Аналіз і оптимізація банківського кредитування фізичних осіб

Отже, раціонально організований механізм банківського кредитування сприяє зростанню об'ємів кредитної діяльності, залученню нових позичальників, підвищенню фінансових результатів банківського кредитування.

1.3 Принципи банківського кредитування

Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами мають принципи банківського кредитування.

Принципи банківського кредитування - це правила поведінки банку і позичальника в процесі здійснення кредитних операцій. Банківське кредитування здійснюється за принципами, представленими у вигляді табл. 1.3 [51, c. 108].

Таблиця 1.3

Принципи банківського кредитування

Принцип банківського кредитування	Характеристика принципу
Платність	отримання позикових коштів здійснюється на певних умовах оплати банку процентного доходу позичальником за користування кредитними ресурсами
Терміновість	видача засобів позичальникові здійснюється на строго визначений договором термін.
Зворотність	за умовами договору позичальник зобов'язався в обумовлений термін повернути позикові засоби в повному обсязі, включаючи плату за користування ресурсами і всі можливі нараховані штрафні санкції
Забезпеченість	означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника
Цільове призначення	кредити надаються тільки з конкретною метою
Територіальність	підрозділи банку приймають до уваги кредитні проекти тільки у межах обхвату своєї території. Позичальники з регіонів діяльності інших відділень банку направляються у відділення банку відповідної територіальної компетенції
Персональна відповідальність	відповідальність за видачу та повернення коштів несе особа, яка підписала кредитний договір та прийняла рішення про видачу кредиту

Тільки при наявності мети банк зможе прослідкувати законність використання предоставлених позичальнику ресурсів, що у комплексі із якісною переробкою питань фінансового аналізу, механізмів та джерел погашення заборгованості дає практично повну гарантію своєчасного повернення коштів. Для фізичних осіб це є такі потреби:

купівля товарів довгострокового користування (меблі, побутова техніка);

купівля транспортних засобів;

купівля товарів народного споживання;

цільові потреби (лікування, навчання, відпочинок);

будівництво;

благоустрій дачних ділянок, житлових будинків, квартир;

купівля (індивідуальних житлових будинків, дач, гаражів, квартир);

реконструкція і капітальний ремонт (індивідуальних житлових будинків, гаражів, дач);

купівля обладнання для інженерного обладнання будинку, квартири.

Фізичним особам кредити надаються у 2-ох формах:

1. Споживчий кредит.

2. Кредитний ліміт.

Споживчі кредити є однією з форм надання кредитів фізичним особам. Споживчий кредит видається лише в національній валюті фізичним особам-резидентам України для купівлі споживчих товарів і послуг і повинен бути повернутий відповідно до умов кредитного договору. При цьому споживчі кредити поділяють [64]:

1. Кредити на поточну діяльність.

2. Кредити в інвестиційну діяльність.

Комерційні банки України кредитують населення, розробляючи свої положення про споживчий кредит. Розміри кредитів визначаються, виходячи з вартості послуг та товарів, що є об'єктами споживчого кредитування. Процентна ставка залежить від ринку позикових капіталів, облікової ставки НБУ, процентної ставки, що нараховується при формуванні банком кредитних ресурсів. Питання, пов'язані з видачею кредитів населенню, вирішуються на підставі кредитних договорів, які укладаються індивідуальними позичальниками з банком за місцем постійного проживання, за винятком кредитів на будівництво і купівлю житлових будинків, які видаються за місцем забудови чи місцезнаходженням будинку.

Кредити на будівництво, капітальний ремонт, купівлю житлових будинків, садових будиночків надаються в розмірі 75% їх кошторисної вартості в межах розмірів, що встановлюються банками України залежно від рівня цін, на термін, що не перевищує 10 років.

Для одержання кредиту позичальник подає спеціальний пакет документів.

Разом з тим, для одержання кредиту:

1) на будівництво індивідуального житлового будинку позичальник подає завірений у встановленому порядку витяг із рішення місцевих органів влади про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений архітектором;

2) на будівництво надвірних будівель - довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;

3) на будівництво, капітальній ремонт садових будиночків - довідку з правління садівничого кооперативу про членство в ньому;

4) на придбання квартири в житловому кооперативі - довідку про членство в житловому кооперативі.

Рішення про видачу кредиту приймається на засіданні кредитного комітету і оформляється протоколом. Після одержання дозволу з позичальником укладається кредитний договір. У кредитному договорі вказують: статус обох сторін, мету і суму кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, розмір процентної ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права та обов'язки обох сторін.

Банки при кредитуванні населення охоче приймають, як форму забезпечення, заставу майна позичальника. Майно, прийняте в заставу, має бути власністю клієнта і страхується за рахунок позичальника. Договір застави завіряється нотаріально. Формами забезпечення споживчого кредиту також можуть виступати: застава цінних паперів, емітованих банком, гарантія і порука іншої фізичної чи юридичної особи.

Погашення основного боргу і процентів за кредитом здійснюється позичальником у терміни, встановлені строковим зобов'язанням, що оформляється клієнтом при одержанні кредиту. Сума погашення повинна надходити в банк до 25 числа наступного місяця для погашення кредиту. Розмір щомісячного платежу заборгованості розраховується як відношення суми кредиту до терміну користування ним за договором. Проценти за користування кредитом погашаються, виходячи з фактичної суми процентів, розрахованих на залишок боргу за час користування кредитом, і погашаються щомісяця, одночасно з черговим платежем [64].

Крім інвестиційних кредитів установи комерційних банків надають населенню кредити на поточні потреби для:

1. Придбання предметів тривалого користування (меблі, побутова техніка);

2. Оплати лікування, навчання відпочинку;

3. Купівля товарів народного споживання.

Кредитний договір і строкове зобов'язання оформляються після подання протоколу із засідання кредитного комітету.

Кредитні ліміти установлюються фізичним особам за умови дотримання принципів забезпеченості, поверненості, терміновості і платності. Кредитні ліміти надаються у формі поновлюваної кредитної лінії, тобто сума ліміту може бути використана частинами.

Взаємини сторін регламентуються "Договором про відкриття та обслуговування картрахунку", а також додатковими угодами. Рішення щодо надання кредитного ліміту приймається органом керівництва банку (кредитним комітетом) у межах делегованих йому повноважень.

Основою погашення кредитного ліміту є поточна і майбутня фінансова стабільність клієнта (стабільність рівня доходів).

Від операцій з кредитними картками банк отримує дохід, який складається з:

1. комісії, яка стягується при знятті з кредитної картки грошей у банкоматах;

2. щорічної плати клієнтів за кредитні картки (наприклад мінікредитка);

3. процентів за кредит, що надається власникам карток у межах ліміту кредитування.

Банк для забезпечення кредитних лімітів розглядає наступні види забезпечення:

1. застава майнових прав за договором про депозитний внесок (фінансове покриття);

2. гарантії і поручительства платоспроможних підприємств;

3. застава нерухомості, транспортних засобів;

4. застава майнових прав.

В якості заставного забезпечення кредиту Банк розглядає наступні види забезпечення:

майнові права на грошові кошти, розміщені на депозитних рахунках в ПриватБанку;

векселя, авальовані ПриватБанком;

офісні приміщення в центральних районах міста;

торговельні приміщення, кафе, ресторани в центральних районах міста;

товари на складі;

транспортні засоби;

іпотека майнового комплексу підприємства.

Може розглядатися застава наступного майна (із застосуванням дисконту на рівні 30-50% від оцінної / ринкової вартості):

імпортна сільськогосподарська техніка з терміном експлуатації не більше 5 років, вітчизняна сільгосптехніка з терміном експлуатації не більше 3 років;

інше сільськогосподарське устаткування, ВРХ, свині на відгодівлі, майбутній врожай;

транспортні засоби;

виробниче обладнання, окреме від цілісного майнового комплексу;

АЗС;

елеватори;

товари в обороті та переробці.

В якості предмету застави не можуть виступати:

1) право користування землею або земельні ділянки сільськогосподарського призначення;

2) авіатранспорт;

3) річкові та морські судна;

4) окремі частини підприємства, які не забезпечують замкнутий технологічний цикл;

5) цінні папери (таке забезпечення може бути розглянуте тільки у випадку забезпечення кредитів стратегічних клієнтів банку).

Банк і володар депозитного рахунку оформляють договір застави майнових прав на депозит і договір-доручення, в якому власник депозиту доручає банку у випадку непогашення заборгованості по кредитному ліміту здійснити погашення заборгованості з коштів, що знаходяться на депозитному рахунку або із зарплатної картки (якщо такі є).

Погашення кредитного ліміту здійснюється клієнтом шляхом внесення коштів на картку в готівковому чи безготівковому вигляді. Отже, використання кредитних лімітів є досить простим і зручним для клієнтів банку.

Отже, додержання та застосування на практиці всіх принципів банківського кредитування дозволяє дотримати як загальнодержавні інтереси, так і інтереси обох суб'єктів кредитної угоди.

2. АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ (НА ПРИКЛАДІ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК)

2.1 Загальна характеристика діяльності банку

Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк» - найбільший український універсальний комерційний банк, орієнтований на комплексне обслуговування корпоративних клієнтів усіх форм власності і фізичних осіб, що входить до складу восьми системних банків України.

Заснований в 1992 році, комерційний банк ПриватБанк є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом. За станом на 31 грудня 2010 року розмір чистих активів Приватбанку складає 113437222 тис. грн. Статутний фонд банку складає 8860202 тис. грн., власний капітал - 11879968 тис. грн. Кредитний портфель банку - 85385307 тис. грн. Чистий прибуток Приватбанку за підсумками 2010 року склав 1 370 180 тис. грн.

В ході дослідження ринку банківських послуг в 2008 році, проведеного компанією GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителів України назвали Приватбанк найпривабливішим для себе українським банком. Приватбанк також є найпопулярнішим і впізнанним банківським брендом України -- 64% жителів країни знають Приватбанк без підказки. Приватбанк також є лідером серед українських комерційних банків по кількості клієнтів: його послугами користується понад 23% населення України. На сьогоднішній день банк обслуговує 334 тисячі корпоративних клієнтів, приватних підприємців -- 314 тисяч і понад 12,5 мільйонів рахунків фізичних осіб. Об'єм притягнених банком засобів юридичних осіб на кінець 2010 року складає 81 004 078 тис. грн. Об'єм засобів фізичних осіб, притягнених Приватбанком на кінець 2010 року складає 20 846 093 тис. грн. Ця інформація є відкритою для клієнтів банку на сайті ПриватБанку [64].

Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, яка включає в себе 1 845 філій та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично у будь-якому місці країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. ПриватБанк підтримує кореспондентські відносини з найбільшими іноземними банками, ефективно співпрацюючи з ними на різних сегментах фінансового ринку. ПриватБанк є уповноваженим банком з обслуговування кредитних ліній Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Українсько-Німецького Фонду, спрямованих на розвиток малого та середнього бізнесу.

ПриватБанк є лідером на ринку послуг фізичним особам. Так, понад 40% клієнтів банків, які оформлюють кредити на купівлю побутової техніки, користуються кредитними програмами ПриватБанку. Також послугами ПриватБанку користуються 27,8% усіх клієнтів депозитних програм, понад 26% клієнтів, які здійснюють обмін валюти. Близько 21% клієнтів українських банків обирають ПриватБанк для відкриття поточного рахунку та понад 15% користуються послугами банку під час здійснення грошових переказів.

Порівняємо дані про поточні рахунки фізичних осіб, відкриті ПриватБанком у 2008-2010 рр. та представимо їх у вигляді рис. 2.1.



Рис. 2.1. Динаміка обсягів кредитних поточних рахунків фізичних осіб у ПриватБанку за 2008-2010 р.р.

Оперативне управління здійснюється казначейством банку. Постійно аналізуються структура активів та зобов'язань, розриви та відхилення від встановлених норм. Що стосується управління фінансовими ризиками, то у банку дотримуються процедури визначення та затвердження лімітів, регулярно проводиться моніторинг кредитного портфеля, сформовано необхідні страхові резерви під активні операції.

З метою розробки та дотримання необхідних процедур усіма підрозділами банку, від центрального офісу до філіалу, створені та діють спеціалізовані комітети: з управління активами та пасивами, кредитні, тарифні та ін.

Важливою складовою запобігання надмірним кредитним ризикам є формування достатніх резервів. Формування резервів під можливі витрати з активних операцій здійснюється банком згідно з вимогами НБУ та відповідно до нарощування обсягів кредитування [6].

До складу системи Приватбанку входять:

головний офіс (ГО), розташований у м. Дніпропетровську;

регіональні підрозділи (РП), розташовані у всіх регіонах України, а також за її межами;

дочірні банки - Москоприватбанк (м. Москва, Росія), банк «Паритате» (м. Рига, Латвія).

Головний офіс є вищим (ведучим) підрозділом системи Приватбанк, що має повну господарсько-економічну й адміністративну самостійність і діє на підставі Уставу Приватбанку.

Керування Головним офісом і системою Приватбанк у цілому здійснюється Правлінням банку, який очолює Голова Правління Приватбанку. Правління банку є постійно діючим виконавчим органом загальних Зборів учасників і Ради банку.

У 2009 році Global Finance сьомий рік підряд визнає Приватбанк кращим банком в Україні, так само як і інші впливові видання в різні роки присуджували Приватбанку звання "The Bank of Year" [40] і "Кращий банк" [39].

Стратегічна мета Банку, маючи найкращі показники дохідності, прибутковості і надійності серед найбільших банків країни, бути лідером в Україні по наданню населенню і юридичним особам платіжних і інших банківських послуг.

Згідно з діючою Стратегією ПриватБанку на 2011 рік, стратегічними напрямками діяльності ПриватБанку є:

1. По обслуговуванню індивідуальних клієнтів:

збільшення клієнтської бази на 30% та охоплення не менш 40% клієнтів базовими послугами;

2. По обслуговуванню корпоративних клієнтів:

збільшення активної клієнтської бази на 12%;

3. Розвиток сфери забезпечення:

удосконалення системи управління ризиками, за рахунок забезпечення приросту портфелю при мінімальному рівні проблемності;

збільшення транзакцій через термінали самообслуговування;

підвищення якості і лояльності персоналу;

якість регіональної інфраструктури;

необрендінг (об'єднує підходи, засновані на тісноті психологічного зв'язку зі споживачем, взаємній зацікавленості, довірі і турботі).

Приватбанк -- соціально орієнтований банк. Проводячи послідовну політику зміцнення стабільності банку і вдосконалення якості обслуговування, Приватбанк вважає одним з пріоритетних напрямів своєї роботи розвиток комплексу сучасних послуг для індивідуального клієнта. На сьогоднішній день банк пропонує громадянам України більше 150 видів найсучасніших послуг, серед яких поточні, вкладні операції, карткові продукти, всілякі програми споживчого кредитування, здійснювані в партнерстві з ведучими вітчизняними торгівельними, ріелтерськими компаніями і автовиробниками.

Приватбанк є уповноваженим Урядом України банком по виплаті пенсій і соціальної допомоги громадянам, а також виплаті компенсацій жертвам нацистських переслідувань. Сьогодні свою пенсію і соціальні виплати в Приватбанку отримують понад 1,5 мільйонів чоловік. Також свої засоби довіряють Приватбанку майже третину всіх вкладників України. Більше 35% клієнтів українських банків вибирають Приватбанк при відкритті поточного рахунку і понад 28% користуються послугами банку при здійсненні грошових переказів.

Національна мережа банківського обслуговування Приватбанку, що включає більше 3 000 філій і відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнтові отримати найвищий рівень обслуговування практично в будь-якій точці країни. Широкий круг зарубіжних партнерів Приватбанку не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але і, найголовніше, дозволяє найширше задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю. Приватбанк підтримує кореспондентські стосунки з найбільшими іноземними банками, ефективно співробітничавши з ними на різних сегментах фінансового ринку. Приватбанк є уповноваженим банком по обслуговуванню кредитних ліній Світового банку реконструкції і розвитку (МБРР), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Українсько-німецького Фонду, направлених на розвиток малого і середнього бізнесу. Приватбанк єдиний з українських банків має зарубіжну філію на Кіпрі, також банк активно розвиває систему сучасних фінансових послуг в Росії, Латвії, Португалії, Грузії через свої дочірні банки "Моськомпріватбанк", Paritate Banka, ПріватБанк. Представництва банку працюють в Казахстані і Китаї.

Приватбанк є визнаним лідером вітчизняного ринку платіжних карт. На сьогоднішній день банком випущено більше 18,5 млн. пластикових карт (близько 40% від загальної кількості карт, емітованих українськими банками). У мережі обслуговування пластикових карт банку працює 6 837 банкоматів, пластикові карти банку приймають до оплати понад 46,6 тисяч торгівельно-сервісних крапок по всій Україні. Наявність широкої мережі обслуговування карткових продуктів дозволяє Приватбанку активно упроваджувати послуги з автоматизованої видачі корпоративним клієнтам заробітної плати з використанням пластикових карт. Інноваційна політика Приватбанку орієнтована на впровадження на українському ринку принципово нових, передових банківських послуг, які надають клієнтам нові можливості управління своїми фінансами. Приватбанк першим в Україні запропонував своїм клієнтам послуги інтернет-банкінга "Приват24" і Gsm-банкінга, а також послуги з продажу через мережу своїх банкоматів і pos-терміналів електронних ваучерів провідних операторів мобільного зв'язку і ip-телефонії.

Надійність і якість банківських операцій, що проводяться, багато в чому залежать від досвіду і компетентності фахівців банку. Сьогодні персонал Приватбанку -- це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші завдання і задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів в банківському обслуговуванні. На сьогоднішній день в банці працює понад 30 тисяч співробітників, з них 3 000 - в головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість співробітників Приватбанку (75%) мають вища освіта, відповідна профілю посади. У банці створені сприятливі умови для здобування вищої і післядипломної освіти, більше половини співробітників щорік підвищує свою кваліфікацію.

Фінансовий потенціал комерційного банку ПАТ КБ «ПриватБанк» характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених і позичених). Обґрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку (див. Додаток В).

Детально проаналізувавши діяльність ПАТ КБ «ПриватБанк» за даними балансу на кінець 2010 року, можна зробити висновок, що активи Банку збільшились на 27 371 091 тис. грн. у порівнянні з кінцем 2009 року і становлять 113 437 222 тис. грн. Така зміна відбулася за рахунок зміни у наступних статтях балансу:

1. «Кошти в інших банках», з урахуванням резерву зменшились на 3 868 738 тис. грн. і складають 1 317 049 тис. грн. Такий рух коштів є наслідком розміщення ресурсів в інших банках, в межах встановлених діючим законодавством лімітів та нормативними документами банку.

2. «Грошові кошти та їх еквіваленти» збільшились на 10 474 687 тис. грн. і складають 19 725 932 тис. грн.

3. «Кредити та заборгованість клієнтів» складають з урахуванням резерву 85 385 307 тис. грн. За звітний рік вони збільшились на 23 770 232 тис. грн., зокрема «Кредити та заборгованість юридичних осіб» збільшились на 26 738 931 тис. грн., «Кредити та заборгованість фізичних осіб» збільшились на 124 328 тис. грн.

Зобов'язання ПриватБанку станом на кінець 2010 року збільшились на 25 761 842 тис. грн. у порівнянні з кінцем попереднього року і склали 101 557 254 тис. грн. за рахунок певних статей балансу:

1. «Кошти банків» на звітну дату вцілому збільшились на 3 179 658 тис. грн. за рахунок повернення від інших банків кредитів овернайт та короткострокових кредитів для поповнення ліквідності, вони склали 14 559 473 тис. грн.

2. «Кошти юридичних осіб» збільшились на 4 896 707 тис. грн. за рахунок збільшення обсягу коштів на поточних та депозитних рахунках суб'єктів господарювання і склали 20 412 748 тис. грн. на кінець 2010 року.

3. «Кошти фізичних осіб» складають 54 770 045 тис. грн., з початку року цей показник збільшився на 20 450 801 тис. грн.

Чистий прибуток Банку за 2010 рік становить 1 370 180 тис. грн., що на 319 619 тис. грн. більше, ніж за аналогічний період 2009 року. Такий результат було досягнуто завдяки раніше розробленій стратегії Банку.

У 2010 році регулятивний капітал, розрахований за методикою Національного Банку, збільшився на 31,35% (що складає 2 759 589 тис. грн.) та становив 11 562 125 тис. грн.

Статут ПАТ КБ «ПриватБанк» складається із розділів:

1. Загальні положення:

1) комерційний банк «Приватбанк», іменований надалі «Банк», створений підприємствами й організаціями відповідно до рішення Установчих зборів (протокол №1 від 7 лютого 1992 р.) у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

2) банк створюється за рахунок внесків учасників.

Банк створюється з цілю акумулювання й ефективного використання фінансових ресурсів, збільшення обсягу і поліпшення якості продукції, що випускається, товарів і вироблених робіт, розширення послуг, що робляться населенню;

3) банк є складовою частиною єдиної банківської системи України.

Банк здійснює обслуговування державного боргу, роблячи операції, зв'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою відсотків по їх;

4) банк є юридичною особою:

має самостійний баланс і кореспондентський рахунок в обласному керуванні Національного банку України, володіє, користається і розпоряджається відособленим майном, діє на основі повного господарського розрахунку;

має печатку і кутовий штамп зі своїм найменуванням і емблемою, може від свого імені виступати як позивач і відповідач в суді.

Банк здобуває права юридичної особи з моменту реєстрації його Статуту в Національному банку України;

5) банк у встановленому порядку за узгодженням з Національним банком України може відкривати на території України і за кордоном філії і представництва і наділяти їх правами в межах статутних положень Банку, без наділення правами юридичної особи.

2. Власні засоби Банку:

1) власні засоби Банку складаються з:

статутного, резервного фондів, а також фонду розвитку банківської справи і соціального розвитку;

майна, придбаного Банком у процесі його діяльності, а також безоплатно переданого банку.

2) учасниками Банку, крім засновників можуть бути спільні, кооперативні і колективні підприємства, організації й об'єднання (союзи, асоціації) орендні колективи, фізичні особи, а також іноземні банки й інші іноземні юридичні і фізичні особи;

3) зменшення статутного фонду Банку, об'єднання з іншими банками Банк може здійснювати тільки за згодою Національного банку України;

4) резервний фонд Банку створюється за рахунок щорічних відрахувань від чистого прибутку в розмірі 10 відсотків, до досягнення їм величини 25 відсотків статутного фонду. Збитки Банку відшкодовуються за рахунок резервного фонду, а якщо засобів резервного фонду не вистачає, ті за рахунок інших власних засобів Банку. При недоліку цих засобів - за рахунок реалізації майна чи Банку додаткових внесків учасників;

5) положення про порядок утворення і використання фонду розвитку банківської справи і соціального розвитку Банку затверджуються зборами учасників.

3. Забезпечення клієнта:

1) банк постійно підтримує готовність вчасно і цілком виконувати прийняті на собі зобов'язання шляхом регулювання структури свого балансу відповідно до встановлюваного Національним банком України нормативами;

2) для забезпечення повернення внесків створюється міжбанківський фонд страхування внесків громадян;

3) на кошти й інше майно клієнтів, що знаходяться в Банку, включаючи внески громадян, арешт може бути накладене і стягнення може бути звернене на підставі й у порядку, передбаченому діючим законодавства;

4) усі платежі з рахунків клієнтів, включаючи платежі в бюджет і на оплату праці, здійснюється Банком у календарній черговості. Списання засобів з рахунків клієнтів виробляється за вказівкою клієнтів, або за рішенням чи суду арбітражного суду, а у встановлених випадках за розпорядженням фінансових органів;

5) службовці Банку і представники учасників зобов'язані зберігати таємницю по операціях і стані рахунків самого банку і його клієнтів;

6) банк депонує в Національному банку України частинe притягнутих коштів у фонді регулювання кредитних ресурсів банківської системи відповідно до нормативів, установлюваними Національним банком України.

4. Операції банку:

1) для здійснення операцій і збереження коштів Банк відкриває кореспондентський рахунок в установі Національного банку України;

2) банк робить своїм клієнтам весь комплекс кредитних, фінансових, розрахункових, касових і інших банківських послуг (залучення і розміщення внесків і кредитів). Всі операції з іноземною валютою здійснюються по ліцензії Національного банку України.

5. Розподіл прибутку банку:

1) Прибуток формується з виторгу від усіх видів діяльності Банку, передбачених Статутом, а також за рахунок установчої діяльності Банку за винятком операційних витрат, матеріальних і прирівняних до них витрат на оплату праці.

6. Органи керування банком:

1) з питань визначення основних напрямків діяльності Банку, твердження його планів і звітів про їхнє виконання, а також про внесення змін у Статут Суспільства і рішенні питання про виключення учасника з банку необхідно одноголосне рішення зборів учасників. По інших питаннях рішення приймаються простою більшістю голосів;

2) учасники мають кількість голосів, пропорційна розміру їхньої частки в статутному фонді. Учасники можуть на основі доручення доручати іншим учасникам (їхнім представникам), а також третім особам;

3) Рада банку і його Голова обираються загальними зборами учасників на 5 років з числа учасників. Кількісний склад Банку визначається Зборами учасників. Члени Правління Банку не можуть обиратися до складу Ради Банку.

7. Облік і звітність банку:

1) облік і документообіг у Банку організується у відповідності з правилами встановленими Національним банком України;

2) банк публікує річний баланс і звіт про прибутки і збитки за формою й у терміни встановлені Національним банком України, спеціальні виданні після підтвердження зазначених у них зведень аудиторською фірмою;

3) операційний рік Банк починає 1 січня і закінчує 31 грудня.

8. Припинення діяльності банку:

1) діяльність Банку припиняється за рішенням зборів учасників, а також у випадках, передбачених законом.

Для здійснення ліквідації Банку призначається ліквідаційна комісія, який із дня призначення переходять повноваження по керуванню справами Банку. Майно ліквідованого Банку, включаючи виторг від розпродажу його майна, після розрахунків по оплаті праці обличчя, що працюють у Банку, і виконання зобов'язань перед бюджетом, банками й іншими кредиторами;

2) ліквідація Банку вважається завершеною, і він припиняє свою діяльність з моменту внесення запису в книгу реєстрації банків;

3) оголошення про припинення діяльності Банку публікується в печатці;

4) зміни і доповнення до дійсного Статуту реєструються у встановленому порядку в Національному банку України.

2.2 Аналіз фінансового стану банку

Фінансово-економічний стан банку характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов'язаннями. Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансово-економічного стану банку за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансово-економічний стан банку цікавить і його конкурентів, але вже в іншому аспекті - негативному, бо вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Огляд методичної літератури з аналізу банківської діяльності та ознайомлення з практикою безпосередньо в банках свідчить, що на сьогодні єдина система показників, які в узагальнюючому вигляді характеризують їх фінансовий стан, остаточно ще не склалася. Кожний банк використовує свої самостійно розроблені методики, що включають різні показники, які часто суттєво різняться.

Поняття фінансового стану розглядали багато вчених. На думку Стародубцевої Е. Б., Райзберга Б. А. та Лозовського Л. Ш. фінансовий стан - стан економічного суб'єкта, що характеризується наявністю у нього фінансових ресурсів, забезпеченням грошовими коштами, необхідними для господарської діяльності, підтримки нормального режиму роботи і життя, здійснення грошових розрахунків з іншими суб'єктами [73, c. 59].

Більшість методик поєднує чотири групи показників, що дають можливість оцінити фінансовий стан банку виходячи із:

1) оцінки фінансової стійкості;

2) оцінки ділової активності;

3) оцінки ліквідності;

4) оцінки ефективності управління.

Оціночні показники являють собою коефіцієнти, що розраховуються на основі даних балансу банківської установи та звіту про прибутки і збитки.

Ліквідність банківської установи -- це можливість і здатність банківської установи виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і різними контрагентами в аналізованих періодах. Ліквідність балансу як ступінь покриття зобов'язань активами і ліквідність самих активів забезпечується дотриманням насамперед обов'язкових економічних нормативів Національного банку України. Взяті мною ці та ряд інших, найбільш суттєвих, прийнятих в економічній літературі показників, на мою думку, дають можливість достатньо повно розкрити ліквідність балансу банку.

Діяльність банку, його ділову репутацію та перспективи розвитку разом з показником ліквідності характеризує і платоспроможність. Платоспроможність - це здатність банку вчасно та у повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями (на певну дату). Але якщо ліквідність розглядається як динамічний стан, то платоспроможність - це стан на певну дату, тобто виявляється у своєчасності виконання банком зобов'язань на конкретну дату [1, с. 126].

Наведений у табл. 2.2 блок показників призначено для оцінки ліквідності банку щодо його здатності перетворювати активи в грошову готівку для погашення зараз (на дату складання балансу) та в найближчий період зобов'язань перед клієнтами за їх поточними, депозитними, ощадними рахунками, а також перед кредиторами, інвесторами, акціонерами.

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з віддачею прибутком ще і доходом.

Для характеристики ефективності банківської діяльності, міри використання його ресурсів уживають показники відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельності. Рівень рентабельності можна визначити як процентне відношення суми одержаного прибутку до будь-якого показника: доходу, величини витрат, активів, капіталу тощо. Тому для детальнішого аналізу необхідно звернути особливу увагу саме на ці показники [16, с.79].

Підставимо дані звітності у формули та отримаємо результати, які будуть приведені нижче у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Алгоритм розрахунку й економічний зміст показників, що характеризують ліквідність балансу банку

Найменування показника	Алгоритм розрахунку	Економічний зміст показника визначає	Норматив. значення
1. Норматив миттєвої ліквідності		Показує можливість банку погашати «живими» грішми з коррахунків і каси зобов'язання за всіма поточними рахунками.	Не менше 20%
2. Норматив поточної ліквідності		Встановлюється для визначення збалансованості строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку.	Не менше 40%
3. Норматив короткострокової ліквідності		Встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові (? 1 року) зобов'язання за рахунок ліквідних активів.	Не менше 60%
4. Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	Н8=Сума великих кредитних ризиків/капітал банку	Обмежує концентрацію ризику за окремим контрагентом, норматив великих кредитних ризиків Н8 лімітує загальну суму сконцентрованих кредитних ризиків.	Не більше 800%
5. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11)	Н11 = (Рк/К)*100%	Обмежує сукупну суму всіх вимог до інсайдерів та зобов'язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів.	Не більше 40%

Умовні скорочення:

Ккр - сума коштiв на кореспондентському рахунку;

Ка - каса;

Пр - поточні рахунки;

Азаг - активи первинної та вторинної ліквідності;

З - зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31-го дня включно;

Ал - ліквідні активи;

З1 - короткострокові зобов'язання;

РК -- сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі i мiжбанкiвських), поручительств, урахованих векселів та 100 % суми позабалансових зобов'язань, узятих усіма iнсайдерами комерційного банку;

К -- капітал банку.

Розраховані дані ліквідності балансу банку за 2008-2010 р.р. представимо у вигляді табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Показники ліквідності балансу

Найменування показника	2008 рік	2009 рік	2010 рік
1. Норматив миттєвої ліквідності	57%	60,07 %	42,60%
2. Норматив поточної ліквідності	55,30%	80,52 %	75,24%
3. Норматив короткострокової ліквідності	36,93%	45,44 %	111,66%
4. Норматив великих кредитних ризиків (Н8)	299,40%	298,34%	312,97%
5. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11)	27,40%	12,38%	5,92%

Коефіцієнт миттєвої ліквідності більше 20% у період 2008-2010 р.р., тобто банк має можливість погашати свої зобов'язання за депозитами. Норматив поточної ліквідності також перевищує нормативне значення по всіх трьох роках, що є позитивним у діяльності банку. Норматив короткострокової ліквідності у 2008-2009 роках є дуже низьким, а у 2010 році різко зростає більше, ніж у 2 рази. Це означає, що у 2008-2009 роках банком не до кінця виконувались прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Норматив короткострокової ліквідності має позитивну тенденцію зростання. Норматив великих кредитних ризиків знаходиться у межах свого нормативного значення, тобто лімітує загальну суму сконцентрованих кредитних ризиків. Щодо нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, то розраховані значення свідчать про тенденцію спаду, що є позитивним для діяльності банку.

Оскільки, кредитування фізичних осіб відноситься до активних операцій банку, то це визначає необхідність їх поглибленого аналізу [75, c. 112].

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності. До активних операцій ПАТ КБ «ПриватБанк» відносять:

1. Операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

2. Розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;

3. Касові операції з приймання і видавання готівки;

4. Інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери;

5. Фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

6. Валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

7. Депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;

8. Операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

9. Кредитні операції [45, с. 108].

Наведена класифікація банківських операцій не є винятковою і не має чітких безумовних меж, адже багато операцій можуть одночасно виступати в ролі як активних, так і пасивних. Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом з тим отримані на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній касі банку, що є активною операцією. Таким чином, розподіляти банківські операції на суто активні чи пасивні доцільно й економічно можливо під час аналізу підсумкових результатів здійснення цих операцій, що відображаються у змінах сум відповідних статей у певних розділах банківського балансу.

Водночас для аналізу активних операцій банку потрібне більш чітке визначення активів. Так, у бухгалтерському обліку активи трактуються як ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, використання яких, імовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди [24, c. 34]. Іншими словами, це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких має принести в майбутньому дохід. Активи виступають у вигляді основних засобів, готівки в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованості за позиками, цінних паперів, які перебувають у портфелі банку тощо.

Метою аналізу активів банку та операцій з ними є, з одного боку оцінка раціональності фактичної структури активів з погляду забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого -- визначення шляхів її оптимізації та узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.

Інформаційне забезпечення аналізу активів складається з:

1) правової інформації, що міститься у законах України, які регулюють економічну діяльність банків [4];

2) директивна інформація, що міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів та інших міністерств і відомств;

3) нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо;

4) інформація бізнес-планів та прогнозів;

5) обліково-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації.

Головним джерелом даних для проведення фінансового аналізу банку ПАТ КБ «ПриватБанк» є його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов'язань контрагентів перед банком та зобов'язань банку перед контрагентами [43].

Баланс є основою для балансового звіту комерційного банку, в активі якого відображається склад засобів за напрямами їх розміщення, а в пасиві -- склад фінансових ресурсів (зобов'язання та капітал).

Актив балансу розглядається як з погляду складу та цільового використання фінансових ресурсів за об'єктами їх розміщення в активах банку, так і з погляду витрат, що є наслідком здійснення фінансових операцій банку з метою отримання доходів. Ці напрями досліджень дають змогу оцінити ліквідність та дохідність банку.

У процесі аналізу слід зважати на те, що загальна вартість активів банку визначається за балансом як різниця між сумою залишків усіх категорій активів та сумою усіх резервів, створених під можливі збитки від кредитно-інвестиційної та інших видів діяльності банку.

У балансовому звіті і примітках комерційного банку ПАТ КБ «ПриватБанк» активи згруповано за цільовим використанням та ступенем ліквідності. За ступенем використання відображаються валюта, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки; кошти на кореспондентських рахунках у НБУ, інші кошти в НБУ; кошти на кореспондентських рахунках в інших банках; депозити та кредити в інших банках; цінні папери у портфелі банку для продажу та інвестицій; кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам; інвестиції капіталу в асоційовані компанії; інвестиції в дочірні компанії; основні засоби та нематеріальні активи; чисті нереалізовані доходи від похідних фінансових інструментів; нараховані доходи до отримання та інші активи.

Валюту, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки, кошти на кореспондентських рахунках в НБУ та інші кошти в НБУ можна об'єднати в одну групу й охарактеризувати під загальною назвою «Готівка». Цей актив є першим джерелом банку на випадок вилучення депозитів і для задоволення початкових потреб клієнтів. Банки зацікавлені тримати мінімально допустиму суму, оскільки запас готівкових коштів не приносить доходу або забезпечує невеликий відсотковий дохід. Актив у вигляді готівки задовольняє потреби банку у ліквідних коштах, тобто в коштах, які необхідні для покриття непередбачених та термінових зобов'язань.

Кореспондентські рахунки в інших банках, депозити та кредити в інших банках відображаються у цілому та в тому числі України, країн Латвії, Португалії, Італії, Великої Британії та інших країн.

Кошти в інших банках, цінні папери у портфелі банку для продажу і інвестицій, кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам, умовно можна назвати «Основні активи».

Інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії; основні засоби, нематеріальні активи та інші активи можна назвати «Вторинні активи».

За ступенем ліквідності активи комерційного банку ПАТ КБ «ПриватБанк» підрозділяються на групи:

1) гроші в касі, на кореспондентських рахунках НБУ та інших банків, чеки тощо;

2) депозити та кредити в інших банках;

3) цінні папери;

4) матеріальні оборотні активи;

5) кредити, надані клієнтам;

6) нематеріальні активи, основні засоби, капітальні вкладення та інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії.

Аналіз активів банку проводять за таким групуванням:

а) грошові кошти;

б) кошти в НБУ;

в) кошти в інших банках: «Залишки на коррахунках» і «Депозити та кредити»;

г) портфель цінних паперів: «ОВДП», «Інші цінні папери» та «Вкладення капіталу»;

д) кредитний портфель;

ж) інші активи.

Кредитний портфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.

Основні фонди характеризують операційні та неопераційні основні засоби та капітальні вкладення в них. Вкладення значних коштів у недохідні активи погіршує структуру активів та їх дохідність.

Балансовий звіт формується на основі інформації, що міститься на синтетичних рахунках, і разом з примітками всебічно відображає активи, зобов'язання та капітал на конкретну дату.

Крім того, важливим джерелом інформації для аналізу діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» є фінансова звітність, до якої належить звітність про кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та дотримання економічних нормативів, а також звіт про діяльність банку з цінними паперами.

Інші активи відображають дебіторську заборгованість, господарські матеріали тощо, тобто ті активи, які здебільшого не приносять банкові доходу і не можуть бути віднесені до будь-якої іншої категорії активів.

Що стосується аналізу структури доходів, то відмітимо наступне: здійснення банківських операцій полягає в тому, що вони проводяться з метою одержання прибутку [84, c. 69].

Доходи банку - це зростання економічних вигод упродовж звітного періоду у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Результати аналізу складу та структури доходів досліджуваного банку приведені у табл. 2.4. Згідно до даних таблиці спостерігається така тенденція до змін загального обсягу доходів: у 2009 році доходи банку збільшилися проти 2008 року на 1 969 836 тис. грн.., але у 2010 році відбулося їх суттєве зменшення на 7 826 904 тис. грн., що є наслідком кризових явищ у банківському секторі економіки внаслідок економічної кризи. При вивченні факторів, що справили найбільший вплив на вищеозначену динаміку доходів слід виділити показник інший операційний дохід, який зростає протягом усіх трьох років. Його частка у сукупному доході банку у 2008 році склала 0,99%, а у 2009р. - 2,29%, а у 2010 році - 4,74%. При цьому спостерігається, що найбільше значення у сукупному доході має процентний дохід, його значення за роками 2008-2010 такі: 56, 17%, 79, 15%, 56, 49% відповідно.

Порівняно із 2009 роком, у 2010 році відбувається підвищення доходів практично за всіма його видами (окрім процентного доходу, який зменшився на 8 522 993 тис. грн., та доходу від інвестиційних паперів, який зменшився на 8 522 993 тис. грн.). Але треба відзначити, що саме процентний дохід та дохід від інвестиційних паперів суттєво відзначилися на сукупному доході у 2010 році, який зменшився порівняно з 2009 роком на 7 826 904 тис. грн. При цьому суттєвих структурних зрушень у складі доходів банку не відбулося. Оскільки вагому частку у питомій вазі займає процентний дохід, то це означає, що банк переважно формує свої фінансові ресурси завдяки процентним доходам за кредитами суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, доходам за коштами, розміщеними в центральному банку та в інших банках, процентним доходам за депозитами в інших банках та за кредитами, наданими іншим банківським установам. Процентні доходи залежать від обсягу наданих кредитів та інвестицій у цінні папери, від ринкових процентних ставок, потреб економіки в позичковому капіталі та пропозиції вільних грошових ресурсів на кредитному ринку. Процентні доходи та витрати визнаються у звіті про фінансові результати для всіх процентних інструментів за принципом нарахування із застосуванням методу ефективної ставки доходності на основі фактичних цін придбання.

Таблиця 2.4

Аналіз динаміки та структури доходів ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2008-2010 р.р.

Показники	2008 рік	2009 рік	Зміна, +/-	2010 рік	Зміна, +/-
	Сума, тис.грн	Питома вага, %	Сума, тис.грн	Питома вага, %	У абсол. вел., тис.грн	У питомій вазі %	У абсол. вел., тис.грн	У питомій вазі %	У абсол. вел., тис.грн	У питомій вазі %
Процентний дохід	9 059 300	56, 17	14 325 629	79, 15	5 266 329	22, 98	5 802 636	56, 49	-8 522 993	-22, 66
Комісійний дохід	5 811 594	36, 03	3 156 810	17, 44	-2 654 784	-18, 59	3 360 171	32, 71	203 361	15, 27
Дохід від торгівлі іноземною валютою	988 729	6,13	143 611	0,79	-845 118	-5, 34	529 856	5,16	386 245	4,37
Дохід від переоцінки іноземної валюти	109 438	0,68	48 078	0,27	-61 360	-0, 41	87 190	0,85	39 112	0,58
Дохід від інвестиційних паперів	521	0,002	10 522	0,06	10 001	0,058	5 284	0,05	-5 238	-0, 01
Інший операційний доход	159 900	0,99	414 668	2,29	254 768	1,3	487 277	4,74	72 609	2,45
Разом	16 129 482	100	18 099 318	100	1 969 836	0	10 272 414	100	-7 826 904	0

Доходи і витрати розглядаються як такі, що отримані банком в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. При чому операційна діяльність банку ділиться в свою чергу на звичайну діяльність і надзвичайну діяльність, а звичайна діяльність на основну діяльність та інші операції.

Дивіденди визнаються у разі встановлення прав на отримання платежу.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені.

У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати [1]:

1) процентні доходи і витрати;

2) комісійні доходи і витрати;

3) прибутки (збитки) від торгівельних операцій;

4) непередбачені доходи і витрати;

5) відрахування в резерви;

6) доходи від повернення раніше списаних активів;

7) інші операційні доходи і витрати;

8) загальні адміністративні витрати;

9) податок на прибуток.

Розглянемо детальніше їх склад.

Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно до часу і суми активу чи зобов'язання із застосуванням ефективної ставки відсотка.

Комісійні доходи і витрати - операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій - результат від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів, у тому числі за операціями з цінними паперами, з іноземною валютою та банківськими металами. Банк визнає прибутки за збитки:

1) від реалізації фінансових інвестицій;

2) від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

3) від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій - це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих витрат, від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резерви під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це - не грошові витрати, а суми сформованих резервів відображають оцінку якості активівз боку керівництва банку.

Доходи від повернення раніше списаних активів - кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійна щодо отримання [26, c. 42].