Благоустрій та озеленення церкви імені Пресвятої Тройці

Розроблення проекту благоустрою церкви. Архітектурно-планувальна та ландшафтно-просторова організація території об’єкту. Створення декоративного озеленення. Влаштування мережі садово-паркового освітлення, малих архітектурних форм, газонів та мощення.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.09.2014
Размер файла 77,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Процес утримання об'єкту включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.

Догляд за деревами і чагарниками. Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників. Поливання має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60-70см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80% повної вологоємності. Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.

Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати.

Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин.

Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою "ґрунтового голоду" рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя та зміна барв.

Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:

- перший раз - весною, в період розкриття брунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;

- другий - в період повного розпускання листя;

- третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 мІ пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень. Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 мІ лунки.

Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.

Дерева і чагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали.

Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період - для листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід.

Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин.

З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів).

Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться 5-8 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3-5 років.

При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.

Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок.

Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень).

Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в'яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.

Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізують підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду. Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.

Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна "саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

Показником потреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення.

Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у групі та в живоплоті) проводять періодично, в міру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять навесні до початку росту.

Формувальне обрізування кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони.

Санітарне обрізування кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.

Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).

Догляд за живоплотами. Живоплоти із регулярною формою завжди повинні мати широку основу. Підстригання таких огорож починають від основи, визначивши необхідну ширину і рухаються догори.

Живоплоти, які формуються, починають стригти в перший рік після висаджування. Підстригання виконують згори на певній висоті від поверхні землі та з боків. Живопліт із світлолюбних кущів формують у вигляді зрізаної піраміди з нахилом бічних сторін 20-25 С та ширшою основою внизу.

У перший рік кущі живоплоту підстригають один раз за вегетаційний сезон - напровесні до початку сокоруху, пізніше - 3-5 разів за вегетацію в міру відростання.

Вільнорослі живоплоти систематично не підстригають. У них вирізають старі (які починають засихати) та надто загущені гілки. Один раз за два-три роки вільнорослі живоплоти проріджують у період спокою.

Утримання квітників. Декоративність і якість квітників значною мірою залежать від догляду, який має забезпечити сприятливі умови для росту і розвитку рослин. Догляд за квітниками полягає у поливанні, прополюванні, розпушуванні ґрунту, прищіпуванні та видаленні суцвіть, прибиранні стебел з квітників, штикуванні на зиму, захисті від хвороб і шкідників, підстриганні килимових рослин, розкритті багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв'язуванні рослин та укриття їх на зиму.

Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або ввечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневих поливань слід уникати.

За вегетаційний період за нормальних погодних умов при догляді за сезонними квітниками в середньому має бути проведено 20-30 поливів. Квітники з покривних рослин поливають частіше - до 40-50 разів за сезон.

Норма поливання для однорічників та дворічників - 15-20, для багаторічників - 25-40 л/м2.

Розпушування ґрунту проводять в міру його ущільнення і проростання бур'яну та обов'язково після рясного поливу чи великого дощу. Перше розпушування треба виконувати напровесні, щойно просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на 2-2,5 тижні) до змикання рослин.

Глибина розпушування однорічників - 3-5, багаторічників з поверхневим розміщенням коренів - 3-6 см.

Квітники слід мульчувати, особливо якщо вони створюються із багаторічників. Мульчування ґрунту сприяє збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманню розвитку бур'янів. Як мульчу слід використовувати торф або компости: торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний, торфоперегнійний тощо; тирсу листяних порід, напіврозкладену солому з гноєм і листом тощо. На 2-3-річних квітниках мульчу вносять шаром 3 см, на старших - 5-6 см і більше. Мульчують квітники із багаторічників один раз за два роки - восени, після обрізування і збирання стебел, або ж весною, після внесення добрив.

Підживлення рослин потрібне для їх забезпечення органічними і мінеральними елементами. Сезонні квітники при добрій підготовці та удобренні ґрунту перед кожною посадкою або ж систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальним живленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним розчином мінеральних речовин. Проте землю між рослинами слід покривати торф'яною потертю, дрібно насіченою соломою чи лісовою підстилкою. Багаторічники починають підживлювати з другого року після посадки. Підживлення проводять два рази за сезон. Весною, до початку росту стебел, вносять мінеральні добрива з переваженням азотних, а восени - переважно фосфорних і калійних. Добрива вносять з розрахунку (г/м2): 15-50 фосфорних (суперфосфат), 30-60 калійних (калійна сіль, сірчанокислий калій), 30-40 азотних (аміачна або калійна селітра) чи 10-20 сечовини. Добрива, що містять хлор, використовувати не рекомендується. Весною азотні добрива можна замінювати коров'яком (розбавляють 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м2.

Багаторічні квіткові рослини часто відчувають нестачу мікроелементів, які найкраще слід вносити навесні під час першого розпушування ґрунту у вигляді кореневого підживлення з розрахунку 60-80 мл/м2.

Високі рослини підв'язують до кілків, а якщо вони висаджені рядами, то для підтримки стебел натягують дріт.

Скельні рослини покривають тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можна використовувати і для інших рослин у морозні та сніжні зими. Не прикривають рослини лісового походження - барвінок, папороть, плющ.

Кожні 3-5 (6-8) років багаторічні рослини викопують, ділять, ґрунт глибоко перекопують, вибирають бур'яни, удобрюють перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянку висаджують поділені рослини.

На килимових квітниках слід пильнувати за дотриманням чіткості рисунка за допомогою підстригання. Підстригати можна і звислі квіти, які завдяки цьому омолоджуються і продовжують своє цвітіння.

У квітниках видаляють засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню. Цвітіння рослин продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3 - 1/4 їхньої довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних пагонів. Після прищипування рослини рясно поливають і підживлюють.

Загальне правило догляду за квітковими рослинами у квітниках полягає в уникненні зав'язування й дозрівання насіння, що сприяє збільшенню тривалості цвітіння та довголіттю насаджень.

Осіннє прибирання квітників проводять після перших заморозків, коли температура знижується до мінус 1-2 С. Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають у холодні парники, підвали й оранжереї.

На зиму теплолюбні рослини прикривають ялиновим або сосновим лапником, листям чи торфом. Перед прикриванням зрізують усі пагони і листя на висоті 6-12 см від землі, товщина покривального шару 5-20 см. Прикривання проводять після заморозків (по остиглій землі).

Догляд за газонами. Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя.

Ранньою весною після танення снігу і підсихання ґрунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати ґрунтову кірку.

Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість ґрунту.

Землювання - це рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.

Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70-75% повної польової вологоємкості даного ґрунту.

У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30.

Звичайні газони слід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається, - 4-5 см.

Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з ґрунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень. При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту - 40-80, фосфору - 60-120, калію - 100-120 кг/га.

Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки ґрунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

Догляд за елементами благоустрою. Догляд за дорожньою мережею та майданчиками включає такі види робіт, як поточний ремонт, санітарне очищення (підмітання, збирання випадкового сміття, прибирання снігу, посипання піском або іншими матеріалами крім солі в період ожеледиці, видалення трави.). Періодичність санітарного очищення, поливання та миття доріг проводиться в міру необхідності, залежно від інтенсивності відвідування.

Догляд за іншими елементами благоустрою включає: поточний ремонт, підготовку обладнання до експлуатації в літній та зимовий періоди, усунення поточних дефектів з урахуванням системи огляду зелених насаджень, періодичне санітарне очищення урн, водойм, видалення снігу в зимовий період, миття лав, обслуговування систем освітлення, водопостачання, водовідведення, інше.

Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб. У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні. Їхнє завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у зелених насадженнях збирають опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. Обрізують також хворі і всохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів. Особливе місце в заходах, спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев, є лікування ран і пломбування дупел.

Для захисту зелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі основні методи: агротехнічні, хімічні, біологічні, біофізичні, механічні та інтегральні.

3.7 Екологічне обгрунтування проекту та ефективність проектних рішень

Благоустрій та озеленення Греко-католицької церкви імені « Пресвятої тройці » в с. Підбереж безперечно є надзвичайно необхідним заходом. Тертиторія церкви є новою і на даний час пустою з недостатньою кількістю насаджень. Це не припустимо з огляду на те, що обє'кт проектування знаходиться в центрі села біля центральної дороги . Натомість озеленення покращить естетичний вигляд об'єкту та виправить всі існуючі недоліки. Збільшення площі зелених насаджень безумовно позитивно вплине на психічний, фізичний, емоційний стан дітей, підвищать їх працездатність, захистить від впливу зовнішніх чинників, таких як шум, пил та сонячне опромінення.

При проектуванні було докладено всіх зусиль, щоб врахувати всі існуючі потреби і знайти найкращі шляхи їх вирішення.

Розділ 4. Охорона праці

Охорона праці - система законодавчих актів та відповідно їм соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку, зберігають здоров'я та працездатність людини в процесі праці.

Обов'язок по забезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Виконання цього обов'язку вимагає від них точного дотримання вимог нормативних актів (інструкцій, правил, стандартів) з охорони праці, розроблених на державному міжгалузевому і галузевому рівнях.

Організація робіт з охорони праці включає:

- забезпечення безпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, будинків, споруд;

- нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці;

- інструктаж з техніки безпеки і навчання працюючих безпечним умовам праці;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку;

- забезпечення відповідним інвентарем;

- забезпечення працівників спецодягом;

- організацію лікувально-профілактичних заходів, соціально-побутового обслуговування робітників, професійний відбір працюючих щодо окремих спеціальностей.

Організація безпеки праці для попередження виробничого травматизму.

В проекті озеленення та благоустрою об'єкту передбачається проведення таких видів робіт: підготовка ґрунту, навантажувально-розвантажувальні роботи, перенесення вантажів, викопування посадкових ям і траншей, посадка рослинного матеріалу, роботи по догляду за рослинами з ручним інструментом. Оскільки всі роботи проводяться на відкритій місцевості і ручним способом велику роль відіграють фактори зовнішнього середовища. Тривале перебування працівника у несприятливому для людини температурному режимі, негативно впливає на здоров'я та самопочуття. Якщо температура зовнішнього середовища вища фізіологічних потреб організму (вища 18-19 градусів Цельсія), то тепловіддача організму буде утруднена, що суттєво знизить працездатність людини. Тому працівник повинен мати головний убір, повинен бути забезпечений водою.

При ручному обробітку ґрунту потрібно звернути увагу на якісну підготовку інструменту. Він повинен бути легким, зручним в роботі, міцним, загостреним, без заусениць. Ручки інструментів повинні бути зручними та гладкими з твердої деревини чи пластмаси. Відстань між працюючими, для запобігання поранень, повинна бути не менше 5 метрів. Не дозволяється працювати без рукавиць та зручного взуття. Прополювання проводять прополювальними ножами і ручними розрихлювачами. При викопуванні та пересадці квітів та кущів більше всього страждають локтеві частини руки. Тому бажано користуватися рукавицями, які стягуються в зап'ястях резинкою з налодонником.

Роботи пов'язані з викопуванням посадкових ям, можна віднести до розряду земельних робіт. Грунт, вийнятий з траншеї чи посадкової ями, слід розміщувати на відстані не менше 0,5 м від бровки отвору. Розробляти грунт способом підкопу не допускається. Валуни і каміння, а також відшарування ґрунту, виявлені на відкосах, повинні бути видалені. Перед допуском робітників в траншеї глибиною більше 1.3 м повинна бути перевірена стійкість відкосів.

Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватись у відповідності до нормативно-технічної документації, яка містить положення щодо безпеки при виконанні робіт даного виду. Місця виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки (обгороджувльною стрічкою). Не допускається знаходження людей і рух транспортних засобів в зоні можливого падіння вантажів. Перед підйомом і переміщенням вантажів повинні бути перевірені стійкість вантажів і правильність їх стропування. При ручному стропуванні вантажів повинні використовуватись спеціальні драбини і інші пристосування, які забезпечують безпеку працівників. Вантажі на транспортних засобах повинні бути укладені і закріпленні так, щоб під час транспортування не виникло їх зміщення і падіння. Місця виконання навантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути розміщені на спеціально відведені території з твердим і рівним покриттям і мати достатнє природне та штучне освітлення. Освітлення повинно бути рівномірним (5-10 люкс) без сліпучої дії на працівників. Все обладнання яке використовується при роботі з вантажами повинно бути справним і відповідати вимогам безпеки. Робітники, зайняті на навантажувально-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередній і періодичні медичні огляди та інструктажі з охорони праці та надання першої медичної допомоги. При виконанні робіт вручну максимальна вага переміщуваного вантажу повинна бути: для жінок віком 16-18 років - 10 кг, для чоловіків віком 16-18 років - 10 кг: старше18 років - відповідно 20 і 30 кг. Підлітки до 16 років до важких фізичних робіт не допускаються, а допускаються не більше як на третину зміни для роботи з вантажами вагою 4 кг і менше.

Посадкові роботи виконуються вручну, тому тут найбільшу увагу слід звернути на роботу з ручними знаряддями праці (лопатами, вилами, косами, сапами, граблями, сокирами). Ручні знаряддя праці повинні бути у справному стані: робоча частина заточена відповідно до вимог, а держак надійно прикріплений. Посадка крупномірних дерев здійснюється відповідно до технологічних вимог. Упаковку з кома дозволяється знімати лише після встановлення дерева у посадкову яму. Для запобігання нахиленню або вивертанню дерева його закріплюють за допомогою розтяжок: стовбур обв'язують мішковиною, а потім дротом, в кінці якого натягують і прикріплюють до міцних коротких кілочків, вбитих в землю за межами посадкової ями. При необхідності крону дерева підрізають. Для цього використовують переносні драбини. Їх верхня сходинка повинна бути оббита повністю, майданчик огороджений перилами; інструменти (ножі, сокири, секатори) повинні бути справними, гострими і щільно насадженими на держак. Ручні знаряддя праці переносять (чи перевозять) в спеціальних чохлах чи ящиках. Ручки ручного інструменту повинні бути відшліфовані від візуально видимих дефектів.

Працювати з газонокосаркою рекомендується в довгих штанах і черевиках, а також обов'язково надягати захисні окуляри та навушники. Користуватися газонокосаркою слід на рівних поверхнях, уникаючи насипів і горбів; не варто починати роботу в дуже жарку погоду.

Виробнича санітарія та гігієна праці

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, що попереджують чи зменшують дію на працівників шкідливих виробничих факторів.

Робітникові часто доводиться працювати у несприятливих умовах при високій або надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на протягах, з отрутохімікатами. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворювань дихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Щоб запобігти тимчасовим або хронічним професійним захворюванням, слід додержуватись правил гігієни праці на виробництві.

З метою збереження здоров'я і працездатності робітників на будівельних майданчиках обладнують тимчасові побутові приміщення, в яких вони можуть переодягатись, відпочити під час технологічної перерви та обіду, прийняти їжу, взимку -- обігрітись. Кількість санітарно-побутових приміщень і їхні розміри залежать від кількості робітників, що водночас працюють на даному об'єкті.

Після закінчення роботи обличчя і руки треба добре вимити. Якщо шкіра на руках тріскається, після миття їх треба змастити гліцерином або спеціальним кремом.

У жаркий період лісокультурного сезону слід переміщати зміну, щоб вона проходила у більш прохолодний період дня. Можна організувати довшу обідню перерву (до 1,5-2 год.) і використовувати для цього саму жарку частину дня. Згідно санітарних норм при температурі повітря до 30єС на одну людину необхідно мати 1,5-2 л. води, при температурі більше 30єС - 3-3,5л., а з врахуванням гігієнічної мети - 4-5 л. води на день.

Для захисту від шкідливих виробничих факторів користуються спеціальними індивідуальними захисними пристроями та одягом. Для захисту тіла людини, наприклад, застосовують спеціальний одяг (комбінезон або штани і куртки) та взуття, органів зору -- спеціальні окуляри з гумовою або шкіряною оправою, яка щільно прилягає до обличчя. Пожежна безпека

Протипожежна профілактика - це комплекс заходів, спрямованих на попередження пожеж і створення умов для успішного їх гасіння у разі виникнення.

Власники підприємства зобов'язані:

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;

- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

- організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

- утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єкту;

- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;

- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

- проводити службове розслідування випадків пожеж.

Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктаж з питань пожежної безпеки (два рази в рік).

Пожежна безпека забезпечується: системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами.

Запобігання пожежі досягається попередженням появи у горючому середовищі джерел загоряння. Наступними мірами являються обмеження маси чи об'єму горючих речовин і найбільш безпечний спосіб їх розміщення. Забороняється гасити полум'я водою, не відключивши попередньо електромережу, для запобігання ураження електрострумом. Ступінь пожежної безпеки зелених насаджень залежить від породи, віку цих насаджень, від пори року і метеорологічних умов. Так, влітку в посушливу погоду найбільшу пожежну небезпеку представляють хвойні насадження, а особливо чисті соснові. На ділянці проведення робіт по озелененню необхідна наявність протипожежних щитів. До їх складу входять вогнегасники, ящики з піском, лопати, кірки, сокири, ємності з водою, відра, азбестове полотно розміром 2х2 м. Кількість засобів пожежогасіння, якими забезпечується об'єкт, залежить від його площі і категорії пожежної безпеки.

Отже, для покращення умов праці, забезпечення гігієни праці та попередження виробничого травматизму пропонується провести і дотримуватись наступних заходів:

1. Уникати проведення робіт на відкритому повітрі при несприятливих метеорологічних умовах, у вечірні години та вихідні дні;

2. Систематично проводити видачу засобів індивідуального захисту;

3. Встановити оптимальний режим праці та відпочинку;

4. Строго дотримуватися правил техніки безпеки і пожежної безпеки.

Розділ 5. Економічна оцінка проекту

Економічна частина складається з розрахунків і показників , які зводяться в окремі таблиці. Розрахунок вартості будівництва об'єкту і робіт по догляду за ним зводиться в кошторисну відомість.

Виробнича програма та кошторисна вартість будівництва і догляду за проектованим об'єктом.

Проектований об'єкт розташований в с. Підбереж Долинського району. Загальна площа об'єкту становить 0,47 га. В табл.1. наведено загальний баланс території. Як видно в таблиці зелені насадження займають близько 75% території, доріжки 23%, малі архітектурні форми 2%.

Табл. 1 Баланс загальної території об'єкту

№ п/п

Види об'єктів

га

% до загальної площі

1

2

3

4

1

Доріжки

0,018

5,370

а) із природнього каменю

0,02

5,975

б) із бруківки

0,016

4,775

2

Зелені насадження

0,165

92,540

а) під деревами і кущами

0,02

5,975

б) під живоплотами

0,013

3,885

в) під газонами

0,065

19,405

г) під квітниками

0,004

1,195

3

Малі архітектурні форми

0,007

2,095

Всього

0,335

100

Табл. 2 Розрахунок потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів для будівництва садово-паркового об'єкту.

№ п/п

Найменування матеріалів

Од. вим.

Кількість

Вартість, грн

одиниці

всього

1

2

3

4

5

6

Основні матеріали

Саджанці дерев

1

Кипарисовик ЛавсонаAlumi

шт.

3

70

210

2

Сосна білокора

шт.

2

250

500

3

Туя західна Brabant

шт.

21

35

735

4

Ялиця гірська Compacta

шт.

4

120

480

5

Ялина колюча Hoopssi

шт.

2

150

300

6

Ялівець китайський Spartan

шт.

2

80

160

Разом

34

2385

Саджанці кущів

1

Бузок звичайний

шт.

2

30

60

2

Верба цільнолиста Compacta

шт.

5

230

1150

3

Таволга середня

шт.

2

70

140

4

Туя західна Globosa

шт.

28

80

2240

5

Дерен білий Elegantissima

шт.

2

90

180

6

Самшит дрібнолистий Faukner

шт.

636

20

12720

Разом

675

16490

Саджанці живоплотів

1

Граб звичайний

шт.

630

20

12600

Разом

630

12600

Розсада трави

1

Суміш

кг

18

35

630

Квіткова розсада

1

Тим'ян повзучий

шт.

420

15

6300

2

Живучка повзуча

шт.

100

14

1400

3

Чорнобривці

шт.

3000

7

21000

4

Шавлія

шт.

1200

6

7200

Разом

35900

Допоміжні матеріали

1

Лавки

шт.

3

350

1050

2

Ліхтарі

шт.

8

70

560

3

Урна

шт.

1

120

120

4

Фонтан

шт.

1

3500

3500

Разом

5230

Всього

73235

Основні об'єми робіт з будівництва та їх вартість зводимо в табл. 3. Для цього рахуємо кількість посадкового матеріалу та кількість землі, необхідної для посадки. Маючи ціну за одиницю виконання робіт знаходимо загальну вартість певного виду роботи та загальну вартість робіт з будівництва та озеленення території.

Табл. 3 Виробнича програма робіт з озеленення.

№ п/п

Назва робіт

Одиниці виміру

Обсяг робіт

Ціна за одиницю, грн

Загальна вартість, грн

1

2

3

4

5

6

1

Загальна площа об'єкту

га

0,475

-

-

- в тому числі проектована

га

0,335

-

-

2

Кількість рослинної землі, яка необхідна для посадки дерев

м

12,2

35

472

3

Копання ям для дерев розміром:

а) 0,8*0,8*0,5

шт.

12,2

25

950

4

Посадка дерев всього

шт.

38

80

560

- Сосна білокора

шт.

2

80

160

- Туя західна

шт.

21

80

1680

- Ялиця гірська

шт.

4

80

320

- Ялина колюча

шт.

2

80

160

- Ялівець китайський

шт.

2

80

160

5

Кількість рослинної землі, яка необхідна для посадки кущів

м

6,75

35

236,25

6

Копання ям розміром:

а) 0,5*0,4*0,5

шт.

67,5

20

1350

7

Посадка кущів всього

шт.

675

25

16875

- Бузок звичайний

шт.

2

25

50

- Верба цільнолиста

шт.

5

25

125

- Таволга середня

шт.

2

30

60

- Дерен білий

шт.

2

25

50

- Самшит дрібнолистий

шт.

636

25

15900

-Туя західна

шт.

28

30

840

8

Кількість рослинної землі для живоплоту

м

27,5

35

962,5

9

Копання траншей (0,5*0,5*L)

м/п

110

35

3850

10

Посадка живоплоту:

шт.

28

30

840

- Граб звичайний

шт.

28

30

840

11

Підготовка грунту для квітників

м

140

45

6300

12

Посадка квітів:

а) однорічних

м

110

5

550

- Чорнобривці

м

70

5

350

- Шавлія

м

40

5

200

б) багаторічних

м

30

10

300

- Живучка повзуча

м

14

10

140

_ Тим'ян повзучий

м

16

10

160

13

Підготовка грунту для газонів

м

650

20

13000

14

Посів трав і догляд за ними

м

650

15

9750

15

Влаштування доріжок:

а) з природнього каменю

м

20

90

1800

б) з бруківки

м

164

80

13120

17

Влаштування лавок

шт.

3

40

120

Всього

70185

Підсумувавши вартість основних і допоміжних матеріалів для будівництва садово-паркового об'єкту та вартість робіт з будівництва та озеленення території знаходимо загальну вартість будівництва об'єкту. Вона становить 143420 грн.

Висновок

На даному проекті було здобуто мною певні навики та знання, які я отримала під час його виконання. Дана приватна територія знаходиться в с. Підбереж по вулиці Б. Хмельницького Долинського району Івано-Франківської області. На даній території використовується змішаний стиль планування.

Основними напрямками вдосконалення досліджуваного об'єкту є:

- створення нових декоративних насаджень;

- організація благоустрою території ;

- влаштування малих архітектурних форм.

На території встановлено два типи мощення доріжок - з бруківки та природного каменю. Серед малих архітектурних форм використано: лавочки, смітники, контейнери для росин, ліхтарі, а також підпірну стінку.

Суттєвим недоліком організації території є відсутність належного освітлення, яке має забезпечувати безпечний рух відвідувачів у темний період доби. Тому актуальним є питання освітлення території. Освітлення влаштовується не лише з метою безпеки руху по території, але й для більш комфортних умов відпочинку у вечірні години. На території заплановані наступні види освітлення: функціональне, і декоративне.

Запропоновано створення деревно-чагарникових насаджень невеликих на зріст, які володіють рядом декоративних властивостей: гарно квітучі (спірея, бузок), штамбові (верба), пірамідальної форми (туя західна, ялина колюча, ялиця гірська, кипарисовик Лавсона), декоративно-листяні (дерен білий).

Формування ландшафтів здійснюємо за допомогою застосування різних типів і форм рослинних насаджень:

- груп - окремих самостійних композицій дерев і чагарників;

- солітерів - одиничних посадок;

- живоплотів - зімкнутих або щільних посадок дерев або чагарників;

- бордюрів - зімкнутих посадок чагарників;

- лугів і газонів - відкритих просторів, покритих трав'янистою рослинністю;

- квітковим оформленням ділянки.

Рішення у курсовому проекті містять:

- яскраво виражену ідею;

- мають чіткий художньо-композиційний задум;

- мають чітко виражену графічну подачу матеріалу;

- містять матеріал в об'ємі, який достатньо розкриває тему та ідейний задум.

Список використаної літератури

1. Кучерявий В.П. `' Озеленення населених місць '' Підруч. -Вид. 2-ге. - Львів: Світ,2008.-456 с.: іл. Бібліограф. с 450.

2.Жирнов А.Д., Мельничук Я.В. Реставрація та реконструкція ландшафтних об'єктів. /Програма та навчально-методичний посібник з обмірної практики. - Львів: УкрДЛТУ, 1997. - 18 с.

3.Д-р Д.Г. Хессайон `'Все про газоне'' Видавництво ''Кладезь-Букс''-Москва 132с.,2007.

4. Білоконь Ю.М. Функція та структура форми в регіональному плануванні./За редакцією І.О.Фоміна. - К.: Укрархбудінформ, 2002. - 97 с.

5. Д-р Д.Г. Хессайон `'Все о декоративных деревьях и кустарниках'' Видавництво ''Кладезь-Букс''-Москва 132c., 2007.

6. Д-р Д.Г. Хессайон `' Всё о вечнозеленых растениях '' Видавництво ''Кладезь-Букс''-Москва 132c., 1998.

7. Д-р Д.Г. Хессайон `' Всё о клумбовых растениях'' Видавництво ''Кладезь-Букс''-Москва 144c., 2000.

8.Горохов В.А. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1991. - 409с.

9.Крижанівська Н.Я. «Основи ландшафтного дизайну» : Підручник. - К.: «Ліра-К»,2009.-218 с.

Додатки

Додаток 1

Інвентаризаційна відомість насаджень

№ п/п

Назва виду (українська-латинська)

Вік, роки

Висота,м

Діаметр стовбура см,м

Форма крони

Діаметр крони,м

Аб. або екз.

Пн-Пд

Зх-Сх

1

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

2

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

3

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

4

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

5

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

6

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

7

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

8

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

9

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

10

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

11

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

12

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

13

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

14

Туя західна - Thuja occidentalis

7

0.75

0.2

пірамідальна

0.30

0.30

аб

Додаток 2

Асортимент дерев та чагарників. (зведена відомість)

Назва рослини

К-сть

українська

Латинська

Хвойні деревні породи

1

Кипарисовик Лавсона

Chamaecyparis lavsoniana Alumi

3

2

Сосна білокора

Pinus heldreichii

2

3

Туя західна

Thuja occidentalis Brabant

21

4

Ялиця гірська

Abies lasiocarpa Compacta

4

5

Ялина колюча

Picea pungens Hoopssi

2

6

Ялівець китайський

Jniperus chinensis Spartan

2

Листяні деревні породи

7

Граб звичайний

Carpinus betulus

630

Хвойні чагарники

8

Туя західна

Thuja occidentalis Globosa

28

Листяні чагарники

9

Бузок звичайний

Suringa vulgaris

2

10

Верба цільнолиста

Salix lasiocarpa Compacta

5

11

Таволга середня

Spsraca media

2

12

Дерен білий

Cornus alba Elegantissima

2

13

Самшит дрібнолистий

Buxus microphulla Faukner

636

Додаток 3

Експлікація будівель, споруд, майданчиків, малих архітектурних форм (до опорного плану)

Назва

Примітки (матеріал, поверховість тощо)

1

Бетонний хрест

бетонна конструкція

2

Дерев'яний хрест

дерв'яна конструкція

Додаток 4

Експлікація будівель, споруд, майданчиків, малих архітектурних форм (до генплану)

Назва

Примітки (матеріал, поверховість тощо)

1

урна

металічна конструкція

2

лавка

дерв'яна конструкція

3

ліхтарі

металічна конструкція

Додаток 5

Асортимент квіткових рослин.

Вид сортименту

Колір

Період цвітіння

Кількість

шт.м2

м2

Всього шт.

1

Тим'ян повзучий Thumus serpyllum

фіолетовий

Липень-вересень

30

14

420

2

Живучка повзуча Ajuga reptans

Темно-червоний

Червень-жовтень

50

20

100

3

Чорнобривці Tagetes

Червоний

Червень-жовтень

50

60

3000

4

Шавлія Salvia

червоний

Липень-жовтень

40

30

1200

Додаток 6

Асортимент трав для газону.

Категорія газону

Вид злаку

% в суміші

Звичайний садово-парковий газон

Костриця червона

25

Польовиця звичайна

15

Райграс пасовищний

35

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розробка проекту благоустрою та озеленення саду у місті Миколаєві: підбір та обґрунтування асортименту рослин, агротехніка підготовки ґрунту під насадження. Схема влаштування системи автоматичного зрошення й освітлення. Кошторис витрат на виконання робіт.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 02.01.2014

  • Створення проекту озеленення та благоустрою території крівлі приватного будинку в м. Вінниця. Вибір варіантних підходів до проектування. Розрахунок відвідування об'єкта та техніко-економічне обґрунтування потенційної ємності об'єкта, формування насаджень.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 20.05.2012

  • Урбоекологічний аналіз факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта. Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території ботанічного саду НЛТУ України. Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.01.2013

  • Місцерозташування і призначення об’єкту в системі озеленення населеного пункту. Забудова та елементи благоустрою. Ландшафтна організація території об’єкту. Асортимент декоративно-листяних і квіткових рослин. Інвентаризація та аналіз існуючих насаджень.

    дипломная работа [113,7 K], добавлен 06.02.2013

  • Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010

  • Розгляд результатів урбоекологічного та ландшафтного аналізу факторів, що впливають на прийоми формування ландшафтно-архітектурного комплексу, озеленення та благоустрою території об'єкта. Ознайомлення з екологічним обґрунтуванням проектних рішень.

    дипломная работа [8,6 M], добавлен 20.08.2019

  • Аналіз озеленення, освітлення, дизайну, якостей аналогів скверів. Створення композиції ландшафту скверу у класичному стилі. Підбор рослин для садів та квітників. Вибір матеріалу для покриття тротуарів. Розрахунок вартості робіт з благоустрою території.

    дипломная работа [428,5 K], добавлен 10.05.2014

  • Аналіз зовнішнього простору пляжної території та прийоми формоутворення засобів відпочинку. Класифікація та основні компоненти ландшафту. Функціональне зонування компонентів санаторію. Озеленення території. Формування засобів світлового оформлення.

    дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.03.2015

  • Роль озеленення у загальній системі зовнішнього благоустрою міст. Роль насаджень у процесі газообміну та у боротьбі з забрудненням атмосфери. Архітектурно-планувальне значення насаджень. Вимоги безпеки праці при роботах із застосуванням переносних драбин.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 04.09.2014

  • Розрахунок чисельності населення і житлового фонду мікрорайону. Складання розрахункового балансу території, її функціональне зонування. Формування внутрішньомікрорайонних проїздів і пішохідних доріг. Планування і озеленення території житлової групи.

    курсовая работа [10,6 M], добавлен 07.02.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.