Бухгалтерський облік в в КРУ "Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів"

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРИМСЬКА ФІЛІЯ

ЄВРОПЕЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Кафедра «Фінансів і банківської справи»

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

(на матеріалах Кримської республіканської установи «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів»)

Студентки: 5 курсу

С10пУА групи

Абдураїмова Е. А.

Керівник курсової роботи:

Кандидат економічних наук

Джаферова Л.Р.

м. Сімферополь

2012р.

ЗМІСТ

Введення

Розділ 1. Фінансовий облік в КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів»

1.1 Основи бухгалтерського обліку

1.2 Облік грошових коштів

1.2.1 Касові операції

1.2.2 Облік коштів на рахунках в держказначействі

1.2.3 Облік розрахунків з підзвітними особами

1.2.4 Планування і контроль наявності та руху грошових коштів

1.3 Облік розрахункових операцій

1.3.1 Облік оплати праці та розрахунків з працівниками

1.3.2 Облік розрахунків зі страхування

1.3.3 Облік розрахунків з бюджетом

1.4 Облік запасів

1.5 Облік основних засобів

1.6 Облік витрат і доходів

Розділ 2. Складання фінансової звітності

Висновок

Література

Додатки

ВВЕДЕННЯ

Метою економічної практики було всестороннє та детальне ознайомлення з діяльністю бюджетної установи, ознайомлення з їх положеннями, реєстрацією в головного реєстру та в інших інстанціях, з веденням документації в бюджетних установах.

На протязі практики я розглянула питання складання кошторису, штатного розпису, принципи нарахування заробітної плати, розрахунки зі страхуванням та складання звітності бюджетної установи.

На практиці мені дали змогу ознайомитися з документацією бюджетних установ і самій спробувати її скласти та заповнити.

Дана робота умовно поділяється на дві частини: основна частина і додатки. Основна частина описує особливості організації бухгалтерського обліку КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів» , ознайомлення і особливості обліку та документування основних засобів, нематеріальних активів, запасів, МШП, розрахунків з працівниками, організації витрат, формування фінансових результатів, грошових розрахунків.

Щодо другої частини, то додатки містять деякі з первинних документів, на основі яких здійснюються усі господарські операції в процесі діяльності установи і які є підставою для відображення цих операцій у бухгалтерському обліку.

Розділ 1. Фінансовий облік в КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів»

1.1 Основи бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік - це процес суцільного, безперервного, взаємопов'язаного спостереження і відображення господарської діяльності установи в первинних документах за допомогою різних вимірників. Кожен доконаний факт, або операція у виробництві, оформлена документом, називаються господарською операцією. Бухгалтерський облік в цілому являє собою систему записів, класифікації та підсумовування певним чином в грошовому вираженні тих взаємодій і подій, які мають відношення до виробництва, фінансів, а також до результатів їх перетворень. Під суцільним відображенням господарської діяльності мається на увазі обов'язковий облік всього майна, виробничих запасів, витрат, продукції, коштів і т.п. Розглянемо ведення бухгалтерського обліку КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів».

Згідно Довідки АА № 525840 статуправління про включення до єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) (Додаток №1) КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів» має право здійснювати види діяльності за КВЕД-2010:

86.21 - Загальна медична практика.

Кримська республіканська установа «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів» (далі - Центр) створений наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим від 19 січня 1994р. № 17 як самостійна установа.

Центр організує свою роботу відповідно до чинного законодавства України, Конституції Автономної Республіки Крим, нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим і дійсним статутом.

Центр є установою охорони здоров'я, що здійснює профілактичну, лікувальну і консультативну медичну допомогу в місцях компактного проживання депортованих громадян.

Центр є юридичною особою з дня його державної реєстрацій, має самостійний баланс, штамп і печатку зі своїм найменуванням, розрахунковий та інший рахунки в Управлінні Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, та в установах банках.

Центр є неприбутковою установою і утримується за рахунок бюджету Автономної Республіки Крим.

У структуру Центра входять:

а) лікувально-діагностичне відділення;

б) поліклінічне відділення;

в) відділення профілактичних оглядів;

г) відділення функціональної діагностики.

Майно Центра складають основні фонди й оборотні кошти, а також інші цінності,вартість яких відображається в самостійному балансі.

Джерелами формування майна Центра є:

· кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

· майно, закріплене органом управління

· кошти чи майно, що передаються безкоштовно, у виді безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб;

· пасивні доходи;

· інши джерела, не заборонені законодавством України.

Списання з балансу основних засобів проводиться з дозволу органу управління. Шкода, заподіяна Центру в разі порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами, та державними органами, відшкодується Центру по рішенню суду.

Центр утримується за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, та додаткових джерел які не заборонені законодавством. Доходи Центра зараховуються до складу зведеного кошторису (на спеціальний рахунок) на

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» від 16.07.1999года № 996-XIV та затвердженими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік ведеться в установі бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером. Головний бухгалтер керує обліковими працівниками і стежить за розробкою їх посадових інструкцій.

