Іскорка і її сестри-крапельки були дуже маленькі, але це не заважало їм піклуватися один про одного і про своє джерельце. Чим більше крапельок, чим дружніші вони, тим дзвінкіше було джерельце.

В цей заповідний куточок лісу часто приходили різні звірятка попити свіжої водички і поговорити з Веселуном, прилітали голосисті птахи і співали свої пісеньки, розважаючи крапельок, і саме джерельце підспівувало птахам. Виходив дивовижний лісовий хор! Всі в цьому лісі жили дружно і піклувалися один про одного. Але одного разу до старого дуба підкотила машина, з неї вийшов чоловік. Джерельце зраділо. Тепер воно буде корисним і людині! Але велика людина, здавалося, і не помічала, як старанно джерельце намагається привернути до себе її увагу, як привітно співають птахи і радісно шумить старий дуб.

Несподівано чоловік почав рубати гілки у молодих берізок. Побачивши це, крапельки заплакали в своєму будиночку, а старий дуб грізно заскрипів. Але чим вони могли допомогти деревцям? У лісі чомусь відразу стало тихо, не чути було птахів, а лише лунав стукіт сокири.

Раптом Веселун і старий дуб почули веселу пісню, яку співали хлопчики і дівчатка, що йдуть на галявинку. Це були діти з "Зеленого патруля" - справжні друзі природи. Вони побачили, як людина рубає гілки, і грізно рушили на неї. "Як вам не соромно псувати прекрасний куточок лісу? Такий великий і не знаєте, що природу треба охороняти! "І дорослий дядько раптом засоромився, сів у машину і поїхав.

Берізкам вже нічим не можна було допомогти, хлопці дбайливо склали гілки в сторонці. Потім, побачивши джерельце, вони поквапилися до нього. Крапельки грали і виблискували на сонці. Іскорка запропонувала хлопцям випити смачної і свіжої водиці. Друзі природи з задоволенням прийняли цю пропозицію. Вода дійсно було дуже смачною і пахла лісом.

У гілках старого дуба-хранителя джерельця - з'явилися птахи, яким було приємно познайомитися з хлопцями. Недалеко зашаруділа трава, і на галявину викотилися дві грудочки: колючий і пухнастий, їжачок і заєць. Вони прибігли випити води з джерельця і поговорити з іскоркою та її сестрами. Хлопці познайомилися і з цими мешканцями лісу. А потім всі разом вони сиділи під дубом, слухали розмови Веселуна і вітерця, який тихо шелестів в гілках старого дуба.

Хлопці пообіцяли, що вони будуть часто навідуватися в лісовій куточок і зустрічатися з його жителями. І ще вони сказали, що завжди будуть охороняти природу, не давати її в образу ".

Діти, а вам доводилося брати участь у такій роботі? Розкажіть про це.

Багато чого можуть зробити діти поліпшення природного середовища, наприклад, садити дерева, квіти, озеленювати класні кімнати і шкільні двори.

А чи знаєте ви, що природну красу можна зберегти, щоб милуватися нею вдома? Хто з вас бачив панно, картини та інші вироби, виготовлені з природного матеріалу? Давайте помилуємося вашими виробами з природного матеріалу і виберемо саму цікаву, найоригінальнішу. Зверніть увагу на красу природних форм, барв, обрисів. Бачите, навіть суха гілочка, травинка, шишка можуть стати чудовою прикрасою для будинку. (Найкращий виріб відзначається призом).

Друзі, а що ви відчуваєте, про що думаєте, коли робите добрі справи в природі? Ви відчуваєте радість? Звичайно, вам дуже радісно, приємно. Ось як описує почуття дівчинки, яка допомагає природі, Л.Нікітіна у своєму оповіданні "Радісні хвилини".

"Навесні в холодні, непогожі дні, я постійно слідкую за птахами і підгодовую їх. Найчастіше відвідують годівницю синиці. Чути пісеньку повеселілої маленької пташки - велика радість!

У лісі я знайшла кілька мурашників і обгородила їх. Один з мурашників був кимось зруйнований, знесена вся верхня частина купола. Я згребла в купу весь розкиданий будівельний матеріал і зробила з нього вершину. Мурашки швидко зайнялися ремонтом будинку, а через деякий час він придбав нормальний вигляд, господарі заспокоїлися. А для мене - радісна хвилина!

На нашій вулиці робочі прокладали труби і пошкодили багато дерев. Я прибрала повалені дерева, які вже не можна було врятувати, а у решти обережно видалила зламані гілки, подекуди замазали ранки, поставила підпори. Думаю, що врятувала їх від загибелі, а це теж радісно.

