Облік палива (на прикладі Фермерського господарства "Ромашка")
Особливості обліку наявності та руху палива. Діяльність фермерського господарства та стан забезпечення його нафтопродуктами. Розрахунок потреби господарства в паливно-мастильних матеріалах для комбайнів та машин. Напрямки економії нафтопродуктів.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.09.2012 |
| Размер файла | 74,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Фактичні витрати палива за кожним подорожнім листом встановлюють за розрахунком: до залишку палива у баках автомобіля на початок зміни додають кількість палива, отриманого в натурі або за талонами, і віднімають залишок його у баках на кінець зміни. Фактичні витрати за кожним подорожнім листом зіставляють із витратами, розрахованими за нормами, й визначають економію або перевитрати палива за кожною маркою автомобіля.
Списання паливно-мастильних матеріалів із підзвіту водія здійснюють з урахуванням чинних норм витрат їх. При цьому зважають на суттєві особливості експлуатації автотранспортних засобів. Для автомобілів норми встановлюють з урахуванням таких чинників: базова норма на пробіг (на 100 км); на поїздку із вантажем (враховують збільшення витрат палива через особливості маневрування, наявність операцій із завантаження та розвантаження); на одну тонну спорядженої маси (враховують додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа); на виконання транспортної роботи (враховують додаткові витрати палива під час руху автомобіля з вантажем); на пробіг у разі виконання спеціальної роботи (на 100 км); на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілі (на годину або виконану операцію); на роботу незалежного обігрівача. Крім того, враховують особливості дорожніх умов руху (збільшення витрат палива в зимовий період експлуатації, у гірській місцевості), виду палива, терміну експлуатації автотранспортного засобу тощо.
Придбання паливно-мастильних матеріалів у дорозі на сторонніх АЗС відображають в авансовому звіті водія. До авансового звіту додають документи, що підтверджують придбання цих матеріалів (чек ЕККА АЗС, товарний чек, розрахункову квитанцію, а також податкову накладну). У подорожньому листі також має бути позначка АЗС про кількість виданого палива.
Водій упродовж трьох робочих днів після повернення із відрядження зобов'язаний відзвітувати за авансовим звітом про витрату одержаних у касі підзвітних сум. Підставою для списання паливно-мастильних матеріалів є подорожній лист автомобіля.
Облік талонів на нафтопродукти здійснює призначена керівником матеріально відповідальна особа у Книзі обліку талонів на нафтопродукти. Книга має бути пронумерована, прошнурована, підписана керівником і головним бухгалтером підприємства і затверджена печаткою. Записи в ній здійснюють щоденно за даними документів на оприбуткування і списання талонів на нафтопродукти. Оприбуткування талонів фіксують у книзі на підставі накладних на відпуск матеріальних цінностей (талонів на нафтопродукти). Списання талонів проводять згідно із видатковими ордерами (накладними). Видатковий ордер оформлюють на кожного водія, який отримує талони на нафтопродукти в підзвіт. Він містить такі обов'язкові реквізити: прізвище, ім'я, по батькові особи, яка отримує талони, номінал одного талону, загальну суму отриманих талонів, підписи матеріально відповідальної особи та водія. За даними прибуткових і видаткових документів матеріально відповідальна особа складає під копірувальний папір 2 примірники Звіту про рух талонів, один примірник передає до бухгалтерії підприємства разом із первинними документами.
Підставою для списання палива є Відомість обліку видачі нафтопродуктів і подорожній лист. На кожне 1 число місяця здійснюють інвентаризацію залишків палива у баках автомобіля з оформленням інвентаризаційного опису.
Після того, як дані одержаних регістрів звірено, складають дві картки: Картку обліку витрачання палива автомобілем та Особову картку водія.
Першу картку відкривають на кожний транспортний засіб. У ній указують фактичну й нормативну витрату палива за кожним подорожнім листом (економія чи перевитрата).
В Особовій картці водія відображають облік фактичного і нормативного витрачання палива за кожним подорожнім листом і підсумовують результати роботи за місяць (економія чи перевитрата), що слугує підставою для нарахування премій за економію чи утримань вартості перевитраченого палива. Вартість перевитрат палива списують за рахунок водія (якщо доведено його вину) або за рахунок підприємства (якщо вину водія не доведено).
