Система банківського нагляду та її забезпечення НБУ (на матеріалах ПАТ "ВТБ Банк")

У відділі працюючі не відчувають вплив токсичних та пожежно-небезпечних речовин та матеріалів, а також виробничого пилу [18].

Таким чином, після проведення аналізу санітарно-гігієнічних умов праці в кредитному відділі ПАТ «ВТБ Банк» можна зробити висновок, що приміщення відповідає нормам БНіП ІІ-90-81, СН 512-78, ДсанПіН 3.3.2.007-98, параметри мікроклімату кредитного відділу банку є оптимальними згідно зі БНіП 2.04.95-91, ДЕСТ 12.1.005-88, СН 4088-86, санітарно-побутові приміщення теж відповідають встановленим нормам БНіП 2.09.04-87 та БНіП 2.0.02-89.

4.2 Техніка безпеки в кредитному відділі

Приміщення кредитного відділу банку по класу електронебезпеки відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки.

В кредитному відділі використовуються комп'ютери і принтери. Обладнання кредитного відділу, а саме комп'ютерні робочі місця, розташовані на відстані 1,5 м.

Монітори розташовані таким чином, що потік світла з вікон не падає на них і не створює бліків. Столи, на яких розташовані комп'ютери мають довжину 1,5 м. Робоче місце перед клавіатурою складає 0,3 м.

Поверхня, на якій знаходиться дисплей горизонтальна, а клавіатура має кут відхилення 120-150.

Всі комп'ютери заземлені і місця кріплення заземлюючих контурів позначено позначкою "Заземлено".

Все обладнання в кабінеті працює під напругою 220В, про що вказано біля кожної розетки, яких у відділі 7, відстань їх від пола дорівнює приблизно 1 м. [4].

Електропроводка з подвійною ізоляцією прокладена під штукатуркою.

Всі посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз в три роки, у відповідності з наказом керівника проходять навчання, перевіряють знання з питань охорони праці.

Працівники при прийнятті на роботу проходять інструктаж з питань охорони праці. Інструктаж проводиться з наступними категоріями працівників:

- знову прийнятими;

- які переходять працювати в інший відділ;

- які будуть виконувати нову для них роботу.

Згідно ПУЕ, за ступенем небезпеки поразки електричним струмом, КВ відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки, тому що в приміщенні можливо одночасний дотик до корпусів ПЕОМ з однієї сторони і до заземлених металевих конструкцій приміщення (батареї опалення) з іншої сторони. Для доведення до приміщень без підвищеної небезпеки варто відгородити батареї дерев'яними ґратами.

За ГОСТ 12.1.030-81 для електроустановок перемінного струму з частотою 50 Гц, напругою до 1000В й глухозаземленою нейтралью застосовується занулення. Занулення варто виконувати електричним з'єднанням металевих частин електроустановок із заземленою точкою джерела живлення електроенергією за допомогою нульового захисного провідника. Повинна забезпечуватися безперервність ланцюга від кожного корпуса електроустановки до нейтралі джерела.

Відповідно до вимог ПУЕ, відключення ушкодженої ділянки мережі здійснюється автоматом захисту, струм спрацьовування якого повинний перевищувати в 5-7 разів максимальний струм, споживаний електроустаткуванням у НІЛ, але бути менше в 1,4 рази струму короткого замикання (струм, споживаний електроустаткуванням менше 100 А). Варто застосувати повторне заземлення всіх частин устаткування, що можуть виявитися під напругою. Для цього необхідно з'єднати металеві корпуси ПЕОМ із усіма заземленими металевими частинами приміщення. Опір повторного заземлення не повинний перевищувати 30 Ом.

Необхідно проводити контроль ізоляції. Контроль проводити між нулем і фазою і між фазами. Опір ізоляції повинен бути не менш 500 КОм. Контроль проводити не рідше 1 рази в рік при відключеному електроживленні.

При обслуговуванні, ремонті і налагодженні ПЕОМ необхідно керуватися ДНАОП 0.00-1.31-99.

