Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні
Роль і місце операцій з банківськими металами в діяльності комерційних банків. Організаційно-правові основи здіснення операцій з банківськими металами в Україні. Досвід країн Центральної та Східної Європи щодо здійснення операцій з банківськими металами.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.02.2011 |
| Размер файла | 353,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
РЕФЕРАТ
Дипломна робота містить 95 сторінки, 13 таблиць, 6 рисунків, список використаної літератури з 45 найменувань, 4 додатків.
МАГІСТРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА
На тему: «Операції з банківськими металами та проблеми їх розвитку в Україні»
Предметом дослідження є результати діяльності банку, що відображають його ефективність роботи на ринку дорогоцінних металів в Україні.
Об'єктом дослідження виступає операції з банківськими металами
Мета роботи полягає в дослідженні теоретичних особливостей операцій банку з банківськими металами, аналіз діяльності банку з даними операціями, а також визначення проблем та перспектив розвитку на ринку України.
Завданнями роботи є:
- ознайомитися з теоретичними особливостями операцій банку з банківськими металами;
- провести аналіз операцій на ринку банківських металів;
- проаналізувати ефективність роботи банку у звітному та попередньому роках;
- зробити висновки щодо проведеної роботи.
За результатами дослідження сформульовані висновки, щодо ефективності операцій з банківськими металами.
Одержані результати можуть бути використані на практиці при роботі в банківському секторі.
Рік виконання магістерської дипломної роботи: грудень 2010.
Рік захисту магістерської дипломної роботи: лютий 2011.
ВСТУП
Сучасне ведення банківського бізнесу в конкурентному середовищі потребує застосування нових видів операцій, технологій їх проведення, методів управління ними. Тому останнім часом помічається посилений інтерес до ринкового обігу дорогоцінних металів, а операції з ними привертають увагу економістів світового значення.
За відсутності розвинутого первинного ринку дорогоцінних металів головна увага в Україні приділяється розвитку ринку банківських металів, які є найпривабливішим інструментом для довгострокового вкладення коштів.
Актуальність даної теми обумовлюється тим, що ринок банківських металів пов'язаний з інвестиційною діяльністю, розвитком національної грошової системи та ринком фінансових послуг. А формування цього сегмента є сьогодні пріоритетним завданням у сфері макроекономічного регулювання та розвитку фінансового сектора.
Аналіз останніх досліджень і публікацій дає можливість зробити висновок, що вирішенню даної проблеми присвячено багато праць вітчизняних авторів. Питання щодо розвитку та функціонування ринку банківських металів, зокрема, ринку золота досліджувались в роботах таких провідних вчених, як В.Міщенко, А.Герасимович, А.Мороз та інші.
Метою даної роботи є дослідження теоретичних особливостей операцій банку з банківськими металами, висвітлення значення обліку та аналізу банку з даними операціями, а також визначення проблем та перспектив розвитку на ринку.
Предмет дослідження становлять результати діяльності банку, що відображають його ефективність роботи на ринку дорогоцінних металів.
Об'єктом дослідження виступає система обліку операцій та методика аналізу операцій АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» з банківськими металами.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:
- ознайомитися з теоретичними особливостями операцій банку з банківськими металами;
- провести аналіз операцій на ринку банківських металів;
- проаналізувати ефективність роботи банку у звітному та попередньому роках;
- зробити висновки щодо проведеної роботи.
На сучасному етапі розвитку банківської системи України в умовах світової фінансової та економічної кризи являється дуже важливим мати якомога стабільніше положення, щоб природний добір не вибив з стрімкої течії ділового життя. Як відомо золото і інші дорогоцінні, вони ж банківські, метали традиційно залишаються найнадійнішим способом для зберігання і примноження коштів. Банківські метали, на відміну від ювелірних виробів, не містять іншої вартості, крім ціни металу і незначних витрат на виробництво й оплату банківських послуг. Золото й інші банківські метали не залежать від економічної і політичної ситуації і не є зобов'язанням якоїсь держави, тому найбільш ефективно захищають вкладені кошти від знецінювання. Банківські злитки компактні, займають мало місця і зручні для транспортування. Усі ці чинники приваблюють як приватних осіб, так і підприємства. За останні 5 років ціна золота і платини в доларовому еквіваленті виросла більш, ніж в 2 рази, ціна срібла більш, ніж в 2,5 рази.
РОЗДІЛ 1. ОПЕРАЦІЇ З БАНКІВСЬКИМИ МЕТАЛАМИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТЕДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
1.1 Банківські метали як фінансовий актив: суть і специфіка
Дорогоцінні метали є важливим компонентом міжнародної ліквідності і входять у структуру офіційних валютних резервів кожної країни. У сучасних умовах дорогоцінні метали, серед яких першість належить золоту, не використовуються як засіб обігу або як засіб платежу. Демонетизація золота у сфері грошового обігу призвела до втрати цим металом грошових функцій. Але незважаючи на це воно залишилось об'єктом нагромадження, основою золотовалютних запасів держав, а тому на сучасному етапі є важливим компонентом міжнародної ліквідності.
Економічне значення золота протягом тривалого історичного періоду полягало в його використанні в якості грошового товару поряд з іншими дорогоцінними металами. Внаслідок демонетизації золото вийшло із обігу, проте залишилось прибутковим об'єктом довгострокового вкладення капіталу.
Якісні характеристики золота обумовили перетворення його в надійний фінансовий актив, що характеризується здатністю забезпечити захист заощаджень в періоди сильного інфляційного розвитку економіки країни та коливань на валютному ринку. Останнім часом ринкові ціни золота та інших дорогоцінних металів на світових ринках проявляють постійну та довготривалу тенденцію до зростання, що дозволяє розглядати ці активи ще й як високоприбуткові.
Операції із золотом та іншими дорогоцінними металами після їх демонетизації зосередились на ринку банківських металів, що входить у структуру валютного ринку і є складовою ринку фінансових послуг.
Ринок банківських металів являє систему економічних відносин, що забезпечують регулярну купівлю-продаж банківських металів та проведення інших фінансових операцій в цілях нагромадження, інвестування та перерозподілу наявного в суспільстві капіталу.
Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» банківськими металами вважаються золото, срібло, платина та паладій, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів [1].
Банківські метали підлягають обов'язковій сертифікації шляхом оформлення сертифіката якості - письмового документа або клейма визнаного афінажера, що засвідчують назву металу, його пробу, серійний номер та назву компанії-виробника.
Мірними зливками є зливки банківських металів масою 1 кг і менше, проба яких становить не менше 999,9 для золота, 999 - для срібла, 999,5 - для платини та паладію. Монетами, виробленими з дорогоцінних металів, є вітчизняні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 995, для срібла - 999, для платини і паладію - 99,5, які не законним засобом платежу на території України, та іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999 [16, c.365].
Професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені небанківські фінансові установи, що одержали письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами, а також біржі, на яких забезпечується торгівля такими металами [7, c.667].
Уповноважені банки здійснюють операції з банківськими металами відповідно до Положення про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами.
Суть та значення ринку банківських металів проявляються у його функціях. По-перше, він забезпечує потребу держави у формуванні золотовалютних запасів та є основою фінансової незалежності. По-друге, створює умови для нагромадження заощаджень та їх розміщення в дорогоцінних металах та виробах з золота та срібла, адже вкладення коштів у банківські метали є одним із напрямків фінансового інвестування. По-третє, дорогоцінні метали розглядаються як досить надійний фінансовий інструмент, оскільки здатні захистити заощадження від інфляційного знецінення. По-четверте, на ринку забезпечуються умови для обміну банківських металів на грошові валютні цінності з метою здійснення міжнародних розрахунків. Банківські метали легко конвертуються у вільноконвертовану валюту, завдяки чому держава може забезпечити реалізацію певних напрямків своєї грошово-кредитної політики, зокрема здійснити підтримку курсу національної грошової одиниці [6, c.375].
Залежно від виду банківського металу виділяють ринки золота, срібла та платини. Найбільш поширеним серед них є ринок золота.
Організовані ринки золота являють консорціум із декількох банків, що уповноважені здійснювати угоди з золотом. Вони забезпечують посередницькі операції між покупцями і продавцями, концентрують у себе їх замовлення, фіксують середній рівень ринкової ціни. Крім того, спеціальні фірми замаються очищенням і зберіганням золота, виготовленням злитків.
У світі нараховується близько 50 центрів по торгівлі золотом. Одним з головних центрів є Лондон. Координуючим центром на лондонському ринку є Лондонська асоціація ринку золота.
Всі учасники ринку поділяються на дві групи: маркет-мейкери та звичайні учасники. Маркет-мейкери мають постійно підтримувати двосторонні котирування на купівлю і продаж, інформуючи про це зацікавлених осіб. В ролі маркет-мейкерів, як правило, виступають великі банківські структури. Їх характерними рисами є досить висока капіталізація, високі кредитні рейтинги, великий досвід роботи з дорогоцінними металами, розгалужена клієнтська мережа, універсальний характер здійснюваних ними банківських операцій. Звичайні учасники не формують ринкові ціни, вони орієнтуються в своїй діяльності на котирування маркет-мейкерів [17, c.288].
Учасники ринку можуть надавати брокерські послуги, діючи за дорученням та за рахунок своїх клієнтів, зводячи покупців та продавців. Винагородою брокерів є комісійні від укладених операцій.
В ролі дилерів виступають, перш за все, найбільші банки. Це пояснюється тим, що для проведення оптових операцій в міжнародних центрах торгівлі необхідно мобілізувати великі кошти. Частіше за все це досягається шляхом залучення банківських кредитів.
Варто виокремити ще одне коло компаній, особливий статус яких визначається тим, що тільки вони традиційно беруть участь у визначенні ціни угод - фіксингу. Ціна рівноваги визначається двічі на день. Збалансування попиту та пропозиції на метал досягається шляхом порівняння доручень клієнтів на купівлю та продаж золота. Такий механізм дає можливість будь-якому учаснику ринку здійснювати торгівлю золотом на однакових умовах. Ціна лондонського фіксингу миттєво передається засобами зв'язку до інших центрів торгівлі золотом, публікується в засобах масової інформації та є основою формування цін на інших ринках.
Фіксинг на срібло здійснюється кожного дня один раз. Фіксинг срібла здійснюється в закритому режимі, тобто в процесі фіксингу не можливо змінювати обсяги наданих замовлень.
Крім фіксингу на золото та срібло, двічі на день проводиться фіксинг на платину та паладій. Ціни на всі метали встановлюються в американських доларах.
Об'єктом торгівлі при фізичній поставці металу є афіноване золото в зливках визначених розмірів. На зливку золота мають бути такі обов'язкові відмітки як проба, серійний номер та клеймо виробника й органу пробірного нагляду із зазначенням ваги. Зливок не повинен мати пор і заглиблень, а також він має бути зручним для перенесення і складування. Грошові розрахунки за 1 тройську унцію чистого золота проводяться в доларах США.
Ринок золота включає і ринок золотих монет, серед яких виділяють монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три різновиди називають інвестиційними, оскільки їх використовують практично лише для накопичення вартості шляхом інвестування грошових коштів у високоліквідні вироби із золота, а саме монети.
Законодавча та нормативно-правова база НБУ в частині виконання операції з банківськими металами
Операції з банківськими металами, які і всі інші виконувані банком, регламентуються та регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. Головним таким документом є безперечно Закон України „Про Національний Банк України”, на основі якого НБУ, як уповноважена державна установа, має право створювати нормативно-правову базу для регулювання та контролю здійснюваних операції. В Законі України „Про банки і банківську діяльність” чітко зазначений порядок отримання ліцензії та організації всієї діяльності. [1,2]
Згідно із Постановою Правління Національного Банку України № 275 „Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
б) строк роботи банку не менше ніж два роки;
в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 в редакції Постанов Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005, N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};
г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України.
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;
б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;
в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};
г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]
Постановою Правління Національного банку України N 325 „Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]
Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України відображені в Постанові Правління Національного банку України N 555 „Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”. [12]
Постанова Правління Національного банку України N 148 „Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. [5]
Валютний контроль операції з банківськими металами та відповідальність за порушення валютного законодавства, а також розміри штрафних санкцій зазначені в Постанові Правління Національного банку України N 49 „Про валютний контроль” та в Декреті Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. [4]
1.2 Роль і місце операцій з банківськими металами в діяльності комерційних банків
Як зазначалося вище професійні учасники ринку банківських металів для здійснення операцій дорогоцінними металами повинні мати письмовий дозвіл Національного банку України, який регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій. Лише за цієї умови вони мають право забезпечувати реалізацію наступних фінансових операцій на користь клієнтів:
- відкриття та ведення поточних та депозитних рахунків клієнтів у банківських металах;
- відкриття та ведення кореспондентських рахунків у банківських металах інших уповноважених банків;
- залучення банківських металів на вклади клієнтів;
- купівля-продаж банківських металів за дорученням клієнтів за національну грошову одиницю;
- залучення міжбанківських депозитів у банківських металах;
- надання міжбанківських кредитів у банківських металах;
- обмін злитків банківського металу на зливки цього самого металу меншої або більшої маси;
- конвертація одного банківського металу в інший;
- відповідальне зберігання банківських металів;
- надання кредитів у банківських металах резидентам;
- надання та отримання банківських металів у заставу [16, c.368].
Якщо уповноважений банк має письмовий дозвіл НБУ на здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, він має право додатково здійснювати операції з відкриття коррахунків у банківських металах у банках-нерезидентах та проводити операції з ними, операції з купівлі-продажу банківських металів за іноземну валюту, а також розміщення міжбанківських депозитів та отримання міжбанківських кредитів у банківських металах.
З метою забезпечення надійного розміщення та зберігання заощаджень та нагромаджень клієнтів уповноважені банки здійснюють відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків у банківських металах.
Зарахування банківських металів на поточні та депозитні рахунки клієнтів може здійснюватись наступними способами:
- фізичною поставкою металу за наявності документів, що підтверджують правомірність володіння таким металом;
- придбання металу банком за дорученням клієнта;
- перерахування з власного поточного або депозитного рахунка клієнта в уповноваженому банку;
- перерахування як кредиту у банківських металах відповідно до кредитного договору;
- шляхом конвертації одного банківського металу в інший [17, c. 292].
Видача банківського металу в його фізичній формі з поточних та депозитних рахунків клієнтів може бути здійснена лише промисловим споживачам та фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності [4].
Власники заощаджень можуть здійснити розміщення банківських металів на металевих депозитних рахунках для забезпечення їх нагромадження. На сучасному етапі ставка нагромадження за такими депозитними рахунками в Україні коливається в межах 2-6%. Сплата процентів за такими депозитними операціями може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях на умовах, що визначені депозитним договором.
На розвинутих фінансових ринках банківські установи можуть здійснювати випуск золотих сертифікатів, які є документами про депонування золота в банку. Такі інструменти підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або еквівалент золота за ринковою ціною. Законодавством України заборонений випуск ощадних сертифікатів банків у банківських металах [1].
Юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарювання, а також уповноваженим банкам професійні учасники ринку можуть надавати кредити в банківських металах. Сплата процентів за такими кредитами може здійснюватись як у банківських металах, так і у гривнях, що обумовлюється у кредитному договорі. Комісійні винагороди, штрафи, пені за даними кредитами підлягають сплаті тільки у гривнях.
Професійні учасники ринку банківських металів можуть забезпечувати кредитування позичальника і під заставу золотого депозиту. У цьому випадку кредит надається в грошовій формі, а його забезпеченням є банківський метал, що розміщений на депозитному рахунку.
Найбільш активними професійними учасниками ринку банківських металів в Україні є такі банки, як Брокбізнесбанк, «Фінанси і кредит», Правексбанк та «Надра».
Щодо міжбанківського валютного ринку, то на ньому операції з купівлі-продажу банківських металів здійснюються на умовах «тод», «том» або «спот». На умовах «форвард», тобто на умовах хеджування від підвищення в майбутньому ціни на метал, у межах 50% від лімітів відкритої валютної позиції банку у банківських металах можуть бути проведені операції з купівлі-продажу банківських металів за вільноконвертовану валюту.
Продаж банківських металів суб'єктам господарювання - резидентам України здійснюється за умови подання ними заяви про купівлю певної кількості таких металів. Промислові споживачі разом із заявою подають уповноваженому банку копію ліцензії на проведення операцій з банківськими металами.
На біржах уповноважені банки можуть здійснювати операції з купівлі-продажу банківських металів за гривні, а також проводити операції з ф'ючерсними контрактами, базовим активом за якими є банківські метали. При участі у торгівельних сесіях міжбанківського валютного ринку банки можуть виконувати доручення клієнтів на купівлю-продаж банківських металів, а також здійснювати такі операції за власні кошти [12, c.338].
Важливою формою реалізації золота на світовому ринку є золоті аукціони - продаж золота з публічних торгів, які проводяться Міжнародним валютним фондом, урядами деяких країн. За рахунок проведення золотих аукціонів уряди країн реалізують частину свого золотовалютного запасу. Офіційними цілями проведення золотих аукціонів є зменшення дефіциту платіжного балансу країни та підтримання стабільного курсу національної грошової одиниці.
Роздрібна торгівля банківськими металами в Україні здійснюється через каси уповноважених банків на користь фізичних осіб - резидентів і нерезидентів та юридичних осіб - резидентів. Реалізація операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами на користь юридичних осіб здійснюється за умови укладення відповідного договору в письмовій формі.
Купівля або продаж банківських металів здійснюється за наявності сертифіката якості цих металів.
Протягом робочого дня уповноважений банк може продати одній фізичній особі - резиденту без її ідентифікації банківські метали з фізичною поставкою на суму, що не перевищує 50 тисяч гривень [2].
Приймання та оцінку банківських металів здійснює експерт з банківських металів. Оплата операцій з роздрібної торгівлі банківськими металами здійснюється фізичними особами - резидентами за готівкову національну валюту, фізичними особами - нерезидентами - за вільноконвертовану готівкову іноземну валюту. Під час здійснення таких операцій з резидентами використовується крос-курс.
Уповноважені банківські установи одержують дохід від надання торговельних послуг у формі маржі між курсами продажу та купівлі банківських металів або у формі комісійної винагороди за виконання доручень клієнтів [3].
Щодо законодавчого регулювання, то загальні засади операцій з банківськими металами регулюються нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, а також рядом інструкцій, а саме:
- Інструкцією №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;
- Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті;
- Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті;
- Інструкцією про порядок регулювання банків в України;
- правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.
Класифікація операцій з банківськими металами
Банківські метали -- це золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Операції з банківськими металами включають дії, пов'язані з: виникненням та припиненням права власності та інших прав на дорогоцінні метали; надходженням дорогоцінних металів до місць їх зберігання, а також зберіганням і відпуском у встановленому порядку банківських металів; зміною вмісту або фізичного стану дорогоцінних металів у будь-яких речовинах і матеріалах під час їх видобутку, виробництва та використання; ввезенням банківських металів у країну з-за кордону та вивезенням їх з неї.
Найвищими пробами банківських металів визнаються проби не нижче ніж: для золота -- 995,0; для срібла -- 999,0; для платини та паладію -- 999,5.
Залежно від обсягу здійснюваних операцій та їх різновидів розрізняють такі види ринків банківських металів:
Міжнародний, або світовий, ринок. Він є всеохоплюючим, на ньому реалізуються угоди з великими партіями металів. Правила здійснення операцій не контролюються державними органами або правила регулювання дуже ліберальні. На міжнародних ринках здійснюються: первісна пропозиція банківських металів найбільшими їх видобувачами; встановлення базової ціни дорогоцінних та інших банківських металів для операцій на регіональних і внутрішніх ринках; інтервенції центральних банків для підтримання ціни металу.
Регіональні ринки примикають до світових і також мають міжнародний характер. У своїй основі вони орієнтовані на місцевих клієнтів, більш дрібних.
Внутрішні або місцеві ринки -- це, як правило, ринки однієї або декількох держав. На них здійснюється державний контроль. Вони, у свою чергу, поділяються на:
--вільні ринки, на яких держава не обмежує ввіз та вивіз металу і не дуже суворо здійснюється регулювання;
--контрольовані ринки, на яких для резидентів встановлюються досить суворі правила, а права нерезидентів можуть обмежуватися, аж до заборони здійснення операцій з дорогоцінними металами.
4. "Чорні ринки", де, незважаючи на заборону офіційних органів, здійснюються традиційні операції купівлі-продажу дорогоцінних металів.
Залежно від наявності металів у кожній операції ринок дорогоцінних металів умовно поділяють на ринок фізичного наявного металу та безготівкового («паперового») металу.
Ринок банківських металів поділяють також на:
оптовий, який включає просування металів від постачальників до споживачів на внутрішньому ринку, а також міжбанківський ринок та поставки з нього посередникам (торговцям), які займаються перепродажем металів кінцевим споживачам;
роздрібний ринок включає постачання металами безпосередніх споживачів та дрібних інвесторів, які знаходяться на внутрішньому ринку.
В Україні до оптової торгівлі належать операції купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 1000 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості понад 10 золотих, платинових або срібних монет. Якщо торгівля відбувається у розмірах, менших ніж указано вище, то вона називається роздрібною.
Залежно від характеру продукції, яку продають на ринку дорогоцінних металів, ринок банківських металів поділимо на:
? ринок металів у формі зливків, порошків, пластин;
? ринок дорогоцінних каменів (алмазів, діамантів);
? ринок монет із дорогоцінних металів.
До складу учасників ринку входять постачальники металу (видобувні компанії, афінажні підприємства, асоціації виробників тощо), професійні посередники (банки, спеціалізовані компанії) та фінансові і промислові споживачі (центральні банки, інвестори, ювелірні підприємства тощо).
Торгівля металами на ринку здійснюється тільки в регламентованій стандартній формі, тобто стандартних і мірних зливків, а також монет вітчизняного та іноземного виробництва, якість металу яких відповідає вимогам до проби відповідного металу. Стандартні зливки повинні відповідати світовим стандартам якості, насамперед прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів. Мірні зливки (міні-зливки) -- це зливки масою До 1 кг і менше та відповідним вмістом у них чистого дорогоцінного металу.
До операцій з банківськими металами, які можуть виконувати банки, відносять такі:
1. Депозитні операції здійснюються у тому разі, коли необхідно залучити метал на рахунок або, навпаки, розмістити на визначений строк. Для цього використовуються металеві рахунки. Якщо у клієнта беруться метали у фізичній формі для тимчасового зберігання, то йому відкриваються металеві рахунки відповідального зберігання типу «Allocated», тобто «З розміщенням». Характерним для цих рахунків є те, що на них обліковується метал, який зберігається в даному банку, причому останній не має права використовувати цей метал і повертає власнику саме ті зливки які отримав на зберігання.
Для здійснення операцій з «безготівковим» металом використовуються рахунки типу «Unallocated», тобто «Без розміщення». На таких рахунках облік ведеться у грамах чи унціях, а не в конкретних зливках. Фактично такі металеві рахунки знеособлені, метали на них мають лише кількісну характеристику маси (для монет -- кількість у штуках) і вартісну балансову оцінку. Підставою для зарахування дорогоцінних металів на знеособлені металеві рахунки може бути їх поставка у фізичній формі, перерахунок з інших знеособлених рахунків, продаж металів клієнтові чи їх придбання банком. Отримати метал клієнт може в даному банку, банках-кореспондентах або у світових центрах торгівлі дорогоцінним металом, зокрема Лондон (Loco London), Цюріх (Loco Zurich), Нью-Йорк (Loco New York).
Банки можуть випускати золоті сертифікати, які свідчать про депонування золота в банку. Вони підлягають вільному обміну на зазначену в них кількість золота або грошовий еквівалент золота за ринковою ціною. Золоті сертифікати переважно іменні, однак передбачається право їх передавання шляхом відповідного напису. Вони можуть випускатися замість депонованих монет, а також золота, яке зберігається в інших країнах з метою фактичного гарантування на випадок його блокування чи націоналізації. Операції із золотими сертифікатами вигідні банкам-емітентам, тому що дають комісійний дохід, розширюють клієнтуру, підвищують репутацію банку. Різновидом золотих сертифікатів є ощадна книжка, яка видається власникові депонованого золота, що дає змогу здійснювати багаторазові операції з ним.
2. Операції з надання кредитів у дорогоцінних металах здійснюються шляхом поставок їх у фізичній формі або зарахування на знеособлені рахунки в обмін на зобов'язання зворотної поставки відповідного металу в термін, зазначений у договорі. Погашення кредитів у дорогоцінних металах може здійснюватися у формі фізичної поставки, шляхом перерахування дорогоцінних металів із металевих рахунків позичальника чи придбання банком за грошові кошти позичальника металу в іншого учасника міжбанківського ринку для погашення раніше одержаного кредиту.
Банки можуть кредитувати позичальника і під заставу золотого депозиту. Видача та погашення кредиту здійснюється в грошовій формі, а золото є формою забезпечення виконання зобов'язань у кредитних правовідносинах.
3. Операції з монетами з дорогоцінних металів. Банки здійснюють продаж клієнтам монет з дорогоцінних металів, а також викуповують у них такі монети, звісно, за нижчою ціною. Центральні банки, як правило, є оптовими постачальниками монет для уповноважених дистриб'юторів, роль яких виконують, насамперед, комерційні банки.
Ринок монет із дорогоцінних металів включає монети нумізматичні, напівнумізматичні, обігові та зливкові. Останні три види монет ще називають інвестиційними або тезавраційними, оскільки вони використовуються практично для нагромадження абстрактної вартості шляхом інвестування грошових коштів у монети з дорогоцінних металів, особливо золота.
Продаж монет здійснюється з премією, розмір якої залежить від багатьох факторів, зокрема якості монет. Так, американська система класифікації якості монет «Червона книга» включає три типи рейтингів: базові, додаткові та нумізматичні. Найвища якість за базовим рейтингом -- «proof», тобто монети із дзеркальною поверхнею, виразним зображенням малюнка. Додатковий рейтинг може бути «proof like» (подібна до високопробної), тобто монети поза обігом, але так якісно викарбувані, що нагадують високопробні. Згідно з нумізматичними рейтингами монета може бути «extremely rare» (екстремально рідкісною), тобто майже унікальною, існує лише кілька екземплярів.
Операції спот (spot) -- це операції з купівлі-продажу дорогоцінних металів, що здійснюються контрагентами на умовах зарахування/списання металу та валюти з рахунків на рахунки не пізніше другого робочого дня після укладення угоди. Умови розрахунків спот є зручними для контрагентів: протягом поточного та наступного дня обробляється необхідна документація, оформлюються платіжні та інші доручення для виконання умов угоди. Всі інші угоди купівлі-продажу металу, датою валютування за якими не є другий робочий день після дати укладення, є угодами аутрайт (outright).
Операції типу своп (swap) -- це одночасна купівля і продаж дорогоцінного металу. Такі операції поділяються на три види:
-- своп у часі або фінансовий своп -- це купівля (продаж) однієї і тієї самої кількості металу на умовах спот проти продажу (купівлі) на умовах форвард;
-- своп за якістю металу передбачає одночасну купівлю (продаж) металу однієї якості, наприклад золота проби 999,9 проти продажу (купівлі) золота іншої якості, наприклад проби 999,5. Сторона, яка продає золото вищої якості, отримуватиме премію;
-- своп за місцезнаходженням металу передбачає купівлі продаж золота в одному місці, наприклад, Локо-Лондон, проти продажу (купівлі) золота в іншому, наприклад, Локо-Цюріх, за існування різниці цін на метал однакової якості у двох зазначених пунктах.
6. Опціони -- право (але не обов'язок) продати чи придбати певну кількість золота за певною ціною на певну дату (європейський опціон) чи протягом усього обумовленого строку (американський опціон). Продавець опціону продає контрагентові права на виконання угоди чи відмови від неї, за що отримує від покупця премію.
Розрізняють два види опціонів:
-- опціон пут (put), тобто опціон на продаж, дає покупцеві опціону право на продаж металу за ціною виконання чи право відмовитися від його продажу. Він захищає власника від зниження цін на метали;
-- опціон кол (call), тобто опціон на купівлю, дає покупцеві опціону право придбати метал за ціною виконання чи відмовитися від його купівлі. Цей опціон захищає власника від підвищення цін на метали.
Хеджування за допомогою опціонів полягає у такому. Якщо банк хеджує себе від підвищення в майбутньому ціни металу, він або купує опціон кол, або продає опціон пут. Якщо ж банк хеджує себе від зниження ціни металу, він повинен або купити опціон пут або продати опціон кол.
7. Форвардні угоди передбачають продаж (купівлю) металу на строк, що перевищує другий робочий день після укладення угоди. Укладення форвардної угоди означає, що одна зі сторін бере на себе зобов'язання здійснити поставку визначеної кількості металу на дату, яка обумовлена в угоді, але віддалена проміжком часу від дати укладення угоди, а інша сторона зобов'язується прийняти поставку за обумовленою в угоді ціною. Метою укладення форвардної угоди покупцем металу є страхування від підвищення в майбутньому ціни на метал на спотовому ринку, а продавцем металу -- страхування від падіння в майбутньому ціни металу на ринку спот.
Різновидом форвардних угод є форвардні контракти за процентними ставками (FRA), тобто це двостороння угода, за якою контрагенти беруть на себе зобов'язання обмінятися на певну дату у майбутньому платежами на підставі короткострокових процентних ставок, одна з яких є твердою, а інша плаваючою. Сума цих платежів розраховується відносно контрактного номіналу, а в умови контракту закладено певний форвардний період, тобто період який починається з обумовленої дати в майбутньому. Основна мета таких угод полягає в хеджуванні процентної ставки, що пов'язано з тим, що на ринку дорогоцінних металів відбуваються коливання процентних ставок за золотими кредитами та депозитами. [13]
Національний банк може проводити з банками операції прямого репо з банківськими металами згідно із Постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року N 259 "Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України" й укладеними договорами на визначену суму та строк.
Операції репо з банківськими металами можуть проводитися Національним банком з банками лише за наявності в банків письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України.
Національний банк може здійснювати тільки операції строкового репо (строк операції чітко визначений), але не більше ніж на 30 календарних днів.
Процентний дохід (витрати) обумовлений та є фіксованим на час проведення операції репо.
Національний банк та банк укладають відповідний договір у разі досягнення згоди на проведення операції репо.
Зобов'язання щодо виконання другої частини договору репо в сторін договору виникає тільки за умови повного виконання ними зобов'язань за першою частиною договору репо.
Порядок проведення операцій прямого репо
Національний банк може проводити операції прямого репо з банківськими металами тільки шляхом безпосередньої домовленості з банком і за ініціативою банку за умови, що банківські метали банку перебувають на відповідальному зберіганні в Національному банку.
За операцією прямого репо ціною купівлі Національним банком банківських металів є ціна банківських металів, перерахована за офіційним курсом банківських металів на день укладення договору прямого репо.
Ціна зворотного продажу Національним банком банківських металів залежить від ціни, що визначена в першій частині операції репо та строку цієї операції, а також від облікової ставки Національного банку, процентних ставок за кредитами та депозитами на міжбанківському ринку, які діяли у відповідному періоді.
Під час здійснення операцій репо з банківськими металами банки керуються законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку з питань, що регулюють операції з банківськими металами.
Бухгалтерський облік банківських металів за операцією прямого репо за умови відповідального зберігання здійснюється за позабалансовими рахунками.
Національний банк у разі проведення тендера щодо участі банків в операціях прямого репо надсилає банкам повідомлення про проведення тендера із зазначенням умов його проведення та строку операції репо.
Банк може достроково повернути кошти і проценти за операцією прямого репо, письмово повідомивши про це Національний банк. [6]
1.3 Організаційно-правові основи здіснення операцій з банківськими металами в Україні
Операції з банківськими металами, які і всі інші виконувані банком, регламентуються та регулюються законодавчими та нормативно-правовими актами НБУ. Головним таким документом є безперечно Закон України „Про Національний Банк України”, на основі якого НБУ, як уповноважена державна установа, має право створювати нормативно-правову базу для регулювання та контролю здійснюваних операції. В Законі України „Про банки і банківську діяльність” чітко зазначений порядок отримання ліцензії та організації всієї діяльності.
Згідно із Постановою Правління Національного Банку України № 275 „Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій” для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на валютному ринку України банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
б) строк роботи банку не менше ніж два роки;
в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 10 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 в редакції Постанов Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005, N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};
г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України (рівень кваліфікації експерта має відповідати вимогам, зазначеним у додатку 1).
Для отримання письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення операцій з банківськими металами на міжнародних ринках банк має відповідати таким спеціальним вимогам:
а) наявність письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями в частині здійснення інших операцій з валютними цінностями на міжнародних ринках;
б) строк роботи банку з банківськими металами на валютному ринку України не менше ніж один рік;
в) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж еквівалент 15 млн. євро; {Підпункт "в" пункту глави 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 373 (z1289-05) від 12.10.2005; в редакції Постанови Національного банку N 228 ( z0822-08 ) від 06.08.2008};
г) наявність експерта, підготовленого відповідно до вимог чинного законодавства України. [7]
Постановою Правління Національного банку України N 325 „Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами” визначено основні терміни, види операції з банківськими металами, загальні умови та особливості здійснення цих операції уповноваженими банками, порядок ведення рахунків у банківських металах та контроль за здісненням операцій. [9]
Методологічні засади відображення в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті та банківських металах, що здійснюють банки України відображені в Постанові Правління Національного банку України N 555 „Інструкція з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”. [12]
Постанова Правління Національного банку України N 148 „Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України” встановлює для резидентів і нерезидентів порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України. Вимоги цієї Інструкції не поширюються на порядок увезення в Україну та вивезення за межі України готівки і банківських металів уповноваженими банками. [5]
Валютний контроль операції з банківськими металами та відповідальність за порушення валютного законодавства, а також розміри штрафних санкцій зазначені в Постанові Правління Національного банку України N 49 „Про валютний контроль” та в Декреті Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. [4]
Для забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності, були введені економічні нормативи.
Нормативи, що регулюють операції з банківськими металами зазначені в Інструкції № 368 „Про порядок регулювання діяльності банків в Україні”.
Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.
Норматив адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності визначається як співвідношення регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень у боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав і зважених за ступенем кредитного ризику (банківські метали відносяться до І групи із ступенем ризику 0 відсотків
Під час розрахунку показника адекватності регулятивного капіталу до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику, додається сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.
Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:
– визначається відкрита валютна позиція банку (довга або коротка) за кожною іноземною валютою та банківським металом;
– визначаються окремо сума довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та сума коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;
– визначається сума відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;
– визначається більша сума довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;
– до більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додається сума відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знаку). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.
Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим ніж 8 відсотків, починаючи з 01.03.2004 - не меншим ніж 10 відсотків.
Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити:
протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків;
протягом наступних 12 місяців - не менше 12 відсотків;
надалі - не менше 10 відсотків. {Пункт глави 1 розділу IV в редакції Постанови Національного банку N 240 ( z0510-03 ) від 04.06.2003 }.
Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (далі - норматив Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.
Норматив Н3 установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. До сукупних активів банку під час розрахунку нормативу Н3 уключаються банківські метали.
Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 відсотків.
Норматив поточної ліквідності (Н5) визначається як співвідношення активів з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно).
Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів банку для забезпечення виконання поточного обсягу зобов'язань протягом одного календарного місяця.
Норматив поточної ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:
за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;
за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.
До активів банку з кінцевим строком погашення до 31 дня (уключно) під час розрахунку нормативу поточної ліквідності включаються банківські метали та інші кошти.
Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40 відсотків.
Норматив короткострокової ліквідності (Н6) визначається як співвідношення ліквідних активів до зобов'язань з кінцевим строком погашення до одного року.
Цей норматив установлює мінімально необхідний обсяг активів для забезпечення виконання своїх зобов'язань протягом одного року.
Норматив короткострокової ліквідності розраховується з урахуванням сальдо розміщених і залучених коштів:
за кореспондентськими рахунками, що відкриті в інших банках, і за кореспондентськими рахунками інших банків;
за міжбанківськими кредитами/депозитами, що розміщені в інших банках та отримані від інших банків.
До ліквідних активів банку з кінцевим строком погашення до одного року під час розрахунку нормативу короткострокової ліквідності включаються банківські метали.
Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 60 відсотків.
Ліміт загальної відкритої валютної позиції банку (Л13) визначається як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами в гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.
Ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу вимог за купленою іноземною валютою та банківськими металами над обсягом зобов'язань у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.
Ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) визначається як співвідношення величини перевищення обсягу зобов'язань за проданою іноземною валютою та банківськими металами над обсягом вимог у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку.
Ліміт загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Л13) має бути не більше ніж 30 відсотків:
- ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) - не більше 20%;
- ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) - не більше 10%.
Золото - єдиний метал в світі, який має унікальні властивості. Воно не ржавіє, не темніє, не окислюється навіть при високих температурах, його не розчинає майже не одна кислота у світі, воно має дуже високу температуру плавлення і легко піддається обробці, тому протягом століть золото є універсальною формою грошей.
Окремих рис грошей золото набуло приблизно 4,5 тис. років тому. Саме в ці часи ним виконувалася функція грошей - бути загальним еквівалентом всіх економічних угод, тобто товаром, який служить засобом міжнародного розрахунку, засобом платежу за вироблену продукцію, мірою ринкової вартості та засобом нагромадження.
Власенко В.Є. зауважує, що вже само виникнення золотих грошей визначає їх характер як особливого товару, який виступає в ролі загального еквіваленту, та перевертає трактовку грошей як простого товару або ідеальної одиниці міри вартості.
Першим міжнародним правовим документом, який регулював правила операцій з дорогоцінними металами, була угода між Францією, Бельгією, Італією та Швейцарією про створення так званого Латинського монетного союзу (1865р.). Згодом до нього приєдналися Греція, Румунія, Болгарія, Іспанія, Фінляндія та Сербія. Згідно з угодою країни - члени Латинського союзу вільно карбували монети з золота і срібла та використовували їх як міру вартості.
Подобные документы
Поняття банківських металів, їх види та форми існування. Розгляд класифікації операції з банківськими металами та види ринків, на яких вони фігурують, на прикладі ЗАТ "VAB Банк". Сучасний стан операції з банківськими металами в умовах світової кризи.
курсовая работа [102,8 K], добавлен 11.02.2011Теоретичні особливості операцій банку з банківськими металами, значення обліку та аналізу операцій на даному ринку. Порядок здійснення процедур аналітичного та синтетичного обліку. Ефективність роботи ВАТ КБ "Хрещатик" у звітному та попередньому роках.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 11.02.2011Визначення основних видів операцій із банківськими металами. Історія становлення національного ринку дорогоцінних металів в Україні та тенденцій його розвитку. Розгляд проблем формування власного здобуття та торгівлі дорогоцінними металами в країні.
курсовая работа [333,7 K], добавлен 10.07.2010Ринки металів, монет та дорогоцінних каменів. Умови здійснення операцій з цінними металами. Фінансові операції банку: swap та купівля-продаж. Операції з цінними металами у філіях ПриватБанку. Переваги від придбання банківських металів. Тройська унція.
презентация [410,6 K], добавлен 28.12.2012Теоретичні основи аналізу операцій із банківськими платіжними картками. Способи обслуговування клієнтів за допомогою пластикових карток. Сучасний стан, перспективи та напрями розвитку карткового бізнесу в Україні. Аналіз операцій ПАТ "Фінанси та кредит".
курсовая работа [380,0 K], добавлен 27.05.2013Види активних операцій комерційного банку. Кредитна діяльність банків України. Досвід зарубіжних банків щодо активних операцій. Процес кредитування. Формування відсоткової ставки за позиками. Перспективи розвитку активних операцій вітчизняних банків.
курсовая работа [328,6 K], добавлен 24.02.2009Сутність, зміст та порядок здійснення операцій комерційних банків щодо залучення вкладів населення. Порядок нарахування та сплати відсотків по депозитним вкладам фізичних осіб. Аналіз ефективності проведення операцій комерційних банків з депозитами.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 14.01.2010Теоретико-правові основи валютних операцій комерційних банків. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Аграрний комерційний банк", аналіз видів, особливостей та перспектив розвитку його валютних операцій, оцінка валютних ризиків при їх проведенні.
магистерская работа [2,9 M], добавлен 02.07.2010Роль комерційних банків як головних суб'єктів грошово-кредитних відносин у суспільстві. Аналіз сучасного стану кредитних операцій і практичне використання принципів банківського кредитування. Основні напрями покращення кредитних операцій в Україні.
курсовая работа [135,1 K], добавлен 14.10.2010Комерційні банки в Україні як найбільш активні учасники валютного обігу. Організаційні засади валютних операцій. Механізм здійснення неторгівельних валютних операцій. Перспективи розвитку та шляхи підвищення ефективності валютних операцій банку.
курсовая работа [64,9 K], добавлен 20.01.2011
