Організація обліку в державному підприємстві "Ювілейне"

Поточні біологічні активи рослинництва, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, які не досягли зрілості та технологічний процес їх створення не завершено, відображаються у бухгалтерському обліку і звітності як незавершене виробництво та оцінюються за виробничою собівартістю, яка визначається відповідно П(С)БО 16 "Витрати".

Доходи та витрати від зміни оцінок таких поточних біологічних активів відображаються в обліку відповідно П(С)БО 9 "Запаси".

Якщо стає можливим визначити справедливу вартість поточних біологічних активів вони переоцінюються до справедливої вартості, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу. Різниця між первісною вартістю (виробничою собівартістю), за якою вони обліковувались, та їх справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, відображається у складі інших операційних доходів (витрат).

На біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, норми П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів" не поширюються.

Сільськогосподарська продукція та додаткові біологічні активи при їх первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

Особливістю оцінки біологічних активів при первісному визнанні, відповідно до П(с)БО 30 є те, що пріоритет при обліку біологічних активів надається справедливій вартості, а не історичній собівартості, як при обліку активів не біологічного походження.

На основі П(с)БО 30 Міністерством фінансів затверджені Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів [27], в яких наведені типові бухгалтерські проведення, пов'язані з рухом біологічних активів. Щодо біологічних активів рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю, рекомендовані бухгалтерські проводки наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 Рекомендовані бухгалтерські проводки з оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва

Господарська операція	Дебет	Кредит
Оприбутковано біологічний актив за справедливою вартістю	27	23
На різницю між сумою, що визначена за справедливою вартістю та витратами виробництва, що пов'язані з отриманням врожаю: - у разі перевищення витрат на виробництво над справедливою вартістю - у разі, якщо справедлива вартість більша від витрат на виробництво	940 23	23 710

На сучасний погляд вчених та практиків рекомендований вказаними Методичними рекомендаціями порядок здійснення бухгалтерських записів є порушенням принципу історичної (фактичної) собівартості, згідно з яким пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання, який визначений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, за дебетом рахунка 23 відображаються витрати, яких підприємство не здійснювало, у зв'язку з виробництвом продукції.

Водночас, однією з проблем, які виникають при обліку біологічних активів, і в тому числі рослинного походження є те, що для відображення у звітності та для цілей управління необхідно визначати також собівартість виробленої сільськогосподарської продукції. Порядок її визначення регламентовано П(с)БО 16 "Витрати", а також розкрито в Методичних рекомендаціях по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств.

Слід звернути увагу саме на те, що спочатку необхідно зробити проводку з оприбуткування біологічного активу за собівартістю, і лише після цього, коригувальні проводки з відображення різниць між справедливою вартістю, за вирахуванням витрат на місці продажу, та собівартістю. Такий порядок проведень дозволяє легко отримати з даних обліку як собівартість біологічних активів, так і відхилення собівартості від їх справедливої вартості при первісному визнанні.

Аналітичний облік поточних біологічних активів рослинництва ведеться в Відомості № 8.1 с.-г. аналітичного обліку поточних біологічних активів рослинництва. В цій відомості відображаються зміни, пов'язані з надходженням або вибуттям поточних біологічних активів рослинництва за дебетом і кредитом субрахунку 211. Оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва здійснюється на дату складання Балансу, а їх списання - на момент збирання врожаю. Підсумкові обороти за Відомістю № 8.1 с.-г. по кредиту субрахунку 211 в кореспонденції з дебетом кореспондуючих субрахунків переносять до Журналу-ордеру № 8 с.-г.

Крім наявності біологічних активів (рослинних організмів), що є характерною особливістю галузі рослинництва, важливе значення має виражена сезонність виробництва. Ця специфічна особливість є визначальною для організації бухгалтерського обліку в рослинництві, оскільки процес виробництва залежить від низки чинників, чільне місце серед яких посідають природні умови виробництва.

Розділ 3. Аналіз оборотних активів підприємства

3.1 Аналіз складу, структури та динаміки оборотних активів підприємства

Становлення ринкової економіки в Україні, поява фінансових ринків об'єктивно сприяла розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як фінансовий аналіз. Саме розвиток фінансових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємства та інших суб'єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об'єктивності та всебічності оцінювання існуючого фінансового стану підприємства.

Зміст фінансового аналізу складається з визначення конкретного завдання аналізу певних процесів або явищ господарсько-фінансової діяльності підприємства; комплексної їх оцінки у взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості; дослідження причин та наслідків цих зв'язків; обчислення величини впливу чинників на кінцевий результатний показник; визначення пріоритетних напрямів розвитку; оцінки обґрунтованості й дієвості механізму реалізації управлінських рішень.

Оборотні активи, поряд з засобами праці та робочою силою, є одним з основних компонентів продуктивних сил, які впливають на виробництво та розподіл суспільно необхідного продукту як на рівні кожного конкретного підприємства, так і на рівні економіки загалом. А тому обґрунтована класифікація таких активів має важливе значення, як мінімум, з двох позицій: З наукової точки зору - формуючи теоретичний базис для глибшого розуміння природи оборотних активів та їх функцій в життєвому циклі будь-якого суб'єкта господарювання;

В прикладному аспекті - даючи можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних активів, а також правильно організувати їх бухгалтерський облік з відповідною аналітичною деталізацією.

