Облік та аналіз фінансових інвестицій комерційного банку

Нарахування доходу у формі дивідендів за інвестиціями банку в дочірні компанії, які обліковують за собівартістю, здійснюється, якщо визнано право на отримання платежу, і відображається в обліку:

Дт 4208 Нараховані доходи за інвестиціями в дочірні компанії

Кт 6300 Дохід у формі дивідендів.

На суму отриманих дивідендів у бухгалтерському обліку здійснюється таке проведення:

Дт Рахунки для обліку грошових коштів, рахунки клієнтів

Кт 4208 Нараховані доходи за інвестиціями в дочірні компанії.

Визнання зменшення корисності інвестицій в асоційовані і дочірні компанії (у тому числі гудвілу) відображається в обліку як витрати на рахунках 7-го класу:

Дт Рахунки втрат від інвестицій (7310, 7311)

Кт Рахунки інвестицій (4102, 4103, 4105, 4202, 4203, 4205).

У разі продажу інвестицій в асоційовані та дочірні компанії їх переводять у портфель цінних паперів на продаж.

Розглянувши порядок здійснення обліку інвестиційних операцій ПАТ "МЕГАБАНК", можна дійти висновку, що в своїх обліковій діяльності Банк дотримується вимог чинного законодавства.

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

3.1 Аналіз динаміки і структури операцій банку з цінними паперами

Аналіз структури операцій банку з цінними паперами доцільно проводити як у розрізі аналізу структури портфеля на певну дату, так і розглядаючи в динаміці зміну структури.

Розглянемо узагальнену інформацію щодо стану портфеля, яку банки щомісячно подають до Національного банку України (форма № 391 фінансової та статистичної звітності). Усю інформацію за рік для зручності наведемо в національній грошовій одиниці України тільки за основними блоками, дещо перегрупуємо, виберемо за звітний період лише квартальні дати окремо за портфелем на продаж та портфелем на інвестиції (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Інформація щодо стану портфеля цінних паперів банку протягом 2011 р., тис.грн.

Показник	на 01.01.11	на 01.04.11	на 01.07.11	на 01.10.11
Цінні папери на продаж, усього:	3635	4262	4014	5920
державні цінні папери	0	0	0	0
бортові цінні папери, випущені банками	0	0	2150	234
боргові цінні папери небанківських установ, у т.ч.:	3550	4200	1850	5620
векселі	3550	3450	650	515
акції, випущені банками	0	0	0	0
акції небанківських установ	85	62	14	66
Цінні папери на інвестиції, усього:	1865	2145	3687	3787
державні цінні папери	1200	1200	972	972
боргові цінні папери, випущені банками	0	0	1000	0
боргові цінні папери небанківських установ, у т.ч.:	200	480	1300	2400
векселі	200	180	180	200
акції, випущені банками	30	30	30	30
акції небанківських установ	340	340	290	290
Вкладений в асоційовані компанії	15	15	95	95
Вкладення в дочірні компанії	80	80	0	0

Як видно з таблиці 3.1, у банку портфель цінних паперів па продаж за обсягами перевищує портфель цінних паперів на інвестиції, практично щокварталу обсяги портфелів зростають. Частка державних цінних паперів у портфелі на інвестиції зменшується, проте зростає частка боргових цінних паперів недержавних установ (банків та небанківських установ). Це пояснюється широким виходом на фондовий ринок корпоративних облігацій, які поступово витісняють з портфеля па продаж такий борговий інструмент, як вексель. Оскільки вкладення в акції інших банків зменшують регулятивний капітал банку, акції, випущені банками, становлять незначну частину портфелів. Обсяг акцій, які входять до портфеля на продаж, обмежено лімітами, котрі, як правило, встановлює банк для проведення спекулятивних операцій. Додатковою причиною невеликого обсягу портфелю акцій є жорсткі вимоги Національного банку України щодо їх резервування, що зменшує привабливість такого фондового інструменту для банку. Балансова вартість акцій у портфелі на інвестиції майже не змінюється, оскільки ними оформлена участь банку в акціонерних товариствах, у діяльності яких зацікавлений банк (лізингова компанія, страхове товариство). Частина такої участі обліковується в складі асоційованих та дочірніх компаній (пенсійний фонд, консалтингова компанія). Рейтинг найкращих торгівців цінними паперами за ІІІ квартал 2011 року наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Рейтинг найкращих торговців цінними паперами

Скорочена назва	ІІІ квартал 2011 р.	IІ квартал 2011 р.
	Індекс 1	Індекс 2	Індекс 3	Індекс 4	Заг. індекс	Місце у рейтингу	Заг. індекс	Місце у рейтингу
КБ "Приватбанк"	995	996	999	988	3978	1	3984	1
"Райффайзен Банк Аваль"	997	992	996	993	3978	2	3914	5
АКБ "Форум"	984	968	982	966	3900	5	3793	13
Ощадбанк	938	960	930	961	3789	16	3924	4
АБ "Зевс"	996	891	995	889	3771	20	3742	19
АКБ "Мрія"	974	912	971	902	3759	22	3724	22
Промінвестбанк	944	932	942	936	3754	23	3739	20
Укрсоцбанк	990	887	989	887	3753	24	3931	3

За даними Національної комісії із цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), нині в Україні функціонує близько 65,5 тисячі суб'єктів підприємницької діяльності акціонерної форми власності. Сумарний обсяг емісії акцій, зареєстрованих НКЦПФР, за станом на 31.12.2011 рік збільшився порівняно з 2010 на 3,53 млрд. грн. і становив 24,815 млрд. грн. Серед емітентів найбільша питома вага припадає на підприємства ПАТ і лише друге місце посідають банки. Також можна сказати, що із загального обсягу випущених у обіг акцій усього 21 % припадає на реально залучені кошти, які можна інвестувати у виробництво, решта 79 % - це кошти від емісії при здійснені корпоратизації, акціонування державних підприємств і збільшення статутного фонду підприємств у разі індексації основних фондів.

Для прикладу, наведемо перелік емітентів, за якими зареєстровано найбільші випуски акцій протягом 2011 року, що представленні в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Перелік емітентів, яким зареєстровано Комісією з цінних паперів найбільші випуски акцій протягом 2011 року

Організаційно-правова форма	Назва емітента	Обсяг емісії, млн. грн.
ПАТ	"Криворізький залізорудний комбінат"	1250,46
ПАТ	"Райффайзен Банк Аваль"	495,00
ПАТ	Комерційний банк "ПриватБанк"	430,00
ПАТ	"Екомобіль"	360,00
ПАТ	"ДніпроАЗОТ"	350,00

На останню звітну дату за рахунками аналітичного обліку є можливість проаналізувати структуру складових портфеля (в розрізі емітентів, їх надійності, їх відношення до пов'язаних осіб банку, диверсифікації портфелів, нарахованих процентних доходів та дивідендів, співвідношення балансових та ринкових цін цінних паперів та за рядом інших показників). Так, у портфелі банку на продаж, усі боргові цінні папери, випущені банками, належать одному емітенту, серед боргових цінних паперів небанківських цінних паперів понад 90 % становлять облігації і лише менше 10 % - векселі. У свою чергу, портфель облігацій підприємств диверсифіковано у вкладення чотирьох емітентів. Більш детально структура вкладень банку в облігації підприємств наведена в таблиця 3.4.

Таблиця 3.4 - Вкладення банку на 1 жовтня 2011 р., в облігації підприємств (портфель на продаж)

Емітент облігацій	Номінальна вартість, тис. грн	Балансова вартість, тис. грн	Оголошена дохідність, %	Термін до погашення, днів	Примітки
ПАТ"АВК"	410	433	20; 16	472	20% на І і II квартали, 16% - на III-IV квартали
ДМА "Бориспіль"	1800	1874	20	254	Щоквартально
ПрАТ " Київстар Дж.Ес.Ем ", серія D	1120	1120	12	182	Дохідність - в еквіваленті USD
ТОВ "Аркада-Фонд", серія В	1640	1678	18	24	Щомісячно
Усього	4970	5105	X	X	X

Аналіз наявних у портфелі банку облігацій показує, що портфель містить цінні папери з різними термінами погашення, різних галузей, жоден з емітентів не є пов'язаною з банком особою. Дохідність за облігаціями ПрАТ "Київстар Дж.Ес.Ем" дещо нижча, але визначається в еквіваленті до доларів США, що зменшує ризики від зміни валютного курсу. Балансова вартість вкладень вища від номінальної, отже, реальна дохідність за облігаціями буде нижчою, ніж оголошено при їх розміщенні, що відповідає загальній тенденції зниження дохідності протягом 2011 р.

Також для прикладу наведемо данні НКЦПФР обсягів випуску облігацій за видами емітентів у 2008-2011 роках, які наведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5 - Обсяги зареєстрованих Комісією випусків облігацій за видами емітентів у 2008-2011 роках

Вид суб'єкта підприємницької діяльності	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Усього, у тому числі:	4274,62	4241,86	4106,59	12748,28
банки	87,38	329,16	217,93	2564,726
страхові компанії	25,15	7,00	112,00	41,9
інші підприємства	4162,09	3905,71	3776,66	10141,65

Емітенти, що зареєстрували у 2011 році найбільші випуски облігацій, наведені у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6 - Перелік емітентів, яким зареєстровано Комісією найбільші випуски облігацій у 2011 році

Назва емітента	Обсяг випуску, млн. грн.	Відсоток від загального обсягу емісій
КБ "ПриватБанк"	500	3,92
ПАТ АКІБ "УкрСиббанк"	450	3,53
АКБ "Промінвестбанк"	388,7	3,05

Можна зазначити, що на кінець 2011 року чистий прибуток банків (ПАТ та емітентів облігацій) становив 773,21 млн. грн. Лише 4 банки отримали збитки в розмірі 16,94 млн. грн. (позитивне сальдо склало756,27 млн. грн.). У 2011 році порівняно з 2010 роком чистий прибуток банків збільшився на 323,72 млн. грн., а чисті збитки банків також збільшилися на 9,59 млн. грн.

Наприкінці 2010 року значно поліпшилася структура ринку. Протягом трьох кварталів 2011 року на фондовому ринку спостерігається тенденція по збільшенню купівлі векселів. Дані по купівлі та продажу векселів наведено у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 - Дані по купівлі та продажу векселів за 2011 рік

Вид послуг	І кв., млн. грн.	ІІ кв.,млн. грн.	ІІІ кв., млн. грн.
купівля векселів	1 678	1 161,3	1 334,74
продаж векселів	1 115	917,1	950,48
Разом	2 793	2 078,4	2 285,22

У ІІІ кварталі було куплено векселів на 173,44 млн.грн. більше ніж у ІІ кварталі, продано векселів на 33,38 млн.грн. більше у порівнянні з ІІ кварталом 2011 р. Операцій з купівлі акцій по комерційних угод здійснено у 5 разів менше, ніж операцій з векселями, але на 35,84 млн.грн. більше ніж у ІІ кварталі. Продажа акцій збільшилась у ІІІ кварталі на 3,07 млн.грн.

Cпівставлення обсягів та кількості виконаних угод по видах цінних паперів представлено на рисунок 3.1.

Аналізуючи схему на рисунку 3.1, слід зазначити, що на відміну від 90-х років, коли на ринку цінних паперів обсяг виконаних угод по державних облігаціях складав більше 80 % загального обсягу виконаних угод по всіх видах паперів, у подальшому найбільший обсяг фіксується по угодах з векселями. Так, у звітному періоді 2011 року цей показник становить 5 184,04 млн. грн., що складає 55,7 % загального обсягу угод, але їхня вага в обсязі виконаних угод поступово зменшується, за рахунок збільшення обсягів угод з акціями.

Друге місце на фондовому ринку займають акції. Обсяг виконаних угод по акціях за ІІІ квартал 2011 року 2 780,4 млн. грн., що складає 29,7% від загальної кількості виконаних угод. По кількості виконаних угод перше місце займають операції з акціями 105,5 тис. шт., що складає 69% від загальної кількості виконаних угод. Кількість угод з векселями становить лише 8,7% або 13,2 тис. шт.



Рисунок 3.1 - Обсяг та кількість виконаних угод з різними видами цінних паперів за 2011 рік

Слід зазначити, що у ІІ кварталі 2011 року спостерігалось збільшення обсягів операцій з ОВДП, але вже у ІІІ кварталі обсяг угод з ОВДП зменшився на 156,6 млн. грн. Особливу увагу привертають до себе операції з ощадними сертифікатами. Обсяг угод з цими цінними паперами зростає. У І кварталі 2011 року обсяги операцій з ощадними сертифікатами склали 3,4% від загального обсягу виконаних угод, у ІІ кварталі -2,7% , а у ІІІ кварталі -6,3%. Аналіз звітності торговців цінними паперами у звітному кварталі показує, що на біржах було здійснено угод банків на загальну суму 277,36 млн. грн. або 3% від загального обсягу виконаних угод. У порівнянні з попереднім кварталом обсяг угод на біржах зменшився на 86,94 млн. грн.

Слід зазначити, що обсяг виконаних угод майже на 95% здійснений на не організованому ринку.

У ІІІ кварталі обсяг операцій на цьому ринку збільшився у порівнянні з ІІ кварталом на 1 247,95 млн. грн. Аналогічна ситуація у відношенні кількості виконаних угод на не організованому ринку - 96% від загальної кількості виконаних угод. На рисунку 3.2 відображено кількість угод за місцем здійснення.



Рисунок 3.2 - Співставлення в розрізі місця укладання кількості виконаних угод за 2011 рік

Операції з ОВДП здійснювались лише на УМВБ. Обсяг виконаних угод з ОВДП склав 245,29 млн. грн. Операції з акціями на організованому ринку займають друге місце, їх обсяг складає 226,2 млн.грн., 5,05 млн. грн. операції з деривативами і лише 3,9 млн. грн. становлять операції з векселями.

Найбільші обсяги виконаних угод на організаційно оформленому ринку з акціями здійснено та зареєстровано на ПФТС, що становить 200,99 млн. грн. або 99,9% від загального обсягу здійснених та зареєстрованих усіх угод на ПФТС.

Проведення аналізу даних, представлених торговцями цінними паперами за ІІІ квартал 2011 року дозволяє зробити окремі висновки

- обсяг угод, які торговці цінними паперами виконують на всіх видах ринку України продовжує збільшуватись і становить вже за 9 місяців 2011 року понад 27 млрд. грн., що можна порівняти з бюджетом країни;

- особливої уваги заслуговує діяльність "чистих торговців" цінними паперами, обсяги виконаних угод ними за ІІІ квартал складає 3 246,49 млн. грн. що становить 35% від загального обсягу виконаних угод усіма торговцями цінними паперами;

- постійно зростає дисциплінованість торговців цінними паперами щодо надання звітності до Комісії про свою діяльність;

- у діяльності торговців цінними паперами позитивним є той факт, що зменшується група торговців цінними паперами, яка надає звіти, але не здійснює діяльності з цінними паперами;

- у ІІІ кварталі 2011 року відбулися дуже незначні зменшення обсягів виконаних угод з векселями (ІІ квартал-56%, ІІІ квартал-55,6%) , крім цього угоди з векселями здійснюються переважно на неорганізованому ринку;

- до негативних тенденцій слід віднести те, що переважне становище на ринку цінних паперів продовжує займати вексель, обсяг виконаних угод з яким склав - 55,6% від загального обсягу виконаних угод.

3.2 Аналіз прибутку від операцій з цінними паперами ПАТ "МЕГАБАНК"

Спостерігаючи статистичний зв'язок між ознаками, можна приблизно уявити значення результативного признаку в вигляді деякої функції від величини декількох факторних ознак, при цьому намагаючись, щоб дані, що спостерігаються, як можна ближче відображувалися обраною функцією.

Функція, що відображає статистичний зв'язок між ознаками, називається рівнянням регресії. Загальне значення множинної регресії складається з аналізу зв'язку між декількома незалежними змінними та залежною змінною.

У загальному випадку лінійну по параметрах багатофакторну модель можна представити у наступному вигляді:

y_t = a₀ + a₁f₁(t) + a₂f₂(t) + … a_mf_m(t), (3.1)

де a_i (I = 0,…, m) - невідомі оцінки параметрів a_i;

y_t - незалежна змінна;

f_i(t) - незалежні змінні;

t - період часу.

Для побудови моделі визначимо змінні: залежна змінна - розмір прибутку від операцій з цінними паперами (Пр); незалежні змінні: розмір загальних активів банку (ЗА), розмір дохідних активів (ДА), чиста маржа операційного прибутку (М), розмір простроченої заборгованості (ПЗ).

Багатофакторна модель залежності обсягів прибутку банку від вищезазначених факторів буде мати наступний вигляд:

Пр = a₀ + a₁ЗА_(t) + a₂ДА_(t) + a₄ПЗ_(t) (3.2)

Вихідні дані за 12 кварталів 2009-2011 рр. для побудови моделі наведено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 - Вихідні дані для розрахунку багатофакторної моделі залежності розміру прибутку від операцій з цінними паперами ВАТ "Мегабанк"

Період	Прибуток від операцій з цінними паперами, тис. грн.	Загальні активи, тис.грн.	Дохідні активи, тис.грн.	Маржа операційного прибутку	Прострочена заборгованість, тис.грн.
на 01.01.2009	413	254054	144323	0,07	11884,5
на 01.04.2009	918	288498	162198	0,09	20209,5
на 01.07.2009	1448	323698	178498	0,1	27525,5
на 01.10.2009	1836	351848	192319	0,05	40419
на 01.01.2010	720	372963	213635	0,024	18405
на 01.04.2010	1496,5	399048	242689	0,027	26863,5
на 01.07.2010	2126,5	415358	266849	0,023	47376,5
на 01.10.2010	2993	446248	293058	0,028	53727
на 01.01.2011	185	504678	340171	0,003	50212
на 01.04.2011	579	568412	393794	0,009	74500
на 01.07.2011	883	631512	446144	0,007	105000
на 01.10.2011	1158	690576	494529	0,005	149000

Так як вихідні дані табл. 3.1 не є однорідними, то для подальшого розрахунку моделі необхідно провести їх стандартизацію. Стандартизація необхідна для того, щоб перейти до безрозмірних величин і визначити критичний кут нахилу при переломі лінії тенденції.

Всі розрахунки будемо проводити в програмному пакеті Statistica 6.0.

Стандартизовані дані для розрахунку багатофакторної моделі залежності прибутку наведені у таблиця 3.9.

Таблиця 3.9 - Стандартизовані дані для розрахунку багатофакторної моделі залежності прибутку банку від операцій з цінними паперами

Період	Прибуток від операцій з ЦП	Загальні активи	Дохідні активи	Маржа операційного прибутку	Прострочена заборгованість
01.01.2009	-1,01909669	-1,33963011	-1,18116212	1,00109348	1,23846339
01.04.2009	-0,388920574	-1,08774434	-1,02632836	1,59580248	-0,967937144
01.07.2009	0,272452381	-0,830330013	-0,885137302	1,89315699	-0,791858319
01.10.2009	0,756627298	-0,62447168	-0,765419409	0,406384484	-0,481542253
01.01.2010	-0,635999527	-0,470059648	-0,580779614	-0,366737217	-1,01136719
01.04.2010	0,332974245	-0,279302468	-0,329113043	-0,277530867	-0,807791094
01.07.2010	1,11913455	-0,160028954	-0,11983844	-0,396472667	-0,314091676
01.10.2010	2,20091694	0,0658667443	0,10718466	-0,247795417	-0,161250153
01.01.2011	-1,30361185	0,493159903	0,515278799	-0,991181668	-0,245847894
01.04.2011	-0,81194969	0,95924072	0,979762743	-0,812768967	0,33870685
01.07.2011	-0,432596146	1,42068515	1,43321992	-0,872239867	1,07276975
01.10.2011	-0,089430934	1,8526147	1,85233216	-0,931710768	2,13174574

Використовуючи програмний пакет Statistica 6.0, отримаємо наступні результати оцінок параметрів моделі (таблиця 3.10) та побудуємо модель.

Таблиця 3.10 - Параметри моделі

N = 12	Beta
Intercept
Загальні активи	1,36200
Дохідні активи	-1,26284
Маржа операційного прибутку	0,07812
Прострочена заборгованість	-0,20468

Таким чином, модель буде мати наступний вигляд:

Пр = 1,36200 ЗА_(t) ? 1,26284 ДА_(t) + 0,07812 М ? 0,20468ПЗ_(t) (3.3)

Економічний зміст коефіцієнтів a_i полягає в тому, що вони показують на скільки одиниць зміниться залежний фактор Пр, якщо незалежний фактор X_i зміниться на одиницю.

Важливим моментом в аналізі багатофакторної моделі є з'ясування істотності впливу незалежного фактора X_i на Y. Цей вплив можна оцінити за допомогою перевірки істотності відмінності від нуля коефіцієнта a_i. Якщо коефіцієнт a_i дійсно відмінний від нуля, то вважається, що фактор X_i істотно впливає на Y, у противному випадку його вплив невеликий та його можна виключити з моделі з метою її спрощення.

Таким чином, можна зробити висновок про істотний вплив на розмір прибутку від операцій з цінними паперами (залежну змінну) всіх незалежних факторів, при цьому найвпливовішим фактором (a₁ = 1,36200) є розмір загальних активів банку. На розмір прибутку впливає також розмір чистої маржі операційного прибутку (a₃ = 0,07812).

Кореляція факторів один з одним (тобто їх взаємозв'язок) наведена в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 - Кореляція факторів моделі

Variable	Загальні активи	Дохідні активи	Маржа операційного прибутку	Прострочена заборгованість
Загальні активи	1,000000	-0,990804	0,032515	0,532264
Дохідні активи	-0,990804	1,000000	0,073524	-0,598647
Маржа операційного прибутку	0,032515	0,073524	1,000000	-0,236963
Прострочена заборгованість	0,532264	-0,598647	-0,236963	1,000000

Спостерігається зв'язок між розміром маржі операційного прибутку та дохідністю активів. Збільшення маржі операційного прибутку позитивно впливає на дохідність операцій з цінними паперами.

З табл. 3.4 можна зробити висновок, що фактори майже не корелюють, що позитивно впливає на вірогідність моделі. Це пов'язано зі зменшенням обсягів активів внаслідок невиконання клієнтами зобов'язань перед банком.

Для оцінки підібраної лінійної множинної моделі та ступеня її адекватності реальному економічному процесу використовують розрахунок коефіцієнту множинної кореляції Multiple R. Цей коефіцієнт розраховується за формулою:

(3.4)

За результатами розрахунків коефіцієнт множинної кореляції дорівнює 0,64681002.

Чим ближче коефіцієнт множинної кореляції Multiple R до 1, тим краще підібрана модель для опису залежності між досліджуваними економічними явищами.

Проведемо графічний аналіз залишків на відповідність нормальному закону розподілу (рис. 3.1).

З аналізу гістограми розподілу залишків можна зробити висновок про деяку асиметрію в лівий бік.

Розглянемо діаграму розсіювання залишків в залежності від дії незалежної змінної (рисунок 3.3, 3.4).

На рисунку 3.3 зображена діаграма розсіювання залишків при зміні незалежної змінної X₁. Довірчий інтервал приведений для залишків змінної X_1. При позитивному впливі змінної всі значення повинні знаходитися усередині довірчого інтервалу з вірогідністю 95%.



Рисунок 3.3 - Гістограма розподілу залишків

Майже всі залишки знаходяться усередині довірчого інтервалу змінної, що свідчить про адекватність побудованої моделі.

Рисунок 3.4 - Діаграма розсіювання залишків

Розглянемо взаємозв'язок розміру прибутку від операцій з цінними паперами, обсягів загальних та дохідних активів, простроченої заборгованості та чистої маржі прибутку у графічному вигляді (рисунок 3.5).



Рисунок 3.5 - Взаємозв'язок між прибутком від операцій з цінними паперами та факторами, що на нього впливають

За останні три роки внаслідок неефективного використання залучених коштів відбулося досить значне зниження маржі операційного прибутку, що мало негативний вплив на розмір прибутку від операцій з цінними паперами банку.

Позитивний вплив на прибутковість операцій з цінними паперами справило збільшення обсягів загальних та дохідних активів.

Як видно з рис. 3.3 основний вплив на зниження розміру отриманого у звітному році прибутку від операцій з цінними паперами справило зменшення величини чистої маржі операційного прибутку та досить значне збільшення обсягів простроченої заборгованості.

Проведений аналіз моделі у відповідності з таблицями регресійного аналізу свідчить про її достатню адекватність.

Умови нормальності закону розподілу залишків виконуються з незначними відхиленнями, що свідчить про можливість її використання для встановлення залежності між розміром прибутку від операцій з цінними паперами як залежної змінної та обсягами загальних та дохідних активів, величиною чистої маржі операційного прибутку та розміром простроченої заборгованості.

У результаті проведеного аналізу можна стверджувати, що найбільший вплив на розмір прибутку від операцій з цінними паперами справляє обсяг загальних активів.

3.3 Проблемні аспекти функціонування ринку цінних паперів в Україні та перспективи його розвитку

На початок 2011 року ринок цінних паперів в Україні має вже майже двадцятирічну історію. Звичайно, в історичному аспекті термін досить короткий, але по основних характеристиках як кількісним, так і якісним український фондовий ринок в основному сформувався. Причому створювався він буквально на порожнім місці, оскільки звертання облігацій внутрішньої позики колишнього СРСР (за які, до речі, правоприймачі СРСР, у тому числі й Україна так до кінця і не розрахувалися). Ринком цінних паперів у повному змісті цього поняття назвати ніяк не можна.

Серцем, ядром національного ринку цінних паперів із самого початку його формування була і сьогодні залишається Українська фондова біржа, створена і зареєстрована Кабінетом Міністрів України восени 1991 року. За ці роки біржа сформувала розповсюджену мережу регіональних центрів, філій і брокерських контор, що функціонують у всіх областях України. При біржі створений Центральний депозитарій цінних паперів і введена в дію система їхнього електронного обігу. Все більший розмах здобувають біржові торги акціями, облігаціями, векселями, похідними від цінних паперів опціонами і ф'ючерсами [15, 16].

Розширюється позабіржовий ринок цінних паперів. Зараз на Україні працює велика кількість фінансових посередників, що займаються фондовими операціями. Це банки, інвестиційні фонди і компанії, довірчі суспільства, торговці цінними паперами.

Безупинно росте кількість емітентів цінних паперів і обсяги їхньої емісії. Якщо раніше цінні папери в основному випускали фінансово-кредитні інститути, то характерною ознакою сьогодення є збільшення питомої ваги емітент-промислових підприємств. Це результат поглиблення приватизаційних процесів.

Так дуже коротко можна визначити основні риси нинішнього положення фондового ринку України.

У той же час подальший розвиток національного фондового ринку стримується поруч об'єктивних і суб'єктивних факторів. Саме головне з них це:

- криза української економіки, високий рівень інфляції;

- відставання існуючої законодавчої і нормативно-правової бази функціонування фондового ринку і розвитку властивих йому реальних процесів (як приклад можна згадати ситуацію, що склалася з трастами й іншими фінансовими посередниками);

- недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів;

- слабка розвинутість первинного ринку цінних паперів, невелика кількість операцій з похідними від цінних паперів;

- відсутність гарантій по операціях з цінними паперами, недовіра населення і його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку;

- низька купівельна спроможність населення, що заважає появі масового приватного інвестора;

- відсутність гарантій держави по захисту грошових заощаджень населення у цінних паперах [3].

Національні фондові ринки світу все більше інтернаціоналізуються. Це цілком природно, адже капітал узагалі має інтернаціональний характер і вільно переміщається в ті країни і регіони, де його звертання дає найбільший приріст. Це стосується і звертання капіталу у виді цінних паперів. Питання звертання в Україні цінних паперів іноземних компаній не вирішений насамперед на законодавчому рівні. Отут повинні бути прийняті державні нормативно-правові акти для рішення цих принципових питань котирування і звертання в нашій країні: хто дає на цей дозвіл, за якими критеріями й ін. Одночасно необхідно визначитися і зі строго технічними питаннями: перевезення (або переклад) цінних паперів через границю, механізм виплати дивідендів, валюта за яку продаються цінні папери й у якій виплачуються дивіденди й ін.

Що стосується виходу на світові ринки цінних паперів українських компаній, то тут знову таки встають питання законодавчого характеру. Але є й інші. Серед них один з найголовніших конкурентноздатність наших цінних паперів. Природно, що на Заході будуть цікавитися тільки акціями високоприбуткових і перспективних компаній. В нас же таких поки ще дуже мало.

Український ринок цінних паперів продовжує залишатися суперечливим, тому що на фондовій біржі діють старі фінансові інструменти (кредити, ваучери, акції) і незважаючи на визначений рух уперед ринок не забезпечує фінансування економіки, тому що йде продаж і перепродаж, гра на курсовій різниці. Крім того інфляція продовжує знецінювати ринок у цілому і стримувати його розвиток, у зв'язку з чим ринок не відображає стан економіки. І ще такої ситуації сприяє те, що розвиткові ринку заважають криза платежів і розрив господарських зв'язків, що робить проблематичним вкладення в цінні папери як вітчизняного, так і іноземного капіталу.

Також до основних проблем українського ринку цінних паперів можна віднести:

- розвиток інфраструктури фондового ринку - відродження фондових бірж і створення організованих позабіржових систем торгівлі, створення розрахунково-клірингових систем;

- підвищення інформаційної відкритості ринку, збільшення його прозорості;

- створення повної законодавчої й іншої нормативної бази функціонування, тому що без законодавчого регулювання ринок цінних паперів не може виконувати свого основного призначення: бути джерелом засобів для подолання інвестиційної кризи. Важливі положення закону - встановлення однакових вимог при здійсненні професійної діяльності для кредитних організацій і інших інвестиційних компаній;

- проблема дрібного інвестора. Ринок державних цінних паперів самий ліквідний і надійних на сьогоднішній день закритий для дрібних і середніх інвесторів, що так само створює проблеми для самого ринку, для мотивації діяльності банку на цьому ринку, що породжує фінансові проблеми більш широкого характеру. З однієї сторони не використовуються наявні нагромадження населення, з іншого боку - бюджет не одержує можливих джерел покриття. У такий спосіб на ринку виникають перекоси, оскільки він орієнтований на великі промислові фінансові структури.

- недостача капіталовкладень, так інвестиційний потенціал банків у 7-8 разів менше, ніж необхідно, а в бюджеті грошей ні, а таки важко залучити іноземний капітал, оскільки для нашого ринку характерний короткостроковий характер; і головна причина - нестабільність як в економічної, так і в політичній ситуації країни;

- подальша інтеграція з фондовими ринками розвинутих країн, хоча слід зазначити, що на українському ринку присутній ряд західних компаній;

- незначний обсяг цінних паперів і невелика їхня розмаїтість, а також залучення в ринковий оборот усе більшого числа акцій українських АТ.

- депозитарій, тому що немає великого визнання всіма головного депозитарію й існує проблема з реєстраторами і реєстром. Центральний Банк буде допомагати розвитку цієї інфраструктури в частині грошових розрахунків;

- недоліки системи українського бухгалтерського обліку, проблема, що заважає перетворити Україну у світовий фондовий центр.

Для подальшого успішного розвитку українського ринку цінних паперів має бути робота з відродження довіри до ринку цінних паперів шляхом ліквідації сумнівних фінансових структур, і необхідна жорсткість вимог до регулювання, стандартам і правилам.

В даний час ринок цінних паперів України є ще досить хитливим. Розвиток первинного ринку, на погляд автора, буде можливим при здійсненні наступних умов. Більш широка й активна приватизація підприємств, компаній і асоціацій приведуть до появи нових видів цінних паперів, а також додаткових джерел капіталовкладень. Тому що на нашому ринку немає посередників, та необхідно ще більш розвити такі інститути, як інвестиційні банки і брокерські фірми, що могли б здійснювати посередницьку функцію між емітентами і покупцями так, як це прийнято у світовій практиці. І головним інститутом розміщення облігацій на первинному ринку повинні стати інвестиційні банки, які хоча існують з 1991 - 1992 років, але справжньої своєї сутності й на даний момент не відбивають, оскільки їхня характерна риса - функція довгострокового кредитування.

Основними перспективами розвитку сучасного ринку цінних паперів на нинішньому етапі є:

- концентрація і централізація капіталів;

- інтернаціоналізація і глобалізація ринку;

- підвищення рівня організованості і посилення державного контролю;

- комп'ютеризація ринку цінних паперів;

- нововведення на ринку;

- сек'юритизація;

- взаємодія з іншими ринками капіталів.

Тенденції до концентрації і централізації капіталів має два аспекти стосовно ринку цінних паперів. З одного боку, на ринок залучають все нових учасників, для яких дана діяльність стає основною, а з іншої - йде процес виділення великих, що ведуть професіоналів ринку на основі як збільшення їхніх власних капіталів (концентрація капіталу), так і шляхом їхнього злиття в ще більш великі структури ринку цінних паперів (централізація капіталу). У результаті на фондовому ринку з'являються торговельні системи які обслуговують велику частку всіх операцій на ринку. У той же час ринок цінних паперів притягає усі великі капітали суспільства.

Інтернаціоналізація ринку цінних паперів означає, що національний капітал переходить границі країн, формується світовий ринок цінних паперів, стосовно якого національні ринки стають другорядними. Ринок цінних паперів приймає глобальний характер. Торгівля на такому глобальному ринку ведеться безупинно. Його основу складають цінні папери транснаціональних компаній.

Надійність ринку цінних паперів і ступінь довіри до нього зі сторони масового інвестора прямо зв'язані з підвищенням рівня організованості ринку і посилення державного контролю за ним. Масштаби і значення ринку цінних паперів такі, що його руйнування пряме веде до руйнування економічного прогресу. Держава повинна повернути довіру до ринку цінних паперів, що б люди, що вкладають заощадження в цінні папери, були упевнені в тім, що вони їх не втратять у результаті яких-небудь дій держави і шахрайства. Всі учасники ринку тому зацікавлені в тім, щоб ринок був правильно організований і твердо контролювався в першу чергу головним учасником ринку - державою.

Новими інструментами ринку цінних паперів є численні види похідних цінних паперів, створення нових цінних паперів, їхніх видів і різновидів.

Нові системи торгівлі - це системи торгівлі, засновані на використанні комп'ютерів і сучасних засобів зв'язку, що дозволяють звісти торгівлю цілком в автоматичному режимі, без посередників, без безпосередніх контрактів між продавцями і покупцями.

Розвиток ринку цінних паперів зовсім не веде до зникнення інших ринків капіталів, відбувається процес їхнього взаємопроникнення. З одного боку, ринок цінних паперів відтягає на себе капітали , але з іншого боку - переміщає ці капітали через механізм цінних паперів на інші ринки, тим самим сприяє їхньому розвиткові.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

4.1 Загальні питання охорони праці

Підвищення технічної оснащеності підприємств, застосування нових матеріалів, конструкцій і процесів, збільшення швидкостей і потужностей машин робить вплив на характер і частоту нещасних випадків і захворювань на виробництві. Праця людини в сучасному автоматизованому і механізованому виробництві є процесом взаємодії людини і машини, причому центральне місце належить людині - оператору. Поліпшення умов праці, підвищення його безпеки впливають на результати виробничої діяльності: продуктивність праці, якість і вартість продукції, що випускається, а також приводить до зниження виробничого травматизму, професійних захворювань, зберігає здоров'я працівників і одночасно приводить до зменшення витрат на оплату пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці.

В існуючому законодавстві [1 ] велику увагу надається питанням захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих чинників виробничого середовища. В законі України про охорону праці" (2002г.) сказано, що державна політика базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Використовуються економічні методи для управління охороною праці на підприємстві. Створюються національні, галузеві, регіональні програми з питань охорони праці, враховуючі різні напрями економічної і соціальної політики держави. Встановлюються єдині нормативи по охороні праці для всіх підприємств, організацій незалежно від форм власності. Створюються страхові фонди.

4.2 Управління охороною праці на підприємстві

Працедавець зобов'язаний створити на робочому місці, в кожному структурному підрозділі, умови праці, відповідні нормативно-правовим актам.

З цією метою працедавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадовців, які забезпечують рішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх виконання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці;

- організовує атестацію робочих місць на відповідність нормативним актам з охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів у разі зміни умов праці;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації і автоматизації виробництва, дотримує вимоги ергономіки, використовує позитивний досвід в області охорони праці і тому подібне;

- забезпечує належний зміст будівель і споруд, виробничого устаткування і оснащення, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, які можуть привести до нещасних випадків, професійних захворювань, і забезпечує здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, дає оцінку технічного стану виробничого устаткування і оснащення;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти по охороні праці, які діють в межах підприємства (далі - акти підприємства). Встановлює послідовність виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці, забезпечує безкоштовно працівників нормативно-правовими актами і актами підприємства по охороні праці;

- здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва, використовуванням засобів колективного і індивідуального захисту, виконанням робіт щодо вимог по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних прийомів праці і співпраці з працівниками в області охорони праці;

- передбачає термінові заходи для надання допомоги потерпілим, привертає при необхідності професійні аварійно-рятівні формування у разі виникнення на підприємстві аварій і нещасних випадків.

Працедавець несе безпосередню відповідальність за порушення відзначених вимог[1 ].

4.3 Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів

В даному розділі розглядається робоче місце з використанням персонального ЕОМ при виконанні дипломної роботи.

Характеристика приміщення, в якому знаходиться комп'ютер: розміри приміщення: - площа: S = 6 Ч 10 = 60 м²; - об'їм: V = 6 Ч 10 Ч 3,5 = 210 м³.

Згідно [2 ], норма площі на одного працюючого не повинна бути менше 6 м². В приміщенні, що розглядається, вісім робочих місць, таким чином необхідна площа: S_необх. = 6 Ч 8 = 48м². Отже, приміщення відповідає вимогам [2 ]. Приміщення розташовано на другому поверсі чотириповерхової будівлі.

Приміщення пожежонебезпечне, категорії В, оскільки в ньому знаходяться тверді матеріали, що згорають [3 ]. Відповідно до обліку категорії пожежонебезпечності і поверховості будівлі, в якій розміщено дане приміщення, ступінь вогнестійкості будівлі - ІІ [4 ].

Перелік основних небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які зустрічаються на робочому місці, що розглядається, надано в таблиці 4.1 [5 ]

Таблиця 4.1- Небезпечні і шкідливі виробничі чинники

Найменування чинників	Джерела виникнення	Характер дії на організм людини	Нормований параметр
1	2	3	4
Шум	Принтери, сканери, системні блоки	Розлади ЦНС, зниження слуху	Рівень звуку Lр, дБА
Вібрація	Системні блоки ЕОМ	Розлади серцево-судинної системи, ЦНС	Рівень виброшвидкостіLv, дБ
М'яке рентгенівське випромінювання	Монітори ЕОМ	Стомлення, захворювання органів зору,	Еквівалентна доза, Р, мкР/ч
Електромагнітне випромінювання	Монітори ЕОМ	Пониження кров'яного тиску	Напруженість, Е, В/м
Ультрафіолетове інфрачервоне випромінювання	Монітори ЕОМ	Головний біль, сонливість, запаморочення.	Інтенсивність теплових випромінювань Е, Вт/м2
Електростатичне поле	Комп'ютерна техніка	Головний біль, погіршення зору	Напруженість, Е, кВ/м
Яскравість екрану	Монітор	Стомлення очей	Не більше 40 кд/м2
Підвищена іонізація повітря	Комп'ютер	Опромінювання	Кількість іонів в 1см3 n+ =1500 - 3000 n- = 3000 - 5000
Напруга в електромережі	Штучне освітлення	Поразка електрик-ним струмом	Uпр ? 36
Монотонність праці	Безперервна робота на ЕОМ	Стомлення ЦНС	--

4.4 Промислова санітарія

Метеорологічні умови вибираються відповідно до вимог [6 ]. При роботах операторського типу, пов'язаних з великою нервово-емоційною напругою, передбачені оптимальні значення параметрів мікроклімату в приміщенні. Енерговитрати складають 139 Вт, оскільки роботи виконуються сидячи. Категорія виконуваних робіт - Iа. Оптимальні норми температури, відносної вологості, швидкості руху повітря в приміщенні в холодний і теплий період року для категорії робіт Iа надані в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Оптимальні параметри мікроклімату

Период роки	Категорія виконуваних робіт по енерговитратах	Температура, 0С	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Теплий	I а	23 - 25	40 - 60	0,1
Холодний	I а	22 - 24	40 - 60	0,1

Для забезпечення параметрів мікроклімату в межах норми, оптимального рівня іонізації [n⁺ = (1500 ч 3000), n^Ї = (3000 ч 5000)] в см³ повітря [2 ], концентрації пилу нижче встановленого значення ГДК = 4 мг/м³, в даному приміщенні передбачені прилади зволоження і штучної іонізації повітря, а також кондиціонування повітря [7 ]. Вид опалювання - центральний. Джерела надходження води -- міський водопровід, діюча каналізація -- господарсько-побутова [8 ] .

Передбачено природне і штучне освітлення в приміщенні, в якому розташовано робоче місце. За найменшим розміром об'єкту розрізнення, характеристики фону і контрасту об'єкту розрізнення з фоном встановлюємо розряд зорових робіт - IIIв

Природне освітлення - односторонньо бічне. Нормативне значення коефіцієнта природної освітленості визначаємо по наступній формулі:

 % ( 4.1 )

де е_N - коефіцієнт природної освітленості;

e_н - коефіцієнт природної освітленості для III розряду зорових робіт;

m_N - коефіцієнт світлового клімату (0,9);

номер групи забезпеченості природним світлом

Необхідну сумарну площу світлових отворів в приміщенні з одностороннім бічним освітленням, має розміри: L=10 м, В= 6 м, H=3,5 м визначаємо по формулі:

м²; (4.2)

_ок- світлова характеристика вікна _ок = 13,5;

к_з - коефіцієнт запасу, враховуючий зниження освітленості в процесі експлуатації скла, к_з = 1,4;

S_п - площа підлоги приміщення; S_п = L·В= 10 · 6 = 60м²;

к_зд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон протилежними будівлями, к_зд = 1;

- загальний коефіцієнт світлопроникнення;

(4.3)

коефіцієнт, що враховує вид матеріалу, що пропускає світло 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид палітурки; 0,8;

коефіцієнт, що враховує вид несучих конструкційних матеріалів, при бічному освітленні; 1;

коефіцієнт, що ураховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; 0,65;

- коефіцієнт, що враховує вплив відображеного світла при бічному освітленні, r₁ =3,0;

0,8·0,8·1·0,65 =0,416

Сумарна площа світлових отворів S₀ = 16,36 м²

Штучне освітлення - загальне рівномірне. Як джерела світла використовуємо люмінесцентні лампи типу ЛТБ 80-2. Нормативне значення освітленості для IIIв розряду зорових робіт Е_min складає 300 лк. Загальне освітлення виконано у вигляді переривчатих ліній світильників ЛП033 виконання 001 прямого світла (П) з дзеркальними екранними сітками і відбивачами. Основні характеристики освітлення, що передбачено в приміщенні надані в таблиці 4.3 [9 ].

Таблиця 4.3- Характеристика освітлення

Площа підлоги, м2	Розряд зорових робіт	Освітлення
		природне	штучне
		Вид освітлення (верхнє, бічне)	КЕО еN %	Мінімальна освітленість, Еmin, лк
60	IIIв	бічне	1,8	300

Шум є одним з найпоширеніших на виробництві шкідливих чинників. У відповідності з [10] на робочому місці при рішенні завдань потребуючої концентрації уваги рівні звуку і еквівалентні рівні звуку не повинні перевищувати 50 дБА. Відповідно з [11] рівень вібрації для категорії 3, тип „в", в умовах „комфорту" не повинна перевищувати 75 дБ. Для зменшення рівня звуку і вібрації застосовуються демпфуючі матеріали (гумова прокладка під принтер). Шумопоглинальні засоби застосовуються не спаленні або тяжко спаленні спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата та інші.

Комп'ютер і в першу чергу монітор є джерелами:

- електростатичного поля;

- слабих електромагнітних випромінювань в низькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц …400 Гц);

- рентгенівського випромінювання;

- ультрафіолетового, інфрачервоного і випромінювання видимого діапазону.

Згідно [12], встановлюються гранично допустимі значення напруженості електричного і магнітного полів частотою 50 Гц залежно від часу перебування персоналу в приміщенні. Напруженість електричного поля не перевищує 5 кВ/м, напруженість магнітного поля на робочому місці не перевищує 8 кА/м, а напруженість електростатичного поля не перевищує 20 кВ/м [13], що дозволяє не регламентувати час перебування в приміщенні.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрану не перевищує 0,1 мбер/час [14]. Рівні всіх можливих випромінювань достатньо низькі і не перевищують діючі норми. На робочому місці, що вивчається, розміщений найбезпечніший монітор, в якому створений додатковий металевий внутрішній контур, замкнутий на вбудований захисний екран.

При організації робочого місця за комп'ютером дотримувалися наступні розміри:

- відстань від підлоги до сидіння крісла дорівнює 440 мм;

- відстань від сидіння крісла до нижнього краю робочої поверхні 330 мм;

- відстань від очей до дисплея 550 мм;

- простір для ніг 770 мм;

- відстань від ніжки столу до краю робочої поверхні столу 640 мм;

М - відстань між передньою поверхнею тіла і краєм робочої поверхні столу 80 мм;

- відстань від очей до документації 500 мм;

- оптимальна зона моторного поля 360 мм;

- висота робочої поверхні 800 мм;

- кут огляду документів 30^!.

Екран дисплея по висоті розташований на столі так, що кут між нормаллю до центру екрану і горизонтальною лінією погляду складає 20^!. Кут спостереження екрану в горизонтальній площині не перевищує 60^° [14,15]. Передбачені перерви, що регламентуються, для відпочинку тривалістю 15 хвилин після кожних двох годин роботи.

4.5 Електробезпека

При проектуванні систем електропостачання, при монтажі силової електроустаткуванні і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно-технічної документації (ПУЕ, ПТЕ, ПТБ і ін.).

Рід струму - змінний, напруга в мережі 220 / 380В. ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії від трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю змінного струму частотою 50 Гц. По ступені небезпеки поразки електричним струмом приміщення ставиться до приміщень з підвищеної небезпеки [16].

Працівник, що поступає на роботу, обов'язково проходить ввідний і первинний інструктаж по техніці безпеки в цілях профілактики нещасних випадків, а також знайомиться з інструктажем по дотриманню заходів техніки безпеки при роботі з ПЕВМ.

4.6 Пожежна безпека

Категорія приміщення по вибухо-пожежонебезпеки - В [3 ], вогнестійкість будівлі - II [4 ]. Зона класу приміщення П-IIа. Ступінь захисту оболонки для вказаної пожежонебезпечної зони - IР44[17].

Можливими причинами пожеж в приміщенні може бути несправність електропроводки і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів, блискавка і т.д.

Згідно [18] пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

В системі запобігання пожежі передбачені наступні заходи: контроль і профілактика ізоляції, наявність плавких запобіжників в устаткуванні, блискавкозахист будівлі. Для даного класу пожежонебезпечної зони приміщення П-IIа, з урахуванням кількості грозових годин у рік (20 годин), встановлено ІІ категорію блискавкозахисту [19].

Система пожежного захисту передбачає забезпечення вогнегасниками -ВВК-8.

Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання виробничого персоналу протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації.

4.7 Охорона навколишнього середовища

На робочому місці, що розглядається, відсутні відходи, що забруднюють навколишнє середовище, оскільки устаткування (ПЕВМ, принтер) не є джерелом забруднення навколишнього середовища. Проте при виробленні ресурсу устаткування стає повторною сировиною і підлягає утилізації[20].

висновки

Узагальнено операції банків з цінними паперами поділяються на такі напрямки: інвестиційні; торговельні; комісійні та довірчі; кредитні (з використанням цінних паперів як боргового інструменту або як предмета застави); підтримання ліквідності та рефінансування комерційних банків; зберігання цінних паперів, депозитарна діяльність та ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; пасивні операції, утому числі випуск власних цінних паперів.

Банківський портфель цінних паперів - це сукупність усіх придбаних банком цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснені за рахунок коштів, що перебувають у розпорядженні банку, з метою отримання доходів у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.

До складу банківського портфеля цінних паперів входить значна кількість фінансових інструментів, які мають різні характеристики щодо ризику, інфляції, системи оподаткування, правил обігу тощо. Перелік цінних паперів, що перебувають в обігу на конкретному ринку, регламентується чинним законодавством кожної країни.

Отже, портфель цінних паперів допомагає менеджменту банку досягти певних цілей і результатів, які неможливо одержати інакше. Останнім часом банки все більше уваги приділяють пошуку шляхів оптимізації структури портфелю цінних паперів та вибору стратегії його формування.

Одним зі шляхів збільшення прибутковості та зменшення ризиковості банківської системи України є активізація діяльності кредитних установ на фондовому ринку, зокрема шляхом формування власних інвестиційних портфелів за допомогою впровадження сучасних фінансових інновацій. Розширення присутності комерційних банків на ринку цінних паперів сприяло прискоренню трансформації економічних відносин в Україні, адаптації вітчизняної фінансової системи до євростандартів та інтеграції з міжнародними ринками капіталу.

Невід'ємною складовою інвестиційного менеджменту в кредитних установах є проведення фінансового обліку та аналізу для визначення об'єктів вкладення грошових ресурсів. Традиційний підхід передбачає використання фундаментального або технічного аналізів.

Бухгалтерський облік цінних паперів ґрунтується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах та стандартах і ведеться відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій із цінними паперами в банках України (затверджена Постановою № 358 Правління НБУ від 03.10.2005 р.).