Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб

При прийнятті в заставу майна, останнє повинно бути застраховане, якщо це передбачено чи законом договором. Якщо закладене майно залишається у володінні Заставника, то останній зобов'язаний застрахувати його на користь банку у страховій компанії за узгодженням з банком до висновку кредитного чи договору до видачі кредиту. При висновку договору застави рухомого майна обов'язково виробляється реєстрація такого забезпечення в Державному реєстрі. При цьому реєстрація застави рухомого майна виробляється за рахунок засобів Позичальника, що вказується в договорі застави. При цьому необхідно зажадати від реєстратора Державного реєстру виписку про чи наявність відсутності в ньому записів про закладене рухоме майно Позичальника (Заставника).

Основні вимоги при оформленні договору застави:

1. Укладаючи договори застави, необхідно дотримувати вимоги ст. 11 Закону України "Про заставу" у частині обов'язкової згоди відповідних органів на заставу майна (у тому числі вимога про узгодження договорів застави майна з Фондом держмайна по підприємствах, що знаходиться в процесі приватизації).

2. У договорі застави відбивати, що на вибір Банку у відповідності зі ст. 20 Закону України "Про заставу" звертання стягнення на предмет застави і його реалізація можуть бути зроблені шляхом відчуження у власність Банку в рахунок погашення боргових зобов'язань.

3. Передбачати в договорах застави майна (за винятком договорів застави товарів в обороті, а також нерухомості) наступні пункти:

а) У випадку порушення позичальником зобов'язань, забезпечуваних договором застави, заставник зобов'язується передати майно заставоутримувачу в заставу по акті прийому-передачі майна, що підписується сторонами.

б) При заставі заставоутримувач зобов'язаний:

- уживати заходів, необхідні для збереження предмета застави;

- негайно повернути предмет застави

в) При заставі Заставоутримувачу надається право:

- користатися предметом застави;

- вимагати заміни предмета застави при виникненні загрози загибелі, чи ушкодження зменшення вартості предмета застави, при відмовленні заставника виконати ця вимога - достроково звернути стягнення на предмет застави.

4. Документи по забезпеченню: при заставі квартири (житлового будинку) фізичною особою:

1. Заява від клієнта.

2. Документ, що підтверджує право власності (договір купівлі-продажу, договір доручення чи інший документ).

3. Технічний паспорт.

4. Справка-характеристика (з печаткою БТІ).

5. Реєстраційне посвідчення (з печаткою БТІ).

6. Договір страхування об'єкта нерухомості на користь банку і платіжне доручення про сплату страхового внеску.

7. Рішення опікунської ради (якщо прописані неповнолітні).

8. Згода дружини (чоловіка) на передачу майна в заставу (нотаріально засвідчена) або особиста присутність при заключні договору застави.

9. Якщо один з власників помер, необхідно надати нотаріусу свідоцтво про смерть.

10. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться предмет іпотеки (рішення розпорядження) місцевих органів виконавчої влади, державні акти на право користування землею.

11. Довідка з державної нотаріальної контори по місцю знаходження майна про відсутність заборони на відчуження майна.

12. Акт експертної оцінки вартості об'єкту нерухомості (по окремій вимозі банку.

Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банкові належних до сплати рахунків за поставлені позичальником товари (виконані роботи, послуги).

Забезпечення шляховими документами найчастіше використовується при кредитуванні експортно-імпортних операцій.

У разі заставляння цінних паперів обов'язковою умовою є їх висока ліквідність, тому банки в заставу приймають державні цінні папери і папери відомих корпорацій.

Заставою можуть бути монети, зливки дорогоцінних металів, вироби із золота, срібла, платини, коштовні камені та ін., але цей спосіб забезпечення кредиту використовують рідко.

Гарантія як спосіб забезпечення кредиту - це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника при настанні гарантійного випадку (гарантійний випадок виникає тоді, коли позичальник сам не може погасити заборгованість і проценти за кредит).Якщо гарантія надається юридичною особою, то вона оформляється у вигляді гарантійного листа, де вказуються:

* назва організації-гаранта;

* назва банку-кредитора;

* назва організації позичальника;

* розмір, термін, призначення кредит):

* процентна ставка за користування кредитом;

* номер поточного рахунку організації-гаранта і в якому банку цей рахунок відкрию.

Банк, що обслуговує гаранта, оформляє відмітку про прийом гарантійного листа і зобов'язується з поточного рахунку гаранта списати в порядку встановленої черговості платежів відповідну суму боргу і проценти за нею. Кредитування позичальника, забезпечене гарантією, здійснюється після того, як банк-кредитор отримає гарантійний лист із відповідною відміткою банку гаранта.

Поручительство третьої особи оформляється як договір поруки (дод. 6) між банком-кредитором та поручителем про відповідальність поручителя за виконання на повну суму зобов'язань позичальника. Банк-кредитор перед укладенням договору поруки ретельно аналізує фінансовий стан і платоспроможність поручителя на основі документів, що подані банку-кредиторові, а також довідкових та архівних даних.

Страхування кредитів проводиться комерційними банками з 1990 року у двох формах:

* добровільне страхування відповідальності позичальників за непогашення кредитів;

* добровільне страхування ризику непогашення кредитів.

У першому випадку страхувальником є позичальник, об'єктом страхування є відповідальність перед банком, що видав кредит, за своєчасне і повне погашення боргу і процентів за ним. У другому випадку страхувальник - банк, а об'єкт страхування - відповідальність усіх чи окремих позичальників перед банком за своєчасне і повне погашення кредиту та процентів за ним.

Перелік документів складає страховик. Основна мета подання документів - визначення ступеня страхового ризику. Вивчивши клієнта, страховик встановлює страхову премію (внесок) у відсотках до страхової суми і залежно від терміну наданого кредиту. Договір страхування вступає в силу після сплати страхової премії, яка найчастіше сплачується одноразово і не пізніше дати видачі кредиту. Найбільш важливим моментом у страхуванні є встановлення розміру відповідальності, яку бере на себе страховик, визначення страхового випадку і відшкодування збитків.

2.4 Робота з проблемними кредитами

Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управління кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з проблемами неповернення кредитів.

Проблемними кредитами називають такі, такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики.

Проблемний актив це:

- Прострочена (2**7) і сумнівна (2*9*) кредитна заборгованість;

- Прострочена (2**9) і сумнівна (2480) процентна заборгованість на активу.

- Прострочена вексельна заборгованість.

- Дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору, в т.ч. по картковим рахунком з терміном прострочки більше 90 днів.

- Дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору з терміном знаходження на балансі більше року.

- Виконані банком позабалансові зобов'язання (авалі, гарантії), за які банку не надійну компенсація в термін, визначений договором.

