Депозитні послуги комерційних банків (на прикладі ПАТ "Комерційний банк "Даніель")

Горизонтальний та вертикальний аналіз, при загальному вивченні зобов'язань і капіталу, зазвичай, здійснюється одночасно.

Розкриття інформації про пасиви у фінансовій звітності Банку відповідає вимогам Національного банку України та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Пасиви комерційного банку «Даніель» станом на (кінець дня) 31.12.2010 р. становили 1 072 461 тис. грн., і складалися із зобов'язань в сумі 928 593 тис. грн. (86,6% від пасивів Банку) та власного капіталу в сумі 143868 тис. грн. (13,4% від пасивів Банку). (додаток А)

Частка власного капіталу у структурі пасивів по системі НБУ станом на 01.01.2011р. складає 14,6% (додаток Б)

Структуру пасивів Банку станом на кінець дня 31 грудня 2010 р. та аналіз змін за 2010 рік наводимо у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка, склад і структура пасивів комерційного банку «Даніель» станом на кінець дня 31 грудня 2010р. [98]

Фінансовий стан комерційного банку в значній мірі залежить від джерел надходження і напрямків використання фінансових ресурсів. Джерела коштів формуються за рахунок зниження активів, росту заборгованості і реінвестування прибутку.

Пріоритетним напрямком формування джерел у період, що аналізується, є ріст капіталу, частка якого становить 13,4% від пасивів Банку. Така ситуація є характерною для банків, які не проявляють достатньо високої ділової активності на фінансовому ринку Це не сприяє зростанню мультиплікаційного ефекту капіталу.

Для більш повної оцінки пасивів банку їх вивчають за окремими групами, видами та статтями.

Аналіз власного капіталу комерційного банку представляє собою складну, комплексну задачу, при розв'язанні якої слід враховувати не лише загальний фінансовий стан банку та його діяльність, але й проаналізувати кон'юнктуру ринку банківських операцій і послуг, економічний стан учасників (акціонерів) банку та його клієнтів.

Банку станом на кінець дня 31.12.2010 р. складав 143 868 тис. грн. В порівнянні з попереднім роком власний капітал Банку збільшився на 28 471 тис. грн. або на 25%, що більше середнього показника по банківській системі (22,4%). (додаток В)

Структура власного капіталу надається у таблиці 2.2 Збільшення власного капіталу Банку відбулося за рахунок збільшення статутного капіталу на 28000 тис. грн.

Таблиця 2.2

Структура власного капіталу банку «Даніель» станом на кінець дня 31.12.2010 р. [98]

Тис. грн.
Найменування статті	Звітний рік	Структура, %	Попередній рік	Структура, %	Зміни до попереднього року, %
Власний капітал
Статутний капітал	86412,00	60	58 412,00	50,6%	47,9
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	472,00	0,3	2 853,00	2,5%	-0,83
Резервні та інші фонди банку	56984,00	39,7	54 132,00	46,9%	5,3
Чисті активи, що належать акціонерам (учасникам) банку	143868,0	100,00%	115 397,00	100,00%	25%
Продовження таблиці 2.2
Усього власного капіталу	143868,0	100,00%	115 397,00	100,00%	25%

Статутний капітал представляє собою вартість вкладів акціонерів (засновників, учасників) комерційного банку, внесених з метою формування його активів для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників та кредиторів банку. Аналіз статутного капіталу комерційного банку слід здійснювати в розрізі наступних напрямків: формування статутного капіталу при створенні банку; порядок збільшення розміру статутного капіталу; порядок зменшення розміру статутного капіталу.

Оцінку формування статутного капіталу комерційного банку «Даніель» можна здійснити за наступною схемою (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Статутний капітал ВАТ «Комерційний банк «Даніель» станом на 2011р. [99]

Рядок	Найменування статті	Кількість акцій в обігу (тис. шт.)	Прості акції	Дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу	Усього (тис. грн.)
1	2	3	4	5	6
1	Залишок на 1 січня попереднього (2009) року	-	-	-	58412
2	Внески за акціями (паями, частками) нового випуску	5841 200	58 412	-	-
3	Залишок на кінець дня 31 грудня попереднього (2009)	5841 200	58 412	-	58412
Продовження таблиці 2.3
4	Внески за акціями (паями, частками) нового випуску	2800 000	28 000	-	28 000
5	Залишок на кінець дня 31 грудня	8641 200	86 412	-	86 412

Дані табл. 2.3 свідчать, що У 2009 році відбулася реорганізація ТОВ «Комерційний банк «Даніель» шляхом перетворення з товариства з обмеженою відповідальністю у відкрите акціонерне товариство - ВАТ «Комерційний банк «Даніель». В результаті перетворення було здійснено обмін часток учасників ТОВ «Комерційний банк «Даніель» на прості іменні акції акціонерів ВАТ «Комерційний банк «Даніель». 04березня 2010року Банк перетворено у Публічне акціонерне товариство (інформацію розкрито в розділі «Загальна інформація про діяльність банку»).

У рядку 2 за колонкою 3 зазначено прості іменні акції ВАТ «Комерційний банк «Даніель» номіналом 0,01 грн., обмін яких було здійснено та випуск яких був зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 27 липня 2009 року (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій на підставі рішення від 27.07.2009 №220/1/09).

У рядку 4 за колонкою 3 зазначено прості іменні акції ПАТ «Комерційний банк «Даніель» номіналом 0,01 грн.,випуск яких протягом 2010 року Банк здійснював двічі. Випуски акцій Банку у 2010 році зареєстровані Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 14 квітня.

2010 року (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій на підставі рішення від 14.04.2010 №83/1/10)та 12 жовтня 2010 року (свідоцтво про реєстрацію випуску акцій на підставі рішення від 12.10.2010 № 876/1/10).

Станом на 01.01.2011 року кількість випущених та сплачених простих іменних акцій Банку складає 8641200 тис. шт., номінальна вартість однієї простої акції ПАТ «Комерційний банк «Даніель» становить 0,01 грн.

До складу власного капіталу комерційного банку входять резервний капітал та інші спеціальні фонди і резерви. До того, як почати аналізувати зазначені складові елементи власного капіталу комерційного банку, необхідно з'ясувати їх економічну суть, порядок формування та використання. Чинним законодавством регулюється порядок створення та використання лише статутного і резервного капіталу. Інші фонди, призначені для розширення матеріально-технічного забезпечення діяльності банку, вирішення соціальних питань та матеріального стимулювання його працівників, комерційні банки мають право створювати самостійно з урахуванням вимог чинного законодавства, якщо такі існують[24,с.6].