З одного боку, дослідження класифікації дозволяє виявити нові критерії розрізнення та групування активів і тим самим удосконалити забезпечення прийняття рішень, надавати наявну інформацію. Чим більше ознак класифікації виділено, тим більша ймовірність пізнання об'єкта.

З іншого боку, виявлені і сформульовані потреби управління активами обумовлюють вибір критеріїв класифікації і поділ сукупності оборотних активів підприємства відповідно до них.

Головною метою аналізу фінансового стану оборотних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

При цьому першочерговими завданнями аналізу є:

- загальна оцінка фінансового стану та чинників, що його зумовлюють;

- вивчення відповідності між коштами та джерелами, раціональності їх розміщення та ефективності використання;

- визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної та фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів та їх використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;

- дотримання фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;

- визначення ліквідності та фінансової стабільності підприємства;

- прогнозування можливих фінансових результатів, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і залучених коштів, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів.

Формування та використання оборотних активів в оперативній діяльності вирішує ряд питань стратегічного розвитку підприємства і забезпечує кінцеві результати господарської діяльності. Більшість вітчизняних підприємств не витримують жорсткої конкуренції, не досягають високого рівня доходності через нестачу оборотних коштів, потоків оборотних активів.

Аналіз оборотних активів здійснюється в розрізі основних складових, по- перше, за основними балансовими елементами:

- за сферами розміщення - оборотні активи у сфері виробництва і оборотні активи у сфері обігу;

- за формою - в матеріальній формі і в розрахунках та грошовій формі;

- за джерелами формування: власні оборотні активи, оборотні активи, сформовані за рахунок позикових коштів;

- за рівнем ліквідності: абсолютно ліквідні (грошові кошти, поточні фінансові інвестиції); швидко ліквідні (дебіторська заборгованість); повільно ліквідні (запаси).

Класифікація оборотних активів представлена в табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Аналіз складу, структури та динаміки оборотних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011-2013 рр.

Аналізуючи таблицю, можна зробити висновки про позитивні та негативні тенденції в фінансовому стані ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 - 2013 роки.

До позитивних тенденцій відносяться збільшення частки високоліквідних оборотних активів на 1,3 в.п. Також позитивним моментом є збільшення частки оборотних активів в сфері виробництва на 38,7 в.п.

До негативних тенденцій мають відноситься зменшилися частки оборотних активів в сфері обігу на 38,7 в.п..

Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку оборотні активи - це грошові кошти та еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначенні для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Структура оборотних активів відображає фінансовий стан підприємства на дату складання звітності і свідчить про рівень комерційної та фінансово -- економічної роботи.

Динаміка оборотних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" у 2011 - 2013 роках представлена в табл.3.2.

На підставі форми № 1 "Баланс" проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз оборотних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" у 2011 -2013 роках.

Таблиця 3.2 Горизонтальний та вертикальний аналіз оборотних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011-2013 рр.

Види оборотних активів	2011 р.	2012 р.	1013 р.	Зміни (+;-)
	сума, тис. грн	у % до підсумку	сума, тис. грн	у % до підсумку	сума, тис. грн	у % до підсумку	сума, тис. грн	частка в.п.
Оборотні активи, всього	4852	100	2326	100	1018	100	-3834	х
1. Запаси	3929	81,0	1207	51,9	878	86,2	-3015	+5,2
1.1. Виробничі запаси	2355	60,0	1107	91,7	818	93,2	-1537	+33,3
1.2. Незавершене виробництво	1566	39,9	95	7,9	58	6,6	-1508	-33,3
1.3. Готова продукція	8	0,1	5	0,3	2	0,2	-6	+0,1
1.4. Товари	-	-	-	-	-	-	-	-
2. Поточні біологічні активи	94	1,9	166	7,1	38	3,7	-56	+1,4
3. Векселі одержані	-	-	-	-			-	-
4. Дебіторська заборгованість	608	12,5	738	31,7	60	5,9	-548	-6,6
5. Поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-	-	-	-	-
6. Грошові кошти	9	0,2	6	0,3	15	1,5	+6	+1,3
7. Витрати майбутніх періодів	-	-	-	-	-	-	-	-
8. Інші оборотні активи	212	4,4	209	9,0	27	2,7	-185	-3,7

Аналізуючи поділ видів оборотних активів за класифікаційними ознаками, робимо висновок щодо позитивних та негативних тенденцій в фінансовому стані ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне".

До позитивних тенденцій відноситься:

- збільшення за часткою на 1,4 в.п. структурі оборотних активів поточних біологічних активів (див. рис. 3. 1.);

- збільшення грошових коштів на 6 тис. грн в сумі та на 1,3 в.п. за часткою в структурі оборотних активів.

Рис.3.1. Динаміка змін частки поточних біологічних активів в структурі оборотних активах ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 - 2013 роки

В той же час спостерігаються негативні тенденції в динаміці поточних активів досліджуваного підприємства, так в сумі поточні біологічні активи скоротилися на 56 тис. грн ( див. рис. 3.2): з 94 тис. грн в базовому році до 38 тис. грн. в звітному.



