Облік і аудит виробничих запасів на промисловому підприємстві (за матеріалами ПАТ "Дніпровський меткомбінат")

Економічна сутність та класифікація виробничих запасів. Організація бухгалтерського обліку та облікова політика підприємства. Методи оцінки запасів при їх вибутті або передачі у виробництво. Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.08.2015
Размер файла 337,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Інформація про витрачання матеріалів у виробництво, відображається у Відомості обліку матеріалів за номенклатурою. У відомості відображається інформація про кількість та суму списаних у виробництво виробничих запасів та на які цехи вони були списані.

Вибуття запасів для реалізації оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи.

Вибуття проданих за готівку товарів відображається у товарному звіті матеріально відповідальної особи.

Вибуття запасів безоплатно оформлюється накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів або товарно-транспортною накладною.

Уцінка запасів до чистої вартості реалізації оформлюється актом уцінки.

2.4 Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів на підприємстві

На ПАТ «Дніпровський меткомбінат» ведення бухгалтерського обліку здійснюється з використанням робочого плану рахунків, що розроблений з врахуванням специфіки діяльності підприємства, який дозволяє ще більш детально класифікувати виробничі запаси. Для обліку надходження виробничих запасів використовують аналітичні рахунки, відкриті до синтетичного рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Рахунки для обліку розрахунків з постачальниками наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Синтетичні та аналітичні рахунки для обліку розрахунків з постачальниками

Номер рахунку

Назва рахунку

63

Розрахунки з постачальниками і підрядниками

631

Розрахунки з вітчизняними постачальниками

63111

Розрахунки з вітчизняними постачальниками за ТМЦ

63112

Розрахунки з вітчизняними постачальниками за послугами

63113

Розрахунки з вітчизняними постачальниками за невідфактурованими постачаннями сировини і ТМЦ

63114

Розрахунки з вітчизняними постачальниками за ТМЦ з переходом права власності у дорозі

63115

Розрахунки з вітчизняними постачальниками за комісійній винагороді

63116

Розрахунки з вітчизняними постачальниками за послугами оренди рухомого складу

632

Розрахунки з іноземними постачальниками

63201

Розрахунки з іноземними постачальниками за ТМЦ

63202

Розрахунки з іноземними постачальниками за устаткування для капітального будівництва

63203

Розрахунки з іноземними постачальниками за надані послуги

63204

Розрахунки з іноземними постачальниками за ТМЦ в дорозі

63205

Розрахунки з іноземними постачальниками за устаткування для капітального будівництва у дорозі

63206

Розрахунки з іноземними постачальниками за розвантаженні ТМЦ за яким прийомка не завершена на звітну дату

63207

Розрахунки з іноземними постачальниками за розвантажене устаткування, прийомка якого не завершена на звітну дату

Узагальнення інформації про надходження виробничих запасів від постачальників та підрядників відбувається у журналі-ордері № 6, де відображаються суми кредитових оборотів рахунку 63 та дебетових оборотів інших рахунків робочого плану рахунків ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

Для обліку наявності та руху виробничих запасів на ПАТ «Дніпровський меткомбінат» використовують аналітичні рахунки відкриті до синтетичного рахунку 20 «Виробничі запаси». Рахунки для обліку наявності та руху виробничих запасів наведені у таблиці 2.3.

Для відображення у бухгалтерському обліку інформації про надходження виробничих запасів використовують типові проведення, наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.3 - Синтетичні та аналітичні рахунки для обліку наявності та руху виробничих запасів

Номер рахунку

Назва рахунку

2010

«Сировина і матеріали»:

20101

Сировина і матеріали;

20102

Матеріали власного виробництва;

20103

Інша сировина і матеріали;

20104

Інші матеріали власного виробництва;

20105

Транспортно-заготівельні витрати на іншу сировину і матеріали;

20106

Сировина і матеріали, передані на відповідальне зберігання стороннім організаціям.

2020

«Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби»:

20200

«Покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби».

2030

«Паливо»:

20301

«Паливо та нафтопродукти»;

20302

«Паливо тверде»;

20303

«Паливо інше»;

20305

«Паливо тверде власного виробництва».

2040

«Тара та тарні матеріали».

2050

«Будівельні матеріали»:

20500

«Матеріали для капітального будівництва, реконструкції, модернізації»;

20501

«Матеріали передані сторонній організації».

2060

«Матеріали, передані у переробку»:

20600

«Матеріали, передані у переробку цехам комбінату»;

20601

«Витрати по виданню газети «ЗнамяДзержинки»;

20602

«Матеріали, передані у переробку стороннім організаціям».

2070

«Запасні частини»:

20700

«Запасні частини»;

20701

«Транспортно-заготівельні витрати на запасні частини»;

20702

«Запасні частини власного виробництва»;

20703

«Запасні частини на УКГ».

2090

«Інші матеріали»:

20900

«Допоміжні матеріали»;

20901

«Транспортно-заготівельні витрати на допоміжні матеріали»;

20902

Допоміжні матеріали власного виробництва»;

20903

«Інші матеріали».

Таблиця 2.4 - Бухгалтерські проведення, які використовують при обліку надходження виробничих запасів на ПАТ «Дніпровський меткомбінат»

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Оприбутковано на склад виробничі запаси, які виготовлені на підприємстві

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

23008

Оприбутковано виробничі запаси, які придбані підзвітними особами

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

37200

Оприбутковано виробничі запаси як внесок у статутний капітал

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

46000

Відображено суму дооцінки виробничих запасів

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

42301

Оприбутковано лишки виробничих запасів, виявлені при інвентаризації

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

71910

Відображено надходження виробничих запасів від постачальників та підрядників та інших кредиторів

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

63111, 68510

Відображено суму ПДВ (податковий кредит) при придбанні запасів

64152

63111, 68510

Відображено дохід від безоплатно одержаних виробничих запасів

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

74501

Для відображення вибуття виробничих запасів у бухгалтерському обліку використовують типові бухгалтерські проведення, відображені у таблиці 2.5.

