Промислові підприємства на своєму балансу мають велику кількість основних засобів. Для того, щоб продукція виробництва була конкурентоспроможною, потрібно модернізувати більшість основних засобів вітчизняних промислових підприємств. На сьогоднішній день у більшості цих підприємств основні засоби морально застарілі.

Провівши дослідження особливостей обліку розрахунків по ремонту основних засобів на підприємстві МП "Деревообробка" можемо зазначити, що в цеху порізки матеріалів використовуються кілька одиниць застарілого обладнання, тому пропозиції щодо удосконалення будуть стосуватися удосконалення обліку ремонту та модернізації основних засобів на досліджуваному підприємстві.

Питання визнання витрат, які виникають внаслідок модернізації основних засобів, та питання відображення цих витрат у бухгалтерській та податковій звітності є досить актуальним та потребує детальнішого вивчення.

Метою даного дослідження є удосконалення обліку ремонту та модернізації основних засобів. Під час дослідження даної проблеми було проведено аналіз літературних джерел та існуючих методів обліку ремонту основних засобів на промислових підприємствах.

Слід розмежовувати два поняття - "поліпшення” та "ремонт” основних засобів. Поліпшення об'єктів основних засобів націлено на збільшення їх продуктивності (збільшуються доходи підприємства) та скорочення витрат пов'язаних з утриманням на балансі об'єктів основних засобів (знижується собівартість виготовленої продукції, що збільшує прибуток). В свою чергу основним завданням ремонту є підтримка об'єкта в робочому стані.

Відповідно п.14 П (С) БУ 7 "Основні засоби” первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, які пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, реконструкція та ін.), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта.

Витрати, які пов'язані з поліпшенням об'єктів основних засобів включаються до витрат звітного періоду за допомогою їх амортизації. Для того, щоб ці витрати підлягали амортизації на їх суму збільшується первісна вартість об'єкта основних засобів, який був поліпшений.

Згідно з п.15 П (С) БО 7 "Основні засоби” витрати, які здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані і отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат. Ці витрати пов'язані з виконанням будь-якого виду ремонту направлені на відновлення первісних техніко-економічних характеристик об'єктів основних засобів, а не на збільшення майбутніх економічних вигод.

Основним ідентифікатором віднесення витрат є збільшення майбутньої економічної вигоди від подальшого використання основних засобів. Але з метою чіткої ідентифікації ремонтних робіт основних засобів по ступеню їх впливу на майбутню економічну вигоду від використання об'єкту основних засобів доцільно видати розпорядчий документ, згідно з яким чітко розмежувати всі види витрат. Також відповідним посадовим особам служб головного механіка та головного енергетика необхідно на первинних документах ставити помітку з визначенням виду ремонту ("поточний ремонт”, "реконструкція”).

Згідно п. п.8.7.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку протягом звітного періоду відносить до валових витрат різні витрати пов'язані з покращенням основним засобів, які підлягають амортизації, котра не перевищує 10 відсотків загальної балансової вартості всіх груп основних засобів станом на початок звітного періоду.

За нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (ст.8.7.1) витрати, що перевищують 10 відсотків суми витрат на поліпшення основних засобів, відносяться на збільшення їх балансової вартості та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів. Тобто 10 відсотків витрат на поліпшення основних засобів мають бути віднесені на витрати одночасно в одному звітному періоді і в фінансовому і в податковому обліку. Такий підхід раціональний і необхідний з точки зору об'єктивного відображення визнаних витрат підприємства в фінансовому обліку та складання й перевірки фінансової і податкової звітності.

Ті витрати, які в бухгалтерському обліку включаються до збільшення первісної вартості основних засобів, в податковому обліку - до валових витрат.

З метою ідентифікації вказаних витрат доцільно їх акумулювати на окремому субрахунку, що дозволить контролювати та аналізувати ці витрати на основі бухгалтерського обліку.

Так на промислових підприємствах використовується рахунок 23 "Виробництво" з субрахунками 231 "Основне виробництво”, 232 ”Допоміжне виробництво”, та з метою акумулювання витрат на поточний ремонт основних засобів доцільно вести субрахунок 233 "Поточний ремонт”.

Поточний ремонт основних засобів на промислових підприємствах можливо відобразити такими записами:

- при здійсненні ремонтних робіт господарським способом

Д-т 233 "Поточний ремонт основних засобів”

К-т 232 "Допоміжне виробництво”;

- при здійсненні ремонтних робіт підрядним способом

Д-т 233 "Поточний ремонт основних засобів”

К-т 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

- відповідно направленню цільового використання основних засобів

Д-т 91 "Загальновиробничі витрати”

Д-т 92 "Адміністративні витрати”

Д-т 93 "Витрати на збут”

Д-т 94 "Інші витрати оперативної діяльності”

К-т 233 "Поточний ремонт основних засобів”.

Таке відображення ремонту та модернізації основних засобів для бухгалтера буде слугувати орієнтиром, куди їх відносити - на витрати, чи на збільшення первісної вартості з подальшим віднесенням на витрати шляхом нарахування амортизаційних відрахувань. Окрім цього, такий механізм організації облікового процесу дозволить уникнути протиріч з контролюючими органами.

Також у ході аналізу з'ясувалося, що у планах підприємства на ІІ квартал 2010 року є проведення достатньо затратного ремонту деякого устаткування. Тому наступною пропозицією в даному розділі роботи буде створення резерву коштів на вказані цілі. Інакше одноразове списання великих витрат може призвести до різкого збільшення витрат і може стати причиною збитку.

Порядок створення резерву в бухгалтерському обліку законодавством не встановлений. Тому фірма вправі визначити його самостійно й закріпити в бухгалтерській обліковій політиці. Податковий кодекс передбачає два види таких резервів:

на оплату звичайного ремонту;

на оплату особливо складних і дорогих видів капітального ремонту.

Ці резерви створюють і списують по-різному:

1. Резерв на оплату звичайного ремонту

Щоб створити резерв, потрібно розрахувати "граничну суму відрахувань" у нього. Гранична сума відрахувань - це планова сума витрат на ремонт основних коштів цього року. Її визначають виходячи з періодичності ремонту, вартості деталей, які міняють у процесі ремонту, і його кошторисної вартості.

Для розрахунку суми відрахувань у резерв потрібно скласти:

графік ремонту основних коштів;

кошторис витрат на ремонт основних коштів.

Якщо компанія платить податок на прибуток щомісяця, то суму відрахувань у резерв розраховують так:

Загальна сума планованих витрат на ремонт по кошторисі: 12 = Щомісячна сума відрахувань у резерв.

У такої фірми сума відрахувань у резерв зменшує оподатковуваний прибуток наприкінці кожного місяця.

Якщо компанія перераховує податок на прибуток щокварталу, то суму відрахувань у резерв розраховують так:

Загальна сума планованих витрат на ремонт по кошторисі: 4 = Щоквартальна сума відрахувань у резерв.

У такої фірми сума відрахувань у резерв зменшує оподатковуваний прибуток наприкінці кожного кварталу.

Вартим уваги є зауваження про те, що максимальна сума резерву, яка враховується при оподаткуванні прибутку, не може бути більше середньої суми фактичних витрат на ремонт за останні три роки.

Середню суму фактичних витрат на ремонт розраховують так:

Фактичні витрати на ремонт за три останні роки: 3 = Середня сума витрат на ремонт.

Якщо планована сума резерву більше середніх витрат на ремонт, то сума резерву буде дорівнює середнім витратам.

У бухгалтерському обліку сума резерву не обмежується.

Щоб спростити роботу необхідно створювати резерви в тому порядку, який передбачений податковим законодавством. У цьому випадку підприємству не доведеться вести додаткові регістри податкового обліку.

Обґрунтуємо пропозицію по створенню резерву для ремонтів на МП "Деревообробка"за допомогою розрахунків.

Якщо припустимо, що у 2009 році МП "Деревообробка" спробує створити резерв на ремонт основних засобів, планована сума витрат на ремонт по кошторису може становити 20 000 грн. Зауважимо, що фірма платить податок на прибуток щомісяця.

Фактичні витрати на ремонт основних засобів за попередні три роки склали:

в 2010 році - 8700 грн.;

в 2011 році - 23000 грн;

в 2008 році - 11500 грн.

Максимальна сума резерву на ремонт основних засобів складе:

(8700+ 23 000 + 11500): 3 = 14400 грн.

Планована сума витрат на ремонт у 20 000 грн. перевищує його максимальний розмір. Тому МП "Деревообробка" може створити резерв тільки в сумі 14400 грн.

Щомісячна сума відрахувань у резерв складе:

14400 грн.: 12 міс. = 1200 грн

Резерв на оплату особливо складних і дорогих видів капітального ремонту створюють у тому ж порядку, що й резерв на оплату звичайного ремонту основних засобів. При цьому сума такого резерву не обмежена. Резерв створюють на підставі графіка ремонту й кошторису витрат по ньому. Сума резерву дорівнює плановим витратам, які за графіком доводяться на кожен податковий період (рік).

Якщо фірма платить податок на прибуток щомісяця, то суму відрахувань у цей резерв розраховують так:

(Загальна сума планованих витрат на ремонт по кошторису): 12 = Кількість років ремонту = Щомісячна сума відрахувань у резерв.

У такої компанії сума відрахувань у резерв зменшує оподатковуваний прибуток наприкінці кожного місяця.

Якщо фірма платить податок на прибуток щокварталу, то суму відрахувань у резерв розраховують так:

(Загальна сума планованих витрат на ремонт по кошторисі): 4 = Кількість років ремонту = Щоквартальна сума відрахувань у резерв.

У такої компанії сума відрахувань у резерв зменшує оподатковуваний прибуток наприкінці кожного кварталу.

Щоб максимально зблизити бухгалтерський і податковий облік, необхідно створювати резерв у двох обліках за однаковими правилами.

Резерв на оплату особливо складних і дорогих видів капітального ремонту основних засобів створювати не можна, якщо:

ремонт проводиться менше одного року;

у попередні роки фірма вже проводила аналогічний ремонт.

Всі витрати з ремонту основних засобів списують за рахунок створеного резерву. Якщо ж витрати перевищили резерв, то суму перевищення включають до складу витрат, які зменшують оподатковуваний прибуток. При цьому за правилами податкового обліку зменшити прибуток фірма зможе тільки наприкінці року. Тому якщо плановані витрати на ремонт більшц, ніж максимальна сума резерву, то створювати його не варто.

За правилами бухгалтерського обліку суму перевищення витрат з ремонту над резервом включають у витрати в тому періоді, коли такі витрати виникли.

Також в сучасних умовах господарювання ппонується зведений облік витрат організовувати за видами ремонтів із підрозділом по замовленнях, що включають ремонт одного інвентарного об'єкта або декількох однотипних об'єктів. При цьому витрати слід поділяти на витрати за нормами та відхиленнями від них. Найбільш точним методом визначення величини незавершеного ремонту є його щомісячна інвентаризація з оцінкою за фактичною собівартістю, видами ремонтів; доцільне також встановлення пооб'єктного методу обліку витрат.

Удосконалення калькулювання собівартості ремонтних робіт повинно відбуватися шляхом впровадження принципів нормативного методу калькулювання у поєднанні з нормативним обліком витрат. За основу обчислення фактичної собівартості при нормативному методі слід брати нормативну калькуляцію, що розрахована за діючими технологічними нормами витрачання матеріальних цінностей, заробітної плати; фактична собівартість визначається як алгебраїчна сума нормативної вартості та відхилень від норм.

Безпосередньо для досліджуваного підприємства також пропонується автоматизувати облік витрат на ремонт основних засобів. При цьому доцільно використовувати програму 1С "Бухгалтерія" версії 8.7 Регістрами обліку при цьому слугують: таблиця обліку ремонтів, яка заповнюється згідно акта на списання запасних частин, матеріалів, інших витрат; таблиця "Аналіз рахунків” і Головна книга, оборотна відомость по рахунках Головної книги (розроблені регістри містяться в додатках до дисертації).

Висновки