Рис.3.2. Динаміка змін суми поточних біологічних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 - 2013 роки

У здійсненні виробничо-фінансової діяльності суб'єктів господарювання бере участь безліч взаємозалежних організаційних, трудових, матеріальних і фінансових факторів. Мета кожного суб'єкта господарювання, як і ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" - як можна більш ефективне використання цих факторів.

Якщо підприємство має значну питому вагу дебіторської заборгованості в складі поточних активів, найважливішою задачею фінансових менеджерів є ефективне управління нею.

Важливою складовою моніторингу фінансових результатів підприємства є аналіз складу, структури та динаміки його дебіторської заборгованості. Такий аналіз для ДП "СП "Ювілейне" за 2011 - 2013 роки проводимо в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Динаміка та структура дебіторської заборгованості ДП "СП "Ювілейне" за 2011 - 2013 р.р.

Аналізуючи дані, наведені в табл. 3.3, спостерігаємо позитивні та негативні тенденції. До позитивних відносяться зменшення на 71 тис. грн дебіторської заборгованості за товари та послуги, що складає в звітному році 60,7 % від базового. Але, в той же час, негативною тенденцією є збільшення на 57,5 в. п. частки дебіторської заборгованості за товари та послуги в структурі дебіторської заборгованості.

Позитивною тенденцією є також відсутність дебіторської заборгованості перед бюджетом в звітному році. Також позитивним є зменшення дебіторської заборгованості за виданими авансами на 41 тис. грн в звітному році в порівнянні з базовим роком.

Позитивним моментом є зменшення загальної суми дебіторської заборгованості на 548 тис. грн в звітному році в порівнянні з базовим роком.

В структурі дебіторської заборгованості найбільша питома вага у 2011 р. належала дебіторській заборгованості перед бюджетом: 71,7 %, а в 2013 році - дебіторській заборгованості за розрахунками за товари, роботи з бюджетом. Її частка в структурі дебіторської заборгованості склала 76,7%.

Протягом досліджуваного періоду дебіторська заборгованість з податку на прибуток, із внутрішніх розрахунків та інша дебіторська заборгованість були відсутні.

Ефективність використання факторів виробництва виражається у кінцевому рахунку в фінансових результатах діяльності суб'єктів господарювання. Економічний підсумок виробничої діяльності суб'єктів господарювання, виражений у вартісній (грошовій) формі, є фінансовим результатом.

Таким чином, аналіз формування, структури та динаміки фінансових результатів діяльності ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" показує, що процеси реорганізації, які відбуваються на підприємстві, досить негативно впливають на його фінансовий стан.

3.2 Аналіз оборотності оборотних активів підприємства

Оборотні активи знаходяться в постійному русі і забезпечують безперервний кругообіг засобів. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона перетворюється на товарну, потім - на виробничу і знову на товарну і грошову. Ефективність використання оборотних активів вимірюється швидкістю їх обороту. Чим швидше оборотні активи проходять усі стадії кругообороту (постачання, виробництво, реалізація), тим більше можна одержати продукції на кожну функціонуючу гривню, тим більшим може бути обсяг виробництва за рахунок ефективнішого використання оборотних засобів.

Фінансовий стан підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко засоби, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Оборотні активи, будучи призначеними для реалізації або споживання, можуть неодноразово змінювати свою форму (матеріально-речовинну на грошову, і навпаки) протягом одного операційного циклу підприємства.

Розрахуємо оборотність оборотних активів.

Під оборотністю активів розуміють тривалість проходження ними окремих стадій операційного циклу. Оборотність оборотних активів обчислюється за:

- тривалістю одного обороту в днях (оборотність оборотних активів у днях);

- кількістю оборотів за звітний період (коефіцієнт оборотності, швидкість обороту).

Коефіцієнт оборотності оборотних активів характеризує розмір чистої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в розрахунку на одну гривню оборотного капіталу:

Ко6 = ВР /ОА, (3.1)

де Ко6 - коефіцієнт оборотності оборотних активів;

ВР - чиста виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ОА - середня вартість оборотних активів, яка визначається за формулою середньої арифметичної або хронологічної.

Зростання коефіцієнта оборотності свідчить про більш ефективне використання оборотного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів одночасно показує число оборотів оборотного капіталу за аналізований період і може бути розрахований розподілом кількості днів аналізованого періоду на тривалість одного обороту в днях (Об).

Розрахуємо тривалість одного обороту активів за формулою 3.2:

Ко6 = Д /Об, (3.2)

де Ко6 - коефіцієнт оборотності оборотних активів;

Д - кількості днів аналізованого періоду

Для отримання більш ґрунтовних висновків необхідно проаналізувати оборотність окремих статей оборотних активів.

Оборотність виробничих запасів у днях розраховується за формулою:

Обвз = ВЗ х Д / Срп, (3.3)

де Обвз- оборотність виробничих запасів у днях;

ВЗ - середня вартість виробничих запасів, тис. грн;

Срп - собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

Чим вище цей коефіцієнт, тим швидше обертаються виробничі запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періоду порівняно з коефіцієнтом, розрахованим на початок звітного періоду, свідчить про уповільнення оборотності запасів, тобто зниженні ефективності їх використання.