Узагальнення інформації про наявність та рух виробничих запасів відбувається у журналі-ордері № 10, де відображають суми кредитових оборотів за рахунками, що використовують для обліку виробничих запасів та дебетовими рахунками робочого плану рахунків ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

Таблиця 2.5 - Бухгалтерські проведення, що використовуються на ПАТ «Дніпровський меткомбінат» для обліку вибуття виробничих запасів

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Спрямовано виробничі запаси на здійснення капітальних інвестицій з метою створення основних засобів та нематеріальних активів

15161

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Витрачено виробничі запаси на основне виробництво

23008

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Списано виробничі запаси на витрати, які пов'язані з виправленням браку

24001

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані з освоєнням виробництва нових видів продукції

39051

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Списано виробничі запаси на загальновиробничі витрати

9100, 9110

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Списано виробничі запаси на адміністративні витрати

9200

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Списано виробничі запаси на витрати, пов'язані із збутом продукції

9300

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

Відображено собівартість реалізованих виробничих запасів

94301

2010, 2020, 2030, 2040, 2050, 2060, 2070, 2090

2.5 Методика аудиту виробничих запасів на ПАТ «Дніпровський меткомбінат»

Аудит виробничих запасів - один з найбільш складних ділянок облікової роботи. На промисловому підприємстві номенклатура матеріальних цінностей обчислюється десятками тисяч найменувань, а інформація з обліку виробничих запасів становить більше 30% всієї інформації з керування виробництвом. Тому організація контролю за рухом, схоронністю й використанням матеріальних цінностей пов'язана з більшими труднощами.

Виходячи з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів є висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

Планування аудиту виробничих запасів, включає такі розділи:

- вступ;

- планування роботи;

- загальний план аудиторської перевірки;

- зміни та уточнення у загальному плані та в програмі аудиторської перевірки.

Аудиторську перевірку на ПАТ «Дніпровський меткомбінат» проводить Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Інсайдер».

Під час аудиторської перевірки виробничих запасів використовується наступна інформація:

- умови договору (терміни, звітування перед клієнтами, вартість оплати за послуги тощо);

- нормативно-правові документи, які регулюють аудит виробничих запасів;

- наявність аудиторських доказів;

- рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

- облікова інформація підприємства;

- визначений рівень ризику та суттєвості.

Приступаючи до проведення аудиту аудитори вивчають усі нормативні документи щодо порядку надходження, обліку, зберігання виробничих запасів. Виробничі запаси займають велику частку в активі балансу, тому проведення аудиту за даним напрямом дозволяє встановити достовірність первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, повноти та своєчасності відображення операцій у зведених документах та облікових регістрах на ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

Для досягнення основної мети аудиту, задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів аудитори:

? перевіряють правильність визнання запасів активами суб'єкта господарювання;

? перевіряють, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та обліку виробничих запасів в обліковій політиці, та встановлюють, наскільки вибір суб'єкта господарювання є оптимальним;

? встановлюють, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки та обліку виробничих запасів;

? перевіряють й оцінюють стан внутрішнього контролю та системи облік виробничих запасів;

? перевіряють, чи здійснюється контроль за збереженням виробничих запасів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

? встановлюють, чи здійснюється контроль за використанням виробничих запасів у виробництві;

? встановлюють, чи своєчасно виявляються залишки виробничих запасів, непотрібні для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;

? перевіряють, чи правильно та своєчасно здійснюється документальне відображення операцій, і чи забезпечуються достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання виробничих запасів;

? перевіряють, чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції з виробничими запасами відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

? встановлюють, чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов'язаних із рухом виробничих запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

Приступаючи до проведення аудиту виробничих запасів аудитори вивчають усі нормативні документи щодо порядку надходження, обліку, зберігання виробничих запасів. Проведення аудиту виробничих запасів дозволяє встановити достовірність первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, повноти та своєчасності відображення операцій у первинних документах та облікових регістрах, правильність ведення обліку виробничих запасів.

Основними джерелами інформації аудиту матеріально-виробничих запасів є: товарно-транспортні накладні, вимоги, накладні, лімітно-забірні карти, супроводжувальні та розрахунково-платіжні документи постачальників, доручення, журнали реєстрації доручень, митні декларації, акти приймання матеріалів (якщо якість і кількість матеріалів, що надійшли на склад, не відповідає даним супроводжувальних документів або матеріали надійшли без документів), документи, що обґрунтовують купівельну ціну та первісну вартість запасів, матеріали інвентаризації (накази про проведення інвентаризації, інвентаризаційні описи, акти результатів контрольних перевірок цінностей, письмові пояснення матеріально-відповідальних осіб, протоколи засідань інвентаризаційних комісій), розрахунки природних втрат, акти псування, картки складського обліку (за кожним номенклатурним номером), матеріальні звіти, журнали-ордери, Баланс підприємства та інші форми звітності.

Згідно Міжнародного стандарту аудиту 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» та 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора» [33] узагальнення результатів аудиторської перевірки здійснюється у документі «Аудиторський висновок», який складається після проведення перевірки.

Аудиторський звіт - це узагальнюючий документ, адресований курівництву підприємства, що містить детальні відомості про хід аудиторської перевірки, виявленні відхилення від встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, порушення у фінансовій звітності, а також іншу інформацію, отриману в результаті проведеного огляду документів та вивчення операцій і є підставою для складання аудиторського висновку.