Побачила хлопчика, який зловив маленького пташеняти плиски. Я наполягла, щоб він відпустив його на тому ж місці, де взяв. Ми посадили пташеня на гілку, відійшли трохи і стали чекати, коли прилетять батьки. Скоро пролунав голос плиски, пташеня пожвавилося, стало трясти хвостиком, пискнуло. І тут же прилетіли дві дорослі плиски з кормом, стали по черзі засовувати в жадібно розкритий дзьобик пташеня принесених гусениць. І знову радість, і для мене, і для хлопчика! "

Діти, будь-яка допомога людині, рослині чи тварині приносить радість, задоволення, щастя.

Сьогодні ми почуємо розповідь про те, яку допомогу надали школярі природі в нашому місті. (З короткою інформацією, заснованої на конкретних прикладах, виступає представник Комітету з екології. Розмову можна супроводжувати показом діафільму "Що повинен знати і вміти юний захисник природи".)

На закінчення бесіди вчитель дає дітям завдання: роз'яснити молодшим товаришам і батькам, яку допомогу вони можуть надати природі.

Методична розробка уроку

Тема:"Різноманітність водоростей. Їх значення в природі та житті людини"

Мета:

навчальна: ознайомити учнів з будовою та особливостями процесів життєдіяльності відділів Бурі, Червоні, Діатомові водорості; розглянути особливості пристосування до різних умов життя; з'ясувати значення водоростей у природі та житті людини;

розвивальна: розвинути поняття про різноманітність водоростей, сформувати вміння порівнювати узагальнювати і робити висновки, розвивати увагу, уяву, пам'ять, логічне мислення;

виховна: виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища; виховувати екологічно грамотних людей, справжніх господарів природи, формувати світогляд учнів.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.

Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

Прийоми навчання: постановка взаємопов'язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

Основні поняття: нитчасті водорості, пластинчасті водорості, альгологія, багрянки, ламінарія, навікула, пінулярія, фукус, макроцистіс, сарган, порфіра, кароліна, сфенела.

Обладнання: таблиця "Водорості", зображення різноманітних водоростей, фотографії.

Форма уроку: урок - подорож.

Тип уроку: комбінований

Місце уроку в навчальній темі: поточний

Структура уроку:

I. Актуалізація опорних знань.

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Пояснення нового матеріалу.

IV. Закріплення нового матеріалу.

V. Повідомлення домашнього завдання.

І. Організаційний момент

(Повідомлення вчителем теми та мети уроку)

Доброго дня, діти. Відкладіть, будь ласка, все зайве та приготуйтесь уважно слухати. Тема нашого уроку: "Різноманітність водоростей. Їх значення в природі та житті людини". Сьогодні ми з вами ознайомимось з будовою та особливостями процесів життєдіяльності відділів Бурі, Червоні та Діатомові водорості, дізнаємось багато цікавого про них, з'ясуємо їх значення у природі та житті людини.

I.Актуалізація опорних знань учнів:

Завдання1. Робота з картками: на відповідь "так" учні піднімають вгору зелену картку, на відповідь "ні" вгору піднімається червона картка).

1. Тіло водоростей представлене таломом або сланню. (ТАК)

2. Слань водоростей не містить пігменти. (НІ)

3. Водорості -найпростіші рослини. (ТАК)

4. Середовище життя - тільки прісні водойми. (НІ)

5. Водорості здатні до фотосинтезу. (ТАК)

6. Вольвокс є одноклітинною зеленою водорістю. (НІ)

7. "Цвітіння " води спричиняє евглена зелена. (НІ)

8. Спірогіра є зеленою нитчастою багатоклітинною водорістю (ТАК)

9. Зелені водорості здатні до розмноження за будь-яких умов. (ТАК)

10. Евглена здатна поглинати тільки готові органічні речовини. (НІ)

Завдання2. На німому малюнку позначити будову хламідомонади:



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Поміркуйте!!!! (Постановка учителем проблемних запитань)

Веселку, що прикрашає небо, коли після зливи засвітить сонце, штучно створив на стіні видатний англійський учений І. Ньютон, пропустивши промінь світла крізь прозору призму. Так біле світло складається із 7 кольорів: червоного, померанчевого, жовтого, зеленого, синього та фіолетового. Ми бачимо предмети навколо нас у кольорі, тому що кожен з них одні кольори білого світла відбиває, а інші - поглинає. То чому зелені водорості мають зелений колір? Водорості мають високий вміст різних вітамінів, мінеральних солей, сполук йоду та брому, тому постійне вживання їх у їжу запобігає різним порушенням обміну речовин. У Японії водорості - неодмінна складова національної кухні: тут лише з ламінарії готують понад 500 страв. Можливо, саме цим пояснюється довголіття японців.

