На підтвердження цього можна привести факти про те, що:

- підприємством отримано незначний прибуток;

- на підприємстві низька віддача ресурсів та капіталу.

Завданням підприємства є пошук можливих шляхів підвищення прибутковості діяльності підприємства на перспективу.

2.3 Сучасні комп'ютерні технології ведення економічного аналізу прибутку та виклад їх практичного застосування

Аналітична обробка економічної інформації дуже трудомістка сама по собі і вимагає великого обсягу різноманітних обчислень. З переходом до ринкових відносин потреба в аналітичній інформації значно збільшується. Це зв'язано насамперед з потребою розробки й обґрунтування перспективних бізнес-планів підприємств, комплексної оцінки ефективності короткострокових і довгострокових управлінських рішень. У зв'язку з цим автоматизація аналітичних розрахунків стала об'єктивною необхідністю. Сучасні інформаційні технології дозволяють цілком автоматизувати обробку всіх економічних даних, у тому числі і по аналізі господарської діяльності. Роль автоматизації аналітичних розрахунків полягає в наступному.

По-перше, підвищується продуктивність роботи економістів-аналітиків. Вони звільняються від технічної роботи і більше займаються творчою діяльністю, що дозволяє робити більш глибокі дослідження, вести постановку більш складних економічних задач. По-друге, більш глибоко і всебічно досліджуються економічні явища і процеси, більш повно вивчаються фактори і виявляються резерви підвищення ефективності виробництва.

По-третє, підвищуються оперативність і якість аналізу, його загальний рівень і дієвість.

Автоматизація аналітичних розрахунків і сам аналіз господарської діяльності піднялися на більш високий рівень із застосуванням ПЕОМ, для яких характерна висока продуктивність, надійність і простота експлуатації, наявність розвитого програмного забезпечення, діалогового режиму роботи, низька вартість і ін. На їхній базі створюються АРМ бухгалтера, економіста, фінансиста, аналітика і т.д. ПЕОМ, з'єднані в єдину обчислювальну мережу, дозволяють перейти до комплексної автоматизації аналізу господарської діяльності.

Автоматизоване робоче місце економіста-аналітика -- сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, що забезпечують автоматизацію аналітичних розрахунків. Необхідною умовою створення АРМ аналітика є наявність технічної бази (персональних ЕОМ), бази даних про господарську діяльність підприємства, бази знань (методів і методик аналізу) і програмних засобів, що дозволяють автоматизувати рішення аналітичних задач. Створення АРМ аналітика вимагає рішення багатьох організаційних питань, зв'язаних з методичним, технічним, програмним і інформаційним забезпеченням.

Методичне забезпечення являє собою систему загальних і часток методик проведення аналізу.

Технічне забезпечення включає комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи: комп'ютери будь-яких моделей, пристрою збору, нагромадження, обробки, передачі і висновку інформації, пристрою передачі даних і ліній зв'язку й інші.

До складу програмного забезпечення входять загальносистемні і спеціальні програмні продукти. До загальносистемного програмного забезпечення відносяться універсальні програми, призначені для обробки будь-якої інформації, наприклад, пакети для статистичної обробки даних, для рішення оптимізаційних задач. Спеціальне програмне забезпечення включає сукупність програм, розроблених для конкретної предметної області (у даному випадку для рішення конкретних аналітичних задач). Це можуть бути програми локальні і комплексні. Локальні програми призначені для багаторазового рішення однотипних задач. Програма комплексного аналізу, що охоплює всі сторони діяльності підприємства, включає цілу систему взаємозалежних задач. Для її розробки потрібно:

1) постановка й опис задач комплексного економічного аналізу;

2) розробка алгоритмів і моделей рішення задач;

3) розробка нової інформаційної системи, створення банку даних для АРМ аналітика;

4) розробка машинних програм рішення задач аналізу господарської діяльності на алгоритмічних мовах ПЕОМ;

5) впровадження АРМ аналітика в практику керування виробництвом.

Ефективність АРМ аналітика багато в чому залежить від досконалості методик аналізу, від того, у якому ступені вони відповідають сучасним вимогам керування виробництвом, а також від технічних можливостей ПЕОМ. Досягнення в галузі інтегральної електроніки, розширення ресурсної можливості і функціональної досконалості ПЕОМ створюють реальні умови для поглиблення економічних досліджень, дозволяють ширше використовувати оптимізаційні методи рішення аналітичних задач і на їхній підставі приймати оптимальні управлінські рішення.

Методика проведення аналізу складається з наступних етапів:

1. Створюється вихідна база даних, в якій наведено фактичні значення результативних показників та показників-факторів, які не мають функціональної залежності.

2. Вихідні показники.

Складаємо базу вихідних даних (рис. 2.9-2.11).