Безнадійний актив - це актив степінь ліквідності якого оцінюється на рівні, близькому до нуля і який відрізняється від інших активів за наступними ознаками:

- В наявності є документи, що підтверджують факт визнання дебітора банкротом.

- Є дані про відсутність дебітора (позичальник ховається чи знаходиться в розшуку, позичальник являється недієздатним чи померлим, виїзд на ПМЖ в іншу країну, ін.).

- Забезпечення відсутність або неліквідне.

Проблемними, насамперед, можуть стати кредити, ризик по яких є підвищеним. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фінансових труднощів, що зароджуються, та вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку.

Сигнали раннього попередження про наявність фінансових труднощів у позичальника.

1. Несвоєчасне виконання зобов'язань по позичці.

2. Втрата взаєморозуміння з клієнтом.

3. Не надаються нові дані для актуалізації рахунку фінансового стану, виникають проблеми з перевіркою заставленого майна.

4. Погіршується становище в економіці галузі, де зосереджені джерела доходів позичальника, як фізичної особи.

5. Хвороба (смерть) керівників підприємства, де працює позичальник.

6. Негативні зміни у поведінці, наприклад надмірна віддаленість від справ підприємства, надмірні витрати, подружні проблеми (включаючи розлучення), алкоголізм, схильність до азартних ігор.

7. Несподівані запити на представлення кредитів на необґрунтовані цілі.

8. Зміни у зовнішньому вигляді і іміджі клієнта.

9. Природні катаклізми (пожар, повінь).

10. Катаклізми, що є причиною дії людей.

11. Розслідування, що проводяться податковими органами, по відношенню до клієнта чи підприємству з основним місцем роботи клієнта.

12. Повторні проблеми, які були успішно вирішені.

При наявності вказаних або схожих подій необхідно, щоб співробітник відділу споживчого кредитування ініціював програму активного моніторингу діяльності позичальника.

Під загальною сумою проблемної заборгованості в банку розуміють заборгованість, що відображена на балансових рахунках простроченої та сумнівної заборгованості, а також 50 % від суми заборгованості, що відображена на рахунках пролонгованих позичок.

Потрібно уникати кредити:

- Бланкові.

- Позички під гарантію (забезпечені гарантійними листами чи гарантіями клієнтів, що мають негативні кредитні історії, без забезпечення).

- Позички, забезпечені неліквідним майном чи майном заставодавця, повне право власності якого викликає сумніви.

- Позички для купівлі нерухомості для наступного перепродажу чи спекуляції.

Таблиця 2.4.1 Стадії обробки активів

Стадії обробки кредиту	Дія	Відповідальність	Термін	Можлива група ризику
1 стадія - Поточний контроль	1. Бізнес (менеджер) проводить поточний моніторинг активу. 2. При першому порушенні графіка погашення активу (процентів чи кредиту), менеджер вносить заборгованість на рахунки прострочки, з цієї дати активів переходить на 2 стадію обробки.	Бізнес-менеджер	Постійно з моменту порушення графіка	1
2 стадія - Посилений контроль	1. Бізнес фіксує порушення виконання зобов'язань клієнта, встановлює причини порушення і на протязі місяця здійснює дії щодо повернення активу. 2. У випадку відновлення графіка погашення заборгованості справа переходить на 1 стадію обробки активу. 3. Якщо графік виконання зобов'язань продовжує порушуватися, керівник бізнесу службовою запискою інформує керівника безпеки про виникнення проблеми. З дати складання службової записки активів переходить на 3 стадію обробки	Бізнес Керівник бізнесу	1 місяць	1 2

Бізнес кредитна адміністрація, що здійснює моніторинг активних операцій.

Менеджер - конкретний працівник Бізнесу.

На всіх стадіях обробки всі відповідальні особи заповнюють розділи Паспорта проблемного кредиту.

Основою для списання проблемних кредитів за рахунок страхового резерву є причини:

1. Визнання позичальника банкротом у встановленому законом порядку.

2. недостатність коштів, отриманих банком від реалізації заставленого майна.

3. виникнення безнадійної заборгованості, що виникла в результаті нездатності позичальника почати заборгованість у зв'язку з форс-мажором.

4. У випадку оголошення слідчими органами розшуку позичальника (керівника позичальника) у порядку статтями Кримінального кодексу (якщо на протязі 180 календарних днів з дня оголошення ризику місцезнаходження цієї особи не встановлено).

5. При визнанні судом договорів недійсними з вини дебітора.

6. Визнання в судовому порядку позичальника пропавши безвісті чи померлим.

7. За рішенням Правління банку - за рахунок страхового резерву з прибутку.

У випадку продовження графіка погашення активу (процентів або кредиту) Керівництвом регіонального підрозділу банку приймається рішення про примусове стягнення заборгованості за допомогою:

- стягнення по виконавчому надпису.

- Стягнення через суд.

З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати такі форми, як переуступлення права вимоги та переведення боргу. Згідно зі ст. 197 Цивільного Кодексу в період дії зобов'язань може відбуватися зміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може передавати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про переуступлення прав вимоги. Переуступлення прав вимоги оформляється письмовою угодою з повідомленням про це боржника. Отже, можна згрупувати методи роботи банку з проблемними кредитами таким чином:

1. Реабілітація.

2. Ліквідація.

Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.

Отже, банк повинен діяти швидко, без зволікань, щоб не опинитись у довгій черзі організацій та установ (постачальників, податкової служби, страхових організацій тощо), яким клієнт теж заборгував.

2.5 Кредитний ризик. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику

Кредитна діяльність насамперед пов'язана з ризиком. Для того, щоб вміти вибрати оптимальне співвідношення ризик/прибуток банки повинні вміти визначати якісно ризиковий компонент.

В якості основних видів ризику, які бере на себе банк при здійсненні операцій споживчого кредитування виступають кредитний ризик, портфельний ризик і процентний ризик.

Портфельний ризик - це ризик, пов'язаний зі структурою кредитного портфеля банку і структури забезпечення.

Процентний ризик - це невизначеність, пов'язана з часом і тенденціями у зміні процентних ставок в майбутньому.

Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) обов'язків по кредитним операціям, тобто ризик того, що виплата позичальником процентів і кредиту буде проводитись з відхиленням від умов кредитного договору, або взагалі не буде здійснюватись.

У процесі управління кредитним ризиком комерційного банку слід визначити такі етапи:

-- розробка цілей і завдань кредитної політики банку;

-- створення адміністративної структури управління кредитним ризиком і системи прийняття адміністративних рішень;

-- вивчення фінансового стану позичальника;

-- вивчення кредитної історії позичальника, його ділових зв'язків; розробка і підписання кредитної угоди;

-- аналіз ризиків неповернення кредитів;

-- кредитний моніторинг позичальника і всього портфеля позичок;

-- заходи з повернення прострочених і сумнівних позичок і з реалізації застави.