У звіті аудитор вказує, які ділянки облікової роботи вивчені повністю, тобто проведено суцільний аудит, а які - вибірково. Також у ньому наводяться усі відхилення від законів, стандартів, положень та інших норм, що здійснюють чи можуть здійснити суттєвий вплив на достовірність бухгалтерської звітності, збереження майна та ефективність його використання. При цьому аудитор у звіті може наводити будь-яку інформацію, що стосується проведеного аудиту, яка на його думку є доцільною і необхідною для управлінського апарату підприємства. Аудиторський звіт складається у двох примірниках, один з яких видається клієнту для вжиття відповідних заходів і внесення виправлень до облікових записів, а другий залишається в аудиторської фірми як звітний документ про виконану роботу. У ньому слід мати розписку клієнта про отримання першого примірника звіту. Інформація, що міститься в аудиторському звіті, є конфіденційною, за її розголошення аудитори несуть відповідальність відповідно до законодавства. Тому аудиторський звіт може бути переданий тільки наступним особам:

- особі, що підписала договір про надання аудиторських послуг;

- особі, що прямо вказана в якості одержувача письмової інформації аудитора у договорі (листі-зобов'язанні) про надання аудиторських послуг;

- посадовій особі керівництва господарюючого суб'єкта, яка має на те відповідні повноваження;

- будь-якій іншій особі - у випадку письмового повідомлення про це на адресу аудиторської фірми, підписаного особою, що має на те відповідні повноваження.

3. Комп'ютерна частина. автоматизація облікових робіт на підприємстві

3.1 Інформатизація як фактор удосконалення управління

Початок двадцять першого століття характеризується кардинальними змінами у різних сферах життя. Це стосується політичних та економічних перетворень, а також ряду інших, що помітно впливають на рівень життя населення у світі. Насамперед варто звернути увагу на те, що суспільство, в якому на перший план завжди виходили успіхи в промислових технологіях, стало приділяти першочергову увагу інформаційним технологіям. Слід підкреслити, що стрімкий розвиток промислових технологій тривав близько двох третин двадцятого століття, а розвиток інформаційних технологій досягнув майже за одне останнє десятиліття глобальних розмірів. Існують показники, що яскраво характеризують такий стан. Так, обсяг ринку інформаційних систем кожні п'ять років подвоюється. Темпи розвитку світового ринку інформаційних технологій і систем перевищує дванадцять відсотків на рік. Тільки інформаційні технології та системи створюють близько десяти мільйонів робочих місць та забезпечують значне збільшення внутрішнього національного продукту. На підприємстві створюється комп'ютерна інформаційна система, яка відповідає за збирання, обробку інформації, її своєчасне надання керівнику, аналіз і оцінку у прийнятті управлінських рішень. Інформаційні технології використовуються на усіх ділянках підприємства. За допомогою комп'ютерної техніки автоматизують найрізноманітніші види діяльності всередині підприємства: від розробки економістами бізнес-плану до організації бухгалтерського обліку і розрахунків заробітної плати та здійснення економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.

В таблиці 4.1 наведені класи автоматизованих систем для різних функцій управлінської діяльності.

Таблиця 4.1 - Класи автоматизованих систем для різнихфункцій управлінської діяльності

Клас

Призначення

Функції

AIS

Інформаційні системи бухгалтерського обліку

Введення господарських операцій в базу даних з наступним розрахунком балансу та іншої звітності

CAD

Системи комп'ютеризації дизайну

Проектування і моделювання приладів і пристроїв

CAM

Системи комп'ютеризації виробництва

Планування і управління виробничими процесами

DSS

Системи забезпечення прийняття рішення

Моделювання наслідків управлінських рішень

MES

Системи управління виробництвом (технологічним процесом )

Містять показники руху деталей на конвеєрі у реальному часі, а також інформацію про контроль якості й експлуатацією. З використанням штрих-кодів дозволяють відмовитись від ручної реєстрації технологічних операцій придбання

MIS

Управлінські інформаційні системи

Надання керівникам інформації для прийняття оперативних рішень

SEM

Система стратегічного управління підприємством

Допомога вищим керівникам в прийнятті рішень

MRP

Системи планування потреб у матеріальних ресурсах

Планування придбання або виробництва всіх компонентів кінцевого продукту, проведення оцінки матеріальних запасів з врахуванням незавершеного виробництва і прогнозів по реалізації і можливим новим замовленням

ERP

Системи планування ресурсів підприємства

Забезпечують виконання функцій обліку і контролю, причому не тільки для однорідних і локально розташованих виробництв, але й для багатопрофільних підприємств і корпорацій, що мають філії і підрозділи в різних містах і країнах

CSRP

Системи планування потреб в ресурсах, узгоджене з покупцем

Управління зовнішніми стосовно підприємства елементами виробничого ланцюжка. При повній реалізації концепції дозволяє управління повним циклом випуску продукції від проектування до гарантійного і сервісного післяпродажного обслуговування

APS

Системи розширеного планування та диспетчирування

Підтримують гнучке управління виробничими графіками та виробничими завданнями. Завдання формування потреби вирішується в умовах обмежених потужностей

SCM

Системи управління ланцюжками постачання

Поєднують покупців і постачальників у рамках єдиної структури обробки даних

CRM

Системи взаємодії з покупцем

Реалізують технологію управління зв'язками і взаємодією з клієнтами підприємства. Звичайно включають прогнозування контрактів, їх відслідкування, підтримки обслуговування клієнтів, супроводження процесів замовлень і продаж

З появою персональних комп'ютерів відбулась принципова модернізація ідеї АСУП: обчислювальні центри перетворились у мережі розподіленої обробки даних. Тепер замість обробки інформації одним потужним обчислювальним центром відбувалось її опрацювання одночасно багатьма менш потужними комп'ютерами, поєднаними у мережу. Такий підхід був втілений в системах підтримки прийняття рішення (СППР) і експертних системах (ЕС), які характеризували новий етап автоматизації управління підприємством - етап персоналізації АСУП.