Організаційні заходи:

вступний інструктаж для нових працівників (проводиться з усіма незалежно від їхньої освіти і стажу роботи) по техніці безпеки, виробничої санітарії і правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві;

первинний інструктаж на робочому місці (безпечні прийоми праці, конкретна виробнича обстановка). Проводиться до початку виробничої діяльності. Особи, не зв'язані з обслуговуванням, іспитом, налагодженням і ремонтом устаткування, первинний інструктаж не проходять;

повторний інструктаж. Ціль - перевірка і підвищення рівня знань правил і інструкцій з охорони праці. Проходять усі робітники, за винятком зазначених для первинного інструктажу на робочому місці. Проводиться один раз у півріччя.

При запровадженні в дію нових стандартів, правил; при зміні технологічного процесу і так далі проводити позаплановий інструктаж.

Проведення всіх інструктажів реєструється у відповідних журналах інструктажу з обов'язковим підписом того, хто інструктується і що інструктує. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. При виконанні робіт, не зв'язаних з основною діяльністю, необхідно проводити цільовий інструктаж.

Протягом роботи в відділі не було жодного випадку виробничих травм.

Будівля, в якій знаходиться банк відноситься до ІІ ступеню за вогнестійкістю. Кредитний відділ по категорії пожежної небезпеки відноситься до категорії "Д", тобто приміщення, де наявні негорючі речовини та матеріали в холодному стані. Причиною пожежі може бути:

- паління у заборонених місцях;

- короткі замикання електропроводки;

- використання відкритого вогню;

- навмисний підпал.

Кабінет кредитного відділу забезпечений пожежною сигналізацією, яка обладнана датчиками ІП - 104 сигнал від яких надходить на ПЦО (пульт централізованої охорони) відділу Державної служби охорони при УМВСУ.

4.3 Профілактика пожежної безпеки у відділі банку

банківський нагляд безвиїзний ліцензування

В кредитному відділі знаходяться вуглекислотні вогнегасники, які розташовані у легкодоступних місцях. На кожному з них вказаний термін придатності, по закінченню якого їх замінюють або перезаряджають [11].

Профілактичні заходи для покращення пожежної безпеки:

1) контроль за виконанням техніки безпеки при роботі з комп'ютером;

2) організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

3) здійснення постійного контролю за виконанням інструкцій з пожежної безпеки;

4) забезпечення додержання протипожежних вимог, стандартів, норм і правил.

Для працівників кредитного відділу є 2 евакуаційних виходи: через коридор та головний вихід.

У легкодоступних місцях розташовані схеми евакуації людей та матеріальних цінностей в разі виникнення пожежі. У відділах банку наявні таблички з переліком осіб, відповідальних за пожежну безпеку [18]. Кредитний відділ обладнаний: система автоматичної пожежної сигналізації з Димовими пожежними сповіщувачами, які розміщенні на стелі кімнати, переносні порошкові вогнегасники ВП-5 з розрахунку два штуки на кожні 20 м2 площі приміщення, пожежний кран, що знаходиться у коридорі біля відділу [11].

В приміщенні банку та в кредитному відділі горючі речовини не зберігаються.

В цілому по банку за пожежну безпеку відповідає керівник банку. Ним призначаються відповідальні особи за пожежну безпеку по кожному відділу та особи, які проводять інструктажі на теми пожежної безпеки з персоналом банку.

На підставі виконаного в розділі аналізу стану питань охорони праці, можна зробити висновок, що в цілому приміщення кредитного відділу Бессарабського відділення ПАТ «ВТБ Банк» по санітарно-гігієнічним умовам праці, техніки безпеки та пожежної безпеки знаходиться у задовільному стані.

Кредитний відділ банку знаходиться на першому поверсі. За ступенем пожежної небезпеки банківську установу можна віднести до категорії "Д".

ІІ ступінь за вогнестійкістю будинку. Максимальна відстань від найбільш віддаленого місця у кредитному відділі до евакуаційного виходу складає 32,2 м, що відповідає встановленій нормі. Для розрахунку весь шлях руху потоку розділимо на 5 ділянок довжиною Lі і шириною і, де і - окремі ділянки шляху. Відобразимо наявні дані у вигляді таблиці (табл. 4.2).



Таблиця 4.2

Евакуація людей

№ ділянки шляху	Ділянка руху людського потоку	Довжина, Lі, м	Ширина, і, м
1	Прохід між робочими місцями в приміщенні відділу	9,2	1,1
2	Дверний отвір	1	1,1
3	Коридор-хол	12,8	1,45
4	Тамбур	8,2	2,6
5	Дверний отвір	1	1,6

Приміщення ПАТ «ВТБ Банк» в цілому відповідає усім встановленим вимогам. Санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні вважаються оптимальними, а саме: температура повітря становить - 22 0С, відносна вологість повітря - 55 %, швидкість руху повітря - 0,1 м/с, запиленість приміщення - 0,7 мг/м3, освітленість - 385 лк, рівень шуму - 65 дБ; при котрих у працівників має місце найвища працездатність, хороше самопочуття та зібраність при роботі з клієнтами. Пожежна безпека у приміщенні відповідає всім вимогам і правилам.

Щодо техніки безпеки, то у літній період рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожників, частішого виконання волого прибирання в приміщенні. Всі ці заходи будуть сприяти підвищенню працездатності та доброму самопочуттю працівників.



ВИСНОВКИ

В даній роботі відповідно до мети та завдань було досліджено сучасні методологічні підходи до організації банківського нагляду з боку Національного банку України, основні принципи ефективного нагляду за банківською діяльністю, розроблені Базельським комітетом, інструменти нагляду, що використовувалися в період фінансової кризи, можливість впровадження фінансового мегарегулятора в Україні.

За результатами дослідження зроблено наступні висновки:

1) єдине офіційно достовірне визначення суті банківського нагляду однозначно зазначене в Законі України «Про Національний банк України»: банківський нагляд система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

Головною метою банківського регулювання і нагляду є безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

В статті 67 Закону України «Про банки та банківську діяльність» зазначені мета, організація, підстави та обсяг нагляду.

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.

Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону щодо здійснення банківської діяльності;

2) основні принципи ефективного банківського нагляду є базовими стандартами для здійснення виваженої та ефективної політики нагляду та вважаються універсальними. Базельський Комітет з питань банківського нагляду розробив Основні Принципи та Методологічні роз'яснення до Основних Принципів, маючи на меті забезпечити підсилення глобальної фінансової системи. Недоліки та слабкі місця у банківській системі будь-якої країни, незалежно від того, чи є вона країною, що розвивається, чи економічно розвиненою країною, можуть створити загрозу фінансовій стабільності не тільки всередині такої країни, а й на міжнародному фінансовому ринку. Базельський Комітет з питань банківського нагляду вважає, що застосування Основних Принципів ефективного банківського нагляду усіма країнами буде значним кроком на шляху до покращення фінансової стабільності у кожній окремій країні та в усьому світі, а також забезпечить надійний фундамент для подальшого розвитку ефективних систем нагляду.

Основні принципи ефективного банківського нагляду є базовими стандартами для здійснення виваженої та ефективної політики нагляду, що розроблені Базельським комітетом з питань банківського нагляду, включають в себе 25 принципів, необхідних для того, щоб система нагляду була ефективною;

3) для здійснення Національним банком його наглядової діяльності формується інформаційне поле, в межах якого потрібно виокремлено форми статистичної звітності, що подають банки до Національного банку, автоматизовану інформаційну систему «Досьє банків», інформаційно-аналітичний звіт «Фінансовий стан банків України», який складається з 25 модулів;

4) визначено дії Національного банку України в сфері банківського нагляду, що спрямовувались на підтримання фінансової стабільності банків, захист інтересів вкладників і кредиторів, відновлення та зміцнення довіри населення до банків в умовах затяжної економічної та фінансової кризи:

- проведення діагностичного обстеження банків з метою визначення їх поточної та перспективної платоспроможності і життєздатності;

- спрощення процедур та скорочення термінів погодження статутів банків і реєстраційних процедур;

- надання кредитної підтримки банкам в разі реальної загрози стабільності їх роботи;

- запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банків шляхом призначення Національним банком України куратора банку;

- надання банкам рекомендацій щодо дотримання єдиних принципів під час здійснення реструктуризації кредитної заборгованості позичальників;

- схвалення Рекомендацій щодо роботи банків з позичальниками-фізичними особами, які мають заборгованість за споживчими кредитами та потрапили у скрутне фінансове становище, і Пам'ятки для таких позичальників;

- удосконалення розрахунку нормативів ліквідності з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов'язань перед клієнтами;

- удосконалення вимог щодо призначення та діяльності тимчасової адміністрації банків з метою поліпшення ефективності процедур фінансового оздоровлення банків;

5) визначено складові банківського нагляду в Україні.

Вступний контроль є важливою складовою банківського нагляду, оскільки обмежує можливість здійснення банківських операцій тільки тими суб'єктами, які мають ліцензію на право займатися банківською діяльністю. Вступний контроль здійснюється на стадії реєстрації нових банків та їх філій, дає змогу ще до вирішення питання про відкриття банку впевнитися в його майбутній надійності.

Головна мета цього контролю допустити на ринок фінансових послуг України лише ті банки, умови діяльності яких відповідають встановленим НБУ обов'язковим вимогам та надійність яких не загрожує інтересам їхніх клієнтів.

У вступному контролі розрізняють два етапи: реєстрацію банку, як юридичної особи і надання ліцензії на здійснення банківських операцій.

Другим етапом наглядової діяльності є безвиїзний нагляд, мета якого забезпечити дотримання банками встановлених вимог, розумне (з оптимальним ризиком) ведення ними власних справ. Водночас під час його проведення реалізується заборона або обмеження Національного банку України щодо деяких видів банківської діяльності, здійснюється контроль за відрахуванням коштів до резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків, запроваджуються штрафні санкції щодо банків, які порушують економічні нормативи.

Також органи банківського нагляду здійснюють поточний контроль за діяльністю банків України шляхом їх інспектування. Мета інспектування контроль за діяльністю комерційних банків щодо дотримання ними законодавства та нормативних актів НБУ, спрямований на забезпечення стабільності роботи всієї банківської системи, захист інтересів вкладників та кредиторів банку, а також економічних інтересів держави.

Якщо безвиїзний контроль може забезпечити «кількісний» аналіз фінансового стану, то механізм проведення «якісного» аналізу процесу управління ризиком може бути здійснений тільки виїзним інспектуванням.

За результатами аналізу фінансового стану ПАТ «ВТБ Банку» встановлено, що банк має задовільний фінансовий стан, достатній рівень ліквідності (норматив Н5 = 57,05% при мінімально допустимому значенні 40 %), достатній рівень платоспроможності (норматив Н2 = 13,17% при мінімально допустимому значенні 10%) і не потребує застосування заходів впливу.

5) в Україні не дозволяється визнавати капітал третього рівня, оскільки ринковий ризик не враховується при розрахунку регулятивного капіталу. Але, оскільки Україна намагається наблизитись до максимального виконання вимог Базель II, то потрібно частково вдосконалити деякі Постанови Правління НБУ, зокрема Постанову № 368 в частині вимог до регулятивного капіталу банків - додати до складу регулятивного капіталу капітал третього рівня;

6) за станом на листопад 2009 р. із 161 країни, що мають національні валюти і власні фінансові політики, 55 створили інститут мегарегулятора.

Останнім часом ведуться дискусії щодо створення фінансового мегарегулятора в Україні. Після розгляду всіх варіанти створення фінансового мегарегулятора в Україні, зроблено висновок, що найкращим варіантом є запровадження діяльності двох окремих органів регулювання та нагляду (модель «Twin-peaks»), оскільки навіть порівняно з моделлю створення мегарегулятора при Національному банку України дана модель має таку ж велику кількість переваг, що й модель «Twin-peaks, а недоліків дана модель має менше. Модель «Twin-peaks» модель побудови системи нагляду та регулювання, яка передбачає існування двох незалежних регуляторів, один з яких (перебуває у складі центрального банку) здійснює пруденційне регулювання та нагляд за фінансовими установами, а другий (окрема структура, яка підпорядкована Міністерству фінансів) відповідальний за встановлення правил та здійснення нагляду за діяльністю на фінансових ринках, захист прав інвесторів та споживачів фінансових послуг, а також питання, пов'язані з конкуренцією на фінансових ринках.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ferguson R., «Alternative approaches to financial supervision and regulation», journal of financial services research, 17 (1), 297-303. - 2000.

2. Frederick C. Schadrack, Leon Korobow The basic elements of bank supervision. Lectures, At Fairfield University Fairfield, С Connecticut, Federal Reserve Bank of New York, July 1993.

3. Аналітичний звіт Дії Національного банку України в період загострення світової фінансової кризи: www.bank.gov.ua

4. Бережной О.А. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень / Бережной О. А. // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 9.

5. Бус О.Б. Особливості організації банківського нагляду, контролю та регулювання в зарубіжних країнах, університет банківської справи Національного банку України, науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 19.2.

6. Васюренко О.В., Сидоренко О. М./ Банківський нагляд : підруч. - К. : Знання, 2011. - Книга. - 502 с

7. Ворочек В.Г. Перспективи застосування «Базеля ІІІ» як інструменту попередження фінансових криз, КНЕУ, 2011.

8. Гойванюк М.П. Роль тимчасової адміністрації в процесі регулювання діяльності проблемних банків, вісник Національного банку України №11 (177), 2010. - 42с.

9. Ґудзь Т. П. Банківський нагляд: Навч. посібник, К.: Ліра-К. 2008. с. 380

10. Д'яконова І. І. До питання визначення понять «банківське регулювання» та «банківський нагляд» // Актуальні проблеми економіки. 2008. № 8 (86). - с. 191, 192.

11. Дугін І. В. Врахування чинників зовнішнього середовища в процесі управління кредитним портфелем комерційного банку / Дугін І. В. // Вісник НБУ, 2006. - № 5.

12. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121- III.

13. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» від 15.02.2011 № 3024-VI.

14. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» від 24.07.2009 № 1617-VI.

15. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-XIV

16. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368.

17. Інформація про функціонування ЄІС «Реєстр позичальників» за станом на 01.04.2010: www.bank.gov.ua

18. Карчева Г. Використання методів непараметричної статистики для оцінки ризику ліквідності банків. // Вісн. Нац. банку України. - 2007. - № 7.

19. Конопатська Л. В., Раєвський К. Є. Банківський нагляд: Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2008. 336 с.

20. Консультації щодо підвищення ефективності регулювання та нагляду за фінансовим сектором України. Зелена книга: www.bank.gov.ua

21. Кредитна система України і банківські технології: Навчальний посібник: У 3 кн. За ред. д-ра екон. наук, проф. І. В. Сала. - Львів: ЛБІ НБУ, 2002.

22. Кротюк В. Л. Національний банк центр банківської системи України: організаційно-правовий аналіз. К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. 248 с.

23. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ: контроль з боку нагляду та ринкова дисципліна // Вісник НБУ. 2007. № 5. С. 3 8.

24. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ: нова концептуальна редакція Базельської угоди про капітал // Вісник НБУ. 2006. № 3. С. 2 5.

25. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ: розрахунок мінімально необхідної величини капіталу згідно з Першою компонентою // Вісник НБУ. 2006. № 5. С. 16 22.

26. Любунь О. С. Національний банк України: основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності: Навчальний посібник. К.: ЦНЛ, 2004. 351 с.

27. Мануйленко В. В. Анализ реализации положений Базеля ІІ в национальном банковском секторе // Банковское дело. 2010. № 3. С.33-38.

28. Методичні вказівки щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку. Постанова Правління Національного банку України від 31.08.2007 р. № 312.

29. Методичні рекомендації щодо порядку здійснення аналізу фінансового стану банку та складання звіту про моніторинг банку та складання звіту про моніторинг банку юридичної особи. Розпорядження Національного банку України від 15.05.2008 № 267-р.

30. Методологічні роз'яснення до Основних принципів ефективного банківського нагляду: www.bank.gov.ua

31. Моісєєв С. Якими будуть нові «Базельські стандарти» нагляду // Фінансовий ринок України. 2010. № 1 (75). с. 26.

32. Мороз А.М. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. 556 с.

33. Мурычев А. В., Моисеев С. Р. О модернизации банковского регулирования и надзора // Банковское дело. 2010. № 3. С. 26 32.

34. Насібулаєва Т.В., «Якою має бути організаційна структура банківського нагляду в Україні», КНЕУ, проблемна лекція - 2010.

35. Национальные банковские системы: Учебник / Под общ. ред. проф. В. И. Рыбина. М.: ИНФРА-М, 2009. 528 с.

36. Осадчук, С. Механізм державного регулювання Банківської діяльності: характеристика складових [Електронний ресурс] : Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums/2010_3/10osvdhs.pdf.

37. Основні принципи ефективного банківського нагляду: www.bank.gov.ua

38. Офіційний сайт ПАТ «ВТБ Банк» // http://www.vtb.com.ua/about/history.

39. Про внесення змін до Спеціального порядку здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків. Постанова Правління Національного банку України від 16.04.2009 № 225.

40. Про затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Постанова Правління Національного банку України від 10.09.2009 № 541.

41. Про затвердження Змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства. Постанова Правління Національного банку України від 30.01.2009 р. № 38.

42. Про затвердження змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства. Постанова Правління Національного банку України від 29.09.2009 № 569.

43. Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства. Постанова Правління Національного банку від 28.08.2001 № 369.

44. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України. Постанова Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124

45. Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів. Постанова Правління Національного банку України від 03.06.2009 р. № 328.

46. Про заходи щодо забезпечення погашення кредитів. Постанова Правління Національного банку України від 06.08.2009 № 461.

47. Про здійснення діагностичного обстеження банків 2,3 та 4 груп. Постанова Правління Національного банку України від 19.02.2009 р. № 80.

48. Про кредитну підтримку Національним банком України банків України в разі реальної загрози стабільності їх роботи. Положення НБУ. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 30.04.2009 р. № 262.

49. Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Положення НБУ. Затверджено постановою Правління НБУ від 17.07.2001р. № 275.

50. Романишин В. О., Уманців Ю. М. Центральний банк і грошово-кредитна політика: Навчальний посібник. К.: Атіка, 2005. 480 с.

51. Тысячникова Н. А. Базель ІІ в России - проблемы и решения // Деньги и кредит. 2006. № 10. С. 55-63.

52. Тысячникова Н. А. Базель ІІ и перспективы его применения в Российской Федерации // Банковское дело. 2007. № 12. С. 56-61.

53. Тысячникова Н. А. Современный этап перехода российской банковской системы к Базелю ІІ // Банковское дело. 2008. № 11. С. 38-45.

54. Шпачук В.В., Пилипенко О.І. Виїзне інспектування банків: практичний аспект: навч. посіб. / Держ. ком. Статистики України, Держ. акад. статистики, обліку та аудиту - К.: ДП «Інформ.-аналіт. агентство», 2010. - 175 с.



ДОДАТКИ

Додаток А

Здійснення банківського нагляду зарубіжних країн

Країна	Основні органи контролю	Проведення ревізій	Звіти про фінансовий стан, збитки та прибутки
Бельгія	Міністерство фінансів, Банківська комісія, Банк Бельгії	Щороку	Повний баланс і звіт про прибутки та збитки -- щороку, звіт про прибутки та збитки -- щокварталу, скорочений баланс -- щомісяця
Канада	Бюро нагляду за фінансовими установами	Щороку співробітниками Бюро	Баланс і звіт про прибутки та збитки -- щокварталу, скорочений баланс -- щомісяця, дані про керівників, нерухомість і баланс із подвійною аудиторською перевіркою -- раз на рік
Німеччина	Федеральне відомство з контролю за банками (при Міністерстві фінансів)	Раз на рік незалежними аудиторськими фірмами за дорученням	Річний та щомісячний звіти про фінансовий стан, річний, квартальний та щомісячні звіти про великі позики
Франція	Комітет з регулювання банків; Банківська комісія Комітет з кредитування (усі комітети очолює Керуючий Банком Франції)	Щороку або раз на 2 роки. Банківською комісією (за допомогою штату Банку Франції)	Основна звітність -- раз на півроку, скорочений баланс -- щомісяця, регулярні звіти за великими кредитами
Італія	Міжміністерський комітет з кредитів і збережень (на чолі з міністром казначейства) Банк Італії	Раз на 2-3 роки Банком Італії	Скорочений баланс -- щомісяця квартальний звіт за депозитами та позиками, річний баланс і звіт про прибутки та збитки
Японія	Бюро банків при міністерстві фінансів Банк Японії	Раз на 23 роки Бюро банків: за вибором -- Банком Японії	Річний баланс та звіт про фінансовий стан, звіт про прибутки -- раз на півроку
Швейцарія	Федеральна банківська комісія	Щороку приватними бухгалтерськими фірмами за ліцензіями Швейцарського Національного банку	Щорічний баланс, засвідчений аудиторською фірмою
Великобританія	Банк Англії	Щороку приватними аудиторськими фірмами за дорученням Банку Англії	Щорічний баланс, засвідчений аудиторською фірмою, звіт за окремими операціями негайно після їх здійснення
США	Федеральна резервна система, контролер грошового обігу, федеральна корпорація страхування депозитів 50 банківських департаментів штатів	Раз на 1-2 роки відповідними органами	Повні квартальні звіти про фінансовий стан за прибутки



Додаток Б

Окремі показники діяльності банку за IV квартал 2011 року

Рядок	Найменування рядка	На кінець дня 31.12.2011	Нормативні показники
1	Регулятивний капітал банку (тис. грн.)	5 230 202	120 000
2	Адекватність регулятивного капіталу (%)	13,17	не менше 10%
3	Відношення регулятивного капіталу до сукупних активів (%)	12,45	не менше 9%
4	Поточна ліквідність (%)	57,05	не менше 40%
5	Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента (%)	27,21	не більше 25%
6	Великі кредитні ризики (%)	209,70	не більше 800%
7	Максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (%)	0,14	не більше 5%
8	Максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (%)	0,63	не більше 30%
9	Рентабельність активів (%)	1,64	-
10	Кредитні операції, що класифіковані як «стандартні» (тис. грн)	13 098 525	-
10.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн)	59 713	-
11	Кредитні операції, що класифіковані як «під контролем» (тис. грн)	16 628 943	-
11.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн)	277 247	-
12	Кредитні операції, що класифіковані як «субстандартні» (тис. грн)	2 282 361	-
12.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн)	241 597	-
13	Кредитні операції, що класифіковані як «сумнівні» (тис. грн)	588 898	-
13.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн)	130 573	-
14	Кредитні операції, що класифіковані як «безнадійні» (тис. грн)	3 064 561	-
14.1	Сформований резерв за такими операціями (тис. грн)	3 053 501	-
15	Чистий прибуток на одну просту акцію (грн)	0,01	-
16	Сума сплачених дивідендів за 2010 рік на одну:	0	-
16.1	Просту акцію	0	-
16.2	Привілейовану акцію	0	-

Размещено на Allbest.ru