Оборотність готової продукції визначається через чисту реалізацію за формулою:

Обгп = ГП х Д / ВР, (3.4)

де Обгп - оборотність готової продукції;

ГП - середня вартість виробничих запасів, тис. грн;

Д - кількості днів аналізованого періоду;

ВР - чиста виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

За наведеними формулами розрахуємо показники оборотності активів. Вони наведені в табл.3.4.

Таблиця 3.4 Аналіз ділової активності підприємства за показниками оборотності активів і пасивів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 -2013 рр.

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення (+;-)
				абсолютне	відносне, %
Вихідна інформація, тис. грн.
1.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн	6595	2279	1553	-5042	-76,5
2.Собівартість реалізованої продукції (товарі, робіт, послуг), тис. грн	6476	1729	1028	-5448	-84,2
3.Середньорічна вартість активів, тис. грн	21938,5	18009	13745	-8193,5	-37,3
4.Середньоріча вартість оборотних активів, тис. грн	6347,5	3589	1672	-4675,5	-73,7
5.Середньорічна вартість запасів, тис. грн	5815	1731	1144,5	-4670,5	-80,3
6.Середньорічна величина поточної дебіторської заборгованості, тис. грн	325	673	911,5	+596,5	зб у 2,8 р.
Показники оборотності активів
7. Коефіцієнт обертання активів	0,3	0,1	0,1	-0,2	-66,7
8.Тривалість одного обороту активів, днів	1200	3600	3600	+2400	зб. у 3 р.
9.Коефіцієнт обертання оборотних активів	1,0	0,6	0,9	-0,1	-10
10.Тривалість одного обороту активів, днів	360	600	400	+40	+11,1
11.Коефіцієнт обертання запасів	1,1	0,9	0,9	- 0,2	-0,2
12.Тривалість одного обороту запасів, днів	327	400	400	+73	+22,2
13.Коефіцієнт обертання поточної дебіторської заборгованості	20,3	3,4	1,7	- 18,6	-91,6
14.Тривалість одного обороту поточної дебіторської заборгованості, днів	18	105,9	211,8	194	зб. у 12 р.

Аналіз ділової активності підприємства за показниками оборотності активів і пасивів показує позитивні та негативні тенденції в фінансовому стані ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за досліджуваний період.

Коефіцієнт обертання активів за досліджуваний період зменшився на 66,7 %, як і зменшився коефіцієнт обертання оборотних активів на 10 %.

Негативним фактором є збільшення тривалості одного обороту оборотних активів на 40 днів та тривалість одного обороту запасів на 73 дні. А тривалість одного обороту поточної дебіторської заборгованості збільшилася на 194 дня

3.3 Шляхи прискорення оборотності оборотних активів підприємства

Оборотні активи є однією із складових, що становлять матеріальну основу процесу виробництва. Від ступеня їх використання залежать кінцеві результати виробництва, фінансовий стан усіх підприємств. Покращання використання оборотних активів сприяє підвищенню рентабельності підприємств і, навпаки, погіршення використання таких активів і відволікання на позапланові цілі (капітальні вкладення, капітальний ремонт й інші витрати, що покриваються за рахунок спеціальних джерел), знижує їх ефективність, створює тяжкий фінансовий стан. Тому на підприємствах необхідно організовувати систематичний контроль за використанням наявних оборотних активів. Цей контроль має включати перевірку:

- зберігання наявних у підприємства власних оборотних активів;

- правильності витрачання власних та позикових коштів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

- ефективності здійснюваних на підприємстві заходів з економного витрачання на виробництво матеріальних цінностей та коштів [33].

Важливим етапом у контролі за використанням власних оборотних активів є систематичне порівняння фактичної їх наявності зі встановленою потребою (нормативом), оскільки як їх надлишок, так і нестача негативно позначаються на діяльності підприємства.

Надлишок власних оборотних активів -- це різниця між фактичною їх наявністю та встановленим нормативом. Якщо ж норматив перевищує фактичну наявність оборотних активів, то у підприємства виникає їх нестача, яка є наслідком невиконання плану прибутку, використання оборотних активів не за призначенням. Нестача власних оборотних активів на підприємствах покривається за рахунок прибутку, коштів резервного фонду. При контролі за станом оборотних активів слід визначати наповненість нормативу (потребу) як за їх окремими елементами та групами, так і по підприємству загалом, виявляти причини відхилень.

Ефективність використання оборотних активів, врешті-решт, можна встановити, аналізуючи їх оборотність. Порівняння оборотності оборотних активів за поточний звітний період з оборотністю базисного періоду дає змогу встановити уповільнення або прискорення оборотності активів, визначити, як це вплинуло на їх вивільнення або заморожування, знайти причини уповільнення їх оборотності та намітити шляхи її прискорення.

Ефективність використання оборотних активів підвищується при скороченні часу перебування їх у виробничих запасах, тривалості виробничого процесу, прискоренні реалізації продукції та оборотів коштів у розрахунках, збільшенні обсягів виробництва продукції та прибутку (чистого доходу) у розрахунку на кожну гривню оборотних активів [25].

