Управління доходністю кредитних операцій банку

Згідно зі статутом Держбанку СРСР, затвердженим 29.10.1960 р., видача позик Держбанком СРСР здійснювалася відповідно до кредитних планів у порядку прямого, цільового, термінового і зворотнього кредитування. Такий загальновизнаний принцип як платність, як бачимо, тут не згадується. Фактично, враховуючи значний рівень неповернень кредитів, кредитування носило характер державного фінансування, що мало менш стимулюючий вплив на економічні процеси.

Зміни у функціонуванні механізму кредитування розпочалися у другій половині 80-х рр. ХХ ст. з початком “перебудовчих” процесів. Правила кредитування матеріальних запасів і виробничих витрат, введені в дію з 01.01.1988 р. Держбанком СРСР, передбачали дотримання підприємствами основних принципів кредитування: забезпеченості, цільового характеру, терміновості, поворотності, платності, що вимагається і сьогодні.

Пропонуючи різнопланові кредити, розраховані на різні групи споживачів їх послуг, банківські установи зобов'язані дотримуватися встановлених економічних нормативів і не порушувати стабільність, економічну безпеку банку.

Надання кредиту без ризику неможливе. Тому повинні існувати важелі, що забезпечуватимуть повернення боргу в майбутньому. На сьогодні це застава, поручительство, гарантія, а також страхування кредитного ризику та страхування заставленого майна.

Аналіз кредитної роботи свідчить про те, що комерційні банки в Україні використовують у своїй роботі напрацьовані західною практикою засоби управління наданням позик. З метою запобігання виникненню проблемної заборгованості банки проводять ґрунтовний аналіз позичальника, вивчають його кредитну історію, ділову репутацію, а також проект, що буде фінансуватись за рахунок кредитних коштів. Як правило, для аналізу фінансової діяльності суб'єктів господарювання беруть дані за попередній звітний період та на останню звітну дату. На нашу думку, цього недостатньо, оскільки така вихідна інформація не дозволяє спрогнозувати подальший розвиток фінансової діяльності. Так, з метою визначення тенденцій економічного розвитку позичальника банківськими установами Німеччини для аналізу фінансового стану беруться дані про діяльність клієнта за останні три роки.

Консервативна політика у сфері надання позичок, що ведеться західними банками, забезпечує норму несплачених позик меншу, ніж 1 % [65].

В Україні частка несплачених позик значно більша. Станом на 01.01.2005 р. частка проблемних (прострочених і сумнівних) кредитів складала 4,5 % [64], і хоча у 2004 р. спостерігалося зниження цього показника, це вказує на певні проблеми у функціонуванні механізму кредитування.

Заслуговує на увагу практика банківських установ Німеччини у сфері обміну інформацією про надані кредити і наслідки таких операцій через так зване Гарантійне товариство страхування кредитів (SCHUFA), членами якого є практично усі банківські установи Німеччини.

На нашу думку, в Україні потрібно вести офіційний загальнодержавний реєстр усіх виданих кредитів з короткою кредитною характеристикою позичальників, доступ до якого мали б усі керівники кредитних підрозділів комерційних банків. Це було б стимулом коректної ділової поведінки боржників. Із діючих на сьогодні органів такі функції могли б виконувати Асоціація банків України або Національний банк України.

Таким чином, механізм кредитування - багатогранне поняття, характер якого визначає сукупність різноманітних факторів. Основне його завдання - використання кредитних ресурсів на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільової направленості. Для підвищення ефективності функціонування системи кредитування необхідно:

- працівникам банку дотримуватись встановлених стандартів кредитування, інструкцій;

- забезпечувати високий рівень професійної підготовки банківських працівників;

- суворо дотримуватися сторонам кредитування умов кредитного договору, вчасно повідомляти про зміни планів;

- для забезпечення надійного повернення коштів власнику підприємства нести особисту відповідальність за повернення кредиту;

- встановлювати довгострокову співпрацю між позичальником та кредитором;

- вести загальнодержавний офіційний реєстр виданих кредитів;

- приділяти більшу увагу відбору інвестиційних проектів;

- комерційним банкам для забезпечення реальних повернень позик встановлювати плату за кредит з урахуванням рівня рентабельності суб'єктів господарської діяльності.

3.2 Заходи щодо підвищення прибутковості кредитних операцій комерційного банку

Оптимальною і результативною можна назвати тільки таку роботу банку, коли оцінка його діяльності свідчить про високий рівень дохідності при виконанні всіх необхідних нормативів. Дохідність банку - це позитивний результат його фінансово-господарської діяльності. За рахунок доходів оплачуються всі операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Стан банківської системи України за підсумками 2004 року характеризувався такими основними тенденціями: поліпшилася загальна якість активів, зросла ефективність їх використання; збільшилася питома вага робочих активів (процентних) у сумарних активах, що позитивно вплинуло на процентну дохідність банків.

Кредитні операції комерційних банків, безперечно, найголовніші джерела отримання доходів. Саме питання про прибутковість кредитних операцій є на сьогоднішній момент одним із найактуальніших. Це можна сказати, виходячи з економічної ситуації в Україні на даний період: економічне реформування реальної економіки та банківського сектора, внесення змін у банківське законодавство, у політику НБУ з приводу регулювання діяльності банківського сектора встановленням певних норм та нормативів (згідно останніх змін до банківського законодавства банкам, для того щоб залишитися працювати у вигляді банківських установ, необхідно збільшувати розмір статутного капіталу).

Все це не завжди позитивно впливає на прибутковість основних банківських операцій, у тому числі і кредитних. При цьому треба відмітити, що рівень прибутку за даними операціями впродовж останніх років суттєво коливається під впливом певних факторів, що не можна не визначити як "проблему" для комерційного банку.[14]

Виходячи з цього, необхідно систематизувати всі фактори, що впливають на прибутковість, визначити основні можливості мінімізації їх впливу.

Ці фактори справляють різний вплив і діють з різних боків. Виходячи з цього, їх можна класифікувати на внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх факторів можна віднести :

- оптимальне розміщення банківських коштів;

- підвищення кваліфікаційного рівня персоналу, його компетенції та забезпечення належних умов праці;

- процентна політика (рівень відсоткових ставок по кредитах та по залучених коштах), а також політика, якою керується банк при виборі концепції власного розвитку, характеру його діяльності, продукту, який він пропонує на ринку (видів кредиту, спектра платних послуг тощо).

Однак прибутковість діяльності комерційного банку залежить нелише від внутрішніх, а й від зовнішніх факторів, які можна розподілити так:

- економічні умови господарювання, рівень техніки й технології, реальні доходи населення, довіра суб'єктів господарювання та приватних осіб до банківської системи, демографічні чинники, структура ринку (скажімо, кількість банків, які обслуговують один і той же ринок), конкуренція, попит і пропозиція на кредит, потенційна кредитоспроможність позичальників, ціна кредитних ресурсів;

- важелі державного регулювання, фінансова, грошово-кредитна та податкова системи, механізм розподілу прибутку, динаміка рівня доходу за державними цінними паперами, стан валютного ринку та рівень курсів валют, інфляція тощо.

Для зростання дохідності та прибутковості банківського кредитування, на нашу думку, можна запропонувати наступні заходи:

Зростання прибутковості кредитних операцій комерційних банків має здійснюватися за рахунок:

- запровадження гнучкої системи встановлення нормативів обов'язкового резервування коштів залежно від строків їх залучення;

- удосконалення системи управління ризиками банку (попередній аналіз кредиту і платоспроможності клієнта; оцінка вартості кредитів, які видаються, та контроль за кредитами, виданими раніше; лімітування кредитів; достатнє та якісне забезпечення за виданими кредитами; страхування кредитів; оперативне стягнення боргу; видача дисконтних позичок);

- врегулювання в законодавчому порядку питання щодо віднесення комерційними банками на валові витрати коштів, що спрямовуються на формування резервів, створюваних для відшкодування можливих втрат за активними операціями, а також спрощення процедури списання безнадійної заборгованості за кредитами;

- здійснення заходів щодо очищення балансів банків від сумнівних та безнадійних кредитів та нарахованих відсотків за ними;

- удосконалення системи ціноутворення міжбанківських кредитних ресурсів та дотримання реального рівня облікової ставки Національного банку України;

- розроблення методології планування в комерційних банках;

- поліпшення ліквідності активів банківської системи шляхом: впровадження дієвої системи гарантування вкладів населення; подальшого розвитку ринку міжбанківських ресурсів і створення для банків рівних умов купівлі-продажу вільних ресурсів;

- слідкувати за відповідністю між строками повернення активів і зобов'язань, що може негативно вплинути на поточну ліквідність або на рівень прибутковості кредитних операцій тощо.

Таким чином, як бачимо, проблема підвищення прибутковості комерційних банків є дійсно досить складною, хоча і небезнадійною. Як ми запропонували, є абсолютно реальні можливості підвищувати прибутковість кредитних операцій, хоча і завдяки виконанню певних умов - потрібна пильна увага зі сторони банківських установ, узгодженість рішень НБУ, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.

Вирішальне значення при вирішенні проблеми підвищення прибутковості банку має забезпечення взаємозв'язку між внутрішніми та зовнішніми факторами, що впливають на кредитну діяльність банку та управління кредитними ризиками.

Розглянуті заходи щодо зростання дохідності та прибутковості кредитних операцій надалі, при їх впровадженні, повинні сприяти підвищенню прибутковості не тільки банківської системи, а й економіки в цілому.

ВИСНОВКИ

В дипломній роботі на тему: „Управління доходністю кредитних операцій банку” наведено теоретичне узагальнення кредитної політики банку, проведено аналіз доходів, отриманими банком від кредитної діяльності, та взаємозв'язку між прибутком і встановленим процентом.

Кредитна політика, поряд із керуванням ризиком, є одним із найважливіших елементів загальної політики банку. Цілі цієї політики повинні бути ясно і цілком викладені в письмовій формі, наприклад, із питань прибутків на активи, процентної маржі і т.д. У процесі визначення ціни кредиту особливе значення необхідно надавати аналізу таких чинників:

- ризики зовнішні і внутрішні для банку, у тому числі пов'язані із здійсненням визначеної банківської операції або клієнтом;

- агресивність банку (чи переслідує банк цілі росту або зміцнення власних позицій на ринку)

- конкуренція ( по яких категоріях позичок банк вважає доцільним для себе конкурувати з іншими банками й іншими конкурентами при визначенні ціни на свої операції і послуги);

- категорія клієнта (чи орієнтований банк на розвиток відношень із клієнтом; одержання прибутку від угоди; наявність цінової політики по позичках і рівень диференціації процентних ставок для постійних і потенційних клієнтів)

- прибутковість (більшість зарубіжних банків установлюють цільові рівні прибутковості, звичайно як рентабельність капіталу (RОЕ) і рентабельність активів (RОА). Причому зв'язок клієнта з банком розглядаються в комплексі, а не кожна конкретна послуга клієнту окремо, тому що кредитну маржу можна різко скоротити, якщо клієнт приносить банку значний прибуток, наприклад, у формі прибутків по валютних операціях, акредитивам, зобов'язанням і гарантіям. Для цих цілей і ведеться картотека кредитної інформації - надійна, ефективна система обліку відношень із кожним клієнтом);

- вартість ресурсів (кожен кредитний працівник банку повинен бути поінформований про вартість ресурсів для банку або базову ставку, що можна визначити як середньозважену ставку, виплачену по всіх джерелах коштів, включаючи вартість страхування депозитів, резервні вимоги в центрального банку, і вартість усіх непроцентных витрат, пов'язаних із мобілізацією коштів, наприклад, накладні, адміністративні витрати, маркетинг і інші. Визначення ціни засновано на цій базовій ставці, хоча для деяких позичок може бути використана гранична ставка;

- гнучкість ціни по кредитам і депозитам. На додаток до нових інструментів, банк повинен пропонувати клієнтам нові банківські продукти, що характеризувалися б розмаїтністю видів із погляду структури, термінів і визначення ціни (у межах установлених норм залучення коштів і принципи кредитної політики).

Управління доходністю кредитних операцій банку повинно ґрунтуватися на інтегрованому управлінні активами і пасивами, зокрема: визначенні критеріїв оптимізації розподілу ресурсів, вивченні взаємозв'язку у системі показників фінансового стану банківської установи та розробці адекватної стратегії, що забезпечує рівновагу між прибутковістю, ліквідністю, фінансовою стійкістю та банківськими ризиками.

Застосування методики геп-менеджменту повинно вдосконалити роботу менеджерів Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанку”.

Головна ідея геп-менеджменту полягає в тому, що розмір та вид гепу мають відповідати прогнозам зміни відсоткових ставок і робочому циклу, а також загальним принципам розвитку економіки. Як відомо, в економічному циклі вирізняють чотири основні стадії розвитку: зростання (підйом); пік; зниження ділової активності (спад); найнижча точка циклу.

На ранніх стадіях економічного зростання геп має бути додатним, оскільки очікується підвищення ставок. Далі розмір гепу зменшують, подовжуючи строки проведення активних операцій і скорочуючи строки виплат за пасивами. У стадії піку слід перейти до від'ємного гепу, що дасть змогу зафіксувати ставки за активами на рівні піку, а скорочення строків за пасивами дозволить зменшити відсоткові витрати. На ранніх стадіях спаду, коли очікується зниження відсоткових ставок, геп має бути від'ємним. На подальших стадіях спаду потрібно поступово перейти до додатного гепу, скоротивши строки надходжень за активами і подовживши строки виплат за пасивами. Додатний геп зберігається і в разі досягнення найнижчої точки циклу, коли ставки за пасивами фіксуються на найнижчому рівні і скорочується тривалість проведення активних операцій, завдяки чому згодом можна буде реінвестувати активи під вищу ставку.

Зауважимо, що прогнози не справджуються негайно: зміни ставок досягаються не відразу. Якщо напрямок руху відсоткових ставок може бути передбачений правильно, то час зміни та розміри спрогнозувати важко. Застосування стратегії гепу потребує достатньої тривалості відсоткових циклів, аби вистачило часу скористатися перевагами.

Проблема підвищення прибутковості комерційних банків є дійсно досить складною, хоча і небезнадійною. Як ми запропонували в третьому розділі дипломної роботи, є абсолютно реальні можливості підвищувати прибутковість кредитних операцій, хоча і завдяки виконанню певних умов - потрібна пильна увага зі сторони банківських установ, узгодженість рішень НБУ, Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.

Вирішальне значення при вирішенні проблеми підвищення прибутковості банку має забезпечення взаємозв'язку між внутрішніми та зовнішніми факторами, що впливають на кредитну діяльність банку та управління кредитними ризиками.

Розглянуті заходи щодо зростання дохідності та прибутковості кредитних операцій надалі, при їх впровадженні, повинні сприяти підвищенню прибутковості не тільки банківської системи, а й економіки в цілому.

Список використаних джерел

1. Аванесова Ірина “Передумови регулювання кредитної діяльності в Україні: історія і сучасність”//Банківська справа.-2002-№4.

2. Банківська статистика / А. В. Головач, В. Б. Захожай, Н. А. Головач Ю. О. Веретельникова. -- К.: КДТЕУ, 1998.

3. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / Уклад. А. В. Головач В. Б. Захожай, Н. А. Головач. -- К.: МАУП, 1999.

4. Банківські операції/ Під ред. Мороза. -К.:КНЕУ, 2000.

5. Банковское дело: Справоч. пособие / Под ред. Ю. Бабичевой. -- М.: Экономика, 1993.

6. Банковское дело: стратегическое руководство.-М.: АО “Консалт-банкир”, 1998.

7. Банковское дело: Учебник / Под ред. проф. В. И. Колесникова, Л. П. Кроливецкой. -- М.: Финансы и статистика, 1995.

8. Березина М. “Взаимодействие банков и страховых компаний при проведении программ потребительсокого кредитования населения”//Фондовый рынок (укр.) 2001-№12.

9. Валенцева Н.И., Мамонтова И.Д. Эффективность использования банковского кредита. - М.: “Финансы”, 1999. - 328 с.

10. Валравен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. - Мировой банк реконструкции и развития., 1993.

11. Версаль Н.І., Олексієнко С.М. “Кредитні ризики, як важлива складова ризиків банківської діяльності”//Фінанси України-2002-№8.

12. Вступ до банківської справи / Під ред. Савлука. - К.: Лібра,1998.

13. Гольцберг М.А., Хасан-Бек Л.М. Кредитование. К.: Торгово-издательское ВНV, 1994.-362 с.

14. Дегтяр Є.В. Проблема підвищення прибутковості кредитних операцій комерційних банків у сучасних економічних умовах. Проблеми формування і розвитку фінансово-кредитної системи України: Збірник наукових статей. - Харків: „Штрих” 2002. - 274с.

15. Дехтяр Н. Роль кредитних відносин в стимулюванні реального сектору // Вісник УАБС. - 2000. - №5. - с.40-43.

16. Едронова В., Хасянова С. Классификация банковских кредитов и методов кредитования // Финансы и Кредит. - 2003. - №1. - с.2-6.

17. Едронова В.Н., Хасянова С.Ю. «Модели анализа кредитоспособности заемщиков» //Финансы и кредит - 2002- №6.

18. Жезлов А.И. Кредитная политика коммерческого банка. - М.,1998.

19. Заїка А., Проблеми взаємовідносин банку і позичальника.// Економіка України.-2001.-№6.

20. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121 - ІІІ.

21. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. № 679

22. Заруба О. Д. Банківський менеджмент і аудит. -- К.: Лібра, 1996.

23. Заруцька О.П. Міжбанківські кредити та їх роль у розвитку банківської системи регіону // Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону. Матеріали науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С. 9.

24. Заруцька О.П. Особливості управління процентними банківськими операціями // Вісник Національного банку України. - 2003. - № 2. - С. 16-19.

25. Заруцька О.П. Ринок міжбанківських кредитів та управління поточною ліквідністю комерційного банку // Финансовые риски. - 2001. - № 3. - С. 42

26. Заруцька О.П. Щодо співвідношення середньозважених ставок ринку кредитних ресурсів // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Збірник наукових праць: Том 8. - Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД, УАБС, 2003. - С. 69-70.

27. Заруцька О.П., Коваленко В.В. Тенденції ціноутворення банківського процентного продукту // Вісник Національного банку України. - 2002. - № 8. - С. 36-38.

28. Захожай В. Б. Банківська статистика: завдання для самостійної роботи, ситуації для практичних та індивідуальних занять. -- К.: КДТЕУ, 1996.

29. Івасів Б.С. Гроші та кредит: підручник / НБУ - Тернопіль: “Карт-бланш”, 2000 р.-510с.

30. Котовська Р.Р. Банківські операції./Підручник. Львівський банківський коледж, 1998 - 85 с.

31. Котовська Р.Р., Ричаківська В.М. Операції комерційних банків. Львів.:”Центр Європи”, 1997.-312с.

32. Кочетков В., Омельченко А. Основы экономического анализа банковской деятельности. - К.: УФИМБ, 1998. - 168 с.

33. Кредитна система України та банківські технології: Навч.посіб.: У 3 кн./ За заг. ред. д.е.н., проф. Сала І.В. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003. - 578 с.

34. Лаврушин О.И. Банковские операции.- М.: ИНФРА-М,1996.-208с.

35. Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика. Навчальний посібник.- К.: Товариство “Знання”, КОО, 2000 - 215с.

36. Майорова Т. Довгострокове кредитування інвестиційних проектів // Фінанси України. - 2000. - №5. - с.47-53.

37. Мелкумов Я. Экономическая оценка эффективности инвестиций и финансирование инвестиционных проектов. - М.: ИКЦ «ДИС», 1997. - 160 с.

38. Мілевський В. Методичні особливості визначення економічної доцільності проектів довгострокового кредитування // Економіка та прогнозування. - 2002. - №4. - с. 128-133.

39. Мороз А.Н. Банковские операции. К.:”Лібра”, 1999.-336 с.

40. Наумчева О.А., Никилюк Н.В. Процентная политика в сфере потребительского кредита.// Деньги и кредит.- 2003. - № 2. 60с.

41. Новиков В.В. “Кредитне бюро: проблеми та рішення”// Вісник НБУ - 2002 -№8.

42. Олексій Ткаченко, Олена Збруцька. Проблеми розвитку іпотечного кредитування в Україні. Вісник НБУ №11/2004 (стр26).

43. Ольшаний А.И. Банковское кредитование : российский и зарубежный опыт/ Под ред. Е.Г.Ищенко, В.И. Алексеева. - М.: Русская деловая литература, 1997 - 385 с.

44. Основні орієнтири діяльності ВАТ ”Кредитпромбанк” на 2005 рік (Бізнес-план)

45. Паливода К. Інвестиційний фонд чи традиційний депозит і кредит: порівняльний аналіз іпотечних інструментів // Банківська справа. - 2003. - №1. - с.3-6.

46. Папуша Андрій “Правова основа банківського кредитування” //Вісник НБУ- 2001 №5.

47. Перзеке Н. Банковское кредитование инвестиционного процесса в АРК // Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України: Збірник наукових праць. Т.5, с. 126-134.

48. Побединська В. ”Проблеми споживчого кредитування в Україні”.// Вісник НБУ. - 2004.- №2. 43с.

49. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків. Постанова Правління НБУ №122 від 27.03.1998р.

50. Положення НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями” №279 від 6 липня 2000 року.

51. Положення про взаємодію балансових установ та відділень ВАТ “Кредитпромбанк” в процесі кредитування фізичних осіб.

52. Положення про механізми рефінансування банків України, що здійснюють довгострокове кредитування інвестиційних проектів, затверджене постановою Правління НБУ №215 20.08.2003р.// www.rada.kiev.ua.

53. Положення про механізми рефінансування банків України, затверджене постановою Правління НБУ №82 від 28.02.2003р.// Нормативні акти НБУ.- 2003. - №4. - с.8-19.

54. Положення про порядок надання державного довгострокового пільгового кредиту індивідуальним забудовникам, затверджено наказом Міністерства фінансів України, Міністерств економіки України від 5 липня 1994 року № 54/82/129.

55. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків. Постанова Правління НБУ №122 від 27.03.1998р.

56. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності” від 27 травня 2000 року №844.

57. Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів та витрат банків. Постанова Правління НБУ №316 від 35.09.1997р.

58. Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам на селі. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 року № 1597.

59. Практика банковского дела. Стратегическое управление банковской деятельностью. -- М.: Приор, 1995.

60. Практическое пособие по банковской деятельности. Ч. 1. -- М.: Информ. издат. и юрид. Центр "Зкономика и финансьі", 1995.

61. Примостка Л.О. Банківський менеджмент. Хеджування фінансових ризиків. - К.:КНЕУ, 1998.

62. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку.- К.:КНЕУ,1999.

63. Роуз С. Банковский менеджмент: Пер. с англ. -- М.: Дело ЛТД, 1995.

64. С.Фабер, Г.Карчева. Фінансовий стан та основні проблеми в діяльності банків у 2004 році. Вісник НБУ, №3/2005, (стр. 9).

65. Тимофеева З. Аналитичекая работа в КБ // Деньги и Кредит. - 2002. - №2. - с.46-53.

66. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции-М.: АОЗТ "АНТИДОР" совместно с Торговым домом "Алеша", 1998.- 320 с.

67. Фінансово-банківська статистика. Практикум: Навч.посібник / П.Г.Вашків та інш.; За ред. Є.І.Ткача. - К.: Либідь, 2002. - 324с.

68. Чумак Р. Роль інформації в процесі управління кредитною діяльністю // Вісник НБУ. - 2002. - №10. - с.56-57.

69. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. -- М.: ИНФРА-М, 1995.

70. Экономический анализ деятельности банка: Учеб. пособие. -- М.: ИНФРА-М, 1996.

ДОДАТОК А

БАЛАНС ОАО "КРЕДИТПРОМБАНК"

(тыс. грн.)	01.01.2003	01.01.2004	01.01.2005
1	2	3	4
АКТИВЫ
Касса и остатки на корсчетах	153 877	242 758	229 531
Депозиты и кредиты в других банках	13 359	112 076	50 036
Ценные бумаги в портфеле банка, в т ч	29 651	73 106	88 804
ценные бумаги в портфеле банка на продажу	25 772	72 324	88 804
ценные бумаги в портфеле банка на инвестиции	3 879	782	0
Кредиты и финансовый лизинг клиентам, в т ч	579 487	837 935	924 475
кредиты клиентам банка	559 728	817 095	924 123
овердрафты клиентам банка	19 759	20 841	352
Материальные активы	21 149	25 942	84 562
Расчеты между подразделениями банка	410 354	661 027	636 698
Прочие активы	11 836	13 851	17 848
Всего активы	1 219 713	1 966 695	2 031 954
ОБЯЗАТЕЛЬСТВА
Корсчета банков	69 895	168 822	43 522
Депозиты и кредиты банков	34 475	117 563	119 789
Средства до востребования клиентов	108 938	172 363	313 738
Срочные депозиты клиентов, в т. ч.	372 667	573 522	629 997
срочные депозиты юр. лиц, векселя	103 495	259 988	344 286
срочные депозиты физ. лиц	269 172	313 534	285 711
Ценные бумаги собственного долга	8 800	21 639	7 099
Расчеты между подразделениями банка	410 354	661 027	636 648
Прочие пассивы	39 437	65 024	45 116
Всего обязательства	1 044 566	1 779 960	1 795 959

Продовження ДОДАТОКУ А

БАЛАНС ОАО "КРЕДИТПРОМБАНК"

(тыс. грн.)	01.01.2003	01.01.2004	01.01.2005
1	2	3	4
КАПИТАЛ
Оплаченный Уставный фонд	109 000	109 000	149 796
Прибыль прошлого года до утверждения	10 697	11 593	14 707
Фонды, резервы и другое	55 450	66 142	71 493
Прибыль текущего года	0	0	0
Совокупный капитал	175 147	186 735	235 995
Совокупный капитал и обязательства	1 219 713	1 966 695	2 031 954

ДОДАТОК Б

ОТЧЕТ О ФИНАНСОВЫХ РЕЗУЛЬТАТАХ ОАО "КРЕДИТПРОМБАНК"

(тыс. грн.)	за 2002 г.	за 2003 г.	за 2004 г.
Процентный доход	107 575	133 153	138 346
Процентные расходы	72 309	83 628	83 357
Чистый процентный доход	35 266	49 525	54 989
Комиссионный доход	19 248	29 298	31 917
Комиссионные расходы	1 288	3 742	4 016
Чистый комиссионный доход	17 960	25 556	27 901
Доход в виде дивидендов	15	0	0
Торговый доход	4 372	6 837	10 909
Прибыль/убыток от инвестиционных ценных бумаг	-12	0	0
Прибыль от участия в капитале	0	0	0
Прочий доход	1 072	855	6 831
Операционный доход	58 673	82 773	100 630
Убыток от участия в капитале	0	0	0
Общие административные расходы	15 716	20 266	30 380
Расходы на персонал	9 148	16 832	26 878
Прочие расходы	4 689	6 225	7 881
Прибыль от операций	29 121	39 450	35 491
Чистые расходы на формирование резервов	16 929	23 834	11 656
Прибыль до налогообложения	12 191	15 616	23 835
Расходы на налог на прибыль	1 494	4 023	9 128
Прибыль после налогообложения	10 697	11593	14 707
Непредвиденные доходы/расходы	0	0	0
Чистая прибыль/убыток банка	10 697	11 593	14 707
Чистая прибыль на одну простую акцию, грн.	1,04	1,06	1,39
Скорректированная чистая прибыль на одну простую акцию, грн.	1,04	1,06	0,60

Додаток В

Рейтинг оцінки якості кредиту

кате-горія	№ п/п	Назва показнику	Бали
А		Призначення та сума кредиту
	1	Призначення розумне та сума повністю виправдана	20
	2	Призначення сумнівне, сума прийнятна	15
	3	Призначення непереконливе, сума проблематична	8
В		Фінансовий стан претендента на кредит
	1	Дуже гарний фінансовий стан , сильний та стабільний приток коштів	40
	2	Гарне фінансове становище, сильний грошовий потік	30
	3	Прийнятне фінансове положення, нестійкий грошовий потік	20
	4	Невисокий дохід в минулому, слабкий грошовий потік	10
	5	Нещодавно багато втратив, грошовий потік слабкий	4
С		Застава
	1	Не потрібна застава або надається обширна грошова застава	30
	2	Значна ліквідна застава	25
	3	Достатня застава прийнятної ліквідності	20
	4	Достатня застава, але обмеженої ліквідності	15
	5	Недостатня застава невисокої якості	8
	6	Нема прийнятної застави	2
D		Термін та схема погашення
	1	Короткотермінове, самоліквідуючеєся, гарне вторинне джерело	30
	2	Середньотерміновий, погашення частинами, потужний грошовий потік	25
	3	Середньотерміновий, з погашенням одним платежем, довгостроковий з середнім грошовим потоком	20
	4	Довготерміновий, погашаємий частинами, невпевненість в надходженнях	12
	5	Довготерміновий, призначення сумнівне, вторинних джерел не має	5
E		Кредитна інформація на позичальника
	1	Чудові відносини в минулому з позичальником	25
	2	Гарні кредитні відгуки з надійних джерел	20
	3	Обмежені відгуки, нема негативної інформації	15
	4	Нема відгуків	9
	5	Несприятливі відгуки	0
F		Взаємовідносини з позичальником
	1	Існують постійні вигідні відносини	10
	2	Існують посередні відносини або ніяких	4
	3	Банк несе втрати на відносинах з позичальником	2
G		Вартість кредиту
	1	Вище звичайного для такої якості кредиту	8
	2	відповідності до якості кредиту	5
	3	Нижче звичайного для такої якості кредиту	0

Додаток Д

Процентні доходи і витрати банку ВАТ "Кредитпромбанк"
Процентний дохід		(тис.грн.)	Таблиця 1
Рядок	Найменування статті	за 2004 рік	за 2003 рік	за 2002 рік
	Процентний дохід:
1	За коштами у банках	2 145	2 039	3 263
2	За кредитами клієнтам	132 627	127 908	99 063
3	За цінними паперами на продаж	3 222	2 918	4 292
4	За інвестиційними цінними паперами	352	288	957
5	Інший		-	-
6	Усього	138 346	133 153	107 575
Таблиця 2 Процентні витрати
Рядок	Найменування статті	за 2004 рік	за 2003 рік	за 2002 рік
	Процентний витрати:
1	За коштами, отриманими від банків	12 001	11 643	6 947
2	За коштами, отриманими від клієнтів	66 224	63 868	60 120
3	За коштами небанківських фінансових установ	1 288	2 008	-
4	За випуском цінних паперів як боргових зобов'язань	-	2 688	2 217
5	Інші	3 844	3 421	3 025
6	Усього	83 357	83 628	72 309
	Чистий процентний дохід	54 989	49 525	35 266