Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні
Роль і місце операцій з банківськими металами в діяльності комерційних банків. Організаційно-правові основи здіснення операцій з банківськими металами в Україні. Досвід країн Центральної та Східної Європи щодо здійснення операцій з банківськими металами.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.02.2011 |
| Размер файла | 353,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Результати виконання операції з банківськими металами СБЕРБАНК РОСІЇ СБЕРБАНК РОСІЇ стабільно знаходиться серед лідерів ринку банківських металів. Традиційно сильними сторонами фінансової установи є найширший спектр операцій з банківськими металами та постійна пропозиція асортименту банківських злитків золота та срібла виробництва Швейцарії, а також монет із золота, срібла та платини провідних монетних дворів світу.
2009 рік був надзвичайно результативним для розвитку і розширення операцій з банківськими металами. Обсяг проданого банківського золота - металу, на який припадає левова частка загального обсягу операцій з банківськими металами - збільшився порівняно з попереднім роком на 80,6%. Показовим є також зростання більше ніж удвічі питомої ваги операцій із золотом без його фізичної поставки.
Не меншими темпами зростав також депозитний портфель банку в золоті, причому активно збільшувався обсяг «золотих» депозитів як клієнтів-фізичних осіб, так і корпоративного сектора.
Сукупний приріст за депозитами у банківському золоті становив 123,9%. Такий показник свідчить не лише про популярність цих операцій серед клієнтів, але й про зростання довіри до банку. [14]
Інвестиції в банківське золото нинішнього року знову виходять на перше місце за прибутковістю. На сьогодні зростання вартості золота на світових ринках становить уже 24%, і аналітики найбільших інвестиційних банків пророкують подальше подорожчання благородного металу як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Проте в Україні, завдяки нерозвиненості даного ринку, банківські метали все ще залишаються лише інструментом довгострокових інвестицій. Короткотривалі вкладення, навіть на тлі вражаючого зростання ціни золота, загрожують пересічним українським інвесторам і збитками. Втім, якщо тверезо оцінити ситуацію, старанно вивчити особливості ринку, а також особливості послуг вітчизняних банків у цій сфері, на золоті можна непогано заробити навіть упродовж кількох місяців.
Золото стоїть на місці - валюти падають
Восьмого листопада світова ціна на золото перевищила історичну планку в 1400 дол. за одну тройську унцію (приблизно 31,1 г). За інформацією Financial Times, на торгах у Сеулі ціна на золото цього дня досягла 1413,8 дол. за тройську унцію, а вартість грудневих ф'ючерсів на золото на Нью-йоркській біржі металів Comex становила 1413,3 дол. Наступного дня ціна на золото встановила новий рекорд - у 1424,6 дол. за унцію.
Подолання планки в 1400 дол. стало несподіванкою навіть для найоптимістичніших аналітиків, які на початку осені дружно прогнозували до кінця року лише наближення до позначки в 1300 дол. за унцію. Сьогодні, після невеличкої корекції, золото котирується на ринку Comex на рівні 1362,5, і експерти буквально щодня поліпшують прогноз цін на цей метал.
За останні десять років ціна золота зросла у світі вшестеро, але, схоже, поки що не збирається зупинятися. Аналітики ринку Comex очікують, що до листопада наступного року ціна на золото становитиме вже 2000 дол. за унцію. Солідарні з ними й інші провідні аналітичні групи. Наприклад, фахівці Wolf Asset Management прогнозують, що ціна тройської унції золота в 2011 році може досягти позначки навіть 2200 дол. Свій прогноз вони узгоджують з очікуваним впродовж найближчого року обвалом курсу долара на 20-25%. За більш консервативним прогнозом Euro Pacific Pento, до кінця наступного року дорогоцінний метал торгуватиметься на позначці 1800 дол. за унцію.
Причина такої одностайності фінансових експертів - у нарощуванні оборотів верстатів, які друкують американський долар та інші світові валюти. ФРС планомірно налаштовує світову економічну громадськість на те, що їй доведеться друкувати дедалі більше грошей, щоб запобігти зростанню ставок і врятувати економіку Сполучених Штатів, а відтак, зрозуміло, і всього світу. Вже сьогодні ФРС має намір влити в економіку додаткові 600 млрд. дол. за програмою кількісного пом'якшення-2 (QE2). При цьому реальні короткострокові ставки у США (з урахуванням інфляції) залишаються негативними, і доти, доки ця ситуація не зміниться, долар знижуватиме свою реальну вартість, а ціна на золото та інші дорогоцінні метали зростатиме.
Сезонність золота
Упевненість у довгострокових перспективах золота та песимізм щодо надійності валютних заощаджень ще не повинен слугувати причиною негайного вкладення грошей у дорогоцінний метал. Важливо знати, коли можна й потрібно купувати золото.
Попри те що золото добувають цілий рік, незалежно від пори року, жовтий дорогоцінний метал демонструє очевидну для досвідчених інвесторів сезонність. Основні чинники, які впливають на сезонність цін на золото, - це сезон свят в Азії (насамперед в Індії, Китаї та Пакистані, де зазвичай дарують на свята золоті прикраси), період святкування Різдва на Заході й переведення інвесторами надлишку готівки в золото наприкінці фінансового року.
На думку Адама Гамільтона, провідного коментатора ZealLLC.com, найкращі місяці золота - вересень, листопад, грудень і травень. Саме в ці місяці останні десять років ціни на золоті злитки б'ють рекорди.
Як правило, золото починає календарний рік від першого сильного раллі. Хоча воно починається в середині грудня, більша його частина триває з січня до початку квітня. За цей період ціна золота, як показують спостереження фахівців, зростає на 10-15%, проте вже в березні зазвичай значно знижується.
У квітні і травні золото знову починає зростати, але це найслабкіше раллі року. Ціни на золото все-таки йдуть униз, і в літні місяці, як правило, провалюються. "Це знаменита "літня нудьга", найгірша пора року для володіння дорогоцінними металами, - зазначає Адам Гамільтон. - Приказка Продай у травні і їдь цілком застосовна до золота і срібла, оскільки влітку апетит до спекуляції зникає". Але слабкі ціни дають чудову можливість купувати наприкінці літа. Між серединою серпня і початком вересня лише деякі трейдери проявляють ентузіазм до дорогоцінних металів після їхнього багатомісячного літнього дрейфу вниз.
Після початку осені жага спекуляції повертається, і між початком вересня та початком грудня ціни на благородні метали зростають. Золото зазвичай стрибає вгору в середині вересня, коли попит в Азії підганяє глобальний золотий голод. Потім воно енергійно зростає в листопаді, у свій другий - кращий після вересня - місяць. Це друге за силою сезонне раллі, майже таке саме сильне, як і зимове. У грудні відбувається короткий відступ, а потім знову ціни йдуть угору.
Нинішнього року також кращий час для інвестицій у золото було в серпні (щоправда, швидше, на початку місяця). Упродовж трьох місяців золото показало зростання більш ніж на 15%. Проте й листопадові вкладення в жовтий метал фахівцями оцінюються досить оптимістично. Якщо до кінця спрацює сезонний чинник, то вкладення в золото на три місяці можуть принести аналогічний прибуток. Головне - встигнути її зафіксувати до очікуваного березневого провалу цін.
Вітчизняні особливості золота
У наших вітчизняних банках нинішнього року золото зростає в повній відповідності світовим тенденціям. Зростання роздрібних цін на банківські зливки золота від кінця липня також становило більш як 15%. Середня ціна продажу зливка золота номіналом у 100 г станом на 24 листопада зафіксована на рівні 371,84 грн. за г, при цьому середня ціна купівлі зливка - 346,83 грн. за г. Відразу уточнимо, що цін, близьких до середньої по ринку, у пропозиціях наших банків знайти досить важко. Реально спред (різниця між ціною продажу та купівлі золотого зливка) в українських банках становить понад 10%, причому чим більша й солідніша банківська установа, тим цей спред вищий. Наприклад, зі спредом близько 25% працюють Укрексімбанк і Приватбанк. Іншими словами, успіх золотої інвестиції дуже залежить від вибору банку, оскільки ціна та спред між купівлею і продажем у різних фінансових установах відрізняються істотно, а викуповувати "чужі" зливки наші банки традиційно або не хочуть зовсім, або встановлюють на них явно невигідні ціни. З цієї причини слід одразу не тільки оцінити вартість зливка, а й довідатися, за якою ціною їх викуповує саме цей банк.
Ринок банківських послуг у галузі банківських металів в останні роки сильно здав свої позиції. На тлі швидкого зростання попиту на банківське золото даний сегмент ринку залишили провідні гравці, повністю згорнувши операції з банківськими металами чи обмеживши їх до символічного мінімуму. Цьому посприяла і фінансова криза, яка змусила банкірів перейти в режим найсуворішої економії, і купівля українських банків іноземними фінансовими групами, які не поспішають поки що розвивати даний сегмент банківського бізнесу в нашій країні. Деякі банки залишили ринок з огляду на проблеми, які їх спіткали. Так, до кризи одним з лідерів ринку дорогоцінних металів був банк "Надра", непогані обороти показували Трансбанк і банк "Дністер" (на сьогодні вони перебувають у стадії ліквідації).
Найбільшими гравцями на цьому сегменті ринку, як і раніше, є АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», "Фінанси і кредит", "Хрещатик", Правекс-банк, Укргазбанк і VAВ Банк. Як правило, в цих банках і зливки завжди в наявності, і спред мінімальний. Виходять, щоправда, на ринок металів і нові гравці, й досить успішно. Зокрема, у вересні минулого року почав займатися золотом банк "Юнекс". На сьогодні він продав понад 500 кг золотих зливків.
Утім, хоч би який український банк ви вибрали, короткострокові інвестиції в готівкове золото (мірні банківські зливки) не можна назвати досить прибутковими. Купівлю зливків слід розглядати лише як надійний інструмент довгострокового збереження капіталів. Купівля банківських металів з метою страхування фінансових ризиків та отримання прибутку зазвичай приносить очікуваний ефект на досить тривалому відрізку часу. В Україні найпоширеніші строки інвестування фізичними особами своїх коштів у банківські метали - один-три роки.
Металеві рахунки
Очевидно, єдиним засобом нормально заробити на короткострокових вкладеннях у зростаюче золото сьогодні є рахунки в банківських металах. Насамперед слід звернути увагу на "золоті депозити". Депозити в банківських металах умовно поділяють на "готівкові" і "безготівкові". У першому випадку реальний зливок потрібно купити в банку і покласти його на депозит. Недоліком даного виду депозиту є та ж таки маржа між ціною купівлі та продажу, яка в кращому разі з'їдає більшу частину можливого доходу.
При відкритті депозиту в "безготівковому металі" клієнт вкладає в банк свої гроші, які перераховуються в еквівалент вибраного металу за курсом НБУ на день відкриття вкладу. Реально метал при цьому не поставляється, і маржа, як правило, відсутня або мінімальна, що дає змогу справді виграти при зростанні котирувань металу. Проте й у цьому разі слід уважно поставитися до вибору банку, попередньо з'ясувавши всі умови вкладу, явні й приховані комісії та платежі.
Сьогодні депозитні рахунки в безготівковому золоті надають лише п'ять-шість банків. Депозит у золоті має низку переваг порівняно як із готівковим золотом, так і з грошовим депозитом. Передусім золото є надійним активом, на який є попит в усьому світі, тому можна бути впевненим, що економічна та політична ситуація в країні не вплине на вартість заощаджень. Крім того, ціна золота, як уже зазначалося, має стійку тенденцію до збільшення, і чинників, здатних її порушити найближчим часом (як мінімум рік-півтора), не спостерігається. Водночас депозит у золоті має і низку недоліків, серед яких слід назвати низький депозитний відсоток. Сьогодні річна відсоткова ставка становить від 0,5 до 4,5% залежно від банку, розміру депозиту та виду вкладу.
Найгнучкішим і потенційно дохідним інструментом при роботі з дорогоцінними металами банкіри називають поточні рахунки в безготівкових банківських металах. При наявності даного рахунка ні клієнт, ні банк не мають ніяких зобов'язань щодо строків. І щойно клієнт вважатиме, що дорогоцінний метал досяг локального максимуму, він може оперативно зняти свої гроші, зафіксувавши прибуток.
За такими рахунками, як правило, відсотки не нараховуються зовсім, зате це єдиний фінансовий інструмент, який дозволяє азартним інвесторам у період підйому цін отримати 5-10% прибутку лише за один місяць. За відкриття поточних "металевих" рахунків банки стягують пристойну плату. Як правило, одноразові комісійні становлять 50-100 грн. Крім того, купівля та зарахування металу на рахунок обійдеться в 0,5% від суми операції. Приблизно стільки ж коштуватиме перерахування (переведення) банківського металу на поточний "металевий" рахунок, відкритий в іншому банку.
Висновок
У цілому ситуація з інвестиціями в золото у вітчизняних реаліях, звісно ж, дуже далека від нормальної (чи бодай цивілізованої). Банки, як і раніше, займаються даним сегментом за залишковим принципом, тим самим часто позбавляючи пересічних українців не тільки можливості заробити на динамічному зростанні цін на дорогоцінний метал, а й значно ускладнюючи ледь не єдиний на сьогодні шлях до врятування заощаджень від інфляції та девальвації валют.
3.2 Шляхи удосконалення технологій з операцій з банківськими металами
Банківське співтовариство і сьогодні активно підтримує розвиток галузі, здійснюючи кредитування, торговельні операції і ведення металевих рахунків.
На сьогодні дуже актуальне питання оподаткування операцій, що проводяться на міжбанківському ринку, з дорогоцінними металами в зливках, зокрема застосування податкової пільги по сплаті ПДВ, передбаченою подп. 9 п. 3 ст. 149 НК України, згідно якої реалізація дорогоцінних металів платниками податків банкам не підлягає оподаткуванню (звільняється від оподаткування) на території України.
У нинішніх умовах комерційні банки не мають реальної можливості вплинути на незаконні схеми фінансування, що забезпечують тіньовий оборот дорогоцінних металів ("чорні" і "сірі"), і створити замість них законні і цілком прозорі фінансові схеми. Про це не може бути і мови при існуючих правово-нормативних бар'єрах, ні не кажучи вже про що не виправданих для банків рисках в майбутньому.
В той же час заміщення незаконних фінансових схем прозорими схемами за ініціативою і за допомогою банківського співтовариства шляхом витіснення незаконного обороту дорогоцінних металів в правове поле могло б бути реальним при інших, сприятливіших умовах. Такі умови можна було б сформувати в Україні за допомогою банківського співтовариства за підтримки держави, великого бізнесу і, особливо, регіонів, а також активній участі громадянського суспільства.
Ефективність державної підтримки тут, мабуть, багато в чому залежатиме від позиції і практики банківського співтовариства і великого бізнесу в організації протидії незаконному обороту дорогоцінних металів. Тобто від того, чи зуміють банки спільно з великими компаніями зробити близьким їм по виробничих інтересах середнім і малим підприємствам таку допомогу в розвитку, яка викликала б у тіньового бізнесу добровільну відмову від "чорних" і "сірих" схем.
Не виключено, що в цьому випадку можливе застосування франчайзинговых, лізингових, венчурних і інших схем кредитування, прийнятних для юридичних осіб. Масове підприємництво, швидше за все, не впишеться в ці схеми без законодавчого вступу процедур персонального банкрутства, без досить відповідальних гарантій регіональної і муніципальної влади, а також дієвого контролю з боку громадянського суспільства.
У зв'язку з цим слід прагнути активізувати спільну діяльність державних, комерційних, громадських, інформаційних, наукових і освітніх структур, а також зацікавлених приватних осіб, спрямовану на подальшу лібералізацію українського ринку дорогоцінних металів і коштовних каменів, ювелірних, технічних, медичних і інших виробів з них.
Слід звернути особливу увагу на гостру необхідність внесення до чинного законодавства норм, що дозволяють успішно завершити процес формування на ринку дорогоцінних металів і коштовних каменів умов, узгоджених країнами "вісімки". Окрім вирішення інших питань, це дозволило б різко скоротити тіньовий оборот, надавши можливість соціальним шарам, що беруть участь в нім, замість здійснюваних ними кримінальних операцій з дорогоцінними металами і коштовними каменями інші, цілком законні економічні можливості для ділової активності і гідного життєзабезпечення.
З цією метою в галузі необхідно забезпечити економічну свободу, знявши ті, що суперечать Цивільному кодексу і іншим чинним законодавчим актам неправомірні заборони, створивши необхідні умови для розвитку середнього і малого бізнесу, а також істотного скорочення тіньового обороту коштовностей, легалізації пов'язаних з ним фінансових коштів.
Рішення цих завдань в першу чергу залежить від держави - законодавчою діяльностью органів, регулюючих в Україні розвиток ринку дорогоцінних металів і коштовних каменів. Радикально змінити положення можна лише за наявності політичної волі на вищому державному рівні і об'єднанні зацікавлених сил громадянського суспільства.
В цьому відношенні украй важлива роль самих учасників ринку. Кому, як не ним, краще всього відомо, що нині тіньовий оборот дорогоцінних металів, коштовних каменів, технічних, ювелірних, медичних і інших виробів масового попиту, а також оборот пов'язаних з ними фінансових коштів здійснюється по усій території Україні. Це один з помітних сегментів тіньової економіки, що чинить негативний вплив на зростання виробництва і соціальну сферу. І саме від учасників тіньового ринку, кінець кінцем, залежить, що робити - виходити на світло або залишатися в тіні.
Не викликає сумнівів необхідність максимального залучення людського чинника до участі у вирішенні проблеми скорочення тіньового обороту дорогоцінних металів і коштовних каменів. При цьому важливий і облік історичних особливостей, стимулюючих тіньовий оборот в економіці України. Усе це так чи інакше зумовлює цільову установку на аналіз проблемної ситуації, що склалася, і пошук шляхів її рішення.
Істотне скорочення тіньового обороту досягається не лише шляхом змін в законодавстві, але і в результаті застосування нових фінансових схем з боку банків і регіонів.
Золото правило світом протягом багатьох століть. Зараз, коли перше десятиліття XXI століття завершується в умовах нестабільності, багато інвесторів вважають, що треба знову ввести золотий стандарт. Однак із золотим стандартом у XIX і XX століттях було пов'язано безліч проблем, і ті, хто зараз ратує за нього, загубили одну важливу деталь: в умовах вільного ринку золото стало новою валютою. Про те, чому жовтий метал зараз варто розглядати як валюту, розповідає Investopedia.com.
Через те, що золото зазвичай торгується в доларах США, багато хто вважає, що жовтий метал і американська валюта взаємопов'язані (тим більше що між котируваннями цієї валюти і дорогоцінним металом справді є зворотна кореляція). Але це так лише на перший погляд: точно так само за долари можна купити японські ієни, а за будь-яку паперову готівку - придбати золото.
Золото як валюта
Золото має ціну, і ця ціна коливається в залежності від котирувань інших валют, зокрема долара США, євро і японської ієни. Жовтий метал можна купувати і зберігати, і хоча в повсякденних розрахунках він використовується нечасто, проте вирізняється високою ліквідністю і легко конвертується в кеш у будь-якій валюті.
Крім того, золоту притаманні всі якості, якими вирізняються валюти. Часом золото котирується вище грошових валют, а часом кеш обганяє золото за вартістю. Популярність золота зростає, коли інвестори не впевнені у паперових інструментах.
Способів купівлі-продажу золота чимало: придбання злитків, ф'ючерси, ETF (exchange traded funds) - фонди, що торгуються на біржі, або так звані CFD (сontracts for difference) - контракти на різницю цін.
Золото і долар
Між жовтим металом і американською нацвалютою здавна склалися цікаві взаємини. У довгостроковому плані зниження долара завжди означало зростання цін на золото. Втім, у короткостроковій перспективі ця закономірність працює далеко не завжди, і коливання між даними інструментами незначні.
Долар і золото також взаємопов'язані в рамках Бреттон-Вудської валютної системи, згідно з якою США мали конвертувати гривню в золото за фіксованим курсом. Незважаючи на те що в 1971 році президент Річард Ніксон скасував фіксовану ставку, а долар відтоді постійно девальвувався по відношенню до жовтого металу, Америка і до цього дня залишається світовою державою, а отже, там, де мова заходить про жовтий метал, згадуються й американські гроші.
Втім, незважаючи на взаємозв'язок дорогоцінного металу та долара (як і інших валют), золото перебуває під впливом інших факторів. Наприклад, це інфляція або військові дії. У цілому золото - індикатор стану не якоїсь окремої групи людей чи спільнот, а світової економіки в цілому.
Стандартні проблеми
Кажучи про золото як валюту, багато хто згадує про часи, коли діяв золотий стандарт - як правило, це період з початку XIX століття по 1971 рік (хоча подібні стандарти існували й раніше).
Основна проблема з золотим стандартом полягає в тому, що він спирався на світові центробанки, які встановлювали "правила гри". ЦБ регулювали обсяги золота, необхідні для підтримки рівня вартості валют на прийнятному для всіх сторін рівні. Деякі країни не підпорядковувалися цим правилам, наприклад Бельгія і Франція. Тим не менше, для того щоб система працювала, необхідна згода всіх сторін, і золотого стандарту це стосується тією ж мірою.
Ще одна проблема, пов'язана з золотим стандартом, полягає в тому, що воно здатне забезпечити стабільність в довгостроковій перспективі, проте в період короткочасних економічних шокових ситуацій воно не здатне протистояти несприятливим обставинам. Наприклад, подібне відбулося в 1968 році в Каліфорнії, коли через виявлені там золоті родовища утворився приплив грошових коштів, що породило цінові стрибки і нестабільність. За часів дії золотого стандарту світовій економіці не вдалося уникнути потрясінь, а всі спроби утримати цей стандарт на належному рівні не мали успіху.
Тиха гавань
В умовах вільного ринку без золотого стандарту жовтий метал стає своєрідною "тихою гаванню" для інвесторів. При цьому вважається, що інвестиційний інтерес до дорогоцінного металу проявляється з найбільшою силою у періоди нестабільності, оскільки частково або повністю здатне захистити активи від економічних потрясінь.
Як вже йшлося вище, шокові стани притаманні будь-яким економікам в усі часи. У моменти, коли найкраща інвестиція - це прибуток від товарів, куплених за кордоном, отриманий за рахунок різниці валютних курсів, і вкладення в золото працюють за тим же принципом. При цьому в деякі періоди тримати золото вигідно, а в інші - ні. Жовтий метал за відсутності золотого стандарту перебуває під впливом тих же економічних чинників, що й інші інструменти, і торгувати ним треба так само, як і валютою.
Яка б не була система, її існування безпосередньо залежить від того, наскільки в неї вірять інвестори. У золотий стандарт вірять, оскільки він створює ілюзію того, що паперові гроші чимось забезпечені. Але золотом не пообідаєш, із золота не побудуєш будинок - отже, його цінність народжується з уявлень гравців ринку. В умовах вільного ринку золото стає валютою для тих, хто ним торгує, в той час як інші інвестори більше покладаються на кеш як на платіжний засіб для придбання товарів і послуг. Ці переконання підкріплюються рекламою, яка не лише просуває товар, але і пропонує ціну на нього, тим самим стверджуючи думку про готівку як про спосіб оплати. Золото стоїть окремо в цій системі і стає платіжним засобом лише тоді, коли обставини й ринкові умови сприяють цьому перетворенню.
Інвестори купують золоті активи в розрахунку підстрахуватися від економічних негараздів, проте їм варто пам'ятати, що сьогодні золото прибуткове, а завтра може виявитися все навпаки.
Жовтий метал піддається тим же коливанням, що і кеш, але інвестори повинні мати на увазі: вкладення в золото переважно хороші лише в довгостроковій перспективі.
метал банк операція
ВИСНОВОК
На тлі постійної девальвації й знецінювання паперових грошей банківські метали - саме надійне вкладення засобів. Банківські метали, як вже було зазначено, - це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Найвищими пробами банківських металів зізнаються проби, не нижче чим: а) для золота - 995,0; б) для срібла - 999,0; в) для платини й паладія - 999,5.
Операції з банківськими металами являють собою купівлю-продаж банківських металів у зливках і монетах та без фізичного постачання, обмін і зберігання їх на депозитному рахунку або прийняття в якості залогу під час отримання кредиту. Основні переваги операцій з банківськими металами:
· інвестування коштів у банківські метали це надійний засіб захисту від інфляції;
· можливість отримати прибуток при зростанні ціни на світовому ринку;
· банківські метали мають найвищу пробу;
· купуючи банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, клієнт сплачує лише вартість металу, при цьому відсутній податок на додану вартість;
· зливки та монети займають мало місця і зручні при транспортуванні;
· зливки та монети із дорогоцінних металів також можуть виступати в якості оригінального подарунка.
В залежності від об'єму та різновидів виконуваних операції існує декілька типів ринків: світовий (установлюються первісні ціни на банківські метали під впливом попиту і пропозиції); регіональний (майже як світовий, але ж для більш дрібних клієнтів); місцевий (на рівні однієї держави, ділиться на вільні і обмежені ввозом/вивозом металу ринки), а також „чорні ринки” - заборонені.
Всі операції строго регламентуються і регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. У разі складності виконання операції з банківськими металами існує велика кількість постанов, в яких зазначено порядок отримання ліцензії та письмового дозволу НБУ на їх здійснення, об'єми виконуваних операції, регламентовані економічними нормативами, розміри штрафних санкції у разі невиконання таких та ризики, пов'язані з цими операціями. Нормативно-правова база дуже мінлива, доволі часто трапляються значні зміни, які ускладнюють стабільне функціонування банку, але з другого боку, ці процеси направлені на вдосконалення банківської системи в цілому, та на виконання окремими банками операції з банківськими металами, як частий випадок.
Нинішню ситуацію на ринці банківських металів можна охарактеризувати висхідним трендом з сильними коливаннями, тому що ціни на банківські метали ростуть в геометричній прогресії. Це обумовлено кількома факторами. Основним фактором зростання ціни золота є цілеспрямоване ослаблення долара США. Якщо долар слабне - золото закріпляється майже паралельно, більш того, воно стає більш доступним для покупців з недоларової зони. Ще один важливий фактор попит на золота, як найнадійніший засіб для збереження и примноження коштів. Срібло також росте в ціни, звісно меншими темпами, але ним теж цікавляться інвестори, особливо ювелірної справи. Щодо платини і паладію, то не дивлячись на їх високу вартість вони менш популярні, ніж золото, хоча попит, наприклад, Китаю на платину тільки збільшився.
Як стверджує СБЕРБАНК РОСІЇ операції з банківськими металами набувають своєї популярності серед клієнтів. Лише за 2009 рік, порівняно с попередніми, обсяг здійснюваних операції збільшився на 80,6 %, що свідчить про високий рівень довіри, як до самого банку, так і до металу, операції з яким він виконує.
Останніми роками низка українських банків вже набула певного досвіду проведення операцій на ринку банківських металів. Проте рівень розвитку фінансових інструментів цього сегмента фінансового ринку ще досить незначний. Розвиток вітчизняного ринку банківських металів стримують не тільки об'єктивні (недостатній соціально-економічний рівень добробуту потенціальних учасників ринку), а й суб'єктивні фактори:
? незначна практика використання банківських металів у ролі застави, отримання кредитів;
? недостатній рівень розвитку інфраструктури українського ринку банківських металів;
? низький рівень маркетингових досліджень діяльності банків на ринку банківських металів.
Для створення повноцінного ринку дорогоцінних металів в Україні доцільно було б вирішити проблеми, які постали перед даною сферою, а саме:
? активніше залучати комерційні банки до проведення операцій із дорогоцінними металами;
? відмінити всі види податків і зборів при проведенні операцій із дорогоцінними металами;
? активніше купувати через НБУ дорогоцінні метали за кордоном;
В Україні є великий потенціал для відродження сфери обігу дорогоцінних металів та каміння, але на нових ринкових умовах. Одна із найістотніших передумов полягає у тому, що банки можуть і повинні забезпечувати дорогоцінними металами своїх клієнтів. Роль керівного центру з формування нормативної бази й надалі відіграватиме Національний банк, але з розширенням усіх сегментів вітчизняного фінансового ринку ринок банківських металів повинен поступово розвиватися і перетворюватися з жорстко регульованого державними органами у лібералізований і конкурентний.
На думку банкірів, банківські метали є однією з найдохідніших інвестицій. Адже на сьогодні вони поступаються лише інвестиціям у цінні папери.
Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. Банківські метали - це золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості.
Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно обліку операцій в іноземній валюті. Ці операції відображаються за тими самими балансовими рахунками, що й операції з іноземною валютою.
Здійснення аналізу операцій з банківськими металами, визначення їх ефективності банк робить на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій. Якість аналізу цих операцій значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності.
Аналіз ефективності проведення операцій із банківськими металами залежить від рівня тарифів, що встановлюються на проведення таких операцій, які мають бути конкурентоспроможними на ринку банківських металів.
Аналіз операцій банку «СБЕРБАНК РОСІЇ» з банківськими металами показав, що найбільшу ефективність мають операції з золотом, що характеризуються найбільшими обсягами отриманих доходів. Спостерігається зростання частки прибутку від операцій з паладієм. Тобто операції з банківськими металами є ефективними для банку і приносять прибуток, що має тенденцію до зростання.
Щодо факторного аналізу, то можна сказати, що золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання.
А на даний час банки цілковито зосереджені на процесі реструктуризації свого «золотого» бізнесу, забезпечуючи його конкурентоспроможність на ринку, що змінився.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000р. зі змінами та доповненнями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2009. - №1.
2. Інструкція „Операції в іноземній валюті та банківських металах у банках України”, затверджена постановою Правління НБУ від 17.11.2004р. №555.
3. Закон України „Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679-XIV зі змінами на 21.08.2009 р.
4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 17.01.2001 р. №2121 III зі змінами на 24.07.2009 р.
5. Декрет Кабінету Міністрів „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 № 15-93.
6. Постанова Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 Про валютний контроль” зі змінами на 05.11.2009 р.
7. Постанова Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148 Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України”.
8. Постанова Правління Національного банку України від 30.04.2009 № 259 Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України".
9. Постанова Правління Національного Банку України від 17.07.2001 № 275 Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” зі змінами на 04.08.2009 р.
10. Постанова Правління Національного банку України № 290 від 12.08.2005 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України та встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку” зі змінами на 14.08.2009 р.
11. Постанова Правління Національного банку України від 06.08.2003 № 325 Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” зі змінами на 28.02.2009 р.
12. Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368 Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні” зі змінами на 10.09.2009 р.
13. Постанова Правління Національного банку України від 10.09.2009 № 541 Зміни до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні”.
14. Постанова Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555 Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України” зі змінами на 21.07.2009 р.
15. Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами / Затверджено постановою Правління НБУ №325 від 06.08.2003р. // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.-2003.-№12.
16. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2003.
17. Аникин А. В.. Золото: международный экономический аспект. - 2-е изд., перераб. и доп. - М: Международные отношения, 1998.
18. Банківські операції: Підручник / За ред. В.І. Міщенка, Н.Г. Слав'янської. К.: Знання, 2006
19. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. i доп. / А.М.Мороз, МЛ.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон.наук, проф. А.М.Мороза. К.:КНЕУ, 2002. - 476 с.
20. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002.
21. Борисов А. Золото всегда золото// Деловые люди. - 2002. - № 135.
22. Бухгалтерський облік операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України / В. Трофименко // Вісник НБУ. - 2007. - №4.
23. Власенко В.Е. Теории денег в России. Конец ХІХ в. - дооктябрьский период ХХ в. - К.: Издательство Киевского ун - та, 1963.
24. Кузнецова М.А. Золото как инструмент антиифляционной политики // Банковское дело. - 2006. - №10.
25. Кузьмінська О.Е., Кириленко В.Б. Звітність банків: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2004
26. Лобозинська С.М. Облік і аудит в банку: Навч. посіб. / За ред. проф.. С.К. Реверчука. - К.: Знання, 2007.
27. Методичні вказівки щодо ведення параметрів аналітичного обліку, затверджені постановою Правління НБУ від 17.06.97 за № 191
28. Миклашевский А. Деньги: опыт изучения основних положений экономической теории классической школы в святи с историей денежного вопроса. - М.: Університет. тип., 2005.
29. Обухов И. П. Движение золотого запаса России в 1921-1933гг.// Финансы.- 2002. -№6. - с.68 -70
30. Полозенко Д. В., Коваленко С. О. Операції з дорогоцінними металами та їх роль у формуванні бюджету // Наукові праці НДФІ. - 2006.- №3. - с. 45- 48
31. Світовий ринок дорогоцінних металів / М.Фатєєв // Вісник НБУ. - 2005. - №4.
32. Святненко А. Антикризове золото// Дзеркало тижня. - 2009.- №47(775).
33. Святненко А. Золоті інвестиції // Дзеркало тижня. - 2007. - №7(636).
34. Спяк Г.І., Фаріон Т.Г. Облік і аудит в банках: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2004.
35. Череп А.В., Андросова О.Ф. Банківські операції: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2008.
36. Черкасова С.В. Ринок фінансових послуг. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: „Магнолія 2006”, 2007р.
37. Чухно А. Переростання товарно-грошового
господарства у товарно- кредитне// Економіка України.
2008. -№ 2.- с. 4 - 13
38. Блащук.Ю Деякі міркування щодо ринку дорогоцінних металів в Україні Вісник НБУ. - 2010. - №7.
39. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3(117), 2003, стр. 19 - 24.
40. Борисов С.М. Мировой рынок золота : Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, стр. 32 - 41.
41. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 - 2000 г.г.) // Статистическое приложение к журналу "Деньги и кредит", 2004, - 22 с.
42. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: навч. посібник - Київ, "Знання Прес-2000", 2000.
43.
44. Кузнецов С.Г. Роль золота в сучасній економіці // Вісник Киїівського національного університету, серія "Економіка", № 72, 2004, стор.17 - 19.
45. Мировая экономика: Учебник / под редакцией А.С.Булатова - М.:Изд-во ЮРИСТЪ, 2001
ДОДАТКИ
Додаток А
Баланс за II квартал 2010 року АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»
|
Рядок |
Найменування статті |
На звітну дату поточного кварталу |
На кінець попереднього фінансового року |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
АКТИВИ |
||||
|
1 |
Грошові кошти та залишки в Національному банку України |
2 166 896 |
1 418 397 |
|
|
2 |
Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України, за вирахуванням резервів |
75 167 |
75 337 |
|
|
2,1 |
Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, і цінні папери, емітовані Національним банком України |
75 167 |
75 337 |
|
|
2,2 |
Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України |
0 |
0 |
|
|
3 |
Кошти в інших банках за вирахуванням резервів |
2 821 944 |
2 846 432 |
|
|
3,1 |
Кошти в інших банках |
2 888 541 |
2 874 251 |
|
|
3,2 |
Резерви під заборгованість інших банків |
(66 597) |
(27 819) |
|
|
4 |
Цінні папери в торговому портфелі банку |
0 |
||
|
5 |
Цінні папери в портфелі банку на продаж за вирахуванням резервів |
756 941 |
466 203 |
|
|
5,1 |
Цінні папери в портфелі банку на продаж |
757 643 |
466 805 |
|
|
5,2 |
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж |
(702) |
(602) |
|
|
6 |
Чисті кредити та заборгованість клієнтів |
10 747 175 |
8 552 963 |
|
|
6,1 |
Кредити та заборгованість клієнтів |
12 140 516 |
9 819 301 |
|
|
6,2 |
Резерви під заборгованість за кредитами |
(1 393 341) |
(1 266 338) |
|
|
7 |
Цінні папери в портфелі банку до погашення за вирахуванням резервів |
0 |
0 |
|
|
7,1 |
Цінні папери в портфелі банку до погашення |
2 |
2 |
|
|
7,2 |
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення |
(2) |
(2) |
|
|
8 |
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії |
117 112 |
25 927 |
|
|
9 |
Основні засоби та нематеріальні активи |
787 114 |
750 109 |
|
|
10 |
Чисті нараховані доходи до отримання |
227 747 |
260 939 |
|
|
10,1 |
Нараховані доходи до отримання |
288 180 |
298 227 |
|
|
10,2 |
Резерви під заборгованість за нарахованими доходами |
(60 433) |
(37 288) |
|
|
11 |
Інші активи за вирахуванням резервів |
284 552 |
317 262 |
|
|
11,1 |
Інші активи |
311 828 |
340 520 |
|
|
11,2 |
Резерви під дебіторську заборгованість |
(27 276) |
(23 258) |
|
|
12 |
Усього активів |
17 984 648 |
14 713 569 |
|
|
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ |
||||
|
13 |
Кошти банків: |
1 190 618 |
1 760 632 |
|
|
13,1 |
У тому числі кредити, які отримані від Національного банку України |
0 |
824 546 |
|
|
14 |
Кошти клієнтів |
14 272 418 |
11 116 560 |
|
|
15 |
Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком |
85 456 |
6 538 |
|
|
16 |
Боргові цінні папери, емітовані банком |
599 |
598 |
|
|
17 |
Нараховані витрати до сплати |
141 355 |
128 088 |
|
|
18 |
Інші зобов'язання |
399 853 |
235 509 |
|
|
19 |
Усього зобов'язань |
16 090 299 |
13 247 925 |
|
|
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ |
||||
|
20 |
Статутний капітал |
1 130 000 |
917 917 |
|
|
20,1 |
Зареєстровані прості акції |
1 130 000 |
1 130 000 |
|
|
20,2 |
Зареєстровані привілейовані акції |
0 |
0 |
|
|
20,3 |
Несплачений зареєстрований статутний капітал банку |
0 |
212 083 |
|
|
21 |
Капіталізовані дивіденди |
0 |
0 |
|
|
22 |
Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників) |
0 |
0 |
|
|
23 |
Емісійні різниці |
0 |
0 |
|
|
24 |
Резерви та інші фонди банку |
284 000 |
133 839 |
|
|
25 |
Резерви переоцінки, у тому числі: |
235 858 |
237 540 |
|
|
25,1 |
Резерви переоцінки необоротних активів |
235 858 |
237 540 |
|
|
25,4 |
Резерви переоцінки за операціями хеджування |
0 |
0 |
|
|
26 |
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років, у тому числі: |
27 867 |
11 506 |
|
|
26,1 |
Сума переоцінки в разі вибуття необоротних активів |
4 064 |
2 862 |
|
|
26,2 |
Сума зменшення вартості інвестицій в асоційовані й дочірні компанії |
0 |
0 |
|
|
27 |
Прибуток/Збиток звітного року, що очікує затвердження |
0 |
164 842 |
|
|
28 |
Результат поточного року |
216 624 |
0 |
|
|
29 |
Усього власного капіталу |
1 894 349 |
1 465 644 |
|
|
30 |
Усього пасивів |
17 984 648 |
14 713 569 |
Звіт про фінансові результати за II квартал 2010 року
|
Рядок |
Найменування статті |
На звітну дату кварталу |
||
|
поточного року |
попереднього фінансового року |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1 |
Чистий процентний дохід, у тому числі: |
333 627 |
277 766 |
|
|
1,1 |
Процентний дохід |
1 007 394 |
720 339 |
|
|
1,2 |
Процентні витрати |
(673 767) |
(442 573) |
|
|
2 |
Чистий комісійний дохід, у тому числі: |
319 186 |
237 967 |
|
|
2,1 |
Комісійний дохід |
339 407 |
254 476 |
|
|
2,2 |
Комісійні витрати |
(20 221) |
(16 509) |
|
|
3 |
Торговельний дохід |
173 678 |
43 583 |
|
|
4 |
Дохід у вигляді дивідендів |
6 960 |
333 |
|
|
5 |
Прибуток/Збиток від інвестиційних цінних паперів |
0 |
0 |
|
|
6 |
Прибуток від участі в капіталі |
617 |
122 |
|
|
7 |
Інший дохід |
260 537 |
255 608 |
|
|
8 |
Операційний дохід |
1 094 605 |
815 379 |
|
|
9 |
Загальні адміністративні витрати |
(221 631) |
(166 039) |
|
|
10 |
Витрати на персонал |
(238 051) |
(171 458) |
|
|
11 |
Втрати від участі в капіталі |
0 |
(28) |
|
|
12 |
Інші витрати |
(132 790) |
(75 007) |
|
|
13 |
Прибуток від операцій |
502 133 |
402 847 |
|
|
14 |
Чисті витрати на формування резервів |
(225 664) |
(159 105) |
|
|
15 |
Прибуток до оподаткування |
276 469 |
243 742 |
|
|
16 |
Витрати на податок на прибуток |
(59 845) |
(99 046) |
|
|
17 |
Прибуток після оподаткування |
216 624 |
144 696 |
|
|
18 |
Непередбачені доходи/витрати |
0 |
0 |
|
|
19 |
Чистий прибуток/збиток банку |
216 624 |
144 696 |
|
|
20 |
Чистий прибуток на одну просту акцію (грн.) |
- |
- |
|
|
21 |
Скоригований чистий прибуток на одну просту акцію |
- |
- |
ДОДАТОК Б
Баланс за IV квартал 2010 року АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ»
|
Рядок |
Найменування статті |
На звітну дату поточного кварталу |
На кінець попереднього фінансового року |
|
|
АКТИВИ |
||||
|
1 |
Кошти в НБУ та готівкові кошти банку |
2 885 676 |
1 418 397 |
|
|
2 |
Цінні папери, що рефінансуються НБУ |
50 672 |
75 337 |
|
|
2.1 |
Резерви під знецінення боргових цінних паперів, що рефінансуються НБУ |
0 |
0 |
|
|
2.2 |
Резерви у відсотках до активу |
0 |
0 |
|
|
3 |
Кошти в інших банках |
2 113 878 |
2 874 251 |
|
|
3.1 |
Резерви під заборгованість інших банків |
(10 448) |
(27 819) |
|
|
3.2 |
Резерви у відсотках до активу |
0 |
1 |
|
|
4 |
Цінні папери в торговому портфелі банку |
0 |
0 |
|
|
5 |
Цінні папери в портфелі банку на продаж |
1 017 354 |
466 805 |
|
|
5.1 |
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж |
(776) |
(602) |
|
|
5.2 |
Резерви у відсотках до активу |
0 |
0 |
|
|
6 |
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії, що утримуються з метою продажу |
0 |
0 |
|
|
7 |
Кредити, що надані: |
16 095 856 |
9 819 301 |
|
|
7.1 |
Юридичним особам |
9 739 235 |
6 716 184 |
|
|
7.2 |
Фізичним особам |
6 356 621 |
3 103 117 |
|
|
7.3 |
Резерви під заборгованість за кредитами |
(1 814 614) |
(1 266 338) |
|
|
7.4 |
Резерви у відсотках до активу |
11 |
13 |
|
|
8 |
Цінні папери, що утримуються до погашення |
2 |
2 |
|
|
8.1 |
Резерви під знецінення цінних паперів, що утримуються до погашення |
(2) |
(2) |
|
|
8.2 |
Резерви у відсотках до активу |
100 |
100 |
|
|
9 |
Інвестиції в асоційовані й дочірні компанії |
116 998 |
25 927 |
|
|
10 |
Основні засоби |
1 080 861 |
747 699 |
|
|
11 |
Нематеріальні активи |
2 025 |
2 410 |
|
|
12 |
Нараховані доходи до отримання: |
292 218 |
298 227 |
|
|
12.1 |
У тому числі прострочені нараховані доходи |
36 349 |
30 146 |
|
|
12.2 |
У тому числі сумнівні нараховані доходи |
47 162 |
26 682 |
|
|
12.3 |
Резерви під заборгованість за нарахованими доходами |
(66 908) |
(37 288) |
|
|
12.4 |
Резерви у відсотках до активу |
80 |
66 |
|
|
13 |
Відстрочений податковий актив |
39 357 |
38 485 |
|
|
14 |
Інші активи |
280 708 |
302 035 |
|
|
14.1 |
Резерви під інші активи |
(24 762) |
(23 258) |
|
|
14.2 |
Резерви у відсотках до активу |
23 |
29 |
|
|
15 |
Усього активів |
22 058 095 |
14 713 569 |
|
|
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ |
||||
|
16 |
Кошти банків |
1 852 826 |
1 760 632 |
|
|
17 |
Кошти юридичних осіб |
6 541 408 |
5 273 610 |
|
|
18 |
Кошти фізичних осіб |
10 440 316 |
5 842 950 |
|
|
19 |
Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком |
3 653 |
6 538 |
|
|
20 |
Боргові цінні папери, емітовані банком |
310 601 |
598 |
|
|
21 |
Нараховані витрати, що мають бути сплачені |
223 573 |
128 088 |
|
|
22 |
Відстрочені податкові зобов'язання |
120 490 |
42 187 |
|
|
23 |
Інші зобов'язання |
292 884 |
193 322 |
|
|
24 |
Усього зобов'язань |
19 785 751 |
13 247 925 |
|
|
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ |
||||
|
25 |
Статутний капітал |
1 130 000 |
917 917 |
|
|
26 |
Власні акції (частки, паї), що викуплені в акціонерів (учасників) |
0 |
0 |
|
|
27 |
Емісійні різниці |
0 |
0 |
|
|
28 |
Резерви, капіталізовані дивіденди та інші фонди банку |
284 000 |
133 839 |
|
|
29 |
Резерви переоцінки основних засобів, у тому числі: |
354 301 |
237 540 |
|
|
29.1 |
Резерви переоцінки нерухомості |
123 720 |
46 455 |
|
|
29.2 |
Резерви переоцінки нематеріальних активів |
0 |
0 |
|
|
30 |
Резерви переоцінки цінних паперів |
0 |
0 |
|
|
31 |
Прибуток/збиток минулих років |
28 388 |
11 506 |
|
|
32 |
Прибуток/збиток поточного року |
475 655 |
164 842 |
|
|
33 |
Усього власного капіталу |
2 272 344 |
1 465 644 |
|
|
34 |
Усього пасивів |
22 058 095 |
14 713 569 |
Звіт про фінансові результати за IV квартал 2010 року
|
Рядок |
Найменування статті |
На звітну дату кварталу |
||
|
поточного року |
попереднього фінансового року |
|||
|
1 |
Чистий процентний дохід |
916 455 |
581 887 |
|
|
1.1 |
Процентний дохід |
2 470 751 |
1 679 857 |
|
|
1.2 |
Процентні витрати |
(1 554 296) |
(1 097 970) |
|
|
2 |
Чистий комісійний дохід |
815 902 |
567 667 |
|
|
2.1 |
Комісійний дохід |
870 962 |
606 130 |
|
|
2.2 |
Комісійні витрати |
(55 060) |
(38 463) |
|
|
3 |
Торговельний дохід |
296 212 |
169 616 |
|
|
4 |
Дохід у вигляді дивідендів |
18 771 |
333 |
|
|
5 |
Дохід від участі в капіталі |
617 |
122 |
|
|
6 |
Дохід/збиток від продажу інвестиції в асоційовані й дочірні компанії, що утримуються з метою продажу |
(53) |
0 |
|
|
7 |
Інший дохід |
501 172 |
246 367 |
|
|
8 |
Усього доходів |
2 549 076 |
1 565 992 |
|
|
9 |
Загальні адміністративні витрати |
(528 926) |
(400 649) |
|
|
10 |
Витрати на персонал |
(558 257) |
(370 742) |
|
|
11 |
Втрати від участі в капіталі |
0 |
(28) |
|
|
12 |
Інші витрати |
(263 316) |
(135 592) |
|
|
13 |
Прибуток від операцій |
1 198 577 |
658 981 |
|
|
14 |
Чисті витрати на формування резервів |
(647 462) |
(543 777) |
|
|
15 |
Прибуток до оподаткування |
551 115 |
115 204 |
|
|
16 |
Витрати на податок на прибуток |
(75 460) |
49 638 |
|
|
17 |
Прибуток після оподаткування |
475 655 |
164 842 |
Додаток В
Банківський метал АТ «Банк Росії»Золото код XAU(959), проба 999.9
|
Вага злиток (грам) |
Вид злитку |
Курс покупки банківського металу |
Курс продажу банківського металу |
|||
|
грн. за 1 грам |
Грн... за злиток |
грн. за 1 грам |
грн. за злиток |
|||
|
1 грам |
Штампований |
370.00 |
370.00 |
414.00 |
414.00 |
|
|
2 грам |
Штампований |
355.00 |
710.00 |
392.00 |
784.00 |
|
|
2.5 грам |
Штампований |
355.00 |
887.50 |
385.00 |
962.50 |
|
|
5 грам |
Штампований |
354.00 |
1770.00 |
374.00 |
1870.00 |
|
|
10 грам |
Штампований |
350.00 |
3500.00 |
365.00 |
3650.00 |
|
|
20 грам |
Штампований |
347.00 |
6940.00 |
360.00 |
7200.00 |
|
|
31.103 грам |
Штампований |
347.00 |
10792.74 |
358.00 |
11134.87 |
|
|
50 грам |
Штампований |
346.00 |
17300.00 |
357.00 |
17850.00 |
|
|
100 грам |
Штампований |
346.00 |
34600.00 |
356.00 |
35600.00 |
|
|
100 грам |
Литий |
342.00 |
34200.00 |
354.00 |
35400.00 |
|
|
250 грам |
Литий |
338.00 |
84500.00 |
353.90 |
88475.00 |
|
|
500 грам |
Литий |
338.00 |
169000.00 |
353.80 |
176900.00 |
|
|
1000 грам |
Литий |
338.00 |
338000.00 |
353.70 |
353700.00 |
Унція = 31,1034807 г
Литий злиток - злиток виготовлений методом лиття краплевидної форми, не має строгого впакування, паперовий сертифікат додається до злитка окремо
Штампований злиток виготовляється методом штампування форми правильного паралелепіпеда із дзеркальною верхньою поверхнею, у вакуумнім упакуванні з паперовим сертифікатом усередині впакування.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття банківських металів, їх види та форми існування. Розгляд класифікації операції з банківськими металами та види ринків, на яких вони фігурують, на прикладі ЗАТ "VAB Банк". Сучасний стан операції з банківськими металами в умовах світової кризи.
курсовая работа [102,8 K], добавлен 11.02.2011Теоретичні особливості операцій банку з банківськими металами, значення обліку та аналізу операцій на даному ринку. Порядок здійснення процедур аналітичного та синтетичного обліку. Ефективність роботи ВАТ КБ "Хрещатик" у звітному та попередньому роках.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 11.02.2011Визначення основних видів операцій із банківськими металами. Історія становлення національного ринку дорогоцінних металів в Україні та тенденцій його розвитку. Розгляд проблем формування власного здобуття та торгівлі дорогоцінними металами в країні.
курсовая работа [333,7 K], добавлен 10.07.2010Ринки металів, монет та дорогоцінних каменів. Умови здійснення операцій з цінними металами. Фінансові операції банку: swap та купівля-продаж. Операції з цінними металами у філіях ПриватБанку. Переваги від придбання банківських металів. Тройська унція.
презентация [410,6 K], добавлен 28.12.2012Теоретичні основи аналізу операцій із банківськими платіжними картками. Способи обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток. Сучасний стан, перспективи та напрями розвитку карткового бізнесу в Україні. Аналіз операцій ПАТ "Фінанси та кредит".
курсовая работа [380,0 K], добавлен 27.05.2013Види активних операцій комерційного банку. Кредитна діяльність банків України. Досвід зарубіжних банків щодо активних операцій. Процес кредитування. Формування відсоткової ставки за позиками. Перспективи розвитку активних операцій вітчизняних банків.
курсовая работа [328,6 K], добавлен 24.02.2009Сутність, зміст та порядок здійснення операцій комерційних банків щодо залучення вкладів населення. Порядок нарахування та сплати відсотків по депозитним вкладам фізичних осіб. Аналіз ефективності проведення операцій комерційних банків з депозитами.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 14.01.2010Теоретико-правові основи валютних операцій комерційних банків. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Аграрний комерційний банк", аналіз видів, особливостей та перспектив розвитку його валютних операцій, оцінка валютних ризиків при їх проведенні.
магистерская работа [2,9 M], добавлен 02.07.2010Роль комерційних банків як головних суб'єктів грошово-кредитних відносин у суспільстві. Аналіз сучасного стану кредитних операцій і практичне використання принципів банківського кредитування. Основні напрями покращення кредитних операцій в Україні.
курсовая работа [135,1 K], добавлен 14.10.2010Комерційні банки в Україні як найбільш активні учасники валютного обігу. Організаційні засади валютних операцій. Механізм здійснення неторгівельних валютних операцій. Перспективи розвитку та шляхи підвищення ефективності валютних операцій банку.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 20.01.2011
