Удосконалення обліку та контролю на малих підприємствах (на прикладі ПП "ЮККА")

Спочатку Засновниками Приватного підприємства «Юридична Компанія Колекторська Агенція» являлись три фізичні особи на засадах угоди:

- Громадянин України, Аносов Сергій Петрович, (ідентифікаційний номер - 2533709651), який проживає за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, буд. №35, кв. 132. Володів 33% статутного капіталу приватного підприємства «Юридична компанія колекторська агенція» (далі за текстом - Підприємство), що відповідає 33% голосів.

- Громадянка України, Лаврова Аліна Георгіївна, (ідентифікаційний номер - 2662416987), яка проживає за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. №31, корп. 5, кв. 39. Володіла 33% статутного капіталу Підприємства, що відповідає 33% голосів.

- Громадянин України, Мушкатін Геннадій Леонідович, (ідентифікаційний номер - 2480910737), який проживає за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, буд. №85, кв. 58. Володів 34% статутного капіталу Підприємства, що відповідає 34% голосів.

Місцезнаходження підприємства (юридична адреса): 65069, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 85, кв. 58.

З 10 вересня 2009 року у складі засновників трапились зміни, після яких засновники Аносов Сергій Петрович та Мушкатін Геннадій Леонідович вийшли зі складу засновників підприємства та забрали свої внески до статутного капіталу, а Дударенко Сергій Віталійович, паспорт КК 586122, виданий Суворовським РВ УМВС України в Одеській області, 18.05.2001 р., (ідентифікаційний номер - 3102508659), який мешкає за адресою: м. Одеса, вул. Висоцького, буд. №18, кв. 76 увійшов до складу засновників підприємства з внеском у статутний капітал 20%. Лаврова Аліна Георгіївна у свою чергу збільшила свою частку у статутному капіталі на 47% та стала всолодити 80% підприємства.

Підприємство створено і діє на підставі Законів України “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про власність”, свого статуту та інших законодавчих і нормативних актів України в галузі підприємницької діяльності.

Підприємство є юридичною особою з моменту його реєстрації, має право від свого імені укладати угоди, набувати майнових й особистих немайнових прав та нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у місцевому, господарському й третейському судах.

Підприємство здійснює свою діяльність на принципах самоврядування, повного госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності. Підприємство володіє майном, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках України, круглу печатку з власною назвою, штампи, бланки тощо.

Підприємство має статутний фонд у розмірі 1000 грн. 00 коп. (одна тисяча) грн. 00 коп.

У практиці господарювання підприємство здійснює багато конкретних видів діяльності, котрі за ознакою спорідненості можна об'єднати в окремі головні напрямки:

1) консультування громадян, іноземців та осіб без громадянства в області права;

2) консультування юридичних осіб, будь-якої форми власності в області права;

3) представництво інтересів фізичних та юридичних осіб в судах України та організаціях будь-якої форми власності та напрямку діяльності по цивільним, господарським, адміністративним справам;

4) захист в судах підсудних по кримінальним справам;

5) захист інтересів потерпілих по кримінальним справам;

6) складання необхідних довідок та висновків.

Ще важливими напрямками діяльності ПП «ЮККА», які супроводжують послідовний цикл відтворювального процесу, слід вважати складання текучих заяв, клопотань, заперечень, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, довідок, контроль за проведенням експертиз, виконанням судових рішень, слідства, опитування, тощо.

Основна діяльність підприємства ПП «ЮККА» поєднує три складові: консультування, представництво, розробка документів. Доходи від цих трьох видів діяльності складають валовий доход від надання послуг. Послуги ПП «ЮККА» розраховані на підприємства та населення, які мають середній рівень доходів. Підприємство надає послуги на території Одеси та Одеської області, Миколаєва та Миколаївської області, Києва, Закарпатської області, АРК.

Процес підвищення конкурентоспроможності підприємства багато в чому визначається особливостями управління, які в свою чергу залежать від структури управління. Під структурою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого.

Організаційна структура ПП «ЮККА» створює сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства. Загальну структуру ПП «ЮККА» представлено Таблицею 2.1.:

Таблиця 2.1 Організаційна структура ПП «ЮККА»

	Директор
Головний юрисконсульт	Перший заступник директора	Головний бухгалтер
Юрисконсульти	Адвокати	Бухгалтерія

Таким чином, діяльність ПП «ЮККА» на сьогодні є конкурентоздатною, адже характеризується високою якістю, а її реалізація може приносити підприємству значні прибутки.

Господарська діяльність підприємства, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного і ефективного управління нею. Одним із засобів вивчення діяльності є фінансово-економічний аналіз. Для аналізу основних техніко-економічних показників, які характеризують діяльність ПП «ЮККА» в 2007-2009 роках, доцільно скласти наступну таблицю (табл. 2.2.):

Таблиця 2.2 Основні техніко-економічні показники діяльності ПП «ЮККА» за 2007-2009 рр.

Показники	2007 р.	2008 р.	Відхилення	2009 р.	Відхилення
			+,- (тис. грн.)	%		+,-(тис. грн.)	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід від реалізації, тис. грн.	592,84	622,12	29,28	104,94	322,22	-299,90	51,79
Чистий дохід, тис. грн.	592,84	622,12	29,28	104,94	322,22	-299,90	51,79
Операційні витрати, тис. грн.	515,38	553,39	38,01	107,38	295,13	-258,26	53,33
Податок на прибуток (єдиний податок), тис. грн.	59,28	62,21	2,93	104,94	33,22	-28,99	53,40
Чистий прибуток (збиток), тис. грн.	18,18	6,52	-11,66	35,86	3,87	-2,65	59,36
Середньоспискова чисельність працівників, в т.ч. робітники управлінці	8	10	2	125,00	10	0	100,00
	4	6	2	150,00	6	0	100,00
	4	4	0	100,00	4	0	100,00
Фонд оплати праці, тис. грн. в т.ч. робітників управлінців	156,25	162,14	5,89	103,77	118,54	-43,60	73,11
	71,06	80,54	9,49	113,35	46,86	-33,69	58,18
	85,19	81,60	-3,60	95,78	71,68	-9,91	87,85
Середня заробітна плата, грн. в т.ч. робітників управлінців
	394,75	419,50	24,75	106,27	325,40	-94,10	77,57
	645,40	618,15	-27,25	95,78	543,05	-75,10	87,85

Динаміку доходів від надання допомоги проаналізовано вище. Зауважимо, що валовий дохід від надання послуг і чистий дохід рівні, адже підприємство підпадає під визначення суб'єкта підприємницької діяльності, а тому сплачує єдиний податок за ставкою 10% від суми виручки та звільнене від ПДВ.

Про ефективність діяльності підприємства можна говорити лише виходячи з інформації про величину чистого прибутку. Так, у 2007 році підприємство отримало чистого прибутку в розмірі 18,18 тис. грн. До кінця 2008 року ситуація погіршилась і підприємство мало чистого прибутку в 6,52 тис. грн., що на 11,66 тис. грн. або 35,86% менше попереднього року. Цьому сприяли збільшення витрат від господарської діяльності на 38,01 або на 107,38%, а також витрат на сплату податку на 2,93 тис. грн. або на 104,94%. Як бачимо, темпи зростання витрат перевищили темпи зростання доходів, що і призвело до зменшення прибутку. Негативні тенденції продовжились і у 2009 році. Так, на 01 липня 2009 року чистий прибуток склав 3,87 тис. грн., тобто зменшився на 2,65 тис. грн. або на 59,36%.

Про поступове розширення підприємницької діяльності свідчить зростання середньорічної вартості основних фондів. Якщо у 2007 році вона становила 206,34 тис. грн., то у 2008 року - 226,70 тис. грн., а в 2009 році - 253,60 тис. грн. Про ефективність використання основних фондів свідчать показники фондорентабельності, фондовіддачі та фондомісткості.

Фондорентабельність основних засобів показує ту частку прибутку, яка знімається з кожної гривні основних фондів. Фондорентабельність основних фондів протягом аналізованого періоду зменшувалась. Так, у 2007 році показник був на рівні 8,81%, у 2008 році - 2,88%, у 2009 - 1,53%. Це насамперед пов'язано зі зростанням вартості основних фондів та зменшенням розміру чистого прибутку.

Фондовіддача основних фондів показує, скільки доходу отримало підприємство з 1 гривні вартості основних засобів. Так, у 2007 році цей показник склав 2,87 грн./грн., у 2008 році - 2,74 грн./грн., а у 2009 році - 1,27 грн./грн. Різке зниження показника свідчить про неефективне використання основних фондів, особливо у 2009 році.

Протилежний фондовіддачі, показник фондомісткості характеризує відношення середньорічної вартості основних фондів до доходу від надання послуг. На противагу попередньому показнику, він щороку збільшувався: з 0,35 грн./грн. у 2007 році до 0,79 грн./грн. у 2009 році. Така тенденція є негативною і говорить про неефективне використання основних засобів підприємством.

Розширення спектру правових напрямків та удосконалення технічної бази потребувало у 2008 році залучення нових кадрів. Середньоспискова чисельність штатних працівників до кінця 2008 року збільшилась на 2 особи (з 8 осіб у 2007 році до 10 у 2008 році). Динаміка фонду заробітної плати теж була неоднозначною. Якщо у 2007 році на долю робітників припадало 71,06 тис. грн., то в 2008 році - 80,54 тис. грн. (більше попереднього періоду на 9,49 тис. грн. або на 113,35%), а в 2009 році - 46,86 тис. грн. (менше на 33,69 тис. грн. або на 58,18%). Фонд оплати праці службовців у 2008 році зменшувався у порівнянні з фондом оплати праці робітників - до 81,60 тис. грн., тобто на 6,60 тис. грн. Мінімуму ця цифра досягла у 2009 році, коли фонд оплати праці склав 71,68 тис. грн., що на 9,91 тис. грн. менше попереднього періоду.

Фонд оплати праці управлінців займає значну долю в структурі загально фонду. Так у 2007 році на його долю припадало 54,52%, у 2008 - 50,33%, а в 2009 - 60,47%.

Проте більш реальну картину про стан справ ПП «ЮККА» нам дасть аналіз динаміки середньої заробітної плати. Не дивно, що середня заробітна плата управлінців є значно більшою за середню заробітну плату робітника. Так у 2007 році перша складала 645,40 грн., тоді як друга - 394,75 грн., тобто перевищувала в 1,6 рази. У 2008 році вона зменшилась до 618,15 грн., тобто на 27,25 грн. на фоні зростання заробітної плати робітників на 24,75 грн. (до 419,50 грн.). Очевидно, відбувся перерозподіл заробітної плати між двома категоріями персоналу. Кризові явища 2009 року призвели до зменшення заробітної плати управлінців до 543,05 грн., а робітників - до 325,40 грн.

Вагомим чинником при аналізі ефективності господарської діяльності підприємства є структура витрат за елементами. Саме вона показує рівень матеріальних, фінансових та трудових витрат, понесених підприємством в ході своєї діяльності. Дані про витрати за елементами представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Витрати ПП «ЮККА» за елементами, тис. грн.

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.
	тис. грн.	тис. грн.	+,- (тис. грн.)	%	тис. грн.	+,- (тис. грн.)	%
Матеріальні витрати	263,89	291,40	27,51	110,42	97,03	-194,37	33,30
Витрати на оплату праці	156,25	162,14	5,89	103,77	118,54	-43,60	73,11
Відрахування на соціальні заходи	60,94	63,23	2,30	103,77	46,23	-17,00	73,11
Амортизація	28,11	31,26	3,15	111,21	33,08	1,82	105,82
Інші операційні витрати	2,58	1,47	-1,11	56,98	0,71	-0,76	48,30
Податок на прибуток	59,28	62,21	2,93	104,94	33,22	-28,99	53,40
Разом	571,05	611,71	40,66	107,12	328,81	-282,9	53,75

Як показує аналіз, найбільшу питому вагу у структурі витрат займають матеріальні витрати - близько 47%, на другому місці - витрати на оплату праці - близько 27%. Така ситуація характеризувала діяльність підприємства у 2007 та 2008 роках, але у 2009 році ці два елементи помінялись місцями: найбільша питома вага стала за витратами на оплату праці - 36,05%, слідом за ним - матеріальні витрати - 29,51%.

Незначна доля належить відрахуванням на соціальні заходи - від 10 до 14%, амортизації - від 4 до 5% (лише у 2009 році вони перевищили позначку 10%). Відносно суттєву частку у структурі витрат займають витрати на податок - більше 10%.

В цілому ж представлена структура витрат характерна і для інших підприємств малого підприємництва. Негативним є домінування матеріальних витрат над іншими витратами (зокрема витратами на оплату праці). Ситуація, яка склалась у 2009 році ніяк не говорить про економічне пожвавлення (перевищення витрат на оплату праці над матеріальними), а скоріше всього свідчить про нераціональне використання фонду оплати праці та неефективне управління виробництвом.

2.2. Аналіз фінансових показників та факторний аналіз діяльності ПП «ЮККА»

Організуючі аналітичну роботу, необхідно передусім створити такі умови, які б забезпечили вивчення взаємозв'язків між окремими показниками діяльності суб'єкта господарювання. Досвід аналітичної роботи підказує, що в багатьох випадках резерви виробництва погано використовуються не тому, що бракує можливостей для їх реалізації, а тому, що їх своєчасно просто не було виявлено.

Організація аналітичної роботи на підприємстві ПП «ЮККА» включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт: порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів.

Провідними в організації та здійсненні аналізу статутного капіталу на підприємстві ПП «ЮККА» є економічний і бухгалтерський відділи. Ці функціональні служби під керівництвом директора розробляють методи аналізу окремих об'єктів і показників; проводять попередній, оперативний і наступний (завершальний) аналіз діяльності підприємства; здійснюють контроль за проведенням аналізу іншими відділами підприємства; готують висновки і розробляють заходи для прийняття управлінських рішень за результатами проведеного аналізу.

Перед подачею користувачам інформація підлягає певному обробленню. До основних способів оброблення інформації відносять: групування, порівняння, використання відносних величин, використання середніх величин, коефіцієнтний аналіз, аналіз динаміки показників, вертикальний та горизонтальний аналіз (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Способи оброблення інформації для аналізу

Ефективність організації проведення економічного аналізу багато в чому залежить від наявності інформації, її обсягів, можливостей її оперативного отримання, її достовірності. Для ефективного управління та прийняття відповідних рішень використовується передусім економічна інформація як частина соціальної, котра є систематизованим відображенням соціальної дійсності (реальності), життєдіяльності суспільства у відповідних документах.

Джерелами інформації для аналізу діяльності малого підприємства є такі дані:

- первинні документи;

- реєстри синтетичного обліку (відомості);

- нормативні дані, які вже були наведені вище.

Уся сукупність інформаційних джерел підлягає ретельній перевірці за формою і змістом: з'ясовують точність арифметичних підрахунків та обчислень, відповідність правилам заповнення звітності, наявність необхідних підписів, узгодження даних у різних формах звітності, дотримання термінів її подання, повноту, якість і техніку проведення інвентаризацій; встановлюють відповідність звітних даних чинному стану підприємства, діяльність якого аналізується, доброякісність інформаційних джерел.

Узагальнення та оформлення результатів аналізу - кінцевий етап аналітичної роботи. Систематизовані та оброблені результати аналізу оформляються як безтекстовим способом - у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, номограм, так і описовим - у вигляді текстів довідок, актів перевірок, аналітичних та доповідних записок, пояснювальних записок до звітів, у яких послідовно й логічно викладено результати аналізу згідно з передбаченим планом аналітичної роботи.

За наслідками аналізу складається наказ за підписом керівника підприємства. Він є обов'язковим для всіх працівників підприємства, і за його виконанням встановлюється дійовий і повсякденний контроль, що, певною мірою, забезпечить ефективне функціонування господарюючих суб'єктів.

Охоплюючи всі сторони діяльності підприємства, економічний аналіз має бути постійною складовою економічної роботи в цілому. Вимога безперервності аналітичної роботи відповідає реальній дійсності процесу відтворення. Фінансовий стан підприємств можна оцінювати з точки зору його короткострокової і довгострокової перспектив. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися по короткострокових зобов'язаннях. Термін “ліквідний” передбачає безперешкодне перетворення майна в гроші. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів у міру настання їх строку.

Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності передбачає два таких етапи:

- складання балансу ліквідності;

- розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

На першому етапі для визначення ліквідності необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу (додаток А).

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

1. Найбільш ліквідні активи перевищують негайні пасиви або дорівнюють їм.

2. Активи, що швидко реалізуються, дорівнюють короткостроковим пасивам або більші за них.

3. Активи, що реалізуються повільно, дорівнюють довгостроковим пасивам або більші за них.

4. Активи, що важко реалізуються, менші за постійні пасиви.

За даними таблиці (додаток А) баланс підприємства є неліквідним.

2007	2008	2009
А1<П1 А2<П2 А3>П3 А4>П4	А1<П1 А2<П2 А3>П3 А4>П4	А1<П1 А2<П2 А3>П3 А4>П4

Єдиним позитивним моментом є відсутність довгострокової кредиторської заборгованості. Проте негативними є всі інші сторони діяльності підприємства.

Другим етапом аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату, а й у випадках надзвичайних ситуацій.

Основні показники ліквідності:

1. Загальний коефіцієнт ліквідності (коефіцієнт покриття) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:

(2.1.)

У 2007 році коефіцієнт склав: (14,64 + 5,45 + 20,85)/(61,73 + 62,18) = 0,33;

у 2008 році: (8,12 + 20,22 + 32,36) / (61,94 + 91,96) = 0,4;

у 2009 році: (2,56 + 20,59 + 35,53) / (68,70 + 99,88) / = 0,5

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності - цей коефіцієнт за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину - виробничі запаси. Він обчислюється так:

(2.2.)

У 2007 році коефіцієнт склав: (14,64 + 5,45) / (61,73 + 62,18) = 0,16;

у 2008 році: (8,12 + 20,22) / (61,94 + 91,96) = 0,18;

у 2009 році: (2,56 + 20,59) / (68,70 + 99,88) / = 0,14

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

(2.3.)

У 2007 році коефіцієнт склав: 14,64 / (61,73 + 62,18) = 0,12;

у 2008 році: 8,12 / (61,94 + 91,96) = 0,05;

у 2009 році: 2,56 / (68,70 + 99,88) / = 0,02

Розрахунок даних показників представлено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Динаміка показників ліквідності (2007-2009 рр.)

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.
		значення	+,-	значення	+,-
Загальний коефіцієнт ліквідності	0,33	0,40	0,06	0,35	-0,05
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,16	0,18	0,02	0,14	-0,05
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,12	0,05	-0,07	0,02	-0,04

Як свідчать дані таблиці, значення коефіцієнта покриття не перевищує співвідношення 1:1, тому можна говорити про те, що підприємство не має значних оборотних коштів. З позиції менеджера незначне накопичення запасів на підприємстві, практично відсутність дебіторської заборгованості може пояснюватись відмінним управлінням активами. Проте з погляду кредиторів такий варіант формування оборотних коштів є неприйнятним.

Коефіцієнт швидкої ліквідності як у 2007 році, так і в 2008 та 2009 роках залишався на низькому рівні. Підприємство не має достатньо швидкореалізовуваних активів, щоб погасити миттєво поточну заборгованість.

Стосовно коефіцієнта абсолютної ліквідності, можна констатувати про незадовільний стан. Якщо в 2007 році цей показник знаходився ще на середньому рівні (нормативне значення - 0,2), то в 2008 та 2009 роках він мав тенденцію до зниження: до 0,05 та 0,02 відповідно. Хоча низьке значення даного показника сьогодні характерне для більшості підприємств, все ж ПП «ЮККА» не має достатньо високоліквідних коштів, щоб миттєво погасити кредиторську заборгованість.

Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є показники фінансової стабільності. Фінансова стабільність пов'язана зі ступенем залежності від кредиторів і інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залучених коштів. У світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблена система показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства.

Основні показники фінансової стабільності:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу:

Цей коефіцієнт характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

2. Коефіцієнт фінансової залежності:

Цей коефіцієнт є оберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу:

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку частину вкладено в оборотні кошти, а яку - капіталізовано.

4. Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів:



Цей коефіцієнт є найбільш загальною оцінкою фінансової стійкості підприємства.

5. Коефіцієнт структури залученого капіталу:

6. Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними коштами розраховують як відношення власних оборотних коштів до всієї величини оборотних коштів:

7. Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів:

Він характеризує рівень забезпечення необоротних активів власними коштами.

8. Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна:

Основні показники фінансової стабільності представлені в табл. 2.5.:

Таблиця 2.5 Показники фінансової стабільності ПП «ЮККА» за 2007-2009 рр.

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.
		значення	+,-	значення	+,-
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,34	0,26	-0,09	0,23	-0,03
Коефіцієнт фінансової залежності	2,92	3,91	0,99	4,36	0,45
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,64	1,15	0,51	1,17	0,02
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів	0,00	0,95	0,95	0,90	-0,05
Коефіцієнт структури залученого капіталу	0,00	0,33	0,33	0,27	-0,06
Коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власними коштами	-2,03	-1,53	0,50	-1,88	-0,35
Коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів	2,29	2,76	0,47	3,20	0,44
Коефіцієнт відношення виробничих активів і вартості майна	0,89	0,86	-0,03	0,89	0,03

В цілому показники фінансової стабільності говорять про незадовільне фінансове становище ПП «ЮККА». Зокрема низький рівень коефіцієнту концентрації власного капіталу свідчить про невелику міру довіри до підприємства з боку банків, а, отже, про фінансову ненадійність.

Значення коефіцієнта фінансової залежності протягом аналізованого періоду залишалось невтішним, причому з року в рік збільшувалось. Це говорить про те, що у 2007 році в кожній 2,92 гривні, вкладеній в активи, 1,92 десь позичено. В 2008 році - відповідно 2,91, а в 2009 - 3,36.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу говорить про те, що у 2007 р. 64% власного капіталу використовувалась для фінансування поточної діяльності. У 2008 р. необхідним було залучення додаткових коштів, щоб покрити 15% поточних потреб підприємства, а у 2009 році довелося залучити ще більше позикових коштів - 17%.

Більш загальну оцінку фінансового стану нам дає коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів. Так, у 2007 році підприємство не залучало сторонніх коштів, у 2008 році на 1 грн. власних коштів припадало 95 коп. залучених, а у 2009 - 90 коп.

Високе значення коефіцієнту відношення виробничих активів і вартості майна свідчить про можливе збільшення виробничих можливостей підприємства.

В цілому діяльність підприємства можна охарактеризувати як неефективну. Зменшення доходів від реалізації, а тому і зменшення заробітної плати працівників - все це свідчить про настання кризи на підприємстві. Свідченням цьому є і низькі показники ліквідності та фінансової стабільності. Тому підприємству потрібно негайно вжити відповідних заходів по виведенню підприємства з кризи.

Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники господарської діяльності підприємства - прибуток і обсяг реалізованої продукції - безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів. Прискорення обертання оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового стану підприємства, що пояснюється трьома основними причинами.

По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання.

По-друге, з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції.

По-третє, прискорення обороту на тій чи тій стадії кругообігу коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

Отже, аналізуючи стан оборотних коштів за умов ринкової економіки, необхідно розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні заходи для усунення таких причин. За даними форми №1 “Баланс”, форми №2 “Звіт про фінансові результати” визначаються й аналізуються такі показники оборотності оборотних коштів:

Оборотність у днях (О_Д) - час повного кругообігу оборотних коштів.

Визначається за формулою:

, (2.4.)

де СЗ - середній залишок оборотних коштів;

Д - кількість днів у періоді, що аналізується;

Р - виручка від реалізації.

Коефіцієнт оборотності (К_О) - це кількість оборотів, що їх роблять оборотні кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. Він визначається за формулою:

(2.5.)

де К_О - коефіцієнт оборотності;

Р - виручка від реалізації;

СЗ - середній залишок оборотних коштів за період, що аналізується.

Тривалість одного обороту в днях (Т_О) визначається за формулою:

(2.6.)

де Т_О - тривалість одного обороту в днях;

Д - кількість днів періоду, що аналізується (90, 360)

О_Д - оборотність оборотних коштів у днях.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (К_З) показує суму оборотних коштів, що авансуються на 1 грн. виручки від реалізації, і визначається за формулою:

, (2.7.)

де К_З - коефіцієнт завантаження коштів в обороті;

СЗ - середній залишок оборотних коштів, грн.;

Р - виручка від реалізації продукції, грн.;

100 - переведення грн. у коп.

Методика аналізу оборотності оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та ін.

Аналіз оборотності оборотних коштів підприємства робиться за допомогою таблиці (табл. 2.6), що складається за даними форми №1 та форми №2.

Таблиця 2.6 Аналіз оборотності оборотних коштів ПП «ЮККА» за 2007-2009 рр.

Показник	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхилення
				2008 р. - 2007 р.	2009 р. -2008 р.
1	2	3	4	5	6
1. Виручка від реалізації, тис. грн.	592,84	622,12	332,22	29,28	-289,90
2. Кількість днів періоду, що аналізується	360	360	360	-	-
3. Одноденна виручка, тис. грн.	1,65	1,73	0,92	0,08	-0,81
4. Середній залишок оборотних коштів, тис. грн.	47,4	50,82	59,6	3,42	8,78
5. Оборотність у днях	28,78	29,41	64,58	0,62	35,18
6. Коефіцієнт оборотності	12,51	12,24	5,57	-0,27	-6,67
7. Тривалість одного обороту	12,51	12,24	5,57	-0,27	-6,67
8. Коефіцієнт завантаження коштів в обороті	8,00	8,17	17,94	0,17	9,77

Виходячи з наведених у таблиці даних, можна сказати, що оборотність оборотних коштів у 2008 році проти 2007 року прискорилась на 0,62 дня.

Це привело:

- до зниження коефіцієнта оборотності засобів на 0,27;

- до підвищення коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,17 коп.

Проте у 2009 році проти 2008 року оборотність зросла кардинально - на 35,18 дня. З одного боку можна сказати про поліпшення становища підприємства, проте з іншого такі тенденції говорять про скорочення обсягів реалізації на фоні зростання запасів оборотних коштів та про погіршання фінансового стану ПП «ЮККА». Відповідно знизився коефіцієнт оборотності на 6,67 та зріс показник завантаження коштів в обороті на 9,77 грн./грн.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів. Для цього проводимо такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножуємо на одноденну виручку аналізованого року. За нашими даними у 2008 році прискорення оборотності оборотних коштів на 0,62 дня вивільнило з обігу грошові кошти в сумі 1,07 тис. грн. (-0,62 1,73). У 2009 році вивільнення склало 32,36 тис. грн. (-35,18 0,92).

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті. Якщо, наприклад, у 2007 році для одержання однієї гривні виручки було витрачено 8,00 коп. оборотних коштів, то у 2008 році - уже 8,17 коп., тобто більше на 0,17 коп. на кожну гривню виручки.

Отже, загальна сума перевитрат оборотних коштів з усього обсягу виручки становить:

(+0,17 622,12) / 100 = +1,06 тис. грн.

У 2009 році для одержання однієї гривні виручки було витрачено 17,94 коп. оборотних коштів, тобто більше попереднього року на 9,77 коп. на кожну гривню виручки. Загальна сума перевитрат складає:

(+9,77 332,22) / 100 = +3245,79 тис. грн.

Слід наголосити, що за умов ринкової економіки, аналізуючи саму тільки оборотність оборотних коштів, не можна дати однозначної відповіді щодо її прискорення або сповільнення.

Для цього необхідно вивчати конкретну виробничу ситуацію. Так, інколи високий показник оборотності може свідчити про недостатність товарно-матеріальних запасів, що надалі гальмуватиме розвиток підприємництва, а низький показник оборотності інколи є виправданим, наприклад, коли очікується підвищення цін на сировину й напівфабрикати.

Під факторним аналізом (елімінуванням) слід розуміти методику комплексного та системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативного показника. Елімінування як спосіб детермінованого факторного аналізу має суттєвий недолік. При його використанні виходять з того, що фактори змінюються незалежно один від одного. Насправді ж вони змінюються спільно, взаємопов'язано і від цієї взаємодії утворюється додатковий приріст результативного показника, який при використання способу ланцюгових підстановок приєднується до одного з факторів, як правило до останнього.

На наступному етапі аналізу варто зупинитися на оцінці рівня витрат на 1 гривню товарної продукції, а також визначенні ступеня впливу на цей показник зміни собівартості та обсягу випуску товарної продукції. Знову ж таки застосуємо метод ланцюгових підстановок.

Як нам відомо, витрати на одну гривню товарної продукції, тобто питомі витрати (В_П) залежать від двох основних факторів першого рівня: собівартості товарної продукції (С) та обсягу товарної продукції (ТП). Маємо двофакторну кратну модель:

Алгоритм розрахунку способом ланцюгових підстановок для цієї моделі:

(2.8.)

(2.9.)

(2.10.)

Дані для факторного аналізу витрат на одну гривню товарної продукції представимо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Дані для факторного аналізу витрат на одну гривню товарної продукції

Показник	Одиниця виміру	2008 р.	2009 р.	Абсолютний приріст, тис. грн.	Темп росту,%
Собівартість товарної продукції	тис. грн.	549,5	295,59	-253,91	53,79
Обсяг товарної продукції	тис. грн.	584,57	301,62	-282,95	51,6
Витрат на 1 грн. товарної продукції	грн./грн.	0,94	0,98	0,04	104,26

Вплив факторів на результативний показник:

вплив собівартості товарної продукції:

(2.11.)

вплив обсягу товарної продукції:

(2.12.)

Перевірка: -0,43 + 0,47 = 0,04 грн./грн.

Таким чином, за рахунок зменшення собівартості товарної продукції на 253,91 тис. грн. зменшились на 0,43 грн./грн. витрати на 1 грн. товарної продукції. Одночасне зменшення обсягу товарної продукції на 282,95 тис. грн. призвело до збільшення витрат на 1 грн. товарної продукції на 0,47 грн./грн.

Елімінування як спосіб детермінованого факторного аналізу має суттєвий недолік. Фактори змінюються спільно, взаємопов'язано і від цієї взаємодії утворюється додатковий приріст результативного показника, який при використання способу ланцюгових підстановок приєднується до одного з факторів, як правило до останнього. У зв'язку з цим величина впливу факторів на зміну результативного показника змінюється в залежності від місця, на яке поставлено той чи інший фактор в детермінованій моделі.

Виходячи з даних табл. 2.7, собівартість товарної продукції зменшилась на 46,21%, обсяги товарної продукції зменшились на 48,4%, а витрати на 1 грн. товарної продукції - збільшились на 4,26%. Це означає, що 2,07 п.п. (4,26 - 48,4 + 46,21), або 0,026 грн./грн. витрат на 1 грн. товарної продукції складає додатковий приріст від взаємодії обох факторів.

Щоб позбавитись від цього недоліку, в детермінованому факторному аналізі використовують інтегральний метод, який використовується для вимірювання впливу факторів в моделях. Використання цього способу дозволяє отримувати більш точні результати розрахунку впливу факторів в порівнянні зі способом ланцюгових підстановок і уникнути неоднозначної оцінки впливу факторів тому, що в даному випадку результати не залежать від місця розташування факторів в моделі, а додатковий приріст результативного показника, я в результаті взаємодії факторів, розподіляється між ними порівну.

В даному випадку вплив факторів на результативний показник становить:

вплив собівартості товарної продукції:

(2.13.)

вплив обсягу товарної продукції:

(2.14.)

Перевірка: -0,54 + 0,58 = 0,04 грн./грн.

Отже, за рахунок зменшення собівартості товарної продукції на 253,91 тис. грн. витрати на 1 грн. товарної продукції зменшились на 0,54 грн./грн. Одночасне зменшення обсягу товарної продукції на 282,95 тис. грн. призвело до зменшення витрат на 1 грн. товарної продукції на 0,58 грн./грн.

2.3 Бухгалтерський облік доходів, витрат та фінансових результатів на малих підприємствах

Облік доходів, витрат та фінансових результатів на малих підприємствах передбачає застосування спрощеного Плану рахунків. Цей варіант передбачає облік витрат згідно з класифікацією за елементами, а не за функціями, тобто без застосування рахунків класу 9. Суб'єктами малого підприємництва ведеться бухгалтерський облік і подається фінансова звітність згідно з порядком установленого П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”.

Спрощеним Планом рахунків передбачено для обліку доходів, витрат, фінансових результатів використання таких рахунків:

Таблиця 2.8 Спрощений план рахунків для обліку доходів, витрат, фінансових результатів

Код	Синтетичні рахунки	Код	Субрахунки
70	Доходи	701	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
		702	Непрямі податки та інші вирахування з доходу
		703	Інші операційні доходи
		704	Інші звичайні доходи
		705	Надзвичайні доходи
79	Фінансові результати	791	Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва
		792	Чистий прибуток (збиток)
84	Витрати операційної діяльності	841	Матеріальні затрати
		842	Витрати на оплату праці
		843	Відрахування на соціальні заходи
		844	Амортизація
		845	Інші операційні витрати
		846	Собівартість реалізованих товарів
85	Інші витрати	851	Інші звичайні витрати
		852	Надзвичайні витрати
		853	Податок на прибуток

ПП «ЮККА» до складу елемента “Матеріальні витрати” включає вартість використаних у господарській діяльності:

- матеріалів у сфері надання послуг, адміністративних витрат, збуту, інших операційних витрат;

- палива, паливно-мастильних матеріалів;

- матеріалів, використаних для ремонтних робіт (запасні частини);

- будівельних матеріалів;

- оргтехніки;

- канцелярські витрати.

До складу елемента “Витрати на оплату праці” включається заробітна плата за окладами й тарифами, премії і заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

Відображення витрат на оплату праці здійснюється не залежно від того, за яку роботу, у якій формі була видана зарплата. За даною статтею відображаються суми зарплати, одержаної в натуральній формі, і всі компенсаційні виплати, в основу яких покладено трудові відносини. У цю статтю включаються всі види основної і додаткової зарплати, крім виплати дивідендів.

До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на соціальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи. За даною статтею відображаються всі обов'язкові нарахування на заробітну плату, яка відображена за статтею “Витрати на оплату праці”. Проте на сьогодні суб'єкти малого підприємництва не використовують цього рахунку у зв'язку з запровадженням ставки єдиного податку, за якою відрахування на соціальні заходи не проводяться.

До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

Сума амортизації, яка відображена за даною статтею, повинна відповідати сумі нарахованої амортизації за звітний період відповідно до обраного підприємством методу нарахування амортизації. Указана сума може відрізнятися від суми, відображеної в балансі, оскільки при списанні необоротних активів коригується сума накопиченої амортизації.

До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу вище перерахованих елементів витрат, а саме:

- собівартість реалізованих оборотних активів та іноземної валюти;

- втрати від операційної курсової різниці;

- списана безнадійна дебіторська заборгованість і сума нарахованих резервів сумнівної дебіторської заборгованості;

- уцінки запасів;

- списані нестачі та втрати від псування цінностей;

- суми визнаних штрафів, пені, неустойки.

Інформація про витрати операційної діяльності за елементами витрат є необхідною для користувачів фінансової звітності, оскільки надає можливість аналізу і прогнозування фінансових результатів.

ПП «ЮККА» суму витрат операційної діяльності протягом звітного періоду облічує за дебетом рахунка 84 “Витрати операційної діяльності”, а після закінчення звітного періоду списують по кредиту рахунка в дебет рахунка 79 “Фінансові витрати”. Схему обліку витрат та доходів операційної діяльності, а також формування фінансового результату із використанням бухгалтерських рахунків класу 8 представлено на рис. 2.2.

Розглянемо облік доходів та витрат на прикладі.

Приклад. ПП «ЮККА» за звітний період були здійснені такі операції (табл. 2.9.).

ПП «ЮККА» для обліку доходів від реалізації товарів застосовується рахунок 70 “Дохід від реалізації товарів”. За кредитом рахунка 70 відображається визнаний дохід, за дебетом - сума податку на додану вартість) і списання чистого доходу на субрахунок 79 “Результат основної діяльності” по закінченню звітного періоду. Облік собівартості реалізованих товарів ведеться на субрахунку 846 “Собівартість реалізованих товарів”.

Розглянемо на прикладах відображення доходу і витрат від реалізації товарів.

Приклад. 2 вересня 2008 року ПП «ЮККА» надано правової допомоги на умовах договору про надання правових послуг Інспекції з питань підготовки моряків на суму 6000 грн., ПДВ - 1000 грн., собівартість реалізованого товару -4000 грн. Термін оплати згідно з договором - 16 вересня 2008 року.

Необхідно зробити такі бухгалтерські проведення:

1) на суму доходу (з ПДВ) від реалізації, грн.:

Дебет 36 “Розрахунки з вітчизняними замовниками” - 6000

Кредит 70 “Дохід від надання послуг” - 6000

одночасно на суму податку на додану вартість, грн.:

Дебет 70 “Дохід від надання послуг” - 1000

Рис. 2.2 Схема обліку витрат та доходів операційної діяльності на ПП «ЮККА»

Таблиця 2.9 Витрати протягом І кварталу 2009 р.

№ п/п	Зміст операції	Сума (грн.)	Кореспонденція рахунків
			Дебет	Кредит
1.	Списані матеріали на досягнення мети по наданню послуг (за фактичною собівартістю)	20000	841	20
2.	Нарахована зарплата виробничим працівникам	7000	842	663
3.	Нарахована амортизація основних засобів	500	844	13
4.	Нарахована орендна плата за виробничим приміщенням	1000	845	684
5.	Списано витрати звітного періоду	28500	79	84

Кредит 641 “Розрахунки за податками” - 1000

2) на суму собівартості реалізованих товарів, грн.:

Дебет 846 “Собівартість реалізованих товарів"

Отже, чистий дохід підприємства становить 5000 грн. (сума за надання послуг, за вирахуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість), а валовий прибуток - 1000 грн. (5000 - 4000).

Дохід від реалізації послуг визначається за методом нарахування, тобто в момент надання послуг замовникам і виникнення дебіторської заборгованості. Як свідчить практика, не всі дебітори погашають заборгованість, і підприємства несуть втрати при списанні безнадійної дебіторської заборгованості. Згідно з принципом відповідності витрати на безнадійну заборгованість мають бути узгоджені з доходами від реалізації товарів за звітними періодами. Із цією метою підприємства створюють резерв сумнівних боргів згідно з П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”. При цьому сума нарахованого резерву не зменшує визначений раніше дохід від реалізації, а включається до складу інших операційних витрат.

Повернемося до умов нашого прикладу. Якщо дебіторська заборгованість Державного Підприємства «ДГ «Таїровське», яка виникла при надані правової допомоги, не буде погашена в терміни, передбачені договором до 16 березня 2010 року, то ПП «ЮККА» повинне нарахувати резерв сумнівних боргів. Резерв нараховується у жовтні і включають до складу інших операційних витрат. При цьому дохід від реалізації товарів, який визнано при виникненні дебіторської заборгованості, у вересні не коригується.

Дохід від надання послуг зменшується, у разі відмови від подальшого виконання договорів, клієнтів. Крім того, дохід від надання послуг коригується на суму знижок, що надані клієнтам за дострокову оплату.

Для обліку розірваних договорів від клієнтів і знижок, наданих клієнтам за терміновість платежу, застосовується субрахунок 702 “Вирахування з доходу”, який є контрарним (активним) до рахунка 701 “Доходи від реалізації товарів”.

По дебету субрахунку 702 відображається сума наданих після дати надання знижок клієнтам і вартість розірваних договорів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходів. По кредиту субрахунку 702 відображається списання суми вирахувань з доходів на субрахунок 79 “Фінансові результати”.

Приклад. 01.05.2008 р. ПП «ЮККА» надані послуги замовникам на суму 10 000 грн., ПДВ - 2 000 грн., собівартість наданих послуг - 8 000 грн. Згідно з договором про надання правової допомоги оплата здійснюється протягом 30 днів з моменту надання послуг. Умовами договору передбачена 3% знижка за оплату послуг протягом перших 10 днів з моменту початку їх надання.

Підприємством-покупцем проведено розрахунки:

05.05.2008 р. - 5 000 грн.;

20.05.2008 р. - 6 350 грн.;

21.05.2008 р. - повернено товари, що мають дефект, на суму за цінами реалізації 500 грн., їх собівартість - 400 грн.

Відображення в обліку здійснених операцій наведене у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Облік операцій, пов'язаних з вирахуванням з доходу наданих знижок і повернених товарів

Господарська операція	Сума, грн.	Кореспонденція рахунків
№	Зміст операції		Дебет	Кредит
1	2	3	4	5
1.	01.05.2008 р. Відображено дохід у момент початку надання послуг	12 000	36	70
	податкові зобов'язання з ПДВ	2 000	70	64
	списано собівартість реалізованих послуг	8 000	846	281
2.	05.05.2008 р. Проведено оплату	5 000	31	36
	відображено знижку	150	702	36
3.	20.05.2008 р. Проведено оплату	6 350	31	36
4.	21.05.2008 р. Повернуто	5 000	702	36
	сторнована собівартість реалізованих послуг	(400)	846	281
	сторнована сума зобов'язань з ПДВ ((150 + 500)* 16,667%)	(108,4)	702	64
5.	Визначення фінансового результату:
	списано дохід від реалізації послуг	10 000	70	791
	списано собівартість реалізованих послуг (8000 - 400)	7600	791	846
	списано сальдо по субрахунку 704 (150 + 500 - 108,4)	541,6	791	702
6.	Визначено фінансовий результат від надання послуг (10 000 - 7600 - 541,6)	1858,4	791	792

Відправним моментом при відображенні об'єктів в обліку є їх документування. Це означає, що всі об'єкти мають бути зафіксовані, тобто має бути свідчення про їх наявність та рух. Роль такого свідчення виконує документ. Документ - це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Інформацію, що використовується в обліку витрат та доходів на ПП «ЮККА», згруповано і представлено на схемі (рис. 2.3.).

На наступному етапі розглянемо систему бухгалтерських регістрів, які забезпечують облік на ПП «ЮККА». У зв'язку із запровадженням нового Плану рахунків і національних стандартів з'явилися три накази Мінфіну, які стосуються малих підприємств.

По-перше, наказом від 07.12.2000 р. №315 Мінфін вніс зміни до Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку від 1998 р. Цим документом Порядок відображення доходів та витрат було приведено у відповідність до нового Плану рахунків та Інструкції про його застосування. Торговельні підприємства не використовують ні рахунка 23, ні 26, а витрати обігу щомісяця списують з рахунків класу 8 в дебет рахунка 79. До речі, торговельні організації собівартість реалізованих товарів до матеріальних витрат не включають, а відображають як інші операційні витрати (дебет 84 або 902, кредит 28). У звіті про фінансові результати (ф. №2-м) така сума зазначається у вільному рядку 140.



Рис. 2.3 Інформаційне забезпечення обліку витрат та доходів на ПП «ЮККА»

По-друге, під новий План рахунків Мінфін видав Методичні рекомендації із застосування регістрів бухгалтерського обліку (наказ МФУ від 29.12.2000 р. №356). Але в них не знайшлося місця для малих підприємств. Рекомендовані регістри орієнтовані на великі підприємства, а малі, по суті, залишилися зі старими відомостями типу “В”.

Відомість обліку витрат на виробництво (форма №В-3) застосовується для синтетичного і аналітичного обліку витрат обігу і витрат по капітальних вкладеннях. Для обліку витрат обігу та капітальних вкладень відкриваються окремі відомості форми №В-3.

В одній відомості можна вести окремий облік витрат обігу і на управління виробництвом (загальногосподарські витрати). Витрати, понесені у зв'язку з реалізацією товарів, списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”.

ПП «ЮККА» у відомості №В-3 відображає витрати за елементами в кореспонденції з відповідними рахунками. У графі “Реалізовано” відображається списання згрупованих витрат на фінансові результати.

Відомість №4 призначена для обліку грошових коштів і фондів, облік яких ведеться на балансових рахунках: “Знос (амортизація) необоротних активів”, “Каса”, “Поточні рахунки в банку”, “Прибуток (збиток)”, “Статутний фонд”.

Записи операцій за рахунком “Прибутки (збитки)” у відомості форми №В-4 здійснюються у такому порядку. Сальдо на початок звітного місяця записується розгорнуто: за кредитом рахунка - сума прибутку, яка відображається за видами з початку року, за дебетом - сума його використання за напрямами. У такому порядку записуються операції поточного місяця, які пов'язані з формуванням фінансового результату: за дебетом - збитки від реалізації і витрати з позареалізаційних операцій, а за кредитом - прибуток від реалізації і доходи від позареалізаційних операцій. Наприкінці місяця підбивається підсумок “Разом” і виводиться загальний фінансовий результат за місяць. Після цього відображаються операції за видами використання прибутку за місяць.

Відомість обліку реалізації (форма №В-6) малі підприємства використовують для обліку реалізації і розрахунків з покупцями та визначення фінансових результатів - відомість форми №В-6 (оплата) або форми №В-6 (відвантаження) залежно від встановленого порядку визначення виручки від реалізації продукції:

- за сумою зарахованих на рахунок в установі банку коштів, одержаних у касу підприємства, або за якою проведено залік заборгованості, заповнюють відомість форми №В-6 (оплата);

- за вартістю відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що зазначена в оформлених для сплати покупцем (замовником) розрахункових документах, заповнюють форму №В-6 (відвантаження).

Записи у відомостях здійснюються позиційним способом за кожним рахунком, покупцем, видом товару.

У графах “Направлено у продаж товарів у звітному місяці” відображається собівартість відвантажених товарів з кредиту рахунків обліку товарів та їх вартість за продажними цінами згідно з рахунком, який пред'явлено покупцю.

Наприкінці місяця записи у відомість (“шахову”) форми №В-9 провадяться із цієї відомості тільки у частині вартості реалізованої продукції (робіт, послуг) із графи “За продажними цінами”. Виявлений фінансовий результат у відомості форми №В-6 (оплата) у графі “Прибуток за місяць” використовується для записів у відомість форми №В-4 операцій за рахунком “Прибутки і збитки”.

Відомість форми №В-6 (відвантаження) об'єднує облік розрахунків з покупцями (дебіторська заборгованість) - рахунок “Розрахунки з покупцями і замовниками” та облік реалізованої продукції (робіт, послуг). Несплачена дебіторська заборгованість обліковується у відомості форми №В-6 (відвантаження) за продажними цінами, а у відомості форми №В-9 облік розрахунків ведеться з використанням рахунка “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

До всього вищезазначеного варто додати, що ПП «ЮККА» при нарахуванні амортизації основних засобів використовує прямолінійний метод. Тобто на собівартість продукції вартість засобів праці переноситься рівномірно протягом всього терміну використання об'єкта. Для деяких інструментів використовується метод зменшення залишкової вартості, тобто найбільші суми амортизації припадають на перші роки, а далі - зменшуються.

Розділ 3. Удосконалення контролю та обліку з використанням комп'ютерних технологій на ПП «ЮККА»