Теоретичні та практичні підходи до обліку, аудиту і аналізу прибутку на підприємстві

При рухливості повітря в приміщенні V = 0,1, м/с, визначимо к: - середній коефіцієнт тепловіддачі тіла людини конвекцією:

к = ; (4.10)

к = 10Ч.

Продуктивність систем кондиціонування повітря (СКП), визначається за розрахунковими параметрами повітря.

tп.комф = 32 - 19,74 (ос).

Коли в приміщенні є надлишки явного тепла Qнад, то витрата повітря, визначається так:



, м3/год; (4.11)

де: t = tрз - tнад =0,7Чtдоп, відповідно tрз - температура повітря в робочій зоні, оС); t = 0,7Ч25 = 17,5 оС;

tнад - температура повітря, що надходить, оС

- питома вага повітря в приміщенні, кг/м3 (при нормальних умовах  = 1,2928 кг/м3);

0,24 - питома теплоємність повітря, кДж/кг град.

L = (м3/год).

Отже, для аналізованого приміщення необхідно вибрати кондиціонер Samsung AW05N0ASER.



5. Цивільний захист

Цивільна оборона України - це державна система органів управління, сил і засобів для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [74].

У даному розділі дипломного проекту розглядається питання: «Колективні засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях: укриття в захисних спорудах».

Актуальність теми полягає в тому, що майбутній працівник підприємства, має знати про колективні засоби захисту в надзвичайних ситуаціях.

З метою належного забезпечення проведення евакуації населення України Кабінет Міністрів затвердив «Положення про порядок проведенню евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» №14321 від 26.10.2001 р. [75].

Під евакуаційними заходами розуміють розосередження та евакуацію населення з категорованих міст у заміську зону. Ці заходи організують і проводять відповідно до плану ЦЗ об'єкта та вказівок старшого начальника ЦЗ [75].

Укриття в захисних спорудах - основний і найбільш надійний спосіб захисту від усіх вражаючих факторів. Цей спосіб передбачає застосування системи захисних споруд, які відповідають можливому характеру обстановки і вимогам захисту різних категорій населення [76].

Систему захисних споруд становлять сховища в категорійованих містах і на найважливіших об'єктах господарювання, протирадіаційні укриття (ПРУ) у некатегорійованих містах і сільській місцевості, а також пристосовані для цієї мети метрополітени, підземні гірничі виробки, природні пустоти, найпростіші укриття у вигляді щілин. Найважливішими напрямками в підвищенні надійності захисту є завчасне розгортання будівництва захисних споруд з метою забезпечення ними всього населення [77].

Комплекс заходів щодо укриття населення включає будівництво захисних споруд, підтримку їх у готовності в мирний час і організацію використання цих споруд для захисту населення. Крім того, передбачається організація прискореного будівництва частини споруд для укриття всього населення при загрозі нападу противника [75].

Будівництво і нагромадження фонду захисних споруд, а також пристосування і використання для укриття населення різних будинків і споруд, підвальних й інших заглиблених приміщень, метрополітенів, гірничих виробок і природних пустот є найважливішими інженерно-технічними заходами Цивільної оборони (ІТЗ ЦЗ) по створенню матеріальної бази для організації захисту населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу [75].

Фонд захисних споруд створюється і підтримується в стані необхідної готовності в мирний час [75].

Для ефективного використання захисних споруд у воєнний час плануються і підготовляються заходи щодо приведення їх у повну готовність, щодо організації заповнення споруд людьми і життєзабезпеченню людей. Особливе значення при організації укриття має швидкість оповіщення населення і заповнення захисних споруд людьми [76].

Відповідно до вимог «Норм проектування ІТЗ ЦЗ» усі захисні споруди повинні використовуватися в мирний час для потреб народного господарства й обслуговування населення, що істотно підвищує ефективність капітальних вкладень. Вони можуть використовуватися під приміщення: культурного і санітарно-побутового обслуговування населення (навчальні кабінети, гардероби, душові); виробничі -у тих випадках, якщо технологічні процеси не супроводжуються виділенням шкідливих для людей парів і газів і невимагаютьприродногоосвітлення;торгівліісуспільногохарчування;об'єктів спортивного призначення; складів різного призначення; гаражів для автомобілів тощо [77].