Згідно посадових інструкцій бухгалтера підпорядковуються головному бухгалтеру і забезпечують контроль за правильністю та своєчасністю наданої інформації.

Облікові працівники КРУ «Медичний центр по обслуговування депортованіх народів» підрозділяються на два рівні:

1. висококваліфіковані спеціалісти (головний бухгалтер та його заступник)

2. фахівці середнього рівня (бухгалтера з обліку розрахунків, з обліку основних засобів, по податках)

1.2 Облік грошових коштів

1.2.1 Касові операції

Грошові кошти є засобом платежу і являють собою вартісний еквівалент товарів, робіт, послуг та інших перебувають у вільному обігу на ринку активів, виражений в цифровому вимірі.

Грошові кошти в Україні мають дві форми:

- Готівкову (у вигляді грошових знаків);

- Безготівкову (у формі записів на банківських рахунках).

Більша частина розрахунків по виконанню зобов'язань в установі ведеться в безготівковій формі через держказначейство, однак нерідко використовуються і готівкові розрахунки.

Організація обліку готівки в касі та касових операцій в Центрі здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року та Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ № 242.

Касові операції -- надходження та видача готівки з каси оформляються прибутковими та видатковими касовими ордерами типових форм: КО-1(Додадок №2), КО-2(Додаток №3). Оформлені касові ордери реєструються в журналі реєстрації видаткових та прибуткових касових ордерів (ф.КО-3) (Додаток №4)та передаються в касу для виконання їх касиром: отримання коштів в касу -- за прибутковими ордерами і видача коштів з каси -- за видатковими ордерами. На підставі касових ордерів за проведеними операціями з готівкою касир веде касову книгу (ф.КО-4)(Додаток №5).

Усі касові операції ведуться касиром, призначеним на цю посаду головним лікарем. З ним укладається договір про повну матеріальну відповідальність. Головний лікар забезпечує умови зберігання готівки: окреме приміщення, сейф, охорона, тощо.

Сума готівки в касі на кінець робочого дня не повинна перевищувати встановленого ліміту.

Відповідно до наказу ДКУ № 221, розрахунок з установлення ліміту каси проводиться Центром, що обслуговуються в органах держказначейства самостійно на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі відповідно до вимог Положення № 637. Такий розрахунок підписується особами яким надано право першого та другого підпису і затверджується внутрішнім розпорядчим документом по установі. Ліміт каси КРУ «Медичний центр по обслуговування депортованіх народів» становить 1600,00 грн. (додаток №6).

У розрахунку зазначається строк здавання готівкової виручки в установу банку для подальшого зарахування її на рахунки, відкриті в держказначействі. Ці дані узгоджені з органом Держказначейства в договорі на розрахунково-касове обслуговування, що укладений між Центром та органом держказначейства.

Грошові кошти надходять до каси Центра з різних джерел:

- Готівкової виручки (благодійна допомога);

Витрачати наявні кошти Центр може на різні цілі, включаючи:

- Господарські потреби;

- Інші виплати.

Для відображення всіх касових операцій в Центрі ведеться касова книга. Аркуші касової книги пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки Центра. Кількість аркушів у касовій книзі завірено підписами головного лікаря та головного бухгалтера. Записи робляться у двох примірниках (під копірку) кульковою ручкою з пастою темного кольору. Перший примірник залишається в касовій книзі, другий, відривний, є звітом касира (з доданими прибутковими та платіжними касовими документами).

Для відображення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі Центра використовується рахунок 30 «Каса». За дебетом рахунку 30 відображається надходження грошових коштів у касу, за кредитом - їх виплата з каси.

Для відображення операцій по субрахунку 301 використовуються регістри, регламентовані методичними рекомендаціями - Мемориальний -ордер № 1(додаток №7).

З метою контролю за схоронністю готівкових коштів в Центрі у строки, встановлені головним лікарем, проводиться інвентаризація каси.

В Центрі інвентаризація проводиться ежемісячно

- Перед складання фінансової звітності;

- При зміні матеріально відповідальної особи (на день приймання-передачі справ);

- При встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

- У випадках техногенних аварій, пожеж чи стихійного лиха (на день після закінчення зазначених явищ) і в інших випадках.

Перед початком інвентаризації касир складає касовий звіт за поточний день. Залишок готівки в касі звіряється з даними книг обліку.

Після завершення інвентаризації складається акт про результати інвентаризації наявних коштів.

1.2.2 Облік коштів на рахунках в держказначействі

Органи Держказначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом зарахування коштів та проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.

Платіжні доручення (Додаток №8) подаються до органів держказначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. При цьому використовують форми платіжних доручень, що встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

На першому примірнику доручення ставиться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, що мають право підписів згідно з картками зразків підписів. Строк дії платіжного доручення -- 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Розрахункові документи подаються в органи держказначейства як на паперових так і на електронних носіях.У випадках проведення попередньої оплати наступний платіж здійснюється після надання до органів держказначейства всіх документів, що підтверджують отримання товарів (послуг) за договорами.

