Облік ремонту основних засобів
Витрати на ремонт основних засобів як об'єкту обліку. Правовий аналіз нормативної бази, методика та організація обліку ремонту основних засобів. Практичні аспекти організації обліку основних засобів на МП "Деревообробка", покращення обліку їх ремонту.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.08.2012 |
| Размер файла | 105,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
47
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні основи обліку ремонту основних засобів
- 1.1 Витрати на ремонт основних засобів як об'єкт обліку
- 1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку ремонту основних засобів
- 1.3 Методика та організація обліку ремонту основних засобів
- Розділ 2. Практичні аспекти організації обліку основних засобів на мп "деревообробка"
- 2.1 Організаційно-економічна характеристика МП "Деревообробка"
- 2.2 Документування господарських операцій з обліку витрат на ремонтування основних засобів
- 2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат по ремонту основних засобів
- Розділ 3. Шляхи покращення обліку ремонту основних засобів
- Висновки
- Список використаної літератури
Вступ
Одним із важливих резервів підвищення ефективності суспільного виробництва є поліпшення використання основних виробничих засобів і, в першу чергу, їх активної частини - машин і обладнання. Основні засоби складаються з великої кількості конструктивних елементів, які виготовлені з різних за міцністю матеріалів, виконують різні технологічні функції, мають неоднакове експлуатаційне навантаження і внаслідок цього спрацьовуються нерівномірно.
На багатьох промислових підприємствах є ремонтно-механічні цехи чи майстерні, технічний рівень яких відрізняється. Щорічно в середньому кожна одиниця обладнання підлягає ремонту. Ремонтне виробництво займає важливе місце у складі допоміжних виробництв. Від своєчасності та якості проведення ремонтних робіт залежить ритмічність випуску продукції, її собівартість і якість, ефективність використання основних засобів.
На сучасному етапі більшість підприємств України відійшло від системи планово-попереджувального ремонту, що негативно вплинуло на утримання та використання основних засобів. Тому в цьому напрямку необхідно поліпшувати систему обліку і контролю, яка б дозволяла приймати ефективні управлінські рішення та попереджувати нераціональні витрати, в цьому, головним чином, і виявляється актуальність обраної теми для дослідження в курсовій роботі.
У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, законодавча база щодо питань обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів. Окремим питанням теорії, методики та організації обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів приділялась увага у працях Шера І.Ф., Рудановського О.П., Покропивного С.Ф., Кареліна В.С., Кужельного М.В., Бабича В.В., Свідерського Є.І., Ткаченко Н.М., Русакової Е.А., Ібрагімова Н.А., Носкіна Р.А., Ломакіна В.О., Бандурки О.М., Коробова М.Я., Орлова П.І., Петрова К.Я., Рейніна С.Н., та інших авторів, які започаткували теоретичне обґрунтування і подальшу розробку даної проблеми. Більшість авторів зосереджують увагу на класифікації ремонтів, джерел їх відшкодування, загальній методиці ведення обліку витрат на ремонт. У той же час питання планування ремонту, організації обліку ремонту, порядок списання матеріальних витрат, методика обліку витрат на ремонт у комп'ютерному середовищі, організація оперативного контролю витрат на ремонт досліджені недостатньо.
Недостатній рівень дослідження, актуальність і необхідність вирішення питань, пов'язаних з удосконаленням методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів, обумовили вибір теми курсової роботи.
Мета курсової роботи полягає в теоретико-методологічному дослідженні обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів та розробці рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку для забезпечення їх ефективного використання.
Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних завдань:
з'ясувати сутність ремонтів та економічні основи їх класифікації;
охарактеризувати нормативно-правову базу, що регулює облік ремонту основних засобів;
на базі реального підприємства дослідити порядок документування господарських операцій та визначити об'єкти і методи обліку витрат на ремонтні роботи;
оцінити діючу систему обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів на досліджуваному підприємстві та надати пропозиції щодо їх удосконалення.
Предметом дослідження є методичні та організаційні питання обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів на промислових підприємствах.
Об'єктом дослідження виступає МП "Деревообробка".
облік ремонт основний засіб
Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові методи дослідження: моделювання, аналіз, синтез, порівняння, математичні і статистичні методи.
Розділ 1. Теоретичні основи обліку ремонту основних засобів
1.1 Витрати на ремонт основних засобів як об'єкт обліку
Основні виробничі засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві.
Своєчасний ремонт основних виробничих засобів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.
В економічній літературі і в практичній діяльності немає єдності поглядів стосовно класифікації ремонтів. При поділі ремонтів на види за основу беруться різні ознаки: обсяг, трудомісткість, періодичність ремонту, ступінь розборки об'єкта, джерела фінансування ремонту, конструктивні особливості об'єктів, характер пошкоджень, ступінь зносу окремих частин тощо. Більшість авторів віддає перевагу кількісним ознакам ремонту. Аналізуючи доробки вітчизняних вчених можна зауважити, що більшість із них надають перевагу наступній класифікації видів ремонту [10, с.12]:
1. Поточний;
2. Середній;
3. Капітальний
Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих засобів і полягає в усуненні окремих поломок основних засобів і заміні або поновленні їхніх окремих частин.
Середній ремонт провадиться для часткового поновлення основних засобів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.
Капітальний ремонт машин, устаткувань провадиться для відновлення їх виробничого ресурсу. При цьому здійснюється, як правило, повне розбирання машини або верстата, виявлення дефектів, контроль технічного стану, власне ремонт, складання устаткування після ремонту, його регулювання та випробування.
Кожен з вище перелічених ремонтів яких передбачає свою мету і має певні ознаки, що представлені на рис.1.1.
47
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.1.1 Класифікація ремонтів, їх характеристика
Ремонти спрямовані на підтримання основних засобів у робочому стані, на зменшення їх зносу.
