Популяційна характеристика ряду Перетинчастокрилі в умовах фіторозмаїття Костопільського району Рівненської області

Ентомологічним зонтом ловіння проводили у лісі та плодовому саді. Зонт підводять під гілки дерев, потім різким ударом важкою палицею по стовбуру струшують гілки. Щоб не псувати кору дерева, кінець палиці треба обмотати ганчіркою. При ударах комахи зриваються з гілок і падають вниз, потрапляють у підставлений зонт, звідки їх і вибирають.

З окремих квітів, бджіл збирають також невеличким сачком, але їх можна ловити невеликою пробіркою. Ми пробіркою накривали комаху, брали лівою рукою квітку за квітконіжку і підштовхували бджолу в перевернуту пробірку, бджола падає на дно, пробірку закриваємо пробкою, а квітку залишаєм.

Дрібних запилювачів можна збирати за іншою методикою. Новицький (1956) рекомендує збирати за допомогою ексгаустера. Потім комах із сачка чи ексгаустера пересипають в спеціальний мішок, що підвішений до пояса. На місці заморений в мішку матеріал слід просіяти через два сита з комірками різного діаметру, для того, щоб відділити більші і кращі форми, все це кладуть в коробочку.

Для визначення інтенсивності відвідування комахами рослин в останній час більшість дослідників застосовують такий метод. На полі чи на дереві вибирають декілька (4-5) квітів з таким розрахунком, щоб всі вони були в полі зору. Протягом певного літнього часу (30-60 хв) слідкують за цими квітами і вираховують середню кількість запилювачів на одну рослину протягом години. Для полегшення обрахунку користуються спеціально виготовленими відмітками. Можна використовувати для цього різнокольорові палички, або інші помітки. Для кожного виду запилювачів произначається окрема помітка. Якщо під час підрахунку відмічена рослина відбувається будь-яким запилювачем, відповідну помітку відкладають в відповідне місце. В кінці спостереження підраховують відкладені помітки і вираховують скільки разів і які види комах відвідали дану рослину. Таким чином, можна отримати досить точні дані, а якщо такі підрахунки проводять в різний час і в різні періоди цвітіння рослин, можна встановити також хід польоту запилювачів.

Зібраних під час дослідження комах, а також при кількісних підрахунках комах заморюють індивідуально і зберігають на окремих шарах вати так, щоб вони не заважали один одному.

Частину зібраного матеріалу слід наколоти на ентомологічні булавки або розкладають на матрацики для того, щоб краще було визначити комах. Зверху комах викладених на матрацику, кладуть аркуш паперу, пишуть дату, час, місце збирання (пункт, район). Бажано також вказати на характер місцевості (біотопу), де зібрано комах [29].

2.2 Безпека життєдіяльності людини

При виконанні бакалаврської роботи ми зіткнулися з приладами та речовинами, що є шкідливими та загрозою для людини. Тому потрібно знати методику роботи з цими компонентами. Сюди відносяться прилади побутової хімії, хімічні речовини.

Всі засоби побутової хімії повинні зберігатися таким чином, щоб до них не могли дістатися діти. Ці засоби необхідно зберігати окремо від будь-яких харчових продуктів.

Всі хімічні речовини, що зберігаються в приміщенні повинні бути у відповідних ємностях з чіткими написами. Не варто зберігати невідомі хімічні речовини, або такі, у яких вийшов термін використання.

Засоби небезпечні у пожежному відношенні (ацетон) повинні стояти в щільно закритих ємностях, бажано, що не б'ються, подалі від джерел тепла і вогню. З такими речовинами бажано працювати поза помешканням.

Перед тим, як застосовувати будь-який засіб, необхідно уважно прочитати всі вимоги та рекомендації, наведені на упаковці чи в інструкції. Хімічні засоби необхідно застосовувати лише в таких кількостях, які вказані на інструкції. Якщо після роботи залишилися невикористані розчини отрутохімікатів, то їх ні в якому випадку не можна зливати в каналізацію, водоймища чи річку; їх необхідно закопати в землю у віддаленому від помешкання місці. При обробці отрутохімікатами приміщень, необхідно винести з нього всі харчові продукти, кухонну посуду, домашніх тварин та птахів.

Отже, дотримання всіх вищезгаданих простих правил, а також інструкції щодо правильного застосування препарату забезпечують безпеку при роботі з засобами побутової хімії та отрутохімікатів.

Крім використання цих препаратів ми користувалися плиткою (розправлення комах), з якою потрібно вести обережно і виконувати правила протипожежної безпеки. Потрібно не залишати без нагляду включену плитку, вона повинна бути не спіральна, а закрита. Якщо стоїть вода на плитці, бути обережними, щоб не перекинути на себе.

Отже, для того, щоб не сталося нещасних випадків потрібно чітко виконувати вимоги правила поведінки з побутовими приладами, хімічними речовинами та електроенергією.

2.2.1 Правила техніки безпеки при роботі з бджолами

В результаті довготривалого спілкування з бджолами, протягом кількох століть, людина спостерігаючи за характером і особливостями поведінки цих комах в різних ситуаціях, виробила правила поведінки з ними. Без дотримання цих правил, не може обійтись жоден бджоляр, починаючи з новачка до майстра своєї справи.