Резервний капітал формується в процесі основної діяльності комерційного банку. Він призначений для покриття можливих втрат по операціях та послугах, які виконує чи надає комерційний банк, а також якщо недостатньо прибутку виплати дивідендів по привілейованих акціях. Наявність резервного капіталу забезпечує фінансову стійкість комерційного банку, що в свою чергу позитивно впливає на підвищення його платоспроможності і зменшує вірогідність банкрутства.

Резервний капітал формується в порядку, встановленому загальними зборами учасників, засновників (акціонерів). Однак розмір резервного капіталу та щорічних відрахувань до нього не можуть бути меншими, ніж це встановлено законодавче. Так мінімальний розмір резервного капіталу не може бути меншим 25 % статутного капіталу, а розмір відрахувань - меншим 5 % чистого прибутку.

Коли резервний капітал досягає встановленого розміру, то відрахування до нього припиняються. У випадку використання коштів з резервного капіталу відрахування від чистого прибутку на його формування поновлюються. Зауважимо, що використання коштів резервного капіталу повинно бути цільовим, тобто відповідати його призначенню, а також оформлене відповідним чином, зокрема, рішенням правління комерційного банку [11,с.210].

Важливо оцінити обґрунтованість встановленого мінімального розміру резервного капіталу, виконання чи невиконання комерційним банком цієї вимоги. Доцільно врахувати при цьому стратегію і тактику, яку проводить банк в своїй діяльності, а також чинне податкове законодавство. Слід розібратися в причинах, які вплинули як на виконання, так і невиконання банком вимоги щодо мінімального розміру резервного капіталу. В останньому випадку причини можуть бути різні, зокрема комерційний банк був недавно створений та не встиг одержати прибуток, який дозволив сформувати встановлений резервний капітал, комерційний банк різко збільшив розмір статутного капіталу, що призвело на даний момент до порушення оптимального співвідношення, комерційний банк нехтує вимоги щодо формування резервного капіталу, комерційний банк значну частину коштів резервного капіталу направив на покриття збитків від своєї діяльності.

Актуальним є питання про розмір відрахувань від чистого прибутку до резервного капіталу комерційного банку. Прискорені розміри відрахувань з метою найшвидшого створення резервного капіталу можуть суттєво знизити розмір прибутку, що використовується на виплату дивідендів. Це негативно може вплинути на вартість акцій та подальший процес формування статутного капіталу комерційного банку. Занадто низькі розміри відрахувань від прибутку збільшать термін формування резервного капіталу і можуть негативно вплинути на фінансову стійкість банку. Тому банки, виходячи із їх власних потреб, застосовують, як правило, змішаний порядок формування резервного капіталу, коли протягом кількох років здійснюються підвищені розміри відрахувань від прибутку, а потім встановлюються помірні чи невеликі розміри відрахувань до досягнення встановленої величини цього капіталу. Враховуючи сказане вище, узагальнений аналіз резервного капіталу комерційного банку можна робити в такій послідовності (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Аналіз спеціальних фондів та резервів, що входять до власного капіталу банку [98]

Рядок	Найменування статті	Фонд переоцінки	Інші	Усього резервних та інших фондів банку
		інші активи, крім довгострокових активів, призначених для продажу, та активів групи вибуття
		цінні папери в портфелі банку на продаж	основні засоби та нематеріальні активи
1	2	3	4	5	6
1	Залишки на 1 січня попереднього(2009)року	0	51548	546	52094
2	Рух коштів загальних резервів та фондів банку, що створені за рахунок прибутку	0	0	2038	2038
3	Залишок на кінець дня 31 грудня попереднього(2009)року (залишок на 1 січня звітного (2010)року)	0	51548	2584	54132
4	Рух коштів загальних резервів та фондів банку, що створені за рахунок прибутку	0	0	2 852	2 852
5	Залишок на кінець дня 31 грудня звітного(2010)року	0	51 548	5 436	56 984

Дані табл. 2.4 свідчать, що загальні резерви та спеціальні фонди займають незначну питому вагу у сукупному власному капіталі банку. Те ж саме можна сказати і про результати переоцінки.

До складу нормативного власного капіталу включаються кошти, залучені на умовах субординованого боргу, тобто боргу, який виникає у комерційного банку в разі залучення коштів інвестора з метою включення їх до капіталу банку. Мета такого залучення - підвищення рівня капіталізації комерційних банків.

Аналізуючи місце субординованого капіталу в структурі сукупного власного капіталу комерційного банку «Даніель» необхідно порівняти умови його, залучення з вимогами, які пред'являє Національний банк України (табл.2.5).

Таблиця 2.5

Аналіз виконання вимог залучення коштів на умовах субординованого боргу [7,с.59]

Умова	Нормативне значення	Фактичне дотримання	Примітка
Строк діяльності комерційного банку, років	не менше 1 року	12
Наявність дозволу НБУ на врахування субординованого боргу до власного капіталу комерційного банку		+
Розмір субординованого капіталу	мінімальний від: - фізичних осіб 50 тис. грн. ; - юридичних осіб 100 тис. грн.	+ +
Строк залучення, років	не менше 5	7
Процентна ставка	не більше облікової ставки НБУ

З даних табл. 2.4 випливає, що основні вимоги залучення коштів на умовах субордивованого боргу комерційним банком „ Даніель ” дотримані.

До субординованого капіталу включаються кошти, залучені від юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів, в національній, або в іноземній валюті. Сума залучених коштів на умовах субординованого боргу для включення їх у розрахунок власного капіталу банку повинна бути не меншою: 50 тис. грн. - від фізичних осіб; 100 тис. грн. - від юридичних осіб.

Кошти на умовах субординованого боргу залучаються на строк не менше 5 років і повинні мати первинний строк погашення не менше 5 років. Якщо строк погашення боргу не фіксований, то ці кошти сплачуються лише після повідомлення інвестора не менше чим через 5 років, якщо такі кошти більше не враховуються як субординований капітал. Національний банк України може надати дозвіл на дострокове погашення субординованого боргу за умови, що запит на таке погашення зроблено за ініціативою позичальника і це не вплине на платоспроможність банку. Крім того, за спільним зверненням інвестора та банку-боржника, Національний банк України може надати дозвіл на переведення субординованого капіталу до розряду статутного капіталу.

Угода про залучення коштів на умовах субординованого боргу не повинна включати ніяких положень, які передбачають, що у випадку особливих обставин, окрім згортання діяльності банку, борг буде сплачений до погодженої дати його погашення.

Процентна ставка за субординованим боргом не має перевищувати розмір облікової ставки Національного банку України на весь період дії угоди. Капіталізація процентів за таким боргом не допускається.

Сплата процентів за субординованим боргом здійснюється за рахунок збільшення валових витрат і може бути призупинена (якщо це зазначено в угоді) у разі:

погіршення фінансового стану банку-боржника (невиконання

нормативу достатності капіталу, погіршення структури активів, зниження

платоспроможності, ліквідності, доходності та рентабельності, відсутності

позитивного фінансового результату позичальника за відповідний період);

прийняття банком програми фінансового оздоровлення;

за ініціативою банку-боржника.

Необхідно враховувати, що розмір субординованого капіталу не має перевищувати 50 % розміру основного капіталу.

Порівнюючи значення питомої ваги субординованого капіталу у власному капіталі комерційного банку необхідно враховувати притаманні йому позитивні сторони, що роблять його привабливим джерелом власного капіталу.

Аналізуючи власний капітал комерційних банків, використовують різні види та методи аналізу, серед яких важливе місце посідає метод коефіцієнтів, за допомогою якого виявляють кількісний взаємозв'язок між різними статтями, розділами чи групами статей балансу [35,с.187].

Власний капітал комерційного банку, виходячи з функцій які він виконує, займає важливе місце в системі показників, що характеризують фінансовий стан банку. Одним з показників, що характеризує стан власного капіталу, особливо під час створення комерційного банку, є мінімальний розмір статутного капіталу. Однак прийнято вважати, що у процесі подальшого функціонування банку, його статутний капітал перестає відігравати вирішальне значення як перманентна складова власного банківського капіталу, а відтак його питома вага, за інших рівних умов, в сукупному власному капіталі поступово зменшується. Натомість збільшується питома вага інших елементів власного капіталу комерційного банку. Проте, нехтувати показником мінімального розміру статутного капіталу не слід: чим більший розмір статутного капіталу, тим фінансово стійкішим вважається комерційний банк.

Однак, складність визначення достатності власного капіталу полягає в розрахунку не абсолютного, а відносного його розміру. Саме відносні показники достатності власного капіталу є провідними в системі аналізу фінансової стійкості банку

Спочатку для оцінки достатності власного капіталу банку використовувався коефіцієнт співвідношення власного капіталу (ВК) та залучених коштів (ЗК)

(2.1)

Порядок розрахунку коефіцієнта КІ має суттєві недоліки, які знижують його привабливість при проведенні аналізу. До них, зокрема, відносяться не враховується рівень ризиковості активних операцій, в які вкладаються банківські ресурси, не беруться до уваги позабалансові зобов'язання банку та пов'язані з ними ризики, не враховується специфіка та призначення складових елементів власного капіталу, а також залучених коштів. Разом з тим, цей коефіцієнт показує скільки власних коштів вистачить для забезпечення надійного зберігання коштів вкладників та кредиторів.

Для поглибленої оцінки власного капіталу комерційного банку використовуються такі коефіцієнти:

(2.2)

Зазначені вище коефіцієнти характеризують з того чи іншого боку функціональне призначення власного капіталу банку, однак їм також властиві недоліки. По-перше, не враховується призначення окремих складових власного капіталу. По-друге, суб'єктивний характер оцінок та висновків, відсутність обґрунтованих та загальновизнаних значень зазначених вище коефіцієнтів. По-третє, значна трудомісткість визначення зазначених коефіцієнтів. Значна частина вказаних вище недоліків була врахована в методиці розрахунку достатності капіталу, прийнятої Базельським комітетом по банківському нагляду. Ця методика базується на взаємозв'язку структури власного капіталу і врахуванні кредитного ризику активів та позабалансових зобов'язань.

Коефіцієнт платоспроможності (або коефіцієнт Кука) визначається як співвідношення нормативного власного капіталу (НВК) і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів ризику (Аз):

(2.3)

Що стосується знаменника формули, то кожний вид балансових активів банку множиться на відповідний коефіцієнт ризику (від 0 до 100%), який відображає ймовірність неповернення даного активу. Кожний елемент позабалансових зобов'язань конвертується в активи через перевідні коефіцієнти, а потім також зважується на відповідний коефіцієнт ризику.

Нормативне значення К6 повинно бути не менше 8 %, тобто на кожні 100 одиниць потенційних збитків банк повинен мати не менше 8 одиниць власного капіталу. У випадку недостатності власного капіталу комерційний банк може довести його до мінімального нормативного значення шляхом збільшення розміру власного капіталу, зменшення розміру активів, зміни структури активів шляхом зменшення частки високоризикових активів. Зауважимо, що і коефіцієнт Кука має недоліки, зокрема він не враховує, крім кредитного, інші види ризиків, такі як відсотковий, валютний та фондовий ризики.

Іншим коефіцієнтом, який слід користуватися при аналізі власного капіталу, є відношення власного нормативного капіталу (ВНК) до загальних активів банку, зменшених на відповідні резерви (Ар):

(2.4)

Коефіцієнт К7 визначає достатність власного нормативного капіталу, зважаючи при цьому на загальний обсяг банківської діяльності, незалежно від розміру різних видів ризиків. Нормативне значення К7 повинно бути не менше 4 %. Зауважимо, що Національний банк України при розрахунку К7, тепер використовує в чисельнику формули замість ВНК основний власний капітал банку (капітал 1-го рівня), зменшений на суму недосформованого резерву на можливі втрати за кредитними операціями банків.

Залежність комерційного банку від його засновників (акціонерів, учасників) характеризує наступний коефіцієнт:

(2.5)

де, СК- сплачений статутний капітал банку;

БВК- балансовий власний капітал банку.

Якісну оцінку власного капіталу комерційного банку дає наступне співвідношення:

(2.6)

де, БВК - балансовий власний капітал, або як іноді його називають брутто-капітал, який містить як відвернений (іммобілізований) власний капітал, так і фактичні залишки власного нормативного капіталу (ВНК), які можна використати для здійснення активних операцій. Від'ємне значення ВНК свідчить не лише про відсутність власних ресурсів, вкладання яких приносить доход, а й про використання залучених та позикових коштів не за цільовим призначенням.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу розраховується за формулою:

(2.7)

де, ОЗ - основні засоби,

ВК- власний капітал банку.

Коефіцієнт К10 характеризує захищеність власного капіталу від інфляції шляхом вкладання коштів в нерухомість, обладнання та інші матеріальні активи. Однак таке одностороннє використання капітальних ресурсів може призвести до погіршення ліквідності та платоспроможності банку. Слід враховувати існуючі законодавчі обмеження. Зокрема, комерційний банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 10 % власного статутного капіталу (це обмеження не поширюється на приміщення, в яких розміщуються підрозділи банку, що виконують банківські операції).

Ефективність використання власного капіталу характеризує коефіцієнт його рентабельності:

(2.8)

де, ЧП- чистий прибуток банку,

ВК- власний капітал банку.

Визначити ефективність використання коштів власників та доцільність вкладання коштів до комерційного банку можна за допомогою коефіцієнта рентабельності статутного капіталу:

(2.9)

де, ЧП - чистий прибуток банку,

СК - сплачений статутний капітал банку

Стан капіталу комерційного банку характеризується його розміром, структурою (відносними частками окремих його складових) та темпами росту або приросту як капіталу в цілому, так і його складових. При здійсненні аналізу стану капіталу треба визначити відповідність його розміру вимогам НБУ.

Як свідчать дані, у дослідженому періоді загальні зміни в обсязі та структурі капіталу можна оцінити позитивно. Загальний обсяг капіталу збільшився. Темпи приросту основного капіталу випереджували темпи приросту додаткового капіталу, що відповідає вимогам НБУ, згідно до яких додатковий капітал не повинен перевищувати суму основного капіталу.

Варто також проаналізувати зобов'язання Банку. (додаток Д)

Структура зобов'язань Банку станом на 2010 рік, яка наведена у річній фінансовій звітності Банку, відображена у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Структура зобов'язань комерційного банку «Даніель» станом на 2010 рік [98]

Кошти банків.

Кошти банків складають 246097 тис. грн., їх питома вага зобов'язаннях

Банку склала 26,5%. Порівняно з попереднім роком вони збільшилися на 64542 тис. грн., або на 35,5%. Склад коштів банків наведений у таблиці 2.7

Майже всі кошти інших банків (98,8%) залучено на умовах SWAP, насамперед, гривневі ресурси.

Таблиця 2.7

Склад коштів банків комерційного банку «Даніель» станом на 2010 р. [98]

Кошти клієнтів.

Портфель коштів клієнтів за аналізований період збільшився на 18,97 % до 663 237 тис. грн.,їх питома вага в зобов'язаннях Банку складає 71,41 %. (табл. 2.8, 2.9).

Таблиця 2.8

Склад коштів клієнтів комерційного банку «Даніель» станом на 2010 рік [98]

Таблиця 2.9

Розподіл коштів клієнтів за видами економічної діяльності [98]

Основною складовою клієнтських коштів виступають строкові вклади населення (65 %). Майже 64,5 % коштів клієнтів-фізичних осіб залучено в іноземній валюті. Концентрація ресурсної бази Банку в цілому на прийнятному рівні: станом на 01.01.2011 року кошти 10 найбільших кредиторів формують 29,7 % (149 159,7 тис. грн.) строкового портфеля.

Відстрочені податкові зобов'язання.

Відстрочені податкові зобов'язання дорівнюють 18258 тис. грн., їх питома вага у зобов'язаннях Банку складає 2,0 %.

Дані про структуру відстрочених податкових активів та зобов'язань представлені у таблиці 2.10.

Розкриття інформації про пасиви у фінансовій звітності Банку відповідає вимогам Національного банку України та Обліковій політиці Банку.

Таблиця 2.10

Структура відстрочених податкових активів та зобов'язань комерційного банку «Даніель» станом на 2010 рік [98]

Найменування статті	Залишок на кінець дня 31 грудня звітного 2010 року
Відстрочені податкові активи	18322
Резерви під знецінення за кредитами	17013
Резерви за операціями з цінними паперами	0
Резерви за іншими нарахованими доходами	810
Резерви за дебіторською заборгованістю	28
Резерви за зобов'язаннями	235
Доходи майбутніх періодів	31
Резерви для відшкодування витрат на оплату відпусток працівникам банку	205
Відстрочені податкові зобов'язання	(91355)
Різниця між вартістю портфеля цінних паперів в фінансовому обліку та збитками від операцій з цінними паперами в податковому обліку	(19952)
Різниця між залишковою вартістю основних засобів в податковому та фінансовому обліку	(71012)
Дебіторська заборгованість за господарськими операціями	(391)
Чисте відстрочене податкове зобов'язання	(73033)
Визнане відстрочене податкове зобов'язання	(18258)

2.2 Організаційне забезпечення процесу залучення депозитних ресурсів ПАТ «КБ «Даніель»

Діяльність банків із залучення ресурсів з депозитних джерел регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 № 2121-III, так, згідно із ст. 19 цього закону визначається, що без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Зазначається, що особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України [41].

Організація управління залученням ресурсів з депозитних джерел регламентується чинним законодавством, постановами НБУ а також внутрішніми нормативними положеннями, згідно яких і формується депозитна політика банку яка впливає на стан залучення ресурсів з депозитних джерел.

Внутрішні положення КБ «Даніель» розробляються відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», Положення Національного банку України «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», інших нормативно-правових актів

Національного банку України та з метою розширення сфери банківських послуг і використання банком різних фінансових інструментів щодо залучення грошових коштів.

Сьогодні, у КБ «Даніель» реалізована система депозитних вкладів для фізичних і юридичних осіб, яка відображає умови, які користуються попитом на ринку депозитів. Так, станом на 1 січня 2011 року депозитний портфель КБ «Даніель» склав 492843 тис. грн.

Дослідимо специфіку організаційно-інформаційного забезпечення банку, за допомогою якого формуються умови залучення депозитних внесків фізичних та юридичних осіб.

Порядок відкриття та ведення депозитних рахунків фізичних осіб регламентується Положенням КБ «Даніель» «Про здійснення вкладних (депозитних) операцій з фізичними особами» №14 від 05.06.2009 року [8].

Згідно цього положення установи Банку відкривають фізичним особам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки для зберігання грошей, що передаються Вкладником в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений проценті підлягають поверненню Вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відкриття вкладного рахунку здійснюється в такій послідовності:

1) відповідальний виконавець здійснює ідентифікацію особи, яка відкриває рахунок;

Підставою для ідентифікації Вкладника фізичної особи громадянина України є такі документи:

- паспорт громадянина України (паспорт, в якому не вклеєна

фотокартка при досягненні громадянином 25 і 45 річного віку, вважається недійсним), для малолітніх та неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 16 років, - свідоцтво про народження;

- документ виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння ідентифікаційного номера платників податків.

Для відкриття депозитного рахунку резиденту необхідно подати наступні документи: паспорт громадянина України; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платників податків; заява на відкриття депозитного рахунку.

Для нерезидента:

- закордонний паспорт або документ, що замінює та підтверджує законність перебування особи на території України;

- довідка про джерело походження коштів; заява на відкриття депозитного рахунку.

2) укладається договір банківського вкладу в письмовій формі;

У договорі банківського вкладу обов'язково фіксують: вид вкладу; суму, що вноситься на рахунок; строк дії договору; розмір і порядок сплати відсотків або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови дострокового розірвання договору; інші умови за погодженням сторін.

3) вкладник вносить готівкою або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний рахунок;

4) у підтвердження перерахування коштів вкладник отримує виписку з рахунку наступного робочого дня;

5) менеджер вводить дані Договору в базу даних.

Облік депозитів юридичних та фізичних осіб ведеться згідно з

Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою Правління НБУ від 15.09.2004 № 435 [3].

Депозит враховується на всю суму його номіналу на депозитному рахунку до моменту погашення. Згідно з умовами договору на дату залучення коштів здійснюється така бухгалтерська проводка:

Д-т: Поточний рахунок, кореспондентський рахунок, каса, депозитний рахунок (2620, 1001, 1002, 2630, 2635);

К-т: Депозити (2630, 2635).

Відсотки на банківський вклад (депозит) нараховуються від дня, наступного за днем надходження до установи Банку грошових коштів, до дня, який передує поверненню грошових коштів Вкладнику.

За користування грошовими коштами установа банку сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок вкладника, якщо інше не встановлене договором. Виплачуються відсотки вкладникові відповідно до умов договору.

Якщо розмір відсотків у ньому не закріплено, то банк виплачує їх виходячи з облікової ставки НБУ.

Нараховані відсотки за вкладним рахунком відповідно до договору можуть перераховуватись на поточний рахунок вкладника, зараховуватися на поповнення депозиту чи виплачуватися готівкою.

Вкладник може надати право розпоряджатися вкладом іншій особі шляхом оформлення довіреності.

Якщо фізична особа надає право розпорядження рахунком іншій особі, то довірена особа під час першого звернення до банку з метою використання рахунку має: пред'явити паспорт, ідентифікаційний код та довіреність, засвідчену нотаріально та заповнити нову картку із зразками підписів.

Додатково вкладник має право розпоряджатися своїм вкладом на випадок смерті оформивши Заповідальне розпорядження. Дія заповідального розпорядження може бути повністю або частково скасована заповітом, складеним після того, як було зроблене розпорядження банку, якщо в заповіті змінено особу, до якої має перейти право на кошти фізичної особи - власника рахунку, або якщо заповіт стосується всього майна спадкоємця.

Видача спадкоємцю депозитного вкладу та нарахованих процентів згідно з Заповідальним розпорядженням здійснюється відповідно до умов договору.

Вклад, по якому не зроблено заповідального розпорядження, в разі смерті вкладника видається спадкоємцям у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Вкладний рахунок закривається:

а) після закінчення строку дії договору банківського рахунку;

б) до закінчення строку дії договору на підставі заяви, що подається вкладником до банку. Таку заяву Вкладник подає до Банку у двох примірниках не пізніше ніж за 2 робочих дні до дати отримання коштів, зазначеної в заяві.

Один примірник заяви з відміткою Банку про отримання повертається Вкладнику.

Після закриття депозитних рахунків фізичних осіб справа з юридичного оформлення рахунку залишається в установі Банку і зберігається протягом п'яти років після закриття рахунку.

Для залучення ресурсів з депозитних джерел КБ «Даніель» повинен забезпечити такі умови, які б зацікавили вкладника. Банківська установа враховує усі запити та створює максимально зручні умови для вкладника. Так, депозитні внески для фізичних осіб містять такі основні можливості як поповнення внеску, зняття часткової суми внеску, капіталізація відсотків, виплата відсотків через пластикову карту, підвищення відсотків за внеском залежно від суми, можливість одержання кредитного ліміту на платіжну карту під заставу депозиту.

Банком планується впровадження нових депозитних продуктів для різних груп клієнтів, такими є:

- депозитний внесок строком від 3 років з диференційованою процентною ставкою;

- депозитний внесок для студентів і дітей, для розміщення коштів і наступної оплати за навчання у Вузі.

Також для зручності клієнтів планується розробити внесок з можливістю зміни валюти внеску у період терміну дії договору.

Депозитна програма КБ «Даніель» передбачає пільгові соціально орієнтовані умови для пенсіонерів та планує розробити програму по залученню військових пенсіонерів на обслуговування.

Банк розробив і планує впровадження системи автоматичного перерахування регулярних платежів з поточного рахунку в національній та іноземних валютах, впровадження послуг регулярного списання з поточного рахунку фізичної особи в іноземній валюті, автоматичне перерахування регулярних платежів з поточного рахунку в національній та іноземних валютах.

КБ «Даніель» приділяє велику увагу рекламуванню депозитів фізичних і юридичних осіб, що в майбутньому призведе до більш активного приросту депозитного портфеля. Посприяти цьому повинна також і процентна ставка Банку на депозити фізичних осіб, яка на початок 2011 року залишається однією із найвищих з-поміж інших банків.

Основними видами депозитних рахунків, які відкриває банк є строкові депозити і депозити до запитання.

Наряду с традиційними видами вкладів, які обумовлені сумою вкладу та строком розміщення («Стабільний», «Постійний клієнт») КБ «Даніель» пропонує вклад «Скарбниця». Він відрізняється від інших тим, що передбачає капіталізацію відсотків. На суму вкладу в останній робочій день місяця нараховуються відсотки. Наступного робочого дня ці відсотки банк самостійно відправляє на депозитний рахунок клієнта. Таким чином, вже наступного робочого дня відсотки нараховуються на суму вкладу, збільшеного на суму відсотків. Така операція дає змогу вкладникам, що бажають заощадити та накопичити кошти, автоматизувати процес «само наростання» свого депозиту, не відвідуючи банк щомісяця. Цей вклад може зацікавити і клієнтів, які від'їжджають, або тимчасово не мають змоги відвідувати банк.

Дуже зручною є вклад «Пенсійний» для пенсіонерів, що отримують пенсію у КБ «Даніель». Цей вклад є досить зручним, оскільки мінімальна сума вкладу встановлена від 1000 грн., отримувати відсотки за ним можна в кінці місяця, щоквартально чи в кінці терміну вкладу. Строк вкладу: 1, 3, 6, 9, 13, 18, 24 місяців. Максимальна відсоткова ставка - 15 % річних, за умовою внесення коштів на термін 12 місяців при виплаті відсотків у кінці терміну [38].

Також, депозитна політика Банку, дозволяє фізичній особі зберігати кошти не тільки у національній валюті, а до того ж ще й євро та доларах США.

За депозитними вкладами з щомісячною сплатою відсотків, відсотки нараховуються на відповідні балансові рахунки нарахованих витрат за строковими коштами та сплачуються з цих рахунків у терміни, передбачені угодами.

За депозитними вкладами з капіталізацією відсотків, відсотки можуть безпосередньо сплачуватися (з відображенням по рахунку 7-го класу) на депозитний рахунок в останній робочий день місяця, при цьому розрахунок проводиться з першого по останній день періоду.

Проценти за депозитом сплачуються, в залежності від умов угоди (періодично, при поверненні депозиту, капіталізуються на депозит тощо).

У разі дострокового вилучення строкового вкладу проценти за вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладом на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Різниця між нарахованими процентами та процентами, що сплачуються вкладнику за зниженою ставкою, відноситься на зменшення процентних витрат.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу із витіканням строку, встановленого депозитним договором, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором. В обліку кошти фізичних осіб відображаються за відповідними рахунками з обліку коштів на вимогу фізичних осіб Плану рахунків (якщо інше не встановлено договором).

Механізм здійснення депозитних операцій з юридичними особами регламентується Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 № 255, Положенням облікової політики КБ «Даніель» та Положенням КБ «Даніель» «Про залучення депозитів юридичних осіб» від 15.06.2006 року.

Сьогодні КБ «Даніель» пропонує клієнтам - юридичним особам

депозитні рахунки в національній і в іноземній валютах, зручні для вкладників умови й схеми виплати відсотків.

Процентні ставки по депозитах установлюються диференційовано залежно від виду валюти внеску, строку депозитного договору, умов нарахування й виплати відсотків.

Укладання договору банківського вкладу та відкриття депозитного рахунку здійснюється наступними етапами:

- керуючий рахунками перевіряє повноту пакету документів; готує Договір банківського вкладу в 2-х примірниках; готує розпорядження на відкриття депозитного рахунку; надає Виконавцю розпорядження підписаний Договір банківського вкладу.

- виконавець формує справу з юридичного оформлення депозитного рахунку вкладника;

- фахівець здійснює контроль за надходженням коштів на депозитний рахунок відповідно до отриманих документів. В бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки: Д-т 2600, К-т 2610.

Необхідними документами для відкриття вкладного (депозитного) рахунку суб'єкту господарювання є:

- лист у довільній формі із проханням про відкриття депозитного рахунку (указати вид валюти, банківські реквізити, юридична й фактична адреси, Ф.В.О. перших осіб), підписане першою особою й головним бухгалтером;

- копія документа, що підтверджує узяття підприємства або його окремого підрозділу на облік відповідним органом державної податкової служби, завірена органом, що видали документ, нотаріально або вповноваженим працівником банку (форма 4ПОПП);

- копія статуту, нотаріально завірена;

- копія документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на проведенні й професійних захворювань України щодо намірів платника страхових внесків відкрити відповідні рахунки (надається якщо підприємство або його окремий підрозділ використовують найману працю);

- копія довідки про внесення підприємства або його окремого підрозділу в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, завірена нотаріально або органом, що видали довідку, або вповноваженим працівником банку;

- картка зі зразками підписів і печатки, завірена нотаріально або організацією, якої підкоряється підприємство;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію, нотаріально завірена;

- ксерокопії паспортів керівника й головного бухгалтера й довідку про присвоєння ідентифікаційного коду;

- копія документа повноваження, що підтверджує, керівника;

- заповнена анкета.

При продовженні Договору банківського вкладу укладається додаткова угода, приймається та процентна ставка за вкладними операціями, яка діє для даного виду вкладу на дату укладання додаткової угоди до Договору банківського вкладу.

У випадку дострокового розірвання Договору банківського вкладу з ініціативою Вкладника, проценти за користування вкладом сплачуються у розмірі процентів за вкладом на вимогу за весь термін знаходження коштів на рахунку, або на умовах, передбачених у Договорі банківського вкладу.

Якщо після закінчення терміну розміщення банківського вкладу Вкладник не вимагає повернення суми вкладу, то термін розміщення банківського вкладу вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу.

Кошти на вкладний (депозитний) рахунок суб'єкта господарювання перераховуються з його поточного рахунку і повертаються на поточний рахунок суб'єкта господарювання [47].

У разі закінчення терміну розміщення банківського вкладу Вкладник надає до банку:

- заяву про повернення банківського вкладу та закриття депозитного рахунку у строки, передбачені Договором банківського вкладу;

- платіжне доручення на переказ коштів з депозитного рахунку Вкладника на його поточний рахунок у 2-х примірниках.

Нарахування на банківський вклад здійснюється відповідно до умов Договорів банківського вкладу. Нарахування на банківський вклад здійснюється щомісяця на балансових рахунках № 2618 «Нараховані витрати за строковими коштами суб'єктів господарювання» та № 2638 «Нараховані витрати за коштами небанківських фінансових установ» у термін з першого по останній банківський день поточного місяця.

Нараховані проценти відповідно до умов договору банківського вкладу можуть перераховуватись на поточний рахунок або зараховуватись на поповнення депозиту [7].

Депозитний рахунок юридичної особи закривається після закінчення строку дії договору банківського вкладу та повернення коштів вкладнику.

2.3 Структура та динаміка депозитів ПАТ «КБ «Даніель»

ПАТ «КБ «Даніель» активно залучає кошти населення на депозитні та поточні рахунки в національній та іноземній валюті (доларах США і євро та рублях РФ). Банк пропонує своїм клієнтам відкрити поточні рахунки (в тому числі для одержання пенсій) та депозитні рахунки з можливістю поповнення депозиту, з виплатою відсотків авансом, щомісячно, щоквартально або при закритті рахунку і з можливістю приєднання відсотків до основної суми депозиту.

Станом на 01.01.2011р. строкові кошти клієнтів становили 502 494тис. грн.

Залучення депозитів юридичних осіб в 2011 році здійснювалось Банком за наступними депозитними програмами: депозитний вклад «Строковий», «Генеральний договір», «Стабільний», «Короткостроковий», «Оперативний», «На вимогу».

Для залучення депозитів фізичних осіб в 2010 році Банком застосовувались депозитні програми: «Свято, що наближається», «Класичний», «Капітал», «Фаворит», «Скарбничка», «Ощадний», «ОщаднийЛюкс», «Оперативний», «Даніель», «Швидкий прибуток», «Прибутковий тиждень», «Активні гроші», «Сучасний», «На вимогу».[98]

КБ «Даніель» пропонує наступні вигідні депозитні програми для своїх клієнтів: (табл. 2.11.).

Таблиця 2.11

Строки дії та процентні ставки депозитних програм КБ «Даніель» станом на 2011 рік [98]

Гривня	Строки дії Вкладу (днів)
	Процентні ставки, % річних
	30	60	90	120	150	180	210	240	270	300	330	370	730	До повноліття
«Свято, що наближається»			19,5			18,5			18,5			20,0	17,5
«Класичний»			19,0			18,0			18,0			19,5	17,0
«Ощадний»													14,0
«ОщаднийЛюкс»												18,0
«Даніель»														12,5
«Сучасний-370»	12,0	13,0	14,0	14,5	15,0	15,6	15,7	15,9	16,1	16,3	16,4	16,5
«Скарбничка»			16,5			16,5			17,3			17,5	17,0

Долар США	Строки дії Вкладу (днів)
	Процентні ставки, % річних
	90	180	270	370	730	До повноліття
«Свято, що наближається»	6,0	7,0	7,5	9,0	8,0
«Класичний»	5,5	6,5	76,0	8,5	7,5
«Ощадний»					5,5
«ОщаднийЛюкс»				8,5
«Даніель»						7,5
«Скарбничка»	5,0	5,5	6,5	7,0	6,5
Євро
«Свято, що наближається»	3,0	5,5	6,0	7,5	6,0
«Класичний»	2,5	5,0	5,5	7,0	5,5
«Ощадний»					4,0
«ОщаднийЛюкс»				7,0
«Даніель»						7,0
«Скарбничка»	2,5	3,0	5,0	5,5	5,0

Формування залучених банківських ресурсів через проведення депозитних операцій є однією з найважливіших основ організації діяльності комерційних банків. Це пояснюється тим, що депозитним ресурсам належить основна роль у покритті потреб банку в коштах для здійснення активних операцій [14,с.30].

Дослідимо структуру залучення коштів банку за видами економічної діяльності, за допомогою таблиці 2.1

Таблиця 2.12

Залучення коштів клієнтів КБ «Даніель» за видами економічної діяльності на 01.01.2009 по 01.01.2010 рр. [98]

Досліджуючи залучені банком депозитні ресурси за видами економічної діяльності, було визначено, що найбільшу питому вагу у структурі депозитних джерел банку займають кошти фізичних осіб. З таблиці 2.12 можна побачити, що на 01.01.2009 року обсяг залучених депозитів фізичних осіб складав 356947 тис. грн. (64 % у загальному обсязі депозитів), на 01.01.2010 року - 447382 тис. грн. (67 %). Тобто, у 2010 році відбулося підвищення обсягу депозитів фізичних осіб у порівнянні із 2009 роком на 90435 тис. грн.

Дані таблиці 2.12 свідчать про те, що відбулося суттєве підвищення залучення депозитів банку у галузі виробництва. Станом на 01.01.2010 року обсяг залучених коштів у цій галузі складав 10512 тис. грн. (1,58 % у загальному обсязі депозитів залучених банком), що на 3313 тис. грн. більше ніж у базовому періоді.

Також слід відзначити стрімке підвищення залучення депозитних ресурсів з торгівлі. Станом на 01.01.2009 року обсяг депозитів, що були залучені з цієї галузі банком дорівнювали 19728 тис. грн. (3,54 % у загальному обсязі депозитів), станом на 01.01.2010 року - 55202 тис. грн. (8,33 %). Тобто, загальний обсяг залучених депозитів з торгівлі протягом періоду збільшився на 35474 тис. грн.

Досліджуючи обсяг депозитів державних та громадських організацій у структурі коштів клієнтів слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду відбувся їх суттєвий відтік з депозитних рахунків банку. Якщо станом на 01.01.2009 року обсяг депозитів державних та громадських організацій дорівнював 13379 тис. грн., то станом на 01.01.2010 року обсяг депозитних коштів склав 337 тис. грн., тобто сумарний відтік за досліджуваний період дорівнював 13042 тис. грн. Взагалі питома вага залучених коштів з державних та громадських організацій протягом 2009 - 2010 років була менше одного відсотка, що свідчить про дуже слабку орієнтацію комерційної установи на даний сегмент ринку.

Аналізуючи структуру вкладів державних та громадських організацій за строками вкладення слід зазначити, що протягом 2009 - 2010 років їхні кошти обслуговувалися лише на поточних рахунках банку.

Як вже було зазначено вище, найбільшу питому вагу у структурі залучених коштів клієнтів займають фізичні особи, їх питома вага протягом досліджуваного періоду коливалася у межах 64- 67 %.

Дослідити динаміку депозитів фізичних осіб КБ «Даніель» можна за допомогою рис. 2.1. - 2.3. [100]

Рис. 2.1. Динаміка депозитів фізичних осіб КБ «Даніель» станом на 2010 рік

Рис. 2.2. Динаміка депозитів фізичних осіб КБ «Даніель» станом на 2011 рік

Рис. 2.3. Динаміка депозитів фізичних осіб КБ «Даніель» станом на 2012 рік

З рис. 2.1. можна побачити, що 01.01.2010 року обсяг депозитів на поточних рахунках фізичних осіб склав 349 тис. грн., а уже на кінець року спостерігається їх суттєве підвищення на 89 тис. грн.

Аналогічна ситуація відбулася у 2011 році. Якщо на 01.01.2011 року сума депозитів фізичних осіб становила 451 тис. грн., то уже станом на 01.12.2011 р. їх сума збільшилась і становила 558 тис. грн.

Тенденція до збільшення депозитів фізичних осіб продовжилась і в 2012 році, оскільки відносно 2010 року їх сума збільшилась на 211 тис. грн., а відносно 2011р. - на 109 тис. грн. і становила 560 тис. грн.

Таким чином, банком активно проводиться робота на ресурсному ринку по привабленню коштів населення. На сьогодні КБ «Даніель» пропонує широкий асортимент банківських продуктів, що дозволяє комерційній установі збільшити приріст депозитного портфеля.

Висновки до розділу 2

ПАТ «КБ «Даніель» є універсальною фінансово-кредитною установою, що обслуговує суб'єктів господарської діяльності великого, середнього та малого бізнесу, державні підприємства та приватних підприємців, фізичних осіб.

За результатами аналізу основних показників діяльності ПАТ «КБ «Даніель», зокрема динаміки та структури пасивів банку, оцінки фінансових результатів діяльності, можна побачити, що не зважаючи на кризові тенденції в економіці діяльність банку є прибутковою, однак, негативним явищем є зниження дохідності протягом досліджуваного періоду. Однак, керівництво банку вживає грамотні заходи щодо покращення фінансового стану банку, оскільки забезпечує щорічне зростання капіталу банку, адекватне зростанню його кредитного портфеля та активів в цілому, узгоджує процентну політику банку за кредитними та депозитними операціями.

Дослідження управління пасивними операціями ПАТ «КБ «Даніель» є досить ефективним, адже не зважаючи на кризові часи в економіці банк нарощує обсяги депозитного портфелю, підвищую ефективність депозитної політики.

Механізм здійснення депозитних операцій фізичними та юридичними особами регламентується чинним законодавством, постановами НБУ а також внутрішніми нормативними положеннями, згідно яких і формується депозитна політика банку яка впливає на стан залучення ресурсів з депозитних джерел.

РОЗДІЛ 3

УПРАВЛІННЯ ДЕПОЗИТНИМИ РЕСУРСАМИ БАНКУ НЕЦІНОВИМИ МЕТОДАМИ

3.1 Удосконалення методики використання нецінових методів управління депозитними ресурсами банку

В Україні в умовах дефіциту кредитних та депозитних ресурсів найважливішою є проблема ефективного управління наявними залученими ресурсами. Банк напряму залежить від залучених ресурсів, їх кількісні і якісні характеристики визначають потенціал банку, впливають на його ліквідність і стійкість.

Депозитні ресурси визначаються потенціалом банку, тому в сучасних умовах велике значення має не тільки аналіз та планування залучених коштів, але й обрання ефективних методів управління депозитними ресурсами, що продемонстровано на рисунку 3.1. Адже, вже на даному етапі визначаються заходи по досягненню (залежно від виду планування) довгострокових, середньострокових і поточних цілей діяльності банку, також визначаються основні напрямки депозитної політики.

До основних цілей залучення банком депозитних ресурсів відносяться:

- підтримка банком власної ліквідності;

- задоволення попиту клієнтів на кредитні ресурси;

- отримання прибутку, достатнього для виплати дивідендів в розмірах, що задовольняють акціонерів, і для розвитку банку.

На особливу увагу заслуговує активність використання банком різноманітних нецінових методів щодо залучення депозитних ресурсів банком, оскільки, рівень розвитку банківського маркетингу є одним із внутрішніх факторів, що впливають на можливість банку використовувати депозитні ресурси.



Рис. 3.1. Алгоритм обрання методів управління депозитними ресурсами банку на основі вивчення потреб клієнтів [21].

Управління депозитними ресурсами комерційної установи повинно здійснюватися на основі показників, що були отримані у результаті постійного дослідження поточного стану зобов'язань банку, та визначення потреб як вже існуючих, так і потенційних клієнтів. Для цих та інших цілей проводиться сегментація клієнтів (поділ клієнтів на групи).

Сегментація є одним із існуючих маркетингових підходів до формування депозитної бази. Для залучення депозитних ресурсів банк має забезпечити клієнтів депозитними продуктами, які б задовольняли всі вимоги клієнта. Проте неможливо пропонувати один і той же депозитний продукт усім клієнтам, так само не можна адаптувати його до кожного конкретного споживача, тому необхідним є їх об'єднання в однорідні за потребами та інтересами групи.

Сегментація клієнтів банку повинна базуватися на наступних положеннях [34,с.152]:

- сегментація клієнтів банку має проводитися регулярно з певною періодичністю;

- базою для проведення сегментації повинні бути насамперед клієнти банку - юридичні та фізичні особи та потенційні клієнти у випадку розробки стратегії виходу банку на нові сегменти ринку.

Поділ банківських клієнтів на групи, в основному, має відбуватися відповідно до їхніх потреб, схильностей і глибини відносин з банком. Один з найбільш правильних шляхів підвищення прибутковості банківського бізнесу - це пропозиція клієнтам тих послуг, які з найбільшою імовірністю будуть ними спожиті, з урахуванням їхніх схильностей, потреб і ставленням до конкретного фінансового інституту. Крім усього іншого, це означає, що банк має уникати застосування універсальних, розрахованих на всіх і ні на кого конкретно пропозицій. Клієнтську базу необхідно комплектувати за групами, кожна з яких заслуговує оригінального поєднання сервісу, рекламної політики, асортименту послуг і продуктів.