Прискорення оборотності оборотних активів є першочерговою задачею підприємств. Ефективність використання оборотних активів залежить від багатьох факторів, які можна розділити на зовнішні, що роблять вплив поза залежністю від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинне активно впливати.

До зовнішніх факторів можна віднести такі, як загальноекономічна ситуація, податкове законодавство, умови отримання кредитів і процентні ставки по них, можливість цільового фінансування, участь у програмах, що фінансуються з бюджету. Ці та інші фактори визначають рамки, в яких підприємство може маніпулювати внутрішніми факторами раціонального руху оборотних активів. На сучасному етапі розвитку економіки до основних зовнішніх факторів, що впливає на стан і використання оборотних активів, можна віднесли такі, як криза неплатежів, високий рівень податків, високі ставки банківського кредиту. Криза збуту виробленої продукції, і неплатежі приводять до уповільнення обороту оборотних активів. Отже, необхідно випускати ту продукцію, яку можна досить швидко і вигідно продати, припиняючи або значно скорочуючи випуск продукції, що не користується поточним попитом.

У цьому випадку крім прискорення оборотності запобігається ріст дебіторської заборгованості в активах підприємства. При існуючих темпах інфляції отриманий підприємством прибуток доцільно направляти, перш за все, на додаток оборотних активів. Темпи інфляційного знецінення оборотних активів приводять до заниження собівартості і перетоку їх у прибуток, де відбувається розпилення оборотних активі на податки і невиробничі витрати [12].

Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних активів криються безпосередньо в самому підприємстві. На стадії створення виробничих запасів такими можуть бути: впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та ін. до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами та обладнанням; комплексна механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного виробництва: прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідходної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва); розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; вдосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів; вдосконалення системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів.

На стадії обігу: наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; вдосконалення системи розрахунків; збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції і зекономлених матеріалів; ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується по партіях, асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Для аналізу шляхів прискорення оборотності оборотних активів доцільно їх стан порівняти з нормативним. Порівняльний аналіз буде застосований до наступних показників фінансової стійкості:

- коефіцієнт маневреності власного капіталу,

- коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами;

- коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості).

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності. Визначається як відношення власного капіталу до оборотних активів. Має бути більшим за 0,4.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами характеризує рівень забезпеченості ресурсами для проведення незалежної фінансової політики. Визначається як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами показує, яка частина оборотних активів забезпечується за рахунок власних засобів. Має бути більшим за 0,1.

Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості). Показник характеризує фінансову стійкість підприємства. Він показує скільки грн. власного капіталу припадає на 1 грн залученого капіталу. Має бути більшим за 1,0.

Вихідною інформацією для проведення розрахунків та порівняння з нормативними даними є Баланс за досліджуваний період. Порівняння наведено в табл. 3.5.

Таблиця 3.5 Динаміка показників стану оборотних активів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 -2013 рр.

Показник	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Відхилення (+;-)	Нормативне значення
1. Коефіцієнт маневреності власного капіталу	3,1	4,0	3,8	0,6	>0,5
2. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними коштами	1,4	0,2	1,2	-0,2	>0,1
3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,2	-1,4			>0,1
4. Коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості)	2,5	1,7			> 1,0

Проаналізувавши дану таблицю, можна зробити такі висновки: коефіцієнт маневреності власного капіталу коефіцієнт співвідношення власного і залученого капіталу (коефіцієнт фінансової стійкості) відповідають нормативним показникам.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними коштами неухильно зменшується від нормативного значення.

Тож керівництву підприємства необхідно поліпшити якість управління оборотними активами підприємства.

Таке управління здійснюється з метою досягнення певної системи, яка відображає процес оптимізації розміру оборотних активів, що обслуговують господарські потреби підприємства.

Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, кожне підприємство зацікавлене в скорочені своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Це може бути досягнуто шляхом планування потреби підприємства в формування оборотних активів, нормування обсягів окремих груп оборотних активів, контролю за ступенем виконання розроблених планів і нормативів та організації роботи з виявлення можливостей скорочення потреби в оборотних активах. Стратегічні цілі управління оборотними активами підприємства представлені на рис. 3.1.



Рис. 3.4. Стратегічні цілі управління оборотними активами

Сутність кожної задачі управління полягає у наступному:

- прискорення швидкості кругообороту (або скорочення тривалості обороту) оборотних активів. Потреба підприємства в формування оборотних активів залежить від обсягів товарообороту, тривалості кругообороту та тривалості періоду;

- зростання обсягів діяльності потребує адекватного зростання потреби в оборотних активах, і відповідно - витрат на їх формування. Протидією цьому є підвищення швидкості кругообороту, яке дозволяє скоротити потребу в оборотних активах;

- забезпечення поточної платоспроможності та ліквідності активів підприємства. Одним із вагомих завдань управління оборотними активами є забезпечення умов для стабільної платоспроможності підприємства протягом усього періоду його життєдіяльності. Під платоспроможністю розуміється можливість підприємства забезпечувати виконання всіх своїх платіжних зобов'язань для безперервного фінансування господарської діяльності підприємства. Стан поточної платоспроможності визначається обсягом грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на будь-яку дату порівняно з розміром платіжних зобов'язань та платежів, які на цю дату необхідно здійснити;