У бджіл надзвичайно тонкий і гострий нюх. Запахи, що відходять від квітів, приваблюють їх на збір нектару і пилку за сотні метрів. Інші запахи, особливо поту, тютюну, спиртних напоїв, часнику, цибулі, одеколону є чужерідними для бджіл, викликають у них алергію і дратівливість. Тому бджоли жалять частіше тих людей і тварин, у кого різкий і неприємний запах.

Особливо гостро реагують бджоли на запах своєї власної отрути. Якщо людину вжалила одна бджола, то неодмінно туди прилетять десятки і сотні злих комах.

На пасіці також не слід працювати в рукавичках. Запах від рукавичок, що увібрав бджолину отруту, довго зберігає її і ще більше впливає на агресивність бджіл. При роботі на пасіці пасічник повинен слідкувати за своєю особистою гігієною, носити чистий одяг.

Досить сильно подразнює бджіл шерсть, волосся і темний одяг. Тому, працючи з бджолами, голову, лице, особливо бороду слід закривати спеціальною сіткою. Костюм, а краще комбінезон, слід шити з бавовняної лляної тканини.

Також при роботі з бджолами не слід бігати по пасіці, не робити різких рухів над гніздом, не штовхати вулик, або підставку. Спокійна ходьба по пасіці, плавні рухи рук під час роботи в вулику, вміння спокійно долати біль - це є норма поведінки пасічника. Не слід чіпати і відганяти бджолу, навіть якщо вона літає біля самого обличчя.

І ще одне досить важливе правило техніки безпеки - це не відкривати без потреби і надовго вулик. Оглядати бджіл слід тільки в безвітряний день, при тнмпературі повітря не нижче +14⁰С в затінку. В період цвітіння медоносців, коли бджоли зайняті збором нектару і пилку, сім'ї краще оглядати в середині дня, а в безвітряний період - тільки після закінчення основного вильоту, щоб не викликати нападу інших бджіл. Особливо важливо бути уважним і обережним щоб уникнути укусу бджіл. При роботі на пасіці слід завчасно підготувати необхідний інвертар, запалити димар.

Дотримуючись основних правил техніки безпеки при роботі з бджолами людині нічого не загрожує [25,29].

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Особливості біології поширених видів

Царство Тварин (Metazoa)

Тип Членистоногі (Arthropoda)

Клас Комахи (Insecta)

Ряд Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Підряд Сидячочеревцеві (Symphyta).

Черевце сидяче, шороко з'єднане з грудьми, перший тергіт черевця не злитий з грудьми. Яйцеклад у вигляді пилки або свердла. Вертлюги ніг виглядають двочле-никовими. Личинки з добре розвиненою головою й часто з черевними ногами, майже всі рослиноїдні, за виключенням родини Orussidae, що веде паразитичний спосіб життя. Більшість видів поширена в зонах помірного кліматичного поясу, активна навесні та з початку літа.

Родина Бластикотоміди (Blasticotomidae)

Личинки тільки із черевними ногами. Живуть на черешках листя папоротей, утворюючи навколо себе піну, як цикадки - пінниці. В Україні поширений єдиний вид - бластикотома папоротева (Blasticotoma filiceti Klug). Імаго цього виду довжиною 7-8 мм, чорне, ноги жовті. Вид занесений до Червоної книги України.

Родина Пильщики-аргіди (Argidae)

Малі та середнього розміру пильщики. Вусики тричленикові, третій членик дуже видовжений і потовщений до вершини, у самців деяких видів розщеплений, вилкоподібний. Личинки живуть на листяних деревах, кущах та на трав'янистих рослинах. Дорослі комахи часто зустрічаються на квітках різних зонтичних та молочаю, де відбувається їх додаткове живлення нектаром та пилком квіток. Широко поширені.

Пильщик розановий жовтий (Arge ochropus) - невелика комаха, довжиною 7-10 мм. Колір тіла оранжевий, голова й плями зверху та знизу грудей чорні. Крила жовті, із переднього краю чорні. Літ дорослих комах у травні - серпні. Поширений скрізь. Личинка блідо-зелена, із чорною головою, жовтою спиною, укрита чорними крапками. Личинки живуть виводками на шипшині й трояндах, листя яких нерідко об'їдають наголо.

Підряд Стебельчасточеревцеві (Apocrita)

Перший сегмент черевця звужений, рухомо з'єднаний із грудьми. Серед представників підряду домінують види, личинки яких живляться тваринною їжею (частіше комахами). Зустрічаються й вторинно рослиноїдні групи (горіхотворки, бджоли, хальциди, що живляться насінням). Для підряду характерна екологічна радіація від вихідного способу живлення (паразитизм на постійно паралізованій прихованій здобичі) до тимчасової паралізації, розвитку на жертвах, які живуть вільно до ендопаразитизму (Ісhnеumоnоmогрhа), транспортування здобичі та побудови складних гнізд для розвитку потомства (Vеsроmогрhа) та суспільного способу життя.

