Шавлія мускатна

Збирають суцвіття шавлії на 6 -- 8-й день після початку масового цвітіння, коли в 2 -- 3 нижніх кільцях центрального суцвіття побуріє насіння. Суцвіття скошують на рівні верхніх листків за сухої тихої погоди в ранішні й вечірні години. Скошують суцвіття звичайними силосними або переобладнаними зерновими комбайнами. Скошену масу негайно транспортують на переробку. Переробляють її в свіжому вигляді, оскільки суцвіття шавлії через 3 год після збирання втрачають близько 40 % ефірної олії.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву шавлії (Herba Salviae sclareaе), яку заготовляють в період цвітіння рослини. Зібрану сировину (листя і квітуючі верхівки стебел) сушать під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Свіжі суцвіття рослини використовують як сировину для добування ефірної олії. Збирають суцвіття, зрізуючи їх над верхньою парою зелених стеблових листків і відразу відправляють на переробку, оскільки при тривалому зберіганні сировина втрачає значну кількість ефірної олії (до 40% на добу, якщо зберігається на відкритому майданчику).

Хімічний склад. Надземна частина рослини містить ефірну олію (у листі 0,25--0,28%, в суцвіттях близько 0,5%), кумарини, флавоноїди (1,2%), сапоніни (4%), склареол та органічні кислоти. До складу ефірної олії входять ліналілацетат, 1-ліналоол, оцимен, мірцен, цедрен і неролідол.

Фармакологічні властивості і використання. Ефірну олію шавлії мускатної використовують у фармацевтичній практиці для ароматизації ліків і в парфюмерній промисловості -- як фіксатор запахів. Із відгінних вод (відходи, що залишаються при добуванні ефірної олії шляхом переганяння з водяною парою) готують лікувальні ванни для хворих на ревматизм. У вітчизняній народній медицині продукти з трави шавлії вживають при тахікардії, при захворюваннях нирок (дезинфікуюча і протизапальна дія), як засіб, що покращує травлення, та як жарознижуючий засіб. У болгарській народній медицині настій трави шавлії мускатної п'ють як засіб, що допомагає при зобі, а подрібнене свіже листя рослини прикладають до ран і фурункулів [30].

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо -- настойку (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10) по 20 крапель на прийом 3 рази на день до їди;

настій (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) по півсклянки 3 рази на день, до їди [30].

2.4 Анатомічна будова стебла генеративних рослин

S. sclarea є дво - багаторічною трав'янистою рослиною висотою 100 - 150 см. В прегенеративний період рослини формують головний і бічні пагони, у них короткі міжвузля, листки зібрані в прикореневу розетку, верхівкові меристеми пагонів у вегетативному стані, тобто наростання моноподіальне і пагони моноподіально-розеткові. У пазухах листків формуються вегетативні бруньки відновлення.

На другому році життя рослини переходять в генеративний стан, при цьому головний пагін і частина бічних починає рости, формуючи видовжені міжвузля. Завершується ріст пагонів формуванням багатоквіткового розгалуженого волотеподібного суцвіття. Стебло видовженої частини генеративного пагону прямостояче, облистнене, чотирьохгранне, листорозміщення супротивне, нижні листки великі довгочерешкові серцевидно-яйцевидні по краю подвійно загострені. Верхні листки дрібніші, короткочерешкові. Рослини з такою пагоновою системою, за класифікацією Т.І. Серебрякової [34], відносяться до симподіально-напіврозеткової моделі пагоноутворення. Листки і стебло густо опушені головчатими залозистими і багатоклітинними покривними волосками різної довжини.

Після цвітіння і плодоношення видовжені пагони відмирають до здерев'янілої розеткової частини з бруньками відновлення.

В анатомічній будові чотирьохгранного стебла генеративних рослин S. sclarea виражені зони покривної тканини, первинної кори і центрального циліндра. Покривна тканина одношарова епідерма з потовщеною зовнішньою оболонкою, вкрита багатоклітинними простими, кучерявими і залозистими головчастими волосками. Під епідермою розміщена первинна кора, яка включає коленхіму і паренхіму. Ендодерма первинної кори не виражена .Центральний циліндр починається перициклічною зоною, в якій чергуються паренхіма і склеренхіма.

Паренхімні клітини розміщені над серцевинними променями, а механічні над флоемою. Склеренхіма перицикла 3-4 рядна з сильно потовщеними клітинними оболонками. Під перициклічною зоною розміщена флоема, яка серцевинними променями розділена на окремі ділянки. В ній добре розвинені ситовидні елементи і паренхіма. Флоему від вторинної ксилеми відділяє камбій, в ксилемну частину він продукує переважно волокна лібріформа і судини. Через ксилему проходять 1-2 рядні серцевинні промені. Перимедулярна зона включає щільно розміщені дрібні паренхімні клітини. Центральна частина серцевини складається з великих паренхімних клітин.

Була проаналізована анатомічна будова стебла в гранях, де провідні тканини є первинними і вторинними. В міжграневих ділянках провідні тканини тільки вторинні .

Анатомічна будова квітконосного стебла S. sclarea в гранях подібна до стебла деревних дводольних рослин такого ж віку. Провідні тканини розміщені суцільними шарами, камбій відділяє флоему від вторинної ксилеми, яка утворює компактний циліндр, серцевинні промені в ксилемі одно-дворядні. В флоемній частині паренхіма серцевинних променів значно більших розмірів. В цілому анатомічна будова стебла генеративних рослин S. sclarea перехідного типу, при цьому первинна будова пучкова ( 4 пучка в гранях ), а вторинна - непучкова, в в міжграневих ділянках камбій формує вторинні провідні тканини [17].

2.5 Онтогенез шавлії мускатної

Користуючись схемою вікової періодизації онтогенезу рослин, запропонованої Т.А. Работновим [10], у великому життєвому циклі шавлії мускатної виділяють вікові періоди: I - латентний (насіння), II - віргінільний, III - генеративний. У монокарпиків не можна виділити сенильний період, який у полікарпиків часто буває тривалий.

Латентний (зародковий) період. У зрілому насінні S. sclarea зародок сформований повністю, має корінець, гіпокотиль, бруньку. Ємність зародкової бруньки вище сім'ядолей - два метамери. Дозріває насіння у кінці червня - на початку липня, без періоду спокою, може проростати. При попаданні на вологий грунт насіння швидко ослизнюється і приклеюється до частинок грунту.

Віргінільний період. У цьому періоді можна виділити проростки, ювенільні, імматурні і дорослі вегетативні рослини.

Проростками ми вважаємо рослини у фазі сім'ядолей, тобто до початку росту головного пагону. Це період від проростання насіння до появи першого справжнього листка. Проростання надземне. Сім'ядолі з'являються на поверхні грунту на 5 - 6 день. У природніх умовах можна спостерігати три терміни масового проростання насіння: 1) у перших числах липня одразу після дозрівання, якщо трапляються рясні дощі на протязі 2 - 3 днів; 2) у кінці серпня - першій декаді вересня, після посухи; 3) весною, зазвичай у першій декаді квітня. З моменту розходження сім'ядолей починається видимий ріст верхівкової бруньки, до появи першого справжнього листка ємність її зростає до трьох пар листових зачатків. Первинна анатомічна будова у проростків, формується повністю, корінь діархний.

Ювенільний стан ми підрозділяємо на дві фази: сходи і власне ювенільний стан.

Сходи - стан рослини від появи першого зародкового листа до повного розвитку всіх зачаткових листів. Початок цього стану пов'язаний з початком росту головного пагону з верхівкової бруньки. Сходи - це молоді рослини, які мають крім сім'ядолей до двох пар ювенільних листків. Ці листки були закладені в бруньках зародку. На відміну від подальших ювенільних листків такої ж форми, але закладених після проростання, вони метаморфозні, мають рідку сітку жилок, менші за розмірами. Вузли сходів зближені. Ємність верхівкової бруньки - три пари листових зачатків. З появою першої пари зародкових листків у базальній частині головного кореня і в гіпокотилі з'являються перші елементи вторинної ксилеми, флоеми, трохи пізніше закладаються фелоген і формується перидерма, з'являється камбій. Утворення перидерми деякі науковці зв'язують з ростом стебла у товщину.

Власне ювенільний стан починається з появою формації ювенільних листків, закладених вже у процесі росту головного пагону, тобто з появою третьої пари ювенільних листків. Ці листки схожі з зародковими по формі: овальні, з клиновидною основою пластинки листка, але крупніші, з більщ густою сіткою жилок, опушені.

Тривалість ювенільного стану і число пар ювенільних листків у шавлії мускатної залежить від умов місцеперебування. На відкритих більш сурових (сухих) місцеперебуваннях з сильною інсоляцією (на верхівках схилів звернених на південь і південний-захід) зустрічаються поодинокі особини з поліциклічними головними пагонами, з великою кількістю ювенільних ксеноморфних листків, шерстисто опушених, невеликих розмірів. У більш затінених , вологих місцеперебуваннях (на схилах ярів з північною, північно-західною експозицією, по дну ярів, по галявинам молодих посадок), де цей вид набагато частіше зустрічається, ростуть особини з ди- і трициклічними головними пагонами, у яких ювенільних листків менше. Вони відносно слабко опушені і більші за розмірами, з більш рідкою сіткою жилок. На дослідній ділянці у рослин найменше число ювенільних листків складає три пари.

Для імматурного стану характерна наявність формації імматурних листків. У особин з поліциклічними головними пагонами їх небагато, інколи 1 - 2 пари; листова пластинка зазвичай з усіченою основою. В більш сприятливих умовах у особин з ди- і трициклічними головними пагонами форма іматурних листків інша, вони великі, слабо паутинисто опушені, з вушками, формується їх багато.

У рослин у дорослому вегетативному стані формація листків з серцевидною основою пластинки; їх розміри і міра ксероморфності теж залежить від умов перебування. Доросле листя з'являється в кінці останнього річного приросту розеткової частини головного пагона.

Моноподіально наростаючий головний пагін - розетковий. У ксилемі кореня у період розеточного росту багато запасаючої паренхіми. Весняні судини великі і рідко розкидані серед паренхіми, літні судини дрібніші, їх більше і вони розташовані компактніше. Осінні судини дрібні, вузькопросвітні. Тривалість віргінільного періоду у особин, які зростають у більш вологих умовах, складає 1- 2,5 роки, у особин, які зростають у сухому місці перебування, - 3-5 років.

Генеративний період - «прихована бутонізація» починається у середині-кінці квітня; у першій декаді травня починає рости і розвиватися подовжений надземний генеративний пагін і продовжується бутонізація. Одиничні особини на відкритих місцях зацвітають у середині травня, масове цвітіння спостерігається у середині червня. У деяких особин (одинично) бутонізація і розвиток надземного подовженого пагона запізнюється і починається у перших числах липня , але відрости ці рослини вже не встигають, і у період посухи гинуть. Під час цвітіння паренхіма ксилеми весняного приросту деревеніє по всій осі; пазушні бруньки гинуть. Після плодоношення рослина відмирає повністю. У особин, які зростають у верхній, сильно освітленій частині схилу, проявляються деякі ознаки полікарпічності.

ВИСНОВКИ

1. У S. sclarea симподіальна напіврозеткова модель пагоноутворення. При цьому кожен пагін (головний і бічні) спочатку функціонують як моноподіально-розеткові, потім формують видовжені міжвузля і завершуються суцвіттям. Після плодоношення і поширення насіння, видовжена частина пагону відмирає до моноподіальної багаторічної зони з бруньками відновлення.

2. Вторинна анатомічна будова генеративного пагону перехідного типу. Провідні тканини розміщені циліндром, в них добре розвинена механічна тканина.

3. S. sclarea має короткий онтогенез, який завершується цвітінням і плодоношенням, в ценопопуляціях відсутні старі вегетативні рослини. У ценозах степових схилів та балок вид не відіграє домінуючої ролі, є представником степового різнотрав'я.

4. S. sclarea добре розвивається в умовах Ботанічного саду ХДУ, її, як декоративну і очищуючу повітря рослину, можна рекомендувати для озеленення міста, дослідів на пришкільних ділянках і вирощування на полях в екологічно чистих районах для фармацевтичної промисловості.

морфобіологічний ботанічний трав'янистий багаторічник

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агроклиматический справочник по Херсонской области. - Л.:Гидрометиздат ,1958. - 90с.

2. Биггс Т. Овощные культуры: перевод с англ./(пер. с англ. Г.И. Тараканова]/Т. Биггс. - М.: Мир, 1986. - 200с.

3. Біологічний словник/ Відп. ред. акад. АН УРСР І.Г. Підопчілка, К.М. Ситника, Р.В. Чаговця. - К.: Головна редакція ІРЕ АН УРСР, 1974. - 552с.

4. Бойко М.Ф. Екологія Херсонщини: навч. посіб./ М.Ф. Бойко, С.Г. Чорний. Херсон: Айлант, 2001. - 156с.

5. Бойко М.Ф. Природа Херсонської області: фізико - географічний нарис/ М.Ф. Бойко. - К.: Фітосоціоцентр, 1998. - 120с.

6. Бойко М.Ф. Чекліст рослин і грибів Ботанічного саду Херсонського державного університету/ М.Ф. Бойко. - Херсон: Айлант, 2011. - 108с.

7. Бондарчук В.Г. Геологія України/В.Г. Бондарчук. - К.:вид-во АК УРСР, 1959. - 832с.

8. Ботаніка: підр. для вузів/ Відп. ред. Н.М. Ткаченко, А.Г. Сербин. - Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. - С. 9 - 40.

9. Васильев А.Е. Ботаника. Анатомия и морфология растений: учеб. пособ./ А.Е. Васильев, Н.С. Волорник, А.Г. Еленевский, Т.И. Серебрякова. - М.: Просвещение, 1978. - 478с.

10. Васильев А.Е. Ботаника: Морфология и анатомия растений/ А.Е. Васильев и др.. - М.: Просвещение, 1988. - 480с.

11. Вульф Е.В. Эфиромасличные растения и их культура/Е.В. Вульф // Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции: [Сб.]. - Л.: <<Наука>>, 1927. - Вып. 4 (17). - С. 283-341.

12. Глазачова Л. Ефіроолійні культури: квіти і ліки/ Л. Глазачова//Дім, сад,город. - 1999. - № 8. - С.24-27.

13. Грисюк Н.М. Дикорастущие пищевые технические и медоносные растения Украины: Справочник/ Н.М. Грисюк, Е.К. Кише. - К.: Урожай, 1993. - 208с.

14. Губанов И.А. Дикорастущие полезные растения СССР/ И.А. Губанов и др.. - М.: Мысль, 1976. - 360с.

15. Енциклопедія українознавства: у 10-ти томах/ Головн. ред. Володимир Кубійович. - Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954 - 1989. - 4016с.

16. Жизнь растений: в 6-ти томах/Под редакцией А.Л. Тахтаджяна, главный редактор чл. - кор. АН СССР, проф. А.А. Федоров. - М.: Просвещение, 1974.

17. Захарова М.Я. Біологічні особливості Salvia sclarea (Lamiaceae) в умовах Ботанічного саду ХДУ/ М.Я. Захарова,М.Ф. Бойко, В.В. Павлов, Н.Р. Павлова// Пошук молодих. Випуск 11: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції [формування компетентності учнів і студентів засобами природничо-математичних дисциплін], (Херсон 19 - 20 квітня). - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2012. - С. 201 - 203.

18. Зінченко О.І. Рослинництво: підручник/ О.І. Зінченко, В.Н. Солотенко, М.А. Білоножко. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 591с.

19. Илькун Г.М. Газоустойчивость растений/ Г.М. Илькун - К.: Наук. думка, 1971. - 146с.

20. Кобій Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин/ Ю. Кобій. - К.: Наукова думка, 2004. - 800с.

21. Комарницкий В.А. Ботаника. Систематика растений :учеб. пособ./ В.А. Комарницкий, Л.В. Кудряшов, А.Л. Уранов. - М: Просвещение, 1975. - 608с.

22. Крецу Л.Г. Мир пищевых растений/ Л.Г. Крецу, Л.Г. Домашенко, М.Д. Соколов. - Кишинев: <<Тимпул>>, 1989. - 276с.

23. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник/За ред. А.М. Гродзінського. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1990. - 544с.

24. Медицинская ботаника: учеб. пособ./ А.Г. Сербин, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко, Т.А. Слободянюк, под общ. ред. Л.М. Серой. - Х.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. - С. 9 - 28.

25. Мороз В.І. Ботаніка з основами екології/ В.І. Мороз. - К.: Урожай, 1994. - 240с.

26. Новаков Ф.А. Иллюстрированная энциклопедия растений/ Ф.А. Новаков. Прага: Артия, 1987. - 590с.

27. Павлова Н.Р. Пагоноутворення і ритм розвитку Salvia aethiopis L. в умовах Північного Причорномор'я/ Н.Р. Павлова, М.Ф. Бойко//Чорноморський ботанічний журнал. - 2007. - №2. - С. 11 - 18.

28. Погорлецкий Б.К. Рассказы о масличных растениях/ Б.К. Погорлецкий, В.М. Белолен. - М.: Агропромиздат, 1986. - 176с.

29. Попов О.П. Лікарські рослини в народній медицині/ О.П. Попов. - К.: Здоров'я, 1965.

30. Похлебниев В.В. Все о пряностях. Виды, свойства, применение/ В.В. Похлебниев. - М.: Пищ. пром- сть, 1973. - 208с.

31. Природа Украинской СССР. Почвы. - К.: Наук. думка, 1985. - 209с.

32. Работягов В.Д. Эфиромасличные и лекарственные растения, интродуцированные в Херсонской области (эколого-биологические особенности и хозяйственноценные признаки)/ В.Д. Работягов, Л.В. Свиденко, В.Н. Деревянко, М.Ф. Бойко. - Х.: Айлант, 2003. - 228с. :ил..

33. Растительные ресурсы СССР. - Санкт-Петербург: <<Наука>>, 1991. - С. 78-80.

34. Серебрякова Т.И. Об основных архитектурных моделях травянистых многолетников и модусах их преобразования/ Т.И. Серебрякова//Бюлетень МОИП, отд. Биологии. - 1977. - т. 82, вып. 5. - С. 112-128.

35. Соколов С.Я. Справочник по лекарственным растениям/ С.Я. Соколов, И.П. Заматаев. - М.: Медицина, 1984.

36. Стекольников Л.И. Целебные кладовые природы/ Л.И. Стекольников, В.И. Мурох. - Минск: Урожа, 1981.

37. Физико - географическое районирование Украинской СССР. - К.: Изд-во Киевск. ун-та, 1968. - 682с.

38. Чопик В.И. Дикорастущие полезные растения Украины: Справочник/ В.И. Чопик, Л.Г. Дудченко, А.Н. Краснова. - К.: Наукова думка, 1986.

39. Шувар Н.М. Біологічно активні речовини лікарських рослин за впливу івіну, емістиму С та агростимуліну: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 03.00.12/ НАН України/Н.М. Шувар. - Л., 2004. - 20с.

40. Юрченко Л.А. Пряности и специи/Л.А. Юрченко. - М.: Полымия, 1989. - 222с.

Размещено на Allbest.ur