Тип "Комахи"
Розвиток комах, особливості зовнішньої будови, середовища мешкання. Організація та поділ за функціями і способом життя бджоли. Види мурах, їх підряди та біологічна класифікація. Будова ротових апаратів хруща травневого. Анатомія та продукти бджіл.
| Рубрика | Биология и естествознание |
| Вид | реферат |
| Язык | русский |
| Дата добавления | 16.04.2011 |
| Размер файла | 917,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Багато клептопаразитів мають близьку спорідненість і схожість зі своїми жертвами (наприклад, бджоли підроду джмеля-зозулі (Psithyrus) паразитують на бджолах близького ним підроду джмелів (Bombus). Принцип, заснований на цьому та інших прикладах, називається «Правило Емері», воно свідчить, що соціальні паразити та їх головні господарі мають близьку спорідненість.
Відомо, що в стародавні часи в Палестині процвітало бджільництво, причому безліч бджолиних роїв мешкала на скелях: у жаркі дні мед, що витопився із стільників (воскових споруд бджіл з шестигранних осередків), стікав по каменях вниз, і тому ці місця отримали поетичну назву «земля, де течуть молоко і мед». Згідно з палеонтологічними даними, бджоли мешкали на Землі вже 30 мільйонів років -- їх скам'янілі останки знайдені в пластах третинного періоду. Людина ж існує лише 2 мільйони років, а Homo Sapiens і того менше -- лічені десятки тисяч років.
Про те, що бджолині гнізда -- цінна здобич, люди знали вже в кам'яну добу. Тому вони старанно полювали за ними, щоб добути мед і віск, хоча це було справою небезпечною і важкою. Бджоли могли вжалити складальників до смерті, коли вони з міжгір'їв скель або дупел високих дерев вирізували стільники з воском і медом. Те, що в давнину наші предки збирали мед, підтверджують стародавні наскальні малюнки. В Іспанії, наприклад, існує Павукова печера. На її стіні зображена людина, що виймає стільник з бджолиного гнізда. Цей малюнок був створений приблизно за 7 тисяч років до н. е.
Важко сказати, коли стародавні люди перейшли від збирання меду до бджільництва, але археологічні дані підтверджують, що 6 тисяч років назад в Єгипті розводили домашніх бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики -- корзини із соломи або очерету, а то і керамічні судини -- на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. У Давньому Єгипеті мед цінували високо: всі єгипетські фараони носили титул «Повелитель бджіл». Символічне зображення цієї комахи за життя фараона прикрашало царську емблему, а після смерті -- його гробницю.
У Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати надмірні запаси меду. Великий Гомер оспівав мед і його чудові лікувальні і харчові властивості. Одна з його героїнь чудовим напоєм кікеоном (велику частину його складав мед) лікувала безсоння і надихала воїнів на подвиги. ФілософАристотель (IV століття до н. е.) поклав початок науковому бджільництву, а основоположник античної медицини Гіппократ описав лікувальні властивості меду. Одна з легенд розповідає, що на могилі Гіппократа поселився рій бджіл, які виготовляли особливий мед, що зціляє від безлічі хвороб.
Французький імператор Наполеон Бонапарт зробив бджолу своїм гербом, пояснюючи це її працелюбністю. Аналогічний символ використовувала українська партія «Реформи і порядок».
Цікаві факти
· Хоча бджіл може бути тисячі на пасіці, вони ніколи не стикаються між собою. Якщо бджолу застав дощ, то вона має здатність ухилятися від падаючих крапель і все одно встигає безпечно повернутися додому.
· Для отримання 1 кілограма меду бджілкам потрібно відвідати приблизно 10 млн. квітів.Бджола в змозі тягти вагу в 310 разів важче себе.
· Перед смертю бджілка відлітає від пасіки і там помирає, щоб уникнути антисанітарії.
Терміти (Isoptera) -- суспільні комахи з інфракласу Новокрилі, які живуть колоніями в особливих спорудах -- термітниках, які можуть досягати 10-12 м заввишки і 60 м у діаметрі. Живляться терміти переважно деревиною, тому можуть завдавати шкоди, руйнуючи дерев'яні споруди. В Україні трапляється один вид термітів -- Терміт шкідливий.
Терміти
Період існування: Пізній тріас - сьогодення
Солдати (червоноголові) та робочі (білоголові) термітів.
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Тарганоподібні (Dictyoptera)
Ряд: Isoptera
Родини
· Mastotermitidae
· Kalotermitidae
· Termopsidae
· Hodotermitidae
· Rhinotermitidae
· Serritermitidae
· Termitidae
Джміль (лат. Bombus) -- рід комах надродини бджіл. Відрізняється великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. У багатьох відношеннях близький медоносним бджолам. Близько 300 видів джмелів мешкають в ПівнічнійЄвразії, в Північній Америці у горах.
Корисний запилювач.
Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликовірослини.
Для запилення овочевих в теплицях використовують штучно розведених джмелів. Тільце у джмеля товсте і волохатіше, ніж у бджіл. Як і у бджіл, у джмелів народжуються самці, що не мають жала.
Одні з набільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 30 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах.
Джмелі -- це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100--200, рідше до 500 особин.
Існує думка, що з погляду аеродинаміки джміль не може літати.
Бджолині
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Шестиногі (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Надродина: Апоідеї (Apoidea)
Родина: Бджолині (Apidae)
Рід: Джміль (Bombus)
Мурамхи (Formicidae)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Гексаподи (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Перетинчастокрилі(Hymenoptera)
Підряд: Aculeata
Надродина: Vespoidea
Родина: Мурахи (Formicidae)
Latreille 1809
Підродини
§ Aenictinae
§ Aenictogitoninae
§ Aneuretinae
§ Apomyrminae
§ Cerapachyinae
§ Dolichoderinae
§ Dorylinae
§ Ecitoninae
§ Formicinae
§ Leptanillinae
§ Leptanilloidinae
§ Myrmeciinae
§ Myrmicinae
§ Nothomyrmeciinae
§ Ponerinae
§ Pseudomyrmecinae
§ Formiciinae
Мурамхи (Formicidae)родина соціальних комах із ряду перетинчастокрилі, надродини Веспоідей. На сьогодні, описаними і відомими науці є понад 12 тис. видів мурах.
Мурахи є нелітаючими спеціалізованими осами, які розвинулись у окрему еволюційну гілку у ранньому крейдовому періодімезозойської ери -- 110-100 млн. років тому.
Мурахи утворюють складні соціальні колонії із кастовим поділом особин у них. Зокрема виокремлюють королеву або матку, яка здатна до розмноження, робочих мурах та солдатів. У деяких видів існує кілька "спеціальностей" у касті. Усі особини у колонії є безплідними самками, винятком є лише матка. Самці з'являються тільки у періоди вильоту молодих маток та їх розселення.
Більшість видів мурах для своїх колоній споруджують мурашники, хоча, існують види, колонії котрих ведуть кочовий спосіб життя.
Мурахи їдять :
§ Падло - 62 %
§ Комах - 33 %
§ Сік рослин - 4,5 %
§ Гриби - 0,3 %
§ Насіння - 0,2 %
Родина мурах складає 20 підродин, 358 родів, 11913 видів та 4515 підвидів. Наука яка вивчає мурах називається мірмекологія.
Основами для спеціалізації робочих мурах став їх фізіологічний стан.
Робочі мурахи із одного мурашника дуже схожі один на одного зовнішністю, але сильно відрізняються один від одного віком і фізіологічним станом. Деякі мурахи агресивні і сміливі, інші відрізняються боязливістю. Один мураха спритний, але не терплячий, інший може багато разів виконувати одну й ту ж дію багато разів. Відповідно й розподіляються професії серед мурах. Різноманітними дослідами в різних країнах було встановлено, що більш швидкі мурахи стають розвідниками або мисливцями. Ці ж мурахи набагато гірше справляються з одноманітними професіями. Але більш повільні мурахи схильні до виконання таких професій, як, наприклад, збирання солодких виділень тлі (паді). Мураха, який збирає падь, щодня ходить по одній і тій же дорозі до одного й того ж дерева, де на гілці є колонія тлі.
Вік також впливає на професію мурахи, але лише в деяких випадках. Вже через декілька днів після виходу мурахи з кокону перед робочою мурахою виникає можливість вибору професії. Одні мурахи стають няньками, а інші беруть участь у будівництві мурашника, треті чистять мурашник та інше. У цьому випадку професії мурах не пов'язані з їхнім віком. Значна частина мурах може майже все життя залишатися при виконанні одних і тих же обов'язків.
Будова тіла робочої мурашки (Pachycondyla verenae)
1. джгутик вусика 2. скапус вусика 3. лобні лопасті 4. вусикова ямка5. наличник 6. мандибули 7. пронотум 8. Потилиця 9. складне око 10. Задньоспинка 11. мезонотум 12. средньогрудне дихальце 13. Анепістерніт 14. Задньоспинка 15. задньогрудне дихальце 16. проподеум 17. проподеальне дихальце 18. метаплевральна залоза 18a. Ґуля 18b. Отвір 19. петіоль 20. постпетіоль 21. тергіти черева 22. стерніти черева 23. жало 24. стегно 25. гомілка 26. кігтик 27. Шпора 28. лапка 29. Катепістерніт 30. Тазик 31. вертлуг 32. вентральний відросток
Руда лісова мурашка. Вона будує великі мурашники з гілочок та хвоїнок, винищує значну кількість шкідників лісу. Чорна садова мурашка, навпаки шкідлива, оскільки вона охороняє і поширює попелець, солодкими виділеннями яких вона живиться. Останніми роками в Україні можна зустріти малесеньку (1-2мм) руду фараонову мурашку. Вона тропічного походження і живе лише в теплих житлах, завдаючи шкоди харчовим продуктам. У біологічному методі боротьби застосовують також ріноманітних їздців, личинки яких паразитують в яйцях, личинках та лялечках різних видів шкідливих комах. Наприклад, трехограму - паразита яєць шкідливих метеликів - розводять у лабораторіях і випускають у місцях розмноження цих шкідників. Багато видів джмелів та інших перетинчастокрилих занесено в Червону книгу України.
Ряд блохи
Flea
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Endopterygota
Ряд: Siphonaptera
Pierre Andrй Latreille, 1825
Підряди
· Ceratophyllomorpha
· Hystrichopsyllomorpha
· Pulicomorpha
· Pygiopsyllomorpha
Ряд блохи - безкрилі, кровосисні комахи. Тіло сплющене, зір розвинених погано, мають колючно-сислі ротові органи та стрибальні ноги. Деякі види цих комах ссуть кров із людини, гризунів і ссавців. Личинки червоподібні, найчастіше трапляються у порах на долівці у житлах, де живляться органічними речовинами. Бломхи (Aphaniptera) -- ряд паразитичних комах. Дрібні (розмір 1--6 мм), тіло здавлене з боків. Голова маленька, ротовий апарат колючосисний, одна пара простих очей (іноді очей нема), вусики короткі двочленикові. Безкрилі (крила втратили внаслідок пристосування до паразитичного способу життя). Задні ноги стрибальні. Паразитують на тілі звірів, птахів і людини. Живляться, висмоктуючи кров. Яйця тупоовальні, до тіла тварин не прикріплюються, а скочуються на землю. Личинки червоподібні, вкриті рідкими довгими волосками, ротовий апарат гризучий; живляться органічними рештками тваринного і рослинного походження. Лялькуються в павутинному коконі. Блохи поширюють збудників небезпечних захворювань, зокрема чуми, туляремії, глисних інвазій та ін. Всього відомо понад 1000 видів блох, з них в Україні -- близько 90. Характерні представники -- людська блоха(Pulex irritans), пацюкова блоха (Xenopsylla cheopis).
Бліх можна виявити у всі сезони року на господарях і у гніздах, влаштованих над землею (білки, птахи), на землі, в землі (норитушканчиків, ховрахів, хом'яків, піщанок і інших звірів). У гніздах птахів блох особливо багато у період насиджування яєць і в період появи пташенят. Бліх можна знайти в залишених птахами гніздах через довгий час. Оскільки існують труднощі повторного знаходження господаря, то їх перебування бліх на тілі постійне.
Смокчуть кров як самці, так і самки. Кровосмоктання триває від 1 хвилини до декількох годин. Представники родів xenopsylla,echidnophaga, ctenocephalides та ін. п'ють кров з надлишком, так що навіть не завжди встигають переварити її. Інші види (ctenocephalides canis, ct. felis, leptopsylla segnis) потребують частого живлення. Але нассавшись крові, вони не покидають тіла господаря й вільно пересуваються у шерсті.
Пацюкова блоха, що може нападати і на людину відома як переносник дуже небезпечного захворювання - чуми від якої протягом історії людства загинуло кількасот мільйонів людей. Захворювання на чуму постійно зустрічаються і зараз по тропічних країнах. В Україну може бути завезена разом з хворими пацюками в трюмах кораблів.
Ряд жуки
Це найчисельніші за кількістю видів (понад 300000)ряд комах. Їхні розміри коливаються від 0,3 до 155 мм завтовшки. Жуки поширені в найрізноманітніших умовах суходолу і в прісних водоймах. Вони мають гризучі ротові органи і тверді передні крила. Багато жуків шкодять культурним рослинам. В Україні є колорадський жук, буряковий довгоносик, жук-кузька, травневий хрущ, жук-короїд, горохова зернівка, жук-хлібне точило, жуки-шкіроїди. Жуки, що живляться рештками тварин і рослин, відіграють велику роль у природі, як санітари.
Список використаної літератури
1. Радченко В. Г., Песенко Ю. А. Биология пчел (Hymenoptera, Apoidea). СПб.: Зоол. ин-т РАН. -- 1994. -- 350 с.
2. Гринфельд Э. К. Происхождение и развитие антофилии у насекомых. -- Л.: Изд-во ЛГУ, 1978 -- 203 с.
3. Определитель насекомых европейской части СССР. Т. III. Перепончатокрылые. Первая часть. // Подотряд Apocrita -- Стебельчатобрюхие (Арнольди К. В. и др.) / под общ.ред. Г. С. Медведева. -- Ленинград: «Наука», 1978. -- С. 279--518. -- 584 с. -- (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР; вып.119.). -- 3500 экз.
4. Danforth, B.N., J. Fang, S. Sipes, S.G. Brady & E. Almeida (2004). Phylogeny and molecular systematics of bees (Hymenoptera: Apoidea). Cornell University, Ithaca, NY.
5. Donovan, B.J. Apoidea (Insecta: Hymenoptera). Fauna of New Zealand, -- 2007, 57.
6. Engel, M.S. pdf Family-group names for bees (Hymenoptera: Apoidea). American Museum Novitates, 2005 -- 3476: 1-33.
7. Michener, C.D. The bees of the world, second edition. Johns Hopkins University Press, Baltimore and London, 2007 ?953 pp.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розгляд розвитку комах з повним перетворенням на прикладі хруща травневого. Характеристика дускокрилих, двокрилих та перетинчистокрилих, їх відмінні особливості. Вивчення представників безкрилих кровосисних комах - бліх, та методи боротьби з ними.
реферат [14,8 K], добавлен 26.06.2010Загальна характеристика типу членистоногих - найбагатшого видами типу тваринного світу. Особливості способу життя, будова і система органів класів ракоподібних, павукоподібних, комах. Їх розмноження і розвиток. Комахи з неповним та повним перетворенням.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 25.12.2010Зовнішня будова тіла колорадського жука, особливості його внутрішньої будови, розмноження та розповсюдження. Визначення систематичного положення листоїдів, біологічні особливості розвитку виду. Вплив екологічних факторів на розвиток і розмноження комах.
курсовая работа [214,3 K], добавлен 26.03.2019Вивчення зовнішньої та внутрішньої будови морських малорухомих двостулкових молюсків, особливості їх способу життя. Класифікація отрядів пластинчатожаберних. Состав, форма та структура ракушки. Характеристика дихальної, травної та кровоносної системи.
реферат [742,0 K], добавлен 12.03.2019Розгляд структурної та функціональної організації центральної нервової системи комах. Фізіологія центральних нейронів, основні структурні їх особливості. Рецепція й поведінка комах. Визначення субмікроскопічної організації клітинних тіл нейронів.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 19.11.2015Загальна гідробіологічна характеристика водойм. Особливості життєдіяльності комах прісних водойм: Підклас Бабки, ряд одноденки, веснянки, волохокрильці та напівтвердокрилі, водяні жуки; їх зовнішня окраска, дихання, спосіб життя та поширеність.
курсовая работа [406,1 K], добавлен 21.09.2010Аналіз морфо-біологічних особливостей комах-запилювачів, визначення їх різноманітності. Пристосування ентомофільних рослин і комах до запилення. Характеристика комах-запилювачів з ряду Перетинчастокрилих. Роль представників інших рядів в запиленні рослин.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 21.09.2010Дослідження класифікації і розвитку павуків у ході еволюції. Аналіз особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, органів чуттів. Характеристика механізму харчування і розмноження. Способи життя і значення павуків, застосування павутини в промисловості.
курсовая работа [6,8 M], добавлен 16.01.2013Класифікація і розвиток павуків у ході еволюції. Дослідження особливостей зовнішньої та внутрішньої будови, функцій і механізму роботи павутинних залоз, органів чуття. Опис механізму харчування і розмноження павуків. Застосування павутини в промисловості.
курсовая работа [369,9 K], добавлен 06.12.2010Особливості будови тіла, класифікація та різновиди рептилій, їх відмінності. Спосіб життя та залежність температури тіла від температури навколишнього середовища. Типи розмноження та живлення даних істот, засоби та ефективність захисту плазунів.
презентация [676,5 K], добавлен 05.12.2015
