Екологічні особливості родини Брусничні (Vacciniaceae) у флорі Рівненської області

Історія дослідження рослинності Рівненської області, її типи, систематична структура флори. Екологічні умови зростання Брусничних на території Рівненської області. Популяція родини Брусничні (Vacciniaceae). Методики поширення та урожайності рослин.

Рубрика Биология и естествознание
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.11.2011
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2.Виявлення вікового складу (розподіл особин у межах ценопопуляції за календарним віком) і вікового спектра (те ж, але за віковим станом особин) ценопопуляції в основних для даного регіону типах співтовариств на різних вікових етапах їхнього розвитку. Надзвичайно актуальної в прикладному відношенні при цьому є розробка експрес-методів визначення вікового складу й спектра ценопопуляції стосовно до маршрутних досліджень. Наявні методики надзвичайно трудомісткі. Наявність такої методики дозволить надалі при будь-якому польовому ресурсному дослідженні в обов'язковому порядку визначати віковий склад і спектр ценопопуляції видів роду Vaccinium, При цьому необхідно фіксувати такі показники середовища перебування ценопопуляції, як: а) тип співтовариства; б) його вік, склад, основні таксономічні показники; в) вплив антропогенного фактору; г) основні характеристики екотопу й біотопу; д) особливості просторової структури ценопопуляції; е) основні морфологічні ознаки виду в межах ценопопуляції; ж) рослинний покрив навколишніх територій; з) найважливіші види-супутники ягідного чагарничка.

При вивченні вікового складу й спектра ценопопуляції досить важливим є формування в регіональному плані й за основними типами співтовариств гербарного матеріалу, що характеризує морфологічну варіабельність особин різного віку й вікового стану. Це допоможе в подальшій розробці регіональних лісотипологічних визначників названих показників, що прискорить роботи з опису ценопопуляцій ягідних чагарничків.У результаті нагромадження даних про віковий склад і спектри ценопопуляцій виникає можливість установити кореляційні зв'язки між цими параметрами й різними еколого-ценотичними характеристиками середовища перебування ягідних чагарничків [32].

3.Дослідження динаміки ценопопуляцій видів роду Vaccinium на першому етапі для основних типів співтовариств конкретного регіону (надалі повинні вивчатися всі типи співтовариств, у яких на якому-небудь етапі розвитку ценопопуляцій ягідних чагарничків можуть мати практичне значення). Ґрунтуючись на класифікації типів динаміки ценопопуляцій, можна виділити типи, які вимагають першорядного, стосовно до ягідних чагарничків, дослідження:

а)сукцесії -- короткочасні, катастрофічні, поступові, фітогенні, антропогенні; б) флуктуації -- короткочасні, дрібномасштабні, фітогенні, антропогенні. Основними показниками, варіювання яких у динаміку розвитку ценопопуляції доцільно встановити, у першу чергу: а) чисельність особин, фітомаса, інтенсивність цвітіння й плодоносіння, середню висоту й проективне покриття, ритміку сезонного розвитку;

б)біохімічний склад плодів і фітомаси, в) життєздатність виду, г) віковий склад і віковий спектр [5].

4.Вивчення структури ценопопуляцій за основними типами співтовариств (для лісових видів -- по вікових рядах співтовариств). Виявлення й характеристика локусів у межах ценопопуляцій, а також спряженостей між ягідним чагарничком і супутніми йому (у першу чергу співдомінуючими) видами мохового й травяно-кущового ярусів, а також підліска й підростка. Визначення й кількісна оцінка морфометричних, фенологічних, вікових, характеристик ягідного чагарничка по локусах у межах ценопопуляцій. Характеристика основних екологічних ніш і мікросайтів виду й середовища в межах ценопопуляцій. З факторів зовнішнього середовища в першу чергу оцінюються такі, як доступ світла до крон чагарничка й відносна освітленість, температура повітря на тій же висоті й на моховому покриві, а також субстрату на глибині 5--20 см, pН субстрату в межах поширення ризосфери чагарничка і його вологість, вміст азоту й калію в зоні поширення ризосфери.

Особливу увагу варто приділити фіксуванню специфіки структури ценопопуляцій, а також особливостям морфологічних і функціональних характеристик виду в межах ценопопуляцій і її локусів. При цьому доцільно хоча б орієнтовно встановлювати фактор, відповідальний за появу даної специфіки. З морфометричних параметрів у першу чергу необхідно враховувати середню відносну висоту парціальних кущів (або прямостоячих пагонів), параметри крони (або довжину облиствених пагонів), лінійний приріст пагонів за останні 2--3 роки, діаметр біля шийки кореня, середню площу листкової пластинки, листковий індекс, параметри плодів. До функціональних характеристик відносяться особливості ритміки сезонного розвитку, число генеративних органів і сезонну динаміку їхньої чисельності, вміст біологічно активних речовин фенольного комплексу в плодах і фітомасі, запас фітомаси, чисельність і вік особин на одиницю площі, а також проективне покриття виду [33].