Підприємства підтримують свої основні засоби в робочому стані та забезпечують їх функціонування способом як поліпшення, так і за допомогою системи технічного обслуговування й системи планово-попереджувального ремонту.
Технічне обслуговування - це комплекс операцій або операція з підтримки працездатності чи справності об'єкта під час його використання за призначенням способом його періодичного огляду (мастильні й очищувальні роботи, перевірка рівня працездатності тощо) та ремонтних робіт невеликої вартості, що не збільшують первісну вартість об'єкта.
Також на підприємстві в ході поточного і середнього ремонтів може проводитися модернізація обладнання та споруд.
Модернізація, модифікація, побудова, дообладнання - це розширення окремих будівель і споруд, технічне переобладнання інших об'єктів, запровадження нової техніки й технології, механізація та автоматизація виробництва, які, кожен окремо або в сукупності, збільшують первісну вартість об'єкта основних засобів. На проведення цих робіт обов'язковими є також наявність проектно-кошторисної документації та відповідних дозволів органів державного контролю й нагляду.
Об'єктами ремонтів є засоби праці виробничої сфери і сфери обігу, предмети невиробничої сфери та особистого споживання. Узагальнення матеріалів дослідження дало можливість визначити, що ремонтом називаються роботи, які спрямовані на зменшення зносу, підтримання в дієздатному стані засобів праці шляхом відновлення або заміни їх зношеної частини.
При визначенні періодичності ремонту слід керуватися галузевими інструкціями. Дослідження показали, що на періодичність капітального ремонту впливають наступні фактори: об'єкт ремонту, умови експлуатації основних засобів.
Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами самостійно, виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних виробничих засобів та забезпечення ремонтних робіт матеріально-технічними ресурсами.
Економічна доцільність капітального ремонту основних виробничих засобів визначається порівнюванням витрат на капітальний ремонт об'єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту цього об'єкта перевищує вартість аналогічного нового устаткування, то такий ремонт робити недоцільно [7, с.311].
Фінансування капітального ремонту на підприємстві здійснюється згідно з планом капітального ремонту. План складають на початку року на підставі кошторисно-фінансових розрахунків щодо ремонту окремих об'єктів з урахуванням чинних норм, цін, тарифів. Затверджує план керівник підприємства.
Зазвичай план капітальних ремонтів, що включає в себе:
поіменний титульний список об'єктів;
перелік основних робіт;
кошторисну вартість робіт;
календарний план-графік ремонтів;
потребу в основних матеріалах, транспортних засобах механізації та робітниках;
одержання дозволів Держархбудконтролю та інших державних органів з безпеки та екології.
До складу витрат на капітальний ремонт включають проектно-кошторисні витрати; оплату ремонтних робіт; вартість придбання нових деталей, вузлів, агрегатів; вартість заміни зношених конструкцій і деталей у будівлях і спорудах.
Порядок фінансування капітального ремонту залежить від способу його проведення. У разі здійснення капітального ремонту машин, устаткування, транспортних засобів підрядним способом на основі договорів розрахунки провадяться за актами приймання повністю відремонтованих вузлів, агрегатів тощо. Розрахунки стосовно ремонту, який здійснюється господарським способом провадяться, як правило, за окремими елементами витрат: виплата заробітної плати, оплата рахунків за матеріальні цінності, деталі, які використані в період проведення ремонту основних засобів тощо.
Контроль за здійсненням капітального ремонту, оформленням кошторисно-технічної документації, економним витрачанням грошових коштів здійснює керівник підприємства.
Підприємства (незалежно від підпорядкування і форм власності) протягом звітного періоду мають право витрати на всі види ремонтів (поточний, середній, капітальний) віднести до валових витрат у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості основних засобів на початок звітного року. У цих самих розмірах названі витрати відносять на витрати виробництва, тобто на собівартість виробленої продукції.
Усі витрати на ремонт, у тім числі й ті, що перевищують зазначену суму, відносять на збільшення балансової вартості основних засобів. Таким чином, вони підлягають амортизації.
Амортизація - це систематичний розподіл амортизуємої вартості незворотних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Знос об'єктів (предметів) основних засобів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані), відповідно до встановлених методів амортизації.
Відповідно до П (С) БО №7 амортизація основних засобів нараховується з використанням наступних методів:
прямолінійного (прямолінійного списання);
зменшення залишкової вартості;
прискореного зменшення залишкової вартості;
кумулятивного (суми кількості років);
виробничого (метод суми одиниць продукції).
Об'єктом амортизації є основні засоби, крім землі.
Нарахування амортизації робиться протягом строку їх корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється наданим підприємством при визнанні наданого об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), та зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови та консервування.
Нарахування зносу не може проводитися понад 100 % вартості основних засобів. Нарахований знос у розмірі 100 % вартості на об'єкти (предмети), які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання [7, с.322].
Якщо капітальний ремонт орендованого майна здійснюється орендодавцем, то витрати на капітальний ремонт включаються в орендну плату і сплачуються орендарем.
Під час розбирання об'єктів, що підлягають ремонту, можуть виявитися придатні для дальшого використання матеріали, запасні частини тощо. Вони оприбутковуються, оцінюються, відображаються в обліку і згодом можуть бути реалізовані або використані в процесі ремонту основних виробничих засобів. Отримані при цьому кошти є джерелом фінансування ремонту основних виробничих засобів.
Ремонт основних невиробничих засобів фінансується з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, а також інших джерел, за рахунок яких фінансується поточне утримання зазначених основних засобів.
1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази з обліку ремонту основних засобів
Основним нормативним документом, що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (затверджене наказом Міністерства фінансів України 27 квітня 2000 р. № 92). Дане положення містить таке визначення основних засобів: "Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)".