Родина Горіхотворки (Cynipidae)

Малі, непоказні комахи, з опуклими грудьми й захованим у черевці яйцекладом. Розвиваються в специфічних для кожного виду утвореннях - галах на різних частинах рослин. Утворення галів обумовлене подразнювальною дією речовин ще не з'ясованого складу, які виділяються личинками. Перетворення на лялечок відбувається всередині галів. Характерна риса родини - чергування двостатевого й одностатевого (партеногенетичного) поколінь.

Окремі види - інквілинами, що розвиваються в галах інших комах, особливо галиць (Cecidomyidae) з ряду двокрилих. Двостатеве розмноження комах проходить у червні. Самки відкладають яйця на листя дуба; личинка утворює плоскі гали, які восени опадають разом із листям. Ранньою весною самки весняного партеногенетичного покоління відкладають яйця в бруньки: гали утворюються як на пагонах та квітах, так і на листі [4].

Звичайна розанна горіхотворка (Rhodites rosae) утворює пухнасті гали на шиповнику та здичавілих сортах троянд.

Родина Оси-блистянки (Сrуsіdіdае)

Тіло яскраво-металічного кольору. Черевце зверху має лише три - чотири кільця, інші три сегменти утворюють так званий телескопічний або втяжний яйцеклад. Вусики колінчасті. Часто можна зустріти на стінах дерев'яних та глиняних будівель, на квітках. Потурбовані, згортаються в кульку. Личинки паразитують у гніздах бджіл та сфекоїдних ос.

Оса-блистянка сяюча (Chrysis fulgida) поширена по всій Україні, звичайно зустрічається на сухій деревині, паразит оси-одинера та риючих

Родина Німки (Mutillidае)

Малі й середніх розмірів комахи. Самці частіше крилаті, самки безкрилі. Тіло вкрите довгими густими волосками. Швидко бігають між травою та камінням, нагадуючи мурашок. Паразити різних жалючих перетинчастокрилих (бджіл, джмелів, сфецид, дорожніх та складчастокрилих ос).

Німка європейська (Мutillа еurораеа) забарвлена в чорно-сині тони. Самець крилатий, із червоною серединою грудей. Самка безкрила, груди руді, черевце чорне, перше кільце із суцільною, друге й третє кільце з перерваними перев'язями з білих волосків. Довжина тіла 10--16 мм. Паразитує на джмелях. Поширена по всій Україні.

Родина Складчастокрилі оси (Vеsріdае)

Передні крила в стані спокою складаються вздовж удвоє. Вусики колінчасті. Тіло забарвлене в жовтий колір, із чорним рисунком. Деякі види живуть поодиноко, інші (оса звичайна, шершень) живуть сім'ями у великих гніздах із папероподібної маси. Личинок у гніздах вигодовують убитими за допомогою жала та щелеп комахами або додатково солодкими виділеннями попелиць. Деякі види паразитують у гніздах інших видів перетинчастокрилих.

Оса звичайна (Vespa vulgaris) - один із найбільш поширених видів, може пошкоджувати в садах стиглі яблука та груші (додаток 10).

Шершень (Vespa crabro) живе великими сім'ями в гніздах із папероподібної маси, зроблених у дуплах дерев, на горищах будівель тощо. Нападає на свійських бджіл, обгризає кору молодих дерев, пошкоджує плоди.

Оса паперова (Polistes gallicus) будує на стеблах та гілках рослин, на горищах дисковидні, укріплені на стебельці гнізда.

Родина Риючі оси (Sphecidae)

Тіло струнке, майже голе або й зовсім голе. Передньоспинка утворює з боків пару помітних виступів. Самки будують у землі гнізда, що в більшості видів мають вигляд ходів із розширенням у кінці у вигляді комірки. За допомогою жала паралізують різних дорослих комах та їх личинок (гусениць метеликів, личинок пильщиків) та павуків, якими живляться в гніздах личинки.

Бембекс (Bembex rostarata) риє нірки на сипучих пісках та біля стежок і в цих нірках заготовляє поживу для личинок - паралізованих мух, зокрема ґедзів тощо.

Філант бджолиний, або бджолиний вовк (Philanthus triangulum) для живлення личинок ловить і паралізує уколом у шию медоносних бджіл.

Псамофіла (Psammophila hirsuta) та амофіла піщана (Amophila sabulosa) у гніздах, зроблених у піску, запасають для личинок паралізованих гусениць совок та інших метеликів.

Родина Мурахи (Fоrтісidае)

Крилаті й безкрилі форми, із колінчастими дванадцяти- або тринадцятичлениковими вусиками. Черевце стебельчасте, на стебельці є пластинчаста луска. Живуть великими громадами, які складаються із самців, самок, «робочих» і «солдатів». Ряд видів мурашок будує з ґрунту, рослинної трухи, хвої великі мурашники. Інші види риють глибокі розгалужені ходи й галереї в ґрунті або проточують їх у деревині. Мурашки-деревоточці шкідливі, але є й корисні види, які знищують безліч шкідників лісу. Більшістю дослідників група розглядається як єдина родина або поділяється на 9-10 підродин. Визначення видів ускладнюється поліморфізмом робочих особин.

До Червоної книги України включено реліктовий вид - ліометопума звичайного (Lіometopum microcephalum), який будує гнізда в дуплах старих дерев.

Мурашка руда лісова (Formica rafa) звичайна скрізь у лісах, будує досить високі мурашники (більше метра висотою). Дуже корисні, бо знищують безліч лісових шкідників. Вид занесено до Європейського Червоного списку (додаток 9).

Мурашка садова чорна (Lasius niger) живе в ґрунті або під камінням. На присадибних ділянках вид культивує колонії попелиць, тому він - небажаний сусід людини.

Родина Справжні бджоли (Apidae)

Середньої величини та великі бджоли. Збиральні волоски самок видів, що будують гнізда, розташовані на задніх гомілках. Поділяються на суспільні, одиничні та паразитичні форми. Усі представники - політрофні та оліготрофні види. Гніздяться, окрім паразитичних видів, у ґрунті, у нірках, глиняних стінах, старій деревині, сухих стеблах рослин.

До Червоної книги України занесено ксилокоп фіолетову (Xylocopa violaceae) та звичайну (X. valga Gerst). Вони мають одну генерацію на рік, зимують на стадії імаго. Оселяються в стовбурах сухих дерев, у стінах дерев'яних будівель тощо (вигризають великі комірки, які наповнюють пилком та нектаром).

До Червоної книги України також занесено 10 видів джмелів: моховий (Bombas muscorum), пахучий (В. fragrans Pall.), глинистий (В. argillaceus Scopoli), пластинчастозубий (В. Serrisquama Morawitz), вірменський (В. armeniacus Radoszk.), яскравий (В. ponorum Panzer), лезус (В. laesus F.Morawitz), червонуватий (В. ruderatus ), мінливий (В. proteus Gerst.) та незвичайний (В. paradoxus Dalla Torre) [5].

Бджола медоносна (Apis mellifera), залежно від породи, від сірого до жовто-бурого кольору. Живе великими сім'ями. Уже з давніх-давен розводиться людиною, яка використовує мед, віск і навіть бджолину отруту. Але незрівнянно більше значення має як запилювач сільськогосподарських і лісових культур. Іноді зустрічаються здичавілі сім'ї, що гніздяться в дуплах дерев, у щілинах скель тощо (додаток 8).

Формою існування бджоли медоносної стала сім'я. Сім'єю вони забезпечують розмноження, створюють необхідні умови життєдіяльності в своєму гнізді, збирають корм, захищаються від ворогів і проявляють стійкість щодо захворювань. Найбільш життєздатними і цінним у господарському плані вважаються сильні сім'ї. Індивід, вилучений із сім'ї, стає не здатним до існування.

Мед, віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута та обніжжя - цінні продукти життєдіяльності бджоли медоносної. Вони є незамінними у житті людини. Ці продукти широко застосовуються як у народній, так і в офіційній науковій медицині для лікування найрізноманітніших захворювань. За оптимальних умов медозбору сильні сім'ї протягом дня заготовляють по кілька десятків кілограмів корму, а річний збір меду перевищує 300 кг.

Родина Їздці-іхневмоніди (Ichneumonidae)

Велика родина середніх і малих, зрідка великих комах, що мають струнке видовжене тіло, багаточленикові неколінчасті вусики та більш чи менш довгий яйцеклад. Забарвлення без металічних відтінків. Личинки паразитують у гусеницях та лялечках метеликів, у личинках пильщиків, рогохвостів, різних груп жуків та інших комах, а також у павуках. Іхневмоніди - корисні комахи, які знищують шкідників сільськогосподарських та лісових культур.

До Червоної книги України занесено мегарису рогохвостову (Megarhyssa superba Schrank).

Їздець пімпла дослідник (Pimp la examinator) - паразит багатьох видів метеликів.

Їздець ефіальт (Ephialtes mаnіfestator) живе у хвойних лісах, паразитує на жуках-вусачах і великих златках.

Їздець трог (Trogus exaltatorius) - паразит метеликів бражників (бузкового, очкастого, липового та ін.) [7,9].

3.2 Аналіз кількісного обліку комах

Під час дослідження популяцій комах ряду Перетинчастокрилі в умовах фіторозмаїття Костопільського району ми користувались такими методами як: візуальне спостереження, кількісний облік, маршрутний метод. В результаті польових досліджень для визначення кількісних характеристик, на даній території, протягом облікового періоду (червень-серпень 2010 р.) було взято 10 проб. На основі отриманих даних ми визначили кількісні показники популяцій кожного виду, приуроченого до даної території.

Нами були досліджені 4 біотопи, а саме: лісова галявина, луки, річка, ставок (в умовах Костопільського району). В наші завдання входило дослідити, яка кількість комах переважає на даній території, провести фенологічні спостереження та дати кількісну характеристику екологічних груп комах ряду Перетинчастокрилі. Для цього ми користувалися такими поняттями, як чисельність, щільність, зустрічаємість, домінування.

Кількісний облік комах направлений на вивчення зміни чисельності під впливом різних факторів і на вивчення зворотних зв'язків -- впливу тварин на зміну рослинних компонентів біоценозів і на властивості ґрунту. У комбінації з іншими методами і типами дослідження кількісний облік проводиться також при з'ясуванні структури і складу біоценозу й інших біоценотичних угрупувань, при вивченні добової і сезонної міграції, при вивченні зв'язків окремих видів комах з рослинами -- найголовнішими утворювачами рослинного покриву, при вивченні умов, що впливають на періодичну продуктивність і кругообіг речовин у біоценозах.

