Діяльність банку на ринку платіжних карток

??аналіз кількості карткових рахунків та обсягів коштів, залучених на карткові рахунки;

??структурний аналіз операцій з платіжними картками за видами платіжних систем, за видами платіжних карток, за категорією клієнтів;

??аналіз активності та використання платіжних карток клієнтами;

??аналіз ризиків та ефективності операцій банку з платіжними картками.

Аналіз діяльності банку з використанням міжнародних платіжних карток проводиться з метою з'ясування доцільності здійснення цих операцій як для самого банку, так і для його клієнтів, а також для доцільності його участі у міжнародних платіжних системах.

Згідно з «Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України» [10] інформаційною базою для проведення аналізу є наступні форми статистичної звітності, які формуються комерційним банком на основі аналітичного обліку операцій на карткових рахунках окремих клієнтів банку та використовуються для проведення аналізу:

1. Форма N 401 (квартальна)

Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, емітованих для клієнтів банку, за _____________ 200_ року

2. Форма N 402 (квартальна)

Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток через власну інфраструктуру банку, за ___________ 200_ року

3. Форма N 403 (квартальна)

Дані про кількість емітованих (розповсюджених) платіжних карток для клієнтів банку та технічні засоби, що використовуються під час здійснення операцій з їх застосуванням, за станом на ____________ 200_ року

4. Форма N 404 (річна)

Дані про збитки банку, держателів платіжних карток і торговців через незаконні дії/сумнівні операції з платіжними картками за 200__ р.

В таблицях Додатку Б наведені результати аналізу динаміки статей активів і пасивів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр., а також аналізу динаміки статей фінансових результатів діяльності (статті доходів та витрат банку).

На рис. В.1 - В.6 Додатку В наведені графічні результати проведеного аналізу діяльносіт ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр.

1) Динаміка обсягів складових статей коштів пасивів баланса ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.1;

2) Динаміка обсягів залучених коштів юридичних та фізичних осіб в ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.2;

3) Динаміка обсягів складових статей коштів активів баланса ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.3;

4) Динаміка обсягів складових статей доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.4;

5) Динаміка обсягів складових статей витрат сумарного доходу та чистого прибутку ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - рис. В.5;

6) Динаміка обсягів складових статей процентних та комісійних доходів та витрат в ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2009 - 2013 рр. - Рис. В.6.

Зведені результати проведеного аналізу результатів діяльності ПАТ «Брокбіз-несбанк» у 2007 - 2013 рр. в сегменті карткового бізнесу наведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Показники діяльності ПАТ «Брокбізнесбанку» у 2007 -2013 рр. для аналізу карткового бізнесу та побудови економетричних регресійних моделей

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [88-89]



Рис. 2.2. Динаміка кількості емітованих платіжних карток, банкоматів та платіжних терміналів в платіжній інфраструктурі ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2007 - 2013 рр.

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НБУ [88]

Як показав аналіз даних щодо інфраструктури платіжної карткової системи в ПАТ «Брокбізнесбанк», наведених на рис. 2.2:

- з кризового 2009 р. кількість емітованих банком карток в обігу та активних карток систематично знижується:

а) платіжних карток в обігу з 731 тис.шт. у 2008 році до 460 тис.шт. у 2013 році, тобто рівень падіння обсягів складає -37,1%;

б) активних платіжних карток в обігу з 722 тис.шт. у 2008 році до 456 тис.шт. у 2013 році, тобто рівень падіння обсягів складає - 36,9%;

- кількість власних банкоматів зростала систематично до 2011 року (з рівня 252 шт. у 2007 році до 731 шт. у 2011 р.), але за останні 2 роки при реструктуризації та частковому закритті неефективних відділень ПАТ «Брокбізнесбанк» знизилась до рівня 657 шт. у 2013 році, тобто на - 10,0%;

- кількість власних платіжних терміналів в торгівельній мережі зростала систематично до 2011 року (з рівня 242 шт. у 2007 році до 816 шт. у 2011 р.), але за останні 2 роки при реструктуризації та частковому закритті неефективних відділень ПАТ «Брокбізнесбанк» знизилась до рівня 681 шт. у 2013 році, тобто на - 16,5%.

На рис. 2.3 побудовані графіки базових темпів росту (відносно докризового 2007 р.) кількості емітованих платіжних карток, банкоматів,платіжних терміналів, залучених поточних депозитів фізосіб та чистих комісійних доходів в ПАТ «Брокбіз-несбанк» у 2007 - 2013 рр., які свідчать про поступове зниження обсягів інфраструктури та ефективності карткового бізнесу в банку, як наслідку загального тренду переходу банку до збиткової діяльності ( див. табл. 2.8).

Рис. 2.3. Базовий темп росту (відносно 2007 р.) кількості емітованих платіжних карток, банкоматів, платіжних терміналів, залучених поточних депозитів фізосіб та чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2007 - 2013 рр.

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

Щодо ризиків карткового бізнесу, то слід відмітити, що в Україні загальний рівень шахрайства за платіжними картками поступово набирає обертів. Вже у 2012 році від карткового шахрайства постраждали клієнти 51 банку, в той час як у 2011 році причетними до незаконних операцій були картки, емітовані лише 43 фінансовими установами. За даними НБУ, протягом 2012 року було здійснено 7,6 тис. неправомірних операцій, що на 2,5 тис. операцій менше, ніж у 2010 році. При цьому, у 2011 році кількість шахрайських операцій становила лише 2,9 тис., тобто у 3,5 рази (на 7,2 тис.) менше, ніж у 2010 році, та на 4,7 тис. операцій менше, ніж у 2012 році. Відповідно до змін кількості шахрайських трансакцій у 2011 році втрати від них зменшилися на 6,7 млн. гривень порівняно з попереднім періодом - з 13 млн. гривень до 6,3 млн. гривень. Але вже у 2012 році збитки збільшилися до 9,1 млн. гривень, причому середній обсяг однієї несанкціонованої операції становив приблизно 1 тис. гривень [49]. У 2011 році практично усі операції (99,7 % від їх загальної кількості), що заподіяли збитків банкам, держателям платіжних карток та торговцям, були здійснені з картками міжнародних платіжних систем Visa (55,27 %), на яку припадає найбільша частка ринку, та MasterCard (44,45 %) [52]. Обсяг втрат держателів карток міжнародної платіжної системи Visa у 2011 році становив більше 6,2 млн. гривень. У 2012 році зросла кількість шахрайських операцій здійснених за допомогою карток платіжної системи MasterCard, які використовувалися вдвічі частіше, ніж у попередньому році, і становила 1883 операції. Це завдало збитків держателям платіжних карток даної системи на суму 2,8 млн. гривень. Щодо вітчизняних платіжних систем НСМЕП та УкрКарт, то вони не зазнали втрат взагалі.

Така ситуація пояснюється тим, що банки, котрі є членами міжнародних платіжних систем, не приділяють уваги безпеці розрахунків та захисту інформації у достатній мірі, а також не здійснюють належним чином моніторинг та відеоспостереження за банкоматами. Більше того, майже всі картки міжнародних платіжних систем, що їх емітують українські банки, є недостатньо захищеними, адже носієм інформації даного платіжного інструменту є магнітна смуга, а не чип.

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

3.1 Розробка методики оцінки конкурентоспроможності банку на ринку платіжних карток

Конкурентоспроможність банку - це його можливість здійснення ефективної господарської діяльності та досягнення практичної прибутковоїреалізації послуг в умовах конкурентного ринку. При цьому створення та реалізація конкурентоспроможних послуг є узагальнюючим показником стійкості банку, його здатності ефективно використовувати свій фінансовий, науково-технічний і кадровий потенціали [37].

Конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг визначається певною кількістю факторів, які можна класифікувати і подати у вигляді таких агрегованих груп: споживчі властивості продуктів і послуг певного банку; споживчі властивості продуктів і послуг банків-конкурентів; маркетингова стратегія даного банку; маркетингові стратегії банків-конкурентів; характеристики цільових ринкових сегментів певного банку; характеристики цільових ринкових сегментів банків-конкурентів [45].

Кожна з наведених груп містить ряд підгруп, тому коло факторів, що визначають конкурентоспроможність конкретного банківського продукту або послуги, виявляється настільки широким і своєрідним, що неможливо запропонувати єдину методику збору відповідних даних, їхньої обробки та уніфікації для повної діагностики рівня інтенсивності конкуренції в конкретному сегменті ринку банківських продуктів і послуг.

Завдання вибору найважливіших факторів, що визначають конкурентоспроможність банківських продуктів і послуг: відповідність властивостей банківських продуктів і послуг потребам клієнтів, наявність трьох елементів конкурентоспроможності - клієнта, продукту (послуги) певного банку та продукту (послуги) банку-конкурента, тотожність різних банківських продуктів або послуг у розрізі конкурентоспроможності.

Конкурентоспроможність банківського продукту або послуги - це наявність сукупності параметрів певного продукту або послуги, що можуть бути виокремлені клієнтами, вигідно відрізняють цей продукт або послугу від аналогів конкурентів у конкретному сегменті ринку банківських продуктів і послуг у заданий проміжок часу [55].

Кількісно конкурентоспроможність банківського продукту або послуги визначається як співвідношення корисного ефекту і ціни.

Володіння конкурентними перевагами дозволяє зайняти міцну позицію на ринку. На практиці конкурентні переваги банку мають різноманітні форми, основними серед яких є: імідж банку; висока якість послуг; рівень статутного капіталу й активів; наявність валютної або генеральної ліцензії; стійка клієнтура; кореспондентська мережа; система розрахунків і спектр послуг; наявність філіальної мережі та перспективи її розширення; ефективна реклама; кваліфікація та професіоналізм працівників; накопичений досвід роботи [65].

Проведений в дипломному дослідженні аналіз основних споживчих та технологічних характеристик пластикових платіжних карт з магнітною смугою VISA та MasterCard, які емітуються ПАТ «Брокбізнесбанк» та його конкурентами, показав, що основними конкурентними факторами є:

1. Вартість емісії картки (з відкриттям рахунку) та її обслуговування для клієнта банку;

2. Кількість точок самообслуговування платежів клієнтів чи точок отримання готівки клієнтами з застосуванням платіжних карток банку;

3. Вартість безготівкових платежів в терміналах торгівельної мережі за допомогою картки;

4. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (в % від суми готівки);

5. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (постійна сума);

6. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (в % від суми готівки);

7. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (постійна сума в валюті готівки);

Аналіз в дипломному дослідженні проведений для платіжних карток міжнародних платіжних систем:

а) масові картки звичайного класу:

- картки VISA Classic (гривнева);

- картки Mass Mastercard (гривнева);

б) престижні картки високого класу:

- картки VISA Gold (гривнева);

- картки VISA Gold (долар США);

- картки Gold Mastercard (долар США).

Як показали результати аналізу, проведеного за даними [91], ринок вказаних платіжних карт в Україні характеризується для всіх банків станом на 18.04.2014 бескоштовним випуском всіх видів карт та відкриттям рахунків:

1. Вартість емісії картки (з відкриттям рахунку) та її обслуговування для клієнта банку - безкоштовно;

2. Вартість безготівкових платежів в терміналах торгівельної мережі за допомогою картки для клієнта - безкоштовно.

Слід відмітити, що станом на 31.03.2014 року вартість відкриття картрахунку становила від 20 грн. (VISA Electron) до 450 грн. (VISA Gold).

Щодо кількості банкоматів для отримання готівки та терміналів оплати в торгівельній мережі в Україні, то проблема монополізації ринку існує [91]:

1. Монополіст карткового ринку ПАТ «Приватбанк» з загального числа банкоматів в Україні -40 350 шт. має власних банкоматів -18 985 шт., тобто 47,1%, а з кількості платіжних терміналів в Україні - 221 222 шт. до Приватбанку належать 112831 шт., тобто 51,0%, які розтащовані в 59 555 торгівельних закладах з загальної кількості 122303 заклади в Україні.;

2. Питома вага власної інфраструктури другого банку України ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» становить 3 464 банкомати (8,6%) та 21375 терміналів (9,7%).

Для вирішення цієї конкурентної проблеми інші банки банківської системи України увійшли в асоціації - мережі банкоматів та платіжних терміналів, створених або окремими сильними банками, або корпоративними структурами [91]:

1. Мережа «Атмосфера» 2. Мережа «Радіус» (банку ПУМБ);

3. Мережа Укркарт 4. Мережа Укрексімбанку

5. Мережа Укрсоцбанку 6. Мережа Ощадбанку

7. Мережа банку Надра 8. Мережа ВТБ банку

9. Мережа банку Аваль 10.Мережа банку Хрещатик 11. Інші 13 мереж.

Створені найбільші спільні мережі «Атмосфера» (Додаток В) та «Радіус» (Додаток Г) мають в спільному користуванні біля 4000 банкоматів членів цих мереж, що дозволяє середнім та малим банкам конкурувати з найбільшою власною мережею ПАТ «Приватбанк». Мережа Укркарт (Додаток Д) налічує 1300 банкоматів. Наявність міжмережевого шлюзу мережі Укрсоцбанку та мереж «Атмосфера», «Радіус» та Укркарт дозволила створити середніми та малими банками об'єднану мережу з 8700 банкоматами. Тепер картки деяких банків (Додаток Б), які входять в декілька мереж або в об'єднані мережі, стають не менш привабливими для клієнтів по кількості точок обслуговування, ніж картки ПАТ «Приватбанк».

Таким чином, основними конкурентними показниками платіжних карток для клієнтів банків залишились 4 основних показника:

1. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (в % від суми готівки);

2. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в власних банкоматах банку (постійна сума);

4. Вартість комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (в % від суми готівки);

5. Вартість додаткових комісійних платежів при отриманні готівки в банкоматах інших банків об'єднаних мереж банкоматів банків, включаючи зарубіжні банкомати для валютних карток (постійна сума в валюті готівки).

В табл. Б.1 - Б.5 Додатку Б наведені узагальненні основні конкурентні показники по платіжним карткам банків України для 5 типів проаналізованих карток.

В якості умовного показника рівня конкурентоспроможності банків на ринку платіжних карток в дипломному проекті запропонований показник вартості для клієнта сняття двох контрольних сум готівки (табл. Б.1 - Б.5 додатку Б):

- 1000 UAH або 1000 USD в власному банкоматі банку;

- 1000 UAH або 1000 USD в банкоматі іншого банку, який входить в банкоматну мережу (включаючи банки за кордоном для валютних карток).

На рис. Л.1 - Л.5 Додатку Л наведені розраховані показники конкурентної позиції досліджуємого ПАТ «Брокбізнесбанк» на ринку платіжних карток (на 18.04.2014 [91]) для картки VISA Classic (гривнева), картки Mass Mastercard (гривнева),картки VISA Gold (гривнева), картки VISA Gold (долар США), картки Gold Mastercard (долар США).

Як показує спільний аналіз графіків рис. Л.1 - Л.5 Додатку Л, ПАТ «Брокбізнесбанк» знаходиться на серединних позиціях ринку, застосовуючи «0» ставку комісійних при знятті готівки в власних банкоматах, що приваблює клієнтів, але знижує доходи банку (тільки за рахунок обслуговування карток в інших банках).

3.2 Економетрична модель ефективності діяльності банку на ринку платіжних карток

Сукупність методів, за допомогою яких досліджуються та узагальнюються взаємозв'язки кореляційно пов'язаних змінних, називається кореляційно-регресійним аналізом, або економетричним моделюванням [61].

Зазначеними методами розв'язують дві основні задачі [61]:

1) знаходження загальної закономірності, що характеризує залежність двох (чи більше) кореляційно пов'язаних змінних, тобто розробка математичної моделі зв'язку (задача регресійного аналізу);

2) визначення тісноти зв'язку (задача кореляційного аналізу).

В дипломному дослідженні для побудови одномірних та багатомірної кореляційно-регресійних моделей використовується програмне забезпечення, вбудоване в стандартні «електронні таблиці» Excel-2010 [83].

Одновимірна (парна) лінійна регресійна модель результативного параметру , від факторного параметру , вимірених при статистичному спостереженні, представляється як [47]:

, (3.1)

де - оцінка постійної складової (початок відліку);

- оцінка коефіцієнта парної регресії;

- відхилення фактичних значень від розрахункової оцінки

в і-тому вимірі, де:

(3.2)

Рівняння для визначення регресорів:

(3.3)

де - n - кількість точок статистичного спостереження за результативним

та факторним параметрами

В таблицях Excel-2010 результати розрахунків представляються в наступних ідентифікаторах [83]:

1.Загальна сума квадратів відхилень:

(3.4)

2. Пояснена сума квадратів відхилень:

(3.5)

3. Непояснена (залишкова) сума квадратів відхилень:

(3.6)

4. Коефіцієнт детермінації:

(3.7)

Для парного регресійного аналізу виконується умова: коефіцієнт детермінації R2 дорівнює квадрату коефіцієнта лінійної кореляції Пірсона (тобто ), який застосовується для визначення щільності та напрямку лінійного зв'язку парної лінійної регресії [47]:

, (3.8)

та набуває значень у межах +-1, тому характеризує не лише щільність, а й напрямок зв'язку. При r>0 зв'язок між показниками прямий, а при r<0 - обернений. Якщо : вважається, що зв'язок між Х та Y практично відсутній; - зв'язок слабкий; - зв'язок середній; - зв'язок сильний; - зв'язок дуже сильний.

Відповідно, розрахована в Excel-2010 щільність зв'язку оцінюється коефіцієнтом детермінації для парної лінійної регресії даної моделі [47]:

(3.9)

або ,

де: - середне значення вибірки фактичних значень , при цьому за визначенням

; (3.10)

- розраховане значення за отриманим коефіцієнтами рівнянням регресії (оцінка) - .

Щільність зв'язку оцінюється значенням R2 [47]:

- якщо коефіцієнт детермінації менше 0,25, то кореляційний зв'язок визнається нещільним;

- якщо коефіцієнт детермінації більше 0,25 та менше 0,75, то кореляційний зв'язок визнається середньої щільності;

- якщо коефіцієнт детермінації більше 0,75 , то більше 75% варіації залежної величини пояснюється варіацією незалежного параметра кореляції і зв'язок є щільним.

Лінійна багатовимірна модель (ЛБМ) Y=f(X1,X2,….,Xn) має такий вигляд [56]:

. (3.11)

де - х1, y1 - ми маємо внаслідок спостережень (i=1,..,n);

b0, b1…bm - це коефіцієнти, які повинні визначити;

n - кількість спостережень.

Скоректований (нормований) коефіцієнт детермінації для множинної регресії [83]:

(3.12)

В табл. К.1 Додатку К наведені показники діяльності ПАТ «Брокбізнесбанку» у 2007 - 2013 рр. які використані в дипломному дослідженні для пошукової побудови однофакторних економетричних регресійних моделей, яка здійснювалась за допомогою вбудованої программи «Регресія» при побудові графіків в «електронних» таблицях Excel - 2010 [83].

На рисунках К.1 Додатку К наведены результати побудови однофакторних регресійних моделей впливу зростання кількості емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» на динаміку зростання залучених поточних та срокових депозитних ресурсів у 2007 - 2013 рр. Як показує аналіз побудованих регресійних трендів:

а) кореляційний зв'язок між обсягами залучених поточних коштів юридичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,0006) - рис. К 1.1;

б) кореляційний зв'язок між обсягами залучених строкових коштів юридичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,0012) - рис. К 1.2;

в) кореляційний зв'язок між обсягами залучених поточних коштів фізичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» є додатним середньої сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 = 0,6916) - рис. К 1.3;

г) кореляційний зв'язок між обсягами залучених строкових коштів фізичних осіб та кількістю емітованих платіжних карт ПАТ «Брокбізнесбанк» практично відсутній (коефіцієнт детермінації для регресії R2 = 0,0068) - рис. К 1.4.

Таким чином, маємо стійку однофакторну економетричну модель залежності обсягів залучених залишків коштів на поточних рахунках фізичних осіб ПАТ «Брок-бізнесбанк» від кількості емітованих платіжних карт в обігу (рис. 3.1):

Y = 2925,6*x - 514 286,

де х - кількість емітованих карт в обігу, тис.шт.

Y - обсяги залучених поточних коштів фізичних осіб, тис.грн.

Рис. 3.1. Економетрична однофакторна модель залежності обсягів залучених залишків коштів на поточних рахунках фізичних осіб ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості емітованих платіжних карт в обігу

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

На рисунках К.2 Додатку К наведені результати побудови однофакторних регресійних моделей впливу зростання кількості емітованих платіжних карт, банкоматів та платіжних терміналів в торгівельній мережі ПАТ «Брокбізнесбанк» на динаміку зростання обсягів чистого комісійного доходу у 2007 - 2013 рр.. Як показує аналіз побудованих регресійних трендів:

а) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю емітованих платіжних карт є додатним малої сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,2141 - 0,3166) - рис. К 2.1 - К.2.2;

б) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю власних банкоматів є додатним значної сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,7714) - рис. К 2.3;

в) кореляційний зв'язок між обсягами чистого комісійного доходу ПАТ «Брокбізнесбанк» та кількістю власних платіжних терміналів є додатним значної сили сили (коефіцієнт детермінації для регресії R2 =0,7665) - рис. К 2.4.

Таким чином, маємо дві стійкі однофакторні економетричні моделі залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних банкоматів (рис. 3.2) та кількості власних платіжних терміналів (рис. 3.3):

Y1 = 156,1*x1 + 90 883,

де х1 - кількість власних банкоматів банку, шт.

Y1 - обсяги чистих комісійних доходів банку, тис.грн.

Y1 = 140,23*x2 + 96 289,

де х2 - кількість власних платіжних терміналів банку, шт.

Y1 - обсяги чистих комісійних доходів банку, тис.грн.

Отримані однофакторні економетричні моделі відповідають реальному економічному змісту роботи банку та доходності банківських операцій:

- чим більше карткових рахунків в банку, тім більше сумарні поточні залишки на рахунках фізичних осіб (особові, зарплатні чи пенсійні картки);

- чим більше власних банкоматів та терміналів, тим більше комісійний дохід з операцій з ними, оскільки за інфраструктуру мережі інших банків, яка обслуговує платіжні картки ПАТ «Брокбізнесбанк», комісійні доходи отримують ці інші банки.

Рис. 3.2. Економетрична однофакторна модель залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних банкоматів

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [89]



Рис. 3.3. Економетрична однофакторна модель залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних терміналів

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними [89]

Враховуючи додатний характер отриманих однофакторних моделей впливу обсягів інфраструктури платіжної системи на обсяги чистих комісійних доходів діяльності банку в табл. 3.1 наведені вихідних даних по ПАТ «Брокбізнесбанк» (результати діяльності у 2007 -2013 рр.) для побудови багатофакторної регресійної моделі Y = f (X1,X2,X3):

Y - обсяг чистих комісійних доходів, тис.грн.;

X1 - обсяг емітованих платіжних карток в обігу, шт.;

X2 - кількість власних банкоматі, шт.;

X3 - кількість власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.

В табл. 3.2 наведені результати розрахунків багатофакторної регресійної моделі залежності обсягів чистих комісійних доходів від обсягів власної інфраструктури платіжної карткової системи ПАТ «Брокбізнесбанк» ( Excel -2010, блок «Регресія»).

Отримана наступна модель високого рівня кореляції (коефіцієнт детермінації R2=0,942 - рис. 3.4):

Y = 37 963,13 +102,67*X1 +232,16*X2 -74,24*X3

Таблиця 3.1

Таблиця вихідних даних по ПАТ «Брокбізнесбанк» (результати діяльності у 2007 -2013 рр.) для побудови багатофакторної регресійної моделі

Рік	Чисті комісійні доходи, тис.грн.	Кількість активних платіжних карток (активні - здійснена транзакція за останні 3 міс.), тис.шт.	Кількість банкоматів, шт.	Кількість платіжних терміналів, шт.
	Y	X1	X2	X3
2007	110 725	338,250	252	242
2008	176 870	722,015	396	411
2009	185 412	559,028	527	558
2010	184 678	646,010	615	665
2011	203 678	496,129	731	816
2012	199 258	463,206	692	665
2013	179 665	436,615	657	681

Джерело: розраховано та побудовано автором за даними НЬУ [88]

Таблиця 3.2

Результати розрахунків багатофакторної регресійної моделі залежності обсягів чистих комісійних доходів від обсягів власної інфраструктури платіжної карткової системи ПАТ «Брокбізнесбанк» ( Excel -2010, блок «Регресія»)



Рис. 3.4. Економетрична багатофакторна модель залежності обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від кількості власних емітованих платіжних карт в обігу, банкоматів та платіжних терміналів

Як показує аналіз фактичних та модельних залежностей (рис.3.4) функцій обсягів чистих комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» від 3-х факторів (X1 - обсягу емітованих платіжних карток в обігу, шт.; X2 - кількості власних банкоматів, шт.;X3 - кількості власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.), отримана багатофакторна регресійна модель відповідає фактичній залежності у 2007 - 2013 рр. і ідентифікує причини падіння обсягів комісійних доходів ПАТ «Брокбізнесбанк» у 2013 році як наслідок скорочення обсягів інфраструктури платіжних засобів та платіжних пристроїв банку відносно обсягів у 2012 році.

Для підтвердження реальності економічних процесів в побудованій для ПАТ «Брокбізнесбанк» багатофакторної моделі залежності чистих комісійних доходів банку від обсягів інфраструктури власної платіжної системи в дипломному дослідженні проведена побудова аналогічної багатофакторної моделі для групи банків банківської системи України за результатами їх діяльності станом на 01.01.2014 р.

В табл. М.1 Додатку М наведена первинна статистична вибірка результатів діяльності найбільш активних банків України на картковому ринку станом на 01.01.2014 р. для побудови багатофакторної регресійної моделі (за даними НБУ [88]). В табл. М.2 Додатку М наведені результати побудови міжбанківської багатофакторної регресійної моделі залежності чистого комісійного доходу від факторів обсягів платіжної інфраструктури банку для 48 перших банків БС України (програма Excel - 2013 - «Регресія»).

Отримана наступна багатофакторна модель високого рівня кореляції (коефіцієнт детермінації R2=0,879 - рис. 3.5),

Y = 323056,19 +65,75*X1 - 52,12*X2 +11,50*X3,

яка підтверджує висновки по ПАТ «Брокбізнесбанк» - тобто не тільки для ПАТ «Брокбізнесбанк», але і для інших найбільш активних банків на картковому ринку України виявлена стійка кореляційна залежність обсягів чистих комісійних доходів банку від обсягів власної карткової інфраструктури.



Рис. 3.5. Оцінка багатофакторної регресійні моделі впливу зростання обсягів чистого комісійного доходу банків БС України від зміни кількості емітованих платіжних карт, власних банкоматів та терміналів станом на 01.01.2014 р.

Як показує аналіз фактичних та модельних залежностей (рис. 3.5) функцій обсягів чистих комісійних доходів 21 банку БС України від 3-х факторів (X1 - обсягу емітованих платіжних карток в обігу, шт.; X2 - кількості власних банкоматів, шт.;X3 - кількості власних платіжних терміналів в торгівельній мережі, шт.), отримана багатофакторна регресійна модель відповідає фактичній залежності за результатами 2013 року, тобто отримана кореляційна модель може бути застосована для оцінки ефективності діяльності банків на ринку карткових платіжних систем.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Організація охорони праці в ПАТ «Брокбізнесбанк»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудових відносин [4, с.2].

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно Закону України «Про охорону праці» на адміністрацію банку покладається проведення [4, с.4]:

- вступного інструктажу, який проводить інженер по охороні праці;

- первинного інструктажу на робочому місці, який проводить індивідуально безпосередній керівник підрозділу;

- повторного систематичного інструктажу працівників з метою перевірки і підвищення рівня їхніх знань по охороні праці;

- позапланового інструктажу, який необхідно проводити при змінах різного роду в об'єктах, що обслуговуються, та при порушенні працівниками інструкцій з охорони праці і при зміні правил по охороні праці.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища [4].

Основними нормативно-організаційними документами, на основі яких розроблено систему охорони праці в ПАТ «Брокбізнесбанк» є:

1. Типовове положення про службу охорони праці, затвердженого Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду [27].

2. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затверджене Державним комітетом України з нагляду за охороною праці [28].

Відповідно до п. 1.4. Типового положення про службу охорони праці [27] чисельність служби охорони праці на підприємстві (М) з числом працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою (4.1):

М = 2 + (4.1)

де - середньоспискова чисельність працюючих в організації;

Ф - ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

 - коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва (формула 4.2);

= 1 + (4.2)

де - чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

- чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).

Коефіцієнт максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, для офісу банку цей коефіцієнт дорівнює 1.

Виходячи з розрахунків, чисельність служби охорони праці в офісі ПАТ «Брокбізнесбанк» повинна дорівнювати:

= 573 особи.

= 1 М = 2 +573/1820=3 особи (4.3)

Таким чином, чисельність служби охорони праці в офісі ПАТ «Брок-бізнесбанк» повинна складати 3 особи, фактично працює 2 особи в составі господарського управління.

Технологічна побудова системи управління охороною праців в ПАТ «Брокбізнесбанк» виконана у відповідності з ДСТУ OHSAS 18001:2010 - Національний стандарт України «Система управління гігієною та безпекою праці» [21].

В банку є “Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці”, оновлене у 2010 році. У банку здійснюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що працівники розписуються у “Журналі перевірки знань “ПТЕ установок користувачів” та “ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів”, “Журналі інструктажів по техніці безпеки та охороні праці” і “Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці”. Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться згідно Закону України „Про охорону праці” [4]: вступний; первинний; повторний, позачерговий.

4.2 Aнaліз нeбeзпeчних і шкідливих фaкторів умов прaці пeрсонaлу в ПАТ «Брокбізнесбанк» та заходи щодо покращення охорони праці

Згідно з науковим аналізом, потенційними ризик-шкідливими чинниками у професійній діяльності працівників банківських установ можуть бути [69]:

Х1 - виробничий мікроклімат;

Х2 - освітлення;

Х3 - електромагнітні випромінювання різних частотних діапазонів;

Х4 - виробничий шум, вібрація;

Х5 - іонізація повітря;

Х6 - статична електрика;

Х7 - перенапруження зорового аналізатора;

Х8 - статичні, фізичні навантаження та недостатня рухома активність;

Х9 - нервово-емоційне напруження;

Х10 - розумове напруження;

Х11 - кримінологічні небезпеки.

Банківські служби центрального офісу ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Київ розташовані в окремому дев'ятиповерховому будинку, залізобетонної конструкції, на першому - дев'ятому поверсі.

Поблизу будівлі банку є багатоповерхові будинки які частково зменшують природну освітленість приміщень, є міська автодорога яка є джерелом шуму та вібрацій. Загальна площа фінансово-економічної служби банку на другому поверсі складає 1050 м2, при висоті стелі 3,1 метри. У приміщенні є 22 вікна шириною 2,35 метри і висотою 1,5 метри і 16 дверей шириною 1,5 метри. У фінансово-економічної службі банку працює 45 чоловік, кількість клієнтів банку, які одночасно знаходяться на етажу досягає 55 осіб. Тобто об'єм на одного працівника+відвідувача складає 32,5 м2, що повністю відповідає встановленим нормам, а площа на одну персону (клієнт + стілець та працівник) складає 10,5 м2, що відповідає нормам для закладів публічного прийому відвідувачів на автоматизованих робочих місцях [19].

Уся будівля банку електрифікована згідно з усіма відповідними нормами [15], [20], [24]. Для швидкого і якісного виконання своїх службових обов'язків працівники користуються персональними комп'ютерами, телефонами, печатними пристроями.

У загальному залі фінансово-економічної службі наявні 42 комп'ютери типу Intel з рідкокристалічними моніторами Samsung SyncMaster 943 N, 41 телефон LG Phone. Ці прилади використовуються виключно за призначенням, так як можуть бути електронебезпечними при неправильному використанні. Рентгенівське випромінювання від рідкокристалічних моніторів комп'ютерів не становить небезпеки для користувача ПЕОМ, оскільки інтенсивність такого випромінювання значно нижча від гранично допустимого рівня [19]. Рівень електромагнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м2, який передбачає можливий 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання. Рівень напруженості електростатичного поля становить 12 кВ/м, тобто знаходиться в межах норми [19].

Комп'ютери і телефонні апарати також є основними джерелами шуму у відділі. Рівень шуму в приміщенні досягає приблизно 35 ДБл, що відповідає оптимальному рівню згідно з ДСН 3.3.6.037-99.

У приміщенні також є 45 комп'ютерних столи, 49 офісних крісла, 60 стільців -полукрісел для відвідувачів і 18 шаф для документів. Усі вони розміщені відповідно до їх функціонального призначення, а їх кількість відповідає номенклатурі знарядь праці, змісту та особливостям виконуваної роботи.

Конструкція робочого столу відповідає сучасним вимогам ергономіки і забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури) і документів. Висота робочої поверхні столу становить 750 мм, а ширина _ 1300 мм, глибина _ 900 мм. Робочий стіл має простір для ніг заввишки 700 мм, завширшки - 950 мм, завглибшки (на рівні колін) 550 мм.

Робоче крісло є підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з переднім заокругленим краєм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах від 400 до 500 мм, а ширина і глибина становлять по 450 мм. Кут нахилу спинки регулюється в межах від 0° до 30° відносно вертикального положення. Для зниження статичного напруження м'язів верхніх кінцівок встановлені стаціонарні підлокітники завдовжки 250 мм. Поверхня сидіння відповідає усім вимогам.

Монітор комп'ютера розташовується на відстані 700 мм від очей користувача. Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого. У конструкції клавіатури передбачений опорний пристрій, який дає змогу змінювати кут нахилу поверхні клавіатури у межах від 5 до 15. Таким чином, ергономічні параметри робочого місця відповідають вимогам до їх організації та конструкції та забезпечують підтримання оптимальної робочої пози [19].

В холодний період року для обігріву будівлі використовується власна незалежна парова система опалення, що позитивно відображається на самопочутті працівників, так як є можливість керувати обігрівом приміщень.

Забезпечення метеорологічних умов праці та чистоти повітря в приміщенні служби здійснюється за допомогою системи припливно-витяжної вентиляції, регулярного провітрювання та вологого прибирання.

В приміщенні температура повiтря знаходиться в інтервалі вiд 18 до 23 градусiв по Цельсiю, що вiдповiдає нормам. Вiдносна вологiсть повiтря складає 40-55% при нормi 40-60 %. Швидкiсть руху повiтря - 0,1 м/с, що вiдповiдає санiтарним нормам ДСанПіН 3.3.2-007-98 [19].

Для забезпечення пiдтримки метеорологiчних вимог у залі в холодну пору року використовують централізоване водяне опалення від теплопункту комунальних тепломереж (температура радіаторів взимку досягає 50 - 55 градусів). У примiщеннi знаходиться 8 чавунних радiаторів iз 10 секцiй. У жарку пору року для забезпечення робочого клiмату у примiщеннi використовується 4 потолочні спліт-кондицiонери, які забезпечують при необхiдностi примiщення повiтрям необхiдної температури.

Вентиляція в корпусі - централізована приточно-витяжна з механічним двигуном на даху. Після встановлення герметичних пластикових вікон виникла проблема з ефективністю вентиляції, оскільки для притоку повітря через вікна їх треба відчиняти, що створює некомфортні протяги та захворюваність персоналу.

У залі с скляними перегородками (до 1.5 м) природне освітлення - бокове, одностороннє, через 22 вікна. Оскільки природного освiтлення навіть вдень недостатньо для роботи за письмовим столом та за комп'ютером, у денний та вечiрнiй час доби в банку використовується штучне освiтлення [14]. На стелi знаходяться 24 свiтильники з ртутними лампами типу НСП-07, та 2 типу ПВЛП. Необхідно зауважити, що для аварійного освітлення використовуються світильники з лампами R63 E27 1000 h, а також найбільш економні E27 ES 50-60 hz (як 75 W) [14].

Шум у залі утворюється вiд роботи 42 комп'ютерів і складає 55-65 дБА, при нормi шуму у примiщеннi даного типу 50-65 дБА. Запиленiсть складає 0,1 мг/куб.м. при нормi 0,1 - 0,2 мг на кубiчний метр.

Таблиця 4.1

Параметри санiтарно-гiгiєнiчних умов працi у офісs ПАТ КБ “Брокбізнесбанк”

№ п/п	Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним правилами [19]	Відповідність нормативним значенням
1.	Температура повітря в перехідний період, 0C	18-23	18-23	Відповідає
2.	Відносна вологість, %	40-45	40-60	Відповідає
3.	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає
4.	Запиленість, мг/м.куб.	0,1	0,1-2	Відповідає
5.	Освітленість, лк.	310	300-400	Відповідає
6.	Рівень шуму, дБл	55-65	50-65	Відповідає

Всі параметри відповідають встановленим нормативам.

Відповідно до даних лікарняних листів за останні три роки та змісту звітності підприємства за ф. 7-Т за останні три роки не було засвідчено випадків професійних захворювань та нещасних випадків у службах банку, що свідчить про надзвичайно низький рівень виробничого травматизму та професійних захворювань.

Таким чином, умови праці співробітника фінансово-економічної служби банку в цілому відповідають існуючим санітарно-гігієнічним нормам. Але у зв'язку з тим, що більшу частину часу працівник займає сидячу позу і мало рухається, то пропонується ввести п'ятихвилинну виробничу гімнастику, яку необхідно проводити після кожних 60 хвилин сидячої роботи, і яка буде спрямована на покращення фізичного і морального стану і самопочуття працівника.

Виявленою проблемою є відсутність періодичного тестування системи захисного заземлення мережі електричного живлення 220 в [15].

В дипломному дослідженні проведений розрахунково-перевірочний аналіз ефективності впровадженої в ПАТ „Брокбізнесбанк” мережі захисного заземлення та її відповідності нормативам.

Захисне заземлення здійснюється за допомогою заземлювачів - металевих провідників, що знаходяться в безпосередньому контакті з землею і розташовуються в ряд. На системі захисного заземлення ПАТ «Брокбізнесбанк» обраний трубчатий електрод, довжиною L = 3м, діаметром d = 40мм = 0,04 м. Кількість заглиблених електродів в контурі заземлення встановлена - 16 шт.

Для визначення необхідної кількості та структури заземлювачів в системі заземлення проводимо розрахунок за алгоритмом наступної схеми [68]:

Таблиця 4.2

Джерело: [68, с.352]

Розрахуємо опір одного вертикального електроду, Ом:

, (4.6)

де - питомий опір поверхні в місці розташування заземлювачів, Ом•м, грунт суглинок, тому = 100 Ом•м [15, c.32];

L - довжина трубчастого електроду, м, L = 3 м;

d - діаметр трубчастого електроду, м, d = 40мм = 0,04 м;

- відстань від верхньої точки стержневого заземлювача до поверхні землі, м; 0,5 1,0 м; = 0,9;

t - глибина розташування середини електрода від поверхні землі, м,

розраховується за формулою

, (4.7)

м

Ом

Припустимий опір устрою, який заземлює, становить не більше Rдоп = 4 Ом [15, c.35]. Так як Re > Rдоп, знаходимо потрібну кількість вертикальних електродів.

На початку розрахуємо початкову кількість заземлювачів без урахування об'єднуючої штиби [68, с.353]:

(4.8)

шт.

приймаємо начальну кількість електродів - 8 штук.

Визначаємо необхідну кількість вертикальних електродів:

(4.9)

де - коефіцієнт використання вертикальних електродів, що враховує обопільне екранування.

Для вибору цього коефіцієнта приймають значення відношення відстані між електродами до їхній довжини а = 1, отже, коефіцієнт використання вертикальних електродів = 0,65.

Приймаючи кількість електродів - 14 штук, визначимо довжину з'єднуючої штиби:

(4.10)

м

Опір з'єднуючої штиби визначаємо за формулою алгоритма [68]:

Таблиця 4.3

Джерело: [68, с.354]

, (4.11)

де В - ширина з'єднуючої штиби, м; b = 20 мм = 0,02 м;

с - опір суглинистого грунту = 100 ом/м [15, c. 36];

- відстань від верхньої точки трубчастого заземлювача до поверхні землі, м; = 0,9 м.

Ом.

І розрахуємо загальний опір для пристрою, який заземлює, Rз, який повинен бути .

(4.12)

зш- коефіцієнт використання з'єднуючої штиби, зш = 0,62.

Ом.

Загальний опір Rз відповідає умові Rз Rдоп (4 ом), тому створений на підприємстві заземлюючий пристрій з 14 електродів d = 0,04м, довжиною L = 3м відповідає всім нормам електроустановок, що живляться від мережі напругою до 1000 В [68, c.349].

Таким чином, технічно система захисного зазаемлення спроектована правильно, але 1 раз на рік вона повинна проходити тестування та перевірку на відповідність розрахункових та фактичних показників опору заземлення.

4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Брокбізнесбанк»

З 1 липня 2013 року набрав чинності Кодекс Цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI [22], який регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту.

У місцевості розташування ПАТ «Брокбізнесбанк» в м. Києві з обліком фізико-географічних особливостей, аналізом довголітніх спостережень за епідеміологічною, метеорологічною обстановкою, наявністю потенційно небезпечних для населення підприємств та споруд різного характеру поблизу території багатоповерхового корпусу банку можливе виникнення таких надзвичайних ситуацій (НС):

- радіоактивне зараження місцевості, вод р.Дніпро та повітря в разі надзвичайних ситуацій та розгерметизації реакторів на Чорнобильській АЕС;

- терористичні напади на офіси банку з застосуванням газових гранат (хімічне зараження повітря), «коктейлів Молотова» (інтенсивна хімічна пожежа з зараженням повітря, задимленням офісів та блокуванням шляхів виходу), вогнепальної зброї та гранат (кульові та осколкові поранення);

- збройні вуличні протистояння, барикади з блокуванням шляхів евакуації та маршрутів під'їзду «швидких допомог», хімічне задимлення (горіння шин) повітря в офісах банку при довгострокових пожежеах на вулицях

- побутові пожежі на об'єктах біля багатоетажного корпусу банку або в офісах банка;

- часткове затоплення території м. Києва при терористичному або технологічному прориві греблі Київського водосховища при паводковому розливі річок;

- стихійні лиха, що спричиняються явищами природи (надзвичайні зливи з градом, снігові бурі, смерчі, урагани та інш.).

Одним з основних способів захисту є своєчасний і швидкий вивіз або вивід людей з небезпечної зони, тобто евакуація. Вид евакуації визначається видом, характером і умовами НС. Планомірна й екстрена евакуації розрізняються часовими рамками. Екстрена евакуація викликається швидкоплинними процесами накопичення негативних факторів у зоні НС або спочатку високими рівнями цих факторів. У числі заходів щодо захисту персоналу підприємства ПАТ «Брокбізнесбанк», які розроблені об'єктової комісією, зазначаються дії по евакуації працюючої зміни, як у випадку загрози, так і при виникненні НС. Виходячи з прогнозованої можливості виникнення аварій, катастрофи або стихійного лиха які можуть спричинити за собою людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей, порушити умови їх життєдіяльності, намічені наступні заходи і тимчасові параметри з евакуації:

- в відділах на робочих місцях встановлені шафи з індивідуальними проти-газами та наборами індивідуальних медпакетів;

- в банку встановлюється система зовнішніх сталевих захистних штор (стінок), внутрішніх куленепробивних скляних стінок, відеоспостереження у всіх офісних приміщеннях банку;

- визначені види евакуації (планомірна або екстрена) з задіянням шляху евакуації через внутрішній двір (інкасаційний вхід) на паралельну вулицю (другий в'їзд в охороняємий внутрішній двір банку);

- проведений розрахунок робітників і службовців, необхідних для проведення евакуації грошових коштів та носіїв банківської інформації;

- встановлені заходи щодо безаварійної зупинки роботи банку, систем автоматичного виключення електроживлення та системи «газового» автоматичного тушіння пожеж в серверних кімнатах;

- намічені схеми руху евакуйованих із зони НС до пунктів тимчасового розміщення та ін.

Для дипломного дослідження безпеки працівників при найбільш ймовірних надзвичайних ситуаціях в ПАТ «Брокбізнесбанк» перш за все потрібно охарактеризувати приміщення з погляду пожежної безпеки. Враховуючи той факт, що в приміщенні використовуються тільки негорючі речовини та матеріали у холодному стані, за ступенем вибухо-пожежної та пожежної небезпеки приміщення банку відноситься до категорії «Д». Пожежну небезпеку несуть у собі лише кабельні електропроводки до обладнання, що є припустимим для даної категорії приміщень [51].

За вогнестійкістю будинок відноситься до другої категорії згідно з ДБН В.1.1.7-2002 [18]. Робоча зона приміщення віднесена до класу вибухонебезпечності В-IIa та пожежонебезпечності П-IIa, оскільки вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон утворюєтьсяґ лише внаслідок аварії або несправності [23].

Зали служб банку оснащені автоматичною пожежною сигналізацією. Для досягнення визначених завдань система оснащена 51 димовим оптичним сповіщувачем HL 871-30 «HL Dolby», ручними пожежними сповіщувачами ИПР «Арра», встановленими на шляхах евакуації та приймально-контрольним приладом (NR2-SAT/F4 «SteelArm»). Приміщення серверної додатково оснащені шістьома тепловими точковими оповіщувачами диференціальної дії, модулем автоматичного газового пожежогасіння типу «Импульс-20» та приймально-контрольним пусковим приладом «Гамма-102 САТ», що відповідає вимогам [26].

Також у залах служб банку знаходяться 25 переносних вуглекислотних вогнегасники типу ОУ-5, що відповідає нормам [26]. Підходи до засобів первинного пожежогасіння та відключення електросхем устаткування вільні. Приміщення відділів банку є рівноцінними з точки зору вибухо- та пожежної безпеки, відділені між собою гіпсокартонними та скляними перегородками на металевому каркасі.

У коридорі приміщення розташована схема евакуації людей при пожежі. Шляхи евакуації з відділу відповідають правилам пожежної безпеки [26]. У будинку є два виходи, ширина коридору - 2-3 метри, ширина дверей- 0,8 м., двері відкриваються по ходу руху людей у випадку евакуації.

Проведений аналіз показав необхідність приведення систем автоматичної пожежної сигналізації та пожежогасіння у відповідності до вимог ДБН В.1.1.7-2002 [18], що передбачають використання вогнестійких кабелів в системах живлення та забезпечення автоматичного запуску системи оповіщення та управління евакуацією людей у випадку пожежі (системи «електронних» замків).

Висновки

За результатами виконання поставлених завдань в магістерському дослідженні отримані наступні висновки:

1. Проведений аналіз теоретичних засад функціонування банків на ринку платіжних карток в Україні показав, що їх діяльність здійснюється згідно наступним законодавчим та нормативним документам:

- Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;

- Закон України «Про Національний банк України»;

- Закон України “Про банки і банківську діяльність»;

- Постанови НБУ «Положення про порядок реєстрації платіжних систем, учасників платіжних систем та операторів послуг платіжної інфраструктури»;

- Постанови НБУ «Положення про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів»;