Регулювання фінансової звітності банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Сутність та класифікація звітності банківських установ

Згідно з Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 12.12.2007 р. № 436.

Статистична звітність для складання грошово-кредитної статистики має такі напрямки:

* загально банківська статистика;

* монетарна статистика;

* статистика банківського нагляду;

* статистика операцій з іноземною валютою;

* емісійно-кредитна статистика;

* статистика готівково-грошового обігу.

Звітність для складання платіжного балансу формується на основі даних про операції центрального банку, тому цю звітність формує тільки Національний банк України.

Водночас Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, що затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.2008 р. № 566, визначено такий склад звітності банків.

Управлінська звітність - це звітність про стан і результати діяльності банку, яка використовується керівництвом для планування, контролю та ухвалення відповідних управлінських рішень.

Управлінська звітність формується за даними управлінського обліку.

Податкова звітність - це звітність про результати діяльності банку, сформована відповідно до вимог податкового законодавства за даними податкового обліку.

На нашу думку, повна класифікація звітності комерційних банків України мала б об'єднувати обидві наведені схеми. Тож звітність комерційних банків включає: фінансову, статистичну, управлінську та податкову звітність.

Центральне місце в системі звітної інформації комерційного банку посідає фінансова звітність.

2. Загальні вимоги до формування фінансової звітності банку, її склад

Правові засади формування фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.2009 р. № 996-ХІУ

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів установи за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та достовірної інформації про фінансовий стан і діяльність банку користувачам для ухвалення економічних рішень.

Користувачами фінансової звітності є фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про діяльність установи для винесення рішень.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком від початку звітного року. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» перший звітний період для новоствореного підприємства (установи) може бути меншим 12 місяців, але не перевищувати 15 місяців.

Фінансова звітність складається на основі даних фінансового обліку. Вона повинна містити інформацію, яка є суттєвою, своєчасною, зрозумілою, доречною, достовірною і порівнянною. Крім того, необхідно забезпечити можливість зіставлення фінансових звітів за різні періоди, а також порівняння звітності різних банків.

Порядок складання й подання фінансової звітності є однаковим для всіх установ банку. Банки, що утворилися за участю юридичних і фізичних осіб-нерезидентів, які розташовані на території України, подають фінансову звітність на загальних засадах.

Виправлення помилок у фінансовій звітності проводиться у тому звітному періоді, в якому було виявлено ці помилки, через формування коригуючих проведень.

Коригуючі проведення - це бухгалтерські записи, які виконуються після формування фінансової звітності з метою виправлення виявлених у цій звітності помилок.

Особливості оформлення документів, перелік рахунків, порядок і терміни проведення коригуючих проведень визначаються Положенням про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затверджене постановою Правління НБУ від 09.10.2001р. №427.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено склад фінансової звітності підприємств, яка містить: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

У п. 5 ст. 11 Закону зазначено, що форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням із Державним комітетом статистики України.

3. Баланс банку

Баланс - це звіт про фінансовий стан установи банку, що відображає її активи, зобов'язання і капітал на певну дату. Облікова форма балансу має вигляд:

АКТИВИ = ЗОБОВ'ЯЗАННЯ + КАПІТАЛ

Структуру балансу комерційного банку визначено Правилами організації фінансової і статистичної звітності банків України.

Комерційні банки використовують горизонтальну форму балансу. Баланс комерційного банку [форма звітності № 1-КБ (місячна)] передбачає подання інформації про залишки за балансовими рахунками на звітну дату.

Баланс активів і пасивів формується за даними рахунків 1-5-го класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Активні та пасивні рахунки в балансі відображаються окремо у такій послідовності:

* балансові рахунки у розрізі рахунків IV порядку;

* усього за кожною групою рахунків;

* усього за кожним розділом рахунків;

* усього за класом рахунків.

Контрактивні рахунки в активах і контрпасивні рахунки в пасивах відображаються з протилежним знаком і зменшують відповідні статті за групами та розділами.

Підсумок за активами завжди має дорівнювати сумі зобов'язань і капіталу банку.

Статті доходів і витрат у місячному балансі показуються за даними рахунків 6-го та 7-го класів Плану рахунків. Залишки за цими рахунками не враховуються в підрахунку валюти балансу.

Облік доходів і витрат банку впродовж року ведеться методом накопичення, тобто записи за рахунками 6-го та 7-го класів відображаються наростаючим підсумком з початку року. Наприкінці кожного звітного періоду доходи цього періоду порівнюються з витратами. Таке зіставлення доходів і витрат здійснюється з метою визначення результату діяльності банку, як різниці між загальною сумою доходів і загальною сумою витрат.

Результат діяльності банку відображається в місячному балансі окремою статтею після підсумків за рахунками 6-го та 7-го класів. Ця ж сума показується в класі капіталу банку і таким чином додається до валюти балансу. Є очевидним, що позитивний фінансовий результат (прибуток) збільшує загальну суму капіталу, а негативний результат (збиток) - зменшує її.

Рахунки управлінського обліку до балансу не вводяться. Позабалансові рахунки формуються за даними рахунків 9-го класу Плану рахунків. Сума активних позабалансових рахунків має дорівнювати сумі пасивних позабалансових рахунків.

Усі названі вище статті показуються в балансі в розрізі резидентів, нерезидентів і валют так.

Структура річного балансу банку є відмінною від структури місячного балансу. Річний баланс являє собою тільки баланс активів і пасивів, до того ж статті активів і пасивів є укрупненими.

Рахунки доходів і витрат закриваються один раз наприкінці року і в річному балансі не показуються. Результат діяльності банку в річному балансі відображається у складі власного капіталу банку за статтею «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» або «Збиток звітного року, що очікує затвердження». За від'ємного результату зменшується сума капіталу.

Залишки за позабалансовими рахунками показуються після валюти балансу укрупненими статтями. При цьому рівність активу і пасиву за рахунками 9-го класу зберігається.

4. Звіт про фінансові результати

Звіт про фінансові результати характеризує результати діяльності банку за звітний період. Цей звіт містить інформацію про складові елементи фінансового результату. Форма місячного (квартального) і річного звіту про фінансові результати є однаковою.

Схема побудови звіту дає змогу розрахувати такі проміжні показники, що характеризують фінансовий результат діяльності банку, як операційний дохід, прибуток від операцій, прибуток до оподаткування і чистий прибуток (чи збиток) банку. Операційний дохід банку згідно з указаним звітом містить такі елементи:

Чистий прибуток чи збиток банку розраховується коригуванням прибутку після оподаткування на непередбачені доходи чи витрати.

Звіт про фінансові результати містить усі перераховані вище статті, а також статті: чистий прибуток на одну просту акцію та скоригований чистий прибуток на одну просту акцію.

Статті звіту розраховуються на підставі даних про доходи й витрати банку (балансові та аналітичні рахунки 6-го і 7-го класів Плану рахунків). Дані звіту є базою для визначення напрямів підвищення результативності діяльності банку.

5. Звіт про рух грошових коштів

Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отримання банком готівкових та безготівкових коштів і напрями їх використання у звітному періоді, а також рух грошових коштів за звітний період залежно від виду діяльності банку (операційна, інвестиційна, фінансова).

Звіт про рух грошових коштів формується у складі річної фінансової звітності банку.

Метою звіту є надання користувачам звітності інформації для оцінки спроможності банку генерувати грошові кошти, а також для оцінки його потреби в них. Ця інформація надається за касовим методом.

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 7 «Звіт про рух грошових коштів» пропонує два методи визначення обсягу руху грошових коштів: прямий і непрямий. Такий підхід покладено в основу Інструкції про порядок складання річного фінансового звіту банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 26.12.2001 р. № 545. Метод складання звіту комерційний банк обирає самостійно.

Прямий метод передбачає постійне накопичення даних про надходження і вибуття грошових коштів за окремими статтями. Дані отримують на основі узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку.

Складання звіту про рух грошових коштів непрямим методом ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників балансу і звіту про фінансові результати. При цьому потреба використання даних безпосередньо з первинних документів чи регістрів аналітичного обліку є мінімальною.

Звіт формується за окремими напрямами діяльності банку. Розділи звіту про рух грошових коштів комерційного банку, що складається за прямим і непрямим методами, є такими.

Операційна діяльність - основна діяльність установи з отримання доходу, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Інвестиційна діяльність - діяльність із придбання та реалізації тих необоротних активів і фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність - діяльність, яка приводить до змін у розмірі та складі власного капіталу і позик установи.

Звіт містить інформацію про грошові потоки установи банку, які трактуються як надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти - це готівкові кошти і депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - це короткотермінові, високоліквідні вкладення, які вільно конвертуються у грошові кошти і які мають незначний ризик зміни їхньої вартості.

У формуванні звіту про рух грошових коштів до уваги не беруться не грошові операції.

Не грошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Згідно з Інструкцією про порядок складання річного фінансового звіту банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 26.12.2001 р. № 545 (із змінами і доповненнями), не грошовими операціями вважаються такі.

Основні формули звіту про рух грошових коштів є однаковими для обох методів. Зокрема, чисте збільшення (або зменшення) грошових коштів та їхніх еквівалентів, яке є основним показником звіту, дорівнює сумі таких статей:

* чистий приплив (чи відплив) грошових коштів від операційної діяльності;

* чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності;

* чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності.

Водночас розмір грошових коштів та їхніх еквівалентів на кінець року обчислюється по-різному з використанням різних методів формування звіту.

Розгляньмо методику формування окремих статей звіту на прикладі його першого розділу «Операційна діяльність». Цей розділ складається з двох частин:

1) чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку;

2) чисте збільшення чи зменшення активів і зобов'язань від операційної діяльності.

Чистий грошовий прибуток від поточних операцій банку відображає надходження або вибуття грошових коштів у вигляді прибутку чи збитку банку від його операційної діяльності за звітний період. Схема його визначення за різними методами має такий вигляд.

Виплати працівникам банку

Слід зазначити, що звіт містить інформацію про грошові потоки, тому за всіма статтями показується «потік» грошових коштів, тобто різниця між значенням цього показника на кінець і на початок звітного періоду.

Друга частина розділу «Операційна діяльність» - чисте збільшення або зменшення активів і зобов'язань від операційної діяльності - формується однаково за використання як прямого, так і непрямого методів.

Загальна схема відображення грошових потоків за активами і зобов'язаннями банку має такий вигляд.

«+» - збільшення грошового потоку; «-»- зменшення грошового потоку.

Для формування 2-го і 3-го розділів Звіту про рух грошових коштів («Інвестиційна діяльність» та «Фінансова діяльність») застосовуються ті самі підходи, що й для формуванні 1-го розділу «Операційна діяльність».

6. Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал відображає зміни та рух капіталу банку протягом звітного періоду. Цей звіт входить до складу річної фінансової звітності банку, проміжна звітність не формується.

Звіт про власний капітал банки почали формувати із введенням у дію Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.2009 р. № 996-ХІУ (із змінами), яким передбачено таку форму фінансової звітності. Мета звіту - показати користувачам звітності всі зміни в обсягах, складі та структурі капіталу банку, що сталися протягом звітного періоду. Звіт про власний капітал банку містить такі статті.

Усі названі статті показуються в розрізі груп рахунків та окремих балансових рахунків 5-го класу «Капітал банку» Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

7. Консолідація, подання та оприлюднення фінансової звітності

За наявності розгалуженої мережі філій, а також дочірніх установ, комерційні банки - юридичні особи формують консолідовану (зведену) фінансову звітність у цілому по банку.

Консолідована фінансова звітність - це фінансова звітність, що відображає фінансовий стан, результати діяльності й рух грошових коштів банку - юридичної особи та його дочірніх установ як єдиної економічної одиниці. звітність банківський фінансовий

Базовим нормативно-правовим актом НБХ який регламентує процес формування консолідованої фінансової звітності банків, є Інструкція про консолідацію фінансової звітності банків України, затверджена постановою Правління НБУ від 05.10.2001 р-№ 422.

Консолідована фінансова звітність складається з урахуванням фінансової звітності дочірніх установ банку, представництв із використанням єдиної облікової політики для подібних операцій. Якщо для складання консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це зазначається у примітках до даної звітності.

Консолідовані фінансові звіти складаються послідовним об'єднанням відповідних статей фінансових звітів головного банку та його філій. У процесі консолідації вилучаються:

Консолідована фінансова звітність містить показники фінансової звітності материнського банку та всіх дочірніх установ і представництв. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідації. Дочірні установи несуть відповідальність за достовірність і повноту даних, що надані материнському банкові.

* рахунки, за якими відображаються розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку;

* доходи й витрати, що виникли за операціями з філіями та іншими установами банку.

Фінансова звітність підписується керівником і головним бухгалтером банку. Керівництво банку несе відповідальність за достовірність фінансової звітності.

Звітність банків, що ліквідуються, надається Національному банкові України за окремою схемою. Відповідальність за достовірність фінансової звітності таких банків покладається на ліквідаційну комісію.

Порядок складання й подання банками річного фінансового звіту встановлюється окремими нормативними актами НБУ. Річна фінансова звітність банку підлягає обов'язковій перевірці та підтвердженню її незалежним аудитором відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність».

Банківські установи зобов'язані публікувати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком згідно з чинним законодавством. При цьому фінансова звітність може бути оприлюднена двома способами:

1) через публікацію в періодичних виданнях, доступних користувачам звітності;

2) через розповсюдження її серед користувачів у вигляді окремих друкованих видань.

Річна консолідована фінансова звітність материнського банку разом з аудиторським висновком може оприлюднюватися банком через публікації в газетах Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».

Размещено на Allbest.ru