Експертною системою називають систему штучного інтелекту, яка містить знання з певної вузької предметної області, а також і може пропонувати користувачу рішення проблем з цієї галузі і обгрунтовувати їх. Експертна система складається з бази знань, механізму логічного виводу і підсистеми обґрунтувань.

Система підтримки прийняття рішень - це система, яка на базі наявних даних забезпечує середню управлінську ланку інформацією, необхідною для тактичного планування і діяльності. З програмної точки зору вона може бути реалізована у вигляді звітів за даними баз і банків даних, а також аналізу даних за заданими правилами. СППР значною мірою спирається на аналіз даних баз даних за допомогою візуальних засобів (графіків, діаграм тощо) і математичних методів аналізу.

Основна ідея СППР - визнання того, що комп'ютер не може повністю замінити людину. Формалізації підлягають тільки рутинні, нетворчі операції. Натомість творча робота формалізована бути не може і повинна виконуватись людиною.

Власне кажучи, при використанні СППР та ЕС формується нова людино-машинна трудова одиниця з певною кваліфікацією праці, ії нормуванням і оплатою. Вона акумулює знання й уміння користувача з інтегрованими знаннями й умінням, закладеними в програмно-технічний комплекс.

Найважливіший аспект впровадження СППР і ЕС - раціоналізація повсякденної діяльності працівників. В результаті впровадження цих систем зменшується навантаження управлінців вищої ланки: частина повноважень перекладається на середню і нижню ланки управління. Це дозволяє керівництву підприємства зосередитись переважно на вирішенні стратегічних завдань.

Глибина ієрархічного заглиблення профільованих автоматизованих робочих місць залежить від рівня iєрархiї об'єкту управління. Окремі пiдрежими в системі не ізолюються один від одного, а взаємодіють між собою на рівні єдиного інформаційного середовища, використовуючи одні і ті ж дані. Взаємодія між ними може носити, як непрямий, так і прямий характер. Важливо, щоб переходи між режимами в межах одного шару могли здійснюватися лише через вищі або їх узагальнюючі шари. В рамках кожного пiдрежиму, як правило, повинні передбачатися наступні загальноприйняті допоміжні пiдрежими: звертання про допомогу; робота із словником; інформація про створення нового об'єкту; види об'єкту. Модульний принцип побудови інформаційної системи менеджменту із максимально можливим використанням серійно виготовлюваних технічних засобів та використанням проблемно-орієнтованих пакетів прикладних програм дозволяє швидко адаптувати її для конкретного використання в конкретній організації.

Система управління виробництвом може містити цілий набір вбудованих підсистем, таких, як підсистема техніко-економічного планування, підсистема оперативного планування виробництва, підсистема оперативного управління основним виробництвом, підсистема управління матеріально-технічним забезпеченням та інші. Структура цієї системи формується у відповідності з політикою та стратегією діяльності підприємства. Ефективна робота системи забезпечується за рахунок оптимізації виробничої програми, раціонального використання основних і оборотних фондів, встановлення оптимального рівня і обсягів незавершеного виробництва, зменшення невиробничих затрат, підвищення якості і оперативності управління.

При цьому в інформаційній системі обробляється великий обсяг інформації, оскільки розрахункові дані характеризують всю виробничо-господарську діяльність підприємств і їх виробничих підрозділів.

Сукупність первинної та вторинної інформації різнопланового характеру, що призначена для прийняття рішень в сфері управління підприємством, можна вважати інформаційним середовищем інформаційної системи менеджменту. Наявна інформація, що використовується для управління, має два різновиди: про стан зовнішнього середовища та про стан організації (чи наявних передумов її створення). Складність формування і використання економічної інформації полягає в тому, що не всі параметри організації легко піддаються формалізації для кількісного визначення, а це вимагає певного професійного рівня для їх систематизації і обробки. Тому у випадку укрупнених розрахунків деякі види інформації використовуються опосередковано шляхом визначення логічного впливу на доцільність підприємницького рішення. Основу інформаційного середовища інформаційних систем менеджменту становлять тематично орієнтовані розподілені бази даних, кожна з яких тісно пов'язана з відповідною функціональною підсистемою. Фізична організація зберігання інформації базуватиметься на концепції розподілених баз даних. Об'єднання таких баз даних буде створювати первинне інформаційне середовище, яке зможе забезпечувати узгодженою інформацією систему управління на всіх рівнях. В свою чергу, тематичний розподіл баз даних дозволить закріпити ведення заданих баз даних за певними функціональними відділами та підвищити відповідальність за внесення, збереження та обробку оригінальної інформації. В той же час, завдання правил користування через зовнішнього для кожної підсистеми адміністратора забезпечить використання бази даних в інтересах всього підприємства. Доступ до інформаційних баз даних відбуватиметься через комп'ютерну мережу і регламентуватиметься правилами та нормативами даної організації. Розробники інформаційних систем пропонують ряд загальних бізнес - правил формування бази даних інформаційної системи менеджменту.

3.2 Рівень інформаційного забезпечення на підприємстві

На ПАТ «Дніпровський меткомбінат» для розв'язання задач управління розроблені і постійно удосконалюються локальні обчислювальні мережі, які інтегровані в єдину обчислювальну мережу комбінату. Основна серверна група складається із серверів OlivettsSystema SNX460, які працюють під управлінням операційної системи Novell.

В якості робочих станцій використовуються IBM-сумісні комп'ютери різних модифікацій. Усі розробки виконуються спеціалістами комбінату. Ці роботи координує відділ АСУП (автоматизовані системи управління підприємством). В роботі АСУП можна виділити два основних напрямки:

розробки й впровадження автоматизованих систем управління виробництвом з охопленням організаційно-технічної, економічної й кадрової роботи;

розробки й впровадження автоматизованих систем управління конкретними технологічними процесами на всіх металургійних переділах.

Відділ автоматизованої системи управління є самостійним структурним підрозділом металургійного комбінату й підлягає безпосередньо заступникові головного інженера комбінату з нової техніки.

Основним завданням відділу АСУП є вирішення завдань управління виробництвом і технологічними процесами на основі сукупності економіко-математичних, а також оpганизаційно-адміністpативних методів з використанням електронно-обчислювальної, організаційної техніки й засобів зв'язку.

Діяльність відділу АСУП сприяє удосконаленню методів і засобів управління, найкращого використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збільшення випуску металопродукції, поліпшення її якості й підвищення ефективності виробництва. Робота відділу АСУП здійснюється на підставі плану автоматизації й механізації комбінату. На відділ АСУП покладено виконання наступних функцій:

технічне обслуговування й ремонт засобів і систем з використанням обчислювальної техніки, впровадження нових засобів і систем управління з використанням обчислювальної техніки;

систематичне виявлення й облік процесів, що підлягає автоматизації з використання засобів обчислювальної техніки;

залучення спеціалізованих науково-дослідних, пpоектно-констpук-тоpських, монтажно-налагоджувальних організацій для розробки й впровадження засобів і систем автоматизації з використанням обчислювальної техніки, надання допомоги у виконанні робіт, які вони проводять;

розробка й виготовлення засобів і систем, специфічних для комбінату, розробку яких недоцільно передавати спеціалізованим організаціям;

огляд проектних завдань, технічних й робочих проектів на нових будівельних об'єктах в частині автоматизації й механізації;

складання заявок на одержання обладнання й матеріалів, необхідних для здійснення робіт по автоматизації з використанням обчислювальної й організаційної техніки;

нагляд за станом, експлуатацією й своєчасним ремонтом засобів і систем з використанням обчислювальної й організаційної техніки;

облік і звітність по роботам в області автоматизації з використанням обчислювальної техніки;

надання допомоги експлуатаційному персоналу цехів і служб комбінату в освоєнні нових засобів і систем автоматизації з використанням обчислювальної техніки;

участь в роботі комісій зі здачі й прийому засобів і систем управління з використанням цифрових автоматів.

Відповідно до оснащення обчислювальною технікою частка автоматизованих процесів по функціям управління комбінату становить (рисунок 4.1).

Рисунок 4.1 - Частка автоматизованих процесів по функціям управління комбінату

У складі АСУ виробництвом ПАТ «Дніпровський меткомбінат»діють підсистеми, які наведені на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 - Підсистеми ускладі АСУ виробництвом ПАТ «Дніпровський меткомбінат»

Система „Управління виробництвом” автоматизує щоденний, тижневий і місячний аналіз роботи цеху, містить у собі:

АІС «Аналіз роботи агломераційного цеху»;

АІС «Аналіз роботи цеху підготовки шихти»;

АІС «Аналіз роботи доменного цеху».

Система „Залишки по сталеплавильному виробництву” забезпечує щоденний облік залишків на підставі даних з відділу постачання.

АІС «Аналіз витрати сировини й матеріалів на основне виробництво» дозволяє робити аналіз сировини в розрізі місячної й річної звітності по аглодоменному й сталеплавильному переділах.

АІС «Облік й усереднення залізорудної сировини на рудному дворі» автоматизує управління розвантаження сировини й процесу усереднення залізорудної сировини.

АІС «Облік експлуатаційних показників АТЦ» автоматизує техніко-економічні показники роботи автотранспортного цеху.

АІС «Облік надходження лома на комбінат» забезпечує облік даних із пунктів прийому лому та формування і видачу документів.

АІС «Облік витрати металу на виробництво прокату» автоматизує розрахунки фактичних норм витрат металу на виробництво прокату.

АІС «Бухгалтерія» дозволяє автоматизувати облік фінансових операцій комбінату, видачу звітних документів, формування журналів ордерів, аналіз фінансової діяльності. Система включає: АРМ «Каса», АРМ «Розрахунковий рахунок», АРМ «Взаємозалік», АРМ «Розрахунки з підрядниками», АРМ «Розрахунки з підзвітними особам», АРМ «Головна книга», АРМ «Баланс виробництва», АРМ «Облік основних засобів».

АІС «Управління збутом і реалізацією металопродукції» виконує управління збутом і реалізацією металопродукці, що дозволяє на основі оперативних даних формувати відвантажувальні й банківські документи, а також документи для податкової служби (включає 8 комплексів завдань).

АІС «Облік іншої продукції й послуг» включає 2 комплекси завдань:

Формування й видача платіжних документів (АРМ економіста відділу АСУП).

Облік іншої продукції й послуг промислового характеру (АРМ економіста відділу АСУП, економіста фінансового відділу).

АІС «Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками, бюджетними організаціями» дозволяє автоматизувати облік фінансових операцій комбінату й включає 2 комплекси завдань:

Облік платіжних документів, що надійшли;

облік виданих векселів.

АІС «Праця й зарплата» автоматизує щомісячний розрахунок оплати праці, доплат і премій з формуванням звітної документації. Складається з 9 комплексів завдань:

Облік особового складу

Формування даних для оплати праці

Розрахунок заробітної плати за відпрацьований час

Міжзвітні розрахунки

Перерахування заробітної плати по постійних видах утримань

Остаточні розрахунки заробітної плати

Зарплата відряджених трудящих

Ведення баз дані системи

Звітність по праці й заробітній платі.

АІС «Нормативний фонд робочого часу» призначена для формування інформаційного середовища, що містить нормативний фонд робочого часу по 16 видам графіків роботи працюючих.

АІС «Аналітичний і синтетичний облік заробітної плати» реалізує функції формування показників по заробітній платі для місячної й річної звітності по цехах і комбінату в цілому.

АІС «Облік доходів трудящих» виконує функцію обліку виплачених доходів для даних у податкову інспекцію.

АІС «Персоніфікований облік» виконує функцію обліку кадрового складу, одержуваної заробітної плати й утримань для формування даних у пенсійний фонд.

АІС «Кадри» (АРМ працівника відділу керування персоналом) дозволяє автоматизувати:

облік кадрового складу, починаючи від прийому на роботу;

переміщення в плині трудової діяльності й звільнення;

аналіз складу кадрів, розміщення й плинності кадрів;

надання керівництву й відділам комбінату своєчасних і достовірних даних по кадрам.

АІС «Облік працюючих пенсіонерів й інвалідів» автоматизує роботу відділу соціального захисту комбінату.

Система «Матеріальна бухгалтерія» включає: АІС «Облік руху матеріалів»; АІС «Облік руху спецодягу»; АІС «Облік руху запчастин»; АІС «Облік заготівлі палива».

АІС «Здоров'я» реалізує функції обліку та аналізу хвороб працівників комбінату, робить звіти за усіма звітними періодами, зв'язана із АІС по заробітній платі.

АІС «Залізничний транспорт». Забезпечує оперативний облік руху вагонів, облік та аналіз вагонів та коштів за перевезення.

АІС «Військовий облік» автоматизує облік від початку становлення на облік при прийнятті на роботу до звільнення.

АІС «Акціонерна приватизація комбінату» автоматизує облік громадян при купівлі акцій, формує картотеку акціонерів в залежності від місця роботи.

3.3 Інформаційне забезпечення обліку кредиторської заборгованості на ПАТ «Дніпровський меткомбінат»

Слід відзначити, що не всі ланки виробництва на ПАТ «Дніпровський меткомбінат»автоматизовані в рівній мірі. Деякі відділи для розрахунків та аналізу використовують засоби Microsoft Office, зокрема електронні таблиці Microsoft Excel.

Найбільш популярною і поширеною залишається на сьогодні електронна таблиця Microsoft Excel, яка інтегрована до пакету Microsoft Office для Windows. Microsoft Excel має потужний апарат математичної статистики, який дозволяє займатись статистичним моделюванням. ЇЇ застосовують при вирішенні найрізноманітніших завдань, пов'язаних з обробкою табличної інформації. Вона дозволяє отримати рішення із значно меншими витратами у порівнянні із спеціалізованими програмами, не вимагаючи при цьому від користувача особливих знань у програмуванні.

Основою електронних таблиць Microsoft Excel є два модулі: калькуляційний та графічний. Калькуляційний модуль призначений для проведення обчислень різного рівня складності: арифметичні обчислення, обчислення за формулами, використання вбудованих функцій в середовище Microsoft Excel для обчислень. Бібліотека вбудованих функцій нараховує більше 300 функцій, які розбиті на категорії: математичні, статистичні, логічні, інженерні, фінансові та інші. Використання функцій дозволяє розв'язувати задачі по опрацюванню замовлень, по плануванню виробництва, по обліку кадрів та витрат, по нарахуванням заробітної плати та податків, по проведенню аналізу фінансової та господарської діяльності підприємства. Документ Microsoft Excel складається з окремих частин, які називають листами. Кожний лист може мати своє ім'я. Інформація розміщується в клітини листа та має свою адресу (ім'я стовпця та номер рядка). Такий принцип побудови документу дозволяє у формулах використовувати посилання на інформацію в клітині за її адресою. В таких посиланнях дозволяється використовувати посилання на клітину із іншого листа та із іншого документу за правилом: [ім'я документу] ім'я листа! адреса клітини.

Посилання можуть бути абсолютними (наприклад $B$4)та відносними (B4). Застосування абсолютних посилань дозволяє зберегти адресу клітини незмінною.

Для рішення задач з обліку кредиторської заборгованості з використанням АРМ бухгалтера необхідна наступна інформація: дані первинного обліку, дані єдиної бази бухгалтерських записів, нормативно-довідникова інформація.

АРМ бухгалтера з обліку кредиторської заборгованості має забезпечувати облік та контроль фінансових операцій, що відображують щоденний стан підприємства, та виконання необхідних операцій з аналізу його фінансового стану з метою виявлення резервів прискорення оборотності грошових коштів. Користувач повинен мати можливість в режимі активного діалогу проаналізувати стан розрахунків.

На комбінаті використовується значна кількість програмних продуктів для автоматизації бухгалтерського обліку. Для обліку кредиторської заборгованості використовують задачу «Баланс дебіторської (кредиторської) заборгованості». При вході в задачу виводиться вікно реєстрації користувача.

В цьому вікні необхідно ввести ім'я користувача - прізвище користувача на російській мові великими літерами та пароль - табельний номер, що повинні бути зареєстровані в довіднику. Подальший вхід в програму можливий лише після правильного набору імені та пароля користувача.

Головне меню задачі містить наступні пункти:

1) «ВВОД»;

2) «ПРОСМОТР»;

3) «ОТЧЁТЫ»;

4) «СПРАВОЧНИКИ».