На підставі підсумкових даних карток обліку витрат палива автомобілем технік з обліку паливно-мастильних матеріалів складає за кожним видом палива Зведену відомість обліку витрат паливно-мастильних матеріалів за автомобілями за місяць, яку затверджує головний інженер підприємства і передає до бухгалтерії. Відомість треба звірити з даними про залишки палива в актах зняття залишків палива в баках автомобілів, а також із даними про фактичне отримання палива водіями і даними звітів матеріально відповідальних осіб (заправників) за поточний місяць. Після цього за відомістю проводять списання на витрати виробництва використаного палива.
На підставі актів інвентаризації залишків та звітів про рух палива технік з обліку паливно-мастильних матеріалів складає звіт про витрати палива за місяць, в якому відображає рух палива за видами, фактичні витрати палива за видами, фактичні витрати палива та результат (економія або перевитрати) проти встановлених норм. Перевитрати палива водіями за рішенням керівника підприємства відносять до відшкодування матеріально відповідальною особою або на витрати діяльності.
Заправку і дозаправку автомобілів мастилами здійснюють, як правило, під час проведення технічного обслуговування автотранспорту.
Облік наявності й руху паливно-мастильних матеріалів, призначених для експлуатації транспортних засобів та інших виробничих потреб, здійснюють на субрахунку 203 «Паливо». На цьому рахунку також обліковують оплачені талони на нафтопродукти і газ.
До субрахунка 203 доцільно вести такі субрахунки другого рівня:
203 1 «Нафтопродукти на складі» -- обліковується наявність і рух усіх видів нафтопродуктів, що перебувають на нафтоскладах, у пунктах заправки, інших підрозділах підприємства, у ваговому й грошовому еквіваленті;
203 2 «Нафтопродукти в талонах» -- обліковують талони, отримані матеріально відповідальними особами на нафтопродукти в одиницях виміру, зазначених у талонах та у вартісному вираженні;
203 3 «Нафтопродукти в баках автотранспортних засобів» -- облікують паливо, отримане водієм із нафтоскладу підприємства і на сторонній АЗС;
203 4 «Газоподібне паливо на складі» -- обліковують газоподібне паливо на складі в підзвіті комірника;
203 5 «Газоподібне паливо в талонах» -- обліковують талони, отримані матеріально відповідальними особами, на газоподібне паливо в одиницях виміру, зазначених у талонах та у вартісному вираженні;
203 6 «Газоподібне паливо в баках автотранспортних засобів» -- обліковують газоподібне паливо у підзвіті водіїв.
Аналітичний облік паливно-мастильних матеріалів ведуть за кожним субрахунком за їхніми видами (марками), місцями зберігання й матеріально відповідальними особами.
У таблиці наведено операції з обліку паливно-мастильних матеріалів на підприємстві:
Таблиця 2.6 Облік руху паливно-мастильних матеріалів
|
Зміст операції |
|||
|
Отримано від постачальника бензину для автомобілів |
203 1 |
631 |
|
|
Нараховано податковий кредит із ПДВ |
641 |
631 |
|
|
Бензин залито до баку автомобіля (підзвіт водія) |
203 3 |
203 1 |
|
|
Залито до баку автомобіля бензин від сторонньої АЗС |
203 3 |
372 |
|
|
Видано водієві талони на бензин |
203 2 |
203 2 |
|
|
Одержано бензину на АЗС за талони |
203 3 |
203 2 |
|
|
Списано вартість використаного бензину за нормами |
203 1 |
203 3 |
|
|
Списано вартість використаного бензину понад норму на фінансові результати |
79 |
203 3 |
|
|
Списано вартість використаного бензину понад норму за рахунок матеріально відповідальної особи (водія) |
375 |
203 3 |
3.3 Синтетичний та аналітичний облік палива
За допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду товарно-виробничих запасів. Для отримання деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організовується аналітичний облік.
Деталізація аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена:
1. наявністю великої кількості складів для їх зберігання;
2. значною їх номенклатурою;
3. складною організаційною та виробничою структурами підприємства тощо.
Важливою умовою чіткої організації обліку виробничих запасів є їхнє правильне групування. На різних підприємствах виробничі запаси можуть мати різне призначення залежно від функції, яку вони виконують у процесі виробництва. Так, наприклад, дошки на меблевій фабриці створюють основу готової продукції - меблів, а на машинобудівному, цукровому підприємствах дошки використовуються для поточного ремонту будівель тощо, безпосередньої участі у виробництві готової продукції не беруть. Тому важливо правильно згрупувати (класифікувати) матеріальні цінності на підприємстві за їх призначенням та роллю у процесі виробництва.
Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільського господарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх до оцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Рахунок 20 має такі субрахунки:
201 «Сировина й матеріали»
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»
203 «Паливо»
204 «Тара й тарні матеріали»
205 «Будівельні матеріали»
206 «Матеріали, передані в переробку»
207 «Запасні частини»;
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»;
209 «Інші матеріали».
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» відображається наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійснені будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.
В поточному обліку матеріали можуть враховуватися за різними обліковими цінами (договірними, середніми, закупівельними і т.п.), але в кінці звітного періоду (місяця, кварталу, року) обов'язковий перерахунок за фактичною собівартістю. Фактична собівартість матеріалів складається з вартості за цінами заготівлі, придбання і витрат по доставці цих матеріальних цінностей на підприємство. Давальницька сировина відображається за балансовими цінами, вказаними в договорі.
Фактична собівартість матеріальних ресурсів визначається виходячи з витрат на їх придбання, включаючи оплату відсотків за кредит, наданим постачальникам цих ресурсів, націнку (надбавки), комісійні винагороди, виплачені постачальникам і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг товарних бірж, митні збори, витрати на транспортування, зберігання і доставку, здійснювані сторонніми організаціями.
На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображається на рахунку 28 «Товари».
Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання і інструменти, пристрої та інші прилади обліковуються на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» за видами предметів.
На субрахунку 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовлюється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.
Якщо деякі види палива використовуються одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 «Матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо» - за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.
Взагалі паливо може використовуватися за наступними напрямками:
- для технологічних потреб, коли воно використовується безпосередньо у технологічному процесі і зумовлює якісну зміну матеріалів (наприклад, у ливарному цеху паливо сприяє перетворенню чавуну на рідкий метал);
- для енергетичних потреб, коли паливо сприяє виробітку теплової енергії (наприклад, паливо, що спалюється в топках під котлами, у печах та інших теплосилових агрегатах);
- для господарських потреб (наприклад, для опалення приміщення цехів, контори, підприємства, житлових будинків тощо).
Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.
Забудовники по капітальним вкладеннях можуть не користуватися рахунком 203, а обліковувати паливо на рахунку 205 «Будівельні матеріали».
Торгівельні, постачальницькі, збутові і інші організації і підприємства, у яких паливо складає незначну питому вагу в складі їх виробничих запасів можуть враховувати паливо на рахунку 201 «Сировина і матеріали».
В облікових регістрах наявність і рух палива відображається на субрахунках:
- «Нафтові продукти»;
- «Тверде паливо»;
- «Інші види палива».
Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменування або однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури-цінника. Кожна група виробничих запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів привласнюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записується до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.
На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, але й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.
Відображення надходження та визначення запасів здійснюється за допомогою карток складського обліку, які виписуються на кожне найменування, профіль, сорт, марку, розмір окремо. У картках складського обліку на підставі залишків на 1-ше число місяця, які виводяться за кожним номенклатурним номером, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), що використовуються для порівняння даних аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів. Окрім даних про виробничі запаси, що формуються у сальдовій відомості, забезпечити оптимальне співвідношення між виробничою програмою та запасами можна за умови оперативного надання даних про їх наявність і рух.
Документ, який відображає факт господарського життя
Рахунок 20 «Виробничі запаси» І-й рівень
Рахунок 201 Субрахунки Рахунок 203 «Сировина й матеріали» ІІ-й рівень «Паливо»
Порушення встановлених вимог ведення складського обліку ускладнює процес обробки документів у бухгалтерії і перешкоджає отриманню оперативної, повної, достовірної, неупередженої і точної інформації про рух запасів.
Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, перевіряють як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображення у них операцій. прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляють з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання матеріалів, здані складами-відпрацьовниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів, лімітні картки і вимоги відзначають у реєстрах видачі тощо.
Далі документи таксують за допомогою машин, тобто зазначені в них матеріали оцінюються за твердими обліковими цінами.
По кожному реєстрі зданих документів після їх таксування підраховують обороти надходження або витрат матеріалів у розмірі номенклатурних груп.
Типові кореспонденції відображення операцій з руху виробничих запасів на рахунках бухгалтерського обліку.
Підприємство повинно самостійно вирішувати, як організувати аналітичний облік виробничих запасів залежно від конкретних умов діяльності підприємства та ведення бухгалтерського обліку.
Отже , можна зробити висновок, що завдання підприємства - вибрати такий спосіб організації обліку запасів, який найбільше відповідає умовам його діяльності.
4. Удосконалення бухгалтерського обліку
4.1 Удосконалення бухгалтерського обліку в Україні
Міжнародний бухгалтерський облік протягом багатьох років обслуговував ринкову систему. В якій діяльність підприємств спрямована на отримання прибутку та збагачення власників підприємств, тому і ведення бухгалтерського обліку здійснюється, насамперед, в інтересах власників підприємств.
Сьогодні в Україні відбувається активний розвиток недержавних форм власності та різних організаційних форм бізнесу. Бухгалтерський облік поступово адаптується до реалій господарювання, чому сприяє його гармонізація з міжнародними стандартами. Невідповідність вітчизняного бухгалтерського обліку світовій обліковій практиці перешкоджає інтеграції економіки України в світову економічну систему. Тому назріла необхідність суттєво реформувати вітчизняну систему бухгалтерського обліку до умов ринкової економіки. Міжнародні стандарти - це лише орієнтир ведення обліку, який не враховує національні економічні, юридичні й соціальні особливості, тому на цьому етапі основне завдання полягає у створенні й подальшому розвитку національної системи бухгалтерського обліку.
Питання про необхідність впровадження міжнародної практики ведення бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів порушувалось на найвищому рівні протягом останніх років неодноразово. Після тривалих обговорень цього питання врешті-решт було прийнято відповідний Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (вступив у дію з 1 січня 1999 року), який значною мірою впорядковує процес ведення бухгалтерського обліку в Україні. Він увібрав у себе досвід та традиції західної практики ведення бухобліку.
Питаннями МСБО в Україні займались, як окремі науковці, а саме Олійник О.В., Мельникова О.В, Голов С.Ф., Костюченко В.М., Пархоменко В.М., які досліджували проблеми та перспективи удосконалення бухгалтерського обліку в Україні , так і професійні установи, як, наприклад, Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) та Українська консалтингова мережа (УКМ). ФПБАУ спромоглась об'єднати зусилля фахівців з бухгалтерського обліку та спрямувати їх на творчу діяльність, а УКМ протягом останніх років здійснює активну пропаганду практики МСБО.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) -- система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу.
МСБО не визначають порядок ведення бухгалтерського обліку. Вони описують загальні правила оцінки та подання інформації у фінансових звітах. Міжнародні стандарти мають рекомендаційний характер і є міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі.
Для розуміння і практичного застосування МСБО важливе значення мають концептуальні основи , які є своєрідним вступом до стандартів. Ці концептуальні основи визначають: мету фінансової звітності; припущення, що покладені в основу фінансових звітів; якісні характеристики фінансових звітів; склад фінансової звітності; визнання елементів фінансових звітів.
Основними передумовами необхідності удосконалення бухгалтерського обліку відповідно до МСБО є:
- економічні реформи, що призвели до формування нової економічної системи, основу якої складають ринкові відносини;
- приватизація майна сприяла створенню значного приватного сектора економіки;
- розширення вертикальних і горизонтальних господарських зв'язків призвело до активізації самостійності суб'єктів господарювання яким для прийняття рішень необхідна якісна інформація, яка відображає усі економічні процеси;
- стара бухгалтерська звітність не відповідає вимогам сьогодення, тому що не відображає реального стану підприємства;
- збільшується кількість підприємств, що займаються міжнародним бізнесом;
- вихід українських підприємств на міжнародні фінансові ринки вимагає надання фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів;
- потреба в значних іноземних капіталах;
- поступова інтеграція в європейський економічний простір.
Важливим кроком до реформування бухгалтерського обліку в Україні було схвалення проекту Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України (протокол № 133 від 22 серпня 2007 року).
Даний проект Стратегії розроблено з метою удосконалення системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів, також законодавства Європейського Союзу.
Таким чином, реалізація Стратегії сприятиме покращанню інвестиційного клімату в Україні, прозорості ринків капіталу.