В усіх випадках повинні передбачатися заходи, які забезпечують своєчасне приведення захисних споруд у готовність до прийому тих, хто укривається [77].

Потреба в захисних спорудах визначається, виходячи з необхідності укриття всіх робітників та службовців за місцем їх роботи і за місцем проживання, усього непрацюючого населення - за місцем проживання, а також забезпечення укриття населення категорійованих місту місцях можливого скупчення людей при евакуації і захисті о. с. формувань ЦО підчас ведення рятувальних робіт [76].

5.1 Призначення і класифікація сховищ

Сховищами називають захисні споруди герметичного типу, які забезпечують колективний захист від дії вражаючих факторів сучасної зброї,від впливу високих температур і продуктів горіння при пожежах, від ОР і СДОР, від радіоактивних речовин і біологічних засобів. Вони повинні забезпечувати надійне укриття людей щонайменше протягом двох діб. Захист людей від впливу ударної хвилі забезпечується міцними загороджувальними конструкціями і установкою проти вибухових пристроїв у системі вентиляції;захист від отруйних речовин, радіоактивного пилу і біологічних засобів досягається шляхом оснащення системи фільтровентиляції спеціальним устаткуванням (протипиловими фільтрами, фільтрами-поглиначами) [75].

Сховища класифікуються: по захисних властивостях, місткості (сумі місця для сидіння та лежання), за місцем розташування, забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням, термінами будівництва [76].

За ступенем захисту від ударної хвилі й у залежності від коефіцієнтів захисту (Кзах) від у- і нейтронного випромінювання їх поділяють на 4 класи.

Сховища 1-го класу розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі не менше 5 кгс/см (500 кПа) і мають Кзах не менше 5000; сховища 2-го класу повинні витримувати надлишковий тиск не менше 3 кгс/см (300 кПа) і послаблювати зовнішні у- і нейтронне випромінювання не менше, ніж в 3000 разів; сховища 3-го класу розраховані на надлишковий тиск не менше 2 кгс/см ГОО кПа) і Кзах>2000; сховища 4-го класу розраховані на надлишковий тиск не менше 1 кгс/см (100 кПа) і мають Кзах>1000 [75].

За місткістю сховища можуть будуватися на 150, 300, 600, 900, 1200, 1500, 1800, 2100, 2500, 3000 чоловік і більше.

Будівництво сховищ меншої місткості допускається у виняткових випадках при малій кількості працюючих. На підприємствах, в установах і організаціях, які мають чисельність працюючої зміни 50 чол. і менше, можуть будуватися сховища, що забезпечують колективний захист групи об'єктів [74].

За місцем розташування сховища можуть бути вбудовані і окремі.

Вбудовані створюються в підвальних поверхах і заглиблених приміщеннях виробничих та допоміжних промислових підприємств, громадських і житлових будівель. Однак можуть створюватися і сховища, вбудовані в перші поверхи будівель і споруд. Окремі сховища будуються тільки в тих випадках, коли нема можливості мати вбудовані, наприклад, на об'єктах, які не ведуть нового будівництва [76].

По забезпеченню фільтровентиляційним обладнанням сховища можуть бути з фільтровентиляційним обладнанням промислового виготовлення або зі спрощеним, виготовленим з підручних матеріалів.

За часом будівництва сховища бувають: збудовані завчасно в мирний час і такі, що будуються швидко при загрозі нападу [76].

Сховища мають відповідати спеціальним вимогам. Сховища повинні забезпечувати захист людей від усіх вражаючих факторів; будуватися на ділянках місцевості, які не затоплюються; мати входи і виходи з таким же ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок обвалу - аварійні виходи; мати вільні підходи, де не повинно бути спалимих матеріалів або матеріалів, які сильно димлять; мати основні приміщення висотою не менше 2,2м і рівень підлоги, який лежить вище рівня ґрунтових вод не менше ніжна 20 см [74].

Фільтровентиляційне обладнання сховища повинно очищувати повітря від усіх шкідливих домішок і забезпечувати подачу чистого повітря в межах установлених норм [76].

Використання сховищ у мирний час для потреб народного господарства не повинно порушувати їх захисних властивостей. Переведення приміщень на режим укриттів у надзвичайних ситуаціях повинно здійснюватися в мінімально короткі терміни [75].

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для людей. Основними показниками цих умов є: вміст вуглекислого газу, температура і вологість повітря. Повітря має містити не більше 1% вуглекислого газу (гранично допустима концентрація дорівнює 3%), мати відносну вологість не більше70 % (гранично допустима - 80%) і температуру повітря не вище +23°С (гранично допустима -+31°С) [74].

Будова сховища має відповідати вимогам, описаним нижче.

Приміщення сховищ поділяються на основні та допоміжні. До основних належать відсіки (приміщення для людей і тамбур-шлюзи, до допоміжних - фільтровентиляційні камери (ФВК), санітарні вузли, захищені дизельні електростанції (ДЕС), захищені входи і виходи [73].

Кількість входів у сховище визначається з розрахунку один вхід розміром 80 х 180 см на 200 чол.; але й для сховищ малої місткості бажано мати 2 входи. Вони повинні розташовуватися на протилежних сторонах. Захист від потрапляння у сховище через вхід радіоактивних і ОР забезпечується обладнанням тамбурів. Двері повинні мати резинові прокладки і клинові затвори, які забезпечують щільне притискання дверного полотна до дверної коробки. Аварійний вихід робиться у вигляді підземної галереї розміром у поперечнику 90 х 130 см з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту, що закінчується оголів'ям (оголів'я - верхня частина шахти аварійного виходу або системи повітропостачання; для запобігання потрапляння в шахту атмосферних опадів і сторонніх предметів обладнується козирком). Вихід у галерею закривається захисно-герметичними ставнями, які встановлюються із зовнішнього і внутрішнього боків стіни [73].

Оголів'я аварійного виходу повинне бути віддалене від оточуючих будинків на відстань, що становить не менше половини висоти будинку плюс 3м, виступати на поверхню землі на 1,2-1,5м; в кожній його стіні повинен бути отвір розміром 0,6х0,8 м, обладнаний жалюзійними ґратами, які відчиняються всередину [74].

Таким чином, за декілька останніх десятиліть людство зіштовхнулося з тисячами надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, які потребували як повної так і часткової евакуації населення з зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації та розміщення його у безпечних районах у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей. Заздалегідь запланована, підготовлена та проведена евакуація гарантує збереження життів населення, яке знаходиться в зонах надзвичайних ситуацій.

Висновки

Однією із основних вимог успішного функціонування підприємств в сучасних умовах з притаманними для даного етапу кризовими проявами, є беззбитковість основної і інших видів діяльності, покриття витрат власними доходами і забезпечення в певних обсягах прибутковості, рентабельності господарювання. Основними показниками, що характеризують фінансові результати підприємницької діяльності торговельних підприємств є валові доходи, інші доходи, прибуток і рентабельність. Прибуток займає центральне місце в загальній системі вартісних показників і важелів управління економікою, він є мірилом оцінки діяльності підприємства, джерелом його розвитку, самофінансування, матеріального заохочення праці працюючих, виступає джерелом винагороди власників акцій, пайовиків в статутному капіталі, поповнення державного та місцевого бюджетів. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями: оціночною, розподільчою, стимулюючою.

Прибуток підприємства є одним з найважливіших економічних показників, який узагальнює усі результати господарської діяльності та надає комплексної оцінки ефективності цієї діяльності. Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку та рівнем рентабельності. Облік фінансових результатів ведеться на підприємстві на рахунку 79 “Фінансові результати”. На цьому ж рахунку відображають операції по формуванню кінцевого фінансового результату діяльності підприємства в звітному році.

Прибуток, як головний фінансовий результат діяльності підприємства, формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та незвичайної діяльності і є системою прибутків і доходів. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.

У дипломної роботі була розглянута діюча система бухгалтерського та податкового обліку прибутку на прикладі ТОВ «Теплогазохолодвод», показане документальне оформлення та відображення в обліку фінансових результатів діяльності підприємства. Був зроблений глибокий економічний аналіз який дав змогу вирішити можливості балансового методу в аналізі, виявити характеристику і класифікацію найважливіших видів інформації на підприємстві, проаналізувати джерела формування показників прибутку, складової їх частини, визначити вплив факторів на величину прибутку та за результатами, розробити заходи щодо зростання прибутку підприємства. Також у процесі вивчення організації та здійснення обліку на підприємстві у дипломної роботі були запропоновані заходи по удосконаленню бухгалтерського обліку фінансових результатів.

Облік на підприємстві ТОВ «Теплогазохолодвод» ведеться за допомогою комп'ютерної програми «1С: Бухгалтерія для України» "1С:Бухгалтерія 8 для України" - це багатофункціональне програмне забезпечення економічного призначення. Даний програмний продукт з легкістю забезпечує рішення всіх бухгалтерських задач в організаціях. Програмний продукт має безліч різноманітних функцій, що допомагають організувати роботу підприємства. Дані бухгалтерського та податкового обліку забезпечують достовірну інформацію про фінансові результати діяльності підприємства і використання прибутку. Це сприяє прийняттю економічно обґрунтованих управлінських рішень, направлених на підвищення ефективності діяльності підприємства.

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з податку на прибуток є бухгалтерські записи на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», 98 «Податок на прибуток», регістри синтетичного та аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності; Декларація про прибуток підприємства; бухгалтерські розрахунки та довідки у випадку виправлення допущених помилок; виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум до бюджету; акти минулих перевірок державної податкової адміністрації тощо.

При проведенні аудиту необхідно впевнитись у правильності складання бухгалтерських проведень з нарахування та сплати податку на прибуток, ведення аналітичного та синтетичного обліку за рахунком 64 «Розрахунки за податками і платежами», у кредит якого записують суми, що підлягають сплати до державного бюджету, а в дебет - внесені платежі.

Особливу увагу слід звернути на реальність сум дебету і кредиту рахунків 70 «Доходи від реалізації», 79 «Фінансові результати», 90 «Собівартість реалізації», а також на законність витрат, включених у собівартість. Необхідно також засвідчитися в обґрунтованості бухгалтерських записів за дебетом і кредитом рахунків доходів та витрат сьомого та дев'ятого класів плану рахунків, оскільки саме вони в сукупності формують фінансовий результат.

Для підтвердження достовірної інформації про формування та використання прибутку ТОВ «Теплогазохолодвод», було проведено фінансово-економічний аналіз який в себе включив: аналіз форм бухгалтерської звітності; факторний аналіз чистого прибутку, рентабельності власного капіталу та чистої рентабельності реалізованої продукції; зроблено кореляційний аналіз залежності чистого прибутку від дебіторської заборгованості. За результатами проведених аналізів було виявлено резерв збільшення прибутку на суму 38737 грн., за рахунок збільшення обсягу реалізованої продукції та зниження операційних витрати на 1 гривню реалізованої продукції. Ці заходи також сприяють підвищенню валової рентабельності реалізованої продукції на 4,12 відсотка.

Зростання у 2014 році чистого прибутку це дуже позитивний результат діяльності підприємства. Але завдяки проведеному аналізу прибутку було відмічене негативний вплив на його величину операційних витрат та обсягу реалізованої продукції. Підприємству була надана рекомендація щодо збільшення обсягу реалізації продукції. Ця рекомендація ще має сенс, тому що, завдяки збільшенню об'ємів реалізації зменшаться накопичені запаси на складі підприємства. Ця пропозиція була підкріплена розрахунком економічного ефекту від впровадження її у дію, а саме за проведеним аналізом було запропоновано збільшити виручку від реалізації продукції на 15 відсотків, що приведе до збільшення валового прибутку на 15890 грн. Для збільшення прибутку за рахунок зменшення операційних витрат, було розраховане їх резерв зменшення, за вдяки якому розмір прибутку збільшився на 22847 грн.

За результатами аналізу показники рентабельності в усіх роках припустимі, але позитивним є їх величина в динаміці, хоча вона не велика, але вона говорить про те що в 2014 році ефективність виробничої діяльності і політики ціноутворення зросла. А також, що рентабельність по всім показникам була чуттєва до росту чистого прибутку.

Згідно до факторного аналізу рентабельності власного капіталу черговий раз простежується обратно-пропорційний зв'язок, збільшення ступеня фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування приводить до росту рентабельності власного капіталу. Позитивним моментом для підприємства є більш привабливе становище условій постачання йому товарів, ніж їм до постачальників.

В процесі дослідження були напрацьовані деякі рекомендації досліджуваному підприємству для досягнення більш високих фінансових результатів діяльності. При веденні господарської діяльності необхідно виходити з того, що основними джерелами збільшення суми прибутку є збільшення обсягу реалізації продукції, зниження її собівартості, підвищення якості товарної продукції, реалізація її на більш вигідних ринках збуту. На підприємстві, перш за все, необхідно дотримання високої виконавчої дисципліни, строге дотримання укладених договорів на виконання робіт. Керівництву підприємства слід приділяти максимум уваги щодо проведення масштабної й ефективної політики в області підготовки персоналу, що являє собою особливу форму вкладення капіталу. Необхідно більше уваги приділяти підвищенню швидкості руху оборотних коштів, скороченню усіх видів запасів, домагатися максимально швидкого просування готових виробів від виробника до споживача. Слід поліпшувати якість продукції, що приведе до конкурентноздатності і зацікавленості вибору даного підприємства замовниками. Виконання цих пропозицій значно підвищить одержуваний прибуток на підприємстві.

Таким чином усі поставлені задачі у дипломної роботі розглянуті та вирішені, а отже мета досягнута.

Список джерел інформації

1. Закон України Про аудиторську діяльність.

2. Податковий кодекс України № 2755 - від 2 грудня 2010 року.

3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України. Прийнятий 16.07.1999 року №996-ХІV (зі змінами і доповненнями).Про державну підтримку суб'єктів малого підприємництва: Закон України від 19.10.2000 р. №2063-ІІІ // Бухгалтерія. ? 2001.? №38.

4. Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва: Указ Президента України від 28.06.99 р. №746/99 // Бухгалтерія. ? 2001. ? №38.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87 // Все про бухгалтерський облік. 2005. №13.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”, затверджено наказом Міністерства фінансові України від 25.02.2000 р. №39 // Все про бухгалтерський облік. ? 2005. ? №13.

7. Методичні рекомендації з перевірки порівняності показників річної фінансової звітності: Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2003 р. №31-04200-20-5/8622 // Бухгалтерський облік і аудит. ? 2005. ? №1.

8. Бабич В. В., Сведерський Є. I. Бухгалтерський облiк на підприємствах малого бiзнесу в Українi / В.В.Бабич, Є.І.Сведерський. - К.: Лiбра, 2012. - 160 с.

9. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа / М.И.Баканов, А.Д.Шеремет. - М: Финансы и статистика, 2014.- 332 с.

10. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств / О.М.Бандурка. - К.: Либідь, 2012.- 384 с.

11. Бланк И.А. Управление прибылью / И.А. Бланк. - 3-е изд., перераб. и доп. - К.: Ника-Центр, 2007. - 768 с.

12. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - 2-е изд ., перераб . и доп. - К.: Ольга, Ника-центр, 2004. -656с.

13. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підруч. для студ. спец. «Облік і аудит» вищ. навч. Закладів / Ф.Ф.Бутинець. - Житомир: ПП «Рута» 2012. - 671с.

14. Бухгалтерський облік: Нормативна база / Уклад. Я.Кавторєа, Ф.Федорченко, В.Кузнецов. - Х.: Фактор, 2014.- 524 с.

15. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: навчально-методичний посібник / Під ред.С.Ф.Голова.-Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 2011.- 832 с.

16. Бухгалтерський облік у громадському харчуванні. Навчальний посібник / Ф.Ф. Бутинець та ін., за ред. Проф Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2012. - 512 с.

17. Варналій З. Мале підприємництво: Основи теорії і практики: Монографія / З. Варналій. - К.: Знання, 2010. -302 с.

18. Воронова Е. Системы управленческого учета: развитие в условиях новых методов управления / Е.Воронова // Проблемы теории и практики управления. - 2007. - № 9. - С. 45-52.

19. Воропай К. Концепція управління прибутком / К.Воропай. //Сучасність.- 2005. -№4.- С.12.

20. Голов С. Проблеми і перспективи реформування бухгалтерського обліку в Україні / С.Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2010. -№11. - С.24.

21. Головко Т. Методика аналізу фінансової звітності підприємства / Т.Головко. - К.: Компас, 2014. - 478 с.

22. Гура Н.О., Мельник Т.Г., Моторина Т.М. Облік на підприємствах малого бізнесу: Навч. посіб. / Н.О.Гура, Т.Г.Мельник, Т.М.Моторина. - К.: Знання, 2007. - 310с.

23. Данилюк М.О., Савич В.І. Фінансовий менеджмент: Навч . посібник. - К.: ЦНЛ, 2014. - 204 с.

24. Економіка підприємства / Під ред. Н.О.Кононенко.- К.: Світ, 2011.-376с.

25. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2013. - 680с.

26. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб / С.В.Івахненков. - К: Знання-Прес, 2013. - 349с.

27. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник / За ред. д.е.н., проф. В.С. Пономаренка. - К.: ВЦ "Академія", 2012. - 544 с.

28. Калінеску Т.В. Методологія аналізу і оцінки ефективності переміщення сфери діяльності підприємств: Монографія. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2013. - 280 с.

29. Кизим М.О., Забродський К.М., Зінченко В.А., Копчак Ю.С. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства: Монографія. - Х.: Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2003. - 144 с.

30. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / В.В.Ковалев, О.Н.Волкова. - М.: ПБОЮЛ Гриженко Е.М., 2010. - 424 с.

31. Кожанова Є.П, Оленко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Є.П.Кожанова, І.П.Оленко.- Х: ВД «ІНЖЕК», 2005.- 344 с.

32. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності / О.Кононенко. - Х., Фактор, 2013.- 156с.

33. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія / Л.А.Лахтыонова. - К.: КНЕУ, 2011. - 387 с.

34. Лень В.С., Гливенко В.В., Бочок М.П., Іванов Л.П. Бухгалтерська звітність: Підручник / За ред. Леня В.С. - Чернігів: ЧДТУ, 2012. - 359 с.

35. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. посіб. / Т.П.Макаровська, Н.М.Бондар. - К.: МАУП, 2013. - 304с.

36. Мельниченко І.В. Рівень обліково-аналітичного забезпечення управління сільськогосподарським виробництвом: методологічний аспект / І.В. Мельниченко // Облік і фінанси АПК. - 2009. - № 2. - С. 83 - 86.

37. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. / В.О. Мец. - К.: Вища школа, 2003. - 278 с.

38. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг. - К.: АПУ - 2010. - 459 с.

39. Никонович М.О. Організація і методика аудиту: Навч. посіб./ М.О.Никонович, К.О. Редько, О.А. Юрєва; За ред.. Є.В. Мниха. - К. КНТЕУ, 2006. - 472 с.

40. Облік видів економічної діяльності [Електронний ресурс]: Веб-сайт системи "Бібліотека економіста", 2010. - Режим доступу: http://library.if.ua/book/2/248.html. - Назва з екрану.

41. Петряєва З.Ф. Фінансовий аналіз діяльності підприємства. Навчальний посібник / З.Ф.Петряєва. - Харків: Вид-во ХДЕУ, 2012. - 164 с.

42. Піддєрьогіна А.М. Фінанси підприємств / А.М.Піддєрьогіна. - К.: Світ, 2014. - 654с.

43. Пічугін П. 1С:Бухгалтерія: доступно для бухгалтера. Повний практичний посібник для сучасного бухгалтера / П.Пічугін. - Х.: Фактор, 2013. - 452 с.

44. Посібник з бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємствами України (за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку) / Проект Агентства США з Міжнародного Розвитку "Реформа бухгалтерського обліку та аудиту в Україні". - К., 2012. - 472 с.

45. Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник / М.С.Пушкар. - Тернопіль: Карт-бланки, 2012. - 515с.

46. Ратушна О. П. Інформаційні джерела аналізу фінансових результатів / О. П. Ратушна // Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин : зб. тез допов. 5-ї міжнар. наук.-практ. конф. (м. Умань, 19-20 трав. 2011 р.). - Умань : Видавець “Сочінський”, 2011. - Ч. 2. - С. 84- 86.

47. Русак Н.А. и др. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Н.А.Русак. - Минск, 2014. - 134 с.

48. Савицкая Г.В. Анализ производственно-финансовой деятельности сельскохозяйственных предприятий: Учебник / Г.В.Савицкая. - М.: ИНФРА-М, 2013. - 368с.

49. Скирпан О.П., Палюх М.С. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник / О.П.Скирпан, М.С.Палюх. - Тернопіль: Економічна думка, 2012. - 496 с.

50. Сердюк О.М. Аудит фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва / О.М.Сердюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2011. - №1(116). - С.32-39.

51. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і зхвітність: Підручник / Н.М.Ткаченко. - К.: Алтера, 2010.-1080 с.

52. Тітаренко Г.Б. Методичні підходи для побудови обліково-аналітичної системи з використанням експертних оцінок / Г.Б. Тітаренко., М.Д. Корінько // Облік і фінанси АПК. - 2010. - № 4. - С. 66 - 69.

53. Усач Б.Ф. Організація і методика аудиту: Підручник / Б.Ф.Усач. - К.: Знання, 2006. - 295с.

54. Хомяк Р.Л., Цюцяк І.Л., Цюцяк А.Л. Організація та методика аудиту фінансової звітності субєктів господарювання. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Logistyka/2008_623/37.pdf

55. Цал-Цалко Ю.С. Статистичний аналіз фінансової звітності: теорія, практика та інтерпретація: Монографія / Ю.С. Цал-Цалко; Державний комітет статистики України, Державна академія статистики, обліку і аудиту, Житомирський державний технологічний університет. - Житомир, 2004. - 505с.

56. ГОСТ 12.1.045-84. ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля. Введен 01.01.85.

57. ОСТ 12.1.003-83*. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введен 01.07.89.

58. ВДОП 2.08-5.04-86. Инструкция по охране при работе на ПК, 1987.

59. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. - Введен 01.01.76.

60. Правила устройства електроустановок. ПУЭ-87. - М.: Энергоатомиздат, 1987.

61. ГОСТ 12.1.004-91*. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.- Введен 01.07.95.

62. ГОСТ 12.2.007.0-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введен 01.01.76.

63. НПАОП 40.1-1.32-01. Правила будови електороустаткування. Електрообладнання спеціальних установок. - Діє з 01.01.02.

64. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введен 01.01.89.

65. ДНАОП 0.03-3.06-80. Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений. - Введен 01.01.81.

66. ГОСТ 12.1.038-82*. ССБТ. Электробезопасность. Предельно-допустимые уровни напряжения прикосновения и токов. - Введен 01.01.83.

67. НПАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної електрики. - Діє з 01.01.98.

68. ДБН В.1.1-7-02. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - Діє з 01.01.03.

69. ДБН В.2.5-28-2006. Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд, 2006. 01.01.03.

70. СНиП 2.04.05.-93. Отопление, вентидяция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1993.

71. ДНАОП 0.03-3.17-88. Санітарні норми ультрафіолетових випромінювань. - Діє з 01.01.89.

72. Закон України «Про охорону праці» - К, 22.11.2002.

73. Закон України «Про Цивільну оборону України» ВРУ № 297-XII. - К., 1993.

74. Стреблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник / М.І. Стреблюк. - К.: Знання, 2006. - 487 с.

75. Закон України «Про внесення змін до Закону України про Цивільну оборону України» ВРУ № 555-XIV. - К., 1999. Навчальний посібник, К.: Кондор - 2003. - 614 с.

Размещено на Allbest.ru