- управління ліквідністю та платоспроможністю відбувається шляхом дотримання певних пропорцій між обсягом формування матеріальних оборотних активів, дебіторською заборгованістю та грошовими коштами підприємства;

- підвищення прибутковості використання оборотних активів. Будь-яке підприємство зацікавлене в зростанні доходу (прибутку), який отримується, зокрема за рахунок ефективного використання оборотного капіталу. Досягнення цього завдання потребує: дослідження кожного етапу кругообороту активів для визначення понаднормативних активів, активів, що не використовуються в господарському обороті та приносять збитки; розробку та реалізацію програми ліквідації виявлених активів та вивільнення грошових коштів, що в них вкладенні;

- забезпечення інфляційної захищеності оборотних активів. Вагомим недоліком оборотних активів є їх інфляційна незахищеність, перш за все, монетарних активів (грошових коштів, дебіторської заборгованості покупців). Гроші, авансовані в формування немонетарних оборотних активів (товарних та інших матеріальних запасів, дебіторської заборгованості постачальників) також певною мірою страждають від інфляції, але рівень інфляційних витрат порівняно менший. Забезпечення інфляційної захищеності оборотних активів потребує, з одного боку, підтримання певних пропорцій між обсягом монетарних та немонетарних активів, з другого - розробки та впровадження спеціальних інструментів захисту оборотних активів від інфляції;

- зниження вартості формування оборотних активів. Формування оборотних активів проводиться за рахунок різних джерел фінансування, що є в розпорядженні підприємства. Оскільки кожне з них має свою вартість залучення, підприємство становить за мету мінімізацію витрат за рахунок управління структурою фінансування оборотних активів. Це досягається за рахунок визначення джерел фінансування та підтримання певних пропозицій їх використання. Особливе значення для фінансової стійкості та платоспроможності торговельного підприємства має наявність власних оборотних активів, тобто оборотних активів, що формуються за рахунок власних джерел фінансування.

Тактичні рішення управління оборотними активами пов'язані з оптимізацією величини оборотних активів і полягають у виборі відповідної політики управління запасами, грошовими коштами та дебіторською заборгованістю. Залежно від співвідношення оборотних активів і обсягів реалізації виділяють гнучку й обмежуючу тактики їх формування. Обмежуюча тактика зменшує витрати на обслуговування оборотних активів та мінімізує витрати та втрати, але при цьому обмежуються можливості швидкого реагування на зміни ринкової кон'юнктури. Гнучка тактика, навпаки, підвищує ліквідність, створює можливості для розширення обсягів виробництва, але є затратною.

Розділ 4. Охорона праці

Одним з найважливіших завдань на кожному підприємстві є правильне в рішення питань, які стосуються організації охорони праці. Для вирішення цих питань Верховною Радою України 21 листопада 2002 р. був прийнятий Закон України "Про охорону праці". Він регулює відносини між власником підприємства, установи або уповноваженим органом і працівником з питань техніки безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Слід зазначити, що дія цього закону поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності та на усіх громадян, які працюють.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Складовими охорони праці є законодавство про працю, виробнича санітарія і безпека застосування різних технічних засобів на виробничих процесах у сільському господарстві, включаючи і пожежну безпеку.

При цьому соціально - економічне значення охорони праці полягає у захисті життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, забезпеченні повної відповідальності власника за створення безпечних умов праці та повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, здійснення навчання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Згідно вимог ст. 13 Закону України "Про охорону праці" керівник ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" забезпечує функціонування системи управління охороною праці. На підприємстві створені робочі місця в кожному структурному підрозділі, де умови праці відповідають нормативно-правовим актам, а також додержуються виконання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Система управління охороною праці (СУОП) - складна, штучна, відкрита, недетермінована комплексна система, яка представляє собою регламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчими документами сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності у всіх ланках виробничого процесу .

До завдань СУОП належать: навчання працівників безпечним методам праці й пропаганда питань охорони праці; забезпечення безпеки устаткування, що застосовується; забезпечення безпеки виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель і споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників ЗІЗ і ЗКЗ; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників; забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників; забезпечення професійного добору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних показників.

Метою системи управління охороною праці є забезпечення процесів формування здорових і безпечних умов праці.

На підприємстві ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" створено СУОП.

Функціями СУОП є: організація та координація робіт; облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці; контроль за функціонуванням системи управління охороною праці; контроль за станом охорони праці; стимулювання охорони праці [48].