Кількісний облік дає можливість з'ясувати співвідношення шкідливої і корисної діяльності різних груп тварин, тому має практичне значення.

Основні категорії, за якими проводились кількісна оцінка видового складу і структури популяції комах в біоценозі були наступні.

Чисельність - загальна кількість особин, які входять в склад популяції, або взагалі будь-яка одиниця населення. Поняття вживається для загальної кількісної характеристики. Загальна кількість особин змінюється в залежності від кількості генерації і від фази розвитку. Зміна чисельності на протязі сезону - сезонний (річний) хід, або коливання чисельності.

Щільність (масовість, густота населення) - середня чисельність особин даного виду в перерахунку на одиницю обліку. Одиницею обліку може бути площа, об'єм або вага будь-якого субстрату.

При обліку на одиницю площі, об'єму або ваги отримуємо абсолютні величини; у всіх інших обліках, одиницями яких є час або кількість проведених операцій, отримуємо відносні величини. Визначається щільність середньою кількістю, яка проводиться на одиницю виміру (обліку). При визначенні щільності обов'язково приймаються до уваги і ті проби, в яких не було виявлено ні однієї особини даного виду.

V = k/n ,

де V - щільність;

K - сума всіх особин виду у всіх пробах;

N - кількість взятих проб.

Отже, за цією формулою обраховуємо результати взятих проб та визначаємо щільність всіх видів, які ми зустріли (таблиця 1).

Таблиця 1

Кількісні показники щільності представників ряду Перетинчастокрилі

№ п/п	Назва родини	Назва виду	V, осіб/км
1.	Справжні бджоли (Apidae)	Бджола медоносна (Apis mellifera)	12,9
		Джміль моховий (Bombus muscorum)	2,9
		Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)	3,8
		Джміль садовий (Bombus hortorum)	4,8
		Джміль польовий (Bombus agrorum)	7,1
2.	Мурахи (Formicidae)	Руда лісова мураха (Formicia rufa)	16,7
		Чорна садова мураха (Lasius niger)	14,3
3.	Складчастокрилі оси (Vespidae)	Оса звичайна (Vespa vulgaris)	16,2
		Оса лісова (Vespa silvestris)	12,4
		Шершень (Vespa crabro)	3,6
4.	Німки (Mutillidae)	Німка європейська (Mutilla europea)	1,4
5.	Оси блистянки (Crysididae)	Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida)	2,4
6.	Горіхотворки (Cynipidae)	Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii)	1,2

Звичайними для більшості лучних та лісових біоценозів є Бджола медоносна (Apis mellifera), Оса лісова (Vespa silvestris), Оса звичайна (Pseudovespa vulgaris), Руда лісова мураха (Formicia rufa).

Рідкісними видами на досліджуваній території є Німка європейська (Mutilla europea), Джміль моховий (Bombus muscorum), Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii).

Поширеними видами є: Шершень (Vespa crabro), Чорна садова мураха (Lasius niger), Джміль польовий (Bombus agrorum).

Зустрічаємість (частота, індекс зустрічаємості, коефіцієнт попадання) - показник відносної кількості проб, які виражені у відсотках.

P = n*100/N ,

де P - зустічаємість;

n - проби, в яких знайдений вид;

N - загальна кількість проб.

Кількість особин при визначенні зустрічаємості в розрахунок не береться. При порівнянні зустрічаємості виду в пробах, взятих в різних біоценозах, а не в одному і тому ж біотопі, користуються поняттям сталості.

Визначаємо зустрічаємість у пробах за даною формулою (таблиця 2).

В результаті ми отримали такі дані:

Таблиця 2

Кількісні показники зустрічаємості представників ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

№ п/п	Назва родини	Назва виду	Р (%)
1.	Справжні бджоли (Apidae)	Бджола медоносна (Apis mellifera)	67 %
		Джміль моховий (Bombus muscorum)	15%
		Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)	20%
		Джміль садовий (Bombus hortorum)	25 %
		Джміль польовий (Bombus agrorum)	37,5 %
2.	Мурахи (Formicidae)	Руда лісова мураха (Formicia rufa)	87,5%
		Чорна садова мураха (Lasius niger)	75%
3.	Складчастокрилі оси (Vespidae)	Оса звичайна (Vespa vulgaris)	87%
		Оса лісова (Vespa silvestris)	17,5%
		Шершень (Vespa crabro)	65%
4.	Німки (Mutillidae)	Німка європейська (Mutilla europea)	7,5%
5.	Оси блистянки (Crysididae)	Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida)	12,5%
6.	Горіхотворки (Cynipidae)	Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii)	5%

На досліджуваній території домінують такі види: Бджола медоносна (Apis mellifera), Оса звичайна (Pseudovespa vulgaris), Руда лісова мураха (Formicia rufa), Шершень (Vespa crabro). Решта видів зустрічаються масово та домінуючо, тому що описані види досить широко розповсюджені на території Костопільського району Рівненської області.

