Депозитні послуги комерційних банків (на прикладі ПАТ "Комерційний банк "Даніель")

Сегментацію клієнтів можна проводити за географічною, демографічною, віковою ознакою, проте важливим моментом у діяльності банку по залученню депозитних ресурсів є визначення найбільш стабільних і дешевих ресурсів. При цьому можна застосувати метод аналізу клієнтських коштів на основі статистичного методу виміру варіації ознаки - відхилення індивідуальних значень від середньої величини. Якщо індивідуальні значення сконцентровані навколо середньої величини, варіація ознаки незначна, середня є типовою.

Якщо індивідуальні значення розкидані й істотно відрізняються від середньої величини, то середнє є нетиповим і варіація ознаки значна. Критичне значення коефіцієнта варіації - 33 %. Це означає, що сукупність вважається однорідною, якщо цей показник не перевищує 33 %.

Тобто, для визначення цільового сегменту, відносно якого будуть прийматися рішення відповідно до застосування того чи іншого методу управління, доцільним є проведення сегментації депозитів банку за варіацією

Розрахунок коефіцієнту варіації проводиться наступним чином.

1. Визначення середньої арифметичної статистичного ряду [53,с.66]:

2. Визначення дисперсії статистичного ряду [53,С.66]:

Дисперсією називають середню арифметичну квадратів відхилень варіант від їх середньої арифметичної.

3. Визначення середнього квадратичного відхилення статистичного ряду [53, с.66]:

4.

5. Розрахунок коефіцієнту варіації статистичного ряду [53,с.67]:

Для того щоб визначити як банк може перейти в новий стан, необхідно провести SWOT-аналіз. Його методологія полягає в тому, що спочатку середовище банку ділиться на дві частини: зовнішнє середовище і внутрішнє (банк), а потім події в кожній з них - на сприятливі і несприятливі. Відповідно чого будується матриця сильних та слабких сторін банку, а також зовнішніх та внутрішніх можливостей. Заповнювати матрицю потрібно дуже ретельно, бо помилка може призвести до неправильного вибору варіантів стратегії банку, а в подальшому - до обґрунтування і вибору єдиної стратегії на заданому інтервалі часу.

Наступний крок - зіставлення сильних і слабких сторін з ринковими можливостями й загрозами. Для цього попарно порівнюються кожен ключовий фактор успіху з кожним конкурентною перевагою, щоб визначити [35,с.120]:

- як скористатися можливостями (ключовими чинниками успіху), використовуючи конкурентні переваги банку;

- які ключові фактори успіху можуть нейтралізувати недоліки (слабості) банку.

Далі попарно порівнюються загрози із зовнішнього середовища з конкурентними перевагами банку і його слабкими сторонами, щоб визначити:

- яким чином зовнішні загрози можуть бути нейтралізовані конкурентними перевагами банку;

- яких зовнішніх загроз, посилених вадами банку, потрібно найбільше побоюватися та які заходи вжити для їх нейтралізації або пом'якшення можливих наслідків.

У результаті SWOT-аналізу складається список можливих перспективних напрямів робіт банку:

- нарощування власного капіталу банку;

- встановлення довгострокових взаємовигідних відносин із західними партнерами, залучення довгострокових дешевих грошових коштів з-за кордону і розміщення їх у високоприбуткові проекти клієнтів банку;

- залучення грошових коштів шляхом емісії акцій і облігацій;

- розширення та підвищення ефективності регіональної мережі;

- залучення коштів з депозитних джерел для формування достатньої ресурсної бази банку;

- впровадження клієнтоорієнтованої стратегії і структури (посилення маркетингового підрозділу та підрозділу по роботі з клієнтами, постійний моніторинг ринків, бенчмаркінг, аналіз клієнтської бази, переваг клієнтів, планів їх розвитку, постачальників і покупців, впровадження CRM-системи);

- підвищення прибутковості роботи з провідними клієнтами;

- контроль над витратами банку та раціональне їх скорочення, зниження витрат на обслуговування (в т.ч. звільнення від «баласту» збиткових клієнтів);

- залучення зовнішніх консультантів, виділення і оптимізація бізнес-процесів банку, постійний моніторинг їх ефективності;

- впровадження технології самообслуговування;

- створення системи постійної оцінки, контролю і запобігання ризиків банку;

- підвищення якості управлінських технологій;

- впровадження в банку системи стратегічного управління (створення аналітичного підрозділу, оснащення його технічними та інформаційними системами);

- розробка та впровадження системи навчання та мотивації персоналу;

- створення підрозділу з розробки нових банківських продуктів і послуг;

- посилення робіт по створенню привабливого образу банку;

- проведення міжнародного аудиту банку і присвоєння йому відповідного рейтингу;

- створення консультаційної компанії для надання професійних послуг в області фінансового менеджменту провідним компаніям банку;

- спрямування зусиль на підвищення вартості бізнесу основних клієнтів банку з найбільш повним подальшим їх банківським обслуговуванням;

- організація залучення грошових коштів для проектів клієнтів при домовленості з ними про проведення основних фінансових операцій через банк;

- узгодження бізнес-планів банку з бізнес-планами його головних клієнтів;

- придбання та встановлення сучасних інформаційних банківських систем, створення єдиного сховища даних, впровадження системи управління змінами і знаннями;

- посилення роботи з пластиковими картами, покупка і установка банкоматів;

- розширення мережі філій банківської установи та ін.

SWOT-аналізом і формуванням можливих напрямів діяльності банку займається або аналітичний підрозділ банку (якщо такий є), або група, призначена для розробки стратегії. Пропозиції з їх обґрунтуванням за результатами SWOT-аналізу виносяться на обговорення власників і топменеджерів банку для вибору основних напрямків діяльності банку і формування на їх основі стратегічних альтернатив розвитку банку. Стратегічні альтернативи та цілі банку визначаються після формулювання місії, бачення банку та SWOT-аналізу.

Після проведення сегментації та SWOT-аналізу відбувається визначення (завдяки отриманим результатам) цільового сегменту, тому необхідно визначити методи управління депозитними ресурсами, які повинна використовувати банківська установа для залучення коштів з депозитних джерел цього сегменту.

Конкурентні переваги банківської установи перед вкладниками визначаються завдяки ціновим та неціновим методам управління депозитними ресурсами, які використовує банк. Банківська діяльність у сфері депозитних послуг характеризується високою конкуренцією, яка ведеться не просто за вкладника, а за такого партнера, який би постійно зберігав кошти на депозитному рахунку. Але, як правило, такі клієнти здебільшого підтримують стійкі і тривалі ділові стосунки зі своїми банками, в яких вони обслуговуються довший час і дуже рідко змінюють обслуговуючу банківську установу. В таких конкурентних умовах цінові методи: розміри процентних ставок, умови нарахування і сплати процентів, вже можуть й не вплинути на суттєвий притік депозитних ресурсів. Саме тому, велику роль починають відігравати саме нецінові методи управління депозитними ресурсами, а урізноманітнення умов їх застосування дасть можливість більш оперативно реагувати на зміни ситуації на депозитному ринку та утримувати на обслуговуванні потенційно вигідних клієнтів.

Нецінові методи управління залученими коштами банку базуються на використанні різноманітних прийомів заохочення клієнтів, які безпосередньо не пов'язані зі зміною рівня депозитних ставок. До таких прийомів належать реклама, поліпшений рівень обслуговування, розширення сектору пропонованих банком послуг та рахунків, комплексне обслуговування, види безкоштовних послуг тощо. В умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері менеджмент велику увагу приділяє саме неціновим методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження і не завжди такий метод управління можна застосувати.

Нецінові методи управління базуються на маркетингових дослідженнях того сектору ринку, який обслуговується банком, вивченні потреб клієнтури, розробленні нових фінансових інструментів та операцій, що ще раз підкреслює необхідність проведення сегментації зобов'язань банку за різними критеріями та визначення можливостей банку щодо обраного направлення.

Реклама є першим кроком на шляху підтримки репутації банківської установи та одним з найефективніших нецінових методів залучення коштів з депозитних джерел. Слід зазначити, що якщо до початку кризових явищ в економіці найбільш розповсюдженою в банківському секторі була реклама різноманітних кредитних програм, то в умовах сьогодення банкам необхідно сконцентрувати увагу саме на рекламі банківського бренду взагалі, або імідж-рекламі.

Імідж-реклама - це створення сприятливого іміджу банку та його послуг. Вона спрямована не тільки на потенційних клієнтів, але і на більш широку аудиторію, її основним завданням в кризових умовах є формування у споживача позитивного іміджу банку. Найбільш ефективні для даного виду реклами є такі рекламні засоби як рекламні бігборди, лайтбокси, реклама в газетах і журналах, участь у благодійних акціях (з висвітленням у пресі, на радіо, телебаченні), рекламні ролики, реклама на транспорті [31,с.122].

Якщо в банку є достатньо коштів на рекламу, то після підтримки свого бренду він може розпочати рекламну акцію щодо конкретного депозитного продукту або депозитних програм взагалі. Під час такої реклами необхідно зробити акцент на стабільність та надійність банку, а також обов'язково згадати про те, що банк є членом Фонду гарантування вкладів, що є додатковою гарантією повернення депозитних коштів клієнту.

Банк може використовувати рекламу в газетах і журналах, на радіо і телебаченні, різні види міської реклами (рекламні щити за допомогою малюнків і світла, реклама поштою - адресна і безадресна - у виді прес-релізів, річних доповідей, традиційних бюлетенів, каталогів, листівок і буклетів; участь у виставках, різного роду рекламні сувеніри; вибір рекламних гасел або девізу банку, а також інші види реклами). Реклама в газетах і журналах гнучка, оперативна, має широке охоплення місцевого ринку, визнання і легке сприйняття. Її негативні риси - це короткочасність існування, все ще невисока якість відтворення, незначна контактна аудиторія. Реклама депозитних продуктів не має містити слів про кризу. Адже постійне нагадування споживачеві про це може відштовхнути його, так як кризові явища в економіці країни в першу чергу торкнулися саме банківського сектору, що й призвело до недовіри населення до банківських установ.

При веденні рекламної діяльності дуже важливим є визначення економічної ефективності запланованих заходів. Так, у разі запуску рекламної кампанії доцільним є використання методу визначення економічної ефективності реклами, який заснований на зіставленні додаткового валового доходу, одержаного в результаті використання реклами, і витрат, пов'язаних з її здійсненням. За цим методом, можна визначити додатковий приріст депозитів залучених після проведення рекламних заходів, після чого можна визначити економічну ефективність реклами.

Додатковий приріст депозитів можна визначити добутком середнього обсягу нарощення депозитів до проведення рекламної кампанії та приросту середнього обсягу нарощення депозитів за рекламний та після рекламний періоди з урахуванням кількості днів у рекламний та після рекламний період.

Економічний ефект від рекламної кампанії можна визначити як різницю між додатковим обсягом залучених депозитів та витратами на рекламу з урахуванням додаткових витрат на зростання товарообігу [56,с.215].

Окрім реклами банкам необхідно постійно демонструвати свою роботу.

Це завдання можна реалізувати шляхом активної діяльності PR-служб банку з метою досягнення лояльного відношення до діяльності банку. В основі PR лежать вміння та бажання налагодити контакт та вигідний двосторонній зв'язок із громадськістю. На відміну від реклами та стимулювання продажу продуктів банку, заходи PR мають довгострокову дію та спрямовані в першу чергу не на потенційних клієнтів банку, а на зовнішнє середовище та громадську думку.

Діяльність PR полягає в організації заходів з благодійної допомоги, спонсорства, прес-конференцій, презентацій, «круглих столів», а також постійному оновленні web-сайтів та тісній співпраці зі ЗМІ (інформування населення про задовільні фінансові результати діяльності, отримані нагороди, благодійні акції тощо). PR передбачає повне інформування громадськості про продукти та послуги банку, аналіз ситуації та прогнозування можливої реакції навколишнього оточення на певні дії банку. Важливою функцією PR є також роз'яснення соціальної ролі банківського бізнесу. Відносини з громадськістю залежно від суб'єктів впливу можуть будуватися за такими напрямками:

- організація зв'язків із засобами масової інформації;

- зв'язки з цільовими аудиторіями;

- відносини з органами державної влади і управління.

Встановлення безпосередніх контактів із засобами масової інформації надає можливість постійного розповсюдження корисної для банку інформації з метою привернення уваги до його діяльності. Найчастіше для цього використовують прес-конференції, прес-релізи, інтерв'ю з керівниками банків, публікацію аналітичних статей і виступів керівництва банку. Безпосередні контакти з цільовими аудиторіями сприяють зміцненню взаєморозуміння між банком і визначеними групами споживачів. Вони можуть здійснюватися у формі семінарів, конференцій, зустрічей, роз'яснень певних цільових програм банку тощо. Відносини з державними органами мають за мету здійснення впливу на процес прийняття законодавчих і нормативних рішень. Така діяльність банку набуває характеру лобіювання інтересів, яке може здійснюватися як у прямій (персональній) формі, а також опосередковано.

Дієвим інструментом на шляху повернення довіри суспільства може стати благодійність, меценатство та спонсорство, адже проведення благодійних акцій у лікарнях, дитячих будинках, навчальних закладах, по-перше, буде свідченням стабільного фінансового стану банку, а, по-друге, бажанням установи допомогти населенню в період економічної кризи.

Проте, в умовах жорсткої конкуренції за кожного вкладника, крім вищезазначених заходів, не менш важливими є заходи, спрямовані на утримання клієнта, який вже прийшов до банку. Для цього банку необхідно розширити асортимент депозитних продуктів, розробити програми лояльності як для нових, так і для існуючих вкладників, забезпечити комплексне обслуговування клієнтів. Крім того кожному споживачу фінансових послуг необхідно надати якісний рівень обслуговування висококваліфікованим персоналом, запропонувати клієнту альтернативні депозитні або інші продукти.

В умовах низької дохідності вкладів клієнтів банку можуть привабити додаткові сервісні можливості: Інтернет-банкінг, SMS-банкінг і телефонний банкінг, платіжні Інтернет-системи.

3.2 Впровадження нецінових методів управління депозитними ресурсами в ПАТ «КБ «Даніель»

В умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері, важливим аспектом ефективного управління діяльністю ПАТ «КБ «Даніель»є обрання правильної стратегії своєї подальшої діяльності.

Основними цілями управління депозитними ресурсами, що здійснюється комерційними банками, є: підтримка банком власної ліквідності; задоволення попиту клієнтів на кредитні ресурси; отримання прибутку, достатнього для виплати дивідендів в розмірах, що задовольняють акціонерів, і для розвитку банку.

Таким чином, перш ніж переходити до впровадження методів управління депозитними ресурсами банку, необхідно визначити потребу банку у цих ресурсів. Для цього проаналізуємо динаміку показників ліквідності ПАТ «КБ «Даніель» більш детально, за допомогою таблиці С.1 (додаток С).

Як показують розрахунки, які приведені у таблиці С.1, ліквідність установи банку, що аналізується, протягом періоду змінювалася. Так, норматив миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів. Він визначається як відношення суми коштів у касі та на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, що обліковуються за поточними рахунками. Показник миттєвої ліквідності повинен бути не меншим ніж коефіцієнт - 0,20, ми бачимо, банківська установа станом на 01.01.2011 року має значення цього показника значно нижче, що свідчить про неспроможність банку миттєво розрахуватися за своїми боргами.

Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку. Він визначається як відношення активів первинної та вторинної ліквідності до зобов'язань банку з кінцевим строком погашення до 31-го дня включно.

Показник поточної ліквідності повинен бути не меншим ніж коефіцієнт - 0,40. З наведених розрахунків можна побачити, що показник знижувався протягом досліджуваного періоду. Так, станом на 01.01.2009 рік показник поточної ліквідності складав 0,42, на 01.01.2010 рік - 0,23, у 2011 рік - 0,23.

Норматив короткострокової ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів і визначається як співвідношення ліквідних активів до короткострокових зобов'язань зі строком погашення до одного року. Його показник короткострокової ліквідності повинен бути не меншим ніж коефіцієнт - 0,20. Тобто, для нашого банку цей показник лежав у межах нормативних значень на період 2008 - 2010 рр. Так, станом на 01.01.2009 рік показник короткострокової ліквідності складав 0,48, станом на 01.01.2010 рік - 0,23, станом на 01.01.2011 рік - 0,23. Що свідчить про здатність виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання.

Ще одним коефіцієнтом, котрий пов'язаний з поняттям запасу ліквідності, є відношення ліквідних активів до сумарних активів банку. Цей коефіцієнт показує, якою повинна бути мінімальна частка ліквідних активів, з тим щоб банк не втрачав своєї ліквідності й одночасно зберіг достатній рівень дохідності

Таким чином, аналіз ліквідності комерційної установи показав, погіршення стану ліквідності комерційної установи, що свідчить про необхідність залучення ресурсів з депозитних джерел.

Один з існуючих маркетингових підходів до формування депозитної бази - це поділ клієнтів на групи (сегментація). Для залучення депозитних ресурсів ПАТ «КБ «Даніель» має забезпечити клієнтів депозитними продуктами, які б задовольняли всі вимоги клієнта. Проте неможливо пропонувати один і той же депозитний продукт усім клієнтам, так само не можна адаптувати його до кожного конкретного споживача, тому необхідним є їх об'єднання в однорідні за потребами та інтересами групи.

Проведемо розрахунки, відносно сегментації депозитних вкладів банку по стабільності депозитних ресурсів (додаток Т). Приведемо розрахунок коефіцієнту варіації для строкових коштів фізичних осіб.

Так, з таблиці Т.1 можна побачити, що середнє арифметичне значення для строкових коштів фізичних осіб дорівнює 393069 тис. грн. Проведемо розрахунок дисперсії статистистичного ряду (за динамікою строкових коштів фізичних осіб):

(3.5)

Визначимо середнє квадратичне відхилення за строковими вкладами фізичних осіб:

(3.6)

Таким чином, середнє квадратичне відхилення за строковими вкладами

фізичних осіб ПАТ «КБ «Даніель» протягом 2008 - 2010 років складатиме:

(3.7)

Тобто, середнє квадратичне відхилення за строковими вкладами складає 8,3 %.

Узагальнення отриманої оцінки щодо отриманих показників варіації по групам вкладників наведемо у таблиці 3.1.

Перед аналізом даних, що були отримані у таблиці 3.1, слід зазначити, що, якщо індивідуальні значення сконцентровані навколо середньої величини, варіація ознаки незначна, середня є типовою. Якщо індивідуальні значення розкидані й істотно відрізняються від середньої величини, то середнє є нетиповим і варіація ознаки значна. Критичне значення коефіцієнта варіації - 33 %. Це означає, що сукупність вважається однорідною, якщо цей показник не перевищує 33 %.

Таблиця 3.1

Сегментація клієнтської бази ПАТ «КБ «Даніель» за рахунками [98]

З вищенаведеної таблиці можна побачити, що коефіцієнт варіації за залишками на поточних рахунках державних та громадських організацій дорівнює 26,6 %, тобто спостерігається невисокий рівень коливань, тобто такий, що є не критичним. Залишки на поточних рахунках юридичних осіб є менш стійкими - коефіцієнт варіації 34,1 %, на поточних рахунках фізичних осіб - 33,3 %. Тобто, найбільш стабільними з погляду підтримки незнижуваного залишку протягом тривалого періоду є поточні рахунки державних та громадських організацій (коефіцієнт варіації 26,6 %). При цьому депозити юридичних осіб є найдорожчими і можливості банків щодо їх залучення обмежені, тоді як кошти фізичних осіб (коефіцієнт варіації залишків на вкладах фізичних осіб 8,3 %), як додатковий ресурс, охоплений далеко не весь і дає можливість банкам продовжити боротьбу за приватного вкладника.

Таким чином, можна зробити висновок, що заощадження населення є найбільш довгостроковими на відміну від інших видів ресурсів банку. Чим більше в структурі пасивів ПАТ «КБ «Даніель» внесків населення, тим вільніше він може розміщувати свої кошти на довгостроковий період і відповідно отримувати прибутки.

Виходячи з встановленого алгоритму (рис.3.1), щодо прийняття управлінських рішень відносно управління депозитними ресурсами, проведемо SWOT-аналіз.

Таблиця 3.2

Матриця можливостей та загроз ПАТ «КБ «Даніель» [99]

Імовірність/вплив	Висока	Середня	Низька
Можливості ПАТ «КБ «Даніель»
Значний	1,3
Незначний	6,4	2
Слабкий		5
Загрози ПАТ «КБ «Даніель»
Руйнування
Сильна криза		7	2
Сильнее потрясіння	6,1	4
Легкий вплив	3	5

Для проведення SWOT-аналізу виділимо сильні та слабкі сторони діяльності ПАТ «КБ «Даніель», а також можливості та загрози зовнішнього середовища. Аналіз розглянуто у додатку Р та у нижченаведеній таблиці (таблиця 3.2).

Проаналізувавши можливості та загрози ПАТ «КБ «Даніель» можна зробити висновок, що керівництву банком варто звернути особливу увагу на такі можливості: розвиток технологій та підвищення обсягів залучення ресурсів з депозитних джерел, оскільки імовірність настання їх значна, і вони справлять великий вплив на діяльність банку та досягнення його стратегічної мети. Така можливість як збільшення доходів населення не справить значного впливу на діяльність банку, її імовірність настання є середньою, тому банку доцільно просто контролювати дану можливість.

Не слід забувати і про інші можливості для банку, оскільки із невисокої імовірності настання вони можуть стати з високою імовірністю, та справити значний вплив на досягнення стратегічних цілей банку.

Серед загроз ПАТ «КБ «Даніель» немає таких, які призвели б до руйнування, тобто до недосягнення стратегічної мети. Недовіра населення до банківської системи після кризових явищ, може призвести до сильної кризи банку, але оскільки імовірність реалізації даної загрози є низькою, то банку слід в першу чергу звертати увагу на ті загрози, імовірність настання яких є високою та середньою, навіть якщо вони і не справлять сильного впливу.

Отже, банку варто спрямовувати свої зусилля, тобто за допомогою сильних сторін скористатись можливостями, а також зменшити вплив загроз.

Тому, для цього керівництво банку повинно розробляти стратегічні плани, з обґрунтуванням дій у кожній сфері діяльності банку. Ці плани повинні постійно переглядатися, оскільки зовнішнє середовище постійно змінюється, а, отже, змінюється і його вплив на банк.

Таким чином, у ході проведеного аналізу було виявлено, що ПАТ «КБ «Даніель» має усі можливості для залучення ресурсів з депозитних джерел, тому у подальшому доцільним є визначення основної клієнтської бази на яку будуть направлені зусилля банку.

Визначивши пріоритетний сегмент ринку з позиції стабільності ресурсів, банк має проводити подальшу сегментацію за вторинними ознаками, яка б врахувала потреби клієнтів у відповідних депозитних продуктах.

Негативний вплив на приток коштів з депозитних джерел може мати те, що за умовами багатьох вкладів не передбачається можливості поповнити вклад, а також, те, що клієнт втрачає відсотки при розірванні договору. Ще одним слабким місцем є відсутність програм лояльності для постійних клієнтів.

Так, не передбачено збільшення відсотку за вкладами постійним вкладникам, наприклад, таким фізичним особам, які вже обслуговувалися банком та прагнуть знову покласти гроші на рахунок.

Позитивними рисами депозитної програми ПАТ «КБ «Даніель» є наступні умови, які банк пропонує приватним клієнтам:

- безкоштовне відкриття депозитного рахунку;

- прийом вкладів від фізичних осіб, як у національній, так і у іноземній валюті;

- можливість поповнення депозитного рахунку;

- нарахування відсотків за компенсаційною відсотковою ставкою при достроковому розірванні договору з ініціативи вкладника;

- можливість отримувати відсотки на платіжну картку;

- гнучке поєднання оптимальних відсоткових ставок з різноманітними умовами депозитних вкладів;

- лояльна схема перерахунку відсотків при достроковому розірванні договору з ініціативи вкладника;

- можливість отримання кредитного ліміту на платіжну картку під заставу депозиту;

- можливість оформлення в банку заповітного розпорядження на вклад та довіреності на розпоряджання вкладом іншою особою;

- повернення вкладу за бажанням клієнта здійснюється шляхом повернення готівкою чи перерахування на власний поточний, картковий або депозитний рахунок.

Банк являється учасником «Фонду гарантування вкладів», що повинно підвищувати довіру вкладників до банківської установи, адже надійна та ефективна система гарантування вкладів створює умови для захисту інтересів вкладників на випадок неплатоспроможності чи банкрутства банку, зменшення ризику кризи банківської системи внаслідок втрати ліквідності через масове зняття депозитів, підвищення ефективності управління грошово-кредитною сферою економіки внаслідок збільшення обсягу депозитів.

Визначивши цільовий сегмент управління, а саме строкові кошти фізичних осіб, а також проаналізувавши слабкі та сильні сторони банку у даному виді послуг, менеджментом банку повинно бути визначено інструменти управління депозитними ресурсами.

Оскільки банківськими маркетологами було виявлено, що найбільший збиток, який криза нанесла банківській системі, - втрата довіри населення, через що суттєво змінилося конкурентне поле, змінилися очікування й побоювання клієнтів.

У ході дослідження зміни поведінки споживачів депозитних послуг в наслідок банківської кризи було виявлено наступні тенденції:

- суттєво скоротилися терміни зберігання коштів на банківських рахунках: якщо до кризи середній термін зберігання коштів становив 6 - 12 місяців, то після кризи середній термін зберігання скоротився до 3 місяців;

- відбулося підвищення частки вкладів в іноземній валюті, через активну диверсифікацію портфелів депозитів по валютам;

- пріоритетною умовою для вкладника є можливість зняття депозитів та підвищення ставки при збільшенні розмірів депозитів;

- відбувся різкий розподіл клієнтів по банківським установам в залежності від ступеня схильності їх до ризику. Тобто, більш схильні до ризику вкладники обирають більш високі відсотки за вкладами, інші, прагнуть стабільності та гарантії тому обирають банки, які пропонують помірні відсотки.

Скорочення термінів зберігання коштів населення на депозитних рахунках банківських установ є негативним явищем, адже це суттєво знижує стабільність сформованих банком ресурсів. Для зниження ризику втрати коштів, клієнти диверсифікують вклади за валютою, відбулося суттєве зменшення довіри до національною валюти. Суттєво й змінилися для клієнтів й пріоритети відносно характеристики банківських послуг.

Вищезазначені тенденції характеризують пріоритетність тієї чи іншої умови для потенційного клієнта депозитних послуг. Важливість пропонованих умов можна зобразити у вигляді піраміди, в основі якої буде розташовано найбільш пріоритетний фактор. На рисунку він займає найбільшу площу піраміди, що підкреслює його первинність перед іншими умовами. Відповідно, наступна вищенаведена умова за депозитами буде прийматися клієнтом за умови дотримання першої, третя - після відповідності першої й другої умови встановленим критеріям (рис. 3.2.).

Рис.3.2. Пріоритетність умов обрання банку споживачами депозитних послуг після кризи [32].

Тобто, в умовах обмеженості коштів, та зважаючи на можливий отриманий результат, доцільним є прийняття рішення щодо використання нецінових методів приваблення коштів з депозитних джерел.

Через втрату довіри населення відносно діяльності банківських установ, доцільним є використання такого нецінового методу управління як реклама, оскільки реклама є одним з основних засобів маркетингової комунікації. Існує два види реклами: іміджева та реклама послуг. Оскільки попередніми дослідженнями було показано, що найбільший потенціал нарощення обсягу депозитних ресурсів ПАТ «КБ «Даніель» має за напрямком строкових депозитів фізичних осіб, то, відповідно обирається напрямок рекламування послуг.

Метою реклами, щодо банківських продуктів, є донесення до цільової групи через ЗМІ вичерпну інформацію про повний спектр пропонованих банком послуг, корисність та вигідність певних банківських послуг для цільової групи з метою зацікавити потенційного клієнта, який звернувся до установи.

Для організації заходів з рекламування депозитів фізичних осіб необхідно визначити комунікаційну політику банку.

Реалізація заходів комунікаційної політики банку спрямована на стимулювання попиту на банківські продукти, а саме депозити фізичних осіб, а також збільшення обсягів продажу пропонованих банком послуг, розширення ринкової частки для наступних цільових аудиторій: групи наявних клієнтів та групи потенційних клієнтів.

До цільової аудиторії належать фізичні особи що мешкають на територіях де розташовані філіали та відділення банку.

Цілями комунікаційної політики є:

- підвищення обсягів ресурсів залучених банком з депозитних джерел;

- збільшення числа клієнтів, що будуть користуватися послугами банку;

- підвищення рівня обізнаності населення про банк та його послуги.

Для впливу на потенційних та існуючих клієнтів ПАТ «КБ «Даніель» буде використовувати такі засоби: реклама та стимулювання збуту.

Також буде підготовлена презентація нового продукту в приміщенні банку для потенційних клієнтів - фізичних осіб. Завчасно буде розіслано запрошення на цей захід.

Важливим фактором залучення клієнтів буде друк інформаційних буклетів, які будуть роздані, всім хто зацікавиться продуктом.

Реалізація заходів комунікаційної політики потребує витрат та формування відповідного бюджету. До таких витрат відносяться:

- друкована реклами (поліграфія) - 1000 шт. рекламних буклетів коштують 1100 грн.;

- витрати на телевізійну рекламу: 30 секунд ефіру складають 120 дол.США (телеканал «Інтер»);

- витрати на проведення презентації - 2120 грн. за одну презентацію (на звукове, світлове обладнання, оренду зали);

- витрати на зовнішню рекламу

Друкована реклама (поліграфічні послуги) - це один з основних сучасних інструментів цього мистецтва. Сьогодні просування жодного товару чи послуги не може відбуватись без поліграфічного супроводу. Тому, ПАТ «КБ «Даніель» вирішив звернутися до поліграфічної компанії «Gala ideas» для друку рекламної пропозиції населенню депозитних послуг банку у вигляді буклетів. Які потім будуть розповсюджуватися серед населення, шляхом роздавання реклами в людних місцях (торгових центрах, магазинах, безпосередньо у самому банку), а також розповсюдження друкованої реклами по поштовим скринькам.

Друкування поліграфічної реклами планується використовувати офсетну технологію друкування, оскільки офсетне тиражування здійснюється у стислі строки, має достатню високу якість друкованої реклами та є дешевшою ніж цифровий друк. Вартість 1000 шт. рекламних буклетів коштує 1000 грн., запланована кількість рекламних буклетів складає 25000 шт.

Обрання банком такого комунікаційного заходу, як реклама на телебаченні, пояснюється тим, що реклама на телебаченні є найпопулярнішим видом реклами в світі. Багато в чому це забезпечено універсальністю даного каналу, який діє відразу на кілька органів чуття (зір і слух).

Банк прагне отримати максимальний ефект від проведення реклами, саме через це, подання реклами у вечірній пройм-тайм (у період з 18 до 24 години), оскільки саме у цей період доби збирається максимальна кількість глядачів.

Вартість прайм-тайму значно більше вартості всього іншого часу. При розробленні реклами, необхідно урахувати її специфіку, а саме, вона є продуктовою (банк пропонує депозитні програми) та направлена на залучення коштів населення, тому дуже важливим є правильне розміщення реклами для того щоб вона запам'ятовувалася та викликала довіру споживачів.

З урахування усіх необхідних задач, що поставлені керівництвом банку у ході проведення рекламної компанії, було прийнято рішення подання реклами на телеканалі «Інтер». Вибір телеканалу пояснюється тим, що він транслюється по всій території України, що дозволить залучити та проінформувати максимальну кількість потенційних споживачів щодо депозитів, які пропонує банк фізичним особам.

Не зважаючи на те, що реклама на каналі «Інтер» є значно дорожчою ніж на місцевих телеканалах, банк обрав саме її, що зумовлено наступними чинниками:

- ефективність подання реклами на телеканалі «Інтер», який транслюється по всій території України є вищою, ніж ефективність реклами на місцевому телебаченні, оскільки цей канал має високі рейтинги. Тобто, завдяки розташуванні реклами на цьому каналі, підвищується можливість охопити максимальну кількість потенційних споживачів.

Розташування такого виду зовнішньої реклами є доцільним, адже у

сучасних умовах оренда біг-бордів є ефективним способом просування брендів, товарів та послуг. Зовнішня реклама набагато дешевше за рекламу телевізійну, а при грамотному проведенні промо-кампанії, не менш результативна. В зв'язку з цим, для рекламодавця ключове питання полягає в підборі рекламних плоскостей, який би дозволив добитися максимального ефекту в стислі терміни і з мінімальними витратами. Вибір переліку біг-бордів для розміщення реклами конкретного товару залежить від безлічі чинників, що визначають географічні, термінові, соціально-демографічні, поведінкові та інші особливості цільової аудиторії.

Виходячи з запланованих витрат складемо рекламний бюджет ПАТ «КБ «Даніель» (таблиця 3.3). Таким чином, можна побачити, що сумарні витрати на рекламування депозитів для фізичних осіб складає 426590 грн.

Таблиця 3.3

Рекламний бюджет ПАТ «КБ «Даніель» [99]

Визначимо ефективність запланованих рекламних заходів, за допомогою методу зіставлення додаткового обсягу депозитних ресурсів, одержаного в результаті використання реклами, і витрат, пов'язаних з її здійсненням. На початку визначимо додатковий обсяг залучених депозитних ресурсів, одержаний в результаті проведення рекламних заходів, потім обчислимо економічну ефективність реклами, яка виражається різницею від суми додаткового прибутку і витрат на рекламу.

Розглянемо приріст депозитних операцій за строковими коштами фізичних осіб у 2010 році за перший та другий квартали та прогнозований обсяг продажів у 2011 році після проведення рекламної компанії (за аналогічний період).

Таблиця 3.4

Обсяг приросту депозитного портфелю ПАТ «КБ «Даніель» у рекламний та до рекламний період [99]

Розрахуємо приріст за депозитами фізичних осіб за рекламний та після рекламний період у %.

(3.8)

Тепер розрахуємо додатковий приріст депозитних ресурсів:

(3.9)

Таким чином, після проведених розрахунків встановлено, що приріст депозитних ресурсів за рекламний і післярекламний період зріс на 40,82 % або на 1108777,33 грн., що є цілком позитивним результатом рекламної кампанії.

Додаткові витрати на зростання обсягу депозитів становлять 15 % прогнозованого додаткового обсягу залучених депозитних ресурсів.

Планування розміру додаткових витрат допоможе знизити ризик нестачі коштів при виникненні форс-мажорних обставин під час проведення рекламної компанії.

Визначимо ефективність запланованих рекламних заходів.

(3.10)

Таким чином, економічний ефект від проведення рекламної кампанії позитивний, отже, рекламна компанія ефективна.

Можна дійти висновку, що нецінові заходи, щодо приваблення коштів банку з депозитних джерел будуть проведені ефективно, оскільки прогнозується суттєве підвищення надходження коштів фізичних осіб на депозитні рахунки банку.

Висновки до розділу 3

Враховуючи обмежені можливості Банку щодо залучення додаткових обсягів депозитів ціновими методами, слід запропонувати вкладникам вигідні умови з використанням нецінових методів управління. Використання нецінових методів управління депозитними ресурсами, дасть можливість більш оперативно реагувати на зміни ситуації на депозитному ринку та утримувати на обслуговуванні потенційно вигідних клієнтів.

Нецінові методи управління залученими коштами банку базуються на використанні різноманітних прийомів заохочення клієнтів, які безпосередньо не пов'язані зі зміною рівня депозитних ставок. До таких прийомів належать реклама, поліпшений рівень обслуговування, розширення сектору пропонованих банком послуг та рахунків, комплексне обслуговування, види безкоштовних послуг тощо.

Проведене дослідження підтвердило, що такий неціновий метод як рекламування послуги, а саме депозитних вкладів фізичних осіб, доцільно використовувати в процесі управління залученням коштів з депозитних джерел.

В умовах загострення конкурентної боротьби в банківській сфері менеджмент велику увагу приділяє саме неціновим методам управління, оскільки підвищення депозитних ставок має обмеження і не завжди такий метод управління можна застосувати. Реклама послуг банку є дієвим інструментом донесення до цільової групи через ЗМІ вичерпну інформацію про повний спектр пропонованих банком послуг, корисність та вигідність певних банківських послуг для цільової групи з метою зацікавити потенційного клієнта звернутися до установи.

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ В БАНКУ

4.1 Особливості менеджменту, завдання та функції служби охорони праці в банку

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Поняття "охорона праці" фактично розкриває головні напрями, які створюють систему забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі їх трудової діяльності, тобто ця система містить заходи, які окремо або в сукупності спрямовані на створення умов праці, що відповідають вимогам збереження життя та здоров'я працівників у процесі трудової діяльності.

Охорона праці спирається на комплекс державних законодавчих актів. Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закони України "Про охорону праці”, "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про пожежну безпеку", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та відповідні підзаконні акти.

Згідно закону України “Про охорону праці” від 21.11.02 ст.13 Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Основними завданнями управління охорони праці є:

1.Опрацювання заходів щодо здійснення державної політики з охорони праці на регіональному та галузевому рівнях;

2.Підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на:

- забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці;

- забезпечення утримання в належному стані виробничого устаткування, будівель і споруд, інженерних мереж, безпечного ведення технологічних процесів;

- забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;

- організацією і проведення навчання працівників з питань охорони праці;

- пропаганду охорони праці;

- облік, аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці;

- забезпечення професійного добору працівників окремих професій;

- забезпечення страхування працівників від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання;

3.Організаційно-методичне керівництво на регіональному та галузевому рівнях;

4.Стимулювання інтеграції управління охороною праці в єдину систему загального управління організацією виробництва;

5. Широке впровадження позитивного досвіду у сфері охорони праці.

Основні функції управління охороною праці:

- організація та координація робіт у галузі охорони праці;

- облік, аналіз та оцінка показників стану умов і безпеки праці;

- планування та фінансування робіт;

- контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- упроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства , та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

4.2 Мікроклімат операційного відділу ПАТ «КБ «Даніель»

Відповідно до теми дипломної роботи як об'єкт дослідження в розділі "Охорона праці" мною взято приміщення операційного відділу ПАТ «КБ «Даніель» у зв'язку з отриманням у даному відділі необхідної вихідної інформації для написання роботи. Приміщення відділу знаходиться на першому поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення становить 27 м2, висота - 2,5 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 6 чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 27/6 = 4,5 (м2/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04-87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочої площі. Висота приміщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано. У приміщенні розташовано 6 комп'ютерів. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні - 220 В. У приміщенні 6 письмових столів, одна шафа для зберігання документів, один холодильник. За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих. План приміщення наведений на рисунку 4.1.

Умовні позначення рисунку 4.1: 1. холодильник; 2. письмові столи (робочі місця); 3. комп'ютери; 4. двері; 5. вікна; 6. шафа.



Рис. 4.1. Планування приміщення

Беручи до уваги, що в адміністративно управлінських приміщеннях виконуються за енерговитратами легкі роботи, то відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного періоду року нормативними будуть:

1.температура:оптимальна 21-240С, допустима 20-250С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 70%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна 0,1 м/с, допустима не більше 0,2 м/с.

Для теплого періоду:

1. температура: оптимальна 22-250С, допустима 21-280С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 60%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна не більше 0,2 м/с, допустима 0,1-0,3 м/с.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому підрозділі наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Санітарно-гігієнічні умови праці в ПАТ «КБ «Даніель»

Параметр	Значення параметра	Нормативний документ
	фактичне	нормативне
1. Освітленість штучна (лк)	323,23	300	СНиП II-4-79
2. Значення коефіцієнта природного освітлення (%)	0,486	1,35	СНиП II-4-79
3. Температура повітря (0С):
взимку	20	21 - 25	ДСН 3.3.6.042-99
влітку	24	22 - 28	ДСН 3.3.6.042-99
4. Відносна вологість повітря (%):
взимку	65	< 75	ДСН 3.3.6.042-99
влітку	55	< 60	ДСН 3.3.6.042-99
5. Повітрообмін (м3/год):
взимку	1029,28	180	СНиП 2.09.04-87
влітку	658,63	180	СНиП 2.09.04-87
6. Швидкість переміщення повітря (м/с)	0,051	< 0,2	ДСН 3.3.6.042-99

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні - в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

1. коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загорання наявних легкозаймистих речовин;

2. займання паперу і дерева через необережне поводження з вогнем;

3. поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

Висновки до розділу 4

У цілому охорона праці здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону праці», Рекомендаціями Державного комітету України по здійсненню охорони праці, Міністерства охорони здоров'я. Потрібно відзначити, що недоглядів у питанні охорони праці і навколишнього середовища немає. Необхідно також відзначити, що в банку діє колективний договір, укладений між профспілковим комітетом і керівництвом ПАТ «КБ «Даніель».

Кошти на заходи щодо охорони праці виділяються у встановленому порядку на 1 лютого поточного року (у 2011 р. виділено 3700 грн.). Витрата цих коштів на інші цілі забороняється.

Правління банку здійснює цільову витрату коштів на поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що погоджується з місцевими органами Державного комітету України по нагляду за охороною праці.

Кошти фонду охорони праці, що перераховуються філіями банку, використовуються у найбільш пріоритетних заходах галузевої програми. Рішення про використання фондів охорони праці приймаються Правлінням за участю профспілкових органів. Усі працівники банку, прийняті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж (навчання) з питань охорони праці.

Отже, можна зробити висновок, що охорона праці у ПАТ «КБ «Даніель» дотримана належним чином.

ВИСНОВКИ

Для ефективного розвитку економіки будь-якої країни максимально можливе залучення коштів у банківську систему - питання особливої актуальності. Існує тісний зв'язок між нагромадженнями та економічним зростанням. У дослідженні з'ясовано, що формулювання теоретичних основ, розробка і впровадження конкретних практичних рекомендацій, спрямованих на вирішення проблем, пов'язаних із недостатністю ресурсної бази української банківської системи; забезпеченням оптимального управління банківськими активами і стимулюванням довгострокових вкладень, є необхідною умовою зміцнення стійкості банківського сектору і підвищення довіри до нього з боку інвесторів, вкладників, кредиторів, а також передумовою зростання його ролі у забезпеченні збалансованого розвитку всіх галузей і секторів економіки України.

Аналіз подій на фінансовому ринку України, проведений за роки її незалежності, дозволяє зробити висновок про те, що вітчизняна банківська система в цілому набула певної міцності і може протистояти проявам нестабільності економічного простору. Одночасно гостро виявилися і недоліки: слабка дія саморегулюючих механізмів фінансового ринку і низький рівень розвитку ринкових відносин у банківській системі. Сьогоднішні потреби і майбутні запити країни потребують здійснювати перехід до економічного розвитку на інноваційних началах. Проте механізм трансформації тимчасово вільних коштів у кредитні ресурси банківської системи України не відповідає сучасним потребам економіки інноваційного типу. Лауреат Нобелівської премії Дж. Б`юкенен відзначав, що для всіх держав існує проблема дефіциту ресурсів і перш за все фінансових. Таким чином, проблема формування ресурсного потенціалу і розробка депозитної політики банку, що включає не тільки створення нової клієнтури, але і поступову зміну структури джерел залучення коштів має першорядне значення і є складовою частиною гнучкого управління активами і пасивами банку.

Формування ресурсної бази у процесі здійснення банками пасивних операцій історично відіграло первинну і визначальну роль відносно до його активних операцій. Основна частина банківських ресурсів утворюється у процесі здійснення депозитних операцій банку, від ефективної і правильної організації яких залежить стійкість функціонування кредитної організації. Ефективне управління пасивами вимагає здійснення науково обґрунтованої депозитної політики. Специфіка даної сфери діяльності полягає у тому, що стосовно пасивних операцій вибір банку звичайно обмежений певною групою клієнтури, до якої він прив'язаний набагато більше, ніж до позичальників.

Дослідження у сфері розробки концепції формування депозитної стратегії і тактики можна класифікувати як спробу теоретичного осмислення і формалізації в найбільш узагальненому виді сучасної практики проведення депозитної політики. Результати роботи дозволяють стверджувати, що ця спроба вдалася, не дивлячись на те, що аналізована сфера крім вже розглянутих і вивчених, має ще безліч «перлин» і «діамантів», які можуть або вже «прикрашають» конкретними прикладами використання сучасні банківські системи.