Пункт меню «ВВОД» з підпунктом «Кредиторська заборгованість» призначений для введення кредиторської заборгованості, введення інформації з претензійної роботи (підпункт - «Вводинформации по претензіям» - вводить юридичний відділ), завантаження інформації по розробленим, діючим задачам (підпункт «Загрузка информации» - виконує бухгалтер, що відповідальний за кредиторську заборгованість).

Дата звіту вводиться у форматі «мм.гггг».

Далі потрібно ввести номер основного рахунку, що містить не більше 6 знаків. Номер рахунку необхідно вказати обов'язково без роздільних знаків. Якщо в довіднику рахунків вказаний рахунок відсутній, то виводиться повідомлення «Включите номер основного счёта в справочниксчетов». Якщо рахунок вказаний вірно та він включений у список рахунків, підсвічується поле «№ строки балансу», до якої відноситься вказаний рахунок та курсор переходить на введення номера договору.

В полі «№ договора» вказується шестизначний номер договору без роздільних знаків. Після введення номера договору, обирається запис по договорам та, якщо номер договору вказаний вірно, обирається значення коду ОКПО, найменування та адреса підприємства. В разі помилкового значення номера договору виводиться повідомлення «Включите номер договора». Номер договору можна не вказувати. Якщо номер договору, що вводиться зареєстрований в бюро договорів, а в даній задачі видається повідомлення.

В полі «ОКПО» вказується код ОКПО, що містить не більше 10 знаків. Код ОКПО повинен бути обов'язково більше 4 знаків. Після введення коду ОКПО обирається запис із довідника підприємств.

Якщо код підприємства введений вірно підсвічується поле “Наименованиепредприятия” та «Адрес предприятия». В протилежному випадку виводиться повідомлення «Проверьте код ОКПО». Код ОКПО вводити не обов'язково, але якщо ОКПО не введений, то потрібно обов'язково вибрати із списку найменування підприємства.

Обов'язково потрібно обрати тип документу із списку, що з'являється. Потім в таблицю ввести номер документа, його дату в форматі «ггггммдд» та суми господарських операцій по цьому документу. Номер документа вказувати не обов'язково, а дату виникнення заборгованості - обов'язково. Сума сальдо на кінець місяця розраховується автоматично після збереження інформації. Після закінчення вводу натиснути на кнопку «Сохранить» (галочка на смузі з кнопками).

Натискання на кнопку «Следующий» призводить до очищення полів вводу та курсор встановлюється на введення номер договору.

Вийти з форми вводу кредиторської заборгованості можна натиснувши кнопку «Выход» або на хрестик у куті форми.

В пункті «Загрузка информации» потрібно вказати місяць звіту, за який буде включатися інформація та обрати із списку, що з'являється вид заборгованості та номер рахунку. До формування вихідних форм по балансу обов'язково треба виконати завантаження по діючим комплексам. Завантаженню належить інформація по рахункам кредиторської заборгованості.

Пункт меню «Отчёты» містить в собі:

1) формування балансу;

2) формування зведеної заборгованості;

3) підготовка до звіту.

В підпункті «Формированиебаланса» формується звіт по балансу кредиторської заборгованості у форматі .xls. Можна сформувати звіт по балансу кредиторської заборгованості як за один місяць, так і за період. В разі видачі форми за один місяць -треба вказати два рази один і той самий місяць звіту. Далі обрати вид заборгованості - дебіторська чи кредиторська та критерій формування:

1) по рахунку;

2) по рядку балансу;

При видачі звіту по рахунку в умови вибору записів додається пароль користувача (для тих випадків, коли один рахунок ведуть декілька користувачів) та обирається інформація тільки по вказаному рахунку та яку ввів конкретний користувач.

При видачі звіту по рядку балансу, номер рядка обирається із списку, що з'являється та обирається інформація по рахунках, що відносяться до вказаного рядка балансу.

При видачі зведеного балансу по ПАТ «Дніпровський меткомбінат» обирається інформація по кредиторській заборгованості.

При формування підпункту «Формирование сводной задолженности» формується документ в Excel по загальній заборгованості по комбінату (дебіторської та кредиторської), враховуючи інформацію по претензійній роботі, що вводиться юридичним відділом.

Пункт меню «Справочники» містить роботу з довідниками:

1) рахунків - G:\ZADOL\SSCHET.DBF;

2) видів платежів - G:\ZADOL\SVPLAT.DBF.

При додаванні записів до довідника потрібно вказати номер рядка балансу та номер нового рахунку.

При додаванні записів до довідника платежів вказується код платежу, що є порядковим номером та виявляється шляхом збільшення на одиницю останнього коду платежу, а також найменування підприємства та платежу.

Документи, виготовленні машинним способом, для надання їм юридичної сили повинні відповідати вимогам стандартів і бути закодовані відповідно до затвердженої системи кодифікації. Підписи осіб, відповідальних за достовірність інформації, повинні виконуватися у вигляді пароля або іншим способом автоматизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, що відобразила господарську операцію, і виключити можливість користування чужими кодами.

Отже, система обліку, що ґрунтується на використанні сучасної обчислювальної техніки, є особливою формою бухгалтерського обліку, що відповідає сучасним вимогам управління і забезпечує: інтеграцію всіх видів господарського обліку - оперативного, податкового, статистичного та бухгалтерського; своєчасне надання інформації, необхідної для прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень та контролю; суміщення документування та реєстрації облікової інформації, зниження трудомісткості обліку з одночасним підвищенням достовірності та оперативності інформації.

4. Частина охорони праці. стан охорони праці в україні та на ПАТ «Дніпровський Меткомбінат»

4.1 Законодавча та нормативна база охорона праці в Україні

В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру органів влади і промисловості. Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України «Про охорону праці» [34] та Кодекс законів про працю (КЗпП). [35]. До законодавчої бази також належать Закони України: «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку», «Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України. Закон «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 p., був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 р. Він складається з преамбули та 9 розділів.

У розділі І «Загальні положення» (стаття 1) наводяться визначення понять: «охорона праці», «роботодавець», «працівник», та окреслюється дія цього Закону (стаття 2), який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб. У статті 3 йдеться про те, що при укладанні міжнародних договорів, на обов'язковість яких надала згоду Верховна Рада України, в яких встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору. Основними принципами державної політики в галузі охорони праці (стаття 4) є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, навчання з питань охорони праці, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та ін.

У розділі II «Гарантії прав громадян на охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці; виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці або в разі смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань (оплата з Фонду соціального страхування від нещасних випадків); відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові на виробництві; письмово, не пізніше як за 2 місяці, інформувати працівника про зміни виробничих умов або пільг; забезпечувати спецодягом та засобами індивідуального захисту згідно з чинними нормативами та умовами колективного договору; зафіксовано право працівника відмовитись від виконання робіт, якщо це загрожує його здоров'ю та життю, та ін.

У розділі III «Організація охорони праці» йдеться про те, що роботодавець обов'язково створює систему управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці. В розділі наведені обов'язки працівників: дбати про здоров'я і безпеку як особисту, так і оточуючих; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці; проходити встановлені законодавством медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У статті 15 йдеться про створення на підприємстві служби охорони праці при кількості працюючих - 50 і більше осіб, при меншій чисельності - очолює службу охорони праці сумісник або сторонній спеціаліст на договірних засадах (відповідно до Типового положення про службу охорони праці). Служба охорони праці підпорядковується роботодавцю, а її керівники та спеціалісти за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб. Працівники служби мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи, зупиняти роботу виробництва, дільниці, машини або устаткування в разі порушень правил безпеки, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих та ін. Ліквідація служби охорони праці можлива тільки у разі ліквідації підприємства. Для допомоги службі охорони праці на підприємстві, згідно з Типовим положенням, може бути створена комісія з питань охорони праці. Рішення комісії мають рекомендаційний характер.Усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці та правил надання першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії (стаття 18). Навчання та перевірка знань повинна здійснюватись один раз на рік для працівників, зайнятих на роботах із підвищеною небезпекою, і один раз на 3 роки для всіх посадових осіб (відповідно до типового положення, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом нагляду за охороною праці).

У статті 19 говориться, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Для підприємств, незалежно від форми власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять 0,5% від суми реалізованої продукції. Для підприємств, що фінансуються з державного або місцевого бюджетів, на охорону праці передбачається витрачати не менше 0,2% від фонду оплати праці. Фінансування загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та профілактичних заходів з охорони праці здійснюється з державних і місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, визначених законодавством. Законом передбачено вносити в колективний договір, угоду соціальні гарантії для працівників підприємства з питань охорони праці (стаття 20) з визначенням їх фінансування. Будівлі, споруди, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і, перед введенням у дію, повинні пройти експертизу (стаття 21). Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій організовує роботодавець (стаття 22) відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У статті 23 передбачається надання інформації роботодавцем Фонду соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці. Ця інформація повинна доводитись до всіх працівників підприємства, а також направлятися до органів державного управління і державного нагляду. Відповідно до Закону (стаття 24), можуть створюватися добровільні об'єднання (асоціації, товариства) громадян, працівників і спеціалістів з метою поліпшення охорони праці.

У розділі IV -«Стимулювання охорони праці» йдеться про економічне стимулювання працівників (стаття 25) за активну участь та ініціативу у запровадженні заходів щодо підвищення рівня безпеки праці, яке здійснюється згідно з колективним договором, угодою та законодавством. Відшкодування збитків (стаття 26) за порушення правил охорони праці - державі, юридичним і фізичним особам - згідно з діючим законодавством. Витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідацію її наслідків, на розслідування її причин, а також інші витрати, передбачені законодавством, відшкодовує роботодавець.

Розділ V -«Нормативно-правові акти з охорони праці». До них належать правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання. Вони переглядаються за необхідністю, але не рідше одного разу на 10 років. Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. Дія нормативно-правових актів з охорони праці поширюється на сферу трудового й професійного навчання.


Подобные документы

  • Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.

    курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014

  • Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014

  • Економічна сутність запасів, їх види. Порядок формування вартості запасів, методи їх оцінки при вибутті. Характеристика діяльності ТОВ "БіК" та його облікова політика. Синтетичний та аналітичний облік запасів на підприємстві та організація документообігу.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 30.03.2010

  • Економічна сутність виробничих запасів, їх класифікація та роль в діяльності підприємства. Документальне оформлення і автоматизація синтетичного та аналітичного обліку операцій з руху виробничих запасів та відображення результатів їх руху в ГНК "Гетьман".

    курсовая работа [48,7 K], добавлен 30.06.2014

  • Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.

    дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008

  • Оцінка виробничих запасів в умовах ринкових відносин, проблема їх ефективного використання. Організація обліку виробничих запасів на прикладі ПАТ "Тормаш", документальне оформлення їх наявності та руху. Аудит стану та збереження виробничих запасів.

    дипломная работа [260,0 K], добавлен 09.11.2013

  • Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.

    курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010

  • Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.

    контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011

  • Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.

    дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010

  • Сутність, визнання, оцінка і класифікація запасів, значення та завдання їх обліку. Організаційна характеристика та оцінка економічного стану ТОВ "АФ "Відродження". Облікова політика підприємства. Синтетичний і аналітичний облік виробничих запасів.

    курсовая работа [428,1 K], добавлен 04.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.