Домінування - визначається відношенням (у відсотках) кількості особин даного виду до загальної кількості особин всіх видів. Домінування має біологічне значення в застосуванні до рослин, до паразитів, шкідників.

Домінування - допоміжна величина, яка застосовується для порівняння числового співвідношення близьких видів, але не змінює поняття зусрічаємість і щільність.

Домінування - частка, яку складає щільність даного виду по відношенню до сумарної щільності всіх порівнювальних між собою видів в населенні біоценозу, що вивчається. Сума показників домінування всіх порівнювальних видів рівна 100 %.

D = k*100% / K ,

де D - домінування;

k - сума особин даного виду;

K - сума особин всіх видів у всіх пробах.

За формулою визначаємо домінування перетинчастокрилих на досліджуваній території (Таблиця 3).

Таблиця 3

Кількісні показники домінування представників ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

№ п/п	Назва родини	Назва виду	D (%)
1.	Справжні бджоли (Apidae)	Бджола медоносна (Apis mellifera)	12,9 %
		Джміль моховий (Bombus muscorum)	2,9%
		Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)	3,8%
		Джміль садовий (Bombus hortorum)	4,8%
		Джміль польовий (Bombus agrorum)	7,1 %
2.	Мурахи (Formicidae)	Руда лісова мураха (Formicia rufa)	16,7%
		Чорна садова мураха (Lasius niger)	14,3%
3.	Складчастокрилі оси (Vespidae)	Оса звичайна (Vespa vulgaris)	16,2%
		Оса лісова (Vespa silvestris)	3,4%
		Шершень (Vespa crabro)	12,4%
4.	Німки (Mutillidae)	Німка європейська (Mutilla europea)	1,4%
5.	Оси блистянки (Crysididae)	Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida)	2,6%
6.	Горіхотворки (Cynipidae)	Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii)	1 %

Отже, після проведення польових досліджень ми отримали такі дані: на досліджуваній території зустрічаються комахи ряду Перетинчастокрилі, які належать до 6 родин - Справжні бджоли (Apidae), Мурахи (Formicidae), Складчастокрилі оси (Vespidae), Німки (Mutillidae), Оси блистянки (Crysididae), Горіхотворки (Cynipidae).

Видовий склад комах ряду Перетинчастокрилі представлений видами: Бджола медоносна (Apis mellifera), Джміль моховий (Bombus muscorum), Джміль червонуватий (Bombus ruderatus), Джміль садовий (Bombus hortorum), Джміль польовий (Bombus agrorum), Руда лісова мураха (Formicia rufa), Чорна садова мураха (Lasius niger), Оса звичайна (Pseudovespa vulgaris), Оса лісова (Vespa silvestris), Шершень (Vespa crabro), Німка європейська (Mutilla europea), Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida), Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii).

В результаті досліджень у 4 біотопах, а саме: лісова галявина, луки, річка, ставок, можна зробити висновок, що серед представників комах ряду Перетинчастокрилі Костопільського району Рівненської області найбільша домінантність, зустрічаємість і щільність спостерігається у родин Мурашки (Formicidae), Бджолині (Аpidae), Складчастокрилі Оси (Vespidae). Інші види представлені невеликими кількостями, їх домінантність варіюює від 4,8% до 1%.

ВИСНОВКИ

1. Ряд Перетинчастокрилі об'єднує понад 200 тис. видів різноманітних комах: бджіл, джмелів, мурашок, їздців, пильщиків. Вони мають гризучі або гризучо-лижучі ротові органи та дві пари перетинчастих крил. Для перетинчастокрилих характерне застережне яскраве забарвлення, бо вони мають засоби активного захисту: жало (у бджіл, ос, джмелів), яке з'єднане з отруйною залозою. У мурашок розвинена залоза, що виробляє мурашину кислоту. Серед представників ряду багато паразитичних форм, які розвиваються за рахунок інших комах.

2. Деякі перетинчастокрилі (бджоли, джмелі, оси, мурашки) є гуртовими комахами - живуть великими сім'ями. Наприклад, до складу бджолиної сім'ї входять: матка, кілька сотень трутнів та десятки тисяч робочих бджіл. Кожна з цих груп має власні обов'язки.

3. Костопільський район розташований у центральній частині Рівненської області у західній частині правобережного Полісся. Відстань до обласного центру міста Рівне - 38 км. Район межує із Березнівським, Гощанським, Рівненським та Сарненським районами Рівненської області і Ківерцівським районом Волинської області. Територією району протікає 7 річок, найбільшими з яких є Горинь і Замчисько. Ґрунти дерново-підзолисті, піщані і супіщані.

4. На досліджуваній території зустрічаються комахи ряду Перетинчастокрилі, які належать до 6 родин - Справжні бджоли (Apidae), Мурахи (Formicidae), Складчастокрилі оси (Vespidae), Німки (Mutillidae), Оси блистянки (Crysididae), Горіхотворки (Cynipidae).

5. Видовий склад комах ряду Перетинчастокрилі представлений видами: Бджола медоносна (Apis mellifera), Джміль моховий (Bombus muscorum), Джміль червонуватий (Bombus ruderatus), Джміль садовий (Bombus hortorum), Джміль польовий (Bombus agrorum), Руда лісова мураха (Formicia rufa), Чорна садова мураха (Lasius niger), Оса звичайна (Pseudovespa vulgaris), Оса лісова (Vespa silvestris), Шершень (Vespa crabro), Німка європейська (Mutilla europea), Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida), Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii).

6. Звичайними для більшості лучних та лісових біоценозів є Бджола медоносна (Apis mellifera), Оса лісова (Vespa silvestris), Оса звичайна (Pseudovespa vulgaris), Руда лісова мураха (Formicia rufa).

7. На досліджуваній території домінують такі види: Бджола медоносна (Apis mellifera) - 12,9%, Оса звичайна (Pseudovespa vulgaris) - 16,2%, Руда лісова мураха (Formicia rufa) - 16,7%, Шершень (Vespa crabro) - 12,4%.

8. Рідкісними видами на досліджуваній території є Німка європейська (Mutilla europea) - 1,4%, Джміль моховий (Bombus muscorum) - 2,9%, Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii) - 1%.

9. До Червоної книги України належать такі види з ряду Перетинчастокрилі: ліометопум звичайний (Liometopum microcephalum) - родина Мурашки, джміль пахучий (Bombus fragrans), джміль глинистий (Bombus argillaceus), джміль моховий (Bombus muscorum), джміль яскравий (Bombus ponorum) - родина Справжні бджоли (Apidae).

10. Практичне значення перетинчастокрилих в цілому позитивне, оскільки багато хто з них - специфічні запилювачі і природні регулятори чисельності шкідливих комах. Багато видів з успіхом використовують у практиці біологічного захисту сільськогосподарських культур. Постачальниками лікарської сировини є бджола медоносна (Apis mellifera), мурашки (Formicia rufa). Мед, віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута та обніжжя - цінні продукти життєдіяльності бджоли медоносної. Вони є незамінними у житті людини. Ці продукти широко застосовуються як у народній, так і в офіційній науковій медицині для лікування найрізноманітніших захворювань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Акимушкин И. И. Мир животных: Насекомые, пауки, дом. животные.- 2-е изд., испр. и доп. - М.: Мысль, 1990. - 463с.

2. Акимушкин И.И. Проблемы этологии / И.И. Акимушкин ; А. Колли .-- Смоленск : Русич, 1999 .-- 191 с.

3. Андрієнко Т.Л., Антонова Г.М., Єфремов А.В. Край лісів та імлистих боліт, - Львів: Каменяр, 1988. - 120 с.

4. Балыцев Е. Г., Благосклонов К. Н. Зоология. - М.: Высш. шк., 1977. - 223 с.

5. Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология: (Учебник для унив-тов и с/х вузов) - 3-е изд.доп. - М.: Высшая школа, 1980. - 385с.

6. Біда О.А., Дерій С.І., Ілюха Л.М. та ін. Біологія: Довідник для абітурієнтів. К.: Літера ЛТД, 2006. 656с.

7. Брэм А. Э. Жизнь животных: В3т/ Брэм. Обраб. Для юношества по последнем изд./ под. Ред. Никольского. - М.: Тера, 1992. - 542с.

8. Валесик П.Я. Костопіль. Краєзнавчий нарис. Львів: Каменяр. 1993-38с.

9. Воронцов А.И. Лесная энтомология. - М.: Высш. шк., 1982. - 383 с.

10. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін. - К.: Українська енциклопедія ім.. М. П. Бажана, 1989-1993. Т.1. 480 с.

11. Геренчук Г.К. Природа Рівненської області. Львів (Вища школа) 1976.

12. Геренчук. К. І. Природа Ровенської області. - Л.: вища школа, 1976. - 192 с.

13. Глухом М.Н.. Медоносные растение. - К.:Колос, 1974. 310с.

14. Груздев Г.С. и др. Защита зелёных насаждений в городах: Справочник. - М.: Стройиздат, 1990. - 544 с.

15. Гузій А.І. Фауна і населення хребетних Західного регіону України. - Т.1. Розточчя. - Київ. 1997.- 148 с.

16. Гусаковська Т.М. Біологія. На допомогу вступнику: Методичний посібник. - Рівне: РДГУ, 2005. - 108с.

17. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. - М.: Лесн. пром., 1984. - 472 с.

18. Гусєв В.І. та ін. Атлас комах України. - К.: Рад. шк., 1962. 224 с.

19. Затолокин О.А. Пчеловодство: Практическое руководство. Д.: « Издательство Сталкер», 2003. - 352 с.

20. Ковальчук Г.В. Зоологія з основами екології. Суми: Університетська книга 2007-615 с.

21. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області. Природа. Населення. Господарство. Екологія./ Рівн. відділ укр. гоегр. тв-ва. Укр. екобезпеки в Рівн. обл.. - Рівне: Рівненський ін-т пед. кадрів, 1996. - 274с.

22. Мозолевская Е.Г. и др. Практикум по лесной энтомологии. - М.: Высш. шк., 1991. - 256 с.

23. Охотський Б.О., Футрук Є.В.. Природна сила бджолопродуктів.// Пасіка №8, 2003.

24. Падій М.М. Лісова ентомологія. - К.: УСГА, 1993. - 352 с.

25. Пчеловодство. Справочное пособие. - Донецк: Донеччина. 2000 - 192с.

26. Романова С. Г. Біологічні ескурсії. Комахи лісу.Х:Основа 2003-127 с.

27. Рульє К.Ф.. Про відкриття в біології бджіл.// Пасіка №7, 2003.

28. Татаринов К.А. Фауна безхребетних заходу України. Екологія, значення, охорона. Львів.1973-275 с.

29. Фасулати К. К. Полевое изучение наземных беспозвоночных. Изд. 2. Учебное пособие для университетов. М.: Высшая школа, 1971. - 424с.

30. Фауна України: В 40 томах. Редк. Топачевський В.А. та ін. - К., 1985.

31. Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона / Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко. - Київ: Фітосоціоцентр, 2006. -316 с.

32. Фролова Е. Н., Щербина Т. В., Михина Т. Н. Практикум по зоологии беспозвоночных. - М.: Просвещение, 1985. - 231 с.

33. Харченко Н.А. Пчеловодство: Учеб. Для студ. вузов/ Н.А. Харченко, В.Е. Рындин. - М.: Издательский центр « Академия», 2003.- 368с.

34. Червона книга України: Тваринний світ. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 600 с.

35. Щербак Г.Й. Зоологія безхребетних. К:Либідь 1996-319 с.

36. Щербакова Л.Н. Вредители городских и защитных насаждений. - Л.: ЛТА, 1980. - 96 с.

Додаток 1

Рис. 1. Карта Рівненської області

Додаток 2

Рис 2. Карта Костопільського району

Додаток 3

Таблиця 1. Кількісні характеристики комах ряду Перетинчастокрилі досліджуваної території

№ п/п	Назва родини	Назва виду	V, (ос./км)	Р (%)	D (%)
1.	Справжні бджоли (Apidae)	Бджола медоносна (Apis mellifera)	12,9	67 %	12,9 %
		Джміль моховий (Bombus muscorum)	2,9	15%	2,9%
		Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)	3,8	20%	3,8%
		Джміль садовий (Bombus hortorum)	4,8	25 %	4,8%
		Джміль польовий (Bombus agrorum)	7,1	37,5 %	7,1 %
2.	Мурахи (Formicidae)	Руда лісова мураха (Formicia rufa)	16,7	87,5%	16,7%
		Чорна садова мураха (Lasius niger)	14,3	75%	14,3%
3.	Складчастокрилі оси (Vespidae)	Оса звичайна (Vespa vulgaris)	16,2	87%	16,2%
		Оса лісова (Vespa silvestris)	12,4	17,5%	3,4%
		Шершень (Vespa crabro)	3,6	65%	12,4%
4.	Німки (Mutillidae)	Німка європейська (Mutilla europea)	1,4	7,5%	1,4%
5.	Оси блистянки (Crysididae)	Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida)	2,4	12,5%	2,6%
6.	Горіхотворки (Cynipidae)	Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii)	1,2	5%	1 %

Додаток 4

Діаграма 1. Зустрічаємість представників ряду (Hymenoptera)

1- Бджола медоносна (Apis mellifera)

2- Джміль моховий (Bombus muscorum)

3- Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)

4- Джміль садовий (Bombus hortorum)

5- Джміль польовий (Bombus agrorum)

6- Руда лісова мураха (Formicia rufa)

7- Чорна садова мураха (Lasius niger)

8- Оса звичайна (Vespa vulgaris)

9- Оса лісова (Vespa silvestris)

10 - Шершень (Vespa crabro)

11- Німка європейська (Mutilla europea)

12- Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida)

13- Звичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii)

Додаток 5

Діаграма 2. Домінування представників ряду (Hymenoptera)

1- Бджола медоносна (Apis mellifera)

2- Джміль моховий (Bombus muscorum)

3- Джміль червонуватий (Bombus ruderatus)

4- Джміль садовий (Bombus hortorum)

5- Джміль польовий (Bombus agrorum)

6- Руда лісова мураха (Formicia rufa)

7- Чорна садова мураха (Lasius niger)

8- Оса звичайна (Vespa vulgaris)

9- Оса лісова (Vespa silvestris)

10- Шершень (Vespa crabro)

11- Німка європейська (Mutilla europea)

12- Оса блистянка сяюча (Chrysis fulgida)

13- вичайна дубова горіхотворка (Cynips quercusfolii)

Додаток 6

Рис. 3. Перетинчастокрилі: 1 -- великий хвойний рогохвіст, самка;

2 -- наїзник; 3 -- риюча оса (бджолиний вовк); 4 -- мурашка (робоча особина); 5 -- справжня оса (шершень).

Додаток 7

Фото 1. Запилення квітів комахами

Фото 2. Запилення комахами ряду Перетинчастокрилі

Додаток 8

Фото 3. Бджола медоносна (Apis mellifera)

Фото 4. Джміль садовий (Bombus hortorum)

Додаток 9

Фото 5. Джміль польовий (Bombus agrorum)

Фото 6. Руда лісова мураха (Formicia rufa)

Додаток 10

Фото 7. Шершень (Vespa crabro)

Фото 8. Оса звичайна (Vespa vulgaris)

Размещено на Allbest.ru