- Де ж застосовуються водорості? Яке їх значення?

На ці запитання ми повинні дати сьогодні відповідь.

ІІІ. Пояснення нового матеріалу

(Учні поділені на групи "Владики Діатомеї", "Науковці Багрін", "Знавці із Бурянії".). Вчитель: Сьогодні на уроці ми з вами відправимось у захоплюючу подорож по водних глибинах. Потрапимо у країну Водоростляндію та відвідаємо її найбільші міста: Діатомею, Багріни та Бурянію, познайомимося з жителями цих міст та дізнаємося багато нового та цікавого. Інформацію, яку ви почуєте під час подорожі, ви повинні записати до таблиці, яка буде вашим білетом додому. Тому будьте уважними та гарно виконуйте завдання.

Таблиця "Різноманітність водоростей" (робота з зошитом: учні в ході уроку заповняють дану табличку у зошиті з друкованою основою автор Поліщук Н.М., урок 31, завд.3,4)

Ознаки	Бурі	Червоні	Діатомові
Кількість видів
Забарвлення
Будова тіла (одноклітинні, багатоклітинні, колоніальні)
Середовище існування
Спосіб розмноження
Біологічні особливості
Представники

Зупинка №1. Діатомея

Здрастуйте, друзі! Ми владики Діатомеї. У нашому місті дуже багато таких цікавих і красивих діатомових водоростей. Зараз ми про них розповімо:

(учні розповідають про особливості будови та життєдіяльності діатомових водоростей на основі повідомлень, які вони готували дома та за інформацією підручника. Один із учасників розповідає про діатомові водорості, які знайдені та досліджені у річках Житомирської області, про значення даних досліджень.)

Зупинка № 2. Багріни

Привіт! Вас вітають науковці із Багрін. Наше місто славиться тим, що тут зростають дуже корисні червоні водорості. Давайте детально з ними познайомимося:

(виступи учнів про особливості будови та життєдіяльності червоних водоростей на основі повідомлень, які вони готували дома та за інформацією підручника)

Зупинка № 3. Бурянія

Вітаємо Вас на конференції знавців Бурянії. Сьогодні на засіданні ми розглядаємо такі запитання: 1. Особливості будови бурих водоростей. 2. Особливості процесів життєдіяльності бурих водоростей. Пропонуємо Вам активно залучатися до нашої конференції:

(виступи учнів про особливості будови та життєдіяльності бурих водоростей на основі повідомлень, які вони готували дома та за інформацією підручника)

Підсумки роботи учнів (робить учитель)

Усі три групи зібрали цікавий та змістовний матеріал про особливості будови та життєдіяльності бурих, діатомових, червоних водоростей. А тепер виконуємо завдання у зошитах для того, щоб повернутися додому (зошит на друкованій основі автор Поліщук Н.М., урок 31, завд.3,4 )

Зупинка 4. Митниця Водоростляндії

Інспектор: Дозвольте відрекомендуватися. Інспектор Таломін. Для того, щоб виїхати з нашої країни, Вам необхідно розповісти про значення водоростей у природі та житті людини.

(повідомлення учнів про значення водоростей у природі та житті людини)

Повідомлення 1. Значення водоростей для промисловості

· Сполуки, які виробляють бурі водорості ідуть на виробництво міцного клею для проклеювання паперу та створення блиску, а в поліграфії для кольорового друку паперу.

· У текстильній промисловості фарбування барвниками бурих водоростей робить натуральні тканини стійкими до дії води та сонця.

· Для полірування виробів придбайте порошок з діатомового мулу як термоізоляційний та звукоізоляційний матеріал.

· Без агару неможливе виробництво кіноплівки та фотоплівки.

Повідомлення 2. Значення водоростей для фармацевтики

· Ефективні препарати для усунення печії виготовлені з червоної водорості кораліни.

· Червону водорость хондрус - здавна в сухому вигляді вживають як ліки при хворобах дихальних шляхів.

· Йод добувають з червоної водорості філофори з узбережжя Чорного моря. Природні запаси філофори в Україні незначні, тому україні розробили наукові основи вирощування цих водоростей.

· Ламінарія (морська капуста), яка накопичує в клітинах свого тіла йоду в 30 тис. разів, фосфору в 500 разів, міді в 30 разів більше ніж в морській воді, а заліза в ній стільки ж, як і в молоці. Її використовують як лікувальний та профілактичний засіб при шлунково- кишкових захворюваннях, при хворобах серця, при зниженні тиску, склерозі, рахіті, зобові, ревматизмі, хворобах підшлункової залози.

· З водоростей виготовляють замінники крові

· Клітини водоростей затримують процес старіння клітин.

· Морські зелені та бурі водорості - ульва і цистозира утворюють вітамін В2.

· З водоростей виробляють препарати для опромінення ракових пухлин.

Повідомлення 3. Екологічне значення водоростів

· Для санітарного стану прибережних вод відіграють важливу роль діатомові водорості.

· Велике значення мають фільтри для очисних споруд, виготовлені з водоростей.

· Для боротьби з лісовими пожежами використовують воду, в яку добавлений екстракт із бурих та червоних водоростей.

· Викопні водорості є індикаторами для пошуку нафти.

· Найкращі очищувачі водойм - хлорела, кладофора.

Повідомлення 3. Значення водоростей для харчової промисловості

Водорості дуже корисні і смачні. Їх можна їсти свіжі, мариновані, солені.

· Червоний морський салат виготовляють червону водорість порфіра - це їстівна водорость, її вирощують на спеціальних морських фермах. Салат важається делікатесом.

· Особливо популярні салати з бурих водоростей. В них є залізо, білки, вітаміни А, В, С, D і необхідний йод для роботи щитовидної залози.

· Хлібо-булочні вироби не черствіють, бо до них додається агар, який добувають з червоних водоростей. Агар застосовують у всіх мікробіологічних лабораторіях світу як живильне середовище для вирощування мікробів. Бурі водорості (сполуки альгінової кислоти) додають для покращення якості морозива, фруктових соків.

· Водорость філофору додають для виготовлення цукерків, мармеладів.

· Дуже смачна приправа до м'ясних та рибних страв, страв з рису, вироблена з червоної водорості порфіри.

Повідомлення 4. Агрономічне значення водоростів

· Вам треба удобрити поля - придбайте перегній з водоростей

· Врожаї картоплі та сої підвищується на 100-160%. Збагачуючи грунт солями, водорості поліпшують його структуру, затримують вологу.

· Особливо цінне добриво для виноградних плантацій, оскільки не пускає в корені рослини інфекцій.

· Добрива з водоростей прискорюють ріст дерев і кущів

Повідомлення 5. Значення водоростей для тваринництва

· Водорості слугують як корм для риб: сазана, коропа, плітки, білого амура, молюсків, ракоподібних, личинок багатьох комах.

· Діатомові водорості - головне джерело їжі для прісноводних і морських тварин.

· З хлорели виготовляють пасту, яка іде на корм худобі.

· На наших прилавках є і корм для худоби, курей. У деяких країнах після морського відпливу на берегах спеціально випасають худобу. Вирощування нашої продукції дуже вигідне: за рік на дні моря можна зібрати 10 врожаїв. Підводні луки не треба зорювати, боронувати, осушувати чи зволожувати. Тільки засівай і збирай врожай. Вони корисніші за овес, корови дають більше молока, а кури краще несуться.

IV.Закріплення нового матеріалу

Біологічний диктант:

1. У клітинних стінках банрянок відкладається _________________.

2. ____________________ використовують у мікробіологічних дослідженнях як живильне середовище для вирощування мікробів.

3. Людина використовує багрянки в їжу (____________________ - червоний морський салат, який вважається делікатесом).

4. З філофори видобувають __________________.

5. ____________________ водорості відіграють важливу роль в утворенні коралових рифів.

V.Домашнє завдання:

1. Підготуватися до семестрової атестації (для всіх учнів)

2. Знайти цікаву інформацію про водорості річок Житомирської області, зокрема про фітопланктон (за бажанням)

Висновки

1. Вперше в результаті оригінальних досліджень у складі фітопланктону р. Случ ідентифіковано 119 видів планктонних водоростей (125 внутрішньовидових таксонів, включно з номенклатурним типом виду). Вперше для Українського Полісся ідентифіковано 13 видів та внутрішньовидових таксонів. Пропорція флор становить: 1:1,7:3:3,2.

2. Фітопланктон р. Случ характеризувався як зелено-евгленово-діатомовий. Високе видове різноманіття евгленових у р. Случ пояснюється, ймовірно, значним вмістом розчинених у воді органічних речовин як природного, так і антропогенного походження.

3. Щодо біотопічної приуроченості, то у фітопланктоні досліджуваної річки домінують широкоареальні види. 64% видових та внутрішньовидових таксонів, ідентифікованих у р. Случ, належить до планктонних форм. За географічним поширенням основу флористичного списку водоростей планктону складають види-космополіти (83%). Більшість водоростей є прісноводними формами (74%), за відношенням до рН - ідиферентами (67%).

4. Ранжування видових та внутрішньовидових таксонів за зонами сапробності показало, що у їх фітопланктоні переважають в-мезосапроби, частка яких складає 52% (слабко забруднена вода). Індекс сапробності за чисельністю становить 1,65 за біомасою - 1,9.

5. Інформаційне різноманіття, розраховане за індексом Шеннона як за чисельністю, так і за біомасою, вказувало на переважання у часовому інтервалі полідомінування фітопланктону, що свідчить про відносно значну стійкість екосистеми річки, її досить високу самоочисну здатність;

6. Кількісні показники розвитку водоростей планктону характеризувалися високим ступенем мінливості (коефіцієнт варіації у, розрахований для біомаси був у межах від 12,8% до 321,2%, для чисельності від 11,6% до 407,3%. Середні значення біомаси були такими: 1,22±0,27 г/м³, чисельності - 2,11±0,88 млн. кл/дм³.

7. Максимальні значення ВПП фіксували у літній період: А_max= 9,15 мг О₂/дм³. Водночас фіксували і найвищі показники ЧПП: А_ч=6,21 г О₂/м².

Список використаних джерел

1. Давыдова Н. Н. Диатомовые водоросли - индикаторы природных условий водоемов в голоцене / Н. Н. Давыдова - Л.: Наука, 1985. - 244 с.

2. Девяткин В. Г. Встречаемость видов водорослей как показатель биологического разнообразия альгоценозов / В. Г. Девяткин, И. В. Митропольская // Динамика разнообразия гидробионтов во внутренних водоемах России. - Ярославль: Изд-во ЯГТУ, 2002. - С. 5-22.

3. Каталог растений и животных водоемов бассейна Волги / Под ред. В.Н. Яковлева. - Ярославль: Изд-во ЯГТУ, 2000. - С. 3-133.

4. Корнева Л. Г. Фитопланктон Рыбинского водохранилища: состав, особенности распределения, последствия эвтрофирования / Л. Г. Корнева // Современное состояние экосистемы Рыбинского водохранилища. - СПб, 1993. - С. 50-113.

5. Кузьмінчук Ю.С. Таксономічна структура фітопланктону водосховищ р. Тетерів / Ю.С. Кузьмінчук // Вісн. держ. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2005. - Вип. 2 (15). - С. 282-287.

6. Кузьмінчук Ю.С. Фітопланктон приток р. Тетерів / Ю.С. Кузьмінчук // Вісн. держ. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2005. - Вип. 1 (14). - С. 262-269.

7. Лакин Г. Ф. Биометрия / Г. Ф. Лакин - М.: Высш. шк., 1980. - 293 с.

8. Ляшенко О.А. Сравнительный анализ планктонных альгофлор озер Неро и Плещево / О.А. Ляшенко // Ботан. журн. - 2003. - 88, № 3. - С. 30-37.

9. Малі річки України: Довідник / А. В. Яцик, Л. Б, Бишовець, Є. О, Богатов та ін.; За ред.. А. В. Яцика - К.: Урожай, 1991. - 296 с.

10. Оксиюк О. П. Состояние экосистемы киевского участка Каневского водохранилища и пути его регулирования / [О. П. Оксиюк и др.] - Киев.: Ин-т гидробиологии НАНУ, 1999. - 60 с Охапкин А.Г. Таксономическая структура фитопланктона как показатель стадии сукцессии равнинных водохранилищ // Ботан. журн. - 1997. - 82, № 1. - С. 46-54.

11. Охапкин А. Г. Видовой состав фитопланктона как показатель условий существования в водотоках разного типа / А. Г. Охапкин // Ботан. журн. - 1998. - 83, № 9. - С. 1-13.

12. Прошкина-Лавренко А.И. Диатомовые водоросли / А. И. Прошкина-Лавренко / Определитель пресноводных водорослей СССР. - М.: Сов. наука, 1951. - Вып. 4. - 619 с.

13. Прошкина-Лавренко А. И. Диатомовые водоросли - показатели солености воды / А. И. Прошкина-Лавренко // Диатомовый сборник. - Л.: Наука, 1953. - Вып. 1. - С. 187-205.

14. Разнообразие водорослей Украины / Под ред. С.П. Вассера, П.М. Царенко // Альгология. - 2000. - 10, № 4. - 309 с.

15. Романенко В.Д. Основи гідроекології / В.Д. Романенко - К.: Обереги, 2001. - 728 с.

16. Топачевський О.В. Діатомові водорості - Bacillariophyta / О. В. Топачевський, Оксіюк О. П. / Визначник прісноводних водоростей Української РСР. - К.: Наук. думка, 1960. - Вип. 9. - 411 с.

17. Триліс В.В. Гідробіологічна характеристика преференційної ділянки річки Случ (притока р. Горинь) / [В.В. Триліс та ін.] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: Гідроекологія. - 2010. - №2(43). - 584 с.

18. Унифицированные методы исследования качества воды // Атлас сапробных организмов. - М.: Наука, 1977. - 227 с.

19. Унифицированные методы исследования качества воды // Методы биологического анализа вод. - М.: Наука, 1975. - Ч. III. - 184 с.

20. Царенко П. М. Дополнение к разнообразию водорослей Украины / П. М. Царенко, О. А. Петлеванный - К.: Ин-т ботаники им. Холодного НАНУ, 2001. - 130 с.

21. Царенко П. М. Хлорококові водорості річок правобережної частини Українського Полісся / П. М. Царенко // Укр. бот. журн. - 1984. - 41, № 1. - С. 33-43.

22. Чорноусова В. М. Зміна літнього фітопланктону Десни в умовах її забруднення / В. М. Чорноусова // Десна в межах України. - К.: Наук. думка, 1964. - С. 57-69.

23. Щербак В. І. Фітопланктон київської ділянки Канівського водоймища та чинники, що його визначають / В. І. Щербак, Н. В. Майстрова - К.: Ін-т гідробіології, 2001. - 70 с.

24. Ярмошенко Л. П. Формування мікрофітобентосу верхньої частини Канівського водосховища за умов антропогенного впливу: Автореф. дис. … канд.. біол. наук / Л. П. Ярмошенко - Київ, 2007. - 24 с.

25. Ettl H. Chlorophyta. I. Phytomonadina / SьЯwasserflora von Mitteleuropa. - Jena.: G. Fischer, 1983. - Bd. 9. - 625 s.

26. Sladeиek V. System of water qualiti from the biological point of view // Ergebn. der Limnol. - H. 7. Arch. fur Hydrobiol. Beinheft 7. - 1973. - P. 1-218.

27. http://www.polissya.eu/2010/03/pohodjennya-nazvi-richki-imeni-nazv.html

Додаток А

Таблиця А. Таксономічне різноманіття та частота трапляння фітопланктону р. Случ за результатами досліджень 2009-2011 рр.)

CYANOPROCARYОTA
CHROOCOCCOPHYCEAE
Chroococcales
Gomphosphaerioideae
Coelocystis kuetzingiana Nдg.	++
Gomphosphaeria aponina Kьtz.	+++
Snowella lacustris (Chod.) Kom. Et Hind	++
Microcystaceae
Microcystis aeruginosa Kьtz. emend. Elenk.	++
HORMOGONIOPHYCEAE
Oscillatoriales
Oscillatoriaceae
Oscillatoria geminata Menegh. ex Gom.	+
Oscillatoria amphibia Ag.	+
Nostocales
Anabaenaceae
Anabaena flos-aguae Breb. in Breb.	+
Anabaena hassalii (Kьtz.) Wittr.	+
EUGLENOPHYTA
EUGLENOPHYCEAE
Euglenales
Euglenaceae
Astasia granulata Pringsh.	+
Astasia longa Pringsh.	+
Astasia oblonga Skv.	++
Astasia tortuosa Stokes	+
Euglena acus Ehr.	+
Euglena clara Skuja	++
Euglena desesEhr.	+
Euglena gracilis Klebs	+
Euglena granulata (Klebs) Lemm.	+
Euglena hemichromata Skuja	+
Euglena viridis Ehr.	+
Heteronema acus (Ehr.) F. Stein	+
Lepocinnclis ovum (Ehr.) Lemm.	++
Lepocinnclis steinii Lemm.	+
Phacus longicauda (Ehr.) Duj. var. longicauda Koczw.	+
Phacus longicauda (Ehr.) Duj. var. longicauda f. longicauda Koczw.	+
Phacus mirabilis Pochm.	+
Phacus pleuronectes (Ehr.) Duj.	+
Phacus swirenkoi Skv. In Allorge et Lefevr.	+
Trachelomonas armata (Ehrenb.) Stein	+
Trachelomonas globularis (Awer.)Lemm.	+
Trachelomonas hispida var. hispida (Perty) emend. Defl.	+
Trachelomonas hispida var. coronata Lemm.	+
Trachelomonas hispida var. macropunctata Defl.	+
Trachelomonas horrida Palmer	+
Trachelomonas lacustris Drez.emend. Balech.	+
Trachelomonas oblonga Playf.	+
Trachelomonas planctonica Swir.	+++
Trachelomonas volvocina var. volvocina Ehr.	++
Trachelomonas volvocina var. derephora Conrad.	+
Trachelomonas woycickii Koczw.	+
Peranematales
Peranemataceae
Peranema macromastix Conrad	++
Petalomonadaceae
Petalomonas irregularis Skuja	+
Petalomonas sp.	+
CHRYSOPHYTA
CHRYSOPHYCEAE
ACONTHOCHRYSOPHYCIDAE
Chromulinales
Chromulinaceae
Chromulina commutata Pascher	+
Chromulina sp.	++
Chrysococcaceae
Chrysococcus rufescens Klebs.	++
Kephyrion sp. Pasch.	+
Stenokalyx sp.	+
Ochromonadales
Dinobryonaceae
Dinobryon bavaricum Imhof	++
BACILLARIOPHYTA
COSCINODISCHOPHYCEAE
THALASSIOSIROPHYCIDAE
Thalassiosirales
Stephanodiscaceae
Cyclotella meneghiniana Thw.	+++
Stephanodiscus Hantzschii Grьn. in Cl. et Grьn.	+++
Stephanodiscus parvus. Stoerm. et Hakans	+
COSCINODISCOPHYSIDAE
Aulacoseirales
Aulacoseiraceae
Aulacoseira alpigena (Grьnov in Van Heurck) Krammer	+
Aulacoseira granulata (Ehr.) Simonsen	++
Aulacoseira islandica (O. Mull.) Simonsen	+
Aulacoseira italica ((Ehr.) Simonsen	++
Melosirales
Melosiraceae
Melosira undulata (Ehr.) Kьtz.	+
FRAGILLARIOPHYCEAE
FRAGILLARIOPHYCIDAE
Fragilariales
Fragilariaceae
Fragilaria arcus (Ehr.) Cleve	+
Diatoma vulgare var.vulgare Bory	++
Diatoma vulgare var. ovalis (Fricke) Hust.	+
Tabellariales
Tabellariaceae
Tabularia fasciculata(C. Agardh) D.M. Williams et Round	+
BACILLARIOPHYCEAE
BACILLARIOPHYSIDAE
Achnanthales
Achnanthaceae
Achnanthes coarctata (Breb. In W. Sm.) Grьn. In V.H.	+
Achnanthes sp.	+
Achnanthidiaceae
Rossithidium linearis (W. Sm.) Grьn. in Cl. et Grьn.	+
Cocconeidaceae
Cocconeis placentula (Ehr.)	+
Naviculales
Neidiineae
Neidiaceae
Neidium iridis (Ehr.) Cl.	+
Thalassiophysales
Catenulaceae
Amphora mongolica Шtr.	+
Amphora oblonga Ehr.	+
Amphora ovalis Kutz.(Kutz.)	+
Amphora libyca Ehr.	++
Bacilariales
Bacillariaceae
Nitzschia pusilla (Kьtz.) Grьnov emend. Lange.-Bert	+
Nitzschia hantzschiana Rabenh.	+
Nitzschia microcephala Grьn. In Grev.	+
Nitzschia paleaceae (Grьn.) Hust. in A.S. et. al.	++
Surirellales
Surirellaceae
Surirella linearis W. Sm.	+
DINOPHYTA
DINOPHYCEAE
Gonyaulacales
Ceratiaceae
Ceratium hirundinella f. austriacum Zederb.	+
Ceratium hirundinella f. hirudinella (Mull) Berg.	+
Ceratium hexacanthum Gourret	+
Peridiniales
Peridiniaceae
Peridiniopsis edax Schilling	+
Peridiniopsis cunningtonii Lemm.	+
Peridinium aciculiferum Lemm.	++
Peridinium raciborskii Wolosz.	+
CRYPTOPHYTA
CRYPTOMONADOPHYCEAE
Chryptomonadales
Chroomonas sp.	+
CHLOROPHYTA
CHLOROPHYCEAE
Chlamydomonadales
Chlamydomonadaceae
Carteria radiosa Korsch.	++
Chlamydomomas globosa Snow	+++
Chlamydomonas monadina Stein	+++
Chlamydomonas reinhardtii Dдng.	++
Phacotaceae
Phacotus coccifer Korsch.	++
Volvocales
Volvocaceae
Pandorina charkowiensis Korsch.	+
Pandorina morum (O. Mull.) Bory	+
Volvox aureux Ehr.	+
Chlorococcales
Selenastraceae
Ankistrodesmus spiralis (W.B. Turner) Lemm.	+
Closteriopsis longissima (Lemmerm.)Lemm.	++
Monoraphidium areuatum (Korschikov) Hindak	++
Monoraphidium griffithii (Berk.) Komark.-Legn.	+
Sphaeropleales
Neochoridaceae
Hegewaldia parvula (Woronich) Proschold	+
Gloeotilaceae
Elakatotrix acuta Pasch.	++
Elakatotrix gloecystiformis Korsch.	+
Elakatotrix subacuta Korsch.	+
Scenedesmaceae
Acutodesmus obliquus (Turp.) P. Tsarenko in Tsarenko	+
Coelastrum microporum Nдg.	+
Coelastrum sphaericum Nдg.	++
Crucigenia irregularis (Wille) P. Tarasenko et D. M. John	++
Crucigenia quadrata Morren	++
Crucigenia rectangularis (Nдg.) Komarek	++
Crucigenia tetrapedia (Kirchn.)	++
Desmodesmus communis (E. Hegew) E. Hegew	++
Scenedesmus obtusus (W. et G. S. West) P. Tsarenko	+
Tetrachlorella alternans (G. Sm.) Korsch.	++
Sphaerocystidaceae
Coenococcus polycoccus (Korsch.) Hindak	+
Sphaerocystis planctonica (Korsch.) Bourr.	+
Palmellopsis gelatinosa Korsch.	+
Hydrodictyaceae
Chlorotetraedron incus (Teil.) Komarek et Kovacek	+
Pediastrum duplex Meyen	+
Pseudopediastrum boryanum var. boryanum (Tдьrp.) E. Hegew.	+
Pseudopediastrum boryanum var. cornutum (Racib.) P. Tsarenko	+
Tetraedron minimum (A. Br.) Hansg.	+
TREBOUXIOPHYCEAE
Chlorelles
Chlorellaceae
Dictyosphaerium subsolitarium van Goor	++
Oocistaceae
Oocystidium ovale Korsch.	++
Oocystis submarina Lagerh.	+
ULVOPHYCEAE
Ulotrichales
Ulotrichaceae
Binuclearia tectorum (Kьtz.) Beger	+
Gongrosira schmidlei P. Richter	+
Ulotrrix sp.	+
CHAROPHYCEAE
Charales
Characeae
Chlorhormidium flaccidum (Kutz.) Fottvar nitens (Menegh. In Kutz.) Farooqui	+
STREPTOPHYTA
ZYGNEMATOPHYCEAE
Desmidiallis
Closteriaceae
Closterium acutum (Lemm.) Krieg.	+
Closterium capillare Delp.	+
Closterium decorum Breb.	+
Closterium pronum W. West	+

Примітки:

1. (-) - вид не знайдено;

2. (+) - трапляння виду 0-10% від загального числа опрацьованих проб;

3. (++) - трапляння виду 11-50% від загального числа опрацьованих проб;

4. (+++) - трапляння виду більше 50% від загального числа опрацьованих проб.

Додаток Б

Розподіл водоростей планктонних угруповань за відношенням до рН р. Случ (за результатами досліджень 20092011 рр.)

Додаток В

Співвідношення різних відділів водоростевих угруповань р. Случ (за результатами досліджень 20092011 рр.)

Додаток Г

Значення родових коефіцієнтів, розрахованих для різних відділів у фітопланктоні річки Случ (за результатами досліджень 20092011 рр.)

Додаток Д

Рангова оцінка родового складу фітопланктону р. Случ (за результатами дослідження 2009-2011рр.)

Примітка. Над рискою - рангове місце роду, під рискою - процент числа видових та внутрішньовидових таксонів роду у загальному списку видів

Размещено на Allbest.ru