Рис. 2.9. Звіт про фінансові результати ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11

Рис. 2.10. Баланс ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11



Рис. 2.11. Основні показники ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11

Рис. 2.12. Аналіз прибутку та рентабельності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11

Для розрахунків можна використовувати корелятивно - регресивний аналіз здійснюється за допомогою статистичних функцій Microsoft Excel: Корелл, Наклон, Линейн, Пирсон, Fраспобр, Ст'юдраспобр.

Таким чином, за допомогою вставки функцій розраховується статистика для ряду з застосуванням методу найменших квадратів, щоб розрахувати пряму лінію, яка найкращім чином апроксимує наявні дані. Функція повертає масив, який описує отриману пряму. Оскільки повертається масив значень, функція повинна задаватися у вигляді формули масиву.

Розділ III. Внутрішній і зовнішній аудит прибутку, державний контроль за дотриманням чинного законодавства України з обліку прибутку

3.1 Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту прибутку

Результат фінансово-господарської діяльності підприємств визначається на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності. Упровадження ринкових відносин, приватизація і комерціалізація підприємств галузей виробничої сфери і торгівлі, розвиток зовнішньоекономічних відносин, перехід до вільної оптової торгівлі замість лімітованого розподілу, право вибору торгового партнера й інших істотних мір сприяють підвищенню зацікавленості товаровиробників у боротьбі за споживача і поліпшення кінцевих результатів виробничо-збутової діяльності. Верховною Радою України прийнятий ряд законів, що забезпечили правову захищеність підприємств, що працюють у ринкових відносинах. Одночасно в підприємств виникла необхідність вивчати закони ринку, опановувати бізнес.

Отже, об'єктами контролю результатів фінансово-господарської діяльності є насамперед вірогідність обліку і звітності про результати його діяльності, виявлення резервів ділової активності підприємства.

Джерелами інформації є законодавчі акти, що регулюють фінансово-господарську діяльність, її планування, облік і контроль, а також звітні дані про роботу підприємства за досліджуваний період, що дозволяють зробити висновки про вірогідність обліку і звітності фінансово-господарської діяльності підприємства, правильності розподілу прибутку між власниками і державою, акціонерами, замовниками й ін.

Методичні прийоми, використовувані при аудиті результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, мають ту особливість, що при цьому застосовують найбільш розповсюджені дедуктивні методи дослідження. За даними звітності за допомогою економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів контроль виявляє фактори, що впливають на фінансові результати діяльності підприємства. Потім з використанням документальних методичних прийомів установлюють конкретні факти безгосподарності, недосконалість маркетингу, що привело до виробництва продукції, що не користається попитом покупців, низької якості й ін., що знижує рентабельність роботи підприємства в умовах ринкової економіки [15, с. 124].

Економічні методи управління ґрунтуються на впровадженні ринкових відносин, передбачають роздержавлення підприємств приватизацією, корпоративністю, акціонуванням у галузях народного господарства. При цьому державою передбачається розширення самостійності і посилення відповідальності основної ланки народного господарства підприємства при досягненні високих кінцевих результатів виробництва і соціального розвитку трудового колективу. Зростає значення наукової обґрунтованості економічних нормативів розподілу прибутку (доходу) у частині відрахувань у бюджет і, що залишився в розпорядженні підприємства, забезпечення на цій основі росту зацікавленості і відповідальності трудових колективів у виробничому і соціальному розвитку підприємств.

Задачею аудиту фінансових результатів підприємств є перевірка вірогідності формування фінансових ресурсів і розподіл їх по цільовому призначенню, відповідно до діючих нормативів, виявлення резервів одержання прибутку [12, с. 47].

Ринкові відносини в значній мірі підсилюють фінансову відповідальність власників і співробітників за результати діяльності підприємств. Це визначається ліквідацією державної фінансової безповоротної підтримки і централізованого вилучення засобів підприємства для створення різних фондів в управлінських структурах. При цьому змінюється також кредитна система. Можливість одержання підприємством кредиту обумовлена його фінансовою стабільністю. Відмовлення від державного фінансування підприємств обумовлює необхідність використання комерційного кредиту, невід'ємною рисою якого є знання контрагентами фінансового стану підприємства і переконаність у його стійкості. Збільшується зацікавленість у стабільності фінансового стану підприємства постачальників, банків, акціонерів, податкових органів. Фінансова стабільність підприємства стає запорукою його виживання, оскільки банкрутство підприємства в умовах ринку є результатом фінансово-господарської діяльності разом з іншими її показниками. У зв'язку з цим велике значення має контроль фінансового стану підприємства як для самого підприємства, так і для його партнерів, а також фінансових органів.

При перевірці повинна приділятися увага самостійності підприємства в рамках закону і відповідальності його перед державою по оподатковуванню, ефективності використання ресурсів - відмінним рисам комерційного розрахунку [21, с. 189].