У результаті реалізації Стратегії очікується досягнення таких результатів:
- адаптація законодавства України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності до законодавства Європейського Союзу;
- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності для малих підприємств;
- запровадження порядку застосування міжнародних стандартів при складанні фінансової звітності суб'єктами господарювання України;
- підвищення рівня прозорості фінансової звітності суб'єктів господарювання України;
- поглиблення міжнародного співробітництва у сфері бухгалтерського обліку щодо ефективного запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності;
- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Отже, удосконалення бухгалтерського обліку в Україні зумовлене багатьма зовнішніми і внутрішніми факторами, зокрема розвитком євроінтеграційних процесів в Україні, розвитком міжнародного співробітництва, участі у міжнародному розподілі та кооперації праці, залученні іноземних інвестицій в економіку України, розвитком недержавних форм власності. Як результат такі процеси вимагають оформлення економічної інформації відповідно до МСБО.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку слід розглядати як один із основних факторів продовження і активізації реформи бухгалтерського обліку в Україні. Розуміння основоположних ідей і суті міжнародних стандартів обліку забезпечить в подальшому коректний підхід до застосування в українській практиці бухгалтерських рішень.
4.2 Удосконалення обліку палива
Реформування сільськогосподарських підприємств в основному призвело до роздрібнення великих і середніх агроформувань, створення на їх місці невеликих одноосібних фермерських господарств або ж селянських спілок, розпорошення наявних транспортних засобів, що в свою чергу, зумовило необхідність перегляду організаційних форм транспортного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Так, якщо у 80 - 90-і роки 80--90% вантажів у сільськогосподарських підприємствах перевозилося автомобільним транспортом, то в 1995--1997 роках його питома вага в транспортному обслуговуванні знизилася до 50--60%, а в 2000--2001-му -- до 40--50%. Натомість у сільськогосподарських формуваннях зросла роль тракторного та гужового транспорту, на частку яких припадає до 50% вантажообігу. Особливо інтенсивно використовуються альтернативні види транспорту на внутрішньогосподарських перевезеннях.
Реорганізація форм господарювання в АПК і його транспортних підрозділах, неминуче вимагає удосконалення системи обліку транспортних робіт. У зв'язку з цим у загальному контексті дослідження проблем, пов'язаних зі змінами господарського механізму, необхідно розглянути і питання про стан господарського обліку в транспортних підрозділах АПК та визначити основні напрями його вдосконалення. При цьому особливу увагу варто приділити організації системи первинного обліку їх роботи.
Підвищення ефективності використання автотранспорту та інших транспортних засобів пов'язане із застосуванням прогресивних форм організації транспортного процесу, удосконаленням методів економічного аналізу його роботи, а також розробкою заходів, що забезпечують поліпшення планування і керування виробничою діяльністю. У цьому зв'язку першочергового значення набувають питання підвищення якості і оперативності обліку роботи транспорту, тому що саме облік є основним джерелом необхідної інформації. До того ж, якщо облік автотранспортної роботи нині в основному налагоджений і тільки потребує подальшого вдосконалення, то процес накопичення і обробки інформації про використання тракторного та гужового транспорту практично не розроблений.
Оскільки основою господарського обліку є інформація, накопичена за допомогою первинних документ, то раціональна організація збору и обробки інформації про використання кожного виду транспорту значною мірою залежить від правильної постановки первинного обліку та визначення оптимального шляху руху документів від моменту їх складання до передачі в архів.
Від якості організацій системи первинного обліку залежать оперативність, повнота і вірогідність кінцевої, результативної інформації про роботу як транспортної складової, так і підприємства в цілому, що, в свою чергу, дозволить приймати ефективні управлінські рішення. Контроль за раціональним використанням рухомого складу щоденно можна здійснювати використовуючи інформацію про виїзд транспортних засобів на лінію, що фіксується в "Книзі обліку виходу машин на лінію".
Носієм вихідної інформації про роботу вантажного автотранспорту в автотранспортних, сільськогосподарських, промислових та інших підприємствах і організаціях є Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2), Товарно-транспортні накладні (ф. № 1-ТН) і Талон замовника (ф. № 1-ТЗ), які були введені в дію інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затвердженою наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України 07.08.96 р. № 228/253. При цьому чітко зазначено, що "використання первинної транспортної документації невстановлених форм не допускається. ЇЇ застосування в обліковій практиці тягне за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів ... згідно зі статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення". Крім того, цією ж інструкцією передбачено, що "перевізники, які експлуатують вантажні автомобілі власні або орендовані (без водія) -- зобов'язані при випуску автомобіля на лінію видавати водію під розпис подорожні листи типових форм, оформлені належним чином".
Послідовність заповнення Подорожнього листа визначена інструктивними матеріалами з організації первинного обліку використання автотранспорту і вимагає обов'язкового заповнення всіх реквізитів.
По закінченні робочого дня подорожні листи разом із товарно-транспортними документами і актами виміру пального водії зобов'язані здавати диспетчеру, який перевіряє правильність і якість заповнення документів та визначає результати роботи автомобіля у розділі "Результати роботи автомобіля і причепів", де вказує і підтверджує підписом техніко-експлуатаційні показники роботи автомобіля і суму нарахованої оплати праці водію.
Подальша обробка подорожніх листів та інших документів здійснюється в бухгалтерії. Тут, зведення про експлуатацію вантажного автотранспорту групують у накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), записи до неї роблять на підстав подорожних листів, товарно-транспортних накладних. У цій же відомості передбачений щомісячний розподіл вартості послуг за користувачами пропорційно обсягу виконаних робіт у тонно-кілометрах за фактичною собівартістю.
На практиці дані про роботу вантажного автотранспорту, а саме: затрати праці в людино-годинах і машинно-днях, оплата праці водіїв, витрати пального і мастильних матеріалів, число поїздок з вантажем, пробіг автомобілів, загальний обсяг перевезень вантажів у тоннах і виконаних тонно-кілометрах відображають у Виробничому звіт з обліку роботи вантажного автотранспорту довільної форми без застосування типової форми № 38. Порядок складання даного звіту проводиться в такий спосіб -- окремо в Реєстрах у хронологічному порядку реєструють показники дорожніх листів по кожному автомобілю, потім складають Виробничий звіт, у якому підбивають підсумки за місяць. Реєстри і Виробничий звіт складає диспетчер автогаража протягом місяця. Існуючий порядок обліку, на мій погляд, має ряд суттєвих недоліків По-перше, недосконалою є форма Дорожніх листів, які мають ряд декларативних реквізитів і показників, що не застосовуються, або ж дублюються в інших документах. Це робить даний документ громіздким і незручним в обробітку. По-друге, накопичувальні документи і регістри синтетичного та аналітичного обліку побудовані так, що для складання звітних форм про наявність і роботу автомобілів бухгалтеру потрібно робити додаткові відбірки, тобто спостерігається невідповідність показників бухгалтерського обліку звітності і особливо статистичної звітності. По-третє, існуюча система обліку не дозволяє повністю задовольнити потребу в економічній інформації керівництва та власників. По-четверте, нині практично відсутній механізм о6ліку роботи автомобілів, що знаходяться у приватній власності, та власники яких ведуть транспортну діяльність.
Одним із недоліків організації первинного обліку з роботи автотранспортних засобів є те, що Подорожні листи, як правило, видаються не в замін зданих документів. Це веде до нагромадження у водіїв пакетів документів, які вони здають диспетчеру наприкінці місяця, чим ускладнюють процес їхньої обробки, порушуються терміни нарахування оплати праці та визначення техніко-експлуатаційних показників, відбувається неякісне рознесення даних дорожніх листів у Накопичувальні відомості обліку роботи вантажних автомобілів.
В автотранспортних підрозділах сільськогосподарських підприємств також не завжди ведеться облік залишку пального в баках, що не дає можливості забезпечити належний контроль за схоронністю та цільовим використанням нафтопродуктів. Недоліком в оформленні подорожнього листа є те, що не всі реквізити в ньому заповнюються. Це можна пояснити тим, що багато даних, які містяться у подорожньому листі, не мають практичної цінності для обліку і аналізу використання автомобільного транспорту. Так і реквізити дорожнього листа вантажного автомобіля як "Послідовність виконання завдання" і "Таксування" займають невиправдано велику частину документа і практично не заповнюються, оскільки вся необхідна інформація про виконану транспортну роботу міститься в товарно-транспортних накладних і талонах замовника.
Таким чином, можна зробити висновок, що застосовувана нині форма Подорожнього листа не є оптимальною і вимагає подальшого удосконалення.
На мою думку, доцільніше було б розробити і застосовувати на практиці Подорожній лист накопичувальної форми, в якому б фіксувалася робота автомобіля за 7--10 днів, що дозволило б зекономити як матеріальні так і трудові затрати на одержання и обробку інформації про роботу автомобільного транспорту.
Використання пропонованої форми Подорожнього листа дозволило б здійснювати подальше накопичення інформації про роботу автомобільного транспорту за звітний місяць, що значно скоротило б трудомісткість облікового процесу та дозволило б оперативніше складати статистичну звітність без додаткових вибірок і групувань.
Крім того, з метою збору, накопичення і використання інформації про транспортну роботу тракторів вважаю за необхідне вести її облік аналогічно робот автотранспорту в Подорожніх листах трактора багатоденної форми. Для накопичення інформації про транспортну роботу тракторів з метою її подальшого використання при аналізі вантажопотоків та порівняння ефективності роботи різних транспортних засобів вважаю за можливе також використовувати Зведену накопичувальну відомість.
Висновки та пропозиції
Своєчасне і повне забезпечення паливо-мастильними матеріалами сільськогосподарських підприємств - це одне з найважливіших завдань, яке стоїть перед службою матеріально-технічного забезпечення. Адже щороку, під час використання техніки на виробництві сільськогосподарської продукції, господарства витрачають мільйони тон різноманітної продукції переробки нафти. А неритмічне постачання ПММ може привести до непередбачених наслідків.
Із короткої характеристики яку було подано в другому розділі курсової роботи, можна зробити висновок, що в господарстві велику увагу приділяють розвитку такої важливої галузі сільськогосподарського виробництва як рослинництво. Про це свідчить високий процент розораності земель та велика кількість різноманітних сільськогосподарських культур, що вирощуються. Для своєчасного і якісного проведення всіх польових робіт необхідно мати і велику кількість с/г техніки. У господарстві "Ромашка" не є достатньою кількість комбайнів. Всі вони вже відпрацювали понад 15 років і потребує постійного ремонту. На жаль,через нестачу коштів господарства не може придбати нових комбайнів. Кошів не вистачає також і на паливо-мастильні матеріали, а нестача пального в кінцевому результаті впливає на фінансові результати і стан господарської діяльності господарства "Ромашка".
Одним із важливих напрямків економії нафтопродуктів є своєчасний і вірний розрахунок потреби в них. Саме тому в другому розділі курсової роботи було виконано розрахунок потреби господарства в ПММ для роботи комбайнів, врахувавши при цьому всі необхідні статті витрат.
Щоб покращити організацію доставки паливо-мастильних матеріалів, господарству потрібно укласти договір з постачальником ПММ. Крім цього вказав основні положення чіткої організації доставки нафтопродуктів у господарство і описав економічні санкції, які направлені на зміцнення договірної дисципліни та вирівнювання економічних інтересів господарства і постачальника.
Список використаної літератури
1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.
2. Бухгалтерській фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.
3. Гнєздилова О.М. Удосконалення первинного обліку використання транспортних засобів в аграрних підприємствах О.М. Гнєздилова // Економіка АПК. - 2003. - №8. -с.112-116
4. Грішина О. Первинний облік// Головбух. - 2002. - №3, с.10-15
5. Давидов Г.М. Облік: Навч.посібник. - К.:Т-во „Знання”, КОО, 2002. - 363 с.
6. Долинський В.П. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К.: Вища школа, 2009. - 164 с.
7. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. - К.: Т-во „Знання”, КОО, 2005. - 402 с.
8. Дорфман В. Облік матеріальних витрат в промисловості // Дебет-Кредит. - 2002. - №10, C.32-35
9. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища школа, 2008. - 191 с.
10. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. - К.: А.С.К., 2001. - 848 с.
11. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. №996-ХІV
12. Інструкція №8. Мінавтотранс, Мінекономіки, Держкомітетом стандартизації, метрології та сертифікації України, Держкомітетом статистики України № 81 від 02.04.1998 року
13. Коврига В.В. Споживання паливно-енергетичних ресурсів в сільськогосподарських підприємствах / Економіка АПК. - 2002. - №1. -с.34-41
14. Кондратенко Н.О. Критерії оцінки ефективності ресурсоспоживання // Наука й економіка : науково-теор. журнал Хмельницького економічного університету. - 2011. -№ 2.
15. Кузик Н.П. Методичні процедури в управлінні підприємством / Економіка АПК. - 2011. - № 8. -с.91-95
16. Наказ Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 "Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті".