Функціонування СУОП реалізується через комплекс організаційних заходів, що передбачають:

- створення служби охорони праці і призначення посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних завдань з охорони праці і здійснюють організаційне, технічне оперативне і методичне керівництво діяльністю структурних підрозділів у рамках СУОП;

- встановлення функціональних зв'язків між структурними підрозділами і порядку їх взаємодії, розподіл обов'язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів. Відображення обов'язків, прав і відповідальності роботодавця, керівників і спеціалістів структурних підрозділів у відповідних положеннях про структурні підрозділи, в посадових положеннях, у посадових інструкціях та в інструкціях за видами робіт;

- підготовку відповідних наказів, розпоряджень, вжиття оперативних заходів для забезпечення функціонування СУОП;

- визначення переліку державних, міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, що поширюють свою чинність на господарську діяльність підприємства;

- організацію розробки і затвердження стандартів, положень, інструкцій та інших нормативних актів про охорону праці, що чинні у межах підприємства і встановлюють правила безпечного виконання робіт і поведінки працівників в підприємстві, а також формування в цілому правової та нормативно-методичної бази з охорони праці, що відповідає специфіці та умовам роботи підприємства;

- взаємодію з громадськими організаціями, уповноваженими представниками найманих працівників з питань охорони праці;

- здійснення зв'язків з медичними закладами для проведення медичних і наркологічних оглядів та лікувально-профілактичного обслуговування працівників.

До функцій служби охорони праці належать:

- розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;

- підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

- складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

- проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

- ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;

- забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;

- складання за участю керівників підрозділів підприємства перелік професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час її розроблення.

Інженер по охороні праці проводить роботу по планах, затверджених керівником підприємства. Він займається організацією праці по створенню здорових і безпечних умов праці розробляє комплексний план покращення умов охорони праці, приймає участь у складані комплексних договорів, також проводить навчання по охороні праці.

На засадах загальних обов'язків з охорони праці чинно визначені обов'язки всіх головних спеціалістів залежно від їх фаху і посади.

Головний лікар ветеринарної медицини забезпечує здорові і безпечні умови праці в галузі ветеринарної медицини.

До проведення ветеринарної обробки тварин допускає лише спеціалістів ветеринарної медицини, несе відповідальність за проведення ветеринарно-санітарних заходів в господарстві.

В господарстві, роботи пов'язані з отрутохімікатами механізовані. За нормативом тривалість робочого дня при протруюванні повинна бути не більше 4 годин. Протруювання проводиться на відкритому повітрі, тому особа, яка проводить протруювання, працює в респіраторі і в спецодязі із міцної тканини.

В зерносховищах передбачені засоби пожежогасіння. Щорічно до початку робіт по збиранню врожаю з комбайнерами, трактористами, механіками, бригадирами та їх помічниками проводять навчання по вивченню правил пожежної безпеки при збиранні врожаю.

Навчання, інструктажі і перевірка знань працівників з питань охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці від 26.01.2005 р. № 15.

Однією з головних причин, що призводить до травматизму, є недостатній рівень знань робітниками безпечних методів та прийомів роботи і тому для всіх працівників проводиться навчання з питань охорони праці. Відповідальність за організацію і здійснення навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на керівника, в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів, а контроль - на службу охорони праці. Проходження працівниками навчання при прийнятті на роботу реєструється у контрольних листках працівників.

Дуже важливим для попередження травматизму є проведення інструктажів. За характером і часом проведення вони поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний iнструктаж проводиться з метою ознайомлення нових працiвникiв з вимогами охорони праці, промсанiтарii, протипожежної безпеки, правилами внутрiшнього трудового розпорядку, надання першоi медичноi допомоги при настаннi нещасного випадку.

Кожен працівник підприємства пiсля проходження вступного iнструктажу, в обов'язковому порядку повинен пройти первинний iнструктаж на робочому мiсцi.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці при введенні в дію нових нормативних актів або внесків змін до діючих, при зміні або модернізації обладнання при порушенні працівником нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести до травм, на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, якщо виявлено незнання працівником безпечних прийомів праці чи нормативних актів про охорону праці, при перевірці в роботі актів про охорону праці, при перерві в роботі виконавця більше ніж 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт більше 60 днів.

Цільовий інструктаж проводиться у таких випадках:

- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;

- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;

- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

На підприємстві цей інструктаж проводять не завжди.

Первинний інструктаж повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт. Про проведення інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загально галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці, запобігання нещасних випадкам, передбачають здійснювати відповідно ст. 19 Закону України "Про охорону праці" від 21.11.2002 р.

Витрати на охорону праці становлять 0,5% від суми реалізованої продукції. Витрати на охорону праці в ДП "Сільськогосподарське підприємство представлено в табл.4.1.

Таблиця 4.1 Витрати на охорону праці в ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 -2013 рр.

Види витрат	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Всього затрат, грн. (Зоп) в тому числі:	10,6	9,3	8,7
на номенклатурні (капітальні) заходи, передбачені колективним договором, грн, (Знв)	7	5,3	5,8
на засоби індивідуального захисту, грн. (Зе)	0,4	1,1	0.8
на лікувально-профілактичні заходи, грн. (Зе)	3,2	2,9	2,1
Показник розподілу матеріальних затрат, (Крв)	0,77	0,88	0,65

З даної таблиці видно, що загальні витрати в 2013 р. порівняно з 2011 р. зменшилися на 0,7 тис. грн, також зменшилися витрати на номенклатурні заходи, на засоби індивідуального захисту та лікувально-профілактичні заходи.

Показник розподілу матеріальних витрат - співвідношення номенклатурних витрат до загальних витрат на охорону праці. Даний показник знизився, так у 2011 р. він становив 0,77, а у 2013 р. - 0,65, тобто зменшився на 0,12.