При вивченні структури ценопопуляцій важливо уніфікувати форму записів. Для цього необхідно розробити систему їхньої шифровки, що дозволяла б проводити подальшу обробку даних за допомогою ЕОМ. Необхідно також створення єдиного банку описів ценопопуляцій.

3.3 Методи розмноження та врожайності брусниці звичайної на території Рівненської області

Брусниця звичайна (Vaccmium vitis-idaea) розмножується насінням, черешками, відводами. Віддає перевагу піщаному, багатому на гумус ґрунту і сонячному місцю розташування. У тіні погано цвіте і майже не плодоносить, хоча прекрасно нарощує листя. Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4-5 років проводити охолоджувальне обрізування; два рази за вегетаційний період -- поверхневе розпушування ґрунту. Добрі наслідки дає підсадка в зріджені плантації брусниці кореневих живців і частин куща, підсівання насіння в післявегетаційний період. Брусниця потребує дбайливого використання, охорони та відтворення шляхом культури. Перші досліди по створенню культур брусниці розпочаті в 1968 р. Інститутом садівництва в Піккіо (Фінляндія). За даними фінських вчених, брусниця, перенесена з природних умов на пробні площі, прекрасно прижилась і протягом чотирьох років давала високі врожаї.

Нами вивчався вплив на схожість насінин температури, освітленості, умов і тривалості зберігання. Сіянці вирощувалися як шляхом безпосереднього висіву насінин на поверхню ґрунту, так і шляхом висадки в грунт паростків, що мають корінець довжиною близько 1 см, отриманих при пророщенні насінин у чашках Петрі.

При вивченні вегетативного розмноження проводилися вегетаційні й польові досліди по впливу різних умов на укорінення і приживлення черешків, парціальних кущів і однорічних пагонів із частиною кореневищ [23].

При дослідженні впливу способів розмноження й різних ґрунтів на формування й плодоносіння брусничника були закладені ділянки на досліджуваній території.

Досліди по генеративному розмноженню показали, що безпосередньо після збору ягід насіння брусниці мали низьку схожість. Для збільшення схожості ягід насіння необхідно стратифікувати на протязі 1 міс. при температурі 4-5°С. Протягом року схожість насінин трохи міняється. Оптимальною для проростання насінин температурою є 20--25 °С. При посівах на поверхню ґрунту насіння проростало й укоренялося слабко, кількість сіянців, що прижилися, становило лише 10 %. При висаджуванні в грунт паростків, одержуваних шляхом пророщення насінин у термостаті, число сіянців, що прижилися, збільшилося до 67 %. Біометричні показники сіянців, вирощених з попередньо пророщених насінин, були в 2-3 рази вище, ніж при безпосередньому посіві насінин. Вирощені в штучних умовах сіянці на 1-2 роки випереджали в розвитку попередніх, що були в природних умовах, а при посадці паростками - і ще більше [33].

При розмноженні черешками у вегетаційних дослідах встановлено, що регенераційні властивості найбільш виражені у фенофазах розпускання бруньок до початку росту пагонів і після збору ягід. Оптимальний рівень ґрунтових вод для вкорінення черешків 40-60 см. Укоріненість черешків при цьому становила 70-80%. При висадці черешків на дослідні ділянки забезпечити вказані оптимальні умови не вдається, внаслідок чого на 1 році вирощування укоріненість була лише 45%, а після зимівлі частина рослин загинула і укорінення було лише до 15%. Дослід по пересадці черешків, що сформували коріння протягом одного вегетаційного періоду, показав, що вони повністю приживляються і добре розвиваються. При розмноженні частими кореневища укоріненість досягала 20--50%.

Дослідження впливу способів розмноження брусниці в польових дослідах, проведені в на базі лікарських і технічних рослин, показали, що при розмноженні окремими пагонами із частиною кореневища проективне покриття збільшується швидше всього, і на 6-му року вирощування утворює суцільне покриття [32].

При розмноженні парціальними кущами із частиною кореневища і сіянцями воно збільшується трохи повільніше і до 6-го року досягає 65--75 %, при розмноженні черешками починає збільшуватися на 6-му році вирощування досягає 15-20 %.

При розмноженні парціальними кущами із частиною кореневища й однорічними пагонами із частиною кореневища рослини починають плодоносити і формувати кореневища на 2-му році вирощування. На 3-му році врожай брусниці на дослідних ділянках (до 1 кг/м2) значно перевищує врожай природних брусничників (12--176 г/м2). При розмноженні черешками плодоносіння відзначено лише на 3-му році вирощування, а при розмноженні сіянцями - на 4-му.