17. Новиков С. Транспортно-заготівельні витрати: приклади відображення в обліку / Бухгалтерія. - 2008. - №24,- C.46-50
18. Нафтопродукты для сельскохозяйственной техники: Справ.изд. В.А. Борзенков, М.А. Воробьев, Н.А. Кузнецов, А.Н. Никифоров. - М.: Химия, 2006. - 288 с.
19. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища шк., 2008. - 415 с.
20. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. Навч.посіб. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2003. - 480 с.
21. Організація бухгалтерського обліку. Навч.посіб. /Ф.Ф.Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 576
22. Павлюк І. Бухгалтерський облік реалізації товарно-матеріальних цінностей і податкових зобов'язань з ПДВ / Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - №7, с.20-27
23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87
24. Помогаєв В. Облік виробничих запасів/ Дебет-Кредит. - 2009. - №3, с.30-33
25. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628 с.
26. Свідерський Т.М. Облік запасів за національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку/ «Бухгалтерський облік і аудит. - 2003. - №5, с.22-25
27. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч.посібник. - К.:КНЕУ, 2000. - 578 с.
28. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України : Підручник. - К.:А.С.К., 2006. - 784 с.
29. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. - К.: Вид. Центр „Академія”, 2007 - 672 с.
30. Усач Б.Ф. Контроль обліку запасів: Підручник. - К.: Знання Прес, 2002. - 253 с.
31. Хорунжій М.Й. Організація АПК: Підручник. - КНЕУ, 2001. - 382 с.
32. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств агропромислового комплексу. - К.: Вища школа, 2010. - 256 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Склад селянського (сімейно-трудового) господарства, права та обов'язки його членів. Порядок створення господарства та його державна реєстрація; визначення правового режиму майна. Умови та порядок припинення діяльності. Облік фермерського господарства.
реферат [37,1 K], добавлен 26.06.2014Економічний зміст основних засобів, їх класифікація, методи оцінки та завдання обліку. Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського господарства "Пролісок" Самбірського району Львівської області. Облік та контроль основних засобів.
дипломная работа [91,5 K], добавлен 06.04.2008Аналіз обліку та контролю наявності та руху основних засобів у СК "Авангард" Менського району, розробка шляхів їх вдосконалення. Організаційно-економічна характеристика господарства. Організація інформаційної системи обліку та контролю основних засобів.
дипломная работа [2,6 M], добавлен 31.05.2010Економічна сутність оплати праці. Організація та нормативне регламентування обліку оплати праці. Особливості фінансового стану та облікової політики КП "Трест зеленого господарства". Напрямки удосконалення обліку розрахунків з оплати праці в господарстві.
курсовая работа [188,6 K], добавлен 26.01.2013Особливості дорожнього виробництва та їх вплив на організацію обліку. Організація експлуатації машин, їх приймання та передача. Облік використання, документальне оформлення експлуатації дорожніх машин і механізмів, їх зарахування до основних засобів.
реферат [38,6 K], добавлен 03.02.2012Загальна характеристика сучасного зернового господарства і ринку зерна в Україні, головні напрямки аграрної політики. Організація фінансового та бухгалтерського обліку на сільськогосподарському підприємстві. Шляхи підвищення прибутковості виробництва.
отчет по практике [4,9 M], добавлен 15.02.2011Сутність обліку малоцінних предметів як вагомої частини бухгалтерського обліку запасів. Шляхи удосконалення ведення обліку на прикладі господарства СВК "Надія" Калинівського району. Облік необоротних активів та малоцінних й швидкозношуваних предметів.
курсовая работа [493,7 K], добавлен 28.11.2011Виробничо-фінансова діяльность господарства КСП "Балинське", соціально-економічні умови. Характеристика бухгалтерської служби; організація обліку у виробничих підрозділах господарства, в центральній бухгалтерії. Склад і призначення фінансової звітності.
отчет по практике [56,8 K], добавлен 11.07.2011Методика складання звітності в сільському господарстві. Особливості складання звітності у сільськогосподарських підприємствах. Взаємовідносини фермерського господарства з фінансовою системою. Оподаткування фермерських господарств та податковий облік.
курсовая работа [859,1 K], добавлен 26.06.2014Бухгалтерський облік в галузях економіки, а саме: специфічні моменти щодо ведення окремих ділянок обліку, специфічні особливості економічної діяльності галузей народного господарства та їх вплив на організаційну побудову бухгалтерського обліку.
книга [1,7 M], добавлен 20.05.2008
