Методи визначення мелоксикаму

Загальна характеристика мелоксикаму, його фізичні і хімічні властивості, особливості застосування в медицині. Лікарські засоби, рівні якості. Загальне поняття про методику полярографічного визначення мелоксикаму в дозованих лікарських формах і плазмі.

Рубрика Химия
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.01.2013
Размер файла 101,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота з теми:

Методи визначення мелоксикаму

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ТЕРМІНІВ

НПЗП -

нестероїдні протизапальні препарати;

Мел -

мелоксикам;

ВЕРХ -

високоефективна рідинна хроматографія;

ОБ -

основний барвник.

Вступ

Сучасна медицина немислима без використання лікарських препаратів, проте вони повинні бути не лише ефективними, але й безпечними. Причиною небезпеки може бути: невідповідність кількісного вмісту субстанції згідно специфікації, наявність домішок, продуктів розкладу тощо. У зв'язку із цим і існує потреба постійного строгого контролю якості фармацевтичної продукції на всіх стадіях виробництва - від сировини до готових лікарських форм.

Один із методів, який дозволяє з високою точністю, чутливістю та селективністю визначати речовини в багатокомпонентних сумішах є потенціометрія. Саме тому, очевидно, в літературі доволі часто зустрічаються методи визначення фармацевтичних препаратів за допомогою цього методу. Проте, для багатьох лікарських засобів, досі не винайдено електрохімічних сенсорів, за допомогою яких можна було б визначати вищезгадані речовини.

У літературі з'являються дані щодо ефективного використання іонних асоціатів основних барвників як електродоактивних речовин для іоноселективних електродів [19 20 21]. Такі сполуки відповідають основним вимогам, що ставляться до електродоактивних речовин, а саме: вони значно краще розчинні в органічному розчиннику в порівнянні з водним розчином і здатні до часткової дисоціації в органічній фазі з утворенням потенціалвизначуваних іонів.

Мета роботи - здійснити огляд літературних джерел по методах визначення мелоксикаму, дані узагальнити і дати порівняльну оцінку.

1. Літературний огляд

1.1 Загальна характеристика мелоксикаму

Одним із перших препаратів з переважним інгібуванням ЦОГ-2 був мелоксикам, розроблений на межі 1980-1990-х років. Упровадження його в медичну практику стало значним здобутком у фармакології кінця ХХ століття, оскільки суттєво вплинуло на зниження частоти розвитку гастроінтестинальних ускладнень.

Метааналіз 12 досліджень, в яких препарат призначали понад 20 тис. пацієнтів, показав зниження ризику виникнення серйозних гастроінтестинальних ускладнень (виразок, перфорацій, кровотеч) на 36 % і 48 % порівняно з терапією диклофенаком натрію, піроксикамом, напроксеном. Не виявлено статистично достовірних відмінностей щодо серйозних кардіоваскулярних ПР (ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, гіпертензії) та порушень функції нирок між мелоксикамом, диклофенаком і піроксикамом. У низці досліджень показано, що його переносимість виявилася досить високою в більшості пацієнтів з ревматичними захворюваннями. При цьому кількість ПР, у тому числі шлунково-кишкових, була незначною. Профіль безпеки мелоксикаму не поступався такому при внутрішньом'язовому введенні піроксикаму і є типовим для тих нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), що менш токсичні і краще переносяться, ніж традиційні анальгетики _ протизапальні агенти, такі як аспірин.

Терапевтична ефективність і безпека мелоксикаму, зокрема Мовалісу, вивчена у численних рандомізованих дослідженнях, проведених в Україні та поза її межами. Мелоксикам порівняно з такими традиційними НПЗП, як диклофенак натрію, піроксикам та ін., при тривалому застосуванні відрізняється меншою гепато- та нефротоксичністю.

Мелоксикам практично не чинить негативного впливу при одночасному застосуванні зі серцевими глікозидами, адреноблокаторами, діуретиками, цитостатиками, що має істотне значення при призначенні цих лікарських засобів хворим з відповідними захворюваннями [17].

З вище сказаного випливає, що мелоксикам має ряд переваг порівняно з іншими НПЗП. Тому актуальним є пошук і розробка нових більш досконалих, порівняно з відомими і затвердженими на даний час, методів кількісного аналізу препарату.

1.2 Фізичні та хімічні властивості мелоксикаму

Мелоксикам (C14H13N3O4S2)-(4-гідрокси-2-метил N-(5-метил-2-тіазоліл)-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид). Похідна оксикаму|. Світло-жовта речовина, практично не розчинна у воді, дуже добре розчинна в сильних кислотах і лугах, дещо розчинна в метанолі. Коефіцієнт розподілу (log| P) app| = 0,1 в n-октанол|/буфер pH| 7,4. Значення pKa| мелоксикаму| 1,1 і 4,2. Молекулярна маса- 351,41 [18].

1.3 Застосування мелоксикаму

Мелоксикам застосовується при запальних и дегенеративних захворюваннях суглобів, що супроводжуються больовим синдромом: артрити, в тому числі ревматоїдний артрит, гострий остеоартрит, хронічний поліартрит; анкілозуючий спондиліт (хвороба Бехтерева), больовий синдром при остеоартрозах і радикулітах [23].

1.4 Лікарський засіб, рівні якості

Згідно визначення, приведеного в Законі України „Про лікарські засоби” (1996), якість лікарського препарату - це сукупність властивостей, які надають лікарським препаратам здатність задовольняти споживачів в відповідності до своєї приналежності і відповідають вимогам, що встановленні законодавством. Однак, це визначення є надто широким і охоплює три різних рівні якості лікарських засобів [22]:

1-й рівень - характеризує ефективність і безпеку (а також співвідношення користь/ризик) самої фармацевтичної речовини (разом із схемою її застосування).

2-й рівень - характеризує рівень вимог до якості специфікації на субстанцію і готовий лікарський засіб, а також рівень розробки, виробництва і контролю якості лікарських засобів (наприклад, належної виробничої практики - Good Manufacturing Practice /GMP), тобто характеризує відмінність в якості між різними виробниками одного і того ж лікарського засобу. Головним із основних критеріїв є відповідність вимог специфікації на препарат відповідно до вимог Державної Фармакопеї України, яка і встановлює державний стандарт якості лікарських препаратів.

3-й рівень - характеризує відповідність конкретного зразку препарату вимогам власної специфікації (що є частиною реєстраційного досьє). З точки зору третього рівня якості, препарат, що відповідає вимогам своєї специфікації, є стандартним, тобто якісним. Препарат, що не відповідає вимогам своєї специфікації, є субстандартним, тобто неякісним. На відміну від 1-го та 2-го рівнів, споживач при купівлі не знає, чи відповідає препарат 3-му рівню якості, є він стандартним чи субстандартним.

Останній, третій рівень, по суті й говорить про необхідність ефективних, надійних методів аналітично-фармацевтичного контролю якості лікарських засобів (кількісний вміст, однорідність маси, здатність до розпадання, механічні доміши тощо).

2. Методи визначення мелоксикаму

Для визначення мелоксикаму знайдено близько тридцяти методик: 35 % з них належить спектрофотометрії і 45 % - рідинній хроматографії (РХ). 20 % припадає на інші методи: (електрохімічні, флюорометричні, капілярний електрофорез, ТШХ). На рисунку 1.1 представлено діаграму, яка відображає застосовність хіміко-аналітичних методів до визначення мелоксикаму.

Рис. 2.1 - Діаграма застосовності хіміко-аналітичних методів до визначення мелоксикаму

Хроматографічні методики визначення

Нестероїдний протизапальний препарат мелоксикам найбільш повніше описаний методами хроматографії. Їй присвячена найчисельніша кількість публікацій по визначенню мелоксикаму. Найбільше з них описує методи визначення препарату у людській плазмі [7 8 9; 14 15 16], причому методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Так розроблений і затверджений простий і чутливий метод високоефективної рідинної хроматографії з УФ детектуванням (ВЕРХ-УФ) для визначення мелоксикаму в людській плазмі [7; 16]. Після екстракції з діетиловим ефіром, хроматографічне відділення мелоксикаму здійснювалося з використання зворотної фазової колонки (150 мм x 4.6 мм, 5 мкм) Sunfire C18 з рухомою фазою ацетонітрил _ 20 мM калій гідрогенфосфат (40:60, pH 3,5) і УФ детектування при довжині хвилі 355 нм. Швидкість потоку рухомої фази склала 1,2 мл/хв і час утримання мелоксикаму і внутрішнього стандарту, піроксикаму, склав 11,6 і 6,3 хв, відповідно. Калібрувальний графік лінійний в межах концентраційного ряду 10_240 нг/мл (r2 > 0.9999) мелоксикаму. Нижня межа визначення кількості склала 10 нг/мл, що є свідченням того, що він є менш чутливим на відміну від методу, описаного в [15], де чутливість становить 8,96 нг/мл, а лінійність - 8,96-2059 нг/мл. Цей метод покращив чутливість для визначення мікрокількості мелоксикаму в плазмі з використанням ВЕРХ-УФ. Середня точність - 98-114 %. Коефіцієнт варіації (точність) в intra- і inter-дні - 1,6-4,3 і 2,4-7,3 %, відповідно [7].

Також застосовуються інші методи детектування сигналу: мас-спектрометричний спосіб використано в [8] для визначення невеликих концентрацій мелоксикаму в плазмі. Рухома фаза в описаній методиці складається з суміші ацетонітрил-вода-мурашина кислота (80:20:0,2), нижня межа визначення кількості складає 0,10 нг/мл. Калібрувальний графік є лінійним в межах 0,10-50,0 нг/мл .

Градієнтна мас-спектрофотометрія застосована для одночасного визначення мелоксикаму, піроксикаму і теноксикаму в плазмі [9]. Піроксикам, мелоксикам, теноксикам і ізоксикам як внутрішній стандарт екстрагували із людської плазми етилацетатом в кислому середовищі і проаналізували на колонці Sunfire з рухомою фазою метанол_амоній форміат (15 мM, pH 3,0) (60:40, v/v). Лінійність в даному методі становить (r= 1.000)-0,50-200 нг/мл. Коефіцієнт вибірковості та відносної похибки для мелоксикаму складали 1,0 для 5,4 % і 5,9 для 2,8 %, відповідно.

Зустрічаються також методики визначення мелоксикаму в синтетичних сумішах [6], тваринних тканинах ( м'язах та печінці ) [10] тощо. Так в [6] описано методику одночасного визначення мелоксикаму і pridinol mesylate в їх синтетичних сумішах. Як рухома фаза тут використовується суміш метанолу, ізопропанолу та 50 мМ калій фосфатного буферу (pH 5,9) в об'ємному співвідношенні 51:9:40. УФ детектування здійснюється при 225 нм. Метод застосовний в межах концентрацій для мелоксикаму - 33,7_61,8 мг/л, лінійність - r=0,9989 ( n=15). Для трьох рівнів збагачення 70 %, 100 % і 130 % відносні середні квадратичні відхилення складають 0,65 %, 1,78 % і 0,71 % відповідно, середнє відносне квадратичне відхилення становить 1,09 %.

В літературі [10] описано методику визначення мелоксикаму і інших речовин (flunixin meglumine (FLU), carprofen (CPF), tolfenamic acid (TOLF)) в м'язовій тканині і печінці тварин, де застосовується мас-спектрофотометричне детектування електронного захвату. Рухома фаза в даному методі - суміш 10 мМ форміатної кислоти та метанолу в об'ємному співвідношенні 50:50.

Також описано методику визначення мелоксикаму в плазмі методом ОФ ВЕРХ із звичайним елююванням [14]. Тут застосовується колонка з алкіл-діол сіліцію. Перевагою даного методу є можливість прямого дослідження плазми, не проводячи попередньої екстракції. Зразки плазми були введені в конку із алкіл-діол сіліцієм, використавши 0,05 М фосфатний буфер, pH 6,0. За рухому фазу вокористано суміш 0,05 М фосфатнго буферу_30 % ацетонітрилу_25 мM т-бутиламіну при pH 7,0. Лінійність калібрувальної кривої виконується в межах 5-3500 нг/мл.

Простий і швидкий метод аналізу ВЕРХ для виявлення мелоксикаму в плазмі описаний у [16]. Дана методика повністю відкидає екстракційну процедуру. Протеїни плазми були добуті, використовуючи хлоридну кислоту (70 %) і ацетонітрил (1:1). Аналітична колонка містила рухому фазу, що являє собою суміш натрій ацетатного буферу (pH 3,3; 170 ммоль) і ацетонітрилу (62:38 v/v). УФ детектування відбувається при л=355 нм. Отримана калібрувальна крива була лінійною в межах концентраційного ряду 50-1500 нг/мл.

Визначення мелоксикаму в чистій формі і у фармацевтичних препаратах за допомогою ВЕРХ викладено в [13]. Препарат визначається за наявності його продуктів розкладу в межах 100-500 мкг/мл з середньою процентною точністю 100,13 ± 0,53. Як рухома фаза в методиці використовується метанол і ацетатний буферний з pH 4,3 (45:55). Детектування проходить при 365 нм.

Основні хіміко-аналітичні характеристики описаних хроматографічних методів визначення мелоксикаму подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Основні характеристики хроматографічних методик визначення мелоксикаму

Препарат

Вид хро-ї

Спосіб детектування

Рухома фаза

Лінійність,

нг/мл

Сmin,

нг/мл

Л-ра

1

2

3

4

5

6

7

Мел

pridinol mesylate

ОФ ВЕРХ

УФ

л=225 нм

Метанол-ізопрпанол-50 мМ К3РО4 (51:9:40), рН=5,9

-

-

[6]

Мел

ВЕРХ

УФ

л=355 нм

Ацетонітрил-20 мМ КН2РО4 (40:60) рН=3,5

10-2400

10

[7]

Мел

РХ

Мас-спектрометрія

Ацетонітрил-вода-мурашина к-та (80:20:0,2)

0,10-50

0,10

[8]

Мел

Піроксикам

Теноксикам

РХ

Мас-спектрометрія

Метанол- 15 мМ амоній форміат (60:40), рН=3,0

0,5-200

0,5

[9]

Мел

flunixin meglumine

carprofen

tolfenamic acid

РХ

Мас-спектрометрія (електронного захвату)

10 мМ форміатна к-та-метанол (50:50)

-

-

[10]

Мел

РХ

УФ

л=364 нм

0,05 М фосфатний буфер-30% ацетонітрил-25 мМ т-бутиламін, рН=7

5-3500,

50-3500

3

[14]

Мел

РХ

Мас-спектрометрія

Ацетонітрил-0,2 % форміатна к-та (65:35), рН=3,1

8,96-2059

8,96

[15]

Мел

ВЕРХ

УФ

л=355 нм

Натрій ацетатний буфер (рН=3,3;170 ммоль)-ацетонітрил(62:38)

50-1500

50

[16]

Мел

ВЕРХ

УФ

л=365 нм

Метанол-ацетатний буфер рН=4,3 (45:55)

100-500 мкг/мл

-

[13]

Проте суттєвим недоліком хроматографічних методів аналізу все ж залишається висока вартість обладнання, яке, на жаль, доступне не усім аналітичним лабораторіям, та використання токсичних розчинників тощо.

Спектрофотометричні методики визначення

В літературі не знайдено великої кількості аналітичних процедур, що ґрунтуються на спектрофотометричному визначенні мелоксикаму, які б вирішили пробірний аналіз мелоксикаму у фармацевтичних препаратах або в біологічних зразках. Лише одне видання було присвячене колориметричному визначенню мелоксикаму в дозованих формах [4].

Відомі методи для визначення мелоксикаму у присутності його продукту розкладання; спочатку-похідний спектрофотометричний і ТШХ на силіцієвому гелі GE 254 з детектуванням при 365 нм. Як результат, стало важливо розвиватися добірним спектрофотометричним методам для визначення мелоксикаму. Ці методи служили б багатоманітними інструментальними засобами, застосовними для аналізу мелоксикаму [4].

Перший запропонований метод спектрофотометрії для кількісного визначення мелоксикаму ґрунтується на утворенні його сполуки з 5-метил-2-амінотіазолом і бензотіазин карбоновою кислотою в 0,1 М NаOH і реєстрації при 338 нм. В додаток до спектрофотометричних методів автор Хасан здійснив визначення мелоксикаму в таблетках і свічках, використовуючи утворення його комплексу з сафраніном T [12].

Добре відомо, що аніони деяких органічних кислот здатні утворювати з катіонами основних барвників (ОБ) сполуки типу іонних асоціатів, що може служити основою для їх спектрофотометричного визначення. Так, в [4] описано методику визначення мелоксикаму, що основана на утворенні його комплексного асоціату з сафраніном Т, який добре екстрагується хлороформом, і подальшим вимірюванням поглинання при л=518 нм (метод С). Ефективність екстракції іонної пари хлороформом залежить від pH середовищаптимальне значення pH=8,0). Поряд з цією методикою описано також ще дві: метод А оснований на вимірюванні помітних частин спектра мелоксикаму при 339,9-384,7 нм, метод B - на реєстрації основного і похідного спектрів мелоксикаму в етанол 0,1 М хлористоводневій кислоті. Калібрувальний графік виконується в межах 2-10 мкг/мл (метод А), 1-10 мкг/мл (метод В), 4-12 мкг/мл (метод С). Межі визначення становлять 0,11; 0,07 і 0,10; 0,33 для методів А, В і С, відповідно.

Метод заснований на вимірюванні поглинання світла формованого нейтрального комплексу між ОБ метиловим синім і мелоксикамом в фосфатному буфері (pH 8) при л = 653,5 нм викладено в [13]. Лінійність в даному методі - 1-5 мкг/мл мелоксикаму.

Спектрофотометричне визначення мелоксикаму у фармпрепаратах і використання інжекційної процедури подано авторами в [5]. Методи засновані на утворенні зеленого комплексу між мелоксикамом і Fe(III) (2Mелоксикам/Fe(III)) в метанолі. Калібрувальні графіки, отримані вимірюванням міри поглинання світла при 570 нм, є лінійними в інтервалі 2,0-200 і 5,0-250 мг/л мелоксикаму і межами виявлення 0,47 і 0,72 мг/л, відповідно. Також запропонований інжекційний метод спектрофотометрії, що включає вимірювання міри поглинання світла при 362 нм в 0,1 М NaOH. Лінійність отриманого калібрувального графіка становить 0,5-20 мг/л, чутливість даного методу-0,04 мг/л. Інжекційний аналіз характеризує його простота, швидкість, недороге устаткування і точність його результатів. Це є важливою альтернативою ручним аналітичним методам, і має ряд чітко виражених переваг в межах короткого часу, необхідних для кожного пробірного аналізу. Його здатність управляти об'ємами, змішуючи зразки, і часом точно дозволяє використання навіть таких хімічних процедур, які не надійні, коли виконання здійснюється уручну, або, тому що результати не відповідають стану рівноваги, тому що реакція є нестабільною в часі. Відповідно ця методика пропонує можливість експлуатації відновлюваного і точного вибору часу, щоб досліджувати, наприклад, метастабільні різновиди.

Розроблений і затверджений спектрофотометричний метод визначення іона уранілу UO22+, в присутності інших іонів, оснований на утворенні координаційного комплексу урану (VI) з мелоксикамом через в-дикетон. Утворений жовтий комплекс поглинає світло при л=398 нм. Калібрувальний графік виконується в межах 5-60 мкм/мл з чутливістю 5,02Ч104 л моль-1 см-1 [1].

У таблиці 2.2 подано реагенти та основні хіміко-аналітичні характеристики спектрофотометричних методів визначення мелоксикаму.

Таблиця 2.2 - Основні характеристики спектрофотометричних методик визначення мелоксикаму

Реагент

рН

лmax, нм

е, 104

л моль-1 см-1

Сmin,

мкг/мл

Лінійність,

мкг/мл

Л-ра

U(VI), 1,4-діоксан

-

398

5,02

0,370

5-60

[1]

Fe(III)-Мел, метанол

Fe(III)-Мел, інжекц.

Мел-0,1 М NaOH, інжекц.

-

570

570

362

0,1194

1,570

-

2-200

5-250

0,5-20

[5]

Сафранін Т (СНСl3, екстракція)

8

518

2,5

0,33

4-12

[4]

Метиловий синій

(СНСl3, екстракція)

8

653,5

-

2,7 нг/мл

1-5

[13]

3. Інші методи визначення мелоксикаму

мелоксикам плазма медицина

Крім хроматографічних та спектрофотометричних методів для визначення мелоксикаму в літературі описані також інші методи. В [2] подано методику полярографічного визначення мелоксикаму в дозованих лікарських формах і плазмі. Вольамперометрична поведінка мелоксикаму вивчалася, використовуючи постійний струм, змінну полярографію і циклічну вольтамперометрію. Вплив природи буфера, рН, концентрації і інше розглядалося в методі пульсуючої полярографії. Кращий результат був отриманий в ацетатному буферному розчині при рН=4,88. Максимальне значення ЕРС виміряне з крапельним ртутним електродом - 1.49 на проти Ag/AgCl. Калібрувальний графік є лінійним в межах концентраційного ряду 0,38-15 мкг/мл мелоксикаму. Чутливість методу дуже висока 0,02 мкг/мл. Метод може бути застосований до плазми, так як є простим і швидким без екстракції і випаровування.

Для визначення мелоксикаму в таблетках запропоновано капілярний зонний електрофорез [3]. Вплив природи буферу, pH, органічного розчинника, капілярна температура, прикладена напруга і час випробування були систематично досліджені для силіцієвого капіляра (діаметр 50 мкм, загальна довжина 44 см, активна довжина 35,5 см). Оптимальний результат отриманий для 0,01 М боратного буферу (pH 8,5), що містить 5 % метанолу, капілярна температура 25?C, прикладена напруга 20 кВ і час випробування 3 сек. Визначення проводили при л=205 нм. Дифлунізан використовувався як внутрішній стандарт. Метод був застосований до шести фармацевтичних підготовок, зокрема двох форм дозування, і показав хорошу вибірковість, точність, лінійність (0.5-150 мкг/мл) і чутливість. Межа визначення становить 0,3 мкг/мл, відносне середнє квадратичне відхилення - 0,66 %. Результати були порівняні з методом спектрофотометрії, повідомленим в літературі, і ніяка значна різниця не виявилася статистично.

Описаний швидкий і чутливий метод інжекційної хемілюмінісценсії для визначення мелоксикаму, який заснований на його відгуку з N-бромсукцинімідом (С4Н4BrNO2) в лужному середовищі. При оптимальних умовах ( 0,01 моль/л NaOH ) запропонований метод дозволяє отримати лінійність в межах концентраційного ряду від 2,2Ч10-7 до 2,8Ч10-5 моль/л з межею виявлення 7,7Ч10-8 моль/л мелоксикаму. Відносне середнє квадратичне відхилення для 11 паралельних вимірювань 2,8Ч10-6 моль/л мелоксикаму складає 2,14 %. Метод успішно застосовний до визначення мелоксикаму у фармацевтичних підготовках, не вимагає спеціальних реактивів і устаткування, і застосовний до широкого ряду низьких концентрацій мелоксикаму [11].

Колориметричний метод, заснований на відгуку з 2,3-дихлоро-5,6-диціано-п-бензохіноном, що приводить до утворення інтенсивного оранжево-червоного продукту після нагрівання на водяній бані протягом 5 хв, виявлений і затверджений [13]. Утворена сполука дає максимум поглинання при 455 нм. Лінійність методу виконується від 40 до 160 мкг/мл з середньою процентною точністю 100,53±1,04. Межа визначення мелоксикаму - 3,38 мкг/мл.

Висновки

Здійснено огляд літературних джерел по методах визначення мелоксикаму.

Знайдені методики для визначення мелоксикаму зведено у таблиці; матеріал узагальнено та проведено порівняльний аналіз відомих методик.

Література

1. Lutfullah. Optimized and validated spectrophotometric method for the determination of uranium(VI) via complexation with meloxicam / Lutfullah, M. N. Alam, N. Rahman, N. H. Azmi // Journal of Hazardous Materials. - 2008. - Vol. 155. -P. 261-268.

2. Altэnцz S. Polarographic behaviour of meloxicam and its determination in tablet preparations and spiked plasma / S. Altэnцz, E. Nemutlu, S. Kэr // IL Farmaco.- 2002. - Vol. 57. -P. 463-468.

3. Nemutlu E. Method development and validation for the analysis of meloxicam in tablets by CZE / E. Nemutlu, S. Kir // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis.- 2003. - Vol. 31. - P. 393-400.

4. Hassan E. M. Spectrophotometric and fluorimetric methods for the determination of meloxicam in dosage forms // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2002. - Vol. 27. - P. 771-777.

5. Garcнa M. S. Spectrophotometric methods for determining meloxicam in pharmaceuticals using batch and flow-injection procedures / M.S. Garcнa, C. Sanchez-Pedreno, M. I. Albero, J. Martн // European Journal of Pharmaceutical Sciences. - 2000. - Vol. 9. - P. 311-316.

6. Vignaduzzo S. E. Method development and validation for the simultaneous determination of meloxicam and pridinol mesylate using RP-HPLC and its application in drug formulations / S. E. Vignaduzzo, P.M. Castellano, T. S. Kaufman // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2008. - Vol. 46. - P. 219-225.

7. Bae J. Determination of meloxicam in human plasma using a HPLC method with UV detection and its application to a pharmacokinetic study / J. Bae, M. Kim, Ch. Jang, S. Lee // Journal of Chromatography B. - 2007. - Vol. 859. - P. 69-73.

8. Yuan Yu. Determination of meloxicam in human plasma by liquid chromatography-tandem mass spectrometry following transdermal administration / Yu. Yuan, X. Chen, D. Zhong // Journal of Chromatography B. - 2007. - Vol. 852. - P. 650-654.

9. Young Ji Simultaneous determination of piroxicam, meloxicam and tenoxicam in human plasma by liquid chromatography with tandem mass spectrometry / H.Yo. Ji, H.W. Lee, Yo. H. Kim, D. W. Jeong, H. S. Lee // Journal of Chromatography B. - 2005. - Vol. 826. - P. 214-219.

10. Igualada C. Rapid method for the determination of non-steroidal anti-inflammatory drugs in animal tissue by liquid chromatography-mass spectrometry with ion-trap detector / C. Igualada, F. Moragues, J. Pitarch // Analytica Chimica Acta. - 2007. - Vol. 586. - P. 432-439.

11. Liu H. Flow-injection chemiluminescence determination of meloxicam by oxidation with N-bromosuccinimide / H. Liu, L. Zhang, Yu. Hao, Q. Wang, P. He, Yu. Fang // Analytica Chimica Acta. - 2005. - Vol. 541. - P. 187-192.

12. Rao R.N. An overview of the recent developments in analytical methodologies for determination of COX-2 inhibitors in bulk drugs, pharmaceuticals and biological matrices / R. N. Rao, S. Meena, A. R. Rao // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2005. - Vol. 39. - P. 349-363.

13. Zawilla N.H. Determination of meloxicam in bulk and pharmaceutical formulations / N.H. Zawilla, M.A. Mohammad, N.M. El kousy, S.M. El-Moghazy Aly // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2003. - Vol. 32. - P. 1135-1144.

14. Baeyens W.R.G. Application of an alkyl-diol silica precolumn in a column-switching system for the determination of meloxicam in plasma / W.R.G. Baeyens, G. Van der Weken, E. D'haeninck, A.M. Garcнa-Campana, T. Vankeirsbilck, A. Vercauteren, P. Deprez // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2003. - Vol. 32. - P. 839-846.

15. Wiesner J.L. Sensitive and rapid liquid chromatography-tandem mass spectrometry method for the determination of meloxicam in human Plasma / J.L. Wiesner, A.D. de Jager, F. C. W. Sutherland, H.K.L. Hundt, K.J. Swart, A.F. Hundt, J. Els // Journal of Chromatography B. - 2003. - Vol. 785. - P. 115-121.

16. Dasandi B. LC determination and pharmacokinetics of meloxicam / B. Dasandi, Shivaprakash, H. Saroj, K. M. Bhat // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2002. - Vol. 28. - P. 999-1004.

17. Вікторов О.П. Мелоксикам: безпека при медичному застосуванні як основа раціональної фармакотерапії / О.П. Вікторов, В.Г. Кучер, О.В. Кашуба // Укр. Хім. журн. - 2006. - Т. 54, №1. - С. 56-59.

18. Фармацевтична хімія. Навчальний посібник / П.О. Безуглий, І.В. Українець, С.Г. Таран та інші; За заг. ред. П.О. Безуглого. - Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002. - 448 с.

19. Кормош Ж.О. Спектрофотометричне визначення диклофенаку з використанням астрафлоксину / Ж. О. Кормош, І. П. Гунька, Я. Р. Базель // Укр. Хім. журн. - 2008. - Т. 74, №1. - С. 64-68.

20. Kormosh Zh. Preparation and сharacterization of a diclofenac sensitive electrode based on a PVC matrix membrane / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel // Acta Chimica Slovenica. - 2008. - Vol. 55, № 2. - P. 261-267.

21. Кормош Ж.О. Сенсор для визначення диклофенаку / Ж.О. Кормош, І.П. Гунька, Я.Р. Базель // Укр. Хім. журн. - 2008. - Т. 74, №10. - С. 91-95.

22. Гризодуб А.І. Проблемы качества и фальсификации лекарственных средств / А.І. Гризодуб, С.В. Сур // Укр. мед. Часопис. - 2007. - № 3 (59). - C. 137-144.

23. Фармацевтична хімія. Навчальний посібник / За загальною редакцією П.О. Безуглого. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 552 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Класифікація нестероїдних протизапальних препаратів. Загальна характеристика мелоксикаму, методи його визначення. Синтез іонних асоціатів для іоноселективних електродів. Приготування полівінілхлоридної мембрани. Характеристики іоноселективних електродів.

    дипломная работа [529,2 K], добавлен 12.09.2012

  • Актуальність визначення металів та застосування реагенту оксихіноліну для їх визначення. Загальна його характеристика. Правила методик визначення з оксихіноліном, аналітичні методи. Застосування реагенту в медиціні, при розробці нових технологій.

    курсовая работа [55,0 K], добавлен 11.05.2009

  • Поняття та структура хіноліну, його фізичні та хімічні властивості, будова та характерні реакції. Застосування хінолінів. Характеристика методів синтезу хінолінів: Скраупа, Дебнера-Мілера, Фрідлендера, інші методи. Особливості синтезу похідних хіноліну.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 25.10.2010

  • Аспартам як штучний підсолоджувач, замінник цукру (харчова добавка E951), його загальна характеристика, основні фізичні та хімічні властивості, історія розробки та використання а сучасному етапі. Методи отримання даної сполуки, порядок її визначення.

    реферат [240,4 K], добавлен 25.03.2011

  • Загальна характеристика лантаноїдів: поширення в земній корі, фізичні та хімічні властивості. Характеристика сполук лантаноїдів: оксидів, гідроксидів, комплексних сполук. Отримання лантаноїдів та їх застосування. Сплави з рідкісноземельними елементами.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.02.2013

  • Етапи технології виробництва хліба. Методи визначення вологості та кислотності хліба. Хімічні методи дослідження хлібобулочних виробів: перманганатний і йодометричний. Порядок підготовки до проведення аналізу вагових і штучних хлібобулочних виробів.

    курсовая работа [38,7 K], добавлен 17.04.2013

  • Загальна характеристика. Фізичні властивості. Електронна конфігурація та будова атома. Історія відкриття. Методи отримання та дослідження. Хімічні властивості. Використання. Осадження францію з різними нерозчинними сполуками. Процеси радіолізу й іонізації

    реферат [102,3 K], добавлен 29.03.2004

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.