Управління фінансовою стійкістю комерційного банку

Аналіз показників фінансової стійкості комерційного банку. Оцінка причин неефективності застосування інтегральних показників НБУ для попередження втрати фінансової стійкості. Основні напрямки підвищення рівня фінансової стійкості ВАТ АБ "Укргазбанк".

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.07.2010
Размер файла 4,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

134

ВИПУСКНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему:

"Управління фінансовою стійкістю комерційного банку"

(на прикладі ВАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк")

Магістрант

Науковий керівник:

Київ-2009

Реферат

Дипломна робота містить 110 сторінок, 13 таблиць, 29 рисунків, список літератури з 81 найменувань, 3 додатків на 19 сторінках.

"Управління фінансовою стійкістю комерційного банку" (на прикладі ВАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк")

Предметом дипломного дослідження є аналіз фінансової стійкості комерційного банку і оцінка причин неефективності застосування інтегральних показників НБУ для попередження втрати фінансової стійкості

Об'єктом дипломного дослідження є комерційний банк ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Київ, який націоналізується державою з рекапіталізацією для попередження фінансового банкрутства.

Метою дипломного дослідження є аналіз достовірності застосовуємої системи інтегральних показників фінансової стійкості в комерційному банку і оцінка рівня ймовірності виявлення з їх допомогою тенденцій втрати банком фінансової стійкості, а також побудова сучасної моделі прогнозування рівня фінансової стійкості банку на основі GAP-менеджменту грошовими потоками банку.

Завданнями дипломної роботи є дослідження:

теоретичних питань забезпечення фінансової стійкості комерційного банку (об'єкт управління, показники, методи та принципи оцінювання);

фактичного рівня фінансової стійкості ВАТ АБ "Укргазбанк" за результатами діяльності у 2006 - 2009 роках;

основних пропонуємих напрямків підвищення рівня фінансової стійкості ВАТ АБ "Укргазбанк" (рекапіталізація, технологія GAP-менеджменту управління грошовими потоками та ризиком в банківських операціях).

Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності по виводу ВАТ АБ "Укргазбанк" з кризового стану, який є наслідком як впливу загальної фінансової кризи в світовій фінансово-кредитній системі, так і недоліків в менеджменті фінансовою стійкістю банку.

Рік виконання дипломної роботи - 2008-2009, рік захисту роботи - 2009.

Зміст

  • Вступ
    • Розділ 1. Теоретичні засади забезпечення фінансової стійкості банку
    • 1.1 Сутність та роль фінансової стійкості банку в стабільності банківської системи України
    • 1.2 Система показників фінансової стійкості та алгоритм їх розрахунку
    • 1.3 Методи проведення аналізу фінансової стійкості та її інформаційне забезпечення
    • 1.4 Основні принципи комплексного оцінювання фінансової стійкості банку
    • Розділ 2. Аналіз фінансової стійкості ват АБ “УКРГАЗБАНК"
    • 2.1 Загальна оцінка результатів діяльності банку
    • 2.2 Показники структури та достатності капіталу банку
    • 2.3 Показники структури залучених та запозичених коштів банку
    • 2.4 Показники кредитного ризику та складу портфелю активних операцій банку
    • 2.5 Показники процентного ризику та якості (рентабельності) активів банку
    • 2.6 Показники фінансової стійкості банку в валютних операціях
    • Розділ 3. Шляхи підвищення рівня фінансової стійкості ват АБ "УКРГАЗБАНК"
    • 3.1 Рекапіталізація банку за участю держави як засіб відновлення фінансової стійкості банку в умовах наслідків світової фінансової кризи
    • 3.2 Сучасна технологія GAP-менеджменту управління платоспроможністю та ліквідністю як основними показниками фінансової стійкості банку
    • 3.3 Технологія управління іммунізацією баланса та спредом як захід забезпечення прибутковості, рентабельності та фінансової стійкості банку
    • Висновки
    • Список використаних джерел
    • Додатки

Вступ

Забезпечення фінансової стійкості банків - необхідна умова ефективного функціонування економіки України. Але банк, як комерційне підприємство, заінтересований у найбільш прибутковому вкладенні наявних грошових ресурсів. Прагнення до максимізації прибутків зумовлює вкладення коштів в операції, що мають підвищений ступінь ризику. Отже, комерційний банк, здійснюючи певні операції, може зазнати ризику втрат та банкрутства. Класичне поняття про банківську систему виходить з існування трьох головних критеріїв, які слід враховувати комерційним банкам, розглядаючи проблему ризику. Це - ліквідність, рентабельність та безпечність.

Зважаючи на це, проблеми ефективного управління банківською діяльністю необхідно досліджувати з позицій можливості досягнення комерційними банками динамічного стану фінансової стійкості та підтримання оптимальної позиції на шкалі "прибуток-ризик". Такий підхід не є традиційним для вітчизняної школи фінансового управління комерційним банком, у розвинутих країнах він також недостатньо відпрацьований.

Аналізу основних аспектів забезпечення фінансової стійкості фінансово-кредитних інституцій, зокрема банків, та їх ролі у ринковій економічній системі присвячені праці багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних учених. У процесі дослідження були вивчені та узагальнені результати праць, авторами яких є українські вчені: М.Д. Алексеєнко, В.В. Вітлінський, О.Д. Василик, А.М. Герасимович, О.Д. Заруба, С.Ф. Голов, О.В. Дзюблюк, Б.С. Івасів, Т.Т. Ковальчук, І.М. Лазепко, В.П. Малюков, М.І. Мирун, А.М. Мороз, С.С. Осадець, А.А. Пересада, Д.В. Полозенко, Л.О. Примостка, М.Ф. Пуховкіна, К. Є. Раєвський, М.І. Савлук, В.І. Сушко, Р.І. Тиркало, В.М. Федосов, О.Л. Устенко, Р.І. Шіллер, В.А. Ющенко, О.І. Ястремський; західні економісти: Е. Альтман, К.А. Блумфілд, Є.Ф. Бріхем, Е. Белтенспергер, Б. Бухвальд, Е. Долан, П.Ф. Друкер, К. Кемпбелл, Т. Кох, Н.М. Марковіц, Р.С. Мертон, Ф. Мишкін, Е. Рід, П. Роуз, Дж. Сінкі, У. Харрісон, Н. Фрідмен, Д.Л. Чессер; російські вчені: Л.Г. Батракова, В.В. Іванов, О.І. Лаврушин, Ю.С. Масленченков, Г.С. Панова, О.С. Стоянова, Є.Б. Ширинська, В.М. Усоскін, В.Е. Черкасов.

В умовах наслідків світової фінансової кризи 2008 - 2009 рр. особливої актуальності набувають дослідження забезпечення фінансової стійкості комерційного банку, глибинних причин її порушення та механізму виникнення фінансової кризи. Конструктивна роль таких досліджень полягає у їх спрямованості на розроблення цілісного підходу до оптимізації фінансового управління банками в умовах нестабільності і ризику, пошуку можливих шляхів досягнення динамічного стану фінансової стійкості та виходу на траєкторію стабільного зростання.

Комерційному банку в процесі діяльності постійно потрібно вирішувати дилему "прибутковість - ліквідність", від успішного вирішення якої багато в чому залежить його функціонування. Існування цієї проблеми зумовлене ризикованим характером здійснення багатьох банківських операцій. Суб'єктивні та об'єктивні чинники ринкового механізму суттєво впливають на банківську сферу, здійснюючи прямий чи непрямий вплив як на самі банківські установи, так і на клієнтів банку та його ділових партнерів. Надзвичайно високе значення банків в ефективно функціонуючій ринковій системі зумовлює такий стан справ, коли суспільство не ставитиме під сумнів платоспроможність та стабільність банківської системи, а депоненти та акціонери повинні мати повну впевненість у фінансовій стійкості свого банку.

Однак, незважаючи на значний обсяг вагомих наукових робіт з досліджуваних питань, можна констатувати, що саме цей напрям не знайшов достатнього висвітлення в теорії та практичних розробках. Методологічне та прикладне значення вказаної проблеми, а також необхідність вирішення ряду практичних питань обумовили актуальність вибору теми даної роботи, її цільову спрямованість та методи дослідження.

Таким чином, актуальність теми дипломного дослідження полягає в то-му, що на сьогодні інтегральна методологія показників діяльності Національного банку України виявила свою неспроможність виявити реальні ознаки втрати банком фінансової стійкості за рахунок ризикованої ресурсної (пасивної) та кредитної (активної) політики, а також відсутності необхідного обсягу зовнішніх реальних резервів на нейтралізацію ризиків банківської діяльності.

Предметом дипломного дослідження є аналіз фінансової стійкості комерційного банку і оцінка причин неефективності застосування інтегральних показників НБУ для попередження втрати фінансової стійкості.

Об'єктом дипломного дослідження є діяльність комерційного банку ВАТ АБ "Укргазбанк" м. Київ, який націоналізується державою з рекапіталізацією для попередження фінансового банкрутства.

Метою дипломного дослідження є аналіз достовірності застосовуємої системи інтегральних показників фінансової стійкості в комерційному банку і оцінка рівня ймовірності виявлення з їх допомогою тенденцій втрати банком фінансової стійкості, а також побудова сучасної моделі прогнозування рівня фінансової стійкості банку на основі GAP-менеджменту грошовими потоками банку.

Завданнями дипломної роботи є дослідження:

теоретичних питань забезпечення фінансової стійкості комерційного банку (об'єкт управління, показники, методи та принципи оцінювання);

фактичного рівня фінансової стійкості ВАТ АБ "Укргазбанк" за результатами діяльності у 2006 - 2009 роках;

основних пропонуємих напрямків підвищення рівня фінансової стійкості ВАТ АБ "Укргазбанк" (рекапіталізація, технологія GAP-менеджменту управління грошовими потоками та ризиком в банківських операціях).

Методами дипломного дослідження є - структурний аналіз, первинні статистичні спостереження, групування та статистистичний аналіз хронологічних рядів параметрів, побудова математичних моделей розрахункових алгоритмів в “електронних таблицях” EXCEL-2000 та проведення аналітичного та прогнозного моделювання з використанням ПЕОМ.

Інформаційно-методологічними джерелами дипломного дослідження були Закони України, нормативно-інструктивні документи Національного банку України, монографії з питань банківської справи та банківської діяльності, статистична інформація по діяльності банківської системи України, опублікована Національним банком України та Асоціацією українських банків на Інтернет-сайтах, фінансова звітність ВАТ АБ "Укргазбанк" за 2006 - 2009 роки, опублікована в поточних та річних звітах на офіційному Інтернет-сайті банку.

Таким чином, практична цінність запропонованої в науковому дослідженні в рамках завдань дипломного проекту методології управління фінансовою стійкістю банка з використанням GAP-менеджменту грошовими потоками банку полягає в обґрунтуванні дієвості пропонуємого методологічного інструменту для прийняття практичних заходів по виведенню ВАТ АБ "Укргазбанк" з кризового стану, який є наслідком як впливу загальної фінансової кризи в світовій фінансово-кредитній системі, так і надмірної ризикованості політики управління ресурсними та кредитними грошовими потоками в банку з застосуванням тільки інтегральних показників фінансової стійкості банку.

Розділ 1. Теоретичні засади забезпечення фінансової стійкості банку

1.1 Сутність та роль фінансової стійкості банку в стабільності банківської системи України

Фінансова стійкість комерційного банку - це його спроможність з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком реалізовувати свої функції на ринку незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх факторів [33].

Останні включають [33]:

Загальний економічний стан, що може впливати на вирішальні компоненти фінансової стійкості - доходи і витрати, особливо, за кредитними операціями. Це обсяги і капіталізація виробництва, ділова активність і фінансовий стан позичальників, стан платіжного балансу країни, інвестиційної сфери, масштаби тіньової економіки, ступінь бартеризації господарських зв'язків, залежність економіки та всієї фінансової системи від зовнішніх запозичень фінансових ресурсів;

Рівень соціально-політичної стабільності в країні, курс державної політики, у тому числі в соціальній сфері;

Ступінь розвитку банківського законодавства, особливо щодо питань повернення кредитів, сплати відсотків, процедури банкрутства та правового забезпечення кредитного процесу;

Стан фінансового ринку, що включає кон'юнктуру на грошовому ринку, тісно пов'язану з темпами інфляції та інфляційними очікуваннями, витратами на обслуговування державного боргу, рівнем доходності цінних паперів і наявністю чи відсутністю тиску з боку владних структур щодо здійснення кредитної емісії для погашення державного боргу або посилення податкового пресу, курсом національної валюти, а також ступенем податкового навантаження на банки і регулюванням та контролем з боку центрального банку.

Значення терміна "стійкість", як правило, досить часто трактується залежно від контексту, використання аналітичних методів та рівня систем, що розглядаються. Такий підхід характеризується відсутністю строгої обґрунтованості та чіткості визначень і досить часто стає причиною змішання понять і невизначеності категорій.

В економічній літературі немає єдиного підходу до визначення поняття фінансової стійкості комерційного банку. Нерідко його ототожнюють з такими економічними поняттями, як надійність, платоспроможність, ліквідність. Так, деякі автори стверджують, що фінансова стійкість банку визначається рівнем його ліквідності та платоспроможності [32]. Слід зауважити, що ліквідність комерційного банку характеризує механізм перетворення фінансових чи матеріальних активів у грошові кошти з метою своєчасного виконання зобов'язань, а платоспроможність визначається здатністю банку своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання. Це дуже важливі складові, але врахування тільки їх під час визначення фінансової стійкості банку є, на нашу думку, недостатнім.

Інші фахівці стверджують, що стійкість банку залежить від збалансованості його активів і пасивів, якості кредитно-інвестиційного портфеля і кількості клієнтів [30]. Цей підхід викликає певні зауваження: по-перше, в ньому не враховуються такі важливі складові фінансової стійкості, як прибутковість, платоспроможність та ліквідність банку; по-друге, твердження, що фінансова стійкість банку залежить від кількості клієнтів, є недостатнім для пояснення цієї взаємозалежності (не враховується їх фінансовий стан).

В.П. Пантелеєв і С.П. Халява визначають фінансову стійкість як своєрідне перевищення доходів над витратами [66]. Твердження, що фінансова стійкість банку визначається рівнем його прибутку і сумою сплачуваних дивідендів, видаються дуже спірними. безумовно, рівень прибутку є важливим узагальнюючим показником банківської діяльності, але для визначення фінансової стійкості потрібно знати за рахунок яких джерел його отримано і як він був розподілений. Ознакою фінансової стійкості насамперед є стабільність джерел доходу банку. Рівень дивідендів, що сплачуються, також не може бути показником високоефективної діяльності банку, незважаючи на його привабливість для акціонерів.

Ю.С. Масленченков ставить фінансову стійкість у залежність від відповідності діяльності банку нормативним узагальнюючим показникам, які синтезують характеристики економічних складових стійкості: обсяг і структура власних коштів, рівень доходів і прибутку, достатність капіталу, мультиплікативна ефективність власного капіталу, норма прибутку на власний капітал, ліквідність, створення доданої вартості банком [69]. До прихильників такого розуміння фінансової стійкості належить Р. Шіллер, автор книги "Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення" [69]. На мою думку, фінансова стійкість не може визначатись тільки відповідністю діяльності банку нормативним узагальнюючим показникам, тому що останні слугують лише орієнтиром і нерідко неправильно розраховуються. Урахування обмеженої групи показників фінансової стійкості банку також є недостатнім і потребує розширення.

Н. Шелудько пропонує таке визначення фінансової стійкості: "Це динамічна інтегральна характеристика спроможності банку як системи трансформування ресурсів та ризиків повноцінно (з максимальною ефективністю та мінімальним ризиком) виконувати свої функції, витримуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища" [70]. Таке твердження непереконливе. По-перше, у ньому дається дуже вузьке визначення комерційного банку як системи. По-друге, незрозумілим є ставлення автора до показників платоспроможності та ліквідності і важливості їх для визначення фінансової стійкості.

Деякі автори роблять спробу визначити фінансову стійкість у межах певних показників [72]. Вони формують групу коефіцієнтів для оцінки фінансової стійкості комерційного банку на основі аналізу джерел його коштів, залежності від кредитів, розміру власних коштів відносно залучених та ін. Зазначений підхід викликає кілька зауважень. По-перше, вибір показників обмежується показниками, що характеризують переважно пасиви балансу банку без урахувань змін в активі. По-друге, автори на свій розсуд формують перелік показників та їх пріоритетність за відсутності єдиних нормативних критеріїв, які характеризують фінансову стійкість комерційного банку.

Можна виділити низку суттєвих, на наш погляд, недоліків, притаманних розглянутим визначенням фінансової стійкості комерційного банку. По-перше, методологія і практика визначення фінансової стійкості ще не повною мірою охоплюють основні аспекти цього процесу у взаємозв'язку і взаємообумовленості, а система показників, які використовуються, являє собою зведення особистих відокремлених характеристик, часто не пов'язаних між собою, що суттєво ускладнює визначення і забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. По-друге, недостатньо повно враховуються фактори, що формують стійкість комерційного банку. По-третє, недостатньо розроблені методологічні аспекти формування фінансової стійкості комерційного банку і відсутні методичні підходи до прогнозування фінансової стійкості шляхом розроблення бізнес-плану комерційного банку.

Одним із головних факторів розвитку економіки, реалізації і впровадження інвестиційних програм є кредитно-банківська система країни взагалі та комерційні банки зокрема. Злиття промислового і банківського капіталу у формі фінансово-промислових груп є основою розвитку економіки. Важливою якісною характеристикою кредитно-банківської системи має бути її стійкість. Досягти цієї якісної характеристики неможливо без забезпечення стійкості кожного окремого комерційного банку. Основна проблема стійкості комерційних банків пов'язана з нестабільною економікою України, яка робить тільки перші кроки у напрямку відкритого суспільства з метою знайти своє місце у світогосподарських відносинах. Ця проблема визначається насамперед стабільністю економічного середовища, яке оточує комерційний банк.

Таким чином, ринкова категорія "фінансова стійкість комерційного бан-ку" відображає фінансовий стан банківської установи в існуючому середовищі. Звідси можливо виділити основні параметри фінансової стійкості комерційного банку. До них належать: соціально-політична ситуація в країні, її загальноеко-номічний стан, стан фінансового ринку, внутрішня стійкість банківської установи (рис.1.1).

Рис.1.1 Основні параметри фінансової стійкості комерційного банку [48]

Соціально-політична ситуація в країні визначається рівнем соціальної стабільності в суспільстві, впливом опозиції, фінансово-економічною і соціальною політикою, політичною орієнтацією існуючого уряду. Загальноекономічний стан виражається такими параметрами, як стан платіжного балансу країни, інвестиційний клімат, стан реального сектору економіки, масштаби тіньової економіки, рівень оновлення виробничих потужностей.

Стан фінансового ринку визначається попитом і пропозицією грошової маси, темпами інфляції та інфляційними очікуваннями, вартістю і графіком обслуговування державного боргу, рівнем дохідності ринку цінних паперів, валютообмінним курсом національної валюти, грошовою емісією, спрямованістю грошово-кредитної політики Національного банку України.

Внутрішня стійкість банківської установи включає в себе такі параметри: рівень банківського менеджменту, якість банківської стратегії, достатність капіталу, рівень професійної кваліфікації персоналу.

Виділені параметри фінансової стійкості комерційного банку дають змогу провести систематизацію і класифікацію факторів, що її формують.

Різноманітність факторів, що впливають на формування стійкості комерційного банку, різниця в характері, напрямках і формах їх виявлення викликають необхідність систематизації факторів. При цьому така систематизація актуальна, по-перше, як методологічний інструмент для дослідження фінансової стійкості; по-друге, як методологічна основа для виявлення кількісних залежностей від факторів, що її формують, і побудови прогнозу розвитку; по-третє, урахування факторів необхідне під час розроблення конкретних пропозицій стосовно напрямків поліпшення стійкості.

На цей час систематизоване вивчення факторів, що визначають фінансову стійкість банку, проводиться недостатньо. Разом з тим нам видається можливим використовувати досвід, який є в економічній літературі, для систематизації факторів, що впливають на стійкість і надійність комерційного банку. Як справедливо відзначає Р. Шіллер, на сьогодні ще не вироблені чіткі критерії, за якими окремі фактори слід відносити до тієї чи іншої групи, ознаки диференціації цих груп, не існує чітких показників оцінки значущості цих факторів [69]. Класифікація факторів, що впливають на стійкість, повинна будуватись за різними напрямками і з урахуванням різних ознак.

Особливу увагу при цьому слід приділити виявленню екзогенних (зовнішніх) та ендогенних факторів (які залежать від функціонування самого банку) і визначити ступінь їх впливу на діяльність та стан комерційного банку. Одним з важливих факторів, що впливають на фінансову стійкість банку, є ситуація в економіці країни. При цьому важливо проаналізувати фактори макроекономічного і мікроекономічного рівнів. Так, необхідно враховувати інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни і рівень дефіциту державного бюджету. Податкова політика також істотно впливає на забезпечення фінансової стійкості банку. Потребують вивчення загальноекономічні фактори, до яких слід віднести такі, як зростання чи падіння виробництва, рівень зайнятості, криза платежів.

Важливе значення мають соціальні і політичні фактори. Причому в умовах подальшої соціальної і політичної стабілізації суспільства більш повне і послідовне врахування цих чинників повинно, з нашого погляду, відігравати зростаючу роль. Необхідно брати до уваги політику органів управління всіх рівнів, рівень життя, а також рівень довіри до банківського сектору.

Також важливо враховувати групу фінансових факторів, до яких входять: кредитна, процентна і валютна політика Національного банку, стан грошового ринку. Особливий вплив на стан грошового ринку чинить інфляція. В умовах поступового зниження інфляції має місце істотне зменшення ринкових процентних ставок, що призводить до скорочення маржі і відповідно до падіння доходів банків. Це вимагає зміни структури банківських балансів у напрямку підвищення частки довгострокових активів.

Наведені міркування стосуються вивчення екзогенних факторів, що впливають на досягнення комерційним банком фінансової стійкості. Разом з тим слід враховувати також і ендогенні фактори, які залежать від функціонування самого банку. Таким чином, залежно від характеру впливу факторів на стан фінансової стійкості комерційного банку їх можна підрозділити передусім на дві групи: ендогенні та екзогенні. До останніх, у свою чергу, слід віднести: економічні, соціально-політичні та фінансові (див. рис.1.2).

До економічних факторів можуть бути віднесені: стан економіки, інвестиційний клімат, стан платіжного балансу країни, рівень дефіциту державного бюджету, податкова політика. До соціально-політичних факторів слід віднести такі: соціальну стабільність, стійкість уряду, політичну стабільність. Фінансові фактори - це стан грошового ринку, кредитна, процентна і валютна політика НБУ, величина його валютних резервів. До ендогенних факторів належать: адекватність капіталу банку, якість активів банку, рівень менеджменту, рівень рентабельності, ліквідність балансу банку, платоспроможність банку. Наведені фактори є загальними для всіх комерційних банків й істотно впливають на досягнення ними стану фінансової стійкості.

Звичайно, така класифікація факторів, що визначає фінансову стійкість банку, не претендує на повну завершеність. Так, у перспективі потрібен більш глибокий аналіз групування, а також класифікація факторів за іншими напрямками і з урахуванням інших ознак. Але вже така первісна класифікація факторів, які формують фінансову стійкість банку, дає змогу більш обґрунтовано виділити складові фінансової стійкості і запропонувати шляхи її досягнення.

Рис.1.2 класифікація факторів, що формують фінансову стійкість комерційного банку [48]

Сучасний рівень економічних знань з цих питань характеризується існуванням великої кількості різнорідних на рівні парадигми теорій, методологічних підходів і прикладних рекомендацій. Інтегральна характеристика фінансової стійкості не може бути обмежена групуванням певних кількісних показників, оскільки це якісна категорія. Виходячи з цього можна дати таке визначення фінансової стійкості комерційного банку - це спроможність банку як системи трансформування банківських ресурсів (персоналу, фінансових ресурсів, активів, обладнання та інформаційних технологій) з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком виконувати свої функції у ринковому середовищі попри вплив ендогенних та екзогенних факторів.

Щодо забезпечення фінансової стійкості банку необхідно виділити такі взаємопов'язані напрямки:

стійкість капітальної бази;

стійкість ресурсної бази;

організаційно-структурна стійкість банку;

комерційна стійкість банку.

Послідовно розглянемо складові фінансової стійкості комерційного банку.

Стійкість капітальної бази. Сукупність внесених засновниками та акціонерами власних коштів становить капітал комерційного банку. Обсяг зазначених коштів зростає у результаті ефективної банківської діяльності в процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових внесків з боку учасників банку. Треба відзначити, що провідна роль капіталу в забезпеченні фінансової стійкості банку зумовлена його функціями.

По-перше, величина капіталу гарантує довіру клієнтів до банку, переконує вкладників у можливості відшкодування своїх коштів, що забезпечує уникнення ризику під час їх розміщення. Вона також гарантує потенційним позичальникам спроможність установи забезпечити попит на кредитні ресурси.

По-друге, на першому етапі в ролі стартових коштів, необхідних для будівництва чи оренди приміщень, установки банківського обладнання, наймання кваліфікованого персоналу є власний капітал у частині статутного фонду, сформованого засновниками банку. Без перелічених вище та інших витрат банківська установа не може розпочати свою діяльність. Для розроблення і розвитку нових перспективних напрямків діяльності банку, пов'язаних із розширенням обсягу послуг, упровадженням сучасних технологій тощо, які завжди супроводжують період зростання банку, виникає потреба у додатковому капіталі. Залучення додаткового капіталу дає банку змогу забезпечувати клієнтів банківськими послугами на сучасному рівні, посилити власні позиції на ринку.

По-третє, капітал є своєрідним буфером, який поглинає негативні результати, у тому числі збитки від поточної неефективної діяльності банку до вирішення його керівництвом проблем, що назріли. Таким чином, капітал захищає банк від банкрутства у разі несприятливої ситуації та непередбачених витрат.

Органи державного регулювання використовують капітал як принциповий регулятор діяльності банку в довгостроковій перспективі, за допомогою якого банку диктуються норми економічної поведінки. Органи нагляду зменшують потенційну необхідність регулюючого втручання у діяльність банків, установлюючи кваліфікаційні розміри капіталу для різних банківських операцій. Резерви на покриття витрат за активними операціями комерційних банків належать до елементів власного капіталу. Збитки за кредитами - нормальне явище у банківській справі, а зменшення валового доходу на величину, необхідну для створення і підтримання резервів на покриття безнадійних боргів, є засобом урівноваження доходів та витрат. Не зовсім доречно ототожнювати збільшення резервів на випадок непогашення позик із зростанням банківського капіталу, наявність достатнього резервного капіталу має важливе значення для діяльності банку. На сьогодні вітчизняна практика формування резервів перебуває у процесі становлення. За умови запровадження вимоги про створення резервів для широкого кола активних операцій банків можливе вирішення проблеми віднесення резервів до основного капіталу.

Стійкість ресурсної бази є важливою складовою фінансової стійкості комерційного банку й охоплює такі аспекти:

залежність діяльності банку від стану економіки країни в цілому;

контроль галузевих (відомчих) фінансових потоків;

ступінь інтегрованості у систему міжбанківських відносин;

зміст і рівень співробітництва банку із суб'єктами ринкової інфраструктури (банками, клієнтами тощо);

стабільність поповнення ресурсної бази банку;

концентрація вкладів фізичних осіб у загальному обсязі пасивів банку;

обслуговування коштів бюджету тощо.

Можливості формування ресурсної бази комерційного банку під впливом зрушень на макроекономічному та мікроекономічному рівнях, ситуації на грошово-кредитному ринку, структурних коливань у доходах юридичних та фізичних осіб і, як наслідок, змін у регулюванні банківської діяльності не залишаються стабільними. Функції управління активами та пасивами на практиці безпосередньо пов'язані між собою.

Структура джерел фінансування при цьому має бути адекватною структурі банківських активів, тобто певні види зобов'язань (пасиви) за розмірами та строками залучення повинні відповідати також за строками та обсягами елементам активів. Таким чином, збільшення затрат на покриття боргів та збитків за рахунок власного капіталу може бути наслідком зневажання цього важливого правила.

Залучення найдорожчих ресурсів для банку - міжбанківських кредитів повинно мати цільовий характер й бути спрямованим лише під уже визначену програму кредитування чи інвестування. Ситуація, що веде до зростання витрат та ставить під загрозу короткострокову ліквідність банку, виникає, коли міжбанківські кредити з метою виконання зобов'язань перед клієнтами використовуються для поповнення кореспондентських рахунків. Водночас деякі вітчизняні банки свій прибуток збільшували саме таким шляхом, тобто наданням короткострокових міжбанківських кредитів. І все ж таки, цей спосіб підвищення дохідності може використовуватися лише за умов стабільної тенденції до зростання залишків коштів на розрахункових рахунках клієнтів та розширення депозитної бази банку. Отже, важливою умовою забезпечення фінансової стійкості банку є підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання за принципом достатності. Тобто обсяг коштів, мобілізованих на грошово-кредитному ринку, має бути не меншим, але й не більшим, ніж потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях.

Доцільно розглянути ще один напрямок оптимізації структури пасивів балансу банку. Він пов'язаний із якісним удосконаленням уже існуючих видів обслуговування і пошуком варіантів модифікацій продуктів та послуг, які б не тільки задовольняли потреби клієнтів, а й сприяли освоєнню нових сегментів ринку банківських продуктів і послуг. Управління зобов'язаннями ускладнюється обмеженим розміром і вибором боргових інструментів, які банк може успішно розмістити серед вкладників у будь-який час. Вимоги щодо ліквідності та кредитного ризику, а також цінова конкуренція з боку інших банків обмежують управління активами і встановлення плати за користування ресурсами. Спрямованість менеджменту на підтримання структури коштів має велике практичне значення. Вона забезпечує таке співвідношення власних та запозичених джерел коштів, яке дає змогу збільшити прибуток банку та підвищити його фінансову стійкість.

Організаційно-структурна стійкість банку - це адекватність структури банку обраній стратегії розвитку та ринковій кон'юнктурі. Організаційна структура, банківські операції та інші аспекти діяльності банку регламентуються структурно-функціональними нормами, які, у свою чергу, визначають організаційно-структурну стійкість банку. За результатами аналізу очевидної структурної суперечності між спеціалізацією та універсалізацією, проведеного фахівцями, можна робити висновок про накопичення пов'язаних між собою явищ, обумовлених унікальністю такого складного соціально-економічного об'єкта, як комерційний банк. Тому далі сучасний комерційний банк доцільно розглядати як систему.

В Україні зберігається імперативний характер впливу держави та її органів на діяльність комерційних банків. Лише великі банки, їх керівництво здатні впливати на економічну політику уряду. Малі ж та середні за розмірами комерційні банки не в змозі впливати на економічне оточення.

Отже, держава та її органи цілеспрямовано впливають на комерційний банк у частині його взаємовідносин із зовнішнім середовищем, ухвалюючи закони і встановлюючи нормативи, обов'язкові для виконання комерційним банком, що істотно впливає на його діяльність. Комерційний банк як суб'єкт взаємовідносин із зовнішнім економічним середовищем є об'єктом як цілеспрямованого впливу з боку держави, так і випадкового впливу за наявності у нього можливості самостійно визначити пріоритетність своїх дій і рішень на основі власних цілей діяльності. Таким чином, центральній проблемі функціонування комерційного банку можна дати таке визначення: це проблема забезпечення стійкості діяльності комерційного банку, тобто здатність виконувати свої функції з максимальною ефективністю та мінімальним ризиком, витримуючи при цьому зовніш- ній вплив.

В основі комерційної стійкості банку лежить розвиненість його зв'язків з іншими суб'єктами ринкової інфраструктури (рівень взаємовідносин з державою, з іншими комерційними банками, з клієнтами, з дебіторами та кредиторами). Вона залежить від розмірів власного капіталу банку, інтенсивності зв'язків із ринком, потужності і стабільності кредитно-інвестиційного портфеля, характеру банківської експансії щодо розширення ринку банківських продуктів, широти міжбанківських зв'язків і довіри банків-партнерів.

1.2 Система показників фінансової стійкості та алгоритм їх розрахунку

Система показників фінансової стійкості комерційного банку базується на наступних 4-х групах [23], змістовний опис яких наведений в подальших таблицях:

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на структурі та достатності капіталу;

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на структурі залучених та запозичених коштів;

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на якості експлуатації активів (рентабельності активів) банку;

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на динаміці окремих складових активів та пасивів банку;

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на структурі та достатності капіталу cкладаються з наступних методологічних груп:

1. Нормативні показники НБУ [12]:

1.1 мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1),

1.2 адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2),

1.3 співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3);

2. Економічні показники, застосовуємі у світовій банківській практиці [25] (табл.1.1):

коефіцієнт надійності;

коефіцієнт фінансового важеля;

коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;

коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;

коефіцієнт мультиплікатора капіталу.

Таблиця 1.1 - Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують вплив власного капіталу на фінансову стійкість банку [48]

Найменування показника

Алгоритм розрахунку за балансом

Економічний зміст показника визначає

1

Коефіцієнт надійності

Співвідношення власного капіталу (К) до залучених коштів (Зк). Рівень залежності банку від залучених коштів

2

Коефіцієнт фінансового важеля

Співвідношення зобов'язань банку (З) і капіталу (К), розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку

3

Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів - достатність капіталу

Розкриває достатність сформованого власного капіталу (К) в активізації та покритті різних ризиків

4

Коефіцієнт захищеності власного капіталу

Співвідношення капіталізованих активів (Ак) і власного капіталу (К). Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно)

5

Коефіцієнт захищеності дохідних активів

,

де НАД - недохідні активи; Ад - дохідні активи; ЗБ - збитки

Сигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом

6

Коефіцієнт мультиплікатора капіталу

Ступінь покриття активів (А) (акціонерним) капіталом (Ка)

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на структурі залучених та запозичених коштів cкладаються з наступних методологічних груп:

1. Нормативні показники НБУ [12]

1.1 Нормативи ліквідності: миттєва ліквідність (Н4), поточна ліквідність (Н5), короткострокова ліквідність (Н6).

1.2 Нормативи кредитного ризику: максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

1.3 Нормативи інвестування: інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), загальної суми інвестування (Н12).

2. Економічні показники ділової активності, застосовуємі у світовій банківській практиці [75] (табл.1.2):

У частині пасивів це:

коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;

коефіцієнт активності залучення строкових коштів;

коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;

коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.

У частині активів це такі коефіцієнти:

коефіцієнт рівня дохідних активів;

коефіцієнт кредитної активності;

коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);

коефіцієнт (частка) інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи;

коефіцієнт проблемних кредитів.

Таблиця 1.2 - Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, що характеризують ділову активність банку [48]

Найменування показника

Алгоритм розрахунку

Економічний зміст показника визначає

а) в частині пасивів

1

Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів

Питома вага залучених коштів (Зк) у загальних пасивах (Пзаг)

2

Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів

Питома вага одержаних міжбанківських кредитів (МБК) у загальних пасивах (Пзаг)

3

Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів

Питома вага строкових депозитів (Дстр) у загальних пасивах (Пзаг)

4

Коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи

Співвідношення дохідних активів (Да) і залучених коштів (Зк)

5

Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель

Питома вага кредитного портфеля (КР) у залучених коштах (Зк)

6

Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель

Співвідношення кредитного портфеля (КР) і депозитів строкових (Дс)

б) в частині активів

1

Коефіцієнт дохідних активів

Питома вага дохідних активів (Ад) у загальних активах (Аз)

2

Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель

Питома вага кредитного портфеля (КР) у загальних активах (Аз)

3

Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь

Питома вага портфеля цінних паперів і паїв (ЦПП) у загальних активах (Аз)

4

Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах

Питома вага інвестицій (ЦПП) у дохідних активах (Ад)

5

Коефіцієнт проблемних кредитів

Питома вага проблемних (прострочених і безнадійних) кредитів (КРпб) у кредитному портфелі в цілому (КР)

Таблиця 1.3 - Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ліквідність балансу банку [48]

Найменування показника

Алгоритм розрахунку

Економічний зміст показника визначає

Показники ліквідності

1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності

Показує можливість банку погашати "живими" грішми з коррахунків і каси зобов'язання за всіма депозитами (Д)

2. Коефіцієнт загальної ліквідності зобов'язань банку

Характеризує максимальну можливість банку в погашенні зобов'язань (Ззаг) всіма активами (Азаг)

3. Коефіцієнт відношення високоліквідних до робочих активів

Характеризує питому вагу високоліквідних активів (Авл) у робочих активах (Ар)

4. Коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов'язань

Характеризує забезпечення дохідними активами банку (Ад) його загальних зобов'язань (Ззаг) і сповіщає про часткове погашення зобов'язань банку поверненнями дохідних активів

5. Коефіцієнт ліквідного співвідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначення незбалансованої ліквідності)

Розкриває, наскільки видані кредити (КР) забезпечені всіма залученими депозитами (Д) (чи є незбалансована ліквідність)

6. Коефіцієнт генеральної ліквідності зобов'язань

Розкриває здатність банку погашати зобов'язання (Ззаг) високоліквідними активами (Авл) та через продаж майна (Ам)

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на якості експлуатації активів (рентабельності активів) банку, розраховуються при аналізі системи фінансових коефіцієнтів.

Цей аналіз передбачає:

порівняння фактичної розрахункової величини фінансового коефіцієнта з його нормативним рівнем;

зіставлення коефіцієнтів даного банку з коефіцієнтами конкуруючих банків;

оцінка динаміки коефіцієнтів;

факторний аналіз динаміки коефіцієнтів.

У банківській практиці застосовуються різні показники прибутковості (рентабельності) банку. Найбільш широко використовуються такі [59]:

Коефіцієнти прибутковості комерційного банку.

. (1.1)

оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює 1%. Він може використовуватись як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

. (1.2)

оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює середньоринковій ставці депозитів (20 - 22% для 2009 року).

Коефіцієнти ефективності діяльності банку.

(1.3)

Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки процентні активи та процентні пасиви.

Таким чином, виключається вплив безпроцентних депозитів до запитання та невиконаних вимог резервування на отримані чисті процентні доходи, а також вплив процентних ставок на прибуток банку, що дає більш глибоке розуміння джерел прибутку банку. оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює 1,25%.

(1.4)

оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює 4,5%. Він визначає здатність банку одержувати прибуток.

(1.5)

Оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює 1%. Він показує залежність банку від непроцентних доходів (збільшення коефіцієнта свідчить про рівень диверсифікації).

(1.6)

Цей коефіцієнт відрізняється від коефіцієнта "дохід на активи" на величину непроцентних операційних витрат, сплачених податків та непередбаченого доходу (збитку).

(1.7)

Посередницька маржа визначається як різниця між вартістю залучення коштів та доходом за дохідними активами з урахуванням доходів від відповідних комісійних та зборів. оптимальне значення цього коефіцієнта дорівнює 6,5%. Аналіз витрат на посередництво полягає в розкладанні непроцентних витрат на групи, що здійснюється шляхом оцінки кожної статті непроцентних витрат як відсотка загальних середніх активів. Загальний обсяг коштів, що йдуть на посередництво у вигляді відсотка до загальних середніх активів, є також показником ефективності діяльності банку.

Коефіцієнт мінімальної дохідної маржі:

(1.8)

"Мертва точка" дохідності дає змогу визначити мінімальний розрив у відсоткових ставках за активними і пасивними операціями, який покриває загальні витрати банку, але не приносить доходу. Вона встановлює мінімальний рівень дохідності, який необхідно витримувати банку під час проведення активних операцій для покриття його загальних витрат.

Одним із показників, який використовується для оцінки результативності політики банку, є коефіцієнт продуктивності праці (Кпр):

. (1.9)

Критеріальний рівень даного коефіцієнта становить біля 60%. Якщо банком управляють добре, те цей коефіцієнт знижується приблизно до 55%. Але зменшувати його до цього рівня вже небезпечно, тому що значну частку в чисельнику формули має заробітна плата банківських працівників, зниження якої призведе до втрати банком частини працівників, а слідом за цим і частки ринку [59].

Оскільки заробітна плата є найважливішою складовою витрат банку, то продуктивність праці працівників свідчить про ефективність його роботи.

Економія на заробітній платі через її скорочення (або через скорочення чисельності персоналу) може спричинити зниження якості і мотивації в роботі, а отже, й зниження ефективності роботи банку.

У банківській практиці застосовуються такі показники ефективності діяльності працівників банку:

(1.10)

(1.11)

Таблиця 1.4 - Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ефективність управління активами банка [48]

Найменування показника

Алгоритм розрахунку

Економічний зміст показника визначає

І. Рентабельність за доходом

1. Загальний рівень рентабельності

Розмір балансового прибутку (Пб) на 1 грн доходу (Дз)

2. Окупність витрат доходами

Розмір доходу (Дз) на 1 грн витрат (Вз)

3. Чиста процентна маржа

Розкриває рівень дохідності активів від процентної різниці

4. Чистий спред

Розкриває рівень дохідності активів від процентних операцій

5. Інший операційний дохід

Свідчить про рівень дохідності активів (Аз) від інших нетрадиційних послуг і доходів інших (Ді)

6. "Мертва точка" прибутковості банку

Показує мінімальну дохідну маржу для покриття всіх витрат, після чого банк починає заробляти прибуток

7. Продуктивність праці, грн

Рівень доходу (Дз) на одного середньорічного працівника (СП)

ІІ. Рентабельність по чистому прибутку

8. Рентабельність активів,%

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому

9. Рентабельність дохідних активів

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічних активів у цілому

10. Рентабельність загального капіталу

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного загального капіталу

11. Рентабельність статутного фонду (акціонерного капіталу)

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) середньорічного акціонерного капіталу

12. Рентабельність діяльності за витратами

Рівень окупності чистим прибутком (ЧП) усіх витрат банку (Вз)

13. Продуктивність праці середньорічного працівника

Рівень чистого прибутку (ЧП) на одного середньорічного працівника (СП)

Показники фінансової стійкості банку, що базуються на динаміці окремих складових активів та пасивів банку cкладаються з наступних.

1. Нормативні показники НБУ:

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13) [12] ;

Рівень виконання обов'язкового резервування [16] ;

Рівень виконання резервування кредитних ризиків [15] ;

Рівень виконання резервування ризиків операцій з ЦП [14] ;

Рівень виконання резервування ризиків повернення дебіторської заборгованості [13] ;

Рівень виконання резервування валютних депозитів від нерезидентів та наданих валютних кредитів клієнтам, які не мають доходів в іноземній валюті [17], [18].

2. Економічні показники, які застосовуються в світовій практиці аналізу банківської діяльності [59]:

рівень витрат на створення резервів;

рівень використання створених резервів на списання безнадійної кредитної заборгованості та програшу в операціях з цінними паперами;

1.3 Методи проведення аналізу фінансової стійкості та її інформаційне забезпечення

В економічній літературі аналіз фінансової стійкості банку класифікується за різними ознаками [23]. Виходячи з періодичності проведення аналіз фінансової стійкості може класифікуватися таким чином: щоденний; щотижневий; місячний; квартальний; річний.

Залежно від спектра досліджуваних питань аналіз фінансової стійкості підрозділяється так:

повний, коли вивчаються всі аспекти діяльності банку, тобто зовнішні і внутрішні його зв'язки;

тематичний, коли розглядається тільки вузьке коло питань, що дає змогу виявити можливості поліпшення окремих напрямків діяльності комерційного банку.

За суб'єктами (користувачами) розрізняють аналіз:

внутрішній, тобто для внутрішнього користування (результати аналізу являють собою комерційну і банківську таємницю);

зовнішній, що проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами державного нагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами.

За охопленням об'єктів, що досліджуються, аналіз класифікується так:

суцільний, коли досліджуються всі об'єкти для визначення усебічного фінансового стану банку;

вибірковий, коли вибирається один або кілька об'єктів дослідження для їх подальшого глибокого аналізу.

Залежно від мети і характеру аналізу розрізняють такі його види:

попередній - проводиться до здійснення якоїсь операції для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, прогнозування й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів, а також для оцінки стану рахунків з метою виявлення можливості здійснення комерційним банком нових фінансових операцій;

оперативний - проводиться відразу після якої-небудь операції або у випадку зміни ситуації за короткий проміжок часу (добу, декаду тощо); здійснюється в процесі поточної роботи банку для оцінки дотримання нормативів ліквідності, норми обов'язкового резервування й інших показників;

підсумковий (заключний) - проводиться за певний звітний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік); його цінність полягає в тому, що діяльність банку вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період; цей вид аналізу застосовується для визначення ефективності діяльності комерційного банку за звітний період, оцінки його фінансового стану, а також виявлення резервів підвищення прибутковості;

перспективний - застосовується для прогнозування основних фінансових показників (капіталу, валюти балансу, обсягу кредитно-інвестиційного портфеля тощо) і результатів фінансової діяльності.

Залежно від об'єкта дослідження аналіз фінансової стійкості банку підрозділяється так:


Подобные документы

  • Комерційний банк: основні функції та роль в економіці. Сутність фінансової стійкості комерційного банку, нормативно-правове регулювання НБУ. Аналіз банківської системи України, проблеми та шляхи підвищення фінансової стійкості комерційного банку.

    курсовая работа [974,5 K], добавлен 22.12.2011

  • Теоретичні і правові основи забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. Система економічних показників ХФ АКБ "Правекс-Банк", фінансовий аналіз діяльності, оцінка і управління кредитним ризиком; аналіз впливу рівня ліквідності на прибутковість.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 05.12.2010

  • Розробка моделей аналізу ліквідності балансу комерційного банку як структурної складової фінансової стійкості. Роль аналізу фінансової стійкості в управлінні комерційним банком. Побудова інтегрального показника ліквідності балансу і аналіз його динаміки.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 18.11.2013

  • Головні теоретичні та практичні основи фінансової стійкості банківської установи, їх опис та значення. Аналіз та оцінка фінансової стійкості АТ "Укрексімбанк" на сучасному етапі, розробка напрямків та заходів щодо її вдосконалення в майбутньому.

    курсовая работа [127,0 K], добавлен 22.03.2012

  • Аналіз економічних нормативів банківської системи України. Особливості управління фінансовою стійкістю комерційних банків, методи її оцінювання. Заходи мінімізації ризиків і підтримка стійкості банківських установ для їх функціонування в сучасних умовах.

    статья [29,9 K], добавлен 13.11.2017

  • Фактори, що впливають на структуру та розмір доходів комерційного банку. Оцінка фінансової стійкості та ділової активності ПАТ "ПРОМІНВЕСТБАНК". Напрями розподілу доходів. Удосконалення обліку прибутку банку. Напрямки підвищення доходності банків України.

    курсовая работа [583,6 K], добавлен 08.04.2015

  • Показники ліквідності і платоспроможності як складові фінансової стійкості банку. Еволюція вимог НБУ щодо нормативів ліквідності комерційного банку, її державне регулювання. Теорія і практика управління банківською ліквідністю на макро- і мікрорівні.

    курсовая работа [487,8 K], добавлен 03.12.2010

  • Фінансовий менеджмент в комерційних банках. Інтегрований підхід до управління балансом банку. Розрахунок окремих показників фінансової діяльності банку. Аналіз динаміки та структури процентних доходів і витрат на прикладі АКБ "Укрсоцбанк".

    курсовая работа [67,2 K], добавлен 20.03.2007

  • Сутність та теоретичні аспекти визначення фінансової стійкості банківської установи. Система показників для оцінки фінансового стану банку та методика їх аналізу. Обґрунтування фінансової стійкості банківської установи на прикладі АКБ "Правекс-банк".

    курсовая работа [312,4 K], добавлен 10.11.2010

  • Основні сегменти фінансових потоків ресурсних, активних банківських операцій, доходів, витрат та прибутку в фінансовій моделі діяльності банку. Оцінка фінансової діяльності АКБ "Правекс-банк", її математична модель та управління рентабельністю банку.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 10.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.