Істотну допомогу в цьому значенні можуть надати і надають сучасні інформаційні технології, що дозволяють організувати і упорядкувати одночасний багаторазовий доступ до електронних сховищ інформації, систематизувати їх накопичення, використання і оновлення. Основна мета застосування передових технологій обробки інформації в даному контексті зводиться до класифікації і сортування наявних відомостей відповідно до загальних принципів, з подальшим представленням їх у вигляді структурованих інформаційних сховищ різних типів.

Доцільно виділити із загальної маси технологічних процесів організації управління корпоративними інформаційними ресурсами процеси управління документообігом, як найбільш істотної ланки в ланцюгу взаємопов'язаних управлінських процедур.

На сьогоднішній день розвиток систем електронного документообігу відстає від рівня розвитку технологій обробки трансакцій і управління базами даних з цілком об'єктивних причин, пов'язаних з недостатньою теоретичною базою даного прикладного напряму. Це пояснюється його відносною новизною. Саме поняття електронного документообігу виникло лише у другій половині 80х років, що може розглядатися, навіть за сучасних темпів розвитку інформаційних технологій, як вельми недовготривалий відрізок часу.

Донедавна процес інформаційного забезпечення діяльності будьякої установи носив традиційний характер. Тобто основним носієм корпоративних знань і корпоративної інформації виступав звичайний паперовий документ. У сучасних умовах, коли від оперативності прийняття управлінський рішень залежить їх обґрунтованість і актуальність, застосування застарілих методів управління інформаційним простором, позначилося на загальному рівні управління.

Сьогодні наповнення будь-якої інформаційної системи засновується на більш широкому використанні мультимедіа інформації, яка включає в себе крім алфавітно-цифрових даних також графічні зображення, анімацію, аудіо, відеодані. Причому, частка нових видів інформації в загальному потоці даних, які необхідно обробляти і зберігати, постійно збільшується, що створює істотні труднощі при використанні традиційних систем автоматизації управління інформаційним простором підприємства або установи.

Теоретичні основи побудови даної системи повинні засновуватися на тому факті, що робота з мультимедіа інформацією істотно відрізняється від традиційних методів обробки алфавітноцифрових даних. Це пов'язано, передусім, зі складною структурою мультимедійних матеріалів, що вимагають нетривіальних алгоритмів виділення з неї семантичних одиниць. Методологія пошуку необхідної інформації в мультимедіасистемах корінним чином відрізняється від методів вибірки даних у звичайних інформаційних системах.

Класифікація типів даних, наведених в роботі [87], є необхідною умовою для побудови інформаційних систем нового покоління:

- текстові дані - деякі алфавітноцифрові дані представлені у вигляді певних структурованих і форматованих послідовностей знаків;

- графічні дані малюнки, креслення, ілюстрації та інші графічні дані, закодовані за допомогою деякого високорівневого описувача і представляють собою більш складні графічні об'єкти ніж сукупність простих графічних примітивів (точка, лінія, дуга, коло і т.д.);

- зображення - різноманітні картинки і фотографії, закодовані за допомогою якого-небудь стандартного формату, базовим елементом яких є точка (піксель), певного кольору і заданого розташування;

- анімація послідовність графічних даних або зображень, що визначає порядок відтворювання даних зображень у часі, при якому кожне зображення або графічний елемент повинні заміняти один одного в деякому хронологічному порядку;

- відеодані послідовність фотографічних зображень, що відтворюються з певною швидкістю і в хронологічному порядку;

- аудіодані послідовність впорядкованих у часі даних, що генеруються при звукозапису;

- складові дані комбінування базових типів мультимедіа даних, які можуть містити додаткову керуючу інформацію, що описує особливості їх представлення і відображення.

Проблеми, пов'язані з використанням мультимедіа даних, можуть бути вирішені тільки на основі використання принципово нових підходів до організації управління такими даними. Визначити такі підходи на сучасному етапі досить важко, оскільки, крім власне даних, необхідно враховувати еволюцію операційних систем, програмно-апаратних комплексів і мережевих інформаційних технологій. Але той факт, що розвиток подібних систем буде визначати основні напрями комп'ютерної індустрії на найближчу перспективу і не викликає ніяких сумнівів.

Сьогодні будь-яка система управління корпоративними інформаційними ресурсами повинна будуватися на використанні новітніх технологій введення і збереження даних, а також на застосуванні сучасних програмно-технологічних систем доступу до них. У зв'язку з цим найбільш перспективним рішенням було б використання для введення інформації новітніх цифрових пристроїв. До таких пристроїв можна віднести цифрові фото, відеокамери, універсальні копіювальні апарати, які суміщають у собі крім функцій власне копіювального апарату, також функції сканера і друкуючого пристрою. Використання такої апаратури разом з відповідними програмними засобами передбачає суттєві вигоди з точки зору побудови систем управління інформаційним простором будь-якої міри складності.

Цифрова апаратура, здатна задовольнити потреби будь-якого підприємства або установи в надійних засобах поповнення інформаційної бази, існує і може успішно застосовуватися вже сьогодні. Тому, основна проблема при проектуванні й створенні подібних систем, - це не стільки наявність сучасного високопродуктивного обладнання, скільки в ідеологічних принципах організації взаємодії кінцевого користувача з масивами інформації.

Найбільш перспективним може стати застосування так званих інтра-мереж, як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів установи, Web і Іnternet-технології, у вигляді корпоративних Іntranet мереж.

Як відомо, інтра-мережа - це приватна комп'ютерна мережа, в яку закладені технології глобальної комп'ютерної мережі Іnternet. Така мережа дозволяє максимально використати переваги та істотно мінімізувати недоліки звичайних локальних і глобальних корпоративних мереж. Це дає реальну можливість сумістити сучасну мережеву архітектуру клієнт-сервер з популярними Іnternet-технологіями і на базі цього отримати обчислювальне середовище, яке не тільки просте в реалізації, підтримці, розширенні та використанні, але й сприяє підвищенню продуктивності праці працівників установ. Крім цього, створення і підтримка інтра-мережі обходиться набагато дешевше порівняно з базами даних і мережевими службами, які застосовуються сьогодні в абсолютній більшості випадків.

Інтра-мережі є надзвичайно гнучким і універсальним засобом, що дозволяє не тільки істотно скоротити витрати часу, але і найбільш раціонально використати обчислювальні та інтелектуальні ресурси установи. Така система, спираючись на сучасні телекомунікаційні засоби і новітні засоби введення і збереження даних, які були згадані вище, здатна організувати в реальному часі процедури одночасного багаторазового доступу до даних, обміну і спільного використання інформації. Користувачі такої мережі отримують в своє розпорядження не тільки швидкий, зручний і стандартизований спосіб доступу до структурованої алфавітно-цифрової і мультимедійної інформації, стає реальністю організація оперативного обміну відео, аудіоінформацією, проведення відеоконференцій і т.д.

Об'єднання в єдину інформаційну систему новітніх методів формування первинних інформаційних ресурсів на основі використання цифрової техніки, сучасних методів доступу до мультимедійних даних, застосовуючи принципово нові способи і алгоритми їх обробки на основі Іnternet і Wеb технологій, є на сьогоднішній день найбільш перспективним напрямом розвитку інформаційних технологій.

На сучасному етапі розвитку суспільства основним капіталом будь-якої організації або установи є їх інтелектуальна та інформаційна власність. Створення і використання інформаційних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами дозволить не тільки підтримувати рівень інформаційного капіталу на належному рівні, але і розвивати його на абсолютно нових принципах. Цінність таких систем не лише в удосконаленні засобів зв'язку, методів доступу до даних, впровадженні мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, збільшенні продуктивності праці та поширенні безпаперових технологій. Такі системи здатні повністю поміняти структуру виробничих взаємовідносин в такій установі, як сучасний банк.

При створенні автоматизованих банківських систем технології організації мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, які побудовані на використанні переваг Іnternet-технологій, набувають все більшої популярності та значущості. У міру того, як переваги технології сховищ даних ставали все очевиднішими, збільшилося число їх версій і об'ємів даних, що містяться в них. Найголовнішою вимогою клієнта до сховища є можливість для кінцевих користувачів вести роботу в діалозі з повним набором бізнес даних і отримувати відповіді в прийнятні часові проміжки. Об'єм даних повинен бути таким, який необхідний для підтримки бізнесу. У міру зростання обсягу інформації сховище повинно відповідати вимогам стійкої продуктивності. Для забезпечення продуктивності й керованості сховища можуть використовуватися різні програмні продукти та інструменти, що автоматизують обробку інформації різного формату і вигляду, а також надають можливість розглядати банківський бізнес в різних аспектах, що виправдовує будь-які витрати, пов'язані з розробкою подібної системи. Багато з цього реалізовано в інформаційних системах ПриватБанку і найшло своє відображення на сайті банку за адресою: www.privatbank.ua.

4.3 Основні задачі та вимоги до комплексних систем захисту банківських інформаційних технологій

В останні роки в банківській діяльності значно загострилася проблема забезпечення безпеки різного роду інформації. Стосовно інформаційних систем термін безпека - можливість протистояти спробам нанесення збитків власникам або користувачам інформаційних систем при різних впливах на неї. Перш за все це наявність ресурсів, стійкість системи до помилок при передачі даних і до технічних неполадок або надійність різних елементів системи. Останнім часом значення цього терміну значно поширилось, і нині він також означає захист програм, файлів, апаратних засобів від підробки та зловживань, пов'язаних із спробами несанкціонованого доступу до інформаційних сховищ.

Створення комплексу заходів інформаційної безпеки - досить складне завдання. Для запобігання створення «надмірного захисту» автоматизованих банківських систем й отримання можливості реалізації ефективних заходів інформаційного захисту спочатку визначають основні фактори загроз і втрат, які вони завдають.

Система інформаційного захисту єдина сукупність правових і морально-етичних норм, організаційних (адміністративних) заходів та програмно-технічних засобів, які спрямовані на протидію загрозам для інформаційної системи і метою яких є мінімізація можливих збитків користувачів і власників системи.

Створення надійної системи захисту інформації можна розділити на чотири основних етапи:

- аналіз можливих загроз;

- розробка і планування системи захисту інформації;

- реалізація системи захисту;

- супроводження системи захисту під час експлуатації інформаційної системи.

На етапі аналізу можливих загроз необхідно зробити вибір із усієї безлічі можливих впливів на систему лише таких, які можуть реально виникати і наносити значні збитки.

Усі загрози можна розподілити, згідно з їхніми характеристиками, на класи:

- за цілями реалізації загрози:

1) порушення конфіденційності інформації;

2) порушення цілісності (повна або часткова компрометація інформації, дезінформація, несанкціоноване знищення або модифікація інформації чи програмного забезпечення);

3) порушення (часткове або повне) працездатності системи.

- за принципом впливу на систему:

1) за допомогою доступу до об'єктів системи (файлів, даних, каналів зв'язку);

2) за допомогою прихованих каналів (у тому числі, через роботу з пам'яттю).

- за характером впливу на систему:

1) активний вплив - виконання користувачами деяких дій поза межами своїх обов'язків, які порушують систему захисту та змінюють стан системи;

2) пасивний вплив - спостереження побічних ефектів роботи системи та їх аналіз, які не змінюють стан системи, але дають можливість отримання конфіденційної інформації.

- за причинами появи помилок у системі захисту:

1) некоректність системи захисту, що призведе до дій, які можна розглядати як несанкціоновані, але система захисту не розрахована на їх припинення або недопущення;

2) помилки адміністрування системи;

3) помилки в алгоритмах програм, зв'язках між ними тощо, які виникають на етапі проектування;

4) помилки реалізації алгоритмів, тобто помилки програмування, які виникають на етапі реалізації або тестування програмного забезпечення.

- за способом впливу на об'єкт атаки:

1) безпосередній вплив на об'єкт атаки (у тому числі, за допомогою використання привілеїв);

2) вплив на систему привілеїв (у тому числі, захоплення привілеїв) і потім доступ до системи, який система вважатиме санкціонованим;

3) опосередкований вплив через інших користувачів.

- за способом впливу на систему:

1) під час роботи в інтерактивному режимі;

2) під час роботи у пакетному режимі,

- за об'єктом атаки:

1) на систему в цілому;

2) на об'єкти системи з порушенням конфіденційності, цілісності або функціонування об'єктів системи (дані, програми, устаткування системи, канали передачі даних);

3) на суб'єкти системи (процеси користувачів);

4) на канали передачі даних, причому як на пакети даних, що передаються, так і на самі канали передачі даних.

- за засобами атаки, що використовуються:

1) за допомогою штатного програмного забезпечення;

2) за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення.

- за станом об'єкта атаки:

1) під час зберігання об'єкта (на диску, в оперативній пам'яті тощо) у пасивному стані;

2) під час передачі;

3) під час обробки, тобто об'єктом атаки є сам процес користувача або системи.

Найбільш розповсюдженою загрозою для безпеки є несанкціонований доступ (НСД), тобто отримання користувачем доступу до об'єкта, на який він не має дозволу. За характером впливу НСД є активним впливом, в якому може бути використані деякі помилки системі захисту. Це може бути здійснено за допомогою стандартного (штатного) або спеціально розробленого програмного забезпечення. Для реалізації НСД використовуються два способи: подолання системи захисту або спостереження за процесами та аналіз інформації.

Незаконне використання привілеїв - теж загроза безпеці, яка досить часто зустрічається. Найбільш часто для цього використовується штатне програмне забезпечення, яке функціонує у позаштатному режимі. Деякі захищені системи мають засоби, які можуть функціонувати з порушенням системи безпеки. Такі засоби необхідні для вирішення питань у надзвичайних ситуаціях і використовуються системними адміністраторами, системними програмістами тощо, які мають для цього свої певні набори привілеїв. Незаконне захоплення привілеїв можливе при наявності помилок у самій системі або при недбалому ставленні до керування системою в цілому і розподілом привілеїв зокрема.

Інша загроза безпеки має назву «маскарад», тобто виконання будьяких дій одним користувачем від імені іншого користувача, якому ці дії дозволені. «Маскарадом» також називають передачу повідомлень від імені іншого користувача. Часто «маскараду» передує перехоплення пароля або порушення системи захисту.

Досить суворою загрозою є вірусні атаки будьякого типу. Вони можуть призводити до повної зупинки системи, повної або часткової модифікації програмного забезпечення системи, модифікації або порушення даних, викрадення інформації.

Таким чином, при створенні системи захисту необхідно уважно проаналізувати типи загроз, найбільш уразливі місця у системі та збитки, які можуть виникати під час порушення системи захисту.

На етапі розробки і планування система захисту інформації формується у вигляді єдиної сукупності заходів різного плану для протидії можливим загрозам. Вони включають:

- правові заходи закони, укази та Інші нормативні документи, які регламентують правила роботи з банківською інформацією, та відповідальність за порушення цих правил;

- морально-етичні заходи норми поведінки користувачів системи та обслуговуючого персоналу;

- адміністративні заходи заходи організаційного характеру, які регламентують процес функціонування системи, використання її ресурсів, діяльність персоналу тощо;

- фізичні заходи заходи захисту, які включають охорону приміщень, техніки та персоналу інформаційної системи;

- технічні апаратно-програмні та програмні засоби захисту, які самостійно або в комплексі з іншими засобами забезпечують функції захисту інформації.

На етапі реалізації системи захисту інформації виготовляються, обладнуються та настроюються засоби захисту, які були заплановані на попередньому етапі.

З точки зору можливостей самої системи на попередніх етапах первинної обробки інформації захист даних від загрози руйнування або спотворення повинен досягатися шляхом розробки в рамках системи гнучкої системи захисту даних. Вона включає в себе декілька аспектів.

По-перше, це гнучка, багаторівнева і надійна регламентація повноважень користувачів. Цінність банківської інформації пред'являє особливі вимоги до захисту даних від несанкціонованого доступу, в тому числі щодо контролю управління процесами, що змінюють стан даних.

По-друге, наявність засобів для підтримки цілісності та несуперечності даних. Подібні засоби мають на увазі можливість здійснення контролю даних, що вводяться, підтримки і контролю зв'язків між даними, а також введення і модифікації даних в режимі трансакцій - набір операцій, що забезпечують підтримання узгодженості даних.

По-третє, присутність в системі багатофункціональних процедур архівації, відновлення і моніторингу даних при програмних та апаратних збоях.

Реалізація повного переліку заходів щодо захисту інформації, яка циркулює в автоматизованій банківській системі, дозволить отримати комплексну систему захисту конфіденційної інформації від стороннього втручання. Це особливо актуально в наш час, коли загальний рівень конкуренції в банківській сфері й рівень криміналізації суспільства не дозволяють допустити витоки комерційної та іншої закритої інформації з інформаційного простору банку.

Розділ 5. Правові, соціальноекономічні, організаційнотехнічні питання охорони праці в банківській установі

5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в установі банку

З розвитком науково-технічного прогресу важливе значення відіграє можливість безпечного виконання працівниками своїх трудових зобов'язань. На робочому місці повинні бути передбачені засоби захисту від можливої дії шкідливих факторів. Рівень цих факторів не повинен перевищувати граничні значення, які зазначені правовими, технічними та санітарно-гігієнічними нормами. Загальними документами України, які визначають основні положення охорони праці, виступають Конституція України, Кодекс законів про працю України [10] і Закон України «Про охорону праці» [11].

Дослідницька робота з оцінки умов праці співробітників проводилася в Департаменті обслуговування VIP клієнтів ПриватБанку.

Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини. Всі умови праці підрозділяються на 4 класи - оптимальні, припустимі, шкідливі і небезпечні (екстремальні). У ПриватБанку умови праці відповідають першому і другому класу умов праці:

а) 1 клас - оптимальні умови праці - це такі умови, при яких зберігається не тільки здоров'я, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності;

б) 2 клас - припустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що не перевищують установлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку чи до початку наступної зміни і не роблять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їхнє потомство в найближчому і віддаленому періоді.

Департамент обслуговування VIP-клієнтів ПриватБанку (надалі Департамент) розташовано в одноповерховій цегляній будівлі, яка була споруджена в 1970 року Стіни, стелі, підлога виготовлені з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду згідно зі БНіП ІІ9081, СН 51278, ДСанПіН 3.3.2.00798.

Загальна площа приміщення складає приблизно 400 кв.м., допоміжні (санітарно-побутові) приміщення складають приблизно 60 кв.м. , висота приміщення - 3,20 м. В приміщенні Департаменту розташовано 44 робочих місця. Площа на 1 працюючого припадає приблизно 7,7 кв.м., а об'єм - 24,7 куб.м. Стіни приміщення забарвлені в світло-сірий колір, стеля виконана з підвісних конструкцій з вмонтованими пристроями протипожежної безпеки, вентиляції, штучного освітлення і має світло-сірий колір, підлога вкрита кахельною плиткою сірого кольору з антистатичними властивостями. Гарним доповненням інтер'єра приміщення є велика кількість живих квітів. Оформлення інтер'єра виконано згідно рекомендацій по створенню сприятливих умов для здорового відчуття і гарного настрою у працівників.

Аналіз метереологічних умов праці в Департаменті на робочих місцях дозволяє констатувати:

а) температура складає 21-24⁰С у холодний період року, 23-25⁰С у теплий період року;

б) відносна вологість - 40-60%;

в) швидкість руху повітря - до 0,1 м/сек (холодний період року); 0,15 м/сек (теплий період року).

Приміщення Департаменту обладнані системою приточно-витяжної вентиляції. Зовнішнє повітря, очищене від пилу, подається у приміщення приточною вентиляцією.

Вікна приміщень мають регулювальні пристрої для забезпечення можливості провітрювання приміщення.

Норми подачі свіжого повітря в приміщення з комп'ютерною технікою складають від 20 до 40 мі на одного працівника на годину.

Система опалення розроблена згідно з діючими будівельними нормами та правилами БНіП 2.04.0591, БНіП 2.08.0289. Джерело теплопостачання - водяні теплові мережі. Як нагрівальний пристрій використовуються чавунні секційні радіатори МС14098.

Приміщення мають природне і штучне освітлення, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним нормам згідно БніП ІІ-4-79. Природне світло забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%

Штучне освітлення обладнане системою загального рівномірного освітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого освітлення (установка додатково до загального освітлення світильників місцевого освітлення).

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів знаходиться в межах 300-500 лк, іноді допускається застосування світильників місцевого освітлення. Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ. Для забезпечення нормативних значень освітленості очищаються шибки і світильники не рідше 2 разів у рік і вчасно заміняються перегорілі лампи. Для зниження перепадів яскравості застосовують засоби - сонцезахисні щити, регульовані штори-жалюзі.

Рівні шуму в приміщеннях на робочих місцях не перевищують:

- 50 дбл для працівників, що виконують найбільш відповідальні функції;

- 65 дбл для працівників, що виконують відповідальні функції;

- 75 дбл в приміщеннях, де розміщається гучне устаткування (принтери, кондиціонери та ін.).

Для забезпечення нормованих рівнів шуму застосовуються шумо-поглинаючі засоби (негорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата, підвісні стелі), дозволені органами санітарно-епідеміологічного нагляду

Забезпечення припустимих рівнів (напруженості) електромагнітного випромінювання досягається застосуванням сертифікованого устаткування, захисних екранів (фільтрів) і розміщенням устаткування відповідно до вимог безпеки згідно з нормативними величинами СН 3223-85, ДсанПіН 3.3.2.007-98.

Рівень іонізації повітря приміщень при роботі комп'ютерного й іншого устаткування (кількість негативних і позитивних іонів у 1мі) відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Підтримка припустимих значень концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочої зони досягається необхідним рівнем подачі свіжого повітря, а також за допомогою установки приладів зволоження, штучної іонізації, кондиціонування повітря.

Рівні електромагнітного, інфрачервоного, ультрафіолетового випромінювання, магнітних полів, напруженість електростатичного поля, потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на робочих місцях, вмісту озону в повітрі робочої зони - не перевищують припустимих значень.

Санітарно-побутові приміщення банку відповідають нормам БНіП 2.09.04-87 і БіП 2.0.02-89. Загальна площа санітарно-побутових приміщень складає 60 кв.м., що складає 1,36 кв.м. на людину. Віддаленість санітарних приміщень від робочих місць не перевищує 20 м. Проект не передбачає зміну чисельності робітників, і згідно з цим порушення санітарно-побутових умов.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в Департаменті, відображені в табл. 5.1

Таблиця 5.1 Параметри санітарно-гігієнічних умов праці

Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичним значенням нормативу
Температура повітря в перехідний період, С	21-25	18-27	відповідає
Відносна вологість, %	40-55	40-60	відповідає
Швидкість руху повітря, м/с	0,1-0,15	0,1-0,2	відповідає
Запиленість, мг/м3	0,2-0,5	0,1 -2,0	відповідає
Освітленість, лк	300-400	300 - 400	відповідає
Рівень шуму, дБл	50 -65	50-75	відповідає

Таким чином, всі фактичні параметри санітарно-гігієнічних умов праці в Департаменті обслуговування VIPклієнтів ПриватБанку відповідають установленим нормам.

5.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

Приміщення Департаменту обслуговування VIP-клієнтів згідно ступеню загрози поразки людей електричним струмом відноситься до класу “Приміщення без підвищеної загрози”, оскільки в даному приміщенні є відсутніми умови, що утворюють “підвищену загрозу” (вогкість, наявність струмопровідного пилу та струмопровідних підлог; висока температура, можливість, що людина може доторкнутися до металевих конструкцій, що з'єднані із землею з одного боку, та водночас до металевого корпусу електричного обладнання - з іншого), або мають “підвищений ступень загрози” (дуже велика концентрація вогкості, хімічно активне або органічне середовище; тобто одночасно дві чи більше умови підвищеної загрози).

Департамент оснащений комп'ютерною та копіювальною технікою у кількості: 44 комп'ютера, 32 принтера, 1 ксерокс. Проведений аналіз розташування обладнання показує ,що монітори розташовуватися на відстані не менше 1м від стін з вікнами, відстань від бічної поверхні монітора до примикаючого до нього робочого місця не менш 1,2 м, а від тильної сторони монітора до наступного робочого місця - не менш 2,5 м.

Все обладнання нове і виготовлено відомими фірмами-виробниками комп'ютерної та офісної техніки (PHILIPS, HEWLETT PACKARD, SAMSUNG, EPSON та інші).

У робочих приміщеннях банку використовується перемінний електричний струм з частотою 50 Гц і напругою 220 Вт. По ступені надійності електропостачання споживачі електроенергії банку належать до наступних категорій:

- технічні засоби автоматизованої системи керування I категорія;

- серверна, електронна пошта, прилади охоронної і пожежної сигналізації Особлива група;

- інші электроспоживачі II категорія.

Для захисту від ураження електричним струмом приймається захисне заземлення, розташоване по контуру. Неприпустиме підключення комп'ютерної техніки до звичайної двохпровідної електромережі. Комп'ютерне устаткування має окрему від загального електроустаткування лінію електроживлення і окремий контур робочого заземлення. Комп'ютерне устаткування підключається до електромережі тільки через електричні розетки із трьома контактами (фазового, нульового робочого і нульового захисного). На всіх робочих місцях встановлені блоки електричних розеток, що складаються з 4-х двухполюсних розеток із заземлюючим контактом і 2х розеток без контакту, що заземлює. Електророзетки змонтовані на непальних підставках. Розподільча електропроводка до робочих місць виконана приховано, з використанням спеціальних коробів, рукавів, труб.

Для створеня безпечної експлуатації електроустаткування щорічно проводиться перевірка електромережі, електроустаткування, контурів заземлення на відповідність установленим вимогам міцності ізоляції, параметрів контуру заземлення.

До користування електроустановками, електроприладами (кондиціонерами, вентиляторами, електронагрівальними приладами, світильниками, холодильниками, стабілізаторами, трансформаторами, засобами зв'язку та ін.) працівники банку допущенні після вступного, первинного інструктажу з питань охорони праці, вивчення порядку і правил користування електроприладами, передбачених експлуатаційною документацією, і перевірки знань з питань електробезпечності. Користувачі електроприладами мають 1 кваліфікаційну групу по електробезпечності.

У приміщеннях з комп'ютерною технікою щодня проводиться вологе прибирання. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і т.п.) надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Для всіх приміщень банку, у яких експлуатуються відео-термінали й ЕОМ, згідно БНіП 2.09.02-85 встановлена категорія по пожежною небезпекою - Д. На підставі статистичних даних основними причинами пожеж на виробництві є:

- необережне звертання з вогнем;

- незадовільний стан електротехнічних пристроїв і порушення правил їхнього монтажу й експлуатації;

- несправність опалювальних приладів і порушення правил їхньої експлуатації;

- невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки;

- відсутність блискавко-захисту будинків і споруд .

Ступінь вогнестійкості будівлі банку - IV, відповідно нормативних документів.

Приміщення банку має один поверх. На цьому поверсі знаходиться евакуаційний (аварійний) вихід. Евакуаційні шляхи і виходи вільні і нічим не захаращені. Двері на шляхах евакуації відкриваються в напрямку виходу з будинку (приміщення), двері закриваються лише на внутрішні запори, які легко відкриваються. Шляхи евакуації мають евакуаційне освітлення. Розташовуваний на об'єкті протипожежний інвентар (шухляда з піском об'ємом 0,1 кб.м - 1 шт, покривало з непальної теплоізоляційної тканини роміром 2 м. на 2 м. - 1 шт., багри 3 шт., ломи - 2 шт., лопати - 2 шт., топори - 2 шт.) відповідає категорії підприємства по вибуховій, вибухово-пожежній і пожежній небезпеці, кліматичному районуванню об'єкта і категорії розміщення пожежної техніки, агресивності навколишнього середовища.

Вогнегасники (2 шт. об'ємом 5 л. порошкові типу ВП-5) розміщені в легкодоступних і помітних місцях, де виключене влучення на них прямих сонячних променів і безпосередній вплив опалювальних і нагрівальних приладів.

В будинку вивішено план евакуації з указівкою місця розташування пожежної техніки.

В усіх приміщеннях, за винятком санітарно-гігієнічних, передбачені автоматичні установки пожежної сигналізації на базі автоматичних комбінованих (димових і теплових) пожежних звіщувачів.

У випадку пожежі в будинку банку працює система оповіщення працівників про пожежу. Система оповіщення забезпечує відповідно до розроблених планів евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку (спорудженню), а при необхідності - послідовно чи вибірково в окремій його частині. Система оповіщення і керування евакуацією передбачає усі види зв'язку (телефонну - звичайну і мобільну, селекторну, комп'ютерну мережу).

Згідно з протипожежними нормами і правилами споруди обладнуються системами блискавко-захисту. Блискавко-захист - це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки від згорання, вибухів. Одним з основних заходів захисту від блискавки є побудова громовідводів.

Для забезпечення протипожежної безпеки на території й у приміщенні банку виконуються наступні заходи:

- територія банку постійно підтримується в чистоті і систематично очищається від сміття і відходів, тари;

- територія банку має зовнішнє освітлення для забезпечення швидкого перебування протипожежного устаткування, входів до будинків, спорудженням;

- на території банку не дозволяється спалювати відходи, сміття, тару на відстані менш 15 м від споруджень. Місце спалювання позначене надписом і обладнано урною з неспалених матеріалів;

- приміщення і спорудження банку обладнані установками пожежної сигналізації і пожеже-гасіння відповідно;

- забороняється паління на території й у приміщеннях, тільки в відведених місцях.

5.3 Розрахунок первинних засобів пожежогасіння для приміщення Департаменту обслуговування VIPклієнтів

Розробка заходів з охорони праці виконана у вигляді розрахунку первинних засобів пожежогасіння для приміщення Департаменту обслуговування VIP-клієнтів ПриватБанку.

Приміщення Департаменту обслуговування VIP-клієнтів ГО ПриватБанку площею 400 кв.м. Категорія приміщення за вибухо-пожежною безпекою - Д. Максимальна відстані від можливого вогнища пожежі до місць розміщення вогнегасників не більше 20 м.

Оскільки в банку можливе виникнення пожежі з горінням твердих горючих речовин, що супроводжується тлінням, клас пожежі визначається як А. Виходячи з розмірів приміщення і на підставі даних додатку З можна зробити висновок, що для захисту приміщення банку буде потрібно не менше двох пінних вогнегасників типу ВХП - 10 чи двох порошкових вогнегасників ВП - 5. Саме 2 вогнегасники типу ВП-5 розміщенні на протипожежному щиті в Департаменті обслуговування VIP-клієнтів ПриватБанку . Таким чином це повністю відповідає протипожежним нормам.

З огляду на наявність у банку електронно-обчислювальної техніки і комп'ютерів, з метою забезпечення універсальної захищеності устаткування, і виходячи з планування приміщення можна рекомендувати оснащення даного приміщення двома порошковими вогнегасниками типу ВП - 5.

ВИСНОВКИ

Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

Економічне зростання і забезпечення ефективних умов для розвитку приватного сектору, покращення соціального захисту та добробуту населення можливі лише за умов ефективного розвитку банківської системи як одного з головних елементів ринкової економіки.

Розвиток банківської системи має бути спрямований на збільшення обсягів обслуговування підприємств та населення в усіх регіонах країни. Кредити повинні стати доступними та привабливими, банківські послуги - різноманітними за видами та умовами.

Розроблені Національним банком України "Основні засади грошово-кредитної політики на 2003 рік", “Комплексна програма розвитку банківської системи України на 2003 - 2005 роки” є складовою частиною загальноекономічної політики України.

Разом з елементами стабілізації банківська система України має певні недоліки, що стосуються як безпосередньо банківської системи (недостатній рівень капіталізації, відсутність в банках ефективних механізмів та інструментів управління ризиками тощо) так і дотичних до неї сфер (повільні темпи ринкової трансформації та реструктуризації реального сектору економіки, слабкий та недостатньо прозорий фінансовий стан значної частини суб'єктів господарювання тощо).

За період становлення банківської системи України були розроблені та впроваджені банківські продукти та послуги для юридичних осіб та населення, які притаманні ринковій економіці.

Переважна частина цих продуктів, як з точки зору обсягів, так і з точки зору асортименту, відносяться до операцій кредитування. Станом на кінець 2002 року питома вага процентних доходів банків від кредитування фізичних та юридичних осіб становила понад 60% від загальної суми доходів банківської діяльності.

Разом з цим спектр та обсяги кредитних послуг залишаються досить обмеженими - в основному це пряме короткострокове кредитування - тоді як сучасні умови господарювання вимагають нових форм та методів кредитної підтримки.

Незважаючи на високі обсяги кредитування, потреби економіки в кредитній підтримці лишаються здебільшого незадоволеними. Значною мірою така ситуація продиктована високим рівнем процентних ставок. Проблема високої вартості кредитів обумовлена такими факторами:

- процентні ставки змушені перекривати ризик неповернення кредитів, в тому числі іншими позичальниками;

- неефективною структурою витрат банків, коли процентні доходи виступають не тільки компенсатором процентних витрат, але і чи не єдиним джерелом покриття витрат адміністративних;

- недосконалою практикою управління кредитним ризиком;

- недостатньою конкуренцією на ринку банківських послуг та високою вартістю залучених коштів.

Незадоволення потреб економіки в кредитах проявляється у вузькості асортименту кредитних послуг для різних груп клієнтів.

Важливим на сьогоднішній день розширення асортименту кредитних послуг, поліпшення їх якості, впровадження новітніх банківських технологій.

Основні напрямки удосконалення механізму здійснення кредитних операцій комерційних банків передбачають розширення обсягів та спектру банківських продуктів і послуг для реального сектора економіки і населення а саме:

- розширити сферу застосування іпотеки шляхом вдосконалення законодавчої та нормативної бази для реалізації механізму даного виду кредитування і ефективного функціонування первинного і вторинного ринків іпотечного фінансування, забезпечення на законодавчому рівні реальної можливості звернення кредитором стягнення і реалізації закладеного майна, забезпечення надійної системи реєстрації землі, створення державного земельного кадастру та реєстру нерухомого майна;

- більш активно використовувати консорціумне кредитування;

- розширювати форми кредитування підприємств малого та середнього бізнесу;

- збільшити спектр та територіальне охоплення кредитними послугами населення, в тому числі кредитування молоді на придбання житла та фінансування навчання, споживче кредитування;

- активніше використовувати лізингові схеми кредитування, зокрема для підтримки підприємств сільського господарства та сфери послуг;

- створити систему розкриття інформації про добросовісне виконання позичальниками зобов'язань перед банками, для чого передбачити створення системи незалежних рейтингових агентств, створення кредитних бюро;

- повніше використовувати світовий досвід щодо застосування накопичувальних схем залучення коштів населення до банків;

- підвищити роль банків у здійсненні довірчих операцій, зокрема в управлінні пайовими фондами.

- заохочення довгострокових кредитів та банківських інвестицій у виробничу сферу;

- зниження процентних ставок за кредитами банків, наданих у реальний сектор економіки;

- проведення щоквартального аналізу платоспроможності, кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств, які отримали кредити, та забезпечення їх повернення.

- створення загальнодержавного реєстру нерухомого майна;

- створення умов для пожвавлення діяльності фондового та страхового ринків.

У даній дипломній роботі розглянуті теоретичні аспекти банківського кредитування, на базі філії “Х” ПриватБанку зроблені аналіз показників кредитного портфеля і оцінка кредитної роботи філії. Виявлені негативні тенденції як то:

- низька питома вага кредитного портфеля в чистих активах;

- зниження питомої ваги овердрафтів у кредитному портфелі;

- збільшення питомої ваги бланкових кредитів;

– висока питома вага великих кредитів.

Дано рекомендації з поліпшення кредитної політики. Передбачено впровадження наступних заходів:

а) збільшення об'єму кредитного портфеля в чистих активах банку за рахунок розвитку нових перспективних напрямків кредитування і використання резервів клієнтського потенціалу філії;

б) необхідність зменшення питомої ваги великих кредитів в загальному кредитному портфелі;

г) зниження кредитних ризиків за рахунок зменшення ваги бланкових кредитів, а також за допомогою використання математичних моделей, при проведенні фінансового аналізу і моніторингу кредитів позичальників.

В роботі також розглянуті стан, перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в банківській сфері. Розширення спектру та обсягів банківських продуктів неможливе без відповідного технологічного розвитку банківських операцій і впровадження високо технологічних фінансових інструментів на основі використання мережі інтернет, а також створення супермаркетів фінансових інтернет-послуг. Це передбачає створення відповідних систем захисту інформації при наданні послуг на банківських та фінансових ринках для запобігання можливості використання шахрайських дій з банківськими електронними документами.

Виконаний в дипломній роботі розрахунок первинних засобів пожеже-гасіння для приміщення Департаменту обслуговування VIPклієнтів ПриватБанку, свідчать про його повну відповідність протипожежним нормам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 1997 - 80 с.

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р № 679-XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України) , 1999.-№7.-С. 3-23.

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р № 2121 - III // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України) , 2001.-№1.-С.3-46.

4. Закон України “Про підприємництво” від 07.02.1991 р. N698-ХII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

5. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ від 14.05.1992 р. N2343-XII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

6. Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.1991р №1576-ХII // http: // www.rada.kiev.ua

7. Закон України “Про підприємства” від 27.03.1991 р №887-ХII // http: // www.rada.kiev.ua

8. Закон України "Про заставу" від 02.10.1992 р. №2654 із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

9. Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5.04.2001 р. N 2346III із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

10. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №888-XII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

11. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р №322-VIII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

12. Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р №2694-XII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

13. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. №3745-XII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

14. Положення НБУ “Про кредитування” від 28.09.1995 р. № 246 із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

15. Постанова Правління НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків в Україні “ від 28.08.2001 р. № 368 із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

16. Постанова Правління НБУ “Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків“ від 25.09.1997 р. №316 із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

17. Постанова Правління НБУ від 6.07.2000 р. № 279 про затвердження Положення “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

18. Постанова Правління НБУ від 23.03.1999 р. №136 про затвердження Інструкції “Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями” із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

19. Постанова Правління НБУ від 10.06.1999 р. №280 про затвердження “Правила організації захисту електронних банківських документів” із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

20. Вищий арбітражний суд України Роз'яснення від 06.10.94 р. N 02-5/706 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів” із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua

21. Автоматизированные системы обработки финансово-кредитной информации / Под ред. проф. В.С. Рожнова. - М.: Финансы и кредит,1990.-250с.

22. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г.А.Титаренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998.254 с.

23. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. Е.Ф. Жукова- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

24. Банки и банковское дело / Под ред. И.Т. Балабанова.- СПб Издательство "Питер", 2000. - 256 с. - (Серия "Краткий курс).

25. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И.Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 227 с.

26. Банківські операції: Підручник/ А.М.Мороз, М.І. Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза.-К.:КНЕУ, 2000.-384 с.

27. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. проф. Р.І. Тиркала.-Тернопіль: Карт-бланш, 2001. -314 с.- (Серія "Банки і біржі").

28. Банківський менеджмент: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів / О.Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 1999. - 671 с.

29. Банковский портфель-3 (Книга менеджера по кредитам. Книга менеджера по расчетам. Книга менеджера по фондовим и трастовим операциям. Книга банковского бухгалтера и аудитора) / Отв. ред. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. - М.: СОМИНТЕК, 1995. - 752 с.

30. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки. -К.: Либідь, 1995. - 187 с.

31. Васюренко О.В. Банквські операції: Навчальний посібник.-К.: Тво “Знання”, КОО, 2000. - 243 с. - (Вища освіта ХХІ століття).

32. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. - К.: Лібра, 1998. - 344 с.

33. Вітлинській В., Наконечний Я., Пернарівський О. Концепції стратегії кредитного ризику // Банківська справа. - 2000. - №1 (31).- С.37-41.

34. Волохов В. Підвищення ефективності кредитування шляхом розподілу функцій у кредитному процесі // Вісник Національного банку України.-2002. -№1.-С. 30-32.

35. Гриджук Д.М., Олійник В.О. Забезпечення кредитних зобов'язань у діяльності банків. - К.: Істина, 2001. - 256 с.

36. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші. Кредит. Банки. - Львів: "Центр Європи", 1997. - 206 с.

37. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Б.С. Івасіва. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000. -510 с.

38. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навчальний посібник / За ред. Б.Л. Луціва. - 2-ге вид., перероб. -Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 225 с.

39. Галасюк В., Галасюк В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? // Вісник Національного банку України. -2001. -№5.- С. 54-56.

40. Галасюк В., Галасюк В. Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник Національного банку України. - 2001. - №9. - С. 54-57.

41. Галасюк В., Галасюк В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник Національного банку України. - 2002. - №2. - С. 39-45.

42. Гладких Д. Основні тенденції розвитку кредитного ринку в Україні, або Колективний портрет українського позичальника // Вісник Національного банку України. - 2001. - №9. - С. 49-53.

43. Гладущенко Д. Як оцінити заставу // Обрій ПІБ. -2002.- №1(41). - С.16-17.

44. Голуб В.М. Концептуальні підходи до управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник Національного банку України. - 2000. - №2.- С. 56-58.

45. Грошовокредитна та банківська статистика // Бюлетень Національного банку України. - 2003. -№ 1. - С.79-115.

46. Гончарова Н.В. Лізінг як форма ефективної підтримки малого підприємництва // Фінанси та кредит.-2002.-№2.-С.7-11.

47. Долан Э.Дж., Кэмпбэл Г.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В. Лукашевича. - М., 1991. - 844 с.

48. Дзюблюк О.В. Проблеми управління банківським кредитним портфелем в умовах становлення ринкових відносин // Збірник наукових праць Т.6.- Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2002. - С.160-167.

49. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220 с.

50. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Навчальний посібник. - Вид. 4-те, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 350 с.

51. Зіміна О.В. Моніторінг у процесі кредитівання // Збірник наукових праць Т.4.- Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД: Ініціатива, 2000. - С.271-277.

52. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит. - К.: “Видавництво Лібра” ТОВ, 1996. - 234 с.

53. Івасів Б., Клапків М. Економічний зміст та форми страхування кредитів // Вісник Національного банку України. - 1998. - № 5 - С. 42-46.

54. Информационные технологии в экономике / Под ред. В.В.Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 184 с.

55. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 2000. - 464 с.

56. Карпов А.В. Психология принятия управленческих решений / Под ред. д-ра психол. наук, академика РАО, проф.. В.Д.Шандрикова. - М.: Юрист, 1998. - 234 с.

57. Ковальчук А.Т. Банківський кредит: правові засоби повернення - К.: Т-во "Знання", КОО, 2001. - 150 с.

58. Коваленко В.В. Особливості кредитування підприємств і організацій у сучасних умовах // Фінанси України. - 1998. - № 10. - С. 84-88.

59. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навчальний посібник. - К.: Видавничий дім "Скарби", 2001. - 234 с.

60. Кредитний ризик комерційного банку: Навчальний посібник / В.В. Вітлинський, О.В. Пернарівський, Я.С. Наконечний, Г.І.Великоіваненко; За ред. В.В. Вітлинського. - К.: Т-во "Знання", 2000. - 251 с.

61. Карлин Т.Р. Макмин А.Р. Анализ финансовнх отчетов (на основе ОААР): Учебник. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 448 с.

62. Карагадова О., Распутіна Л. Проблеми оптимізації структури кредитного портфеля комерційного банку// Банківська справа. - 2000. - №2 (32).- С.29-33.

63. Кіндрацька Л. Формування і використання резервів під кредитні ризики та методика обліку цих операцій у комерційних банках України // Банківська справа. - 2000. - №3 (33). - С.33-38.

64. Компанієць С. Місія українських банків - кредитувати економіку // Вісник Національного банку України. - 2000. - №8. - С. 44-50.

65. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навчальний посібник. -К.: Т-во "Знання", 2000. -215 с.

66. Лайко П.А., Ляшенко Ю.І. Фінансові угоди: Навч.посіб. - К.: “ДІЯ”, 2000. - 102 с.

67. Лобода Д.П. Методологічні основи управління ризиками в комерційних банках // Збірник наукових праць Т.6.- Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, 2002. - С.238-243.