До чинників, які збільшують ризик кредитних операцій комерційного байку, належать:

-- надмірна концентрація - зосередження кредитів в одному із секторів економіки, виді кредиту;

-- надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршення якості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованих фахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки та видів кредиту:

-- валютний ризик кредитного портфеля:

-- структура кредитного портфеля, якщо він сформований лише з урахуванням потреб клієнтів, а не самого банку;

— рівень кваліфікації персоналу банку.

При визначенні ріння кредитного ризику враховуються:

-- репутація клієнта;

-- можливість клієнта щодо погашення боргу;

-- капітал клієнта;

-- умови, в яких знаходиться позичальник;

-- застава.

Оцінка рівня ризику здійснюється у відповідності до порядку, встановленого НБУ. Резерв на покриття можливих втрат банку по позичках ділиться на резерви під стандартну й нестандартну заборгованість по кредитним операціях. Резерви під нестандартну заборгованість формуються по кредитним операціях, класифіковані як “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівні'' й “безнадійні”.

Стандартні кредитні операції - це операції по яким кредитний ризик незначний й складає 2 відсотки від чистого кредитного ризику.

Під контролем - це кредитні операції, за якими кредитний ризик незначний, але є ймовірність його збільшення внаслідок несприйнятливих обставин для позичальника. Ризик складає 5 процентів від чистого кредитного ризику.

Субстандартні - це кредитні операції, за якими кредитний ризик значний і, внаслідок несприйнятливих для позичальника обставин, може зрости. Ризик складає 20 процентів від чистого кредитного ризику. Є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості.

Сумнівні - це операції, за якими виконання зобов'язань позичальником у певному обсязі, з врахуванням фінансового стану і рівня забезпеченості під загрозою. Ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька і складає 50 процентів від чистого кредитного ризику.

Безнадійні - це кредитні операції, при яких ймовірність виконання зобов'язань позичальником практично відсутня. Ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості по операції.

Досвід роботи багатьох банків свідчить, що оптимальним можна вважати кредитний портфель, в якому консолідована заборгованість за позичками розподілена так:

- стандартні позички - 22 %;

- під контролем - 38 %;

- субстандартні - 30 %;

- сумнівні - 5 %;

- безнадійні - 5 %.

З метою розрахунку обсягу резерву, який створює банк для покриття кредитного ризику, а також визначення чистого кредитного ризику банк зобов'язаний здійснювати аналіз кредитного ризику.

НБУ встановив вимоги щодо визначення рейтингу клієнтів - “Положення про порядок формування та використання резерву для покриття можливих збитків по кредитним операціям комерційних банків”, яке затверджено постановою Правління НБУ від 06.07.2000 № 279, де відображено основні критерії оцінки кредитних ризиків.

Фінансовий стан позичальника визначається згідно внутрішній методиці банку, яка відображає основні фінансові показники діяльності фізичної особи. За результатами оцінки фінансовому стану позичальника присвоюється певний клас:

* клас «А» -- фінансова діяльність дуже добра і є можливість утримувати її на такому рівні надалі;

* клас «Б» -- фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає надто великих перспектив;

* клас «В» -- фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення:

* клас «Г»-- фінансова діяльність погана;

* клас «Д» -- фінансова діяльність збиткова.

Погашення позичальником кредитної заборгованості по основному боргу і процентах за користування кредитом рахується:

Гарним - якщо

- заборгованість за кредитом і відсотки по ньому погашаються у встановлений термін чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;

- чи кредит пролонгований без зниження класу позичальника і відсотки по ньому виплачуються у встановлений термін чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;

- чи кредит пролонгований зі зниженням класу позичальника до 90 днів і відсотки по ньому виплачуються у встановлений термін чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;

Слабим - якщо

- прострочена заборгованість за кредитом складає від 8 до 90 днів і відсотки по ньому виплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

- чи кредит пролонгований зі зниженням класу позичальника на термін від 91 до 180 днів, однак відсотки виплачуються в термін чи з максимальною затримкою до 30 днів;

Незадовільним - якщо

- прострочена заборгованість за кредитом складає більш 90 днів;

- чи термін повернення кредиту пролонгований зі зниженням класу позичальника більш 180 днів.

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:

Таблиця 2.7.1

Погашення заборгованості	добре	слабке	недостатнє
Фінансовий стан (клас)
“А” “Б” “В” “Г” “Д”	Стандартний Під контролем Субстандартний Сумнівний Безнадійний	Під контролем Субстандартний Сумнівний Безнадійний Безнадійний	Субстандартний Сумнівний Безнадійний Безнадійний Безнадійний

Способи (методи), які доцільно й необхідно застосовувати з метою зниження ступеня кредитного ризику, можна поділити на зовнішні та внутрішні зазначено на схемі 5.

Схема 2.7.2

Зовнішні способи зниження ступеня ризику здійснюються, по-перше, шляхом адміністративного та економічного регулювання банківських ризиків з боку держави, а, по-друге, банк здійснює передачу (повністю чи частково) комусь іншому, наприклад, страховій компанії тощо.

Внутрішні способи досить різноманітні й реалізуються адекватними внутрішньобанківськими засобами менеджменту і маркетингу.

Потрібно також наголосити, що на практиці комерційні банки використовують не окремі способи (методи) зниження ступеня кредитного ризику, а раціональну комбінацію (суперпозицію) їх, послуговуючись відповідним інструментом, використовуючи економіко-математичні моделі та методи, а також спираючись на власний досвід та Інтуїцію фахівців.

Ліміт може встановлюватися по кредитах окремим позичальникам, групі однотипних позичальників, галузі господарства. Розрахунок ліміту кредитування здійснюється на підставі фінансових показників позичальника і прогнозування його майбутніх грошових потоків. Кредитна лінія -- це юридично оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому впродовж певного терміну позичку у межах узгодженої суми. Кредитна лінія встановлюється при тривалих стосунках між банком і позичальником.

Метод диверсифікації полягає у розподілі кредитних ресурсів серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного.

Концентрація є поняттям, протилежним за економічним змістом диверсифікації. Формуючи кредитний портфель, слід додержуватись певного рівня концентрації, оскільки кожний банк працює в конкретному сегменті ринку і спеціалізується на обслуговуванні певної клієнтури.

У багатьох країнах якість кредитного портфеля, або кредитний ризик, банку розглядається як показник якості всіх сукупних активів. Такий підхід виправданий, оскільки кредити є найбільш ризикованою частиною активів банку і саме кредитний портфель значною мірою визначає загальний рівень ризикованості активів.

При цьому може страхуватися відповідальність клієнта перед банком щодо погашення кредиту. В цьому випадку клієнт подає до банку страхове свідоцтво або інші документи, які підтверджують факт страхування клієнтом кредитної операції.

Одним із найважливіших інструментів запобігання ризикам є кредитна політика банку. Кредитна політика є фундаментом надійності та прибутковості кредитного портфеля, тому також впливає на стабільність банку. Інтереси стабільності банку мають визначати зміст і структуру кредитної політики.

Важливе значення для мінімізації втрат від кредитного ризику має підтримка оптимальної структури кредитного портфеля комерційного банку.

Ризик є джерелом прибутків і збитків у банківському бізнесі. Високі прибутки, пов'язані з великим ризиком, можуть вплинути на платоспроможність банку в майбутньому.

Отже, завдання банку - відпрацювати дійовий механізм страхування від можливих втрат внаслідок ризикової діяльності.

ІІІ розділ. Шляхи покращення банківського кредитування фізичних осіб

Розділ 3.1 Розмежування функцій в кредитному процесі

Нині в переважній більшості банківських установ (особливо в структурних підрозділах банків - філіях, відділеннях тощо) кредитний процес на всіх його етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу.

Досвід свідчить, що організаційна структура, за якої функції кредитного процесу зосереджені в одному підрозділі, не здатна забезпечити ефективної системи організації та внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій - насамперед через відсутність розмежування функцій аналізу та подальшого супроводження кредитних проектів.

Нещодавно Національним банком України розроблено проект Положення "Про організацію операційної роботи банків" (надалі - Проект), який базується на принципах розмежування функцій. Проект містить такі поняття, як "фронт-офіс" та "бек-офіс", які поки що не мають широкого застосування у вітчизняній банківській практиці. Під фронт-офісом розуміють підрозділ банку, який виконує роль його представника перед клієнтом та виступає ініціатором операції. Структурний підрозділ, що забезпечує продовження операції, розпочатої фронт-офісом шляхом здійснення реєстрації, перевірки, звірки, обліку та контролю всіх операцій, у Проекті названо бек-офісом.

Мета діяльності фронт-офісу - отримання прибутку, мінімізація впливу ризиків фінансового ринку, протидія конкурентному середовищу, підтриманні ліквідної позиції та розширення спектра банківських послуг і банківських продуктів. Суб'єктами його діяльності є клієнти (юридичні та фізичні особи), установи банків, небанківські установи, уряд. Фронт-офіс, з огляду на результати роботи всіх підрозділів, відноситься до центру прибутків. Він відповідає за розвиток банківських продуктів, ліквідність і виконання нормативів.

Згідно з Проектом отримані від фронт-офісу документи працівники бек-офісу перевіряють, реєструють вводять всю необхідну інформацію в автоматизовану систему обробки даних і в подальшому контролюють виконання операції.

Суб'єктами діяльності бек-офісу є підрозділи фронт-офісу, установи банків, податкові, судові та правоохоронні органи, уряд, контрагенти, статистичні органи тощо. Бек-офіс, з огляду на результати його роботи, відноситься до центру витрат. Він забезпечує дотримання прийнятих стандартів, виконання відповідних процедур обліку та контролю.

Банки повинні розробити такі процедури виконання операцій, за якими:

- відповідальність за облік і зберігання активів, санкціонування операцій та прийняття зобов'язань, укладення угод, а також загальний контроль за операціями й зобов'язаннями банку несли б різні особи;

- обов'язки розподілялися б таким чином, щоб ніхто не міг незаконно привласнювати активи, давати недостовірні цапі про зобов'язання, неправильно реєструвати операції;

- зобов'язання приймалися б згідно з намірами і повноваженнями керівництва;

- дотримувалися б правила санкціонування, в яких зазначено межу загальних і спеціальних санкцій, прізвище уповноваженої особи, відповідальної за виконання певних повноважень, та визначено обставини, за яких тим чи іншим посадовим особам надаються спеціальні (більші, ніж зазвичай) повноваження.

Кредитний процес є досить специфічним і багатоетапним. На відміну від інших операцій, виконання розпочатої фронт-офісом кредитної операції не обмежується здійсненням реєстрації, перевірки, звірки, обліку та відповідного контролю, воно потребує також спілкування із клієнтом, регулярного моніторингу кредитного ризику шляхом аналізу діяльності позичальника, відображеного у його фінансовій та бухгалтерській звітності в процесі супроводження кредитного проекту. Відтак виникає об'єктивна потреба у створенні, так би мовити, проміжної ланки - мідл-офісу .

Для надання кредитних послуг на фронт-офіс могли б бути покладені такі функції: залучення клієнтів, попередній розгляд кредитного проекту, аналіз кредитоспроможності позичальника й ефективності проектів, визначення ступеня кредитного ризику та формування кредитних пропозицій. Залучення клієнтів окремим структурним підрозділом сприятиме нарощенню обсягів кредитування та відповідно збільшенню доходів.

На зниження ефективності кредитних операцій впливає частина кредитних проектів, які пройшли процедуру розгляду, але з різних причин не були реалізовані (негативні результати аналізу, відхилення кредитним комітетом пропозиції надати позичку тощо). Ретельніший, кваліфікованіший попередній аналіз малоперспективного кредитного проекту фронт-офісом мінімізує вірогідність його подальшого розгляду, що позбавить банк і його фахівців від невиправданих витрат часу та коштів.

Однією з основних причин виникнення проблемних кредитів є помилки, допущені фахівцями банку на стан аналізу кредитоспроможності потенційних позичальників та їх проектів. Тому цілком логічним було б виконання мідл-офісом функції контролю кредитних пропозицій, по даних фронт-офісом. Тобто мідл-офіс проводить незалежне визначення адекватності оцінки кредитного ризику зробленої фронт-офісом, спеціалісти якого, розглядають проект, можуть проявити суб'єктивізм під впливом безпосереднього спілкування з клієнтом. Таке вдосконалення системи внутрішнього контролю за здійсненням кредитних операцій дасть змогу знизити рівень проблемної заборгованості за позичками.

При розробці даної схеми організаційної структури кредитного процесу враховано також іншу суттєву причину виникнення проблемної заборгованості, а саме: невиконання фахівцями банку в ході супроводження кредитного проекту всіх необхідних заходів. Аби запобігти цьому обов'язки щодо супроводження проектів та контролю за виконанням позичальниками умов договорів пропонується викласти на окремий структурний підрозділ банку -- мідл-офіс. Регулярний та незалежний моніторинг ризиків на етапі супроводження кредитного проекту підвищить ефективність контролю за ними.

Віднесення обліку кредитних операцій до функцій бек-офісу відповідає принципам розподілу обов'язків. Такий розподіл має поліпшити систему внутрішнього контролю операційним ризиком, а відтак - сприяти зниженню рівня кредитного ризику.

Запропонована організаційна структура кредитного процесу, заснована на розмежуванні функцій аналізу, супроводження кредитних проектів та їх обліку між окремими структурними підрозділами, є дієвим засобом підвищення ефективності кредитних операцій. З її упровадженням, по-перше, очікується збільшення обсягу кредитних операцій, по-друге - суттєво вдосконалиться система внутрішнього контролю за всіма притаманними кредитним операціям ризиками, що в свою чергу дасть змогу знизити їх рівень, а отже, поліпшити структуру кредитного портфеля та зменшити частки проблемної заборгованості. Це сприятиме скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування можливих збитків за кредитними операціями

Висновки

Надання кредитів фізичним особам банками набуває широкого характеру. Щоб уникнути помилок, банки повинні діяти відповідно до вимог: кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, що є в розпорядженні банку. Рішення щодо надання кредитів позичальникам, незалежно від їх розмірів, приймається колегіально (правлінням банку, кредитним комітетом, кредитною комісією тощо) і оформляється протоколом.

Жоден із виданих великих кредитів не може перевищувати 25 відсотків капіталу банків, а загальний обсяг наданих кредитів не може перевищувати його восьмикратного розміру.

Кредитування позичальників здійснюється згідно з чинним законодавством України і Положенням Національного банку «При кредитуванням і відповідного внутрішнього Положення.

Основну частину доходів банки одержують від кредитних операцій, у здійсненні яких велику роль відіграє кредитний персонал.

Кредитування позичальників має здійснюватися додержанням комерційним банком економічних нормативів регулювання банківської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів. Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника; методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо.

Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном та іншими формами), але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам зі стійким фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі, що не перевищує 50 % номінальної вартості акцій банку, що перебувають в їхній власності.

Для одержання кредиту позичальник звертається до банку із кредитною заявкою, до складу якої входить певний пакет документів. Склад необхідних документів залежить від характеру кредитної операції, і для різних клієнтів він може бути різним.

Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичальником кредитної угоди (договору). До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позички (сума, строк, процентна ставка тощо).У кредитному договорі передбачаються: мета, сума, строк, порядок, форма видачі і погашення кредиту, форма забезпечення зобов'язань позичальника, процентна ставка, порядок і форма сплати процентів й основного боргу, права, зобов'язання, відповідальність сторін щодо надання і погашення кредитів, перелік відомостей, розрахунків та інших документів, необхідних для кредитування, періодичність їх подання банку, можливість проведення банком перевірок на місці, наявності і стану зберігання заставного майна тощо.

Дуже важливим в кредитній діяльності банку є планування і прогнозування. Важливість прогнозу важко переоцінити, ураховуючи, що саме він є основою для складання перспективних планів кредитної діяльності банку. Добір методу прогнозування залежить від кількох важливих факторів:

* мети та завдань прогнозу;

* ступеня деталізації інформації про кредитну діяльність;

* обсягів прогнозу;

* періоду прогнозу (місяць, квартал, півріччя, рік і т. ін.).

За термінами планування кредитної діяльності розрізняють такі прогнози:

* оперативний (до 6 місяців);

* короткостроковий (на один рік);

* середньостроковий (до 5 років);

* довгостроковий, або перспективний (понад 10 років).

За видом подання прогнозних показників розрізняють такі прогнози:

* точковий, коли прогнозне значення подається у вигляді окремого числового значення прогнозованого параметра;

* інтервальний, коли прогнозне значення подається у вигляді інтервалу, до якого належить значення прогнозованого параметра;

* багатоваріантний, коли прогнозне значення подається у вигляді множини можливих числових значень прогнозованого параметра.

Для вдосконалення діяльності банківської системи необхідні сприятливіші умови кредитування. Доцільно розробити законопроект про кредитування, в якому передбачити ефективний захист прав та інтересів кредиторів, посилення відповідальності учасників договірних відносин за неналежне виконання ними зобов'язань; удосконалити порядок реалізації заставленого манна з метою захисту інтересів кредиторів, стимулювати зростання обсягів грошових вкладів населення для створення міцної клієнтської бази.

Необхідно також удосконалювати банківський менеджмент, підвищувати рівень професіоналізму кадрів, перепідготовки кадрів, використовуючи на це асигнування комерційних банків і міжнародну технічну допомогу.

Дуже корисним для роботи банків може бути створення загальної системи інформації щодо клієнтської бази, якою міг би користуватися будь-який банк.

Слід також зауважити: для забезпечення успішної діяльності банку необхідні політичні і інституційні реформи, які б зменшували негативний вплив зовнішніх факторів на кредитну діяльність банків.

Останнім часом все більш важливого значення набуває споживче кредитування населення, особливо іпотека. В розвинутих країнах схеми надання кредитів населенню є, звичайно більш досконалими, орієнтовані на довші терміни кредитування.

Потрібно створити механізм довіри клієнта банкові і навпаки. Фізичні особи, маючи розрив між їхніми можливостями і бажанням купити, з радістю беруть кредит в банках і особливо на довгі терміни. Банки, хоча і з радістю отримують проценти за надані кредити, все ж ризикують. Отож, схема надання кредитів потребує вдосконалення.

Список використаної літератури

1. Положення “Про кредитування”.

2. Закон України “Про заставу”.

3. Положення “Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями”.

4. Керівництво по кредитним процедурам для обслуговування фізичних осіб.

5. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

6. Антонов Н. Г., Пессель М. А. Грошовий обіг, кредит та банк. - М.: Фінстатінформ, - 1995.

7. Гроз'єан Р. К. Як працювати з банком. / Пер. з нім. Е. Кротова. - К.: Основи, - 1999.

8. Вступ до банківської справи: Навч. Посібник. / Відп. ред. М. І. Савлу. - К.: Лібра, - 1998.

9. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментарях: Навч. посібник / За ред. Б. Л. Луці ва. - Тернопіль: Вид-во “Карт-блант”, - 2000.

10. Збірник ситуацій з навчальної дисципліни “Банківські операції”. Авт.: А. М. Мороз, М. Д. Олексієнко, М. Ф. Пудовкіна та ін.; Ред. О. П. Бондаренко, - К.: КНЕІ, - 1999.

11. Шевченко Р. І. Кредитування і контроль: Навч. - метод. посіб. - К.: КНЕІ, - 2002.

12. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. - 2-е вид., випр. і дон. - К.: Знання. - 2002.

13. Головач А. В. Та ін. Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. - К.: МАУП, - 2001.

14. Гроші і кредит / Підручник / Ред. Б. С. Івасіва. - Тернопіль: в-во “Карт-бланш”, - 2000.

15. Операції комерційних банків: Навч. посіб. - 2-е вид., дон. - Л.: ЛБІНБУ, - 2001.

16. Банківські операції: Підруч. - 2-е вид., випр. і доп. / За ред. А. М. Мороза. - К.: КНЕУ, - 2002.

17. Гриджук, Олійник. - Забезпечення кредитних зобов'язань у діяльності банків. - К.: Істина, - 2001.

18. Лагутін - Кредитування: теорія і практика: Навч. посібник. - 2-е вид., - К.: Знання. - 2001.

19. Галас юк В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ, 2002 № 7, - с. 38-44.

20. Рябініна Л. Теорія і практика кредитних відносин в Україні // Вісник НБУ - 2002 № 1, - с. 26-29.

21. Умутова І Оцінювання і прогнозування фінансового стану позичальника // Банківська справа. - 2001. № 2. - с. 20-22.

22. Шелудько Н. М. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // фінанси України, 2000, № 1, - с. 25-18.

23. Пуховкіна М. Основні напрямки регулювання кредитного ризику // Вісник НБУ. = 2000. - № 4. - с. 20-24.

24. Карапетян Т. Кредитоспроможність позичальника та методи її оцінки // Вісник НБУ. - 2000 № 8. - с. 30-35.

25. Пернарівський. Оцінка кредитоспроможності позичальника // Фінанси України 2001 // Візник НБУ. - 2000. - № . с. 42-43.

26. Побединська В. Проблеми споживчого кредитування в Україні / Вісник НБУ. - 2000. № 2. с. 42-43.

27. Чайка О. Шляхи зниження процентних ставок за банківськими кредитами в Україні // Вісник НБУ. - 2002 - № 8. - с. 24-30.

28. Зітлінський, Тернавський ,Баранова. Оцінка кредитоспроможності позичальника і ризику банку // Фінанси України. - 2001, № 2. - с. 91-102.

29. Березовик В. Проблеми правового регулювання кредитних операцій // Вісник НБУ, 2001 - №7. - с. 29-30.

30. Галасюк. Оцінка кредитоспроможності позичальників. Що оцінюють? // Вісник НБУ, - 2001. № 5, с. 54-56.

31. Голуб. Меморандум кредитної політики комерційного банку // Фінанси України, 2001 № 12, с. 121-127.

32. Євнух. Банківський моніторинг кредитування нерухомості // Фінанси України, - 2002, № 3. - с. 112-119.

33. Гуцаль І. Р. Процентні ставки за кредитами // Фінанси України. - 2002. - № 11. - с. 100-106.

34. Орел Д. В. Проблемні кредити комерційних банків ./ Актуальні проблеми економіки. - 2002. - № 12. - с. 48-53.

35. Туник Г. М. Регулювання кредитної діяльності банку // Фінанси НБУ, - 2002 - № 4. - с. 119-125.

36. Стельник К. Підвищення ефективності кредитування // Вісник НБУ, - 2002. - № ст. 30.

37. Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - № 9. - с. 33-37.

38. Закон і бізнес. - 2002. - 23 лист. - с. 30.

39. Вітлінський В. Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа, - 2001. - № 1. с. 13-17.

40. Корнієнко. Методика визначення пласту позичальника для розрахунку розміру резерву відшкодування втрат за кредитними операціями // Вісник НБУ, - 2000, - № 3, - с. 35-37.

41. Матвієнко, Ковальчук. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів // Банківська справа, - 2000, - № 5. - с. 45-48.

42. Кириченко. Іпотечне кредитування // Вісник НБУ. - 2002. - № 1. с. 33.

Додаток 1

Документ	Співробітник відділу, який підготовив документ	Керівник відділу, який підготовив документ	Начальник управління (департаменту), який підготовив документ	Юридичний департамент	Головний бухгалтер	Замісник керівника регіонального підрозділу	Керівник регіонального підрозділу
Кредитний договір і додаткові угоди до нього	+	+	+	+	-	+	+
Ордер-розпорядження	+	+	+	-	+	+	+
Договори, які забезпечують кредитний договір (договір застави, договір поруки). Готує підрозділ, який забезпечує активні операції	+	+	+	+	-	+	+
Договір обліку векселя	+	+	+	-	-	+	+
Договір купівлі-продажу векселя	+	+	+	-	-	+	+
Акт прийому-передачі векселя	+	+	+	-	-	+	+
При оформленні заборгованості векселями, додаткова угода до кредитного договору або окремий договір про оформлення заборгованості векселями	+	+	+	+	-	+	+

Додаток 2

ЗАЯВКА НА ВІДКРИТТЯ КРЕДИТНОГО ЛІМІТУ

№_____________

Я,

прошу відкрити мені кредитний ліміт у вигляді кредитної лінії в сумі:

на термін ___________міс. Термін дії картки__________________

ВІДСОТКОВА СТАВКА__________________МІСЯЧНИХ.

ЦІЛЬ КРЕДИТУВАННЯ:

ЗАПЛАНОВАНИЙ ГРАФІК ПОГАШЕННЯ - У ВІДПОВІДНОСТІ ДО УМОВ НАДАННЯ КРЕДИТНОГО ЛІМІТУ,

В ЯКОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖУ НАДАТИ:

ПРО СЕБЕ МОЖУ ПОВІДОМИТИ НАСТУПНЕ:

Адреса, _____________________________________________________

телефон :_____________________________

ВКАЖІТЬ РІК НАРОДЖЕННЯ; З ЯКОГО ЧАСУ ПРОЖИВАЄТЕ В ДАНІЙ МІСЦЕВОСТІ: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЯКЩО ТЕРМІН ПРОЖИВАННЯ МЕНШЕ ТЬОХ РОКІВ, ТО ВКАЖІТЬ ПОПЕРЕДНЮ АДРЕСУ.

Паспортні дані серія номер

ким і коли виданий :

Прописка:

Місце роботи, яку посаду займаєте, телефон:

Стаж роботи на даному підприємстві:

Чи військовозобов'язаний:

Освіта:_______________________________________________________

Назва і рік закінчення учбового закладу, спеціальність по диплому.____________________________________________________________________________________________________________________________

Сімейний стан:________________________________________________

Діти:_________________________________________________________

НАЯВНІСТЬ РАХУНКІВ В БАНКУ (ЯКЩО "ТАК" - ВКАЖІТЬ: НОМЕР РАХУНКУ, ДАТУ ОФОРМЛЕННЯ)

Чи е ви власником цінних паперів (якщо "Так" - вкажіть : яких і на яку суму)

Чи є ви власником інших кредитних карток (якщо "Так" - вкажіть: назву пластикової системи, вид картки, банк-емітент).

Платіжний щомісячний баланс сім'ї в доларовому еквіваленті

(середній показник за останні 3 місяці) Сукупний дохід сім'ї (відмітьте на інтервал перекреслюванням квадратика, який відповідає рівню доходу

Вашої сім'ї):

< $ 1000 __________ $2000-5000 __________ $ більше 10000 _________

$1000-2000 __________________ $5000-10000 _____________________

Сокупний дохід сім'ї:

ЗАРОБІТНА ПЛАТА __________________________________________

СОЦІАЛЬНІ ВИПЛАТИ (ПЕНСІЇ, ДОПОМОГИ)

АЛІМЕНТИ

ДИВІДЕНДИ ПО АКЦІЯМ, ЦІННИМ ПАПЕРАМ,

ДЕПОЗ. ВКЛАДАМ

ДОХІД ВІД ДОДАТКОВОГО ЗАРОБІТКУ ________________________

Витрати Вашої сім'ї в доларовому еквіваленті йдуть на:

КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ(ГАЗ, ВОДА.СВІТЛО, ПЛАТА ЗА

ЗЕМЛЮ, ТЕЛЕФОН)

АРЕНДНА ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ, НЕРУХОМІСТЬ

НАЙМ ЖИТЛА

ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСТВА. СПОЖИВАННЯ

ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ АВТОМОБІЛЯ _____________________

ОПЛАТА ЗА НАВЧАННЯ, ВИТРАТИ НА ВІДПОЧИНОК

АЛІМЕНТИ НА ДІТЕЙ

% ПО РАНІШЕ ОТРИМАНИМ КРЕДИТАМ

ІНШІ ВИТРАТИ_______________________________________________

Чи є Ви власником нерухомості?

Якщо "Так" - вкажіть конкретно який район, житлову і загальну площу, орієнтовну ринкову вартість, умови

володіння (одноосібно чи спільно). У випадку спільного володіння вкажіть Вашу частку:________________________________________________

Чи є Ви власником автомобіля?

Якщо "Так" - вкажіть: конкретно якої(их) марки(ок), рік випуску, пробіг, орієнтовну ринкову вартість, умови

володіння (одноосібно чи по генеральній довіреності). ______________ __________________________________________________________________

Чи є Ви власником фірми?

Якщо "Так" - вкажіть: конкретно якої(их), рік відкриття, оплачений статутний фонд, капітал, щомісячний

грошовий оборот, умови володіння (одноосібно чи спільно). У випадку спільного володіння вкажіть Вашу частку:

Дата " ____ "__________ 2003 року

Підпис позичальника __________

Додаток 3

Вимоги при оформленні застави

Додаток 4

ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ №_______

м.______________________________ "___" __________200__р.

________________ (найменування продавця) __________________, в особі директора __________________, що діє на підставі _________________, іменована надалі "Повірник", з одного боку, і _________________ (найменування покупця) __________________, в особі ___________________, що діє на підставі _____________________, іменоване надалі "Довіритель", з іншого боку, уклали договір про наступний (керуючись ст.386, 368, 391-393 Цивільного кодексу України):

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Довіритель доручає, а Повірник зобов'язується робити від імені Довірителя і за його рахунок наступні дії (надалі - "Доручення"):

1.1.1 Зареєструвати в ____________________ (найменування органа реєстрації транспортних засобів) на ім'я Довірителя автомобіль ____________ (марка автомобіля) _________________, кузов №_________________, № двигуна _____________ відповідно до чинного законодавства.

1.1.2. Взяти участь в оформленні договорів застави і страхування зазначеного автомобіля на користь

Приватбанку (пред'явити Свідчення про реєстрацію транспортного засобу нотаріусу і

страховій компанії, а також автомобіль у разі потреби).

1.1.3. Зберігати автомобіль і Свідчення про реєстрацію транспортного засобу, до зарахування коштів на поточний рахунок Повірника в рахунок остаточного розрахунку за зазначений автомобіль, за договором збереження. Після закінчення збереження автомобіля видати Свідчення про реєстрацію транспортного засобу Довірителю.

1.1.4. Одержати номерні знаки і талон про проходження державного технічного огляду.

1.1.5. Зняти автомобіль з реєстрації у ______________________ (найменування органа реєстрації транспортних засобів)_______________(при відмовленні Довірителя укласти з банком-кредитором договори Застави і страхування автомобіля на користь банку-кредитора).

1.2. Повірник виконує доручення на підставі Доручення, виданої Довірителем.

2. ДОВІРИТЕЛЬ ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ

2.1. Видати чи Повірнику працівнику Повірника, Доручення на здійснення дій, зазначених у п.1.1., терміном дії на 1 місяць, засвідчену нотаріусом, із правом передоручення працівникам Повірника, що не пізніше випливає робочого дня після укладання даного договору.

2.2. Оформляти виконання Доручення шляхом складання з Повірником акта виконаних робіт.

2.3. Брати участь із представником Повірника при реєстрації і знятті з обліку автомобіля в;

ДАІ, виконувати всі необхідні дії і формальності відповідно до діючого Законодавством України, здійснювати за свій рахунок оплату усіх витрат, зв'язаних з реєстрацією і зняттям з обліку автомобіля в ДАІ.

3. ПОВІРНИК ЗОБОВ'ЯЗУЄТЬСЯ

3.1. Виконувати Доручення відповідно до даного договору.

3.2. Оформляти виконання Доручення шляхом складання з Довірителем актів виконаних робіт.

4. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ

4.1 Даний договір вступає в дію з моменту його підписання і діє протягом

одного місяця.

4.2. Суперечки за даним договором по місцезнаходженню Повірника.

4.3. Даний договір складений у двох екземплярах, по одному для сторін.

5. РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ПОВІРНИК ДОВІРИТЕЛЬ

М.П. М.П.

Додаток 5

Стадія обробки кредиту	Дія	Відповідальний	Термін	Можлива група ризику
1 стадія - Особливий контроль	1. Після одержання службової записки від Бізнесу Департаментом безпеки проводиться службове розслідування, і разом з Бізнесом, по їхніх службових записках приймаються міри до погашення проблемного активу відповідно до заходів щодо примусового стягнення заборгованості	Бізнес і напрямок "Юридична підтримка і безпека"	1 місяць
	2. Якщо заборгованість після місяця перебування в 3-й стадії не погашається, Бізнесом і Департаментом безпеки проблемний актив і результати спільної роботи з погашення заборгованості, а також висновок Департаменту безпеки розглядаються на Кредитному комітеті, що приймає рішення: - або про залишення активу у виробництві Бізнесу ще на 1 місяць з визначенням групи ризику активу; - або про передачу його у виробництво Департаменту безпеки з визначенням групи ризику активу.		1 місяць	3
	3. В випадку, якщо проблемний актив залишається у виробництві Бізнесу, через 1 місяць (у цілому 3 місяці з моменту виникнення проблеми), проводиться повторний розгляд справи на Кредитному комітеті, де також може бути прийнято два рішення: - передати у виробництво ДБ із визначенням групи ризику активу, - в особливих випадках, що явно вказують на можливість погашення заборгованості, Кредитний комітет може залишити актив у виробництві Бізнесу до дати визначеної Кредитним комітетом з визначенням групи ризику активу. Після витікання зазначеної дати і при непогашенні заборгованості, актив у безперечному порядку передається у виробництво Департаменту безпеки без додаткового розгляду на Кредитному комітеті		1 місяць	4
	4. Якщо в результаті спільних заходів графік погашення відновлюється, актив переходить на 2 стадію відпрацьовування, і Департамент безпеки не включається в процес моніторингу кредиту. Після закінчення 3-х місяців, якщо графік погашень не порушується, актив переходить на 1 стадію	Бізнес і напрямок "Юридична підтримка і безпека"	До дати, встановленої Кредитним комітетом	3
	5. З дати ухвалення рішення Кредитним чи комітетом після витікання дати, визначеної Кредитним комітетом, проблемний актив переходить на 4 стадію.			1-2
2 стадія - Надзвичайний контроль	1. З дати передачі проблемного активу у виробництво Департаменту безпеки, установленої кредитним комітетом, копія кредитної справи й інші необхідні матеріали не пізніше 3-х робітників днів передаються Бізнесом у Департамент безпеки. Співробітниками безпеки розробляється план заходів щодо організації роботи з боржником, приймаються міри до погашення. 2. При надходженні клопотання від чи Бізнесу керування ризиками про списання активу за рахунок страхового резерву напрямок "Юридична підтримка і безпека" готує висновок про можливість списання активу за рахунок страхового резерву , що розглядається на Кредитному комітеті. При ухваленні рішення Кредитним комітетом про списання, актив переходить на V стадію.	Напрямок "Юридична підтримка і безпека	До повного погашення	4-5
3 стадія - Особливі дії	1. Після прийняття рішення про списання проблемного активу за рахунок страхового резерву копію справи разом з довідкою-меморандумом про зроблені дії передається у відділ по роботі з проблемними активами, що списані за рахунок страхового резерву, де аналізується зроблена робота, складається план наступних дій. 2. По закінченню строку позивної давності (3 роки) і при неможливості наступного погашення, актив переходить на 6 стадію.	Направлення “Юридична підтримка і безпека”

Подобные документы

• Кредитна політика комерційного банку

  Роль кредитних операцій в діяльності комерційного банку. Умови, суб’єкти і об’єкти кредитування, характеристика стадій кредитного процесу. Особливості формування етапів кредитної політики комерційного банку. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника.
  
  курсовая работа [755,9 K], добавлен 20.10.2011
  

• Оцінка кредитоспроможності позичальника як засіб зниження кредитного ризику комерційного банку

  Сутність та економічний зміст кредитних ризиків у взаємодії з кредитоспроможністю позичальника. Визначення кредитоспроможності та показники, що її характеризують. Шляхи зниження кредитного ризику на основі удосконалення оцінки кредитоспроможності.
  
  курсовая работа [267,4 K], добавлен 25.11.2010
  

• Шляхи вдосконалення кредитної діяльності ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"

  Сутність і правові аспекти кредитної діяльності комерційного банку: функції, види кредиту, управління кредитним ризиком. Оцінка кредитоспроможності позичальника. Аналіз процесу кредитування ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", заходи щодо його удосконалення.
  
  дипломная работа [409,9 K], добавлен 10.06.2010
  

• Розробка практичних рекомендацій щодо аналізу та оптимізації банківського кредитування фізичних осіб на прикладі ВАТ "БМ Банк"

  Економічна сутність банківського кредиту, його функції та ризики. Характеристика фінансово-господарської діяльності банку. Удосконалення процесу кредитування фізичних осіб на основі оцінки кредитоспроможності позичальників та за допомогою прогнозування.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 07.07.2011
  

• Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій

  Особливості організації кредитної діяльності в банку, сучасний стан і проблеми банківського кредитування в Україні. Показники кредитної діяльності комерційних банків, аналіз кредитоспроможності позичальника, оцінка кредитної роботи філії "ПриватБанку".
  
  дипломная работа [279,8 K], добавлен 25.01.2010
  

• Сучасний стан банківського кредитування в Україні

  Поняття кредитного ризику і кредитного процесу. Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку. Аналіз показників кредитування, структура зобов’язань Першого Українського Міжнародного банку. Шляхи вдосконалення кредитування в Україні.
  
  дипломная работа [527,0 K], добавлен 17.12.2011
  

• Оцінка кредитоспроможності клієнта комерційного банку

  Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі ВАТ КБ "Надра". Методика визначення кредитоспроможності, оцінка фінансового стану позичальника в даному банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб.
  
  курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2010
  

• Аналіз і оптимізація банківського кредитування фізичних осіб

  Сутність, механізм та принципи банківського кредитування фізичних осіб. Загальна характеристика та оцінка кредитної діяльності і фінансового стану ПАТ КБ "ПриватБанк". Розробка рекомендації щодо підвищення ефективності кредитування фізичних осіб.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 07.07.2011
  

• Оцінка кредитоспроможності позичальника

  Зміст і значення оцінки кредитоспроможності позичальника, кредитного ризику та виявлення джерел погашення позичальником відсотків і заборгованості за кредитом. Доцільність видачі кредиту. Основні методи оцінки кредитоспроможності, їх недоліки та переваги.
  
  курсовая работа [66,4 K], добавлен 04.04.2012
  

• Аналіз і оптимізація банківського кредитування фізичних осіб

  Теоретичні основи аналізу банківського кредитування фізичних осіб. Сутність, механізми та принципи банківського кредиту. Аналіз діяльності ПАТ КБ "ПриватБанк" на ринку споживчого кредитування. Рейтингові методи оцінки кредитоспроможності позичальників.
  
  дипломная работа [660,2 K], добавлен 07.07.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам