Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут

Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.

Рубрика Биология и естествознание
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2011
Размер файла 739,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Магістерська робота

Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут

Спеціальність 8.070402 біологія

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр біології

2011

Зміст

Вступ

Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.1 Екологічна оцінка природних умов Рівненської області

1.2 Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря у Рівненський області

1.3 Динаміка використання природних вод Рівненської області

1.4 Оцінка екологічного стану річок Рівненщини

1.5Оцінка екологічного стану озера Басів Кут

Висновки з розділу 1

Розділ 2 Оцінювання якості води в екології

2.1 Екологічні нормативи оцінювання водних об'єктів

2.2 Аналіз нормативних документів, що визначають якість води

2.3 Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень

2.4 Методи визначення органолептичних властивостей води

Висновки з розділу 2

Розділ 3 Оцінка якості води в озері Басів Кут

3.1 Актуальність проведення дослідження води в озері Басів Кут

3.2 Характеристики методів біотестування

3.3 Аналіз тестувань на токсичність води водосховища Басів Кут

3.4 Результати досліджень якості поверхневих вод озера Басів Кут

Висновки з розділу 3

Розділ 4 Шляхи вирішення екологічних проблем

Рівненської області

4.1 Економічно-правові засоби та заходи вирішення екологічних проблем

4.2 Культурно-освітні засоби та заходи вирішення екологічних проблем

4.3 Техніко-технологічні засоби та заходи вирішення екологічних проблем

4.4Державний моніторинг навколишнього природного середовища Рівненщини

4.5 Структура утворення та накопичення відходів виробництв

4.6 Економічні механізми природоохоронної діяльності

Висновки з розділу 4

Висновки і пропозиції

Перелік літератури

Додатки

Вступ

Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома її необхідність для побутових потреб людини, усіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вода служить середовищем існування.

Ріст міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших факторів усе більше ускладнює проблеми забезпечення водою.

Потреби у воді величезні і щорічно зростають. Щорічна витрата води на земній кулі по усіх видах водопостачання складає 3300-3500 км3. При цьому 70% усього водоспоживання використовується в сільському господарстві.

Багато води споживають хімічна і целюлозно-паперова промисловість, чорна і кольорова металургія. Розвиток енергетики також призводить до різкого збільшення потреби у воді. Значна кількість води витрачається для потреб галузі тваринництва, а також на побутові потреби населення. Велика частина води після її використання для господарсько-побутових нестатків повертається в ріки у вигляді стічних вод.

Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Усе більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді змушують усі країни, учених світу шукати різноманітні засоби для вирішення цієї проблеми.

На сучасному етапі визначаються такі напрямки раціонального використання водних ресурсів: більш повне використання і розширене відтворення ресурсів прісних вод; розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водойм і звести до мінімуму споживання свіжої води.

Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймах у зв'язку зі скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, що заподіюють чи можуть створити незручності, роблячи воду даних водойм небезпечною для використання, здатною нанести збиток народному господарству, здоров'ю і безпеці населення

Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи:

- механічне - підвищення вмісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;

- хімічне - наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії;

- бактеріальне і біологічне - наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;

- радіоактивне - присутність радіоактивних речовин у поверхневих чи підземних водах;

- теплове - випуск у водойми підігрітих вод теплових і атомних ЕС.

Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників, обробці і сплаві лісоматеріалів; скидання водяного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водойми, призводять до якісних змін води, що в основному виявляються в зміні фізичних властивостей води, зокрема, поява неприємних запахів, присмаків і т.д.; у зміні хімічного складу води, зокрема, появу в ній шкідливих речовин, у наявності речовин, що плавають, на поверхні води і відкладанні їх на дні водойм.

У Рівненській області налічується 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім цього на території Рівненщини протікає 1204 невеликих водотоків. Вода виступає як одне з чудових природних утворювань, що визначає характер і спрямування більшості природних процесів на Землі, в тому числі, відіграє вирішальну роль у виникненні та розвитку життя на планеті. Разом з тим вода часто виступає критерієм господарського освоєння території, безпосередньо впливаючи на процеси розміщення і спеціалізації виробництва. Неможливо переоцінити роль води в екологічному аспекті (як основної передумови існування всіх форм органічного світу, як одного з головних приймачів переносників забруднень і захворювань тощо).

Однією з річок Рівненщини є річка Устя. Устя втікає в річку Горинь і є її лівою притокою. Устя, як і більшість річок Рівненщини, протікає з півдня на північ. Дана річка має лише дві ліві притоки: річка Безодня і Устя (струмок). Загальна довжина річки Устя 68 км. Довжина водотоку у межах Рівненської області також 68 км. На р. Устя розташоване Басівкутське водосховище.

Актуальність теми.

Одним із найважливіших об'єктів довкілля є водні екосистеми. Тому проведення дослідження якості води є необхідним заходом для загальної оцінки екології і вивчення причин забрудненості.

Район Басового Кута розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, що характеризується складною структурно - геологічною і геоморфологічною будовою, широким розвитком сучасних фізико-геологічних процесів, різноманітними умовами формування і гідродинаміки підземних вод,

Екологічна оцінка якості вод дає інформацію про воду як складову водної екосистеми, про її придатність в якості життєвого середовища гідробіонтів і важливу частину природного середовища людини.

Мета дослідження: визначення класу якості води та стану водної екосистеми на прикладі Басівкутського водосховища.

Головна задача дослідження полягає у наданні екологічної оцінки якості води Басівкутського водосховища.

Об'єктом дослідження виступають скиди забруднених речовин, що мігрують з різних підприємств у води Басівкутського водосховища.

Мета і головна задача дослідження досягаються шляхом розв'язання наступних завдань:

- надати характеристика екологічної ситуації в Рівненській області;

- надати екологічні нормативи оцінювання водних об'єктів;

- провести оцінку якості води в озері Басів Кут;

- надати інформацію про можливі шляхи вирішення екологічних проблем Рівненської області

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведення оцінки якості води в озері Басів Кут надають можливість науково обґрунтовано використовувати їх при вивченні курсів дисциплін "Екологія", “Екологічна біохімія”.

Науково-методологічною базою дослідження слугували роботи видатних вітчизняних фахівців у галузі екології, а саме: Клименко М.О., Вознюк Н.М.

Об'єм роботи. Дипломна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних у роботі літературних джерел. Зміст роботи викладено на 89 сторінках, вона містить 14 таблиць і 16 рисунків. Список використаних літературних джерел нараховує 41 назву.

Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ

СИТУАЦІЇ В РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

1.1 Екологічна оцінка природних умов Рівненської області

Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа складає 20052 км2, що становить 3.1% від загальної території країни.

Клімат області помірно континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня - першій декаді січня. Літо, то приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.

Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.

Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.

Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волино-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип'ятського прогину.

Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис. м3/добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн - 3521,7 тис. м/добу, Прип'ятський артезіанський басейн -12,0 тис. м3/добу. Український басейн тріщинних вод - 68,8 тис. м/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах - 425,6 тис. м/добу [11].

Ріки області належать до басейну Прип'яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі - ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них - Горинь, Стир та притока Горині - Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ - зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини [7].

Найбільші серед озер - Нобель (4,7 км3) та Біле (4,5 км3). Нобель розташоване в заплаві Прип'яті, його максимальна глибина 11,9 м. Є також значна кількість невеликих озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.

Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно-льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні грунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.

Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі. Але є й такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.

Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7-8% - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3% на півдні.

На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато - здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав'яним покривом.

Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. Тваринний світ характерний для лісової зони.

Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля.

У 2007 р. в області зберігалася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва.

В цілому по області у 2007 р. викинуто в атмосферне повітря 56,6 тис. тон забруднюючих речовин, що на 1,5 тис. тон менше, ніж у 2006 р. Скинуто у поверхневі водні об'єкти 101,3 млн.м3 зворотних вод, що на 6,8 млн.м3 більше попереднього року, у складі цих вод: нормативно очищених - 33,2 млн.м3, неочищених - 5,4 млн.м3, недостатньо очищених 18,7 млн.м3, нормативно чистих без очистки - 44,0 млн.м3 (рисунок 1.1).

Рис. 1.1 Структура зворотних вод, скинутих у поверхневі водні об'єкти Рівненської області у 2007 р.:

1 - нормативно очищені, 2 - неочищені, 3 - недостатньо очищені,

4 - нормативно чисті без очистки

В усіх галузях економіки регіону протягом 2007 року утворено 57,97 тис. т. токсичних відходів, що на 18,17 тис. т. більше, ніж у 2006 р. В тому числі утворено на 1.664 тис. т. більше відходів II класу небезпеки та на 16,3 тис. т. більше уторилось відходів IV класу небезпеки.

Як й у попередні роки, у 2007 році основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житлово-комунальне господарство.

Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, її центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем (рисунок 1.2), розв'язання яких потребує посиленої уваги збоку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів.

Рис. 1.2 Екологічні проблеми Рівненщини

1.2 Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря

у Рівненський області

Динаміка викидів забруднювачів зі стаціонарних та пересувних джерел оцінювалась в цілому по області та в розрізі населених пунктів, в яких проводяться регулярні спостереження.

Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2004 р. від стаціонарних джерел 229 підприємств області склав 15,8 тис. т, що на 1.0 тис. т менше, ніж у 2006 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за 2007 р. викинуто 40.8 тис. т забруднюючих речовин.

У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини. Їх частка в усіх надходженнях склала 63.1% (8.7 тис. т). Твердих речовин викинуто 5,2 тис. т. Зменшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 13 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Острозькому, Радивилівському, Гощанському. Демидівському, Дубенському, Млинівському, Рівненському та містах Рівне, Дубно, Острог, Кузнецовськ.

Основними забруднювачами атмосферного повітря, як й у 2006 р., були підприємства м. Рівне (3,5 тис. т). Здолбунівського (5,1 тис. т), Рівненського (1,9 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Володимирецького (0,6 тис. т) та Костопільського (0,6 тис. т) районів. Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалося у трьох районах області, а саме: Здолбунівському, Рокитнівському та Сарненському. Порівняно з 1995 р. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 9,5 тис. т. або на 37,5%. а з 1990 р. - на 47,7 тис. т.

Зменшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю, що спостерігалось в 11-ти, 14-ти і 18-ти адміністративних утвореннях області, відповідно. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Гощанському, Дубенському, Здолбунівському. Рівненському та Рокитнівському районах; збільшення викидів діоксиду сірки спостерігалося в м. Дубно, Гощанському, Дубенському та Радивилівському районах: діоксиду азоту в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Здолбунівському. Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю лише в Острозькому та Рокитнівському районах.

Загалом викиди забруднюючих речовин зменшилися на підприємствах хімічної промисловості, в основному, за рахунок зменшення обсягів виробництва на ВАТ "Рівнеазот" (на 347,323 т), водночас збільшилися викиди забруднюючих речовин на підприємствах сільського господарства, деревообробної та будівельної галузей - здебільшого внаслідок збільшення об'ємів виробництва.

До переліку основних хімічних речовин - забруднювачів атмосферного повітря в Рівненській області належать: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важкі метали - залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинць, хром і цинк.

До переліку основних джерел забруднення атмосферного повітря в Рівненській області належать: ВАТ «Рівнеазот», Радіотехнічний завод, ВАТ "Волинь" м. Здолбунів, Асфальтний завод с. Озеряни Дубнівський район, Полігон твердих побутових відходів м. Рівне.

Як й у попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишилися пересувні засоби. В 2007 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 0,5 тис. т менше забруднюючих речовин, ніж у 2006 р [11].

Найвищі концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне, Кузнецовськ, де існує найбільше скупчення автотранспорту.

Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру з гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів.

В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важких металів - заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.

За даними спостережень 2007 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось па попередньому рівні, але за деякими інгредієнтами максимальні концентрації дещо збільшились.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого дорівнювала ГДК, та формальдегіду, середньорічна концентрація якого перевищувала ГДК в 1,3 рази. Концентрації важких металів не перевищували встановлених ГДК.

В річному ході забруднення атмосферного повітря, збільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось у літньо-осінній період по пилу та у весняно-літній період по діоксиду азоту, оксиду вуглецю, хлористому та фтористому водню.

В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали по діоксиду азоту 2.6 ГДК, оксиду вуглецю 2.6 ГДК, пилу 1.4 ГДК. хлористому водню 2.0 ГДК, фтористому водню 3.4 ГДК, аміаку 1,5 ГДК, формальдегіду 0,9 ГДК, оксиду азоту 0,3 ГДК, діоксиду сірки 0.1 ГДК.

За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі за деякими інгредієнтами, що визначаються. Їх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил. діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати, бензапірен та важкі метали).

Середньодобова концентрація фтористого водню дорівнювала ГДК. Вміст формальдегіду в середньому за добу досягав 2,7 ГДК, діоксиду азоту - 1,3 ГДК. Середньодобова концентрація бензапірену зменшилась і дорівнювала 1,5 ГДК. Максимально разові концентрації протягом 5 років в окремі дні при несприятливих погодних умовах досягали показників, що наведені на рисунку 1.3.

Рис. 1.3 Максимальні разові концентрації

деяких забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

По хлористому водню - 3.7 ГДК; по фтористому водню - 3.4 ГДК; по аміаку - 2.5 ГДК; по формальдегіду - 2.2 ГДК; по оксиду азоту - 1,2 ГДК; по діоксиду сірки - 0.2 ГДК; по бензапірену - 6,3 ГДК.

У 2007 р. лабораторіями облСЕС проведено 1678 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 102 випадках, що становить 6.1% (2003 р. - 7.3%). В міських населених пунктах області відібрано 1332 проби, перевищували ГДК - 70 проб (5.3%), в сільських населених пунктах відібрано 346 проб, перевищення виявлено у 32 пробах (9,2%) в основному за рахунок пилу.

Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались по інгредієнтах, що наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Показники перевищення ГДК забруднюючих речовин

у атмосферному повітрі

Інгредієнти

ГДК, %

1

2

пил

16,6

сірчистий газ

1,7

оксид вуглецю

10

оксид азоту

2,9

формальдегід

5,2

сажа

6,9

фенол

7,6

При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 440 проб, з них не відповідали ГДК 25 проб (5,7%). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу.

При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 970 проб, перевищення ГДК виявлено у 54 пробах, що становить 5,6% за рахунок пилу; формальдегіду, фенолу та сірчистою газу.

Вивчення забруднення повітря, пов'язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 9.3% з 268 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря по маршрутних точках в найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом у 2004 р. відібрано 551 пробу повітря, в 29 пробах (5.3%) рівень забруднення перевищував ГДК: по пилу, оксиду вуглецю, оксидам азоту, аміаку.

В місті Рівне збільшується кількість одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів, тому кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів постійно зростає.

В 2007 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області - м. Сарни, Рівне.

Протягом 2007 року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2-3 рази. Річна сума атмосферних випадінь по пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,4 рази (584 Бк/м- - середнє по колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).

Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/мШ добу по даних пунктах спостереження не виявлено.

Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст Сs в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні в концентрації Сs в пробах не виявлено. Детальний аналіз у двох пунктах спостережень, що знаходяться в Рівненській області (Сарни, АМСЦ Рівне).

Щоденно спостереження за потужністю експозиційної дози гамма випромінювання проводились в 4 пунктах контролю: по м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гамма-випромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу "свіжих" радіоактивних продуктів не зареєстровано.

1.3 Динаміка використання природних вод Рівненської області

За узагальненими даними державної статистичної звітності (таблиці 1.1,1.2) за формою 2-ТП (водгосп) у 2007 р. юридичними та фізичними особами області забрано з природних водних об'єктів 170,3 млн. м3 прісної води, в тому числі 116,9 млн. м3 з поверхневих джерел і 53,4 млн. м3 з підземних водоносних горизонтів.

Таблиця 1.1 Забір води по галузях економіки в Рівненській області у 2007 р.

Галузі економіки

Забір води, м3

1

2

промисловість

81,09 млн. м3

сільське господарство

55,11 млн. м3

лісове господарство

0,11 мли. м3

транспорт

1,342 мли. м3

будівництво

0,067 млн. м3

маттехзабезпечення

0,154 млн. м3

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування

32,47 млн. м3

Таблиця 1.2 Фактичне використання води по галузях економіки

у Рівненській області у 2007 р.

Галузі економіки

Використано води, м3

1

2

промисловість

70,52 млн. м3

сільське господарство

46,49 млн. м3

лісове господарство

0,129 мли. м3

транспорт

1,306 мли. м3

будівництво

0,075 млн. м3

маттехзабезпечення

0,18 млн. м3

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування

32,42 млн. м3

У 2007 р. в системах оборотного водопостачання використано 6089 млн. м3 води та в системах повторно-послідовного водоспоживання - 4,976 млн. м3 води. Економія свіжої води становила 98.60 %.

Забір та використання води проводилися по басейнах основних річок області (таблиці 1.3,1.4).

Таблиця 1.3 Забір води по басейнах основних річок Рівненської області

Основні річки Рівненської області

Забір води, млн м3

1

2

р. Прип'ять

170,3

р. Льва

12,41

р. Горинь

68,04

р. Случ

7,37

р. Ствига

12,41

р. Замчисько

1,925

р. Устя

22,92

р. Стир

89,87

р. Іква

8,10

Таблиця 1.4 Використання води з басейнів основних річок Рівненської області

Основні річки Рівненської області

Використання води, млн. м3

1

2

р. Прип'ять

149,1

р. Льва

8,377

р. Горинь

59,23

р. Случ

4,587

р. Ствига

8,378

р. Устя

20,91

р. Стир

81,51

р. Іква

7,133

За статистичною звітністю формою 2-ТП у 2007 р. у поверхневі водойми області скинуто 101,3 мли. м3 зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 109 підприємств-водокористувачів.

Гідрографічна мережа Рівненської області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4.45 тис. км. Крім того, по території області протікає 1204 невеликих водотоків - струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну Прип'яті, що протікає по північно-західній окраїні області впродовж 20 км. Найбільші її притоки - Горинь, Случ, Замчисько, Устя. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-2001 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по Ґрунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур. що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності Ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними ґрунтами істотно зросли площі з кислими ґрунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.

1.4 Оцінка екологічного стану річок Рівненщини

Держуправлінням екоресурсів в Рівненській області обстежено 57 поверхневих водних об'єктів, з них 20 річок, 3 меліоративні канали,1 струмок, 2 озера, 1 водосховище, 27 ставів, 3 джерела. Всього на поверхневих водних об'єктах області обстежено 103 пункти спостережень. На 14 водних об'єктах у 39 контрольних пунктах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень.

Загальна довжина річки Прип'ять - 775 км, територією Рівненської області - 20 км. Площа водозбору 114300 км2, у межах області - 940 км2. Прип'ять має 4 притоки довжиною до 10 км .

Спостереження проводяться у двох пунктах: у с. Млин (суміжний пункт з Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний пункт з Білоруссю). У межах області скиди стічних вод у річку відсутні, якість води не змінюється, що підтверджується встановленим інтегральним екологічним індексом, який становить 2,0; за ступенем чистоти річка Прип'ять чиста, стан - дуже добрий, вода другого класу якості.

Річка Стир належить до басейну р. Прип'ять і є її правою притокою Першого порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західною Бугу і Серету. Напрям течії річки - з півдня на північ. Стир протікає Волинською і Рівненською областями, а далі - республікою Білорусь.

Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області - 208 км, площа водозбору - 12900 км2, у межах області - 3416 км2. Стир понад 10 великих приток.

На території області р. Стир контролювалась на двох ділянках. Перша ділянка ріки контролювалась у 2 суміжних пунктах з Волинською областю: м. Берестечко (вхід у Рівненську область з Волинської області) та с. Нове (вихід з Рівненської області у Волинську область). Стан р. Стир у контрольному пункті в м. Берестечко та с. Нове характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,2. Друга ділянка ріки контролювалась у 9 пунктах. На цій ділянці у річку скидаються промислово-зливові води Рівненської АЕС, стічні води з очисних споруд Кузнецовського МКП і ВКП "Зарічне".

Стан р. Стир в контрольному пункті в с. Полинне на вході річки у Рівненську область з Волинської області характеризується як перехідний під дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,5.

Нижче скиду промислово-зливової каналізації ВП "Рівненська АЕС" якість води в річці покращується, про що свідчить зменшення індексу еколого-санітарних показників з 3,8 до 3,1 та показників специфічних речовин токсичної дії з 2,6 до 1,9. Стан річки характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,1.

В пункті в межах с. Бабка інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників знову зростає до 2,4, що спричинене збільшенням індексу еколого-санітарних показників до 3,6 (в основному завдяки азоту нітратному). Стічні води Кузнецовського МКП не погіршують якості поверхневих вод річки. В пункті нижче скиду стічних вод Кузнецовського МКП стан характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,3. Вниз за течією якість води в річці знову дещо погіршується після скиду недоочищених стічних вод ВКП "Зарічне". В цьому пункті стан характеризується як перехідний від дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників збільшився до 2,5 за рахунок еколого-санітарних показників - рН, азоту амонійного, ХПК та БПК.

В цілому на другій ділянці стічні води від підприємств Рівненської області суттєво не впливають на якість води в річці. В порівнянні з контрольним пунктом на вході річки в Рівненську область на виході з Рівненської області стан річки покращився завдяки покращенню еколого-санітарних показників (азота амонійного та нітратного, ХПК) та показника специфічних речовин токсичної дії. На витоку в Білорусь річка характеризується як чиста, клас якості води II, клас якості води за її станом - дуже добрий, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,4.

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання та в зоні дії РАЕС та в 3 пунктах спостережень на р. Стир за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась шляхом порівняння максимальних та середніх значень показників за розрахунковий період з нормативними та гранично допустимими концентраціями (ГДК) та визначенням класу вод відповідно до "Методичного керівництва з розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України". Середні показники розглядалися за три критичні місяці (липень, серпень, вересень) з найвищою імовірністю вмісту основних інгредієнтів, яка обумовлена найвищою активністю сільськогосподарської та промислової діяльності [36].

Річка Горинь є найбільшою правою притокою р. Прип'ять і бере початок на Волино-Подільському плато з джерел поблизу с. Волиця у Тернопільській області. Загальна довжина водотоку 659 км, у межах області - 386 км. Загальна площа водозбору - 27700 км2, у межах області - 7828 км2. Річка має 40 приток довжиною до 10 км. Основна правобережна притока р. Случ. Горинь відноситься до рівнинних річок. По всій довжині (373 км) в межах області річка зазнає значного антропогенного впливу.

Контролювалась р. Горинь у 17 пунктах. Середній інтегральний екологічний індекс у суміжному пункті з Тернопільською областю становить 2,3. В межах Острозького району інтегральний екологічний індекс дещо зменшується до 2,2, але в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод з ДП "'Острог-водоканал" інтегральний екологічний індекс за середнім значенням показників знову зростає до 2,4 за рахунок значного внеску в забруднення еколого-санітарних показників: азоту амонійного та фосфатів (індекс забруднення за еколого-санітарними критеріями - 4,1).

В Гощанському районі вода р. Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2,1. Стічні води з очисних споруд Горбаківської дільниці МКП "Рівневода'' не погіршують якості води в річці.

Далі за течією зафіксоване забруднення річки і в пункті нижче скиду стічних вод ВАТ "Рівнеазот" - інтегральний екологічний індекс за середніми визначеннями показників збільшується до 2,4. Погіршення якості води в контрольному пункті відбувається: в сольовому блоці - за рахунок скиду сульфатів (в середньому 47,65 мг/л); у трофо-сапробіологічному блоці - за рахунок скиду фосфатів (в середньому 3,6 мг/л); скид фторидів визначає збільшення блокового індексу специфічних показників токсичної дії. Клас якості води в цьому пункті контролю - 11, ступінь чистоти - досить чиста, стан - добрий.

Погіршення якості води в річці відбувається і надалі: після впадіння її притоки р. Устя, скиду недостатньо очищених стічних вод з Острозького району та після впадіння її притоки р. Замчисько. Інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників збільшується до 2,6, 2,7 та 6 відповідно, в основному за рахунок збільшення блокового індексу еколого-санітарних показників та специфічних показників токсичної дії.

В Дубровицькому районі якість води р. Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2,2 в основному за рахунок зменшення внеску в забруднення специфічних показників токсичної дії.

На витоку в Білорусь річка Горинь контролюється в пункті біля с. Висоцьк, на 82,5 км від гирла, де інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників становить 2,4. Якість води згідно критеріїв екологічної класифікації: клас якості води - II, ступінь чистоти - чиста, стан - дуже добрий. Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналіз результатів спостережень р. Горинь, які велись протягом 2000-2004 років, свідчить, що спостерігалася стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими, зокрема азотом амонійним і азотом нітритним забрудненість у 2007 р. дещо виросла.

Незначний рівень забруднення річки спостерігався в пункті 8,0 км вище смт Оржів. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, окрім концентрації хрому шестивалентного, азоту амонійного. Протягом року спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 7,3-14,1 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 20,6 мг/дм3. За останні 7 років середньорічний вміст основних компонентів зменшився, особливо по шестивалентному хрому від 6,7 ГДК у 2004 р. до 2,5 ГДК у 2009 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та нітритним, СПАР, нафтопродуктами (крім 2001 р. -1,2 ГДК) зафіксовано не було.

Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" та нижче скиду стічних вод ВАТ "ОДЕК-Україна". ХСК в середньому становило 28,4 мг/дм3, розчинений кисень становив 7,6 - 13,7 мг/дм3.

За останні 7 років у цих пунктах середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом амонійним, БПК перевищували ГДК. Забрудненість шестивалентним хромом хоч і зменшилась, але перевищувала ГДК. Так у пункті в межах смт Оржів концентрація хрому шестивалентного становила в 2007 р. 3,1 ГДК проти 8,5 ГДК у 2003 р, у пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" в 2007 р. 3,0 ГДК проти 10,7 ГДК у 2005 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та СПАР не було. МКП "Рівневода" здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод у 2 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками. Аналіз результатів спостережень на р. Горинь показав низький вміст розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/л) в пункті до скиду стічних вод з очисних споруд Горбаківської дільниці 4,3-5,8 мг/л і після скиду стічних вод-4,0 -4.9 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК, азоту нітратному. Середньорічні забруднення за іншими показниками не перевищували ГДК.

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод р. Горинь в пункті спостережень с. Висоцьк за 25 гідрохімічними показниками.

Річка Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь. Басейн річки розташований у межах лісової зони. Устя бере початок в 2 км на південний схід від с.Дермань-1, та протікає по території Рівненської області. Річка має 28 приток довжиною до 10 км.

Довжина р. Устя становить 68 км, площа водозбору - 762 км2. Річка має три притоки довжиною більше 10 км. Ця невелика річка зазнає найбільшого антропогенного впливу в межах м. Рівне і області. В річку скидаються стічні води ВАТ "Волинь", Квасилівська дільниця МКП "Рівневода", очисні споруди МКГІ "Рівневода'' 66 в м. Рівне та зливові води м. Рівне.

Річка контролювалась в 9 основних пунктах. За фоновий прийнятий пункт на витоку ріки в с. Дермань-2, що знаходиться на відстані 65,5 км від гирла. У фоновому пункті слід відмітити значний природний вміст показників специфічних речовин токсичної дії (залізо, цинк, марганець, фториди). Інтегральний екологічний індекс природного фону за середніми значеннями показників - 2,3.

Внаслідок скиду стічних вод Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" інтегральний екологічний індекс збільшується до 2,8 за рахунок збільшення індексів еколого-санітарних показників (азоту амонійного, фосфатів) до 4,1, специфічного показника токсичної дії (фторидів) до 2,5.

В пункті нижче скиду очисних споруд МКП "Рівневода" м. Рівне інтегральний екологічний індекс збільшується до 3,3 за рахунок збільшення індексів трофо-сапробіологічних показників (ХПК, БКП5, зважені речовини, азот нітритний) до 5,2 та специфічних показників токсичної дії (марганець, фториди) до 2,8. Різко зменшується вміст розчиненого у воді кисню до 3.2 мг/л. В цілому скид недостатньо-очищених стічних вод з підприємств негативно впливає на якість води в річці. Інтегральний екологічний індекс за середини значеннями показників збільшується за течією з 2,3 до 3.3. В гирлі ріка охарактеризована II класом якості води, ступінь чистоти - вода досить чиста, стан - добрий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників - 3,1.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р.Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналіз результатів спостережень р. Устя, які велись протягом 2000-2004 років, свідчить про стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими, зокрема азотом амонійним, азотом нітратним, забрудненість в 2007 р. дещо виросла.

Протягом останніх п'яти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у "літній" період фіксується його зниження до 1,0 - 3,0 мг/дм ) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю нейтралізувати забруднення.

Аналіз результатів спостережень на р.Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" дозволяє відмітити, що вміст розчиненого у воді кисню був високим 8,0-10.6 мг/л в пункті до скиду і 8,2-10,9 мг/л після скиду стічних вод з очисних споруд. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК, залізу загальному та нафтопродуктам. За іншими показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК.

Високий рівень забруднення р.Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 4 мг/дм3) зафіксовано у травні-вересні і протягом року вміст кисню коливався від 2,9 - 11,9 мг/дм3. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК, азоту амонійному, азоту нітратному. залізу загальному та міді. Крім того в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення семирічних показників по нафтопродуктах. За іншими показниками цілорічні забруднення не перевищували ГДК. Річка Стубелка належить до басейну р. Горинь та є її лівою притокою першого порядку. Річка протікає тільки територією Рівненської області. Довжина річки 86 км, площа водозбору - 1350 км2. За початок річки прийнята точка, що розташована у 2 км на схід від смт. Мізоч Здолбунівського району.

Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених пунктах спостережень, із проведених у 2007 році 420 досліджень та санітарно-хімічні показники та 450 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 92 проби (або 21.9 %) та 111 проб (24,7 %), відповідно. Серед 104 відібраних проб на вміст пестицидів, 112 проб на вміст важких металів та 193 проб на вміст СПАР невідповідності виявлено не було.

Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в основному по завислих речовинах, нафтопродуктах, аміаку, загальному залізу, формальдегіду, вмісту органічних речовин.

Рівненською міською СЕС спостереження проводились на 3 поверхових водних об'єктах (озеро Басів Кут, озера гідропарку, р. Устя) у 5 пунктах спостережень. Організований випуск стічних вод від промислових підприємств міста Рівне в дані водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій, порушення технічного стану очисних споруд.

Найбільшого антропогенного впливу зазнає р. Устя від скиду стічних вод з очисних споруд. Протягом 2007 року було відібрано 59 проб поверхневої води на бактеріологічні показники, з них 49 проб або 83% не відповідали вимогам та 51 проба поверхневої води на санітарно-хімічні показники, з них 22 проби або 43% не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (по аміаку, залізу, БПК) (рисунок 1.5).

