Облік, аналіз і аудит основних засобів на прикладі підприємства ВАТ "Свемон-Волинь"

Крім розглянутих норм та методів нарахування амортизації;підприємство має право застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів; що передбачені податковим законодавством; а саме ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» [39]. На РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» використовується саме такий метод нарахування амортизації.

Отже треба зазначити;що у бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі; а по окремому об'єкту основних засобів щомісячно.

Крім того; від'ємність у бухгалтерському обліку від податкового буде на суму:

- амортизації невиробничих основних фондів;

- поточних ремонтів більш 5% балансової вартості основних фондів на початок року;

- вартості ви бувших об'єктів; що відносяться у податковому обліку до 2; 3 груп;

- вартості безкоштовно отриманих основних засобів.

У податковому обліку норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у наступних розмірах (у розрахунку на календарний період):

- група 1 - 1,25%;

- група 2 - 6,25%;

- група 3 - 3,75%.

До першої групи належать будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі).

До другої групи належать автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

До третьої групи належать будь-які інші основні фонди, не включені до першої, другої та четвертої груп.

До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Норми амортизації для основних засобів, що введені після 01.01.2004 р. з розрахунку на квартал встановлені в таких розмірах:

група -- 2%

група -- 10%

група -- 6%

група -- 15%

Платник податків може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних засобів групи 3; що придбалися після вступання у силу Закону „Про оподаткування прибутку підприємств ” [39]; по наступним нормам (у розрахунку на кожний рік):

1-й рік експлуатації - 15%,

2-й рік експлуатації - 30%,

3-й рік експлуатації - 20%,

4-й рік експлуатації - 15%,

5-й рік експлуатації - 10%,

6-й рік експлуатації - 5%,

7-й рік експлуатації - 5%

У податковому обліку окремий об'єкт основних фондів групи 1 амортизується до досягнення вартості такого об'єкту 100 мінімумів доходів громадян, що не оподатковуються - 1700 грн.

При досягненні об'єктом залишкової вартості - 1700 грн., відповідно до пп. 8.3.7, п. 8.3 ст. Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, його залишкова вартість дорівнюється до нуля, а сума 1700 грн. відноситься до складу витрат відповідного звітного кварталу.

Амортизація основних фондів груп 2,3 виконується до досягнення такої групи нулевої вартості.

Крім того у податковому обліку облік основних засобів ведеться:

- групи 1 по кожній окремій будові, споруді або їх структурному компоненту, та у цілому по групі як сума вартості окремих об'єктів,

- групи 2 ведеться по їх сукупній вартості незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів,

- групи 3 ведеться по їх сукупній вартості, або пооб'єктне, у випадку застосування прискореної амортизації.

Методи нарахування амортизації вибираються та застосовуються підприємствами самостійно. Залежно від мети, яку підприємство ставить перед собою у зв'язку із використанням основних засобів, в різних виробничих ситуаціях доцільно використовувати різні методи нарахування амортизації.

Перевагами прямолінійного методу є: рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків. Але на практиці основні засоби найінтенсивніше використовуються в перші роки експлуатації, і відповідно, в цей період вони найбільше зношуються. Тому виникла потреба застосовувати методи прискореної амортизації. Прискорена амортизація передбачає зменшення суми амортизаційних відрахувань щороку. Завдяки цьому швидше накопичуються кошти для заміни вже амортизованих об'єктів основних засобів.

Кумулятивний метод амортизації, зменшення залишкової вартості і прискореного зменшення залишкової вартості -- найбільш привабливі для підприємств, оскільки протягом перших років експлуатації об'єктів (коли вони практично нові) накопичується максимальна сума грошових коштів на придбання нових об'єктів за допомогою амортизації, яка відноситься на собівартість продукції, виконаних робіт, послуг.

Застосування виробничого методу можливе лише у випадку, коли фактичний місячний обсяг продукції (робіт, послуг) можна достовірно визначити. Цей метод змушує підприємство дбати про те, щоб виробничі об'єкти постійно експлуатувалися, тим самим швидше „переносили" свою вартість на вартість готової продукції. Перевагами методу є відповідність величини нарахованої амортизації до обсягу продукції (робіт, послуг); недоліком -- складність визначення (прогнозування) виробітку окремих об'єктів основних засобів.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" підприємства повинні проводити нарахування амортизації для обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню згідно із нормами цього Закону. Підприємства можуть застосовувати як тільки „податковий" метод нарахування амортизації, так і поєднувати його із методами, зазначеними в П(С)БО 7. Різниці між сумами нарахованої амортизації за „податковим" та бухгалтерським обліком відображаються відповідно до П(С)БО 17 „Податок на прибуток".

Із запровадженням П(С)БО 7 підприємствам надано досить багато прав самостійно вирішувати питання, пов'язані з амортизацією, наприклад:

визначення ліквідаційної вартості об'єктів (а отже, і вартості, що амортизується);

визначення терміну корисного використання (експлуатації) об'єктів;

вибору методу амортизації;

застосування до різних груп об'єктів різних методів амортизації.
Визначення цих факторів дає змогу підприємству впливати на розмір амортизаційних відрахувань, а отже і на структуру витрат.

Нарахування амортизації проводиться протягом всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу.

Кореспонденцію рахунків щодо обліку амортизації основних засобів у загальному вигляді можна показати в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Типова кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Нараховано амортизацію об'єктів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду продукції (наприклад, якщо при виконанні будівельних робіт об'єкт основних засобів використовувався виключно для виконання певного замовлення)	230	131
2	Нараховано амортизацію основних засобів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції (наприклад, якщо промислове обладнання використовується для виробництва декількох видів продукції за декількома замовленнями водночас)	911	131
3	Нараховано амортизацію основних засобів загальногосподарського призначення (наприклад, амортизація і офісного обладнання, комп'ютерів, використовуваних адміністративно-управлінським персоналом)	921	131
4	Нараховано амортизацію основних засобів, використовуваних при збуті продукції (наприклад, якщо автомобіль здійснює доставлення товару на торговельні точки; а також амортизація ; торговельного обладнання підприємств торгівлі)	931	131
5	Нараховано амортизацію основних засобів, що використовуються в іншій операційній діяльності (наприклад, амортизація об'єктів житлово-комунального і соціально культурного призначення)	94	131

Якщо підприємство поряд з рахунками класу 9 використовує рахунки класу 8, то суми нарахованої амортизації основних засобів „транзитом" пройдуть через рахунок 831.

Якщо підприємство оперує тільки рахунками класу 8, то суми амортизації буде відображено такими записами, що наведені в таблиці 2.7 [34].

Таблиця 2.7 Типова кореспонденція рахунків з обліку амортизації основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Зараховано амортизацію об'єктів виробничого призначення за умови, що амортизаційні відрахування можуть бути віднесені до конкретного виду продукції	831	131
		230	831
2	Зараховано амортизацію по виробничих об'єктах у випадку, якщо амортизаційні відрахування не можуть бути віднесені до конкретного виду продукції, а також по об'єктах адміністративного і збутового призначення	831	131
		79	831

Облік операцій, пов'язаних з поліпшенням та експлуатацією основних засобів.

У процесі експлуатації основних засобів підприємство може здійснювати заходи, що ведуть до збільшення економічних вигод, очікуваних від використання відповідних об'єктів основних засобів. Витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Прикладами такого поліпшення є:

а) модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання. Порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об'єктів основних засобів може прийматися величина, що дорівнює 1 відсотку чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

Малоцінні необоротні активи і бібліотечні фонди не переоцінюються, якщо амортизація їх вартості здійснюється нарахуванням у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решти 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вибуття (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або якщо амортизація їх вартості здійснюється нарахуванням у першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Постійно діюча комісія:

- здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

- встановлює причини невідповідності критеріям активу;

- визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

- визначає можливість продажу (передачі) об'єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість;

- складає і підписує акти на списання основних засобів.

В актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха. Затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом). Затрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об'єктів (капітальні інвестиції) групуються за такими напрямками робіт (витрат):

- проектно-вишукувальні роботи;

- будівельні роботи;

- роботи з монтажу устаткування;

- придбання устаткування, що потребує монтажу;

- придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю;

- інші капітальні роботи і затрати.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати) окремо за об'єктами інвестицій.

Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію. Для зарахування закінчених будівництвом (монтажем) і прийнятих в експлуатацію об'єктів визначається їх інвентарна вартість за даними аналітичного обліку капітальних інвестицій. Інвентарна вартість списується з рахунку обліку капітальних інвестицій з оприбуткуванням первісної вартості об'єкта основних засобів в сумі зазначеної інвентарної вартості.

Для накопичення зазначених затрат передбачено використати субрахунок 152 „Придбання (виготовлення) основних засобів" і 153 „Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів" рахунку 15 „Капітальні інвестиції".

Таблиця 2.8 Типова кореспонденція рахунків з обліку витрат на покращення основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Відображено витрати підрядника		63
2	Відображено податковий кредит	6415	63
3	Списання матеріальних цінностей на покращання основних засобів	152	20,22, 25,26
4	Відображено нарахування зарплати працівникам	152	66
5	Відображено нарахування на зарплату	152	65
6	Включення витрат до початкової (переоціненої) вартості основних засобів	101-109	152

Крім витрат на покращення, підприємства несуть витрати на ремонт основних засобів. Дані витрати не призводять до збільшення первісно очікуваних економічних вигод, тому їх відносять не на збільшення первісної вартості основного засобу, а до витрат поточного періоду.

Таблиця 2.9 Витрати на ремонт основних засобів

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Відображено витрати на обслуговування та ремонт основних засобів:	23,911	63,20,22, 25,26,66 тощо
	а) виробничого призначення
2	б) загальногосподарського призначення	921
3	в) що забезпечують збут продукції	931

Облік вибуття основних засобів.

Вибуття основних засобів може відбуватися внаслідок:

- продажу;

- ліквідації;

- безоплатної передачі іншим підприємствам;

- обміну на інші активи;

- внеску до статутного капіталу інших підприємств.

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

Операція продажу основних засобів передбачає отримання доходу за проданий об'єкт. Дохід від реалізації основних засобів відображається за кредитом субрахунка 742 „Дохід від реалізації необоротних активів". За дебетом цього субрахунка відображається сума ПДВ.

Залишкова вартість об'єкта основних засобів, що продається, на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» списується на витрати періоду в дебет субрахунка 972 „Собівартість реалізованих необоротних активів". У дебет цього рахунку списуються також усі витрати, пов'язані з реалізацією об'єкта основних засобів.

Таблиця 2.10 Типова кореспонденція рахунків з обліку реалізації основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Перша подія - відвантаження об'єкта основних засобів
1	Відображено дохід від реалізації основних засобів	361	742
2	Відображено податкові зобов'язагаїя по ПДВ (при реалізації виробничих основних засобів)	742	641
3	Списано знос реалізованих основних засобів	131	101-109
4	Відображено собівартість реалізованих основних засобів	972	101-109
5	Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів	972	31,66,65
6	Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів на фінансовий результат	793	972
7	Списано доходи від реалізації на фінансовий результат	742	793
8	Надійшла оплата від покупців	311	361
Перша подія - оплата об'єкта основних засобів
1	Отримано аванс від покупців	311	681
2	Відображено виникнення податкового зобов'язання	643	641
3	Відображено дохід від реалізації основних засобів	361	742
4	Відображено податкові зобов'язання за ПДВ	742	643
5	Списано знос реалізованих основних засобів	131	101-109
6	Відображено собівартість реалізованих основних засобів	972	101-109
7	Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів	972	31,66, 65
8	Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів на фінансовий результат	793	972
9	Списано доходи від реалізації основних засобів на фінансовий результат	742	793
10	Проведено взаємозалік заборгованостей	681	361

Ліквідація об'єкта може бути як повною, так і частковою. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної вартості і зносу ліквідованої частини об'єкта. Залишкова вартість ліквідованого об'єкта, а також витрати, пов'язані з їх ліквідацією, відображаються в обліку на рахунку 976 „Списання необоротних активів".

Якщо при ліквідації об'єкта основних засобів оприбутковуються матеріальні цінності, то в обліку визнається дохід, який відображається по кредиту рахунку 746 „Інші доходи від звичайної діяльності". На вартість об'єкта основних засобів, що ліквідовується (за звичайними цінами, що діють на момент продажу), згідно із Законом України „Про податок на додану вартість", нараховується податкове зобов'язання по ПДВ.

Вибуття основних засобів внаслідок ліквідації на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» відображається проведеннями, наведеними в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11 Типова кореспонденція рахунків з обліку вибуття основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, гри.
		Дебет	Кредит
1	Списано знос ліквідованих основних засобів	131	10	1090
2	Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів	976	10	218
3	Відображено витрати на зарплату працівникам,що ліквідовують основні засоби	976	66,65	300
4	Оприбутковано матеріали від ліквідації основних засобів	201-209	746	300
5	Відображено суму непрямих податків	976	641	300
6	Списано витрати по ліквідації основних засобів на фінансові результати	793	976	518
7	Списано доходи від ліквідації на фінансові результати	746	793	300

При безоплатній передачі об'єкта основних засобів іншому підприємству дохід дорівнює нулю, а залишкова вартість об'єкта основних засобів та витрати, пов'язані з такою передачею, відображаються по дебету субрахунку 976 „Списання необоротних активів". На вартість об'єкта основних засобів, що безоплатно передається іншому підприємству (за звичайними цінами, що діють на момент продажу), згідно із Законом України „Про податок на додану вартість" [40], нараховується податкове зобов'язання по ПДВ.

Таблиця 2.12 Типова кореспонденція рахунків з обліку безоплатної передачі основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Зменшено вартість основних засобів на суму зносу	131	101-109
2	Відображено списання залишкової вартості основного засобу	976	101-109
3	Відображено податкове зобов'язання	976	6415

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Згідно з П(С)БО 7 „Основні засоби" підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до реєстрів їх аналітичного обліку.

На РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки -- до складу витрат.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.

Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової (останньої) уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Таблиця 2.13 Типова кореспонденція рахунків з обліку переоцінки основних засобів на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
Дооцінка
1	Дооцінено основний засіб	101-109	423
2	Вирахувано суму зносу з дооцінки	423	131
Уцінка
1	Здійснено уцінку основних засобів	975	101-109
2	Вирахувана сума зносу з уцінки	131	101-109
Дооцінка раніше уцінених об'єктів
1	Збільшено дохід на суму попередньої уцінки	101-109	746
2	Дооцінено основний засіб	101-109	423
3	Вирахувана сума зносу з дооцінки	423	131
Уцінка раніше дооцінених об'єктів
1	Списання суми попередньо проведеної дооцінки	423	101-109
2	Проведення уцінки основних засобів	975	101-109
3	Зменшено суму зносу уцінених основних засобів	131	101-109
4	Відображення витрат від зменшення корисності основних засобів	975	131

2.3 Методика підготовки звітності на прикладі підприємства РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ»

Підприємство РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» готує таку звітність:

1. Фінансова (бухгалтерська) звітність складається з Балансу (Ф - 1), Звіту про фінансові результати (Ф - 2), Звіту про рух грошових коштів (Ф - 3), Звіту про власний капітал (Ф - 4), Приміток до фінансової звітності.

Фінансова звітність подається в:

- органи державної статистики у м. Рівне;

- вищестоящі організації АТ «СВЕМОН» у м. Київ;

- обслуговуючому банку при наявності непогашених кредитних ресурсів;

- комісію з цінних паперів та фондового ринку по м. Рівне - щорічно до 1 травня.

Квартальна звітність подається до 25 числа по закінченню звітного кварталу, річна - до 20 лютого.

Особливістю фінансової звітності є те, що вона має повне узагальнення з даними обліку.

2.Податкова - звітність підприємства по основних податках та платежах до бюджету і позабюджетних фондів. Звітні дані ґрунтуються на даних обліку з коригуванням за вимогами податкового законодавства. Подається до Міської податкової адміністрації у м. Рівне.

3.Звітність по обов'язкових зборах на заробітну плату до органів соціального страхування у м. Рівне.

4.Статистична звітність - термін та форми подання встановлюються державним органами статистики, показники визнаються як в грошових так і натуральних вимірах.

- Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

- Якісні характеристики фінансової звітності:

- Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива.

- Фінансова звітність повинна містить лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами.

- Фінансова звітність повинна бути достовірною.

- Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Методика підготовки фінансової звітності на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» включає певні особливості. При підготовці Ф-1 «Баланс» на підприємстві враховують наступні коментарі, як у статті “Незакінчене будівництво ” відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, й обладнання для монтажу), що здійснюється підприємством, а також авансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Рядок 031 балансу містить не тільки дебетове сальдо рахунка 10 “Основні засоби ”, але й дебетове сальдо рахунка 11 “Інші необоротні активи ”.

У Плані рахунків одним з критеріїв розподілу рахунка 14 “Довгострокові фінансові інвестиції ” на субрахунки є пов'язаність сторін, іншим - метод обліку. В статті “Довгострокові фінансові інвестиції ”, окремо відображаються довгострокові фінансові інвестиції:

- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств;

- інші фінансові інвестиції.

Довгострокові кредити банків ” відображається сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобовяканням. Таким чином, в рядок балансу 440 “Довгострокові кредити банків ” можна включити лише кредитове сальдо за рахунками 501, 502, 503, 504. Балансове узагальнення Ф-1 «Баланс» наведено у додатках.

При підготовці Ф №2 «Звіт про фінансові результати» на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» враховують наступну методику.

У рядку 010 Звіту відображається загальний доход.

У рядку 015 відображається сума ПДВ, що включена до складу доходу. Її зазначають у дужках.

У рядку 030 “Інші вирахування з доходу ” відображаються надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Ці суми також зазначають у дужках.

У рядку 040 Звіту відображається собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), яка визначається з урахуванням застосовуваних підприємством методів оцінки вибуття запасів, установлених ПБО 9.

У рядку 130 “Інші доходи ” показуються доходи, що виникають у процесі звичайної діяльності, пов'язані з операціями по списанню з балансу необоротних активів та реалізацією фінансових інвестицій (Кт 74).

У рядку 160 “Інші витрати ” відображаються витрати, що виникають у процесі звичайної діяльності підприємства, не пов'язані з операційною діяльністю, а також витрати страхової діяльності, до яких включаються балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій та необоротних активів, суми знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій, залишкова вартість списаних необоротних активів і витрати, пов'язані з їх ліквідацією (Дт 97).

У розділі ІІ Звіту наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління й інші операційні витрати), зазнані підприємством. Операційні витрати у цьому розділі відображаються за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто тих витрат, які складають собівартість продукції (робіт, послуг), виготовленої та спожитої самим підприємством. Показники розділу ІІ базуються на підставі даних, відображених в обліку на рахунках класу 8.

У рядку 260 “Амортизація” відображається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів й інших необоротних матеріальних активів (Дт 83 “Амортизація” Кт 13 “Знос необоротних активів”).

Балансове узагальнення Звіту про фінансові результати наведено у додатках.

Ф№4 “Звіт про власний капітал ”. Власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов'язань Відомо, що для визначення частки власного капіталу в активах підприємства необхідно скористатися такою формулою: Капітал = Активи - Зобов'язання

Зміст і форма цього звіту - визначені Положенням бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал ”[ 84].

У даній формі необхідно представити не лише структуру власного капіталу, але і постатейну деталізацію всіх факторів, що вплинули на його величину протягом звітного періоду.

У додатках в табличній формі зазначені причини, що призводять до зміни розміру власного капіталу, їх вплив на різні види власного капіталу збільшення (+) або зменшення (-) і взаємозв'язок показників ф.№4 “Звіт про власний капітал ” з показниками інших форм фінансової звітності -ф.№1 “Баланс” і ф.№2 “Звіт про фінансові результати ”.

Загальна суму власного капіталу підприємства визначається таким чином:

Капітал = ряд.380 ф.№1 “Баланс” або ( ряд.300 + ряд.310 + ряд.320 + ряд.330 + ряд.340 +/- ряд.350 - ряд.360 - ряд.370) ф.№1”Баланс”.

Ф№ 5 «Примітки до річної фінансової звітності» - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями.

Відповідно до ПБО 1, за складом примітки до фінансових звітів поділяються на три компоненти:

- Облікова політика

- Інформація, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами)

- Інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності

Методика підготовки податкової звітності

На підприємстві РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» типовими доходами є прибуток від надання послуг по проектуванню та монтажу ліній електрозв'язку. Відповідно основними формами податкової звітності є декларація з податку на прибуток, декларація зі сплати ПДВ та декларація з доходів фізичних осіб.

Декларація про прибуток підприємств складається платниками податку за формою, що додається в додатках.

У декларації вказуються всі передбачені в ній показники. У випадках не заповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється. Декларація заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності.

У декларації не повинно бути ніяких підчисток, помарок, непомітних виправлень. Виправлення помилок у декларації проводиться з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, Декларація заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Оригінал декларації подається РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» до податкового органу за місцезнаходженням платника. Подання ксерокопії не допускається. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними бухгалтерського обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби -- спеціаліста, який веде облік, та засвідчується печаткою.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Рядок 04.10 заповнюється на підставі даних таблиці 3 “Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат ” додатка К1/1 і таблиці 2 “Витрати на поліпшення нафтогазових свердловин, що включаються до складу валових витрат ” додатка К1/2. При одночасному заповненні таблиць рекомендуємо скористатися поясненням до цього рядка у Порядку складання декларації.

Рядок 07 заповнюється на підставі даних таблиці 2 “Розрахунок амортизаційних відрахувань ” додатка К1/1 та таблиці 1 “Розрахунок амортизації витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин ” додатка К1/2. Відповідно до п.15 Прикінцевих положень Закону №349-ІV, нові норми амортизації груп 1, 2 і 3, встановлені цим Законом, застосовуватимуться починаючи з 2004 року.

При цьому до основних фондів нової групи 4 включаються відповідні основні фонди, придбані (виготовлені) платником податку після набрання чинності цим Законом (а також витрати на поліпшення таких новопридбаних (виготовлених) основних фондів у встановленому порядку), а саме електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Подання податкової декларації по податку на додану вартість передбачено Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону.

Декларація складається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Оригінал декларації на паперовому носії подається платником до податкового органу за місцем знаходження платника. Подання ксерокопії не допускається.

За добровільним рішенням платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Декларація може бути надіслана до податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації платника поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 10 днів (дата відправлення на поштовому штемпелі) до закінчення граничного терміну, установленого для подання декларації.

Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді у платника податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується - підписами відповідальних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом підзвітних осіб, зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації.

Декларація, заповнення якої не відповідає вимогам та яка не підтверджена печаткою та підписами відповідальних посадових осіб (директора, головного бухгалтера) або без передбачених цим Порядком додатків не реєструється, вважається неприйнятою і повертається платнику для доопрацювання.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10% річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Порядок сплати і ставку комунального податку визначають органи місцевого самоврядування. Згідно з роз'ясненням Мінстату та податкових органів України, для розрахунку комунального податку необхідно визначати та використовувати показник середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

До спискового складу включаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком на один день і більше, з дня зарахування їх на роботу. Не включаються до облікового складу працівники, які не перебувають у штаті цього підприємства (в тому числі прийняті для виконання разових спеціальних робіт, прийняті на роботу за сумісництвом).

Середньооблікова чисельність працівників за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 (для лютого -- до 28 або 29 числа), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Чисельність працівників облікового складу за вихідний або святковий (неробочий) день приймається на рівні облікової чисельності працівників за попередній робочий день.

Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Форма № 1 ДФ - це відомість про суми виплачених доходів і утриманих сум прибуткового податку за квартал.

Вона заповнюється згідно з Порядком заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності й фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності Податкового розрахунку Ф №1ДФ.

Зазначені особи до Податкового розрахунку Ф№1ДФ заносять інформацію про всіх фізичних осіб, які перебували з ними в трудових відносинах, незалежно від того, отримували громадяни доход у звітному періоді чи ні, та засновників (громадян) господарських товариств, яким провадилися виплати у звітному періоді. Тобто необхідно подавати дані про всіх працівників по штату, за сумісництвом, а також працюючих за договорами цивільно-правового характеру.

Також подаються дані про фізичних осіб - засновників, якщо їм виплачувалися доходи у звітному періоді, фізичних осіб, яким виплачувалася плата за оренду, поставку товарів, робіт, послуг, продаж акцій, різні види благодійності, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат.

З 16.06.2003 року з'явилася нова графа, що має назву „Сума нарахованого доходу (грн. коп.)”. Графу 4 „Сума утриманого прибуткового податку (грн. коп.)” розділено на дві графи: 4 „нарахованого (грн. коп.)” та 4а „перерахованого (грн. коп.)”.

Тепер у Податковому розрахунку Ф №1ДФ зазначатимуться дані про всі нараховані та виплачені фізичним особам доходи. Відомості подаються юридичними особами незалежно від того, чи одержували громадяни у звітному періоді доходи, а саме про всіх фізичних осіб, які:

перебували з ними у трудових відносинах незалежно від того, чи одержували громадяни дохід у звітному періоді;

перебували з ними в цивільно-правових відносинах;

отримували від них виплати у звітному періоді.

Податковий розрахунок Ф №1ДФ також подається на осіб, які хоча не перебувають з СПД ані у трудових, ані у цивільно-правових відносинах, однак одержують певні доходи у грошовій чи натуральній формі (компенсаційні виплати, вихідна допомога звільненим працівникам, дивіденди засновникам тощо),

У разі відсутності у працюючих доходів у звітному періоді обов'язково заповнюється відомість із внесенням порядкових номерів до графи 1, десяти розрядних ідентифікаційних номерів працюючих - до графи 2, нулів - до граф 3, 4 та 8 і ознаки доходів - до графи 5.

Також необхідно вказувати ідентифікаційні номери директора підприємства і головного бухгалтера та їх прізвища.

Податковий розрахунок Ф №1ДФ обов'язково підписується керівником та головним бухгалтером і завіряється печаткою. Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності завіряють підписом.

Податковий розрахунок Ф №1ДФ подається до органів державної податкової служби щоквартально протягом 40-ка днів після закінчення звітного кварталу.

Основні податки та обов'язкові платежі до бюджету наведено в додатках у вигляді таблиці.

Методика підготовки статистичної звітності

Властивостями статистичної звітності є:

1.Обов'язковість означає, що звіти подають усі зареєстровані суб'єкти діяльності, додержуючись уніфікованої форми та затвердженого переліку показників і зазначаючи свої реквізити: назву, адресу, прізвище та підпис відповідальної особи, дату складання звіту.

2.Систематичність означає регулярне і своєчасне складання та подання звітності у затверджені строки.

3.Вірогідність( достовірність) означає, що дані, наведені у звітності, мають відповідати дійсності та виключати будь-які викривлення( приховування і приписки).

Класифікується статистична звітність за:

1.За частотою подання: річна; періодична: місячна, квартальна, річна.

2.За строком подання звітів: до певного числа; не пізніше певного числа; певного числа(у тому числі на зазначену дату).

3.За призначенням: загальнодержавна; статистична звітність підприємств певних галузей і видів діяльності

4. За адресатом: Органом державної статистики, Міністерством і відомством

-Державнійподатковій адміністрації, Фонду державного майна

-Інші

5.За способом відправлення Телеграфна; Поштова; Власноруч; Електронна.

Так, за частотою подання статистичну звітність поділяють па періодичну і річну.

Для статистичної звітності найчастіше встановлюється строк подання не пізніше якогось числа місяця, що настає за звітним. Наприклад, річний Звіт про основні показники діяльності підприємства за формою № 1-підприємництво подають не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Із широкого переліку звітно-статистичної документації можна виділити форми статистичної звітності, що подаються всіма підприємствами незалежно від форм власності та видів діяльності. Таку звітність ми будемо називати загальнодержавною.

Окремо потрібно виділити форми звітності, які затверджують одні державні органи, а подають їх інші. Наприклад, Звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку за формою № 1-ПП затверджено Мінстатом України, однак подають його в державні податкові адміністрації, Звіт про наявність вільних робочих місяць (вакантних посад) та потребу в працівниках також затверджено Держкомстатом України, а подає служба зайнятості тощо.

Основною формою статистичного спостереження підприємства РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» є форма № 1-підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства". Вона містить найповнішу та різнобічну інформацію про діяльність суб'єктів господарювання як за масштабами виробництва і реалізації, затратами, так і за іншими аспектами.

Періодичність складання і подання Звіту за формою № 1-підприємництво - поквартально і щорічно. Форма подання - поштова, як, до речі, і всіх інших звітів.

Для заповнення форм статистичних спостережень про обсяги виробництва, реалізації товарів, робіт і послуг та витрати на них використовують дані фінансових звітів: форму № 1 "Баланс", форму № 2 "Звіт про фінансові результати", форму № 5 "Примітки до річної фінансової звітності". Крім того, можна використовувати показники, які містяться у первинних документах (акти приймання, акт про брак, відомість випуску готової продукції, товарно-транспортні накладні тощо), дані рахунків бухгалтерського обліку, облікових регістрів (Журнали 5, 5А) та інших інформаційних джерел.

У формі № 1-Б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість" на РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ» відображують дані про основні фінансові результати діяльності підприємства та стан розрахунків.

У першому розділі "Фінансові результати" наводять такі показники: прибуток, збиток, чистий-прибуток, збиток на кінець звітного періоду і за відповідний період минулого року для порівняння. Цей розділ заповнюють за перший і другий місяці кожного кварталу та за рік наростаючим підсумком з початку року.

Другий розділ "Дебіторська та кредиторська заборгованість" присвячений висвітленню розмірів дебіторської та кредиторської заборгованості (у тому числі простроченої) між підприємствами та установами в межах України, всього, а також за видами заборгованості: за товари, роботи, послуги, за векселями, з бюджетом, із внутрішніх розрахунків, зі страхування, з оплати праці тощо. Крім того, показується дебіторська і кредиторська заборгованість із суб'єктами господарської діяльності країн - колишніх республік СРСР (у розрізі 14 країн), а також із суб'єктами господарської діяльності інших країн. Цей звіт терміновий і подається щомісяця на 20-й день після звітного періоду.

Інформація про кількісний, якісний склад робочої сили та ефективність її використання міститься у таких основних формах статистичного спостереження: № 1-ПВ "Звіт з праці (термінова - місячна, квартальна)": № 1-ПВ (заборгованість) "Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати", № 1-ПВ (умови праці) "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (річна, поштова)"; № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу (термінова, квартальна), (зведена), (термінова, квартальна)"; № б-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання (річна, поштова)"; № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (поштова, річна)" та ін.

Розглянемо основні із вказаних форм звітності.

У формі № 1-ПВ "Звіт з праці" (місячна) подається інформація за двома розділами: чисельність працівників, фонд оплати праці та заборгованість перед працівниками із виплати заробітної плати, допомоги по соціальному страхуванню. Цей звіт подається до територіальних органів державної статистики щомісяця не пізніше 7-го числа.

Форма № 1-ПВ "Звіт з праці" (квартальна) дещо ширша і має три розділи.

Перший розділ "Склад фонду оплати праці та інші виплати" містить інформацію про фонд оплати праці штатних працівників, у тому числі: фонд основної та додаткової оплати праці, з них виділяються надбавки і тарифи (за видами), заохочувальні та компенсаційні виплати (матеріальна допомога, соціальні пільги); оплата за невідпрацьований час; натуральна оплата праці, нарахована продукцією, що дозволена до виплати працівникам; виплати, що не входять до фонду оплати праці; доходи, дивіденди, проценти згідно з акціями, внесками та договорами оренди земельних ділянок і майна, що нараховані до оплати; продано продукції. Крім того, у цьому розділі наводять дані з продажу продукції та наданих послуг працівникам у рахунок заробітної плати.

У другому розділі "Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників" відображують кількість штатних працівників облікового складу і працівників, які не перебувають в обліковому складі.

Третій розділ "Розподіл працівників за розмірами зарплати" присвячений показникам, які характеризують розподіл штатних працівників за групами згідно з розміром їхньої зарплати. Характерною особливістю цього розділу є те, що його заповнюють за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, вересень, грудень).

Аналогічно складають вказану форму за рік.

Не менш важливою є форма № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу", що заповнюється за перший квартал, півріччя, 9 місяців і за рік - "Зведений звіт про використання робочого часу". За допомогою показників, що містяться у цьому звіті, можна зробити аналіз використання робочого часу, трудової мобільності робочої сили, розрахувавши коефіцієнти використання робочого часу, а також коефіцієнти: прибуття, вибуття, обороту, плинності та оновлення кадрів на підприємстві РФ ВАТ «СВЕМОН-ВОЛИНЬ».

Звіт складається із трьох розділів.

Перший розділ "Використання робочого часу" містить дані про загальний фонд робочого часу, відпрацьований та невідпрацьований час, зокрема: щорічні відпустки, тимчасова непрацездатність, навчальні відпустки, простої, прогули тощо (людино-годин, працівників).