Коренева система до 2-го року вирощування швидше всього збільшувалася в черешків (0,68 г). Вона в 2 рази перевищувала кореневу систему однорічних пагонів із частиною кореневища, в 3 рази -- парціальних кущів із частиною кореневища і в 14 разів -- сіянців. У наступні 2 роки коренева система черешків взагалі не розвивалася, в той час як в інших рослин вона збільшувалася в 5 - 10 разів.

При розмноженні парціальними кущами із частиною кореневища на 4-му року вирощування рослин брусниці за структурою стали подібними із вирощеними в природних умовах. При інших способах розмноження мали один домінуючий материнський кущ, що сформувався з посадженого однорічного пагона, черешка і сіянцю, а парціальні кущі були значно менше.

При вивченні залежності проективного покриття від типу ґрунту (ґрунт брусничного сосняку, торф виробленого торфовища) встановлено, що найкраще брусниця росте й плодоносить на піщаному ґрунті брусничного сосняку [28].

Потрібно відзначити також, що дослідні ділянки не просапували, а тільки обривали найбільш високі бур'яни, що виступали над брусничним покривом. Згодом бур'яни почали придушувати брусницю, внаслідок чого трохи зменшилося проективне покриття й урожайність.

Досліди по вирощуванню брусниці з використанням мульчування різним матеріалом (торфом, деревною стружкою, соломою, піском) показали його позитивний вплив. Найкращі результати отримані при мульчуванні торфом та деревною стружкою. Отримано більш високі біометричні показники парціальних кущів та врожайності. При цьому різниця між ними в часу збільшувалася: була незначної на 1-му і 2-му роках вирощування, стала більш значною на 3-му і ще збільшилась на 4-му роках. Мульчування піском та соломою дало менший ефект.

При вивченні у вегетаційних дослідах впливу освітленості на ріст брусниці відзначено, що висота парціальних кущів і довжина пагонів збільшується при зменшенні освітленості, а плодоносіння зменшується. Така закономірність спостерігається і в природних брусничників [33].

Таким чином, на підставі викладеного можна зробити наступні висновки:

1. Для розмноження брусниці можуть бути використані і насіння, і різні частини рослин: черешки, парціальні кущі із частиною кореневища, однорічні рослини з частиною кореневища, відрізки кореневищ. Найбільше швидко брусничник формується при розмноженні рослинами із частиною кореневищ. Однак у плодоносіння вступає раніше при розмноженні парціальними кущами із частиною кореневища .

Вплив способу розмноження на структуру, біометричні показники й урожайність брусниці відзначається тривалий час (6-8 років і більше).

При культивуванні брусниці врожайність в 5- 8 разів вища, ніж у природних брусничниках.

Мульчуваня позитивно впливає на розвиток плодоносіння брусниці, у деякій мірі зменшує ушкодження суцвіть весняними заморозками.

3.4 Результати проведення дослідження

Плодоносіння Брусниці звичайної (Vaccinium vitis-idaea) на досліджуваній території досить стійке, за винятком років з екстремальними значеннями низьких температур повітря й ґрунту наприкінці травня, першій декаді липня під час масового цвітіння брусниці. Так, при зниженні температури на поверхні ґрунту до -5 °С 5-7 червня 1981 р. у лісовому господарстві північних районів Рівненської області загинуло до 90 % брусниці під час масового цвітіння, незважаючи на те, що брусниця відрізняється високою витривалістю до несприятливих умов, зимостійкістю, здатністю протистояти збіднілому мінеральному живленню, періодичному надлишку й нестачі вологи, нестійкому температурному режиму повітря й ґрунту [23].

Розрахована величина врожайності брусниці, за даними багаторічних спостережень, у поліській зоні становить 300 кг/га в переведенні на 100% проективне покриття. Середня маса однієї ягоди 0,41 г.

На величину врожаю брусниці впливає ряд факторів: місячні й навіть добові коливання температури, вологість повітря, а також ґрунту у вегетаційний період, особливо під час цвітіння, флористичний склад і густота всіх ярусів фітоценозу, освітленість і ін.

Аналіз багаторічних даних дав можливість визначити коливання врожайності брусниці. Протягом 10-літнього періоду 2 роки бувають урожайними (500 кг/га), 4 - середніми (300 кг/га), 2 - низьковрожайними (100 кг/га) і 2 роки врожай відсутній (нижче 50 кг/га).

Урожайність брусниці можна прогнозувати тільки на поточний рік, після обліку зав'язей, що утворилися.