Аналіз причин нещасних випадків, захворювань, стану виробничого травматизму проводиться на основі змісту актів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні три роки.

Вихідні дані та розрахунок наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 Показники травматизму та захворювань в ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 - 2013 рр.

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.
Середньорічне число працюючих (Р), чол.	99	45	33
Число нещасних випадків (Nн/в)	-	-	-
в тому числі:	-	-	-
а) з тимчасовою втратою непрацездатності	-	-	-
б) зі стійкою втратою працездатності	-	-	-
в) з смертельним наслідком	-	-	-
Втрати працездатності по травматизму, дні (Ттр)	-	-	-
Кількість захворювань (Nз)	35	6	4
Втрати працездатності по захворюваннях, дні (Тзах)	160	43	14
Коефіцієнт частоти:
нещасних випадків (Кчн=N*100/Р)	-	-	-
захворювань (Кчз=Тзах/Nз)	6,32	5,77	3,5
Коефіцієнт тяжкості нещасних випадків (Кт=Ттр/Nн/в)	-	-	-
Коефіцієнт втрати робочого часу:
по нещасних випадках (Кв=Кч*Кт)	-	-	-
по захворюваннях (Кв=Кч*Кт)	63,2	54,9	49,8

Аналізуючи таблицю можна сказати, що на даному підприємстві у 2013 році порівняно з 2011 р. число захворювань не зросло, але це пов'язано із зменшенням кількості працюючих. Коефіцієнт втрати робочого часу по нещасних випадках нульовий, по захворюваннях зменшилася з 63,2 в 2011 році до 49,8 у 2013 р. , в зв'язку з тим, що працівники в ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" не завжди дотримуються правил техніки безпеки при роботах на підприємстві.

Таким чином, на ефективність профілактики травматизму й професійних захворювань суттєво впливає характер розроблених організаційних та технічних рішень, адже охорону праці неможливо розглядати у відриві від конкретного виробництва. Вона тісно пов'язана з науковою організацією виробництва, економікою, фізіологією людини, психологією, технічною естетикою і багатьма іншими науками. Поліпшення умов праці є одним з резервів росту продуктивності і економічної ефективності виробництва. При розрахунку табл. 4.2. можна провести аналіз втрат від виробничого травматизму та захворювання на даному підприємстві (табл. 4.3). Аналізуючи табл. 4.3 можна зробити висновок про неефективне впровадження заходів з хорони праці,що призвело до значної втрати працездатності, як по захворюваності, так і по виробничому травматизму

Таблиця 4.3 Втрати від виробничого травматизму та захворювань в ДП "Сільськогосподарське підприємство "Ювілейне" за 2011 - 2013 рр.

Види втрат	2011 р.	2012 р.	2013 р.
1. Виплачено по лікарняних листах, всього грн, з них по виробничому травматизму	1548	1016	766
2. Виплати по інвалідності, грн.	-	-	-
3. Виплати по смерті потерпілого, грн.	-	-	-
4. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності	-	-	-
5. Виплачено по лікарняних листах, грн. - по загальним захворюванням	1548	1016	766
6. Втрати підприємства (Впід)	-	-	-
7. Середньоденна заробітна плата, грн.	36	42	28
8. Виплачено по лікарняних листах (5 днів), всього грн з них:	1548	1016	878
- по виробничому травматизму:	-	-	-
- по загальним захворюванням;	1548	1016
9. Виплати по штрафах, грн.	-	-	-
10. Вартість зіпсованого обладнання та матеріалів,грн.	-	-	-
11. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік	22745,7	36845,6	15273,7
12. Втрати із-за недотриманої продукції, тис. грн.	75,99	115,44	66,5
13. Витрати на розслідування н/в, грн.	-	-	-
14.Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2 ФВЗП для с/г)	4809	5765,8	3203
7.Страховий тариф в ФСС з тимчасовою втратою працездатності	36067,7	40360,3	18086,1
8. Сумарні економічні врати, грн	120106,7	16555,1	93343,1
9. Річний економічний ефект	783,5	88,8	56.,8

Для покращення стану охороні праці на ДП "Сільськогосподарське підприємство потрібно проводити обов'язково попередні, періодичні і позапланові медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах, з небезпечними чи шкідливими умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, так як є тенденція зростання захворювань, а це призводить до втрати працівником працездатності. Потрібно встановити системи вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях.

Впровадження ринкових відносин в економіку України та комерціалізацію всіх сторін життя суспільства не сприяють підвищенню рівня небезпеки виробництва, проте відомо, що покращення умов праці, підтримання на належному рівні шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, зниження показників виробничого травматизму та професійної захворюваності супроводжується не лише соціальним, але й економічним ефектом. Зростає період професійної активності працюючих, зростає продуктивність праці, скорочуються видатки на пільги та компенсації.

Покращення умов праці, впровадження заходів щодо забезпечення безпеки праці, супроводжується зниженням показників виробничого травматизму та професійної захворюваності: зростає ефективний фонд робочого часу, що зумовлює економічний ефект. Для кращого сприйняття працівниками вимог до охорони праці потрібно поводити атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, придбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посібників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів тощо з питань охорони праці.

Розділ 5. Екологічна експертиза