В аудиторській перевірці фінансових результатів діяльності підприємства використовуються кількісні і якісні показники в необхідному ув'язуванні. Так, розмір прибутку промислового підприємства визначається не тільки кількістю й асортиментом виробів, що випускаються, але і їхньою вартістю. Перевірка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає підрозділ факторів на контрольовані показники, на залежні і незалежні від підприємства. Усунення впливу шляхом відповідних розрахунків сторонніх факторів дозволяє більш правильно проводити аудит результатів зусиль колективу того чи іншого підприємства чи приватного власника.

В перевірці діяльності внутрішніх підрозділів організації аналітичні розробки трохи звужуються шляхом скорочення позицій, зв'язаних з укладанням договорів постачання, взаєморозрахунками з банківськими і бюджетними установами, обмеженням можливості перевірки фінансових результатів. Дійсна корисність перевірки складається саме у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Підвищення темпів розвитку економіки господарюючих суб'єктів, залежить від того, чи приведені в дію всі наявні в господарстві резерви, чи дотриманий непорушний принцип режиму економії досягнення найбільших результатів з найменшими витратами. Перевірені первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в балансі, звіті про фінансові результати, служать інформаційною базою, що є основним компонентом експертної системи, пристосованої до вимог і цілей аудиту.

Підприємства зобов'язані публікувати й обнародувати баланс і звіт про прибутки і збитки. За допомогою попереднього, поточного, прогнозного контролю дається об'єктивна з граничним ступенем критичності оцінка торгово-виробничої діяльності і її фінансових результатів у цілому. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що аудит має величезну корисність для підприємства. Він дозволяє виявити невикористані резерви. Також контроль повинний не суперечити ринковим відносинам.

При проведенні перевірки необхідно установити:

а) правильність визначення підприємством передбачуваного прибутку і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) для числення авансових платежів у бюджет. Як джерела перевірки використовуються укладені з покупцями договори на постачання продукції (виконання робіт, надання послуг), гарантійні листи, планові калькуляції собівартості одиниці продукції;

б) наявність наказу по обліковій політиці підприємства з указівкою методу визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);.

в) правильність визначення і законність відображення фактичного прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому велике значення має перевірка обґрунтованості приведених у головній книзі і балансі даних про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції (робіт, послуг) і витрат незавершеного виробництва;

г) правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 79 «Фінансові результати», 44 «Прибуток (збитки) звітного періоду» [15, с. 128].

При перевірці прибутку (збитків) від інших операцій необхідно установити:

а) правильність і повноту відображення доходів (збитків) від присуджених чи визнаних штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів, а також від відшкодування причинних збитків. Варто звірити суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відбитих по кредиту рахунка 79, із сумами, зазначеними в укладених договорах;

б) повноту отриманих відсотків по сумах засобів, що числяться на розрахункових, поточних рахунках підприємства. Необхідно перевірити договори підприємства з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства. Необхідно перевірити аналіз повноти і своєчасності одержання цих доходів, відповідно до договорів;

в) правильність списання і повноту і правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих утрат від стихійних лих, а також у результаті пожеж, аварій, викликаних екстремальними ситуаціями;

г) правильність віднесення на позареалізаційні доходи і витрати інших операцій [12, с. 84].

Однією з важливих задач перевірки обліку фактичного прибутку є установлення відповідності записів синтетичного й аналітичного обліку виручки від реалізації, фактичних витрат, прибутку від іншої реалізації і позареалізаційних доходів записам у головній книзі, балансі і формах бухгалтерської звітності. У залежності від поставлених задач аудитор може провести аналіз результатів реалізації. Використовуючи різні прийоми, з'ясовує вплив окремих факторів на величину прибутку. За підсумками аналізу прибутку, якщо це передбачено, аудитор розробляє заходи, спрямовані на прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання втрат, звертаючи увагу на перспективу і найближчі періоди.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства -- це балансовий прибуток чи збиток, що є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, податку на додаткову вартість. Виторг від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства в готівку і початок нового витка в обігу коштів. Після обчислення з виторгу від реалізації продукції суми податку на додану вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції одержимо чистий результат (прибуток чи збиток) від реалізації.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання -- показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства. [15, с. 124].

Рентабельність виробництва продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виторгу від реалізації продукції. Розраховують також інші показники рентабельності, змінюючи чисельник і знаменник загальної формули розрахунку рентабельності у виді відносини прибутку до витрат (ресурсів) чи до різних показників продукції [21, с. 77].

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства складає прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками й іншими контрагентами. Тому при перевірці прибутку вивчаються як фактори формування, так і розподілу її. Задачами аудиту фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.

В таблиці 3.1 наведена програма аудиту фінансових результатів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.

Таблиця 3.1 Програма аудиту фінансових результатів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11

Розділ аудиту	Метод перевірки	Джерела аудиторських доказів
Формально-логічна перевірка складання первинних документів, податкових накладних, договорів та ін.	Вибіркова перевірка	Податкові накладні, платіжні доручення, розрахунки бухгалтерії
Перевірка чинності та доцільності валових витрат та валових доходів	Вибіркова перевірка	Податкові накладні, платіжні доручення, розрахунки бухгалтерії
Перевірка правильності формування доходів і витрат в фінансовому обліку	Вибіркова перевірка	Накладні, розрахунки бухгалтерії, Журнал 1-7, фінансова звітність
Перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток та Звіту про фінансові результати	Суцільна перевірка	Податкова та фінансова звітність
Складання аудиторського висновку

По раніше запропонованій методиці здійснимо визначені процедури аудиту з метою визначення правильності відображення в обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 фінансових результатів.

Крок 1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається під час складання Звіту про фінансові результати шляхом відрахування з доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок і т.п.

У статті «Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний доход (виторг) від реалізації продукції, товарів чи послуг (кредитові обороти по субрахунках 701 - 703), тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажів (податку на додану вартість, акцизного збору і т.п.), що відповідає критеріям визнання доходу.

У статті «Податок на додану вартість» указується сума податку на додану вартість, що була включена до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і відображена по дебету субрахунків 701 - 703 і кредиту рахунка 64.

У статті «Акцизний збір» підприємства -- платники акцизного збору відображають суму, що врахована в складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). В обліку необхідна інформація міститься по дебету субрахунків 701 - 703 і кредиту рахунка 64.

Підприємства, що платять інші збори чи податки з обороту, показують їхню суму у вільному рядку Звіту про фінансові результати (дебет субрахунків 701 -703 і кредит рахунків 64, 65). Наприклад, підприємство, що реалізує ювелірні вироби, буде відображати тут суму відрахувань у Пенсійний фонд України (5 % від ціни реалізації).

Надані знижки, повернення товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображаються в статті «Інші вирахування з доходу» (субрахунок 704). Помітимо, що при здійсненні таких операцій необхідне коректування зв'язаних з цими сумами непрямих податків і платежів, що одночасно відображається по дебету рахунків 64 і 65.

Підприємство ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 протягом 2011 року реалізувало продукції на 4557,6 тис. грн., у тому числі 759,6 тис. грн. - ПДВ. Підприємство не є платником акцизного збору, інших зборів і непрямих податків.

Сума чистого доходу від реалізації продукції для підприємства буде складати:

(4557,6-759,6) = 3798 (тис. грн.).

В обліку сума чистого доходу буде відображена оборотами дебету рахунка 70 «Доходи від реалізації» у кредиту субрахунку 791 «Результат основної діяльності».

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» показується:

- виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) чи собівартість реалізованих товарів, що в обліку списана з кредиту рахунка 90 у дебет рахунка 79;

- нерозподілена частина умовно-постійних загальновиробничих витрат, що в обліку відображається окремою проводкою з кредиту рахунка 91 у дебет рахунка 90;

- наднормативні витрати, що також списані з кредиту відповідних рахунків витрат у дебет рахунка 90.

Собівартість реалізованої продукції ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 склала 3091,6 тис. грн. Тоді валовий прибуток буде складати:

3798 - 3091,6 = 706,4 (тис. грн.).

В обліку таку інформацію можна знайти шляхом зіставлення оборотів дебету рахунка 70 «Доходи від реалізації» у кредит субрахунку 791 «Результат основної діяльності» і з кредиту рахунка 90 «Собівартість реалізації» у дебет цього ж субрахунку 791.

У статті «Інші операційні витрати» відображаються всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються в собівартість продукції, товарів, робіт, послуг і адміністративних витрат). В обліку вони збираються по дебету рахунка 94 і наприкінці звітного періоду (чи щомісяця) списуються в дебет субрахунку 791. В обліку інформація про фінансовий результат від операційної діяльності акумулюється на субрахунку 791 наприкінці звітного періоду (чи щомісяця), а потім списується на субрахунок 441 «Прибуток нерозподілена» чи 442 «Непокриті збитки».

Далі розглянемо на прикладі, по фактичним даним ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 господарські операції по формуванню і визначенню прибутку в грудні 2011 року. Такі дані являють собою інтерес, тому що тільки наприкінці року підприємство виявляє кінцевий результат своєї діяльності, тобто прибуток чи збиток.

Так, 13.12.11 року був виписаний рахунок НП «Древкомплект» за виконані послуги на суму 1440 грн., у тому числі ПДВ 240 грн. На підставі цього рахунка 14.12.11 р. цей обсяг товарів був оплачений шляхом перерахування засобів на рахунок у банку, на що в бухгалтерському обліку «Аудит» був зроблений запис:

Дебет рахунка 311 «Рахунки в банку в національній валюті»

Кредит рахунка 361 «Розрахунки з покупцями і замовниками» - 1440 грн.

Одночасно на суму податкових зобов'язань по ПДВ:

Дебет рахунка 643 «Податкові зобов'язання»

Кредит рахунка 641 «Розрахунки по податках» - 240 грн.

У той же день 14.12.11 р. був складений акт прийнятих робіт, що підтверджує факт реалізації робіт, послуг. Для підтвердження суми ПДВ ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 була виписана в двох екземплярах податкова накладна. При цьому складаються записи:

Дебет рахунка 361 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

Кредит рахунка 703 «Доход від реалізації послуг» - 1440 грн.

Одночасно на суму податкових зобов'язань:

Дебет рахунка 703 «Доход»

Кредит рахунка 643 «Податкові зобов'язання» - 240 грн.

Собівартість виконаних робіт, зібрана на рахунку 23, списується наступною проводкою:

Дебет рахунка 903 «Собівартість реалізованих послуг»

Кредит рахунка 23 «Собівартість робіт» - 960 грн.

Далі результати послуг НП «Древкомплект» списуються в порядку закриття рахунків класу 7 і 9.

Дебет рахунка 703 «Доходи від реалізованих послуг»

Кредит рахунка 791 «Результат основної діяльності» - 1200 грн.

Дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності»

Кредит рахунка 903 «Собівартість реалізованих послуг» - 960 грн.

В ідеалі цей ряд проводок логічно повинний завершуватися проводкою:

Дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності»

Кредит рахунка 441 «Нерозподілений прибуток» - 240 грн. (1200 - 960)

Дана інформація відображена також в узагальненому виді в журналі по рахунках класу 7 і окремо 9.

Таким чином, у результаті проведеної перевірки фінансових результатів ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11 відхилень в обліку не виявлено. За результатами перевірки складемо аудиторський висновок.

У результаті проведення аудиту встановлено: надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад фінансових результатів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського фінансового обліку зазначених операцій, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

В ході перевірки здійснені наступні процедури:

- формально-логічна перевірка складання первинних документів, податкових накладних, договорів та ін.;

- перевірка чинності та доцільності валових витрат та валових доходів;

- перевірка правильності формування доходів і витрат в фінансовому обліку;

- перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток та Звіту про фінансові результати.

Вибіркова перевірка відповідності та правильності нарахування витрат та доходів відхилень не виявила. Дані бухгалтерського обліку відповідають даним, відображеним в податковій звітності. Розшифровка аналітичних даних доходів і витрат показала тотожність аналітичних та синтетичних рахунків. Проведена рахункова перевірка правильності складання Звіту про фінансові результати відхилень не виявила. Звірка даних зведеного обліку фінансових результатів з фінансовою звітністю відхилень не виявила. Ризик невідповідності даних бухгалтерського обліку фінансових результатів низький. Фінансову та податкову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і вона достовірно та повно подає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 2011р. згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності в Україні».

В якості рекомендацій запропоновано впровадити посаду внутрішньогосподарського аудитора, що забезпечить постійний контроль за процесом формування та використання фінансових результатів та взагалі системи обліку ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №11.

Як джерела перевірки фінансових результатів і виручки від реалізації послуг були використані укладені з замовниками договори продажу та на виконання робіт, кошториси, наказ по обліковій політиці. Основною задачею даних процедур була правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 44 «Прибутки та збитки», 79 «Фінансовий результат», правильність складання Розділу 1 «Звіту про фінансові результати».

3.2 Державний контроль та відповідальність за недотримання чинного законодавства України з обліку прибутку

Ринкові відносини в значній мірі підсилюють фінансову відповідальність власників і співробітників за результати діяльності підприємств. Це визначається ліквідацією державної фінансової безповоротної підтримки і централізованого вилучення засобів підприємства для створення різних фондів в управлінських структурах. При цьому змінюється також кредитна система. Можливість одержання підприємством кредиту обумовлена його фінансовою стабільністю. Відмовлення від державного фінансування підприємств обумовлює необхідність використання комерційного кредиту, невід'ємною рисою якого є знання контрагентами фінансового стану підприємства і переконаність у його стійкості. Збільшується зацікавленість у стабільності фінансового стану підприємства постачальників, банків, акціонерів, податкових органів. Фінансова стабільність підприємства стає запорукою його виживання, оскільки банкрутство підприємства в умовах ринку є результатом фінансово-господарської діяльності разом з іншими її показниками. У зв'язку з цим велике значення має контроль фінансового стану підприємства як для самого підприємства, так і для його партнерів, а також фінансових органів.

При перевірці повинна приділятися увага самостійності підприємства в рамках закону і відповідальності його перед державою по оподатковуванню, ефективності використання ресурсів - відмінним рисам комерційного розрахунку[8].

В ревізійній перевірці фінансових результатів діяльності підприємства використовуються кількісні і якісні показники в необхідному ув'язуванні. Так, розмір прибутку промислового підприємства визначається не тільки кількістю й асортиментом виробів, що випускаються, але і їхньою вартістю. Перевірка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає підрозділ факторів на контрольовані показники, на залежні і незалежні від підприємства. Усунення впливу шляхом відповідних розрахунків сторонніх факторів дозволяє більш правильно проводити ревізію результатів зусиль колективу того чи іншого підприємства чи приватного власника.

В перевірці діяльності внутрішніх підрозділів організації аналітичні розробки трохи звужуються шляхом скорочення позицій, зв'язаних з укладанням договорів постачання, взаєморозрахунками з банківськими і бюджетними установами, обмеженням можливості перевірки фінансових результатів. Дійсна корисність перевірки складається саме у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Підвищення темпів розвитку економіки господарюючих суб'єктів, залежить від того, чи приведені в дію всі наявні в господарстві резерви, чи дотриманий непорушний принцип режиму економії - досягнення найбільших результатів з найменшими витратами. Перевірені первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в балансі, звіті про фінансові результати, служать інформаційною базою, що є основним компонентом експертної системи, пристосованої до вимог і цілей ревізії.

Велике аналітичне значення має внутрішній контроль. Це обумовлюється насамперед тим, що приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства володіють в умовах ринку правом на комерційну таємницю. Підприємства зобов'язані публікувати й обнародувати лише баланс і звіт про прибутки і збитки. Інші інформаційні дані використовуються, як говориться за згодою сторін. За допомогою попереднього, поточного, прогнозного контролю дається об'єктивна з граничним ступенем критичності оцінка торгово-виробничої діяльності і її фінансових результатів у цілому. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що ревізія має величезну корисність для підприємства. Він дозволяє виявити невикористані резерви. Також контроль повинний не суперечити ринковим відносинам.

При проведенні перевірки необхідно установити:

а) правильність визначення підприємством передбачуваного прибутку і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) для числення авансових платежів у бюджет. Як джерела перевірки використовуються укладені з покупцями договори на постачання продукції (виконання робіт, надання послуг), гарантійні листи, планові калькуляції собівартості одиниці продукції;

б) наявність наказу по обліковій політиці підприємства з указівкою методу визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);.

в) правильність визначення і законність відображення фактичного прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому велике значення має перевірка обґрунтованості приведених у головній книзі і балансі даних про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції (робіт, послуг) і витрат незавершеного виробництва;

г) правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 79 «Фінансові результати», 44 «Прибуток (збитки) звітного періоду».

При перевірці прибутку (збитків) від інших операцій необхідно установити:

а) правильність і повноту відображення доходів (збитків) від при-суджених чи визнаних боржниками штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів, а також від відшкодування причинних збитків. Варто звірити суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відбитих по кредиту рахунка 79, із сумами, зазначеними в укладених договорах;

б) повноту отриманих відсотків по сумах засобів, що числяться на розрахункових, поточних рахунках підприємства. Необхідно перевірити договори з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства. Необхідно перевірити аналіз повноти і своєчасності одержання цих доходів, відповідно до договорів. Необхідно перевірити договори оренди;

в) правильність списання і повноту і правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих утрат від стихійних лих, а також у результаті пожеж, аварій, викликаних екстремальними ситуаціями;

г) правильність віднесення на позареалізаційні доходи і витрати інших операцій.

Однією з важливих задач перевірки обліку фактичного прибутку є установлення відповідності записів синтетичного й аналітичного обліку виручки від реалізації, фактичних витрат, прибутку від іншої реалізації і позареалізаційних доходів записам у головній книзі, балансі і формах бухгалтерської звітності. У залежності від поставлених задач ревізор може провести аналіз результатів реалізації. Використовуючи різні прийоми, з'ясовує вплив окремих факторів на величину прибутку. За підсумками аналізу прибутку, якщо це передбачено, ревізор розробляє заходи, спрямовані на прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання непланованих утрат, звертаючи увагу на перспективу і найближчі періоди.

Відомий український фахівець в області бухгалтерського обліку й контролю Н.Т. Білуха пропонує наступні основні принципи перевірки фінансових результатів.

На його думку - кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства -- це балансовий прибуток чи збиток, що є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, податку на додаткову вартість. Виторг від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства в готівку і початок нового витка в обігу коштів. Після обчислення з виторгу від реалізації продукції суми податку на додану вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції одержимо чистий результат (прибуток чи збиток) від реалізації.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання -- показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства.

Рентабельність виробництва продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виторгу від реалізації продукції. Розраховують також інші показники рентабельності, змінюючи чисельник і знаменник загальної формули розрахунку рентабельності у виді відносини прибутку до витрат (чи ресурсів) чи до різних показників продукції. В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства складає прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками й іншими контрагентами. Тому при перевірці прибутку вивчаються як фактори формування, так і розподілу її. Задачами ревізії фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат. Більш докладно методику перевірки розглянемо в практичній частині роботи.

Покладаючись на основні принципи проведення ревізії, що існують у даний час, розробимо основні положення перевірки балансового прибутку. Відзначимо, що задачами ревізії фінансових результатів є оцінка вірогідності і своєчасності виведення фінансових результатів і відображення їхній у звітності.

Контроль фінансових результатів включає кілька етапів.

Визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг). Прибуток від реалізації продукції й іншої реалізації визначається як різниця між виторгом від реалізації в діючих цінах без податку на додану вартість і витратами на виробництво і реалізацію продукції і матеріальних цінностей. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; витрати на оплату праці, включаючи преміювання не тільки працівників, але і керівників, фахівців і інших службовців за виробничі результати (витрати на оплату праці нормуються в міру росту обсягу виробництва чи інших показників діяльності підприємства); відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов'язковому медичному страхуванню, платежі по обов'язковому страхуванню майна; виплату відсотків за коротко-строкові кредити банку, крім відсотків за прострочені кредити; витрати по усіх видах ремонтів і інші витрати на виробництво і реалізацію продукції.

У собівартість продукції не включаються такі виплати в грошовій і натуральній формах: матеріальна допомога, виплати за підсумками роботи за рік; оплата додаткових відпусток, наданих за рішенням трудового колективу, розмір яких не передбачений законодавством; одноразові допомоги працівникам, що виходять на пенсію; доходи (дивіденди, відсотки), виплачувані по акціях трудового колективу і внескам членів трудового колективу в майно підприємства, а також інші виплати за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства.

Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток -- це сума прибутку від реалізації продукції й іншої реалізації і доходів від позареалізаційних операцій, зменшений на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включають: доходи, отримані від участі в спільних підприємствах; від здачі майна в оренду; дивіденди по акціях, облігаціям і інших цінним паперам, що належать підприємству; суми, отримані у виді економічних санкцій і відшкодування збитків; інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, внесені в бюджет у виді санкції відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій відносяться внесення в бюджет прибутку, отриманого внаслідок порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов, штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів у бюджет і інші види санкцій. Ключовим питанням ревізії є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Ревізор насамперед повинний оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку -- зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також фактори, що не є заслугою підприємства, - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів.

Визначення величини балансового прибутку, що підлягає оподатковуванню. Балансовий прибуток при цьому коректується в такий спосіб: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого в основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції в порівнянні з їхньою нормативною величиною; зменшується на суму рентних платежів, внесених у бюджет із прибутку у встановленому порядку; на суму дивідендів, отриманих по акціях, облігаціям і іншим цінним паперам, що належать підприємству; на суму доходу, отриманого від пайової участі в спільних підприємствах. Крім того, суми, внесені в бюджет у виді санкцій відповідно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного в розпорядженні підприємства, при оподатковуванні виключаються зі складу витрат від позареалізаційних операцій.

Визначення величини податку на прибуток (доход), що підлягає сплаті в бюджет. Ревізор користається нормативними документами по оподатковуванню, а також пільгами, наданими суб'єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство по оподаткуванню прибутку (доходу), податок на додану вартість і інші обов'язкові податки і платежі в державний і місцевий бюджети, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.

Визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства. Чистий прибуток підприємства обчислюється ревізором як різниця між балансовим прибутком, що обкладається податком, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

Державний вплив на вибір напрямків використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції. У випадках, передбачених законодавчими актами чи статутом підприємства, частина чистого прибутку передається у власність членів трудового колективу підприємства. Розмір цього прибутку і порядок її розподілу визначаються радою (правлінням) підприємства. Сума прибутку, що належить членам колективу, утворить його внесок у фонди підприємства.

Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки ревізор визначає по величині чистого прибутку і фінансовому стану. Важливо не тільки дістати найбільший прибуток, але і використовувати прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічного, виробничого (економічного) і соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів росту власних засобів підприємства виявляються успіхи чи недоліки його розвитку. Процес розрахунку прибутку (збитку) періоду і заповнення розділу І Звіту про фінансові результати може бути розділений на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

2. Розрахунок валового прибутку (збитку).

3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) -- від операційної діяльності.

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподатковування.

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.

Відзначимо, що результати кроків 1, 2 і 4 розраховуються під час складання Звіту форми № 2, а показники фінансових результатів по кроках 3-6 формуються на субрахунках рахунка 79 "Фінансові результати".

В узагальненому вигляді перевірки відображення прибутку чи збитків представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Перевірка складання розділу 1 “Звіту про фінансові результати”

Стаття	Код строки	Підстава для заповнення
		у випадку використан-ня рахунків витрат класу 8	у випадку викори-стання рахунків витрат класу 9
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	Обороти по субрахункам: Кт701
		Кт702
		Кт703
ПДВ	015	Обороти по рахункам (субрахункам) Кт 64 - Дт 701, 702, 703 Кт 64 - Дт 701, 702, 703 Кт 64, 65 Дт 701, 702, 703 Дт 701, 702, 703 - Кт 704
Акцизний збір	020
	025
Інші відрахування з доходу	030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	035	Строка 010 - строки 015, 020, 025, 030 або Дт 70 - Кт 64
Собівартість реалізованої продукції	040	Обороти Дт 791 - Кт 26 Дт 791 - Кт 28 Дт 791 - Кт 23	Субрахунки 901 902 903
Валовий: прибуток збиток	050	Строка 035 - строка 040
	055
Інші операційні доходи	060	Рахунок 71
	Обороти	Рахунок
Адміністративні витрати	070	Дт791 - Кт80-84	92
Витрати на збут	080	Дт 791 - Кт 80-84	93
Інші операційні витрати	090	Дт791 - Кт80-84	94
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток	100	Субрахунок 791 або строка 050 (055) +(-) строки 060, 070, 080, 090
збиток	105
Дохід від участі в капіталі	110	Обороти: Дт 72 - Кт 441 Дт 73 - Кт 441 Дт 74 - Кт 441
Інші фінансові доходи	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140	Дт 79 - Кт 85	Рахунок 95
Втрати від участі в капіталі	150	Дт 79 - Кт 85	Рахунок 96
Інші витрати	160	Дт 79 - Кт 85	Рахунок 97
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток збиток	170	Строка 100 (105) +(-) строки 110, 120, 130, 140, 150, 160
	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	Дт 79 - Кт 85	Дт 79 - Кт 981
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток збиток	190	Обороти по субрахункам: Дт791, 792, 793 - Кт 441
	195	Дт 442 - Кт 79 або стр. 170 (175) - стр. 180
Надзвичайні: доходивитрати	200	Рахунок 75
	205	Дт 794 - Кт 85	Рахунок 99
Податки з надзвичайного прибутку	210	Дт 794 - Кт 85	Субрахунок 982
Чисті: прибуток збиток	220	Обороти Дт 79 - Кт 441 Дт 442 - Кт 79 або строки 190 (195) + (-) строки 200, 205, 210
	225

Як видно з табл. 3.3, у випадку застосування для обліку витрат лише рахунків класу 8 заповнення таких статей як "Адміністративні витрати", "Витрати на збут", "Інші витрати операційної діяльності" вимагає відповідно організованого аналітичного обліку на кожнім з рахунків економічних елементів.

Також проведемо звірку залишків фінансової звітності та бухгалтерського обліку (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Перевірка статей звіту про фінансові результати в 2011 році

Стаття	За даними Звіту про фінансові результати	За даними первинного обліку, Головної книги	Відхилення
Дохід і виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)	1507	1507	0
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	251	251	0
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	1256	1256	0
Собівартість реалізованої продукції	1254	1254	0
Валовий:- прибуток	2	2	0
- збиток
Інші операційні доходи	425	425	0
Адміністративні витрати	240	240	0
Витрати на збут
Інші операційні витрати	98	98	0
Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток	89	89	0
- збиток
Доход від участі в капіталі
Інші фінансові доходи
Інші доходи	22	22	0
Фінансові витрати
Витрати від участі в капіталі
Інші витрати	52	52	0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток	59	59	0
- збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності	46	46	0
Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток	13	13	0
- збиток
Надзвичайні: - доходи
- витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий: - прибуток	13	13	0
- збиток

За результатами аудиту складаємо висновок.

Аудиторський висновок щодо перевірки фінансових результатів

У результаті проведення аудиту встановлено: надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад фінансових результатів суб'єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського фінансового обліку зазначених операцій, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.

В ході перевірки здійснені наступні процедури:

- формально-логічна перевірка складання первинних документів, податкових накладних, договорів та ін.;

- перевірка чинності та доцільності валових витрат та валових доходів;

- перевірка правильності формування доходів і витрат в фінансовому обліку;

- перевірка правильності складання податкової звітності з податку на прибуток та Звіту про фінансові результати.

Вибіркова перевірка відповідності та правильності нарахування витрат та доходів відхилень не виявила. Дані бухгалтерського обліку відповідають даним, відображеним в податковій звітності. Розшифровка аналітичних даних доходів і витрат показала тотожність аналітичних та синтетичних рахунків. Проведена рахункова перевірка правильності складання Звіту про фінансові результати відхилень не виявила. Звірка даних зведеного обліку фінансових результатів з фінансовою звітністю відхилень не виявила. Ризик невідповідності даних бухгалтерського обліку фінансових результатів низький. Фінансову та податкову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку і вона достовірно та повно подає фінансову інформацію про підприємство станом на 01 січня 2011р. згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності в Україні".

прибуток фінансовий облік аудит

Розділ IV. Охорона праці

4.1 Стан охорони праці на підприємстві

Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всіма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.

Власник підприємства та уповноважені ним особи по охороні праці виконують такі основні функції:

- проводять оперативно-методичну роботу по управлінню охороною праці на підприємстві;

- проводять для працівників вступний інструктаж з питань охорони праці;

- забезпечують працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

- беруть участь у розслідуванні нещасних випадків і аварій, роботі комісії з питань охорони праці підприємства, розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють у межах підприємства, роботі комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці;

- контролюють дотримання чинного законодавства, міжгалузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці; виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені в актах розслідування та інше;