Виходячи з наведених показників урожайності, розраховані середні біологічні й промислові запаси брусниці на досліджуваній території. Середній біологічний запас брусниці в межах лісового фонду становить близько 2,5-3 тис. т, а з обліком господарських плантацій - 3,5-4 тис. В окремі врожайні роки ці показники підвищувалися в 2-3 рази. Промислові запаси за загальноприйнятими нормативами у нашій країні становлять 50 % біологічних.

Фактична заготівля брусниці державними підприємствами не перевищує 1 тис. т. Це свідчить про те, що значна частина врожаю, зібраного місцевим населенням, іде для задоволення власних потреб і продажу на ринках.

В останні роки відбувається інтенсивне нарощування темпів освоєння різноманітних ресурсів лісу. З перших днів освоєння не деревної продукції лісу лісові господарства зіткнулися з рядом проблем. З'ясувалося, що невідомо про ресурси того або іншого продукту лісу; не існує об'єктивної простій і перевіреної на практиці методики виявлення запасів; немає рекомендацій з їхньої експлуатації; не розроблені заходи щодо збереження й підвищення продуктивності; не вирішені багато організаційних питань; мало вивчені методи штучного вирощування й т.д.

У цей час об'єми заготівлі дикоростучих ягідних рослин розраховуються при проведенні лісовпорядних робіт. Інженер-таксатор при описі того або іншого таксаційного виділу повинен вказувати вид ягідної рослини і його проективне покриття у виділі (окомірно). Використовуючи площу таксаційного виділу, проективне покриття ягідника в ньому й довідково-нормативні таблиці по середній багаторічній урожайності в проектувальних відомостях лісництв, він конкретно визначає місце заготівлі ягід, редуковану (на 100% покриття) площу ягідника й можливий обсяг заготівлі при середній, мінімальній і максимальній урожайності. Проведення планових обґрунтованих заготівельних робіт стало можливо після здійснення досліджень і створення методичних рекомендацій співробітниками кафедри лісовпорядження й геодезії Української сільськогосподарської академії [17].

Практично лише лісогосподарські підприємства мають матеріали про ресурси й на базі розробляються планові завдання. Можливість використання частини врожаю іншими заготівельними організаціями й громадянами звичайно не враховується. У той же час не практикується закріплення площ ягідників за заготівельними організаціями, тобто відсутня система приписних угідь. Через це спостерігаються небажані явища: по-перше, поступово відбувається виснаження найбільш продуктивних угідь ягідників (внаслідок напливу збирачів саме на ці ділянки) і знижується можливість їхнього відновлення й розширення площ; по-друге, підприємства попадають в умови, коли виконання плану нереально [7,35].

3.4.1 Рекомендації для збереження врожаю Брусничних

Питання закріплення площ брусниці за заготівельниками, тобто організація приписних угідь, стає актуальним особливо зараз, коли розробляються заходи щодо підвищення продуктивності дикоростучих ягідників. Організація приписних угідь повинна стати основним фактором раціонального використання ягідників і їхнє закріплення за конкретним підприємством-хазяїном передбачає не тільки заготівлю строго певної кількості ягід із площі, але й охорону від надмірної заготівлі й дотримання встановлених правил збору ягід. В обов'язку цих підприємств буде входити догляд за ягідником шляхом насадження, підсіву, внесення добрив, що забезпечить підвищення врожайності угідь без їхнього виснаження [11,13].

На врожайності ягідників значною мірою впливає їх низьке проективне покриття (у брусниці близько 30 %). Збільшення зайнятості площі ягідними рослинами -- один зі шляхів підвищення їхньої врожайності. При цьому прийнятно як насінне, так і вегетативне відновлення. У першому випадку процес проростання, поширення на площі й досягнення генеративної зрілості затягується в порівнянні з вегетативним в 2--3 рази. Найкращий час посіву -- відразу після дозрівання ягід. Насіння мають кращу якість при ручній обробці ягід, однак у більших кількостях їхнє одержання можливо лише на підприємствах харчової промисловості разом з віджимами. Насіння необхідно висівати на спеціально підготовлені площадки (утрамбовані або після видалення сфагнуму).

Більш швидкі й відчутні результати можна одержати, використовуючи вегетативне розмноження. При цьому вирішується ще одне дуже важливе питання -- поширюються цінні форми. Живцями брусниці висаджуються безпосередньо в грунт, їхня довжина повинна бути 20--25 см [8].

Одним з ефективних методів збільшення врожайності ягідників є регулювання світлового режиму шляхом зрідження деревного ярусу, підросту й підліска. Найбільш продуктивні брусничники зустрічаються при зімкнутості деревних крон 0,1--0,4. Саме на таких площах урожай досягає 1000--1200. кг/га. Важливим фактором в зріджені насадження є його поступовість, оскільки інтенсивна вирубка дерев сприяє розростанню інших видів, які витісняють ягідні рослини.

Діючим заходом представляється догляд за самим ягідником. Вибирання 20--25 % старих або всихаючих кущів дозволяє збільшити врожай брусниці на 20--24 % . Збільшенню кількості й середньої маси ягід сприяє внесення мінеральних добрив. Розробка даного питання перебуває лише на початковій стадії, без конкретизації за типами лісорослинних умов. Практично не вивчений вплив мікродобрив і стимуляторів росту [20].

Висновки

1. Розглянуто історію вивчення рослинності Рівненської області, яка складається з двох етапів: “інвентаризаційного” - охоплює XIX століття, характеризується детальними флористичними дослідженнями окремих регіонів Рівненської області та “комплексно-созологічного” - охоплює XX століття й триває сьогодні, характеризується комплексним еколого-ценотичним вивченням видів у складі окремих унікальних фітоценозів із метою подальшої їх охорони.

2. Описано основні типи рослинності, а саме лісову, лучну і болотну рослинність та проаналізовано систематичну структуру флори, основні пропорції якої, є типовими для помірноширотних лісових флор Голарктики. Переважна більшість родин (86,44 %), родів (95,65 %) і видів (96,97 %) відносяться до покритонасінних, а судинні спорові відіграють загалом незначну роль і становлять 13,56 % родин, 4,17 % родів і 3,03 % видів від загальної їх кількості

3. Проаналізовано антропогенний вплив на рослинність, що проявляється в лісогосподарській діяльності (рубка та проведення осушувальних лісових меліорацій) й використанні лісових масивів у рекреаційних цілях, осушені й перетворені в орні угіддя більшості боліт.

4. Охарактеризовано фізико-географічне положення та природно-кліматичні умови Рівненської області. Ландшафтна структура складається з заплавних лучно-болотних комплексів, надзаплавних терас, морено-зандрових рівнин та денудаційних хвилястих рівнин. Клімат помірно-континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо.

5. Дано ботанічні характеристики видів родини Брусничних (Vacciniaceae). У природних біогеоценозах Рівненської області зустрічаються 5 видів рослин з родини Брусничних - чорниця, брусниця, лохина (буяхи), журавлина болотна, журавлина дрібноплідна.

6. Описано практичне значення рослин з родини Брусничних у народній та офіційній медицині завдяки наявності складного комплексу біологічно активних речовин та її використання при лікуванні носових кровотеч, пародонтозів, запальних процесів в горлі, лихоманці, післяопераційних станах, хворобах нирок і гіпертонії.

7. Наведено методи та методику проведення популяційних досліджень видів родини Vaccinium, що включають в себе: вивчення морфогенезу чагарничків роду Vaccinium, виявлення вікового складу і спектра, дослідження динаміки ценопопуляцій видів, вивчення структури ценопопуляцій за основними типами співтовариств. Описано методи розмноження та урожайності брусниці: метод ключових ділянок, натурної зйомки конкретних заростей, використання різних карт, дистанційних методів зондування території, аерокосмічних матеріалів, закладання облікових площадок та фотоплощадок.

8. Визначено поширення Брусничних на території Рівненської області, сприятливими умовами для зростання й високої продуктивності яких є сфагнові сосняки на верхівкових болотах із зімкнутістю деревного ярусу 0,3-0,5. У Рівненській області масиви Брусничних знаходяться на території наступних лісових господарств: Рокитнівського, Остковського, Клесівського, Сарненського, Володимирецького, Дубровицького, Зарічненського. Сумарна площа брусничних заростей становить до 30 тис. га.

9. Проаналізовано залежність врожаю брусниці звичайної від умов довкілля, а саме: місячних й навіть добових коливань температури, вологості повітря, а також ґрунту у вегетаційний період, особливо під час цвітіння, флористичного склад і густоти всіх ярусів фітоценозу, освітленості.

10. Розглянуто практичні рекомендації для збереження та відновлення Брусничних у лісових масивах, а саме:

ь проводити насіннєве та вегетативне розмноження;

ь для збільшення врожайності ягідників регулювати світловий режим шляхом зрідження деревного ярусу, підросту й підліска;

ь виводити нові сорти рослин родини Брусничні, які дозволяють збільшувати площі вирощування даних культур, та отримувати високі врожаї для задоволення потреб медицини.

література

1. Андриенко Т.Л. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны / Т.Л. Андриенко, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1983 - 216 с

2. Барбарич А.І. Флора і рослинність Полісся Української РСР // Нариси про природу і сільське господарство Українського полісся. - К.: Вид-во Київ, ін-ту, 1955.- С. 269-313.

3. Борисова Н. А., Резникова А. С. Методика использования материалов лесоустройства при определении запасов сырья лекарственных растений в лесной зоне // Раст. ресурсы.--1978.--Т. 14, вып. 2.-- С. 284--293.

4. Будрюнене Д. К., Климавичюте А. К., Даубарас Р.В. Динамика ценопопуляций Vaccinium vitisidaea L. при сменах сосняков брусничных и бруснично-черничных в Литовской ССР // Раст. ресурсы.-- 1987.-- Т. 23, вып. 2.-- С. 196-203.

5. Василевич В.И. Оценка точности определения биомассы и возможности экстраполяции полученных данных // Раст. ресурсы.-- 1974.-- Т. 10, вып. 2.-- С. 195-203.

6. Василевич В.И. Статистические методы в геоботанике.-- Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1969.--232 с.

7. Вахрамеева 3.М. Рекомендации но выращиванию в культуре высокоурожайных форм клюквы.-- Петрозаводск, 1982.--20 с.

8. Горожанкина С. М. Ресурсное картографирование с помощью аэрокосмической съемки // Ресурсы дикорастущих плодово-ягодных растений, их рациональное использование и организация плантационного выращивания хозяйственно ценных видов в свете решения Продовольственной программы СССР: Тез. докл.-- Гомель, 1983.--С. 60--62.

9. Горожанкина С. М., Константинов В.Д. Некоторые принципы оценки растительных ресурсов с помощью аэрокосмических материалов // Раст. ресурсы.--1984.--Т. 20, вып. 3.--С. 297-307.

10. Грей-Смит П. Количественная экология растений.-- М.: Мир, 1967.-- 359с.

11. Гром И. И. Фитонцидная активность ягод и лекарственных трав Крайнего Севера // Фитонциды, их биологическая роль и значение

12. Гронский И.Я., Лиепниеце М.Т. Хозяйственно-биологическая характеристика перспективых для культуры отбоных форм клюквы болотной // Брусничные в СССР: ресурсы, интродукция, селекция. Сб. науч. Тр./Отв. ред. А.Б. Горбунов - Новосибирск: Наука, 1990 - 320 с.

13. Гропский И.Я., Шницковский А.Э. Меры борьбы с сорняками на плантации клюквы болотной // Брусничные в СССР: ресурсы, интродукция, селекция. Сб. науч. Тр./Отв. ред. А.Б. Горбунов - Новосибирск: Наука, 1990 - 320 с.

14. Дем'янчук Г.С. Барви Полісся [Нарис про природу Ровенського Полісся], - Львів: «Каменяр», 1975 - 96 с.

15. Динамика ценопопуляций растений.-- М.: Наука, 1985.-- 206 с.

16. Екофлора Укоаїни / За ред. Я.П. Дідуха. К.: Фітоцентр ,2001. Т.1. - 283 с.

17. Казанцева Т. Н. Метод ценопопуляционного анализа в геоботанических исследованиях // Ботан. журн.-- 1975.--* Т. 60, № 2.-- С. 199--209.

18. Козьяков С.Н. Лекарственные ягодные растения - К.: 1991 - 83 с.

19. Козьяков С.Н., Козьяков А.С. Изучение ресурсов клюквы болотной в Полесье Украины// Брусничные в СССР: ресурсы, интродукция, селекция. Сб. науч. Тр./Отв. ред. А.Б. Горбунов - Новосибирск: Наука, 1990 - 320 с.

20. Колесников Е. В. Клюква (Рабочая таблица по уходу).-- М * Россель-хозиздат, 1982.-- 10 с.

21. Коротун І.М.Коротун Л.К. Географія Рівненської області - Рівне, 1996 - 273 с.

22. Коротун І.М., Муха Б.П. Волинське Полісся // Географічна енциклопедія України. В 3-х томах. Т 1. А-Ж. - К.: Українська радянська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1989 - 214 с.

23. Краснов В.П., Орлов А.А. Некоторые итоги и задачи сохранения и повышения продуктивности дикорастущих ягодных растений из семейства брусничные на Украине// Брусничные в СССР: ресурсы, интродукция, селекция. Сб. науч. Тр./Отв. ред. А.Б. Горбунов - Новосибирск: Наука, 1990 - 320 с.

24. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник/ А.П. Лебеда, Н.І. Джуренко. За ред. А.М. Гродзінською - К.: Гол. ред. УРЕ, 1989 - 543 с.

25. Пачоский И.К. Флора Полесья и прилежащих местностей / И.К. Пачоский//Тр. Санкт.-Петербург. о-ва естествоиспытателей - СПб., 1897. - Т. 27. - Вып. 2 - 103 с.

26. Природа Волинської області. За ред. д-ра геогр. Наук проф. К.І. Геренчука - Л.: «Вища школа», 1975 - 145 с.

27. Природа Ровенської області. За ред. д-ра геогр. наук проф. К.І. Геренчука - Львів: «Вища школа», 1976 - 156 с.

28. Пшики В.И., Березко Н.А. Возрастное строение популяций брусники // Повышение продуктивности лесов Сибири и Дальнего Востока. -- Красноярск, 1975. -- С. 194--197.

29. Романщак С.П. Морфологія і систематика лікарських рослин. Навч. посібник для студентів аграрних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акред. із спец. «Агрономія» - К.: Урожай, 2000 - 360с.

30. Романюк Н.З., Кузмішина І.І. Флора Західного Полісся: Систематична структура//Природа Західного Полісся та прилеглих територій. Зб.наук. праць - Л., 2004 - 224 с.

31. Скавронська О. Ландшафтна структура та природооохоронні території Західного Полісся//Західне Полісся: історія та культура. Матеріали наукового-практичної конференції - Рівне, 2004 - 272 с.

32. Снакина Т.И. Влияние условий хранения и стратификации на прорастание семян клюквы болотной и голубики // Брусничные в СССР: ресурсы, интродукция, селекция. Сб. науч. Тр./Отв. ред. А.Б. Горбунов - Новосибирск: Наука, 1990 - 320 с.

33. Тюлии С.Я. Популяционные исследования брусничных в СССР // Брусничные в СССР: ресурсы, интродукция, селекция. Сб. науч. Тр./Отв. ред. А.Б. Горбунов - Новосибирск: Наука, 1990 - 320 с.

34. Универсальная энциклопедия лекарственных растений - Минск: Кныжный дом, 2000 - 656 с.

35. Шутов В.В., Пылаева И.Г. Продуктивность и структура ценопопуляций клюквы болотной в связи с экологическими факторами // Ресурсы дикорастущих плодово-ягодных растений, их рациональное использование и организация плантационного выращивания хозяйственно ценных видов в свете решения Продовольственной программы СССР: Тез., докл. -- Гомель, 1983.--С. 52-- 53.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця 1. Фармакологічні особливості видів родини Брусничні (Vacciniaceae)

родина

рід

вид

застосування в медицині

Брусничні (Vacciniaceae)

Брусничні (Vacciniaceae)

Вакциніум (Vaccinium)

Вакциніум (Vaccinium)

Чорниця (Vaccinium myrtillus)

До складу ягід чорниці входять цукри (до б %), лимонна, яблучна, молочна, янтарна, щавлева, глюкозид гліконін і барвник міртилін, дубильні й пектинові речовини, мінеральні солі, вітаміни.В медицині сухі плоди чорниці вживають як в'яжучий засіб у вигляді чаїв, компотів, киселів при лікуванні різних хвороб кишково-шлункового тракту. Сироп з ягід вживають при запаленні печінки, при недокрів'ї, зниженій кислотності шлункового соку. Рослину використовують при маткових кровотечах, водянці, жовчнокам'яній хворобі, недокрів'ї, цукровому діабеті, ягоди чорниці поліпшують зір. Антоціани, що містяться в плодах, використовують для виготовлення препаратів, що застосовуються Для профілактики променевої хвороби.

Брусниця звичайна (Vaccinium vitis-idaea)

Для лiкарських потреб заготовляють листя i плоди. Листя збирають зразу пiсля танення снiгу, до початку цвiтiння, або восени, пiсля плодоношення. Рослина мiстить фенольнi глiкозиди (арбутин, метиларбутин, мелампсорин, гiдрохiнон), дубильнi речовини, органiчнi кислоти, флавоноїди, вiтамiни, макро- та мікроелементи,барвники. Застосовують при хворобах печiнки, пiєлонефритi,циститi, нирковокам'янiй хворобi, ревматизмi, подагрi, гастритi, цукровому дiабетi, гiпертонiчнiй хворобi, лейкозах, раку шкiри.

Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)

Журавлина джерело корисних для організму речовин: її плоди містять вітаміни, цукри, органічні кислоти, дубильні та пектинові речовини, мікро- та мікроелементи. Журавлина освіжає, тонізує, підвищує розумову та фізичну працездатність, поліпшує травлення та знімає жар. Вживання її плодів різко поліпшує стан при гіпо- та авітамінозах. Ягоди мають сечогінні та бактерицидні властивості, їх використовують для профілактики та лікування хвороб нирок, сечовивідних шляхів і сечового міхура. Журавлину призначають хворим після деяких тяжких операцій. Лікують плодами рослини і гастрити зі зниженою кислотністю, а також початкові стадії панкреатиту. Вживання плодів рослини протипоказане хворим з виразковою хворобою шлунка та гострими запальними процесами травного тракту.

Журавлина дрібноплідна

(Oxycoccus microcarpa)

В ягодах є глюкоза, фруктоза, досить багато лимонної кислоти. Бензойної кислоти небагато, але вона, завдяки своїм антисептичним властивостям, забезпечує довготривале зберігання свіжих ягід. В них багато пектинових речовин, що дозволяє виготовляти желеподібні продукти. Вітамінів у ягодах мало, наприклад, вітаміну С - усього 19-32 мг%.Продукти із ягід журавлини дрібноплідної широко використовуються медициною.

Буяхи, лохина (Vaccinium uliginosum)

Ягодам властива протизапальна, сечогінна, жарознижувальна, загальнозміцнююча дія. Їх використовують як протицинготний і глистогонний засіб. У народній медицині відвар сухих плодів застосовують як в'яжучий засіб при гастритах, ентеритах, а відвар листя -- як проносне. Корисні буяхи при недокрів'ї; для стимуляції функції підшлункової залози; а також при ацидозі. Відвар гілок із листям використовують при захворюваннях серця.

Додаток 2

Таблиця 2. Середні дані про біологічну врожайність дикорослих ягідників в залежності від типу лісорослинних умов (за Д.Л. Телішевським, 1986)

Тип лісорослинних умов

Врожайність кг*га-1

чорниці

брусниці

лохини

журавлини

Вологий бір - А3

421

341

234

-

Сирий бір - А4

445

240

131

-

Свіжий субір - В2

418

210

120

-

Вологий субір - В3

621

316

142

-

Сирий субір - В4 Мокрий субір - В5

676

160

149

-

Свіжий і вологий сугруд - С2, С3

329

-

155

-

Сирий сугруд - С4

470

90

130

-

Мокрий сугруд - С5

-

-

277

236

Старі вирубки, гарі - В2-3

120

106

225

-

Болота верхові і перехідні

-

-

-

900

Додаток 3

Рис. 1. Карта Рівненської області

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Еколого-фауністична характеристика бабок лісостепової зони Рівненської області: видовий склад ряду Odonata, чисельність та поширення на різних ділянках річкових біоценозів; екологія та біологія домінантних видів бабок; життєві і сезонні цикли розвитку.

    магистерская работа [1,5 M], добавлен 24.10.2011

  • Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010

  • Характеристика родини Складноцвітні (Asteraceae). Екологічні особливості. Відмітні ознаки видів роду Matricari. Генетичні типи Ромашки аптечної, екологія і ареал розповсюдження. Ідентифікація різних генетичних типів для отримання високоякісної сировини.

    реферат [4,3 M], добавлен 10.03.2009

  • Кліматичні особливості Херсонської області. Морфобіологічні та екологічні особливості Шавлії мускатної в умовах Ботанічного саду. Анатомічна будова стебла генеративних рослин. Відмінні ознаки родини Губоцвіті. Онтоморфогенез трав’янистих багаторічників.

    курсовая работа [957,3 K], добавлен 07.04.2014

  • Фізико-географічна характеристика міста Миколаєва. Загальні відомості про родину Розові (Rosaceae). Особливості розподілу видів рослин родини Rosaceae у флорі м. Миколаєва. Біоморфологічна структура видів рослин родини Розових, їх практичне значення.

    курсовая работа [33,5 K], добавлен 05.01.2014

  • Поява адвентивних рослин у флорі півночі України. Рослинний покрив та його зміни, зумовлені господарською діяльністю як передумови появи адвентивних рослин. Особливості рослинного покриву Чернігівської області. Географічні ареали адвентивних рослин.

    дипломная работа [3,4 M], добавлен 21.09.2010

  • Особливості біології метеликів родини Німфаліди (Nymphalidae). Систематичний перелік та морфо-біологічна характеристика зареєстрованих видів. Екологічні особливості та поширення метеликів родини Німфаліди Нововолинського гірничопромислового району.

    курсовая работа [65,5 K], добавлен 16.09.2015

  • Фізико-географічні умови Київської області. Характеристики та проблеми збереження весняних ефемероїдів флори регіону. Методи вивчення популяцій ефемероїдів. Створення нових природно-заповідних об’єктів. Ефективність охорони весняних ефемероїдів.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 08.10.2014

  • Фізико-географічна характеристика, ландшафт та клімат степу. Поняття про степову рослинність. Методичні підходи до таксономічного аналізу рослинних угруповань. Степові рослини у флорі Дніпропетровської області. Охорона та заповідання степових рослин.

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 30.06.2015

  • Загальна і анатомо-морфологічна характеристика ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території. Проведення фенологічного спостереження та аналізу впливу метеорологічних умов на активність бджіл. Особливості поведінки комах представників даного ряду.

    дипломная работа [9,8 M], добавлен 24.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.