Рисунок 1.5 Масова частка проб поверхневої води з річки Устя,

що не відповідали бактеріологічним (1) і санітарно-гігієнічним (2) вимогам (станом на 2007 рік)

Радіоактивне забруднення поверхневих вод в Рівненській області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб'єктів моніторингу приділяється спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.

За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2004 р. не перевищувала 5.4x10" К/д. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них Сs. Концентрації Сs в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97.

Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в гамма-спектрометричні та радіохімічні в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Збільшення радіоактивного забруднення Сs зафіксовано в промислових стічних водах РАЕС у листопаді 2007 р. - 24,7 К/л, але даний показник не перевищує встановлених нормативів ДР-97 - 54 К/л. Детальний аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС.

Екологічний моніторинг поверхневих та ґрунтових вод проводить Рівненський обласний центр з гідрометеорології. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2003-2005 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі і узагальнені дані (таблиці 1.5, 1.6).

Таблиця 1.5 Порівняння середньорічних показників якості води р. Устя у 1992 та 2001 рр. (за даними щомісячних спостережень Рівненського обласного центру гідрометеорології)

Рік

БСКповн

(в ГДК)

Азот нітритний,

(в ГДК)

Азот амонійний

(в ГДК)

Шесталентний хром

(мг/дм3)

Сполуки міді (мг/дм3 до природного фону)

Нафтопродукти

(в ГДК)

2.5 км нижче м. Рівне, нижче скиду ОВДКП “Рівнеоблводоканал”

1992

6,3

10,0

8,2

0,015

0,031

7,6

2001

1,7

2,4

2,8

0,008

0,008

2,2

Таблиця 1.6 Порівняння середньорічних показників якості води р. Горинь у 1992 та 2001 рр. (за даними щомісячних спостережень Рівненського обласного центру гідрометеорології)

Рік

БСКповн

(в ГДК)

Азот амонійний

 (в ГДК)

Азот нітритний

(в ГДК)

Шесталентний хром

(мг/дм3)

Нафтопродукти

 (в ГДК)

1 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Рубче)

1992

1,5

2,8

5

0,012

2,4

2001

1,2

1,6

1,4

0,008

1,6

1.5 Оцінка екологічного стану озера Басів Кут

Рік у рік екологічний стан єдиного у Рівному озера постійно погіршується. Причин для цього дуже багато, але основна - безгосподарське ставлення самих рівнян до природи.

Ще наприкінці 80-х років у воду Басового Кута почали “скидати” свої відходи різні заклади, що розташовані поблизу Басівкутського озера. Вже взимку, навіть у сильні морози, через це лишалися проталини.


Подобные документы

  • Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015

  • Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Розподіл води у тканинах організму людини. Вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я. Дослідження основних показників якості питної води. Кількість добової норми рідини та правила її вживання.

    реферат [20,9 K], добавлен 02.03.2013

  • Загальновизнана гіпотеза походження води Світового океану. Роль води в житті людини. Підтримання постійної температури організму. Аномалії води. Кругообіг води в природі. Жива вода. Мінеральна вода. Срібна вода. Тала вода. Активована вода.

    реферат [35,9 K], добавлен 03.01.2007

  • Загальна характеристика та життєві форми комах. Ряд Одноденки (Ephemeroptera): опис властивостей та специфічні ознаки, поширення та особливості біології. Личинки одноденок, їх життєві форми. Використання личинок одноденок для визначення якості води.

    контрольная работа [901,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010

  • Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.

    курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.

    дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015

  • Дослідження мікрофлори повітря та води. Загальна характеристика родини Herpesviridae. Будова і властивості герпес-вірусів. Реплікація герпес-вірусів. Групи крові та інфекційні захворювання. Нова вакцина проти вірусу герпесу. Екологічні зони України.

    научная работа [1,3 M], добавлен 03.11.2015

  • Листок як орган транспірації, її вплив на переміщення води в рослині. Регуляція продихової транспірації. Дифузія молекул води з міжклітинників листка через відкриті продихи. Залежність транспірації від зовнішніх умов. Роль продихів у фотосинтезі.

    курсовая работа [9,5 M], добавлен 19.03.2015

  • Загальна характеристика водного обміну рослинного організму: надходження води в клітину; дифузія, осмос, тургор. Роль водного балансу у фізіологічних процесах. Транспірація, її значення, фактори що впливають на цей процес. Пересування води по рослині.

    курсовая работа [245,3 K], добавлен 27.08.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.