Що стосується ремонту основних засобів, то в П (с) БО7 п.15 вказано, що витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
Більш детально порядок відображення витрат на ремонт в обліку розкриває Інструкція щодо застосування П (С) БО 7 "Основні засоби” №561. Розділ 6. "Облік ремонту і поліпшення основних засобів" Інструкції МР № 561 показує в розгорнутому вигляді, як Мінфін розуміє норми п.15 П (С) БО 7. Загалом і в цілому цей розділ містить відомі підходи стосовно витрат на поліпшення і ремонт основних засобів: коли такі витрати капіталізуються, а коли визначаються витратами звітного періоду. Під капіталізацією мається на увазі віднесення відповідних витрат на балансову вартість об'єкта основних засобів.
Таблиця 1.1
Перелік нормативної бази по обліку витрат на ремонт основних засобів
|
Документ |
Коли і ким затверджений (дата, номер) |
Зміст |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” |
від 16.11.99. р. № 996-ХIV, Верховною радою України. |
Регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку, порядок заповнення первинних облікових документів |
|
|
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств” |
від 22 травня 1997 року №283/97 остання редакцiя вiд 31.01.2009 на пiдставi 882-17, чинний |
Визначає платників податку на прибуток підприємств, об'єкти, базу та ставки оподаткування |
|
|
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу і зобов'язань, господарських операцій підприємств та організацій |
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року, №291 |
Містить назви синтетичних рахунків і субрахунків, їх класифікацію по класах, використання в різних галузях народного господарства |
|
|
Положення "Про кореспонденцію рахунків" |
Затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 26 березня 2001 року, №143 |
Визначає кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку в господарській діяльності підприємств. |
|
|
Інструкція Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій |
Від 30 листопада 1999 № 291. |
Визначає призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку |
|
|
Інструкція про порядок складання статистичної звітності з капітального будівництва |
Затверджена наказом Міністерством статистики України від 28.03.96 р. № 93 |
Визначає порядок та умови складання звітності у разі здійснення підприємством реконструкції, модернізації та технічного переобладнання будівель і споруд |
|
|
Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку |
Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 |
Визначає порядок складання та використання бухгалтерських документів |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (П (с) БО1) |
Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356 |
Визначається мета, склад, принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до розкриття її елементів |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 "Баланс" (П (с) БО2) |
Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 1999 р. № 87 |
Передбачає наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 "Звіт про фінансові результати" (П (с) БО3) |
Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 |
Визначає порядок розрахунку та відображення фінансових результатів діяльності підприємства |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №4 "Звіт про рух коштів" (П (с) БО4) |
Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 |
Визначає порядок генерування та використання грошових коштів підприємства |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 "Основні засоби” (П (с) БО7) |
Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 |
Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про ОЗ, інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 "Дебіторська заборгованість" (П (с) БО10) |
Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 р. № 237 |
Визначає сутність дебіторської заборгованості, їх оцінку класифікацію |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 "Зобов'язання" (П (с) БО11) |
Затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. № 20 |
Містить основний перелік видів забезпечень майбутніх витрат і платежів |
|
|
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 "Витрати" (П (с) БО16) |
Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318 |
Визначає сутність витрат підприємства, їх види та способи визначення |
|
|
Методичні рекомендації щодо бухгалтерського обліку основних засобів |
Затверджено Наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 |
інструкція щодо застосування П (С) БО 7 "Основні засоби” |
Також характеризуючи нормативно-правові документи, що регулюють порядок відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів необхідно відмітити, що відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97 ВР остання редакцiя вiд 31.01.2009 на пiдставi 882-17, чинний витрати, пов'язані з поточним, капітальним ремонтами, реконструкцією та іншими видами поліпшення основних засобів у сумі, що не перевищувала 5% балансової (залишкової) вартості основних засобів на початок звітного року, списувалися на собівартість продукції (витрат обігу, робіт, послуг), різницю - на збільшення основних засобів.
1.3 Методика та організація обліку ремонту основних засобів
Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів; достовірне визначення вартості (оцінки) основних засобів; визначення економічних вигод від використання основних засобів; контроль за наявністю і збереженням основних засобів з моменту придбання і до вибуття із господарства; правильне і своєчасне нарахування зносу; контроль за правильністю та ефективним використанням коштів на реконструкцію, модернізацію відповідно до наявних джерел фінансування; контроль за ефективним використанням основних засобів залежно від їх потужності; точне визначення результатів від ліквідації основних засобів [14, с.172].
Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних активів, їх зносу передбачені рахунки: 10 "Основні засоби"; 11 "Інші необоротні матеріальні активи"; 13 "Знос необоротних активів"; 18 "Інші необоротні активи". Витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від його використання, будуть відображатися на рахунку 15 "Капітальні інвестиції".
Як уже відзначалося раніше в роботі, ремонти основних засобів залежно від обсягу і характеру робіт бувають поточні, середні й капітальні.
Поточні ремонти здійснюються за необхідності і виконуються в основному власними силами. До поточних ремонтів належать дрібні роботи по зміні або виправленню окремих зношених деталей, вузлів машин, обладнання, елементів конструкції будов та споруд, а також профілактичні ремонти й огляди. Капітальні ремонти здійснюються з періодичністю понад один рік, при цьому здійснюються повне розбирання, зміна або відновлення всіх зношених деталей, вузлів.
Нині відображення витрат на ремонт в обліку практично не залежить від видів ремонту. Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. суми ремонту виробничого призначення списуються на рах. № 23 "Виробництво" і на рах. № 91 "Загальновиробничі витрати", решта - на збільшення основних засобів.
У бухгалтерському обліку витрати на ремонт в повному обсязі списуються на відповідні статті витрат (прямі, загально-виробничі, адміністративні тощо, тобто в дебет рахунків 23, 91, 92, 93). Витрати на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання додають до вартості відповідних основних засобів.
Способи здійснення ремонту:
підрядний - силами підрядної організації;
господарський - власними силами;
змішаний.
При підрядному способі до проведення капітального ремонту за договором залучаються спеціалізовані підприємства. Усі види робіт виконує підрядна організація, а підприємство-замовник здійснює оплату пред'явлених розрахунково-платіжних документів за виконані і прийняті за актами роботи (виходячи з їх договірної вартості). Рахунки з підрядниками здійснюються на підставі Акта прийому виконаних робіт за рахунками-фактурами.
При акцепті (тобто прийнятті до оплати) розрахунково-платіжних документів підрядчика в бухгалтерському обліку підприємства-замовника роблять запис по кредиту рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (на суму, прийняту до оплати розрахунково-платіжних документів підрядних організацій, відповідно договірній вартості робіт) і дебету рахунків:
23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" (на вартість ремонту об'єктів виробничого призначення);
92 "Адміністративні витрати" (на вартість ремонту об'єктів загальногосподарського призначення);
93 "Витрати на збут" (на вартість ремонту об'єктів основних засобів, які використовуються в підрозділах, зайнятих збутом продукції;
949 "Інші витрати операційної діяльності" (на вартості ремонту об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення) та ін.
Одночасно роблять запис по дебету рахунка 641 "Розрахунки за податками" у кореспонденції з кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" [17, с.345].
Господарський спосіб виконання капітального ремонту основних засобів використовуються на підприємстві при незначному обсязі робіт і за наявності на підприємстві спеціалістів, кваліфікація яких дає змогу виконувати передбачені кошторисом роботи.
При господарському способі виконання робіт затрати по ремонту основних засобів відображаються на дебеті рахунків обліку витрат виробництва або обігу в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків. Якщо ремонт основних засобів (машин, обладнання, транспортних засобів та ін.) виконується ремонтним цехом підприємства, то облік таких затрат ведеться на дебеті рахунків:
- 23 "Виробництво" в кореспонденції з кредитом рахунків: 201 "Сировина і матеріали", 211 "Запасні частини" та ін. (на вартість використаних для ремонту матеріалів і запасних частин);
- 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" (на вартість інструментів і пристосувань, використаних у виробництві);
- 66 "Розрахунки з оплати праці";
- 65 "Розрахунки за страхуванням" (на суму заробітної плати робітникам за виконані ремонтні роботи і нарахованої суми збору на соціальні заходи) та ін.
Визначена за даними рахунка 23 "Виробництво" собівартість ремонтних робіт списується з кредиту цього рахунка на затрати тих господарських підрозділів, де знаходяться в експлуатації відремонтовані об'єкти (рахунки 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності" та ін.).
Документальною підставою для відображення витрат при підряді є договір на виконання робіт, кошторис і акт приймання, а за господарського способу:
За господарського способу виконання робіт на витрати з поточного ремонту, який не вимагає розроблення креслень, складаються розціночні описи робіт на підставі дефектних актів або дефектних відомостей. У промисловості для обліку робіт з обслуговування та поточного ремонту відповідної будівлі (споруди) необхідно вести технічний журнал, до якого вносяться записи про всі виконані роботи з зазначенням виду та місця робіт.
Бухгалтерські проведення з обліку ремонту основних засобів подано в табл.1.1 [17, с.348].
Таблиця 1.1
Кореспонденція рахунків з обліку ремонту основних засобів
|
№ 1 пор. |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
||
|
Дебет |
Кредит |
|||
|
Облік витрат на ремонт основних засобів: |
||||
|
1. |
Витрати на ремонт, які здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання основних засобів: |
|||
|
а) виробничого призначення |
23 (91) |
631 |
||
|
б) загальногосподарського призначення |
92 |
631 |
||
|
в) що використовуються для досліджень та розробок |
941 |
631 |
||
|
г) житлово-комунального господарства й об'єктів соціально-культурного призначення |
949 |
631 |
||
|
д) що забезпечують збут продукції |
93 |
631 |
||
|
є) відображення суми ПДВ |
644 |
631 |
||
|
2. |
Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97р. витрати на поточний, капітальний ремонти та інші види поліпшення основних засобів у сумі, що не перевищує 5% балансової вартості основних засобів на початок звітного року, списуються на виробництво, решта на збільшення вартості основних засобів |
- |
- |
|
Витрати з капітального ремонту обліковуються за кожним видом ремонтованих основних засобів. Виконані роботи оформляють Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (ф. № 03-2), на підставі якого роблять відповідні записи в інвентарних картках із зазначенням дати і вартості ремонту.
Аналітичний облік витрат на капітальний ремонт за господарського способу ведеться на окремому субрахунку 23 "Виробництво" як у розрізі видів затрат (будівельні роботи, роботи з монтажу обладнання, інші роботи), так і за кожним об'єктом позамовним методом у розрізі статей витрат (матеріали, будівельні конструкції, основна заробітна плата робітників, відрахування на соціальні заходи, втрати від браку, інші прямі витрати, експлуатація будівельних машин і механізмів, загальнодільничі витрати), за підрядного методу витрати на поточні ремонти та обслуговування відносяться безпосередньо на об'єкти їх виконання.
У податковому обліку на валові витрати відносять витрати на ремонт у розмірі 10 % балансової вартості основних засобів на початок року; інші витрати додають до вартості основних засобів відповідної групи для подальшої амортизації.
При здійсненні ремонту підрядним способом, виникає податкове зобов'язання з ПДВ; при господарському способі ремонту податкове зобов'язання з ПДВ не виникає.
Розділ 2. Практичні аспекти організації обліку основних засобів на мп "деревообробка"
2.1 Організаційно-економічна характеристика МП "Деревообробка"
Мале підприємство "Деревообробка" створене у 2003 році, воно є відокремленим підрозділом ТОВ "Облагробуд", діє на основі Свідоцтва про державну реєстрацію, перебуває на обліку в Податковій інспекції м. Черкаси, є платником Єдиного податку. МП "Деревообробка" проводить свою підприємницьку діяльність за адресою: м. Черкаси, вул. Громова, 169.
Основним видом діяльності МП "Деревообробка" є виробництво столярних виробів. Також фірма має право надавати такі послуги споживачам, як:
- реставрація меблів;
- декоративна обробка виробів із деревини;
- послуги з розкрою МДФ, ДВП, та ін. сировини;
- різання та установка дзеркальних полотен на виробах із дерева.
Основними видами продукції, яку випускає підприємець є:
- шафи, шафи-купе,
- письмові та журнальні столи,
- кухонні меблі,
- офісне обладнання з деревини,
- дивани,
- крісла, стінки,
- дитяче обладнання для спальні та ін.
Продукція МП "Деревообробка" високоякісна, меблі виробляються із натуральної деревини та із матеріалу МДФ. Тканини для оббивки меблевої продукції також якісного складу. Продукція має сучасний вигляд, багатофункціональне призначення та користується великим попитом серед споживачів.
Основними споживачами даної продукції являються жителі м. Черкаси та Черкаської області. Підприємство виробляє меблі як під замовлення (по договору), так і для роздрібної торгівлі. Збувається продукція на точці, розташованій на ринку в м. Черкаси, а також в м. Звенигородка в торгівельному центрі.
МП "Деревообробка" працює на меблевому ринку із 2003 р., за цей період він здобув багато клієнтів серед місцевого населення, його продукція має хорошу якість та невисоку ціну, чим і приваблює споживачів. Конкурентами МП "Деревообробка" в м. Черкаси та м. Звенигородка є такі підприємства:
- ТОВ "Де сага”,
- ТОВ "ЛАМІС",
- ДП "Меблі - Лівс”,
- ТОВ "Ортіс",
- Черкаський ДОК та ін.
За якістю продукція МП "Деревообробка" нічим не поступається своїм конкурентам. На рис.2.1 представлено організаційно-управлінську структуру МП "Деревообробка".
47
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.2.1 Організаційно-управлінська структура МП "Деревообробка"
Як показано на рис.2.1, очолює підприємство директор, він же являється власником фірми.
Безпосередньо директору підпорядковуються:
- головний майстер, він відповідає за виробничий процес на підприємстві;
- головний бухгалтер, який відповідає за роботу фінансової служби підприємства; завідуючий складом готової продукції,
- він відповідає за збереження продукції на складі та за доставку готових меблів замовникам.
На рис.2.2 представлено виробничу структуру підприємства
47
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.2.2 Виробнича структура МП "Деревообробка"
Технологічні процеси виробництва меблів залежності від замовлення можуть дещо відрізнитися.
Але загальна схема їх однакова і зображена на рисунку 2.3.
Як було зазначено вище, виробництво продукції МП "Деревообробка" планується згідно замовлень. Тому і потужності підприємства використовуються в міру.
Як видно із рис.2.3, листи сировинного матеріалу для виробництва меблів спочатку розкроюють, потім ріжуть на куски необхідної величини, а потім склеюють і оздоблюють фурнітурою та тканиною.
47
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.2.3 Технологічні процеси виробництва меблів на МП "Деревообробка"
Всього на фірмі працює 10 чол., із них головних спеціалістів - 4 чол., робітників і службовців - 6 чол.
Основна інформація про результати діяльності дослідного підприємства в період 2010-2011 рр. подана в табл.2.1.
Таблиця 2.1
Фінансово-економічні показники діяльності МП "Деревообробка" за 2010-2011 рр.
|
№ п/п |
Показники |
Одиниці виміру |
2010 р. |
2011 р. |
+, - відхилення |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1. |
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
Тис. грн. |
524,0 |
226,0 |
298,0 |
|
|
2. |
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
Тис. грн. |
437,0 |
188,0 |
249,0 |
|
|
Продовження табл.2.1 |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
3. |
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) або всього витрат |
Тис. грн. |
413,0 |
158,0 |
255,0 |
|
|
4 |
Витрати на 1 грн. товарної продукції (3/1) |
грн. |
0,78 |
0,69 |
-0,01 |
|
|
5. |
Інші операційні доходи |
Тис. грн. |
- |
- |
- |
|
|
6. |
Інші операційні витрати |
Тис. грн. |
||||
|
7. |
Чистий прибуток |
Тис. грн. |
0,0 |
-127,0 |
-127,0 |
|
|
8. |
Вартість основних фондів |
Тис. грн. |
60,8 |
76,5 |
15,7 |
|
|
9. |
Середньоспискова чисельність працюючих |
Чол. |
9 |
10 |
1 |
|
|
10. |
Фонд оплати праці |
Тис. грн. |
40,4 |
40,8 |
0,4 |
|
|
11. |
Середньорічна з/п (10/9) |
грн. |
4488,9 |
4080 |
-408,9 |
Як видно із табл.2.1 у 2011 р. спостерігається певне зменшення усіх показників фінансово-економічної діяльності МП "Деревообробка" у порівнянні із минулим 2010 р.
Виручка від реалізації продукції зменшилася на 298,0 тис. грн., відповідно зменшився чистий дохід від реалізації - на 249,0тис. грн., це пояснюється тим, що на початку 2011 року підприємство тимчасово не виконувало виробництво меблів, освоюючи нові види діяльності, які в результаті не виправдали очікувань власника.
У 2011 р. порівняно із 2010 р. спостерігається зменшення собівартості реалізованої продукції на 255,0 тис. грн. це сталося внаслідок того, що зменшився обсяг виробництва і підприємство закупило меншу кількість сировини у постачальників.
Чисельність працюючих у 2011 році збільшилася на 1 робітника, це відбулося через нарощування об'ємів виробництва і потреби у додатковій праці робітників.
Далі проведемо розрахунок показників фінансової стійкості та ділової активності підприємства, дані внесемо в табл.2.2.
1. К покриття = Оборотні активи (ряд.260 ф. М 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд.270 ф. М 1) / Поточні зобов'язання (ряд.620 ф. №1) + Доходи майбутніх періодів (ряд.630 ф. № 1)
2010 р. = 142487+47,5/184694,8=0,77
2011 р. = 221141,4+41,3/330215,3=0,67
2. К швидкої ліквідності = (Оборотні активи (ряд.260 ф. № 1) - Запаси (ряд.100 - ряд.140 ф. № 1) + Витрати майбутніх періодів (ряд.270 ф. № 1)) / (Поточні зобов'язання (ряд.620 ф. № 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд.630 ф. №1))
2010 р. = 142487 - (34852,2+1626+47,5) / 184694,8=0,57
2011 р. = 221141,4 - (57310,9+1624,9+41,3) / 330215,3=0,49
3. К абсолютної ліквідності = Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд.230 + ряд.240 ф. № 1) / (Поточні зобов'язання (ряд.620 ф. № 1) + Доходи майбутніх періодів (ряд.630 ф. № 1))
2010 р. = (28356,4+2818) / 184694,8=0,17
2011 р. = (17964,9+1130,4) / 330215,3= 0,10
4. Чистий оборотний капітал = Оборотні активи (ряд.260 ф. №1) - Поточні зобов'язання (ряд.620 ф. №1)
2010 р. = 142487 - 184694,8=-42211,8
2011 р. = 221141,4 - 330215,3=-109473,9
Таблиця 2.2
Аналіз динаміки показників ліквідності МП "Деревообробка" за 2010-2011 роки.
|
Показники |
2010 |
2011 |
Нормативне значення |
Відхилення |
|||
|
11/10 |
Н3/10 |
Н3/11 |
|||||
|
Коефіцієнт покриття |
0,77 |
0,67 |
>1 |
0,1 |
- |
- |
|
|
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
0,57 |
0,49 |
0,6 - 0,8 |
-0,08 |
В нормі |
- |
|
|
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,17 |
0,10 |
>0 збільшення |
-0,11 |
+ |
+ |
|
|
Чистий оборотний капітал |
42211,8 |
109473,9 |
>0 збільшення |
67266,1 |
Аналізуючи показники подані в табл.2.2, можемо сказати, що у 2011 р. порівняно із 2010 р. ліквідність підприємства дещо зменшилася. Коефіцієнт покриття у 2011 р. становив 0,67, це означає, що на 1 грн. оборотних активів, підприємство може окупити лише 67 коп.
Також спостерігається зменшення чистого оборотного капіталу підприємства у 2011 р., цей показник у порівнянні із 2010 р. зменшився на 67266,1 тис. грн. Це негативне явище, яке вказує на зменшення розміру активів підприємства, що перебувають в обігу.
2.2 Документування господарських операцій з обліку витрат на ремонтування основних засобів
Для забезпечення експлуатаційності та ефективності використання, а також продовження строку служби основні засоби на підприємстві МП "Деревообробка" підлягають періодичним ремонтам (поточному і капітальному). Підприємство самостійно планує витрати на всі види ремонтів, виходячи з технічного стану об'єктів основних засобів та забезпеченості матеріальними і фінансовими ресурсами.
Досліджуване підприємство є достатньо молодим, воно працює на меблевому ринку починаючи із 2003 р., відповідно його обладнання є більш-менш новим і нормально функціонуючим, тому воно підлягає в основному поточному ремонтуванню. При поточному ремонті виконується заміна окремих частин, деталей, ліквідуються ушкодження і т.п.
При придбанні об'єкта основних засобів майстри підприємства відразу визначають його основні технічні характеристики, які мають принципове значення і впливають на економічні вигоди, які очікують одержати від його експлуатації в майбутньому. Ці технічні характеристики об'єкта (термін служби, прогнозовану кількість продукції, пробіг і т.д.) оформляються документально. Це необхідно для того, щоб після проведення будь-яких ремонтів можна було зробити розрахунок впливу змін, що відбулися.
Зазначимо, що у двох цехах підприємства працює близько дев'яти одиниць технологічного обладнання, що віднесено до основних засобів. Майже усі станки було куплено новими, але разом із цим підприємство має у своєму активі фрезерувальний станок, який було куплено не новим, його строк експлуатації складає 12 років, зараз його використовують 9-й рік, тому у 2011 р. він потребував капітального ремонту, який підприємство проводило за власні кошти змішаним способом, тобто - частково це зробили робітники господарства, а частково - із залученням сторонньої організації.
Капітальний ремонт передбачав заміну і поновлення деяких зношених вузлів і деталей станка.
Ту частину ремонту, яку установа виконувала власними силами, бухгалтерія обліковувала за фактичними видатками на ремонт за відповідними статтями видатків.
При цьому є важливим те, що видатки на капітальний ремонт основних засобів не відносяться на збільшення їх вартості. Вони відносяться на видатки установи і списуються, таким чином, за рахунок фінансування.
Для оформлення приймання-здавання основних засобів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації на підприємстві застосовується Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів типової форми ОЗ-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття основних засобів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.
В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно з затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.
Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку основних засобів. Другий примірник передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.
Зміни в характеристиці об'єкта, пов'язані з його ремонтом, реконструкцією чи модернізацією, вносяться у відповідний розділ акта, у картку обліку основного засобу та в технічний паспорт об'єкта.
Всі види ремонтів заносяться до інвентарної картки. Це необхідно для того, щоб знати які види ремонтів здійснювалися, чому і як часто, а також, скільки ви витратили на ремонт.
Для контролю за зберіганням інвентарних карток складають в одному примірнику "Опис інвентарних карток обліку основних засобів" (типова форма № 03-7) у розрізі класифікаційних груп.
Щодо систем оплати праці у ремонтному виробництві на даному підприємстві визначилося два основні напрямки: при виконанні верстатних робіт застосовується погодинна оплата праці (як правило, в поєднанні з преміюванням); при виконанні слюсарних робіт - відрядна.
Дослідження свідчать, що при здійсненні відрядних ремонтних робіт в якості первинного документа з обліку праці і заробітної плати на підприємстві МП "Деревообробка" застосовують одноразові та накопичувальні наряди із внесенням реквізитів, необхідних для обліку фактичної трудомісткості, можливого браку, з відмітками майстра про виконану роботу.
Для обліку оплати праці робітників-погодинників на підприємстві використовують "План-наряд на ремонт обладнання”. На доплати, які являють собою відхилення від норм по заробітній платі, оформляються відповідні документи (доплатний наряд), при цьому вказуються причини та винуватців відхилень.
Преміювання слюсарів-ремонтників встановлюються: за виконання місячного плану ремонту у встановленій номенклатурі; за скорочення часу фактичного простою обладнання у плановому ремонті; за скорочення часу фактичного простою обладнання у позаплановому ремонті в результаті високої якості виконуваних робіт з ремонту; за відповідність вимогам, що пред'являються до стану обладнання, закріпленого за комплексною бригадою. Верстатників-ремонтників преміюють за наступні показники: виконання місячного плану ремонту у встановленій номенклатурі; скорочення часу фактичного простою обладнання у плановому ремонті в порівнянні зі строком, передбаченим планом.
2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат по ремонту основних засобів
Для забезпечення схоронності експлуатаційних якостей і ефективності використання, а також продовження терміну служби об'єктів основних засобів, їх необхідно підтримувати в робочому стані або відновляти їхню працездатність, тобто постійно здійснювати технічне обслуговування об'єктів основних засобів: при виході з ладу здійснювати ремонт; для підвищення продуктивності та поліпшення технічних характеристик - модернізацію. Причому Досліджуване підприємство самостійно планує витрати на всі види ремонтів виходячи з фізичного стану основних засобів і своїх фінансових можливостей. Сума всіх видів ремонтів може як додаватися до первісної вартості об'єкта основних засобів (збільшувати первісну вартість), так і відразу відноситися на витрати того періоду, в якому вони були понесені, незалежно від розміру цих витрат, але залежно від збільшення або не збільшення очікуваної майбутньої економічної вигоди від використання цього об'єкта. Економічні вигоди прямо пов'язані з технічними характеристиками об'єкта.
У зв'язку з використанням (експлуатацією) основних засобів виникають:
витрати, спрямовані на поліпшення об'єкта основних засобів, які пов'язані з модернізацією, модифікацією, дообладнуванням, реконструкцією зі зміною основних вузлів і деталей, збільшенням площ, установкою додаткових вузлів і агрегатів і т.д. У цьому випадку відбувається поліпшення основних технічних характеристик об'єкта. В результаті збільшуються в порівнянні з початковим визначенням економічні вигоди, очікувані в майбутньому від експлуатації об'єкта, а вартість ремонту капіталізується (іде на збільшення первісної вартості поліпшеного об'єкта основних засобів);
витрати, спрямовані на підтримку об'єкта основних засобів у робочому стані: заміна, регулювання, настроювання й інше технічне обслуговування; і витрати, пов'язані з їхньою експлуатацією: витрата палива, електро - та інших видів енергії, які пускають в хід об'єкт основних засобів, інші витрати, здійснення яких необхідно для нормальної роботи об'єкта. В цьому випадку основні характеристики об'єкта залишаються незмінними. Спочатку визначені економічні вигоди від експлуатації об'єкта, очікувані в майбутньому, залишаються незмінними. Такий ремонт списується на витрати.
В попередніх розділах курсової роботи ми з'ясували, що досліджуване підприємство здійснює ремонт свої х основних засобів кількома способами: підрядним, господарським, а також змішаним. При підрядному способі всі види робіт виконує підрядна організація, а МП "Деревообробка" здійснює оплату пред'явлених розрахунково-платіжних документів за виконані і прийняті за актами роботи (виходячи з їх договірної вартості). Коли прийнятті до оплати розрахунково-платіжні документи підрядчика в бухгалтерському обліку на МП "Деревообробка" роблять запис по кредиту рахунка 631 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (на суму, прийняту до оплати розрахунково-платіжних документів підрядної організації, відповідно договірній вартості робіт) і дебету рахунків:
23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати" (на вартість ремонту об'єктів виробничого призначення);
92 "Адміністративні витрати" (на вартість ремонту об'єктів загальногосподарського призначення);
93 "Витрати на збут" (на вартість ремонту об'єктів основних засобів, які використовуються в підрозділах, зайнятих збутом продукції.
Одночасно із цим в бухгалтерському обліку підприємства МП "Деревообробка" роблять запис по дебету рахунка 641 "Розрахунки за податками" у кореспонденції з кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".
При господарському способі виконання робіт затрати по ремонту основних засобів відображаються на дебеті рахунків обліку витрат виробництва або обігу в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків. Якщо ремонт основних засобів (машин, обладнання) виконується ремонтниками підприємства, то облік таких затрат ведеться на дебеті рахунку № 23 "Виробництво" в кореспонденції з кредитом рахунків №:
201 "Сировина і матеріали", 211 "Запасні частини" та ін. (на вартість використаних для ремонту матеріалів і запасних частин);
22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" (на вартість інструментів і пристосувань, використаних у виробництві);
66 "Розрахунки з оплати праці";
65 "Розрахунки за страхуванням" (на суму заробітної плати робітникам за виконані ремонтні роботи і нарахованої суми збору на соціальні заходи) та ін.
Визначена за даними рахунка № 23 "Виробництво" собівартість ремонтних робіт списується з кредиту цього рахунка на затрати тих господарських підрозділів, де знаходяться в експлуатації відремонтовані об'єкти (рахунки 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати").
Виконані роботи оформляються Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (ф. № 03-2), на підставі якого роблять відповідні записи в інвентарних картках із зазначенням дати і вартості ремонту.
Також зупинимося на податковій стороні обліку ремонтів основних засобів.
Відповідно до пп.8.7.1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" (далі - Закон № 334) платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
Тобто для цілей податкового обліку не важливо, одержить чи ні підприємець у майбутньому економічні вигоди від проведених ремонтів. У цьому випадку значення має тільки сума витрат, пов'язаних з ремонтом за звітний період (для цілей Закону № 334 - це квартал, півріччя, 9 місяців і рік).
Наведемо приклад: сукупна балансова вартість всіх груп основних засобів у МП "Деревообробка" за 2011 р дорівнює 670 000,00 грн., а на ремонт він витратив за 9 місяців 2011 року 20000,00, то відповідно вся сума у 20000 грн., відразу спишеться на витрати підприємця за підсумками дев'яти місяців 2005 р., адже він може списати максимальну суму в розмірі 67 тис. грн. (670 000,00 х 10%).
Наведемо ще один приклад оформлення в обліку витрат на ремонт основних засобів на підприємстві МП "Деревообробка"
В цеху корпусних меблів підприємства є верстат розпилювальний. За 2011 рік в даному цеху поточних ремонтів майже не проводилося. Крім кабелю підприємство більше нічого не купувало для його ремонту. Отже.01.11.2011 р. було здійснено заміну кабелю у верстата - це техобслуговування. Вартість кабелю - 200,00 грн. (є чек магазину). Оплата послуг електрика - 100,00 грн. (є акт виконаних робіт від 01.11.2011 р. № 23). Разом 300,00 грн. В Додатку В покажемо яким чином на підприємстві було заповнено інвентаризаційну картку.
Основні бухгалтерські проведення з обліку ремонту основних засобів, що застосовуються на підприємстві МП "Деревообробка" подано в табл.2.3.
Таблиця 2.3
Типова кореспонденція рахунків з обліку основних засобів МП "Деревообробка"
|
№ п/п |
Зміст операції |
Кореспонденція |
||
|
Дт |
Кт |
|||
|
Підрядний спосіб |
||||
|
1 |
Нараховано борг підряднику за виконані роботи |
23, 91, 92, 93 |
631, 685 |
|
|
2 |
Відображено податковий кредит з ПДВ |
641 |
631, 685 |
|
|
3 |
Оплачено рахунки підрядника |
631, 685 |
311 |
|
|
Господарський спосіб |
||||
|
1 |
Витрачено матеріали на ремонт |
23, 91, 92, 93 |
20 |
|
|
2 |
Нараховано заробітну плату працівникам, що виконували ремонтні роботи |
23, 91 |
661 |
|
|
3 |
Соціальні відрахування |
23, 91 |
65 |
|
|
4 |
Нараховано амортизацію ОЗ, що були задіяні в ремонті |
23, 91, 92, 93 |
13 |
Не зайвим буде ще раз нагадати, що згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. суми ремонту виробничого призначення списуються на рах. № 23 "Виробництво" і на рах. № 91 "Загальновиробничі витрати", решта - на збільшення основних засобів.
Подобные документы
Значення та принципи організації обліку основних засобів. Організація їх первинного обліку. Особливості організації обліку основних засобів в умовах автоматизації облікового процесу. Структура коду інвентарних номерів. Етапів обліку основних засобів.
курсовая работа [274,0 K], добавлен 06.10.2011Поняття, класифікація і оцінка основних засобів (ОЗ). Документальне забезпечення, організація синтетичного, аналітичного та інвентарного обліку основних засобів, їх надходження і оприбуткування, вибуття і списання. Облік зносу, ремонту і модернізації ОЗ.
курсовая работа [275,2 K], добавлен 09.09.2013Система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш". Облік надходження, визначення вартості, зносу основних засобів на підприємстві, нарахування амортизації, ремонту, модифікації, переоцінки, інвентаризації та вибуття ОЗ.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 24.10.2014Класифікація і оцінка основних засобів. Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос). Організація первинного та бухгалтерського обліку основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік вибуття основних засобів.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.12.2007Законодавчі матеріали з організації, обліку та контролю за рухом основних засобів у бюджетних установах. Організація руху та аналітичного обліку основних засобів на Кіровоградській митниці. Облік зносу, ремонту та модернізації, списання основних засобів.
дипломная работа [105,5 K], добавлен 21.09.2010Основи обліку та аналізу основних засобів. Економіко-правовий аналіз, нормативна база з обліку основних засобів. Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна. Система обліку і контролю основних засобів: класифікація, оцінка, амортизація.
курсовая работа [188,1 K], добавлен 17.11.2010Законодавчо-нормативні аспекти обліку основних засобів, методика та основні етапи їх обліку. Діюча практика обліку основних засобів на прикладі ВАТ "Югцемент", її аналіз та оцінка ефективності, розробка шляхів оптимізації та напрямки вдосконалення.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 12.11.2010Законодавчо-нормативні основи обліку основних засобів. Первинний та зведений облік основних засобів на підприємстві. Аналітичний та синтетичний облік надходження та вибуття, амортизації, ремонту, оренди, переоцінки та інвентаризації основних засобів.
курсовая работа [254,2 K], добавлен 06.11.2014Економічна сутність основних засобів в ринкових умовах. Облік нарахування зносу (амортизації) основних засобів. Аналіз використання основних фондів. Аудит основних засобів. Методика та організація обліку, аналізу та аудиту основних засобів в умовах АРМБ.
дипломная работа [227,1 K], добавлен 21.08.2002Методологічні основи обліку основних засобів. Основи бухгалтерського обліку ремонтів та модернізації основних засобів на прикладі підприємства ВАТ "Київміськбуд-1". Документування операцій, пов'язаних з витратами на ремонт і модернізацію основних засобів.
дипломная работа [218,3 K], добавлен 09.12.2013
