Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут

Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.

Рубрика Биология и естествознание
Вид учебное пособие
Язык украинский
Дата добавления 24.10.2011
Размер файла 739,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ceriodaphnia affinis;

- біотест на токсичність по зміні довжини корінців салату посівного Lactuca sativa L.;

- біотестування проб на генотоксичність за допомогою цибулі звичайної (Allium cepa L.).

В результаті проведених досліджень установлено, що якість поверхневих вод озера Басів Кут відноситься до четвертого класу якості, а за тест-об'єктами - до «середнього» та «вище за середній» рівня токсичності.

Розділ 4 Шляхи вирішення екологічних проблем

Рівненської області

4.1 Економічно-правові засоби та заходи вирішення екологічних

проблем

Для невідкладного вирішення екологічних проблем необхідна широкомасштабна система комплексних заходів економічного, соціально-політичного, технологічного та культурного характеру.

Управління в галузі охорони довкілля на регіональному рівні здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, спеціально уповноваженими органами шляхом проведення спостережень, досліджень, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування тощо.

Варто зазначити, що однією з найбільш актуальних проблем у сфері управління охороною довкілля є інвестування природоохоронних проектів.

В області, як і в цілому по Україні на сьогодні сформовано економічні та економіко-правові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища (рисунок 4.1).

Рис. 4.1 Економіко-правові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища

Основним елементом цього механізму та найбільш вагомим джерелом фінансування природоохоронної діяльності є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, які були створені з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, які спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища.

Саме завдяки існуванню екофондів, як на державному, так і регіональному рівнях, створена реальна можливість акумулювання певних коштів на реалізацію природоохоронних програм та проектів.

Необхідно посилити адміністративну, кримінальну, матеріальну відповідальність за порушення режиму заповідних територій, в тому числі - пам'яток садово-паркового мистецтва; оформлення охоронних зобов'язань установ, підприємств, організацій у віданні котрих вони перебувають, особливо в сільській місцевості [8].

У відповідності до вимог Закону України «Про відходи», заходів, передбачених Комплексними програмами охорони довкілля Рівненської області на територіях усіх сільських, селищних, міських рад виділено місця під звалища побутових відходів. Замовлено проектну документацію під будівництво. Недосконалість діючого механізму “забруднювач платить” на сьогодні не виконує своє основне завдання - стимулювання суб'єктів господарювання запроваджувати у виробничій діяльності ефективні природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи та новітні технології.[2]

Відповідно до ст. 46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. В силу об'єктивних причин і, в першу чергу, через бюджетно-фінансовий дефіцит ці вимоги призупинені починаючи з 2001 року Законами України “Про Державний бюджет України”, тому кошти від цих платежів стали джерелом поповнення доходної частини державного та місцевих бюджетів та використовуються на загальні потреби суспільства нового звалища відходів для міста Рівне [1].

Як складові системи екологічного управління в державі все більшого розвитку набувають засади екологічного страхування та аудиту. В Рівненській області вже більшість великих підприємств охоплені добровільним екологічним страхуванням на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Проведення операцій екологічного страхування та екологічного аудиту ліцензується. В м. Рівне вже є спеціалісти-екологи, які отримали такі документи та успішно запроваджують на території області систему екологічного страхування з 2003 р. та аудиту з 2005 р., що створює економічну зацікавленість підприємств у зниженні ризику забруднення навколишнього природного середовища та ощадливому використанні природних ресурсів.

4.2 Культурно-освітні засоби та заходи вирішення

екологічних проблем

Рівненська область відзначається власною науковою школою у сфері екології та базою підготовки фахівців-екологів. Для забезпечення охорони та відтворення екосистем в Рівненському водному університеті проводиться наукова робота, основна мета якої - вивчення природних комплексів заповідників для подальшої розробки заходів з охорони природи. Завданням науковців та природоохоронців є збереження всіх типів природних середовищ, оскільки формування національної та європейської екомережі можливе при цілісності та єдності таких екологічних одиниць [7].

Екологічній освіті, як невід'ємній частині всієї системи освіти, в області приділяється значна увага. Її ефективність полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, а й особисто брали участь у виконанні конкретних завдань.

У 70 % навчальних закладів працюють факультативи, гуртки, екологічні клуби (тематика їх роботи - еколого-дослідницька, пошукова); 50% закладів мають профільне, поглиблене вивчення екології.

Еколого-натуралістична робота в школах та позашкільних закладах здійснюється за певними напрямками: природоохоронний, фенологічний, валеологічний.

Неоціненним виховним впливом є проведення художньо - пропагандистської роботи у вигляді усних екологічних журналів, репортажів, виставок плакатів, карикатур, естафет, учнівських телепередач, організації виступів агітбригад, показ екомоди.

Основною метою екологічної освіти та виховання студентів є формування системи наукових знань, поглядів, які забезпечують їх ставлення до навколишнього середовища у всіх видах діяльності. Єдність пізнання, переконання і дії допомагає по-справжньому виховати у майбутніх спеціалістів почуття відповідального ставлення до навколишнього середовища, до рідної Землі.

У всьому спектрі різноманітної інформації, яку надають населенню засоби масової інформації області, значне місце займає і екологічна тематика. Тому, з метою висвітлення актуальних екологічних проблем області, екологічного інформування громадськості та пропаганди екологічних знань держуправління постійно співпрацює із засобами масової інформації області. Зокрема це: Рівненська обласна державна телерадіокомпанія, періодичні видання: " Вісті Рівненщини" тощо [4].

4.3 Техніко-технологічні засоби та заходи вирішення

екологічних проблем

Зниження технологічного навантаження на довкілля внаслідок тривалої економічної кризи, посилення державного контролю за станом дотримання природоохоронного законодавства сприяють поліпшенню екологічної ситуації в області.

З метою забезпечення необхідного рівня очистки та утримання каналізаційних очисних споруд (КОС) у робочому стані значна увага приділяється їх модернізації та реконструкції.

За останні роки в містах Дубно, Березне, Радивилів, Кузнецовськ та смт Рокитне були проведені роботи з реконструкції, модернізації та ремонту КОС, що забезпечило необхідну якість очищення стічних вод та, в окремих випадках, збільшило проектну потужність на 10-30 %.

Протягом 2006 року ВП “Рівненська АЕС” велось будівництво споруд по обробці додаткової води (СОДВ), роботи з реконструкції і розширення міських очисних споруд та будівництво очисних споруд дощової каналізації м.Кузнецовськ, будівництва очисних споруд КОК “Біле озеро”.

З метою підвищення якості питної води у 2005 році було проведено відповідні заходи (рисунок 4.2).

Рис. 4.2 Заходи, що проведено з метою підвищення якості питної водиу 2005 р.

Крім того, в рамках реалізації Програми «Очистка стічних вод», протягом 2006 року проведено ряд заходів (рисунок 4.3).

Рис. 4.3 Заходи, що проведено з метою підвищення

якості питної води у 2006 році.

Протягом 2007-2008 рр. проведено роботи для захисту населених пунктів від шкідливої дії вод (рисунок 4.4).

Рис. 4.4 Деякі роботи, проведені для захисту населених пунктів

від шкідливої дії вод протягом 2007-2008 рр.

Для запобігання негативного впливу явищ ерозії ґрунту на поверхневий стік річок проведено консервацію малопродуктивних і еродованих земель шляхом залуження та перезалуження ріллі на площі 1251 га, вилучено із сільськогосподарського обороту 1329 га непродуктивних земель під заліснення.

Підприємством „Рівнеоблводоканал” виконано монтаж насосу на головній каналізаційній насосній станції та здійснено заміну аварійних ділянок каналізаційного колектору в районі Золотіїва у м. Рівне На даний час розробляється проект реконструкції загальноміських каналізаційних очисних споруд Рівного.

Постійно здійснюється контроль за недопущенням використання на виробничі потреби води питної якості промисловими підприємствами області, що мають власні джерела водопостачання [10].

Вихід зі стану екологічної кризи в Україні може бути тільки один - структурна перебудова промислового виробництва з орієнтацією на сучасні екологічно чисті технології.

Регіональна стратегія економічного і соціального розвитку, виходячи з концепції сталого розвитку, має базуватися на ключових екологічних принципах (рисунок 4.5).

Рис. 4.5 Ключові екологічні принципи

З урахуванням особливостей сучасного стану області та очікуваного подальшого нарощування антропогенного навантаження на довкілля, як результат економічного зростання, викреслюються основні взаємоузгоджені напрямки оптимізації стану довкілля (рисунок 4.6).

Рис. 4.6 Напрямки оптимізації стану довкілля

4.4 Державний моніторинг навколишнього природного

середовища Рівненщини

Згідно системи екологічного моніторингу в області ведуться спостереження за різноманітними природними об'єктами, ресурсами, процесами, системами та іншими сферами. Суб'єктами державної системи моніторингу довкілля в області, відповідальними за обов'язкове здійснення екомоніторингу, є спеціально уповноважені органи міністерств і відомств, управління обласної державної адміністрації та підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, які відповідно до своєї компетенції отримують і обробляють дані про стан довкілля і приймають відповідні рішення щодо нормалізації або поліпшення екологічної обстановки, раціонального використання і забезпечення якості природних ресурсів.

До проведення моніторингу довкілля на території області в рамках системи екологічного моніторингу (СЕМ) "Полісся" задіяно 9 відомчих мереж спостережень суб'єктів моніторингу: державного управління екології та природних ресурсів в Рівненській області (рисунок 4.7), Рівненського обласного центру з гідрометеорології (рисунок 4.8); Рівненської геологічної експедиції державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія", управління охорони здоров'я облдержадміністрації, обласної СЕС, головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції "Облдержродючість", державної станції захисту рослин в Рівненській області, управління ветеринарної медицини з держветінспекцією в Рівненській області; Рівненського державного лісогосподарське об'єднання "Рівнеліс", Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства, Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції, обласного управління земельних ресурсів; управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, Рівненського обласного виробничо- комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал".

Рис. 4.7 Види моніторингу, що здійснює Державне управління екології та природних ресурсів у Рівненській області

Рис. 4.8 Види моніторингу, що здійснює Рівненський обласний центр з гідрометеорології

Рівненською геологічною експедицією здійснювалися:

- спостереження за режимом підземних вод та їх хімічним складом на відомчій мережі спостережних свердловин;

- спостереження за ендогенними та екзогенними процесами, а саме за процесами карстоутворення в районі м. Кузнецовськ, яроутворення на реперних ділянках Рівненського плато та ін. і результатами контролю стану геологічного середовища та його зміни під впливом господарської діяльності,

Управлінням охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації та облСЕС здійснювався:

- моніторинг забруднення атмосферного повітря в міських та сільських населених пунктах та зонах розміщення промислових об'єктів (підфакельні спостереження);

- моніторинг якості поверхневих водних об'єктів у 67-и визначених створах на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу;

- моніторинг якості вод підземних джерел та об'єктів централізованого водопостачання за санітарно-хімічними, бактеріологічними та радіометричними показниками;

- моніторинг грунтів та 44 звалищ для накопичення твердих побутових відходів на санітарно-хімічні показники, бак показниками, на солі важких металів, пестицидів.

Головне управління сільського господарства і продовольства Рівненської облдержадміністрації здійснювало:

- дослідження рівнів забруднення продукції тваринництва (молока), в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення, яке надходить на молокопереробні підприємства із 6-ти радіоактивне забруднених районів Рівненської області;

- визначення рівнів забруднення продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення Рівненської області.

Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції "Облдержродючість" (підпорядковується головному управлінню сільського господарства і продовольства Рівненської обласної державної адміністрації) здійснював:

- моніторинг грунтів на їх забруднення радіонуклідами та важкими металами на площі 111 тис. га в 4 районах області;

- контроль сільськогосподарської продукції і кормів на вміст радіонуклідів в 176 населених пунктах 5 районів області;

- дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води на вміст нітратів, залишків пестицидів, важких металів.

Рівненською обласною державною лабораторією ветеринарної медицине проводились:

- радіологічний контроль за об'єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин);

- дослідження харчової продукції та продовольчої сировини на вміст пестицадів, нітратів, нітритів, гормональних препаратів та важких металів.

Рівненське державне лісогосподарське об'єднання "Рівнеліс" здійснювало:

- лісопатологічні обстеження лісових насаджень області на площі 78074 га;

- моніторинг грунтів у лісах, в тому числі радіологічний;

- радіологічний моніторинг лісогосподарської продукції.

Рівненська гідрогеелога-меліоративнаекспедиція (підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства) здійснювала:

- моніторинг якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками внаслідок скидів підприємств і населених пунктів в 5 створах на З річках: Горинь, Стир, Прип'ять;

- радіологічний моніторинг в зонах впливу Хмельницької та Рівненської АЕС на річках Стир, Горинь, Гнилий Ріг, Вілія та Прип'ять в 9 створах;

- радіологічні та гідрохімічні спостереження стічних вод (промстоки і зливові стоки РАЕС) в 2 створах;

- еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель по 9 еталонним системам в 4 районах області.

Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал", "Дубноводоканал" (підпорядковується Рівненському облжитлокомун управлінню) здійснювало:

- моніторинг якості поверхневих, вод вище і нижче скидів очисних споруд м. Рівне, м. Дубно, смт. Квасилів та смт. Гоща в річки Устя, Іква та Горинь;

- постійний моніторинг якості питної води в артезіанських свердловинах, на виходах з насосних станцій та станцій знезалізнення води перед подачею у водопровідну мережу, у водопровідній мережі м.Рівне, а також періодичний контроль якості питної води на Гощанській, Дубенській, Здолбунівській та Квасилівській дільницях на вміст хлору, заліза, нітратів, нітритів, аміаку, хлоридів, сульфатів, кальцію, магнію, фтору, міді, марганцю, вільної вуглекислоти, сірководню, молібдену, миш'яку, розчиненого кисню і інших показників;

- моніторинг якості зворотних вод в місцях скидів очисних споруд м. Рівне, м. Дубно, смт. Квасилів та смт. Гоща в річки Устя, Іква та Горинь.

У відповідності до комплексного плану ведення моніторингових робіт в 2002 р. проводились спостереження за якістю поверхневих вод в суміжних контрольних пунктах з Житомирською, Тернопільською, Хмельницькою та Волинською областями згідно із заключеними із державними управліннями екології та природних ресурсів в цих областях положеннями про інформаційну взаємодію та планів спільних спостережень.

4.5 Структура утворення та накопичення відходів виробництв

Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, поверхневих вод та атмосферного повітря. На території області нараховується біля 500 підприємств, у процесі виробничої діяльності яких утворюються відходи. Інвентаризація відходів та аналіз статистичної звітності за останні п'ять років свідчать, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. т. промислових відходів 1-3 класу небезпеки.

Обсяг накопичення промислових відходів усіх класів небезпеки станом на 1 січня 2005 року становить 16.9 мли. т. Загальна маса накопичених відходів на території області збільшилась у 2004р. на 18.17тис. т. у порівнянні з відповідним показником 2003 р. В тому числі утворено на 1.664 тис. т більше відходів II класу небезпеки та на 16.3 тис. т. збільшилось утворення відходів IV класу небезпеки. З усієї маси небезпечних відходів, що утворюються в області більше 2% повторно використовуються або знешкоджуються. Значну небезпеку становлять утворення і накопичення небезпечних відходів, серед яких найнебезпечнішими є важкі метали, нафтовідходи, не придатні до застосування пестициди. У складі небезпечних відходів обсяги утворення відходів 1 - 3 класу небезпеки становлять 5,8 тис. т. За номенклатурою з 109 видів відходів, які утворюються на підприємствах області використовується 40,564 тис. т. в основному це нафтові відходи 121,081т., нафтолами та відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини 108,99 т., органічні кислоти 152,784 тис. т.

Щороку знешкоджується до 4,5тис т. небезпечних відходів. Серед основних екологічних проблем пов'язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів слід виділити такі: У відвалі ВАТ «Рівнеазот» на площі 58 га. заскладовано 15,4 млн. т. фосфогіпс-дигідрату. У відвалі ТОВ «Волинь шифер» на площі 2,5 га. заскладовано 114,7 тис. т. азбесто-цементних відходів. У Шламонакопичувачі ВАТ «РЗТА» на площі 8,4 га. заскладовано 9,5 тис. т. відпрацьованих формувальних сумішей та шлаку гранульованого. У накопичувачі ВАТ «Рівнеазот» площею 2,5 га заскладовано 33,25 т. відпрацьованого ванадієвого каталізатора з вмістом п'ятиокису ванадію та 1,1 тис. т. моноетаноламіну який утворюється при виробництві аміяку. Гальвані відходи зі вмістом важких металів (нікель, хром, цинк, мідь) заскладовані на територіях ВАТ «РЗВА», ДП «Рівне ТДК», виправної установи № 96, ВАТ «Радивилівфурнітура», Корецьке КВТП «Радон», ВАТ «Радіозавод». Всього 253, 102 т. На підприємствах області щорічно утворюється до 40 т. свинцевих акумуляторів. Відпрацьованих люмінесцентних ламп щорічно накопичується на підприємствах області до 50 тис. шт. У шламонакопичувачі площою 34,5 га. ВАТ «Рівнеазот» розміщено 1,3 млн. т. шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти. Шлам відходів що містить мідь заскладовано в кількості 13,2 т. на територіях ВАТ «Газотрон» та ВАТ «Рівненський радіозавод». Рідкі відходи установлені НДК із вмістом міді до 4,5% в кількості 7,81 тис. т. зберігаються в шламонакопичувачі ВАТ «Рівнеазот». Відходи порошкового покриття деталей у кількості 62,18 т. зберігаються на ВАТ «РЗВА». Відпрацьовані органічні кислоти розміщені в шламонакопичувачі ВП «РАЕС» у кількості 16,7 тис. т. Окрему групу небезпечних відходів сілі становлять непридатні до використання та заборонені до застосування хімічні засоби захисту рослин. Кількість цих відходів становить 67,034 т. Вони розосереджені по всій території області. На цей час всі наявні непридатні та заборонені до використання ХЗЗР зберігаються в 91-му спеціально обладнаному контейнері на об'єктах області.

Залишається гострою проблема екологічно-безпечного поводження з побутовими відходами. Щороку лише в районних центрах області на 17 сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га., накопичується близько 165 тис. твердих побутових відходів. З метою посилення контролю та ефективності координації діяльності і у сфері поводження з окремими видами відходів як вторинною сировиною в області створена та діє комісія по перевірці суб'єктів підприємництва на предмет додержання ними ліцензійних умов.

Розроблені першочергові заходи по удосконаленню регіональної системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, як вторинної сировини на період 2004-2010 рр. Держуправлінням екоресурсів розроблена та затверджена на сесії обласної ради Регіональна програма поводження з відходами на 2004-2010 рр. Дана Програма схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 р.№ 174.

Програма спрямована на розв'язання ключових екологічних проблем області, пов'язаних з неефективним поводженням з відходами, запобігання накопиченню небезпечних відходів у місцях їх складування, піднесення ефективності повторного використання відходів шляхом нарощування обсягів їх утилізації та сприятиме зниженню негативного виливу відходів на довкілля і здоров'я людей. Запроваджений облік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють операції зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сирові і ні і. Крім того дані відповідні доручення головам райдержадміністрацій та міським головам щодо вивчення стану справ в регіонах області по збиранню, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини. Розроблено та узгоджено план спільних заходів держуправління екоресурсів та обласної санітарно епідеміологічної станції на 2004р., щодо посилення контролю за дотриманням вимог природоохоронного та санітарного законодавства на території області.

До плану спільний перевірок включено підприємства, які є основними утворювачами відходів, а також підприємства, що в своїй діяльності використовують та зберігають отруйні та хімічні речовини.

Держуправлінням екоресурсів спільно із спеціалістами обл. СЕС у 2004 р. проведено 12 перевірок діяльності суб'єктів господарювання області у сфері поводження з окремим видами відходів як вторинною сировиною, вт.ч. використаною тарою. В ході діяльності було встановлено, що всі суб'єкти господарської діяльності здійснюють свою діяльність згідно вимог ліцензійних умов. Однак має місце порушення Закону України "Про відходи". Так, всупереч ст. 28 Закону України "Про відходи ряд підприємств та фізичних осіб не розробили реєстрові карти об'єкту оброблення відходів. По результатах перевірки були видані відповідні приписи по усуненню виявлених порушень.

4.6 Економічні механізми природоохоронної діяльності

Зважаючи на незадовільний фінансовий стан екологічного регулювання в Україні та хронічну нестачу державних інвестицій на фінансування витрат, пов'язаних з виконанням робіт, що належать до природоохоронних заходів, фонди охорони навколишнього природного середовища залишаються основним джерелом бюджетного фінансування природоохоронної галузі. Динаміка надходжень коштів до обласного природоохоронної о фонду. Обласний природоохоронний фонд є цільовим фондом і використання його коштів чітко визначено постановою КМ України від 17.09.96р. №1147 «Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» (зі змінами). Згідно цього переліку є 10 основних напрямків, на які можна використовувати кошти фонду.

Проведеним аналізом, який зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненськійобласті», 84% коштів у 1999-2004 рр. використовувалося на п'ять з них, а саме: охорона і раціональне використання водних ресурсів; раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів; збереження природно-заповідного фонду;

За рахунок коштів Державного, обласного та місцевих природоохоронних фондів в 2004 р. було профінансовано понад 150 природоохоронних заходів. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу «Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області».

Слід зауважити, що кошти місцевих природоохоронних фондів використовуються неефективно. В Рівненській області в 2002р. на виконання нового Бюджетного Кодексу органами держказначейства було відкрито 364 рахунки (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля та відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства. Середні надходження коштів на 1 раду за рік є незначним і складає 1,8 тис.грн., вимоги до формування фонду є складними, тому більшість місцевих рад не формують, фонди і не використовують кошти.

В 2004 р. тільки кожна п'ята рада виконувала природоохоронні заходи за кошти місцевих природоохоронних фондів, на які було використано 549,9 тис.грн. Залишок коштів на рахунках місцевих природоохоронних фондів станом на 01.01.2005 р. склав 404,7 тис.грн.

В 2004 р. тільки один Запит на фінансування з державного природоохоронного фонду із 13 надісланих держуправлінням до Мінприроди України, було включено до бюджетної програми «Очистка стічних вод» на фінансування в 2004 р.

Було виділено 450,0 тис. грн. на продовження Капітального ремонту каналізаційних очисних споруд м. Костопіль потужністю 5,0 тис. м3/добу.
За кошти обласного природоохоронного фонду в 2004 р. було профінансовано 36 заходів на 1 млн. 138 тис. грн.

Висновки з розділу 4

Рівненщина не належить до регіонів України з критичним екологічним навантаженням. Це, насамперед, пов'язано зі специфікою економіки краю, адже область традиційно вважають аграрною. Плюс до цього закриття багатьох промислових підприємств, скорочення виробництва на діючих, що не створює додаткових турбот природоохоронцям. Проте екологічних проблем вистачає і розв'язання їх пов'язане зі значними матеріальними витратами.

Серед таких - утилізація відходів. Відповідна регіональна програма на період до 2010 року є своєрідним стратегічним документом у плані реалізації концепції сучасних методів утилізації та переробки сміття. У ній задекларовано чимало позитивного, яке можливе лише при достатньому фінансуванні. Законодавство передбачає, що цим питанням повинні перейматися суб'єкти господарювання, органи місцевого самоврядування, природоохоронні фонди. Джерел фінансування начебто чимало, та ось повноводністю грошових потоків вони не вельми вражають. Отож екологам доводиться очікувати, що необхідні кошти вдасться знайти у процесі реалізації наміченого.

Такі ж сподівання стосуються і вирішення проблем, пов'язаних із забрудненням поверхневих водотоків. На Рівненщині, із зниженням антропогенного навантаження на довкілля, на жаль, не відбулося очікуваного поліпшення роботи очисних споруд настільки, щоб можна було зняти з порядку денного проблеми чистої води. І йдеться не лише про потужні водогони, а й про менш масштабні водозабори і звичайні сільські криниці, якість води у яких все частіше викликає стурбованість не лише в екологів, але й у санітарно-епідеміологічних служб.

Не зникла останнім часом в області тривога і за стан атмосферного повітря. Зменшення виробничої потужності його традиційних забруднювачів “Рівнеазоту”, Здолбунівського цементно-шиферного комплексу, підприємств Костопільського промвузла компенсують десятки міні-виробництв з випуску пластмас, переробки металобрухту, інших промислових відходів.

Довкілля - поняття не абстрактне, яке існує саме по собі. Недарма кажуть, що нашу планету ми отримали не у спадок, а позичили у наших нащадків. Зберегти її природну красу, примножити багатства рідного краю - це і громадянський, і суто людський обов'язок.

Висновки та пропозиції

На початку 60-х років минулого століття людство вперше стало усвідомлювати серйозність екологічних проблем, які виникають перед ним, і крихкість самого існування життя на планеті Земля. Реальністю стали забруднення води, повітря, ґрунтів, продуктів харчування токсинами та іншими

шкідливими хімічними речовинами і патогенними мікроорганізмами, вимирання багатьох видів рослин і тварин, зниження біорізноманітності внаслідок діяльності зростаючого народонаселення планети.

Одним із найважливіших об'єктів довкілля є водні екосистеми. Тому проведення дослідження води є необхідним заходом для загальної оцінки світової екології і вивчення причин забрудненості.

Район Басового Кута розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, що характеризується складною структурно - геологічною і геоморфологічною будовою, широким розвитком сучасних фізико-геологічних процесів, різноманітними умовами формування і гідродинаміки підземних вод, обумовлені положенням в межах північно- східної частини Волино-Подільського артезіанського басейну. Водосховище розташоване на р. Устя, що є правою притокою ріки Горинь.

Екологічну класифікацію якості поверхневих вод ( в тому числі о. Басів кут) здійснюють за певними якісними ознаками об'єктів чи за їх числовими значеннями-критеріями. Під критеріями якості води розуміють показники її складу і властивостей у кількісному виразі у вигляді значення, якому відповідають певні клас та категорія - рівні якості води, встановлені за інтервалами числових значень показників її складу і властивостей.

Підсумовуючі результати отриманих даних встановили, що якість водводосховища Басівкута за період 2005-2008рр характеризуються порушення екологічних зв'язків, руйнуванням екосистем, виникненням екокризи. За інтегральним екологічним показником води водосховища відносяться до IV класу якості води. Починаючі 2005 року спостерігається тенденція до зменшення кількості забруднюючих речовин, але все ж якість води знаходиться у незадовільному стані.

У 2010 році одним із основних пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності є удосконалення державної системи моніторингу довкілля. Метою програм по забезпеченню природоохоронної діяльності є розроблення та впровадження заходів по вдосконаленню регіональної системи моніторингу довкілля, підвищення рівня виконання її основних функцій, що спрямовані на забезпечення потреб органів державного управління, місцевого самоврядування та громадськості в оперативній і достовірній інформації про стан навколишнього природного середовища регіону. Держуправлінням проводиться робота щодо налагодження інформаційної взаємодії між усіма суб'єктами регіональної системи моніторингу довкілля області.

На території Рівненської області утворилась значна кількість відокремлених фрагментів умов і ресурсів, що веде до збіднення видового різноманіття, перешкоджає розселенню та міграції видів, обміну генетичною речовиною. Як наслідок - знижується організованість біосистем, їх здатність до саморегуляції і самовідновлення, погіршуються екологічні умови середовища існування людей. Щоб вирішити цю проблему, потрібно створити екологічну мережу, що дозволить:

- об'єднати в цілісну систему землі природно-заповідного фонду, інші природні і природовідновні території;

- забезпечити збереження і відновлення біологічного різноманіття, уникнути втрат генофонду;

- забезпечити позитивні зміни стану довкілля, поліпшити гідрологічний режим території, запобігти ерозії ґрунтів і руйнуванню берегів річок, покращити якість води;

- розширити придатні для рекреаційного використання території, забезпечити розвиток збалансованого туризму, сумісного з вимогами охорони довкілля, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

Список використаних джерел

1. Бережнов С. П. Питна вода як фактор національної безпеки. // СЕС профілактична медицина. 2006, №4. - c. 8-13.

2. Брагинский Л.П. Интегральная токсичность водной среды и ее оценка с помощью методов биотестирования // Гидробиол. журн. - 1978. - №1. - С.77-83.

3. Вірусні гепатити в лікарській практиці За ред. Шахгільдяна Й. В., Хоронжевської-Муляр І. С., Мартинюк Г. А. - Львів, 2003. - 272с.

4. Водний кодекс України, остання редакція від 8. 01.01.2008 р.

5. Гончарук В.В. Концепция выбора перечня показате7. лей и их нормативных значений для определения гигиенических требований и контроля за качеством питьевой воды в Украине // Химия и технология воды. - 2007. - Т. 29, № 4. - С. 297-256.

6. Гущук І. В. Якість питної води та захворюваність населення Рівненської області на гострі кишкові інфекції // Гігієна населених місць. - 2004, №43. - с. 131-139.

7. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління). Том I. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. - Рівне: Волинські обереги. - 1999, - 348 с.

8. Джигирей В.С.Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Екологія та охорона природи. - Львів: Афіша, 2000. - 272с.

9. Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України.

a. Методика. КНД 211.1.4.010-94. - К., 1994. - 37 с.

10. Журнал „Найчистіші водойми України”, Десна №8.

11. Звіт про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області. - Рівне, 2007.

12. Злобін Ю.А. Загальна екологія. Навч.посібник. - Суми: Універ. книга, 2003. - 416с.

13. Кириленко Е.К., Кофанов В.И. Применение портативно23. го рентгено-флуоресцентного спектрометра «ELVAX» в эколого-геологических обследованиях // Зб. праць та повідомлень третьої міжнародної конференції «Чистота довкілля в нашому місті» (м. Севастополь, 2-5 жовтня). - К., 2007. - С. 12-13.

14. Клименко М.О., Вознюк Н.М. Екологічний стан української частини Єврорегіону «Буг». Монографія. - Рівне : НУВГП, 2007. - 203 с.

15. Клименко М.О., Гриб Й.В., Сондак В.В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. - Рівне : «Волинські обереги», 1999. Т.1. - 347 с.

16. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. - К.:Академія, 2006. 78.

17. Клименко М.О., Мелехова Т.Л. Довідник екологічного стану м. Рівне. Навчальний посібник. - Рівне, «Волинські обереги», 2001-144 с.;

18. Клименко М.О., С.С. Трушева., Ю.Р. Гроховська „Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління)”. Том Ш., - Рівне 2004р., 211ст.

19. Коротун І.М., Коротун Л.К. „Географія Рівненської області”, Рівне - 1996р., 274ст.

20. Константинов А.С. Общая гидробиология. Москва. Высшая школа, 1979. - 480с.

21. Крайнов С.Р., Швец В.М. Геохимия подземных вод 21. водохозяйственно-питьевого назначения. - М., 1987. - 237 с.

22. Малі річки України. Довідник. За ред. А.В. Яцика - К.: Урожай, 1991. - 296 с.

23. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк, А.В. Яцик та ін., - К.: Символ-Т, 1998. - 28 с.

24. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.03.1998 р. № 44. - Київ: Символ-Т, 1988. - 28 с.

25. Мольчак Я.О., Фесок В.О., Картава О.Ф. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми. - Луцьк : РВВ ЛДТУ, 2003. - 488 с.

26. Національна доповідь про стан техногенної і природної безпеки в

a. Україні у 2006 році. - Київ, 2007. - 327с.

27. Санітарні правила по влаштуванню та утриманню криниць і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання № 1226-75 від 20.02.75р.

28. Світа В. Вода як фактор передачі збудників інфекційних захворювань // СЕС профілактична медицина. - 2005, №3. - с. 26-29.

29. Ситенко М. Законодавча база і реальна ситуація // СЕС профілактична медицина. - 2005, №3. - с. 26-29.

30. Слободян В.О. Біоіндикація: навчальний посібник. Івано-Франківськ: Видавництво “Полум'я”. 2004. - 196 с.

31. Прокопов В. О., Кузьмінець О. М., Соболь В. А. Стан децентралізованого господарсько-питного водопостачання України // Гігієна населених місць. - 2008, №51. - с.63 - 67.

32. Посібник до розроблення матеріалів оцінки впливів 10. на навколишнє середовище (до ДБН А.2.2-1-2003). Третя редакція / Ін-т «УкрНДПНТВ» Держбуду України. - Харків, 2004. - 234 с.

33. Романенко В.Д., Жукинський В.М., Оксіюк О.П. та ін. 11. Методика встановлення і використання екологічних нормативів якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. - К., 2001. - 48 с.

34. Рудницький А.М. Розвиток міст західних областей УРСР та їх соціалістична реконструкція. - Львів, 1971.-56 с.

35. Харитонова Н.Н. Биологические основы интенсификации прудового рыбоводства. Киев, наукова думка, 1984.

36. Хімко Р.В., Мережко О.І., Бабко Р.В. Малі річки дослідженя, Охорона, відновлення. - К. інститут екології. - 2003. - 380 с.

37. Яцык А.В. Экологические основы рационального водопользования. - К.: Генеза, 1997. - 628 с.

38. Яцик А.В., Жукинський В.М., Чернявська А.П., 12. Єзловецька І.С. Досвід використання «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» (пояснення, застереження, приклади). - К.: Оріяни, 2006. - 44 с.

39. Шварц А.А. Экологическая гидрогеология / Учеб. 22. пособие. - С-Пб: Изд-во С.-Петербургского университета, 1996. - 60 с.

40. The Council of the European Union Directive 98/83/EC 17. of 3 November 1998 on the quality of water intended for human consumption. - 18 р.

41. Guidelines for drinking-water quality.First addendum 18. to third edition.Volume 1.Recommendations. Electronic version for the Web. World Health Organization 2006. - 493 р.

Размещено на Allbest.ru

Додаток 1

Параметри якості води, за якими ведуть спостереження

Примітка. Одиниці вимірювання - міліграм на дециметр кубічний,

якщо не зазначено інше.

Додаток 2

Оцінка якості води водоймищ культурно-побутового призначення

Сучасні комплексні оцінки забрудненості поверхневих вод являють собою досить різнорідну систему методів різного ступеня формалізації. Різноманітність методів оцінки забрудненості поверхневих вод обумовлено різними рівнями дослідження водних об'єктів, цілями і задачами оцінки якості води. Різноманіттям позицій, з яких ведеться оцінка [1].

Сучасні методи комплексної оцінки забрудненості поверхневих вод розрізняються за метою використання, принципами розробки, критеріями оцінки, за обсягом та характером наявної інформації, за способами формалізації даних.

Загальноприйнятої екологічної класифікації якості води, що охвачує як загальні, так і специфічні параметри, до цього часу не створено. Найкращою з запропонованих до цього часу можна визнати класифікацію венгерського вченого Л.Фелфельді [2-3].

У Інституті гідробіології АН України [4] розроблено комплексну екологічну класифікацію поверхневих вод суші, яка дозволяє оцінити склад та властивості води як середовища проживання гідробіонтів та зміни стану водних об'єктів під впливом антропогенного навантаження.

Згідно цього методу комплексна екологічна класифікація якості поверхневих вод суші включає наступні часткові класифікації:

а) за солевим складом, у тому числі:

- за ступенем мінералізації;

- за іонним складом;

б) за еколого-санітарними (трофо-сапробіологічними) показниками;

в) за еколого-токсикологічними показниками, у тому числі:

- за вмістом токсичних речовин;

- за рівнем токсичності;

г) за радіобіологічними показниками (за вмістом радіонуклідів).

Для використання підрозділам Держкомгідромету була рекомендована методика оцінки якості води за індексом забрудненості води (І3В) [5]. Гідрохімічний індекс забрудненості води є комплексним показником якості води.
Сутність цієї методики полягає у розрахунку індексу забруднення води за гідрохімічними показниками, а потім за величинами розрахованих ІЗВ воду, яку досліджують, відносять до відповідного класу якості. При цьому виділяються такі класи якості води:I -- дуже чиста (ІЗВ < 0,3);

II -- чиста (0,3 < ІЗВ < 1);

III -- помірно забруднена (1 < ІЗВ < 2,5);

IV -- забруднена (2,5 < ІЗВ < 4);

V -- брудна (4 < ІЗВ < 6);

VI -- дуже брудна (6 < IЗB < 10);

VII -- надзвичайно брудна (IЗB > 10).

З гідробіологічних показників якості найбільше застосування знайшов індекс сапробності водних об'єктів [6], який розраховують виходячи з індивідуальних характеристик сапробності видів, представлених в різних водних співтовариствах (фітопланктоні, перифітоні):

де Si -значение сапробності гідробіонта, яке задається спеціальними таблицями;

hi - відносна зустрічається індикаторних організмів (у полі зору мікроскопа);

N - число вибраних індикаторних організмів.

Кожному виду досліджуваних організмів привласнено деяке умовне чисельне значення індивідуального індексу сапробності, що відображає сукупність його фізиолого-біохімічних властивостей, що обумовлюють здатність мешкати у воді з тим або іншим змістом органічних речовин. Для статистичної достовірності результатів необхідно, щоб в пробі містилося не менше дванадцяти індикаторних організмів із загальним числом особин в полі спостереження не менше тридцяти.

У таблиці 1 приведена класифікація водних об'єктів по значенню індексу сапробності S.

Таблиця 1 Класи якості вод залежно від індексів сапробності

Рівень забрудненості

Зони

Індекси сапробності S

Класи якості вод

Дуже чисті

ксеносапробна

до 0,50

1

Чисті

олігосапробна

0,50?1,50

2

Помірно забруднені

б-мезосапробна

1,51?2,50

3

Важко забруднені

в-мезосапробна

2,51?3,50

4

Дуже важко забруднені

полісапробна

3,51?4,00

5

Дуже брудні

полісапробна

>4,00

6

Гідрохімічним інститутом Держкомгідромету колишнього СРСР розроблено один з можливих методів оцінки якості води водних об'єктів за гідрохімічними показниками [7], який широко застосовується при проведенні досліджень якості води, в тому числі в Україні.

Головна мета методу полягає в одержання оцінки якості води i проведенню на її основі класифікації води за ступенем придатності для основних видів водоспоживання -- господарсько-питного, культурно-побутового, а також для рибогосподарських цілей.

Принципову основу методу складами поєднання диференційованого i комплексного підходів до оцінки якості та використання при цьому набору відносних критеріїв, які дозволяють з різних сторін вирішити поставлене завдання.

Структура методу включає такі основні напрямки обробки аналітичного матеріалу:

-- визначення характеру забруднення за величиною умовного коефіцієнту комплексності;
-- установлення рівня i класу якості води по величині комбінаторного індексу забруднення;

-- виділення пріоритетних забруднюючих компонентів за кількістю i складом лімітуючих показників забруднення;

-- проведення диференційованої оцінки лімітуючих забруднюючих речовин.

В країнах Європейського економічного співтовариства розроблена спеціально для використання Екологічна класифікація природних вод (ЄЕС) (ECE Classification of Ecological Freshwater Quality, CES/668) [8]. Ця класифікація базується на критеріях, розроблених спеціально з орієнтацією на захист водної флори i фауни.

Дана класифікація виділяє п'ять класів якості води:

I -- відмінна якість (на картах води цього класу умовно позначаються голубим кольором);

II -- добра якість (зелений колір);

III -- задовільна якість (жовтий колір);

IV -- незадовільна якість (оранжевий колір);

V -- погана якість (червоний колір).

Віднесення досліджуваної води до того чи іншого класу якості, проводять порівнянням отриманих в результаті аналізу концентрацій показників якості води з інтервалами концентрацій аналогічних показників, що належать тому чи іншому класу якості з класифікації CC.

При оцінюванні впливу антропогенної діяльності людини може також використовуватись метод біоіндикації та біотестування. Ці методи дозволяють оцінювати вплив антропогенного навантаження на природне середовище, орієнтуючись на реакцію біологічних систем. У основі методу біотестування лежить використання біологічного організму для визначення якості водного середовища. Для біотестування можуть використовуватись рослини, тварини, мікроорганізми та гриби. Однією з таких рослин є цибуля звичайна, дослідження зростання корінців якої може дати інформацію про токсичність води об'єкту, що досліджують. Методику визначення якості води на цибулі звичайній описано у [9]. Визначення токсичності водного об'єкта проводиться за впливом на ріст коренів або зеленого листя цибулі.

Література

1. Лукашевич О.Д. Экологические и технологические аспекты оценки качества природних вод для производственного и хозяйственно-бытового использования // Вода и экология, 2007. - Т. 1, вып. 1. - С. 3-16

2. Felfoldy L. J. M. A new system for the biological qualification of water // research in water quality and technology. - Vol.3. Research center for water resources development. III Institute for water pollution control. - Budapest, 1976. - 37 p.

3. Felfoldy L. J. M. A biological vizminosites. 3 Javitott es bovitett kiadas // Vizugyi hidrobiologia, 9 kotel. - Budapest, 1980. - 263 p.

4. Оксиюк О.П., Жукинский В.Н. и др. Комплексная экологическая классификация качества поверхностных вод суши // Гидробиологический журнал, 1993. - Т. 29, вып. 4. - С. 62-76.

5. Сніжко С.І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. - К., 2001. - 264 с.

6. Общественный экологический Internet-проект EcoLife.

7. Емельянова В.П. Данилова Г.Н. Колесникова Т.Х. Оценка поверхностных вод суши по гидрохимическим показателям // Гидрохимические матер. - 1983. - Т.88. - с. 119-120.

8. The Draft ECE Classification of ecological Freshwater Quality, CES/668. - Geneva, 1990. - 25 p.

9.  Fiskesjo А., Geirid F. Allium test for screening chemicals; evaluation оf cytological parameters// Ptants Envetomental Studies. -- 1997, -- Р.308-333.

Первинне дослідження якості води індивідуальних артезіанських свердловин і криниць. Розширена схема дослідження (31 показник):

Фізико - хімічні показники

Водневий показник

Запах при 200, 60 гр.С

Смак, присмак

Колірность

Мутність

Лужність

Жорсткість загальна

Сухий залишок

Окислюваність перманганатна

Сульфати

Хлориди

Аміак

Нітріти

Нітрати

фосфати

Фториди

Кальцій

Магній

Залізо загальне

Алюміній

Марганець

Мідь

Цинк

Свинець

Кадмій

Миш'як

Ртуть

Калій і натрій сумарно-розрахунковим методом

Мікробіологічні показники

Кількість мікроорганізмів (МАФАМ)

Бактерії групи кишкової палички (БГКП)

Радіологічні показники

Питома активність стронцію 90 та цезію137

Додаток 4

Щорічний контроль впливу від техногенного забруднення води неглибоких артезіанських свердловин (10-40 метрів), криниць і джерел. Скорочена схема №1 (16 показників)

Фізико -хімічні показники

Водневий показник

Запах при 200, 60 гр.С

Колірность

Мутність

Лужність

Жорсткість загальна

Сухий залишок

Окислюваність перманганатна

Сульфати

Хлориди

Аміак

Нітріти

Нітрати

Залізо загальне

Мікробіологічні показники

Кількість мікроорганізмів ( МАФАМ)

Бактерії групи кишкової палички ( БГКП)

Додаток 5

Щорічний профілактичний контроль якості води із артезіанських свердловин, перевірка ефективності роботи систем очистки води. Скорочена схема №2.

Фізико -хімічні показники :

Водневий показник

Запах при 200, 60 гр.С

Колірность

Мутність

Жорсткість загальна

Сухий залишок

Окислюваність перманганатна

Сульфати

Хлориди

Аміак

Нітрати

Залізо загальне

Додаток 6

Контроль якості води в басейнах та оцінка ефективності роботи фільтруючих і знезаражувальних систем.

Фізико -хімічні показники

Водневий показник

Запах при 200, 60 гр.С

Колірность

Мутність

Залишковий хлор

Жорсткість загальна

Сухий залишок

Окислюваність перманганатна

Сульфати

Хлориди

Аміак

Нітріти

Нітрати

Алюміній

Мідь

Залізо загальне

Мікробіологічні показники

Кількість мікроорганізмів ( МАФАМ)

Бактерії групи кишкової палички ( БГКП)

Додаток 7

Дослідження вод поверхневих водоймищ, зливових стічних вод, очищених промислових стічних вод (29 показників).

Водневий показник, рН

Температура.

Колір ,Запах

Розчинений кисень

Завислі речовини

Сухий залишок

Лужність

Сульфати

Хлориди

Аміак і іони амонію

Нітрити

Нітрати

Фосфати

ХПК

БПК 5

Залізо

Мідь

Цинк

Кадмій

Свинець

Ртуть

Хром (III), Хром(VI)

Кальцій

Магній

Марганець

Азот загальний

Фосфор загальний

СПАР

Нафтопродукти

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Історія вивчення автотрофної компоненти річки Случ. Видове та внутрішньовидове різноманіття водоростевих угруповань. Еколого-географічна характеристика фітопланктону та оцінка якості води. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану річки.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 22.01.2015

  • Вода - найважливіша складова середовища нашого існування. Розподіл води у тканинах організму людини. Вивчення впливу водних ресурсів на здоров’я. Дослідження основних показників якості питної води. Кількість добової норми рідини та правила її вживання.

    реферат [20,9 K], добавлен 02.03.2013

  • Загальновизнана гіпотеза походження води Світового океану. Роль води в житті людини. Підтримання постійної температури організму. Аномалії води. Кругообіг води в природі. Жива вода. Мінеральна вода. Срібна вода. Тала вода. Активована вода.

    реферат [35,9 K], добавлен 03.01.2007

  • Загальна характеристика та життєві форми комах. Ряд Одноденки (Ephemeroptera): опис властивостей та специфічні ознаки, поширення та особливості біології. Личинки одноденок, їх життєві форми. Використання личинок одноденок для визначення якості води.

    контрольная работа [901,0 K], добавлен 21.09.2010

  • Будова води, частини та їх взаємозв'язок, фактори, що впливають на якість і структуру. Біологічне значення води в природі та окремому організмі як розчинника, її властивості. Вміст води в організмі людини, її роль в енергетичних та хімічних процесах.

    контрольная работа [28,9 K], добавлен 25.03.2010

  • Молекулярна структура та фізіологічні властивості води. Термодинамічні показники водного режиму рослин. Процеси надходження і пересування води в рослині. Коренева система як орган поглинання води. Особливості водного режиму у різних екологічних груп.

    курсовая работа [52,6 K], добавлен 25.12.2013

  • Таксономічний склад планктонних водоростей кар’єрів Слобідський і Селецький. Флористичне зведення планктонних водоростей кар’єрів. Еколого-географічна характеристика водоростевих угруповань. Оцінка якості води кар’єрів за видами – показниками сапробності.

    дипломная работа [1016,2 K], добавлен 22.01.2015

  • Дослідження мікрофлори повітря та води. Загальна характеристика родини Herpesviridae. Будова і властивості герпес-вірусів. Реплікація герпес-вірусів. Групи крові та інфекційні захворювання. Нова вакцина проти вірусу герпесу. Екологічні зони України.

    научная работа [1,3 M], добавлен 03.11.2015

  • Листок як орган транспірації, її вплив на переміщення води в рослині. Регуляція продихової транспірації. Дифузія молекул води з міжклітинників листка через відкриті продихи. Залежність транспірації від зовнішніх умов. Роль продихів у фотосинтезі.

    курсовая работа [9,5 M], добавлен 19.03.2015

  • Загальна характеристика водного обміну рослинного організму: надходження води в клітину; дифузія, осмос, тургор. Роль водного балансу у фізіологічних процесах. Транспірація, її значення, фактори що впливають на цей процес. Пересування води по рослині.

    курсовая работа [245,3 K], добавлен 27.08.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.