснюється автоматично: досить ввести змінну інформацію один раз, тобто вказати код інформації і суму, як машина за її номером вибирає із класифікатора код рахунків, що дебетуються і кредитуються.

Первинна інформація вводиться у комп'ютерну систему програмістом або самим бухгалтером, який здійснює візуальний і машинний контроль, веде діалог, виправляє помилки, опрацьовує за допомогою комп'ютера інформацію; за допомогою друкуючого пристрою отримує відповідні машинограми (документів, регістрів синтетичного й аналітичного обліку, оборотних і сальдових відомостей, балансу та інших форм звітності).

Таким чином, діалогово-автоматизована форма забезпечує повноту автоматизованої обробки і систематизацію облікової інформації та видачу вихідної інформації як у вигляді друкованих документів, так і відеограм.

Вихідна інформація повинна, оформлятися в порядку, який забезпечує:

- достовірність, тобто безпомилкове формування облікової і звітної інформації відповідно до методології бух­галтерського обліку і звітності;

- системність, тобто взаємозв'язок інформації хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку, облікової і звітної інформації;

- обґрунтованість, тобто відповідність даних перевіреним і опрацьованим первинним документам;

- повноту, тобто отримання всієї облікової і звітної інформації, необхідної для обліку і контролю;

- юридичну повноцінність інформації, що формується.

Впровадження в обліковий процес комп'ютерної техніки зумовило заміну паперових носіїв інформації технічними з наданням їм, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 р. №88), юридичної сили.

Документи і машинограми, виготовлені машинним способом, для надання їм юридичної сили повинні відповідати вимогам стандартів і бути закодовані відповідно до затвердженої системи кодифікації. Підписи осіб, відповідальних за достовірність інформації, виконуються у вигляді пароля або іншим способом авторизації, що дає змогу однозначно ідентифікувати особу, що відобразила господарську операцію, і виключити можливість користуватися чужими кодами. Отже, система обліку, яка ґрунтується на використанні високоефективної обчислювальної техніки, є особливою формою бухгалтерського обліку, що відповідає сучасним вимогам управління і забезпечує: суміщення документації і реєстрації облікової інформації; зниження трудомісткості обліку з одночасним підвищенням достовірності й оперативності інформації; інтеграцію окремих видів господарського обліку - оперативного, бухгалтерського і статистичного; своєчасне надання інформації, необхідної для прийняття економічно обґрунтованих рішень.

Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємству надана можливість самостійно обирати одну із чотирьох форм організації бухгалтерського обліку:

1. Введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером. При цьому у разі потреби підприємство може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

2. Користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець без створення юридичної особи.

3. Ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою.

4. Самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

Головний бухгалтер або особа, в т.ч. юридична, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, виконує такі основні функції:

- забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової та податкової звітності;

- організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. [31]

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика є одним з найважливіших питань організації бухгалтерського обліку, правильне формування якого сприяє достовірному визначенню фінансового результату, оподаткованого прибутку і потребує правильного оформлення, повного розкриття у фінансовій звітності.

Тому визначення облікової політики означає, у першу чергу. Вибір методів обліку амортизації основних засобів, запасів, розподілу накладних витрат тощо, якщо П(С) БО надають можливість такого вибору.

Вiдповiдно до норм статті 8 Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звітність в Україні», з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності, ТОВ «КБФ» видав наказ від 30.01.2000 року «Про облікову політику підприємства» (Додаток В).

Згідно iз вказаним наказом та враховуючи той факт, що національні Правила (Стандарти) бухгалтерського обліку на можуть суперечити Мiжнарожним стандартам бухгалтерського облiку, ТОВ «КБФ» при веденні бухгалтерського обліку та формуванні фiнансовї звітності застосовує вiдповiднi положення П(С) БО, затверджені Мiнiстерством фінансів України та норми системи мiжнародних стандартiв облiку та звiтностi МСБУ-МСФЗ. [9]

Таблиця 1.1. Основні економічні показники діяльності ТОВ «КБФ»

№	Назва показників	Од. виміру	2008	2009	2010
1.	Обсяг товарної продукції	тис. грн.	142201,4	152669,6	163423,1
2.	Собівартість товарної продукції	тис. грн.	104125	109008,9	111487,3

Подобные документы

• Відображення методологічних і організаційних основ обліку готової продукції сільськогосподарського виробництва

  Особливості обліку і аудиту готової продукції. Первинний, синтетичний та аналітичний облік готової продукції на СТОВ "Полісся". Методика проведення аудиторської перевірки готової продукції. Впровадження автоматизованої системи обліку на підприємстві.
  
  дипломная работа [190,9 K], добавлен 06.05.2011
  

• Облік і аудит реалізації робіт та послуг в сучасних умовах господарювання

  Економічна сутність робіт та послуг, як об’єктів обліку. Документальне оформлення операцій з виконання робіт та надання послуг. Синтетичний та аналітичний облік фактичної собівартості виконаних робіт та послуг. Методика внутришнього та зовнішнього аудиту.
  
  дипломная работа [244,7 K], добавлен 20.11.2010
  

• Облік готової продукції та її реалізації

  Готова продукція: її склад, оцінка та задачі обліку. Документальне оформлення обліку наявності та руху готової продукції. Облік доходів та витрат від її реалізації. Види знижок, що надаються постачальником, їх відображення в обліку постачальника.
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 17.04.2012
  

• Облік доходу від реалізації готової продукції та іншої операційної діяльності

  Економічна характеристика готової продукції та її класифікація. Документальне оформлення процесу реалізації продукції. Синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції. Кореспонденція бухгалтерських рахунків при вибутті товарів.
  
  курсовая работа [236,1 K], добавлен 13.10.2012
  

• Визначення первісної вартості готової продукції

  Поняття та класифікація готової продукції. Основні завдання обліку готової продукції, визначення її первісної вартості. Документальне оформлення руху готової продукції. Облік реалізації готової продукції. Аналітичний і синтетичний облік готової продукції.
  
  курсовая работа [49,1 K], добавлен 04.05.2010
  

• Облік доходів від реалізації товарів, робіт і послуг

  Дохід як економічна категорія. Господарська характеристика підприємства. Облікова політика підприємства. Залежність обліку доходу від реалізації товарів, робіт і послуг. Синтетичний та аналітичний облік доходу від реалізації товарів, робіт та послуг.
  
  дипломная работа [221,3 K], добавлен 20.07.2011
  

• Організація обліку реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг

  Економічний зміст і нормативне регулювання реалізації продукції. Оцінка стану організації бухгалтерського обліку розрахунків на ТОВ "Куземинське", аналіз обліку реалізації продукції, робіт та послуг на підприємстві. Розробка заходів щодо їх вдосконалення.
  
  дипломная работа [556,7 K], добавлен 23.07.2010
  

• Облік реалізації продукції (робіт, послуг) та розрахунків з покупцями та замовниками

  Особливості обліку реалізації продукції і розрахунків з покупцями та замовниками. Реалізація продукції, як економічна категорія. Порядок формування собівартості реалізації та документування господарських операцій, пов’язаних з рухом готової продукції.
  
  курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.11.2010
  

• Процес організації бухгалтерського обліку та аудиту доходів від реалізації продукції

  Порядок визнання, класифікація та завдання обліку доходів від реалізації продукції. Особливості аудиту, синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон". Шляхи удосконалення обліку та аудиту на підприємстві.
  
  дипломная работа [110,2 K], добавлен 06.11.2011
  

• Облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К"

  Теоретичні основи, економічна суть та особливості обліку доходів від реалізації готової продукції. Документальне оформлення, аналітичний та синтетичний облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К", рекомендації щодо його вдосконалення.
  
  курсовая работа [90,0 K], добавлен 28.05.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам