Складання фінансової звітності на ТК "МКТ "Діалог"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Розвиток України на сучасному етапі характеризується подальшим розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні й внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, іде роздержавлення власності та приватизація майна. Учасники цих процесів потребують достовірності і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку й фінансову стабільність суб'єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, виданий суб'єктом аудиторської діяльності.

Поява перших аудиторських фірм пов'язана зі створенням в Україні спільних підприємств із часткою іноземного капіталу в статутному фонді, з виникненням необхідності у підтвердженні результатів фінансово-господарської діяльності таких суб'єктів господарювання. З прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність» аудиторська діяльність набуває офіційного визнання як самостійна підприємницька діяльність. Аудиторська діяльність - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик підприємницька діяльність із надання аудиторських послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними і юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Основними нормативними документами, що визначають головні засади аудиторської діяльності, є Закон України « Про аудиторську діяльність», Національні стандарти аудиту та Кодекс професійної етики аудиторів України.

Закон України «Про аудиторську діяльність визначає :

- поняття аудиторської діяльності;

- суб'єктів аудиторської діяльності, їхні права, обов'язки, спеціальні вимоги і відповідальність;

- порядок надання аудиторських послуг;

- управління аудиторською діяльністю;

- інші питання.

Згідно з законом України «Про аудиторську діяльність», до аудиторської діяльності належить організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання перевірок ( аудиту ) та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність у сучасному розумінні має багатовікову історію в світі та 15-річну практику в Україні. Послуги, що надаються незалежними аудиторами, є досить різноманітними.

Згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність», аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку , первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. При цьому закон уточнює, що публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського висновку, балансу, звіту про фінансові результати, іншої звітності в межах відомостей, які не становлять комерційної таємниці й визначені законодавством для надання користувачам та публікації.

Аналогічне поняття аудиту трактується Національними стандартами аудиту. Отже, аудит, згідно з чинним національним законодавством за об'єктом дослідження зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб'єктом він може бути тільки зовнішнім, тобто здійснюватися незалежним аудитором або аудиторською фірмою на договірній основі. За ініціативою здійснення аудит може бути обов'язковим, проведення якого регламентується чинним законодавством, та добровільним, коли аудит проводиться з ініціативи клієнта.

Об`єктом дослідження вибрано мале підприємство Телекомпанія «Мережа кабельного телебачення «Діалог» Мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі нормативних актів (стандартів) та літературних джерел перевірити достовірність складання річної фінансової звітності, виявляти недоліки при її складанні і внести конкретні пропозиції по дотриманню облікової політики підприємства і витяг прийнятих національних стандартів бухгалтерського обліку

В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аудиту фінансової звітності підприємства, розглядаються питання економічної сутності фінансової звітності , а також вивчається інформаційно-правова база проведення аудиту фінансової звітності підприємства. Другий розділ роботи присвячено організації та методиці аудиту фінансової звітності малого підприємства ТК «МКТ «Діалог», що дозволяє відповісти на запитання: наскільки достовірно підприємство здійснювало складання звітності протягом досліджуваного періоду. Також в даному розділі приділяється увага документальному оформленню аудиту фінансової звітності та складанню аудиторського висновку

Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аудиту фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі малого підприємства ТК «МКТ «Діалог».

фінансовий звітність нормативний правовий

1. Аудит фінансової звітності на малих підприємствах

1.1 Економічна сутність аудиту фінансової звітності

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.

Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від. лат. ашііо -- той, що вислуховує), тобто такого, що вислуховує звіти посадових осіб. Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні -- суду, арбітражу, які відстоювали справедливість.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит -- це надання практичної допомоги керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.

Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними чинного законодавства.

Фінансова звітність -- це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів -- юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень.

Складові річної фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Квартальна звітність складається тільки з балансу і звіту про фінансові результати.

Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощену форму звітності з двох форм -- балансу і звіту про фінансові результати.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:

* існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;

* оцінка статті може бути достовірно визначена. Якісні характеристики фінансової звітності:

1. Зрозумілість -- доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.

2. Доречність -- прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.

3. Надійність -- у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.

4. Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

5. Обачливість (обережність під час розрахунків) -- повнота (без пропусків).

Обов'язкові реквізити звітності: дата, на яку приведені основні показники діяльності підприємства; охоплюваний період; валюта. Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером. Основні принципи підготовки фінансової звітності.

При формуванні фінансової звітності має бути дотримано таких принципів:

* автономність підприємства -- підприємство відокремлене від власників;

* безперервність діяльності -- передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період;

* періодичність -- розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;

* історична (фактична) собівартість -- визначає пріоритет оцінки активів;

* нарахування та відповідність доходів і витрат -- доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);

* повнота висвітлення -- фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;

* послідовність -- постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;

* обачність -- запобігання заниженню оцінки зобов'язань;

* превалювання змісту над формою;

* єдиний грошовий еквівалент.

Аудит фінансової звітності виконується для визначення того, чи узгоджена зведена фінансова звітність із певними критеріями. Зазвичай критеріями є загальноприйняті бухгалтерські принципи, хоча поширена також практика проведення аудиту фінансової звітності на основі наявних грошових коштів або на будь-якій іншій основі, притаманній бухгалтерії, господарської системи, що перевіряється . Фінансова звітність у найзагальнішому випадку включає бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів.

Аудит фінансової звітності базується на тому припущенні, що вона буде використана різними групами для різних цілей. Отже, більш ефективним є варіант, коли один аудитор виконує і робить висновок, на який можуть покластися всі користувачі, ніж той, при якому користувач проводив би власний аудит. Якщо користувач вважає, що загальний аудит не забезпечує достатньої для його цілей інформації, він може отримати додаткові дані. Послідовність аудиту фінансової звітності має наступний вигляд:

1.Фаза збору інформації:

- зібрати ( або поновити) і задокументувати інформацію про клієнта і відвідні фактори ризику;

- вивчити і задокументувати характерні особливості структури внутрішнього контролю клієнта;

- дати оцінку внутрішньому контролю клієнта;

- прийняти рішення щодо методу організації перевірки ( суцільний, вибірковий, комбінований ).

2. Фаза планування:

- скласти попередню думку про суттєвість і оцінити ступінь ризику того, що твердження адміністрації можуть мати певні похибки;

- визначити, чи слід перевіряти ефективність облікової політики і методики структури контролю;

- провести стратифікацію генеральної сукупності та розподілити роботу між виконавцями;

- вибрати і зареєструвати відповідну стратегію аудиту для кожного рахунка або групи рахунків.

3. Фаза здійснення аудиту:

- зібрати, оцінити і задокументувати докази на підтвердження правильності даних, які містять в рахунку і розшифровках фінансового звіту;

- переглянути стратегію аудиту на предмет відповідності її поставленим завданням;

- у разі встановлення помилок при вибірковій перевірці переглянути оцінку внутрішнього контролю.

4. Фаза подання звіту:

- підготувати інформацію для клієнта;

- скласти аудиторський висновок про фінансовий звіт;

- скласти повідомлення про структуру внутрішнього контролю;

- скласти акт приймання -здачі аудиторського висновку.

1.2 Нормативно-правове регулювання складання фінансової звітності

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або скасовують норми права.

Сукупність нормативних актів, необхідних для надання аудиторських послуг, становить нормативну базу аудиту. Нормативна база аудиту поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база - це закони, постанови, накази, інструкції, положення, матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення ( стандарти ) бухгалтерського обліку та національні стандарти аудиту, видані й затверджені відповідними органами. Вони потрібні аудитору для встановлення законності й достовірності відображеної господарської операції, відповідності ведення обліку та звітності, проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база - це облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві ( накази, розпорядження, посадові інструкції тощо ). Вони підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією. Важливою частиною внутрішньої нормативної бази є наказ про облікову політику. У таблиці 1.1 наведемо загальну інформацію про нормативно-правові акти, якими керується в своїй діяльності аудитор.

Таблиця 1.1. Нормативно - правові акти, якими керується в своїй діяльності аудитор

Назва нормативно-правового акта	Суб'єкт, якому надано право приймати норм. - правовий акт	Норма права, яка визначає назву нормативно-правового акта і суб'єкта його прийняття
Закон	Верховна Рада України	Стаття 91 Конституції України
Указ	Президент України	Пункт 31 ст.106 Конституції України Пункт 4 розділу XV « перехідні положення» Конституції України
Постанова	Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Правління Національного банку України	Стаття 91 Конституції України Стаття 117 Конституції України Стаття 56 Закону України від 20.05.99р. № 679-XV «про Національний банк України»
Декрет	Кабінет Міністрів України	Закон України від 18.11.1992 р. № 12796-ХІІ «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»
Розпорядження	Президент України Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації	Пункт 31 ст. 106 Конституції України Стаття 117 Конституції України Стаття 41 Закону України від 09.04б99р. № 586-XVI «Про місцеві державні адміністрації»
Наказ ( рішення)	Міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю	Повноваження видавати їх визначаються у положеннях про відповідний орган
Інструкція, правила, положення, порядок та інше	Міністерства, інші органи виконавчої влади, органи господарського управління та контролю	Зазначенні акти слід розгляд адати як невід'ємну складову частину тих нормативно -правових актів, форма яких визначена законодавством ( накази, рішення )
Інструкція, правила, положення.	Національний банк України	Стаття 56 Закону України «Про Національний банк України»
Рішення	Місцеві ради	Стаття 144 Конституції України Пункт 1 ст.59 закону України від 21.05.97р. № 280/97-ВР « Про місцеве самоврядування»

У таблиці 1.2 покажемо порядок набрання чинності нормативно-правовими актами:

Таблиця 2.2 Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами

№ з/п	Види нормативно-правових актів	Порядок набрання чинності нормативно-правовими актами	Норми, які встановлюють порядок набрання чинності
1	2	3	4
1	Закони України, Постанови Верховної Ради України	Через 10 днів із дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційному друкованому видані	Частина п'ята ст.94 Конституції України, стаття 4 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.97 р. №503/97 (далі - Указ № 503)
2	Укази, розпорядження Кабінету Міністрів України	Через 10 днів із дня офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня опублікування в офіційному друкованому видані	Стаття 4 Указу № 503
3	Постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України	Ті, що не визначають прав і обов'язків громадян - із моменту прийняття, якщо пізніший строк набрання чинності не передбачений в самих актах. Ті , що визначають права й обов'язки громадян - із дня опублікування в офіційних друкованих виданнях, якщо пізніший строк набрання чинності не передбачений в самих актах	Стаття 5 Указу № 503
4	Накази, положення, інструкції, рішення, постанови тощо міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю	Ті, що не визначають прав і обов'язків громадян - через 10 днів після державної реєстрації, якщо в самих актах не встановлено пізніший строк надання їм чинності. Ті, що визначають права й обов'язки громадян - через 10 днів після державної реєстрації, але не раніше дня доведення до населення	Стаття 57 Конституції України Пункт 4.4 розділу 4 Порядку № 102/5
5	Постанови, інструкції, положення, правила Національного банку України	Ті, що не визначають прав і обов'язків громадян - через 10 днів після державної реєстрації, якщо в самих актах не встановлено пізніший строк надання їм чинності. Ті, що визначають права й обов'язки громадян - через 10 днів після державної реєстрації, але не раніше дня доведення до населення	Стаття 57 Конституції України Пункт 4.4 розділу 4 Порядку № 102/5
6	Рішення місцевих рад	Із дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк уведення рішень у дію	Стаття 144 Конституції України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97р. № 280/97-ВР
7	Розпорядження, накази місцевих державних адміністрацій	Ті, що не стосуються прав та обов'язків громадян і не мають загального характеру - із моменту їх державної реєстрації, якщо самими актами не встановлено пізніший строк уведення їх у дію. Ті, що стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер - із моменту оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший строк уведення у дію	Стаття 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації « від 09.04.99р. № 586-XIV
8	Міжнародні договори	Договір набирає чинності в порядку і на дату, передбачені в ньому або погоджені між державами, які брали участь у переговорах. За відсутності такого порядку або домовленості договір набирає чинності, щойно буде висловлено згоду всіх держав, які брали участь у переговорах, на обов'язковість для них договору. Якщо згода держави на обов'язковість для неї договору висловлюється на якусь дату після набрання ним чинності, то договір набирає чинності для цієї держави в цю дату, якщо в ньому не передбачено іншого. Договір або його частина застосовується тимчасом до набрання ним чинності, якщо: - це передбачено самим договором; - держави, які брали участь у переговорах, домовилися про це в якийсь інший спосіб	Статті 24, 25 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, до якої Україна приєдналася (у складі СРСР) 14.04.86 р. і яка набрала чинності для України з 13.06.86 р.

Нормативна база поділяється на :

- Зовнішню - відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, оподаткування, стандарти бухгалтерського обліку та національні стандарти аудиту

- Внутрішню - облікова політика суб'єкта господарювання, методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності суб'єкта ( накази, розпорядження, посадові інструкції тощо ( підлягають аналізу та зіставленню з чинною методологією).

1.3 Аналіз літературних джерел з питань аудиту фінансової звітності

Для проведення аудиту, аудитори, як правило користуються різними літературними джерелами . Насамперед вони керуються звісно Законом України «Про аудиторську діяльність». Стосовно аудиту фінансової звітності на підприємстві можна також спиратися на Закон України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV із змінами та доповненнями.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Також цей закон визначає основні вимоги до фінансової звітність :

1. На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

2. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

3. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

4. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

5. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

6. Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Також слід спиратися на Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», який визначає вимоги саме до фінансової звітності на малих підприємствах:

1. Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма N 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

2. Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб'єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Також в даному стандарті чітко обумовлено і роз'яснено правила заповнення «Балансу» та «Звіту про фінансові результати».

Для проведення аудиту та його якості на сьогоднішній день достатня кількість видавничих будинків пропонують якісні інформаційні продукти . Наприклад, звертає на себе увагу видавничий дім «Галицькі контракти», який видає бухгалтерський журнал «Дебет-Кредит». Цей видавничий дім дуже чітко дає роз'яснення стосовно змін в законодавстві, також дане видання регулярно друкує книги присвяченні різним аспектам бухгалтерії , наприклад у 2008році був випущений спецвипуск «Фінансова і бухгалтерська звітність» з доповненнями та вимогами до звітності за 2007рік.А це дає можливість бухгалтеру та аудитору достовірно звітувати, та слідкувати за змінами в законодавстві.

Також можна спиратися на періодичне видання «Все про бухгалтерський облік».Даний журнал також двічі на тиждень повідомляє про зміни в законодавстві, та нові вимоги щодо подання звітності.

Потрібно також звернути увагу на навчальний посібник «Організація і методика аудиту» ( Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча ), який дає можливість забезпечити навчальний процес із підготовки спеціалістів в області аудиту та бухгалтерії. В даному посібнику розглянуті питання організації аудиторської діяльності й методики проведення аудиту у суб'єктів господарювання.

В даному посібнику матеріал викладений з урахуванням нової нормативної бази - Міжнародних стандартів аудиту (МСА), які, відповідно до рішення Аудиторської палати України, прийняті як Національні стандарти аудиту.

Посібник розрахований на студентів вищих навчальних закладів, викладачів, аспірантів, стане в пригоді також практикуючим аудиторам, бухгалтерам, економістам, менеджерам, юристам, адвокатам, працівникам державних там правоохоронних органів, бізнесменам, підприємцям і керівникам підприємств і організацій, які прагнуть удосконалити свої знання й навички в галузі аудиту. Може бути використаний як посібник на курсах підготовки професійних аудиторів та бухгалтерів.

2 Організація і методика аудиту фінансової звітності на малих підприємствах

2.1 Збір загальної інформації про фінансову звітність

Перед проведенням аудиту аудитор та клієнт підписують договір на проведення аудиту. Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того , щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально зрозуміло обумовлювати в договорі всі ключові аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки.

Детальна структура договору може бути різною, проте його форма повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Доцільно враховувати в договорі певну специфіку аудиту в Україні, на яку сторони часто не звертають уваги. Так, у договорі на аудит бажано передбачити право аудитора відмовити у видачі аудиторського висновку , визначити строки надання клієнтом документів, необхідних для проведення перевірки, тощо. У договорі можна передбачити авансування клієнтом послуг аудиторської фірми. Доцільним для аудитора буде внесення до договору пункту, що зобов'язує клієнта надавати допомогу аудитору в процесі перевірки ( виділення працівників для надання допомоги при проведенні інвентаризації, надання аудиторові транспорту і готелю у разі необхідності відрядження тощо). Аудиторські фірми іноді вносять у договір пункти про надання клієнту додаткових конкретних послуг, а також пункти про оплату фактично виконаної роботи аудитора у випадку одностороннього розірвання договору клієнтом.

Структура договору має містити в собі наступну інформацію:

Розділ «Предмет договору» повинен містити назву аудиторської послуги («проведення аудиту» або «аудиторська перевірка»), мету аудиту і характеристику масштабу аудиту.

Розділ «Зобов'язання сторін» повинен містити перелік та характеристику зобов'язань, які бере на себе кожна зі сторін.

Розділ «Порядок здавання та приймання робіт» повинен містити перелік, характеристики та послідовність процедур, які виконуються сторонами при передачі результатів роботи, а також умови та порядок оформлення відмови замовника від приймання виконаної роботи.

Розділ «Термін виконання робіт» має бути вказана тривалість виконання роботи, дати її початку і закінчення, а також терміни надання результатів виконаної роботи.

Розділ «Вартість робіт та порядок розрахунків» містить відомості про розмір і порядок оплати виконаних робіт.

Розділ «Відповідальність сторін» містить умови відповідальності кожної сторони (які саме випадки тягнуть настання відповідальності і в якому вигляді передбачена відповідальність). У договорі на проведення аудиту виділяються відповідальність аудитора і відповідальність клієнта. Під відповідальністю аудитора маються на увазі моральні й матеріальні зобов'язання аудитора перед клієнтом у відповідності з чинним законодавством та договором сторін. Аудитор несе відповідальність за свій висновок про повноту його зобов'язання надавати повну інформацію для аудиторської перевірки, складати фінансову звітність, що відповідає чинному законодавству і нормативним документам, та використовувати аудиторський висновок за призначенням. Доцільно також обумовити аспекти, за які не несе відповідальності та чи інша сторона. У цьому розділі обумовлюється відповідальність за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором .У даному розділі також повинен вказуватися термін дії відповідальності.

Розділ «Термін дії договору» містить дати початку та закінчення дії договору.

У розділі «Реквізити сторін» вказуються юридичні адреси та платіжні реквізити кожної сторони.

Розділ «Особливі умови» містить положення, які сторони вважають за необхідне обумовити, та які не знайшли відображення у попередніх розділах договору ( Дод.1)

Далі йде ознайомлення з підприємством , збір інформації та огляд фінансової звітності. Підприємство Телекомпанія «Мережа кабельного телебачення «Діалог» є провайдером програмної послуги, тобто це є кабельний оператор що у своїй кабельній мережі ретранслює телевізійні канали на території смт Комсомольське Харківської області. На підставі наказу функції генерального директора та головного бухгалтера виконує генеральний директор телекомпанії.

Телекомпанія при ведені фінансово господарської діяльності використовує наступний план рахунків , затверджений керівником підприємства (Дод.2)

Даний план рахунків телекомпанія застосовує на протязі останніх трьох років без змін.

Стосовно наказу про облікову політику на даному підприємстві можна зробити декілька зупинок на основних моментах які регламентують саме діяльності даного підприємства:

1. Тривалість нормального операційного циклу виконання робіт, надання послуг - 1 місяць.

2. Нормальна виробнича потужність виконаних робіт, наданих послуг - обслуговування більше 5 тисяч абонентів.

3. Основні засоби, нематеріальні активи. Одиницею обліку вважати окремий об'єкт основних засобів, нематеріальних активів.

4. Амортизація основних засобів здійснюється за методом строку корисного використання ( підприємство може застосовувати даний метод , так як є малим суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок - 10%), що не передбачає ведення податкового обліку і нарахування амортизації за податковим методом).

5. Бухгалтерський облік ведеться відповідно Плану рахунків та розробленого на підприємстві робочого плану рахунків.

6. Облік витрат підприємства ведеться на рахунках класу 9 «Витрати підприємства» з використанням рахунків класу 8 « Витрати за елементами».

7. Бухгалтерський облік ведеться в наступних облікових регістрах:

- облік господарських операцій ведеться в Головній книгі;

- відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу) за типовою формою № В-1;

- відомість обліку виробничих запасів, готової продукції та товарів за типовою формою № В-2;

- відомість обліку заробітної плати за типовою формою № В-8;

- відомість обліку грошових коштів та фондів - форма № В-4;

- відомість обліку витрат та інших операцій - форма В-5;

- відомість обліку розрахунків з постачальниками - форма № В-7;

- відомість (шахова) - форма № В-9.

Фінансову звітність ТК «МКТ «Діалог»и подає щоквартально

до органу статистики, та один раз на рік , тобто річний звіт, до

Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення .

На даному підприємстві фінансова звітність складається з фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (Ф1-м) та звіту про фінансові результати (Ф2-м). Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначається положенням (стандартом) 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» .

Призначення основних компонентів фінансової розглянемо в таблиці.

Таблиця 2.1

Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; Прогнозування майбутніх потреб у позиках; Оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів і витрат

Процес підготовки до складання та безпосереднього складання фінансових звітів може бути поділений на кілька етапів. Зміст деяких з них залежить від особливостей організації облікового процесу на підприємстві, зокрема класами рахунків для обліку витрат, формою обліку тощо . Проте основними для всіх підприємств є:

* закриття рахунків доходів і витрат;

* визначення чистого фінансового результату звітного періоду;

* інвентаризація залишків на рахунках активів та зобов'язань;

* внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації);

* складання Звіту про фінансові результати. Балансу та інших форм фінансової звітності;

При проведенні інвентаризації та регулюванні її результатів слід керуватися Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94р. № 69, змінами і доповненнями.

На підприємстві за наказом керівника створюється інвентаризаційна комісія яка оформляє результати своєї роботи в інвентаризаційних відомостях, актах інвентаризації та протоколах засідань.

Інвентаризації підлягають усі активи та зобов'язання підприємства, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася раніше 1 жовтня звітного року. Підприємство повинне також провести інвентаризацію майна і матеріальних цінностей, які йому не належать і облічуються на позабалансових рахунках.

Аудиторська перевірка проводиться у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своїх дій, виходячи з особливостей діяльності клієнта й умов укладеного договору. Після вивчення установчих документів та інших загальних документів аудитор переходить до вивчення звітності підприємства.

Перевірка фінансової звітності проводиться в такій послідовності:

формальна перевірка;

аналітична перевірка;

перевірка по суті та рахункова перевірка показників звітності.

Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності та виявленні наявності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, наявності підписів.

Таким чином, при формальній перевірці фінансової звітності ТК «МКТ «Діалог» за 2008 рік можна зробити наступні висновки: вид діяльності підприємства «Діяльність у сфері телебачення та радіомовлення» відповідає основному виду діяльності зазначеному у Статуті телекомпанії. Діяльність ТК «МКТ «Діалог» підпадає під необхідність ліцензування, телекомпанія має Ліцензію провайдера програмної послуги, яка видана Національною Радою України з питань телебачення та радіомовлення, також телекомпанія має Ліцензію на надання послуг з обслуговування телемереж, яка видана Національною комісією з питань регулювання зв'язку України.

Аналітична перевірка показників звітності - це перевірка показників звітності за допомогою вивчення вірогідних залежностей між показниками з метою виявлення суттєвих відхилень, вивчення яких за допомогою глибинних та наскрізних тестів дає змогу встановити факти помилок та порушень, що призводять до перекручення звітності.

На даному прикладі ми можемо сказати, що заявлений в балансі статутний капітал відповідає статутному капіталу зазначеному у змінах до Статуту.

Для загальної характеристики підприємства слід провести фінансовий аналіз його показників, вивчити їх у динаміці, порівняти із середніми показниками в галузі. Основні показники, які незалежно від мети аудиту повинні вивчатися аудитором: показники платоспроможності, фінансової стійкості, автономії, маневреності оборотних засобів, фінансування, кредитоспроможності, ліквідності тощо. З метою проведення такого аналізу рекомендується складання порівняльного аналітичного балансу, до якого входять основні агреговані показники бухгалтерського балансу.

Порівняльний аналітичний баланс дає змогу спростити роботу з проведення аналізу основних фінансових показників підприємства.

Так на прикладі ТК «МКТ «Діалог» проведемо аналіз основних показників підприємства ( Дод.3).

Таблиця 2.2 Порівняльний аналітичний баланс (тис грн.)

Показник балансу	Абсолютні величини	Питома вага	Зміни
	на початок періоду,	на кінець періоду	на початок періоду, %	на кінець періоду, %	в абсолютних величинах	у питомій вазі	у % до величини на початок періоду	у % до зміни підсумку балансу
АКТИВ
1. Необоротні активи	9,6	7,4	66	18	-2,2	-48	-0,23	-0,09
2. Оборотні активи, в т. числі:	5,0	33,2	34	82	28,2	48	5,6	1,08
а) дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом	4,6	5,3	32	13	0,7	-19	0,2	0,03
б) грош. кошти та їх еквіваленти	0,4	27,9	2	69	27,5	66	69	1,06
БАЛАНС	14,6	40,6	100	100	26	х	1,78	х
ПАСИВ
1. Власний капітал	-3,4	27,7	-23	68	31,1	91	-9,1	1,2
4.Поточні зобов'язання	18,0	12,9	123	32	-5,1	-91	-0,3	-0,2
БАЛАНС	14,6	40,6	100	100	26	х	1,78	х

Отримані в гр. 8 і 9 табл. .2.2 показники структурних змін дають можливість виявити, що активи підприємства зменшилися за рахунок необоротних активів і збільшилися за рахунок грошових коштів та дебіторської заборгованості.

Далі розрахуємо коефіцієнт фінансової автономії (незалежності).

Коефіцієнт характеризує долю власних коштів підприємства ( власного капіталу) в загальній сумі коштів, авансованих в його діяльність, розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості визначаємо за наступною формулою:

K авт = (2.1)

На початок звітного року: (-3,4)/14,6 = -0,2;

На кінець звітного року: 27,7/40,6 = 0,9.

Чим вищий значення даного коефіцієнта, тим фінансова стійкість підприємства більша, стабільніша і більш незалежна від зовнішніх кредитів підприємства. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, а саме таку картину ми спостерігаємо на підприємстві на початок звітного року, коли власних джерел фінансування не було на підприємстві. Але вже на кінець звітного періоду цей коефіцієнт сягає 0,9 що значно перевищує критичне значення коефіцієнту автономії (0,5).

Коефіцієнтом, зворотним коефіцієнту фінансової автономії являється коефіцієнт фінансової залежності. Відношення даних коефіцієнтів дорівнює 1.Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за наступною формулою:

K авт = (2.2)

На початок звітного року: 14,6/(-3,4) = -4,3;

На кінець звітного року: 40,6/27,7 = 1,5.

На початку року дане значення коефіцієнта було критичним, але на протязі року підприємство уже майже повністю дійшло до самофінансування.

Коефіцієнт фінансового риску. Даний коефіцієнт показує співвідношення залучених коштів та власного капіталу. Розрахунок даного показника визначається за наступною формулою :

K авт = (2.3)

На початок звітного року: 18,0/(-3,4) = -5,3;

На кінець звітного року: 12,9/27,7 = 0,5.

Даний коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він має доволі просту інтерпретацію: показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Ріст показника в динаміці показує про підсилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зменшення фінансової стійкості, і навпаки. На початок періоду значення цього коефіцієнту було біль ніж критичним, а на кінець звітного року підприємство достигло оптимального значення даного коефіцієнта - 0,5.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, яка доля власного оборотного капіталу знаходиться в обігу , тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення власного оборотного капіталу до власних джерел фінансування. Значення величини власного капіталу можна получити безпосередньо з пасиву балансу, що ж стосується такого розповсюдженого абсолютного показника, як величина власних оборотних коштів, то його розрахунок потребує коментарів. Даний показник характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка являється джерелом покриття його поточних активів. Даний показник можна розрахувати двома способами:

1) від суми власного капіталу відняти вартість необоротних активів:

К с. об = стр. 380 Ф1м - стр. 080 Ф1м

від суми оборотних активів відняти суму позикового капіталу :

К с. об = стр. 260 Ф1м - стр. 630 Ф1м

Таким чином, формула розрахунку коефіцієнта маневреності отримає наступний вигляд:

K ман = = (2.4)

На початок звітного року: (-3,4) - 9,6 / (-3,4) = 3,8

На кінець звітного року: 27,7 - 7,4 / 27,7 = 0,7

Даний показник може значно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства. Нормальною є ситуація, при якій коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. Різкий зріст даного коефіцієнту може говорити про нормальну діяльність підприємства. Пов'язано це з тим, що збільшення даного показника можливе або при збільшенню власного оборотного капіталу, або при зменшенні власних джерел фінансування. В зв'язку з цим різке збільшення даного показника, автоматично викличе зменшення других показників, наприклад коефіцієнта фінансової автономії, що приведе в посилену залежність підприємства від кредиторів. Для визначення значення коефіцієнта маневреності необхідно зрівняти даний показник по конкретному підприємству із середнім показником по галузі або у конкурентів.

Табл. 2.3 Аналіз показників ліквідності ТК «МКТ «Діалог»

Показники	На початок звітного року	На кінець звітного періоду
Грошові кошти, тис. грн.	0,4	27,9
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	4,6	5,3
Запаси і затрати, тис. грн.	-	-
Поточні зобов'язання, тис. грн..	18,0	12,9
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,02	2,16
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,28	2,57
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,28	2,57

Згідно таблиці 2.3 можна зробити висновки про наступне:

- коефіцієнт абсолютної ліквідності - в західній практиці коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується рідко В країнах з перехідною економікою його оптимальне значення признається на рівні 0,2-0,35, про що ми не можемо сказати на підставі даних на початок звітного року. Значення вище 0,35 ( 2,16 на кінець звітного періоду) не завжди вимагається, так як лишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання.

- коефіцієнт миттєвої ліквідності - бажано, щоб цей коефіцієнт був приблизно 1,5, однак в наших умов достатнім признається його значення , рівне 0,7-0,8. Так цей показник має високу тенденцію росту , і на кінець звітного періоду досяг високого значення , цей ріст пояснюється низьким ростом дебіторської заборгованості та високим ростом надходження грошових коштів.

- коефіцієнт загальної ліквідності - згідно загальноприйнятим стандартам цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох. В нашому випадку на початок звітного періоду цей показник є меншим 1 (0,28), це свідчить про те, що у підприємства недостатньо оборотних коштів для погашення короткострокових зобов'язань , а на кінець звітного періоду коефіцієнт значно підвищився ( до 2,57) і досяг потрібного рівня. Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства.

Табл.2.4 Аналіз показників платоспроможності ТК «МКТ «Діалог»

Показники	На початок року	На кінець періоду
Поточний або загальний коефіцієнт покриття	0,28	2,57
Темпи росту поточного коефіцієнту покриття, %	-	917,9
Коефіцієнт співвідношення кредит.ї і дебіторської заборгованості	3,91	2,43
Темпи росту коефі. співвідн. кредит. і дебіт. заборгованості, %	-	62,1

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, спочатку був низьким і не відповідав нормативному значенню на початок звітного року (0,5) але вже на кінець звітного періоду значно перевищував його і становив 2,57 при нормативі 0,5. Відбувається також зменшення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської.

Однак, можна говорити про ліквідність та платоспроможність цього підприємства. Так, як кредиторська заборгованість є поточною, а дебіторська - це страхові пенсійні внески зараховані в складі єдиного податку сплаченого підприємством. ТК «МКТ «Діалог» не має проблем з реалізацією своїх послуг, і не мобілізує вільні кошти в виробничі запаси і затрати. Також , в ході проведеного аналізу ми бачимо значний темп росту коефіцієнту покриття (917,9%).з чого видно, що підприємство значно зменшило залучений капітал.

2.2 Вивчення і оцінка методики складання фінансової звітності

Метою складання Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (далі Баланс) є надання користувачам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства ліквідність та оборотність оборотних засобів, наявність власного та позиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інших показників. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефективності майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Бухгалтерський Баланс складається на основі бухгалтерських записів підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках - звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороті звітний період.

З метою порівняння фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду - переносять в Баланси з Головної книги, у якій згруповані дані поточного періоду.

Статті Балансу повинні бути узгодженими та дорівнювати залишкам на аналітичних та синтетичних рахунках у Головній книзі на кінець звітного періоду.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності, календарний рік. Проміжна звітність (місячна, квартальна) складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

Необхідно пам'ятати, що згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

Сальдо рахунків, які відображаються у відповідних статтях Балансу, наведені в табл. 2.5.

Форма і зміст Звіту про фінансові результати малі підприємства складатимуть такий Звіт за спрощеною фори відповідно до П(С)БО 25

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів, кожний з яких розкриває певний аспект доходів, витрат і фінансових результатів підприємства .

Таблиця 2.5. Взаємозв`язок балансу та розрахунків

Актив	Код рядка	Визначення статей згідно П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".	Рахунки (субрахунки) сальдо яких відображені у відповідних статтях
1	2	3	4
Основні засоби: залишкова вартість первісна вартість знос	030	У статті "Основні засоби" наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів
		До підсумку Балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу
	031	Первісна (переоцінена) вартість	Дт 10, Дт 11
	032	Сума зносу основних засобів	КтІ32
Усього за розділом 1	080
II. Оборотні активи
Запаси: виробничі запаси готова продукція	100	У статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу	Дт 20, Дт 22
	130	У статті "Готова продукція" показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам, продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва. Показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу	Дт 25, Дт 26, Дт27, Дт28

Подобные документы

• Організація і порядок складання річної звітності

  Розгляд особливостей складання річної фінансової звітності підприємств. Характеристика діяльності ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп та комбікормів", знайомство з планом рахунків бухгалтерського обліку. Аналіз вимог до фінансової звітності.
  
  курсовая работа [78,5 K], добавлен 19.09.2014
  

• Удосконалення методики складання та аудит фінансової звітності

  Нормативне регулювання обліку і аудиту фінансової звітності. Організація та методика складання форми звітності №1 "Баланс" та №2 "Звіт по фінансові результати" на підприємстві. Методика проведення та документальне оформлення аудиту фінансової звітності.
  
  дипломная работа [609,7 K], добавлен 06.11.2011
  

• Нормативна регламентація фінансової звітності в Україні

  Особливості фінансової звітності – бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств за звітний період. Характеристика нормативно-правового забезпечення фінансової звітності.
  
  контрольная работа [22,7 K], добавлен 23.08.2010
  

• Характеристика фінансової звітності

  Мета складання фінансової звітності, її елементи та принципи формування. Особливості консолідованого балансу, групування статей активу й пасиву. Склад квартальної та річної фінансової звітності бюджетних установ, сутність приміток до фінансових звітів.
  
  курсовая работа [35,4 K], добавлен 06.07.2011
  

• Порівняння фінансової звітності суб’єктів малого та мікропідприємництва України та країн Європейського Союзу

  Розгляд критеріїв розмежування малих та мікропідприємств. Порівняння вимог нормативних документів до складання фінансової звітності суб’єктів малого підприємництва в Україні та країнах Європи. Особливості розкриття інформації у фінансовій звітності.
  
  статья [25,8 K], добавлен 13.11.2017
  

• Методика складання фінансової та статистичної звітності з необоротних активів та амортизації на ВАТ "Демітекс"

  Економічна сутність та класифікація необоротних активів. Інформаційне забезпечення для складання річної звітності. Загальна характеристика показників фінансово-господарської діяльності ВАТ "Демітекс". Порядок складання статистичної звітності фірми.
  
  курсовая работа [307,9 K], добавлен 22.03.2011
  

• Порядок складання фінансової звітності

  Фінансово-економічна характеристика господарства ПОСП "Нива". Принципи підготовки фінансової звітності. Зміст статей бухгалтерського балансу. Звіт статей про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал. Примітки до фінансової звітності.
  
  курсовая работа [102,0 K], добавлен 10.12.2009
  

• Методика і техніка складання фінансової звітності

  Поняття фінансової звітності, її сутність і особливості, класифікація та основні форми, характеристика та відмінні риси, нормативно-правова база. Організація бухгалтерського обліку в ТОВ "Алло", пропозиції щодо удосконалення його облікової політики.
  
  курсовая работа [120,5 K], добавлен 30.04.2009
  

• Фінансова звітність підприємства

  Нормативна база обліку фінансової звітності. Головні вимоги до звітності. Виправлення помилок, відображення змін та впливу інфляції у фінансовій звітності. Роль прибутку як фінансового ресурсу. Порядок складання фінансової звітності на підприємстві.
  
  курсовая работа [80,1 K], добавлен 18.12.2013
  

• Організація обліку та складання фінансової звітності на транспортно-експедиційному підприємстві

  Особливості організації обліку та складання фінансової звітності підприємства, що надає транспортно-логістичні послуги. Облік нарахування заробітної плати та відрахувань на соціальні заходи. Розрахунок показників амортизації основних засобів фірми.
  
  курсовая работа [40,2 K], добавлен 02.01.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам