Біологія представників ряду Blattoptera та заходи боротьби з ними

Біологічні та екологічні особливості розвитку Blattoptera. Дезинсекція як спосіб ліквідації Blattoptera. Blattoptera як фактор перенесення збудників хвороб людини. Вивчення ефективності застосування інсектицидних препаратів для боротьби з тарганами.

Рубрика Биология и естествознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.03.2012
Размер файла 81,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Практичне застосування різних методів і засобів боротьби з членистоногими показало повну залежність їх ефективності від біологічних, екологічних і інших особливостей існування і розвитку окремих видів членистоногих (ландшафтно-кліматичних, фенологічних і т. д.).

Все це тісно пов'язало практику дезинсекції з вченням про будову, життя та екологію членистоногих, яке називається ентомологією. В той же час медична дезинсекція нерозривно пов'язана з епідеміологією трансмісійних хвороб.

Переносники (носії) можуть бути специфічними і механічними. Специфічного носія характеризує те, що в його тілі збудник проходить окремий цикл розвитку і розмноження або тільки розмноження. У зв'язку з цим перенесення збудника специфічним носієм здоровому організму можливий не одразу, а через деякий час, протягом якого збудник розвивається і розмножується в носії.

В тілі механічного носія збудник не розвивається і, як правило, не розмножується. У зв'язку з цим, перенесення збудника механічним носієм може проходити одразу, після того, як він отримав збудника від хворої тварини, людини чи з оточуючого середовища, і здійснюється нетривалий час, лише поки збудник зберігає вірулентність на поверхні тіла, в хоботку або кишечнику носія.

Один і той же носій може бути специфічним носієм (переносником) збудника однієї інфекції і механічним - іншої. Наприклад, комарі анофелес, є специфічним переносником малярії, можуть механічно переносити збудник туляремії і вірусних інфекцій.

Шкода, завдана членистоногими людині, не обмежується переносом збудників хвороб. Деякі з існуючих поблизу людини (синантропних) членистоногих завдають шкоди тим, що лишають його можливості нормального відпочинку (постільні клопи і комарі) або створюють антисанітарну атмосферу в житловому приміщенні (рижі і чорні таргани, мурахи).

У зв'язку з тим в число членистоногих, які підлягають медичній дезинсекції, включаються ті види, які в тій чи іншій мірі завдають шкоди людині. Конкретно, це відноситься до боротьби з блохами, вошами, синантропними мухами і тарганами, комарами, москітами, мошками, кліщами, постільним клопам, рудими комахами і деякими іншими видами, які представляють санітарно-епідеміологічну небезпеку.

Починаючи з 70-х років ХІХ століття, послідовно було зроблено ряд великих відкриттів в області епідеміології багатьох інфекційних хвороб, переносниками яких є членистоногі (комахи, кліщі).

Так була встановлена роль кімнатної мухи в передачі кишкових інфекцій, базарної - в передачі гострого епідеміологічного коньюктивіту, роль бліх в передачі чуми, а також щурячого ріккетиозу та інших інфекційних хвороб (наприклад, туляремії), роль вошей в передачі сипного та зворотного тифу, кліщового енцефаліту та багатьох інших інфекційних хвороб (наприклад, геморрагічної пропасниці), роль москітів в передачі лихоманки паппатачі і інші.

Боротьба з тарганами, яка проводилась в комплексі з санітарними заходами, направленими на кращу організацію очистки населених місць від рідких і твердих відходів і знезараження їх, сприяла звільненню житла людей, місць громадського користування, лікувальних і дитячих установ від мух, різкому зменшенню і ліквідації багатьох місць виплоду, які у свій час були масовими біотопами мух. В результаті показники чисельності літаючих мух стали дуже малими.

Проблема організації і проведення боротьби з багатьма інфекційними хворобами, які передаються членистоногими, до нашого часу виділилась в особливий великий розділ дезинфекції, який називається дезинсекцією.

Вперше термін “ дезинсекція” був введений Н.Ф. Гамалея (1858-1949 р.) в 1909 р., застосований до боротьби з вошивістю в будинках Петербурга,

Він оди з перших визначив епідеміологічне значення дезинфекційних заходів у боротьбі з холерою і дератизаційних в боротьбі з чумою. Н. Ф. Гамалея вивчав дію деяких дезинфекційних засобів і їх ефективність. Цей великий мікробіолог і епідеміолог здійснив великий вклад в дезинфекційну науку і розширив її практику.

2.2 Профілактичні дезинфекційні заходи

У відповідності із вказаними завданнями, міри, які застосовуються в дезинсекції, можуть бути поділені на дві основні групи: профілактичні та винищувальні. В практиці дезинсекції оправдовує себе комплекс обох груп заходи.

Профілактичні заходи повинні проводитися в кількох напрямках. Метою одних з них є створення умов, які перешкоджали б розвитку і розмноженню членистоногих в близькому до людини оточенні і проникненню їх в житлові, нежитлові та інші приміщення, метою інших - попередження появи і розмноження шкідливих і небезпечних в епідеміологічному відношенні членистоногих на тілі людини, в його постільній і натільній білизні, в його оточенні.

Попередження проникнення шкідливих членистоногих в житло людини і в виробничі приміщення повинно забезпечуватися перш за все відповідним устроєм, плануванням, а також правилами експлуатації їх.

Велике значення в попередженні появи і розмноження членистоногих має дотримання всіх правил особистої гігієни, а також гігієни житла. Постійне утримання їх в строгому порядку і чистоті попереджає розмноження таких членистоногих, як мухи, таргани, клопи, міль та ін. Систематичний огляд ліжок, предметів побутових та стін попереджає появу і розмноження клопів. Особливу увагу слід проявляти у відношенні правильного зберігання харчових продуктів, збирання і своєчасного видалення харчових залишків, сміття, яке може слугувати субстратом, привабливим для мух, тарганів і в деяких випадках домового рудої мурахи.

Важливим профілактичним заходом є утримання в чистоті двірних територій (головним чином для попередження розмноження мух ).

Профілактичні заходи боротьби з членистоногими у відкритій природі, де налагоджується і протікає господарська діяльність людини, надзвичайно різноманітні. Їх слід проводити головним чином для попередження розмноження кліщів, комарів, комарів та інших кровососів.

Різноманітність біологічних особливостей окремих видів членистоногих і умов їх існування і використання кількох методів їх винищення, які можна поділити на фізичний, в тому числі механічний, хімічний і біологічний. Однак найбільшого успіху досягають при комплексному використанні кількох методів.

Фізичний метод знищення комах передбачає використання високих і низьких температур. Наприклад, спалення малоцінних предметів, вражених клопами, блохами, прожарювання металевих предметів, застосування гарячої води для знищення вошей і їх яєць (гнид) під час прання білизни. Більш широко використовують гаряче повітря і пару в дезинфекційних камерах. Низькі температури використовуються для винищення тарганів в житлових приміщеннях шляхом виморожування в зимовий час.

Механічні засоби - це очистка, виколочування, виловлювання та інші прийоми. Так, для вилову і знищення мух використовують мухоловки, липкий папір.

2.3 Вимушені заходи боротьби з членистоногими ряду Blattoptera

Вимушені заходи спрямовані на знищення членистоногих на всіх стадіях їх розвитку і у всіх місцях їх можливого виплоду, попадання і перебування їх в оточені людини, на його тілі, в його речах, житлі, а також в місцях виробничої діяльності.

Способи дезинсекції, які застосовуються для винищення членистоногих, поділяють на фізичні (включаючи механічні засоби), хімічні і біологічні.

Їх вибір визначається в кожному окремому випадку багатьма обставинами, серед яких ведуче значення має вид членистоногих і особливості фаз їх розвитку, а також забезпечення нешкідливості для людини. В практиці дезинсекції широко використовується комплексне використання цих способів винищення. В основному це поєднання фізичних і хімічних способів, так як до нині в області дезинсекції обмежено користуються біологічним способом боротьби, швидше всього через відсутність доступних для цього методів і засобів.

Фізичний спосіб знищення членистоногих. Фізичним називається такий спосіб винищення членистоногих, при якому засобами знищення є фізичні агенти. Найбільше застосовують високу температуру у вигляді вогню, сухого або зволоженого нагрітого повітря, водяної пари, гарячої або киплячої води.

Сьогодні пропонують використовувати електричний струм, струми ультрависокої частоти (УВЧ) і ультразвук для винищення членистоногих. Однак до сьогодні ці способи не увійшли в широку практику.

До фізичного способу, крім того відносять різноманітні фізіологічні способи, які застосовуються для винищення членистоногих.

Механічні способи винищення членистоногих. Механічні способи винищення членистоногих включають в одних випадках видалення їх з пилом і сміттям шляхом обмітання стін, підмітання підлоги, в інших - прибирання території подвір'я з наступним знищенням комах у смітті та інше. Видалення комах з предметів одягу, килимів, з поверхні підлоги і стін сприяє обробка їх пилосмоком і ряд простих способів прибирання, обмітання щітками, витрушування, вибивання та ін.

Вогонь. Вогонь практично застосовують лише для спалювання малоцінних предметів, заражених членистоногими, а також сміття, зірваних шпалер. Однак цей спосіб не веде до радикального знищення шкідників, так як цим шляхом не можна створити в глибині щілин достатньо високої температури, необхідної для загибелі членистоногих. Крім того, цей спосіб небезпечний в пожежному відношенні.

Низькі температури Низькі температури для дезинсекції практично не використовуються, так як членистоногі до них мало чутливі, в силу чого загибель їх настає лише після безперервної дії низьких температур (від -14С до -20С), тобто при виморожуванні (таргани, клопи).

Розділ 3. Вивчення ефективності застосування інсектицидних препаратів для боротьби з Blattoptera

3.1 Методика проведення інсектицидних заходів

Синантропні таргани не лише забруднюють харчові продукти і завдають турботи, а й при високій чисельності комах можуть становити небезпеку як можливі носії збудника кишкових, грибкових захворювань, гельмінтозів та інше.

Відділи профілактичної дезинсекції дезинсекційних і санітарно-епідеміологічних станцій (ВПД і СЕС) проводять систематичну боротьбу з тарганами на договірних засадах в харчових, лікувальних, дитячих об'єктах, в готелях, в побутових приміщеннях.

ВПД і СЕС забезпечують консультативну і методичну допомогу будівлям, організаціям і населенню, які самостійно здійснюють дезинсекційні заходи. Відповідальність за ефективність дезинсекційних заходів на об'єктах лежить як на ВПД і СЕС, так і на адміністрації об'єкту.

Методи проведення дезинсекції на кожному замовленому об'єкті визначають ВПД і СЕС. Абоненти, тобто підприємства, організації складають договір на обслуговування по дезинсекції, не мають права вносити свої поправки в організацію і методику боротьби з комахами. Адміністрація об'єкту, що обслуговується, забезпечує необхідні умови для якісного і вчасного проведення домовлених робіт, які виконуються ВПД і СЕС у відповідності з діючими методичними вказівками по боротьбі з тарганами.

Договір укладається на всю площу будівель, на якій потрібно проводити контрольні і винищувальні заходи.

Оплата за обслуговування абонента проводиться на основі укладеного договору.

Методи проведення заходів по боротьбі з Blattoptera.

Система боротьби з тарганами включає:

- санітарно-профілактичні;

- контрольні:

- винищувальні заходи і оцінку ефективності дезинсекції.

Санітарно-профілактичні заходи. Основна мета цих заходів - коротити кількість місць, привабливих для життя і розмноження тарганів, а також попередити занесення цих комах в будівлі.

Санітарно-профілактичні заходи повинні здійснюватися силами самих організацій, підприємств, установ.

Для ефективної боротьби з тарганами необхідно:

1. Своєчасно проводити „косметичний” ремонт, щоб не було щілин, особливо в стінах. При щоденному прибиранні ретельно вимивати і вичищати місця, де спостерігалося скупчення тарганів.

2. Харчові залишки збирати лише у спеціально призначену для цього тару (баки, відра та ін.) і звільняти її щоденно.

3. Не залишати на ніч харчові продукти і залишки їжі в житлових та службових приміщеннях.

4. В лікарнях особисті харчові продукти хворих зберігають в холодильниках. В тих палатах, де протягом тривалого часу помічають тарганів, рекомендується використовувати замість закритих туб - відкриті столики.

5. На харчових виробництвах поверхні технологічного обладнання та інвентаря, які пов'язані з продукцією, потрібно щоденно піддавати механічній очистці.

6. Ретельно оглядати картонну, фанерну, дерев'яну упаковку продуктів і майна, що надходять із магазинів, складів, баз

Винищувальні міроприємства. Метою винищувальних міроприємств є повне знищення комах в будівлях або стійке зниження їх чисельності на рівні одиничних комах шляхом проведення систематичної дезинсекції.

1. Винищувальні міроприємства повинні проводитись тільки в тих приміщеннях, в яких були знайдені таргани. Недоцільно наносити препарат на стіни і плінтуси по периметру в кожному приміщенні. Необхідно активно виявляти і обробляти місця існування і скупчення тарганів як при вибірковій, так і при суцільній обробці всіх приміщень будівлі.

2. Всі заселені тарганами приміщення в одній будівлі обробляються одночасно в один день або протягом 2-4 днів підряд. При біль тривалих інтервалах дезинсекція неефективна.

3. Суцільний обробіток отрутами контактної дії будівель слід проводити якщо не менше 30-50% приміщень (в залежності від особливостей об'єкта) заселено тарганами. Такий захід можливий тільки під час санітарного дня, ремонту або у тих випадках, коли можливо забезпечити відсутність людей в оброблюваних приміщеннях протягом доби після обробки. Метою суцільної обробки є різке зниження високої чисельності тарганів, після чого обов'язкові регулярні вибіркові ціле направлені знищувальні міри.

4. При низькій чисельності тарганів винищувальні міроприємства забезпечують ефективність через 1-2 місяці, а при високій чисельності і широкому розселенні комах - лише після щомісячних обробок протягом 3-6 місяців.

5. Найбільш ефективні комбіновані обробки рідкими препаратами і дустами. Дустами обробляють простір за декоративною оббивкою стін, сховані сірі місця, електрообладнання, електродвигуни (в неробочому стані). Рідкими препаратами - вузькі місця і тріщини, щілини за плінтусами. Ефективність обробки підвищується, якщо за 10-15 хвилин до застосування препаратів контактної дії провокують вихід тарганів зі схованок за допомогою піретруша або аерозолів. Піретрум має репелентну дію, його неможна змішувати з іншими препаратами.

6. В тих місцях, де неможливо або небажано використовувати інсектициди контактної дії, тарганів знищують за допомогою отруйних харчових приманок або ловушок. Застосування приманок і ловушок бажано чергувати з препаратами контактної дії. Приманки більш ефективні в боротьбі з чорними тарганами. Вони знижують чисельність і рудих тарганів в тих приміщеннях, де відсутні харчові продукти. Лопушки доцільно розміщувати поблизу від місць існування тарганів. У заставленому, захламленому приміщенні застосування ловушок не ефективне.

7. Інсектицидні препарати не можна забирати із оброблених місць до наступного ранку після обробки. Особливо ретельно миють 3% содовим розчином ті поверхні, які будуть контактувати з харчовими продуктами або посудом. В прихованих місцях інсектициди з тривалою дією (борна кислота, бура) залишають на 2-4 тижні.

8. В приміщеннях, які обробляються препаратами контактної дії (розчини, суспензії, емульсії та інші) або аерозолями, не повинні знаходитись люди, крім осіб, які проводять обробку. Під час обробки і після неї вікна і кватирки повинні залишитися відкритими не менше як 3-5 годин.

9. Можна використовувати лише дозволені ВООЗ препарати суворій відповідності з інструкціями і методичними вказівками щодо їх застосування і при дотриманні мір безпеки.

10. Для знищення тарганів використовують інсектициди контактної і кишкової дії, які відносяться до наступних груп хімічних з'єднань:

- фосфорорганічні ( хлорофос, карбофос, трихлорметафос- 3, дибром ;

- карбомати (дикрезим);

- хлорорганічні;

- піретроїди (піретрум, перметрін);

- неорганічні кислоти (борна кислота);

- неорганічні солі (бура, фтористий натрій).)

Інсектицидні приманки для тарганів.

1. Інсектицидні приманки для тарганів використовують в різних формах: рідкі, пастоподібні, парафінові та інші. В якості харчової основи і приваблюючих речовин використовують кашу, картопляна пюре, цукор, пиво.

2. Для приманок використовують чисту, низьку нехарчову тару і флакони. Рідкою приманкою просочують вату.

3. З метою збереження інсектицидної активності приманки с хлорофосом (до 9 тижнів) і підвищення привабливості її для тарганів до приманки підливають воду по мірі її підсихання, зберігаючи в посудині першопочатковий рівень рідини. Для зменшення випаровування водної приманки до неї додають гліцерин.

В приміщенні з температурою повітря 18-250С воду в приманки додають два рази в тиждень, а при більш високій температурі - щоденно.

4. Рекомендована середня кількість місць розкладання приманок або тари з рідкою приманкою становить в категорійних об'єктах - 3 на 10 кв. м. площі, а в квартирі (кухня, ванна, туалет) - 10 штук. Вихід приманки в кожному місці становить 10-15г. або 30-35г. на одну тару.

5. Парафінові приманки готують у вигляді брикетів по 2г., розміром 2х1х1 см. Середній вихід приманки на 10 кв. м. площі складає: в колекторах каналізаційних систем - 20 брикетів; на інших об'єктах - від 3 до 5 брикетів; в одній квартирі - 20-30 брикетів.

6. Тару з приманкою розміщують поблизу виявлених місць існування Blattoptera.

7. Рецепти приманок на основі хлориду борної кислоти і бури (в г. на 100г. або не готової приманки):

а)

б)

хлорофос

1-1,5

хлорофос

1

вуглекислий амоній

1-1,5

вуглекислий амоній

1

вода

до 100

вода

30

гліцерин

до 100

в)

г)

борна кислота

10

борна кислота

5-10

манна каша або картопляне пюре цукор

80

10

картопляне пюре (додати сире яйце для в'язкості, зробити кульки із суміші)

до 100

д)

е)

борна кислота

10

бура

50

крохмаль

5

горохова мука

25

вода (гаряча) (пастою обробляють вертикальні поверхні в місцях скупчення тарганів)

85

крохмаль

25

8. Рецепти парафінових приманок і тривалість їх інсектицидної дії на рудих тарганах:

Назва інсектициду

Концентрація інгредієнтів (вага %) по ДР**

Тривалість дії (неділь)

інсектицид

соняшникова олія

хлібні крихти

парафін

ДДВФ

1

5

55

39

11

Диброш

1

5

55

39

8

Трален

5

5

55

39

11

Хлорофос

5

5

55

39

6

** Якщо технічний продукт мітить менше 100% ДР (діючої речовини), то в приманка з тралером і хлорофосом зменшують кількість хліба, а в інших - кількість парафіну

9. Спосіб приготування приманок

Пшеничний хліб другого ґатунку розрізують на шматки, підсушують і перемелюють.

Приготовляють необхідні вагові кількості речовин, які входять в приманку.

Парафін розплавлюють в посудині, не допускаючи його потрапляння на відкритий вогонь.

Інсектициди розплавлюють в соняшниковій олії про температурі 50-600С

Масляний розчин інсектицидів ретельно перемішують з хлібними крихтами, які потім висипають у розплавлений парафін і ретельно перемішують до утворення однорідної маси.

Гарячу парафінову приманку викидають (в спеціальне деко або іншу невисоку посудину) шаром товщиною в 1 см., швидко розрівнюють його і залишають охолонути при кімнатній температурі.

Пласт парафінової приманки розрізають спеціально відведеним для цього ножем на брик етики розміром 2х1х1 см. (помітивши лінії лінійкою), після того як він набуде густоти масла при кімнатній температурі.

Брикети викидають з посуду після їх повного остигання.

Контрольне обстеження. На домовлених об'єктах, особливо у багатоповерхових будівлях, важливим і обов'язковим елементом в системі боротьби з тарганами є проведення регулярних обстежень як на звільненій, так і на заселеній тарганами території. Метою контрольного обстеження є своєчасне виявлення тарганів у приміщенні, виявлення місць їх існування, організація винищувальних міроприємств при низькій чисельності популяції для попередження розселення комах, оперативна оцінка ефективності проведених заходів.

1. Результати контролю реєструються у звітно-контрольній карті, яку заповняє інструктор-дезинсекціоніст. На кожен об'єкт заповнюють окрему карту, де записані всі заходи, що проводились протягом року.

2. Методи контролю і виявлення місць існування тарганів:

- огляд приміщень з використанням засобів, які провокують вихід комах із сховищ (піретрум, аерозолі із інсектицидних аерозольних балонів, тютюновий пил). Обов'язковий огляд тих приміщень, в яких постійно або періодично знаходились таргани. Більш ефективний контроль , який проводиться у вечірній час;

- опитування осіб, які знаходяться в приміщенні особливо у вечірній та нічний час;

- розставлення приманок (скляних банок з харчовою приманкою або клеєві). В якості харчової приманки можна використовувати невеличкий кусочок хліба, змоченого пивом. Верхню частину банки з внутрішньої сторони змазати тонким шаром взаміну, для попередження виповзання тарганів, які потрапили в банку.

3. Місця огляду при обстеженні: щілини і тріщини в постійно обігрітих місцях і поблизу джерела тепла і вологи, навколо раковин, плитки, електродвигунів, холодильників.

Оцінка ефективності дезинфекції. Ефективність заходів по боротьбі з тарганами залежить не лише від якості роботи відділів профілактичної дезинфекції, а й від адміністрації об'єкту.

1. Основними показниками ефективності дезинсекції є розмір вільної від тарганів площі в даному місяці. При аналізі підсумків роботи за квартал, півріччя, рік використовують середньо-місячний показник у відсотках від всієї площі будівель.

Наприклад, в січні - 85%, в лютому - 90%, в березні - 95%;

В І кварталі - (80+ 90 + 95) : 3 = 90%.

2. При щомісячному контрольному обстеженні будівель вважають вільними від тарганів, якщо комахи не знайдені протягом місяця жодним з методів контролю, ні в одному приміщенні.

3. При виявленні одного або більше живих тарганів проводиться обробка заселених приміщень. Будівлю переводять в категорію „заселених”, якщо в наступному місяці знову знаходять живих тарганів.

4. Додатковим показником ефективності дезинсекції в довго заселених або періодично заселених будівлях є кількість заселених тарганами приміщень і наявність скупчень або окремих комах. Ці показники характеризують ступінь заселеності будівлі тарганами і впливають на кратність проведення в них винищувальних заходів.

5. Заселеність тарганами будівель вважається високою, якщо окремих комах і їх скупчення спостерігається більше, ніж на 20% приміщень.

Заселеність тарганами вважається низькою, якщо одиничні комахи спостерігаються менше, ніж на 20% приміщень будівлі.

3.2 Характеристика основних інсектицидів

В сучасних умовах для знищення шкідливих організмів широко використовуються речовини із річних класів хімічних сполук, які називаються пестицидами (від лат. Pestis - зараза, caedo - вбиваю). До групи пестицидів відносять гербіциди і арбоциди - для знищення бур'янів, фунгіциди - грибів, зооциди - тварин. Речовини, призначені для знищення комах, називають інсектицидами, кліщів - акарицидами. Залежно від того, на яку стаді. Діє препарат інсектициди поділяють на:

o ларвіциди (знищення личинок;

o овіциди (знищення яєць);

o імагоциди (знищення дорослих комах).

В залежності від шляхів проникнення в організм членистоногих інсектициди поділяють на

o контакті - ті, що проникають через покриви тіла;

o шлункові - проникають через органи травлення;

o фумиганти - проникають через трахейну систему.

До групи шлункових отрут можна віднести і системні інсектициди, які потрапляють в організм комах через кров.

При всіх способах проникнення в організм членистоногого інсектицид проникає в кров гемолімфи, з якою розноситься в різні ділянки тіла. Інсектицидний препарат порушує нормальну життєдіяльність організму, взаємодіючи з життєво важливими ферментними системами і здійснює токсичну дію на обмінні процеси в організмі членистоногого.

Динаміка отруєння членистоногого складається з кількох періодів: прихований (латентний), період збудження, період токсичної дії інсектициду, смерть таргана, або період відновлення життєвих функцій (зворотній процес інтоксикації).

До препаратів, які рекомендуються для використання в практиці медичної дезинсекції пред'являються підвищені вимоги. Вони повинні мати вибіркову дію, тобто забезпечувати загибель шкідливих членистоногих, не повинні в рекомендованих дозах мати побічну дію на корисних тварин та людину. За рахунок гострої дії препарати повинні забезпечити загибель тарганів в короткі терміни, а також мати остаточну дію при нанесенні на поверхні і проявляти інсектицидну активність в широкому діапазоні температури і вологості повітря, не відлякувати членистоногих, бути доступними по ціні і у відношенні сировини, володіти естетичними якостями (відсутність маркості, неприємного запаху), бути простими в застосуванні.

Для введення в практику дезинсекції нового інсектициду потрібно провести комплекс дослідницьких робіт, пов'язаних з визначенням оптимального способу його застосування,, вивчення продуктів його метаболізму, можливість наслідків його впливу на людину, тварин та навколишнє середовище.

Форми застосування інсектицидів. Інсектициди застосовують в різних препаративних формах. При виготовленні цих форм використовують різні добавки, які можуть покращити фізико-хімічні властивості препаратів - збільшувати їх стабільність при зберіганні, полегшувати приготування емульсій тощо.

Змочуючі агенти, додані в порошки, сприяють рівномірному розподілу інсектицидів по поверхні і їх присипанню.

Форма застосування визначає його ефективність, а також ступінь його токсичності для теплокровних. В залежності від виду, фази розвитку членистоногого і особливостей оброблюваного об'єкта вибирають найбільш раціональну препаративну форму.

Поширеними формами застосування сучасних інсектицидів є порошкоподібні препарати, емульгуючі концентрати, розчини, лаки, аерозолі, приманки тощо.

Гранульовані порошки (гранули) містять частинки (до 1 мм) інертної речовини, на яких адсорбований інсектицид. Сьогодні все більшого поширення набирають мікрокапсульовані препарати, в яких інсектицид покритий тонкою полімерною плівкою, через яку він повільно виділяється в навколишнє середовище, чим і забезпечується тривала його дія.

Оскільки більшість інсектицидів нерозчинні, або погано розчиняються у воді, то для приготування їх розчинів використовують органічні розчинники: дезодорований керосині, уайт спірит, дизельне пальне, мінеральні масла тощо. Однак такі розчини використовуються лише в особливих випадках, тому що вони мають підвищену токсичність і вогненебезпечні. Одним з небагатьох інсектицидів, здатних розчинятися у воді, є хлорофос.

Деякі препарати являють собою розмелений інсектицид без наповнювача. До них відносять: борну кислоту, яку використовують для приготування приманок, порошок піретрума.

До складу змочених порошків входять дрібно мелений порошок інсектициду, наповнювач, поверхнево активна речовина (ПАР) і допоміжні речовини. Вміст діючої речовини у змочених порошках може досягати 90%. Змочені порошки з водою утворюють стійку суспензію, яку використовують для обробки як монолітних непоглинаючих (скло, кафель), так і поглинаючих пористих поверхонь (штукатурка, дерево та ін.). Частинки препарату, прилипаючи до поверхні, довго зберігають свою ефективність і добре утримуються на вертикальних поверхнях.

Емульгуючі концентрати являють собою дисперсну систему, яка складається з двох не змішуваних рідин, яка містить емульгатор, який сприяє утворенню відносно стійких емульсій за умови додавання води до необхідних концентрацій. Вміст діючої речовини в емульгую чому концентраті може досягати 98 %, що дозволяє більш раціонально використовувати препарат.

До недоліків водяних емульсій слід віднести те, що готувати їх потрібно безпосередньо перед застосуванням. При обробці пористих поверхонь водні емульсії, так як і розчини, інтенсивно ними поглинаються, у зв'язку з чим для отримання на поверхні необхідної дози діючої речовини, слід збільшити норму виходу робочої рідини.

Тривалодіючі препарати. Для отримання тривалодіючих препаратів інсектициди вводять в лаки, полімери. Після нанесення таких препаратів на оброблювану поверхню відбувається повільна кристалізація інсектициду на поверхні утвореної плівки. Таргани, повзаючи по ній, знімають кристали. Однак через деякий час на їх місці утворюються інші кристали. Найчастіше такі препарати використовують для обробки тих об'єктів, на яких потрібна їх тривала інсектицидна дія.

Аерозолі інсектицидів достатньо широко використовуються сьогодні. Вони являють собою дисперсну систему, яка складається з твердих (дим), або рідких (туман) частинок, що знаходяться в завислому стані.

Приманки. Прогресивною формою застосування інсектицидів є вміщуючі їх сухі або рідкі харчові продукти. Прикладом можуть бути приманки, як містять хлорофос або буру - для боротьби з тарганами.

В якості речовин, приваблюючих комах, замість харчових продуктів у приманки вводять інші аттрактивні речовини, статеві феромони, феромони агрегації тощо.

Ефективність застосування інсектицидів. Ефективність застосування інсектицидів визначається рядом факторів. Різні види членистоногих і фази їх розвитку володіють не однаковим ступенем природної чутливості до отрутохімікатів. Тому навіть якщо інсектициду властивий широкий спектр дії (універсальність) то величина ефективного дозування і термін остаточної дії препарату для окремих видів членистоногих і фаз їх розвитку різний. Ступінь ефективності інсектициду і його препаративних форм залежить також від типу оброблюваної поверхні, або субстрату, специфіки об'єкту, температури повітря,, реакції таргана на препарат.

Розрахунок необхідної кількості вихідного препарату для приготування робочих рідин роблять за формулою:

Х=

де Х - необхідна кількість вихідного препарату;

А - необхідна кількість робочої рідини;

В- задана концентрація робочої рідини;

С- процентний вміст діючої речовини у вихідному препараті.

Приклад розрахунку: необхідно приготувати 10 л 2 % водної емульсії із
50 % емульгуючого концентрату карбофосу.

Х= = 0.4 л

Для цього беруть 400 мл 50% емульгуючого концентрату карбофосу і додають воду до 10 л.

Цієї кількості повинно вистачити для обробки 100 м2 (100 мл/ 1 м2) поглинаючих поверхонь або 200 м2 (50 мл/ 1 м2) непоглинаючих поверхнь.

Ефективність обробки оцінюють за відсутністю або по зменшенню кількості тарганів після застосування інсектициду, співставляючи ці дані з даними на необроблених (контрольних) об'єктах.

Показник ефективності виражають у відсотках і вираховують за формулою:

100х

Де N1 - чисельність тарганів на дослідному об'єкті до обробки;

N2 - чисельність тарганів після обробки

n1 - чисельність тарганів на контрольному об'єкті до обробки дослідного об'єкту;

n2 - чисельність тарганів на дослідному об'єкті.

Облік ефективності обробки проводять перший раз через 24 години після дезинсекції і надалі через кожні 3-5 днів, доти поки препарат забезпечує загибель не менше 80 % тарганів.

Загальна характеристика найбільш ефективних інсектицидних препаратів.

Гель Голіаф

Гель „Голіаф” - це інсектицидний приманковий гель для знищення тарганів. Гель „Голіаф” викликає масову загибель Blattoptera наступного ж ранку після обробки. Цим він відрізняється від інших інсектицидних приманкових гелів, які використовувалися досі.

Гель „Голіаф” містить нову діючу речовину - фіпроніл, синтезований ронпуленк, однією з найбільших хімічних фірм світу.

Фіпроніл - це перше з'єднання із нової групи пестицидів - феніл-піразолів. Тому гель „Голіаф” активний по відношенню до популяції тарганів, резистентний до традиційних інсектицидів.

Гель „Голіаф” ефективний в дуже низьких дозах.

- Лише одна крапля вагою 0,03 гр. на 1м2 площі достатня для знищення тарганів в приміщенні.

- Одна крапля гелю вагою 0,03 гр. і розміром із зернину гречки може знищити більше 1000 тарганів.

Гель „Голіаф” ефективний по відношенню до трьох найважливіших видів тарганів.

В експерименті 100% загибель рудих тарганів наростає через 24 години, американських тарганів - через 48 годин, чорних тарганів - через 72 години.

Гель „Голіаф” ефективний протягом не менше 3-х місяців.

В практичних умовах при високій заселеності тарганами:

- через 24 год. спостерігається 75% загибель тарганів;

- через 48 год. - 80 % загибель тарганів;

- через 72 год. - 90% загибель тарганів;

- через 96 год. - 100% загибель тарганів.

Гель „Голіаф” наноситься за допомогою простого і зручного у використанні пістолета - аплікатора, відмірюючого необхідну порцію гелю.

Гель „Голіаф” не має запаху.

Гель „Голіаф” можна використовувати на складних об'єктах, таких як контрольні електричні щити, кухонні прилади, комп'ютери і т.д., де не можна розпилювати інсектициди.

Застосування. Гель „Голіаф” - інсектицидний приманковий гель, готовий для застосування в професійній службі дезинсекції для знищення тарганів: Рудого таргана (Blattoptera germanica), Чорного таргана (Blatta orientalis), Американського таргана (Periplaneta americana).

Гель „Голіаф” - новий препарат, застосування якого являє собою новий спосіб професійної дезинсекції, його головні особливості в наступному:

- таргани самі знаходять краплини гелю, і він діє на комах, поступаючи в кишечник як харчова приманка;

- надзвичайно низькі норми витрат діючої речовини - 0,000015 г/м2;

- застосування гелю „Голіаф” безпечне для оператора і не потребує засобів захисту;

- застосування гелю „Голіаф” не створює незручностей замовнику, оскільки не потрібно готувати приміщення, немає необхідності звільняти приміщення для обробки і переривати робочий процес, не потрібно проводити прибирання приміщення після застосування гелю „Голіаф”.

Гель „Голіаф” може повністю замінити традиційне розпилення розчинів інсектицидів або інсектицидних дустів.

Гель „Голіаф” забезпечує масову загибель тарганів наступного ранку після обробки і швидке повне знищення популяції тарганів.

Гель „Голіаф” застосовують за допомогою дозуючого пістолета - аплікатора, чим забезпечується високий рівень комфорту та безпеки робочого дезінфектора.

Склад. Гель „Голіаф” містить:

- 0,05 % фіпронілу;

- гель на основі харчової приманки.

Механізми дії препарату. Гель „Голіаф” створений на основі харчових атрактантів і має унікальну привабливість для тарганів. Він приваблює комаху з відстані до 1 м. Незворотня загибель таргана настає через 8 год. після потрапляння гелю в кишечник комахи. За цей час таргани, які харчувалися гелем „Голіаф”, можуть передати іншим комахам кілька абсолютно смертельних доз інсектициду при обміні їжею. Дія гелю „Голіаф” також поширюється на інших тарганів, які не мали прямого контакту з препаратом, а у випадках канібалізму на тілах загиблих комах і поїдання екскрементів тарганів, які харчувалися гелем „Галіаф”. Ці явища викликають „каскадний ефект” препарату, поширення його дії на всю популяцію тарганів.

Дозування. Звичайна заселеність тарганами: Руді таргани - 1 крапля гелю по 0,03 г/м2. Чорні та Американські таргани: 2 краплі гелю по 0,03 г /1м2.

Спосіб нанесення. Гель „Голіаф” наноситься за допомогою точного дозуючого пістолета - аплікатора. У відповідності з інструкцією заводу-виробника потрібно встановити необхідний розмір краплі гелю. При легкому натисканні на скобу аплікатора із наконечника, що приєднується до картриджа, буде видавлюватися крапля гелю вагою 0,03 г, за розміром 3-4 мм в діаметрі.

Стійкість. Гель „Голіаф” не втрачає своїх властивостей при дії світла і різних температур. При дослідженнях було встановлено, що ефективність і в'язкість гелю „Голіаф” не змінюється при тривалому інтенсивному освітленні і при температурі від -10 оС до + 54 оС.

Упаковка. Гель „Голіаф” випускається в картриджах по 35 г і продається в коробках по 4 картриджі і по 20 картриджів.

Зберігання .Не дивлячись на стійкість гелю „Голіаф”, рекомендується зберігати його в оригінальній упаковці і на відстані від джерел високої температури.

Рекомендації по використанню. Щоб отримати кращі результати, застосовуючи гель „Голіаф”, рекомендується дотримуватись інструкції:

A. перед обробкою важливо обстежити приміщення, щоб визначити місця існування та розмноження тарганів. В цьому допоможе виявлення екскрементів тарганів і пустих оотек.

Зазвичай таргани живуть під водопровідними раковинами, за каналізаційними трубами, всередині і навколо кухонних електроприладів і у всіх темних та вологих місцях.

Застосування липких ловушок корисне при оцінці популяції тарганів. Якщо їх розмістити в приміщенні за день до оброблення (2 або 3 на 10 м), липкі лопушки можуть визначити ступінь заселеності об'єкту тарганами і місця їх скупчення.

B. коли обстеження приміщення закінчено, ви можете почати застосування гелю „Голіаф”. При роботі потрібно користуватися наступними правилами: почати з однієї кімнати і, просуваючись послідовно, обробити всю кімнату. Не робити краплини більші, ніж 0,03 г (3-4 мм в діаметрі). В місцях підвищеного заселення тарганами застосовувати більш високе дозування. Важливо не робити краплини на поверхнях, які регулярно протираються під час прибирання або нещодавно були оброблені іншими інсектицидами (це може призвести до страти приваблюючих властивостей гелю).

C. кухонні електроприлади, а також всі інші електроприлади (комп'ютери, касові апарати, контрольні електрощити та ін). потребують систематичного обробітку оскільки це улюблені місця існування тарганів.

Оцінка результатів. Наступного дня після обробки можна побачити загиблих тарганів. Слід залишити деякі з них (наприклад, під шибками), щоб запустити „каскадний ефект” і отримати 1000% знищення популяції тарганів.

Через тиждень після обробки можна спостерігати появу вроджених личинок тарганів, оскільки самки скинули оотеки, що носили, при вражаючій дії гелю „Голіаф”.

Ці молоді таргани харчуються гелем „Голіаф” або екскрементами, які містять гель і через кілька днів загинуть.

Персистенція. У відповідності з рекомендаціями гель „Голіаф” зберігає свою активність протягом 3-ох місяців. Однак у випадку високої заселеності об'єкта тарганами бажано провести повторну обробку через один - два тижні.

Міри безпеки. Перед використанням уважно прочитати етикетку. Цілковите дотримання інструкції забезпечує захист навколишнього середовища і безпеку дезинфектора.

S 2 - зберігати в місцях, недоступних дітям;

S 13 - зберігати окремо від харчових продуктів;

S 20/21 - при роботі з гелем не вживати їжу, не пити і не курити.

Синузан (хлорпірифос)

Фірма ”Камінова АГРО АІС” є виробником високо очищеної діючої речовини - хлорпірифосу, а також розробником і виробником інсектицидного засобу „Синузан” і „Синузан СП”.

Хлорпірифос - інсектицид із класу фосфорорганічних з'єднань. За ефективністю для членистоногих, які мають санітарно-гігієнічне і епідеміологічне значення, є найбільш близькими до піретроїдів. Хлорпірифос є одним з найпопулярніших дезинсекційних препаратів у дезинсекційній службі.

Сфера застосування:

- харчові об'єкти;

- виробничі об'єкти;

- житлові приміщення;

- дитячі об'єкти.

Властивості застосування:

- широка сфера застосування;

- зручна препаративна форма;

- низькі форми витрат;

- тривала дія;

- доступна ціна.

Склад:

- хлорпірифос;

- інертні наповнювачі;

- стабілізатор і прилипач;

- відрушка з лимонним ароматизатором.

Синузан - найбільш економічно вигідний препарат для медичної дезинсекції.

Сольфак

- інсектицид широкого спектру дії;

- діюча речовина цифлутрін (група перитроїдів);

- ефективний в низьких робочих концентраціях - 0,012 - 0,05 %;

- мікрокапсулування - препаративна форма випуску;

- тривала остаточна дія (5-6 місяців);

- стійкість до дії несприятливих факторів зовнішнього середовища;

- не має запаху;

- не залишає слідів на обробленій поверхні.

Ципетрин

Концентрат емульсії ципетрину - класичний інсектицид із групи синтетичних піретроїдів, який забезпечує ефективний контроль чисельності широкого спектру повзаючих комах, таких як таргани.

Ціпетрин має гострі інсектицидні і яскраво виражені провокуючі дії. Фотостабілен має тривалу остаточну дію на поверхнях будь-якого типу.

На відміну від існуючих аналогів має слабкий (сигнальний) запах, не залишає солідів на предметах.

Призначення і сфера застосування: знищення тарганів, блох, мух, комарів на об'єктах різного призначення: житлові, лікувальні, харчові, дитячі, виробничі (промилосві).

Переваги:

- надзвичайно висока активність при низьких нормах витрат;

- має потрійну дію (контактну, кишкову і фумігатну) для знищення комах у важкодоступних місцях;

- ефективний не менше проти імаго, але також проти личинок і яєць шкідників;

- швидкий розпад в елементах навколишнього середовища;

- характеризується високою безпечністю в порівнянні з іншими піретроїдами;

- низька вартість винищувальних заходів.

Байгон

- інсектицид широкого спектру дії;

- діюча речовина - 20% пропоксур (група карбоматів);

- гостра інсектицидна дія досягається ;через кілька хвилин;

- яскраво виражений „вишаюючий” ефект;

- остаточна активність зберігається кілька місяців;

- невибагливий до стану поверхні;

- ефективний проти видів резистентних до піретроїдів;

- не залишає плям на поверхні після обробки.

Ультра-гель

- харчова приманка для знищення тарганів:

- принципово нова діюча речовина - імідаклопрід 2,15% (група неонікотиноїдів);

- висока привабливість харчової основи для тарганів;

- чудові фізичні властивості;

- тривала остаточна дія. В польових та лабораторних дослідах доведена 100% ефективність препарату після 27 місяців використання;

- економічність; витрати препарату - 30-50 мг/м2;

- зручність і простота використання;

- безпека для людини, домашніх тварин і птахів: ІУ клас небезпеки, дозволений для використання населення в побуті.

Байтекс

- інсектицид широкого спектру дії;

- діюча речовина - фентіон;

- ідеальна препаративна форма для обробки відкритих територій. Бай текс прекрасно змішується з водою, утворюючи стійку до зовнішнього впливу суспензію, не всмоктується в рослину;

- практикою підтверджена висока ефективність препарату незалежно від умов навколишнього середовища.

3.3 Правила техніки безпеки під час роботи з інсектицидами

Інсектициди, які використовуються для боротьби з комахами, небезпечні для людини, тому для осіб, що мають справу з цим, проводять щорічний спеціальний інструктаж і отримують від них підпис про ознайомлення з правилами роботи і зберігання, а також із заходами профілактики отруєнь і способами надання першої медичної допомоги.

Особи, які проводять дезинсекцію і наступне прибирання оброблених приміщень, а також фасування препаратів, приготування емульсій, розчинів, інсектицидних харчових приманок і т.д., зобов'язані користуватися спецодягом (халат, косинка, гумові рукавички). Для захисту дихальних шляхів при роботі з рідкими препаратами використовують респіратори. При приготуванні інсектицидних парафінових приманок для захисту очей використовуються герметичні окуляри, а дихальних шляхів - респіратори.

Спецодяг повинен зберігатися в службових приміщеннях у спеціально відведених шафах. Адміністрація дезинфекційної споруди повинна забезпечувати регулярне прання і прасування цього одягу. Прання спецодягу в домашніх умовах і в робочих приміщеннях забороняється. Дезинфекторам дозволяється працювати з фосфорно-органічними інсектицидами не більше 6 годин через день, або протягом 4 годин щоденно. Решту робочого часу використовувати для інших робіт, не пов'язаних з безпосереднім контактом з препаратом. Через кожні 40-50 хв. роботи в приміщенні необхідні 10-15 хв. перерви, під час яких дезинфектор знімає респіратор і виходить на свіже повітря або підходить до відкритого вікна.

Особи, які постійно працюють з інсектицидами, проходять періодичні медичні огляди.

Забороняється використовувати для обробітку приміщень препарати, які не мають паспорта із вказаними в ньому назвою препарату, датою виготовлення і концентрацією активнодіючої речовини.

Препарати, що містять інсектициди, які мають сильні фумігацій ні властивості, не можна застосовувати в житлових приміщеннях, дитячих спорудах і приміщеннях, де є продукти. Всі інсектицидні приманки розміщують в місцях, недоступних для дітей та домашніх тварин. Для приманок забороняється використовувати харчовий посуд. Під час дезинсекції при використанні препаратів контактної дії потрібно винести із приміщення, яке обробляється продукти харчування і посуд. Залишати в цьому приміщенні можна лише продукти, які мають непроникну для випарів інсектицидів упаковку (скляну, або металеву герметично закриту тару); їх вкривають зверху плівкою. В момент дезинсекції не повинні перебувати сторонні люди, а також домашні тварини.

Категорично забороняється під час роботи з інсектицидами палити, пити і споживати їжу. Дезинсекцію проводять при відкритих вікнах. Після обробки приміщень їх ретельно провітрюють протягом 2-5 годин до зникнення запаху препарату.

Обробленими приміщеннями не можна користуватися до їх прибирання, яке проводять не раніше, ніж через 8-12 годин після дезинсекції і не пізніше ніж за 3 години до використання об'єкту за призначенням. Препарати з інсектицидами, які мають леткі властивості, видаляють з оброблюваних поверхонь через 3-4 години після обробки.

Якщо при проведенні дезинсекції інсектицидними препаратами контактної дії оброблялося більше половини площі об'єкта, заключення про можливості його використання за призначенням дає спеціаліст дезинфекційного закладу (лікар, дезінструктор) після перевірки правильності проведення прибирання оброблювального приміщення. Дозвіл фіксується в санітарному журналі об'єкту.

Інсектицидні препарати зберігають в спеціальних сухих приміщеннях, оснащених вентиляцією, в непошкодженій тарі. Неприпустимо зберігання фосфорорганічних препаратів в приміщенні, де знаходяться хлорактивні споруди (хлорне вапно, хлорамін та інші). Рідкі препарати зберігають в щільно закритій тарі, порошки - в чотирьохшарових крафт-мішках; на них повинні бути етикетки з назвою препарату, датою виготовлення, концентрацією діючої речовини, терміном придатності.

Знешкодження тари з-під препаратів проводять кальцинованою содою (500 г на 10 л води). Для цього її заповнюють цим розчином і залишають на 6-12 годин, після чого багаторазово промивають водою. Дерев'яну тару і крафт-мішки спалюють на відстані найближче 200 м від житлових та виробничих будинків.

У випадку появи у людей під час роботи з інсектицидними препаратами ознак отруєння їм потрібно надати негайну медичну допомогу.

До перших ознак отруєння інсектицидами відносять: неприємний присмак, подразнення верхніх дихальних шляхів, тошнота, рвота; при роботі з фосфорно-органічними препаратами можуть з'являтися крім вказаних симптомів головний біль, віддишка, болі в животі, диспепсія, підсилене слиновиділення, звуження зіниць.

До роботи з інсектицидами не допускаються особи, молодші 18 років, вагітні жінки, а також особи в нетверезому стані. Не дозволяється працювати з інсектицидами особам, які мають і захворювання ЦНС, психічні хвороби (в тому числі, в стадії ремісії) епілепсію, ендокринно-вегетативні захворювання, активну форму туберкульозу легень, бронхіальну астму, запальні процеси органів дихання (бронхіти, ларингіти, атрофічні риніти), захворювання печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту (язва, хронічний гастрит, коліт), очей (хронічні коньюктивіти, кератити тощо), шкіри (екзема, дерматити), вираження захворювань органів дихання і серцево-судинної системи.

При роботі з репелентами поряд з перерахованими вище мірами безпеки необхідно враховувати наступні моменти: репеленти, як нерозведені препарати, так і різні форми застосування (лосьйони, емульсії) по аналогії з інсектицидами рекомендується зберігати в спеціальній тарі, краще темного кольору. Зберігати репеленти потрібно у спеціальних приміщеннях при температурі літом не вище 200С, взимку - близько 00С. Термін зберігання не повинен перевищувати 2 роки.

При застосуванні репелентів потрібно дотримуватися наступних заходів безпеки:

o приготування розчинів, емульсій із концентрованого препарату здійснюють під контролем відповідальної особи в спеціальному приміщенні, яке має вентиляцію, або поза приміщеннями; роботу проводять в захисних окулярах, респіраторах, гумових фартухах та рукавичках;

o оброблений репелентами одяг зберігають поза житловими приміщеннями;

o у випадках контакту ділянки шкіри з обробленим репелентами спецодягом з'являються ознаки подразнення, подальше використання препарату потрібно припинити, а оброблений одяг попрати в мильній воді.

Висновки

До останнього часу Blatella Germanica були основою галузі по боротьбі з комахами. Так званий „супертарган” був здатний протистояти будь-якому інсектициду. Однак зіткнувшись із сучасною технологією, він втратив свою здатність протистояти дії препаратів.

Сьогодні ретельна обробка шляхом нанесення препарату в щілини і тріщини, а також використання приманок зменшили наявність інсектицидів всередині приміщення. Перш, ніж перейти до вивчення інших побутових комах-шкідників, слід розглянути методи боротьби з Blattoptera. Існує ряд методик і препаратів, які найчастіше використовуються з метою скорочення популяції Blatella Germanica. А саме: пройшов загальний перехід до проведення обробок методом нанесення препарату в щілини і тріщини, а також всебічне використання препаратів-приманок. Поєднання цих двох методів сприяє швидкій та результативній боротьбі з тарганами, виходячи з основної теоретичної причини зараження. Ця причина може визначатися критичним відсотком популяції, числом особин, необхідним для успішної регенерації популяції після інсектицидного обробітку. Як тільки ця кількість особин ліквідується, з'являється невеликий шанс для знищення зараження в цілому.

Важливим фактором у справі скорочення популяції Blatella Germanica є зміна методів проведення обробітку для знищення комах-шкідників, які існують в житлових приміщеннях. Це виникло в основному через всебічне проведення плінтусних обробок шляхом нанесення препарату безпосередньо в щілини. Поступові вдосконалення конструкцій будинків і ліквідація джерел, які підтримували умови, необхідні для тривалого зараження промило сих і житлових районів є ще одним фактором, який вніс свій вклад у скорочення популяції. Цей метод ретельного роз приділення інсектицидів в побутових умовах стоїть вв одному ряді із загальною концепцією універсальної боротьби з комахами-шкідниками.

Піретроїди, що вносили в щілини при обробці, були наступним основним кроком в розвитку методики по боротьбі з Blattoptera. При першому їх використанні про тарганів цей клас інсектицидів був дуже ефективним, оскільки піретроїди не мають запаху і при сильному зараженні об'єкта тарганами забезпечують ефект переміщення і зазвичай швидкий ефект нокдауна. Це стало привілейованим методом обробки від тарганів, яки задовольняє як клієнта, так і спеціаліста по боротьбі з комахами-шкідниками.


Подобные документы

  • Загальна характеристика представників класу безхребетних. Морфофізіологічні і біологічні адаптації до ендопаразитизму пласких черв'яків. Патогенез і особливості життєвого циклу паразитів травної системи людини, методи профілактики та боротьби з ними.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 17.08.2010

  • Розгляд розвитку комах з повним перетворенням на прикладі хруща травневого. Характеристика дускокрилих, двокрилих та перетинчистокрилих, їх відмінні особливості. Вивчення представників безкрилих кровосисних комах - бліх, та методи боротьби з ними.

    реферат [14,8 K], добавлен 26.06.2010

  • Аналіз сучасного стану епідеміології вірусів вищих рослин. Основні терміни та методи оцінки хвороб рослин. Загальна характеристика та особливості мозаїчного вірусу. Шляхи розповсюдження та заходи боротьби з вірусом зморшкуватої мозаїки квасолі в природі.

    курсовая работа [385,2 K], добавлен 21.09.2010

  • Загальна характеристика отряду Рукокрилі. Особливості зовнішньої і внутрішньої будови їх представників, екологічні особливості, поведінка тварин та спосіб існування в дикій природі та у неволі. Літальний апарат кажанів, специфіка полювання та розмноження.

    курсовая работа [328,1 K], добавлен 22.01.2015

  • Особливості біології, екології та хорології елатерідофауни жуків-коваликів Ковельського району та їх морфо-екологічна характеристика. Ідентифікація жуків родини Elateridae та заходи боротьби з дротяниками. Імаго, личинка і лялечка жуків-коваликів.

    дипломная работа [6,1 M], добавлен 12.09.2012

  • Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011

  • Біологія людини як комплекс наук. Антропологічні дослідження людського організму. Диференціація локальних груп людства, виділених як раси. Ознаки внутрішнього середовища людини. Шляхи впливу біосфери на організм людини. Резерв адаптивної мінливості.

    реферат [26,3 K], добавлен 24.07.2010

  • Найбільш небезпечні вірусні та вірусоподібні захворювання малини та суниці, їх збудники. Основні ознаки присутності вірусу на хворих рослинах. Симптоми різних вірусних хвороб полуниці та малини. Заходи боротьби з захворюванням ягід, оздоровлення ґрунту.

    презентация [2,5 M], добавлен 03.03.2016

  • Загальна і анатомо-морфологічна характеристика ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території. Проведення фенологічного спостереження та аналізу впливу метеорологічних умов на активність бджіл. Особливості поведінки комах представників даного ряду.

    дипломная работа [9,8 M], добавлен 24.10.2011

  • Шляхи розповсюдження вірусів рослин в природі та роль факторів навколишнього середовища. Кількісна характеристика вірусів рослин. Віруси, що ушкоджують широке коло рослин, боротьба із вірусними хворобами рослин. Дія бактеріальних препаратів і біогумату.

    курсовая работа [584,5 K], добавлен 21.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.