Для отримання готівки на різні цілі: зарплата, стипендія, допомога, службові відрядження тощо до органів казначейства надається «Заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки» (Додаток №9), що виписується на ім'я касира чи іншої матеріально-відповідальної особи, з якою заключний договір про повну матеріальну відповідальність. Вона складається у двох примірниках. Після видачі готівки один примірник залишається в Держказначействі а другий повертається розпоряднику.

Заявка є фінансовим документом і підписується головним лікарем Центра та головним бухгалтером та завіряється печаткою Центра.

За здійсненими операціями на реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунках органи держказначейства надають виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня.

Для обліку операцій з грошовими коштами на рахунках в Державному казначействі використовуються рахунки:

311 «Поточні рахунки на видатки установи»;

314 «Поточні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень»;

На субрахунку 311 обліковуються кошти загального фонду бюджету, що надійшли в розпорядження установи на її утримання та/або на централізовані заходи, що передбачені загальним фондом кошторису.

На субрахунку 314 обліковують кошти, що надійшли на ім'я установи для виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки, благодійні внески, інвестиції, що згідно з чинним законодавством отримують установи у грошовій та натуральній формі.

1.2.3 Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітна особа -- це працівник установи, який отримав під звіт кошти для майбутніх видатків.

Підзвітна сума -- кошти, видані працівникові установи на витрати, пов'язані зі службовим відрядженням та/або на адміністративно-господарські потреби.

Підзвітні суми видаються у вигляді авансу на такі цілі:

- господарські витрати;

- службові відрядження;

Видатки, пов'язані з відрядженням працівників Центра, передбачається у кошторисі за КЕКВ 1140 «Видатки на відрядження». До цієї категорії належать видатки на оплату проїзду, добових та видатків на проживання під час службових відряджень.

За цим кодом обліковуються видатки на придбання службових проїзних квитків та оплату проїзду за маршрутними листами.

Витрати на відрядження в Центрі мають плановий характер, тобто здійснюються в межах і за рахунок коштів передбачених кошторисом по загальному та спеціальному фонду. Включаються до видатків лише при наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю Центра.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням головного лікаря на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.

За час перебування у відрядженні за працівником зберігається середня заробітна плата з розрахунку за два попередні місяці. За період тимчасової непрацездатності відрядженого на загальних підставах оплачується лікарняний листок. Дні хвороби не включаються до строку відрядження.

Направлення працівника у відрядження по Україні оформляється наказом головного лікаря Центра, в якому зазначається мета поїздки, пункт призначення, тривалість відрядження.

Наказ про відрядження є підставою для видачі працівнику посвідчення на відрядження встановленої форми (Додаток №10). Посвідчення реєструється в спеціальному журналі реєстрації посвідчень (Додаток №11) про відрядження інспектором з кадрів.

Термін відрядження встановлює головний лікар, але не більше 30 днів по Україні. За кожний день перебування у відрядженні виплачуються добові. Кількість днів перебування у відрядженні визначається за позначками у посвідченні на відрядження. Позначки про дату вибуття та прибуття при відрядженнях в межах України що їх проставляє інспектор з кадрів та скріплюються підписом та печаткою.

Підзвітна особа в установлені терміни (3 дні по приїзду з відрядження) повинна надати в бухгалтерію «Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт», до якого додаються виправдні документи: транспортні квитки, квитанції готелів тощо. В бухгалтерії перевіряють правильність вказаних витрачених сум, законність витрат, достовірність прикладених документів. Перевірений бухгалтером Звіт затверджується головним лікарем в триденний термін. Залишок невикористаних коштів повертається в касу в тій валюті в якій був виданий аванс.

1.2.4 Планування і контроль наявності та руху грошових коштів

Кошторис бюджетних установ -- це документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних повноважень.

По структурі кошторис складається з двох частин:

1 -- доходи;

2 -- видатки.

В свою чергу доходи і видатки плануються за рахунок:

1 -- загального фонду бюджету;

2 -- спеціального фонду.

Видатки плануються в сумі, що не перевищує запланованих доходів. При цьому розподіл видатків в кошторисі здійснюється за повною економічною класифікацією видатків. Всі ці документи є невід'ємною частиною кошторису і затверджуються разом з ним.

Форма кошторису та вказаних вище документів (планів) затверджуються Міністерством охорони здоров 'я Крима. Центр для забезпечення своє діяльності складає індивідуальний кошторис (Додаток №12), план асигнувань загального фонду бюджету(Додаток №13), плани спеціального фонду за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією) (Додаток №14).

Кошти установам виділяються тільки при наявності затвердженого кошторису та вказаних планів.

Порядок складання проектів кошторисів, розгляду

та затвердження кошторисів бюджетних установ

Центр складає індивідуальний кошторис, плани асигнувань, штатний розпис та інші обов'язкові документи за затвердженою формою. При складанні кошторису, здійснюються детальні розрахунки, що обґрунтовують кожну статтю видатків. Розрахунки обов'язково надаються вищому розпоряднику для перевірки та узгодження запланованих видатків.

Видатки плануються в сумі, що не перевищують надходження по загальному фонду, а по спеціальному -- ще і включаючи залишки коштів.

В частині доходів по загальному фонду зазначають суму коштів, що доведена вищим розпорядником на основі лімітної довідки (Додаток №15). В цій же сумі визначають видатки Центра за напрямками їх використання. Суми видатків в кошторисі відображаються за повною економічною класифікацією видатків та повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками.

Розраховують чисельність штатних працівників відповідно до нормативів та розраховується фонд оплати праці, відрахування на соціальні заходи, розраховуються матеріальні видатки та інші, що необхідні для виконання поставлених завдань. При цьому використовують інструкції та вказівки Держказначейства, Мінфіну, вищого розпорядника щодо розрахунків кожного виду видатків.

Для обґрунтування фонду оплати праці складають Штатний розпис -- це документ в якому приводяться перелік штатних працівників Центра, приводяться їх посадові оклади, доплати та надбавки та їх запланований фонд оплати праці на місяць та на рік. Він є невід'ємним додатком до кошторису.

Норми витрат поділяють на обов'язкові та розрахункові.

Обов'язкові -- це норми витрат, що встановлюються нормативними документами і їх використання є обов'язковим для бюджетний установ. Це такі: ставки заробітної плати, командировочні витрати, витрати палива та інші.

Розрахункові -- це середні витрати на розрахункову одиницю з врахуванням конкретних умов роботи установи.

До спеціальних коштів відносять кошти отримані в результаті дозволеної законодавством господарської діяльності Центра (благодійна допомога).

Власні надходження -- «Інші джерела власних коштів». Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише за наявності відповідної підстави, наприклад, угода про надання благодійної допомоги.

Показники по надходженню коштів та розподілу видатків узагальнюються за всіма джерелами власних коштів і в цілому по установі.

Розподіл видатків по спеціальному фонду (власні кошти) проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень запланованих на цю мету в спеціальному фонді. Залишки коштів за цим фондом не плануються.

Порядок планування, розгляду та затвердження кошторису Центра регулюється такими нормативними актами, як Бюджетний кодекс, «Порядок обслуговування державного бюджету за видатками», «Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ».

Власні надходження Центра часто не виконуються в запланованій сумі. Тому за два тижні до кінця бюджетного року розпорядники коштів повинні переглянути планові показники по спецфонду кошторису.

Для відкриття асигнувань, Центр надає в управління держказначейства затверджені кошториси та плани асигнувань, дані яких звіряються з даними держказначейства за мережею та бюджетними призначеннями, що вказані в розписі відповідного бюджету.

1.3 Облік розрахункових операцій

1.3.1 Облік оплати праці та розрахунків з працівниками

Організація праці в Центрі здійснюється відповідно до трудового законодавства України та Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Оплата праці співробітникам проводиться по єдиній тарифній сітці відповідно до доплат, що діють згідно нормативно-правових актів України.

З метою найбільш повного використання трудового потенціалу застосовуються методи морального і матеріального заохочення відповідно до Положення про заохочення.

Центр відповідно до діючого законодавства України самостійно розробляє структуру і визначає штати, виходячи з конкретних вимог по охороні здоров'я населення ( підстава - Наказ МОЗ України від від 23.02.2000 № 33).

Чисельність працівників, що можуть бути прийняті на роботу в КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів» визначається штатним розписом.

Штатний розпис -- це документ, в якому приводиться перелік і кількість посад, їх посадові оклади, надбавки та доплати. Він затверджується Міністерством охорони здоров'я Крима одночасно з кошторисом Центра і є основою для формування річного фонду оплати праці, що зазначений в кошторисі.

Фактична чисельність працівників Центра не може перевищувати тієї, що затверджена штатним розписом. Типова форма штатного розпису затверджується Міністерством фінансів України (Додаток №16).

Штатний розпис формується на підставі: структури Центра, Типових штатів та штатних нормативів, положень з оплати праці, Класифікатора професій ДК 003-95, Умов оплати праці та інших нормативно-правових актів.

Професійні назви робіт та посад, включених до штатного розпису відповідають назвам, визначеним Класифікатором професій. Відповідно до них виносяться записи в трудову книжку.

В штатному розписі передбачається розрахунок місячного та річного фонду заробітної плати згідно посадових окладів, встановлених доплат та надбавок, що визначені тарифікаційними списками. Тарифікаційний список (Додаток №17) є основним документом для складання штатного розпису та прикладається до нього.

Прийом на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення з роботи оформляється наказами головного лікаря. На підставі цих наказів у відділі кадрів ведуть записи в трудові книжки та в особових картках працівників.

Оперативний облік руху персоналу повинен забезпечити своєчасне комплектування всіх підрозділів, а також дотримання штатної дисципліни.

Оперативний облік чисельності персоналу веде відділ кадрів на бланках типових форм Затверджено наказом Держкомстату України від 05.12.2008р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»:

· П-1 «Наказ про прийняття на роботу» (Додаток №18);

· П-2 «Особова картка працівника» (Додаток №19);;

· П-3 «Наказ про надання відпустки» (Додаток №20);

· П-4 «Наказ про звільнення» (Додаток №21).

Робочий тиждень -- це встановлена законом кількість робочих годин протягом календарного тижня. На сьогодні він встановлений у таких обсягах: 40 годин -- при нормальній тривалості робочого тижня; 38,5, 36 тощо годин -- при скороченій тривалості робочого тижня.

Робочий день -- це встановлене число робочих годин за добу, незалежно від того, на який час вони припадають -- день чи ніч. Норма робочого часу для окремих галузей та категорій працівників встановлюється нормативними актами. Так для працівників Центра встановлені наступні норми робочого часу:

- 38,5 годин на тиждень для лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середній медичний персонал);

- 33 години на тиждень для лікарів зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих;

- 40 годин на тиждень для керівників,прочих і молодших медичних сестер тощо.

Норма робочого часу на обліковий період, як правило, місяць, планується в Графіках роботи (Додаток №22). Вони призначені для планування роботи окремих працівників, що задіяні на роботі в нічний час, чергуванні тощо.

Графіки складаються за структурними підрозділами або за кожною посадою окремо, незалежно від того, хто обіймає цю посаду: лікар-терапевт, медсестра, санітарка.

Форми графіків складаються довільної форми і в них зазначається час початку і закінчення роботи за кожний конкретний день.

Для бухгалтерського обліку витрат праці використовуються типові форми перинних документів, затверджені Наказом Мінстатистики України № 489. До первинних документів з обліку використаного часу відноситься П-5 «Табель обліку використання робочого часу» (Додаток №23). Він є основним документом для обліку відпрацьованого часу. Записи в табель здійснюються на підставі належно оформлених документів по обліку особливого складу: наказу про прийом, переведення, звільнення тощо.

Складається в одному примірнику старшою сестрой медичною , а в кінці місяця підписується головним лікарем і подається в бухгалтерію для нарахування оплати праці та аналізу використання робочого часу.

Законодавчі засади відносин КРУ «Медичний центр по обслуговуванню депортованих народів» з оплати праці регулюються Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95г. № 108/95-ВР. Крім того діє ряд наказів міністерств, що встановлюють умови оплати праці та розміри ставок посадових окладів Центра відповідної галузі.

В Центрі основою організації оплати праці є тарифна система, складовими якої є тарифно-кваліфікаційні характеристики, тарифні розряди, тарифні коефіцієнти, схеми посадових окладів.

Тарифна ставка -- це розмір зарплати за одиницю часу, як правило за місяць, а тому - місячні тарифи.

У Центрі застосовуються місячні тарифні ставки, які називають посадовими окладами.

Єдина тарифна сітка розрядів та тарифних коефіцієнтів визначає тарифні розряди для посад і професій на підставі яких визначається посадовий оклад. Ці схеми враховують кваліфікацію працівників відповідно до професій та посад.

Витрати на заробітну плату штатного складу відображаються по коду КЕКВ 1111 «Заробітна плата». Для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по заробітній платі призначений пасивний рахунок 661 «Розрахунки по заробітній платі».

По кредиту цього рахунку відображаються суми нарахованої заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів, премії, матеріальні допомоги за рахунок фонду оплати праці тощо.

По дебету цього рахунку відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться по кожній особі. Для цього в бухгалтерії при прийманні на роботу на кожного працівника відкривається особовий рахунок (Додаток №24). На лицьовій стороні вказуються всі дані про працівника: П.І.Б., посада, професія, розмір окладу, рік народження, пільги та інше. Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі. Нарахування зарплати працівникам здійснюється на основі наказів про прийняття на роботу, переміщення, надання відпустки, звільнення, табелів обліку відпрацьованого часу та інших первинних документів.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відображається в обліку в останній день місяця.

Працівники Центра мають право на щорічну відпустку відповідно до закону України «Про відпустки». Відпустка надається на підставі графіка відпусток, колективного договору, заява працівника про надання відпустки.

Відпускні нараховуються шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед відпусткою 12 календарних місяців або за менший фактично відпрацьований час на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством). Одержаний результат множать на кількість календарних днів відпустки.

Працівники Центра, що застраховані на випадок тимчасової втрати працездатності в Фонді соціального страхування мають право на грошову компенсацію за дні тимчасової непрацездатності у зв'язку з хворобою.

Підставою для нарахування допомоги є лікарняний листок, що оформлений та виданий.

Виплати за листками непрацездатності оплачуються за перші 5 днів непрацездатності -- за рахунок установи (видатки відносяться за КЕКВ 1111), а за інші дні, починаючи з шостого, -- за рахунок фонду соціального страхування.

Середня зарплата для розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності обчислюється виходячи з нарахованої зарплати за видами виплат (основна, додаткова), з який сплачені страхові внески і які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

З розрахункового періоду виключають місяці (з 1 по 1 число), який не був відпрацьований з поважної причини: хвороба, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до 3 або до 6 років.

Сума допомоги залежить від страхового стажу і визначається з врахуванням коефіцієнтів:

· до 5 років -- 0,6 середньої заробітної плати;

· від 5 до 8 років -- 0,8 середньої заробітної плати;

· більше 8 років -- 1,0 середньої заробітної плати.

Виплата допомоги по вагітності і пологах виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати за весь період такої відпустки. Допомога по вагітності та пологах не залежить від страхового стажу і складає 100% середньої зарплати.

Сума оплати лікарняного листка є об'єктом для для єдиного соціального внеску (ЄСВ) на підставі закону «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р.

Із зарплати працівників здійснюють такі утримання:

1. Обов'язкові, тобто, такі, що утримуються без згоди працівника:

- податок з доходів фізичних осіб;

- ЄСВ.

2. Необов'язкові, тобто, такі, що утримуються тільки за згодою працівника (його заяви):

- профспілкові внески;

Податок з доходів фізичних осіб утримується за ставкою 15%.

При низькій зарплаті працівник має право на податкову соціальну пільгу. Низькою вважається доход, що не перевищує розмір прожиткового мінімум для працездатної особи. Розмір податкової соціальної пільги встановлюється в розмірі 50% мінімальної зарплати..

Податкова соціальна пільга надається тільки по одному місцю роботи за вибором працівника. Для її отримання необхідно надати по місцю роботи заяву встановленого державною податковою адміністрацією зразка та документи, що встановлюють право на отримання підвищеної соціальної пільги.

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомості (Додаток №25), в якій вказуються прізвища, ім'я та по-батькові працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі. За цим документом видається зарплата за другу половину місяця. На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморіальний ордер № 5 (Додаток №26). До меморіального ордера № 5 прикладаються всі документи, що є підставою для нарахування зарплати: табелі, витяги з наказів та ін. Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу(Додаток №27).

облік операція розрахунок грошовий

1.3.2 Облік розрахунків зі страхування

Центр є юридичною особою і в своїй діяльності здійснюють операції по загальнообов'язковому державному страхуванню у відповідності до діючого законодавства на загальних підставах.

Відповідно до діючого законодавства до загальнообов'язкового державного страхування введен офіційний збір - Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Внески до цього збору сплачують роботодавці та працівники за ставками, що встановлюються для них нормативними актами.

Для обліку розрахунків по страхуванню призначені рахунки:

651 « Розрахунки із пенсійного забезпечення»;

652 «Розрахунки із соціального страхування»;

Суми відрахувань на соціальне страхування щомісячно включається до фактичних видатків Центра і відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату. Витрати відображаються по коду КЕКВ-1120 «Нарахування на заробітну плату».

Аналітичний облік ведеться на картках аналітичного обліку за кожним фондом. Синтетичний облік ведеться в меморіальному ордері № 5.

Центр складае та здае звітність В Пенсійний фонд на загальних підставах (Звіт по персеніфікаціі) (Додаток №28).

1.3.3 Облік розрахунків з бюджетом

Законом «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено особливий порядок оподаткування неприбуткових організацій. Центр внесен до реєстру неприбуткових організацій.

За операціями по загальному фонду, тобто, фінансування з бюджету, не виникає ні валових доходів ні валових витрат. Тому в цій частині операцій податок на прибуток не виникає.

1. В частині спеціального фонду доходи оподатковуються в такому порядку.

1.1. Звільняються від оподаткування доходи:

- безоплатно отримані кошти та майно у вигляді безповоротної фінансової допомоги, чи добровільних пожертвувань,

- благодійна допомога, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

1.4 Облік запасів

Для обліку запасів призначені рахунки 2 класу:

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

23 «Матеріали і продукти харчування»;

Всі рахунки активні, що означає відображення по дебету наявності запасів та їх надходження, а по кредиту їх вибуття.

До рахунку 22 відкриваються два субрахунки:

221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі та в експлуатації». На ньому обліковуються наявність та рух предметів, термін експлуатації яких менше 1 року.

233 «Медикаменти та перев'язувальні засоби». Обліковуються медикаменти, бактерицидні препарати, перев'язувальні засоби, та інші медикаменти в лікарнях, лікувально-профілактичних, лікувально-ветеринарних та інших установах, в кошторисах яких передбачені витрати по коду 1132 «Медикаменти та перев'язувальні засоби».

234 «Господарські матеріали та канцелярське приладдя». Обліковуються господарські матеріали для поточних потреб установи: електролампочки, мило, щітки, будівельні матеріали для поточного ремонту, канцелярські прилади. На цьому рахунку обліковуються медикаменти, перев'язувальні засоби в установах, де кошторисом витрат ці витрати передбачені за кодом 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

235 «Паливо, горючі та мастильні матеріали». Обліковуються всі види палива на складах і у матеріально-відповідальних осіб.

238 «Запасні частини до машин і обладнання». Обліковуються запчастини призначені для ремонту і заміни зношених частин на машинах, обладнанні, тракторах, комбайнах, транспортних засобах, що не обліковуються на рахунку 105.

Щорічно за станом на 1 листопада поточного року проводиться річна інвентаризація запасів.

Інвентаризацію матеріалів, продуктів харчування, палива та інших матеріальних засобів за місцем зберігання і окремо за матеріально відповідальними особами проводять члени інвентаризаційної комісії за допомогою огляду, підрахунку, зважування та інших вимірювань. Підлягають перевірці й запаси, які знаходяться в ній на відповідальному зберіганні.

Записи під час інвентаризації здійснюються в описах за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, субрахунка та одиниць виміру. На виявлені під час інвентаризації зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких зазначаються причини, характер та ступінь псування матеріальних цінностей, а також винні в цьому особи.

Щодо всіх нестач та лишків, втрат, пов'язаних із псуванням матеріальних цінностей, інвентаризаційна комісія має одержати письмові пояснення відповідних працівників. На підставі цих пояснень та матеріалів інвентаризації комісія встановлює характер виявлених нестач, втрат і псування цінностей, а також їх лишків і відповідно до цього вносить пропозицію з урегулювання різниць між даними інвентаризації та бухгалтерського обліку.

Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) здаються до бухгалтерії для перевірки, виявлення та відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та вартісні показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних опису і порівнянням виявляються розбіжності між даними інвентаризації та обліку.

Помилки в описах, виявлені бухгалтерією, мають бути виправлені й обумовлені за підписами всіх членів комісії та матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність результатів інвентаризації та свої висновки та пропозиції відбиває у протоколі, де також наводяться докладні відомості про причини та осіб, винних у нестачах, втратах, лишках, і зазначаються заходи, вжиті щодо цих осіб. Протоколи інвентаризаційної комісії затверджує головний лікар. Результати інвентаризації мають бути відображені в бухгалтерському обліку за той місяць, в якому її було закінчено.

1.5 Облік основних засобів

Для забезпечення діяльності бюджетних установ та високоякісного надання послуг вони повинні бути забезпечені засобами праці -- необоротними активами.

В бюджетних установах основні засоби не створюють матеріальні блага, а тому не є засобами виробництва і використовуються як основні засоби невиробничого призначення.

Необоротні активи -- це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

З метою бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на три групи:

- основні засоби;

- інші необоротні матеріальні активи;

- нематеріальні активи.

До основних засобів належать матеріальні активи, які використвуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).

Інші необоротні матеріальні активи -- усі інші необоротні активи, що мають матеріальну форму й не ввійшли до переліку основних засобів. Вони обліковуються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Нематеріальні активи -- активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року. Для їх обліку призначений рахунок 12 «Нематеріальні активи». Облікова класифікація необоротних активів поглиблюється відкриттям до синтетичних рахунків 10, 11 та 12 субрахунків, на яких обліковуються економічно однорідні активи. Крім того, в межах субрахунку визначені підгрупи необоротних активів, які є обов'язковими при віднесенні об'єкта до облікової групи, присвоєнні інвентарного номера та нарахуванні зносу. Перелік субрахунків та підгруп необоротних активів передбачені Планом рахунків та інструкцією з його використання.

За функціональним призначенням необоротні активи поділяються на основні, допоміжні. Функціональне призначення необоротних активів -- це сфера обслуговування діяльності установи. Ті необоротні активи, що призначені для використання їх при виконанні статутних функцій є основними. Допоміжні необоротні активи використовуються з метою забезпечення виконання основних функцій.

Нематеріальні активи -- це активи, що не мають матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою понад 1 рік.

1.6 Облік витрат і доходів

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджету й бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. Загальний фонд бюджету охоплює всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду. На рівні бюджетних установ до доходів загального фонду належать кошти, які надходять із загального фонду бюджету для виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

До доходів спеціального фонду бюджету належать власні надходження Центра. Спеціальний фонд Центра-- це кошти, які надходять із конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень. Доходи спеціального фонду складаються із власних надходжень бюджетних установ і доходів за іншими надходженнями спеціального фонду.

Власні надходження Центра -- це кошти, одержані з виконання окремих доручень, а також як гранти та дарунки (благодійні внески).

Цю групу утворюють надходження бюджетних установ на виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки (благодійні внески). Вони не мають постійного характеру та плануються у випадках, що попередньо обумовлені (або за вже укладеними угодами, зокрема міжнародними планами проведення централізованих заходів тощо).

Ця група містить такі підгрупи.

1. Гранти та дарунки.

До грантів належать фінансові ресурси, що надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранту, проектом міжнародної технічної допомоги. Це дарунки, благодійні внески від спонсорів і меценатів, а також усілякі пожертви.

Порядок отримання гуманітарної допомоги та благодійних (добровільних) внесків і пожертвувань від юридичних і фізичних осіб регулюється Законом України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 № 1192 і Порядком отримання благодійних внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб бюджетними установа ми та закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту і фізичного виховання для потреб їх фінансування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4.08.2000 № 1122.

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки -- один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду -- видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету.

Видатки бюджету на утримання бюджетних установ не завжди збігаються з видатками самих установ. Так, розмір грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи -- це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках -- матеріали на складі) без реальних видатків коштів. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки -- це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі. Якщо частина грошових коштів на рахунках у банку чи в казначействі обертається на поповнення запасів матеріалів, перебуває в розрахунках (дебіторська заборгованість), залишається невитраченою у вигляді підзвітних сум і готівки в касі або використовується на погашення раніше виниклої кредиторської заборгованості, то фактичні видатки менші за касові. Якщо установа має у своєму розпорядженні запаси матеріалів, то фактичні видатки на здійснення планового обсягу робіт можуть перевищувати касові, бо витрата матеріалів не спричинюється до зменшення грошових коштів на рахунках.

Якщо кошти, отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видатки за електроенергію, газ, воду, телефон, поточний ремонт та інші послуги, то фактичні видатки збігаються з касовими. Такі видатки називаються прямими.

Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об'єктами бухгалтерського обліку. У Центрі касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку. Ця класифікація істотно впливає на всю організацію бухгалтерського обліку та звітності бюджетних установ.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код.

Розглянемо склад статей економічної класифікації видатків:

Поточні видатки (код 1000)

Видатки на товари і послуги (код 1100)

Оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110). Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ та залучених за трудовими угодами згідно з установленими посадовими окладами, ставками, розцінками.

Ця категорія містить:

код 1111 «Заробітна плата». До цієї статті належать видатки на виплату основної та додаткової заробітної плати за встановленими окладами, ставками чи розцінками всім штатним працівникам; оплату праці за трудовими угодами; надбавку за вислугу років; доплату за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплати нічних змін, позаурочних, за науковий ступінь, за використання в роботі знання іноземних мов тощо); надбавки, що мають стимулювальний характер; премії (усі види преміальних виплат); щомісячну довічну плату науковцям; матеріальну допомогу;

Нарахування на заробітну плату (код 1120). Ця категорія охоплює нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці працівників, зокрема:

ЄСВ - 3,6% - утримання; 36,3% - нарахування.

Придбання предметів і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (код 1130).

Ця категорія містить:

Код 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

Код 1132 «Медикаменти і перев'язувальні матеріали».

Код 1133 «Продукти харчування».

Код 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».

Код 1135 «Інші видатки».

Код 1140 «Видатки на відрядження».

Код 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв». Ця категорія охоплює видатки, пов'язані з оплатою комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих потреб:

Код 1161 «Оплата теплопостачання»;

Код 1162 «Оплата водопостачання і водовідведення»;

Код 1163 «Оплата електроенергії»;

Код 1165 «Оплата інших комунальних послуг»;

Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями (код 1200)

Код 1300 «Субсидії і поточні трансферти». Ця категорія охоплює:

Код 1340 «Поточні трансферти населенню».

Код 1341 «Виплата пенсій і допомоги».

Розділ 2. Складання фінансової звітності

Фінансова звітність бюджетних установ -- це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів установ за звітний період, яка складається для користувачів з метою прийняття відповідних рішень.

Методологічно і організаційно звітність є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку та виступає завершальним етапом облікового процесу, що обумовлює єдність показників, які в ній відображаються, з первинним та обліковими регістрами. Фінансова звітність бюджетних установ складається з дотриманням принципів, що викладені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Розрізняють звітність:

По складу: місячна, квартальна, річна.

За користувачами: фінансова, податкова, статистична.

Центр подає у повному обсязі:

1. Фінансову звітність:

1.1. Місячна звітність розпорядниками бюджетних коштів складається та подається - Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) (Додаток №29);

1.2. Квартальна фінансова звітність розпорядниками бюджетних коштів складається та подається за формами:

· Баланс (форма № 1) (Додаток №30);

· Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м) (Додаток №31);

· Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м) (Додаток №32);

· Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) Додаток №33).

1.3. Річна фінансова звітність складається та подається розпорядниками бюджетних коштів у складі:

· Баланс (форма № 1) (Додаток №34);

· Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м) (Додаток №35);

· Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень (форма № 4-2д, № 4-2м) (Додаток №36);

· Звіт про рух необоротних активів (форма № 5) (Додаток №37);

· Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування (форма № 6) (Додаток №38);

· Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д, 7м) (Додаток №39);

· Звіт про результати фінансової діяльності (форма № 9д, № 9м) (Додаток №40);

· Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей (форма № 15) (Додаток №41);

· Пояснювальна записка з довідками, зокрема такими:

- Довідка про рух грошових коштів (Додаток №42);

- Довідка про підтвердження залишків коштів загального та спеціального фондів державного або місцевих бюджетів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках (Додаток №43);

- Довідка про залишки бюджетних коштів на інших поточних рахунках в установах банків (Додаток №44);